Рыбаченко Олег Павлович : другие произведения.

ПутIн I Байден Крушат ТерорIстIв

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    З волi Богiв-демiургiв президенти США та Росiї - Путiн та Байден, перетворенi на дiвчат-войовниць, якi виконують особливу мiсiю з пошуку терориста номер один Чорного Султана в аномальнiй зонi. I їм доведеться зiткнутися, з мафiєю, мутантами та iншим чудесами зони.
  ПУТIН I БАЙДЕН КРУШАТ ТЕРОРIСТIВ
  
  АННОТАЦIЯ
  З волi Богiв-демiургiв президенти США та Росiї - Путiн та Байден, перетворенi на дiвчат-войовниць, якi виконують особливу мiсiю з пошуку терориста номер один Чорного Султана в аномальнiй зонi. I їм доведеться зiткнутися, з мафiєю, мутантами та iншим чудесами зони.
  
  
  
  МIСIЯ В АННОМАЛЬНIЙ ЗОНI
  
  У свiтi передбачуваному дуже важко,
  У ньому ж людству вкрай неприємно.
  Тримає комсомолочка потужне весло,
  Щоб було фрицям - дам у око i зрозумiло!
  
  Дiвчина красуня б'ється на вiйнi,
  По морозу боса скаче комсомолка...
  Буде злому Гiтлеру кулаком подвiйно,
  Не допоможе фюреру навiть самоволка!
  
  Так що люди добрi - люто дерись,
  Щоб бути воїном, потрiбно їм народитися.
  Попрямувати соколом росiйський витязь вгору,
  Нехай пiдтримають лицарiв благодатних особи!
  
  Пiонери юнi силою як гiгант,
  Потужнiсть їх найбiльша, крутiша за всесвiт.
  Знаю, ви побачите - запеклий розклад,
  Щоб покрити все завзятiстю, до кiнця нетлiнної!
  
  Сталiн нашої Батькiвщини є великий вождь,
  Мудрiсть найбiльша, прапор комунiзму.
  I ворогiв Росiї вiн вжене в тремтiння,
  Розганяючи хмари грiзного фашизму!
  
  Так ось люди гордi вiрте ви царевi,
  Та якщо здається, що вiн надто суворий...
  Я Батькiвщинi-матiнцi пiсеньку дарую,
  I дiвчата скаженi в снiгу боси ноги!
  
  Адже наша силушка дуже велика,
  Червона iмперiя, потужний дух Росiї.
  Править мудре, знаю на вiки,
  У тiй без жодних граней нескiнченнiй силi!
  
  I нiчим нас русичiв знай не гальмувати,
  Сила богатирська, не вимiряє лазер...
  Наше життя не тендiтне, наче шовку нитку,
  Знай лихi витязi до кiнця в ударi!
  
  Батькiвщинi ми вiрнi, серце як багаття,
  Рвемося в бiй веселi та велика лють...
  У Гiтлера проклятого скоро вженемо кiль,
  I зникне пiдла, i погана старiсть!
  
  Ось тодi впаде повiрка фюрера Берлiн.
  Ворог капiтулює, скоро лапки складе...
  А над нашою Батькiвщиною в крилах херувiм,
  А дракона злiсного булавою по пицi!
  
  Батькiвщина-красуня пишно розквiтне,
  I величезнi пелюстки бузку...
  Буде нашим витяям слава та шана,
  Ми отримаємо бiльше, нiж зараз мали!
  
  Колись пiд ярмом народ наш стогнав,
  Була година випробувань жахливих, жорстоких!
  Противник нацiлив на серце кинджал,
  Щоб цвинтар зробити для вдов одиноких!
  
  Росiя священна скинула ланцюг,
  Розправила плечi - все вигравши битви!
  Не буде кайдани батькiвщини терпiти,
  До тебе Iсус звернемо ми до молитви!
  
  Адже Русь не влаштувала долю раба,
  Не смiє нiхто, кинути, словом образливим!
  Хоч стужа панує i на вiкнах рiзьблення,
  На сонцi сяє церква баня видна!
  
  Прекрасна в поемах наша росiйська мова,
  Сяє вiтчизни: мир, радiсть, свiтло!
  Я до лику iкони з благанням припав,
  I знаю, що дасть Бог на прохання вiдповiдь!
  
