I навiщо колорадам
З пiвдня та зi сходу,
Щоб не вмерла УкраЇни
Нi слава нi воля.
Краще звично гнути спину
На чужого пана,
Вiдправляти синiв й дочок
В Сибiр за туманом.
I воно того їм треба,
Щоб козацька воля
Розквiтала, незгасала
I всмiхалась доля.
Хочуть чути царя тiльки
З-за кремлiвських мурiв,
А на неньку Україну
Iм начхать в натурi.
Зiйде сонце незабаром,
Всi жуки iзгинуть,
Й будем жити-поживати,
Часи лихi минуть...