на полях зошита в клiтинку
З дiалогу на зупинцi автобуса:
...яке кохання? Менi - 65, з самого ранку я в полi, баба вдома...
- А в тебе на городi гарбуз росте?
- Дивно, а в сусiдньому селi, бачив, росте...
Мабуть спочатку треба думати, а потiм - працювати?!!
Що є колгосп, коли в державi примат приватної власностi, нема директора, нема бухгалтера... От i технiку розтягли по подвiр'ях.
Дiти вчаться на юристiв, лiкарiв. Самi ж по закордонах, у заробiтчанствi. Адже так "приємно", коли тобi у руки кайло дали.
От i купуємо на базарi за шаленi грошi штани з льону...
То з ким i проти кого воює "захiд" на "сходi"?
Бо там технiка не на подвiр'ях, а на МТС (обнесена рабiцею Машинно-тракторна станцiя), де нема начальникiв, а кожен робить свою справу.
- I нiхто не переймається питаннями власностi...
нема колорадського жука...
Завершилися вибори. В ефiрi "Iнтера" прозвучала заява прем'єра про програму розбудови вiтчизняної економiки. До написання статтi пiдштовхнула тривала розмова з головним iнженером Iвано-Франкiвського "Родону". Провiдний фахiвець колишнього пiдприємства електронної промисловостi у перспективi розвитку вiтчизняної галузi бачить так звану 013-ту технологiю, якою, начебто володiють захiднi електроннi гiганти. Це дуже великi грошi i Українi такi iнвестицiї навiть не потрiбнi. При всiй повазi до свiтових досягнень з робототехнiки, широке коло потреб українцiв лежить по за нанотехнологiями. Пiвнiчними сусiдами останнiми роками освоєно значну долю популярних свiтових взiрцiв електронних виробiв i їх пiдприємства готовi спiвпрацювати з нами. Тож, першочерговим питанням сьогодення є всебiчна кооперацiя пiдприємств рiзного пiдпорядкування за для спiльної мети.
Отже, хоч СРСР у минулому, нам нiколи не позбутися його впливу на наше сьогодення. Можна знищити все гарне, що було в радянськiй освiтi, в угоду гармонiзацiї iз свiтовою практикою i вимогами закордонних радникiв. Вже майже знищена виробнича база України. Основнi фiнансовi ресурси зосередженi в приватному бiзнесi. I всеж нiколи українець не буде дивитися на своїх спiввiтчизникiв очами Заходу, очами лицемiра iз витонченою доброзичливою посмiшкою. В Українi останнiми роками чимало навчальних закладiв навчають менеджменту та маркетингу, але в жодному не зроблено аналiзу рiзницi у пiдходi до "товару" в українського виробника i захiдного, якою б популярною торговою маркою вiн би не прикривався. Перша рiзниця - в фiлософiї свiтосприйняття. Iнша, не менша за значенням, у захiдному блюзнiрствi, коли основнi кошти виробник отримує не вiд фактичного продажу товару, а вiд його сервiсу. Мало хто в Українi пам'ятає легковик "Шкода - Формен", чеське авто для чоловiка, яким так пишаються їх власники. Та став концерн "Шкода" власнiстю "Фольксвагена". I сiдають за кермо "Октавiї", "Фабiї" i т.п. жiнки. Бо яка жiнка не полюбляє швидкої комфортної їзди, коли лише на швидкостi понад 200 км на годину їй вдається хоч на мить вiдволiктися вiд проблем, що звалилися на її слабкi плечi у зв'язку iз шаленим безробiттям в Українi, коли на її руках i дiти, i батьки (а деколи i чоловiк - безробiтний). От i летить Україна у прiрву безоднi пiд назвою Євросоюз та ВТО, абсолютно до них не готова, з протилежним свiтоглядом, i, як бiльшiсть, бачить себе лише годувальницею i дешевою робочою силою хитрого лиса - Заходу, котрий нiколи не вiдкриє свої секрети виробничого маркетингу. Втiм цi секрети доволi простi: роздiляй i володарюй, бо тiльки так можна нав'язати одиноким та обездоленим i свою iдеологiю, i свiй "нiкчемний" товар, як би яскраво вiн не виглядав, бо вiн хоч начебто новий, та всеж-то дня минулого. Бо тiльки українське свiтосприйняття дозволить дати свiту новi товари, котрим зовсiм не потрiбнi "найвищi" свiтовi досягнення, передусiм, в комп'ютернiй електронiцi, тому що те, що в свiтi споживають "вибранi", ми маємо дати всiм, а це нiяке там CD чи DVD, чи Hi-Fi. Захiднi "вибранi" "цифру" не слухають й "мильнi опери" не дивляться, а полюбляють вiнiл... i навiть грамофонну платiвку.
Для цього в Українi i в СНД є все. Чому саме в СНД? Тому що життєвий цикл "захiдного" товару, як i комплектуючих, - 3-4 роки, тому як би ми не тужилися, нам у цю циклограму не вклинитися. Україна за часiв Союзу була його збиральним майданчиком. Тож треба лише з розумом поставитися до всiх тих технологiй, що стали нам i сусiдам доступнi за роки Незалежностi, i дати свiтовi приклад шляху у майбутнє. Україна чекає iнвестицiй. Суспiльство ж є найкращий iнвестор. Треба лише з любов'ю поставитися до громадян та їх проблем.
Потрiбно лишень окрiм логiчного й абстрактного мислення застосовувати i фiлософське...
Стародавня приказка: "Слово - не горобець..." мала б слугувати людству на шляху до злагоди i добра. Та нажаль багатство мови кiлькiстю синонiмiв слiв, без чiткого визначення їх практичного застосування, веде до протилежного: розбрату, занепаду моралi i розбещеностi, деградацiї суспiльства. Та за вiкном - ХХI столiття, столiття нових вимог, нових цiнностей. Скарби iсторiї українського народу дають нам вiрний курс у майбутнє. I головними нашими здобутками є любов i кохання.
Працюючи у Службi маркетингу ДП ВО "Карпати", об'їздив всю Україну у постiйному спiлкуваннi з людьми. I дiйшов висновку, що вся суть протирiч саме у материнськiй мовi, розмовi матерi iз дiтьми, що народженi вiд кохання. Нажаль не всi дiти в Українi - вiд кохання. Бо кохання - це iнтимнi стосунки з любимою, оповитi нiжнiстю та трепотом спiлкування з володаркою очей, що запали в душу з першого погляду на все життя. Та проблема в тiм, що вихованi матерями дiти у часи буремних змагань, здебiльшого без батькiв, так i не змогли привнести в наш вiк мужнiсть i силу своїх батькiв, їх слова. I ця проблема значно ширша питань двомовностi. М'яка українська мова, мова споконвiчних захисникiв своїх кордонiв, привнесла в українськi словники слово "кохатися", яке за брутальнiстю не поступається росiйському матiрному аналогу, нiвелюючи високiсть почуттiв, прихованих за словом "кохання". Виховувати ж вмiнню кохати треба з пелюшок. А для цього дитина б нiколи не мала б чути сварок мiж батьками. А це можливе лише за умов суцiльних компромiсiв мiж батьками. Та компромiс можливий лише мiж рiвними. Українська мова ж звеличує жiнку-матiр. Поклонiння перед її муками народження на свiт нової людини возвеличено численними статуями Дiвi Марiї на заходi України. Росiйська мова, мова переможцiв, стратегiв та розбудовникiв держави, занадто високо пiднесла статус чоловiка. Отож потрiбен симбiоз мов, органiчне поєднання двох величних мов у єдину Державну Українську Мову, яка б дала Свiту взiрець сiмейного порозумiння та батькiвського виховання наступних поколiнь прикладом взаємного шанування, любовi i поваги.
Пiдставою для даного висновку стали численнi спiлкування з вихiдцями Карпатських гiр, для яких кохання чiтко асоцiюється iз iнтимним життям з любимою. Може саме тому стiйко тримається протистояння мiж заходом i сходом в Українi, через розмитiсть понять в тлумачних словниках української мови.
Свiтом править любов. А "кохання" - краще ?! Може це слово - абсурд поневоленої людини, яка не в силах визначити, кого любить бiльше: матiр, яка його народила, чи матiр своїх дiтей. Та кохання є рушiєм i гарантом щасливого руху вперед. Набуття сексуального досвiду не завжди сповнене коханням. Життя бiльшостi посилає випадковiсть зустрiчi з коханням, яке вiнчається шлюбом. Та довговiчнiсть шлюбу не завжди вимiрюється часом життя. Iз введенням iнституту цивiльного шлюбу почастiшали розлучення. За першим коханням настає друге, третє... Та в пам'ятi багатьох живе згадка про вищу радiсть першого кохання. Що змушує нас шукати рiднiсть душ в коханнi, в шлюбах? Неусвiдомлення обома партнерами самої сутi душi. Душа теж матерiальна, хоч її не можна вимiряти. Це особлива форма руху кровi в мозку людини, вищої самоорганiзованої системи людського органiзму, що вiдображує гармонiю самосвiдомостi, гармонiю любовi. То ж, усвiдомивши це, борiться за кохання! Що ж таке кохання? Це радiсть вiдкриття, радiсть розмноження, радiсть iнтимного спiлкування зi своєю статевою протилежнiстю. "Да здравствует любовь!" - спiвають росiйськi хлопцi, що тiльки-но залишили школу. "Хай живе кохання!" - мають пiдтримати їх освiченi Знанням українцi. Та чи рiвнi ми в любовi, в життi? Святi отцi стверджують: "Бог створив нерiвними чоловiка i жiнку, бо та в муках народжує дитину, в той час, як вiд її зачаття задоволення отримує чоловiк". То чи можуть закоханi зрiвнятися? Адже, доклавши працю, використавши досвiд людства, чоловiк може дати коханiй вищу насолоду зачаття дитини. "Спiльнi" пологи можуть дати чоловiковi вiдчути всю повноту радостi народження на свiт нової iстоти, особистостi.
Хто керує нами в пошуках кохання i рiдної душi? Доля? Але ж кожний з нас iз випадковостей життя, в силу неусвiдомленої необхiдностi, виводить власнi закономiрностi, не знаючи законiв випадковостей, сам, на їх пiдставi, будує власну долю, творить своє щастя. Щастя ж у взаєморозумiннi, розумiннi кожним проблем i турбот коханої людини, у взаємоповазi її почуттiв, в гармонiї, в музицi кохання, музицi любовi. Так вчимося ж слухати музику, музику розмови, музику страждань, музику працi, музику вiчностi. Бо вiчнiсть - в любовi. Так йдемо ж до вiчностi спiлкуючись. Чия ж мова краща? Та, яка дозволяє вiльно, без перешкод рiзних трактувань слiв i понять, спiлкуватися i слухати. Так навчимося ж слухати i розумiти кожного, а отже спочатку треба навчитися слухати себе, своє серце, свою совiсть!
Кожна людина прагне красивого. Найкрасивiшим, на думку видатних митцiв, є оголене жiноче тiло. Однiєї чи iншої? Та чи є сенс гарему? Краще йому протиставити трикутник самовдосконалення любов'ю i коханням. На думку чоловiкiв жiнки є красивi i некрасивi. Здається, красивим щастя плине прямо в руки, та чомусь їх надiляють, необачно, "черствiстю" душi. Так давайте, чоловiки, знайдемо ж шлях до сердець обох, подарував i собi, i нареченим радiсть взаємного кохання i любовi.
Iдемо ж бо вперед у свiтле майбутнє, з любов'ю, до самовдосконалення, як людини, як особистостi, як рiвнi Творцю, як рiвнi мiж собою в безмежному просторi Всесвiту.
Ось тiльки пролунав переможний гонг поєдинку Володимира Кличка, та пам'ять повернула до початку, коли на туманному Альбiонi почастiшали кулачнi дуелi мiж претендентами на серце коханої. То чи сповнене любов'ю подружнє життя дiвчини i переможця поєдинку, за перебiгом якого вона спостерiгала iз повною байдужiстю i азартом глядача римського амфiтеатру? I що робити з любов'ю переможеного, адже тiльки серце слабшого, в переважнiй бiльшостi, сповнене справжнiм коханням?
От i маємо дилему. Сила породжує жорстокiсть i байдужiсть. Безсилля, сповнене силою любовi, дає людинi справжню силу i мужнiсть у подоланнi життєвих перепон та захистi основ буття. Адже сила любовi i справжнього кохання у взаємоповазi i шанi кожної хвилини спiльного життя.
Так дамо ж свiту приклад справжньої любовi. Україна, без'ядерна i безсила, сповнена поваги почуттiв i надiлена силою кохання, має не просто примирити ворогiв, а й заснувати сiм'ю народiв, в якiй мир i злагода тримаються на повазi i справжнiй любовi, секс замiнений коханням, тому що тiльки в такiй трiйцi є справжнiй сенс, бо тiльки мудра жiнка може жити в однiй квартирi з двома чоловiками...
Любов i Курочка Ряба, що
перестала нести золотi яєчка
Тiшить око писанка, особливо на фонi вишивки. Що ж iще має робити спроможна до мистецтва i не дуже жiнка, в якої вже повна комора i в стайнi всi роботи зробленi, коли донька на виданi чи щойно одружена з нелюбим 18-рiчним? Сиди собi вишивай: чи киптар, чи сорочку, чи хустину...
Та стали на постiй рекрути, що йшли на пiдмогу болгарам. I почала бити доньку мати березовим прутом, щоб не стояла та з коханим односельцем, якого забрали в рекрути. Яке ж то кохання, як треба чекати любого з вiйська i самiй ходити по горах, щоб наповнити комору, а то й сiна натягати в стайню для худоби. От i виросли у такої мами дiти-дармоїди, що готовi за пiвтори гривнi видерти їй очi, як вона ступить ногою на сходинку "пижика".
А курка знай собi клює крихти на подвiр'ї та квокче на сiнi. А як перестане квоктати, то i юшка дiтям перепала. Смачна юшка та м'яско не для дитячих зубок. От i радують дiточок бройлерами заокеанськими, i росте в них попа замiсть мозку. Кажуть - акселерацiя?!.
А на весiллi знай ллється горiлочка через край. Яка дiвка вiдмовиться вiд дармових 16000 грн, хiба що та, якiй за 50? А чоловiк? А хто його питає: поп'є, поп'є, а ще й закурить, i на цвинтар...
Конкуренцiя - боротьба, є поштовх до кращого, поштовх до вiльного розквiту любовi. Асоцiацiї конкуренцiї iз нелюбов'ю можливi лише на початковому етапi розвитку, коли важко надати тому чи iншому об'єкту перевагу. Вiдтак люба боротьба має закiнчуватися любов'ю.
Конкуренцiя, як прояв боротьби за споживача, у вищiй формi проявляється в умовах ринкового капiталiзму, що призводить до надмiрно широкої номенклатури однотипних виробiв, особливо на рiвнi комплектуючих i, як наслiдок, до появи заздалегiдь однакових, за призначенням, виробiв, наявнiсть яких нiяк не спонукає до кращого задоволення тих чи iнших потреб. Отже нема нiчого спiльного мiж конкуренцiєю i широкою номенклатурою однакових за призначенням виробiв, мета якої забезпечити рiзномаїття людських смакiв та уподобань привабливим дизайном, формою чи яскравим виглядом.
Надмiрна концентрацiя уваги у отриманнi дивiдендiв вiд конкуренцiї призводить до її загострення, що закiнчується вiйнами i смертю, хоча натомiсть життя i любов мають кликати вперед до кращого задоволення потреб, до розквiту кращих взiрцiв нацiональних традицiй, прояву вищого розумiння надто багатогранного слова - любов.
Конкуренцiя в коханнi, як витонченому правi людського любовного почуття є одночасно i початком i кiнцем, є ознакою вищого прояву любовi. Взаємоповага почуттiв разом iз тонким вiдчуттям смакiв i характерiв iз прагненням самовдосконалення пiдштовхують людину через конкуренцiю прийти до розумiння власної сутностi, самовиховання, як вищої форми суспiльного виховання людини.
Конкуренцiя в любовi на шляху до справжнього кохання нерiдко має на своєму шляху - трикутники. Iнколи з них виростає справжнє кохання. З трикутникiв кохання виростає справжня любов i повага...
На пiдвiконнi у дiдуся лежало чотири яблука, одне найкрасивiше, рум'яне, гладеньке, iншi трохи гiршi, десь гiлкою придавлене, десь трохи прим'яте, а то i зi зморшкою. I було у нього три онука, допомагали по господарству. I взяв найкраще перший, що нiчого не їв крiм яблук. I був за це битий iншими, хоч i був сильнiшим. Та й дiдусь лози добавив...
Чому? Найкраще мало б дiстатися найкращому... Найкращий не той хто перший (i бiля годувальницi, хто перший взяв). Найкращий той, хто своєю працею, своїм ставленням до iнших, своєю доброзичливiстю та ввiчливiстю довiв усiм своє "право" на повагу. Отже найкраще яблуко мало б дiстатися не першому... А тому, кому дадуть... з любов'ю.
ЧИ ПОТРIБНО ДАЛI ЙТИ ШЛЯХОМ АПРОБАЦIЇ НА СОБI ЧУЖИХ ПОМИЛОК?