  ПРОЛОГ
  Великi покритi блискучою алмазною кiркою гори. Над ними небо , густо засiяне гiрляндами зiрок, що сяють усiма кольорами веселки.
  Вони наче розсипи дiамантiв, смарагдiв, рубiнiв, сапфiрiв, топазiв на чорному оксамиту небо.
  У повiтрi висить, немов на невидимому тронi, дiвчина небаченої краси в царському вбраннi, в туфлях на високому пiдборi i в блискучiй коронi.
  Перед нею стрибає свiтловолосий хлопчик на вигляд рокiв дванадцяти в моднiй майцi, шортах та босоногих. Але, незважаючи на такий дитячий вигляд, цей пацан здатний створювати та руйнувати всесвiти, та змiнювати фiзичнi закони свiтобудови.
  Хлопчик-демiург Баунтiнi вклонився своїй матерi Богинi Богiв у дорогоцiннiй коронi i смиренно промовив:
  - О, Велика Еммануель, цi президенти Росiї та США Байден i Путiн показали себе здатними битися, високий рiвень кмiтливостi та мужностi!
  Богиня Богинь кивнула своєю яскраво блискучою головкою:
  - Та я вiд них менша i не чекала! Щоправда, довелося змiнити цим президентам пам'ять, що вплинуло на особистостi.
  Баунтiнi iз цим погодився:
  - грандiозно спрацьовано. Я б сам краще не змiг! Хоча, нi, це моя робота!
  Еммануель кивнула i цiлком логiчно помiтила, вискалив зубки:
  - У мене є iдея доручити цим хлопцям, Володимиру Путiну та Джо Байдену, бiльш серйозне та вiдповiдальне завдання.
  Баунтiнi, скрививши дитячу мордочка, запитав:
  - I яке ще завдання Всевишня мама?
  Дiвчина-Богиня вiдповiла з люттю:
  - Треба спiймати Чорного султана! I зробити це у Росiї двадцять першого столiття, але тiльки в iншому свiтобудовi. Там, де є велика, аномальна зона.
  Хлопчик-демiург пискнув:
  - I ви хочете туди закинути цих президентiв?
  Еммануель охоче пiдтвердила:
  - Звiсно! Саме туди.
  Баунтiнi зi смiшком зазначив:
  - I що, знову в тiлах дiвчат?
  Еммануель енергiйно кивнула своєю блискучою, як полум'я головою:
  - Зрозумiло в тiлах дiвчат! Причому дуже гарних.
  Хлопчик-демiург зазначив:
  - Це цiкаво. Але головне, щоб дiвчата були сильними та швидкими.
  Еммануель вiдповiдно кивнула:
  - Такими вони й будуть. Тим бiльше, у них тiла дiвчат, якi були виведенi штучним шляхом. Свого роду тiла людей майбутнього.
  Баунтiнi розсмiявся з досить задоволеним виглядом:
  - Це чудово! Так, саме такi нам потрiбнi. Ми, щоб цi президенти Росiї та США нiчого не наплутали, запровадимо їм хибну пам'ять дiвчат. I вони виконуватимуть наше завдання
  Богиня Богiв кивнула:
  - Нехай буде саме так! Джо Байден i Володимир Путiн думатимуть, що вони дiвчата та ще й патрiотки Росiї. А насправдi танцюватимуть пiд нашу дудку, i робитимуть те, що ми хочемо.
  Хлопчик-демiург зазначив:
  - Проте разом iз тим, борючись за Росiю?
  Еммануель вiдповiдно кивнула:
  - Так, борючись за Росiю! Але за рiзнi види Росiї у рiзних епохах.
  Баунтiнi енергiйно кивнув:
  - Чудово! Ось саме така мiсiя i буде найкрутiшою i супер для Байдена та Путiна.
  Еммануель вiдповiла з посмiшкою:
  - А тепер глянемо на них.
  Перед Богами-демiургами постали двi високi, дуже гарнi та мускулистi дiвчата. Одна блондинка, друга руда.
  Еммануель кивнула:
  - Блондинка Марiя, руда Юлiана.
  Баунтiнi запропонував з посмiшкою:
  - Джо Байден буде Марiєю.
  Богиня богiв пiдтвердила:
  - А Володимир Путiн буде рудою Юлiаною.
  Хлопчик-демiург погодився:
  - Це найрозумнiше. Що ж, тепер на них чекає справжнiсiнька i сучасна мiсiя. Їхня пам'ять буде бездоганною. Вони будуть на думку i вчинках повнiстю дiвчатами.
  Еммануель зi смiшком кивнула:
  - Чоловiки в жiночих тiлах iз жiночою пам'яттю, це кумедно!
  Баунтiнi помiтив:
  - Чорний султан закiнчив Росiйського прем'єра. Так що полювання в аномальнiй зонi буде найцiкавiшим i дуже вражаючим.
  Богиня богинь вiдзначила:
  - Так, але нам не так Чорний султан потрiбен, як щось зовсiм iнше. А що, цим президентам-дiвчинкам краще й не знати.
  Хлопчик-демiург енергiйно тупнув босою ногою, так що повiтря задзвенiло, i пiдтвердив:
  - Самi приведуть! Я впевнений, що вони самi вийдуть на те, чого ми хочемо.
  Еммануель труснула нiжкою, посипана дiамантами туфель зник. I з босих пальчикiв витонченої нiжки Богинi Богiв вилетiла блискавка, яка стала стрiмко розростатися в справжнiсiньке, гiперплазмове торнадо.
  . РОЗДIЛ Љ1
  Президенти Росiї та США - Байден та Путiн залишили свої тiла. I для свого свiту обидва померли в один день. Адже тiло без душi не тiло. А отже, у свiтовiй iсторiї стався переворот. Обидва вже лiтнi президенти двох найбiльших держав вiдкинули копита.
  I якщо в США це не викликало серйозних потрясiнь i влада перейшла автоматично до вiце-президента, i нових виборiв призначати не треба, то в Росiї це змiнило дуже багато. Тим бiльше, був вiдсутнiй єдиний наступник Володимира Путiна. Формально виконувати обов'язки президента повинен прем'єр Михайло Мiшустiн, але Єдина Росiя могла мати власнi мiркування. У всякому разi, багато хто шкодував, що в Росiї немає посади вiце-президента, i досить заплутана ситуацiя з наступником. Володимир Путiн, як i багато iнших диктаторiв не встиг призначити наступника, i це створило досить критичну ситуацiю i в так неспокiйнiй Росiї. Вибори до Держдуми вiдбулися з масовими фальсифiкацiями, небачених ранiше масштабiв. I це породило масовi заворушення та бунти.
  Хоча Зюганов, як завжди, сховався. Але дедалi бiльшу роль стали грати молодi кадри у лiвому русi.
  Загалом у суспiльствi зростав протестний потенцiал. I люди хотiли змiн.
  Справдi, в економiцi застiй i спад - олiгархи жирiють, а народ злидня.
  I коронавiрус на тлi Китаю виглядав у Росiї не дуже.
  Слiд зазначити, що й сам Путiн був хворий i явно втрачав силу. Скандали з корупцiєю стрясали Єдину Росiю.
  Все бiльшої популярностi набували в Росiї лiвi сили.
  Тому коли Володимир Путiн у березнi 2022 року помер, у народi навiть виникла подоба трiумфу.
  I давай хвилювання наростати iз величезною силою. Тож навiть полiцiї стало не вистачати. А тут ще й Рамзан Кадиров оголосив своє рiшення йти в президенти Росiї. I це ще бiльше посилило i так непросту ситуацiю.
  Михайло Мiшустiн скликав раду безпеки. Насамперед слiд було визначитися з єдиним кандидатом у президенти. Тут Медведей та Шойгу заявили про свої амбiцiї.
  Особливо небезпечним був Сергiй Шойгу - мiнiстр оборони та формальний переможець виборiв до Держдуми, якi пройшли у 2021 роцi. Вiн мав i авторитет, i реальну вiйськову силу пiд рукою.
  Медведєв уже був президентом Росiї та формально очолював партiю влади. Крiм того, Володимир Путiн особисто хотiв бачити наступником Медведєва.
  Виникли великi розбiжностi у верхах. Тодi виконуючий обов'язки президента Михайло Мiшустiн зробив хiд конем: присвоїв Сергiю Шойгу звання маршала i нагородив його орденом "Перемога".
  У вiдповiдь Шойгу таки взяв та пiдтримав призначення єдиним кандидатом Мiшустiна вiд ЕР. Медведєв був змушений упокоритися. Правда йому Михайло Мiшустiн теж покинув кiстку: вручивши орден "Андрiя Первозванного".
  Що було дуже почесно. Орден високий та дуже престижний. Медведєв поступився прем'єру i виконувачем обов'язкiв президента. Але то були ще квiточки. Потрiбно було вирiшити проблему ще одного розкольника елiти: Рамзана Кадирова. Мовляв, влада на виборах має бути єдиною.
  Рамзан заявив, що йому за шiстнадцять рокiв набридло керувати однiєю Чечнею, i вiн, як мiнiмум, хоче посади прем'єра Росiї. Мiшустiн зазначив, що такi вимоги надмiрнi. Але, можливо, вiн дасть Рамзану посаду мiнiстра внутрiшнiх справ.
  Рамзан помiтив, що цього замало. I вiн погодиться, якщо ще йому дадуть посаду першого вiце-прем'єра, який курирує весь силовий блок.
  Але це вже не влаштувало Шойгу, якому посаду першого вiце-прем'єра обiцяли.
  Виник торг... Рамзан натякнув, що Кавказ може i спалахнути... Михайло Мiшустiн не бажаючи створювати собi проблеми, вручив Рамзану другу зiрку героя Росiї та призначив його вiце-прем'єром та мiнiстром внутрiшнiх справ.
  Це якось усiх влаштувало... Єднiсть елiти виявилася врятованою i партiя влади зробила ставку на Михайла Мiшустiна.
  Але ще слiд було пройти формальнiсть: виграти вибори президента Росiї.
  I тут влада мала певнi проблеми. Хоча в принципi вирiшуються: опозицiя не має сильного i розкрученого лiдера. Найголовнiший лiдер Навальний поки що у в'язницi, а у комунiстiв Зюганов старий i набридлий, а Грудiнiн не вiдбувся. Щоправда, лiвi висунули поспiшно губернатора Орловської областi Андрiя Кличкова. Але його шанси також слизькi.
  Михайло Мiшустiн виявився без серйозних конкурентiв, i в цьому його явний плюс. Але сам вiн позбавлений харизми та популярностi - що мiнус!
  Але ж накрутити можна будь-кого. Тим бiльше, Мiшустiн з ходу збiльшив мiнiмальний розмiр оплати працi вдвiчi. А пенсiй у два з половиною рази, як виплат за iнвалiднiстю.
  Благо через зростання цiн на нафту i газ, особливо газ грошей у скарбницi було багато.
  I можна було нарештi розщедритися, i трохи дати народу подихатися. Даючи їм грошi.
  Володимир Жириновський отримав зiрку героя Росiї та звання генерала. Вiн брав участь у цих виборах президента швидше, як сплоєр у комунiстiв.
  Також було звiльнено з в'язницi Сергiя Iвановича Фургала i навiть нагороджено орденом "Мужностi", що було позитивно сприйняте народом.
  Члени ЛДПР були дуже задоволенi, що Володимир Путiн нарештi помер, i настав перiод лiбералiзацiї i значно бiльше свободи, нiж ранiше. I стали свiчки Всевишньому Боговi, що нарештi забрав набридлого тирана!
  Втiм, головний конкурент Михайла Мiшустiна - це Андрiй Кличков.
  I довкола нього закрутилася основна iнтрига. Втiм, поки що у комунiстiв шанси слабкi. Багато людей розчарованi пасивнiстю лiвих сил, якi дозволили "Єдинiй Росiї", сфальшувати вибори до Держдуми i не вивели людей на площi.
  Це було ганьбою. Чого не скажеш про прихильникiв Навального: реальну опозицiю. Яка вирувала i виступала.
  Але їх дуже мало, щоб створити хоч якусь протидiю владi. Тож Михайло Мiшустiн був на бiлому конi. Втiм, це ще лише початок.
  Похорон Володимира Путiна провiв дуже пишно. Ховали президента Росiї в золотiй трунi i навiть на ньому зробили з дiамантiв зображення двоголового орла.
  На похорон Путiна з'їхалося безлiч народу. I, зрозумiло, Лукашенко за черговою подачкою прилетiв. Мiшустiн щедро надав йому кредит у п'ять мiльярдiв доларiв пiд один вiдсоток рiчних, i подарував платиновий годинник з камiнчиками.
  Загалом диктатор Бiлорусiї був задоволений та обiцяв Мiшустiну пiдтримку на виборах президента Росiї.
  Новий президент США Камала на похорон Путiна не прибула, але спiвчуття надiслала.
  А потiм вона зустрiлася з Мiшустiним. Розмова була досить конструктивною. I Михайло i Камала дiйшли висновку - що з холодною вiйною треба кiнчати. I що потрiбно реально вирiшувати разом спiльнi проблеми. У тому числi боротись i коронавiрусом.
  Торкнулися також Китаю. Камала зазначила, що демократичнi змiни в Китаї неминучi i тоталiтарна надбудова рано чи пiзно впаде.
  Мiшустiн скромно помiтив, що до цього ще треба дожити, а поки що доведеться мати справу з комунiстичним Китаєм. Але те, що США та Росiї слiд перестати бодай iз приводу i без приводу вiн згоден.
  I що планета в них одна i їм на нiй нема чого дiлити. I що треба скасовувати взаємнi санкцiї. I домовитися щодо Донбасу.
  Тут звичайно ж питання постало так: Росiя Крим захопила i Україну пограбувала. I у такий спосiб вона ще хоче приєднати й Донбас? Чи не надто жирно?
  Мiшустiн погодився:
  - Ми й так поводимося надто нахабно! I можливий компромiсний варiант. Тiльки нехай Україна не чiпає наших громадян на Донеччинi.
  Розумна Камала помiтила:
  - Адже Росiї бiля своїх кордонiв мати регiони з особливим статусом невигiдно. Це заохочуватиме i у вас сепаратизм. Тож може бути й справдi з погляду довгострокової перспективи - єдина та унiтарна Україна для Росiї краща.
  Мiшустiн згiдно кивнув:
  - I в тому числi дружня Україна! Думаю, ми потоваришуємо з Зеленським, або з його можливим наступником!
  Камала кивнула, пiдтвердивши:
  - Дракон Путiн помер i тепер Росiя стане найкращою частиною вiльного свiту!
  Зрозумiло, Михайло Мiшустiн проводив iншi зустрiчi. I з Китаєм вiдносини поки що псувати не резон. Втiм, у вiдносинах iз пiднебесною iмперiєю настав явний холодок. Китай, посилившись за рахунок коронавiрусу, вже не потребував пiдтримки Росiї. I поводився бiльш зарозумiло. Звiсно, сила додає нахабства. Як у школi пацан поки що слабкий боязкий, але набравши сили, починає хортнути. I тут китайцi додали зухвалостi та нахабства.
  Тим бiльше Сi Цзiпiн старший за Мiшустiна, i давай його повчати, всiм премудростям. Тож особистi стосунки не склалися. А тут ще Росiя має проблеми: талiби почали наступ на Таджикистан.
  Справдi, Путiн помер, i чому пiд шумок не розширити свої володiння в Середнiй Азiї?
  Принаймнi у Михайла Мiшустiна проблем додалося. Таджицька армiя виявилася небоєздатною i частково розбiглася i частково перейшла на бiк талiбiв. I росiйська база у Таджикистанi потрапила до оточення. I на неї полiзли фанатики.
  Тут Камала запропонувала Росiї вiйськовий союз проти талiбiв. Мiшустiн погодився. Натомiсть припинивши пiдтримку сепаратистiв на Донбасi. Тим самим довелося пiдписувати з Україною новий договiр, повертаючись до її складу на правах рiвноправного суб'єкта унiтарної країни.
  Зеленський здобув тим самим дипломатичну перемогу i мiг оптимiстичнiше дивитися на своє полiтичне майбутнє. Щоправда, не завдяки своїм заслугам.
  Крiм того, вiн зустрiвся особисто з Мiшустiним. Виконувач обов'язкiв президента запропонував Українi варiант оформити поступку Криму як покупку. Причому Україна отримає п'ятдесят мiльярдiв доларiв вiдразу, i двiстi мiльярдiв як знижки на нафту i газ.
  Зеленський повiдомив, що даний варiант вiн би особисто прийняв, але народ України до цього не готовий. Хоча, можливо, якщо пристрастi трохи спадуть - це прийняти. У всякому разi, щодо приєднання Донбасу до України Зеленський згоден. I тут є взаємне розумiння.
  Загалом мiж Росiєю та Україною було пiдписано кiлька економiчних договорiв. I заразом ухвалено рiшення - про взаємне скасування економiчних санкцiй.
  Що всiх i влаштувало. Нацiоналiсти погаласували, але заперечувати, по сутi, нiчого: Донбас Зеленський зумiв повернутися без жодних попереднiх умов.
  А Росiя разом iз США бомбила талiбiв. I як пiд час Другої свiтової вiйни виникла дружба та єднання сил. I як тут не бути стосункам на великiй висотi?
  До речi, у Михайла Мiшустiна iм'я таке саме, як i у Михайла Горбачова. I що символiчно, що Горбачов народився 2 березня, а Мiшустiн 3 березня. I це теж цiкавий збiг.
  Але всi захiднi ЗМI пiдхопили, називаючи Мiшустiна - Михайло Другий! I пiшло-поїхало...
  I ось iз Заходом виникли медовi вiдносини. I все у свiтi стало змiнюватися на краще. I коронавiрус затих, i пiдйом у всiх країнах свiту розпочався. I Лукашенко не став на сьомий термiн на виборах президента Бiлорусiї.
  Що було сприйнято як свiтлий знак, i що у свiтi буде встановлено гармонiю та єднiсть.
  Змiнили i Лаврова. Натомiсть мiнiстром закордонних справ уперше стали жiнка: Ксенiя Собчак. Натомiсть вона знялася з виборiв президента Росiї. I пiшло все куди веселiше.
  Жириновський, звичайно ж, у виборах брав участь. Але все робив, щоб оббрехати губернатора Орловської областi Кличкова. I так його обливав брудом, що народ став серйозно обурюватися. I Жириновського навiть облили чорнилом.
  I заслужено - так справи не роблять.
  Мiшустiн також помилував Андрiя Навального якраз так, щоб вiн не змiг взяти участь у президентських виборах. А Навальний - це постать серйозна.
  Вiн мiг би i перемогти... Михайло Мiшустiн нагородив Михайла Кастьянова орденом за заслуги перед Батькiвщиною першого ступеня та зробив його своїм почесним радником з макроекономiки.
  Посмертно отримав зiрку героя Росiї та Борис Нємцов. Що також було сприйнято лiбералами позитивно.
  Михайло Мiшустiн покинув кiстку i монархiстам. Нагородив Георгiя Першого - голову будинку Романових орденом Андрiя Первозванного. Далi заснував у Росiї ордена: Миколу Другого та Олександра Другого. Причому трьох ступенiв, що дуже почесно.
  Далi iменами цих царiв було названо вулицi у рiзних мiстах. I це лише початок.
  Вирiшив Михайло Мiшустiн загравати i зi сталiнiстами. I вручив Сталiну посмертне звання героя Росiї. Крiм того, було повернуто указом президента Волгограду - назву Сталiнград. I це було сприйнято звичайно ж народом та лiвими позитивно.
  Навiть казали, що Володимир Путiн ревнував до Сталiна та його слави. Що й викликало нарiкання. А ось Михайло Мiшустiн - Сталiна оцiнив.
  Крiм того Михайло Мiшустiн та Лаврентiя Берiю пошанував: повернув йому звання маршала та нагородив зiркою героя Росiї посмертно.
  I це теж сприйняли народом дуже позитивно. I авторитет у Мiшустiна серед лiвих сил узяв та вирiс.
  Хоча деякi лiберали й тут були незадоволенi. I казали, що Михайло Мiшустiн - полiтична повiя.
  Особливо Навальний - який зображував iз себе непримиренну опозицiю. I вдавав що його не зламали!
  Комунiсти теж мали проблеми. На Андрiя Кличкова порушили кримiнальну справу та звинуватили у корупцiї. Справдi знайшлися свiдки, якi стверджували, що Андрiй Кличков брав хабарi. I це також додало скандальностi до виборiв. Ситуацiю загострило ще й те, що Лукашенко став прямо агiтувати за Мiшустiна, а поки що вiн ще й президент Бiлорусiї. I має свiй авторитет. Плюс на Кличкова вiдкрили додатковий компромат. I стали його поливати брудом.
  I лили з усiх шлангiв. I Зюганова знайшовся компромат. I особливо старався Максим Сурайкiн. I Геннадiя Андрiйовича поливали з усiх дзвонiв.
  Серед кандидатiв у президенти яскравою особистiстю виявився Дiма Бiлан. Його вже стали забувати, i знаменитий спiвак пiшов у президенти. I цей хiд виявився не найгiршим. Дiма Бiлан загалом хотiв слави, i вiн її отримав. Принаймнi до себе увагу вiн привернув.
  Ну Дiма Бiлан, зрозумiло, принаднiсть. I Бабурiн також у виборах бере участь. Хоча без особливого успiху.
  Ось у президент та Олександр Повєткiн полiз. А що кар'єру завершив i чому б не попiаритися i не нагадати про себе. Принаймнi теж особистiсть яскрава, i не надто небезпечна.
  Микола Валуєв звичайно ж за Мiшустiна. Якого, до речi, на з'їздi обрали головою "Єдиної Росiї". I Мiшустiн-таки змiцнив свою владу.
  Ще однiєю iдеєю стала думка новий гiмн для Росiї заснувати, щоб музика була не така, як у гiмнi СРСР. I заразом замiнити двоголового орла, на щось не настiльки консервативне. I тут, звичайно ж, конкурс i обговорення з народом.
  Михайло Мiшустiн взагалi обiцяв бiльше свободи, нiж це було за часiв Путiна. Зокрема, на телебачення повернулася реклама пива. У газетах дозволили рекламувати вiтчизнянi вино та цигарки, i особливо горiлку.
  Антитютюновий закон був значно пом'якшений. Можна було знову курити на вулицях i громадських мiсцях. Також у громадських мiсцях дозволено було - споживати пиво та слабоалкогольнi напої.
  Дозволили також i продавати алкоголь та цигарки в нiчний час, i в роз'їзних кiосках.
  Мовляв, як кажуть мудрi: пий, але дiло розумiй! Також випустили горiлку з портретом Володимира Путiна та знизили на її цiну. I взагалi алкоголь подешевшав.
  Що дуже подобалося народовi. I рiзко зросли зарплати вчителiв та лiкарiв.
  А потiм i решту бюджетникiв. А ось вiйськовим пiдвищувати зарплатню не стали. Але пенсiї зате виросли.
  Мiшустiн зазначив, що в Росiї надто багато силовикiв, i що їх треба скорочувати. Зокрема, полiцiю...
  Далi було запропоновано закон, що скорочує термiн служби в армiї до пiвроку. I це зрозумiло з радiстю було сприйнято призовниками.
  Одним з найспiрнiших iдей Мiшустiна стала легалiзацiя проституцiї та легких наркотикiв. У цьому випадку народ сприйняв це неоднозначно. Але Держдума проголосувала. I проти були лише комунiсти.
  На вирощування марихуани було запроваджено лiцензiю. Як i на проституцiю.
  Михайло Мiшустiн також запропонував ще ухвалити закон, що кожен росiянин iз шiстнадцяти рокiв має право - раз на мiсяць вiдвiдувати бордель безкоштовно.
  Мовляв, нехай кожен чоловiк i кожна жiнка пiзнають кохання - професiоналка чи професiонала.
  Це теж у багатьох верствах населення було сприйнято дуже позитивно. Особливо неодруженими та сексуально стурбованими чоловiками. Зрозумiло, легальна проституцiя - це супер!
  А комунiсти опинилися на самотi. Та їм не позаздриш.
  А Зюганову взяли i в обличчя хлюпнули кислотою. Так Гена став зовсiм потворним. I як з нього всi смiялися.
  Згадали як Зюганов продавався Єльцину та злив вибори дев'яносто шостого року.
  Адже Зюганов ще й на теледебати не з'явився. I це його зганьбило. А на Кличкова виплив новий компромат. Гарненький, свiтловолосий хлопчик звинуватив кандидата в президенти вiд комунiстiв у сексуальних домаганнях.
  I це стало дуже гучним скандалом ... I спробуй доведи, що ти не верблюд!
  А Михайло Мiшустiн усе набирав очки. Зокрема, Гаррi Каспарову вручив зiрку героя Росiї. Гаррi його пiдтримав пiд час виборiв. А це також мiльйони голосiв, особливо шахiстiв.
  Гаррi Каспаров заявив:
  - Михайло Мiшустiн - це Горбачов сьогоднi!
  До речi, виконувач обов'язкiв президента вручив зiрку героя Росiї та Михайлу Горбачову. Що було сприйнято дуже позитивно бiльшiстю iнтелiгенцiї.
  У народi Мiшустiна полюбили справедливiсть. I що пиво можна пити вiдчинено. I що навiть горiлку якщо вип'єш - штраф буде суто символiчний.
  А також дозволили трохи випивши сiдати за кермо автомобiля. I це теж народу дуже сподобалося.
  Плюс ще Михайло Мiшустiн запропонував зробити 25 грудня вихiдним днем у Росiї. I католики, i протестанти сприйняли це дуже позитивно.
  Та й Православнi теж - люди радiють новому вихiдному дню. Вирiшив Мiшустiн кинути кiстку i комунiстам. Взяв та 7 листопада теж зробив вихiдним днем.
  I цьому народ радий. I не лише лiвi, а й правi... Та й усi хочуть вiдпочити зайвий час. Також Михайло Мiшустiн зробив i 2 вересня - день закiнчення Другої свiтової вiйни - святковим та вихiдним днем.
  Що особливо сподобалося школярам. Зайвих два днi канiкул - це круто!
  Михайло Мiшустiн також оголосив, що всi, хто здобув вищу освiту, у платних чи безкоштовних вишах, одразу ж здобуть за це тисячу доларiв.
  I це теж студенти сприйняли дуже позитивно. I їхнi батьки також!
  Вирiшив Михайло Мiшустiн та змiцнити сiм'ю. Ось i видав указ: коли граєш весiлля, то отримуєш десять тисяч доларiв одразу. А при розлученнi повертаєш iз вiдсотками. Тож у тебе буде реально мiцна родина.
  А материнський капiтал тепер платитимуть вiдразу ж при народженнi дитини та готiвкою!
  Рiшення популiстське, але досить спiрне. Хоча народжуванiсть i здатне пiдхльоснути.
  Михайло Мiшустiн також запропонував знизити вiк згоди до чотирнадцяти рокiв i лiбералiзувати правила в кiно. Мовляв, справдi багато стало переборiв у цiй справi.
  Закон про захист дiтей вiд шкiдливої iнформацiї слiд переглянути. Бо вже на "Педагогiчну поему" стоїть плюс шiстнадцять. Очевидно, це перебiр.
  Мiшустiн обiцяв бiльше свободи. I це стало справдитися. I тому коли все-таки у червнi 2022 року вiдбулися достроковi президентськi вибори, вже вiд початку стало ясно - другого туру не буде.
  Хоча, звичайно, побити рекорд Путiна для першого туру не вдалося.
  Втiм, цього разу i вовки були ситi та вiвцi цiлi. I всiх улаштував новий лiдер.
  Який заявив, що буде багато свободи i навiть запропонував низку змiн до конституцiї.
  Зокрема, дозволяє чиновникам мати власнiсть за кордоном. I це дуже круте рiшення.
  Заодно Мiшустiн запропонував поправку, що дозволяє голосувати дiтям з чотирнадцяти рокiв, i ув'язненим у мiсцях позбавлення волi. Що було крутим рiшенням.
  Так само в конституцiї було скасовано обмеження для осiб, якi мають подвiйне громадянство, та iноземне, а постiйно проживати в Росiї потрiбно лише п'ять рокiв.
  Така ось велика вiдкритiсть до свiту. I це теж пiд гаслом: бiльше свободи - кiнець деспотiї.
  Також були прийнятi новi закони, якi скасовують колишнi про iноземних агентiв, i пом'якшують за багатьма статтями покарання.
  I зрозумiло провели амнiстiю: всiх жiнок та неповнолiтнiх злочинцiв звiльнили. А також усiх, хто засуджений до десяти рокiв. I всiм термiни на десять рокiв скоротили. А засудженим довiчно до двадцяти п'яти рокiв зменшили термiни.
  Взагалi було вирiшено скасувати довiчне ув'язнення з кримiнального кодексу.
  Також неповнолiтнiм верхня стеля покарання була встановлена у п'ять рокiв. I це дуже цiкава новацiя. Було також ухвалено рiшення жiнкам не давати бiльше десяти рокiв. Що теж дуже позитивно сприйняли всi країни свiту i лiберальна громадськiсть.
  Далi ухвалювалися iншi закони. Зокрема, щоб у СIЗО утримувати не бiльше двох людей у камерi, i лише за злочини великої тяжкостi.
  Також Мiшустiн запропонував звiльняти частiше пiд заставу, i один день у СIЗО рахувати за два термiни.
  Запропонували також спростити порядок умовно-дострокового звiльнення. Також було ухвалено рiшення i на виробництвi скошувати передовикам термiни.
  Для жiнок у в'язницях було дано послаблення. Якщо вагiтна, то одразу сiм рокiв термiну скошується автоматично.
  Далi ще ряд законiв. Наприклад, якщо одружується ув'язнений, то йому сiм рокiв скошується.
  Плюс вирiшено було дозволити побачення подружжю не рiдше двох разiв на тиждень.
  I якщо дружина вагiтнiє, то й чоловiковi сiм рокiв термiну автоматично скошується.
  Далi були iншi закони. Що будь-який ув'язнений пiсля в'язницi може пiвроку отримувати реабiталiцiйну допомогу у розмiрi не менше мiнiмалки, i йому йде в цей час стаж. I що перебування у СIЗО теж йде у робочий стаж. I що виправданi судом, але взятi до цього пiд варту мають отримувати компенсацiю. Причому, що частина компенсацiї повинна йти з платнi суддi, який прийняв необґрунтоване рiшення взяти людину пiд варту, та й у прокурора, який це вимагав, очевидно, будуть обчислення.
  Цiлком справедливi закони пропонував Михайло Мiшустiн, i iнтелiгенцiя його любила.
  Також замiсть пам'ятника Дзержинського на Луб'янцi було встановлено обелiск Андропову.
  Зрозумiло, звели великий пам'ятник: Рузвельту, Черчиллю i Сталiну. Що саме собою дуже розумно.
  I Путiн посмертно пам'ятник поставили у Санкт-Петербурзi та Москвi. I це чудово.
  Щоправда, все частiше його лаяли у ЗМI та критикували.
  Михайло Мiшустiн висунув гасло: свобода та збагачуйтесь!
  I це виявилося всiм до смаку. Такий ринок попер... I новi фiльми почали знiматися.
  Особливий фурор викликала екранiзацiя роману Олега Рибаченка: "Армагедон Люцифера"! Спочатку першої книги, що взагалi супер!
  I помчало! А "Зоряний термiнатор" Олега Рибаченка книга ще крутiша та цiкавiша.
  I стали такi великi касовi збори. Це взагалi просто гiпер та супер!
  А ще новi фiльми пiшли найвищої марки.
  Крiм того, було ухвалено рiшення скасувати податок на додану вартiсть будь-якої книжкової продукцiї. Це знизило цiни на книги i зробило їх доступнiшими для широкого кола читачiв.
  Було також прийнято рiшення видати всiх авторiв, хто має працi не менше дванадцяти авторських аркушiв, тиражем не менше тисячi примiрникiв, i за кожну книгу виплатити гарантований гонорар не менше нiж п'ятсот доларiв.
  Це все було письменниками рiзних мастей та iнтелiгенцiєю сприйнято дуже позитивно. I новому президентовi Росiї спiвали дифiрамби, i вiн став справжньою зiркою у творчих людей.
  I письменники просто дякували Всевишньому Боговi, що Вiн нарештi забрав Володимира Путiна i з'явився нарештi добрий, справедливий i мудрий цар, який всiм письменникам та поетам приносить щастя!
  Так що Михайло Мiшустiн незважаючи на невибагливу зовнiшнiсть зумiв все себе закохати пишучу братiю.
  До речi, за збiрки вiршiв належало щонайменше тисяча доларiв за книгу, причому мiнiмум зменшився до шести авторських аркушiв.
  Тож поети були вдячнi новому росiйському президенту Михайлу Мiшустiну подвiйно!
  Крiм того, Михайло Мiшустiн - цей новий президент Росiї, нагородив орденом Андрiя Первозванного англiйську королеву: Єлизавету Другу. I цим завоював серце Британiї. I цей крок був хоч i простим, але дуже мудрим.
  Була нагороджена званням героя Росiї та Марiя Колеснiкова - безкомпромiсний борець iз диктаторським режимом Лукашенка. I це було з радiстю зустрiнуте всiм прогресивним людством.
  Нарештi, Росiя стала боротися за демократiю i в першу чергу в СНД!
  У кадровiй полiтицi Михайло Мiшустiн запропонував деякi новацiї. Зокрема, було проведено конкурс на посаду прем"єра. У ньому могли брати участь усi громадяни СНД вiд тридцяти до шiстдесяти п'яти рокiв.
  I вiн мав би визначити прем"єра.
  Спочатку всi бажаючi повиннi написати твiр на тему: що я робитиму, очоливши уряд.
  А потiм уже народ мав би все це оцiнити. I сто тих, хто набрав найбiльше позитивних оцiнок, проходили б у новий етап конкурсу. I це, зрозумiло, було б чудово!
  Михайло Мiшустiн звичайно ж запропонував цiкавий хiд. А то справдi надто вже все залежить вiд особистих симпатiй президента, а це критерiй суб'єктивний.
  Справдi, конкурс - це i є конкурс. Заодно очевидно з'явилася думка що робити з Шойгу. Американцi та росiяни з талiбами вже виють досить довго. I США лише бомбардує. Росiя ж поки що перекрила кордон з Таджикистаном. Тут ще питання, що в цьому випадку робити?
  Чи наступати сухопутними частинами в глибину Афганiстану чи нi?
  Михайло Мiшустiн запропонував Iрану воювати спiльно проти Талiбан.
  Iран, однак, був проти.
  Тодi Росiя вирiшила наступати у глибину позицiй противника.
  Сергiю Шойгу обiцяли у разi успiху - еполети генералiсiмуса. I Шойгу дуже хотiлося. Так росiйськi вiйська рвонули в глибину Афгана. Бої розгорнулися жорстокi, з безлiччю жертв i поранених з обох бокiв.
  Так вiдкрилася нова сторiнка свiтової iсторiї. Тепер уже Михайло Мiшустiн ставав не таким уже улюбленим народом. Але головним цапом-вiдбувайлом росiйськi та свiтовi ЗМI зробили Сергiя Шойгу.
  I пiшло все i поїхало.
  Але то вже iнша iсторiя. Втiм, натомiсть воювати до Афганiстану направили чеченцiв.
  Одних мусульман проти iнших мусульман. I це дуже кривава пiшла мiж прихильниками Iсламу розбирання. Маса кровi та загибелi людей.
  Але плюси є - росiяни не гинуть.
  Михайло Мiшустiн цiлком логiчно зауважив:
  - У будь-якому разi ми залишаємось у виграшi!
  Вiйна в Афганiстанi йде, i свiт поступово змiнюється. I, можливо, щось слушне та вийде. Ось уже в Китаї заговорили про демократiю та реформи. Насправдi не тiльки сите черево, але ще полювання i видовищ. I свободи хочеться китайцям та можливостi на виборах вибирати з кiлькох альтернатив.
  . РОЗДIЛ Љ 2.
  Несмiливе зимове сонце злегка позолотило пишнi снiги, даруючи короткi митi свiтла, такi рiдкiснi на крайнiй пiвночi. Панував суворий п'ятдесяти п'яти градусний мороз, коли плювок, долетiвши до землi, перетворюється на льодяник. Тим бiльше несподiвано побачити, як майже оголена засмагла дiвчина в бiкiнi стрiмко, як пiвнiчний олень, бiжить по заметах. Її босi розчервонiлi нiжки дуже швидко, миготять майже не залишаючи слiдiв, а золотисте волосся схоже на свiтле полум'я.
  Бездоганна, мабуть, надто мускулиста постать iз iдеальними пропорцiями, справжня дiвчина-богиня, втiлення сили та еротизму. Рельєфнi м'язи колишуться немов бриж. Якщо придивитися уважнiше, то на її тiлi видно крихiтнi датчики.
  Зробивши коло i завдавши в стрибку кiлька ударiв по соснам, вiд яких тi здригнулися, посипалася збита кора, дiвчина повертається, до пофарбованого бiлою фарбою величезного, як "КАМАЗ" усюдиходу.
  З бiчних дверей висовується людина в шоломi. Його розумне та iнтелiгентне обличчя розпливається в посмiшцi:
  - Чудово Байден Марiя. Твоє тiло чудово справляється з холодом, а швидкiсть, приголомшлива: ти легко поб'єш усi свiтовi рекорди у бiгу!
  - Не тiльки в бiгу, а й у плаваннi i навiть у штанзi! - вiдповiла дiвчина. - Хвала Всевишньому, що вiн надiлив мене таким даром.
  Офiцер заперечив:
  - Не зовсiм, над тобою працювали спецiалiсти-генетики та застосовували iнвазiйнi технологи, включаючи особливий тренiнг.
  У Байдена-Марiї пiшли спогади, вкладенi богами-демiургами, дiвчина тупнула босою нiжкою i вiдповiла:
  - Знаю , програма "Досконалiсть" з метою створення людини майбутнього! Через неї я втратила дитинство.
  Офiцер упевнено вiдповiв:
  - Зате тепер ти можеш значно ефективнiше служити Великiй Росiї!
  Дiвчина-президент вклонилася i зробила потрiйне сальто, перевернувшись у морозному повiтрi.
  - Батькiвщино, це найдорожче, що є у людини, без неї життя не має сенсу!
  Людина без батькiвщини. як тiло без душi!
  Послiдувало схвальне:
  - Добрi слова Байден-Марiя! Сподiваюся, у тебе буде нагода послужити країнi.
  Їхнi слова перервалися появою в небi великого вертольота. Це була найновiша модель зi складними пропелерами та реактивними двигунами. Це дозволяло поєднати всi позитивнi якостi швидкiсного винищувача та "Чорної акули". Називалася машина "Вепр" - 2, перший у свiтi вертолiт iз надзвуковою швидкiстю.
  "Вертушка" зависла, два пропелери заверталися, опускаючи машини на гумовi присоски. Вертолiт був обтiчної форми, нагадуючи кита.
  З нього вискочили кiлька десантникiв, вони вишикувалися в пiвколо. Потiм чинно вилiз чиновник iз погонами генерал-лейтенанта ФСБ. Вiн помахав дiвчиною рукою. Пiдiйшовши ближче, сказав:
  - Часу на розгойдування у нас немає! Тож одразу до справи. Ти чула про безпрецедентний теракт у Москвi?
  Байден-Марiя вiдповiла:
  - Так! Це жахливо!
  У вiдповiдь прохрипiло:
  - Президент лютує, ми навiть побоюємося за його здоров'я. Оголошено десятиденну жалобу. Клятий терорист "Чорний султан" кинув виклик великiй країнi! Нiколи такого не було, щоб гинув уряд у повному складi, а цього мерзотника навiть вистачило нахабства пред'явити ультиматум.
  Дiвчина-президент сердито тупнула босою ногою:
  - Вiн дав п'ятнадцять дiб!
  У вiдповiдь переляканий вигук:
  - Мабуть, i вже минуло вiсiмнадцяту годину. Тож ми маємо поспiшати.
  Крутiй дiвчинцi Байдену-Марiї стало цiкаво:
  - А заходи щодо посилення охорони президента?!
  Генерал прохрипiв у вiдповiдь:
  - Прийнято безпрецедентнi, але якщо противник використовує диявольськi артефакти зони, то його буде дуже важко зупинити. Хiба прем'єра, справдi велику людину, слабо охороняли? За ним давно полювали терористи, особливо чеченськi, але не могли навiть пiдступитись. Тепер вся країна пiд загрозою не зламана i не залякана. Вже призначено виконувача обов'язкiв прем'єра та формується новий кабiнет мiнiстрiв.
  - Таку велику людину, як прем'єр, замiнити нiкому. - помiтила Байден-Марiя. - Вiн мав найвищий рейтинг за всю iсторiю Росiї, нiкого народ так не любив.
  Грубо рикнуло:
  - I ти що робила?
  Дiвчина-президент лагiдно вiдповiла:
  - молилася за його душу. Сподiваюся, церква зарахує людину, яка врятувала Росiю, до святих?
  Генерал струснув головою:
  - Я атеїст. I для мене, головне, зберегти країну, хоча прем'єр набагато гiдний канонiзацiї, нiж Микола Другий. Тепер про дiло! Тебе доставлять до Москви, а звiдти перекинуть до зони чудес. Не приховую, тобi доведеться поринути в подобу пекла, але Чорний султан обов'язково має бути знищений. Втiм, якщо ти захопиш його живим, то отримаєш додатково 50 мiльйонiв Євро нагороди.
  Байден-Марiя округлила сапфiровi очi.
  - Ого! А якою є вся сума?
  Сановника випалив:
  - Двiстi мiльйонiв євро за мертвого та двiстi п'ятдесят за живого!
  Дiвчина-президент в'якнула, крутячи мускулистими стегнами:
  - Вражає! Хоча, я особисто розправилася б iз "Чорним султаном" безкоштовно, аби помститися за Володимира Володимировича!
  Була бадьора вiдповiдь:
  - Чудово! У тебе буде напарниця. Теж покращена модель людини, як ти.
  Байден-Марiя зрадiло цвiркнула:
  - Я здогадувалась, що не єдина. Але менi хотiлося б у парi з чоловiком.
  Генерал зiтхнувши, вiдповiв:
  - Таких, як ти, чоловiкiв нема! Всi хлопчики померли, на превеликий наш жаль. Наука ще така недосконала. Ось i ти, наприклад, ходиш краєм прiрви, ми навiть не знаємо, скiльки такi люди живуть. Може, ти не старiтимеш, а може, помреш через рiк.
  Байден-Марiя бадьоро вiдповiла:
  - Мене це не дуже лякає. Адже я така сама людина, як i всi iншi люди, а отже, маю безсмертну душу.
  - Релiгiя втiхи слабких, будь-якi нещастя здаються не значними, якщо вони тимчасовi, - зауважив генерал. - А ти, дiвчинко, має бути сильною, втiм, залишимо розмови, не можна втрачати жодної хвилини.
  За п'ять секунд майже гола дiвчина-президент накинула камуфляж i заскочила у гелiкоптер. Машина легко розгорнулася, виявивши неабияку маневренiсть, а потiм рiзко злетiла вгору. Взагалi, iдея оснастити гелiкоптери реактивними двигунами з'явилася ще в п'ятдесятi роки, але реалiзувати її нiяк не вдавалося. Тепер машина моментально перевищила швидкiсть звуку, вона майже не поступалася навiть Мiгу-33.
  Генерал похвалився:
  - Електронiка наша вiтчизняна, взагалi ми маємо вiдмiннi розробки, лише з впровадженням iнодi виникають проблеми.
  - Якщо технiка ангел-охоронець, то бойовий дух - це Бог вiйни! - помiтила Байден-Марiя. - На жаль, бiльшiсть призовникiв мають слабке здоров'я i, на мою думку, цьому потрiбно придiляти бiльше уваги.
  Генерал похмуро вiдповiв:
  - Потрiбно багато змiнити в природi людини, ось над цим ми i працюємо. Ось ти вiриш, що Бог створив людину за образом i подобою своєю?
  Байден-Марiя бадьоро вякнула:
  - Цьому вчить Бiблiя!
  Генерал скептично посмiхнувся:
  - Але невже Всемогутнiй Бог такий слабкий i тендiтний, як людина?
  Дiвчина-президент заучено вiдповiла:
  - Це наслiдки грiха!
  Сановник логiчно парирував:
  - Титан не iржавiє i образ божий не тьмянiє! Якщо, звичайно, людина, справдi образ.
  Байден-Марiя почала сердитися:
  - Знаєте, легше вичерпати океан столовою ложкою, нiж переперечити атеїста! Тож я не хочу говорити на цю тему!
  Генерал буркнув:
  - А що ще робити, у нас попереду цiлу годину польоту?
  - Полюбуюсь на природу. Тут можна включити вiдмiнний кiбер-вiдiоогляд. - заявила Байден-Марiя.
  Справдi, цiкаво спостерiгати за вiртуальним свiтом. Комп'ютер посилює зображення, показуючи барвистi рiчки, озера, лiси, гори. Все таке незвичайне, можна наближати та видаляти зображення. Байден-Марiя дивилася, постiйно змiнюючи кут зображення. Так все виглядало в електроному дiапазонi мерехтливим, що робить свiт схожим на гру.
  Нарештi попереду з'явилася Москва. Величезний мiсто, помiтнi новi хмарочоси, автобани, пам'ятники мистецтва. Загалом вражає, особливо для дiвчини, що провела своє коротке життя (за помилковими спогадами в цьому новому тiлi!) на полiгонах, тренуючись у мистецтвi вбивати. Втiм, в електронiцi, надiлена знаннями та здiбностями Богами-демiургами Байден-Марiя, розбиралася краще, нiж академiя наук.
  - Антивiрусний захист у вас ненадiйний. - помiтила вона. - Взагалi, антивiрус Касперського застарiв, а проти хробака, або каракатицi, вiн зовсiм безсилий.
  Генерал кивнув:
  - Так, програмування трохи вiдстає. Занадто багато талановитої молодi йде у бiзнес, а займаються наукою люди похилого вiку. А сама знаєш, комп'ютер, як дiвчина - любить молодих та настирливих!
  Войовниця пискнула:
  - Я можу переглянути програму?
  Генерал вiдрiзав:
  - Пiзнiше! У нас графiк розрахований на секунди.
  Вони приземлилися на пiдземний аеродром, а потiм на спецiально гоночному броньовику дiвчину доставили до пiдземного примiщення. Там на неї чекав новий директор ФСБ генерал-полковник Аполлонов.
  Буквально слiд у слiд з ними увiйшла iнша дiвчина у камуфляжi. Теж висока, потужна, чудово складена, але волосся на вiдмiну вiд свiтло-золотистого Байден-Марiї, вогненно-руде, схоже на червоний прапор. Вона мiцно потиснула руку своїй новiй напарницi i представилася:
  - Путiн-Юлiана!
  Медова блондинка радiсно вiдповiла:
  - Байден-Марiя!
  Вогняне дiвчисько пискнуло:
  - Будемо знайомi!
  Генерал-полковник був стислим.
  - Наразi над батькiвщиною нависла смертельна загроза. Отже, вам молодi дiвчата треба поспiшати! Детальнi iнструкцiї дасть Тихомиров. - Вiн тицьнув пальцiв у генерал-лейтенанта. - Поки що, я вас скажу наступне: - Бiльшiсть зони розташована за кордоном на територiї, країни з якою у нас i так загостренi вiдносини. Крiм того, специфiка зони див така, що на нiй важко розгорнути великi сили. Так що крiм вас там дiятиме лише спецназ. Зрозумiло, ми маємо свою розвiдну мережу на зонi, але останнiм часом у нас сталися збої.
  Тихомиров подав слово:
  - Наших розвiдникiв стали вбивати. Навiть найзаконспiрованiших. Є навiть версiя, що терористи навчилися читати думки.
  Генерал пiдтвердив:
  - Саме так! Деякi артефакти посилюють телепатичнi здiбностi. Те, що робили Вольф Мессiнг та iншi, стало доступним для простих терористiв.
  Байден -Марiя пискнула:
  - Не зовсiм просто, якщо вони вбили прем'єра!
  Тихомиров швидко закiнчив:
  - Коротше, тi, хто залишився, забезпечать вам пiдтримку.
  Путiн-Юлiана зауважила:
  - Степафанiя, швидше за все, вбили.
  - А ти звiдки знаєш? - насторожився директор ФСБ.
  - Я iнодi вiдчуваю, а iнодi нi. - помiтила дiвчина-президент.
  Байден-Марiя додала:
  - Не турбуйтеся. За вами немає серйозних провин, а з секретаркою не спить тiльки лiнивий.
  Генераловi стало незатишно:
  - То ви що, можете читати думки!?
  Дiвчина-блондинка логiчно помiтила:
  - Не завжди i не у всiх. Але якби не мали надздiбностi, то навiщо нас викликали.
  Рев у вiдповiдь:
  - Поважаю! Жаль буде, якщо ви не повернетеся назад.
  - Смерть вiдрiзняється вiд коханої тим, що зустрiч iз нею завжди намагаються вiдкласти. - помiтила дотепна рудоволоса Путiн-Юлiана.
  - Смерть вiдрiзняється вiд коханого тим, що завжди приходить не пiд час, але нiхто не дорiкає її запiзненню. - продовжила думку Байден-Марiя.
  Тихомiров, понизивши голос, попередив:
  - Ви, дiвчатка, маєте високий коефiцiєнт iнтелекту, але тiло у вас таке ж бiлкове, як i в мене. Так що куля в голову i кiнець. Ну гаразд, у мене цiла купа невiдкладних справ. Не так важко буде вбити Чорного султана як знайти. За його слiдами ми пустимо безлiч шукачiв. Знайте, що Батькiвщина з вами.
  Дiвчата ввiчливо вклонилися i, у супроводi Тихомирова, рушили до виходу. Вiд Москви до зони приблизно тисяча кiлометрiв.
  По дорозi говорила переважно Путiн-Юлiана:
  - Нiмецькi автомати сорок п'ятого калiбру UMP зi знiмними глушниками я особисто розiбрала та зробила чудову гвинтiвку, невеликi змiни у конструкцiї дозволили поєднати переваги вiдразу кiлькох систем.
  Байден-Марiя пiдтвердила:
  - Я сама працювала над гвинтiвкою АR 10 американський аналог гвинторiзу, а також на М-16. Незначно змiнивши параметри, менi вдалося ще бiльше пiдвищити початкову швидкiсть кулi та її прицiльнiсть. А головне, пiдняти надiйнiсть гвинтiвки. Адже вiдомо, що М-16 перевершує "Калашников" у початковiй швидкостi кулi майже 300 - метрiв за секунду, а точнiстю стрiлянини вдвiчi. Але зате примхлива рiч. Якби американцi знали, вони менi велику премiю вручили б! Взагалi , мене дивує тупiсть їхнiх конструкторiв.
  Тихомиров вiдповiв:
  - Це тому, що у них виробництво зброї у приватних руках. Ненадiйна гвинтiвка часто ламається, отже їх можна бiльше продати, не кажучи про iндустрiю ремонту. Взагалi, на США найкращi вченi з усього свiту працюють, але через те, що капiталiсти думають лише про прибутки, вiддача вiд їхньої роботи значно нижча, нiж у нас.
  Войовниця-блондинка погодилася:
  - Я думаю, що капiталiзм погубить людство.
  Вони увiйшли до просторого кабiнету, там їх уже чекали iнструктори. Питання стосувалося окремих деталей.
  - У вас дуже помiтна зовнiшнiсть. - помiтив Тихомиров. - Одразу приверне увагу. Я думаю, буде краще, якщо ви загримуйтеся пiд чоловiкiв у лiтах. У цьому випадку ваше проникнення в зону буде цiлком природним.
  Дiвчата-президенти хором випалили:
  - Як?
  Генерал помiтив:
  - Зiйдете за звичайних сталкерiв. Адже це так просто, таких на зонi тисячi.
  - Можливо, але це не найкраща iдея. Ось якщо ми прибудемо як яскравi дiвчата, то це якраз минеться. - заявила Путiн-Юлiана.
  Тихомиров вилупився:
  - Серйозно?
  Руда войовниця iз запалом пiдтвердила:
  - Цiлком! Ми можемо попрацювати повiями. На зонi таких вистачає, а в лiжку можна багато чого дiзнатися.
  Байден-Марiя замотала головою:
  - Спати iз чоловiками, це грiх.
  Путiн-Юлiана сердито помiтила:
  - А вбивати хiба не грiх? Взагалi, ти черниця чи воїн? Навiщо їй лише дали в руку Бiблiю?
  Войовниця-блондинка, з помилковою пам'яттю, вкладеною демiургами, зiзналася:
  - Це коли священик благословляв проект, то лишив.
  - Велика помилка, треба вибирати мiж Христом та Батькiвщиною! - заявила Путiн-Юлiана.
  - Правильно! - погодився Тихомiров. - Не можна служити країнi виключно у бiлих рукавичках.
  Байден-Марiя завагалася, а потiм видавила:
  - Я вибираю Батькiвщину!
  Генерал iз задоволеним виглядом погодився:
  - От i дивно. Вам, зрозумiло, доведеться на зонi використовувати свої жiночi чари, без цього мiсiя безглузда, але проникнiть ви як звичайнi сталкери чоловiки.
  Справа в тому, що якщо ви з'явитеся на зону вiдразу у всiй красi, то вiд липнуть чоловiкiв доведеться вiдстрiлюватися. А жiнка, яка досконало володiє зброєю, вiдразу ясно агент ФСБ.
  Путiн-Юлiана кивнула головою:
  - Я згодна. Може й не треба надто свiтитися.
  Генерал помiтив:
  - Так, i ще. Ви будете не росiянами, а iз захiдної України. Акцент можете скопiювати?
  Дiвчина-блондинка кивнула:
  - Звiсно! Нам не звикати, але тодi чому б не мусульманки?
  - Iз вашою яскраво вираженою слов'янською зовнiшнiстю?
  - А хiба ви не можете її змiнити, тим бiльше що у нас шоколадна шкiра. - заявила Байден-Марiя.
  - Про це я й не подумав. - Все робиться надто поспiшно. Тiльки для мусульманок ви занадто мускулистi.
  Путiн-Юлiана буркнула:
  - Тягаючи по горах гранатомети, не грiх собi м'язи накачати. А мовою ми володiємо досконало.
  Тихомиров припустив:
  - Нi, краще вам бути арабськими найманцями. Бороди зробимо, груди можна втиснути, а якщо запитають на рахунок сексу, скажете, що Коран забороняє любити поза шлюбом.
  - Так i вчинимо. - Вимовили хором дiвчата.
  - Тiльки ось iз туалетом будуть проблеми, але вас навчимо.
  - Фалос i приробити можна. - помiтила Байден-Марiя.
  Генерал кивнув:
  - Чудово! Ви вже маєте досвiд?
  Руда гарпiя пiдтвердила:
  - Нас вчили, як мiняти iмiдж, а арабську мову ми знаємо.
  Тихомиров пiдтвердив:
  - Говорiть краще росiйською з акцентом, на мiжнароднiй зонi, ця мова мiжнародна.
  Дiвчата хором вигукнули:
  - Чудово, ми зрозумiли!
  До зони їх доставили на швидкiсному винищувачi, це не викликає пiдозри. Потiм через український кордон перелетiли на "Стрекоз"-5. Це легкий моноплан зi спецiальним покриттям, невиразний для найсучаснiших радарiв. Крiм того, його крильця змiнюють забарвлення пiд колiр мiсцевостi, що робить машину практично невидимою. Перед вiдправкою iнструктор вручив дiвчатам спецiальнi ранцi. У них , зокрема, було заховано двi схожi на дитячi iграшки машинки.
  Iнструктор полковник ФСБ Руслан Iбрагiмов пояснював дiвчатам:
  - Це роботи-розвiдники. Коштують, до речi, десять iз половиною мiльйонiв доларiв кожна. Вони використанi новiтнi нанотехнологiї. Зокрема, комп'ютерне маскування, вони вiдображають мiсцевiсть i переводять свiй вiдбиток на зовнiшнiй контур, роблячи машинку невидимою. Вона здатна лiтати на невеликi вiдстанi, стрибати до п'яти метрiв заввишки, стискатися, щоб проникнути у щiлину дiаметром до трьох сантиметрiв. Крiм того, через очки передають будь-яку iнформацiю. Батарейки також особливi, на радiї. Вони можуть працювати дуже довго, довше, нiж ви пробудете в зонi.
  Дiвчата оглянули машинки. - Путiн-Юлiана помiтила:
  - Я бачила схожi розробки. Зокрема, робот-розвiдник у формi змiї.
  - Це теж непогано, але програє у швидкостi. - сказав Iбрагiмов. - Бережiть їх! Таких на всi ФСБ поки що лише сiм штук. Та й автомати вам видали особливi.
  Байден Марiя подивилася на зброю. Зовнi це був простий "Абакан", тiльки з оптикою та приробленою коробкою.
  Iнструктор помiтив їх погляд:
  - Цей автомат має електромагнiтний розгiн, i початкова швидкiсть його кулi - п'ять тисяч метрiв за секунду.
  - Ого! - здивувалася Байден-Марiя. - А вiддача?
  Офiцер пояснив:
  - Вона пом'якшується спецiальним шарнiром. Крiм того, калiбр куль незвичайний, лише 3,15 мiлiметра.
  - Такий маленький, з нього блоху не вб'єш! У жiночого револьвера i бiльше. - заявила Путiн-Юлiана.
  Полковник зауважив:
  - Тут не простi кулi. У них використаний надважкий УРАН 435. Вiн абсолютно безпечний i не радiоактивний, але в два з половиною рази щiльнiший за звичайний уран i у вiсiм разiв вольфраму, при набагато бiльшiй твердостi. Крiм того, кулi забезпеченi вибухiвкою вдесятеро сильнiшими за тротил. Коштують вони поки що дуже дорого, я навiть не хочу називати скiльки, а то вам хочеться стрiляти.
  - Хто економить на безпецi - розоритися на похоронi! - сказала Байден-Марiя.
  Iнструктор хихiкнув:
  - Мабуть, ви маєте рацiю, але одна маленька кулька майже тисячу доларiв, це щось!
  Путiн-Юлiана пискнула:
  - Ого, нас бачу, цiнують.
  Полковник пiдтвердив:
  - Дуже важливо схопити Чорного султана. У вас буде по двi тисячi п'ятсот таких патронiв. Крiм того , в автоматах вiсiм режимiв стрiлянини. Вiд тисячi двохсот куль за хвилину, до одиночних, а також промiжнi режими
