Аннотация: Было бы, наверное, странным, если бы, проживя столько лет на Западной Украине, не написать что-то на украинском языке
На жаль, не можу все вiддати
Моїй обраницi святiй,
Дамоклiв меч нової втрати
Висить на ниточцi тонкiй.
Бо досi почуття не в змозi
Твоє кохання запалить,
Стискає серце у тривозi
Близького розставання мить.
Та знай, що буду я чекати,
Коли повернешся сюди,
Щоб мати змогу обiйняти
I на руках тебе нести.
За мить чуттєвого єднання
Не шкода хоч будь-що знести,
Нехай буде гiрке кохання
Лише б з тобою поряд йти,
Дивитись в твої сiрi очi,
Вдихати пахощi волось,
I богу дякувать щоночi
За щастя, що менi далось.