Iсторична мiсiя слов'ян - у побудовi держави, панiвною iдеологiєю якої став матерiалiзм, заснований на марксистсько-ленiнському розумiннi матерiї та iсторiї. I в цьому - всесвiтнє значення Великого Жовтня. 70-ти лiтня його пореможна хода ознаменована видатними досягненнями у развитку науки i технологiй, в побудовi материальної бази комунизму, в вихованнi людини, що мiркує матерiалiстичними категорiями, - "людини комунизму". Процес виховання супроводжувався жорстоким iдеологiчним протистоянням у суспiльствi: дрiбно-буржуазними пережитками минулого й разкладаючою роботою у нашому "домi" на довгих, среднiх та коротких хвилях рiзних "свобод", "хвиль" i "голосiв". Протирiчча мiж рацiональним, необхiдним та нав'язаним зовнi речизмом, власництвом, стало причиною, що переважала на порозi 80-х, всезагальної депрессiї особистостi, суть якої - в порушеннi гармонiї самосвiдомостi. Необiзнанiсть спiвгромадян про революцiйнi досягнення вiтчизняної науки, в силу їх стратегiчної ваги, небачений розмах вiйськового протистояння двох свiтових систем, провiдний упор на суспiльнi форми виховання й недостатня увага до складової ланки суспiльства - сiм'ї, призвело до наростання конфлiктiв во взаєминах статей. Результатом стали зростаюча кiлькiсть розлучень, побутовое пияцтво. Тисячолiтнє роздiлення на творцiв матерiальних благ - чоловiкiв i "хранительок вогнища", виховательок дiтей - дружин, порушилося широким залученням останнiх до суспiльного будiвництва. За природою, горда жiнка все частiше залишалась одинокою iз-за вiдсутностi системи сексуального та психологiчного виховання. Переоцiнка жiнкою свого впливу на чоловiка, що дiсталася їй у спадщину, i, як результат, недооцiнка своєї сили, в результатi чого її праця все частiше використовується на допомiжних дiлянках суспiльного виробництва.
Почата керiвництвом КПРС Перебудова заснована на чiткому розумiннi досягнутого i спрямована на "оновлення" соцiалiзму через усунення протирiч, що склалися у суспiльствi. Найбiльш гостро цi протирiчча зосередженi в Українi. I тому з такою напругою йдуть перетворення. "Реформи" очолили галичани. На очах бiльшостi, що прогресивно мислить, "реформатори" тягнуть Україну в тину "дикого" капiталiзму, находячись у полонi захiдних моральних цiнностей: культу грошей, жаги наживи, власностi, спокуси. Виняткова працьовитiсть населення захiдних областей нiяк не спiвпадає з користолюбнiстю, так званої, "елити". Потяг до власностi у поєднаннi iз низьким професiоналiзмом бiльшостi керiвникiв призвели до руйнацiї виробничої iнфраструктури сельськогосподарських та промислових пiдприємств, споживчої кооперацiї. Взятий лiдерами Перебудови курс на впровадження ринкових вiдносин нiяк не торкнувся системи оплати працi рядових працiвникiв. Впровадження у винахiдництвi поняття "патент" загальмувало развиток. Україна в уособленiй "незалежностi", бiдна, кинулася в погоню за прибутком, "вiддавшись" транснацiональним корпорацiям. 10 рокiв Незалежностi ще больше загострили протирiчча, що склалися у суспiльствi. Поступово населення виходить iз стану гипнозу вiд iмпортних товарiв, що нахлинули на ринок України, вiдчуло на собi експеримент дегустацiї продуктiв приватного виробника. Криза в економицi все больше розростається.
Для України вихiд iз западнi захiдної буржуазної iдеологiї тiльки один - в побудовi Демократичного соцiалiзму, як передвiр'я Комунизму. Усiспiльнення землi i засобiв виробництва через державнi пiдприємства неминуче з впровадженням на них прогресивної трирiвневої системи оплати працi з комп'ютерним облiком рiвня заробiтної плати, в основi якої усреднена тарифна ставка i двi премiї, кожна з яких втричi бiльше тарифної ставки, з умовою звiльнення цих пiдприємств вiд податку на прибуток. Система базується на п'ятирiвневiй градацiї: "учень", "спецiалiст", "менеджер", "конструктор", "босс", при цьому кожна системна градацiя додатково складається з трьох рiвнiв: "звичайний", "на рiвнi свiтових досягнень", "на рiвнi винаходу". Останнiй рiвень попередньої градацiї може превищувати другий рiвень наступної вищої градацiї системи оплати працi. Першi двi градацiї охоплюють ряд рiвней зарабiтних плат колишнiх пiдрядних працiвникiв (сiльськогосподарських та промислових працiвникiв), при цьому ручна праця оцiнюється вище механiзованого, основним же критерiєм оцiнки дiяльностi працiвникiв вищих трьох градацiй системи стає механiзацiя та автоматизацiя ручної працi (поступовий перехiд з ручної працi на механiзований (автоматизований) передбачає зростання норм виробiтку певним працiвником). Трирiвнева система контролюється радами спецiалiстiв, начальникiв пiдроздiлiв, директорiв i передбачає вiдповiдальнiсть за допущенi промахи у роботi, мотивоване стимулювання своєчасного усунення недолiкiв у роботi та сильний фiнансовый поштовх к творчому ставленню до працi або звiльненню з посади на користь кандидата з ринку працi. Система повинна впроваджуватися на державних промислових i сiльськогосподарських пiдриємствах, в державнiй споживчiй кооперацiї та торгiвлi, у всiх бюджетних установах. Впровадження даної системи оплати працi дозволяє вiдродити роль робiтничого колективу пiдприємства в досягненнi високої рентабельностi пiдприємства при умовi творчого пiдходу служб маркетингу й менеджменту iз впровадженням держзамовлення на окремi види продукцiї i частковим державним фiнансуванням, а також прозорого в очах колективу пiдприємства руху коштiв. Комп'ютерний облiк здiйснює щоденну фiксацiю наявностi премiй i щомiсячний пiдрахунок нарахованої зарабiтної плати конкретного працiвника.
Маркетинговий аналiз ринкової ситуацiї в Українi, СНД i в свiтi свiдчить, що в нашiй оновленiй державi повинна виготовлятися i постачатися на внутрiшнiй ринок та на експорт в першу чергу продукцiя найвищих технологiй, котрi є надбанням Росiї, як правонаступника колишнього СРСР. З урахуванням вiдсутностi в нашiй свiдомостi гонитви за надприбутками i, як першопричина, безкорисливiсть в цiноутвореннi, турбота про власну безпеку при збереженнi проголошеної незалежностi в умовах антогонiстичного протистояння свiтового капiталу взиває до необхiдностi вийти з iнiцiативою створення Союзу Суверенних Свобiдних Республiк.
1.Ф.Котлер про сучасний ринок
- В галузi стандартизованих споживчих товарiв концентрацiя дистриб'юцiї значно зросла. Канали розподiлення сконцентрованi в руках декiлькох дистриб'юторiв, якi мають велику владу.
- Вiдбувається скорочення кiлькостi конкурентiв при зростаннi кiлькостi торгових марок. Багатонацiональнi компанiї та корпорацiї захопили владу.
- Випуск нових брендiв коштує недорого. Динамiка випуску нових марок в даний час прискорюється. Час життя нових товарiв на ринку скоротився.
- Процес виробництва настiльки ефективний, що замiна виробу стає дешевше його ремонту. Це ще бiльше прискорює темп випуску нових товарiв.
- Цифровi технологiї спровокували революцiї на багатьох ринках.
- Зростання кiлькостi патентiв та товарних знакiв призвело до зростання конкурентностi ринкiв.
- Товарнi категорiї насиченi рiзновидностями.
- Ринки фрагментованi на малi нiшi, якi менш прибутковi.
- Рекламна насиченiсть дiйшла найвищих рiвнiв, а фрагментацiя засобiв iнформацiї затримує вихiд на ринок нових товарiв.
- Споживачi стали бiльш вибiрковими, вони дедалi частiше iгнорують комерцiйнi комунiкацiї. Єдиний шлях приваблення їх уваги - новизна.
(Котлер Ф. Маркетинг ХХI века. СПб, 2005г.)
Висновки:
- Товарний пiдхiд у свiтовому маркетингу на порозi кризи.
- Не все зазначене можна вiднести до українського маркетингу.
- Швидка замiна моделей на ринку комплектуючих веде до морального старiння ще досить нових товарiв, а вiдтак i до значного зростання цiн на ремонт останнiх.
- Цифровi революцiї багатьом затьмарили очi. Аналоговi технологiї зарано вiдкидати в утiль.
- Модель ринкових вiдносин "товар - грошi - товар" не всiма українськими споживачами позитивно сприймається.
- У погонi за європейським (тобто свiтовим) рiвнем життя "сiм'ю" замiнили "родиною".
- Товар - є послуга, тобто тiльки те може бути українським товаром, що несе послугу людинi, а час життя товару має дорiвнювати термiну необхiдностi в послузi. ("Маркетинг починається з аналiзу потреб, якi задовольняють товари i послуги" Ф.Котлер) Сучасний ринок - це суцiльна сфера послуг, тiльки на деяких промiжних етапах послуга замiнюється товаром. Однак в Українi всi працюють окремо: i виробничники, i маркетологи, i продавцi, всi пропонують свої послуги i хочуть за них вiдразу оплату. Першi, не знаючи ринкових потреб, пiд тягарем стандартизацiї не можуть розробити технiчне завдання (ТЗ) на новий товар, iншi - навпаки, не знають як. Третi - торгуючи iмпортними товарами, й зовсiм не ламають голову над українським виробництвом, пiдшукуючи в Iнтернетi шляхи задоволення потреб споживачiв. I хоча український споживач здебiльшого незаможнiй, йому пропонується переважно те, що дорожче (наче за вiдсутнiстю альтернативи).
- Свiт на порозi втрати довiри як рекламi, так i виробнику, незалежно вiд того, за якою товарною маркою вiн ховається, адже багаторiчний маркетинг привнiс в наше життя стiльки фальши та неприхованого обману, що навiть корифеї маркетингу заплуталися в путах власного блуду.
- Ринок України - це боротьба двох фiлософських поглядiв на товар, послугу i споживача, а в цiлому i на свiтоустрiй, державницькi засади, силу i слабкiсть грошей i капiталу.
- Криза в українськiй економiцi настала через слабкiсть власної вiри, через невмiння, а то - i небажання мислити мiзками замiсть мислення головою (в першому випадку людина мислить фiлософськи, в iншому - стереотипами).
- Цифра чи аналог? Колишнi полiвiнiловi платiвки начебто анахронiзм? Та це тiльки для неосвiчених. На сучасному лазерному програвачi з них вiдтворюється звук класу Hign-End. Наразi очiкується поява на ринку вiнiлових DVD-дискiв. Отже CD, як i цифрове вiдео - це ринкова примха для викачування грошей з недалекоглядних споживачiв. Ще й досi успiшно конкурують аналоговi та цифровi комп'ютери в залежностi вiд задач, що ними вирiшуються.
- Чому вчать маркетологiв? Переважно економiцi, а бажано викладати i загально-технiчнi знання, або, хоча б, вмiння обґрунтовано формулювати вимоги до нового товару. Саме за маркетинговими фiрмами, а їх в Українi стає дедалi бiльше, стоїть доля об'єднавчої роботи, як iнновацiйної, так i заощадливої, iнвестицiйної (через прибуткове вкладання накопичених в Українi та за її межами капiталiв).
- В Українi безодня iсторичних традицiй та наукової спадщини вiкiв, i, найголовнiша, козацька сiм'я, до якої ми маємо повернутися, через виховання в кращих традицiях минулого, перш за все учнiвської молодi, шляхом досконалого поєднання спiльного та окремого виховання. Чого вартує гiмназiйне навчання за програмою кадетських училищ у вiдсутностi виховання дисциплiни? Може краще всiх хлопчикiв в перiод з п'ятого по дев'ятий класи навчати в нахiмовських чи суворовських корпусах вiйськового типу, де поза звичайною шкiльною програмою викладаються танцi та музика, малювання та естетика, етика та iнше, дiвчаток же в цей час навчати за гiмназiйною програмою?
- Вже тепер варто розробити українську Програму мiського та сiльського градобудування, за якою збиралися б п'ятнадцятикiмнатнi квартири сiмей майбутнього з наданням житлових кредитiв iз правом спадщини.
- Вiйськовi технологiї цивiльному населенню. Колись могутня армiя України своїм озброєнням ще й досi є носiєм передових наукових розробок. Лише назви: кевлар, нанокерамiка, спецметалоконструкцiї, спецзалiзобетон - чого вартi? Все - зроблено в Українi. В той же час, нарощування обсягiв виробництва композитiв та спецтехнологiй дозволять суттєво їх здешевити та покращити стан наших виробництв, наших шляхiв, нашого будiвництва, наших транспортних засобiв, iншої продукцiї.
- Соцiальнi пiдприємства. На сучасних захiдних виробництвах дуже високий рiвень автоматизацiї та комп'ютеризацiї, де праця робiтникiв використовується на обслуговуваннi автоматики та на заключних операцiях регулювання, що значно знижує собiвартiсть. Такий рiвень роботизацiї українським пiдприємствам навряд чи потрiбний, особливо коли безлiч незайнятих рук. А ще велика кiлькiсть iнвалiдiв. Пiдприємства iнвалiдiв - невеличкi та досить специфiчнi. Iнша рiч коли на великому пiдприємствi мало не половина робiтникiв - iнвалiди. Сучаснi технологiї, якими здавна володiє Україна, дозволяють створити робочi мiсця для iнвалiдiв як в мехобробцi, так i в складальницькому виробництвi. Такi пiдприємства можуть створюватись по одному на область чи район i забезпечуватися першочерговими iнвестицiями.
- Ремонтопридатнiсть продукцiї українського виробника має вiдповiдати метi створення i шляхам збуту-продажу товару, та розповсюджуватись на всi товари довготривалого користування.
- Збут-продаж товарiв. Зазвичай збут товару має здiйснюватися шляхом прямого чи дистриб'ютивного продажу, в тiм числi i з використанням електронного продажу з використанням Iнтернету. Та все ж дедалi частiше український споживач схиляє виробника до вiдвантаження продукцiї в обмiн за сплату щомiсячних (щоквартальних) вiдсоткiв доходу, переважно протягом всього термiну експлуатацiї товару.
- Цiноутворення переважно складається з собiвартостi, надбавки та ПДВ, але у випадку вiдвантаження за вiдсотки доходу цiна може бути збiльшена вдвiчi, чи навiть втричi пiд час визначення розмiру вiдсоткiв. На українському та країн СНД ринку слiд постiйно вiдшукувати методи зниження собiвартостi або вести ретельний облiк витрат.
- Гарантiя-сервiс - невiд'ємнi поняття. Переважна бiльшiсть українських виробничникiв прагне зменшити термiн гарантiї та дистанцiюватися вiд сервiсу, хоч ринок вимагає робити все з точнiстю до навпаки. Вихiд - в стажуваннi представникiв дистриб'ютора на пiдприємствi виробника та активна участь до кожного звернення з боку споживачiв.
- Безвихiдь виробничникiв - у несприйняттi бiльшiстю керiвництва пiдприємств маркетингових стратегiй, у мiркуваннях про великi обсяги виробництва при вiдривi вiд реальних шляхiв залучення капiталовкладень, особливо на державних пiдприємствах, у знецiненнi iнтелектуальної працi, недооцiнцi ролi iнновацiй.
- Нема кращої реклами, нiж гарний вiдгук споживача. Нема гiршого, нiж недовиконання умов поставки чи контракту, особливо коли споживач схильний до тебе.
- Український виробничник має мати тiсний контакт зi споживачами, приймати участь у семiнарах потенцiйних споживачiв, вести взаємне листування чи дiалоги, бути активним в розвитку плiдної спiвпрацi.
Висновки:
--
Українськi виробничi пiдприємства далекi вiд маркетингу, часто-густо вовтузяться на межi виживання, проїдаючи залишки основних фондiв, i фактично вiдiрванi вiд сучасних ринкових проблем та досi не оправилися вiд обвалу iмпортних товарiв.
--
Не всi пророцтва корифеїв маркетингу вiдповiдають дiйсностi.
--
Українськi ринковi партнери знаходяться у станi самоiзоляцiї, нiхто не наважиться взяти на себе участь створення справжньої компанiї по розробцi i впровадженню нових товарiв на iснуючих пiдприємствах iз залученням iнвестицiйних капiталовкладень.
--
Дуже низький рiвень iнновацiйної дiяльностi на пiдприємствах, знецiнено iнтелектуальну працю, нема фахiвцiв для чiткого вiдсiювання та пошуку привабливих iнновацiйних рiшень.
--
В керiвництвi вiтчизняних пiдприємств мало пiдготовлених топ-менеджерiв, здатних на засадах традицiйного маркетингу згуртувати та скоординувати роботу пiдроздiлiв i служб.
--
Ринкова етика досi ще не увiйшла в службову дiяльнiсть як рядових фахiвцiв, так i керiвництва.
--
Шлях вперед не в "латеральному" маркетингу чи "латеральному" мисленнi, а в фiлософському осмисленнi довколишнього середовища, широкiй iнновацiї i залученнi капiталовкладень.
