Шкробот Виктор Евгеньевич : другие произведения.

Iсторiя двох що не забули

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Прочитав "П'ять сходинок смертi"? Читай продовження-передмову


  -- Ми втекли?
  -- Ми сховалися...
  -- Нас не знайдуть?
  -- Нас просто не шукатимуть...
  -- Ми нiкому не потрiбнi...
  -- Нi... Нам нiхто не потрiбен...
   "Вам нiхто не потрiбен" - шепотiли сторiчнi сосни, котрi звикли до цих нещодавно прибувших прибульцiв. Вони нiколи не бачили нiкого... Вони не хотiли бачити нiкого. Вони так думали. Вони були правi у своїх думках. Вони не хотiли нiкого бачити. Але новоприбулi не бачили i їх.
   - Ми обманули всiх..?
  -- Ми обманули себе...
  -- Нас обдурили..?
  -- Ми обдурили...
   Дуби їх не розумiли... Вони звикли до свого шелестiння. Вони їх просто не розумiли.
  -- Ми подолали смерть?
  -- Ми подолали короткотривалiсть життя...
  -- Ми не помремо..?
  -- Нi... Ми просто не перестанемо жити...
  -- Чому..?
  -- Тому, що ми житимемо вiчно..
  -- Як дуби
  -- Нi... Як сосни...
  -- Вiчно, до кiнця свiту?
  -- Нi до власного кiнця...
  -- Вiн прийде скоро..?
  -- Вiн прийде тодi коли ми того забажаємо...
   Небо. Вiчне небо висiло над ними. Воно не мiнялося. Воно - вiчне.
  -- Чому небо вiчне...?
  -- Тому що воно не знає часу...
  -- Ми теж не знаємо часу..?
  -- Ми не знаємо як його вимiрювати...
  -- Час - це лише наш вимiр його..?
  -- Нi, наш вимiр - це лише один з його проявiв.
  -- Ми залишили годинники...
  -- Так... Для нас час - це лише схiд сонця. Для нас час - це тривалiсть дощу, i змiна фаз мiсяця. Для нас час, такий самий як i для решти у цьому вiчному лiсi. Для нас час заключається у нас самих. Час - це наш час. I ми його вимiрюємо...
  -- Але дощ iде годину, чи десять...
  -- Для когось так. Для нас вiн iде мить чи вiчнiсть. Для нас кожен день свiтить повний мiсяць. Чи молодий серп. День для нас заключається в рамках наших свiтоглядiв. День може бути коротшим за мить, якщо вiн нам не подобається... День може бути довшим за рiк, якщо нам добре у ньому... День - це сьогоднi... А сьогоднi - це те у чому ми живемо, не важливо чи темне воно чи...
  -- Для нас вiчнiсть - одна мить?
  -- Для нас життя - це безлiч вiчностей, i все життя - це одна вiчнiсть... Вiчнiсть вiчностей, що йдуть у неiснуюче вiчне минуле, продукуючи вiчнiсть майбутнього.
  -- Вiчнiсть не знає минулого i майбутнього...
  -- Для них...так... Для нас...
  -- Для нас..?
  -- Минуле - вiчнiсть... Вiчнiсть минулих митей, що рвуться до нашої свiдомостi, прагнучи бути незабутими... Майбутнє - вiчнiсть миттєвостей, що прагнуть бути помiченими...
  -- Ми їх пам'ятаємо..?
  -- Ми їх помiчаємо... i пам'ятаємо... Ми їх любимо... Вони прагнуть до нас, як дiвчина прагне того, хто її кохає...
  -- У нас є безлiч миттєвостей i в результатi одна велика вiчнiсть маленьких миттєвостей.
  -- У нас є те, що ми цiнимо. Доти, доки ми цiнуватимемо цi всi маленькi вiчностi нашого життя, доти життя складатиметься iз цих маленьких вiчностей.
  -- Ми не помремо..?
  -- У вiчностi є лише iснування. У вiчностi немає змiн... Нам добре разом, отже ми житимемо разом, аж доки не захочемо iншого...
  -- Чому iншi цього не розумiють?
  -- У них немає тебе...
  -- Нi... Вони не знають тебе...
  -- Вони не "бачать" одне одного... Вони замикаються..?
  -- Вони замикаються у вимiрi свого годинника. Вони говорять, що однаково все зiйдеться до одного, чи ти пан, чи ти жебрак... Народжуючись вони починають чекати на смерть. Вони замикають себе у короткотривалостi СВОГО iснування... Вони бачать свiт своїми очима... Вони вимiрюють все своїм годинником, котрий зламаний самим фактом його iснування...
  -- Вони не бачать альтернатив?
  -- Вони просто не допускають можливостi їх iснування...
  -- Вони не хочуть жити вiчно..?
  -- Вони бояться вiчностi, бо замкнутi у своїх обмеженнях...
  -- У них нiкого немає..?
  -- Вони себе переконують, що це не так... Але в результатi божеволiють вiд самотностi, i тому i помира...
  -- Чому вони не бачать вiчностi iснування одне з одним...
  -- Вони iзолюють тих хто це бачить...
  -- Вони дурнi..?
  -- Нi... Вони просто боягузи, котрi допомогли нам знайти i зрозумiти одне одного...
  -- Допоможемо їм..?
  -- Нам доведеться допомагати вiчнiсть...
  -- У НАС вона є...
  -- Так...
  -- Вони зрозумiють?
  -- Нi...
  -- Але ми спробуємо..?
  -- Так... Ми спробуємо показати тим якими ми були те, якими ми стали, але вони не зрозумiють
  -- Дамо їм шанс...
  -- Так...
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"