Пронеслись по Степу на бистрих конях всi тi, хто Правду шукав
Лишилась по них лиш одна курява, а потiм i слiд десь пропав,
Розкажеш про них - не повiрять тобi, бо казку чули другу,
Ось так от буває часом в життi, що лаври вiддали врагу...

Та все ж не потрiбно за ними ридать, у Бога всi живi вони,
Усi хто за Правду стояли в Степу i хто не вернувся з вiйни,
Бо Божа Орда у Безкрайнiм Степу повiки за Правду буде,
Бо Свiтле Майбутнє розгонить пiтьму, Христова Фрипулья 
(з Безмежжя Спасiння) прийде!