Наснився дiм старий - "пятиэтажка"
що по сю пору ледве як стоїть,
як зуб  гнилий болить та ниє важко -
не видерти, бо до життя обiк.
Там вiкна свiтять наче очi долi,
тепло всерединi, та чисто, як до свят,
мiй дiм - Ковчег у неосяжнiм морi,
що чорним валом б'є у дверi втрат.
Вiн захлинувся, та пiшов до кращiх,
але в багаттi туга жеврiє,
що зможу в долi вимолити щастя -
закрити дверi, щоб не вистудила все.

13.05.23