Не торкнуся тебе листами     
  про кохання своє нестямне,    
  не збентежу душi отрутою -
  просто iндекси переплутаю,
  
  напишу невiдому вулицю -
  хай листи мої десь заблудяться,   
  i самотнiй поштар з цiкавостi
  до нудоти їх начитається,
  
  обпечеться об слово пристрасне -
  i душа непомiтно вислизне,
  щиромовством  моїм пробуджена
  вiд пустельного сну байдужого,
  
  i блукати пiде мiж iншими
  неприкаяними i грiшними,
  i шукати тепла самiтницi.
  I  мою  вiднайти  насмiлиться...
  
  А ти йтимеш по буднях,  сяючий,
  бо не знатимеш, випрядаючи
  всепорядностi сiре прядиво,
  що тебе на любов обкрадено.
  
  17.01.04