Аннотация: Владислав Выставной, г. Краснодар. Украинский вариант рассказа
1 сiчня 20... року. У цей ранок, скориставшись безпомiчним становищем землян пiсля новорiчного розслабленса, марсiани нанесли перший удар.
Мiж нами-землянами кажучи, не можна сказати, що напад марсiан був зовсiм вже несподiваним .
Просто дивно, як легковажно ми ставилися до зникнення однiєї за другою дослiдницьких станцiй, що летiли до Марса. Просто вражає наївнiсть учених, що приймали вiйськовi орбiтальнi станцiї марсiан за шматки кругляка! Якщо земляни нiчого не розумiють у марсiанському дизайнi - це не привiд для агресивної й авантюрної програми "Фобос": як, по-вашому, повиннi були сприйняти марсiани цi два потворних агрегати, що з манiакальною завзятiстю перли через космос з єдиною метою - узяти зразки новiтнього марсiанського захисного покриття?!
Залишається дивуватися довготерпiнню марсiан, що дозволяли американським супутникам-шпигунам фотографувати свої вiйськовi об'єкти. I це проблема землян, що вони приймали спецспоруди за гори i западини. Важливий сам факт - факт нахабного i безпардонного розглядування.
А те, що по поверхнi їхньої планети взявся раптом плазувати американський робот-розвiдник - стало приводом для сiмейного скандалу i розлучення Генерального секретаря i Генералiсимуса Пiвнiчної пiвкулi Червоної планети.
Пiвденна ж пiвкуля дiяла. Однак не ефективно. Розповсюджуваний через подвiйних агентiв на Землi скептицизм i невiр'я у можливiсть життя на Марсi , навiть обурення, отруйний сарказм i гонiння на фантастiв не дали належних результатiв.
I коли марсiанська розвiдка ознайомилася з науково-популярною лiтературою землян з пiдлими натяками на можливу колонiзацiю їхньої батькiвщини - терпець марсiан урвався.
...Отже, перший удар був страшний, i страшний, насамперед , своєю марсiанською непередбачуванiстю. Особливо постраждала вiд нього Росiя.
Зранку 1 сiчня в жодному ларьку, у жодному супермаркетi, на жодному складi на Землi не виявилося пива.
Планета завила вiд болю. I вiд бодуна, звичайно.
У багатьох мiстах почалася панiка. Це так здається - подумаєш, немає пива! А коли його немає НIДЕ?! Оце жах!
2 сiчня. 20... р. Термiново скликана Генеральна асамблея ООН. Американцi в черговий раз обнародували факти, вiд яких цiпенiла душа .
Виявилося, що Саддам Хусейн на допитi зiзнався, що був одним з найнебезпечнiших марсiанських резидентiв на нашiй маленькiй голубiй планетi. На продемонстрованих кадрах кiнохронiки вiн поводився зовсiм, як марсiанин - рухи його губ нiколи не збiгалися з словами, що вiн промовляв.
А в пiдвалах Багдаду були знайденi компоненти страшної хiмiчної зброї для знищення всього пива на планетi.
Американцi зiзналися, що ще бiльш страшного резидента - Бена Ладена - вони упустили - i тепер той ховається десь у марсiанських горах... До чергової спецоперацiї, скромно додали американцi.
Об'єднанi нацiї перебували в пригнiченому станi. Навiть африканськi лiдери, якi були впевненi, що Марс - це шоколадний батончик - знали, що таке пиво. I як це тепер без нього усiм буде.
3 сiчня 20... р. Виявилося, що абсолютно загублено всю рецептуру виготовлення цього прекрасного, а пiсля зникнення - прекрасного вдвiчi- напою. Усi до одного броварники були розщепленi ворогами на молекули.
4 сiчня 20... р. Велика вiсiмка, що негайно злетiлася на Бермуди, сидячи за круглим столом, сумно потягувала "Хенесi". Пива хотiлося страшно.
Англiйський прем'єр, як людина прагматична, задав цiлком резонне запитання: а чому, власне, пиво? Чому, скажiмо, не ядерний удар? Канцлер Нiмеччини порахував на калькуляторi i пiдтвердив, що ядерний удар дешевший. I надiйнiший, радо посмiхнувся росiйський президент.
Задумалися. Американський президент запропонував покликати експертiв. "Тiльки не американських!" - хором скрикнули всi iншi лiдери i знiяковiли. Деякi навiть почервонiли. Американець коректно удав, що нiчого не помiтив. I покликав експертiв. Американських, звичайно.
Незабаром експерти видали дивовижну вiдповiдь.