  Байден-Марiя свиснула:
  - Вражає! Така зброя у всього нашого спецназу?
  Iнструктор спокiйно пояснив:
  - Нi! Подiбних автоматiв трохи бiльше двадцяти. Звернiть увагу на мiнiатюрний комп'ютер. Йому можна вiддавати накази голосом, i вiн вiдповiдає, може навiть музику включити. Крiм того, ця рiч буде слухатися тiльки вас.
  Байден-Марiя помiтила:
  - Взагалi, це не надто погано, але чи не надто помiтно. Версiя, що ми просто араби не пройде.
  Полковник пiдтвердив:
  - Ось саме, автомат складний, краще заховати його в рюкзак i користуватися принаймнi. Тут є ще два десятки особливо потужних гранат iз отруйними голками, але це небезпечно, можна й самому отримати. А взагалi, генерал порадив не особливо перевантажувати вас технiчними ноу-хау. Тут головне хитрiсть i кмiтливiсть!
  - Мабуть, природний розум здатний замiнити комп'ютер, але не один комп'ютер не замiнить природного розуму! - сказала Путiн-Юлiана.
  - А тепер послухайте ваш автомат, як вiн спiває Дiму Бiлана.
  Пролунала музика та знайома пiсня.
  - Все неможливе можливо знаю точно...
  - А iншу мелодiю. - перебила Байден-Марiя.
  Над автоматом виникла маленька тривимiрна проекцiя, що свiтиться:
  - Якi ви бажаєте послухати мелодiї! У нас три тисячi пiсень як вiтчизняних, так i iноземних!
  Дiвчина-блондинка випалила:
  - Хочу орган iз Бахом!
  - Виконую!
  Музика була гарною, але Путiн-Юлiана перебила.
  - А iгри у тебе є?
  Впевнений писк у вiдповiдь:
  - Звiсно! Рекомендую тридцять дев'ять рiзних модифiкацiй "Сталкера" та вiсiмдесят п'ять "Фартер", зокрема, найновiшу модель "Свiтанок зони".
  - З глузду можна з'їхати! Був автомат граючий, став стрiляючим. Ось до чого технiка дiйшла. - здивувалася Путiн-Юлiана.
  Iбрагiмов посмiхнувся до кавказьких вусiв:
  - У ньому ще є навчальнi курси, допризовна пiдготовка та багато iншого. Це зброя майбутнього, сам автомат пояснюватиме курсанту, що робити. Зброя сама навчить, як iз нею поводитися.
  - Чудово! - заявила Байден-Марiя. - Шкода, що таку рiч доведеться сховати. До речi, як цей автомат називають?
  - "Рiзаючий" - 1, скоро з'явиться ще бiльш досконала модель. А згодом такi автомати надiйдуть на озброєння Росiйської армiї.
  Дiвчата хором вигукнули:
  - Зрозумiло!
  - Та ще й оптика теж комп'ютерна, дає таке збiльшення, яке хочеш, прицiльна дальнiсть дванадцять кiлометрiв. Є також коригована червона точка, тактичний лiхтар, лазернi цiлепоказники, штурмовi рукоятки, сумiщенi з компактними сошками. Але загалом коштує цей автомат пiвтора мiльйона доларiв.
  - Iнодi менi здається найбагатша людина у свiтi директор ФСБ. - виразила Путiн-Юлiана.
  Полковник посмiхнувся:
  - Знаєте, чому я, чеченець за нацiональнiстю, так вiддано служу Росiї?
  Руда дiвчина здивувалася:
  - Чому?
  Iбрагiмов впевнено вiдповiв:
  - Це єдина країна у свiтi, де вiйськовим, не скуплячись, вiдпускають кошти. Повiрте, майбутнє належить нашiй країнi, сита армiя - запорука процвiтання!
  - Якщо до влади не прийде дурень чи подонок. - погодилася Путiн-Юлiана. А то були такi типи, як Горбачов та Єльцин, мало країну не знищили.
  Офiцер знизав плечима:
  - Гарантiй дати не можу, але народ став набагато мудрiшим, навiть якщо президента вб'ють, перевибори мало що змiнять.
  - Наше завдання знайти Чорного султана. - Руда дiвчина помiтила. - Тому залишимо розмови.
  - Головне вiзьмiть це камiння, детектор аномалiй, вони попередять вас про небезпеку.
  Байден-Марiя поцiкавилася:
  - А решта, наприклад, камiнь Дiффа, що вiдводить кулi, у просторiччя "Броня"?
  Полковник тяжко зiтхнув:
  - На жаль, майже всi артефакти втрачають силу поза межами зони, нас навiть дивує, як терористи змогли ними скористатися. Не виключено, що дiзнатися про це, навiть важливiше, нiж просто замочити Чорного султана.
  Байден-Марiя пiдтвердила:
  - Ми пiдтримуватимемо зв'язок i постараємося дiзнатися секрет.
  - До побачення, намагайтеся знайти Алi Масхадова. У нього буде щось цiкаве для вас.
  Дiвчата, що прийняли вигляд моджахедiв, пiдiйшли до краю зони.
  - Тут мiни! - З тривогою помiтила Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя впевнено вiдповiла:
  - Пройдемо акуратно.
  Скинувши армiйськi чоботи, дiвчата пробiгли по снiговому схилу, їхнi босi нiжки майже не залишили слiду. Пiдскочивши до кордону, вони пiрнули у напiвпрозору сферу. В обличчя пахло сильним запахом озону, потiм вдарило свiтло. Дiвчата перебралися, одягли чоботи на випадок, щоб не нарватися на випадкове стеження. Хоча всерединi зони взимку погода була осiнньою, приблизно градусiв десять, i жодного снiгу.
  Розвiдницi уважно вдивлялися в зону, таку таємничу вiдому за розповiдями та iграми. Свого часу намагалися навiть зняти вiдеофiльми, але все зображення стиралося, неможливо було навiть зробити фотографiї. На зонi багато було чудового, але ж вона була смертельно небезпечною. Стiльки у нiй було всього. Навiть дерева особливi, листя фiолетове i рожеве, сповнене колючок. Трава також виглядає зловiсно, нiби вкрита кривавими плямами. По нiй стрибають дванадцятиногi помаранчевi в цятках коники. Ворушачи вусами, вони намагаються сiсти на дiвчат. Путiн-Юлiана енергiйно зганяє їх, а Байден-Марiя ловить їх пальцями. Нiгтi на її руках зрiзанi, а грим з рукавичками зi спецгуми зробив пальцi товстiшими i грубiшими. Дiвчина ласкаво гладить їх i каже.
  - Вони живi та вимагають ласки.
  Серед коникiв зустрiчаються екземпляри розмiрами з голуба. При погладжуваннi вони бурчали, вiдстрибували. Якi у коникiв щелепи, вкусивши, можуть бути небезпечними.
  - Та вони отруйнi! - помiтила Путiн-Юлiана. - Ти багатьом ризикуєш.
  - Можливо, i наша слина дещо для кого отруйна. Тут на зонi агресiя повертається сторицею. - помiтила Байден-Марiя.
  - А пацифiзм .... - Путiн-Юлiана не знайшла вiдповiдного визначення. Камiнь замерехтiв, попереджаючи про аномалiю.
  Попереду, прямо по ходу їхнього руху, вiбрував повiтря. Як над камiном, тiльки замiсть тепла, навпаки, вiяло крижаним холодом.
  Путiн-Юлiана зауважила:
  - Може, проведемо експеримент, посунемося в аномалiю.
  Байден-Марiя посмiхнулася:
  - Хочеш ризикнути головою?
  Дiвчина тупнула голою п'ятою i в'якнула:
  - Iнодi аномалiї надають додаткових здiбностей. Хiба ж ти не читала фантастики?
  - Але зазвичай з аномалiй виходили лише трупи. Ось подивись. - Дiвчина-блондинка вказала пальцем на скелет.
  - Труп належав чоловiковi, взагалi, бiльшiсть "фартерiв" - це самцi. Тут багато жiнок бояться, отримаєш опромiнення i не зможеш народжувати дiтей. - помiтила Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя посмiхнулася:
  - Фартер, це цiкавий термiн.
  - Свого часу намагалися впровадити термiн "сталкер", але блатнi переробили його на фартер, вiд слова фарт, що ловить удачу. Так що фартер це начебто сухопутного пiрата. Пiрат, це теж буквально означає - мисливець за удачею. - продовжила руда дiвчина.
  Розвiдницi пройшли повз цю майже невидиму пастки, але одразу ледь не натрапили на другу! У повiтрi висiв скелет, а окремо м'ясо та кишки. Нiжна Байден-Марiя вiдчула нудоту, а її нахабнiша напарниця зробила крок на зустрiч.
  - Нiчого особливого. Просто труп висить. - помiтила вона.
  Поруч валялася високовольтна опора, що впала i проiржавiла, пахло нафтою i гниллю. Запах розкладання був таким кислим, що зводило щелепи.
  - Що в ньому дивне? Я вiдчуваю загрозу. - заявила Байден-Марiя.
  Несподiвано скелет стрибнув на них. Дiвчата рефлекторно вистрiлили iз "Калашiв". Кулi рознесли черепок, збивши мертв'яка з нiг. Втiм, тут же пiднявся i спробував атакувати красунь.
  Важко вбити того, хто вже мертвий. Дiвчата перебили влучними пострiлами колiна. Тим не менш, кiстяний палець дряпнув Путiна-Юлiану по щоцi, пошкодивши маску та пробивши шкiру. Та у вiдповiдь рубала його прикладом, зламавши кiлька ребер. Скелет упав i, отримавши ще кiлька влучних пострiлiв у кiнцiвки, затих.
  - Ми покiнчили з ним! - крикнула Байден-Марiя. - Ти, здається, поранена.
  Вона нахилилася i витерла у Путiна-Юлiани кров.
  - Дрiбниця, ти сама знаєш, як швидко гояться на нас подряпини.
  - Камуфляж пошкодився!
  - Не бiда, склеїмо. - Дiвчина-блондинка полiзла до рюкзака.
  Гiперклей прибрав порiз, i перед ними знову виникло гидке арабське обличчя.
  - То чого це дурна рiч борода, вона старить чоловiка i травмує жiнку. - сказала Путiн-Юлiана.
  Дiвчина-блондинка лаконiчно вiдповiла:
  - Так вирiшив Бог.
  Руда дiвчина пробурчала:
  - А йому це навiщо треба! Якщо вищий розум iснує, вiн не став надiляти людей непотрiбними якостями. Саме собою наявнiсть бороди i взагалi слабкiсть людського тiла, змушує засумнiватися iснування творця.
  - Ти знаєш , Путiн-Юлiана. Ось ми смертнi i цiлком можемо не повернутись iз зони, що в цьому випадку на нас чекає?
  Руда чортiвка зухвало вiдповiла:
  - Я читала фантастику, є теорiя математика. Душа складається з iнформацiйних символiв. Значить, вона не може зникнути у нескiнченному всесвiтi. Просто змiнює свої якiснi характеристики. Або змiнить заряд.
  Байден-Марiя свиснула:
  - Так в душу ти вiриш, а в Бога, що її створив, немає!
  Путiн-Юлiана рикнула:
  - У Православну чи Бiблiйну версiю Бога немає, але в Суперрозумi, чому й не повiрити. А що стосується душi, то ми ж лiтаємо увi снi. Чи це пам'ять про наш духовний стан, коли ми свого часу складалися з особливої iнформацiйної субстанцiї, здатної мислити i вiдчувати без тiла.
  Блондинка запитала:
  - Можливо, що заважає тобi повiрити у Бiблiю?
  Руда дiвчина чесно вiдповiла:
  - Багато чого. Зокрема, дивна для найвищого розуму жорстокiсть, особливо у Старому Завiтi. Крiм того, якщо Бог любов, то чому його творiння не є абсолютно щасливим!
  Байден-Марiя невпевнено вiдповiла:
  - Може вiд того, що не гiдно?
  Путiн-Юлiана логiчно помiтила:
  - Ми дiти Всевишнього i нас треба виховувати, щоб ми були гiдними! А де виховання? Як поводяться з батьками, що запускають своїх дiтей?
  - Їх позбавляють прав. Але ж не можна мiряти Бога людськими мiрками.
  - Чому, якщо ми образ i його подiбнiсть, то й мораль у нас подiбна. А поняття, що таке добре i таке погано, у рiзних народiв однакове. А не давати дiтям свiтла та знань про себе хiба може бути добре? - запитала Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя хотiла вiдповiсти, як раптом зверху на них щось стрибнуло, i дiвчина ледве встигла вiдскочити убiк. Це була дижж, лiсова медуза, вона жила на деревах i полювала, нападаючи зверху. Оскiльки її тiло майже прозоре, важко помiтити. Дiвчата ще до вiдправки вивчали матерiали по зонi. Безлiч фартерiв, у тому числi представникiв спецслужб та вчених, описали природу зони та iстоти-мутанти, здебiльшого хижi та небезпечнi. Щоб напевно її вбити, потрiбно потрапити в синю крапку посерединi желеподiбного тiла з кiгтями.
  Адже тварюка рухлива, не кожен фартер на це здатний. Дiвчата стрiляють навскидку, i не цiлячись. Попадають, лiсовi медузи вибухають, випускаючи фонтанчики кровi та їдкою, наче кислота , рiдини. Трава, при попаданнi на неї, почала жухнути.
  - Це як у фiльмi "Чужий" - зауважила Байден-Марiя. - Не вода, кислота.
  - На цiй зонi чудес з'явився особливий вид субгiперрадiацiї. Вона випускає iзотопи зi швидкiстю в двiстi разiв швидше за свiтлову, а проникаюча здатнiсть просто вражає. - Вiдстрiлявши чотирьох кислотних медуз, Путiн-Юлiана була задоволена. - Добре, що на очi вони не впливають.
  Ще одна тварюка спробувала закопатись у землю, але отримала своє вiд Байдена-Марiї. Дiвчинi, втiм, не було соромно:
  - Скiльки вiд цiєї гидоти загинуло людей.
  Руденька помiтила:
  - Не порахувати, але загалом рахунок загиблих на зонi йде на десятки тисяч.
  - Тодi треба йти швидше, може, навiть пробiжимося.
  Камуфляж армiї НАТО зручний, чоботи майже не заважають бiгу, хоча велика спокуса їх скинути. Хмари, щоправда, почали розсiюватися, ще бiльше посвiтлiшало. Лiворуч повз дiвчат проплив старий елеватор ще радянських часiв. Пiсля Чорнобильської катастрофи його покинули. Втiм, на вершинi сидiв снайпер. Не дуже довго думаючи, вiн вiдкрив вогонь. Дiвчата зняли його за секунду, а вiд кулi пiшли зигзагом. Путiн-Юлiана i тут знайшла чого причепитися.
  - Чому ти не стрiляла?
  Байден-Марiя неохоче вiдповiла:
  - Це людина, та судячи з лиця, слов'янин.
  - Вiн був один i не встиг надiслати сигнал про наше наближення. Нерозумно свiтитися, але ще дурнiша поведiнка так одразу стрiляти.
  Вони пiдбiгли до трупа. Голова пiд шоломом брита, на руках блатнi "перснi", типовий браток.
  Руда брякнула:
  - Може це i росiйська, але не з нашої команди.
  Блондинка м'яко заперечила:
  - Все одно навiть злочинець має право на покаяння.
  Путiн-Юлiана покрутила пальцем бiля скронi:
  - Ти що, то нiкого не вб'єш!?
  Байден-Марiя з пафосом вiдповiла:
  - Якщо iнтереси Батькiвщини вимагатимуть: я переступлю через совiсть.
  - Знаєш, Бiблiя - це книга, яку треба заборонити насамперед.
  - Вiд чого?
  - виховує пацифiзм. А взагалi, давай бiльше не говоритимемо про релiгiю.
  Блондинка погодилася:
  - Згодна! Не кидайте перли перед свинями.
  Путiн-Юлiана надулася:
  - Ти що, мене ображаєш?
  - Нi! Це образне вираження.
  - Я так i зрозумiла. Ну гаразд, ходiмо, треба буде вступити з деким у контакт.
  Дiвчата, не поспiшаючи, продовжили, обiйшли опору ЛЕП. На небi остаточно прояснилося, i тут Байден Марiя помiтила.
  - Цього не може бути!
  Над ними справдi творилося неймовiрне, свiтило три сонця: Жовте, зелене, червоне. Щоправда, останнi два були маленькi i майже не давали тепла.
  Путiн-Юлiана, як знаюча, вiдповiла:
  - Це ефект аберацiї, насправдi Сонце лише одне.
  Блондинка розгубилася:
  - А причина феномену не розгадана?
  - Поки немає! Але на клiмат усерединi зони це впливає.
  Повз стрiмко пролетiла велика оса. Путiн-Юлiана розрiзала на льоту кинджалом.
  - Це теж мутант i небезпечний.
  - "Жалик" я його впiзнала! - заявила Байден-Марiя. - Отрута пережила мутацiю i може викликати тяжку алергiю.
  Руда з нею погодилася:
  - Так що тут, що не отруйно, то збентежило.
  По дорозi їм кiлька разiв траплялися випатранi трупи. А на вигнутiй опорi ЛЕП, що вросла в розмоклу глину вiдростками дротiв, завис повiшений.
  - Ого, це вже дiяння людей! - зауважила Байден-Марiя.
  - Людина найнебезпечнiша тварина на земнiй кулi. - погодилася Путiн-Юлiана.
  Блондинка пискнула:
  - Чуєш, шумить вертолiт, заляжемо.
  Вiзок у вiдповiдь:
  - Може, це нашi?
  - Тим паче, адже за легендою ми їхнi вороги.
  Дiвчата залягли й увiмкнули мiнiатюрний всечастотний радiосканер.
  Вертольотiв було двоє, типовi, мабуть, застарiлi МI-8. Росiйський спецназ на таких уже не лiтає. В ефiрi почутий мат i набiр кавказьких та росiйських слiв.
  Маскуватися дiвчата вмiли, але була спокуса, чи не стрiльнути?
  Пролунав грубий голос:
  - Гей ти, фраєре! Тут нiчого цiнного нема. Дарем кружляємо.
  Бiльш тонкий писк:
  - Тут можуть бути артефакти?
  - Не будь лохом, у цьому районi фартери все вже давно обрали.
  - Може з'явитися знову. та зiграти блатну музику.
  Була велика спокуса збити їх мiнiатюрних пiдствольникiв, але це означало засвiтитися. Байден-Марiя молилася, а Путiн-Юлiана поринула у спогади, данi Богами-демiургами. Як вона обiймалася i цiлувалася з хлопцем. Потiм пiшли. Вiдчуття гострi, дуже приємнi, ось її дурна подруга напевно ще незаймана, не знає кохання. Особливо, коли це рiзнi чоловiки, як правило, молодi та здоровi спецназiвцi.
  Вертушки, повернувшись, дали залп i покинули сектор. Видно i правду ловити їм було нiчого.
  - Зiграємо до кордону, до повного розгону! - вiдповiв пропитий потiм зовсiм малозрозумiлий мат.
  Поки вертольоти лiтали, Байден-Марiя розрiзняла не лише гасовий запах, а й навiть давно не митi тiла пасажирiв. Таке вiдчуття, що пахне зоною.
  - I звiдки це взяли бандити? Адже гелiкоптер так просто не купиш.
  - Може, хохли продали. У них дуже багато неподобств. Втiм, у нас багато технiки списується. - помiтила Путiн-Юлiана.
  Дiвчата рушили далi, i раптом сталося рiдкiсне явище прозване "схлопка".
  У тих, хто потрапляв до неї, шанс вижити був один iз ста!
  . РОЗДIЛ Љ 2.
  Аномалiя, що казна-звiдки виповзає, оточила дiвчат з усiх бокiв. Камiнь пульсував i бив iз частотою по руках. Навiть повiтря навколо них нiби застигло i стало мертвим. Водночас дiвчата-президенти вiдчули зростання радiацiї. Вона прошивала повiтря, викликаючи злиття ядер азоту та кисню. Вiд чого все просочувалося незвичайною свiжiстю, що мучить нiс.
  - Нам треба звiдси йти! - сказала Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана хоробро вiдповiла:
  - Приймемо гiперфiцу та спробуємо прорватися!
  Дiвчата миттєво вкололи рiдину, що знижує радiацiйний вплив. Здавалося, що твою шкiру тиснуть тисячi радiоактивних бджiл.
  Байден-Марiя в'якнула:
  - Ходiмо вперед.
  Путiн-Юлiана погодилася:
  - Так. Не хотiлося б цю супераномалiю оминати ще раз. Раптом вона має подобу iнстинкту хижакiв i нас оточуватиме.
  Блондинка-президент зауважила:
  - Як правило, такi поля не суцiльнi, i ми знайдемо лужок.
  Руда мегера рацiонально заявила:
  - Головне правильно визначити межi.
  Остання зробити не так просто. Деякi намагалися, наслiдуючи письменникiв, якi не мали практичної навички, просто кидати болти i гайки. Не надiйно, залiзо може пролетiти, не уповiльнюючи ходу, i впасти, а от органiку розiрве.
  Тут потрiбен бiльш тонкий пiдхiд, насипаєш тонкий наструганий пил зi звичайного свинцю, кидаєш його, а потiм стежиш за найменшим вiдхиленням лiхтаря. Там, де промiнець прямий, знаходиться щiлина мiж аномальними полями. Наука перевiрена вченими. Взагалi чому раптом звичайна Чорнобильська зона такою крутою стала, порушивши закони природи?
  На це вченi не дали однозначної вiдповiдi. А суперечок та дисертацiй написали багато сотень томiв. Добре ще дiвчата-президенти можуть читати зi швидкiстю комп'ютера, бо пожовтiли б над книгами. Для письменникiв-фантастiв зона теж дiйною коровою стала, але все ж таки дещо одноманiтно пишуть: пастки, фартери, артефакти, мутанти, бандити!
  Хтось когось убиває. А ось чистим непорочним коханням i жiнками навiть не пахне! Адже вiйна - жiночого роду.
  Дiвчата-президенти повiльно пробиралися, дiйшовши до повiтря, що вiбрує. Тут їм несподiвано дало в обличчя жаром, наче хтось улаштував пiдiгрiв. Юнi розвiдницi мали спецiальне маленьке пристосування, а свинець чи залiзо на зонi знайти, раз плюнути.
  Тоненький шар пилу мерехтить у точковому променi лiхтарика. Першi десять метрiв аномалiя була суцiльною. Потiм у мiру просування дiвчат стали з'являтися деякi трiщини в полi. Розвiдницi уважно стежили за викривленням.
  - Є! - помiтила Путiн-Юлiана. - Можна пройти.
  - Що ж, спробуємо! - пiдтримала її Байден-Марiя.
  Дiвчата навшпиньки стали пробиратися по лiнiї. Попереду виявилася подiбнiсть до трясовини, i довелося помiтно додати кроку, щоб не засмоктало. Раптом повiтря лягло, i розвiдниць огорнуло потоками бруду.
  - Вона нiби вiдчуває наше проникнення. - помiтила Байден-Марiя.
  - Можливо. Говори тихiше.-
  Вiдповiла руда Путiн-Юлiана.
  Дiвчата продовжили рух. Раптом розпорошений метал закрутився вихором. Потiм так устрашив, що лише завдяки гiмнастичнiй спритностi дiвчата не впали.
  Грати ферми, що стояли збоку, розiрвало на частини, а уламки згорнуло в химерне мереживо. Зате шлях попереду став трохи ширшим. Трава пожухла, земля виглядає, наче пiсля сейсмiчного катаклiзму. Попереду проходу шлях несподiвано перегородив бетонну огорожу. Перелiзти його було неможливо, зверху дихала смертю аномальна зона.
  Путiн-Юлiана сказала, посмiхаючись:
  - Назад повертати нема рацiї. Ми дуже далеко пройшли i невiдомо знайдемо ще щiлину. Пропоную пiдiрвати гранатою.
  - Навiщо , якщо можна поламати ударом рос-карате. - заявила Байден-Марiя.
  Руда мегера засумнiвалася:
  - Ти впевнена, паркан досить товстий.
  Блондинка войовниця пiдтвердила:
  - У бетонi є спецiальнi енергетичнi точки, якi дозволяють проламати всю конструкцiю. Та й ногам тренування не завадить.
  Вогняна краля пискнула:
  - Тодi я з тобою.
  Щоб не пошкодити взуття, дiвчата-президенти зняли чоботи i своїми витонченими, як скульптури античних майстрiв дiвочими ногами стали бити в бетон. Дивно, але їх засмаглi, босi ноги були настiльки добре натренованi, що здавалося, це б'ють сталевi ломики. З дитинства дiвчата отримували бойову пiдготовку, i що їм двадцять п'ять сантиметрiв бетону. Стiна вкрилася трiщинами, ще через кiлька секунд впала. Хоча нiжки вiд струсу трохи гули, по них пульсувала кров, розвiдницi були задоволенi.
  - Прорвалися ми з тобою! - Заодно й розiм'ялися! - Юним красуням стало весело, тiльки ось обличчя свербiли вiд душманських борiд i камуфляжу.
  Подальший шлях був легшим, дiвчата вже навчилися розрiзняти межi аномалiї лише з заломлення свiтла. Варто пустити промiнь лiхтаря, i все видно. Щоправда, приблизно пiвкiлометра довелося йти зiгнувшись, ризикуючи переступити небезпечну межу: прохiд знову звузився.
  - Ти колись випивала, Байден-Марiя? - Запитала Путiн-Юлiана.
  Блондинка вiдповiла:
  - Нi! Щоправда, менi кололи спирт, щоби перевiрити реакцiю органiзму на алкоголь.
  Руда пискнула:
  - I як?
  - Голова болить, кишки вивертає. Дали крихiтнi мiнi-капсули розмiром iз просо. Вони пiдвищували стiйкiсть органiзму до алкоголю. Хоч пияцтво грiх, але у розвiдцi без нього не обiйдешся.
  Путiн-Юлiана розсердилася i тупнула ногою:
  - Знову грiх! Так i попи п'ють. Та й взагалi, якщо ми потрапимо в аномалiю, то зазнаємо похмiлля, тiльки в тисячу разiв сильнiше.
  Вiстря автомата АКМ випадково увiйшло в аномалiю i трохи зiгнулося. Довелося на ходу випрямляти.
  Зверху полив дощ iз великими краплями, досить теплий. Усерединi аномалiї вони просто шипiли та випаровувалися. Повз був навалений склад металобрухту: переверненi викрученi вантажiвки, трактори, фрагменти важкої сiльськогосподарської технiки, iржавi бочки. Бiля складу, не зважаючи на смертельне тло, сидiла рептилiя, червона кристалiчна черепаха з головою акули. Вона без особливих проблем пожирала метал, а її лапи щось середнє мiж клiшнею краба та кiгтями тигра.
  - Рифулик! - Не бiлкова форма життя, сумiш кварцу та лiтiю.
  Байден-Марiя важко зiтхнула:
  - Проти нього наша зброя можлива безсило.
  Руда войовниця та колишнiй президент Росiї погодилася:
  - Не знаю! Тi, хто в таку тварюку стрiляв, як правило, не виживали. Правда, навiщо йому наше бiлкове тiло, вiн швидше автоматом поласує.
  Блондинка та колишнiй президент США пiдтвердила:
  - Не прискорюй руху, це рифулiка спровокує.
  Дiвчата-президенти все ж таки плавно, але рухалися швидше. Щоправда, незабаром натрапили на колючий дрiт. Її довелося перерiзати. Дiвчата впоралися з цим чудово, професiйно уникнувши скрипу.
  Через кiлька крокiв, Путiн-Юлiана шепнула Байдену-Марiї на вушко:
  - Дивись, люба, ось наш перший приз. - Вона вказав камiнчик лимонного кольору.
  Блондинка хихикнула:
  - Нiчого особливого, це найпоширенiший артефакт "кулiш". Бiльше тисячi доларiв ти за нього не виручиш.
  Рижуха пискнула:
  - Може навiть i менше, але це не погано.
  Аномалiя навколо дiвчат почала оживати, вона витягувала якийсь особливий писклявий звук, що б'є барабанну перетинку. Вiн був поза сприйняття людського вуха, але дiвчата його чули:
  - Хвилюється чортiвня! - помiтила Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя в'якнула:
  - Хоч тут на краю прiрви не говори про нечисте.
  Руда гарпiя вiдмахнулася:
  - Та гаразд!
  Шипiння та жар помiтно посилилися, краплi дощу випаровувалися, не долетiвши до землi, трава почала змiнювати кольори, а на кордонi виникла люмiнесценцiя. Загалом, видовище i мальовничих, i страшне.
  Дiвчата озирнулися на рифулiка, той був уже досить далеко, але схоже наївся, "хрумкання" не досягало їхнiх чутливих вух. Розвiдницi заспокоїлися, адже має це марево зрештою скiнчитися.
  Путiн-Юлiана зауважила:
  - Великими силами сюди перти не можна. Погубимо i людей, i технiку, ось дивись.
  Справдi, у небi з'явився вертолiт МI-8, помiтивши зону, вiн почав набирати висоту, але було пiзно. Розпливчастi щупальця кинулися до нього i обхопили машину. "Вертушка" захлинулась i почала падати. Гвинт перестав обертатися, але машина опускалася повiльно, наче у воду. По дорозi вона перетворилася на подобу гармошки. Дiвчата , втiм, не так милувалися цим видовищем, як прагнули вийти з небезпечної зони. Гаряче повiтря дуло їм в обличчя, здiймаючи вихором травинки, пил, камiнцi. Очi дiвчат, вiд природи сапфiрово-смарагдовi у Байдена-Марiї, але зафарбованi пiд карi, i яскраво-жовтi у Путiн-Юлiана сльозилися.
  Тут землею пройшов розряд, врiзало струмом. Дiвчата ойкнули. Трохи пробiгли.
  Потiм i зовсiм стало погано, ґрунт раптом став як масло i приклеїв чоботи. Потiм зверху спалахнуло, зона придавила дiвчат до землi.
  - Схоже, нам загрожує великий "кiлдик" - заявила Путiн-Юлiана.
  Блондинка заволала:
  - Покайся, поки не пiзно!
  Руда гарпiя заперечила:
  - Нi Байден-Марiя, не хочу вмирати духовно закрiпаченою. Крiм того, з чого ти взяла, що на нас чекає смерть.
  Колишнiй президент США стала дiвкою пискнула:
  - Сподiваюсь, що нi! Небажання вмирати такий молодий. Я нiчого не встигла вдiяти для Батькiвщини.
  Колишнiй президент Росiї, що стала бабою, в'якнула:
  - Навiть не вбила. У мене на рахунку є хоч снайпер.
  Маючи хибну пам'ять, Байден-Марiя вiдзначила:
  - А ти не брала участi у бойових операцiях?
  Руда войовниця впевнено вiдповiла:
  - Нi! Мене, як i тебе, берегли для найважливiших справ. Адже нас тiльки двi на всю країну.
  Блондинка пискнула:
  - От i менi потрiбний один, щоб народжувати вiд нього дiтей.
  Руда дiвчина гаркнула:
  - Я не знаю точно. Вiд простої людини нам i завагiтнiти, мабуть, неможливо.
  Вертолiт остаточно опустився, до нього пiдбiгли вже два рифулики. Вони, бачачи свiже залiзо, приступили до своєї хижої трапези.
  - Яку страшну силу треба мати, щоб рвати таке мiцне залiзо. - помiтила Байден-Марiя.
  - У них iнший метаболiзм iз ультрарадiоактивними вкрапленнями. - повiдомила Путiн-Юлiана. - Втiм, як би вони не зжерли наше озброєння. Мiльйони доларiв викидати небажання.
  Дiвчата ножиком промацали нирку, кiлька разiв нiж прилипав, але його кiнчик вiддирали. Потiм, кинувши пластмасову кульку, виявили, що далi грунт став нормальним.
  - Добре, що на наших ногах простий камуфляж, не шкода рiзати. - сказала Путiн-Юлiана. - Доведеться, правда, рибкою пiрнути, але дострибнути.
  Войовниця-блондинка впевнено перевiряла:
  - Нас вчили стрибати з будь-якого становища, впораємось.
  Руда гарпiя з цим погодилася:
  - На вiйнi хороша пiдготовка як повiтря для легень, погана сумiш газiв калiчить та вбиває.
  Дiвчата розрiзали чоботи, трохи зволiкали i рiзко стрибнули. Байден-Марiя трохи знову не прилипла, подряпала ногу. Тепер прохiд став набагато ширшим i дiвчата могли з нього вибратися.
  Пересувалися розвiдницi не поспiшаючи, поки, нарештi, аномалiя не перестала коливатися.
  Путiн-Юлiана пискнула:
  - Живемо, сестро! А я думала, що всi влипли.
  Байден-Марiя з тривогою помiтила:
  - Тепер треба знайти чоботи, а то нашi ноги надто вже гарнi для бородатих моджахедiв.
  Руда запропонувала:
  - Це просто, влаштуємо засiдку i когось прихлопнемо.
  Блондинка була налаштована бiльш скептично:
  - Якщо знайдемо!
  Дiвчата, не дивлячись на вантаж, вирiшили пробiгтися, не надто поспiшно, так, щоб не було шуму. Їхня гостра чутка вловила стрiлянину праворуч.
  - Це вже дещо! Видно полювання або розбирання. - помiтила Путiн-Юлiана.
  Дiвчата додали кроку, минули пагорб, звiдти вiдкрився вид на дорогу. Почувся шум, характерний для "Ягуара". Це потужна восьмимiсна машина вискочила через зарослий лiсом поворот. У нiй сидiв десяток типiв у шкiрянках та бронниках. Нахабнi обличчя та голенi голови видавали бандитiв, у деяких на руках наколки. А у найбiльшого татуювання було на обличчi. Вiн нагадував негативного героя комiксiв.
  - Коли людина штучно надає собi грiзну зовнiшнiсть, це вiрна ознака духовної слабкостi. - помiтила Путiн-Юлiана.
  - Мабуть, такий страшний вовк у овечiй шкурi, а не вiвця у шкурi вовка! - продовжила Байден-Марiя.
  На озброєннi бандити мали ПКУ - кулемет Калашникова вдосконалений.
  Його 14,7 мiлiметровi кулi могли пробити спецодяг дiвчат. Втiм, пiд звичайною курткою у дiвчат були легкi, але дуже мiцнi бронники, зробленi з гiдроводневого титану втричi мiцнiше за природний i в два з половиною рази легшi. Правда й коштувала така кольчуга, як цiлий танк Т-90. Але потрап у них така велика куля, навiть мiцнi кiсточки дiвчат могли не встояти. А ось "Калашников" , або "Абакан" не страшний з будь-якої дистанцiї. Ватажок, як завжди, крив матом.
  - Тут нам зозуля передала, що два фартери повзуть. Потрiбно їх жухнути.
  - Воно не в падлу бос, але сенс є. Щойно прибули i не розжилися хабарем.
  - Це араби, а значить, у них, напевно, є "зеленi" i дурниця.
  Путiн-Юлiана вирiшила стрiляти iз АКМ. Головний недолiк автомата вiдносно великий розлiт куль, особливо на великiй дистанцiї. Щоправда, якщо використати не калiбр 7,62, а 5, 45, то точнiсть пiдвищується. Звiрячi голови у бандитiв вiдкритi. Путiн-Юлiана вiдкрила вогонь, а Байден-Марiя, як завжди, почала молитися.
  Четверо бандитiв було вбито одразу. Один iз них крикнув:
  -... Видець!
  Для бандитiв характерне iнстинктивне реагування. Звiдки стрiляють не ясно, краще пригальмувати i залягти, але ватажок, не довго думаючи, схопив гранату ФУ-12 теж iз розльотом до двохсот метрiв, але урановими вкрапленнями на пластинах i потужнiшою вибухiвкою. I де вiдкапав, адже такi є лише на озброєннi росiйського спецназу.
  Байден-Марiя вистрiлила, її куля потрапила точно до центру гранати. Рвонуло страшно, ФУ-12 - це не Ф-1. Бандитов вирiшило, а "Ягуар" втративши управлiння, поступово знижував швидкiсть. Шофер у смертельнiй агонiї натиснув на гальмо.
  Потужна марка-звiр зупинилася.
  Дiвчата на всiх швидкостях пiдбiгли до неї. Трупiв разом iз шофером виявилося одинадцять. Вони виглядали страшенно посiченими. Путiн-Юлiана почала оглядати мiшки. Її цiкавили насамперед артефакти. Вона ретельно оглянула їх. Крiм "кулеша", найпоширенiшого артефакту, що має властивiсть свiтитися в темрявi i заряджати невеликий акумулятор. Причому цей камiнь втрачав свої властивостi лише через рiк пiсля покидання зони. Серед iншої цiнностi тут була пара "Рiзак", здатних прорiзати леговану сталь. Їх потрiбно обкладати шерстю, iнакше попалить метал автомобiля. Був тут рожевий камiнь "Любов", що значно пiдвищує чоловiчу потенцiю, i дуже цiнний на зонi "Щит", що нейтралiзує вплив звичайної радiацiї.
  - Невже бандити, збирали все це? - запитала сама себе Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана заперечила:
  - Нi, швидше за все, у фартерiв взяли.
  Блондинка наївно пискнула:
  - А з ними що зробили?
  Руда агресивно гаркнула:
  - Убили! Що ще. I добре якщо перед цим не обiйшлося без катувань. Деякi фартери мають схованки, очiкуючи, коли цiни на взятку пiднiмуться. Крiм того, адже i вченi не сидять, склавши руки. Шукають способи посилити властивостi артефактiв та особливо продовжити їх термiн придатностi поза зоною.
  - Я це знаю! - Очi Байдена-Марiї заповнилися сльозами. - Але ось зi мною щось трапилося. Я сама стала вбивцею, вiд мого пострiлу загинуло семеро людей. Нiколи собi цього не вибачу. В душi моїй нiби луснула струна.
  Путiн-Юлiана в досадi заревiла:
  - Ну, чому ти, яка дурна.
  Блондинка-президент пискнула:
  - Церква проти насильства.
  Ерудована руда заперечила:
  - Хiба? Вбити лиходiя грiхом не є. Дослiвний переклад iз iвриту заповiдi шостий не вбив: звучить: не вчиняй злого вбивства! Тобто не добре вбивати лише добрих людей, а зло має бути покаране.
  Байден-Марiя логiчно помiтила:
  - Але сам Iсус цього не слiдував.
  Путiн-Юлiана iз жаром заперечила:
  - Та нi! Втiлений Бог були пацифiстом. У старому заповiтi Христа порiвнювали з царем Давидом, а це був великий воїн. Сам Iсус каже: - Не мир я принiс на землю, а меч. Погане джерело кров розпусникiв. Так, крiм того, до свого тiлесного втiлення, будучи обличчям Єгови, Iсус виносив смертнi вироки, наказав винищити всiх Амялiкан, спалив Содом та Гоморру.
  Тобто справедливiсть потребує покарання зла. А хто ж мiсцевi бандити. Вiдморозки з вiдморозкiв, втiкачi з мiсць ув'язнення, манiяки, якi перебувають у мiжнародному розшуку, просто терористи, яких ми ловимо. Тобто це зло, i заради добра його слiд знищити. Погане джерело кров розпусникiв - говорив Iсус.
  Сльози на очах у Байдена-Марiї висохли. Вона з подивом запитала:
  - А звiдки ти добре знаєш писання.
  Путiн-Юлiана логiчно помiтила:
  - Ну, як жити у формально Православнiй країнi та не знати катехизму. Але знання треба застосовувати розумно, щоб не опуститися до печерного пацифiзму Свiдкiв Єгови.
  Войовниця-блондинка кивнула:
  - Знаю цю секту! Вони Христа не визнають Бога. Втiм, говорити про єретики нецiкаво не менi, не тобi.
  Руда войовниця махнула рукою:
  - Давай спочатку автомобiль полагодимо.
  Машина постраждала незначно, по її краях були металевi пластини, що так i не встигли вистрiлити кулемет, був заряджений свiжою стрiчкою.
  - Я насамперед кулеметника вбила. - похвалилася Путiн-Юлiана.
  Блондинка пискнула:
  - Логiчно! Тепер спробуємо завести.
  Руда буркнула:
  - Чоботи знайди потрiбнi.
  Дiвчинi медової блондинцi Байдену-Марiї було гидко примiряти взуття пiсля смердючих бандитських нiг. Вона просто гидувала, як втiм, i Путiн-Юлiана. Дiвчата пiдiйшли до струмка i ополоснули чобiтки. Вони були трохи завеликi, але трохи подумавши, натягли онучi. Не дуже зручно, зате при здiйсненнi намазу їх принади не привернуть зайвої уваги.
  Тепер дiвчата, скинувши до канави трупи, могли їхати на колесах. Втiм, пострiли привернули увагу iнших тварин: щурiв. Це була зловiсна мутацiя, сумiш звичайних гризунiв та зайцiв. Яким чином цим видам вдалося схреститися -загадка, але вийшло дуже зловiсна помiсь з отруйними зубами. Пацюкiв вибiгали на дорогу. Їх було не менше пiвсотнi, великi, розмiром iз собаку. Вони шкiрилися своїми тонкими, як голки зубами. Вони часто ламалися, але за кiлька днiв виростали новi. Саме тiло облiзле, тiльки зад i пишний, майже лисий хвiст.
  За межами зони подiбне хутро цiнувалося. Особливо жiнками. Але самi тварини були дуже спритнi та живучi, не гидували падлом. Крiм того, вiд щурiв вони успадкували певну кмiтливiсть. Наприклад, мертве тiло може й не таке вже й смачне, проте безпечне, а на зонi мертв'якiв...
  - Ну, що з ними робити? - Запитала Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана буркнула:
  - Пристрелимо i зрiжемо хвости! Буде що продати.
  Блондинка знизала плечима:
  - А навiщо нам грошi? Нам у ФСБ видали готiвку та й у бандитiв по кишенях знайшли тридцять тисяч зелених.
  - Так. Я помiтила, що терористи i мафiя вiддають перевагу долару євро, не дивлячись на рiзницю в курсi.
  I руда войовниця заспiвала:
  Лукавий долар по серцю бандитам -
  Тим, хто Росiю хоче занапастити!
  Купюра мерзенна, валюта паразитiв,
  Найманець отримує, щоб убити!
  Притягує кров до себе i гидоту,
  Недарма зелень кольору очей бiди!
  Нехай у серцi буде доброта та чеснiсть,
  В реальнiсть втiлимо любов мрiї!
  Прочiркала голосом справжньої примадонни Путiн-Юлiана.
  - Чиї вiршi? - Запитала Байден-Марiя
  - Сама написала! - вiдповiла дiвчина-президент.
  Блондинка iз цим погодилася:
  - Добре вигадала. I головне життєво та правдиво. Але ти маєш рацiю, продаж зайвої хабарi дозволить завести нам вигiднi знайомства серед продавцiв.
  Дiвчата взяли щурiв пiд прицiл i дали залп. Стрiляти потрiбно лише в голову, тому що тiло легко вiдновлюється, навiть липка зелена кров майже не витiкає.
  Пострiли пробили черепнi коробки десяти монстрам. Вони завалилися, iншi кинулися тiкати.
  Руда войовниця пискнула:
  - Ого, та й вони одразу оцiнили нашу бойову мiць.
  - Це не псевдоособаки, що лiзуть напролом. Втiм, їх уже стiльки на вiдстрiлювали, теж хвости зрiзають лише трохи гiрше за кролячих. - помiтила Байден-Марiя.
  Вогняна мегера вiдповiла:
  - Найдорожче цiнуються хвости пацюкiв. За них платять утричi бiльше, нiж за соболiв.
  Релiгiйна блондинка в'янула:
  - Кажуть їхнє хутро, змiнює колiр, можливо.
  Дiвчата-президенти пристрелили ще десяток щурiв. Потiм спустилися вниз. Впевненими рухами зрiзали пишнi хвости.
  - Обережнiше iз зубами, на їхню отруту в принципi є антидот, але коштує тисячу вiсiмсот доларiв за ампулу. - попередила Путiн-Юлiана.
  - Мене iнструктували не гiрше за тебе. - в'якнула блондинка.
  Руда войовниця продовжила,
  - Крiм того, якщо зуби обламаються i залишаться в тiлi, буде не жартiвливий запальний процес.
  - Дуже болiсний, правда, нашi тiла мiцнi i їх не так просто заразити. - помiтила Байден-Марiя.
  Дiвчата вже попрямували до машини, як з'явилися псевдоособаки. Небагато, штук п'ятнадцять. Теж, мабуть, привернула стрiлянина.
  - На них кулю витрачати шкода. - помiтила Путiн-Юлiана.
  Блондинка пропищала:
  - Хоч i не отруйнi, зате кусаються i заразити сказом можуть. Давай їх шугане пiстолетом, щоб автоматнi патрони даремно не перекладати.
  -Тiльки умовляння, хто промахнеться, отримає щелбан у лоб! - запропонувала Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя зiтхнула:
  - А в тобi багато дитинства.
  Стрiляли дiвчата iз вдосконаленого ТТ-100. Розмiри, вiддача та калiбр меншi, нiж у традицiйного ТТ, а забiйна сила та скорострiльнiсть вищi, завдяки особливiй конструкцiї дула. I запас патронiв двадцять на ствол. Не стрiлянина, а задоволення. Не витративши жодної зайвої кулi, дiвчата розбили голови псевдособакам. Щоправда, почулося виття, наближаючись iнша зграя.
  - Знаєш, - запропонувала Путiн-Юлiана. - Не витрачатимемо на них патрони.
  Байден-Марiя погодилася:
  - У нас, на мою думку, i бандитської зброї вистачає. Та й у ТТ-100, майже будь-який патрон запхати можна.
  Руда запропонувала:
  - Все одно, для нас це нецiкаво. Даючи, ризикнемо своїми дупи i зустрiнемо їх з одними ножами.
  Блондинка пропищала:
  - Звучить спокусливо, але чи маємо ми право на порожнiй ризик.
  - Коли ми тренувалися у школi ФСБ, нам не загрожувала смерть чи тяжке калiцтво. А тут хороша можливiсть перевiрити себе.
  - Мiж iншим, укус у зад, це улюблений прийом псевдоособу. Про це навiть у мемуарах перших сталкерiв, так вони спочатку називали, описано.
  - Фартер звучить красивiше i за блатним! А тепер давай ножиками.
  Дiвчата стали спина до спини, псевдособак було не менше тридцяти. Бiй мав не легкий. Несподiвано Путiн-Юлiана кинула свiй кинджал у найближчого пса, вразивши його прямо в горлянку. I вiдразу залишилася беззбройною. Стрибок у бiк псiв, мiцний удар псинi по головi. Вражена тварина впала. Потiм випад, нiби носком у око, удар кулаком у щелепу. Дiвчина б'є нiби молотом, зуби розсипаються, мов сухi горошинки.
  Байден-Марiя кидається за нею, разючi ноги дiвчата вiдкидають собак. Собаки падають, перевертаються. Удар кинджалом зачiпає глотки.
  - На сильний удар, потрiбний дар! - заявила Путiн-Юлiана.
  - Хто не б'є, то пропаде! - додала Байден-Марiя.
  Дiвчата розiйшлися не на жарт. Путiн-Юлiана високо стрибнула, зробила вертушку, перелетiвши через голови, збила трьох собак у стрибку. Полоснула однiєю по шиї, зрубавши голову. Байден-Марiя повторила маневр, уклавши чотирьох i завершивши ударом у серце. Правда псина змогла її трохи подряпнути.
  Блондинка пискнула:
  - Паскудна стерва.
  Руда заперечила:
  - Треба сказати сука.
  Байден-Марiя заперечила:
  - Не культурно так називати навiть собаку.
  Путiн-Юлiана рикнула:
  - Зате шалену.
  Пси справдi хотiли вкусити дiвчат за зад. Зазвичай куртки у фартерiв та бандитiв броньованi та їх так просто не прокусиш. А штани тоншi будуть.
  Байден-Марiя всадила ножем у око, а Путiн-Юлiана однiєю рукою пальцями в зенки, а iншою застосувала кинджал.
  Руда войовниця гаркнула:
  - Отак, а тепер що?
  Блондинка запропонувала:
  - Ми кидали ножi в голову, так може краще в груди.
  Дiвчата повторили маневр, тупi псевдособаки були зовсiм позбавленi хитрощiв та iнстинкту самозбереження. Вони йшли вперед, кидалися, їхнi стрибки були передбачуваними. I все ж таки злегка дряпнули кiгтем i Путiна-Юлiану.
  Руда войовниця вiдзначила:
  - Нi, у нашiй пiдготовцi є прогалини. А раптом це були б тварюки з отруйними кiгтями.
  Блондинка пiкнула:
  - Як щури?
  - Хай так! До речi, їх голки мiцнiшi за сталевi. Дуже неприємнi тварюки.
  - А взагалi, щось багато рiзних похiдних вiд щурiв.
  Путiн-Юлiана на ходу зрубала ще одну голову i зламала псинi хребет. Байден-Марiя нiчим не поступалася їй.
  Блондинка вiдзначила:
  - Все тому, що радiацiя щурiв не вбиває, а робить ще сильнiшим i життєздатнiшим. Це як у антиутопiї. Можливо, ядерна вiйна призведе до появи своєрiдної щурячої цивiлiзацiї.
  Рижуха агресивно помiтила:
  - А як ти думаєш, щури зможуть вийти у космос?
  Байден-Марiя припустила:
  - Якщо зiллються з приматами, то не виключено.
  Путiн-Юлiана iз сумнiвом помiтила:
  - Кажуть, на зонi вже з'явилися такi.
  Байден-Марiя рiзким ривком зламала собацi шию. Путiн-Юлiана закiнчила останню тварюку.
  Руденька пискнула:
  - Довелося нам пострибати.
  Блондинка почала сердитися:
  - Це ще не всi виродки, є й гiршi.
  - Знаю, але вiйна iз монстрами не наша компетенцiя.
  Дiвчата, уклавши три десятки тварин, акуратно зрiзали хвости. Тепер їм було що продавати. Тут сталося несподiване, один iз смертельно поранених бандитiв почав пiднiматися.
  - Ого, дивись, здається, одного з них не добили!
  Блондинка вiдзначила:
  - А може, це перетворення на зомбi.
  Руда прочiрiкала:
  - Я чула про це, але щоб стати зомбi, треба загинути вiд аномалiї.
  Байден-Марiя хихикнула:
  - Або вiд руки дуже грiшної людини.
  Руда махнула на неї рукою!
  - Не жартуй так!
  Бандит пiдвiвся i кинувся тiкати. Його швидкiсть не поступалася чемпiону свiту зi спринту.
  Путiн-Юлiана припустила:
  - Ого, давай за ним!
  Байден-Марiя схвально кивнула:
  - Може, на "Ягуарi"? Має хорошу прохiднiсть.
  Руда гаркнула:
  -Подивимося!
  Ожив мертвий i справдi мчав дорогою. Отже, можна було за ним i машиною. Дiвчата помчали, не особливо розганяючись. Їм було цiкаво, куди бiжить бандит.
  Блондинка припустила:
  - Це цiкава гра, але ймовiрна засiдка.
  Руда впевнено вiдповiла:
  - А ми її побачимо, для вiрностi пропоную одягти чудо-лiнзи.
  Спецiальнi контактнi лiнзи, ще одне з найдорожчих чудес росiйської науки. Вони дозволяли бачити в iнфрачервоному та ультрафiолетовому дiапазонi, у повнiй темрявi та пiд водою. Крiм того, вони дозволяли збiльшувати зображення як звичайних предметiв, так i використовувати лiнзи як мiкроскоп. Щоправда, винахiд поки що недосконалий, не можна довго користуватися: перегорає.
  Дiвчата одягли їх i майже вiдразу були здивованi:
  - Вiн бiжить, i не тiльки не нагрiвається, а остигає. Рiзниця мiж ним та навколишнiм середовищем не бiльше п'яти градусiв. - заявила Байден-Марiя.
  Рижуха погодилася:
  - Та це зомбi! Може якийсь артефакт його зробив таким крутим.
  Пробiжка тривала, бандит повернув убiк, вони були змушенi трястись. Горбики, вибоїни, купини загрожували перевернути машину.
  - Може йому розколоти голову? - запропонувала Путiн-Юлiана.
  Блондинка м'яко заперечила:
  - Подивимося, може вiн веде нас у своє лiгво.
  - Хочеш побитися?
  - А ти нi?
  Путiн-Юлiана iронiчно помiтила:
  - Звичайно, але твоє серце розiрветься вiд жалю.
  Байден-Марiя логiчно заперечила:
  - У їхньому лiгвi можуть бути заручники! Хiба ти цього не знаєш?
  Руда знизала плечима:
  - Малоймовiрно. Ну, навiщо їм заручники?
  Блондинка припустила:
  - Взяти викуп. Або змусити працювати на себе.
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - Ну, за iноземця ще можуть дещо дати, а за росiянина, як би самi не пристрелили.
  Байден-Марiя розвела руками:
  - Дивно, що за такого ставлення до вчених нас так добре забезпечили.
  - Вiйськовi дослiдження пристойно фiнансуються, США купує вчених, а ми просто списуємо з них iнформацiю. - Пунi-Юлiана посмiхнулася.
  Байден-Марiя посмiхнулася:
  - Точнiше сказати, крадемо?
  Руда дiвчина хихикнула:
  - Збираємо вiдомостi, обробляємо та видаємо за своє! Взагалi, вся ця таємнiсть гальмує прогрес. Не було б шпигунiв, ми були бiльш вiдсталими, я маю на увазi весь свiт.
  Блондинка з досадою пробурмотiла:
  - I коли людство стане єдиним?
  - Не знаю! Але для космiчної експансiї потрiбне об'єднання зусиль.
  - Але поки що все вiдбувається навпаки. Якщо на початку двадцятого столiття було лише тридцять сiм держав, то зараз їх двiстi сорок. Куди котитись наш свiт, людству потрiбен великий вождь.
  - I де знайти такого? - помiтила Байден-Марiя. - Швидше йде наростання хаосу.
  Путiн-Юлiана iз цим погодилася:
  - Була феодальна роздробленiсть, тепер капiталiстична. Але рано чи пiзно це скiнчиться. Вiрю, буде ще загальне щастя та мир без зла.
  Блондинка пискнула:
  - Коли прийде Христос?
  Руда гарпiя струснула кулаком:
  - Коли людина, фiзично та духовно стане богом.
  Розмова перервалася, попереду з'явилася вежа. На нiй сидiли два типи з кулеметом, курили.
  - Погана звичка! - Дiвчата вистрiлили, знявши бандитiв.
  Броньований лоб "Ягуара" пробив паркан, i красунi увiрвалися у двiр. Там два дюжини бандитiв розпивали напої та жерли шашлики. Кулемет запрацював, важко випльовуючи свинець. В умiлих руках ПКУ - надто страшна зброя, що в двi секунди перетворила тiла на трупи, вибиваючи фонтани кровi. Потiм кулi встромилися у веранду, пробивши дерев'янi стiни. Скло розбивалося, вiд колод летiли трiски. Було скрушно все поспiль, дошки зминали, сипалася кривава стружка. Рiдко буває, щоб бiй так був схожий на бiйню. Але хтось може встояти, коли за хвилину вивергається шiсть тисяч куль. За секунду приблизно сто, розривних калiбру 14,7, за п'ять сотень. Щоб убити двадцять п'ять бандитiв , що бенкетують у дворi, благо погода суха, i ще п'ятнадцять на верандi вистачило п'яти секунд.
  Байден-Марiя навiть Отче Наш не встигла прочитати, як усе було скiнчено.
  - Бiй виявився коротким. - Хоча ще двоє у самiй будiвлi повзають.
  По дiвчатам вiдкрили вогонь у вiдповiдь, причому досить влучно, три кулi потрапили Путiну-Юлiану в бронежилет, але пострiл з пiдствольника покiнчив з обстрiлом.
  - Ого, я позiхала, вiдвернули думки з приводу глибокої не вiдповiдностi, воюєш i одночасно молишся.
  - Будь-який грiх має бути викуплений! - заявила Байден-Марiя.
  Рижуха рацiонально помiтила:
  - Є святi, що заступаються воїнам. Наприклад, Георгiй Побiдоносець, архангел Михайло та багато iнших!
  Блондинка в'янула:
  - Правильно! Але все одно гидко. Тепер перевiримо будинок.
  Руда провела ребром долонi по горлу:
  - А ще одного друга ми не втихомирили.
  Бандит-зомбi стрибнув на розвiдницю Путiна-Юлiану, але отримав удар чоботом у кадик. Вiдлетiв i дiвчата всадили в нього iз "Калашiв". Проте зомбi зупинився не вiдразу. Якийсь час гарчав i ревiв, але вiд черги з ПКУ остаточно не розсипався.
  - Повний копець тобi. Ну i живуча тварина. - здивувалася Байден-Марiя. - Вiдразу видно, породження диявола.
  Руда помiтила:
  - Я чула, що зомбi можна зробити з будь-якої живої людини. Те, що бачимо, це черговий поцiлунок зони.
  Блондинка з усмiшкою кивнула:
  - Ти знаєш, у наших вчинках немає нiчого героїчного. За допомогою кулемета ми викосили ворогiв, але не зробили нiкого кращим.
  - Ти iдеалiстка, Байден-Марiя. Хочеш виправити весь свiт, навiть не знаючи, в який бiк.
  Свiтловолоса дiвчина вiдзначила:
  - Думаю, що в першу чергу, треба дотримуватися iнтересiв Батькiвщини.
  Руда мегера буркнула:
  - Убивши пiвсотнi бандитiв, ми вже надали країнi пристойну послугу. В'язницi i так переповненi i смерть, ймовiрно, гуманнiше.
  Байден-Марiя заперечила:
  - Як сказати, живий завжди може покаятися, особливо засуджений до довiчного ув'язнення. Адже у спецв'язницi значно менше спокус та спонукань до грiха.
  Путiн-Юлiана поспiшила змiнити тему розмови:
  - Обстежуємо примiщення, може, пощастить на заручникiв, а заразом подивимося трофеї.
  Дiвчата-президенти обнишпорили кишенi вбитих бандитiв. Вдалося витягти пристойнi суми готiвкою, доларами та євро. А також кiлька артефактiв, у тому числi цiнну "Бiрюзу", здатну пiдвищити мiцнiсть металу. Щоправда, їхньому власнику, досить великому, судячи з великої кiлькостi купюр, шишцi це не допомогло. Куля розвернула не прикритий шлунок i проламала груди. Акуратно побоюючись мiн та розтяжок, дiвчата обстежили будинок. Як з'ясувалося, їхнi побоювання були безпiдставними. Довелося знешкодити три мiни та двi гранати. Втiм, мабуть побоюючись, щоб свої не пiдiрвалися з п'яних очей, замiнованi дверi помiтили хрестом.
  - До чого по-iдiотськи спорудили пастку! - здивувалася Байден-Марiя. - Невже вони так завжди воюють?
  Путiн-Юлiана гаркнула:
  - Я думаю, що цi мiни небезпечнiшi для самих бандитiв. Ось подивися, i тут були вибухи, все покорене.
  Стiни справдi посiченi осколками, видно розбризкану кров. Забирали тут видно не часто.
  - Грязнули, цi бандюги, ось скiльки банок i пляшок навалено, розгрiбати треба. - Путiн-Юлiана тицьнула скло ногою.
  Байден-Марiя буркнула:
