К а с с а н д р а — дочка троянського царя Пріама, пророчиця, жриця Аполлона.
П о л і к с е н а — її сестра, молода дівчина.
Д е ї ф о б — її найстарший брат, ватаг військовий.
Г е л е н — другий її брат, віщун і жрець.
П а р і с — наймолодший брат Кассандри.
Г е л е н а — жінка спартанського царя Менелая, що втекла з Парісом у Трою.
А н д р о м а х а — жінка Гектора, брата Кассандри.
Л е в к е
Х р і з е
А й т р а
К л і м е н а
К р е у з а
рабині Андромахи.
Стара рабиня Поліксенина.
Д о л о н — молодий троянець, колишній наречений Кассандри,
О н о м а й — цар лідійський, що сватає Кассандру.
1-й вартовий
2-й вартовий
3-й вартовий
4-й вартовий
сторожа міста Іліона в Трої.
Флейтист.
К і т а р и ст.
С і н о н — еллін, шпигун.
А г а м е м н о н А т р і д — цар аргоськнй, найстарший ватаг ахейського війська.
М е н е л а й А т р і д — брат його, цар спартанський
О д і с с е й — цар Ітаки
Д і о м е д
А я к с
підрядні ватаги ахейського війська
К л і т е м н е с т р а — жінка Агамемнона.
Е г і с т — родич і намісник Агамемнона.
Троянці, троянки, раби, рабині, вояки троянські й еллінські.
Діється в часи еллінсько-троянської війни в Трої, в місті Іліоні.
Епілог — в Елладі, в столиці Арголіди Мікенах.
I
Кімната в генекеї (жіночій половині) Пріамового дому. Гелена сидить на низькім різьбленім стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці; сама пишно вбрана, на поясі висить кругле срібне свічадо.
Кассандра ввіходить у кімнату, замислена, дивиться поперед себе, погляд її падає на Гелену, немов пронизує її і немов бачить крізь неї ще щось далі. Так дивлячись, Кассандра спиняється посеред кімнати і стоїть мовчки.
Гелена
Сестрице, радуйся!
Кассандра
Радій, Гелено,—
бо ми не сестри.
Гелена
Ох, я добре знаю,
що осоружна я тобі, як смерть.
Кассандра
І ти, і смерть — обидві рідні сестри,
Гелена
Кассандро!
Кассандра
Так зови мене, Гелено,
а не сестрою.
Гелена
(вражена)
Більш тебе ніколи
не назову сестрою. Тільки чом
с е б е ти не зовеш сестрою смерті,
було б тоді се більше до лиця.
Вже так, що до лиця!
Кассандра
Візьми свічадо.
Гелена
До чого сі слова?
Кассандра
Візьми свічадо.
Гелена мимохіть слухається і бере свічадо вруки. Кассандра стає з нею поруч.
Дивись: от ти і я,— у нас нічого
подібного нема.
Гелена
А хто ж те каже?
Кассандра
Якби ж я так була подібна смерті,
була б тобі подібна.
Гелена
Геть іди!
Чого ти смерть на мене накликаєш?
Кассандра
Хіба сестра сестру повинна вбити?
Сестра сестрі частіше помагає.
Гелена
Так ти того прийшла оце до мене,
щоб дорікати? Що ж, печи, картай,
вам тільки й радощів, коли я плачу.
Кассандра бере з її рук свічадо і держить проти її лиця. Гелена насуплює брови, але не плаче й не одвертається, обличчя їй дедалі випогоджується