|
|
||
Ранок прокинувся бiлим
В ангелiв бiлому пiр'ї.
Нiжив поблiдле тiло
Тихо у нас на подвiр'ї.
Вiн позiхнув i всмiхнувся,
Ангелiв будячи сплячих,
В ковдру iз пiр'я вдягнувся,
Смуток струсивши неначе.
Ранок кружляв в заметiлi,
Руки ховаючи голi.
Нiжно до мене горнувся,
Падав менi на долонi.
|