  - Такi мають моральнi принципи. Шукатимемо схованку, схрон i зiндан.
  Дiвчата-президенти обнишпорили будинок, скануючи мостини, а потiм спустилися до пiдвалу. Як i припускали, перша схованка з артефактами, грошима та награбованими цiнностями опинилася пiд мармуровою плитою у спецiальному виїмцi. Там була також цiла колекцiя золотих зубiв, сережок, ймовiрно, здертих разом з вушками, перснi, iнших прикрас. Були також i камiння, в тому числi й такi, назви яких дiвчата не знали, та й властивостi загадковi.
  Путiн-Юлiана потерла один iз них, той спалахнув i почав палити руки.
  - Ого, це мабуть "Бiлл", кажуть, здатний зiпсувати будь-який комп'ютер на досить великiй дистанцiї. Крiм того, виводить iз ладу вiдеокамери.
  Блондинка пискнула:
  - Цiнний артефакт?
  Рижуха пiдтвердила:
  - Куди цiннiше, лише за межами зони сили втрачає два-три тижнi. Причому ефективнiсть впливу вiдразу падає, варто покинути цю, невiдомо ким заражену мiсцевiсть.
  Байден-Марiя пiдморгнула:
  - А камiнь "Броня", де? Кажуть, вiн дає кулям вiдворот.
  Путiн -Юлiана розреготалася:
  - Так, це вiдомий артефакт. Викривляє траєкторiї не лише куль, а й гранатних уламкiв. Особливо дiє, якщо з'єднати кiлька каменiв. Його часто описують у спогадах, а поза зони дiє два-три мiсяцi.
  Блондинка стурбувалася:
  - Щось на ватажку його не видно!
  Рижуха примружилася:
  - Мабуть, усе продали. Для найманця цей камiнь цiнний, ймовiрно, спокусилися цiною.
  Байден-Марiя припустила:
  - Або не знайшли потрiбного фартеру лоха! "Кулешiв" багато, видно не так легко цей камiнчик збути.
  Путiн-Юлiана прошипiла:
  - Я чую, хтось у пiдвалi бурмотить, тут таки є бранцi.
  - Та я теж, схоже, це арабська мова.
  - Запам'ятай, чому нас вчили, особливо у пластицi рух. Для арабiв характернi рiзкi жести, чоловiки взагалi мають бути грубiшими.
  - Я знаю, як iмiтувати арабiв. У перспективi мiж Росiєю та iсламським свiтом можуть бути вiйни.
  - Особливо якщо з Перської затоки та Афганiстану виженуть американцiв. Ми запрягли янкi в вiз, змусивши їх прикривати нашi кордони. - засмiялася Путiна-Юлiана.
  - Але Чорний Султан, схоже, має зуб саме на Росiю. Тим бiльше, що територiя США є далекою до iсламського свiту, а наша поруч. Насамперед експансiя пройде росiйською територiєю. - Байден-Марiя кивнула. - Подiбне викликає занепокоєння.
  - Поки поганi американцi виють з арабами, ми встигнемо створити таку потужну та технологiчно розвинену армiю, що буде не страшна вiйна з пiвденними ордами. Головне, виграти кiлька рокiв. - пошепки закiнчила Путiн-Юлiана.
  Дiвчата попрямували до "зiндану", коридор вiв у бiк, де за цегляною кладкою мiстилися броньованi дверi. Вона була, як у пiдводного човна, надiйно вмонтована та закрита на код.
  - Що ж, спробуємо! - сказала Байден-Марiя.
  Використовуючи мiнiатюрну подiбнiсть до стетоскопа, дiвчата прослухали сейф. Легка рiзниця в звуках дозволила обчислити код i вiдчинити товстелезнi дверi.
  Блондинка буркнула:
  - А якщо ватажок забуде?
  - А в нього записано! - Путiн-Юлiана дiстала листочок.
  Байден-Марiя про булькали:
  - I чого ти мовчала?
  Руда дiвчина пискнула:
  - Хотiла перевiрити твої здiбностi зломщика. - Дiвчата-президенти про всяк випадок говорили арабською мовою. Їм навiть був вiдомий специфiчний схiдний
  жаргон.
  . РОЗДIЛ Љ3
  Всерединi було затхло i сиро, щоправда горiла сильна лампа. Просторе примiщення видно якийсь склад, правда, вентиляцiя зламана. В'язень, щоправда, виявився один, утiм, навiщо бiльше. Це був хлопчик зi схiдним обличчям, але свiтлiшою, нiж у арабiв шкiрою. Одягнений у рвану робу та босий, вiн трясся вiд холоду i не стояв на мiсцi. Ланцюг, що прикував шию, дзвенiв при кожному русi. Видно, була дитина, на вигляд не старше чотирнадцяти сильно схудла i втомилася в ув'язненнi.
  - Аллах акбар! - вiтали його бородатi дiвчата-президенти.
  - Аллах акбар! Правовiрнi! - вiдповiла хлопчисько. - Ви з якої країни?
  Дiвчата грубими чоловiчими голосами хором вiдповiли:
  - Саудiвської Аравiї бача!
  - А саудин! Це вас послав мiй батько, щоб визволити з полону.
  Байден-Марiя не подумавши брязнула:
  - А хто твiй батько?
  Хлопчик-полоненик загорлав, тупаючи голими п'ятами:
  - Не знаєте ганебного емiра Сулеймана, iбн Омара.
  Путiн-Юлiана з усмiшкою вiдповiла:
  - Я знаю його! Власник великого статку у чотири мiльярди доларiв. Перша дружина англiйка Еллен, така бiлява фотомодель.
  - Це моя мати!
  Рижуха досить кивнула:
  - Бачу тому, ти схожий на європейця.
  Хлопчик, набившись, сказав:
  - Я знаю англiйську, французьку, iспанську, китайську та росiйську! - Це тi країни, з якими нам доведеться воювати насамперед.
  - Ми теж знаємо багато мов! - брязнула, не подумавши Путiн-Юлiана.
  Юний бранець насторожився:
  - А вам простим воїнам це навiщо?
  Байден-Марiя вiдповiла за неї:
  - Адже ми не простi воїни, а елiта iсламського спецназу. Не всi Iзраїлю здобувати над нами гору. Щоб перемогти невiрного, потрiбнi мудрiсть та знання у правовiрного!
  Хлопчиковi вiдповiдь сподобалася:
  - Правильно! Вас тiльки двоє!
  Блондинка кивнула:
  - Так! I бiльше не потрiбне!
  Юний воїн ревнув:
  - Звiльнiть мене! Я прибув з емiратiв спецiально, щоб боротися з Росiєю за легендарного Чорного султана.
  - А чому не зi США? - запитала Байден-Марiя.
  Хлопчик логiчно зауважив:
  - Сполученi штати Америки гниють та розкладаються. Демократична форма правлiння губить їх. Через двадцять-тридцять рокiв Великої Америки вже не буде. Росiя, навпаки, життєздатна країна. З кожним роком вона стає сильнiшою, а православ'я веде небезпечну експансiю i на iсламський свiт. Так краще зламати хребет молодому вовку, старий i так помре.
  - Та США слабшають прямо на очах! - погодилася Путiн-Юлiана. - А теракти проти Америки лише пiдштовхують роздроблене захiдне суспiльство до консолiдацiї. Зокрема, Європа вже наполовину наша. Рокiв через двадцять-тридцять вона стане правовiрною. Ми отримаємо бiльшiсть у їхнiх парламентах i введемо iсламськi порядки. А тероризм здатний уповiльнити заселення цих земель.
  Хлопчик, надувшись, продовжив:
  - Саме так! Менi лише дванадцять рокiв, i через тридцять, я буду шейхом повним сил, спостерiгаючи всесвiтнiй трiумф Iсламу. Але ж є загроза, це Православ'я! Ось, здається, чим попи сильнiшi за католикiв, але така його сила, що багато народiв перебувають пiд впливом восьмикiнцевого хреста. Адже по сутi це сумiш Юдаїзму i язичництва.
  Байден Марiя хотiла заперечити, але не можна видавати свої емоцiї. Та й узагалi вона була прихильницею мирного спiвiснування всiх релiгiй. Адже Iслам та Коран проповiдують добро. Як говорив Магомед: якщо ти вибачиш свого ворога i упокоришся, то будеш, пiднесений Аллахом!
  Путiн-Юлiана рiшуче сказала:
  - Я проповiдуватиму автоматично, i благословлятиму мiцним гостинцем з пiдствольника!
  Байден-Марiя пiдтвердила:
  - Я теж! Та й загалом ми розговорилися: треба звiльнити юного бiйця.
  Дiвчина одним ударом кинджала розпорола ланцюг, взяла в руки нашийник, натиснула, кайдани роз'їхалися.
  - Так просто! - здивувався хлопчик. - У вас чудовi навички.
  I свиснув...
  Блондинка впевнено сказала:
  -Для чоловiка немає нiчого важливiшого, ратного мистецтва - воно синонiм гiдного iснування! Смерть тигра краща за собаче життя!
  Хлопчик потер роздертим ланцюгом кiсточку, i босi, задулi вiд холоду пiдошви, i з важливим виглядом промовив:
  - Розумно! Та я вам не представився принц Хаттаб iбн Сулейман.
  Руда войовниця здивувалася:
  - Тебе звуть Хаттаб!
  - На честь героя кавказького джихаду. А як син емiра, я принц. - Хлопчик кинув погляд на свої запорошенi, подряпанi дитячими нiжки i знiяковiв. - Та й тут десь має бути моя форма, то я схожий на жебрака. Та й загалом дуже холодно.
  Принц знову пошкреб посинiлою босою ногою пiдлогу.
  Байден-Марiя посмiхнулася. З одного боку хлопчик був ворогом її Батькiвщини, з iншого боку обличчя, пом'якшенi європейською кров'ю були приятими. Навiть волосся рудувате. Байден-Марiя подумала, чи змогла б вона, якщо вимагали iнтереси Росiї вбити дитину. У Чечнi хлопчик рокiв десяти цiлком здатний пiдкласти мiну, а пiдiрвати себе разом iз росiйськими солдатами. Вони вибралися iз "зiндану". Пройшлися примiщенням, заглянули в шафи.
  - Одяг дорогий? - запитала Путiн-Юлiана.
  Хлопчик гордо вимовив:
  - Разом iз камiнчиками на мiльйон тягне!
  Руда вкрадливо запитала:
  - Тебе полонили коли?
  Пацан пискнув:
  - Днiв п'ять тому!
  - Виходить, ще не встигли реалiзувати! Потрiбно шукати у схованцi. - помiтила Путiн-Юлiана.
  - Або в "схонi"! - пiдтвердила Байден-Марiя. - Та сховок у них швидше за все десь на пагорбi.
  - Знайдемо! Занадто далеко вiд лiгва вони не ховатимуть зброю. Крiм того, подивися! - Путiн-Юлiана дiстала зiм'яту карту. - Це в кишенях ватажка було, напевно, щоб не забути вiн помiтив.
  На картi багато чого було накреслено, її заляпали маслянi плями, шматки жиру та пролитого коньяку.
  Руда обурилася:
  - Ну i свиня ватажок! Жаль, що ми його не взяли в полон живцем.
  Хаттаб пiдiбрав кинджал i кинув його в стiну. Той устромився прямо вiстрям.
  - Ви так можете? - спитав вiн Байден-Марiю.
  - Кинжал не завжди може бути пiд рукою! Набагато практичнiше пляшковий уламок! - Дiвчина-президент хвацько закрутивши шматок скла глибоко увiгнала його в дошку.
  Хлопчик набрався:
  - А точнiше, можеш?
  Блондинка посмiхнулася:
  - Будь ласка! Куди потрапити?
  Пацан-принц тицьнув пальцем:
  - Ось на муху!
  - Складне завдання, але я спробую. - Дiвчина-блондинка прикинула вiдстань, потiм спробувала вiдчути себе частиною уламка. Уявляючи, що це уламок її палець його потрiбно тицьнути прямо у вухо! Скло полетiло нечутно, з трiском уп'явшись у самий центр комахи.
  - Чудово! Таке навiть Саулу не пiд силу. - заявив хлопчика.
  Байден-Марiя посмiхнулася:
  - Це начальник охоронцiв твого батька?
  - Так! Саме вiн! Ви досить розумнi! - Тут принц-пацан логiчно помiтив. - I чомусь не поголили бороди, i не прийняли європейську зовнiшнiсть. Так одразу видно моджахеди.
  Дiвчина-блондинка знайшла, що вiдповiсти:
  - Саме так! Прибуття респектабельних європейцiв буде надто помiтним, а правовiрних останнiм часом прибуває багато. Тож з'явимося без пiдозр.
  - Певно! Як кажуть росiяни: найкращий спосiб замаскувати дiда морозу приклеїти бороду ззаду. - Хлопчик хихикнув.
  - Я виявив схрон, це всього за кiлометр звiдси! - заявила Путiн-Юлiана.
  Утрьох вони вийшли з розкинутого примiщення. На їхньому шляху було кiлька кам'янистих пагорбiв. В одного боку, це було добре, на них рiдше трапляються аномалiї, а iнший на "Ягуарi" не проїдеш.
  Руда помiтила:
  - Все ж таки бандити не сильнi розумом. Їм важко буде доставити зброю.
  Принц гаркнув:
  - Давайте швидше!
  Двi дiвчини войовницi та хлопчик бiгом пустилися через пагорби. Принц, як i ранiше, був лише в бозi i босоногий, гидуючи начепити трофейнi чоботи. Його хотiлося зiгрiтися i розiм'ятися пiсля ями. Ще дивно, як вiн не застудився. Втiм, на зонi можна було замерзнути, але застуда та вiруси не липли. Навiть навпаки той самий грип майже одразу проходив. Були навiть проекти з будiвництва санаторiїв. Тож радiацiя з одного боку калiчила, а з iншого лiкувала!
  Вони бiгли по кручах, дiвчата не дуже старалися, щоб принц не вiдстав. Пару разiв його високiсть дряпав босi ступнi об камiння, навiть виступила кров, але виду не подав. Коли вони наближалися до "схону", раптом з-пiд брукiвки вискочили двi змiї. Вони стрибнули на хлопчика, ледве не вжаливши в голу п'яту.
  Дiвчата кинули кинджали, вiд'єднавши голови. Змiї не особливо великi, приблизно як гадюки, з жовтими цятками, але дуже небезпечнi. Вiд дiї їх отрути тiло перетворювалося на желе, i його можна було черпати ложками.
  - Дивись пiд ноги? - сказала Путiн-Юлiана. - Вони здатнi звалити слона!
  Хлопчик ухнув:
  - Цi?
  Руда гаркнула:
  - Гадюка змiнена! Перетворює людину на труп, та ще завдаючи бiль.
  Принц iз пафосом сказав:
  - Для моджахеду бiль корисне випробування!
  Путiн-Юлiана, як завжди, логiчно парирувала:
  - Смерть на вiйнi виправдана лише, коли супротивник купує її надмiрною цiною, а робити вороговi подарунки рiвносильно зрадi.
  Дверi бiля входу в сховок добре замаскованi, на вигляд простий камiнь.
  - Потрiбно знешкодити розтяжку. - сказала Байден-Марiя.
  - Бачимо зараз, розрiжемо. - вiдповiла Путiн-Юлiана.
  Дiвчата-президенти спрацювали чiтко, перерiзавши дрiт. Пiсля нетривалих манiпуляцiй дверi пiддалися, i розвiдницi проскочили всередину.
  Схованка виявилася досить багатою: РПГ-9, РПГ-29, здатнi пробити броню танка, "мухи", дещо зi стрiлецької зброї, тi ж "абакани". Була навiть пара "стрiл", щоправда, у кустарному виглядi. Загалом арсенал пристойний та патронiв маса.
  Серед гранат ФУ-12 є досить велика кiлькiсть.
  - Мм-так! - Схоже, у цiєї банди є зв'язки у верхах. - припустила Байден-Марiя.
  - У багатьох є! - вiдповiла Путiн-Юлiана.
  Хлопчик пискнув:
  - То що тепер робитимемо? Стiльки нам не забрати!
  - Закриємо сховок i залишимо поки що на мiсцi. Нам не горить! - заявила, танцюючи Байден-Марiя.
  - I це правильно! Скоро ми переможемо, i ця зброя стане нашою. - пiдтвердив принц Хаттаб.
  Блондинка запропонувала:
  - Дайте оглянемо ящики, може, що цiнне знайдеться.
  В результатi докладнiшого огляду знайшли ящик з награбованим, барахлом. Рiзними шмотками.
  Серед них був i одяг принца, включаючи чобiтки з платиновими пiдковами. Вдягнувши на себе шати, Хаттаб набув царського вигляду!
  Хлопчик став важливим, а не подобою босоп'ятого Гавроша:
  - Тепер я в'їду як король! Ви ж супроводжуватимете мене на зразок варти.
  Байден-Марiя здивувалася:
  - А в тебе що не було охорони?
  Хлопчик iз зiтханням вiдповiв:
  - Була! Але її отруїли! А може, приспали, а потiм вiдрiзали голови. З них нiчого не взяти, а з мене хотiли здерти сто мiльйонiв доларiв.
  Блондинка хихикнула:
  - Круто! Як кажуть росiяни: велика ложка рот дере!
  Принц з деякою досадою зазначив:
  - Не так це й багато, особливо з огляду на те, що долар падає, а нафта дорожчає. Або ви мене так мало цiнуєте.
  Руда чесно помiтила:
  - Все залежить вiд внеску у справу джихаду.
  Хлопчик взяв роль керiвника вiн:
  - Так от коротше, доїдемо машиною, до найближчого мiстечка, а там пiдкажуть, де шукати Чорного султана.
  Блондинка пискнула:
  - Вони знають!
  Хлопчик-принц випромiнював упевненiсть:
  - Султан має свої розвiдники. Вони нас зустрiнуть.
  Путiн-Юлiана прокрутила у головi: крутi хлопцi та терористам потрiбнi. А взагалi це цiлком по-Голлiвудськи скоїти злочин i впровадитись у банду. Байден-Марiя теж була згодна. Їй пригадали слова директора ФСБ.
  - Не важливо, скiльки людей ви заб'єте, нехай навiть серед них будуть нашi агенти. Головне дiстаньтеся до цього виродка.
  - Що ж нашi бажання збiгаються! Принца охоронятимемо.
  Хлопчик похвалився:
  - Коли ми вiзьмемо столицю невiрних, то органiзуємо московський халiфат. Я зроблю вас своїми шейхами, дам пiд приватне володiння по губернiї.
  Руда войовниця посмiхнулася:
  - З нафтою!
  Принц впевнено пiдтвердив:
  - Якщо добре воюватимете, то так! Загалом у Сибiру нафти бiльше, нiж у Перськiй затоцi. Росiяни збiльшують нафтовидобуток i збивають цiни. Це одна з причин, чому Бен Ладен був не правий. Якщо залишити Америку без нафти вона сама збунтується та розколеться. Щоправда, взимку у Сибiру дуже холодно, не уявляю, як росiяни це переносять. Мене ось катували холодом.
  Путiн-Юлiана погодилася:
  - Не так вже й страшно, а що Сибiру клiмат на Землi теплiшає i нам буде легко його освоїти.
  - Ну i чудово! А тепер пробiжимося.
  Принц йшов без нiчого, а дiвчата з важким вантажем. Прикривши схованку, вони рвонули слiдом за "царською" особою.
  - Щось боляче все гладко! - Зауважила Путiн-Юлiана. - Так граючи розiбралися з бандою. А тут i принц, як у казцi.
  Блондинка впевнено вiдповiла:
  - Допомога найвищих сил!
  Втiм, у машини на дiвчат чекав неприємний сюрприз. Залученi свiжими трупами приплелися п'ять кровососiв. Вони нагадували персонажi з фiльмiв жахiв, з щелепами, що корошаться з окремих суглобiв, шестигранними носами, i трьома блискучими очима. Згiдно з науковою гiпотезою, гени щура з'єдналися з хромосомами комах, через що й виникла подiбна гидота. Втiм, точно нiхто не знає, вiдомо точно, що у кровососiв феноменальна живучiсть. Вiдсутнiсть у нормальному бiологiчному розумiннi мозку, робить їх важко вразливими. Найгiрше, що спосiб їх знищення науково не вивiрений, так що розвiдницям доведеться битися наослiп.
  Принц вихопив прихоплений на складi пiстолет "Барс", еволюцiя кольта 45 калiбру з меншою вiддачею i пальнув у око кровососа. Щоправда, трохи промахнувся, але видно навичку стрiлянини є. Твар кинулася на принца, той вiдкрив вогонь, кулi встромлялися в тiло i злегка затримували супротивника. У хiтиновому покривi з'явилися дiрки, бризнула отруйно-зелена кров. Дiвчата також окрили вогонь на поразку. Били зi звичних "Калашiв".
  Вурдалаки-мутанти, одержуючи в свинцевi гостинцi, не думали зупинятися. Тодi розвiдниця застосувала свої видовженi кинджали, з лазерною заточувальною здатнiстю розрiзати броню танка. Їм вдалося розпороти кiлька громiв, вiдсiкти кiнцiвки. Втiм, щупальця кровососiв навiть вiдокремленi вiд тiла продовжували копошитися.
  - Породження шайтана! - крикнула Байден-Марiя.
  - Перетвори їх на стружку! - запропонувала Путiн-Юлiана.
  Дiвчата, прикриваючи принца, пiшли вперед. Звичайно, їм не подобався агресивний хлопчик, але це поки що єдина надiя дiстатися законспiрованого султана. Тим бiльше, що зона велика, i має тенденцiю до зростання.
  Хлопчик вихопив свою шаблю. Може, вона не така ефективна, як виточений до молекулярного рiвня кинджал, але все ж таки знаменита дамаська сталь.
  Вiн рубав досить вправно, видно тренували найкращi вчителi, але все ж таки дорослий професiйний фехтувальник його вклав. Втiм, бiльшiсть солдатiв, навiть спецназiвцiв рубцi на мечах не навчено.
  Руда войовниця захопилася:
  - Ти хороший хлопець! Чи не нiжня! У вас у сiм'ї всi такi?
  Хлопчик чесно вiдповiв, морща лобiк:
  - Не всi! Старший брат став комп'ютерним щуром i захоплюється iграми невiрних.
  Путiн-Юлiана рацiонально вiдповiла:
  - Що ж треба знати зброю своїх ворогiв? Розвiданий ворог майже переможений, потрiбно лише самому не пускати шансiв на вiтер!
  Дiвчата рубали упирiв. Вони були спритнi, але розвiдницi ще спритнiше. Занадто жвавим кровососом збивали подих ударами нiг. Нарештi, коли тiло перетворюється на смiття, навiть упир затихає. Щоправда, починають розповзатися хробаки.
  Злого принца, щоправда, вкусили, рука моментально розпухло.
  - Ого! Це небезпечно! - Залишивши Путiна-Юлiану добивати останнього упиря, Байден-Марiя швидко вiдсмоктала отруєну кров, швидко сплююючи. Вколола унiверсальний антидот. Хлопчика перекосило, але вiн досить швидко прийшов до тями.
  - Отрута не встигла глибоко проникнути, ти виживеш! - сказала Байден-Марiя, посмiхнувшись великими, перлинними зубами. Хлопчик раптом вiдчув пiдозру аж надто зуби бiлi.
  - Добре чистиш?
  Блондинка, не соромлячись, вiдповiла:
  - Звiсно! Недарма всiх коней та рабiв перевiряли по зубах.
  Хлопчик погодився:
  - Правильно! Не люблю, коли у ротi гнилизна.
  Кровососи затихли, їм вдалося лише подряпнути одяг.
  - Тепер поїхали на базу "Орлан" - запропонувала Путiн-Юлiана.
  Принц пiдморгнув дiвчатам:
  - Там де фартери тусуються!? Взагалi там можна знайти потрiбну людину, що вкаже нам шлях до султана.
  -Краще пiшки! - сказала Байден-Марiя. - "Ягуар" дуже багато приверне уваги.
  Путiн-Юлiана погодилася:
  - Не вистачало ще розпочати перестрiлку з мiсцевими. Тачка класна, за неї можуть i покласти! Та й вигнати можуть, а такi подарунки робити безглуздо!
  - Так замiнуйте її! - запропонував принц.
  Рижуха заперечила:
  - Якщо ми її висадимо, то це не вiдшкодує нам втрат.
  Хлопчик сердито проревiв:
  - Зате будуть трупи невiрних. Труп ворога коштує дорого, але живий вiн все одно обiйдеться дорожче!
  Блондинка помiтила:
  - Прихована якiсть переможця!
  - Не гiдно принцу йти пiшки! Та й взагалi, є поняття про гордiсть. Справжнi моджахеди не приховуватимуть настiльки цiнного трофея, вiдбитого у невiрних. - заявив принц.
  Байден-Марiя хотiла, було заперечити, але Путiн-Юлiана перервала:
  - Правильно! Шлях не близький, а час треба берегти. Тим бiльше, що у нас тепер стiльки взятки, не потягнеш.
  Блондинка кивнула:
  - Поїхали, якщо нема заперечень!
  - Спочатку помолимося! - запропонував принц.
  Хоча для воїнiв Аллаха не головне намаз, дiвчата погодилися. Найбайденнiша Марiя подумала, який грiх я роблю. Заради Батькiвщини доводиться жертвувати спокоєм душi. Путiн-Юлiана як справжнiй атеїст була спокiйна. Взагалi їй здавалася абсолютно нелогiчною будь-яка вiра. А ось теорiя еволюцiї надто часто знаходила своє пiдтвердження у реальностi. Втiм, Хаттаб був не надто ревним, мабуть, вiн думав, що вiра не захистить слабкого.
  Вони посiдали, i стали, не поспiшаючи розганятися. Принц вибрав мiсцево зручнiше, хоча крiсла трохи вiдволожилися.
  Хлопчик припустив:
  - Схоже, ви воювали у Чечнi.
  Руда нагострилася:
  - Чому ти так вирiшив?
  Принц впевнено заявив:
  - Багато чого вiд росiян перейняли. Взагалi чеченцi майже атеїсти, комунiстичне виховання дається взнаки.
  Путiн-Юлiана надулася:
  - Але воювали краще за єгиптян та iракцiв. Взагалi здасться в полон особливо невiрному це велика ганьба.
  Хлопчик щиро вiдповiв:
  - Згоден, але я теж побував у полонi. I скажу правду, дуже не хотiв умирати. Може, в раю не так все i солодко! Коли мене забере янгол смертi, я стану дорослим, а юнiсть - це особлива пора.
  - У тебе була жiнка? - запитала Путiн-Юлiана.
  Принц кивнув, i трохи порозовiв:
  - Звiсно! Але про це говорити з простими смертними нижче за мою гiднiсть.
  Байден-Марiя щиро вiдповiла:
  - Ми з другом вважаємо, що кохання поза шлюбом грiховне! Тому нас не спокусять принади невiрних дружин.
  - Поважаю принципи. - Принц замовк.
  Дорога спочатку була терпимою, але потiм стали видно завихрення аномалiй.
  - Та тут просторовi ями! - заявила Путiн-Юлiана.
  - Не перети ж назад!
  - Нi в якому разi! - Байден-Марiя щiльнiше притиснула кермо, спритно об'їжджаючи аномалiї.
  Вихори ставали дедалi бiльше. Друг один iз них попер прямо на "Ягуар". Дiвчина ледве зумiла пiти. Потiм її атакував другий. Найгiрше було те, що аномалiї-смерчi рухалися важко передбачуваною траєкторiєю. Байден-Марiя вiдчула, куди бiльша напруга, нiж коли просто рубала кровососiв чи псевдоособакiв. Тут вона мала справу зi стихiєю. Рефлекторно дiвчина стала нашiптувати "Батько наш", але одразу осiклася. Все маскування могло, полетiти, до бiса собачим! Так вона замовкла, навiть подумала, не смiй хреститись.
  "Ягуар" трохи зачепило аномальним вихором. Знесло дверi, викривило покриття, кiнчик автомата миттєво розлетiвся великими краплями. Потрапило в обличчя принцовi, майже вiдразу надувся пухир.
  - Акуратнiше! - крикнув вiн.
  - Давай краще я! - сказала Путiн-Юлiана. - Мене менше займають стороннi думки, а поки посидь бiля кулемета.
  Байден-Марiя погодилася, тим бiльше, що з'явилася нова напасть, великi птахи, з прозорими крильцями, i пастями пiраньї. Вони мали ту особливiсть, що плювалися своїми твердими збудованими в шiсть рядiв зубами. Причому могли пробити на вiдстанi до ста метрiв. Принц, щоправда, надiв на себе плащ iз кевлару, прикривши надто вже розкiшний одяг. Що стосується чобiт, то платиновi шипи не надто вiдрiзняються вiд сталевих, тим бiльше, що там використовувався сплав. Щоправда, були ще алмазнi шпори, ризиковий хлопець.
  Байден-Марiя щоб не витрачати даремно кулi стрiляла одиночними, такого калiбру цiлком вистачало для цього. Головне не пiдпустити тварин надто близько. Взагалi великий розмiр пернатого не функцiональний, легше потрапити, нижче за маневренiсть. Тим не менш, не так просто таку тварину вирубати. Найкраще пробити голову. Але на тремтячому автомобiлi йде з боку в бiк. Та палити з кулемета, це не просто навiть для таких крутих дiвчат. Пара влучень у корпус їх не зупинила, правда швидкiсть вiдбитих тварин упала. Ребра руйнуються. Зате в голову iз п'яти разiв Байден-Марiя промахнулася три. Найближчi пiдльоти. Чується свист i летять зуби. Поки щоправда не точно! Байден-Марiя знову намагається вiдчути кулемет, навiть заплющує очi.
  - Мутант проти природи та Бога! - каже дiвчина-блондинка сама собi.
  Потiм починає стрiляти швидко, не цiлячись. Кулi потрапляють набагато частiше. Розбитi тварюки падають униз. Щоправда, пара колiс все ж таки виявилася пробитими. Крiм того, кулi потрапили до плаща принца. Той хотiв схопити за зуб-стрiлку, але Байден Марiя крикнула:
  - Тiльки у рукавичках! У них навiть краї отруйнi.
  - Окей! - Принц вiдповiв по-американському.
  Вцiлiлi з домiшкою риби птахи вiдвалили, хто не вчиться, той не виживає.
  Аномалiї також на перший погляд скiнчилися, можна їхати трохи швидше. Але несподiвано по дорозi виникла стiна. Вона була особливою, повiтря злегка переливалося як у повiтряних мiхурах, i навiть трохи iскрило.
  - Схоже, це бар'єр! - помiтила Байден-Марiя.
  - Аномалiя "Бульбашка". Вона зазвичай кругла. Говорять , хороша аномалiя, пiсля неї багато артефактiв з'являється. - сказала Путiн-Юлiана.
  Блондинка спохмурнiла:
  - Але ж через неї не проїдеш?
  Руда впевнено пiдтвердила:
  - Нi! Якщо не мати пари камiння "Лазер". Ось вони вiд бiльшостi аномалiй захищають.
  - Цiнна рiч! - Байден-Марiя зiтхнула. - Тепер у об'їзд.
  Дорогою довелося давати неабиякий гак по болотах. Заодно i колеса змiнили.
  "Ягуар", звичайно, не всюдихiд, але по бездорiжжю їде краще за Мерседес. Проте машина незабаром застрягла, довелося витягувати. Це ще пiвбiди, але ось дякую генетицi, з тину вискочила тварюка. Байден-Марiя ледве встигла розрубати їй голову, iншу з "Калаша" зрешетувала Путiн-Юлiана.
  - Ось гидота! - помiтила вона. - I теж сумiш iз щуром.
  - Схоже на те! Загалом у щурiв унiкальний генотип. Може, навiть людям дещо вiд них пересадять.
  Байден-Марiя, маючи хибну пам'ять, подумала, а не впровадили чогось вiд подiбних тварин i їм.
  Зробивши гать, абияк перебралися, щоправда, добряче вимочилися. Принц навiть не вилiз iз машини, зберiгаючи чванливу гiднiсть. "Ягуар" витягували на руках, нарештi змогли рушити.
  Тiльки-но виїхали на стежку i стали продиратися до дороги, як знову зараза, з'явилися щурики. Тварини дуже великi, пара навiть розмiрами з бика. Втiм, м'ясо як на зло отруйне, повне радiоактивної зарази. Тiльки ось iкла, наче бивнi мамонта, становили цiннiсть.
  - Тим, хто тут мешкає, треба давати стрiчку Халiфа. - помiтив принц Хаттаб.
  - Неодмiнно! Або золотий хрест! - Путiн-Юлiана задерикувато примружилася.
  - Тобi вiн i буде! - Хлопчик погрозив пальцем.
  Стрiляли утрьох. Намагаючись потрапити в одне iз трьох очей. Дiвчатам це вдавалося, а князю нi. В iншi мiсця не така ефективна. Лобова кiстка кабана завтовшки приблизно п'ять сантиметрiв, i не всякий "Калашников" її вiзьме. Правда АН-94, "Абакан" найкраще пiдходить. Двi кулi в одну точку i кiстка трiснула. Один з кабанiв навiть примудрився шарахнути "Ягуар" фарою. Поки що його Байден-Марiя не уклала. Втративши ватажкiв, iншi тварюки кинулися втiк. Сильно розвинене вони вiдчуття стадностi.
  - Ось вимахали! Та ще свою кров смердючу розлили! - навiть не вiриться, що радiацiя здатна породити подiбне.
  - Це пiдступи Iбiса. - заявив принц. - Втiм, коли весь свiт стане правовiрним, диявольська зона зникне.
  - I ми не зможемо отримувати унiкальнi артефакти - шкода! - вiдповiла Путiн-Юлiана. - Взагалi життя без труднощiв, як суп без приправи, багато - гiрчить, нема - не лiзе в горло!
  - Чоловiкiв повинен хоч раз у життi когось убити та врятувати! Причому, якщо перше як пощастить, то друге неодмiнне випробування мужностi. - додала Байден-Марiя.
  У гiлках майнула медуза, її збила з пiстолета Путiн-Юлiана. Зi ста двадцяти метрiв потрапити прямо в крапку, та ще з пiстолета, ознака високого класу.
  Темнiло i вражень у дiвчат, i так було над дахом. Але взагалi їзда по зонi справа не найприємнiша! Як завжди, з'явилися псевдоособаки. Їх зняли з пiстолетiв без особливо лихацтва. Принц звернув увагу, що дiвчата били з великої дистанцiї i не промахувалися.
  - У вас чарiвнi руки!
  Руда войовниця буркнула:
  - Багато хто так каже!
  Хлопчик, понизивши голос, спитав:
  - А чи не чули, чи ви легенду про камiнь, що виконує будь-якi бажання.
  - Це у грi є комп'ютерною! Наприкiнцi, коли пройдеш усi рiвнi! Тодi можеш набрати бажання, i комп'ютер оголосить, що воно виконане - Зi смiхом заявила Путiн-Юлiана.
  Принц хихикнув:
  - Я був схожий на цю "стрiлялку"! Хоча менi бiльше до вподоби воєнно-економiчнi стратегiї. Тi, де завойовуєш увесь свiт.
  Руда логiчно помiтила:
  - Це не погано! Але не здається вам, що невiрнi використовують iгри проти нас!
  - Комп'ютер кращий за атомну бомбу, вiн найвiрнiший спосiб завоювати народи i змусити працювати на переможця! Крiм того, я не боюся спокус. Будь-яка вiра тодi чогось варта, якщо вона вмiє захищатися! - закiнчив думку принц.
  Блондинка захопилася:
  - А ти розумний не погодам! Не всякий старий, то мiркує!
  Хлопчик хихикнув:
  - У юностi та кров тече швидше, i голова варить спекотнiше! А взагалi менi здається, що ви набагато молодшi, нiж виглядаєте, та й бороди у вас наче приклеєнi.
  Принц не втримався i смикнув за бороду Путiна-Юлiану. Та мало не скрикнула, але вчасно зрозумiла, що так просто маскування ФСБ не викрити. Хаттаб смикав, але мабуть виявився задоволений.
  - Нi справжнi, але як швидкi!
  Руда агресивно вiдповiла:
  - Повiльний iшак, гiрше за свиню, теж смердить, але не дає м'яса!
  Принц нахилився, шепнув:
  - Зiзнаюся чесно, пробував свинину! Не так це й погано! А взагалi менi здається, що подобається, то й їж! Просто в давнину свинi переносили багато хвороб, ось чому їх i не їли!
  - А ти лiберал! - Погрозила пальцем Байден-Марiя. - Не боїшся прокляття.
  Хлопчик показав свою широту поглядiв:
  - Я проти забобонiв, а невiрнi цi користуються. Наприклад, трупи вбитих шахiдiв загортають у свинячi шкури, або цькують як в Iзраїлi ув'язнених собаками. Крiм того, якщо можна пересадити людина свинячий клапан на найдорожче серце, то чому i не з'їсти!
  Путiн-Юлiана посмiхнулася:
  - То можна i намаз поставити пiд сумнiв!
  Принц кивнув:
  - Правильно, ось чому його скасували на час вiйни. Та й взагалi головне, щоб Аллах живий у серцi, а це важливо, коли тебе з усiх бокiв оточують язичники.
  Релiгiйнi розмови дуже стомлювали Путiна-Юлiану, i вона вирiшила переключити тему:
  - Вже близько селище. Незабаром блок-пост.
  - Ну i що! Будемо битися, якщо не пустять! - вигукнув принц.
  - У цьому випадку це зайве! Краще вiдкупитись!
  - Платити невiрним! Та за кого ти мене приймаєш.
  Руда логiчно помiтила:
  - Якщо розстрiляємо блок-пост, станемо ворогами великого угруповання "Вимпел". Нам це поки що нема до чого!
  - Вимпел? - Нагадує назву росiйський спецназ! - насупився хлопчик.
  Руда войовниця пiдтвердила:
  - Це змiшане угруповання, є росiяни, українцi, кавказцi. Ми цiлком можемо там тусуватись. Загалом хлопцi майже правильнi, навiть подiбнiсть до iндустрiї розваг тримають.
  Принц трохи пожвавiшав:
  - Це добре! А то я вiд сидiння в бункерi зовсiм здригнувся. Жахнути б вiскi, немає росiйської горiлки!
  Вогняна гарпiя скривилася:
  - А не грiх!
  Хлопчик щиро вiдповiв:
  - Садам Хусейн був великим воїном iсламу, але гидував сигарами та вiскi. Та й взагалi не люблю ханжiв. Хочете бути поряд зi мною, будьте нормальними, живими людьми.
  - Коли вип'єш, то знижується реакцiя та прицiльнiсть пострiлу. - помiтила Байден-Марiя. - Не кажучи про навантаження на печiнку, серце, кровоносну систему.
  Хлопчик почав сердитися:
  - Навiщо вам про це думати! Адже ви ризикуєте життям, а при цьому хочете зачепитися в цьому марному свiтi.
  Блондинка гаркнула:
  - Не так, як ти думаєш!
  Повз ледь не зачепивши обличчя, пролетiла кругла кулька. Ще одна переносна аномалiя. I спеку вiд неї, як вiд грубки. Пiшла кудись у бiк, там i вибухнула, випустивши подобу кольорового куща.
  Руда войовниця шепнула:
  - Ще одна загроза, але не доля нам загинути.
  Швидкiсть трохи знизили, попереду горiв прожектор. Блок-пост був схожий на армiйський, бетонний, нещодавно чистий. Зверху два досить потужнi кулемети в броньованому осередку. Солдат чоловiк п'ятнадцять, всi мiцнi у бронниках. У найвищого навiть пiдствольний гранатомет є, а бiйця, що стоїть у засiдцi РПГ. Вiдразу видно угруповання солiдне, дехто, напевно, має досвiд гарячої точки. Пiдiйшли до них троє, а решта взяли на прицiл. Тут Путiн-Юлiана пошкодувала, що так просто пiд'їхала машиною. За бажання, вони змогли б перебити їх, зайшовши в тил через пагорби. А ось зараз у них виникли неабиякi проблеми. Хлопчик взяв iнiцiативу вiн:
  - Я принц Хаттаб iбн Сулейман. Це моя охорона, я хочу знайти пристойний для мого сану кут та нiчлiг.
  Рик у вiдповiдь:
  - З якої країни?
  - Об'єднанi Арабськi Емiрати!
  Командир закурив, у свiтлi лiхтаря промайнули погони капiтана. Його зрiст був майже два метри, вiдчувалася сила та впевненiсть.
  - За вiдвiдування мiста "Крила" з вас береться митний збiр.
  Хлопчик обурився:
  - Але ж я принц!
  Голос став грубiшим:
  - Значить, багатий! Заплатиш у потрiйнi! Та й чий у вас "Ягуар", аж надто посiчений.
  - Ми на ньому в аномалiю потрапили! - сказала Путiн-Юлiана.
  Голос став пiдозрiлiшим:
  - То може вона вас i осколками посiкла?
  - А що ми не маємо права вiдбиватись вiд бандитiв! - обурився принц.
  Почувся хрип:
  - I з якої банди?
  - "Кислого" - заявила Байден-Марiя.
  - Звiдки вiдомо його поганяло.
  - Вiд трупа. Ось його брелок! - показала Путiн-Юлiана.
  Командир подивився на скорпiон. I в його голосi почулася сумiш поваги та страху:
  - Ого! Так ви крутi моджахеди. А ми думали, що ви тiльки себе пiдривати можете.
  Руда логiчно помiтила:
  - I останнє треба вмiти!
  - Поважаю смiливiсть! Як вас звати? - звернувся вiн до Путiна-Юлiана.
  Руда проревела:
  - Взагалi, у нас не прийнято вiдкривати iм'я першому зустрiчному, особливо невiрному. Тому обiйдемося прiзвиськами.
  У вiдповiдь теж рев:
  - Згоден! Я Коля-кувалда!
  Дiвчина-рижуха спокiйно вiдповiла:
  - А я "Яструб".
  - А твiй напарник?
  - Мене кличуть "Кондор" - вiдповiла Байден-Марiя.
  Голос став вкрадливим:
  - Кондор та Яструб, звучить гарно.
  Блондинка гаркнула:
  - Не в красi справа, а бойової звитяги!
  Була бадьора вiдповiдь:
  - Гаразд, моджахеди! З кожного по штуцi баксiв i проходьте!
  - Це, з одного боку, дрiбниця! З iншого боку, прикро, за що платити! - Принц блиснув очима.
  Голос став набагато грубiшим:
  - Повертайте назад! Крiм того, у нашому селищi немає мечетi. Взагалi, якщо хочете теплого прийому, шукайте - Чорного Султана.
  - I де вiн? - запитала з надiєю Байден-Марiя.
  Грубий голос вiдповiв:
  - Якби знали, то давно голову вiдiрвали. Двiстi мiльйонiв євро на дорозi не валяються.
  - Можливо, цього навiть мало за голову такої людини. - з натхненням сказав принц.
  Командир став нахабнiти:
  - А вiн тобi подобається! Вiдразу видно шахiд, i навiть жадiбний. Немає штуки баскiв iз вас мало, по три з кожного, чи ми стрiляємо.
  Хлопчик набридли:
  - А мого батька не боїтеся!
  Командир став ще грубiшим:
  - У Чечнi я, таких як вiн, зрiзав не менше дюжини.
  У Байдена-Марiї неприємно засмоктало пiд ложечкою. Якщо воював у Чечнi, то, швидше за все, росiйський офiцер. А вбити росiянина вона неспроможна.
  Блондинка примирливо сказала:
  - Та гаразд Хаттаб, заплатимо їм. Банд багато втрати компенсуємо.
  Принц хотiв вiдповiсти, як пролунав сигнал тривоги!
  - До нас прямує хмара щурових голубiв.
  Навiть Путiну-Юлiанi стало трохи нiяково. Мутацiя щурiв голубiв одне з найнебезпечнiших породжень зони. Зокрема цi тварюки, мали три мишачi хвости. Хвости як спицi, встромляються в тiло i протикають наскрiзь. I теж отруйнi. Можуть i просто вкусити, теж не цукор. I найголовнiше плодючiсть. Пацюк сам по собi розмножується швидко, а в союзi з голубом це щось ураганне. Вони здатнi накидати цiлу хмару яєць, причому вiдкладаючи щомiсяця.
  - Тут потрiбний вогнемет! - сказала Путiн-Юлiана.
  Командир буркнув:
  - У нас є!
  - Тодi ми спробуємо з автоматiв. Хоча є дещо краще! - вiдповiла Байден-Марiя. Вона дiстала прихоплений зi складу бандитiв ПАН - 109. Калiбр у нього не великий як у АКМ - 7,62. Натомiсть скорострiльнiсть п'ятнадцять тисяч пострiлiв за хвилину. Спецiально проти великих мас пiхоти, або атаки дикуни, диких тварин. Навiть приказка є чи ПАН, чи пропав! Головне автоматична стрiчка, не важка зi слабкою вiддачею. Бородата дiвчина винесла його назовнi. Вона вмiла, цього не забереш стрiляти з усiх типiв зброї. Зокрема, коли її вiдвезли до гор, провела випробування на кажанах. Цi тварюки були, правда, з пiр'ям, але куди небезпечнiше.
  Була задоволена вiдповiдь:
  - Ну що буде їм подаруночок.
  Хмара була густа i велика, але й запас патронiв на "Ягуарi" добрий.
  Байден-Марiя розслабилася, прочитала про себе православну молитву воїна. Потiм уявила розумовий погляд, зграю кошмарних, розмiром з ворон, але хвостом, що пробиває кевлар птахiв.
  Вдарили кулемети на даху, застрочили автомати. Але щурiв голубiв, а також ворон, (вони також лiтали в цiй зграї, тiльки були трохи бiльшi, з довшими пастями) так просто не злякати. Що в мозку у них вiдморозилося, позбавивши почуття страху. Цi м'ясоїднi звiрi з особливою патологiєю любили людське м'ясо.
  Кулi встромлялися в зграю, вибиваючи сотнi щурiв. Але вони продовжували летiти, наближаючись i наближаючись. Добре ще, що швидкiсть через бiльшу вагу була нижчою, нiж звичайних голубiв i ворон. Байден Марiя тепер вiдчувала кожен рух крила страшного мутанта. Майже кожна її куля знаходила жертву. Така, втiм, дивовижна для такої скорострiльної зброї. Тут, коли за секунду вилiтає двiстi п'ятдесят куль, навiть неможливо прицiлити. А Байдену-Марiї вдавалося неможливе, коли вiсiмнадцять людей борються iз тисячами.
  Капiтан, ведучи вогонь з автомата, шепотiв:
  - Отримай мутант! Отримай мутант!
  Молодий лейтенант шепотiв:
  - Врятуй Георгiю! Збережи тiло для покаяння.
  Дехто просто крив матом, або плювався.
  Коли, зазнавши втрат, лавина щуриць наблизилася на двадцять метрiв, вдарив вогнемет. Клуби полум'я обпалили пiр'я, змусивши крилатих мутантiв верещати i падати. Їхнiй хiд трохи сповiльнився, але злегка перебудувавшись тварюки продовжили рух. Один iз солдатiв, уже отримав поранення голками, вiн упав i корчився. Iншi трохи вiдступили. Одна Байден-Марiя не задкуючи, велячи прицiльну стрiлянину, точнiше палила iнтуїтивно, але вiд цього не менш ефективно. Кулемет розжарився, коли на нього падали краплi поту, шипiв. Подумки дiвчина звернулася до Богородиць, потiм до Христа. Немов блискавка в головi промайнула думка, ось вона швидка розплата за сьогоднiшнi вбивства. Хоча Всевишнiй не завжди поспiшав, з вiдплатою, для них зробив виняток. Значить, вони не зможуть бiльше послужити Батькiвщинi.
  Руки дiвчини тремтiли, перед очима пробiгали картини дитинства. Звичайно ж, у неї тепер була пам'ять дiвчини-носiя з волi Богiв-демiургiв. Вона не знала своїх батькiв. Нi разу не вимовила слова мама чи тато. З раннього дитинства пiдготовки та муштра. Та й росла вона швидко, удвiчi швидше за звичайну людину. Взагалi людина така недосконала. Скiльки часу у нього займає, дитинство, школа, чи старiсть. Ще за радянських часiв вченi працювали над покращенням геному людини. Заважав нестача фiнансування. Але тепер намiтився прогрес. Можливо, вони Байденом-Марiєю назавжди залишаться молодими дiвчатами або проклята старiсть, що лякає, прийде i до них. Вченi безсилi дати це питання. Чи пiзнають вони радiсть материнства. Теж невiдомо, але вагiтнiсть у них триватиме не бiльше чотирьох мiсяцiв. Коштували вони своїй державi приблизно з лiнкором або ракетним крейсером. Нема загинути злочину проти Росiї.
  Дiвчина стрiляє i бачить, що натиск, щурiв, i щурiв слабшає. Навiть помахи здаються повiльнiшими. Ось тварюки видихаються, за їхнiми рядами видно просвiт.
  Найнезрозумiлiша властивiсть птахiв-мутантiв - це вiдсутнiсть страху. Ну як iнстинкт, який вироблявся мiльярдами рокiв еволюцiї, зумiв так вiдмiряти. Тим не менш, їх кiлькiсть звичайно, а кулi повибивали тисячi. Ось падають, останнi пернатi, пострiли змовкають. I хоча повної тишi немає, стогнуть пораненi солдати, ще двоє живi, а один посинiв, помер.
  Путiн-Юлiана дiстає сильний антидот i коле їм, голки допомогли висмикнути товаришi по службi. Очi бiйцiв просвiтлюються, вони перестають метатися. Тут принц помiчає, що й Байдена-Марiю пробили, а вона стоїть нерухомо, хоча отрута щурових ворон завдає страшного болю.
  - Ти як булат! - сказала Путiн-Юлiана, i вколола їй антидот.
  Та лише кивнула у вiдповiдь.
  Капiтан обернувся до них, вiддав честь:
  - Ну, ви хлопцi даєте! Скажу прямо - молодцi! Такий подвиг зробити, здатний не кожен.
  - А що ти думав! - обiрвав його принц. Тодi командир додав:
  - Добре, що не всi моджахеди такi, iнакше нам довелося драпати iз Чечнi.
  - У чеченцiв мало вiри! - заявила Путiн-Юлiана. - Як "Яструб" я воювала з ними та добре знаю цю нацiю.
  - А я! - Байден-Марiя прийшла до тями. - Вважаю, що не можуть пiвмiльйона чеченцiв перемогти сто п'ятдесят мiльйонiв росiян.
  Принц нагадав:
  - За Єльцина їм це вдалося!
  Блондинка цiлком щиро вiдповiла:
  - Тому що президент був повним дебiлом, алкашем, оточив себе негiдниками. Я його особисто повiсила б.
  Руда дiвчина пiдтвердила:
  - Так, я також! Навiть Зюганов кращий за цей маразматiк, хоча я голосував за Жириновського! Росiї потрiбна диктатура, демократiя її руйнує!
  Байден-Марiя погодилася:
  - Демократiя руйнує всi країни свiту. Згадаймо, як опустилася Америка. Вiд велетенської статуї Свободи до Барака Обами!
  Командир пом'якшав:
  - Ну добре! У нас слов'ян i арабiв набагато бiльше, нiж ми думаємо. Про плату не може бути й мови. Ви тепер нам як братися за зброю. Їдьте та знайте "Вимпел" нас не забуде.
  - Автоматна черга та гуркiт снаряда - найкраще вiдбивають добру пам'ять! - сказала Путiн-Юлiана.
  Принц вставив слiвце:
  - Коли Росiя знайдете в моєму обличчi нового господаря, я зроблю тебе полковником. Так що врахуй з ким воювати!
  Груба вiдповiдь:
  - Я буду з Батькiвщиною, а ти дорости щоб правити.
  - Ми дуже зголоднiли! - сказала Байден-Марiя. - Настав час їхати.
  Принц ковтнув, його порожнiй, за останнi п'ять днiв у ньому побувала лише вода i чорний хлiб шлунок занив.
  - Їдемо!
  . РОЗДIЛ Љ4
  -Будуть труднощi, звертайтеся! - самовпевнено заявила Путiн-Юлiана. - Наш радiосканер зловить будь-яку хвилю.
  Послiдувало скептичне питання:
  - Наших боїтеся?
  - Ще чого! Крiм того, бандюче по ефiрi не рiдко вештається! - зневажливо впустила Путiн-Юлiана.
  Капiтан провiв їх до брами i попередив:
  - Не надто розганяйтеся, тут iнодi проблискують блiдi аномалiї. На них лiчильники не реагують, але якщо увiмкнути фари, то побачите невеликi вiдхилення. Може це смiшно, але гайки краще не кидати, повертаються назад зi швидкiстю кулi.
  Руда пискнула:
  - Блiда аномалiя!?
  - Або "пiстолет", вони рiдко бувають великими, i не завжди смертельнi, iнодi розриває, а часом просто вiдкидає наче катапульта.
  - А артефакти залишаються? - запитала Путiн-Юлiана.
  У вiдповiдь пробурчало:
  - Найчастiше "Кулiшi" на них навiть цiна впала. Так що занадто засмучуйтеся, якщо бармен чи бариг не дадуть багато.
  Байден-Марiя села за кермо i прошепотiла:
  - Рухатимемося тихо, немов у засiдцi.
  Попередження не було зайвим, у повiтрi пролiтали смерчi. Що переливалося. Довелося знову маневрувати. По дорозi вони мало не зiштовхнули i розбитим БТРом. Вiн уже встиг покритися iржею, без колiс. З боку пробiгли тварюки, розглянути було складно, але Путiн-Юлiана запропонувала:
  - Це пацюки!
  Хлопчик пискнув:
  - Чому ти так вважаєш?
  - Справа в тому, що зазвичай пiдбираються ближче до житла людини. Родичi нiяк. - перехопивши погляд принца, додала. - Так вважають науковцi невiрних. Втiм, дивлячись на п'яниць, спадає на думку, що вони не далеко вiд iстини.
  Мавпа вискочила на дорогу, i Байден-Марiя, щоб уникнути зiткнення, вiдвернула в бiк. Путiн-Юлiана пристрелила її, але машину налетiв потiк аномалiї. Вiн пiдняв "Ягуар" на три метри i кинув униз. Пара колiс злетiла, а пасажири ледь не розбилися.
  - Склеїлася "тачка" тепер нам доведеться йти пiшки! Якщо на те буде воля Аллаха. - додала Путiн-Юлiана.
  - Ну, ви й незграбнi, тепер треба буде платити за ремонт. - сказав принц.
  - У нас є грошi, не рахуючи трофеїв. - заявила Байден-Марiя. - Крiм того, "Ягуар" не iдеальна машина. Найкраще для зони пiдходить "Зубр", випущений у Бiлорусiї. Вони i прохiднiсть має пристойну швидкiсть, бронювання, i можна ставити зброю.
  Хлопчик виблискував:
  - Така машина коштує, мабуть, дуже багато!
  Дiвча-блондинка розсмiялася:
  - Нi , не дорожче "Ягуара" зате краще. Адже частина зони торкнулася Бiлоруської територiї, ось молодший брат Росiї став винаходити своє.
  Принц агресивно заявив:
  - Ми її також включимо до Халiфату. Але взагалi пiшли швидше, я вмираю з голоду!
  Блондинка пискнула:
  - У нас трофейна тушонка є!
  - Чи не свинина?
  Войовниця розсмiялася:
  - Нi, лось!
  Хлопчик пискнув:
  - Тодi давайте.
  Взявивши на себе здоровi рюкзаки, дiвчата потягли, кожна несла по пiвтора центнера: нелегка ноша навiть майстри спорту з важкої атлетики. Втiм, штангiсти, як правило, не дуже витривалi. Дiвчата ж тягали ваги навiть на скелi.
  Принц на ходу, не соромлячись руками, їв тушонку. Прикiнчивши двi лiтровi банки, заспокоївся.
  - Тепер жити стало легше. А взагалi мене дивує, ви так добре шпарите росiйською. Наче вiн для вас рiдний.
  Руда войовниця вiдзначила:
  - I ти теж! Навiть блатнi слiвця знаєш.
  Хлопчик охоче пояснив:
  - Моя бабуся Есмiгюль, була росiйською Катериною. Вона, до речi, була викрадена пiратами i вiдбита потiм моїм дiдом Садамом.
  Байден-Марiя хихикнула:
  - Так у тебе є росiйська кров.
  Принц заперечливо хитнув головою:
  - Нi! Вона зведена бабця, третя дружина, а мiй тато вiд першої.
  Дiвчина-блондинка помiтила:
  - Але все одно європейської кровi багато!
  - Не без цього!
  Дорога петляла мiж пагорбами i розпрямилася. Звiдси було видно саме мiстечко. Скупище промислових i житлових будiвель, обнесених досить високою стiною з колючим дротом по верху, i не дуже глибокий схожий на недавно виритий рiв. Бiля вiдчинених ворiт стояв танк, Т-72, з довгим дулом, перекинутий широкий мiст. А вдалинi хлюпала хвилi великого озера - мiсто "Крила" було ще й портом. Взагалi, то ранiше озера не було i як воно з'явилося, було черговою загадкою - дивом зони. На приколi вдалося побачити баржу.
  - Пристойне мiстечко, не Нью-Йорк, але все-таки для такого мiсця не погано! - помiтив принц.
  Байден-Марiя погодилася:
  - Я чекала меншого, тут можна пристойно поїсти та вiдпочити.
  З боку валявся труп, бiля якого крутилося десяток мавп щурiв. Вони його вже майже доїли. Навiть намагалися вiдгризти кiсточки. Не змовляючись, вiдкрили вогонь з пiстолетiв. Коли звалили перших двох щурiв приматiв, решта не дуже довго думаючи, кинулися на своїх товаришiв i стали рвати їх зубами.
  -Ну I канiбали! - сказала Путiн-Юлiана. - Хiба так можна.
  Блондинка байдуже оскалилася:
  - Кулю на них шкода може ножиками.
  - Тiльки хабар покладемо. - Придивися принц. Дiвчата кинулися за пацюками. Тi, бачачи, що супротивникiв лише двоє, кинулися юрбою, скелячи зуби. Вони в них були особливi, мов гачки на вудцi, не отруйнi, але могли паралiзувати. Дiвчата були в лютi, i прикiнчили кожна по три щурськi тварюки.
  Руда гаркнула:
  - Що макаки здобули?
  Блондинка гаркнула:
  - Чи хочете добавки!
  Iншi, зрозумiвши, що сили не рiвнi, не рiвнi, кинулися тiкати. Кидок кинджалiв закiнчив двох. Пiдскочивши до трупiв дiвчини, дiстали зброю. Хвости приматiв були куцi, зате вуха в пишному хутрi, великi, як у чебурашок.
  -I це згодиться на продаж! - заявила Путiн-Юлiана.
  - Та не заради взятки їх повчили! - зауважила Байден-Марiя. - Аж надто гидко, що людину гризуть звiрi, i нiхто не хоче допомогти.
  Грабувати труп, дiвчата не стали, хоча для зони це цiлком природно. Навiть навпаки покрутять пальцем бiля скронi, якщо дiзнаються про подiбну безкорисливiсть. Але тут здивував принц, нишпорити в закривавленiй куртцi вiн не став, але сумочку прихопив.
  - То може бути що цiнне. Раптом навiть "Фарт".
  - З фартом так безглуздо не гинуть. - заявила Путiн-Юлiана. - Хоча це артефакт цiнний.
  - Ще б пак не бути йому цiнним. Вiн багаторазово пiдвищує щасливiсть! - зазначила Байден-Марiя. - Щоправда, поки що такий камiнь знаходили лише двiчi. Один вивезли за зону i вiн втратив свої властивостi, а iнший невiдомо де!
  Руда з надiйною помiтила:
  - Може саме у сумцi!
  Вони її розкрили, але крiм "кулеша" та сушеної риби, i пари гранат нiчого не виявили.
  - I варто нам бруднитися! Їй ви куди претеся! - Троє вульгарних фатерiв намагалися пiдiбрати мiшки. Принц хотiв було вистрiлити по них, але Байден-Марiя зупинила.
