Аннотация: публикации в журналах: "Сказки Златовласки", "Миша","Умийко";газете "Мир Аэрофлота"
СКАЗКА переведена на украинский язык:
Олена Даровських-Волкова
СИНЯ МИША
Жила-була синя миша. Все у не було синє: хутро, лапки, очi - дивись, не надивишся. Почув про неi головний пацюк королiвського пiдвалу, вирiшив подивитися, що за красуня така. Йому фотографiю кольорову принесли. Там вона на галявинi сидить, у лапцi квiточку тримає. Закохався пацюк з першого погляду, у гостi поiхав. Ось сiли вони за стiл, розмовляють. Пацюк у мами-мишi запитує:
- Скажiть-но, а звiдкiля у вашоi доньки такий надприродний колiр?
- Природний, - вiдповiдає мама-миша, - виключно природний. У дитинствi-то вона, як i усi, сiра була, а з вiком посинiла.
Як тут правду вивiдати? Ось пiшов пацюк з красунею гуляти:
- Я, - говорить, - женитися готовий. Але, щоб у нас все по-чесному було, вiдкрийте секрет Вашоi краси.
- Ах, - вiдповiдає красуня, - оскiльки я Вас дуже кохаю, то не буду таiти, що є в мене таке синє чорнило, нiяким шампунем не вiдмиєш. Але очi - справжнi, природноi синi.
Засмутився пацюк, що наречена фарбована виявилась. Але чеснiсть i синi очi теж чого-небудь та вартують. Ну, i женився на нiй.
![[]](/img/w/wolkowa_e_m/rat2/skr.jpg)
![[]](/img/w/wolkowa_e_m/rat2/04-165.jpg)