З чого складається самотнiсть?
                    Навмисно уникаю Свiт...
                    Хоча, здається, є спроможнiсть
                    Купити задум у кредит...

                    Ранiше мрiяла кохати,
                    Принаймнi про якийсь роман...
                    Бажала шлях розмалювати,
                    Бо вiрила, що є талант...

                    А потiм, потiм зачiпають
                    Неначе за живе живу,
                    Слова i думки пролiтають
                    Насправдi швидко, бо Люблю!

                    А потiм велетенськi крила
                    Хтось вiдрiзав раз i назавжди...
                    I вже не чую "Моя мила!",
                    Доволi штучно десь у снi.

                    Природньо, трапилось щось iнше,
                    Марнiють задуми щодня,
                    I ось, мiркую, що же гiрше:
                    Самотнiсть? Самозабуття?