Лютує бiлий звiр 
I тягне простирадло, 
Де постiль - заметiль, 
Де снiжний вир
Гуляє безпорадно.

I лють його лоскоче зiр, 
Змикаються повiки...
Чинити опiр -
              нема сил,
Немов зима навiки.