  - Вони гiднi кулi не бiльше, нiж пацюки.
  - Навiть менше, жадiбнi щури й дурнiшi за мавп! - пiдтримала Путiн-Юлiана.
  Дiвчата бiгом наздогнали, їх тi насилу тягли мiшки. Байден-Марiя вдарила ногою з такою силою, що зламала чоловiковi руку. То захитався i потягнувся до пiстолета. Наступного моменту кулак розтрощив щелепу. Путiн-Юлiана завдала простого, але практично чарiвного удару в пах. Вiд больового шоку супротивник знепритомнiв.
  Третiй встиг вихопити ножа, але його вибили, а потiм дiвчата одночасно так врiзали по ребрах, що потрощили їх. Хвиля болю накрила фартера-падальника, вiн захрипiв i був добитий тичком пальця у скроню.
  - Чиста робота! - прокоментував принц.
  - Розбирання англiйською! - Прокоментувала по-своєму Путiн-Юлiана.
  Патрульнi, що стояли бiля входу, наїжачилися автоматами i штик-ножами.
  - А ви чого? - крикнув росiйською на них принц. - Поруч iз вами свавiлля твориться, а ви не реагуєте.
  - Ви правовiрнi i так надто багатi, а мiзкiв немає! - заявив вартовий.
  Путiн-Юлiана i Байден-Марiя наїжачилися автоматами. Нерви настiльки збудженi, що ось-ось вiдкриють вогонь.
  - Вiдставити! - наказав командир. - Це принц, а з ним Яструб та Кондор.
  Хлопцi хором гаркнули:
  - Та саме ми!
  - Ви надали нашим хлопцям послугу! Врятували вiд навали щурiв! Проходьте завжди будемо радi!
  - Наш автомобiль "Ягуар" потрапив в аномалiю та пошкодився! - заявив принц. - Потрiбно дiстати буксир та вiдвезти його до авторемонтної майстернi.
  - Зробимо! Загалом залишитися, живим потрапивши в аномалiю, великий успiх.
  - Дивiться лише ПКУ - не розберiть! - сказала Путiн-Юлiана.
  Послiдувало вкрадливе:
  - Можемо купити, якщо домовимось про цiну!
  Дiвчина рiшуче заявила:
  - Та нам самим треба збути хабар.
  Тi здивувалися:
  - Невже принц вирiшив стати простим фартером?
  - У багатих свої чудасiї.
  Бородатi дiвчата покликали мiшки i потягли на собi. Їхнi плечi були широкi, а самi вони настiльки майстерно наслiдували чоловiчий баритон, що нi в кого не виникло пiдозр. Та й яка дiвчина стiльки потягне.
  Мiстечко, не дивлячись на перебування в центрi аномалiй, виглядало досить доглянутим. Багато складiв та виробничих примiщень. На вулицях iнколи проїжджали автомобiлi. Мiсце щодо людне. Принц, не надто довго думаючи, запитав у першого-лiпшого, явно кавказької зовнiшностi.
  - Ти знаєш, де живе чорний султан?
  Той шарахнувся вiд хлопця:
  - Нi! Не можу знати!
  Фартер, що йшов ззаду, у броннику, вступив у розмову:
  - А ви правовiрнi хочете, вступити в його банду, чи ловiть!
  Хлопчик надувся:
  - А яке це має значення?
  Той вiдверто промовив:
  - Угруповання "Вимпел" саме почало на нього полювання. Ми розраховуємо не лише отримати нагороду, а й дещо придбати у росiйської армiї зi знижкою.
  Принц здивовано спитав:
  - Отже, вiн невловимий?
  Кавказець пояснив:
  - Вважається, що, швидше за все, терорист ховається на пiвночi зони, або ближче до саркофагу. Тiльки там радiацiя така без скафандра не втечеш.
  Хлопчику стало цiкаво:
  - I як вiн сам там живе?
  Той висловив припущення:
  - Може, артефакти, що вiдображають радiацiю, знайшов. А загалом iнформацiя коштує грошей. Iз вас сто доларiв.
  - За це можна отримати тiльки мiцну ляпас! - сказала Путiн-Юлiана.
  Сталкер був її вищий майже на голову i явно важчий.
  - Хочеш зi мною побитися?
  Руда мегера гаркнула:
  -Та хоч зараз!
  Великий кавказець наголосив:
  - Битися на вулицях мiста заборонено! Може у "Колiзеї".
  - Втрачу на тебе час. - Путiн-Юлiана вдала, що ляскає по плечу, а насправдi прищемила нервове закiнчення. Фартер обм'як, завалився, немов у нього стався серцевий напад.
  Руда мегери свиснула:
  -Нi, з тобою битися не цiкаво! Ну i куди нам тепер?
  - До бару я думаю! Там дiзнаємося про щось певнiше! - заявила Байден-Марiя.
  Руда дiвчина:
  - I заразом скинемо зайвий тягар. Бармен схоже на найбагатшу людину на зонi.
  Блондинка погодилася лише частково:
  - Дохiд пристойний, але й клiєнти можуть пристрелити. Особливо якщо цiни занижуєш.
  Прогримiв голос репродуктора:
  - Той, хто хоче записатися у "Вимпел" отримає автомат та безкоштовне харчування! Повну безпеку та почуття захищеностi! Ви нiколи не будете самотнi, по праву руку будуть марширувати люблячi брати. Усi небезпеки зони будуть позаду, ми зможемо коригувати навiть аномалiї.
  - На рахунок останнього вони загнули, кишка тонка, звалити хоч одну аномалiю. - заявила Путiн-Юлiана.
  - Безперечно! - Принц тицьнув пальцем на БТР. А в них тут механiзацiя, якщо доведеться драпати, сядуть на хвiст.
  Блондинка вiдзначила:
  - Постараємося не приваблювати зайвого галасу.
  З репродуктора долинуло:
  - Ви любите грошi? I любите ризик! Значить це для вас, запрошуємо крутих фартерiв на роботу - бойову та високооплачувану!
  - Ого, це може бути цiкавим i нам! - заявила Байден-Марiя.
  - Найiмовiрнiше, це просто зачистка лiсу вiд бандитiв. Тут ми й самi впораємось заодно i всю хабар, нам дiстанеться! - заперечила Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя кивнула:
  - Мабуть, i так, але побачимо, що скаже бармен. ( Треба сказати, що цей тип був агентом ФСБ на прiзвисько Клейкий.)
  Будинок розваг був значним, тут i кiно, i бар i бордель в одному флаконi. Бiля входу сяє напис: Стовбур, що застосував, - влiзе в петлю!
  - Генiально! - Хiхiкнула Путiн-Юлiана.
  - Видно потуги не жартiвливого iнтелекту! - додала Байден-Марiя.
  У пiдвалi стирчав напис - "Шлях у Колiзей".
  - Ого! - зауважив принц. - Це як у Римi.
  - Мiсцеве розбирання! Начебто боїв чи дуелей. - помiтила Путiн-Юлiана. - Що до мене найнуднiше заняття.
  Хлопчик заперечив:
  - Чому ж цiкаво!
  Руда мегера похвалилася:
  - Зате за моєї участi завжди передбачувано. Хiба що ми вишили б один проти одного Яструб проти Кондора.
  Принц досить забурчав:
  - I це було б непогано! А я можу там битися.
  Байден-Марiя охоче погодилася:
  - Напевно, так! Хоча на зонi дiтей зазвичай мало. Ранiше їх взагалi не припускали, а зараз махнули рукою.
  Хлопчик набридли:
  - Я не дитя! Я великий воїн!
  Дiвчина-блондинка рикнула:
  - Не сумнiваюся, але iншi вiдвiдувачi бару можуть почати нас зачiпати. Вiрнiше, це неминуче, а у разi бiйки, у всьому звинуватить нас.
  Принц хвалькувато промовив:
  - Ну i що! Ви пройдете по трупах!
  Руда дiвчина посмiхнулася:
  - Проти танкiв?
  Хлопчик гаркнув:
  - Аллах допоможе нам!
  Байден-Марiя логiчно помiтила:
  - Навiть воїн джихаду вбиває лише за необхiдностi!
  Принц скривив фiзiономiю, але зненацька вiдступив:
  - На сьогоднi вистачить боїв.
  Широкими сходами моджахеди спустилися в пiдвал. На стiйцi свiтилося оголошення: Бар Нокаут.
  За ґратами стояли три автоматники, вони звернув увагу на принца:
  - Це малолiтка! Значить, не спиртного, нi дiвчаток!
  Принц образився:
  - Ви знаєте, що в менi тече кров халiфiв. I в моєму вiцi я маю право одружуватися!
  Путiн-Юлiана сердито вiдповiла:
  - У себе ти маєш право, а в нас не розпускай хвоста. Та й взагалi, якщо не влаштовує, ми тебе до бару не пустимо.
  Байден-Марiя вiдповiла за принца:
  - А ми взагалi не п'ємо спиртного i не спимо з повiями. В нас мораль.
  Принц здивувався:
  - А дурню балуйтесь?
  Блондинка рiшуче заявила:
  - Нi! Це також грiх!
  Вони не помiтили, що дiйшли до бару i стоять бiля входу.
  - Якi правильнi моджахеди попалися? Гаразд, проходьте! - Автоматники дали добро.
  Ввечерi в барi було людно. Грала музика, на сценi навiть танцювали голi жiнки.
  - Ну, розпуста у вас! - Моджахеди-дiвчата демонстративно вiдвернулися. На їхнi великi мiшки з пiдозрою косилася публiка, деякi з бандитськими пиками. Бiля стiйки стояв здоровий, вгодований бармен. Вiн був трохи схожий на Клейкого, але з першого погляду зрозумiли, що це не вiн. Отже резидент ФСБ або провалений, або у разi переведений iнше мiсце. А хто натомiсть? Не виключено, що агент iз зовсiм iншого табору.
  Путiн-Юлiана пiдiйшла ближче i запитала росiйською:
  - Хабар вiзьмеш?
  Той булькнув:
  - Що є?
  - "кулешi" i дещо смачнiше!
  Очi бармена спалахнули:
  - Викладай! Потiм голос став тьмяним:
  - Кулiшi так вульгарно! А це що? Схоже, скидаєте дешевку, а цiнне лишаєте собi?
  - Це вже не ваша справа! - крикнув принц. - Кожен продає непотрiбне. Нам, наприклад, нафту не потрiбна, а ви заради неї на черевi готовi повзати.
  - Не говори за iнших! - Бармен зберiг холоднокровнiсть. - А загалом, що це тип, веде як принц!
  Хлопчик гаркнув:
  - Я i є принц!
  Публiка загула i насторожилася. Клiєнтiв у барi було бiльше сотнi, бiльшiсть iз стовбурами.
  - Так продаватимете? - спитав бармен.
  Руда войовниця поставила природне питання:
  - Скiльки даси?
  - За "Кулеш" двiстi, а решту триста!
  Путiн-Юлiана свиснула:
  - Нiчого собi! Наче я не знаю цiн. Навiть "Кулеш" у перекупникiв коштує вiсiмсот, а набiк його продають за тисячу, а то й пiвтори.
  Бармен сердито вiдповiв:
  -Бiльш не дам! Цього барахла на зонi навалом i воно постiйно падає в цiнi!
  Руда дiвчина логiчно заперечила:
  - Не настiльки кожен артефакт коштує чималої кровi! Чи мало ваше брата гине.
  Бармен вiдповiв:
  - Пiсля того, як оголосили нагороду за Чорного султана народ, так i пре сюди. I крутi та карнi злочинцi, багато спецназiвцiв, найманцiв, один одному на п'яти наступають. А ви ще всяких принцiв тягнете. I де взятку взяли, напевно, когось замочили!
  Путiн-Юлiана заводилася:
  - А тобi яке дiло! У бандитiв скупити товар не гребуєш.
  - Дивлячись яких! У таких як ви навряд.
  Назрiвав конфлiкт. Байден-Марiя тим часом почула краєм вуха розмову:
  - Стругацькi брати дуже цiкавi щодо iдей, але у них важкий текст.
  - Можливо, але це тi так суттєво!
  - Не скажи, читається жорстко та втомлює!
  Послiдувало дотепне, типу афоризму:
  - Найм'якiший i найлегший текст - продрукований на туалетному паперi!
  Вiд останнього висловлюючи, Байден-Марiї, стало смiшно, i вона розкрила рота до вух.
  Тут же перед нею постала офiцiантка:
  - Чи не хочете пан розважатися i не за невелику плату скинути напругу.
  Блондинка прочирiкала:
  - То як його скинути?
  - Та ротом! - Миленька дiвчина посмiхнулася, блиснувши ретельно вичищеними зубками.
  - Я хочу! - заявив принц. - Пiшли до iншої кiмнати.
  Дiвчина похитала головою:
  - Але ти ще малолiтка, це не можна за законом!
  - А якщо я дам тобi десять штук. - Хаттаб дiстав товсту пачку зелених купюр i струсонув перед носом приголомшеної дiвчини.
  - Тодi iз задоволенням пiшли! - дiвчина схопила хлопчика за руку.
  Вигляд товстої пачки доларiв остаточно пiдiрвав публiку. Заворушилися автомати. Двоє типiв у масках тицьнули стволами в груди принцу.
  - Давай розкошiлюйся курча. I ви теж кидайте взятку.
  Дивно, але може пiд впливом страху, принц так швидко вихопив пiстолет i пострiли навскiдку, заваливши двох, що навiть дiвчата з феноменальною реакцiєю не встигли запобiгти непоправному. Пiстолет вистрiлив iз забiйною силою i потрапив у неприкритi бронниками шиї!
  Потiм почувся крик:
  - Вбити моджахедiв!
  Дiвчата дружно подiли ногами стiльцi, i синхронно жбурнули у трьох бiйцiв з автоматами. Залiзнi стiльцi вдарили так, що на всi боки полетiли вибитi зуби, крапельки кровi.
  - Стрiляйте!
  Зрозумiвши, що настав час чи пан i пропав, Путiн-Юлiана шпурнула в натовп двi осколковi гранати, а Байден-Марiя димовi! Вiд уламкiв розвiдницi сховалися за стiйкою, прихопивши iз собою принца: благо вона виявилася броньованою. Дорогою Путiн-Юлiана збила головою вишибалу, охоронця барда, той вiдлетiв, врiзавшись у стiйку з булками вiскi та брендi, обсипавши їх, а потiм затих, пускаючи червонi бульки. Взагалi дiвчата стали на вуха, i не дуже довго думаючи так припустили у танцi смертi, укладаючи бiйцiв штабелями. Вони стали шалено стрiляти. I все ж таки навiть у критичний перiод, дiвчата не вiдмовилися вiд "Калашiв". Втiм, експресивна Путiн-Юлiана вихопила суперавтомат i дала залп, розряджаючи диво-кулi. Було видно, як у тiлах пiдбитих бiйцiв спалахують крихiтнi фонтанчики, що викидають кров. Байден-Марiя вiдштовхнула її:
  - Ти що це треба берегти!
  Руда здивувалася:
  - А що витрачати?
  Блондинка шикнула:
  - У нас ПАН iз собою є! Хоча нi, уб'ємо занадто багато, прориватимемося.
   Путiн-Юлiана шпурнула ще одну гранату, отже, вбито та покалiчено було бiльше половини вiдвiдувачiв Бар Нокаут. Приблизно чоловiк вiсiмдесят. Путiн-Юлiана врiзала бармену кулаком по головi, потiм побiгла. Чоботи хлюпали по кровi, розтiкалися червонi калюжi. Байден-Марiя скосила охорону, за ними мчав, намагаючись не вiдставати принц. Путiн-Юлiана пiдхопила царського сина за руку i буквально понесла його. Дим повз коридором, затьмарюючи видимiсть. Тут за ними ув'язався великий фартер. - Путiн-Юлiана по ньому вистрiлила, але той навiть не зреагував. Тодi вона дала чергу. Дiвчина нiколи не промахувалась, а тут її опоненту хоч би хни.
  Руда припустила:
  - Мабуть вiн у "броннику".
  Принц гаркнув:
  - Та харя вiдкрита!
  Блондинка пiдказала:
  - Ти пальни в очi!
  Дiвчина так i вчинила. I знову без результату. Щоправда, її невразливий супротивник почав курити у вiдповiдь. Куля потрапила Байдену-Марiї в плече, i в живiт, але врятував бронник. Тодi черга полоснула по ногах, зачепивши розвiдницю. Дiвчатам надто важко було з рюкзаками, i вони не могли вiдiрватися.
  - Схоже, я розучилася стрiляти. - зiтхнула Байден-Марiя.
  Руда рикнула:
  - Тодi до рукопашної!
  Кинувши рюкзак Байден-Марiя, пригнулась, пiшовши вiд автоматної черги. Вона подумала, що дивний тип мiг обзавестися чимось серйознiшим за АКМ. Є, наприклад, спецавтомат АКМБ - що б'є бронебiйними кулями, проти яких бiльшiсть жилетiв безсила. Втiм, треба берегти голову.
  Вiд куль Байден-Марiя вiдхилялася, стежачи за рухом стовбура. Вона вдарила свого супротивника ногою, але так натрапила на кшталт поля. Це не збентежило Байден-Марiю, виконавши пiдсiчку по нижнiх кiнцiвках, там теж був опiр, наче входиш у воду, але врятувала пiднiжка. Тип упав i засмикався. Байден-Марiя напало на нього. Поле вiдбивало швидкi удари, але було безсило проти повiльних борцiвських захоплень. Противник був сильний, вперто чинив опiр i навiть сам намагався придавити дiвчину.
  - Проклятий моджахед! - кричав вiн.
  Так не скiльки зала в стилi самбо проводила захоплення, поки її пальцi не зiмкнулися на горлi. Тут її противник був приречений, йому не могли допомогти жодна неймовiрна сила, чарiвнi артефакти. Нарештi сонна артерiя була передавлена, i могутнiй ворог повалений.
  - Є контакт!
  На мертвому полi трохи ослабло, i дiвчина обнишпорила його. Так i є шiсть камiнчикiв "Броня", що вiдводять кулi та уламки гранат. Вони зробили її супротивником термiнатором. Заодно вона прихопила ще пару незнайомих каменiв. I почала бiгти. Путiн-Юлiана дала зустрiчну чергу, уклавши ще кiлька бiйцiв.
  - Кукiн квакер! - сказала вона два зустрiчнi. Мiшок артефакту здався набагато легшим, схоже, камiнчики збiльшували фiзичну силу.
  Байден-Марiя помiтила:
  - Ого, я вiдкрила закон, хочеш знайти гарний артефакт, не повзай по зонi, а лови фартерiв.
  Шлях дiвчина перегородив грiзний, Т-90 Вiн рухався у напрямку втiкачок.
  Руда запропонувала:
  - Не погана машинка, треба захопити її!
  - Давай я! Тепер мене не вбити! - похвалилася Байден-Марiя.
  Дiвчина помчала на танк. По нiй ударив кулемет, але вона спочатку пiшла убiк. Хоча втекти вiд кулемета дуже навiть не просто!
  Красуня заспiвала:
  - Герої мчати вiд погонi, адже ворогiв багато не наздоженуть!
  Черга потужного кулемета наздоганяла її! Дiвчина-блондинка показала, потiм бачила, як вiдводяться вiд неї кулi. Втiм, iнакше вона б кинула гранату як мiнiмум, приголомшивши того, хто стрiляв. Схоже, кулеметник був дуже вражений тим, що пiхота атакує танки. Його розгубленiсть дозволила Байден-Марiї скочити на броню, викинути стрiляючого з вежi. Пiсля цього дiвчина аналогiчним способом вчинила i з екiпажем. Було видно, як у повiтрi летять тiло, що кричить. Вбивати їх не хотiлося, але схоже Путiн-Юлiана не вiдрiзнялося милосердям, добивши їх на льоту. З бокiв на розвiдниць вискакували фартери, вони потрапляли пiд безжальнi кулi дiвчат. З будинкiв вiвся обстрiл, розвiдницi лупцювали у вiдповiдь, застосовуючи гранати та кулi.
  Тим не менш, саму Путiн-Юлiану поранили, потрапило уламком в обличчя. Iнша куля виявилася бронебiйною i прошила плече дiвчини, також пошкодило слабкiше прикритi руки та ноги. Був поранений i принц, так що хлопчик знепритомнiв. Довелося його звалити, незважаючи на те вантаж i так не малий, нести. Путiн-Юлiана навiть завагалася: варто так напружуватись через ворога Батькiвщини. Але з iншого боку, хлопчик чи не єдина їхня надiя, дiстатися до лiгва чорного султана.
  На щастя, у них як трофей танк. А це вже непоганий захист. Застрибнувши всередину, дiвчата стали кермувати, прагнучи вирватися з мiстечка. Ворота ще були вiдчиненi, а охорона бiля входу прийняла танк за свiй. Адже абсолютно неймовiрно, щоб здоровенний танк так просто захопили.
  Путiн-Юлiана, незважаючи на поранення, вiтала варту:
  - На мiсто Крила вчинено напад, ми переслiдуємо ворога. Тактика обхiд та хiд!
  Тi ревли:
  - Давайте, яке нахабство у бандитiв вiдморозкiв! Вже вдерлися до мiста.
  Зухвалий маневр виявився дуже ефективним, дiвчата вибралися з мiстечка, i пiшли у вiдрив, залишимо пару сотень убитих i поранених. Крiм того, Т-90 мала особливiсть: замiсть дизельного двигуна було встановлено бiльш досконалий турбогенераторний. Отже, вони могли розiгнатися до вiсiмдесяти кiлометрiв на годину. Вибравшись iз мiстечка, вони помчали по дорозi. Танк Т-90 не поступиться ходовими якостями всюдиходу. Навколо мерехтiли аномалiї, але машина мала спецiальне пристосування, воно працювало за принципом фiксацiї заломлення свiтла i дозволяло їх обминати.
  - Нас не наздоженуть! - сказала Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя як найменш постраждала була за кермом, вона розраховувала уникнути переслiдування. Тим не менш, що переливаються, або навпаки вирують як шторм аномалiї, змушували повертатися. Ззаду за ними ув'язався броньовик, хоча це й було марно бив по них з усiх кулеметiв. Вражало, але Путiн-Юлiана розгорнула гармату танка, пальнув у корпус.
  Машину з пiхотою рознесло на уламки.
  - Це нагадує вибухи зiрок! - помiтила дiвчина-рижуха.
  Мiсто поступово вiдставало, але тут Марiя почула шум вертольота. З-за хмар виринув МI-24, модернiзований з обтiчним корпусом. Ще навiть не бачачи до ладу танка, став стрiляти. Вибухнуло кiлька некерованих ракет, поваливши дерева.
  - Нас знищують! - сказала Путiн-Юлiана. - Вони можуть всадити спецiальною протитанковою ракетою iз комп'ютерним наведенням.
  - Сядь за кермо, я його зiб'ю! - промовила Байден-Марiя.
  Руда дiвчина засумнiвалася:
  - А зумiєш, часто бувало таке, щоб снарядом танка збили вертолiт!
  Блондинка впевнено заявила:
  - Ну, ти знаєш мене!
  Руда погодилася:
  - Знаю та довiряю!
  Дiвчата помiнялися подекуди, а Путiн-Юлiана зробила принцу додатковий укол, щоб пiдтримати серце хлопчика. Байден-Марiя розгорнула зброю, знову спробувала вiдчути ствол гармати i зловити пульс зброї.
  - Ти менi як рiдна! - шепнула вона.
  Снаряди заряджалися автоматично, тож дiвчина, спiймавши попередження, вистрiлила! Сто двадцяти п'яти мiлiметровий снаряд потрапив прямо в черево потужної машини. Лiтаючий танк вибухнув! Це нагадувало попадання каменю в кришталеву кулю, начинену горючою сумiшшю. Розлiтаються уламки, i палає шалене полум'я! Гарно виглядає!
  - I не треба нам стiнгерiв та "стрiл"! - усмiхнулася Байден-Марiя. Тут перед її очима миготять обличчя людей i трупи, безлiч трупiв. Здається, що вони шепочуть їй:
  - Ти нас убила! Осиротила дiтей! Тепер дружини нiколи не матимуть чоловiкiв! - I стогiн, хвилювання!
  Байден-Марiя заплакала:
  - Скiльки я сьогоднi вбила! Це так пiдло, i жорстоко! Боюся, Господь мене не пробачить!
  - Будемо разом горiти в Пекло! - посмiхнулася Путiн-Юлiана. - Удвох веселiше. Втiм, адже ми тепер мусульмани i на нас чекає джанат, гарне мiсце для тих, хто вбиває невiрних!
  Блондинка гаркнула:
  - Знущаєшся! Атеїстка!
  Руда войовниця помiтила:
  - Яка я є! Вiра без доказiв: що сокiл, без крил, може подряпатись, але не дасть здiйнятися!
  Байден-Марiя агресивно заявила:
  - Смерть i воскресiння Христа найкращi докази.
  Путiн-Юлiана свиснула:
  - I хто це бачив?
  Блондинка проворкувала:
  - Є свiдчення!
  Руда дiвчина цiлком логiчно помiтила:
  - Тисячi людей запевняю, що бачили Дiда Мороза та Санта-Клауса. Багато хто i Гаррi Поттер розмовляли. Не кажучи про тих, хто пiдриває себе в iм'я Аллаха. Свiдкiв багато, а доказiв жодних!
  Блондинка вiдзначила:
  - Але ж були Бiблiйнi пророцтва.
  Руда войовниця з переконанням промовила:
  - Можливо! Але, по-перше, пiдозрюють, що вони зробленi заднiм числом, а по-друге, багато пророкiв було, навiть той же Григорiй Распутiн. Про Ванга i Нострадамуса я не говорю, серед сучаснi авторитети так i Хiро, Уельс, Бєляєв, Конан Дойл все не перелiчиш!
  I аж нiяк не бiблiйнi, далеко не всi вiруючi провiсники, Бєляєв взагалi атеїст, як i Конан Дойл!
  Блондинка скривилася лобiк, збираючись з думками.
  Принц застогнав, мав жар. Путiн-Юлiана вколола йому ще одну ампулу i сказала:
  - Ну, все, кулю я витягла, рани обробила, житиме вiн. Втiм, щоб не почув, давай говорити японською.
  Байден-Марiя iз цим погодилася:
  - Гарна думка, але краще пiдiйде татарська мова, ось її принц точно не знає.
  Руда логiчно помiтила:
  - Ну що менi все одно, але краще мовою, алеутiв. Його не знають навiть терористи.
  Дiвчата продовжили бесiду, по дорозi їм правда трапилася нова аномалiя, вона виглядала досить дивно, повiтря вiддавало жовтуватою i в ньому проглядалися черепи. Вона рухалася до досить складної траєкторiї, згинаючи, але не ламаючи стовбури, видаючи писк подiбний до мишачого. Поруч iз нею летiла велика бiлочка з мордою кровососа. Коли один iз незграбних щурокабанiв трохи забарився, його зачепило. Туша миттєво пiдсмажила, вона обвуглилася, а крилата бiлочка кинулася на неї, почала прогризати м'ясо з скоринкою.
  Байден-Марiя зiтхнувши, помiтила:
  - Ось подивися, це дiя закону еволюцiї. Сумiш птицi та ссавця-вампiру.
  Путiн-Юлiана погодилася:
  - На зонi кажуть, є справжнi вампiри.
  Блондинка пiдтвердила:
  - Навiть потрапивши аномалiю або мiсце викиду, люди iнодi не гинуть вiдразу, а часом знаходять навiть цiкавi властивостi.
  Руда хихикнула:
  - Може, Чорний султан вампiр?
  - Не виключено! Але це лише створить нам проблеми. - Байден-Марiя зiтхнула - у барi, наприклад, був щонайменше один зомбi. У нього потрапили кулi, пробили, а кровi не було.
  Руда припустила:
  - Може, це просто був невдалий кут, або бронежилет.
  Блондинка термiнатор заперечила:
  - Нi, я можу, як i ти моментально схоплювати зображення та фiксувати найдрiбнiшi деталi.
  Путiн-Юлiана неохоче пiдтвердила:
  - Повiрила! Але загалом життя пiдтверджує правоти Дарвiна i заперечує Бiблiю.
  Байден-Марiя похитала головою:
  - Я б так не сказала! Наприклад змiщення будь-якої константи, сили гравiтацiї та спiввiдношення з електромагнiтними властивостями, на одну соту частину зробило б життя не можливим.
  Руда войовниця похитала головою:
  - А що це доведено експериментально?
  Блондинка знизала плечима:
  - Нi, але!
  Руда мегера завелася:
  - Ось бачиш! Креоцiанiсти оперують такими поняттями, якi неможливо перевiрити. Один учений написав, що якби всесвiт розширювався на одну трильйонну швидше, то вся матерiя розпорошилася, i не змогли утворитися зiрки. Але навiть те, що всесвiт розширюється не доведено, не кажучи, що невiдома нi її приблизна швидкiсть або навiть вiк. З цього питання розбiжностi у мiльярди рокiв.
  Байден-Марiя вигукнула:
  - Немає жодних мiльярдiв! Всесвiт набагато молодший. Земля була створена лише близько шести тисяч рокiв тому.
  Путiн-Юлiана заперечила:
  - А свiтло зiрок, що йшло мiльярди рокiв?!
  Блондинка впевнено вiдповiла:
  - Всевишнiй створив, що його вже дiйшов! Взагалi шануй роман "Спокуса Бога" i ти зрозумiєш як молодий свiт може бути схожим на той, якому мiльярди рокiв!
  Руда войовниця закивала головкою:
  - Це гарна казка. Є навiть наукове обґрунтування як можна створювати всесвiти та матерiю! Але Бiблiю це не доводить, тим бiльше, що ця книга сповнена протирiч.
  Блондинка насторожилася:
  - Яких?
  Руда припустила:
  - Ось ти вважаєш себе православною, а поклонiння мощам та iконам суперечить божественному одкровенню.
  Байден-Марiя зiтхнувши вiдповiла:
  - Знаю! Але є переказ!
  Путiн-Юлiана показала свою ерудованiсть:
  - Переказ не може скасувати закон Божий, даний на вiки та вiки. Iсус сказав: Доки не перейде небо та земля, жодна риса чи йота не перейде iз закону. А якщо поклонiння мощам та iконам гидота, то вона гидотою залишиться i в майбутньому.
  Блондинка прочирiкала:
  - Святi на iконах вiдiграють роль посередникiв.
  Руда гарпiя гаркнула:
  - Один у нас Бог, один i посередник мiж Богом та людьми - людина Iсус Христос.
  - А ти що пiд протестантiв липнеш.
  - Нi, я просто доводжу абсурднiсть релiгiї навiть iз погляду Бiблiї. Загалом церковникам скромностi не вистачає. Патрiарх називають святiшим отцем, а сам, хто створив всесвiт, сказав: чому ти кличеш мене благим - благий лише Бог на небi. Та й батьком нiкого не кличте, бо Один Батько на небесах. Тим бiльше такий термiн як святий отець належить лише Боговi. А тут використовується дуже святий. I взагалi бiльшiсть попiв лицемiри заробляють собi грошi.
  Свiтловолоса прочiрiкала:
  - Не всi!
  Руда дiвчина-президент буркнула:
  - Легше злiпити снiговика в пеклi - чим знайти безкорисливого священика!
  - Релiгiйна дискусiя найбезплiднiша - тому що обидва сперечаються не мають жодного уявлення про той предмет, про який сперечаються. - Помiтила, вiдчувши втому Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана стала активно наступати:
  - А що я скажеш не права. За часiв СРСР кожен, хто вступав до семiнарiї, давав передплату на спiвпрацю в КДБ. Це була обов'язкова умова пiд час вступу! Ти це знаєш!
  Блондинка з гiркотою погодилася:
  - Була така практика! Часто доводилося робити вибiр мiж свободою та пiдлiстю! Хоча я впевнена, що бiльшiсть батюшок, навiть будучи агентами, служили Богу i свою паству не здавали! Але може вистачить говорити про релiгiю. Давай краще обговоримо нашi подальшi плани.
  Руда дiвчина помiтила:
  - Добре! Почнемо iз наступного! Ми маємо розгром банди, знищення за добу понад двiстi людей. Тепер могутнє угруповання "Вимпел" - наш ворог.
  Блондинка кивнула:
  - Та це мiнус!
  Руда впевнено помiтила:
  - Але плюсом є те, що ми засвiтилися, i тепер нас активно ловитимуть. Переслiдувати та отримувати в нiс.
  - I що з цього!?
  - Чорний султан про нас дiзнається! Взагалi ми наробили багато дурниць, агенти ФСБ так не поводяться.
  - Звичайно!
  Руда зробила послiдовний висновок:
  - Значить, найрозумнiший терорист, Чорний султан, може постаратися використати таких крутих хлопцiв, як ми у своїх цiлях.
  Блондинка погодилася:
  - Звучить логiчно!
  - Тож треба постаратися вийти з ним на зв'язок.
  - Ми не знаємо де вiн хоча б приблизно.
  Путiн-Юлiана висловила припущення:
  - Швидше за все, на пiвночi. Цей танк добре захищений вiд дiї радiацiї, його розраховували створити для протидiї нейтронної бомби. Знаєш принципи випромiнювання вiльних нейтронiв та гамма-променiв.
  Байден-Марiя швидко вiдповiла:
  - Елементарно. Нейтронна бомба, дорожча за атомну, але куди менш ефективна з точки зору бойового впливу.
  Путiн-Юлiана погодилася:
  - Так добре, що це ти розумiєш.
  Байден-Марiя помiтила:
  - Але спочатку треба оминути озеро. Загалом iз космосу через супутники неможливо сфотографувати зону. Заважають аномалiї. Тож карти недостатньо точнi.
  - Тут озерце, мабуть, не поступається Байкалу.
  - За площею чи запасами води?
  - I тому, й iншому! Хоча нi, напевно, трохи менше. Загалом зона виросла, i досить помiтно. У будь-якому випадку, якщо ми не хочемо хоч когось ще вбити, потрiбно змiститися до бiльш пустельної пiвночi.
  - А поки подивися, якi великi лопухи! - вказала Байден-Марiя. - Може, в них заховаємось, мабуть, танк з повiтря не помiтять.
  Путiн-Юлiана спохмурнiла:
  - Це навiщо?
  Байден-Марiя логiчно вiдзначила:
  - Ми вже кiлька дiб не спали, а день був дуже знервований. Як i всi напруженi останнi днi. Потрiбно хоча б п'ять годин вiдпочити.
  Руда кивнула:
  - Згодна! Катування безсоння - найстрашнiша катування!
  Дiвчата-президенти в'їхали в лопухи, потiм не полiнувались, виповзли з вежi. Листки схожi на вiтрила стародавнiх бригантин, були зеленi, в помаранчеву цятку, були на дотик теплi та м'якi.
  - Чи не отруйнi? - запитала Байден-Марiя.
  - Та нiби нi! - Швидше за все, це я отруйна. - заявила Путiн-Юлiана.
  Несподiвано з-за листа виповзла гусениця, товщиною приблизно з колода, волохата довжиною в три метри. Вона поводилася не агресивно, лише поворухнула лапками. Її мордочка нагадувала свину. Раптом iз носика випливло зображення. Воно було тривимiрним та кольоровим. Воно набуло форми спочатку одного, потiм iншого бiйця у камуфляжi. Згодом бiйцiв стало троє. Пiсля з'явилася дiвчина, миловидна та усмiхнена, за нею iнша та третя. Перша руда, друга чорна, третя свiтловолоса. Вони зiйшлися обличчям до солдатiв i почали пестити. Поцiлунки обiймання, пiсля дiвчини стали скидати одяг.
  - Ну ви гусеницi i даєте! - крикнула Байден-Марiя. - I в тваринному свiтi панує розпуста!
  Путiн-Юлiана заперечила:
  - А менi подобається, хлопцi дуже симпатичнi, дiвчата теж не поганi. Але взагалi дивно, як ця гусениця здатна проектувати чужi думки.
  Блондинка похитала головою:
  - Ну це не мої думки! Та й тобi дивно таке думати, ти що любиш "груповуху"?
  Руда войовниця заперечила:
  - Я особисто не проти цього, але зараз про вiчний iнстинкт не думала.
  Блондинка, блискаючи очима, запропонувала:
  - Гаразд, вже, пропоную наступне, цього звiрка взяти з собою на дослiдження, може в лабораторiях навчаться його використовувати.
  . РОЗДIЛ Љ6
  Путiн-Юлiана рiшуче заперечила:
  - Та заради чого! Ми що його тягатимемо. Ось виконаємо завдання i виловимо наступного разу. Та не ми, а, швидше за все, iншi вченi.
  Байден-Марiя пискнула:
  - Бiологи!
  Рижуха рiшуче вiдповiла:
  - Нехай навiть так!
  Голограма потьмянiла, замiсть закоханих пар, на нiй став крутитися танк, вiн навiть трохи пiдтанцьовував.
  Байден-Марiя здивовано запитала:
  - Ого, схожий на наш! Як ти думаєш, вiн кращий за "Абрасма"?
  Путiн-Юлiана рiшучим тоном вiдповiла:
  - Спiрне питання, дивлячись у чому! Взагалi, американцi основну ставку роблять на потужне бронювання. Боятися втратити машину.
  Блондинка нагадала:
  - Бойовий досвiд показав "Абрасм" не пробиваємо для Т-72, а в нього однаковий калiбр iз Т-90.
  Руда уточнила:
  - Правильно, але початкова швидкiсть снаряда у Т-90 вище, тому який танк сильнiше може визначити лише бойова практика.
  Блондинка-президент засмiялася:
  - Китайцi скопiювали броню у "Амброса", а гармату у Т-90. Взагалi, Китай нарощує вiйськову мiць, якщо справа дiйде до вiйни, то нам, мабуть, не встояти.
  Рижуха-президент погодилася:
  - Отож нам i треба виграти час. Потiм таких, а може, навiть найкращих солдатiв як ми нароблять, i в нiхто не встоїть.
  Голограма гусеницi змiнилася на вертолiт, потiм на БТР. Тут виповзла iнша гусениця. Вона була така нiжно-рожева iз золотистими цятками. Обидвi гусеницi обернулися, спалахнули голограми. З'явилися юнак та дiвчина. У юнака була механiчна рука, а дiвчина чудова. Путiн-Юлiана згадала, де їх бачила:
  - Це серiя iз Зоряних вiйн!
  Байден-Марiя погодилася:
  - Майбутнiй чорний лорд та його принцеса! - Розумiю! Але звiдки гусеницi можуть знати.
  Руда дiвчина пискнула:
  - Точно телепатiя та читання думок. Не кожному дано. Особливо серед нерозумних тварин.
  Блондинка тицьнула пальцем:
  - Дивись, образи змiнюються.
  Вогняна войовниця розсмiялася:
  - Це чудово!
  Перед ними постали чоловiк та жiнка. Вони були дивно знайомi, хоча Байден-Марiя i вразилася, дiзнавшись їх:
  - Майстер i Маргарита!
  Путiн-Юлiана погодилася:
  - Та дуже схоже на те! Тiльки артистiв можна було пiдiбрати пофарбованi. Маргарита не мiсiс всесвiту, але майстер не Ален Делон.
  Блондинка логiчно помiтила:
  - Не за гарну мордку, акторiв цiнують.
  Рижуха рикнула:
  - А нас! Хiба ми не гiднi грати в кiно?
  Свiтловолоса кивнула:
  - Ми народженi розкладати пасьянс смертi!
  Вогняна дiвка видала:
  - Перемагаючи навiть цiною шахрайства!
  Блондинка пiдморгнула:
  - Як вийти!
  Майстер та Маргарита почали танцювати. Маргарита сiла на щiтку i полетiла.
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - нагадує Гаррi Поттера.
  Байден-Марiя заперечила:
  - По-моєму, краще!
  Руда дiвчина не погодилася:
  - Першi серiї нудноватi: мляво розкручений сюжет! Хоча доводилося щось дивитися гiрше.
  Блондинка пискнула:
  - Або, коли палить напалмом.
  - Були такi проекти iз зоною.
  - Iдiотська iдея! Це скiльки напалму потрiбно! I лiтакiв iз дорогим паливом! - Ту переодягненi дiвчата розсмiялися.
  Чоловiк тим часом перетворився на борова, хрюкнув i зник за межi проекцiї.
  - Краса! Це у них, що шлюбний сезон вирiшили влаштувати виставу? - Здивувалася Байден-Марiя.
  Руда брякнула:
  - Любовнi iгри!
  Двi гусеницi зблизилися, поклали одна на одну лапки. Голограми над їхнiми головами змiнилися. Виник молодий Михайло Боярський, зi шпагою в руках, жiнка схожа на артистку Терехову лише молодшу та сексуальнiшу.
  Вони схрестили шпаги i почали рубатися! Чоловiк проти жiнки, так майстерно, мов у залi!
  - Ого, я б сама Боярського заколола. Вбити красиву жiнку, що може бути вульгарнiше. - заявила Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана хихикнула:
  - А може, замучила в лiжку!
  Точним випадом кiношний Дартаньян вибив шпагу ледi Вiнтер. Пiсля чого вони увiйшли в обiйми одне одного!
  - Моя улюблена зiрка, ми будемо разом назавжди! Будемо разом завжди!
  Мiледi вiдповiла:
  - Натуральний брюнет, таких, як ти, у Парижi немає, i молодий, i заводний! I неодружений, неодружений!
  Вони пристрасно цiлувалися, занурюючи один одного губи. Байден-Марiя та Путiн-Юлiана дружно заспiвали:
  Нехай союз сердець скує, мiцнiше стали,
  Отряхнем з клинкiв наплив кривавого пилу!
  I очi в сльозах, як зiрочки виблискували,
  Будь зi мною навiчно: пристрасно говорили!
  Дiвчата, котрi щодня, розсмiялися, показали зубки! Пiсля чого помахали гусеницям, якi, майнувши хвостами, зникли в лопухах.
  Войовниця-блондинка вiдзначила:
  - Гарнi та кумеднi звiрята! З їхньою телепатичними здiбностями можна такi крутi спецоперацiї проводити. Чи стануть грозою шпигунiв!
  - Або самi шпигунами. Дивно, але таких я не чула! - З подивом промовила Путiн-Юлiана. Хоча про зону багато чула, та й у письменникiв на це фантазiї не вистачило.
  Байден-Марiя сердито вiдзначила:
  - Сучаснi письменники непару радянських часiв, створюють не шедеври, а кашку для "пiпелсу"! Ось згадай, наприклад Бєляєва чи Толстого, були iдеї та оформлення.
  Руда пропищала:
  - Гаразд, люба скiкенхенд! Давай поспимо.
  - Не бiльше п'яти годин.
  - I не менше!
  Байден-Марiя, як завжди, молилася Богу в iм'я Христа, i вибачалася за безлiч трупiв на шляху.
  - Повiр, Отче я не хотiла, але iнстинкт убивцi сильнiший за розум. Не виключено, що це такi гени, коли нашi зародки змiнили.
  Тут їй почулося, що глибокий голос промовив:
  - Не треба посилатися на генетику. Хiба Каїн та Авель не мали єдиного батька та матiр. Проте один був праведником, а iнший одержимий демонами. Крiпи дiвчинка, i запам'ятай, Самсон i Давид вбивали тисячами, але залишилися великими героями вiри. Будь вiддана своєю Богом обранiй Батькiвщинi!
  Пiсля цих слiв Байден-Марiя тричi перехрестилася та заснула.
  Путiн-Юлiана нiколи не молилася, докорiв сумлiння не вiдчувала i спала сном праведника!
  Дiвчата-президенти звикли спати без сновидiнь, але цього разу це у них не вийшло. Особливо у вражаючiй Байден-Марiї.
  Її сновидiння набули характеру вiртуальної гри. Дiвчинi снилося, що вона опинилася в далекому майбутньому. Щойно Велика Росiя виграла космiчну вiйну проти цiлої коалiцiї iногалактiв. Серед них були такi монстри, що уяву безсило уявити. Деякi навiть не мали конкретної форми, залишаючись простим набором логарифмiв та символiв. Iншi складалися з антиматерiї та транс-плутонових елементiв. Згадувати страшно, мiльярди зорельотiв та трильйони солдатiв знищено! Її саму кiлька разiв поранило, навiть вiдрiзало ноги, та войовниця швидко вiдновилася! Буквально за хвилину:
  - Тепер людство, яке керується з єдиного центру, контролює мiльйон галактик! - сказала сама собi вона.
  А поряд з нею крокував хлопець: високий, могутнiй, iз коротко стриженим свiтлим волоссям. Вiд його тiла вiяло силою та пристрастю, а запах п'янив. У майбутньому, люди навiть спiтнiвши, не дуже пахли, вiрнiше їх запах у будь-якому разi був приємний. Щойно вони пообiдали в ресторанi i крокували ситi, веселi.
  - Чого ти ще хочеш мила!
  - Для мене найбiльша насолода це боротися поряд з тобою. Але менi так набридли всi цi високi технологiї, велика кiлькiсть роботiв. Хочеться чогось казкового.
  - Менi теж було непогано, звичайне "фентазi" стане розрядкою.
  - Так давай увiйдемо до зали iлюзiй.
  Юнак i дiвчина пiдiйшли до велетенської у формi цирку будiвлi. Воно нагадувало куполоподiбний твiр iз пелюстками айстри.
  Вони увiйшли до цього транс-залу! Їх сканували i, впiймавши у випромiнювання, вiдправили у вiртуалку. Вiчно юнi бiйцi замовили гру "Танець вiдьом".
  Битва хоч i не реальна, але видалася спекотною. Монстри все насiдали i насiдали. З ким закоханiй парi тiльки не доводилося битися. I з жахливими триголовими собаками, i з сухопутними кальмарами з шаблями замiсть щупалець, а пiд кiнець - iз семиголовими драконами, що вивергають полум'я. Собаки, у тому числi змiшанi з щурами, та розмiрами з трьох поверховий будинок.
  Щоб їх убити була потрiбна винахiдливiсть. У тому числi застосування чарiвних артефактiв, що нагадують камiнцi зони. Вимовляєш заклинання, i здавалося, невразливий велетенський собака зникає. Ще цiкавiша битва з драконами, тут вiдсiкаєш одну голову, виростають двi. Дiвчина здогадалася посипати обрубок радiоактивним iзотопом. Пiсля чого страшна тварина розсипається сама собою. Тут її партнер проявив винахiдливiсть її партнер, став використовувати радiоактивнi бульбашки. Завзята м'ясорубка з незлiченними ворогами, прорив через лiси, пiсля чого слiдує атака живих дерев.
  Потiм - хижi щупальцi болiт з купами, що провалюються пiд ногами. У трясовинi свої монстри - зеленi, синi, жовтi, з червоними цятками. Вони верещать i намагаються вхопити за ноги, щоб потягнути на дно. Треба постiйно пiдстрибувати i перемiщатися, iнакше тебе засмоктає в смертельну жижу. А змiї так прямо рвуться з-пiд купи. Ти не одна, крiм напарника, за тобою скаче на конях вiйсько, але його воїни слабшi за тебе, i ти їх залишаєш далеко позаду. Особливо небезпечнi комп'ютернi маги, але їх ти зустрiчаєш лише, коли прориваєшся до замку. Один магiв напускає леза пiтьми, що обертаються. Вони злетiли з веж, i Байден-Марiя разом зi своїм хлопцем, щойно встигла парирувати їх ударами мечiв. I все ж таки її зачепило, нiжну щiчку обпалило, а кiлькiсть життєвої енергiї зменшилася. Дiсталося i хлопцевi, пробивши могутню ногу. Бiй продовжувався. Блискавки чарiвника дiставали Байдена Марiю, вона ледве встигала ухилятися. Пiд ногами з'явилися численнi трiщини. Дивний дим бузкового кольору затопив двiр замку, здавалося, це вириваються демони. Вони впиваються в тiло i рвуть легенi. На щастя, на мiсцi вбитого монстра виявився протигаз, що виплив з туману, ромбовидної форми, заснований на анiгiляцiйному принципi. Надiйний захист. Можеш рухатися далi. Треба пройти справжнiй лабiринт, де тебе зустрiчають скелети, зомбi, вурдалаки, рогатi чорти. Головний чародiй нагадує людину, тiльки на рiдкiсть потворної. Безокi i спритнi тварюки обплутали Байдена-Марiю, вона ледве встигла вiдбитися. Знову поранена, у груди, i в стегно. А її напарник пiд вiдстав!
  - Жах! Я все програю! - заявила дiвчина.
  Кiлькiсть життiв катастрофiчно зменшувалася. I знову їй пощастило: прорвавшись до замшелої шафи, Байден-Марiя влила в себе пляшечку з лiками. Повернулися сили, пропав бiль, i вiн люто обрушився на породження темряви.
  Одними мечами стало важко боротися. Догадлива Байден-Марiя застосувала заклинання, використовуючи захоплений мiшок iз чарiвною силою. На безоких i безносих парфумiв обрушився спочатку вогняний дощ, потiм крижаний град, пiсля падiння бутонiв iз квiтками, що видають сильнi запахи.
  - Що вам, схоже, подобаються лише трупи. - Сказала вона.
  - Нi, бiса тобi не пiти.
  Байден-Марiя жбурнула фантик, переможно завершивши цей етап битви. Лабiринт замку був завалений купами тiл, що стрiмко гниють.
  Дiвчина знемагала вiд напруження. Поодинцi здолати мага було важко. Щоправда, союзниками виступали добрi птахи, але вони безнадiйно вiдстали. Маг обсипав Байдена-Марiю розжареними стрiлами. Одна з них ледь не пробила очей, ковзнувши вздовж брiв, iнша зачепила нiжне вухо. Наступна стрiла потрапила в область серця. Добротна броня витримала. Ось з'явилася медуза-чарiвниця. Вона запустила блискавку, i черговий зомбi, що вилiз з-пiд землi, перетворився на палаючий смолоскип. Їхнiй супротивник був теж не промах - ужаснув таким величезним пульсаром, що двi вежi впали, розсипавшись курявою брижами. Байдена-Марiю перекинуло вибуховою хвилею, її партнера випарувало. Розвiдниця вiдразу схопилася i запустила пульсаром у вiдповiдь. Мабуть, потрапила - чарiвник поперхнувся вогником. Значить, i в нього життя зменшується.
  Байден-Марiя помiтила енергетичнi точки i ледь помiтнi лiнiї. Потрiбно пiдключитися до них, це велика магiчна сила. Дiвчина стала в суцiльний захист, вал вогнiв тепер для неї нешкiдливий. Невразлива, вона може йти на зближення з ворогом - загнати його в кут, а там обробити на частини. Все питання у тому, як мислить кiборг. Якби Байден-Марiя знав, вона здивувалася б - кiбернетичний витвiр мислив подiбно до людини i вже знаходився на межi панiки. Схоже, новий супротивник занадто спритний i швидкий, вiн свiтиться силою, як смолоскип уночi. Отже, не зважаючи на слабких союзникiв, потрiбно завдати по вороговi вирiшального удару. Як зробити? Адже ворога прикриває солiдний захист, i, як вiн бачить, супротивник черпає сили з магiчних лiнiй. Вiн зважився на вiдчайдушний крок - помiтити свою коронну зброю "Каскад Анiгiляцiї". Нiякий захист не витримає, якщо вiн увiллє у спис всю силу i термоядерне накачування на додачу. I пекельний чарiвник зiбрав силу. Диявольська енергiя вилилася на кiнчики його пальцiв, потiм мiж долонями заклубилася пiтьма, вона перетворилася на подобу ракети. Нарештi, останнє слово закляття. Чорнокнижник витягнув руки, i зiткане з пiтьми та термоядерної енергiї спис вивернувся з вершини вежi.
  Пiд ударом неймовiрної сили магiчний захист урвався, як скло пiд автоматною чергою. Байден-Марiя заволала вiд нестерпного болю - коли руйнуються чари, це завжди болiсно для того, хто їх наклав. Але наступної митi розвiдниця зрозумiла, що це лише передвiсник справжнього болю. Коли в неї встромлялася ракета, що самонаводилася, крик, що вирвався з його глотки, не був людським. Так кричить смертельно поранений звiр чи в'язень пiд варварськими тортурами. Навiть кiбернетичнi ящiри злякалися i з переляканим скреготом злетiли в повiтря.
  Байден-Марiя непритомна впала на купу ще мерехтливих, але вже зникаючих монстрiв. Енергiя життя вичерпалася, i комп'ютер оголосив безпристрасним голосом: "Гравець номер один убитий. Можете розпочати гру заново".
  Дiвчина прокинулася, вона тремтiла i була в холодному потi.
  - Треба ж таке побачити увi снi!
  Путiн-Юлiана ще спала, а Байден-Марiя вiдчула себе ще бiльш стомленою, нiж перед тим як лягла спати. Тому вона обернулася i заснула, цього разу без сновидiнь.
  Прокинулася дiвчина, коли Путiн-Юлiана трясла її за плече.
  - Вставай соня. А то проспиш царство небесне.
  - Можливо! - Дiвчина-блондинка неохоче встала. - Тепер що робитимемо?
  Рижуха запропонувала:
  - Як планували, поїдемо на пiвнiч. Бензин повний бак.
  Свiтловолоса войовниця погодилася:
  - Тим краще на п'ятсот кiлометрiв вистачить.
  - Зараз менше!
  Дiвчата посiдали i поїхали, танк виїхав з лопухiв i поступово розганявся. Довелося обминати озеро, вибираючи маршрут картою. Дiвчата-центурiони оглядалися трохи хвилюючись. Принц спав, але вже не бурмотiв увi снi. Рани Путiна-Юлiани затягувалися на очах, прискорена регенерацiя властива їх типу. Дивлячись на те, як зникають пробоїни вiд уламкiв та куль, дiвчина-блондинка помiтила.
  - Все ж таки велика у нас перевага над звичайними людьми. Скiльки часу у простої людини затягувалися такi рани.
  Рижуха iз цим охоче погодилася:
  - Кiлька тижнiв, а ти маєш приголомшливу силу. Також, як i я дивися мiй шрам, вже затягнувся, а за пару годин не залишиться i слiду.
  Байден-Марiя вважала за потрiбне нагадати:
  - Наша сила, у кращих кристалiчних бiлкових гратах i надактивних стовбурових клiтинах. Ми регенеруємо дуже швидко, як у казцi. Щоправда, чомусь тiльки жiнки на це здатнi, чоловiки не мали. Утiм, у дiтей ще можна прискорити вiдновлення. Так i принц стане на ноги, куди швидше за дорослого.
  Руда войовниця суворо помiтила:
  - Витрачати на такого паскудного хлопчика дорогу сироватку, це все одно, що робити свинi пересадку серця.
  Добросердечна блондинка помiтила:
  - Ну, навiщо так грубо, вiн чоловiк, та ще й наполовину європеєць.
  Путiн-Юлiана пискнула:
  - Та ще в ньому текла кров Халiфа. Ну гаразд, може, зрiжемо шлях, вийдемо на берег i пройдемо пiд водою.
  Байден-Марiя з тривогою помiтила:
  - Велику глибину танк не витримає, а озеро не найменше.
  Руда войовниця зiтхнула:
  - Мабуть, доведеться петляти як зайцi.
  Пацюкiв були тут як тут! Вони пiдскочили до танка, спробували куснути, залишаючи тонкi зуби. Але переконавшись, що титанова броня їм не по зубах, вiдскочили вбiк. Одного разу пробiг зубр-мутант. Шерсть його була мов мох рогiв чотири i три очi. Поводився вiн не агресивно, якийсь час пробiгся за танком i вiдстав.
  - Наш бiлоруський брат! - зауважила Байден-Марiя. Дуже красива тварина, тiльки зелена.
  - Та в нього замiсть копит ласти, болотами ховається. - повiдомила Путiн-Юлiана. - А так звiр як звiр.
  Блондинка-войовниця вiдзначила:
  - Земноводне парнокопитне. Брр! Але ж жаба не може схрещуватися iз зубром?
  Руда неохоче погодилася:
  - Теоретично нi, але тут не простий обряд сполучення, а перенесення мутацiї генiв.
  Зубр досить високо стрибнув, зламавши гiлки. У небi сплелися у вузол кiлька блискавок. Так усе перекрутилося, потiм струснуло повiтря та ґрунт. Пропливла краплеподiбна з бузковим вiдливом аномалiя, дерева стали, мов гумовi, стали стискатися i розтискатися.
  Байден-Марiя з тривогою вимовила:
  - Тут явно змiнюються параметри та структура матерiї. Сама фiзична природа стає iншою. Потрiбно вивчати такi механiзми, намагатися їх використовувати.
  - Насамперед у вiйськовiй сферi. Особливо цiкаво було знайти нейтралiзатор атомної та водневої бомби. Того, хто винайшов атомну бомбу, потрiбно воскресити, а потiм мiльярд рокiв катувати за допомогою нанотехнологiй. Я навiть можу розробити спецiальний механiзм тортур. Наприклад, крихiтнi машинки що впливають, на нервовi закiнчення, пiддаючи больовому впливу кожен орган. Тут можна багаторазово посилювати страждання, зокрема накладаючи гiперструм на iмпульси, що йдуть у мозок, як головний, так i спинний. Кожна клiтка страждатиме! - войовничо заявила Путiн-Юлiана.
  Блондинка заперечила:
  - Ну чому ти така жорстока. Тим бiльше, що вiдкриття ядерної енергiї просунуло людство до могутностi. У майбутньому безсумнiвно створять ще потужнiшi руйнiвнi системи, в нескiнченне число сильнiше нинiшнiх. Зокрема у романi "Спокуса бога" описаний спосiб вилучення енергiї, коли один атом вiдтворює кiлька галактик.
  Руда войовниця зiтхнула:
  - Я читала приголомшливий твiр! Навiть виникають сумнiви, чи знайдеться у новому свiтi мiсце для подвигу.
  - Завжди знайдеться! У гонцi мiж науково-технiчним прогресом та моральнiстю, остання, приречена на роль аутсайдера! Хоча людство ризикує провалитися у прiрву мiж наукою та мораллю! - помiтила Байден-Марiя.
  Руда пискнула:
  - Або злетiти!
  Блондинка прочирiкала:
  - Вiд вибуху! Бабах!
  Путiн-Юлiана вирiшила перевести розмову на iншу тему:
  - А слони тут можуть бути?
  Блондинка знизала плечима:
  - Малоймовiрно! Не їхнє середовище! Слон любить тепло. Пам'ятаєш, як Ганнiбал пiд час переходу Альпи втратив усiх слонiв.
  В голосi вогняної розвiдницi почулася гiркота:
  - Цiкаво! А ось стародавнi русичi нiколи не воювали зi слонами. Хоча постiй наче пiд час походу Святослава на Вiзантiю, був такий епiзод.
  Байден-Марiя гордо вимовила:
  - I звернула слонiв у втечу, змусивши потоптати власнi вiйська. Це вражало, як такi тушi розбiгаються.
