Танцює жiночка на дротi,
Немов та лялька заводна..
Хтось нанизу заплющив очi:
Вiдчутна, мабуть, гострота...
Така беззахисна iстота
Пiд дахом здiйснює полiт...
Водночас визнається врода,
Що вабить всiх чоловiкiв.
Смiливо, згорда поглядає
В обличчя сотнi глядачiв...
Юнак їй на сопiлцi грає,
Лунає десь казковий спiв.
Навiщо кожен день цей ризик,
Чи за для оплескiв, троянд?!
У темрявi вiд занавiсок
Втрачаєш свiй жiночiй шарм!