Український шлях реанiмацiї власного виробництва
Ринкове виробництво сучасного захiдного свiту цiлковито пронизано iдеєю "ненав'язливого" сервiсу. Суцiльнi ноу-хау, повна вiдсутнiсть унiфiкацiї, i жорстка конкуренцiя передбачають повну незграбнiсть споживача. Короткий виробничий цикл любого виробу, на замiну якого приходить на ринок iнколи майже такий самий, за споживчими властивостями, вирiб, спрямований на отримання основних дивiдендiв вiд сервiсу. Адже рiзниця мiж виробами завжди матиме суттєвi деталi, наявнiсть яких - мотивована прагненням нав'язати споживачу послуги сервiсу, вартiсть яких по закiнченню виробничого циклу завжди збiльшується у десятки i сотнi разiв. З цим же пов'язано i використання у виробах комплектуючих iз коротким виробничим циклом. Чим складнiший вирiб: хоч побутовий, хоч виробничого призначення, тим бiльше в ньому деталей i вузлiв, орiєнтованих на послуги сервiсу. Вузька спецiалiзацiя бiльшостi свiтових виробникiв комплектуючих пiд виглядом кращого задоволення потреб споживача через прагнення iнтеграцiї доводить до абсурдно широкої гами виробiв, мета якої пiдняття цiни i унеможливлення замiни для запровадження нового витка спiралi сервiсу.
Що може дати свiту Україна? В першу чергу справжнiх маркетологiв виробництва. Маркетинг - як перша освiта - "наука продавця". Маркетолог виробництва - це квалiфiкований виробничий спецiалiст навчений мислити стратегiчно в iнтересах України, свiдомiсть якого пронизана турботою про майбутнiй розвиток сiм'ї, суспiльства, свiту...
Прагнення пiдняти з колiн економiку України передусiм пов'язане з долею вiтчизняних пiдприємств, в першу чергу тих, що сформували свiтовий iмiдж України часiв СРСР. Це виробництва радiо i електротехнiки, механоскладальнi i ремонтнi. На вiдмiну вiд захiдної унiфiкацiї технiчних рiшень ми маємо протиставити наскрiзну унiфiкацiю готових виробiв при повнiй свободi вибору технiчних рiшень, головним критерiєм для яких має стати мiнiмальна складнiсть i максимальна ремонтопридатнiсть iз використанням максимально звуженої номенклатури силових активних елементiв, в першу чергу виробництва електронних пiдприємств СНД (з подальшим їх збиранням на вiдновлених пiдприємствах України). Орiєнтацiя за часiв СРСР на широке застосування комутацiйної апаратури має бути майже повнiстю перенацiлена на застосування безконтактної (в першу чергу силової) електронiки й схемотехнiки.
Обмiрковуючи майбутнє будiвництва, працюючи над проектом компактної забудови автономними будинками, доходжу до твердої впевненостi, що якi б гарнi мегаполiси нам не нав'язували iноземнi фахiвцi вiд архiтектури та мiстобудування, їм i послiдовникам нiяк не урозумiти, що у майбутньому нас чекає не суцiльна комп'ютеризацiя, автоматизацiя та безмежний комфорт iз роботизованою прислугою, а праця у задоволення, коли однi працюють на великому пiдприємствi, iншi на малому, коли на роботу i з роботи возять мiкроавтобусами, коли працюють iнвалiди i для цього створенi необхiднi умови, коли регiонами i селищами курсують тролейбуси. Мала механiзацiя i автоматизацiя прийде на допомогу селу i поважатиметься неважка ручна праця на виробництвi. Настане час, коли "хуторське" житлове будiвництво прийде на замiну "мiкрорайонному", коли житло для сiм'ї 3-х - 4-х поколiнь стане привабливiшiм за одно-двох- чи трикiмнатнi "клiтки" iз повною iзоляцiєю вiд родини. Хутiр з трьох п'ятиповерхiвок, для п'ятнадцяти сiмей кожна, матиме тролейбусне сполучення з мiстом i iншими селами. По мiрi повної вiдмови вiд природного газу в житлових будинках, розвинення власної української електронної промисловостi побутових приладiв, електронiки i електрообладнання iз живленням вiд мережi постiйного струму, серiйним випуском вiтчизняними пiдприємствами промислових взiрцiв пристроїв нетрадицiйного отримання електроенергiї, Україною пройде справжня еволюцiя мiста i села. Присадибне господарство у сьогоднiшньому виглядi вiдiйде у минуле, а дрiбне автоматизоване молочно-товарне виробництво стане супутником мало не кожного "хутора". Буде створено всi умови для дружнього i щасливого проживання у квартирi з дванадцяти кiмнат, трьох ванних, трьох туалетiв, сауни, великої кухнi i холу, для спiльного проведення часу бiля екрану, чи за гiмнастикою, чи за святковим столом великої сiм'ї вiд дiда до правнука, вiд прабабусi до правнучки, i кожний "папа", за традицiєю українського козацтва Кубанi, як батько i люблячий чоловiк, що досяг 50-рiчного вiку, отримуватиме можливiсть створювати власну окрему сiм'ю 3-х - 4-х поколiнь iз новим сiмейним житлом i "сiмейним автобусом". Прийде час сумлiнної працi в умовах п'ятигодинної триденки, i облудi, припискам i шахрайству не буде жодного пiдгрунтя, час - коли моральнiсть сiм'ї поважатиметься i суспiльством, i культурою, i мистецтвом, час коли багатогранний творчий розвиток кожного стане складовою творчого i культурного злету регiону, країни, свiту...
Новiтнє село України
Село сьогодення, як основна складова українського суспiльства, вiддзеркалює чи не гiршi його тенденцiї. Перш за все - це високий рiвень смертностi: рiдко яка родина має понад три поколiння прямих родичiв. Демографiчна криза сформована й низьким рiвнем народжуваностi. Дiти народжуються переважно у молодому вiцi, при тому рiдко - бiльше двох. Суспiльною традицiєю не пiдтримується народження нових поколiнь дiтей у вiцi батькiв 40-50 рокiв. Сучасному селу притаманний низький рiвень зайнятостi через руйнування системи споживчої кооперацiї iз її заготiвельними пунктами i пiдприємствами по виробництву товарiв з сировини сiльськогосподарського походження, а також в силу закриття фiлiй мiських пiдприємств, на якi покладалися заготiвельнi функцiї й виготовлення комплектуючих, що не вимагали складного технологiчного обладнання. Та найбiльш болючою проблемою села досi залишається низька якiсть життя через розвал соцiальної сфери та вiдсутнiсть, в бiльшостi сiл, елементарних комунальних послуг, як то водопроводу чи каналiзацiї. Не кажучи вже про опалення чи гаряче водопостачання. В силу розкиданостi на великi вiдстанi особистих господарств - селам характернi значнi iнфраструктурнi проблеми, передусiм - транспортнi. Принципи самостiйної iндивiдуальної забудови на селi, що закрiпленi державними стандартами, призвели до забудови значної територiї сiл господарськими спорудами, при низькому рiвнi механiзацiї i автоматизацiї присадибних господарств. Сучасному українському селу характерне використання важкої фiзичної працi, через що молодь й покидає село, i батькiв.
До значного ускладнення побутових проблем призвела й реформа освiти в Українi. Повернення до родинного виховання пiдростаючих поколiнь через перенесення державних форм виховання на рiвень сiм'ї, якi у перiод розбудови радянської держави були нав'язанi суспiльству i мали значнi перекоси, особливо в планi зв'язку поколiнь, збереження ремiсничих чи творчих традицiй, пiклуваннi молодшими та пошаною лiтнiх родичiв та батькiв. Основною ж проблемою, що визрiла в українському суспiльствi - це проблема пiклування та турботи. Загальна байдужiсть як на рiвнi родинних зв'язкiв, так i на рiвнях бiльш високої владної iєрархiї, особливо на фонi пропаганди культу iндивiдуалiзму, що всi роки Незалежностi прагне нав'язати українському народу захiдне спiвтовариство у купi з "ринковими" реформами призводить до зведення високих парканiв, як мiж сусiдами, так i в душах, у тому числi й близьких родичiв.
Саме на подолання наведених негативних тенденцiй й спрямована Загальнодержавна соцiально-економiчна програма "Новiтнє село". Її основний прiоритет - пiднесення якостi життя на селi вище рiвня мiського: коли близькiсть до природи, при високих екологiчних стандартах i всебiчному використаннi вiдновлювальних джерел енергiї, залучення вищих досягнень у сферi автоматизацiї i механiзацiї як у великих господарствах, так i в особистих, створює передумови привабливостi сiльського життя для мiських членiв родин задля вiдновлення родинних форм спiвжиття у комфортних умовах добросусiдства i взаємоповаги.
Економiчна складова Програми полягає у створеннi виробничих засад для серiйного зведення у селах України "хуторiв комплексної забудови", до складу яких входять автономнi багатоквартирнi будинки на 45 сiмей чотирьох поколiнь у комплексi з молочною мiнi-фермою на 45 дiйних корiв та мiнi-заводом переробки 1000 лiтрiв молока, щодоби, у повний асортимент продуктiв першої необхiдностi: масло селянське, сметана, сир, молоко пастеризоване, кисломолочнi продукти i сир твердий. Автономнi будинки на 15 квартир оснащенi вiтряними та сонячними генераторами енергiї, комфортабельними лiфтами зв'язку мiж зимовим садом з оранжереєю мансардного поверху iз паркiнгом i технiчним поверхом з заготiвельними коморами, виробничими майстернями, учбовими кiмнатами гурткової роботи та залами спiльного дозвiлля. Концентрований бiогаз вiд бiохiмiчних реакторiв каналiзацiї будинку стане паливом газових плит кухнi квартир та джерелом гарячої води для кожної водогрiйної колонки ванних кiмнат квартири. Високоефективне електричне iнфрачервоне опалення у комплексi енергоощадних технологiй будинку на столiття збереже тепло родинi. Захищене патентами України новiтнє будiвництво забезпечить створення великої кiлькостi робочих мiсць у промисловостi, у тому числi й за мiсцем проживання.
За Нацiональним Планом дiй на 2013 рiк указом Президента України намiчено розробку, обговорення та прийняття Концепцiї розвитку сiльських територiй на перiод до 2020 року. В Адмiнiстрацiю президента, Мiнiстерство агрополiтики i продовольства, Мiнiстерство соцiальної полiтики, Мiнiстерство промислової полiтики, Мiнiстерство регiонального розвитку, будiвництва i житлово-комунального господарства та Нацiональнiй Академiї аграрних наук направленi пропозицiї щодо концепцiї Загальнодержавної комплексної соцiально-економiчної програми "Новiтнє село через децентралiзацiю трудових ресурсiв регiону" iз викладенням наявних законодавчих перепон створенню i ефективному функцiонуванню Технопарку "Новiтнє село", який мав би забезпечити практичну реалiзацiю Програми новiтнього житлового будiвництва на селi. Департамент регiонального розвитку Мiнагрополiтики висловив пiдтримку, ув'язавши можливiсть реалiзацiї положень Концепцiї iз завершенням реформи мiсцевого самоврядування. Вiдповiдно до останньої редакцiї Стратегiї розвитку аграрного сектора економiки України на перiод до 2020 року основними виконавцями Програм розвитку сiльських територiй Уряд бачить "селоутворюючi" агропiдприємства та й концепцiя реформи мiсцевого самоврядування має за мету об'єднання сiльських громад. Однак для реалiзацiї Програми "Новiтнє село" зусиль сiльських громад недостатньо. Адже коло практичних питань за Програмою виходить далеко за межi компетенцiї i органiв мiсцевого самоврядування, i окремих Мiнiстерств...
Чiтке усвiдомлення реалiй сьогодення видатною жiнкою на iм'я Джоан Роулiнг дозволило їй знайти шлях до сердець юних членiв майбутнього свiтового суспiльства через безлiч образiв, якими так наповнене життя i навчання Гарi Потера та його друзiв у Школi Хогварду. Та байдужiсть значної частини їх батькiв до долi своїх дiтей через начебто старший вiковий ценз, а насправдi нерозумiння причин такої шаленої популярностi книги i її екранiзацiй, а тому й ненавмисне поширення плiток про якийсь такий негативний вплив їх на свiдомiсть дiтей. Небажання тиснення на волю дорослих iз усвiдомленням дiйсної вартостi прокатних лiцензiй, ускладнених примусовою українiзацiєю, вимагає зосередження уваги на груповому вихованнi майбутнiх батькiв через "домашнiй перегляд" вже iснуючих екранiзацiй, iз проведенням вiдкритих семiнарських занять пiсля цього.
Складнiсть i неоднозначнiсть сприйняття довколишнього свiту дорослими i 12-тилiтнiми членами суспiльства фактично розбили нашу країну на два табори: читаючих та разом з Гарi прямуючими стежками його чарiвної країни i "маглiв", що оточують i нас i Гарi, сповнених до них своєю байдужiстю. Разом з тим, саме свiт чарiвникiв Гарi та його друзiв безпосередньо пов'язаний з Україною, Прикарпаттям, бо що може бути ефективнiше за правильний пiдбiр слiв при правильному i тактовному зверненнi. Чи нема цим словам казкових аналогiй? Бо школа правильного розумiння i застосування слова "кохання" саме тут!!!.
Україна i свiтовий демографiчний вибух
"Людям нравится делать новых людей" - спiвають хлопцi однiєї групи. В цьому i є Божий промисел, сенс життя.
Фiлософiя європейцiв, побудована на бiльшому достатку i турботi, дещо стримує свiтову тенденцiю до демографiчного вибуху. Свiт начебто безмежний, та покинути Землю не так то легко. Одиницi витримують передстартову пiдготовку на центрифузi при незначнiй кiлькостi обертiв, але людина через свою свiдомiсть здатна до самовдосконалення. Тисячолiття розвитку не пройшли дарма. Мудрiсть Аристотеля чи Леонардо Да Вiнчi мало поступається людям сьогодення - заважають комфорт i грошi, легкiсть отримання яких багатьом затьмарює очi. Та сьогоднi людство має всi пiдстави для кращого майбутнього розвитку, бо Схiдна Європа, консолiдуючись з братами по всесвiтньому соцiалiстичному "експерименту", має дати свiту модель нового суспiльного життя, в якому продуктивне i рентабельне виробництво iз кращою свiтовою якiстю i половиною китайської цiни, завдяки творчiй думцi українця, забезпечить вiдродження сiм'ї iз кращим поєднанням суспiльного i батькiвського та дiдiвського виховання, зробить доступним всiм кращi взiрцi освiти "вибраних" минулого, забезпечить сiм'ї i новими "автономними" п'ятиповерхiвками i "автономним" транспортом для прогулянок вихiдними дикою природою замiсть походiв до взiрцiв неволi - зоопаркiв, аби навчати нове поколiння не прикладам звiрячих стосункiв iз гратами - а любовi до звiрiв як до ближнiх своїх. Роки перебудови у погонi за ласими мiськими грошима i комфортом майже опустошили українське село, хоч дехто завдяки емiграцiям "вiдгрохав" поряд iз "лiтньою кухнею" "європейську оселю" ще бiльш гостро пiднявши проблеми українського села. Досвiд прибалтiв iз їх хуторами в перекладi на український менталiтет має дати свiту модель українського села iз компактною забудовою "автономними" будинками "хуторкiв" iз тролейбусним сполученням з вiдселенням до ним "досi дихаючих викидами пiдприємств" мiських мешканцiв, а зближення, завдяки сучасним молочно-товарним комплексам i сiльськогосподарським пiдприємствам, села i мiста стане реальнiстю.
Вiдтак, в першу чергу потрiбно товар зробити послугою, бо тiльки таким чином має формуватись "життєвий цикл" того чи iншого виробу. Не погоня за надприбутками, а справжня турбота про людину i "братiв наших менших" має стати стимулом працi в майбутньому, хоч, завдяки "українськiй" думцi i спiвпрацi з братами, надприбуткiв не уникнути. "Турбота про своїх" для всiх - залог успiшного просування української продукцiї по свiту.
Не запозичення у свiта моделей пiдприємництва, а через регiональне з'єднання державного i приватного капiталу з метою високоприбуткового виробництва iз впровадженням виробленої продукцiї в першу чергу у власному регiонi в комплексi iз глибокою кооперацiєю iз виробниками України i СНД, iз залученням до плiдної роботи задля спiльної користi iнвалiдiв i пенсiонерiв, зi справжньою турботою про них, дасть поштовх до розвитку нових напрямкiв будiвництва i вдосконалення транспортних засобiв i засобiв пересування, а широке застосування низьковольтних електричних систем опалювання пiднiме на ноги українську електронiку i виробництва високих технологiй. Не уникнуть розвитку i українськi виробники сучасних лiфтiв через використання вентильних реактивних двигунiв i виробники автобусiв, вантажiвок i легковикiв чи залiзничного транспорту.
Не самообмеження українською державною мовою, яка за природою нiвелює особистiсть, а широке поширення i спiльний розквiт братнiх мов не лишень пiднiме на вищий щабель самосвiдомiсть українця, а згуртує всiх задля мети кращого життя, добробуту i виховання молодi. Широке пропагування девiзу "не треба їсти своїх молодших друзiв" не тiльки сприятиме розвитку виробництва української харчової промисловостi, а й дасть поштовх гармонiчного спiвiснування дикої природи iз суспiльством з усуненням ворожнечi i злоби передусiм у нас i наших дiтей. Українське кiно має стати багатомовним, сучаснi технологiї кiновиробництва та його тиражування дають можливiсть в паралельних залах демонструвати фiльми рiзними мовами чи мовою "на замовлення", а iснуючi високi технологiї українських виробникiв завдяки новiтнiм досягненням свiтової технiки можуть дати свiту власний взiрець українського кiнотеатру, який здатний в кращих традицiях нашого свiтосприйняття вiдтворити атмосферу фiльму як в затишному залi так i на польовому станi.