  - Гаразд, про дещо ми поговорили, а тепер дивись який пiвник перед нами! - Дiвчина-рижуха вказала вперед. У кiстянiй бронi стояв царський птах, величезний як корова, з шiстьма крилами. А голiв iз фiолетовими гребенями цiлих три!
  - Рiдкiсний птах! - помiтила Путiн-Юлiана. - Разу чи два описували її появу, але жодного достовiрного свiдоцтва. Взагалi, брали панцирного триголового пiвня за марення божевiльного.
  - А ми не маримо? Можливо, нас зачепило аномалiєю? - промовила iз сумнiвом Байден-Марiя. - Та й узагалi, як це пояснити?
  Путiн-Юлiана набула:
  - Що тебе дивує?
  Блондинка вiдзначила:
  - Щури та схрещування генiв цiлком науково! З усiх геномiв геном щури найстiйкiший, не зовсiм даремно їх так притягують до себе радiоактивнi смiтники. Але три голови - це абсолютно не функцiонально.
  Руда iз цим частково погодилася:
  - Можливо! Але й казка про триголового змiя Горинича з'явилася не на порожньому мiсцi. Ймовiрно що у давнину нас вiдвiдували iншi цивiлiзацiї. Вони давали специфiчне радiоактивне випромiнювання, яке призвело до появи мутантiв.
  Блондинка пискнула:
  - Або навiть простiше проводили спрямованi експерименти над тваринами, як зi свого свiту, так i нашого!
  - Теж дуже ймовiрно!
  - I що ти думаєш, це його "марсiяни" таким зробили?
  - Нi, просто тут не проста радiацiя. Крiм вiдомих наук Альфа, бета, Гамма, вiльних нейронiв, тут є випромiнювання, що носяться з надсвiтловою швидкiстю, i кардинальним чином змiнюють ДНК. Тут такi рiзновиди можуть бути, всiх не перелiчиш.
  - Згодна! - Дiвчина-блондинка зiтхнула. Вести наукову дискусiю мовою алеутiв не надто легко.
  - Так от i панцирний пiвень цiлком функцiональний.
  Триголовий птах пiдняв голову i спалахнув блакитним полум'ям.
  - Це горить водень! - помiтила Путiн-Юлiана. - У його шлунку вiдбувається розщеплення води. Взагалi, коли я каталася на водневому автомобiлi, вiн був куди кращий за бензиновий. За п'ять секунд зривався з мiсця i сягав 150 кiлометрiв на годину.
  Войовниця-блондинка в досадi помiтила:
  - А чому такi по Москвi не їздять?
  Руда припустила:
  - Бензину поки що вистачає!
  Байден-Марiя щиро помiтила:
  - Iнодi шкодуєш, що в Росiї надто багато нафти та газу. Якби наша країна була переможною природними ресурсами, прогрес розвивався б швидше. Було бiльше стимулу економити чи шукати альтернативнi джерела енергiї.
  Путiн-Юлiана цього разу погодилася з напарницею:
  - Можливо! Якби була президентом, то всi нафтодолари вкладала в науку i скуповувала вчених з усього свiту. Майбутнє буде за країною, що вийде до космосу.
  - Хто економить на науцi - грабує своїх нащадкiв, а грабує нащадкiв назавжди залишиться жебраком! - заявила Байден-Марiя.
  - Згодна! Грабуючи нащадком, можна збити капiтал, але не можна розбагатiти! - погодилася дотепна Путiн-Юлiана.
  Триголовий пiвень помахав крилами i трохи провiв танк. Тряса стала надто непролазною, i довелося повертати, застосовуючи суворовську тактику обходу. Дiвчата досить успiшно справлялися з керуванням. Поки вони їхали, зовсiм розвиднiлося. Начебто їхати стало легше, болото скiнчилося, i вони пiшли пагорбами. Танк - це не автомобiль, машина надiйна, пройде крiзь будь-яку горловину.
  Ось попереду знову заблищало озеро, його хвилi здавались похмурими та холодними. Три сонцi давали моторошне свiтло, i вiдблиски в хвилях.
  - Дивись катер! - вказала Путiн-Юлiана.
  Дiйсно водну гладь розрiзав механiчний човен, його гостра дзьоба пiшла вправо, i вона розвернулася.
  - Можуть i нас побачити! - заявила Байден-Марiя. - Це загалом не дуже сприятливий розклад.
  - Нехай спробує сунутися, ми його на мушку та на сонечко! - пригрозила Путiн-Юлiана.
  Блондинка припустила:
  - Теж цiкава думка! Але в закон карми ти вiриш?
  Руда агресивно помiтила:
  - Що нiбито вбивства її обтяжують? I так i нi! Бiополь може i iснує, але найбiльшi вбивцi не солдати, а полiтики. Вони скоюють численнi злочини, прикриваючись iм'ям закону.
  Свiтловолоса войовниця хихикнула:
  - Звiсно! Полiтика брудна справа, що вiдбувається в чистих костюмах!
  Принц заворушився, i розплющив очi:
  - Ви кажете про що!
  Путiн-Юлiана рiшуче заявила:
  - Про рiзнi речi, у тому числi й полiтику. Але ти не напружуйся i не вникай. Мiзки мають бути розслабленi.
  Хлопчик намагався заперечити:
  - А що хiба розумовi процеси не прискорюють одужання?
  Руда рацiонально помiтила:
  - Дивлячись якi! Iншi розмови про полiтику тягнуть на сон, в iнших викликають лише головний бiль.
  I дiвчина-президент тупнула чоботом.
  Принц частково погодився:
  - Можливо, особливо якщо йдеться про Iзраїль. Втiм, ця країна приречена: треба лише нам перестати воювати один з одним.
  - Вiйни мiж арабами - це тренування. Свого роду спаринги, перед серйозним наступом. - помiтила Путiн-Юлiана. - Втiм, коли справа дiйде до великої вiйни прапор пророка об'єднає всiх, а правовiрних у всьому свiтi, два мiльярди багнетiв! Де встояти Iзраїлю?
  Хлопчик проревiв:
  - Нiяк! Майбутнє за iсламом! Головне лише розгромити Росiю, що робить чорний султан!
  Руда з досадою пискнула:
  - А як нам його знайти!
  - Є одна маленька зачiпка! - тихим пошепком промовив принц.
  Путiн-Юлiана спохмурнiла:
  - Ти знаєш?
  Хлопчик показав, що вiн не такий вже й простий:
  - Звiсно! Потрiбно видати в ефiр музику Алi Бензiна. Тодi моджахеди зрозумiють, що це свої, або принаймнi пов'язанi з iсламським центром опору.
  Руда здивувалася:
  - Так просто?
  Хлопчик згiдно кивнув:
  - Та навiть дуже просто! Але це великий секрет i тiльки для тих правовiрних, хто допомагає Чорному султану.
  Байден-Марiя помiтила:
  - А допомагають, схоже, не всi!
  Принц з досадою вигукнув:
  - Якби все, то свiт давно був би iншим!
  Рижуха запитала:
  - А яка мелодiя?
  Принц показав свiй дорогий годинник.
  - Вона записана на них! Можете видати в ефiр. Якби в мене, їх не вiдiбрали проклятi бандити, то я б попередив своїх, а заразом i чорного султана.
  - Чудово! - Путiн-Юлiана намагалася приховати радiсть. - Таким чином, ми зумiємо досягти поставленої мети.
  Принц кивнув, потiм зблiд:
  - Давайте запускайте швидше! - Хлопчик знепритомнiв. Байден-Марiя помасажувала йому шию, i вiн знову прийшов до тями. - Зараз я наберу мелодiю.
  Мелодiй у годинах було двадцять чотири, i лише одна з них належала Алi Бензiну. Музика незвичайна, що вiддалено нагадує драйв. Дiвчина запустила її в ефiр i стала чекати.
  Принц знову заснув, молодий органiзм так швидко вiдновлювався.
  Минуло пiвгодини, дiвчата ще двiчi повторили мелодiю у прямому ефiрi, намагалися, щоб вона звучала у центральному напрямку. Нарештi пiшов, i невизначений за тональнiстю голос, арабською мовою повiдомив:
  - Якщо хочете дiзнатися про цiкаву iнформацiю, зупинiть танк, бiля лiнiї ЛЕП, вiрте нам.
  Путiн-Юлiана пiдтвердила:
  - Класно ми готовi.
  Пiсля болiт тут справдi була високовольтна лiнiя. Зарослi тиною уламки вертольота важко було розглянути. Пiд'їхавши до обваленої ЛЕП, танк зупинився. Путiн-Юлiана пiднялася i висунулась iз вежi.
  - Ну, що ми чекаємо?
  Байден-Марiя попередила її:
  - Може це засiдка, i нас ракетою накриє "Вимпел".
  Руде дiвчисько вишкiрилося:
  - Ти серйозно, думаєш, вони ловлять саме нас?
  Блондинка зiтхнувши помiтила:
  - Пiсля того прочухана, що ми там влаштували за нашу голову вчасно оголошувати нагороду. Один М-24, чого вартий.
  - Мабуть, тепер iдуть нашим слiдом, поки ми їх не знищимо. - Путiн-Юлiана пiдтяглася i покрутила головою. Раптом перед ними майнула тiнь, постать на кшталт камуфляжного скафандра з'явилася поруч iз танком. Путiн-Юлiана, проте, була готова присягнутися, що нiчого подiбного ще секунду тому не бачила.
  - Ого! Така рiзка поява, я мiг i вистрiлити! - сказала вона - руда мегера.
  - Те, що ви добре володiєте плюсом! - вiдповiла дiвчина арабською мовою. I несподiвано спитала. - Знаєте росiйську.
  - Звiсно, ми з ними воювали! - вiдповiла Байден-Марiя.
  Дзвiнкий голос вiдповiв:
  - Як бачимо наш рух "Майбутнє" не помилився у вас!
  Той, хто говорив, пiдiйшов ближче, камуфляж, вiдкрите обличчя з довгим чорним волоссям. Типовий дiвчина кавказька красуня. Трохи нахилила довгi вiї. Голос лагiдний:
  - Ми навели довiдки про вас! Такi крутi хлопцi, розгромили банду i влаштували прощальний салют цiлого конкуруючого нам руху!
  Путiн-Юлiана надулася i стукнула себе кулаком у груди:
  - Та й ми це зробили!
  - Добре, хто передав вам наш пароль.
  - Принц Хаттаб iбн Сулейман. - вiдповiла, трохи повагавшись Путiн-Юлiана. - Може, ви чули, про нього, батько емiр вiдомий.
  - Юний борець за вiру! Виросте великим воїном! Вiн iз вами?
  Байден-Марiя вiдповiла:
  - Так, але настiльки тяжко поранений, що зараз спить!
  - Але головне, що живе! - Дiвчина зробив знак, i з'явилася струнка постать, що нагадує нiндзю в масцi, тiльки форма не чорна, а плямиста. Вона вклонилася, голос був хрипкий.
  - Вiтаю бiйцiв за вiру!
  - Це Денис Польовий! Колишнiй росiйський спецназiвець. - заявила дiвчина. За нацiональнiстю росiйська.
  - А йому можна довiряти? - iз сумнiвом вимовила Путiн-Юлiана.
  Дзвiнкий голос випромiнював упевненiсть:
  - Звичайно, як небiжчику, а вiн, зрештою, i є небiжчик.
  Руда дiвчина здивувалася:
  - Як небiжчик!?
  Дiвча-арабка весело вiдповiла:
  - Так! Зомбi, вбитий та воскресений. Ранiше ворог, а тепер слухняний раб чорного султана. Проте дуже сильний, слухняний нашим командам.
  Байден-Марiя зiтхнула:
  - Це цiкавий спосiб приручити ворога! Як тигр, лютий звiр приборканий силою людського розуму.
  - Правильно! Тут нам допомагають артефакт зони.
  Блондинка з боязкою надiєю запитала:
  - То ми можемо побачити Чорного Султана?
  Жiнка замотала головою:
  - Нi! Ми поки що вам не можемо повнiстю довiряти! По сутi ви нам невiдомi. Хоча воїни справдi чудовi.
  Путiн-Юлiана в досадi прохрипiла:
  - Жаль, що нам не довiряють!
  - Ось принца ми можемо забрати iз собою! Поранений вiн вам тягар, а ми його швидко вилiкуємо.
  Руда здивувалася:
  - Яким чином!?
  Дiвча-арабка хихикнула:
  - Ви забули, де знаходитесь.
  Путiн-Юлiана кивнула головою:
  - Та ми й справдi надто захопилися. Але ж вам пiшки доведеться перетинати велику вiдстань, повну монстрiв та аномалiй. Не говорячи про радiацiю, тут навiть земля зберiгає небезпеку.
  Дiвчина з чорним волоссям заявила:
  - Не треба думати за нас! Ми подбаємо про себе самi! Хоча видно, що ви дуже розумнi, хоча намагаєтеся це приховати за кудлатими бородами. Повага до вас ми вiдчуваємо i хочемо дати вам нове завдання.
  - Яке це цiкаво? - спитали дружно бородатие, точнiше загримованi дiвчата-президенти.
  Дiвча-брюнетка тихо вiдповiла:
  - Про це скажу пiзнiше, а поки що ви мене зачекайте. Адже те, що ми плануємо, це не просто, розжувати горiх.
  Путiн-Юлiана заявила:
  - Нас влаштує будь-яке спецзавдання крiм надто легкого.
  - Щодо останнього не турбуйтеся. А поки що передайте нам принца.
  Дiвчата акуратно дiстали хлопчика, вони несли його як посудину з дорогоцiнним маслом. Дорогою принц розплющив очi i сказав:
  - Менi здалося, що ангели несуть тлiнну плоть на небо!
  Жiнка у камуфляжi кивнула:
  - Все вiдбувається своїм шляхом! Ми тебе доставимо на нашу базу, потiм вiзьмеш участь у боях.
  - А в яких боях? - запитала Путiн-Юлiана.
  Дiвча обурилася:
  - Як у яких, чи ви вважаєте, росiйський спецназ не спробує нас дiстати i знищити?
  Рижуха буркнула:
  - Можливо, i спробує!
  - Так ось у нас чим його зустрiти?
  - Як звати тебе вiдважна? - запитала Байден-Марiя.
  Дiвчина весело вiдповiла:
  - Клич просто "Свiчка". Я багато на що не претендую!
  Блондинка-термiнатор заявила:
  - Добре "Свiчка", але будемо останнiми свинями, якщо не проведемо тебе.
  - Можливо! Але я сама разом iз росiйським зомбi чудово впораюся. - Свiчка обернулася i, пiдхопивши принца, раптово зникла разом зi своїм напарником та принцом. - До зустрiчi!
  Коливалась листка, вдалинi пройшла чергова аномалiя. Повiтря, здавалося, трохи ущiльнилося i накотило хвилею. Збоку зчепилося двоє облiзлих щурiв. Цi тварюки побоювалися автоматних черг i нападали виключно на беззбройних фартерiв. Звiрi самi собою великi приблизно з собак i худi. Як i властиво сiмейству котячих, у зграї збивалися рiдко, тому не такi небезпечнi як iншi мешканцi зони.
  Байден-Марiя здивувалася:
  - Дивно! Вони навчилися тому, що вiдомо лише у науковiй фантастицi- телепортацiї. Я чула, що нашi вченi поки не дiйшли однозначного висновку, чи можливо це в принципi.
  Путiн-Юлiана пiдтвердила:
  - Вважаю, що все, що написано у фантастицi, може бути втiлено в реальностi.
  Блондинка пискнула:
  - Навiть створення людством всесвiтiв як у книзi "Спокуса Бога", де це роблять маленькi дiти!
  Руда буркнула:
  - Навiть таке!
  Байден-Марiя замотала головою:
  - Матерiю може творити лише Всевишнiй Бог. Як сказано в Бiблiї, я Бог, що створив небо i землю, i крiм мене немає iншого.
  - А в давнину! Навiть за царя Петра, коли винахiдники вчилися лiтати, скiльки їх було страчено особливо реакцiйними попами. Вони говорили, що людина створена гадом, що повзуть, а значить йому не потрiбнi крила. Життя спростувало це, людина злетiла вгору! Тепер вiн мрiє про пiдкорення зiрок. Або комп'ютер, рокiв двiстi тому про такi роботи як зараз навiть не мрiяли. Саме слово робот з'явилося рокiв щонайменше сто тому. - помiтила Путiн-Юлiана.
  - Чеський письменник виявився генiальним провидцем! - помiтила Байден-Марiя. - Взагалi, Бiблiю справдi можна тлумачити по- рiзному. У книзi пророцтв Данила невеликий рiг розрiсся до небес i скинув частину зiрок з неба. Можливо, йдеться про те, що антихристовi вдасться створити величезну космiчну iмперiю. Я цього не виключаю. Не треба думати, що Бiблiйне пророцтво обмежується лише однiєю Землею. Сатана своїм подихом спокушав весь всесвiт.
  Руда логiчно вiдзначила:
  - Ну чому якщо за науку та прогрес, то одразу сатана. Та й взагалi, навiщо все зло пов'язувати iз дияволом. Бiблiя вчить, що це найдосконалiший ангел Господнiй. То навiщо творити зло, якщо спочатку створено добрим?
  Блондiна дала стандартну вiдповiдь:
  - Таємниця беззаконня!
  - Ось так усi таємницi! У Бiблiї навiть про таке важливе вчення як Трiйця повної ясностi немає, i слова Трiйця немає, а ви в це вiрите. Став би вищий розум давати своє одкровення у виглядi, що вiн повно двозначностей i рiзних тлумачень. У свiтi три тисячi сект та рiзних концесiй, що формально визнають авторитет Бiблiї.
  - Iстина завжди багатолика, а помилка одноманiтна! Краса поняття дiалектичне, - тiльки потворнiсть унiверсальна! - заявила Байден-Марiя. - Мабуть, так Боговi було завгодно вiдкрити себе всiм, але по-рiзному. Зокрема, ми росiяни повиннi вiрити в Православ'я, навiть якщо нам здається, що це дещо суперечить Бiблiї.
  Путiн-Юлiана iз жаром заперечила:
  - Нiчого ми повиннi! Релiгiя наших предкiв не є Православ'ям. У нас були свої боги, починаючи вiд всемогутнього Роду, що створив iнших богiв. Тут же була така ситуацiя полiтична, щоб змiцнити свою владу Володимир Сонечко i запровадив нову релiгiю. Причому сам князь спочатку схилявся до Iсламу, але суворе ставлення до вина його вiдвернуло. Iстинно вiруючим Володимир не був, про що свiдчать численнi свiдчення, навiть гарем мав. Убив своїх братiв, взагалi не був за християнськими канонами святими, як i Римський iмператор Костянтин. Отже, вся iсторiя Християнства це кров i обман.
  Блондинка намагалася пояснити:
  - Це тому, що таємниця беззаконня була вже в дiї. Як говорив апостол Павло: сяде в церквi безбожний i говоритиме, що вiн Бог. Сатана приймає образ ангела свiтла, i прагнути спокусити навiть обраних.
  Руда сердито гаркнула:
  - То ти визнаєш, що серед православних попiв повно прощелиг?
  - А навiщо заперечувати очевидне!
  - Тодi...
  Слова дiвчини були перерванi ревом. Прямо з-пiд землi вискочив величезний хробак. Вiн кинувся на танк. Розвiдницi машинально вдарили його по очах, стрiляючи одна та "Калашникова" iнша з пiдствольника. Щоправда, навiть гранатомет не змiг до кiнця пробити броньовану у плитках морду звiра. Очi ж нiби у броньованому футлярi вiдбиваючи кулi АКМ. Вiн нагадував сумiш хробака та зубастого танка. Дiвчата ледве встигли вiдскочити убiк. Байден-Марiя крикнула:
  - Нехай спершу вiдкриє пащу. Тодi стане слабшим. - Дiвчина-блондинка схопила протитанкову гранату "Сверло" - 5. Вона була розрахована для боротьби з "Абмрамсом", важчою за звичайну, маленьку реактивну ракетницю, що збiльшує дальнiсть польоту. Як не дивно, але запас гранат "Свердло" був у танку. Коли пiдземний черв'як iз обтiчною мордою та метровою кiсткою здатний прогризати будь-якi пласти знову атакував їх. Паща розкрилася, i з неї з'явилися кольоровi язики, вони були готовi облiпити дiвчата, та рубанула довгим кинджалом i шпурнула в пащу гранату. Внутрiшнє небо виявилося вразливiшим. Воно з силою рвонуло, вибиваючи мiзки звiровi. Черв'як видав, страшний рев, перевернувши на бiк танк, потiм жахливо голосно закашляв, викидаючи жовту i коричневу кров. Їх, його пащi спалахнуло вогнем, що нагадує смолоскип, здавалося, це горить газопровiд.
  - Скiльки цiнного добра зникає! - пожартувала Путiн-Юлiана, стогнувши вiд болю. Танк придавив їй ногу. Залишивши чобiт, дiвчина ривком її витягла. - Менi здається на днi зони повно нафти та газу.
  - Цiлком можливо! Щось багато пального матерiалу у цьому черв'яку.
  Блондинка-термiнатор буркнула:
  - А кажуть, що такi звiрi вигадка! Взагалi, на мою думку, схожi тварюки зустрiчалися в ужастиках, але тiльки не про зону.
  Руда мегера погодилася:
  - I це дивно! Загалом цей дивний звiр привертає до себе занадто багато уваги. Дивишся, тут з'являться вiйськовi гелiкоптери, а може й винищувачi.
  - Ми їх зiб'ємо!
  - Цiлком можливо! Але буде дуже боляче, та танк зараз на боцi.
  Вiзок у вiдповiдь:
  - Нога зламана!
  - Нi! Сама знаєш, що нашi кiстки мають пружнiсть гiперпластику, а ось м'ясо злегка пошкодили.
  - Я помiтила це! Були б кiстки, то й м'ясо наросте. Одягни чобiт, iнакше знову виникне "Свiчка" i пiдпалить нас одним зi своїх артефактiв.
  Путiн-Юлiана все ж таки сполоснула ногу, а чобiт ледве витягла. Вона виглядала цiлком бадьорою. Висаджений черв'як-гiгант продовжував виливати вогонь, правда полум'я тьмянiло, тварюка видихалася. Її довжина була добрих двiстi п'ятдесят метрiв, а хвостiв зо два.
  Блондинка пискнула:
  - Здається, велетень готовий!
  - Я запалила над ним свiчку! - сказала Путiн-Юлiана.
  - Хiба ти?
  - Так ми напарницi i дiлимо все навпiл!
  - Тодi згодна: це колективна праця.
  - А тепер постараємося упорядкувати цього механiчного монстра.
  Дiвчата спробували перевернути танк iз бока. Але Т-90 це сорок шiсть iз половиною тонн. Спробуй, впорайся з такою вагою.
  - Потрiбен важiль! - сказала Байден-Марiя.
  - Бачу i трохи пiдкопати, не заважало! - Рикнула руда. Дiвчата-центурiони взялися до роботи, вони активно розгрiбали бруд, потiм зрiзали сосну. Найдивовижнiше було те, що кинджали легко розрiзали аж нiяк не гнилий дерево.
  Блондинка запропонувала:
  - Давай пiдколупнемо! Якщо з цим справлявся взвод солдатiв, то двi такi амазонки як ми зроблять за двi хвилини.
  Руда заперечила:
  - Сумнiваюся! Танк трохи засмоктало!
  У двi не в двi, а вклалися о п'ятiй. Пiсля серйозних зусиль, Байден-Марiя навiть забила палець, а Путiн-Юлiана ледь не вивихнула зв'язку. Танк став на чотири гусеницi, його конструкцiя була пiдвищеною швидкiстю.
  Блондинка-президент була задоволена:
  - Ось тепер все в ажурi!
  - Або на абажурi! - Путiн-Юлiана по-дитячому показала мову. - Взагалi нам щастить, на монстрiв, аномалiї та мутантiв.
  Байден-Марiя вигукнула:
  - Головне, що ми їх перемагаємо!
  Руда гарпiя вiдзначила:
  - Будь ми простими людьми, то вже залишилися тiльки кiсточки.
  Байден-Марiя жартома заспiвала:
  - Кiсточки-зiрочки зсипалися в ряд - трамвай переїхав загiн Жовтень!
  - I цей жарт про велику трагедiю, коли загинули маленькi дiти, гiдна християнки! - заявила з презирством Путiн-Юлiана.
  - То це жарт!
  - Над такими речами не жартують!
  Байден Марiї стало соромно! Взагалi вона вiдчувала, як грiх проникає у кожну клiтину її тiла.
  - Загалом я заслуговую на епiтiмiю.
  - Наша епiтiмiя вбиватиме ворогiв Росiї. Взагалi, служiння кровi найголовнiше служiння. Пам'ятай про наш обов'язок!
  Слова перервалися появою "Свiчки" поруч iз нею красувалося вже четверо хлопцiв у масках та камуфляжi.
  . РОЗДIЛ Љ7
  - Ви, я бачу, без мене не нудьгували! - сказала миловидна жiнка, з вузькими очима. Обличчя вона була схожа на таїландську фотомодель. Камуфляж приховував це не важко припустити, що фiгурка в неї на висотi.
  Путiн-Юлiана з натхнення сказала:
  - А з чого нудьгувати у гарячiй точцi! Може навiть найрозпеченiшою у свiтi, свого роду полiтичний Везувiй.
  - Нi! - логiчно заперечила Байден-Марiя. - Порiвняння з Везувiєм слабке - це Кракатау!
  - Прекрасно! У вас навiть розвинене образне мислення. - заявила "Свiчка". - Чорний султан дуже задоволений вами. Наскiльки взагалi можна бути задоволенiй людинi, чиє життя є вiчною боротьбою. Тепер вам необхiдно передати завдання.
  Дiвчата в камуфляжi пожвавiшали:
  - Так! Це дуже цiкаво!
  Свiчка озирнулась:
  - Спочатку ми заберемо у вас танк. Вам вiн бiльше не знадобиться. Потiм ви зробите таке...
  Путiн-Юлiана перебила:
  - Я що ми разом iз вантажем пiдемо пiшки.
  Дiвча агресивно заявила:
  - Ну, частина вантажу, камiнчики, особливо поширенi вам не потрiбнi. Ну а хвости мутантiв поготiв. У нас є канали, i ми їх збудемо без вас.
  Блондинка легко погодилася:
  - Це добре! Тягати тiльки.
  - Ось тiльки камiнь кохання залиште! - заявила Путiн-Юлiана. - Вiн нам знадобиться.
  Свiчка м'яко заперечила:
  - Їм можна спокушати лише протилежну стать, i лише на зонi. Її властивостi втрачаються за тиждень.
  Байден-Марiя поспiшила заявити:
  - Згоднi! Так може навiть краще менше спокуси розбещуватися.
  "Свiчка" кивнула:
  - Для перемоги хорошi усi кошти. Щодо потрiбних вам транспортiв, то ось подивiться!
  Дiвчина показала на два мiнiатюрнi мотоцикли, з чотирма широкими колесами.
  - спецiально створенi для умов зони, нiмецьке виробництво. На них ще можна кулемет поставити свого роду рухливi та маневренi тачанки часiв громадянської вiйни.
  - Чудово! - сказала Путiн-Юлiана. - замiна танку.
  Посланка терористiв рiшуче заявила:
  - Танк ми заберемо собi, ще нагодi, тим бiльше що це одна з останнiх росiйських моделей.
  - Сучасна зброя, на вiдмiну вiд вина, любить молодiсть! - помiтила Байден-Марiя.
  - Усi люблять молодiсть та дiвчата теж! - розсмiялася "Свiчка". - Тепер у вас є транспорт. Взагалi наш вождь обожнює новiтнi технологiї особливо у сферi комп'ютерiв, а якщо поєднати з артефактами, то можна завоювати весь свiт.
  Руда войовниця вiдважно заявила:
  - Ми створимо досконалий халiфат, заради блага всього людства.
  - Правильно! Ось Православнi росiяни вимирають, а Правовiрнi мусульмани мають десять дiтей, без жодного материнського капiталу! Це головний критерiй правильностi вiри - доказ, на чиєму боцi сила! - заявила "Свiчка".
  - А чи не надто ти самостiйна для жiнки? - запитала Путiн-Юлiана.
  Та скромно вiдповiла:
  - Я лише рабиня чорного султана. Крiм того, жiнка краще виконує роль посередника, нiж чоловiк. Їй легше вивiдати таємницю чи зберегти, а головне, нiхто не запiдозрить, що я пов'язана з великим моджахедом.
  Над ними пролетiв щурiв, Путiн-Юлiана зняла її пострiлом з пiстолета.
  I сердито гаркнула:
  - Ще дружкiв приведе! Пощадити ворога, що сiсти на кинджал - сталь не знає почуття спiвпереживання!
  Брюнетка чiтко промовила:
  - Чудовi слова! Тепер про завдання! Нам стало вiдомо, що прозахiдне кримiнальне угруповання "Стабiльнiсть" має отримати вiд США нову партiю "Стiнгерiв". Постає питання, навiщо це потрiбно?
  Руда припустила:
  - Може, щоб вiдбивати запланованi нальоти росiйських вертольотiв?
  - Навряд чи! Навiть якщо спецназ i зважиться на масштабну операцiю, то "стабiльнiсть" з ним домовиться. Взагалi, це угруповання має багато покровителiв i на Заходi, i в Росiї.
  Путiн-Юлiана погодилася:
  - Ми про це здогадуємось! Зона надто приваблива для тих, у кого тут iнтерес i набагато рацiональнiше спiвпрацювати з угрупованнями, нiж воювати.
  "Свiчка" продовжила казати:
  - Ймовiрно, i так! Свого часу ЦРУ пiдставило Асам Бен Ладена, зробивши своїм ворогом. Америцi це дуже дорого коштувало. Так ось пiсля того, як за голову Чорного Султана оголосили нагороду у двiстi п'ятдесят мiльйонiв Євро, вони стали нашими вiдкритими ворогами. Тож провчити угруповання не завадить. Що стосується "Стiнгерiв", то кажуть , що це особлива модель з нових розробок.
  - Дивно! Американцi нiколи не продають лiворуч свої новiтнi розробки. Їх залишають собi. Це тiльки росiяни можуть так зробити i при Єльцинi, зараз безпека цiнуватися бiльше купюр. - заявила Путiн-Юлiана.
  - Схоже на те! Йдеться не про продаж! Наш чорний султан висунув свою версiю - вiн же генiй!
  - Генiю тероризму! - погодилася Байден-Марiя.
  Брюнетка сердито тупнула чобiтком по травi i продовжила:
  - Коротше кажучи, вiн вважає, що бойовики угруповання "Стабiльнiсть" знайшли артефакт, здатний багаторазово збiльшити мiць i бойову ефективнiсть "Стiнгерiв". Так ось ваше завдання просте, захопити i артефакт, що пiдвищує ефективнiсть даного виду зброї та самi "Стiнгери". Швидше за все, їх буде кiлькадесят пiд неабиякою охороною. Все ясно!
  Путiн-Юлiана хитнула головою:
  - План, звiсно, непоганий! Але американцi, як правило, люблять перестрахуватися, особливо якщо справа стосується такого району, як чорнобильська зона.
  Войовниця-брюнетка, буркнула:
  - Звiсно! Хоча i в Iраку, i в Афганiстанi їх безпосередньо молотять! Особливо бiйцi-смертники!
  Байден-Марiя дотепно пискнула:
  - Як кажуть росiяни, їхнiй подвиг безсмертний!
  Свiчка кивнула:
  - Росiяни найнебезпечнiшi! Крiм того, нам не хотiлося, щоб США та Росiя об'єдналися у вiйнi з нами. Отже, треба так органiзувати напад, щоб слiд вивiв на Росiю.
  Руда бестiя свиснула:
  - Ого! Ну, це ж нелогiчно! Коли головна мета росiйських спецслужб помститися уряду проводити лiву операцiю. Що стосується Чорного султана, у будь-якому разi його пiдозрюватимуть насамперед.
  Терористка продовжувала роз'яснення:
  - Звiсно! Але США стали ворогом номер один iсламського свiту, а отже, вдаривши по Америцi, ми отримаємо нових спонсорiв, серед емiрiв та шейхiв. Взагалi, розчарував нас негр, ми думали, що з приходом Барака полiтика США змiниться, i вони перестануть пiдтримувати Iзраїль.
  Байден-Марiя iз цим погодилася:
  - Обама марiонетка олiгархiв, вiн зовсiм не самостiйний. А чого хочуть капiталiсти, нафти для магнатiв та воєн для вiйськово-промислового комплексу.
  Свiчка пiдтвердила:
  - Правильно! Але послабити Росiю їм також хочеться! - Тому, якщо випадково залишиться один труп росiйського спецназiвця, США не повiрить, але скористається.
  А якщо врахувати, наскiльки у всiх натягнутi нерви, то стосунки погiршуватимуться, яструби з обох бокiв розпушать крила. Крiм того, пiсля усунення нинiшнього президента, його приймач буде набагато жорсткiшим, але це його i загубить! Чорний Султан вважає набагато ходи вперед. Вiн якраз i хоче розколоти християнський свiт, а потiм розбити його частинами!
  - Чудово! - сказала Путiн-Юлiана. - Тепер що нам залишається! I хто стане пiдставним iшаком?
  Войовниця-брюнетка кивнула:
  - Вам вiдомий Денис Польовий! Це зомбi вже мертвий. Коли вiн загине, залишаться у кишенi документи на iм'я спецназiвця.
  Досвiдчена руда засумнiвалася:
  - Чи не надто примiтивно?
  Свiчка показав, що може мислити оптимально:
  - Зате росiйським важче буде вiдвертатися! Крiм того, у будь-якiй операцiї можливi збої. А в дурiсть завжди повiрити легше, нiж у хитрiсть.
  Путiн-Юлiана була змушена погодитися:
  - Що ж ймовiрно спрацює i такий прийом.
  - А поки що отримаєте вiд нас додатковi iнструкцiї.
  Жiнка передала їм листок.
  - Вiн же пустий! - здивувалася Путiн-Юлiана.
  Свiчка посмiхнулася недобрим поглядом:
  - Тiльки на перший погляд, варто на ньому написати питання, то буде вiдповiдь. Отже, можна пiдтримувати зв'язок. Вам зрозумiло?
  Руда кивнула:
  - Цiлком це типу емейлу?
  - Хоч би й так! Найдосконалiший вид зв'язку, жоден радiосканер не прослухає.
  - А якщо малюнок.
  - Вiн зникне, та ми його побачимо!
  - Ось це так! Як у казцi!
  - А тут i є казка! Ну, загалом ви як готовi.
  Закамуфльованi дiвчата хором вигукнули:
  - Хоч зараз!
  - Не забудьте розвiдати, нам треба перехопити усю партiю.
  - А зомбi вам не шкода? Єдина росiйська, що безкорисливо на вас працює. - жартома, запитала Путiн-Юлiана.
  I тупнула чоботом по травi, так що хруснула гiлочка.
  Свiчка засмiялася:
  - Нема скоро ми таких не одну сотню захомутаємо! Повiр, Чорний Султан не помиляється.
  Путiн -Юлiана неохоче погодилася:
  - Ну гаразд вiзьмiть нашу хабар.
  Дiвчину залишили все зайве, зберiгши з собою лише чудо-зброю та припаси до неї. Як сказати може, доведеться скористатися. Адже найновiший автомат до всього i безшумний, наскiльки таким може бути стрiлецька зброя.
  Так дiвчата поступово екiпiрувалися, сiвши на мотоцикли.
  - Вони розкладнi їх легко ховати. - попередила Свiчка. - Взагалi найкраща зброя це кмiтливiсть, не потребує витрат, але дорого коштує!
  - У тобi мудрiсть схiдних мудрецiв! - помiтила Путiн-Юлiана. - Тодi в добрий шлях!
  - Який буде рясно обiгрiтий кров'ю невiрних. - з несподiваною злiстю сказала Свiчка.
  - Невiрних, але не безневинних! - Додала Байден-Марiя.
  Тут дiвчина-брюнетка нагадала:
  - Не забудьте написати менi про успiхи, вашу мiсiю. I насамкiнець цiнна порада змiнiть свою зовнiшнiсть. Вашi бороди надто впадають у вiчi. А носити їх ви зовсiм не зобов'язанi.
  Руда дiвчина прикинулася шлангом:
  - Та НУ?
  Свiчка логiчно вiдповiла:
  - А хiба Джохар Дудаєв чи Садам Хусейн носили бороди? Взагалi ви засвiтилися, i я думаю, знайдете спосiб стати невiдомими.
  Дiвчата хором вiдповiли:
  - Звiсно! Ми будемо потайливi, наче ящiрки в пустелi.
  Свiчка залiзла в танк, за нею пiшли решта воїнiв. Стало творитися щось неймовiрне. Велика машина почала розпливатися в повiтрi, а потiм зовсiм зникла.
  - Другий акт п'єси закiнчено! - Вимовила з подихом Путiн-Юлiана. - Або навiть третiй!
  - У мене таке вiдчуття, що ми або не дограємо або переграємо. Ось тепер ми хоч знаємо одну iз подруг чорного султана в обличчя. - Байден-Марiя увiмкнула мотор, вiн працював майже не чутно.
  Руда дiвчина здивувалася:
  - Ого, у такому невеликому обсязi вiдтворили турбогенератор.
  Блондинка погодилася:
  - Це не погано! А що ми зараз робитимемо?
  Байден-Марiя припустила:
  - Звичайно виконувати завдання! Мишка показала хвостик i його треба зачепити.
  Путiн-Юлiана рикнула:
  - Я теж так думаю! А тебе не бентежить святоша велику кiлькiсть кровi, якої доведеться пролити.
  - Не особливо! Коли число трупiв бiльше одного, вони з трагедiї перетворюються на статистку! - зiтхнула Байден-Марiя.
  - Вбивство як втрата цноти вперше i тобi боляче, потiм iз кожним новим актом все бiльше задоволення! - Погодилася, Путiн-Юлiана. - Загалом у нас немає iншого вибору.
  Блондинка рацiонально помiтила:
  - Пощастило ще, що доведеться трощити проамериканське угруповання. А якщо був наказ молотити наш спецназ?
  Руда теж логiчно пояснила:
  - Думаю, командування знайшло б вихiд! Зробили б майстерне iнсценування. Адже це цiлком реально!
  - Можливо, але бiльшiсть наших майбутнiх жертв слов'яни, якщо не брати до уваги американських рейнджерiв.
  - Та проти нас буде спецназ! Добiрнi американцi, тому цього разу без новiтньої зброї не обiйтися.
  - I бронникiв теж! У мене шiсть каменiв класу "броня". Подiлимо їх порiвну i бiймося!
  - Нехай буде так! По три кожному! Казкова цифра! - посмiхнулася Путiн-Юлiана.
  - Три числа гармонiї, але не в сiмейному життi! - блиснула гумором Байден-Марiя.
  Вiд'їхавши, дiвчата, розподiли камiння. Потiм, вибравши мiсце по сушi, помiняли форму, прибравши бороди. Тепер замiсть сорокарiчних арабiв-моджахедiв на дзеркала дивилися молодi кавказцi-чоловiки, рокiв двадцяти п'яти, сильнi, щiльнi, пекучi брюнети. Навiть хода змiнилася i стала впевненiшою.
  Зрозумiло, i одяг iнший, шкiрянки, з бронею, на руках наколки. Не дати, не взяти, грузини-мафiозi.
  - Такий вид одразу викличе довiру. - сказала Путiн-Юлiана.
  - Я у цьому впевнено! - Хоча чому б нам не вiдкрити власне обличчя, припустила бiлявка.
  Руда войовниця заперечила:
  - I показати, що ми дiвчата! Дякую покiрно! Ти знаєш на зонi жiнка може бути або повiєю, або снайпером.
  - А ще мiсiонеркою! Тут, напевно, можуть бути проповiдники. - сказала Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана погодилася:
  - Це цiлком можливо! Особливо активнi у проповiдi протестанти, вони багато на що претендують!
  Байден-Марiя з запалом сказала:
  - Може, так вiн i є! Взагалi, що не зовсiм правильно у Православ'ї, це те, що рядових членiв церкви не використовують у мiсiонерськiй роботi. Я вважаю, що тут треба переймати тактику Свiдкiв Єгови, де кожен член церкви "оповiдач".
  - А навiщо це потрiбне попам! - посмiхнулася Путiн-Юлiана. - Росiя i так православна країна. Взагалi православ'я вирiзняється надмiрним лiбералiзмом. Навiть католики суворiшi!
  Блондинка зiтхнувши вiдповiла:
  - Ми про це говорили, не будемо! Взагалi, я спробую декого звернути в iстину.
  Руда проворкувала:
  - Ну добре! Будь мiсiонеркою, тiльки не забувай заряджати автомат.
  Шлях лежав по травi, iнодi пробiгала повз живнiсть, особливо великi схожi на горобцiв комарi. Дiвчата-президенти зрiзали їх кинджалами. Не витрачати ж кулi на подiбну дрiбничку. По дорозi знову натрапили на аномалiю, особливу, де переливи фарб викликали подобу марення наркомана. Якiсь тiнi носилися з боку, змiнюючи свої форми.
  Руда запитала:
  - Це що ще!
  Блондинка вiдповiла:
  - Не знаю! Можливо, рiзновид аномалiї "привид". Досить великi вони.
  Дiвчатам довелося об'їжджати поверхню. По дорозi вони наткнулися на тараканячого хробака, що зчепився з пацюком. Розвiдницi трохи затрималися, вирiшивши поспостерiгати за унiкальним боєм. Пацюк був товщий i важчий, зате його суперник швидше i спритнiше. Тараканий черв'як активно працював щелепами, вириваючи з тушi шматки м'яса. Лилася червона з помаранчевим вiдтiнком кров, iкла кабана тремтiли.
  - Може, зробимо ставки? - запропонувала Путiн-Юлiана.
  Байдену-Марiї стало цiкаво:
  - А кого?
  Руда висловила думку:
  - Гадаю, оптимальним було поставити на тараканового хробака. Вiн набагато живучий.
  - Та й пацюк не мiшок з лайном. Але в цьому випадку бiльш примiтивний органiзм в умовах зони має перевагу. Крiм того, таргани теж швидко розмножуються в умовах радiацiї. - помiтила Байден-Марiя.
  Руда впевнено заявила:
  - Значить, ми обидвi на тараканячого хробака.
  Несподiвано всупереч прогнозам знемагаючий кабан пiдбив бивнем черв'яка, пробивши черево.
  - Схоже, ми "лопухнулися"! - сказала Путiн-Юлiана.
  - Хто не помер, той не переможений! - заявила Байден-Марiя. - Тримайся повзучий!
  Немов почувши її заклик, таргана гусениця вивернулась i зiскочила з бивня, її зуби стали довшими, i вона разом розполосувала товсте черево.
  - Потворнiсть буде покарано! - заявила Путiн-Юлiана.
  Рухи пацюкабана сповiльнилися, вiн явно ослаб, потiм завалився, нервово посмикуючи нiжками.
  - Ось так ми голосуємо ногами! - сказала дiвчина-блондинка. Обидвi розвiдницi зааплодували. Далi дивитись, як гризуть тушу, було нецiкаво. Гусениця швидко розбухала.
  - Не втомлююся вражати чудес зони, щоб гусениця їла кабана, де ще таке можна побачити. - сама себе запитала Байден-Марiя.
  - У мареннi героїнового наркомана. - вiдповiла Путiн-Юлiана. - Взагалi, тут досить багато вчених, зоологiв, бiологiв, ботанiкiв, геологiв та iнших товаришiв.
  Блондинка висловилася:
  - Як казав мiй знайомий, здається, бiолог. Не витрачайте сили формування нового виду, створiть умови старому.
  Руда не дуже охоче пiдтвердила:
  - Взагалi, що найгiрше в нашому свiтi, це що людина його найслабша ланка. У нас реалiзується спроба виправити недолiки природи. Адже людина найрозумнiше створення, а рiдко коли доживає до ста рокiв, адже є дерева, що живуть кiлька тисяч. Тому впораємося ми чи нi iз завданням, чи залежить майбутнє всього людства. - сказала Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя про булькали:
  - Мабуть, так! Взагалi, чи не є ми черговим еволюцiйним глухим кутом. Як ти вважаєш Путiн-Юлiана.
  Руда впевнено вiдповiла:
  - Не вийде з нами, з'являться iншi.
  - Людство може загинути на той час. - Байден-Марiя зiтхнула. - Наприклад, такi погрози у найближчi десятилiття. Перша атака iз космосу!
  Руда хихикнула:
  - Що марсiани?
  Байден-Марiя заперечила:
  - Нi! Астероїди, метеорити, комети! Неначе ти сама не знаєш!
  Путiн-Юлiана зiтхнувши вiдповiла:
  - Та загроза серйозна, хоч ти не перебiльшуєш. Життя Землi iснує мiльярди рокiв, попри всi прогнози.
  Релiгiйна блондинка припустила:
  - Я думаю лише шiсть тисяч рокiв, але не будемо про це сперечатися.
  Руда виявила рацiоналiзм:
  - Згодна! Довести одне одному все одно неможливо.
  Дiвчата об'їжджали аномалiю, але при цьому продовжували розмовляти, швидкiсть обмiну iнформацiї в їхнiх головах була набагато вищою, нiж у нормальних людей, i вони цiлком могли це поєднувати. А в дорозi чому не побалакати, тим бiльше що зона не схожа на рай. Природа в нiй специфiчна наче смертельно поранена чи хвора. Навiть дерева переважно вкритi висипом, виразками. Берези маю колючки, як у кактусiв. Сосни вкритi слизом, грибами, виразками, висипом. Цiлком взагалi виродкiв. Правда деякi аномалiї виглядають красиво, наприклад квiти, на корi, або яскравi барвистi гриби, на зразок сумiшi мухоморiв i троянд, що втикали стовбури дерев.
  - Гарно, але це краса похоронного вiнка. - помiтила Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана охоче погодилася:
  - Мда! Природа у стилi авангардизму! Сюди б Пiкассо, вiн би багато чого написав.
  Блондинка пiдморгнула напарницi:
  - А ти сама, що малювати не можеш?
  Руда обурилася:
  - Чому, але я звикла до реалiзму!
  - Я теж, зокрема, для церкви малювала картину "Таємна вечеря". - заявила Байден-Марiя. - Говорили у мене талант.
  Путiн-Юлiана рацiонально вiдзначила:
  - Ми не можемо бути безталанними, але, наскiльки я зрозумiла, тебе хвилює майбутнє людства.
  Блондинка енергiйно закивала:
  - Звiсно! Ось уявити, яка мiць прихована в небесних камiнчиках. При падiннi маленької кульки дiаметром вiсiм метрiв i вагою тисячу тонн, зi швидкiстю п'ять кiлометрiв на секунду, видiляється енергiя рiвносильна бомбi скинутiй на Хiросiму. Якщо швидкiсть кульки п'ятдесят метрiв за секунду, це зовсiм мiльйон тонн тротилу: воднева бомба.
  Руда сердито помiтила:
  - Взагалi я це знаю!
  Але ерудовану блондинку понесло:
  - Так от якщо дiаметр кульки всього вiсiмдесят метрiв, це за швидкостi п'ятдесят кiлометрiв за секунду це мiльярд тонн вибухiвки або п'ятдесят п'ять тисяч Хiросiм.
  Руда свиснула:
  - Вражає!
  Байден-Марiя, часто моргаючи, вiдзначила:
  - А якщо дiаметр кульки менше кiлометра всього - вiсiмсот метрiв, то п'ятдесят п'ять мiльйонiв бомб, скинутих на Хiросiму. Потужнiсть, що перевершує, у п'ятдесят п'ять разiв вся ядерна зброя всiх країн Землi. Уявляєш, якою є загроза життю для нашої планети!
  Путiн-Юлiана спохмурнiла:
  - Це серйозно! Але хiба уряди не готовi?
  Блондинка важко зiтхнула:
  - Вченi вiдстежують траєкторiї. Особливо небезпечний для нашої планети астероїд "Апофiз", його дiаметр триста двадцять метрiв, i вiн може впасти на Землю у 2036 роцi.
  - Ми його вибухнемо водневою бомбою! - рiшуче заявила Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя помiтила:
  - У цьому випадку уламки, все одно досягнуть Землi, та ще стануть радiоактивними.
  Руда логiчно запропонувала:
  - Треба пiдiрвати на великiй дистанцiї. Вибух та розкол астероїда не може не змiнити траєкторiї.
  Блондинка явно стурбувалася:
  - Ймовiрно, але поки що немає подiбних носiїв, не кажучи про те, що в сам астероїд дуже важко потрапити.
  - Комп'ютери впораються, а розробки треба прискорити! - заявила Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя зрадiло висловилася:
  - Мабуть, найкращий мiй проект! Я пропонувала скинути на астероїд кiлька ракет зi скляним порошком. Це прийде до змiни кута вiдображення i зробить орбiту каменю бiльш пологою.
  Руда iз цим погодилася:
  - Остання пропозицiя розумна! Але я думаю, що сонячна плiвка на кшталт розпорошеної вiдбивної слюди здатна змiстити орбiту Апофiза. Вона зависне на ньому як контр-вiтрило, i вiн, уповiльнивши свiй рух, променi Сонця створюють тиск, що змiщує орбiту, пролетить повз Землю.
  Блондинка зрадiло закивала:
  - Чудово! Треба надiслати пропозицiю до Академiї Наук.
  - Якщо виконаємо завдання, то обов'язково вiдправимо, у цьому випадку з нами рахуватимуться. А те, хто сприймає всерйоз дiвчат iз пробiрки.
  - Примусимо рахуватися. Буде найкраще всiм на Землi.
  - А друга, яка загроза?
  Байден-Марiя з гiркотою вiдповiла:
  - глобальне потеплiння клiмату.
  Путiн-Юлiана закивала:
  - О, тут я згодна! Але не дуже багато шуму, зими iнодi й морознi бувають.
  Блондинка енергiйно закивала:
  - Нi! Це поки що першi ластiвки в небi. Справдi, вiдсутнiсть морозiв на перший погляд знижує витрати енергiї.
  Руда пiдтвердила:
  - I суттєво знижує!
  Свiтловолоса войовниця вiдзначила:
  - Але насправдi це процес важко оборотний! У атмосферi накопичується вуглекислий газ. Вiн викликає парниковий ефект, водночас випаровується бiльше води. Зростає вологiсть повiтря та парниковий ефект посилюється.
  - Тобто як у оранжереї!
  - Так саме! Вже зараз починають танути криги, згадаємо найбiльший айсберг, що вiдколовся вiд Антарктиди.
  Чiрiкання у вiдповiдь:
  - Є й таке!
  - I катастрофа була не маленькою. А площа полярного льоду вже зменшилась на третину. Коли лiд повнiстю розтане, вже не вiдображатиметься поверхня, почнеться перегрiв. Тобто температура зростатиме, почастiшають пожежi та повенi.
  Руда войовниця погодилася:
  - Вони вже почастiшали!
  Блондинка пiдтвердила:
  - Торнадо та шторми! А вологiсть все бiльше зростатиме, значна частина сушi, у тому числi i Петербург, будуть затопленi. Втiм, це неприємно! Але надалi як знати, чи не настане на Землi клiмат Венери.
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - Це казки Байден-Марiя. Ми надто далеко вiд Сонця до того ж сiмдесят мiльйонiв рокiв тому температуру на Землi була на десять-п'ятнадцять градусiв вищою, нiж зараз, а тваринний свiт процвiтав. Потiм падiння метеориту змiнило клiмат на користь похолодання. Динозаври та ще сто тисяч видiв тварин вимерли, вiдкривши шлях людинi.
  Блондинка з тривогою вiдзначила:
  - Не виключено, що, якщо помре людство, наступною цивiлiзацiєю стануть розумнi щури.
  Руда скептично вiдзначила:
  - Та НУ! Ти гадаєш, Байден-Марiя Бог це допустить?
  Дiвчина-блондинка знiяковiла:
  - Нi, звичайно, нi, але треба передбачити запасний варiант на той випадок, якщо Бiблiя виявиться не словом Божим, а фантазiєю людей.
  Путiн-Юлiана пiдморгнула подрузi:
  - То ти цього варiанта не вiдкидаєш?
  Байден-Марiя впевнено заявила:
  - У нашому свiтi нiчого не можна виключати! Поганий той розвiдник, що не може передбачити вихiд у разi провалу!
  - У будь-якiй iншiй сферi помилка може коштувати життю, здоров'ю i лише помиляючись у релiгiї, ризикуєш позбутися безсмертя! - З пафосом вимовила Путiн-Юлiана.
  Блондинка вигукнула:
  - Оце ти сама розумiєш!
  Руда войовниця мiцнiше стиснула кулака i рiшуче промовила!
  - У будь-якому випадку людство має шанс, отримавши глибоку рану вiдправитися вiд шоку i стати ще сильнiшим. У звiра iкла в людини рушниця, тварина робиться ставку на м'язи, а людини на розум! Випробування туплять зуби, але загострюють розум - тому розум безсмертний, прогрес, немов вiчний двигун, приведе до благоденства!
  Байден-Марiя, глибоко зiтхнувши, вiдповiла:
  - А ось третя загроза саме виходити вiд прогресу.
  - Маєш на увазi загрозу ядерного самознищення. Тут я згодна. Взагалi наше Росiйське керiвництво поводиться не далекоглядно. Дозволити створити ядерну зброю Iрану, це все одно що завести в саду, де гуляє дитина крокодила. - Путiн-Юлiана вишкiрила зуби. - Не варто постачати до Iрану ракетнi комплекси, крихiтний прибуток може призвести до великої бiди. Навiть мала ядерна бомба, скинута на Москву, тими ж терористами з лишком переважить кiлька сотень непотрiбних нам мiльйонiв доларiв. Iран iз його реакцiйним режимом небезпечний для Росiї.
  Войовниця-блондинка на пiдтвердження закивала:
  - Не можна не погодитись! Сталiн свого часу загравав iз Гiтлером, допомагаючи тому завоювати Європу, i чим це скiнчилося. Християнськi країни мають бути єдинi, а поширення ядерної зброї покладено край. I взагалi, що бiльше держав володiють атомною бомбою, то гiрше свiтовi. Взяти навiть Пiвнiчну Корею, як її лiдер захоче пiдтримати iдеї Чухе на територiї Росiї. А йому цього диктатора Кiма ще таку шану надають пiд час вiзиту. Хiба вiн довiв народ до повної злиднiв, коли майже все населення, крiм купи партiйних босiв, їсть траву, гiдний рукостискання. Навiть соромно за владу! - сказала, театрально пiдвищивши голос Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана ствердно закивала головою:
  - Мене це дивує! Я ж розумна дiвчина i будь-якiй мислячiй людинi очевидно: експансiї атома має бути покладено край. Взагалi пiсля завершення операцiї ми обов'язково поговоримо про це з президентом. Може, навiть проведемо спецоперацiї на територiї країн iз диктаторськими режимами щодо нейтралiзацiї ядерних об'єктiв. Росiя має бути наддержавою, i купа малих держав-тиранiв атомними бомбами може стати загрозою для наших дiтей.
  - Америка наш конкурент, але на даному етапi ми маємо бiльше спiльних цiлей, а людство з ями ми можемо витягнути тiльки разом. Тож не треба смiтитись, якщо не загинемо, то через сто рокiв, буде створено єдину зоряну iмперiю iз спiльним для всього людства урядом! - заявила Байден-Марiя. - А потiм i безсмертя стане реальнiстю.
  Руда войовниця розсмiялася:
  - Гаразд, вже! Гарна у нас розмова виходить! Про долю людства йдеться.
  Блондинка енергiйно вiдзначила:
  - Вона i вiд нас залежить. Якщо Чорний султан уб'є нинiшнього президента, його мiсце займе хтось iз вiйськових. В цьому випадку може знову виникнути конфронтацiя з Америкою, це само по собi не страшно, але пiд шумок розквiтнуть тоталiтарнi режими, а глобальнi проблеми буде вiдсунуто. Перегони озброєнь, шпигунськi вiйни, людство ослабне! Отже, скiльки б нам не довелося вбити, це все служитиме найвищiй метi.
  Путiн-Юлiана пiдтвердила:
  - Згодна! Ми зробимо так, що США допоможуть нам добити Чорного султана. До речi, у двох свiтових вiйнах ми були союзниками.
  Блондинка-християнка з вовчою хваткою пiдтвердила:
  - Але щоб Янки зрозумiли, що до чого, доведеться кiлька сотень американських спецназiвцiв вiдправити на той свiт!
  Дiвчата-президенти призупинили цiкаву бесiду. Вони стали вiдстрiлюватися вiд щурiв. Уклавши приблизно пiвсотнi, зупинилися i стали зрiзати хвости.
  Байден-Марiя немов виправдовуючись, промовила:
  - Якщо ми тепер кавказькi хлопцi, то маємо дещо продати! Нехай навiть хвости.
  Путiн-Юлiана з нею погодилася:
  - Але взагалi-то було не дуже погано обзавестися пацюками.
  - Вони зустрiчаються рiдше, та й де вiзьмеш, вони розумнiшi будуть.
  - Професiйнi мисливцi знають, як шукати лежбища.
  - У нас дуже мало часу.
  Дорiзавши хвости дiвчини, знову рушили лiсом. Вони розмовляли досить швидко.
  Байден-Марiя фiлософськи вiдзначила:
  - Ядерну зброю, на превеликий жаль, першими створили у США. Якби навпаки, то третю свiтову вiйну було б виграно Росiєю. Тодi свiт став би однополярним, отже стабiльним, iдеї комунiзму об'єднали б усе людство. Адже з вiруючого зробити атеїста значно легше, нiж змусити змiнити концесiю. У цьому випадку планета б науково управлялася, i бiльшiсть глобальних загроз було б лiквiдовано.
  Путiн-Юлiана логiчно вiдзначила:
  - Крiм тiєї, яку несе сам науково-технiчний прогрес. Я маю конкуренцiю з боку штучного iнтелекту.
  Блондинка струснула головою:
  - модна тема для фантастiв.
  Руденька заперечила:
  - I все ж цiлком реальна. Ти колись грала в шахи з комп'ютером.
  Байден-Марiя кивнула:
  - Звiсно!
  Путiн-Юлiана вишкiрилася:
  - Перемагала?
  Блондинка цвiркнула:
  - Якщо не помилялася, то так!
  Руда гарпiя вiдзначила:
  - А ось чемпiон свiту Каспаров програв комп'ютер ще 1997 року.
  - Я знаю, ми ще не народилися.
  - А за цей час комп'ютери стали сильнiшими в десятки разiв. Подумай, що це означає.
  Путiн-Юлiана посмiхнулася:
  - Ми вважаємо варiанти набагато швидше за Каспарова i пам'ять у нас краща. У принципi, я розумiю, на що ти натякаєш. Так є таке передбачення, що через п'ятдесят рокiв комп'ютер у тисячу доларiв стане розумнiшим, нiж усе людство разом узяте. А потiм штучний iнтелект вирiшить, що людство йому не потрiбне. Люди слабка ланка свiтового прогресу. Нi не нове!
  Байден-Марiя кивнула:
  - Але ж реально! Ми, можливо, житимемо ще довгi сторiччя або тисячолiття. Цiлком iмовiрно, що роботи залишать нас у зоопарку, для задоволення почуття естетики.
