Знову думка вовтузиться в мозку
  в намаганнi знайти слова
  про кохання мого вiдголоски,
  про мої безперечнi права
  бути поруч, дивитися в очi,
  цiлувати троянд пелюстки,
  по стежинах блукати до ночi,
  дорогої торкатись руки...
  
  Годi вже!  Я не хочу, не хочу
  знову схожi писати рядки!
  Я змiню поетичний почерк,
  розмiшаю з думками думки,
  щоб у цвiт зодягнулася мова,
  у  яскравi  галузки  тепла,
  ароматом лилася бузково,
  чарувала,  плекала, вела...
  
  Важко сум розливається воском,
  По порожнiх тенетах клiтин...
  Знову думка вовтузиться в мозку 
  В намаганнi притулок знайти.
  
  жовтень, 1996
  
   
 |