Захiднiй моделi котеджу маємо протиставити власний взiрець будинку без газу, з технiчним поверхом з оранжереєю, з пiдземним паркiнгом, i лiфтами нового типу, iз квартирами для повної сiм'ї, де за рахунок сучасних технологiй гармонiйно житимуть i батьки, i онуки, спiльно вiдпочиваючи, зайвий раз не турбуючи iншого, в теплих стосунках iз спiвмешканцями, разом створюючи добробут "як для себе" для всiх.
Шляхом наведення порядку у власному домi - Українi розбудовуючи її без чвар i образ за минуле, бо всi ми Божою волею кинутi у "котел" саморозвитку, в якому вже нема готових рецептiв (вiдкритих чи прихованих), дамо краще життя i собi, i батькам, i майбутнiм поколiнням, пiклуючись не про демографiчний вибух, а про подальше самовдосконалення в любовi, бо тiльки через любов нас прийме Всесвiт.
ЧИ ДОВГО ЩЕ УКРАЇНЦI БУДУТЬ "ДОСЛIДНИМИ КРОЛИКАМИ"?
Україна вiдзначила 10-рiчча "незалежностi". Що сталося з нею? В Українi беззастережно хазяйнують Свiтовий банк i МВФ, на кожному кроцi ростуть новi iнститути, що готують маркетологiв. Нас готують до ринку. Понад десять рокiв я працюю в службi маркетингу на державному пiдприємствi по випуску радiоапаратури. Неодноразово стикався зi щойно вирощеними "спецiалiстами" з маркетингу, їх викладачами. Що знають вони? Вмiють рахувати прибуток i рекламувати. I знають головний постулат винайденої на Заходi "науки" - маркетинг: "покупця треба так зацiкавити моїм товаром, щоб вiн думав, що саме цей товар йому потрiбен, що без нього вiн жити не може". Товаром же в ринку є все: продукцiя сiльгоспвиробника i промисловця, любов, душа i навiть матiр (i земля). Прилавки нашi заваленi рiзною радiоапаратурою. На кожному кроцi закликають до поширеного у всьому свiтi "ефiрного радiомовлення". Iнтернет сповiщає про пiдготовку до новiтнього свiтового досягнення - цифрового радiомовлення на довгих, середнiх i коротких хвилях, що дасть якiсть звуковiдтворення на рiвнi сучасних УКХ радiоприймачiв. Не думайте, що цифрове задоволення Вам обiйдеться дешево. Захiд любить грошi. Та в серединi 80-х рокiв в СРСР на сторiнках "Радiо" з'явилися першi публiкацiї по синхронному детектуванню при радiоприйомi на середнiх хвилях i в проводовому (найдешевшому по затратах) радiомовленнi з високою якiстю прийому. Про нього замовчують, використавши iдею для цифрового. В цьому ефективнiсть власника на новiтнi технологiї i засоби виробництва, на iнформацiю i прибуток. В цьому iдеологiя "вiльного" (вiд совiстi) Заходу. Цю iдеологiю нам нав'язують...
До Великого Жовтня 1917 року в свiтi панувала i правила iдеалiстична буржуазна iдеологiя. Та вiра в краще майбутнє дала свiту iнший погляд на iсторiю. Створення першої в свiтi держави трудящих започаткувало переможний поступ нової матерiалiстичної пролетарської iдеологiї, що дав надзвичайно високий iмпульс в свiтовому русi вперед, до комунiзму. За роки Радянської влади було збудовано матерiальну базу i, головне - виховано людину матерiалiста, людину комунiзму. З усвiдомленням цього розпочата Перебудова, сенс якої - здолати протистояння в суспiльствi, нав'язане боротьбою iдеологiй. Ця боротьба йде й досi, пiсля "холодної вiйни", в ефiрi i на сторiнках газет, в магазинах i на базарi, в сiм'ї i в душах кожного. Та дух матерiалiста не зламати! Вiра в свiтле майбутнє людства, в комунiзм, в рай для людини працi переможе.
Сiмдесятирiчний переможний крок матерiалiста дав свiту велике Знання, хоч i не всi новiтнi досягнення радянських вчених i науковцiв вiдомо широкому загалу в силу їх стратегiчної значущостi. Усвiдомлення краю протистояння, межi самознищення спонукало до Перебудови. Нетвердiсть вiри в Комунiзм тягне нас в забуте минуле. З 80-х рокiв минулого столiття свiт стоїть, топчеться на порозi комунiзму, чекає доки ми, українцi, дiйдемо примирення мiж заходом i сходом у власнiй "незалежнiй" державi. Доки ще нам "на власнiй шкiрi" проводити дослiди власної зневiри в омрiянi iдеали добра i справедливостi?
Суттю руху вперед до кращого є єднiсть i боротьба протилежностей. В нiй вищий сенс "боготворiння". Роман минулих цивiлiзацiй "Про бога Iсуса" вiдзначив своє двохтисячолiття. Боязливiсть невiдомого як страх перед укусом змiя збудоване релiгiєю в образi Зла. Вiковою iсторiєю доведено, що добро перемагає зло. Iстинна доброта - ознака людини працi, людини творця. Вона в її душi. Не розумiючи поняття "душа" люди знову потяглися до Бога, до його проповiдникiв, до церкви. За "вiдкупленням грiхiв" страждуща людина шукає розради. Душа ж - це гармонiя самосвiдомостi (усвiдомлення свого знання, морального облiку i iнтересiв, iдеалiв i мотивiв поведiнки, цiлiсної оцiнки самого себе як вiдчуваючої i мислячої iстоти, як дiяча), або простiше - душа то є любов. Життя, рух синтезу i розмноження, для людини зiткане з випадковостей. Бiльшiсть не знає їх законiв. Кожний, з випадковостей, робить, в силу неусвiдомленої необхiдностi, свої висновки, а на їх пiдставi виводить власнi закономiрностi своєї долi. Релiгiйна передначертанiсть з упованням на "милiсть божу" декому "допомагає". Та людина - мислитель, творець знаходить вiдраду в колi друзiв. А за їх вiдсутнiстю, на сьогоднi, їй не допоможе навiть Бог. Бо розрада коштує дуже дорого. I несуть останнє, пiд тягарем важкої працi, необiзнанi, зневiренi до церкви... I дере греко-католицька церква, авангард католицизму на споконвiчнiй землi православних русинiв, "сiм шкур" з кожного пастиря. Католицизм - це "кожний виживає поодинцi". Що ж спiльного мiж унiєю i православною церквою. Трактування Бога як святої трiйцi, зрозумiти поняття якої неможливо без усвiдомлення поняття "святий дух", сенс якого в звичайнiй бесiдi отця з сином, при якiй вiд старшого до молодшого передаються i погляд, i поведiнка, i мова в вустах. В той же час унiатськi священики стверджують, що Бог - то є деякий абсолют (незалежний, необмежений). Матерiя (безмежна множина любих властивостей, зв'язкiв, вiдносин i форм руху) ж як i Всесвiт безмежнi. Трактування ствердження "необмежений необмеженого" таке ж абсурдне, як i вислiв "бiлiший за бiле" чи "чорнiший за чорне". Якщо нема абсолютного, то нема й бога. Якщо ж вiн є, то це людина, може i в образi Iсуса, як твердять православнi, у крайньому разi не його, Iсуса, намiсник, а звичайний пастир, що вважає себе рабом божим. Та "все в свiтi вiдносне" як стверджує загальна теорiя вiдносностi Великого Ейнштейна. Життя - це смерть (Ф.Енгельс) i не може бути вiчного життя. Народжуються i вмирають зiрки, народжуються i вмирають комахи, час життя так само вiдносний з розмiрами об'єкту i умовами життя.
"Спочатку було слово"... Нi! Хтось мав його висловити, бо iдея i матерiя - єдине цiле, iдея це теж матерiя.
Доленоснiсть України, української сiм'ї працелюбних народiв, сiм'ї освiчених батька i матерi, сiм'ї жiнки i чоловiка, прагнучих щастя своїм дiтям обумовлена iсторiєю, часом. Миролюбнiсть українця, столiттями горбатившого спину на чужого i свого пана, висвiтлена в творах видатних митцiв: Котляревського, Лесi Українки, Тараса Шевченка, Iвана Франка, Михайла Коцюбинського, Бориса Олiйника, вражає своєю нацiональною гордiстю. Ця гордiсть - гордiсть революцiонера i борця, гордiсть трудiвника ще чекає всесвiтньої слави перемоги над собою. Бо наше глибоке падiння, наша розруха, наше зубожiння - в нас самих, у втратi почуття гiдностi пiд навалою закордонного "хламу" на наших прилавках, пiд тягарем включеного "на всi оберти" механiзму задурювання захiдної iдеологiї. Наша повага до жiнки-матерi, жiнки-трудiвницi "раптом" померкла пiд навалою захiдної моралi, захiдної зневаги до "слабкої статi". Раптом всiм захотiлося багатства, грошей i нiчого не робити, кинувши напризволяще жiнку-матiр iз своїми дiточками, вiдсторонивши її вiд продуктивної працi, вiд полiтики. Зупинено рух в подоланнi проблем сiм'ї, почастiшали "бесiди" чоловiкiв iз чаркою, дедалi бiльше стає одиноких "сильних" жiнок, матерiв, виховательок, iнженерiв, науковцiв, красунь.
Нас тягнуть в Європу, в стан загарбникiв. Невже нас нiчого не навчила iсторiя народiв свiту. Однi жили за рахунок колонiй (Англiя, Францiя, Iспанiя i Португалiя), iншi гнобили сусiдiв (Австро-Угорщина, Польща, Нiмеччина), вiкiнги (скандинави) - грабували набiгами з-за моря i пiвнiчних лiсiв перших i других. Миром "помазанi" православ'ям русини йшли до iнших з миром. З миром йшов Суворов за Альпи, допомагаючи поневоленим братам-слов'янам Болгарам та Югославам. З миром прийшли радянськi слов'яни й в Афганiстан, та Америка нав'язала їм вiйну з маджохедами i талiбами. То чому ж нам не живеться з Братами й Сестрами i так кортить до "цивiлiзованих" експлуататорiв, якi навченi Великим Жовтнем i змушенi були "соцiалiзувати" свої суспiльства. З усвiдомленням власного "я", творячи для себе й iнших, ми разом здатнi дати свiту значно бiльше, нiж можемо в нього запозичити.
Наша доля не в ринку з його зубожiлою мораллю, мораллю здирництва й облуди, шахрайства i свавiлля приватного власника. Наш шлях iз соцiалiзмом кращого зразка, з оплатою за працею, iз цiлеспрямованим курсом на зменшення долi важкої ручної працi, з рiвноправ'ям мiж чоловiком i жiнкою, i саме за таким рiвноправ'ям, в єдностi i боротьбi протилежностей, наше майбутнє, прогрес i добробут суспiльства.
Iдеї комунiзму живi. Як би не опорочували їх захiднi "голоси", їм жити i перемагати. Вивчаючи потреби людства й задовольняючи їх найдешевшим шляхом (бо все генiальне - просте, а значить й дешеве), знiмемо ж скорiше шори гiпнозу вiд захiдного маркетингу й дизайну, творимо ж для себе й людства справжнi цiнностi добра i високих технологiй, в набуттi яких немала доля працi українських науковцiв й iнженерiв на теренах великого Союзу.
Може пора всiм оговтатися, матерiалiсту i православному об'єднатися проти чужеземної навали, всiм миром взятися за вiдбудову набутого, зробивши висновки iз славнозвiсного "одобрямсу", укрiпитися в вiрi у справжнє майбутнє - соцiалiзм i комунiзм (рай на Землi для трудящих).
Майбутнє Укртелекому i промисловiсть України
От i сталася приватизацiя Укртелекому та маркетинговий аналiз стану якостi послуг, що надає населенню така потужна структура, як ПАТ "Укртелеком" свiдчать про значнi проблеми керiвництва в галузi перспективного прогнозування розвитку пiдприємства. Iснуючий стан викладання у вузах України такої нагальної в ринкових умовах дисциплiни "маркетинг" приводить до того, що його сутнiсть зводиться до констатацiї факту рiвня конкурентоспроможностi тої чи iншої iснуючої послуги. В той же час, вiдсутнiсть у iснуючих маркетологiв Укртелекому знань про стан розвитку галузi електрозв'язку в СРСР, Українi i Росiї, вiдiрванiсть вiд новiтнiх розробок Одеського НДI радiомовлення, фактично поставили вiтчизняну радiопромисловiсть на колiна. Як i передбачалося, у радiоефiрi сьогоднi панує FM-радiомовлення, де працює iмпортне передавальне обладнання. Стабiльнiсть аудиторiї трансляцiйного радiомовлення в контекстi пропагування розвитку української мови i української пiснi свiдчать про недбале ставлення в Українi як до ефiру, так i до української слухацької аудиторiї. Вiдiрванiсть Росiї вiд єдиного на теренах СРСР Одеського НДI радiомовлення змусили її шукати своє мiсце у стандартi DRM цифрового радiомовлення. В той же час розробки iнституту в галузi радiоприйому iз синхронним детектуванням у трансляцiйному радiомовленнi та на середнiх i коротких хвилях кiнця 80-х рокiв минулого столiття вiдкривали широкi перспективи розширення мережi, випуску i нарощуванню виробництва сучасних багатофункцiональних i простих, нескладних для виробництва i дешевих для споживачiв, стереофонiчних "радiоточок". Приймачi радiомовлення синхронного детектування у своїй схемi мають мiнiмум намотувальних елементiв та для передачi i вiдтворення стереосигналу не потребують декодерiв, а через використання довгих лiнiй зв'язку - i антен. Проста методика трансляцiї стерео сигналу застосуванням прямої модуляцiї бокових полос несучої сигналу дозволяють створити парк новiтнiх стереоприймачiв на середнiх i коротких хвилях, як альтернативi DRM-стандарту, який занадто дорогий для пересiчного слухача. Тому, плануючи прибутки ПАТ "Укртелеком", в першу чергу мав би мислити не про грошi, а про споживача, про цiлi "українiзацiї", шляхи здешевлення витрат на її реалiзацiю i про вiдновлення вiтчизняної радiопромисловостi. Можливо й держзамовленням.
Україна все ще тупцює на мiсцi, криза суне за кризою через неусвiдомлення кожним свiтового значення українського прикладу. Сьогоднi людство має всi пiдстави для кращого майбутнього розвитку та йому заважають комфорт i грошi, легкiсть отримання яких багатьом затьмарює очi. Особливо українцям, якi всi цi роки прагнуть втягнути країну у свiтовий розподiл благ. Та свiтовий ринок i кооперацiя закритi для нас. Свiтом панує прагнення надприбуткiв. То штучно створять якусь хворобу, то налякають якоюсь проблемою, то щось заборонять чи "винайдуть". I всi ми цими роками спостерiгаємо за цими прикладами, та нiяк не дамо собi ради. Не хтось нам дасть щасливе життя, а ми самi в змозi покращити своє життя, i свiтовi дати приклад, що любов вища за облуду. Сусiди готовi нам допомагати. Україна консолiдуючись з братами по всесвiтньому соцiалiстичному "експерименту" має дати свiту взiрець нового суспiльного життя, в якому продуктивне i рентабельне виробництво з кращою свiтовою якiстю i половиною китайської цiни, завдяки творчiй думцi українця, забезпечить вiдродження сiм'ї iз кращим поєднанням суспiльного i батькiвського й дiдiвського виховання (за традицiями українцiв, що збереглися на Кубанi) поверненням до вже забутої справжньої сiм'ї, в якiй гармонiйно поєднанi старiсть й молодiсть.
За свiдченням наших учнiв, що у роки незалежностi, у 90-х роках, за освiтньою програмою обмiну познайомилися з рiвнем пiдготовки заокеанських однолiткiв, впевнено вiддають перевагу вiтчизнянiй школi та її якостi освiти. Та сьогоднi цього замало. Ми можемо зробити доступним всiм кращi взiрцi освiти "обраних" минулого (епохи декабристiв) iз радянськими прикладами високоефективному навчанню за "кадетською" системою у поєднаннi iз справжнiми гiмназiйними традицiями. Ми в змозi забезпечити сiм'ї i новими "автономними" багатоповерхiвками хутiрської забудови iз сiльським електрифiкованим транспортом, i - сiмейним "автономним" транспортом для спiльних прогулянок вихiдними днями дикою природою, замiсть походiв до взiрцiв неволi - зоопаркiв, аби навчити нове поколiння не прикладам звiрячих стосункiв iз гратами - а любовi до звiрiв як до ближнiх своїх. Роки Перебудови у погонi за ласими мiськими грошима i комфортом майже опустошили українське село, хоч дехто завдяки емiграцiям "вiдгрохав" поряд iз "лiтньою кухнею" "європейську оселю", ще бiльш гостро пiднявши проблеми українського села. Досвiд прибалтiв з їх хуторами в перекладi на український менталiтет має дати свiту нову модель українського села iз компактною забудовою "автономними" будинками, iз автоматизованими мiнi-фермою i цехом переробки молока, iз тролейбусним сполученням. Прикладами добровiльного переселенням до цих хуторiв "досi дихаючих викидами пiдприємств" мiських мешканцiв вже зараз готова дати свiту взiрець зближення села i мiста мало не третина українцiв.