  Руду така перспектива схоже втiшила:
  - Розумно! Але саме штучний iнтелект та мiць процесорiв здатнi врятувати наш свiт. А людей замiнять досконалiшi форми, не бiлковi, а гiперплазмовi.
  Блондинка-войовниця погодилася:
  - Певно! У "Спокусi бога" я читала про подiбне!
  - I тодi можна буде контролювати навiть комп'ютер. Використовуючи кiберкiнез!
  - Та коли подумки наказуєш комп'ютеру. Було непогано такий дар отримати нам.
  - Теоретично це, можливо, лише необхiдно отримати внутрiшнiй поштовх. - заявила Путiн-Юлiана. - Певне потрясiння здатне пробудити квазiпаранормальнi здiбностi.
  Байден-Марiя iз цим погодилася:
  - Можливо, у майбутньому це стане для нас життєвою потребою. Уявiть: машини збунтувалися, а їм команда стояти руки по швах.
  Руда посмiхнулася:
  - А якщо немає рук?
  Блондинка несподiвано грубо вiдповiла:
  - То дупи до верху, електроннi!
  Дiвчата-президенти пiдняли свої мотоцикли дибки, проїхалися на задньому колесi. Перескочили через канаву. Їм було весело. Ось розганяючись, вони виїхали на дорогу, зробили гвинт! Дорога була паскудна асфальт покритий трiщинами вiд аномалiй, але їхати нею було можна!
  Ось по дорозi видно товстий гумовий шланг. Дiвчата на ходу перескакують. Тут шланг згортається кiльцями, i починає звиватися!
  - Ще одне створiння! - помiтила Путiн-Юлiана. - А на вигляд гума гумою!
  - Байден-Марiя скривилася.
  Через хвилину дорога скiнчилася, i вони вкотре уткнулися в аномалiю, яка крутилася вихорами та баранчиками.
  - Знову в обхiд! Як менi це набридло! - сказала Путiн-Юлiана.
  Блондинка вiдважно запропонувала:
  - А може, ризикнемо! Застосуємо камiнь, що захищає вiд аномалiй.
  Руда не погодилася:
  - Це ризиковано, окрiм вiн лише один, а нас двоє. Може й не прикрити, одразу двох.
  Свiтловолоса запропонувала:
  - А якщо перекинути!
  Вогнява видала:
  - Бiльшiсть захистить!
  - Бiльшiсть - це не всi аномалiї. - помiтила Байден-Марiя та вiдзначила. - Краще не ставити пiд загрозу мiсiю.
  Дiвчата неохоче вирушили в обхiд. Вони їхали неквапливо, як раптом майже одночасно почули голос.
  Руда запропонувала:
  - Давай подивимося! Здається, це знову мат.
  Дiвчата рушили на звук i побачили вогнище. Навколо його сидiло не менше десяти бандитiв, вони жорстоко катували спiйманого фартера.
  - Говори пiдар! Вилий музику, муркочу, де ховаєш заначку?
  Той слiзно провив:
  - У пiд поламаним трактором, там запас мого камiння та бронекуртка! Пощадiть будь ласка.
  - Чирикаєш пiвень! Так вже пiзно!
  До грудей ще досить молодого фартеру приклали розпечений прут. Той закричав:
  - Не треба! Все скажу!
  - Так, де решта заначки!
  - У мене, її немає, я на зонi лише мiсяць.
  Байден-Марiя пiдняла автомат:
  - Не можу бiльше на це дивитись! Його закатують до смертi.
  Руда схвально кивнула:
  - Згодна, зараз товар подивимося!
  Дiвчата-президенти впевнено всадили з великої дистанцiї. Вони зрiзали всiх бойовикiв, що захопилися привабливим заняттям, тортурами. Взагалi сам процес катування iншого, приносить велике задоволення садистам, розважаючи бандитiв. Ось звiдки беруться пiвнi на зонi, в основному тому, що в людськiй натурi є бажання принизити i розтоптати iншого.
  Дев'ять бандитiв упало з прострiленими головами, черепи розлетiлися як глинянi горщики, i лише десятий ватажок залишився живим. Машинально вiн всадив розпечений прут у горло фартеру, вбивши його.
  - Ось покидьок убив заручника, i що ми знову промахнулися? - запитала Байден-Марiя.
  Руда невпевнено припустила:
  - Може знову якесь камiння!
  Блондинка буркнула:
  - Все можливо!
  Ватажок кинувся навтьоки. Вiн явно хотiв пiти. Дiвчата мчали за ним. Вони були швидше, але отаман хотiв застрибнути на машину, що стояла пiд прикриттям.
  Путiн-Юлiана вистрiлила по ногах, але знову не влучила. Злочинець, правда, втратив час, скидаючи вкритi листям гiлки, i коли автомобiль нарештi завiвся, i рушив, по купах Байден-Марiя встигла його наздогнати.
  Ватажок вiдкрив вогонь їй на зустрiч, але розвiдниця сама прикрита "Бронею" практично не вiдхилялася. Стрибнувши на супротивника, дiвчина почала боротися з покидьком. Той пару разiв її лягнув, але отримав тичок в морду, заскулив, пiсля чого Байден-Марiя i Путiн-Юлiана, що наспiла, заломили йому руки.
  - Не вбивай його! - крикнула дiвчина-рижуха. - Це буде надто легко для лиходiя.
  Блондинка цього разу погодилася:
  - Мабуть, ти маєш рацiю, як вiн убив фартера. Всадив розпечений ломик у горло, ну хiба не пiдонок?
  Руда смикнула отамана роблячи йому болючiше:
  - Звичайно, остання сволота! Ми зараз iз ним розберемося.
  Дiвчата-президенти розгорнули машину, зiрвали з ватажка артефакти та потягли його багаття. Той, будучи досить великим хлопцем, намагався чинити опiр двом на вигляд не дуже сильним кавказцям, але незабаром зрозумiв як у них сила.
  Почулося злякане скулення:
  - Я майстер спорту з вiльної боротьби, а ви джигiти, схоже, служили у спецназi яка у вас силища.
  Путiн -Юлiана рикнула:
  - Що думаєш уникнути роздiлу! Ти мусиш сказати, де ваша банда ховає заначку.
  Бандит пищав:
  - Звичайно, скажу! Як попу на сповiдi!
  Руда агресивно вiдповiла:
  - Але ми маємо бути впевненi, що ти говориш правду. Тож я проведу експеримент.
  Дiвчата пiдвели ватажка до вогнища i почали зривати одяг. Той вiдчайдушно чинив опiр, але отримав кулаком у зуби, так що вилетiло вiдразу п'ять. Тодi вiн почав скиглити:
  - Я такий самий грузин, як i ви!
  Посмiшка Байден-Марiї стала оскалом пантери:
  - Помиляєшся ми абхази! Так що такi, як ти, свани, для нас не друзi.
  - Я вам добре заплачу!
  - Видай мiсце розташування заначки, тодi в тебе буде шанс. - Дiвчата-розвiдницi, розжарили прут i приклали до грудей, потiм провели по животi. Крику було багато, стогонiв, благання про пощаду. Декiлька заначок вiн таки вказав, вони були недалеко, а третя у чорта на паличках. Дiвчата залишили її на чорний день. Потiм, прихопивши ватажка, рушили до схованок.
  По дорозi натрапили на зграю звiрiв, плiднi щурисобаки були тут як тут. З ними розправлялися, використовуючи кинджали, дiвчатам знову захотiлося погратись. Пов'язаний ватажок лише плескав очима, настiльки вiн був здивований побаченим кривавим шоу:
  - Ну, таких крутих навiть не у кожному кiно зустрiнеш! - Сказав вiн. - Що за типи.
  Розправившись iз щурячими псами, дiвчата перевiрили заначки, знайшли зброю та камiння. Серед них була навiть пара артефактiв "Плюс". Самi по собi вони не мали магiчну дiю, але могли посилювати властивостi iнших каменiв. Це також не погано. Коротше кажучи, дiвчата не погано зневажали тепер вони могли збути хабар, не вселяючи пiдозр. Водночас перевiрили мiсце, яке дав мертвий фартер. Довелося перевернути три трактори.
  - Дуже туманну вiн дав наведення. - помiтила Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя рацiонально помiтила:
  - А тут i не може бути точним, коли тебе так джгут. Вiд болю говориш лише загальними символами.
  Дiвчата оглянули заначку, не багату, пару "кулешiв", три банки тушонки, i невiдомий камiнь. Втiм, на вигляд нiчим не примiтний, схожий на вишню. Загалом бандити здобули б не багато.
  - Ось за що людину вбили! - помiтила Байден-Марiя. - Зовсiм недорого тут вартує життя.
  - Хто б говорив! - сказала Путiн-Юлiана. - Взагалi цей бандит смерть без мук собi купив.
  Дiвчина-рижуха швидко натиснула йому на артерiю, змусивши вiдключитися ватажка. Причому назавжди!
  Сiли одна на машину, "Кадилак" хоч i старий тачка престижна. Один мотоцикл занурили в нього i рвонули, за кермом Путiн-Юлiана.
  - Ось так ми бiльше схожi на бiзнесменiв. - заявила руда дiвчина.
  - Безперечно! Втiм, адже ми також багатьом ризикуємо. - Байден-Марiя зiтхнула. - Якщо до нас будуть лiпитись, то насамперед потрiбно уникнути м'ясорубки.
  Путiн-Юлiана засумнiвалася:
  - А як? Слабакiв тут не шанують.
  Блондинка набула:
  - А що, крiм кулi, немає iншого аргументу?
  - Мабуть, є! Грошi та ласка! Щоправда, куля надiйнiша. - Путiн-Юлiана опустила очi.
  Байден-Марiя розвела руками:
  - Невже кров наш вiчний супутник?
  - Гадаю, що нi!
  Осiдлавши тачки дiвчини, продовжили рух до угруповання "Стабiльнiсть". Вона була на мiсцi Чорнобиля, злегка зсунутого по картi. Повз них проїхав "Мерседес"-600, хоча типи, що сидiли в ньому i мали пiдозрiлi пики, загалом поводилися коректно, навiть не засвистели.
  У голосi рудої була досада:
  - Так от вона розбiрка, що не вiдбулася!
  Блондинка полегшено зiтхнула:
  - А скiльки можна нам вбивати!
  Дорогою промайнуло кiлька "воронок", але загалом було спокiйно, трохи фонувало. Щоправда, сам Чорнобиль був заражений не надто сильно, видно кордон iз узбережжям його захищав. Дiвчата це знали та веселилися вiд душi. Одне з дерев на шляху раптово зiгнулося i потяглося до "Кадилак", але зловити не встигла.
  - Промахнулася тварюка! - Путiн-Юлiана вистрiлила з пiстолета в кору, куля застрягла, не справивши ефекту.
  - Навiщо переводити патрони? - запитала Байден-Марiя.
  - Це тренування.
  Мимо пробiгла зграйка щурiв, дiвчата пальнули по них, кiлька разiв потрапили, зупинилися, зрiзали хвости.
  . РОЗДIЛ Љ8
  - Все остання зупинка! - заявила iз задоволеним виглядом Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя зiтхнула з полегшенням:
  - Та й так багато часу змарнували.
  Далi аномалiй майже не зустрiчалося, лише кiлька разiв невиразне мерехтiння. Вони пiд'їхали до замаскованого блокпосту. Втiм, прикриття було найпростiше, трава i кущi. Стирчало три кулемети: два росiйськi виробництва, один нiмецький. Загалом видок не страшний, але значний.
  Їх, зрозумiло, гальмували, усмiхнений майор, теж кавказець звернувся до них грузинською.
  - Куди прямуєте?
  - У Нью-Чер. (Так називається мiсто Чорнобиль, пiсля того, як його окупувало угруповання "Стабiльнiсть"). Як там дорогий? - вiдповiли в унiсон дiвчата по-грузинськи.
  - Що це вас цiкавить? Краще, нiж у Москвi, нехай оберне москалiв Чорний Султан на трупи.
  Путiн-Юлiана згiдно кивнула:
  - Та й буде так! Не знаєте, де можна збути хабар!
  - Хохли можуть i кинути! Краще все ж таки звернiться до Йосипа Сванiдзе, вiн i цiну дасть гiдну.
  Путiн-Юлiана згадала прiзвище, вони зачитували коротку iнформацiю про зону. Досить глянути мигцем, щоб усе зрозумiти.
  - Ти маєш на увазi баригу "качана"? - спитала дiвчина-рижуха.
  - Ви, мабуть, його знаєте! Ну добре! Мито я з вас не вiзьму, але якщо знайдете камiнь кохання, продайте менi.
  Байден-Марiя засмiялася:
  - Це само собою, хоч такий артефакт мрiя мачо.
  Грузин цiлком щиро вiдповiв:
  - Жiнок тут цiлком вистачає! Вони з радiстю вiддадуться нам.
  "Кадилак" поїхав далi. Настрiй у дiвчат здiйнявся.
  Блондинка-миротворець вiдзначила:
  - Ось i тут обiйшлося без стрiлянини.
  Руда не подiляла оптимiзму:
  - Рано радiєш! Потiм може бути гiршим.
  - У нас вистачить зброї, i куль теж. - вiдповiла дiвчина-блондинка.
  Рижуха понизила голос:
  - Здається, з нами виходять на зв'язок.
  Передача йшла в абсолютно секретному дiапазонi, для цього використовувалася мiкрокоротка радiохвиля, майже невловима як гамма-випромiнювання. На зв'язок iз дiвчатами вийшов сам генерал-лейтенант. З метою конспiрацiї, вiн називав себе "Булат", цiлком кавказька кличка.
  - Ну що! Забули чому не виходите на зв'язок.
  - Були невiдомi завади! - заявила Путiн-Юлiана.
  - Так воно й видно! Що за м'ясорубку ви влаштували у барi "Нокаут".
  Руда важко зiтхнула:
  - Довелося, нас задирали!
  - З вами був принц!
  Блондинка вiдповiла питанням на запитання:
  - Так, а що?
  Голос трохи зрадiв:
  - Зрозумiло, ви хочете з його допомогою дiстатися до ватажкiв. Похвально!
  Байден-Марiя охоче пояснила:
  - Це наше прикриття, адже у жилах принца тече кров халiфа. Яким би суворим супротивником був Чорний султан проблеми Росiї, може створити лише з допомогою своїх союзникiв. У тому числi з iсламського свiту.
  - Це зрозумiло! Тож ви, схоже, принца захищали.
  Руда пискнула:
  - В цiлому, так!
  Голос став куди суворiшим:
  - Заради одного араба, скiльки росiян загинуло, нехай навiть i в основному бандитiв, але якi живуть за поняттями.
  I свiтла дiвчина тупнула в лютi пiдбором.
  Руда логiчно вiдзначила:
  - Вiйна без жертв не обходиться! Султан не такий уже й простий! Його люди, зокрема, володiють даром телепортацiї - миттєвого перемiщення у просторi. Тож такого монстра можна завалити лише хитрiстю. Посилати спецназ у радiоактивний пояс зони безглуздо, все одно не зловлять.
  Видно, було по голосу, що там розумiли:
  - Тут останнє слово за президентом. Крiм того, не приховуватиму: багато вiйськових налаштованi проти вас, i навiть вважають, що ви несете потенцiйну загрозу людству.
  Блондинка несподiвано пожартувала:
  - А може, їх гаманцям! Боятися скорочень. Якщо двi дiвчини успiшно борються з переважаючими силами, то Росiї не знадобиться такої великої армiї. Отже, силовi вiдомства та статтi витрат будуть урiзанi.
  Голос знову пом'якшав:
  - Цiкава iдея, я про таку навiть не думав. Цiлком ймовiрно, але потенцiйно новий вигляд, це завжди непередбачуване. Угруповання "Вимпел" нiколи не втрачало за раз майже двiстi вбитих. Крiм того, ви ще й банду переклацали, таких росiйських Рембо доводилося зустрiчати лише в кiно. Майже двiстi п'ятдесят трупiв за минулий день.
  - I сьогоднi вже десять! - заявила Путiн-Юлiана.
  - Тим бiльше!
  Руда впевнено заявила:
  - Але ж це карники! Свого часу Жуков наказав: очистити Одесу вiд бандитiв, просто вiдстрiлюючи їх. Сотнi покидькiв було вбито, але порядок навели.
  Голос став схвальним за тоном:
  - То ви Жуковськi методи переймаєте! Похвально! Гаразд, що ви зараз запланували.
  Тут голос подала блондинка:
  - Найсерйознiше, треба захопити партiю "Стiнгерiв", зважаючи на все, з останнiх моделей.
  - I навiщо це потрiбно американцям?
  Руда вiдповiла:
  - Є версiя, хочуть посилити властивостi "стингерiв" за допомогою артефактiв.
  - Теоретично це можливо! Хоча ми вже мали такi спроби. Зокрема, опромiнювали мiномети.
  Дiвчата хором запитали:
  - I який результат?
  - Спочатку бойовi якостi виросли, але через мiсяць стали непридатними, покрилися трiщинами. Так що янкi дуже ризикують.
  Байден-Марiя помiтила:
  - Американцi люблять експериментувати. Тим бiльше що "Стiнгер" не така вже й ефективна зброя проти нових моделей технiки.
  - Мабуть, їм потрiбна тотальна перевага. Янки хочуть домiнувати скрiзь та у всьому!
  - Росiяни теж народ-переможець! Саме святiй Росiї належить майбутнє, роль великого вчителя всiх iнших країн i рас! - впевнено сказала Байден-Марiя. - Нехай святиться iм'я Iсуса Христа!
  - Не йдiть убiк! Так що ви збираєтесь зробити!
  Путiн-Юлiана впевнено вiдповiла:
  - Виконати наказ Чорного султана. Перебити американцiв та їхнє угруповання, захопити "Стiнгери" передавши їх терористу номер один.
  - Щоб вiн вам довiряв!
  Руда пiдтвердила:
  - Так саме! Крiм того, зi США треба збити пиху.
  Голос висловив стурбованiсть:
  - То це буде здорово! Але передача зброї посилить чорний султан.
  Блондинка догадливо запропонувала:
  - Ви закиньте групу фахiвцiв, якi перероблять чарiвнi "стiнгери". В цьому випадку зброя перетвориться на лайно, i нiхто цього не помiтить.
  - Що ж це цiлком розумна пропозицiя! Ми можемо помiтно посилити наш потенцiал, якщо пара зразкiв надiйде на озброєння росiйським силам.
  Руда запитала:
  - А що може цiкавити нас у "Стiнгерах"?
  - Насамперед комп'ютер та процесор. В областi комп'ютерiв у нас хронiчне вiдставання вiд американцiв. Тут ми знiмемо всю iнформацiю.
  Путiн-Юлiана впевнено заявила:
  - Так, ми могли б самi розiбратися. Адже тут навiть Iнтернет є.
  - На зонi все є! Взагалi я мало не забув, адже ви в комп'ютерах нишпорите.
  - Звичайно, нас навчали на новiтнiх моделях.
  - Тодi спишiть усю iнформацiю з американського корабля. Зважаючи на все, це буде покращена модифiкацiя есмiнця.
  Дiвчата хором пiдтвердили:
  - Само собою!
  Голос рiшуче заявив:
  - Так я дозволяю вам застосувати нову зброю!
  Байден-Марiя стурбувалася:
  - Але чи це не засвiтить ФСБ.
  - Нi, ми органiзуємо витiк iнформацiї, нiби вона викрадена Чорним султаном. I нам повiрять.
  Дiвчата хором вiдзначили:
  - Точно!
  - Не вперше робимо! Американцi дуже дурнi, вiрнiше боятися нас злити. Бо в цьому випадку i прихлопнути можемо!
  Рудою стало цiкаво:
  - Кого президента?
  У голосi чулася зневага.
  - Немає тих, хто вищий за президентiв, з-помiж мiльярдерiв-олiгархiв реальних господарiв США. Ось Обама хоче вивести вiйська з Афганiстану та не дають олiгархи.
  Дiвчина-блондинка вiдповiла:
  - Зрозумiло! Значить, використовувати найсучаснiшу зброю, iз забiйною силою.
  - Так! Все-таки добiрний спецназ - зеленi берети, добiрнi бiйцi з рiзних країн, якi мають досвiд багатьох воєн. Ви можете загинути. Чи не якiсь бандити з великої дороги.
  - Загалом ми готовi до смертi, хоча до перемоги готовi ще бiльше! - заявила з пафосом Путiн-Юлiана.
  - Чудово нашi трупи нам не потрiбнi. На операцiю даю добро, тобто врiжете капiтально за нашими союзниками. Треба сказати, що, пощипавши "Вимпел", ви зiграли на руку угрупованню стабiльнiсть, а тепер настав час врiвноважити сили.
  Блондинка запитала:
  - У "Вимпелi" ще є нашi резиденти?
  Тут уже явно в голосi досада:
  - Майже всiх повбивали! Залишився лише голова "Вимпелу", але це радше агент впливу, нiж резидент.
  Руда буркнула:
  - Угу, це хоч дещо!
  - На зв'язок iз ним краще не виходити, ми його використовуємо навмання.
  - Як i нас? - запитала Путiн-Юлiана.
  Голос навмисне байдуже пiдтвердив:
  - Можливо! У нас в країнi така ситуацiя, що навiть вам не можна довiряти.
  Руда вкрадливо запитала:
  - Йосипе Сванiдзе, наш агент?
  - Так, але не найнадiйнiший, вiн одночасно оре i на американцiв. Отримує грошi вiд двох маток. Отже, можете збути йому хабар, але душу не розкривайте.
  - Коли агент працює на двi розвiдки, пiдряджаючи дитинi, що намагається запхати в рот двi соски, вiн ризикує порвати собi рота! - помiтила Байден-Марiя.
  - Загалом ви зрозумiли, якi речi артефакти встигли захопити?
  Руда поспiшила похвалитися:
  - Рiзнi! У тому числi знаменитий "броня", крiм того, ми маємо ще артефакт зваблення та пiдсилювач властивостей "Плюс".
  - Чудово! Дiятимете цiєї ночi, але для початку розвiдайте позицiю. Американський есмiнець пливе Днiпром i ось-ось має прибути. Так що удар завдасте цiєї ж ночi.
  Байден-Марiя кивнула:
  - Зрозумiло! Якщо поспiшаємо, то встигнемо.
  - I ще постарайтеся застосувати свої чари у лiжку. Це особливо важливо для вашого морального стану, щоб було зрозумiло всiм, що вам дозволено багато.
  - Якщо так, то чудово! - сказала Путiн-Юлiана.
  - Але ж це гидко спати з нелюбимим чоловiком! - заявила релiгiйна Байден-Марiя.
  Голос став набагато суворiшим:
  - Ось саме тобi це й треба, щоб не бути святошою. Стань справжньою жiнкою-агентом.
  Блондинка рiшуче заявила:
  - Якщо вiд мене вимагають жертви - я готова!
  У голосi чулася iронiя:
  - Та яка ще жертва, з вашими досконалими тiлами ви отримаєте масу насолоди навiть вiд зґвалтування. Так що дерзайте дiвчата.
  Розвiдницi хором вiдповiли:
  - То ми всi зрозумiли.
  - Експерти прибудуть вчасно, а тепер, оскiльки ви вже й так усе зрозумiли, зв'язок переривається, застосуйте далi свою фантазiю.
  Передача припинилася, Путiн-Юлiана зiтхнула з полегшенням:
  - Так ми здобули фактично необмеженi повноваження. Можемо страчувати та милувати!
  Добросердна Байден-Марiя щиро вимовила:
  - Я б волiла милувати!
  Поки вони, зупинившись, розмовляли до них, пiдбiгла купа щурiв. Вони були досить великi розмiром, як худа вiвчарка з гострими носиками та рогом на кiнцi. Атака подiбних голодних звiрiв була стрiмкою. Дiвчата зустрiли їх довгими кинджалами та ударами нiг. Взагалi їм хотiлося рухатися пiсля сидiння на мотоциклах та в танку. Адже вони практично щодня тренувалися фiзично по п'ять, або навiть бiльше годин. Тож розминки вимагали їхнi тiла.
  - Рух - це дощ, пiд яким виростають квiти здоров'я, i мотика, що викорчує бур'яни хвороб! - заявила Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана погодилася iз нею.
  - Кров має вирувати по жилах.
  Вони були монстрiв у вiчi, шиї, морди. Зуби у цих тварин хоч i не такi отруйнi, як щурiв, але могли викликати сильну алергiю. Крiм того, пацюки були швидкi, i битися з ними доводилося на повну силу.
  Вiд ударiв розвiдниць вилiтали зуби, стiкала кров. Одним iз прийомiв був рiзкий тичок, що ламає шиї. Досить болiсний, здатний шокувати пацюка. Треба вiдзначити, що хутро цього звiра було набагато краще, нiж у собак i кроликiв. Правда влiтку, коли зона розiгрiвалася, вiн тьмянiв i облазив, зате взимку, коли прохолоднiше вiн був пишним i цiнним, так як у нiрки, але якщо намочити ставав смарагдовим. Загалом хабар це коштував. Кiлька разiв пацюки впивалися в куртку, але не могли прокусити. Це поступово збивало з них пиху. Мутанти падали пробитi, потiм намагалися одразу вп'ятеро стрибнути на Байдена-Марiю. Дiвчина встала на руки i пiшла, зробивши ногами вiяло, гаркнула:
  - Отримуйте хижаки, казна якої породи.
  - Ми тебе закопаємо, обсмикнемо кiсточки! - Як здавалося Байдену-Марiї, бурчали тi у вiдповiдь.
  Впало ще кiлька щурiв. Число трупiв наростало в геометричнiй прогресiї. Путiн-Юлiана завдала удару, в стрибку ламаючи ребра. Потiм наступним випадом розтрощила лiктем хребет, пацюка.
  - Ось так я роблю з усякою мерзотою! - заявила руда дiвчина.
  Пара ще найпотужнiших ударiв, знову переломи, чоботи чавкають вiд кровi. Дiвчата не зупиняються, кинджали свистять, вражаючи у вiчi.
  - Ось так це росiйською! - Путiн-Юлiана показала дулю.
  Пацюкiв залишилося не бiльше десяти, i вони, бачачи, що супротивники зовсiм невразливi танцюють мiж трупами, зрозумiли: справа не чиста, настав час повертати назад.
  Байден-Марiя вiдзначила:
  - Отак навiть у них є уявлення про нерiвнiсть сил.
  Дiвчата кинули кинджали, трохи поганяли вцiлiлi, потiм повернулися.
  Руда запропонувала:
  - рiзатимемо шкури.
  Блондинка вiдзначила:
  - Мабуть, навiть хвоста вистачить.
  Зрiзання шкур не найприємнiше заняття. У той же час, дещо є, значить можна жити.
  Завантаживши нову хутряну хабар, дiвчата попрямували далi. Над ними пролетiла чотирикрила тринога чапля. Зазвичай, цi птахи вiдрiзняються не агресивнiстю, а цiкавiстю. Раптом куляста аномалiя виросла у розмiрах, ледь не зачепивши автомобiль дiвчат. Тi встигли пiти убiк, а от чапле не пощастило. Велику як альбатрос птах просто перемололо, розбризкавши криваву окрошку метрiв на сто. Виявився заляпаним i капот "Кадиллака".
  Повз розвiдниць проїхали мотоцикл, з вiзком. На ньому сидiли карнi злочинцi. Вони кiлька разiв свиснули, але чiплятися не стали.
  Наступний блок-пост: зустрiв їх уже на пiдходi до Нью-Чера, здалеку було видно телевежi та промисловi райони.
  Там були типи у формi американських полiцейських, дуже ввiчливi, посмiхалися, але п'ятдесят доларiв за машину таки взяли. Видали квитанцiю та заявили.
  - Тепер ви можете вiльно перебувати в Нью-Черi десять днiв. Це найневиннiше i веселе мiсце на зонi.
  Байден-Марiя схвально кивнула:
  - Дякуємо. На вулицях у вас є безпечно?
  - Цiлком. Всюди патрулi, так що все розкладено по полицях. Ми використовували методи реального Нью-Йорка та Чикаго.
  Руда iронiчнi вигукнула:
  -Можливо i непогана iдея!
  Дiвчата поїхали далi. Нью-Чер був оточений насипаним валом, а зверху стояв бетонний паркан iз колючим дротом. Видно щоб усяка мерзота не забралася. Загалом зона була таким дурдомом, що в нiй нормально жити не можна, все зводиться до елементарного виживання.
  На останньому блокпосту у дiвчат попросили квитанцiю i пропустили усередину. Серед охорони були нiмецькi вiвчарки та бульдоги. Вони щось жалiбно скиглили, брязкали зубами.
  Загалом хлопцi виглядали пiдтягнутими. Одне тiльки псувало враження, недалеко лежало два обгризенi трупи. Вiд них залишилися лише кiсточки.
  - Чому скелети валяються! - Запитала Байден-Марiя. - Без християнського поховання?
  Командир вiдповiв:
  - Це повiшенi бандити, їх залишили повчання тим, хто хоче наслiдувати злочинний шлях. Ось подивiться ще одна шибениця.
  Справдi, на нiй висiв ще не до кiнця зiтлiлий небiжчик.
  - Вай! Яка жорстокiсть! - посмiхнулася Путiн-Юлiана. - Нам це не загрожує.
  - Найчастiше вiшають саме кавказцi. - помiтив iз прихованою загрозою командир.
  - Ми не дамося живими! - заявила рiшучим тоном Байден-Марiя.
  Дiвчата засунули паспорти, тi, схоже, перевiряли їх на комп'ютерi, потiм повернули назад. Загалом у ФСБ на документах не могли провалитися. Машина в'їхала до мiста. Майже одразу вони мало не врiзалися в паркан, що захищав аномалiю. З цим явищем можна було боротися лише попередженнями, найважча артилерiя не дiяла на просторовi спотворення. Або снаряди просто проникали крiзь аномалiю: калiчачи сусiднi будiвлi.
  Народу на вулицях було пристойно, зокрема зустрiчалися жiнки. Було ясно i три "Сонцi" веселили душу, дiвчатам. Проїхавши, вони здали автомобiль на приватну стоянку, i, завантаживши на плечi хабар, вирiшили прогулятися пiшки.
  Майже одразу до них пiдбiгло кiлька торговцiв, i почали втягувати товари. Дiвчата чемно вiдхилили пропозицiї.
  - Любi мої! Свого нема куди збувати.
  Вони вирiшили спершу сходити на мiсцевий ринок. Там можна було за гiдною цiною влаштувати хабар. Бiля входу, як завжди, охорона, щоправда, брали вони всього по долару, серед сторожових псин, була навiть пара привчених щурiв.
  - Дивно кажуть, вони дресирування не пiддаються! - помiтила Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана логiчно заперечила:
  - Чому? Якщо щурiв хоч важко, але можна дресирувати окремо, а собак не тренує лише лiнивий, то їхню помiсь цiлком можна зробити молодшим партнером людини.
  - Людина, легко ламає, насилу пiдкоряє, i дуже рiдко добивається любовi вiд природи! - помiтила Байден-Марiя.
  - Але нас вона, схоже, обласкала. - кивнула Путiн-Юлiана.
  Дiвчата пiшли швидше. У кутку базару були жебраки. Декiлька дiтей виконували танець. У лахмiттi i, не дивлячись на прохолоду босоногi, вони танцювали лезгинку, випрошуючи грошi. Iншi хлопцi ось намагалися спiвати, застудженi голоси нагадували похоронний марш.
  - Це фактично раби! - помiтила Путiн-Юлiана. - Те, що вдається зiбрати тяжкою працею, забирають дорослi бандити.
  - Якi худi та бруднi, їх, напевно, годують так, щоб не померли вiд голоду. - помiтила Байден-Марiя. - Крiм того, босонiж по зонi бiгати важко, трава обпалює ноги та викликає алергiю.
  Руда дiвчина хихикнула:
  - Точно, одразу три цiлi досягаються: економiя на взуттi, бiльше жалю до босоти, i менше шансiв втекти.
  У бiдних дiтей ступнi були в опiках i виразках, мабуть, пробiглися по "лагiднiй" чорнобильськiй травi.
  - Їх треба звiльнити! - заявила Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана заперечила:
  - Не зараз! Коли настане година Пiк. Можливо, їх допоможуть вивести нашi спецназiвцi. Взагалi так знущатися з потомства аморально.
  - Може й ми, чогось дамо!
  - Не бiльше за долар! - Сказала, Путiн-Юлiана побачивши, що Байден-Марiя тягнеться до сотенних купюр. - Не варто привертати зайву увагу.
  Дiвчата кинули в шапку дiвчинки, що пробiгає, рокiв семи-восьми. Її очi провалилися на худому обличчi, волосся вiд бруду було невизначеного кольору, пальчики нiг збитi. Крiм того, були виднi синцi, на обличчi, великих дiрах, рваної сукнi, шрами та садна на животi: схоже, малютку добряче били.
  - Треба дiзнатися, де вони ночують та обов'язково вiдвiдати. - шепнула Байден-Марiя.
  - Зробимо це прямо зараз. - запропонувала Путiн-Юлiана.
  Вусата дiвчина пiдiйшла до старшого старця i запитала:
  - Чи можна поговорити з вашим господарям?
  - У нас немає господаря! - залепетав той.
  - Хочеш обдурити людину з Кавказу, жалюгiдний бомж. - У руках Путiн-Юлiана майнув пiстолет.
  - Добре, якщо у вас є дiлова пропозицiя, я йому подзвоню. Жебрак дiстав "стiльник". - Тiльки грошей не вимагайте, у нас надiйний дах.
  - У нас є пропозицiї цiкавiшi.
  Набравши номер, бомж сказав:
  - Прошу вас шеф, тут до мене прийшла людина, судячи з вигляду багата i солiдна хоче зробити пропозицiю.
  У вiдповiдь зрадiлий голос:
  - Окей! За двi хвилини я буду.
  Жебрак повернувся:
  - Зв'язок оперативний! Може, вiн ще не пiшов iз базару.
  Руда спохмурнiла:
  - Тим краще для нього. Дiти здоровi?
  - Ну як сказати! Для цього клiмату цiлком адекватнi. Ви що хочете когось усиновити?
  Путiн-Юлiана рикнула:
  - Не твоя справа!
  - Ясно не моє! - Кiлька разiв ми продавали їх фартерам. Треба сказати, що тi волiли розплачуватися натурою, точнiше взяткою.
  Руда розумiюче кивнула:
  - Звичайно! Пропозицiя перевищує попит.
  - Поговорiть iз шефом у вас такi великi рюкзаки i не важко тягати.
  - Мiй прадiд у свої сто вiсiм рокiв гне пiдкови, i нiколи не ночує один. - заявила, трохи прибравши пустотлива Путiн-Юлiана.
  - Мiцна порода! Кавказцi, як правило, здоровi. Тут, до речi, чеченська дiаспора є. Формально до Росiї нейтральна, але спецiалiзується на вирощуваннi дурницi. Особливої "дурi" для зони чудес. Такi видiння вiд неї бувають, героїн вiдпочиває, навiть посилює потенцiю.
  - Ми i без наркотикiв сильнi. Адже так! Булат. - сказала Путiн-Юлiана Байдену-Марiї. - Та замiсть вiдповiдi вдарила пальцем у дошку, пробивши її.
  Почувся здивований вигук.
  - Так вражає!
  Прибув шеф, маленького зросту майже карлик, посмiшка фальшива, але схильна до себе. Оцiнюючий погляд на кавказцях, в очах задоволення.
  - Ви хотiли щось купити?
  Руда войовниця пискнула:
  - Та ваших дiтей!
  Шеф оскалився:
  - Кiндепiнг добре! I скiльки?
  Байден-Марiя крикнула:
  - Усiх заберемо!
  - Тобто вiсiмнадцять вiком вiд п'яти до чотирнадцяти рокiв. Ну, це ваша справа, як їх використовувати.
  Руда буркнула:
  - Звiсно!
  Шеф нетерпляче запитав:
  - Заберете зараз?
  Руда рикнула:
  - Нi сьогоднi вночi, коли прибуде транспорт. Ми вивеземо їх за межi зони. Адже тут дохiд не великий.
  - Це як сказати... - Карлик зам'явся.
  Вогняна войовниця з натиском натиснула:
  - Фартери звикли бачити смерть та небезпеку, їхнi серця зачерствiли, а цiєї публiки бiльшiсть. Туристи сюди, звичайно, їздять, але не надто активно, дуже великий ризик. I знову це люди авантюрнi i не надто жалiсливi, тож дохiд обмежений, не кажучи вже про те, що доводиться платити даху: полiцiї та мафiї.
  Карлик почухав потилицю:
  - Почасти ви маєте рацiю, але не приноси дiти доходу, я їх продав би тим же чеченцям або в бордель. А так туристiв вистачає. За кожну дитину десять штук баксiв i ми з розрахунку.
   Путiн-Юлiана схопила карлика однiєю рукою за плече i пiдняла його у повiтря. Вiн був у броннику, товстий i тому досить тяжкий.
  - Ну немає! Тодi п'ять! Злякано заволав вiн.
  Руда гаркнула:
  - Чотири тисячi!
  - Згоден! - вiдповiв, задихаючись карлик.
  - Розрахуємось на мiсцi, руки в руки.
  Почулося скулення:
  - А ви мене не кинете.
  Путiн-Юлiана сердито вiдповiла:
  - Чому нам тебе кидати! Дiтей безпритульних знайти особливо в Українi легко. Видно, що це хохли. Але ось понiвечених зоною, i чогось навчених складнiше. Тож ми до тебе прийдемо ще не раз.
  - Дивно! А чому ви не батаєте по фенi! - спитав карлик.
  Руда сердито вiдповiла:
  - Нинi подiбне не прийнято. Принаймнi у нас. Та й взагалi ринком авторитет не заробиш.
  - Тодi замiтано. - погодився карлик.
  Блондинка вставила:
  - Будь як пiонер завжди готовий.
  Той проскулив:
  - Може, менi скинете хабар?
  Руда набулася:
  - Скiльки даси за один собачий хвiст?
  Карлик пробулькал:
  - Двадцять доларiв.
  - Хвiст щурокролика.
  - Тридцять!
  - А пацюки?
  - Сорок!
  Руда стала сердитися:
  - Взагалi, ти на араба не схожий. Це у них дешево крiм нафти.
  Карлик усмiхнувся:
  - Тут скрiзь одна цiна!
  Путiн-Юлiана струсила кулаком, розплющивши в повiтрi муху:
  - Перевiримо!
  Тут уродець запищав:
  - У мене є цiнний артефакт. Камiнь, що посилює дiю дурi. Найнижча пробна марихуана дiє крутiше опiю.
  Руда загрозливо оскалилася:
  - А чому досi не продав?
  Карлик вiдповiв:
  - Кому? Мафiї небезпечно, можуть придушити, якщо забагато знаєш.
  Руда честь пом'якшала:
  - Ну, якщо так принеси його вночi, перевiримо.
  - Я буду з охороною, тож не киньте. - попередив карлик.
  Потиснувши руки, вони розлучилися, Байден-Марiя палаючи гнiвом на торговця дiтьми, здавила лапу, так що малорослий бандит завищав.
  - Це жарт! - сказала Путiн-Юлiана i вклонилася.
  - Вибач, не розрахував сили! - сказала Байден-Марiя.
  Дiвчата вирушили ринком, на якому було повно народу. Туристи пiдходили, дивилися хабар, чинно походжали полiцейськi.
  Незабаром з'ясувалося, що хутра, особливо хвости та спинку щурiв можна продати дорожче. Особливо оптовикам, якi мають зовнiшнi канали. Найчастiше торгiвля проходила через порт, де був прямий вихiд Днiпром до мiст України та Чорного моря.
  Дiвчата приблизно знали розцiнки, але довго торгувалися з натиском. Нарештi вони знайшли капiтана, який запропонував за хвости i шкури цiну вищу за середню. Це всiх влаштувало. Дiвчата отримали пачки Євро, тепер залишалося збити камiння, особливо не потрiбнi "Кулешi" та "Цукерки", якi роблять їжу солодшою. Тут правда найкраще можливо спробувати збути Йосипу Сванiдзе.
  - Як ти вважаєш, чи згодиться нам бармен? - запитала Путiн-Юлiана.
  - Може так, а може, нi! Тут теж не найгiршi можливостi! - Заявила Байден-Марiя. - Загалом якби поставили собi за мету розжитися грошима, то дуже скоро стали б багатiями.
  Руда агресивно вiдзначила:
  - Це вiрно! Ще поторгуємося.
  Увагу Путiн-Юлiана привернув чоловiчок iз трьома наперстками. Вiн активно закликав клiєнтiв.
  - Уважнiсть, проти спритностi рук. Вгадайте, де кулька, i ви отримаєте купу грошей.
  - Схоже на хохол. Трюк взагалi дуже старий, i на нього нiхто не клюне. - помiтила Байден-Марiя.
  - Та старий! Схоже, цей хлопець зовсiм на мiлинi, якщо вирiшив промишляти таким безперспективним способом. Я йому навiть спiвчуваю. - сказала Путiн-Юлiана.
  Втiм, мабуть, вона поквапилася з висновками. Досить багата жiнка, зважаючи на все iноземка, пiдiйшла до наперсточника. На ламаною росiйською вона запитала:
  - Можна багато виграти!
  - Та скiльки завгодно!
  Та пискнула:
  - Тодi я робити ставки.
  Жiнка поставила сто доларiв. Виграла!
  - Бачите, як активно тут заробляють грошi. - посмiхнувся шахрай.
  - Я бачу! - Вона поставила, потiм в азартi тисячу i програла.
  Але її важко зупинити. Незабаром молода рокiв тридцяти жiнка здула десять тисяч доларiв, а також сережки з браслетом, дорогi чобiтки та куртку. Так вона виявилася напiвголою, босою в однiй бiлизнi.
  - Менi нема чого ставити! - Сказала вона.
  Наперсточник змiряв її поглядом, жiнка була дуже привабливою, особливо пишнi губки.
  - Пропоную тобi десять тисяч доларiв, а натомiсть ти менi зробиш, мiнет.
  Та розсердилася:
  - Що ти сказав?
  Той вишкiрився:
  - Хiба це не вигiдно! Десять тисяч проти мiнету, майстра беруть всього сто доларiв. Або ти не впевнена у своїх очах.
  - Згодна! - вiдповiла жiнка. - Тiльки помий мошонку.
  - Гаразд! - зловтiшно посмiхнувся бандит.
  Кульки закрутилися, стали пересуватися. Жiнка дивилася з хвилюванням, тремтячи вiд холоду та збудження. Нарештi настав час вибирати, вона смикнула i, як i слiд було очiкувати, ковпачок виявився порожнiм.
  - Ти програла, тепер маєш вiддати борг. - Наперсточник схопив телицю за волосся i потяг до себе в намет. Та стала чинити опiр. Байден-Марiя, певна рiч, витримати подiбне не могла.
  - Як ти звертаєшся, з жiнкою жлоб! - Крикнула агресивна дiвчина.
  Шахрай проскулив:
  - Вона чесно програла! Ви самi бачили!
  Блондiна агресивно заявила:
  - Чесно говориш! Тодi зiграй зi мною!
  - У наперстки?
  - У наперстки!
  - Згоден! - вiдповiв шахрай.
  Байден-Марiя стала поруч. Першу партiю в тисячу доларiв шахрай вiддав не мухлюючи.
  Потiм ще тисячу вiн побоювався одягнених у шкiрянку кавказцiв. Потiм при десяти тисячах шахраїв, i отримав десять зелених.
  - Бачите все чесно! - заявив, зрадовано вiн.
  Блондинка холодно промовила:
  - Тепер сто тисяч!
  - Будь ласка! - вiдповiв той.
  Розкотив кульку, збираючись її притиснути мiж великим i вказiвним пальцем. Потiм раз i пiдкласти куди треба. Прийом древнiй вiдомий з часiв стародавнього Риму: дивно, що й досi трапляються лохи. Тiльки ось кулька зникла, а рука кавказця вказала.
  - Ось цей!
  Справдi, кулька лежала пiд ковпаком. Жулик зблiд:
  - Ще раз зiграємо?
  - Звiсно! Давай!
  Знову вiн закрутив кульку, ось вона якраз пiд руками, ще трохи.
  Бац знову зник.
  - Ось цей! - Байден-Марiя пiдняла ковпачок. - Ну, я думаю, може i втретє зiграєш?
  - Ага! - простогнав наперсточник.
  Дiвчина знову щось крутнула. Руки шахрая стали ватними вiн, i не помiтив, як кулька вислизнула з них, зафiксувавши третiй програш.
  - Все бiльше у тебе нiчого немає, вiддай програне. - Байден-Марiя схопила шахрая за вухо, та так крутанула, що той закудкав.
  До них пiдскочила Путiн-Юлiана. Вони дiлово обшукали наперсточника, забрали грошi коштовностi речi, очистивши палату.
  Блондинка проревела:
  - Ну от нiби! А борг залишився, ну кажи, де ховаєш заначку.
  Той тонко заскулив:
  - Нiчого бiльше нема! Дах забирає всi зайвi грошi, та й "лохiв" рiдко зустрiнеш.
  Путiн-Марiя вишкiрилася:
  - Ми тобi не вiримо! Але будучи благородними пробачити, якщо ти погодишся виконати будь-яке бажання пограбованої тобою жiнки.
  - Та iз задоволенням! - заявив пограбований шахрай.
  - Тодi повзи до неї на колiнах.
  Жiнка, що пiдстрибує вiд холоду вже щось, закуталася. Побачивши шахрая, сказала:
  - Це покидьок хотiв вiд мене мiнета. То нехай вилиже язиком мої бруднi ноги.
  Шахрай скривився, але робити нiчого довелося працювати. Видно, що не дуже це приємно, лизати навiть красивi жiночi ноги, якщо вони встигли забруднитись у брудi.
  Путiн-Юлiана добродушно сказала:
  - Ми повертаємо вам вашi коштовностi та речi, але просимо бiльше не грати. Щоб це стало для вас уроком, половину готiвки залишимо собi.
  - Згодна, i на це! - Взагалi я дуже вдячна вам. - вiдповiла жiнка. - А задоволення коштує п'ять тисяч. Ну, годi вистачить, а то менi гидко вiд твого язика можеш встати i йти зализувати рани пес.
  Байден-Марiя схопила шахрая, що пiднявся.
  - Я колечко вiзьму! - сказала вона, зiрвавши з пальця золоту печатку. Потiм удар пiд зад, шахрай полетiв.
  - Ну що поки, як говорити з легкою парою.
  Дiвчата-президенти знову рушили базаром, вони вiдчували себе впевненими i сильними.
  - Знаєш Байден-Марiя. - шепнула Путiн-Юлiана. - У цього чурка має бути дах.
  - Нехай спробує з'їхати! - зловтiшно посмiхнулася Байден-Марiя.
  Справдi, щойно вони опинилися в безлюднiй частинi базару, їй навперейми вискочили двоє величезних полiцейських, а ззаду крутився шахрай.
  - Вони рекетир! - вказав вiн кривим пальцем.
  - Ану, пройдiть з нами. - звернувся полiцейський.
  -Дорогий та ти ж мiй родич iз Батумi, а з тобою хрещений. - закричала Байден-Марiя i вдала, що обiймає полiцейських. Тi вiдсахнулися i повалилися ураженi в нервовi точки. Жулiк завмер, Путiн-Юлiана пiдробила ногою i кинула йому в колiно, невеликий камiнчик, збивши його. Дiвчата пiдхопили шахрая, i повели наче п'яного. Привiвши його в себе, Путiн-Юлiана приступила до тортур. Затиснувши нервовi закiнчення, тим самим завдаючи бiль, що не виноситься.
  - Тепер ти нам все розкажеш! Де заначка.
  - У мене її немає!
  Руда м'яко вишкiрилася:
  - Тодi ми тебе вб'ємо, але перед цим насолодимось болем.
  Дiвчата стали викручувати суглоби, застосовуючи навички, використовуючи всi вiдомi, а їх понад вiсiмсот болючих точок.
  - Ну що говоритимеш! - запитала Путiн-Юлiана. - Чи помреш вiд больового шоку?
  Почулося скулення:
  - Все оповiдi! У пам'ятнику щурячки, в її пащi знаходити схованку мою. Там тисяч тридцять буде, зiбрав на чорний день.
  Байден-Марiя глянула в очi, шахрай не брехав.
  - Тобi пощастило! Сказав правду! А тепер, що з ним робити?
  Путiн-Юлiана вдарила шахрая в горло i цинiчно вимовила:
  - Зайвий свiдок нам i даремно не потрiбен. Нове вбивство на славу Батькiвщини. Та й полiцейськi скоро прийдуть до тями.
  - Не ранiше, як за три днi, ну ти мене знаєш! - пiдморгнула Байден-Марiя.
  Руда вишкiрилася:
  - Тим краще! Так?
  Блондинка хихикнула:
  - Слiдiв немає, виглядає як серцевий напад.
  - Вiдразу в двох?
  - На такiй нервовiй роботi чогось тiльки не буває. Та пити вони люблять разом. - помiтила дiвчина.
  - До вечора ще є час, послухаймо базарних плiток.
  Дiвчата рушили по ринку, не так запитуючи, як прислухаючись. Потiм пiдiйшли до шахраїв, якi грають у карти. Запропонували битися по маленькiй. Тi погодились. Гра йшла зi змiнним успiхом. Звичайно, дiвчата всi фокуси з крапленими картами знали, але не поспiшали показувати вмiння i в дупель вигравати. Втiм, поступово вони їх перегравали. Само собою мова пiшла про жiнок i кращий мiський бордел. Шахраї пили самi i намагалися напоїти свої жертви. Дiвчата , природно, прийняли антидот, але майстерно вдавали захмелiлими. Тут уже деяку iнформацiю вдалося отримати.
  - Увечерi американськi солдати, з них половина негри вiдвiдають бордель. Ну, принесуть зарази. - помiтив один iз "надувачiв".
  - А скiльки їх буде всього? - запитала Путiн-Юлiана.
  Було булькання:
  - Матросiв близько сотнi, спецназiвцiв п'ятисот. Зеленi берети, армiйський спецназ. Там хлопцi в "Афганi" та Iраку воювали, принесуть стiльки зарази. Мало того, що Америка свiту СНIД та Сифiлiс подарувала.
  - Та ще й тютюн. - зауважила Байден-Марiя.
  - План набагато кращий! - заперечив кавказець. - I для здоров'я не так уже й шкiдливо.
  Блондинка хихикнула:
  - Згоден! Вбиває повiльно, але вiрно!
  Знов булькання:
  - Тож на сьогоднi не буде дiвчаток, всi на американськi пики пiдуть. Чоловiк триста спуститися. Щоправда, будуть ще й хлопчики.
  Руда похитала головою:
  - Нi! Бiчо, не в нашому стилi.
  У вiдповiдь прохрипiло:
  - Вмiють, вони мiнет робити не гiрше за жiнок. Хоча поважаю "натуралiв". Жiнок на зонi не вистачає. Боятися, стати виродками чи втратити потомство, тож послуги проституцiї дорожчi, нiж у Москвi. Як вас там не тиснуть!
  Путiн-Юлiана буркнула:
  - Якщо хабарi давати, то нi! Щоправда, важче стало, мiлiцiонерам зарплату пiдняли так вони, i брати стали бiльшими.
  У вiдповiдь почулося впевнене:
  - Не турбуйтеся! Кажуть, на зонi такий артефакт знайшли, звичайну бiомасу, траву, дерева, вугiлля на першокласну нафту перетворює. А коли цiни на чорне золото впадуть, то i менти стануть у Росiї голоднiшими, i задовольнятимуться малими хабарами.
  - Цiлком iмовiрно! - Байден-Марiя здивувалася. - Але ж це чутки?
  Голос став тихiшим:
  - Не знаємо! Кажуть, сам Чорний султан має такий артефакт. У нього здiбностi у пошуках взятки колосальнi. Ось тому вiн такий невловимий та сильний.
  Рижуха вишкiрилася:
  - Ого! А артефакт здатний перетворювати свинець у золото у нього є?
  - Може бути! I таке можливе! Тут найнеймовiрнiшi чутки ходять.
  Байден-Марiї було цiкаво:
  - А зловити Чорного султана не пробували.
  - Це все одно, що ловити сачком тiнь. Крiм того, багато хто побоюється, що росiяни знайдуть привiд, щоб не заплатити двiстi п'ятдесят мiльйонiв Євро. Та й доведи, що у тебе в руках чорний султан. Нiхто його нiколи не бачив.
  Блондинка вишкiрилася:
  - Тобто це мiф на кшталт Асами Бен Ладена?
  Вкрадливий голос промовив:
  - Нi не зовсiм. Бен Ладен: давно помер i його не одразу знищили, бо американцi хотiли максимум вичавити з цiєї операцiї. А тут це немов диявол у тiлi. Зокрема "Вимпел" два моджахеди та сосунок порвали на частини. Це, мабуть, теж унаслiдок використання артефактiв.
  - Можливо!
  - "Бронники" зараз пiдскочили у цiнi. Особливий попит на чудовi каменi, що дають захист. Тiльки знайти їх стало складнiше. I є ще камiнчик, який дозволяє пробити будь-яку магiчну броню.
  Руда здивувалася:
  - А що є такi?
  - Так "Кулемет" називають артефакт. Убивча сила колосальна.
  Рижуха-дiвчина рикнула:
  - То може, продасте його?
  - Нема у нас такого! Загалом найчастiше за артефактами потрiбно звертатися до бандитiв. Вони фартерiв ловлять, очищають, вони багато добра накопичується.
  Байден-Марiї розсмiялася:
  - Спасибi! Однi полюють фартерiв, iншi мисливцiв.
  Невигадлива гра тривала, дiвчата стали вигравати частiше їх теж приваблював жирний запах зелених.
  . РОЗДIЛ Љ9.
  Суми виграшiв зростали, зростали i ставки.
  - А ви випадково не коронованi? - спитав їх старший шахрай.
  Путiн-Юлiана рiшуче заявила:
  - Нi! Але в нас достатньо авторитету.
  Послiдувало вкрадливим тоном:
  - Спритно граєте, у карти. А як щодо того, щоб зiграти в тому в чому успiх пiдмiнюється розрахунком i логiкою.
  Руда логiчно помiтила:
  - У картах також потрiбна логiка.
  Почувся дзвiнки голос:
  - Але без везiння не обiйдешся, а ви удачливi грузини. Давайте зiграємо!
  - В шахмати! - запропонувала Байден-Марiя.
  - Саме так! Це гра iнтелектуальних титанiв.
  Блондинка хихикнула:
  - Що це цiкаво!
  Старший шахрай вкрадливо запропонував:
  - Проти вас зiграє Амбарцумян, дуже сильний партнер, майстер спорту.
  - Ми не боїмося! - заявила Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя нетерпляче запитала:
  - Як гратимемо!?
  Шахрай ласкавим тоном сказав:
  - Як хочете чи вдвох, а може, окремо. Один може продовжити гру в карти.
  Байден-Марiя та Путiн-Юлiана клацнули пальцями.
  - У мене колодязь! - сказала Путiн-Юлiана.
  - А в мене аркуш! - вiдповiла Байден-Марiя. - Вiн накриває криницю менi грати.
  Ража охоче погодилася:
  - Добре! Я думаю, у мене до карт бiльше здiбностей.
  Принесли годинник, i дошку дiвчина розставила фiгури. Шахи виявилися дуже красивими, виточеними зi слонової кiстки, з перлами та рубiновими коронами.
  - Якщо виграєте, ми їх подаруємо вам! - сказав вкрадливим тоном ватажок.
  - Чудово! - заявила Байден-Марiя. - Давно мрiяла про таких.
  Проти неї сiв кавказець, швидше за все, вiрменський єврей. Вiн одягнув чорнi окуляри i посмiхнувся.
  - Я можу запропонувати кинути жереб, бiлий або чорний колiр. - Сказав, скелячись вiн.
  Блондинка кивнула:
  - Давай монету.
  - Бiлий орел, чорна решка. - Гравець пiдкинув її вгору. Потiм посмiхнувся. - Мiй орел, тож вам чорними.
  - Знаєш, бiлi можуть поставити мат лише за три ходи, а чорнi за двi! - заявила ерудована Байден-Марiя.
  - Який ти розумний. - Амбарцумян одягнув дзеркальнi окуляри, в них мерехтiли скелети.
  Перший його хiд новизною не вiдрiзнявся Е-два Е чотири. Байден-Марiя вiдповiла наймоднiшим i найагресивнiшим дебютом Сицилiанський захист, один iз модних варiантiв Дракон. У цьому варiантi пiшаки вишиковуються як зiрки в сузiр'ї Дракона.
  Свого часу Карпов багато разiв перемагав у цьому варiантi, але Гаррi Каспаров, вигравши у Ананда, знову ввiв його у моду. Найголовнiше, що в цьому дебютi гра йде всiєю дошкою, i потрiбно багато рахувати варiантiв. Тут Байден-Марiя розраховувало перевагу свого генетично покращеного мозку. Противник першi теоретичнi ходи зробив, швидко посмiхаючись у борiдку. Потiм трохи задумався. Почалася рубка, гра набула складного iррацiонального характеру. Тут Байден Марiя зрозумiла, що її противник грає не зовсiм як людина. Якщо проти тебе комп'ютер, це вiдчувається. Є рiзниця i в пiдходi та оцiнцi позицiї. Дiвчина глянула уважнiше, ось вони дзеркальнi окуляри, за якими не видно погляду. Робот передає iнформацiю на спецiальний монiтор, присунутий до очей.
  - Ось ти який! - Сказала, химерно вискалившись, вона.
  Справдi сучаснi комп'ютери, якi мають рейтинг вищий, нiж у чемпiона свiту, грiзнi суперники, не те, що людський майстер. Але ж програми створюються людьми, i мають специфiчнi слабкостi, незважаючи на найпотужнiшi процесори. Отже, перемогти їх цiлком реально. Використовуй проти противника його надмiрну логiчнiсть та потяг до оцiнної функцiї. У тому числi до централiзацiї фiгур, бажання прихопити бiльше матерiалу.
  Байден-Марiя вперто билася з кiбер-монстром. Єдина проблема - це годинник. Добре, що не блiц, у блискавичних партiях комп'ютер має велику перевагу.
  Байден-Марiя пожертвувала пiшака та отримала бiльш вiльну гру. Потiм почала плести матову павутину навколо короля. Для цього знадобилися новi жертви та хитрощi. Комп'ютер дещо приймав, а чогось вiдмовлявся. У кожному разi, його позицiя провисала. Тим не менш, Байден-Марiя вже грала без двох фiгур, а потiм у стилi Андерсена пожертвувала туру та ферзя. Це гарно, майже казково.
  Майже у центрi дошки було поставлено правильний етюдний мат.
  Путiн-Юлiана тим часом успiшно боролася на своєму фронтi. Однiєю грати важче, адже проти тебе п'ять партнерiв-шахраїв. Проте вона змогла втриматися, вискакуючи з гри. Навiть дещо додатково заробила.
  Поставивши мат, Байден-Марiя агресивно запитала:
  - Ще гратимете! Шахи вже мої, або пiднiмемо ставку.
  Амбарцумян сказав:
  - Звiсно! Можна ще зiграти. Такої краси не повторити.
  Байден-Марiя подумала, що партнер може навiть не знати ходiв. Адже його завдання лише повторювати за комп'ютером. Або все ж таки вiн насправдi майстер. У принципi не так вже й багато у свiтi шахових майстрiв, особливо серед фартерiв. Їхня професiя ближче до покеру, нiж до шахiв. Та й навiщо шахраям їх даремно залякувати, а раптом вона вiдмовилася б вiд такого маститого супротивника.
