Роздумуючи над свiтоглядом, життям i творчiстю брата дiда Якова, Кузьми Павловича Бублика (1901-1925), їх зв'язком з християнською цивiлiзацiєю Поднiпров'я. Чергове поколiння грiшних русинiв, козакiв-українцiв, християн-степовикiв з дiда-прадiда, дiтей Доброго Козака i Страшної Орди:
У Безмежжя ми пiдем, ми пiдем,
Прапор Правди пiдiймем, пiдiймем...
Вiчна Божая Орда, ой Орда,
Не страшна якiй бiда, ой бiда...
Пiднiмуться iз могил, iз могил,
Всi хто Правду полюбив, полюбив...
Хто не з нами той програв, той програв,
Сам себе вiн обiкрав, обiкрав...
Щоб за Правду воювать, воювать,
Треба много працювать, працювать...
Якщо можеш то вставай, то вставай,
Прапор Правди пiднiмай, пiднiмай!