За загально прийнятою економiчною теорiєю у свiтi панує переважно товарне виробництво, виробництво ж послуг розглядається як допомiжне. Наразi у першу чергу потрiбно товар зробити послугою (товар - тобто предмет, що створюється, продиктований необхiднiстю надати певну послугу споживачу, через що товар i послуга завжди мають бути разом). I тiльки таким чином має формуватись "життєвий цикл" того чи iншого виробу, не часом отримання надприбуткiв, а потребою населення у тому виробi. Справжня турбота про людину i "братiв наших менших", а не погоня за надприбутками, має стати стимулом працi в майбутньому, хоч, завдяки "українськiй" думцi i спiвпрацi з братами, надприбуткiв не уникнути. "Турбота про своїх" для всiх - залог успiшного просування української продукцiї по свiту.
Особисте бачення економiчної iнтеграцiї України та пропозицiї щодо її промислової полiтики
- --
Персональний сервiс та вже майже забутi традицiї:
Нав'язанi українським споживачам захiднi моральнi i економiчнi традицiї передусiм пов'язанi з пропагандою захiдного взiрця сервiсу, заснованому на прихованiй експлуатацiї споживача, при цьому вiн вважається абсолютно незграбним. Зовнi це обумовлено занадто широкою номенклатурою застосованих комплектуючих, в тому числi дрiбносерiйного виготовлення, для обумовлення зростання цiни сервiсних послуг, а також начебто кращою компактнiстю, зручнiстю, дизайном...
Традицiйно в Українi ремонт обладнання виконувався цеховими електриками, лабораторiями КВП та ЧПУ, широко розвиненою мережею електро- i радiомайстерень, чисельними ремонтними пiдприємствами.
- --
Комунальнi служби, екологiя та техногеннi катастрофи:
Хоч за вiкном ХХI столiття, та стандартами житлового будiвництва нас тягнуть у ХIX-те. Досi основним джерелом тепла i енергiї є спалювання енергоносiїв. Переваги трансформацiї мережної напруги змiнного струму у житловому будiвництвi нiяк не узгоджуються iз значно вищим рiвнем небезпеки змiнного струму порiвняно iз постiйним та сучасним рiвнем розвитку силової електронiки, до того ж в Українi серед будiвельникiв майже нема фахiвцiв, знайомих з надто економiчними композитними електричними нагрiвачами, що використовувалися збройними силами СРСР. Iснуючий в Українi монополiст у галузi утилiзацiї вiдходiв - Державна корпорацiя "Укрекокомресурси" фактично не займається розвитком i впровадженням бiохiмiчних систем очистки каналiзацiйних викидiв.
- --
Електронiка в Українi:
Чвари мiж урядовцями України i Росiї з приводу енергоносiїв затьмили декому очi з приводу вiдкритих на сьогоднi широких можливостей iнтеграцiї мiж пiдприємствами електронiки, електротехнiки i радiотехнiки України, Бiлорусi i Росiї. Проте доцiльним в першу чергу - є розвиток складального виробництва приладiв з використанням елементiв силової електронiки не за захiдною схемою, а за власною з пiдбором вузької ланки "iдеальних ключiв" (мається на увазi широке застосування у рiзних за призначенням приладах одних i тих же електронних приладiв). Доречним є - й широке нарощування виробництва сонячних батарей.
- --
Примiський та мiський транспорт в Українi:
Такi привабливi i признанi багатьма пасажирами львiвськi тролейбуси, як i весь електротранспорт в Українi побудовано за схемою використання одного-двох тягових колекторних електродвигунiв, карданiв i силової електронiки виробництва Чехiї чи Китаю, в той час як жодне пiдприємство України досi не може їм запропонувати мотор-колеса на базi вентильного реактивного двигуна через iнформацiйну вiдiрванiсть України вiд широкодоступних розробок у цiй галузi росiян i прагнення неодмiнного отримання дивiдендiв вiд власних розробок українських науковцiв, зациклених на конфiденцiйностi. От i снують по мiстах i селах маршрутки i таксi, руйнуючи екологiю України жахливими викидними газами i ядовитими присадками вiд неправильної утилiзацiї закордонних моторних масел.
- --
ПРОПОЗИЦIЇ:
- --
Прийняття за основу у житловому будiвництвi концепцiї "автономного будинку" повною вiдмовою вiд використання природного чи зрiдненого газу iз внутрiшньо-будинковою мережею пониженого постiйного струму з лiфтами на базi вентильних реактивних двигунiв i бiохiмiчними реакторами каналiзацiї
- Запровадження i нарощування виробництва в Українi батарей паливних елементiв та сонячних батарей
--
Запровадження i нарощування виробництва в Українi мотор-колiс, в першу чергу для мiських i примiських тролейбусiв
--
Широке делегування повноважень господарського управлiння державними пiдприємствами та ВАТ обласним державним адмiнiстрацiям з метою створення пiд їх егiдою прибуткових Соцiальних заводiв i пiдприємств, запровадження нової Української концепцiї освiти через корпоративне об'єднання на пiдставах економiчної доцiльностi пiдприємств рiзних форм власностi
--
Запровадження трирiвневої системи оплати працi у всiх ланках виробництва i послуг
Вiдомо: серед тварин iснують види, для яких кохання одне на все життя.
Аїст зводить широчезне гнiздо на верхiвцi залiзобетонного високовольтного стовпа, адже там його лелека має принести йому своїх дiточок. Несвiдомi в електрицi заздрять:
"Їх дивним чином не б'є струмом, а ворогiв - б'є!" Та секрету тут нема, достатньо глянути до ПУЕ (Правила улаштування електроустановок), або згадати первинний iнструктаж з електробезпеки...
Гiрше з вовком: спиш собi у лiжку, а "член родини", чорнявий iз хвостиком гачком, вихований iншими в любовi до дiтей, за двi миски залишкiв зi столу - на ланцу. Його брат, Маркiз, що сам прийшов у родину й зайняв господарський диван - вмер, отруївся щуром. Обидва не знали смаку м'яса. Та не це головне, бо чи вовк наблизиться до паркана, чи лис, чи злодiй - чорнявий гавкне, а то й не раз...
А потiм йдуть з рушницями на полювання... Когось вполюють, а вона народить 5-7. А вполюють її, i вся округа шаленiє вiд вовчої помсти.
Та на допомогу приходять спостереження, освiта i любов, що дозрiла у прагненнi допомогти людям: перед усiм через забезпечення роботою. Перед очима сюжет, 35-рiчної давнини, коли перед тобою ставлять 3-лiтровий "слойок" парного молока, в очiкуваннi автобуса: а серце милує як "з одної миски їдять i котик, i два песика". От i хочу аби Володя в замiн похованої Катьки, взяв на колiна Катю дворцову, що разом iз Жюльєном, вiдкриє йому дорогу до серця одинокого вовка, особливо як опиниться десь у тайзi чи на кордонi з фiнами. Катька, котячої породи, вiдчувала настрiй Вовчика, людини самодостатньої, Катя дворцова (народжена безпритульною собакою) полюбляє чiтку розмову росiйською... i халву соняшникову, а не ванiльну (яка є отрута навiть для двоногих).
Нiмцi - нацiя, а ми - нелюди (?), або може проблема у мовi i КОХАННI:
... ефiр голосив про жорстоке зґвалтування дiвчини у Миколаєвi, де слова доньки товариша, що вихована Людьми, в тому числi й нiмецькою дiаспорою, вiдродили мене до життя. Та треба хоч трохи знати iсторiю, аби зрозумiти - звiдки коренi тої дiаспори. Вони з тих земель повз ВОЛГУ, яким хлiб України 1932-1933 рокiв врятував життя. А рокiв п'ять тому i тi й тi виїхали до Нiмеччини...
Чи може по справжньому вмiють кохати тiльки гуцули й росiяни, якi терпiти не можуть заробiтчан, що живуть у лiтнiй кухнi, а в "чураку" приймають гостей, як пiсля корови жiнка пiдлогу помила...
А що може бути приємнiше ласкавого погляду чи нiжного слова у вустах. Чи може кожному згадати свiй перший грiх, покаятися, i, з серцем, попросити в БОГА прощення, не в церквi, а вдома, наодинцi перед iконою... i совiстю.
А далi - як кажуть: будь, что будет...
Но вiрю - буде ЛЮБОВ. А згодом прийде i КОХАННЯ.
Пропозицiї щодо Державної Української Мови
в свiтлi Закону України "Про засади державної мовної полiтики":
Народна мудрiсть пiдказує: "Слово не горобець...". Ця приказка мала б слугувати людству на шляху до злагоди i добра. Та, нажаль, багатство мови кiлькiстю слiв, без чiткого визначення практичного застосування кожного веде до протилежного: розбрату, занепаду моралi й розбещеностi, деградацiї суспiльства. Та за вiкном - ХХI столiття, час нових вимог, нових цiнностей. Скарби iсторiї українського народу дають нам вiрний курс у майбутнє. I головними нашими здобутками є любов i кохання.
Працюючи у Службi маркетингу Iвано-Франкiвського ДП ВО "Карпати", об'їздив всю Україну, постiйно спiлкуючись з людьми. I дiйшов висновку, що вся суть протирiч саме у материнськiй мовi, розмовi матерi iз дiтьми, що народженi вiд кохання. Однак не всi дiти в Українi вiд кохання. Бо кохання - це iнтимнi стосунки з любимою, оповитi нiжнiстю та трепотом спiлкування з володаркою очей, що запали в душу з першого погляду на все життя, i переросли у взаємну любов. Пiдставою для даного висновку стали численнi спiлкування з вихiдцями Карпатських гiр, для яких кохання чiтко асоцiюється iз iнтимним життям з любимою, коли на очiкування нiжного слова пiсля випадкового непорозумiння йдуть десятилiття, а то й усе життя. Може тому так стiйко тримається протистояння мiж заходом i сходом в Українi, через розмитiсть понять в тлумачних словниках української мови.
Вихованi матерями дiти у часи буремних змагань, здебiльшого без батькiв, так i не змогли привнести у наш вiк мужнiсть i силу своїх батькiв, їх слова. Бездумне ж застосування слiв, передусiм батьками, є й першоджерелом їх хвороб, до нуля зводить свiй виховний вплив на дiтей. I ця проблема значно ширша питань двомовностi. М'яка українська мова, мова споконвiчних захисникiв своїх кордонiв, привнесла в українськi словники слово "кохатися", яке за брутальнiстю не поступається росiйському матiрному аналогу, нiвелюючи високiсть почуттiв, прихованих за словом "кохання". I ця мова, як нiде в Свiтi, пiднесла статус жiнки, матерi. Росiйськi брати, нащадки київських й галицьких князiв, що у пiвнiчних широтах звикли вiльно розмовляти iз своїми чотирилапими друзями, стали стратегами та розбудовниками держави. Пригадаймо, чи не за їх порадами у часи Б.Хмельницького були застосованi жорстокi види покарань за зраду в козакiв? Результат - високе пiднесення статусу чоловiка росiйською мовою.
Нiмецька дiаспора, що оселилася повз Волгу, у степах, за часiв нiмкенi Катерини-II, врятована українським хлiбом у 1932-1933 роках, дала паростки в Українi, в Миколаївськiй областi, в мiстi корабелiв. Та Україна перед свiтом визнала акт голодомору тих рокiв. Всi нiмцi покинули нашу країну. I український ефiр сколихнула звiстка про жорстоке зґвалтування дiвчини у Миколаєвi. То може ми, українцi, не нацiя, як нiмцi, а скорiше - нелюди? А може проблема у материнськiй мовi, коли її саму кидають доживати вiк бiля клаптику землi i худоби. Думаю - проблема i в "коханнi".
Найскладнiший факт сьогодення - мовна деградацiя лексики пiдлiткiв, що батьками не навченi правильному пiдбору слiв при спiлкуваннi, особливо з особою протилежної статi. Досвiд вказує, що саме Миколаївцям, як нiде в Українi, притаманний правильний, виважений, шанобливий i дбайливий пiдбiр слiв при спiлкуваннi. I такий пiдбiр слiв не лише запорука щасливої долi сiм'ї та шлюбу, а й вiдкрита дорога у майбутнє щасливе життя...
Виховувати вмiнню кохати треба з пелюшок, як i правильнiй, виваженiй лексицi. А для цього дитина нiколи не мала б чути сварок мiж батьками, чи то приниження гiдностi будь-кого в очах дитини. А це можливе лише за умови суцiльних компромiсiв мiж батьками. Та компромiс можливий лише мiж рiвними. Отож потрiбен симбiоз мов, органiчне поєднання двох величних мов у єдину Державну Українську Мову, де в одному рядку мають бути прописанi слова й українською, й мовами нацiональних меншин українською абеткою. Державна Українська Мова мала б дати Свiту взiрець сiмейного порозумiння та батькiвського виховання наступних поколiнь прикладом взаємного шанування, любовi i поваги.
З розмови iз палким захисником української мови: "... треба вклонитися жiнцi, бо вона тримає три кути в хатi...", а то й всi чотири, як батько в бiгах.
Легко бездумно вештатися по свiтах у погонi за грошима, а потiм ще й продавати своїм нащадкам вкрадене в тебе ж, через твою щирiсть, та подане у гарнiй обгортцi твоїми ж панами. Блиск срiбла затьмарює очi, особливо коли проблеми виховання дiтей та їх доля Тебе не обтяжують (на то є жiнка, матiр). Вона нагодує... От i виростають такi собi "Шевченки", що лаштунками високих цiн за "комфорт" подають українцям звичайнiсiньку "халтуру", прикрашену захiдними технологiями... Багато схожих "мають роботу", вiд якої частенько дружина бездумно витрачає грошi та їздить у дорогому авто. А дiти мають нервовi розлади. Адже вони, як нiхто, вiдчувають загальну байдужiсть до їх долi, що прихована за лаштунками "памперсiв" та "коханих малюкiв" на шпальтах яскравих журналiв. Та яка користь нащадкам вiд тої "роботи", передусiм байдужих до чужих дiтей "батькiв". От i тiкають вiд вiдповiдальностi хоча б "ще за один кут" тi, хто за своїми "роботами" забув про справжнiй "труд": труд пахаря, труд вихователя, слюсаря чи верстатника..., дивуючись просуванню на захiднi землi України донеччан та луганчан, для яких розмитого поняття "праця" нiколи не iснувало. Та рiшення просте: замiсть розмов про любов, треба кохати i вчити дiтей вмiнню його вiдчувати. А таке однiй жiнцi не по силах. Бо в коханнi обоє рiвнi, а де нема рiвностi - нема й кохання. Адже КОХАННЯ - IНТИМНI СТОСУНКИ З ЛЮБИМОЮ, де останнє слово стосується ОБОХ. I пiклуючись про любу дитину нiколи не вдягнеш її у "памперс" i подбаєш, щоб вона i iншi довкола мали б краще майбутнє. Адже все, що зараз продається в Українi розроблено українцями i їх братами у часи УРСР, коли пiдлiтки майстрували i креслили, дiвчата винаходили новi моделi вбрання чи дитячої iграшки. Та "занавiс" обрушили, не можна весь час сидiти за частоколом паркана... I дружнiй Китай заполонив українськi крамницi нашими ж розробками, що вдосталь вiдкрито були опублiкованi.
Правильний i тактовний пiдбiр слiв потрiбен обом, в першу чергу у шлюбi. Вiн же... i найкращий лiкар. Особливо вiд "чоловiчих хвороб", для лiкування яких свiтова фармацевтика виготовила безлiч "Супер..." i т.п., а одночасно й вiд жiночої "хвороби" пiд загадковою назвою "клiмакс" (i безлiччю "нових" препаратiв, аби вкоротити подружжю життєвий вiк). Адже сенс життя - в дiтях. Нових!
Тож пропоную почати з мовних словникiв, в яких вiдображено i мовну спадщину, i культуру, i шлях у майбуття. Дивним чином на теренах СНД "воюють" мiж собою лише двi мовнi культури: українська та росiйська, бо в мовне середовище людей обох країн увiйшли стiйкi слова й вирази, обумовленi "жорстокими крайнощами", що виникли на фонi мовних "труднощiв". Вирiшення цих труднощiв не у вдосконаленнi окремої "мови" - а саме у органiчному їх поєднаннi - i "Засади державної мовної полiтики" дають можливiсть не просто штучно створити "Державну Українську Мову", а дати народу України дорогу у щасливе майбуття, припинивши чвари й розбрат. А тому, в усiх словниках слiд чiтко прописати основнi термiнологiчнi слова й вирази. Вiкове надбання українцiв, щодо понять "кохання" та "любов", вважаю за потрiбним доповнити особливою вiдмiннiстю "покладання" вiд "доручення", а особливо, в планi "пiднесення" й "торжества" самостiйного "возлагання" на себе обов'язкiв будь-ким.
Прикладом симбiозу мiг би слугувати такий тематичний рядок: чорниця, чернiка, афени. Симбiоз у тлумачних словниках не мав би мати випадковий, необґрунтований, свавiльний пiдбiр слiв й виразiв аналогiчного рядка у Словнику Державної Української Мови. Iнститут української мови НАН України готує до друку Словник у 20-ти томах. Та краще перевидати перший том - вже Державною Українською Мовою - за Законом "Про засади...", й не поспiшаючи виважено пiдiйти до друку наступних томiв, видавши для початку Тлумачний словник Харкiвського видавництва "Прапор", 2003 року, за загальною редакцiєю Л.Г.Савченко, не як росiйсько-українського й українсько-росiйського, а саме як словника Державної Української Мови, до якого при iснуючiй редакцiї прошу внести такi змiни:
Стор.32
ВОЗЛАГАТЬ, -гаю, -гаешь. Поручать что-нибудь кому-нибудь. ДОРУЧАТИ.