Виявляється, для марсiан пиво - найстрашнiша рiч на свiтi. У тому сенсi, що, подобається воно їм сильно. I це пiв-бiди. Випивши пива, марсiанин перестає бути лояльним до Марса! Бiльш того - вiн може демонстративно зжерти у всiх на очах батончик "Марс" (за це по Сiмейно-карному кодексу Пiвнiчної пiвкулi йому повиннi були примусово змiнити стать - на любу з чотирьох альтернативних, у Пiвденнiй пiвкулi - розчленували б на запчастини - та й по всьому).
Випивши пива, марсiанин вимагав таранi i чiпсiв, змушував усiх себе поважати i взагалi, поводився, як дембель у День ВДВ.
Так погорiли на пивi сотнi марсiанських агентiв, що стали тепер цiлком добропорядними землянами, i якi без пива тепер страждали втричi сильнiше. Вони навiть пропонували себе в якостi камiкадзе проти своєї колишньої батькiвщини, аби перед вильотом їм , замiсть саке, налили по кухлю "Оболонi" .
Так на iсторичнiй сценi з'являється це велике i рятiвне слово - "Оболонь".
1 лютого 20... р. Очiкуючи другого , бiльш страшного нападу марсiан i напливу ворожих агентiв на обезпивлений простiр планети Земля, вiйськовi готували пiдступний план удару у вiдповiдь.
План був простий, як усе генiальне: розпорошити в атмосферi Марса величезну кiлькiсть пива. Це повинно було стати для марсiан першим шоком. Пiсля цього поверхня Марса повинна бомбардуватися пляшками з пивом, яке буде з дев'яносто дев'яти процентною iмовiрнiстю розпито вже пивозалежними марсiанами.
Але залишалося головне невирiшене питання: де ж пиво взяти?
1 березня 20... р. У мiстi К. на територiї України в обстановцi пiдвищеної секретностi з випадково знайденого на мiсцi розкладання на молекули нiгтя був клонований броварник Микола. Вийшов вiн не такий, як оригiнал, дещо непоказний i шишкуватий, але часу на естетику не було.
Головне, що вдалося вiдтворити в його мозку - це загублений рецепт пива "Оболонь", при згадуваннi якого колишнi марсiани починали стогнати, як коти на веснi, i дряпати нiгтями стiни.
10 березня 20.. р. На пiдземнiй базi в штатi Невада перевезеними таємно в опечатаних товарних вагонах українськими i росiйськими фахiвцями було негайно органiзоване виробництво "Оболонi" у планетарних масштабах. I тут же виробництво завмерло майже на тиждень: знудженi фахiвцi дегустували цю новiтню зброю масового... нi, не знищення - скорiше, насолоди, вибачте за вульгарнiсть...
15 березня 20... м. Удалося знову налагодити виробництво "Оболонi". Виявленi марсiанськi агенти були вiдразу нею напоєнi i нагодованi таранею. Агентурна мережа Марса знову провалилася.
20 березня 20... р. Стратегiчнi ракети позбувалися ядерної начинки i заряджалися касетами, що розщеплюються, iз пляшками "Оболонi". Так, паралельно i зовсiм безболiсно була вирiшена проблема ядерного роззброєння.
1 квiтня 20... р. Ракетами типу "Сатурн" у бiк Марса було запущено сто залiзничних цистерн iз "Оболонню". Слiдом стартувало кiлька тисяч балiстичних ракет iз пляшками.
25 грудня 20... р. Цистерни досягли марсiанської орбiти. Фобос i Деймос вiдкрили безладний вогонь iз усiх видiв марсiанської зброї. П'ятдесят цистерн було знищено, але замерзлi хмари "Оболонi" прорвалися в атмосферу i додали їй приємний , з легкою гiркуватiстю вiд гальмування запах . Уцiлiлi ж цистерни розiрвалися там, де i намiтили їм фахiвцi Росавiакосмоса i НАСА - над мирними мiстами i вiйськовими базами агресорiв.
Не встигли марсiани принюхатися до незнайомого, але хвилюючого аромату, як їм на голову на гальмiвних парашутах понеслися мiльйони пляшок з "Оболонню".
Дарма найбiльш стiйкi вiйськовi закликали пiдлеглих i населення не доторкатися до пiдступних пляшок. Куди там! На Марсi давно вже ходили чутки про цей чарiвний напiй.
За годину все було кiнчено. Генеральний секретар Пiвнiчної пiвкулi, бачучи, як Генералiсимус п'є "Оболонь" з горлечка, розклав себе на молекули. Лiдери Пiвденної пiвкулi пили пиво мовчки: смакували.
31 грудня 20... р. Земля одержала послання з Марса: "Ми добровiльно приєднуємося до Землi. Телеграфуйте рецепт "Оболонi". З Новим вашим роком!"
Так, це був великий день! Це був день перемоги пива над iнопланетним розумом!
I нiколи ще людство не зустрiчало 1 сiчня з такою радiстю!
Бо зустрiчало воно ранок нової ери разом зi своїм улюбленим пивом "Оболонь"!