Куди б не занесли мене дороги
Куди б не занесли мене дороги
Я завжди пам"ятатиму свiй дiм,
Бо всi мо§ i радощi й тривоги
Пройшли у нiм.
Чи може доля десь мене закине
За сивi гори, за степи й моря,
Але до свого краю не загине
Любов моя.
Я буду пам"ятати Укра§ну,
Свою матусю радiсну й сумну,
Кохання перше, мову солов"§ну,
Свою весну.