ВОЗЛОЖИТЬ. Торжественно класть сверху, поверх. ВОЗЛОЖИТИ.
Стор.89 ... пiсля слова КОФТА i перед словом КОЧАН потрiбно вставити слово КОХАННЯ (без мн. числа, роду середнього) iз значенням: интимные отношения с любимой; с любимым; отдельной строкой прописав обязательность обоюдной любовной привязанности.
Стор.373 ... пiсля слова КОФТА i перед словом КОХАТИ вставити слово КОХАННЯ (без мн. числа, роду середнього) iз значенням: iнтимнi стосунки з любимим, любимою. Слово ЛЮБА часто застосовують у сполученнi iз словом МАМА, ДИТИНА, а тому подiбний збiг у сполученнi зi словом КОХАННЯ мав би бути виключений.
Тлумачення слова КОХАТИ, -хаю, -хаєш мало б бути таким: бути глибоко прив'язаним до любимої особи протилежної статi.
Стор.388 ... слова викласти у такiй редакцiї:
ЛЮБИЙ, -а, -е. 1. Який викликає любов до себе; дорогий i близький серцю. 2. у значеннi iм.. любий, любого, ч.; ЛЮБА, -бої, ж. Дорога, близька серцю людина. 1, 2. ЛЮБИМЫЙ. 1, 2. МИЛЫЙ.
ЛЮБИМИЙ, -а. 1. Який викликає любов до себе; дорогий i близький серцю, коханий чоловiк, дорога i близька серцю, кохана людина. 2. у значеннi iм.. любимий, любимого, ч. 3. у значеннi iм.. любима, любимої, ж. 1, 2. КОХАНЫЙ. 1, 2. МИЛЫЙ.
ЛЮБИТИ, люблю, любиш. 1. Бути глибоко вiдданим кому-, чому- небудь, вiдчувати прихильнiсть до когось, чогось. 2. Виявляти сердечну прихильнiсть до особи. 3. Мати потяг до чого-небудь. ЛЮБИТЬ.
ЛЮБОВ, -i, ж. 1. Почуття глибокої сердечної прихильностi до особи. 2. Почуття глибокої прив'язаностi до чого-небудь. 3. Внутрiшнiй духовний потяг до чого-небудь. Любов до мистецтва. ЛЮБОВЬ.
При формуваннi у зазначеному Словнику рядка симбiозу української мови й мов нацiональних меншин обов'язково прописувати вiдповiдне слово бiлоруською мовою в українськiй транскрипцiї.
Деякi характернi зауваження до РОСIЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО й УКРАЇНСЬКО-РОСIЙСЬКОГО словникiв (два в одному томi) В'ячеслава БУСЕЛА - К., Iрпiнь, ВТФ "Перун", 2008 - 1848 сторiнок:
Стор.66. Одним рядком прописанi нерiвнозначнi поняття: возлагать, возложить. Отож цi слова мають прописуватися окремими рядками, при цьому слову ВОЗЛАГАТЬ вiдповiдає лише пояснення (поручаться) доручати, доручити ; слово ж ВОЗЛОЖИТЬ має особливий, пiднесений контекст, який ототожнюється iз словами ТОРЖЕСТВЕННЫЙ, ОТВЕТСТВЕННЫЙ, ОБЯЗАТЕЛЬНЫЙ, чого так бракує серед слiв українською мовою.
Стор.295. Пояснення до слова любовь застосованi формулювання лише за контекстом КОХАННЯ, й при цьому викладенi в основному вульгарнi приклади: любощi, -щiв; женихатися.
(З наведених прикладiв видно, що у погонi за кiлькiстю слiв та словосполучень, як бiзнесової ознаки, забули про головне, про людину, для якої цей словник мав би слугувати опорою у життi).
Цiкаве спостереження: переглядаючи БЕЛОРУССКО-РУССКИЙ словник на 90000 слiв 1962 року видання (пiд ред..академiка АН БРСР К.К.Крапиви) та БIЛОРУСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ словник 2006 року видання (пiд ред..чл.кор. НАН України доктора фiл. наук професора Г.П.Пiвторака) не знайшов жодного слова бiлоруською мовою, що є в кожному словнику українською мовою, якi б принижували гiднiсть чи то чоловiка, чи жiнки, чи ображали їхнi почуття...
То може у наведеннi ладу в Українi треба спочатку визначитися зi словами, що летять з наших вуст. (Див. КНИГУ ЕКЛЕЗIЯСТОВУ ч.5). I тодi слова не матимуть розбiжностей iз дiлом, i справжнiм БIЗНЕСОМ стане не аби яка справа, а пiклування про нащадкiв, всiх, як в Українi, так i за її межами...
КАТЯ СТАРОЖУК I IГРАШКА ВIД "ТIГЕР ЕЛЕКТРОНИКС"
(ЧИ ПОТРIБНА ЮВЕНАЛЬНА ЮСТИЦIЯ В КРАЇНI, ДЕ НАРОДЖЕНЕ СЛОВО "КОХАННЯ")
СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО, ЧИ ЛIТЕРА?
Та попри все їм передувала людина, нова людина, створена еволюцiйним кроком розвитку людства минулої доби. То чого варта Катерина, вiд освiти, що за роки Незалежностi звела у Турцi, на Львiвщинi, двоповерховий "чурак" iз бiлим бiде у туалетi, й iномаркою на подвiр'ї, бо розжирiла вiд частих гостин по родичах, що оселилися у США, i яку розпирає гордiсть, що її учнi - на Майданi. Бо вдаючи iз себе Катерину II (Iмператрицю Всiєя РУСI, нiмкеню, Екатерину Вторую), з легкiстю манiпулюючи СЛОВОМ, вже давно мала б навести лад у Державi, нiж мандрувати по свiтах, лежачи на пенсi, зароблену важкою працею вчительки, що вчила тому, у що не вiрила сама. Тому й учнi її здобували освiту юристiв, медикiв та журналiстiв, оплачуванi на Заходi професiї, але не потрiбнi в Українi. То ж добре, коли є чим торгувати на базарi чи мести на вулицi. То ж вибору нема: у гастарбайтери чи на Майдан, бо дух господаря-власника бiльш притаманний селянам Середньої та Схiдної України, колгоспiв вже нема i майно їх розкрадене, а до самоорганiзацiї у селянськi спiлки тутешнє населення не схильне, адже великий "частокол" стоїть як мiж хатами, так i в душах. Бо мало хто, навiть серед комунiстiв, пам'ятає про три складовi напрямки побудови комунiзму, за програмою 22-го з'їзду, часiв Хрущова М.С.. А вiдтак й поспiшає вивести на "революцiйнiй хвилi" до владного олiмпу тих, кому "iдоли захiдного свiту", по серцю, ближче. Чи може дбати про людей той, чия професiя - мордобiй, та й ще з пристрастю, бо за це Америка платить великi грошi. Обливши брудом того, хто по молодостi, аби не видiлятися серед односельцiв, зривав з дiвчат хутровi шапки, ми дружньо виводимо вперед рейдерську команду "батькiвщини", що прагнула захопити цементний завод у Балаклавi, аби мати надприбуток, звiвши будинки "новiтнього села" (за так i не прийнятою упродовж п'яти рокiв Державною комплексною соцiально-економiчною програмою "Новiтнє село - через децентралiзацiю трудових ресурсiв регiону") у лiченi днi, надати це житло кожнiй родинi у довiчний кредит, iз довiчним, за спадковiстю, вiдшкодуванням його вартостi. Це - в кращому випадку. I хоч варто думати лише про гарне, не виходить з голови дивний збiг. Левова частка майданiвцiв виросла попри залiзну дорогу, бо на залiзницi i платили бiльше, i одяг давали (робочий чи унiформу), i проїзд, на курорт, безкоштовний... Та щойно завершивши приватизацiю "Укртелекому", влада проголосила приватизацiю "Укрзалiзницi". Мало що двi третини працiвникiв Укрзалiзницi вже скорочено, з репродуктора електрички постiйно чути, що через збитковiсть примiських перевезень 30% зупинок поїзда буде ближчим часом скорочено: добре як поїзд буде зупинятися там хоч iнколи, але крокуючи по шпалах колiєю пiвнiчної ланки Одеської залiзницi, з бiллю у серцi спостерiгав покинутi колодязi й напiвзруйнованi станцiйнi споруди колишнiх полустанкiв. То й не дивно. Що i кого возить "Укрзалiзниця"? Адже 20 тоннi фури дорогами України з Європи на Схiд йдуть мало не колонами. У зворотньому напрямку переважно порожняком. А залiзниця? Працює сама на себе, чи на того, хто прийде пiсля "демократiї" за "Батькiвщиною", а вiд так - розбудовується. Тож на Захiд пiв ночi один за одним йдуть товарняки по 60 вагонiв, переважно цистерни i вагони iз сипучими матерiалами. Де ранiше курсували нiчнi примiськi пасажирськi поїзди, тепер ходить лише денний, польського виробництва, рейковий автобус "PESA" (зроблений за тою ж схемою, що i "HYUNDAI", i ДЕЛ-02) до величезного сучасного млина на ст.. Павлиш, навпроти занедбаного порожнього комбiнату хлiбопродуктiв, що колись виготовляв корма для худоби. А далi - довгi кiлометри електрифiкованої колiї iз новими вiтками, попри якi по ночах, прямо з колiс, розвантажується зерно i розвозиться по занедбаних сховищах попри трасу, де нема паркана, тiльки нiчний сторож та собаки, i жодної хати довкола. А назустрiч, на Схiд, тiльки но i йдуть самiсiнькi електровози, везуть додому поодиноких працiвникiв вузлової станцiї Користiвка, через яку у 10.30 та о 21.00 на шаленiй швидкостi проноситься дизель-електропоїзд "HUNDAY", i треба вiдiйти не менше як на 2 метри вiд платформи, щоб тебе не затягло попiд колеса поїзду. I де нiхто не бачить, як попри село iз низенькими хатками початку ХХ столiття, iз великим машинним подвiр'ям мiсцевого фермера-хлiбороба, йдуть перед свiтанком на пiвнiч один за одним швидкi пасажирськi поїзди. Тож не дивне, що дорослi хлопцi бавляться вдома у комп'ютернi мережевi iгри чи то гонки, а в позашкiльнiй освiтi фактично нема технiчних гурткiв, а на виробництвах чекають iнвесторiв, хоча вони вже десятилiття чекають вiд нас iнiцiативи, бо нiхто в Свiтi не проплачує 20-ти тонний контейнер комплектуючих передоплатою, а щоб реалiзувати свою продукцiю при такiй кiлькостi комплектуючих (а їх мiльйон) потрiбне стратегiчне мислення, нестандартнi рiшення i винахiдництво, ось тiльки на Заходi нам у цьому нема помiчникiв. Адже свiтова кооперацiя спрямована на отримання надприбуткiв, а тому й не дивне, що першими кроками "нової влади" було скасування "утилiзацiйного" податку та вихiд iз СНД, адже мало хто в Українi знає, яку силу у Свiтi вiдiграють юридичнi термiни iнтелектуального права, такi як "франшиза", "бренд" i т.п. I мало хто звернув увагу на претензiю Нiмеччини щодо слова "хлiб" у ЮНЕСКО, як суто нацiонального надбання. Адже достатньо їм "привласнити" цю назву, i як мiнiмум 90% вартостi хлiбобулочних виробiв ми змушенi будемо їм сплачувати за право навiть його виготовлення, за законами СОТ. А от щоб ще й їсти - то це велике питання. (Достатньо свiжих наочних прикладiв, щодо червоного хреста на машинi швидкої допомоги чи то торгова вiйна за словосполучення "Советское шампанское"). I це при тому, що Україна i Казахстан - найбiльшi свiтовi експортери зернових. Тож не дивно, що мешканцi вiддалених карпатських сiл, на кордонi iз Польщею i Закарпаттям, у захватi вiд закордонних речей, щиро пiдтримували Майдан, надоюючи вiд корови лишень 3 лiтри молока за добу, бо введенi в оману полiтиками при виборах, як то: "Президентом має бути той, хто вiдчуває бiль людей". А Юля, пiсля спектаклю iз "хворобою", ставши на шпильки й скинувши ритуальну косу (хто ж у Європi пiдтримає "українку з косою" на пiдборах). Чи не настав час ВIДКИНУТИ МАСКУ БЛЮЗНIРСТВА i нарештi ПОЧАТИ САМИМ СОБI БУДУВАТИ МАЙБУТНЄ, адже початковий фундамент майбутнього в нас давно закладений, а з капiталiстичним експериментом треба закiнчувати, бо не тих "друзiв" нав'язують українцям Кличко, Тягнибок, Ляшко i Тимошенко. Всенародне оприлюднення проекту "Хутора комплексної забудови" за концепцiєю Новiтнього села завдяки братнiм українцям Криму i Кубанi, якi протягом столiття обороняли пiвденнi кордони величної держави, створили умови для швидкого пiдйому з руїн наших сiл та селищ через поточне, конвеєрне будiвництво хутiрських комплексiв, й оснащення їх тим, що зробимо самi для себе, тобто "на совiсть". Тож настала пора хоча б подивитися довкола, надихнутися пiклуванням про себе (звикши для себе, своїми руками, робити якiсно, багато з нас звикли цiнувати своє, як тiльки його в нас купили, бо так вабить нас iноземна пачка цигарок (де табак помiшано iз тютюном), як нема поруч того близької, спорiдненої душi. "Давайте жити дружньо", як закликає вусатий герой мультика, хоча б у вагонi електрички чи дизель-поїзда. Хто ж крiм нас перетворить салони примiських вагонiв, що бiльш нагадують хлiв, у комфортабельнi поїзди, кращi за "PESA" i "HYUNDAI", на кшталт оспiваної В.Iвасюком i С.Ротару "Червоної рути" - угорського дизельпоїзда Д1 випуску 1964 року, iз дубовими рiзними пакетами сидiнь iз обтягненими зеленою шкiрою пiдголовниками, чим салон скорiше нагадував зручнi купе, де за дружньою розмовою пролiтав час, й не вiдчувалась вiдстань, бо за бажанням можна було пройти у буфет переднього вагону, згадка про який збереглася на пiвденнiй гiлцi Одеської залiзницi, де курсує синьо-жовта п'ятивагонна "Рута", виготовлена 1974 року. Чи не випадково, на пл. Утiшне, злiва пiдсiв колишнiй астрофiзик, i розмова пiшла про зiрки, типу Сонця. Тож, з'ясувалося, що така зiрка, "або схлопується, перетворюючись у чорну дiру, чи зривається з новою силою, збiльшуючись у розмiрах, що i є ознакою еволюцiйного поступу". Звiдси витiкає, що передумовою еволюцiйного стрибка вгору є позитивний розвиток людства в начертаному Творцем прагненнi руху до свiтла, теплу душi й гармонiї, тобто до "комунiзму", як передумови позитивної еволюцiї особистостей, склад характеру й карта життєвого шляху яких вiд народження визначенi рухом планет i свiтил галактики (див.. "Астрология наших дней"). А тому, нам у цьому русi не потрiбнi "полiтичнi поводирi", а потрiбна вiра у любов Божу, i бажання вiдчути власну силу здобути собi й iншим кращу долю. Достатньо правильно висловлюватися Державною Українською Мовою, хоча б у iнтимнiй розмовi люблячих сердець поєднанних коханням (див. аналогiчну статтю на форумi "Української правди", електронної газети, заснованої Георгiєм Гонгадзе).
З аналiзу причин збитковостi примiських перевезень в Українi, а це явище не має нiчого спiльного iз свiтовою практикою, витiкає: достатньо возлюбити себе й сусiдiв, що поруч iз Вами у салонi поїзда, i Ви знайдете час, мiсце й можливостi докласти власних зусиль аби наступного разу ця ж поїздка була бiльш комфортна, а в салонi б панувала гармонiя душ. З такої точки зору варто зазначити, що основними складовими збитковостi примiських перевезень iснуючими електропоїздами є:
1. - велика енергоємнiсть колекторних електродвигунiв постiйного струму при значних комутацiйних втратах, особливо при виникненнi дугової iскри мiж ламелями колектора;
- вiдсутнiсть рекуперацiї електроенергiї при гальмуваннi через використання гальмiвних резисторiв, за посередництво яких надлишок енергiї просто розсiюється у довколишнє середовище;
- спосiб регулювання швидкостi зменшенням намагнiченостi якоря знижує коефiцiєнт корисної дiї електродвигуна,
2. - нiхромовим ТЕН-вим обiгрiвачам салонiв вагонiв та мiсць загального користування притаманний низький коефiцiєнт теплопередачi, навiть при використаннi разом iз ними вентиляторiв;
- робота ТЕН-iв у дiапазонi високих значень температур (понад 400 град.С) супроводжується сухiстю повiтря, створюючи пасажирам певний дискомфорт, особливо iз малими дiточками; до того ж, характеризується низькою надiйнiстю, часто перегоряють i потребують систематичних замiн, що, в умовах iнфляцiї, потребує iще додаткових фiнансових резервiв;
3. вiдсутнiсть у вагонах вхiдних термiналiв, а у продажу - єдиних проїздних документiв (особливий облiковий тип квитка), через прагнення керiвництва i їх фiнансових установ до отримання готiвки, що перiодично створює прецеденти виникнення конфлiктiв: як мiж контролерами i пасажирами, так i при облiку готiвки касами, з-за iснуючого унеможливлення достовiрного облiку.
