Iснування. Не Життя...
Хто менi скаже, де той край
Той свiт, те мiсце на землi,
Де я знайду свiй власний рай?
Хто ж розповiсть про це менi?
У цьому свiтi я горю
Вiд пiзнання того страждання,
Осмислення того жалю,
Що викликає iснування.
Так. Iснування. Не життя.
Життя - це пристрасть, радiсть, смiх...
Життя - це муки каяття...
Злiсть - теж життя, хоча i грiх.
Коротше кажучи, це все,
Що вiдчува жива людина:
Щасливi почуття, i те,
Що в серцi в нас в лиху годину.
А я iсную, не живу,
I розумiю свої втрати,
Та дуже хочу наяву
В багаттi почуттiв палати.
Вiдчути хочу все на свiтi,
Хоч день пожить справжнiм життям.
А потiм в тiм вогнi згорiти,
Вiддавшись чистим почуттям.