На землю пада перший лист,
Несе з собою запах втрати,
А ти на нього не дивись, 
Бо нам його не пiдiйняти.

А небо плачиться зiрками,
I не тобi, i не менi,
А небо сiрими дощами
Закрило люстерко надiй.

Йому - дощу нема рiзницi,
Кого у кого вiдiбрати,
Кому чи§ закрить зiницi,
Кому чи§ лiчити втрати.

Чрез переклик журавлiв,
Що вiдлiтають на чужину,
Несе свiй осiнь пiзнiй спiв
I безпорадностi ожину.

Нема мене, нема тебе,
Лиш тiнi двi над полинами,
А осiнь сивiє дощем,
Що лiг на землю помiж нами.