А дизель-поїзди типу ДПЛ чи ДЕЛ, де привiд колiсних пар вагонних вiзкiв забезпечують асинхроннi двигуни електричної трансмiсiї, стандартнi технiчнi рiшення з використанням обiгрiвачiв iз ТЕН-ми, в умовах Карпат iз значними перепадами висот, а через це - низькими швидкостями на гiрських перегонах, нанiвець зводять як спроби опалити салон, так i дотриматися необхiдного графiка руху. От i стоять "мертвi" два дизель-поїзда ДЕЛ-02 на територiї Одеського локомотивного депо, i у ДЕЛ-02, Коломийського депо, постiйно виходить з ладу електронний модуль (точнiше: однокомандний перетворювач частоти iз векторним способом регулювання, в якому хоч i нелiнiйна крива розгону-гальмування, та все ж мало чим вiдрiзняється вiд способу iз жорсткою залежнiстю спiввiдношення напруги живлення електродвигунiв приводу до вихiдної частоти. Де ж взяти необхiдний тягловий момент сили, коли в науковiй лiтературi чiтко прописано, що такий привiд (асинхронний) має ефективне використання тiльки на великих швидкостях. До того ж вихiдна напруга генератора, iз дизельним приводом, при малих швидкостях теж мала, а обiгрiвнi ТЕН-и живляться саме вiд цього ж генератора. Який, поважаючий себе пасажир, сяде у такий поїзд, як тебе зустрiчають холодом. Всi цi проблеми вирiшуються одночасно, прийняттям для рухомого складу дизельпоїздiв та електропоїздiв i технiчних рухомих одиниць єдиного, безпечного, рiвня напруги, як для акумуляторних батарей (i генераторiв їх пiдзарядки), так i двигунiв приводу колiсних пар, що мають бути виконаннi у варiантi електромашини типу SRM, або, росiйською, за автором: "вентильний iндукторно-реактивний двигун". Наявнiсть у монографiї ГНЦ РФ ЦНИИ "Электроприбор" ґрунтовних методик розрахунку такого двигуна дозволяє його виготовлення вже сьогоднi, i здiйснити технологiчний стрибок у галузi примiських перевезень вже цього року.
Вiдiрванiсть навчального процесу у професiйних коледжах i лiцеях вiд iснуючих проблем на залiзницi спотворює всебiчнiсть пiдготовки фахiвцiв, не спонукає учнiвську i студентську молодь до активного пошуку розрiшення ключових проблемних питань. А наявнiсть, у зонi доступу пасажирами i персоналом ланцюгiв чи шаф з високовольтним обладнанням, вносить суттєвi перепони на шляху залучення активної молодi до творчого пошуку. Наявнiсть у автора Комплексної соцiально-економiчної програми "Новiтнє село" конкретних пропозицiй потребує конкретних дiй. В силу iснуючої у Свiтi надприбуткiв економiчної полiтики iз нав'язуванням споживачам, як i Українi, у формi допомоги МВФ, технiчних рiшень, сенс яких у технологiчно-розвиненних країнах вже втратив актуальнiсть, i це вiдчувається прикладами проблем iз експлуатацiєю поїздiв типу ДЕЛ-02 пропоную:
- --
З метою унiфiкацiї електрообладнання об'єктiв "хуторiв комплексної забудови" за концепцiєю Новiтнього села встановити для дизель-поїздiв, їх акумуляторного i тяглового обладнання, освiтлення, автоматики i опалення, а рiвно i для електропоїздiв мiжрегiонального сполучення рiвень напруги постiйного струму у 100 В, рiвень мiжфазної напруги синхронних генераторiв, та в електромашинних перетворювачах напруги змiнного струму у 42 В.
- --
На пiдставi такого рiшення реальнiстю постає заснування недержавного закладу позанавчальної молодiжної творчої iнiцiативи, дiяльнiсть якого була б спрямована на вiдродження стандартiв якостi життя i комфортностi пасажирських i примiських перевезень, охоплюючи творчим натхненням й iншi галузi суспiльного життя.
- --
Здiйснивши передачу у довгострокове користування державними пiдприємствами Патентiв на корисну модель N 36089, 40183, 79159 i "ноу-хау" з розрахунку, проектування й виготовлення вентильних iндукторно-реактивних двигунiв чи переробки асинхронних приводiв у вентильнi iз виготовленними з росiйських чи бiлоруських кристалiв шляхом зборки i тестування на ВАТ "Родон" чи ВАТ "Квазар-Iс" силових компонентiв i модулiв, разом iз використанням iнших вiтчизняних пасивних й реактивних компонентiв маємо забезпечити, пожертвою коштiв i зусиль, зведення храму Господнього пiд Мiсяцем.
Тож залишиться одне, аби Катя Старожук, яка у другому класi Ружичнянського НВК ЗОШ I-III ст. на заняттях гуртка радiоелектронiки, самотужки спаяла iмiтатор звуку вiд падiння металевої кульки на бетон, прагнучи вiдродити до життя роботизовану СОВУ вiд "Тiгер Електронiкс", майбутнiй КОНСТРУКТОР, мала б у серцi свiтло справжнього КОХАННЯ, як першоджерела ЛЮБОВI.
УДК 81.27.00.161.1/.2.045.05
Спочатку було СЛОВО... Мало хто в Українi й за її межами цей бiблiйний вираз вiдносить до проблем сiм'ї, батькiвства i дитинства. Дехто свiдомо замовчує цей зв'язок. Багато хто в Українi знав про сталi чоловiчi традицiї мiста Миколаєва, в якому гармонiйно спiвiснували мовнi традицiї Росiї та України, де мовi мешканцiв характерне правильний, виважений, шанобливий i дбайливий пiдбiр слiв при спiлкуваннi, особливо з особою протилежної статi. I такий пiдбiр слiв не лише запорука щасливої долi сiм'ї та шлюбу, а й вiдкрита дорога у довге щасливе майбутнє життя. ...I найкращий лiкар. Особливо вiд "чоловiчих хвороб", для лiкування яких свiтова фармацевтика виробила безлiч "Супер..." i т.п. лiкiв. На порозi нової ери у життi людства бiльш важливим є не погляд у минуле, як того прагнуть I.Фарiон, Д.Гринчишин та iншi, а зосередження уваги на розвитку мови як засобу спiлкування i порозумiння, в першу чергу на рiвнi родини, на рiвень якої державою перенесено основний важiль виховання наступних поколiнь. А в такому вiдповiдальному ракурсi всi спроби сприйняття мови як гру слiв доцiльно вiдкинути. Найбiльш актуальне це для Державної Української Мови.
Кiлька днiв тому в ефiрi радiостанцiї "Свобода" бiля години тривала дискусiя на тему пiднесення української мови iз недвозначними натяками на неправомiрнiсть Закону України "Про засади державної мовної полiтики". Людина, приїхавши 20 рокiв тому iз Сибiру в Україну, не знаючи її мову, почала її вивчати i зараз безапеляцiйно заявляє про недосконалiсть росiйської мови порiвняно з українською. Один з респондентiв висловив твердження про суржик, як мовне з'єднання росiйської й української лексики. Та попри всi такi розмови i "Свобода", i палкi захисники академiчностi української мови далекi вiд сутностi Державної Української Мови, яка мала б покласти край чварам у багатонацiональному українському суспiльствi, особливо на фонi об'єднавчої, мiж Заходом i Сходом, мiсiї України.
Тож для початку декiлька вiдомих тез. В основi росiйської мови - слово друковане. "Прорубуючи вiкно" у Європу i Свiт за поданням Петра I росiйська мова збагачувалася iншомовними термiнами, i велич росiйської мови як у мiжетнiчному порозумiннi, так i в спiльному iз Свiтом науковому i професiйному визначеннi слiв, витонченнiй фразеологiї. А згодом i Катерина II запросила до Росiї нiмцiв: як вчителiв-просвiтян, i як посередникiв. Тут доречно дещо пояснити. Керуючими перших росiйських мануфактур були саме нiмцi. Про їхню посередницьку роль - трохи пiзнiше. Тож українська мова - переважно розмовна i в силу тривалої боротьби за власну державнiсть - ще й iзольована, самобутня, а вiд того, в бiльшостi випадкiв, малозрозумiла, може тому й так багата синонiмами тих чи iнших понять, уособленних численними виразами схожих за змiстом слiв. Може тому серед двох українцiв - три гетьмани. Яке ж тут може бути примирення, а тим паче любов. Не говорячи вже про стосунки чоловiка й жiнки, котрих бог створив рiвними (за своїм прообразом), та в наш час, на рiвнi гендеру, мiж якими iснує суттєва нерiвнiсть.
Мiсяць тому в "прочтениях" радiоканалу "Релакс-радiо" почув вислiв iзраїльського письменника Алюса Оза: "Дружба мiж чоловiком i жiнкою (не в розумiннi подружньої пари) - рiч доволi рiдка i набагато бiльш дорога, нiж любов: любов, за сутнiстю, рiч доволi груба i не надто витончена порiвняно iз дружбою. Дружба уособлює в собi i певну душевну витонченiсть, i щире вмiння вислухати, i досконале вiдчуття мiри". Не випадково мною зроблено вставку при перекладi з росiйської висловлювання, яке зачепило багатьох слухачiв, особливо жiнок. Адже для багатьох жiнок любов - облуда, спосiб "заарканити" чи "прив'язати". Адже з давнiх часiв жiнка прагнула обрати за батька своєї майбутньої дитини фiзично сильного i розумово здорового чоловiка. Не дивно, що росiйська мова звеличує чоловiка, вiдсуваючи жiнку на другий план. Українська мова ж звеличує жiнку-матiр. Поклонiння перед її муками народження та виведення у свiт нової людини вiдзначено численними статуями Дiвi Марiї на заходi України. Та не випадково вся країна здригнулася вiд звiстки про жорстоке зґвалтування дiвчини у Миколаєвi, славетному мiстi корабелiв, де як нiде в Українi шанували жiнок, не залежно вiд вiку. Приємне враження вiд висловлень екiпажу однiєї з маршруток, у стареньких ПАЗах, про їх безпеку саме для жiнок, коли пiсля холодного мусону в новенького "Богдана", за один круг, розсипалось шасi. Така шана жiнки формувалася й нiмецькою дiаспорою Миколаєва. Та треба хоч трохи знати iсторiю, аби зрозумiти - звiдки коренi тої дiаспори, що несла миротворчу мiсiю на фронтi взаємин протилежних статей суспiльства. Вони з тих земель повз Волгу, яким хлiб України 1932-1933 рокiв врятував життя, потомки нiмецьких родин з часiв Катерини II. Сiм рокiв тому донька, навчаючись у магiстратурi унiверситету Бремерхафена, познайомилася iз Сашком, з того ж Миколаєва, його батьки за програмою об'єднання родин приїхали до бабцi, що родом з берегiв Волги (адже Україна пiд тиском нацiоналiстично налаштованих патрiотiв i заокеанських радникiв визнала голод тих рокiв голодомором!). От i скiнчилося нiмецьке посередництво, мiж чоловiками i жiнками, i в Росiї, i в Українi. А що ж далi?
Вахтанґ КЕБУЛАДЗЕ: "Найважливiшi людськi переживання натомiсть можна виразити лише метафорами. Кохання -- це метафора. Вона надає певним щоденним жестам, рухам, словам i вчинкам унiверсальний сенс, що його не можна звести до цих конкретних жестiв, рухiв, слiв i вчинкiв. Вимога однозначностi зводить нанiвець сенс кохання, перетворюючи його на товар, що має на ринку певну цiну." Здавалося б є позитивним на противагу росiйському слову "отношения" вжиття українською мовою синонiмiв: "вiдносини" i "стосунки", але якраз в питаннях порозумiння мiж чоловiком i жiнкою, особливо поєднаних любов'ю, це вносить суттєвi перепони, адже поняття "отношенiя" багато ширше, охоплює весь комплекс рiзних за вагою значення взаємин. Коли жiнки любовнi почуття вiдносять на рiвень душi, чоловiки ж, в переважнiй бiльшостi, на рiвень "грiховнiх" стосункiв. Чи не тому Степан Харлан, дописувач одного з росiйськомовних видань, "Теорiю українського кохання" М.В.Томенка грубо зводить до рiвня еротики i сексу. Особливо гостро вiдчуваєш цю рiзницю у розмовах iз вихiдцями Карпатських гiр, передусiм iз гуцулами, для яких слово "кохання" напряму пов'язане iз чуттєвими, iнтимними стосунками з коханою.
З розмови iз палким захисником української мови: "... треба вклонитися жiнцi, бо вона тримає три кути в хатi...", ... а то й всi чотири, як батько в бiгах. Легко бездумно вештатися по свiтах у погонi за грошима, а потiм ще й продавати своїм нащадкам вкрадене в тебе ж, через твою щирiсть, та подане у гарнiй обгортцi твоїми ж панами. Блиск срiбла затьмарює очi, особливо коли проблеми виховання дiтей та їх доля Тебе не обтяжують (на то є жiнка, матiр). Вона нагодує... От i виростає такий "Шевченко, що будує "Буковель", i "думає", що йде в Європу". Де ж тому "батьковi" прикарпатського футболу визнати, хоч би для себе, що нi Європа, нi СРСР не бачили такого блюзнiрства, як на "Буковелi", де за лаштунками високих цiн за "комфорт" приховано звичайнiсiньку "халтуру", прикрашену захiдними технологiями... Та якби такий "Шевченко" був один. Багато схожих "мають роботу", вiд якої частенько дружина бездумно витрачає грошi та їздить у дорогому авто. А дiти мають нервовi розлади. Адже вони, як нiхто, вiдчувають загальну байдужiсть до їх долi, за горами "памперсiв" та фото "коханих малюкiв" на шпальтах яскравих журналiв. Та яка користь нащадкам вiд "тої роботи", передусiм байдужих до чужих дiтей "батькiв". От i тiкають вiд вiдповiдальностi хоча б "ще за один кут" тi, хто за своїми "роботами" забув про справжнiй "труд": труд пахаря, труд вихователя, слюсаря чи верстатника..., дивуючись просуванню на захiднi землi України донеччан та луганчан, для яких розмитого поняття "праця" нiколи не iснувало. Легко "валити лiс" на пiвночi Росiї або "давати чотири норми" при фарбуваннii, заручившись пiдтримкою майстра та завскладом, i вiдкривши потiм власний магазин бiля школи, уповатися своїми здiбностями з обдирання сусiдiв, через жагу дiтей до ласих тiстечок чи напоїв.
Та рiшення просте: замiсть розмов про любов, треба кохати i власним прикладом вчити дiтей вмiнню вiдчувати це високе почуття. А таке однiй жiнцi не по силах. Бо в коханнi обоє рiвнi, а де нема рiвностi - нема й кохання. Прикрiсть принижуючого висловлення Алюса Оза про любов у стосунках чоловiка й жiнки в невизначеностi термiну та розмитостi поняття. I тiльки українське, точнiше - гуцульське, тлумачення слова "кохання" - як спроможне внести лад як в українськi, так i росiйськi, i не тiльки, сiм'ї. Працюючи iнженером-конструктором Служби маркетингу Iвано-Франкiвського ДП ВО "Карпати", об'їздив усi регiони України, вивчаючи попит i спiлкуючись з людьми. I дiйшов висновку, що вся суть протирiч саме у материнськiй мовi, i проблема в тiм, що вихованi матерями дiти у часи буремних змагань, здебiльшого без батькiв, так i не змогли привнести у наш вiк мужнiсть i силу своїх батькiв, їх слова. I ця проблема значно ширша питань двомовностi. М'яка українська мова, мова споконвiчних захисникiв своїх кордонiв, привнесла в українськi словники слово "кохатися", яке за брутальнiстю не поступається росiйському матiрному аналогу, нiвелюючи високiсть почуттiв, прихованих за словом "кохання". Виховувати ж вмiнню кохати треба з пелюшок. А для цього дитина б нiколи не мала б чути сварок мiж батьками, чи то приниження гiдностi будь-кого в очах дитини, адже нiхто так болiсно i гостро не сприймає образу чи приниження когось з батькiв, як дитина. А це можливе лише за умови суцiльних компромiсiв мiж батьками. Та компромiс можливий лише мiж рiвними: як у ролi батькiв, у ролi вихователiв, так i у справах любовних. Спори, навiть мiж пов'язаними любовними узами, з того чи iншого приводу неодмiнно виникають, та потрiбна справжня мужнiсть, з пiклуванням про молодших в першу чергу, знайти спосiб розрiшенню спiрних питань взаємостосункiв поза зоною досягнення спостережливої i чутливої пари очей та вух дитини.
