Давним давно колись у Степу дiд казку менi розказав,
Не раз я жалiв, що її до пуття тодi я не записав,
Казка про те, що коли у Степу безжально вiдбирають життя,
Тодi з небуття повстають вояки, одягнутi у дрантя,

I горе тодi душогубам отим, що проти людей iдуть,
Нi крiпкiї стiни, нi багатство, нi власть вiд воякiв тих не спасуть,
Не думав тодi я, що побачу таке, ще за свого життя,
Не думав я, що побачу отих, одягнутих у дрантя...

(17.03.2015)