мiсто дощiв
легенд опiвнiчної осенi
загублених душ
що втонули у цих дощах
змитi в каналiзацiйнi люки
рок-н-рольних балад
закоханих парочок у своїх кiмнатах на горищах
щастя вiд портвейну i цих дощiв
i рук, що гiрко пахнуть мускатним горiхом i гнилим листям
мiсто плетених светрiв
схожих на дитинство
цiле мiсто наповнене дощем
дощем що пада
що застигає в повiтрi
потихеньку розчиняє
тонкi змученi тiла
дощем що пахне шкiряними курточками
полинню
мокрим волоссям
свободою
ментоловими цигарками
ховатися
вiд всих цих таємничих зникнень
невпiзнаних трупiв у пiдворiтнях
привидiв за розбитими шибками
ворожок в темних кавових пiдвалах
ховатися
в тих самих плетених светрах
теплих руках
мокрому волоссi з жовтим листком у ньому
ваннах iз шампанським
шотландських пледах
ховатися вiд цих дощiв в своїй любовi
в своїй безвиходi
в своєму шматочку небесного Єрусалиму