З давнiх часiв, на просторах Гуцульщини, закоханi "любилися" помiж собою (за висловом вчительки, яка у 1946 роцi була направлена на роботу у гiрське гуцульське село), усамiтнившись у гаю чи серед високих трав численних галявин довкола села. За численними милуваннями, розмовами, мрiями i фантазiями люблячi серця знаходили шляхи порозумiння. А потiм ставали на рушник перед образами, вiдкриваючи для себе дорогу у кохання довжиною у життя. Тож не випадково гуцули пiд словом "кохання" розумiють iнтимнi стосунки люблячих сердець, коли важливо не тiльки уважно вислухати, а й зрозумiти душевне прагнення чи бiль, i тактовний пiдбiр слiв у розмовi швидше загоїть рани (адже слово - не горобець, а як багато розбитих сердець через тих "горобцiв"). Та найважливiшою ознакою кохання є довiра i вiдчуття єдностi за словом "ми". Може тому у росiян жiнка за чоловiком, а в українцiв - чоловiк за жiнкою, що нема мiж ними того дорогоцiнного "ми". Бо "кохання" начебто похiдне вiд "кохати". В польськiй мовi - це можливе, в українськiй же, а тим паче в Державнiй Українськiй Мовi, не має мiсця похiдному. I тлумачення слiв мають нести вантаж вiдповiдальностi i порозумiння, а не сваволю i облуду. Не випадково наведений приклад вживання слiв "отношения", "стосунки" i "вiдносини", бо Державною Українською Мовою слово "Кохання" мало б мати чiтке визначення як "iнтимнi отношения люблячих сердець протилежної статi, поєднанi пристрастю", бо тiльки застосування росiйськомовного слова дає можливiсть визначити ту багатограннiсть нiжностi, любовi i вiдповiдальностi закоханих, що так зневажливо нiвелюється iзраїльським автором, бо дiйсно високiсть почуття "кохання" не передати навiть правильним наголосом вжиття слова "любов" мiж чоловiком i жiнкою, мiж парубком i дiвчиною, мiж батьком i матiр'ю. А в такому ракурсi виважене з'єднання, симбiоз двох величних мов, органiчне їх поєднання у єдину Державну Українську Мову, мало б дати Свiту взiрець сiмейного порозумiння та родинного виховання наступних поколiнь прикладом взаємного шанування, любовi i поваги, давши пiдставу i для дружби, i для любовi до ближнiх, й не тiльки, i для довгої дороги у щасливе майбутнє багатьом "МИ". Доречним було б i привнесення в україномовне середовище слiв росiйською, що несуть собою вiдчуття пiднесеностi. Адже якою важкою є ноша, яку Ти взяв на себе, а ще важче - як її на тебе поклали. Але яку гордiсть i легкiсть вiдчуває той, хто "возложив" на себе вiдповiдальну справу i обов'язок люблячого чоловiка, дбайливого батька i тактовного вихователя, i пiклувальника. Адже, як не прикро, при всiй мелодичностi української мови, через тяжкi випробування, що витримав український народ, так мало в нiй пiднесеностi, торжества. Отож доцiльним було б вжиття Державною Українською Мовою симбiозу: де в одному рядку тлумачного словника були прописанi слова українською абеткою мовою українською, i мовами нацiональних меншин у виглядi:
"Чорниця, Чернiка, Афени"
...
"Отношенiя, Вiдносини, Стосунки"
...
"Возлагати, доручати"
I тiльки слово "Кохання" не мало б симбiозу!
Лiтература:
- --
Закон України "Про засади державної мовної полiтики".
- --
Тлумачний словник української мови, за редакцiєю Л.Г.Савченко, -Харкiв, Видавництво "Прапор", 2003,
- --
Росiйсько-український й Українсько-росiйський словники (два в одному), за редакцiєю В'ячеслава Бусела, - К., Iрпiнь, ВТФ "Перун", 2008,
- --
Белорусско-русский словарь (пiд редакцiєю академiка АН БССР К.К.Крапиви, - Мiнськ, 1962,
- --
Бiлорусько-український словник (за редакцiєю чл..кор. НАН України, доктора фiл.наук професора Г.П.Пiвторака, - К., 2006.
- --
Тащенко А.Ю.. Розвиток соцiологiї мови. "Ринок працi та зайнятiсть населення", 2010, N3 с.35-39
- --
Томенко М.В. Теорiя українського кохання - К., Основи, 2002,
- --
Алексашина М.В. Соцiологiчний аналiз тендерної асиметрiї в мовi - Самара, ГОУВПО "СГУ", 2008,
- --
Васютинський В. Самовизначення мовних спiльнот в сучаснiй Українi: мiж iдеологiєю i мораллю - 2007,
- --
Русанiвський В. Iсторiя української лiтературної мови - К., 2001,
- --
Мироненко М. Психоаналiз почуття кохання - 2002,
- --
Етимологiчний словник у 6 томах - К., Наукова думка, 1980,
- --
Огiєнко I.I. Вступ до iсторiї української мови - К-Под., 1919,
- --
Мацюк Р. Антисуржик, довiдник з iсторiї найновiшого поступу - Львiв, 2001,
- --
Фарiон I. Мовна норма: знищення, пошук, вiднова - Iвано-Франкiвськ, Мiсто-НВ, 2009,
- --
Карабанова О.А. Психология семейнiх отношений - Москва-Самара, 2001,
- --
Фiлон М.I., Хомiк О.Є. Сучасна українська мова. Лексикологiя.- Х.,ХНУ iм..В.Н.Каразiна, 2010,
- --
Мовнi баталiї, Iнтернет-ресурс, опублiковано 17.11.2008,
- --
Матюшин А.В. Проблемы интерпретации литературного художесткенного текста -Петрозаводск, ГОУВПО "КГПУ", 2007,
- --
Клiмкова Я.Ю. Комунiкативнi особливостi жiночого та чоловiчого мовлення з погляду сучасної гендерної лiнгвiстики - Луганськ, Вiсник ЛНУ, N13, ч.II, 2010
- --
Масенко Л. Мова i полiтика - 1999.
...другий день жалоби. "Майдан" бере на себе повноту влади. "Правий сектор" диктує свою волю. Жага жити краще за рахунок батрацьких заробiткiв по свiтах в умовах панiвної сили грошей за роки Незалежностi зупинила вiтчизнянi заводи. Дiтям нема де працювати. Керiвники пiдприємств не можуть забезпечити завантаження виробництва продукцiєю, що мала б експортуватися, чим створено дефiцит робочих мiсць. Iмпортна технiка не по кишенi фермеру, а колективнi господарства фактично знищенi за вказiвками європейських та американських радникiв...
I тут же з вуст активiстiв "майдану" чути: "Євросоюз допоможе нам модернiзувати енергозатратне комунальне господарство...". З вуст обкраденого населення чути шаблони на тему "енергоємностi вiтчизняного виробництва порiвняно iз європейськими" як начеб-то головної складової "неконкурентоздатностi вiтчизняних товарiв". Дорожнеча квартир у мiстах зумовлена значною вартiстю проектно-вишукувальних робiт та будiвельної технiки i обладнання. Адже диктатором цiни є прибуток.
То чи може диктатор пiклуватися про народ. В чому ж вина В.Януковича, якого "обирали" аби "турбувався" про людей. Свiтовi "вчителi" бiзнесу та "промоутери" через безлiч "тренiнгiв" всi цi роки нам нав'язують культ особистостi. Але завжди добробут одного затьмарював очi бiльшостi. I нинiшнiй "майдан" це пiдтверджує. То може настав час виявити пiклування самих про себе поставивши на конвеєр новiтнє житлове хутiрське будiвництво на селi iз реконструкцiєю транспортних засобiв для громадських перевезень. Якщо Ахмєтов i К. здатнi мати власний залiзничний товарний парк для експорту енергоносiїв за кордон, то чому б громадi не вiдновити чудовi угорськi "Рути" у виглядi електро-дизельпоїздiв! Ретельна розробка проекту потребує значних наукових, творчих та комерцiйних зусиль, якi потребують оплати. Пiклування про себе, про своїх дiтей i онукiв, коли чужих дiтей нема, значно скорочує витрати, необхiднi для кредитування. А такий пiдхiд дає можливiсть очiкування допомоги з боку держави, якщо в цьому виникне потреба. Та перш за все декiлька нотаток про допомогу Українi вiд Євросоюзу та США:
Лампа розжарювання, створена винахiдником Едiсоном два столiття тому, свiтить ще й досi (у музеї). Сполученi Штати нав'язали Євросоюзу (й Свiтовi) обмежений її ресурс, тобто вона за технологiєю має перегорiти пiсля тисячi годин роботи. Тож не дивно що два французьких частотних перетворювача для iталiйських електродвигунiв нiмецьких вiдцентрових насосiв на очисних спорудах Iвано-Франкiвського КП "Водоекотехпром" одночасно вийшли з ладу, щойно закiнчилася їхня шестилiтня гарантiя (вийшла з ладу одна японська мiкросхема, придбати яку дорожче, нiж закупити новi два Сименси, чи тi ж Шнайдери). Адже вирiб, що має шестилiтню гарантiю, на час вiдмови вже знятий з виробництва, i його мiкросхеми - теж. Тож пiклування Євросоюзу про добробут українцiв виявиться звичайнiсiньким ярмом (чи то зашморгом): кредитний транш передбачає закупiвлю комплексу європейського обладнання, то ж погашення боргу постiйно вимагатиме його зростання i при цьому свiдомо демонтуються надiйнi новосибiрськi високовольтнi електродвигуни й велико-лукськi насоси, ресурс яких перевищує 25 рокiв. То чи варта цього 30% економiя електроенергiї та шалений рiст цiн на комунальнi послуги.
Новiтнi свiтовi досягнення у виглядi надяскравих свiтлодiодiв затьмарили очi вiтчизняним розробникам, що прагнуть вiдновлення промислового виробництва в Українi та створення нових робочих мiсць, вiддаючи ледь заробленi кошти малим пiдприємствам за розробку конструкторської документацiї. I при цьому знову ступають на "тi ж граблi". Вiдомо, що для очей людини найкраще пiдходить джерело свiтла, спектр хвиль якого ближчий до сонячного (для читання друкованих книжок чи пiдручникiв). Користування дисплеями чи монiторами погiршує зiр людини, особливо дитини. Холодне свiтло бiльш сприятливе для освiтлення робочого мiсця, побутових примiщень, сходiв. Таке свiтло дає люмiнесцентна лампа чи надяскравий свiтлодiод. Рiзниця начебто незначна: реалiзацiя продукцiї на iмпортнiй елементнiй базi чи вiтчизнянiй. Мiнiатюризацiя акумуляторiв тут нi до чого. Гарнi акумулятори роблять у Луганську, не гiршi iмпортним безнакальнi лампи може робити Полтавський завод газорозрядних ламп. То може конструктор український нарештi почне думати про споживачiв, про нас з Вами, нiж втягувати нас же в нову кабалу. Адже для активного продажу за кордон потрiбен сертифiкат походження: чи складовi власнi чи покупнi, чим заздалегiдь створюються проблеми патентування промислових взiрцiв, як передумови продажу.
Усталена практика самобудов на селi як правило виконується без проектiв, поступово: фунтамент i коробка хати, реконструкцiя чи добудова, газифiкацiя, колодязь, господарськi споруди i т.п. То ж не дивно, що 95% сiл не мають нi каналiзацiї, нi водопроводу, при високiй трудомiсткостi присадибних господарств, а в рештi - нижчий рiвень життя. Проект, зроблений за окремим замовленням, сам по собi дорогий, та ще й нав'язує замовнику, як правило, дорогi матерiали, технологiї, обладнання. За грошi пiклування не буває. За результатами глибокого аналiзу традицiй українцiв вiд заходу до сходу комунiстами Iвано-Франкiвського осередку "забороненої" КПУ розроблено ескiзний проект "Хутора комплексної забудови" iз трьох 15-квартирних автономних будинкiв для комфортного проживання сiмей декiлькох поколiнь, що оснащенi i власним водопроводом, i гарячим водозабезпеченням, i теплом, освiтленням, лiфтами, зимнiм садом i оранжереєю, коморами i виробничими майстернями, свiтлицями i класами для дитячої творчостi, гаражем на 15 мiкроавтобусiв та 40 автомобiлiв, де не використовується природнiй газ, а лiнiї електромережi передбачають використовувати як "гарячий" резерв. До комплексу входить автоматизована мiнiферма на 45-дiйних корiв та мiнi-завод про переробцi 1000 кг молока за добу у пастеризоване молоко, масло, сметану, сир м'який i твердий, кисломолочнi вироби для потреб мешканцiв хутора iз чисельнiстю до 700 чоловiк. Собiвартiсть квартири iз 12-ти кiмнат по 20 кв.м. з чотирма лоджiями, трьох ванних кiмнат iз туалетами, сауною, кухнею та холу iз секторами для спiльного вiдпочинку чи спортивних iгор (бiльярд чи настiльний тенiс) та тренажерiв за ринковими розрахунками сягає 3 мiльйонiв гривень (за iснуючими в Українi розцiнками) i потребує довгострокового кредитування усiх дорослих членiв родини, сiм'ї, та спiльними зусиллями громад, студентiв чи науковцiв, промисловцiв та конструкторiв завершений проект може i має стати доступним для заселення кожної української сiм'ї. Проект захищений трьома Патентами України на кориснi моделi, чим забезпечуються гарантiї експорту будiвельних конструкцiй i обладнання хутора. Серiйна забудова хуторiв забезпечить вiдновлення вiтчизняної промисловостi, створить робочi мiсця у мiстi та на селi, дасть поштовх для розвитку сiмейного та громадського електротранспорту.
Полiтична i економiчна криза мине. Мрiї стануть реальнiстю, як пiклуватися про себе ми будемо самi, а не хтось там за кордоном. Коли перш нiж закласти у проект iмпортний елемент, чи то вiкно, чи водяний кран, ретельно подумаєш i про його надiйнiсть, i про доцiльнiсть, i про економiю, i про власного виробника, i про перспективу. А коли пiклування адресується кожному, то нема й заздрощiв, при всьому розмаїттi убранства родинних квартир, адже внутрiшнє оздоблення квартир - мобiльне, i житловий простiр кожна сiм'я вiдтворює собi сама, чим мав би формуватися особистiсний колорит сiмейного свiтосприйняття, як джерело виховання наступних поколiнь.
(рiшення мовної проблеми в Українi прийшло саме по собi)
З розмови iз палким захисником української мови:
"... треба вклонитися жiнцi, бо вона тримає три кути в хатi..., а то й всi чотири, як батько в бiгах".
Легко бездумно вештатися по свiтах у погонi за грошима, а потiм ще й продавати своїм нащадкам вкрадене в тебе ж, через твою щирiсть, та подане у гарнiй обгортцi твоїми ж панами. Блиск срiбла затьмарює очi, особливо коли проблеми виховання дiтей та їх доля Тебе не обтяжують (на то є жiнка, матiр). Замiсть розмов про любов, треба кохати i вчити дiтей вмiнню вiдчувати це високе почуття. А таке однiй жiнцi не по силах. Бо в коханнi обоє рiвнi, а де нема рiвностi - нема й кохання. I пiклуючись про любу дитину нiколи не вдягнеш її у "памперс" i подбаєш, щоб вона i iншi довкола мали б краще майбутнє. Адже все, що зараз продається в Українi розроблено українцями i їх братами у часи УРСР, коли пiдлiтки майстрували i креслили, дiвчата винаходили новi моделi вбрання чи дитячої iграшки. Та "занавiс" обрушили, не можна весь час сидiти за частоколом паркана...
Ототожнення українцями Галичини себе як прямих нащадкiв Київської Русi, з презирством висловлюючись про молодий вiк Московiї не вартує особливої уваги, бо в таких випадках, за чванливою зверхнiстю криється проста недалекогляднiсть. Нащадки Київської Русi живуть i в Росiї, i в Бiлорусi. I в кожнiй з цих країн за довгi столiття утворилися i новi традицiї, i нова мова, i своя державнiсть. Та як не крути - всюди в основi той самий етнос - русичi. Тим чоловiкам, що в умовах бiльш суворого клiмату розбудовували державу, матерi та дружини ростили дiточок на пiдмогу... Вихiдцями Карпат дароване Свiту справжнє розумiння такого високого почуття - як Кохання. Братнi ж Бiлоруси знайшли так необхiдний українцям для порозумiння "симбiоз двох мов: мови жiнки (українська) й мови чоловiка (росiйська)", в якому нiжна фраза у вустах тендiтної дiвчини iз погонами прикордонника змiтає с полиць кремезних велетнiв, а розум чоловiка в поєднаннi з високим вiдчуттям вiдповiдальностi спрямований i на пiклування, i на забезпечення майбутнього Русi, i на братню пiдтримку...
Залишилось взяти лишень українську абетку...
Г.В. Бокал, канд..фiлос.наук
"ВIСНИК Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка"
Фiлософiя, полiтологiя. 91-93/2009
СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА СIМ'Я: ПРИЧИНИ ЗМIНИ ЇЇ МОДЕЛI
Сiм'я складалася протягом столiть i змiнювалася в ходi iсторичного розвитку суспiльства. Пройшовши шлях розвитку рiд-парна сiм'я-моногамна сiм'я, сучасна українська сiм'я пiд соцiальним, полiтичним, економiчним, впливами набуває нових вимiрiв. За останнi декiлька рокiв українська сiмя змiнила свою форму у змiщеннi вiд розширеної (патрiархальної) до нуклеарної. П. Сорокiн видiляє декiлька симптомiв розпаду патрiархальної сiмї: рiст розлучень; падiння рiвня народжуваностi; збiльшення позашлюбних сексуальних контактiв; послаблення релiгiйної основи шлюбу; вивiльнення жiнки з пiд опiки чоловiка. Аналiзуючи сучасну українську сiмю можна визначити чинники, що впливають на її змiни.
- --
Змiна образу самої жiнки.
- --
Демографiчна ситуацiя (мiграцiя та емiграцiя; бiднiсть та низький життєвий рiвень сiм'ї).