  Вони зiйшлися знову, цього разу Байден-Марiя грала бiлим. Вiдкритий варiант i Берлiнська стiна, яку свого часу не зумiв пробити Каспаров у матчi з Крамником. Дiвчина застосувала новинку, у стилi першого росiйського чемпiона свiту Альохiна. Їй вдалося намацати пролом, у цьому аж нiяк не бездоганному захистi. Поступово вона перегравала машину, пiсля чого розпочала атаку з жертвами та красою.
  Амбарцумян помiтив:
  - Ти просто другий Каспаров. - сказав вiн, отримавши матюку. - Чому вам не зiграти у турнiрах.
  Байден-Марiя знайшла примiтивну вiдмазку:
  - Платять мало! Один калмик розорив шахи.
  - Якби це був вiрмен чи грузин, а ще краще єврей то подiбного б не було. - помiтив майстер. - Давай третю.
  Знову Байден-Марiї довелося грати чорними. Тут Амбарцумян зненацька зняв окуляри, його iнтелiгентнi очi виглядали втомленими. Схоже, що вiн вирiшив обiйтися без комп'ютера. Байден-Марiя вiдповiдно кивнула, їй захотiлося дiзнатися який насправдi її партнер. Противник обрав англiйський початок С-два, С - чотири. Почалася запекла боротьба. Путiн-Марiя незабаром переконалася, що це справжнiй майстер iз пристойним коефiцiєнтом ЕЛО. Битва затяглася, але все одно закiнчилася атакою на короля, вiртуозно проведеною бiлявкою. Мата ставити не довелося: Амбарцумян здався.
  I навiть вклонився, м'яко потискуючи дiвчинцi руку:
  - Загалом, ви грали чудово! Я визнаю вашу перевагу i не хочу стати жебраком.
  - Тодi я знову повернуся до карт. - вирiшила Байден-Марiя.
  Удвох у дiвчат справи пiшли набагато краще. Путiн-Юлiана зауважила:
  - У картах удача приходить свiтлiй головi, спритним пальцям, спокiйному серцю!
  - I товстому гаманцю! - хихiкнула Байден-Марiя.
  Тепер дiвчата вигравали, все бiльш рiшуче пiдвищуючи ставку. Зрештою, у їхнiх супротивникiв скiнчилися грошi, i вони благали.
  - Вам зараз щастить, а отже, ви маєте дати нам у кредит.
  Путiн-Юлiана знизала плечима:
  - Можна, не ще не бiльше нiж половина години.
  Шахраї змiнили колоду, але наявнiсть краплених карток тiльки полегшувало завдання. По них простiше орiєнтуватися. Виграшi йшли один за одним, i боргова яма росла. Пiвгодини пролетiли швидко, i Путiн-Юлiана сказала.
  - Ну що? З вами було дуже весело, але нам час.
  "Круп'є" посмiхнувся:
  - Приходьте наступного разу!
  Щойно дiвчата повернулися до виходу, як їм шлях перегородила охорона, виставивши пiстолети. Гравцi-бандити, що стоять позаду, також наїжачилися стовбурами. Загалом нiчого несподiваного, а що ще чекати вiд iгрової мафiї?
  Послiдував дикий рев:
  - У ну лапи вгору i всю капусту назад!
  Путiн-Юлiана та Байден-Марiя кинулися, вниз йдучи вiд куль i виконуючи пiдсiчки, заодно вихопивши скорострiльнi пiстолети. Стрiляли дiвчата на знижку з близької дистанцiї практично чарiвно. Одним обмежувачем була скорострiльнiсть конструкцiї, не бiльше дванадцяти пострiлiв за секунду, але цього цiлком вистачало.
  Бандити встигли вiдкрити вогонь у вiдповiдь, але повз, частково навiть по своїх. Їхня стрiлянина захлинулась, так i не встигнувши початися. Пiсля чого залишилося лише п'ятнадцять трупiв. Загинув i Амбарцумян, його вдарила Путiн-Юлiана.
  - Навiщо ти це зробила? - запитала дiвчина-блондинка, якiй зрозумiло шкода справжнього майстра спорту.
  Рижуха агресивно просипiла:
  - Не можна залишати зайвого свiдка. Ти що сама не знаєш.
  - Вiн був таким естетом. - зiтхнула Байден-Марiя.
  - А зв'язався з бандитами, за що й одержав. Взагалi кримiнал - це не шоколад, забруднивши солодко жити, не станеш, а от ожирiння серця отримаєш точно! - Помiтила Путiн-Юлiана. - Кожному своє.
  Блондинка з надiєю вимовила:
  - Вiн ще мiг виправитися!
  Руда сердито вiдповiла:
  - Або пiдняти на сполох. Тут стiни гарнi гасять усi звуки, а нам найкраще пiти.
  Байден-Марiя важко зiтхнула:
  - Ще п'ятнадцять трупiв.
  - Найвiрнiше ведуть нагору сходи сходинки, якою черепа, а поручнi кинджали! - помiтила Путiн-Юлiана.
  Блондинка явно засмучена:
  - Швидше в пекло! Адже це явна загибель всього людського!
  - Та ми жодного порядного не вбили! Гаразд, пiшли, а то розриєшся! - Путiн-Юлiана вивела свою подругу за руку.
  - Вiдпусти, бо подумають, що ми блакитнi! - вiдмахнулася Байден-Марiя.
  Тепер дiвчатам-президентам вже набрид базар, i вони покинули його. Втiм, не забули зазирнути до пам'ятника пацюка. Вiн стояв поруч котельнi, звiдки вгору круто йшов димок.
  - Я пiдозрюю тут ганьбу. - сказала пошепки Путiн-Юлiана. - Краще засунути цiпок.
  - Вiд такого типу можна очiкувати, але якщо вiн не просунувся далi наперсточникiв, то навряд чи пастка буде надто витонченою. - заявила Байден-Марiя.
  Втiм, цього разу каверзи, не виявилося, крiм грошей там був артефакт "Плюс", має бути програний останнiм лохом. Сам шахрай його не продав можливо, тому що хотiв перевiрити наскiльки вiн посилює властивостi.
  Розтасувавши по кишенях, дiвчата рушили у великий бар, розташований у повнiшому сучасному готелi. Традицiйна вивiска, що загрожувала петлею, що застосувала зброю. Звучуча музика:
  - Йде набiр добровольцiв, для служби у легiонi вiдплати. Приймаються тiльки тi, хто має досвiд служби в точках, що горять, або прожили не менше року на зонi. Наявнiсть судимостi значення не має.
  - Конкретнi хлопцi! - зауважила Байден-Марiя. - Легiон вiдплати передбачено, мабуть для каральних акцiй.
  - Тут аборигенiв нема! Тож невiдомо чиї придушувати бунти. - заявила Путiн-Юлiана. - А взагалi нам може там мiсце.
  Охорона бiля входу намагалася промацати рюкзаки, але дiвчата вiдбулися жартами i проникли всередину. Тут теж був свiй Колiзей. На ньому часто вiдбувалися сутички.
  - Полюбилося їм це римське слово. Чи можна сказати простiше арена. - заявила Байден-Марiя.
  Руда логiчно вiдзначила:
  - Тут заробляють грошi!
  - У нас їх цiлком вистачає.
  Дiвчина-рижуха вiдзначила:
  - У бармена може бути щось цiкаве. Вiн уже мамонта з'їв на всiх цих угодах та спекуляцiях.
  Блондинка погодилася:
  - От артефакт "кулемет" нам би не завадив.
  Як i у "Вимпелу", у угруповання "Стабiльнiсть" головний бар розташовувався пiд землею. Вiдмiннiсть була лише у полiцейськiй формi охорони. Крiм того, тут барiв було одразу три, найбiльший мав назву "Гном". Так i мав бути Йосип Сванiдзе. Крутий тип з величезними зв'язками за кордоном. Пiд вивiскою автоматники, а також тип, в екзокостюмi. Це вже серйозно, його не пробити АКМ, або навiть кулеметом бiльшим. А ця рiч стоїть цiлий стан, окрiм iншого посилюючи в п'ять разiв м'язи. I хто його найняв?
  - Ого! Такi костюми надто громiздкi та сповненi електронiки, тримають радiацiю, але в умовах зони не цiлком надiйнi! - помiтила Путiн-Юлiана.
  - I хто його найняв? - сама себе запитала Байден-Марiя.
  Руда войовниця знизала не по-жiночому широкими i мускулистими плечима.
  - Не знаю! Але коли повно всякої сумнiвної публiки зi зброєю та десяти автоматникiв мало.
  Коли дiвчата увiйшли до зали i розташувалися ближче до стiйки. Народу було небагато, надто рано. I це добре. Можна закусити та випити.
  - Нам натуральної чачi, будь ласка! - попросила Путiн-Юлiана. - А також шашлики.
  - Добре! Буде вам!
  Бармен Сванiдзе сидiв у пишному крiслi, але побачивши багато обiцянку, пiдiйшов до них.
  - Вас порекомендував майор!
  Дiвчата зрадiли:
  - Так! Ви його знаєте?
  Грузин кивнув:
  - Безперечно! Так ось у вас є камiнцi.
  Рижуха розгублено промовила:
  - Так рiзнi в основному "кулiш" та "цукерка".
  Бармен, схоже, був задоволений:
  - Зiйде! У мене чудовi зв'язки, крiм того, цi артефакти на волi псуються не одразу.
  Блондинка рiшуче заявила:
  - Тодi вiзьми, щоб їх не тягати.
  Цiна виявилася цiлком гiдною, вони швидко зiйшлися, полегшивши рюкзаки. Потiм запитали, чи немає у Сванiдзе "кулемету".
  Той знизав плечима:
  - Це рiдкiсний артефакт. Його важко дiстати, у мене такого нема!
  Рижуха вп'ялася поглядом:
  - А що є?
  Бармен вiдповiв iз небажанням:
  - Можу продати пару камiння "Броня".
  Путiн-Юлiана вишкiрилася:
  - Тiльки пару?
  Той щиро вiдповiв:
  - Решту прикриття я поки що залишив собi! Тут стiльки бажаючих прикiнчити один одного. Вiд влади навiть бiйця з екзоскелетом найняли. Такi спецкостюми на пальцях можна перерахувати.
  Рижуха, вискалившись, помiтила:
  - Ми знаємо! Адже вони коштують не менше чотирьох мiльйонiв доларiв.
  Бармен пiдтвердив:
  - Цей навiть шiсть, але повiр, себе виправдовує.
  Блондинка з посмiшкою тигрицi запитала:
  - А якщо пальнути з "Абакана".
  Досвiдчений спекулянт посмiхнувся:
  - Не допоможе навiть це! Тут навiть не титан, а по круче сплав.
  Руда дiвчина добродушно посмiхнулася:
  - Добре ми це врахуємо! А поки що й броня зiйде.
  Бармен спокiйним тоном промовив:
  - Я з вас вiзьму за кожен камiнь по п'ять тисяч, а насправдi вони коштують дорожче. Особливо цiнують бандити.
  Дiвчата хором вiдповiли:
  - Ми це розумiємо.
  Звичайно , десять тисяч доларiв це грошi, але дiвчата вже нахопилися готiвки, що могли розлучитися без жалю.
  - Ви багатi! Що, якщо вам пiдiгнати дiвчаток? - запропонував Сванiдзе.
  - У нас свої є писанi красунi. - вiдповiла Путiн-Юлiана. Ось ми б хотiли їх використати.
  Той усмiхнувся:
  - Розумiю, особистi повiї.
  Байден-Марiя поспiшила змiнити тему розмови:
  - Хто з боку американцiв найголовнiший?
  Бармен охоче видав:
  - Адмiрал Джон Гамiльтон.
  Руда жорстко промовила:
  - Добре! От i саме з ним вони й пересплять.
  Бармен iз тривогою помiтив:
  - Але дуже вимогливий i буде у компанiї, вождя угруповання "Стабiльнiсть" Остапа Мелешко.
  Рижуха-термiнатор зневажливо пирхнула:
  - Що з того?
  Бармен, понизивши голос, пiдтвердив:
  - Вони люблять блондинок та рудих!
  Путiн-Юлiана зi смiшком вiдповiла:
  - Саме такi у нас i є!
  - Гарнi?
  Руда пискнула:
  - Сам побачиш!
  - Розумнi!
  Байден-Марiя впевнено вiдповiла:
  - Професор проти них пасує.
  - Тодi можна спробувати! Дружба з Америкою коштує дорого. - Сванiдзе закотив очi. - Хай благословить Бог Чорного Султана.
  Руда, пригнiчуючи гнiв, запитала:
  - Ти ненавидиш росiян?
  Бармен вiдповiв:
  - Як i всякий грузин, хоч вони такi ж православнi, як i ми!
  Блондинка з навмисною байдужiстю кивнула:
  - Ну це зрозумiло!
  Бармен продовжив:
  - Якщо вашi дiвчатка їм догодять, то можна зайнятися бiзнесом. Кажуть, на днi озера є великi запаси нафти.
  Руда насторожилася:
  - Це чутки?
  Грузил ще тихiше промовив:
  - Не зовсiм геологорозвiдка перевiряла. Справдi, тут земля сповнена казкових скарбiв.
  Блондинка байдуже вiдповiла:
  - Що ж ми над цим теж подумаємо?
  Бармен логiчно вiдповiв:
  - Купiть дiлянку озера, не помилитеся! I краще зараз поки що цiни не пiднялися.
  Рудою стало цiкаво:
  - I хто продасть?
  Грузин логiчно зауважив:
  - Остап Мелешко та американська корпорацiя "ГРОЗА", можете досягти знижки, поки є шанс.
  Байден-Марiя, яка багато знала i мала свої плани, помiтила:
  - Подивимося, можливо, що цiна землi тут упаде.
  Бармен заперечив:
  - Це ще чому! Нафта дорожчає, i ще довго дорожчатиме.
  Блондинка-термiнатор упевнено заявила:
  - Тому що чорний султан може взятися за американцiв. Адже вони також не друзi радикалам.
  Грузин насупився:
  - Тодi його вб'ють, та артефакти не допоможуть.
  Руда войовниця вiдзначила:
  - Подивимося! Якщо США не спромоглося спiймати Бен Ладена, то проти такого хлопця їм нiчого робити.
  Бармен прохрипiв:
  - Нехай спершу розгромить Росiю.
  - Через годину чи трохи згодом дiвчатка будуть! - заявила Путiн-Юлiана. - Вона уявила собi бармена без голови або в петлi. - Вони дуже самостiйнi та гордi.
  Грузину стало цiкаво:
  - А як вам удалося їх провести?
  Руда дала банальну вiдповiдь:
  - Це наш великий секрет.
  Бармен вкрадливо мовив:
  - Ну добре! Бажаєте ще випити!
  Блондинка рiшуче заявила:
  - Нi! Пару шашликiв та на вихiд.
  Соковите прожарене м'ясо тануло у ротi, смак був незвичайним, але приємним.
  - Це не з-помiж мiсцевих мутантiв. - запитала Путiн-Юлiана.
  Бармен вiдповiв:
  - Пацюка, одна з небагатьох їстiвних представникiв мiсцевої фауни. Дуже корисна.
  Руда засумнiвалася:
  - А ви впевненi!
  Грузин гарячим тоном промовив:
  - У Китаї щур вважається делiкатесом. Та хочете, я з'їм!
  Блондинка засмiялася:
  - Не треба! Буде щедра пiдлива.
  - Це з ананасiв! - похвалився бармен. Найкраще з найкращих, також мiсцева оранжерея.
  Путiн-Юлiана енергiйно заявила:
  - Дякуємо! Схоже, тут не надто погано заробляють на мутантах.
  Бармен цiлком логiчно зауважив:
  - Розумний єврей заробляє на антисемiтизм, промисловець на вiйськових замовленнях, а я на мутованих продуктiв.
  Дiвчина-рижуха пустотливо промовила:
  - А як вони впливають на потенцiю?
  - Помiтно пiдвищують! - похвалився Сванiдзе. - У мене знаєте, скiльки телиць за нiч?
  - Яка не була, цифра ми назвемо в троє велику! - сказала, хтива в думках Путiн-Юлiана.
  "Грузини" розсмiялися. Потiм дiвчата покинули зал, пройшли повз Колiзей. Звiдти лунав галас, когось вiтали.
  - Може, пiднiмемося, побачимо? - запропонувала Путiн-Юлiана.
  Блондинка примружилася:
  - А тобi цiкаво!
  - Колiзей ми бачили лише у кiно, а це мiсцевий. - заявила вона, крута войовниця рудої мастi.
  Блондинка-термiнатор кивнула:
  - Ну, якщо так давай, то за перегляд доведеться платити.
  Руда впевнено сказала:
  - Ми що бiднi, а пiсля цiєї ночi ще багатшим станемо!
  - Гаразд, вмовила! - Байден-Марiя кивнула фарбованою головою.
  Заплатити довелося по двадцять доларiв, що порiвняно небагато для гарного шоу. Наприклад, нуднiший професiйний бокс коштує дорожче.
  Колiзей був великий, приблизно на половину порожнiй, але чи врахувати загальну кiлькiсть мiсць, то народу в ньому вистачало. Робились ставки! Перший бiй був поєдинок щурiвки та людини. Це був боєць на прiзвисько "Штир", який досить досвiдчений набив руку на вбивствi мутантiв. Щiльний кряжистий тип, правда зi зброї тiльки шабля та титановий шит. А його противник просто жахливий, схожий на облiзлого тигра, з iклами, i довгим пишним хвостом.
  - Це мабуть специфiка зони: хутровi хвости! - висловила свою думку Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана погодилася:
  - Так мутацiя найактивнiше стимулює хвостову частину. А чому вченi не знають.
  - На кого ставиш? - запитала Байден-Марiя.
  - На щурiвка!
  - Але ж вiн не фаворит!
  Руда логiчно помiтила:
  - Отож i ставлю! Я завжди вибираю не переможця, а переможця.
  Уперта блондинка вiдповiла:
  - Ну, добре, якщо ти так хочеш. Я ж на людину, хай навiть "Штиря".
  Пiдступна Путiн-Юлiана iз гострим зором вiдзначила:
  - У нього ще не зажило плече! Бачиш, вiн вийшов, не вирушивши вiд ран. Хiба не помiтно!
  Байден-Марiя впевнено сказала:
  - Все одно треба вболiвати за людину. Адже й наше призначення служити людям.
  Руда войовниця погодилася лише частково:
  - Твоя справа, але бiльше тисячi на "Штирi" не став. Втратиш грошi.
  Блондинка логiчно помiтила:
  - На мою думку, при всiх численних здiбностях передбачати майбутнє ми не вмiємо.
  - На жаль! Це так! Зате можемо прогнозувати, на пiдставi, хто як ходить i рухається. Так що десять тисяч на щурiв! - крикнула Путiн-Юлiана.
  Байден Марiя поставила тисячу. Дивлячись на вигляд "Штиря" у неї i самої виникали сумнiви.
  Пролунав сигнал, воїни зблизилися. Пацюк як зазвичай прийнято у мутантiв, особливо голодних, атакував негайно, без будь-якої системи. Вiн кидався i скреготiв зубами, намагався дещо вигризти. Штир витончено вiдступив i лупнув мутанта по пицi. Тим не менш, вiн справдi рухався важко, i звiр нiгтем розполосував штанину, що капнула кров.
  - Ось так! Якi в нього пазурi! - помiтила Путiн-Юлiана.
  - Зате немає мiзкiв. Нестача сили здатна компенсувати надлишок розуму, але нiякий надлишок сил не компенсує нестачi розуму! - помiтила Байден-Марiя.
  Руда не погодилася:
  - Звучить логiчно, але не в цьому випадку.
  Пацюк знову намагався атакувати, здiйснюючи дикi стрибки. Йому вдалося збити з нiг Штиря, проте той мало не розпоров тварюки черево. Та втiм, змогла повалити сучасного гладiатора, вп'явшись йому в руку. Штир пробував прикритися щитом, трохи вiдтiснив пащу, але шкiру йому прогризло, кров полилася сильнiше. Звiра це ще бiльше розбурхало, вiн вибив з рук шаблю, i вчепився гладiатору в груди. Той вивернувся, прорвався до своєї шаблi. Зуби вп'ялися в бiк, вирвавши шматок м'яса.
  Лише вiдчайдушне зусилля волi не дозволило Штирю знепритомнiти.
  - Я буду жити! - крикнув вiн.
  Звiр вдарив його в горло, потiм зуби встромилися в живiт. Тут вiдчайдушним зусиллям гладiатор дiстався шаблi. Пiдхопив її i тицьнув у око. Збожеволiла тварюка, замiсть того щоб вiдсахнутися, пiшла вперед i сама себе просунула, пробивши лезом мiзки. У момент знесилена рука Штиря впала, i вiн затих. Чудовисько i людина лежали разом i не ворушилися. До них пiдiйшли чотири громи в захисних костюмах. Ткнули приладом, людинi, а потiм i звiрi у груди. Пролунав висновок:
  - Обидва мертвi! Жодна ставка не зiграла: грошi повертаються назад, крiм традицiйного десяти процентного збору на користь закладу.
  - Та я уб'ю їх! - Путiн-Юлiана заскреготiла зубами.
  - Не треба так! Вони цього не вартi! - вiдповiла Байден-Марiя.
  - Нi, ну тут конкретно взути! - заявила дiвчина-рижуха. - Може менi самiй вийти на цю чортову арену.
  Блондинка обережно заявила:
  - Не поспiшай, вивчимо правила!
  Прикинувши свої можливостi, руда помiтила:
  - Ми все одно переможемо хiба не так?
  -Талант здатний замiнити нестачу освiти, але жодна освiта не замiнить нестачi таланту! - заявила Байден-Марiя, проте шлiфування не завадить.
  - Алмаз i без шлiфування коштовнiсть, але нiяке шлiфування не перетворить вугiлля на дiамант! - заперечила Путiн-Юлiана.
  Послiдувало нове оголошення!
  - А тепер у нас буде дуель! Два хлопцi, маючи по АКМ з двома обоймами, вирiшать свою суперечку. Мабуть, iнакше неможливо домовитися.
  Публiка схвально зашумiла.
  - Це такi хлопцi Кашалот та Пляшка. Робiть ставки панове.
  Кашалот, схоже, мав репутацiю типового вiдморожування. На нього все й ставили. Пляшка був бiльше скидався на забулдигу i природно був не фаворе. Путiн-Юлiана просто вимовила.
  - Кашалот хвостом, розiб'є пляшку.
  Байден-Марiя погодилася:
  - Скорiше за все, так воно i буде!
  - Тож зробимо ставки на Кашалота.
  Блондинка заперечила:
  - Подивися, якi у нього звiрячi очi! Дивитися гидко! Я б краще поставила на пляшку.
  Руда войовниця розсмiялася:
  - Втратиш грошi. Втiм, заробити нам все одно не вдасться, тож обiйдемося без ставок.
  - Та хай навiть i так. Совiсть спокiйнiше буде! - сказала Байден-Марiя.
  Пiсля того, як ставки були зробленi, супротивникiв розiйшлися в рiзнi боки, обравши дуельний квадрат, обнесений броньованим склом, щоб шалена куля не вбила когось iз гостей. Простiр мiж ними завалено колодами, спиляними пнями, ящиками, щоб зробити поєдинок тривалiшим i непередбачуваним.
  Кашалот дiстав автомат i прилiг, наче звiр у засiдцi. Пляшка нервувала, раз у раз оглядалася i пiдповзала, ривками. Кашалот усе це iгнорував вiн, явно чув рух, трохи наблизився до супротивника. Пiсля того як явний кiлер пiдпустив супротивник ближче прострiлив йому руку, вибивши автомат. Публiка завила:
  - Добий його!
  Кашалотов не поспiшаючи, пристрелив свого партнера. Потiм приспустив собi штани i почав мочитися в труп. Це було настiльки обурливо, що Байден Марiя схопилася з мiсця!
  - Покидьок! Я тебе викликаю! - кричала вона.
  Ведучий обрадованого закричав:
  - У нас з'явився новий дуелянт! Не треба iмен доволi поганяло. Говори, що тобi треба!
  - Я вiдiрву йому яйця! - грiзно крикнула Байден-Марiя.
  - Добре! Тобi дадуть автомат i випустять битися.
  Блондинка-термiнатор упевнено заявила:
  - Менi не потрiбно автомата, я його вб'ю голими руками.
  Ведучого це ще бiльше втiшило:
  - Тiльки умова! Ви обоє будете в одному камуфляжi, без бронникiв та артефактiв, щоб усе чесно!
  - Згоден! - Кивнула Байден-Марiя.
  - Як ваша "клiкуха".
  Блондинка гаркнула:
  - Кондор!
  - Так i запишемо! У разi загибелi вас поховають у зонi. Якщо, звичайно, ви не заплатите податок.
  - Не менi про це думати! - грубо вiдповiла Байден-Марiя, яка знає свої сили. - Поховають його!
  - Тодi все зрозумiло розходимося! А решта укладайте ставки.
  Незважаючи на рiшучiсть дiвчини, фаворитом, як i ранiше, був Кашалот. На нього ставили майже всi крiм кiлькох юнакiв та двох хлопчикiв. Та ще трьох дiвчат. Iншi мабуть вирiшили, що досвiдчений вбивця впорається з маловiдомим вискочкою. Та ще й без зброї! Звичайно Путiн-Юлiана зробила велику ставку на свою подругу.
  Байден-Марiя зняла бронник та камiння захисту. Була небезпека, що їх стягнуть, але в цьому випадку вони й Путiн-Юлiанiй упораються, покладуть команду чи точнiше банду. Дiвчина-блондинка була спокiйною як лисиця, яка переслiдує зайця. А ось Кашалот явно нервував. Серед жителiв крутих зони багато, а цей сам напросився на дуель. Та ще пiсля такої переконливої розправи. Може якийсь офiцер спецназу? Єдине, що заспокоювало, те, що це був кавказець. А це народ гарячий, схильний переоцiнювати свої сили.
  Вони розiйшлися. Кашалот крикнув:
  - А на тебе не тiльки помоч, але ще й помою у всiх на очах.
  - Ти вже свiй вирок пiдписав! - вiдповiла дiвчина-блондинка.
  Кашалот застиг у засiдцi з АКМ у руках. Вiн розумiв, вiрнiше, розраховував, що його гарячий супротивник попрет на рожон сам. Тож його можна буде почути та пристрелити. Байден-Марiя рушила в обхiд, безшумно, як кiшка за мишею. Вона знала всi тактичнi хитрощi ворога i не хотiла тягнути. Наблизившись, схопила колоду i запустила у ворога, вибивши автомат i покалiчивши руку. Той вiдлетiв, не встигнувши дати черги. Тодi Байден-Марiя заломила йому пошкоджену руку, пiдняла вгору i шпурнула на колоди. Той застогнав. Дiвчина-блондинка тричi його пiднiмала i жбурляла, розмахуючи на колоди, ламаючи кiстки. До доброї Байден-Марiї вселився демон. Коли її супротивник затих, вона рiзким рухом вирвала йому гiднiсть разом iз яйцями.
  - Що заслужив, те й одержав. - промовила безстрашна войовниця. - Я завжди тримаю свої обiцянки.
  На арену вискочила мовчазна четвiрка. Вони перевiрили Кашалота.
  - Вiн мертвий! Помер вiд шоку. - Було висновок.
  Натовп кричав:
  - Ще! Давай новий! Ми хочемо кровi! - визжали вони. Навiть тi, хто програв, радiли смертi.
  Байден-Марiя повернулася до них обличчям, задерши голову i пiдняла руки:
  - Я буду битися з будь-яким з вас хтось спуститися, i ризикне битися до смертi.
  Охочих, що цiлком природно не знайшлося. Чужа смерть весело, а вiд своєї кончини лопається серце, i душа йде в п'яти! Байден-Марiя забрала бронники, камiння, здобула виграш та приз. Крiм того, дiвчата неабияк заробили на тоталiзаторi.
  - А кажуть, що грошi як бруд, пристають тiльки до немитих рук. - заявила Путiн-Юлiана. - А ми нажилися.
  - Майстернiсть не проп'єш. А тепер пiдемо звiдси. Тут гидко! - вiдповiла хмура брови Байден-Марiя.
  - Навпаки весело! Але гаразд, справа, перш за все. Бо бармен зачекався наших подруг. - погодилася Путiн-Юлiана.
  Дiвчата попрямували до виходу, по дорозi та аплодували, а один хлопчик засунув у руки Байден-Марiї квiти.
  - Ось вам як принцу у вiдповiдь на перемогу! - трохи коряво вимовив вiн. У голосi вiдчувався нiмецький акцент.
  Путiн-Юлiана та Байден-Марiя залишили Колiзей iз пiдвищеним настроєм. Навiть трохи пiдстрибували. Тепер за ними стежили, i довелося трохи пропетляти, щоб збити цiкавих. Дiвчата зупинилися, залiзли за ширму.
  - Нарештi ми можемо прийняти своє справжнє обличчя. Знаєш, як набридло носити чужу маску. - сказала Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя щиро промовила:
  - А менi сподобалося бути чоловiком. Почуваєшся сильним, i нiхто не чiпається.
  Руда войовниця вважала за потрiбне заперечити:
  - Так це нудно, я скучила за чоловiчою увагою. Крiм того, цiкаво вiдчути себе повiєю, занепалою жiнкою. Якого, це вiддаватися за грошi, причому, не знаючи, який у тебе буде клiєнт.
  Релiгiйна блондинка похитала головою:
  - Жахливо!
  Путiн-Юлiана, як завжди, заперечила:
  - Нi романтично! Чоловiки вони такi рiзнi, приємнi та таємничi! А якого вiдчувати дотик до їх грубих та нiжних тiл. Ось ти спробуй, хiба тебе не збуджує терпкий запах їхнього поту?
  Байден-Марiя розсмiялася у вiдповiдь:
  - Щось! Є! Дивно, але мiй чутливий нiс не дратує сморiд. А коли пiдповзала до жертви, що залягла в засiдцi, це Кашалот вiд нього перло адреналiном.
  Руда теж розсмiялася у вiдповiдь:
  - Вiн дуже боявся тебе! Але такий чоловiк зазвичай дуже сильний у лiжку.
  Блондинка охоче погодилася, тим бiльше у неї пам'ять жiнки:
  - Певно! Я теоретично знаю, що жiнцi для задоволення потрiбно бiльше часу, нiж чоловiковi, i чим довше триває статевий акт, тим потужнiший оргазм вона вiдчуває!
  Путiн-Юлiана посмiхнулася:
  - А ти хоч знаєш, що таке оргазм?
  Байден-Марiя брязнула:
  - Теоретично!
  Руда войовниця зi щирим обуренням вимовила:
  - Нещасна! Як багато ти втратила. Та ти знаєш, наскiльки це чудово. I взагалi не розумiю, як з такою царською зовнiшнiстю як у тебе можна залишитися незаймана.
  Блондинка вiдповiла:
  - Я вважала, що грiх кохатися поза шлюбом. Тому ввiчливо вiдшивала спецназiвцiв, що охороняли мене. Один з них, зважаючи на все, призовник, так мучився, що я дозволила йому подивитися на мене в купальнику, i пiсля цього полегшив себе руками. Взагалi солдати в армiї дуже без сексу мучаться, i я вважаю, що можна органiзувати борделi.
  - Так у нiмецькiй армiї таке було! I слiд сказати, що дисциплiна при цьому зросла. А в сучаснiй iзраїльськiй армiї: юнаки та дiвчата щотижня зобов'язанi ночувати в однiй казармi, даруючи один одному тепло своїх тiл. - Помiтила Путiн-Юлiана.
  - Євреї розумнi люди, особливо тi, хто iгнорує Талмуд та Тору. - Погодилася Байден-Марiя.
  - А росiяни тi, хто не вiрить у Бiблiю! - пiдколола Путiн-Юлiана.
  - Знаєш, не пiдiймай язика на святе! - заявила Байден-Марiя.
  Руда рацiонально помiтила:
  - Так ти сама не поважаєш Iудаїзм, а вимагаєш пошани до Християнства. Де послiдовнiсть?
  Блондинка з пiдкупною щирiстю вiдповiла:
  - За плодами пiзнаєте їх! Справжнє християнство принесло лише добро, свiтло та моральнiсть. Щодо iнквiзицiї, хрестових походiв, iндульгенцiй, то це католики iдеї Христа перекрутили.
  Руда войовниця iз запалом заперечила:
  - У середнi вiки саме Православнi ченцi вигадали катування водою, були страти, теж спалювали вiдьом, переслiдували старовiрцiв та протестантiв. Не треба вважати, що лише Католицизм був жорстокий.
  Блондинка зiтхнувши пiдтвердила:
  - Час тодi був такий жорстокий! Та я пам'ятаю навiть у фiльмi Михайло Ломоносов: князь церкви сказав, що у пiдвалi у нього своя дибка є! Але зрозумiй не можна зберегти порядок без тортур. У тих же баптистiв предки в США вiшали того, хто тричi пропускав недiльне служiння. А зараз баптисти навiть присягу вiдмовляються сприймати - не сприймають насильства. Все змiнюється, i прогрес вiдкриває бiльше добра та свiтла релiгiї. - З придихом промовила Байден-Марiя.
  - З усiх форм фанатизму релiгiйний найiррацiональнiший та егоїстичнiший, так спрямований насамперед для досягнення особистого безсмертя! - помiтила Путiн-Юлiана.
  Блондинка енергiйно заперечила:
  - Ти не права! Адже я намагаюся, щоб i ти прийняла хрещення в Православ'ї i повiрила в Христа як особистого рятiвника. Тодi здобудеш життя вiчне!
  - Ну нi! Вiддаю перевагу мульти-гiперплазмовому безсмертю, описане в романi "Спокуса бога". - заявила Путiн-Юлiана. - Атеїзм сам собою передбачає, що людина найрозумнiша iстота у всесвiтi, а значить, набуде здiбностi Бога. У всякому разi, повинен настiльки розвинутися, щоб пiдпорядкувати природу iнакше не виживе. Людина має стати надлюдиною, щоб зберегтися як вид.
  Байден-Марiя зiтхнула:
  - З тебе не вийде свята, як, мабуть, i з мене! Жити з тавром убивцi, важко.
  Руда хихикнула:
  - А тепер ще й перелюбницi!
  Блондинка безнадiйно махнула рукою:
  - Ну добре! Якщо пiрнати в Пекло, то з головою.
  Дiвчата вирiшили не перегинати цiпок, одягнулися в стилi процвiтаючих фартерiв: немає сенсу явно пiдкреслювати, що вони повiї. Своє волосся воно розпустило по волоссю, воно дуже густе, хвилясте було справжнiм прикрасам дамам. Блондинка i руда виглядають сексуально. Путiн-Юлiана поцiлувала свою напарницю в губи i запитала:
  - Ну як?
  - Вiд тебе приємний запах. - вiдповiла Байден-Марiя.
  - А якщо так! - Мова Путiна-Юлiани проникла в рот дiвчинi, пощекотав за щокою, пройшовся по зубах. Вiн був дуже сильний i нав'язливий, зiгрiвав i дражнив одночасно. Байдену-Марiї було напрочуд приємно, таке вiдчуття, нiби мед тече по горлу i солодко лоскоче. Дiвчина простогнала, їхнi язички сплелися, до чого приємно вiдчувати дотик молодого жiночого тiла. Байден-Марiя поступово балдела, але особливо добре їй стало, коли вмiлi руки охопили соски. Рубiновi блискучi вони переливались, дряпаючи пружним вiстрям. Байден-Марiя застогнала, вiдчуваючи, як язик, вислизнув з її рота i стикнувся з набряклими грудьми. Путiну-Юлiанi це теж було дуже приємно, яка нiжна та пружна шкiра у Байдена-Марiї, так приємно пахне. Їм не потрiбно навiть парфумiв, навiть спiтнiвши досконалi тiла, нагадують аромат гвоздик. Можливо, це тому, що в них було впроваджено гени рослин. Дiвчата бавилися, блаженствуючи, але тут Путiн-Юлiана перервала заняття:
  - Нi! Святоша, свiй перший оргазм ти маєш випробувати з чоловiком. Як i я!
  Байден-Марiя знiяковiла:
  - Але ж хiба в них такi досконалi тiла, як у нас!
  Руда енергiйно заперечила:
  - Зате чоловiчi! А значить мiцнi та мастистi. В принципi, ось що я вирiшила, йдемо, i постарайся не вдарити в бруд обличчям. Небагато поламатися дозволяю: це навпаки корисно буде чоловiки, люблять недоторк. А тепер у бар!
  Дiвчата, сховавши зброю, i спорядження в надiйному i водночас доступному мiсцi, бадьоро попрямували вулицею. Взагалi без стволiв почуваєшся майже голою, але ж плутани: не повиннi бути озброєними.
  Так вони пройшлися повз охорону. Хлопцi-громили вилупилися на них, i руки швидко полiзли до грудей.
  - П'ятсот баксiв солдатiв, i тодi пiвгодини на будь-якi фантазiї. - заявила Путiн-Юлiана, легко вiдкинувши руки.
  - Та ти сильна! I мабуть темпераментна! - заявили вони.
   Байден-Марiя вiдчула, як груди сором'язливо набухли, i трохи почервонiла:
  - А з мене штука за половину години!
  Солдати обурилися:
  - Вiд чого так багато?
  - Я блондинка!
  Хiхiкнули бiйцi:
  - А за мiнет скiльки!
  - Теж штуку! - заявила, мимоволi облизнувшись i вiдчувши бажання спробувати солодке Байден-Марiя.
  - То може, складемося? - запропонував охоронець. - Аж надто дiвчата хорошi.
  Охоронцi пiдтримали:
  - Звичайно, це буде якраз!
  Байден-Марiя негативно замахала головою:
  - Ми дуже поспiшаємо, у нас побачення з сильними цього свiту. I не добре, якщо при поцiлунку вони вiдчують ваше насiння.
  - Так пополощеш рота! - сказав офiцер. - Нiхто не дiзнається.
  - Наступного разу хлопчики. Може, навiть дамо вам знижку. - вiдповiла Путiн-Юлiана. - А що стосується, не впiзнають, самi пробалакаєтесь при пияку.
  Дiвчата пройшли повз сексуально стурбованi хлопцi. Дорогою до них тричi приставали, довелося навiть посунути насильник мiж нiг. Бородатий хлопець капiтально вiдключився, будучи напiвмертвим.
  - Ось не приставай до дiвчат.
  Дiвчата увiйшли до зали: народу стало набагато бiльше i пiдiйшли до стiйки.
  - Нам коктейль кривава Мерi! - заявила Путiн-Юлiана.
  - З льодом? - запитала службовець.
  - Нi з айсбергом! - вiдповiла дiвчина.
  Круте пiйло: одна половина спирту, друга томатний сiк зiгрiла животи. Бармен пiдiйшов до них i засунув у руки по сигарi.
  - Гаванськi цигарки вищий сорт! - Сказав вiн.
  - Можна, можливо!
  Камуфляж не приховував iдеальних, мабуть, надмiру атлетичних фiгур.
  Грузин був задоволений:
  - Ви такi чудовi крали. Сподiваюся досвiдченi.
  - Ми всi знаємо! - Заявила, скелячись Путiн-Юлiана.
  - Знати мало, треба ще й застосовувати. Але одягненi ви як солдати, а не повiї.
  Руда логiчно припустила:
  - Думаю, Джону Гамiльтону та Остапу Мелешко саме такi й сподобаються.
  - Не виключено! Казка на мiлiтаристський лад. - Йосип Сванiдзе дiстав "мобiль" щось промовив на блатному жаргонi. Пiсля розсмiявся.
  . РОЗДIЛ Љ 10.
  Дiвчата намагалися не уявити, що їм хочеться пальцями босих нiжок розiрвати обличчя кавказької нацiональностi.
  Почувся його соковитий басок:
  - Взагалi баби-термiнатори, Джон Гамiльтон має дiвчину-реслiнг. Якщо вона не боїться, то нехай поб'ється. Тiльки в цьому випадку адмiрал погодиться заплатити кавказькою повiєю.
  - Ми слов'янки. Можете звати нас Любов та Ласка! - вiдповiла Путiн-Юлiана. - Певно, я говорю Ласка?
  - Почасти так Любов, але в реслiнгу ми не дуже знаємося, здається, це таке шоу. - почала Байден-Марiя.
  - Бойове шоу! - перебив Сванiдзе. - Втiм, потiм вiн може бути над вами жалкувати.
  - Чи ми над ним! - Путiн-Юлiана показала язичок.
  Дiвчата були веселi, ще трохи випили. Потiм барменовi зателефонували, вiн вiдповiв, щербато посмiхаючись.
  - Зараз за вами прийдуть!
  - Чекаємо з нетерпiнням! - заявила Путiн-Юлiана.
  - Моє незаймане тiло нудитися! - Кокетувала, покручуючи стегнами Байден-Марiя.
  Бармен був дуже задоволений:
  - Гаразд, ви бачу дуже темпераментнi. А на рахунок та iнтелекту, можете розповiсти на приклад про Пунiчнi вiйни?
  Байден-Марiя затараторила:
  - Звiсно! Пiд час першої вiйни Рим вiдвоював у Карфагена Сицилiю та Сардинiю. Досягти успiху римлянам допомогла раптовiсть. Як сказав полководець: якби моя тунiка могла казати, я її спалив.
  Бандит посмiхнувся:
  - Добре, що ви такi знаючi! А про Олександра Македонського.
  Цього разу свиснула Путiн-Юлiана:
  - Ну про нього багато хто знає вийшов фiльм-блокбастер, так що тут дивувати нiчим!
  У бар увiйшли троє, високi капiтан, що скидається на китайця з вузькими очима i два неосяжних африканцiв, зрiст не менше двох метрiв, а вага все сто п'ятдесят буде. Плечi широкi нiчого не скажеш, форма готова луснути!
  - Ось цi повiї? - спитав капiтан.
  - Так, вони до ваших послуг.
  - Ходiмо! - Великi африканцi спробували схопити дiвчат пiд руки i мало не впали похитнувшись.
  - Ну, куди ви розфуфирились! - заявила Путiн-Юлiана. - Поводьтеся по-джентльменськи.
  Капiтан крикнув на чорношкiрих:
  - Добре лапати, руки по швах. А ви слiдуйте за мною.
  Дiвчата у супроводi ескорту та пiд їдкi жарти вiдвiдувачiв залишили бар "Гном". Їх повели в спецiальний готель, схоже, недавно побудований для найбагатших туристiв. Природно , у стародавньому Чорнобилi, та ще й за радянських часiв такого не було. Їх посадили в розкiшний "Лiнкольн" i небагато прокотили мiстом. У салонi африканцi знову почали лапати дiвчат.
  Байден-Марiя скидала руки, але Путiн-Юлiана дозволила помацати собi груди. Все ж таки якого це вiдчувати дотик руки чорношкiрого. Хоч той лапав грубо груди набрякли i затвердiли, стало ще приємнiше. Так вона й розтанула вiд дотикiв. Африканець хотiв уже просунути пальцi мiж нiг, як вони приїхали та дiвчатам, довелося виходити.
  Бiля входу вже стояла морська пiхота США. Вiддали честь капiтановi, супроводивши красунь безглуздими посмiшками. Далi довелося пiднятися сходами, постукуючи чобiтками по килиму. Охорони багато, а на виходi тип в екзоскелетi, теж неабияке страшилище.
  Путiн-Юлiана радiсно вигукнула:
  - Ого, у нього навiть роги є!
  - Вони вогнеметнi! - Вигукують полум'я.
  - Не найкраща зброя, автомат, вiрнiше кулемет практичнiший! - зауважила Байден-Марiя. - А ще краще пiдствольник!
  - Певно! Потрiбно подумати! - Погрозливий екзоскелет вiддав честь.
  - Отак буде ввiчливiшим.
  Дiвчата-президенти увiйшли до холу. I опинилися в розкiшному номерi, що складається з декiлькох кiмнат, гранд-готелю. Ранiше такi Байден-Марiя за своєю помилковою пам'яттю бачила лише в кiно.
  - Блондинка буде менi! - почувся низький глибокий голос. - Руда Остапу Мелешко.
  - Слухаємось! - Дiвчат розвели.
  Байден-Марiя увiйшла до кiмнати, на пiдлозi голий ад'ютант африканець наказав.
  - Прийми ванну!
  Дiвча-блондинка розгубилася:
  - Як прямо так, вийди iз примiщення.
  У вiдповiдь дикий рев;
  - Нi, повiя! Я простежу за тим, щоб ти ретельно вимилася, i, можливо, навiть потру спинку.
  З ним рушили ще два молодi солдати, один iндiанець, другий смаглявий полiнезiєць. Загалом дуже строката компанiя - плавильний котел США.
  Байдену-Марiї було дуже соромно, роздягатися у присутностi незнайомих чоловiкiв. Але, з iншого боку, вона звикла, що її дитинство ретельно обстежують, тож їй не звикати до чоловiчих поглядiв. Тiльки ось вже боляче вiдверто i м'яко її оглядають. Вони повiльно зняли камуфляж, потiм чоботи, оголивши нiжки, пiсля штани. Ад'ютанти шипiли i навiть показували на неї пальцями.
  Залишившись лише в трусиках i бюстгальтерi, дiвчина почервонiла, стала танцювати, немов виконуючи стриптиз. Троє здоровенних бiйцiв завили, намагаючись схопити її босi витонченi нiжки.
  - Ах, ти яка! - По-англiйськи, бурчали вони.
  - Така ось крута! - вiдповiла дiвчина.
  Лiфчик вона знiмала повiльно, повертаючись i пiдстрибуючи. Спочатку оголила правий червоний сосок, потiм лiвий. I це страшно заводило її! Остаточно звiльнившись, вона потрясла своїм повним бюстом, такi груди здатнi вигодувати богатирiв i подарувати насолоду.
  Пройшла на носочках, i стала скидати трусики. Робила вона це плавно, крутячи засмаглою попкою.
  Воїни розiмлiли. Навiть стали скрикувати i бути в долонi.
  Пiсля цього Байден-Марiя поринула у воду. Навiть милася вона чудово, облившись декiлькома дорогими шампунями. Так все виглядало еротично, що ад'ютанти скиглили як голоднi пси. Старший африканець таки потер їй спинку, його чорнi руки викликали блаженне вiдчуття. Водночас Байдену-Марiї було гидко, вона розумiла, що це грiх, танцювати оголеною перед чоловiками. Вiддатися не коханiй людинi поза шлюбом - вчинити грiх перелюбу? Втiм, пiсля вбивств: усе це вже не здавалося таким страшним. Заспокоювала думка: я все це роблю не заради хтивостi плотi, а виконую завдання Батькiвщини.
  Вимившись, вона вiдчула себе легше, напруга спала. Так вона й стояла блискуча, з рельєфними викладеними плитками м'язами тiла. Чудова та грiзна, приваблива та лякаюча.
  - Ти, мабуть, чемпiонка свiту з фiтнесу. - здивувався африканець. - Дивне промальовування i жодної краплi води чи жиру.
  Блондинка пропищала:
  - Така я! Непримиренна та крута.
  Африканець простяг їй одяг.
  - Це вбрання професiйної стриптизерки, станцуєш перед адмiралом. Вiн любить, бо ти.
  Як не дивно, але, одягнувшись у сукнi, та ще пурхаючи на високих пiдборах Байден-Марiя вiдчула себе ще бiльшою повiєю, нiж колись була оголеною.
  Iти в туфлях не надто зручно! Ось-ось можна впасти. Босонiж по гострому каменю бiгти куди приємнiше. А тут така ти незграбна.
  - Та я наче на ходулях.
  Проте дiвчина пройшлася i не впала. Вона вступила до великої зали з вiдеоапаратурою. Подiбне до неї знiмали.
  А от i сам адмiрал Джон Гамiльтон. Теж афроамериканець, схожий на Колiна Пауела, тiльки, мабуть, бiльше. Дивиться весело.
  - Мадам Ласка прийшла, шоколад принесла! - грайливо промовив адмiрал.
  - Я до ваших послуг, пане Гамiльтоне! - сказала дiвчина i вклонилася.
  - Чудово! Тепер станцюй менi також як я тобi! - заявив Гамiльтон.
  Байден-Марiя несмiливо запитала:
  - Ви танцюватимете?
  I мало не зачепилась високим пiдбором.
  У вiдповiдь дикий рев:
  - Нi! Занадто багато честi! Але менi сподобалося те, що ти робила у ваннiй.
  Тож виконай менi вiдвертий танець.
  Байден-Марiя зiтхнула i почала танцювати, поступово звiльняючись вiд туалетного приладдя. З одного боку їй це здавалося пригодою, що лоскоче нерви, а з iншого було досить гидко. Дiвчина так i не могла вирiшити, чого тут бiльше власної хтивостi чи прагнення переграти партнера.
  З великим полегшенням вона скинула туфлi на довгих пiдборах, закинувши їх вище. Тож повисли на кришталевiй люстрi.
  - Браво! - сказав Гамiльтон. - Дуже вправно.
  Блаженствуючи, босонiж дiвчина, граючи мускулистою пружною попою, звiльнилася вiд трусикiв, пройшлася зовсiм гола на руках, зробила сальто i вклонилася адмiралу.
  - Я к вашим послугам.
  У вiдповiдь хрип:
  - Чудово! Ти знаєш, що секс пов'язаний iз насильством.
  Блондинка з ентузiазмом пiдхопила:
  - Є таке! Дехто пiдозрює, що секс старший брат насильства, або сестра.
  Адмiрал про булькав:
  - Кохання вiд зґвалтування вiдрiзняється лише формою оплати - за останню дiю розрахунок натурою! Хочеш отримати п'ятнадцять тисяч доларiв?
  Дiвчина кивнула:
  - Не проти.
  Гамiльтон прохрипiв:
  - Тодi спробуй перемогти реслiнгшу "Вбивцю". Виграєш, буде тобi п'ятнадцять тисяч доларiв, гарний гонорар для бiйця-початкiвця. А програєш безкоштовне лiкування у морському шпиталi.
  Тупнувши босою, засмаглою, витонченою i мускулистою нiжкою, Байден-Марiя впевнено сказала:
  - Що ж я готова?
  - Смiлива дiвчинка. - Вбивця на тебе чекає!
  На його клич, з-за рогу вискочила баба. Досить фiгуриста, росла пiд два метри. I вага кiлограмiв сто двадцять не менша.
   Байден-Марiя ж важила не бiльше вiсiмдесяти, хоча складена була, мабуть, краще. Бiцепси реслiнгшi "Вбивцi" були не природно великi, видно вона на повну силу, приймала анаболiки. Навiть голос був низьким, як чоловiки. Морда з тату скорпiону, жахливий тип.
  - Я порву тобi, ноги та зламаю руки! - заверещала вона. - З твоїх ребер ми вишикуємо домiно.
  - А може, ти виригаєш вино? - Пiдколола Байден-Марiя.
  Як це заведено в реслiнгу дiва-вбивця кинулася на жертву. Вона у спецiальному облягаючому костюмi та чоботях. Байден-Марiя ж дуже гола i молода. Проте вiн легко випередила реслiнгшу i тихенько вдарила по обличчю. Хоча дiвчина била не на повну силу одразу розплився синець.
  - У тебе асиметричне обличчя. - пояснила вона. - Довелося пiдрiвняти.
  Реслiнгша спробувала врiзати у вiдповiдь ногою. Босонога Байден-Марiя вирiшила трохи пiдiграти, прийнявши жорсткий чобiт на свiй сталевий прес. Трохи вiдскочила, зберiгши посмiшку.
  - Слабкий удар! - пiддражнила дiвчина суперницю.
  - Ти ще й не таке дiстанеш. - пригрозила Вбивця. - Вони спробували дiстати супротивницю лiктем, але так зустрiла її клацанням у чоло, що вибило шишку. Взагалi красуня Байден-Марiя грала з нею, iнакше просто кольнула б у очi або сонячне сплетiння. Що з того, що її противниця - чемпiонка реслiнгу за якоюсь там версiєю i просто здорова баба. Росiйський спецназ не має собi рiвних, а дiвчата найкращi з найкращих.
  - Я тебе трахну стiльцем! - крикнула "Вбивця".
  - По своїй головi! - вiдповiла Байден-Марiя.
  Дiвчина, пiдловивши момент, врiзала її пiд колiно. Прийняла удар кулаком в обличчя, та й нехай буде маленьке почервонiння так навiть красиво. У вiдповiдь розiб'ємо носик, щоб густiше лилася червона кров.
  - Ну, як тобi приємно! - зi знущанням запитала Байден-Марiя.
  Пропустив удар у груди, але тут же виконала лоукiк, змусивши впасти сто двадцять кiлограм.
  - Я тебе! - хрипiла вбивця. Фантазiя виснажилася, важко придумати, що зробити з подiбною нахабнiстю.
  Дiвчина i продовжувала грати, iнодi, зрозумiло, навмисне пропускаючи удари i била у вiдповiдь. Не так щоб вирубати, але аби роздратувати i посилити пролиття кровi.
  Адмiрал Гамiльтон реготав вiд душi. Це кумедно, коли б'ються такi ось майже голi жiнки, та ще стiльки кровi.
  Байден-Марiя дозволила схопити i шпурнути себе на пiдлогу. Її противника кинулася зверху i, отримавши пiдсiчку, перелетiла через голову, врiзавшись спиною в колону.
  Пiднiмалася "Вбивця" насилу, хиталася накульгуючи.
  Тодi Байден-Марiя схопила її за волосся, пiдняла на головою i жбурнула на пiдлогу. Та смикнула i захрипiла. Наступним прийомом була "Бомба". Просовуєш голову супротивника мiж нiг, пiднiмаєш за живiт. Перевертаєш i жбурляєш на спину. Вiдбиває капiтально!
  - Ого! У тебе бачу пристойнi навички в реслiнгу. - заявив адмiрал.
  - Жiнка має вмiти все! - вiдповiла Байден-Марiя.
  Наступним прийомом була "паля", це коли б'єш партнера головою об пiдлогу. Приголомшливий удар, один iз найпiдступнiших у реслiнгу. Пiсля нього вбивця практично перестала ворушитися. Байден-Марiя поставила її i з розвороту, врiзала кiсточкою ноги, зруйнував щелепу. Вбивця впала, розкинув кiнцiвки. Дiвчина поставила свою ногу на груди та вiдрахувала до трьох.
  - Браво! - заявив адмiрал. - Це приголомшливо. Ти могла б заробляти в реслiнгу мiльйони.
  - Дуже може бути! Тiльки от не дуже безпечно! - помiтила Байден-Марiя.
  - Так з тобою теж не все гаразд. Проституцiя заняття небезпечне. - Зауважив адмiрал. - Окрiм СНIДУ, зокрема, можна i шантажистiв нарватися.
  Дiвча-блондинка розсмiялася:
  - Ну, це тобi загрожує, шантажувати повiю нiчим.
  Гамiльтон по-своєму логiчно зауважив:
  - Як сказати мафiя знайде, за що залучити. А у нас ти будеш пiд повним заступництвом. Армiя захистить цнотливiсть.
  Байден-Марiя з хвилюванням помiтила:
  - Сподiваюся! А взагалi менi не зрозумiло, що в цьому коритi такий чудовий корабель робить.
  Адмiрал з гордим виглядом промовив:
  - Наш грос-есмiнець! О так вiн майже не поступається крейсеру, така мiць, здатна змiсти або захистити все!
  Дiвчина здивувалася:
  - Але тут нема з ким воювати!
  Гамiльтон набуло:
  - Як нi з ким! Зона межує iз Росiєю.
  Байден-Марiя видала:
  - Росiйськi нашi союзники!
  Адмiрал з усмiшкою заперечив:
  - Чого це ти взяла! Ми завжди, за всiх часiв були конкурентами. Жорстко змагалися за сфери впливу. I взагалi не справедливо, що один народ контролює стiльки багатих земель та ресурсiв.
  Блондинка-дiвчинка заперечила:
  - Як сказати! Австралiя також велика i малонаселена територiя.
  Гамiльтон у досадi махнув кулаком:
  - Але вона не заважає нам вкладати туди капiтали та багатiти. У Росiю можна вкласти, але вiддача не така велика, як хотiлося.
  - Воювати з нею ви все одно не будете через наявнiсть ядерної зброї.
  Адмiрал погодився:
  - А ти розумна дiвчинка. Але зараз ми проводимо секретнi випробування.
  Босоногiй дiвцi Байден-Марiї стало цiкаво:
  - I якi?
  Голос Гамiльтона став набагато грубiшим:
  - Вiйськова таємниця! Я не вчора народився, щоб повiдомляти iнформацiю першiй повiї, що попалася. Тим бiльше, твоя спритнiсть наводить на думку, чи не пройшла ти спецпiдготовку у ФСБ.
  Байден-Марiя чудово володiла собою:
  - Дурницi росiйськi костоломи та шовiнiсти! Хiба вони зможуть навчити дiвчину справжньої грацiї.
  - У будь-якому разi я хочу вiд тебе насолоди. Повiльно пiдiйди до мене.
  М'язистий афроамериканець уже був напiвголий, потiм скинув штани. Та видно було, як з-пiд трусiв пре набрякли гiднiсть. Причому велике як у багатьох африканцiв. Байден-Марiя одночасно було i страшно i збуджувало. Потiм згадалося, що позбавлення цноти - це боляче. У деяких країнах це навiть роблять професiйнi хiрурги, щоби дiвчина уникла проблем.
  Адмiрал пiдманив її взяв за оливкову нiжку.
  - У тебе гарна засмага, не дивлячись на зиму. - Рука пройшлася по щиколотцi, почала м'яти пальцi, полоскотала ступню.
  - Вона у тебе жорстка, як професiйна каратистка, але не розбита. Просто якась скульптурна, нiби її вилили, давнi греки. Загалом чудова нiжка. - Адмiрал нiжно поцiлував ступню, i почав її масажувати, Байден-Марiя хтиво застогнала.
  - Як це приємно!
  - А ти чого хотiла! Повний контакт. Я й не те вмiю.
  Адмiрал не був грубим ґвалтiвником, вiн знав, як треба заводити жiнок. Його рухи спритнi та вмiлi розпалювали бажання. Крiм того, як i всi солдафони, вiн поважав силу, а дiвчина, яка опинилася в його обiймах, просто втiлення тiлесної.
  Мощi. А кого поважаєш, того й любиш!
  Майстернi ласки поступово заводили Байден-Марiю, вона все бiльше збуджувалася i стогнала. Особливо коли сильний язик почав смикати її солодкi рубiновi соски.
  - У тебе така смачна шкiра! - сказав адмiрал. - Просто диво.
  - Та й ти непоганий! Хоча багато жiнок бояться афроамериканцiв.
  Гамiльтон засмiявся:
  - I даремно! Ми такi ж люди, як i решта. Мало того згiдно з теорiєю еволюцiї перша людина з'явилася в Африцi. Так вважають усi авторитетнi вченi.
  Байден-Марiя не зовсiм впевнено заперечила:
  - Нi! Першi люди Адам та Єва. Вони були створенi Всевишнiм Богом як безсмертнi iстоти, а потiм були опоганенi грiхом.
  Адмiрал вишкiрився:
  - То ти що вiруюча?
  Блондинка впевнено вiдповiла:
  - Так!
  У вiдповiдь рев:
  - стала повiєю, яка балдєє вiд дотику чужого чоловiка.
  Дiвчина розплакалася: її гiркi сльози капали на гладкi груди Гамiльтона. Той почав її втiшати, гладив дивне волосся.
  - Ну, не треба так вбиватися! Адже Iсус Христос вибачив загиблу Магдалину. Та й я теж грiшник, зраджую дружинi з тобою.
  Байден-Марiя з плачем вiдповiла:
  - У чоловiкiв це якось iнакше!
  Адмiрал зi звичайним тоном сказав:
  - Все одно в пекло! Так що не розточуйся! Може ти ще незаймана?
  - Так!
  Гамiльтон явно здивувався:
  - Але тобi на вигляд рокiв двадцять, i така чарiвна постать, немає такого, не може бути?
  Байден-Марiя зiтхнувши вiдповiла:
  - На жаль! Це єдине, що в мене залишилося. Тiло незаймана, а душа повiї.
  Адмiрал упевнено вiдповiв:
  - То подаруй її менi. Я один iз найкрутiших солдатiв непереможної американської армiї.
  Дiвча-блондинка єхидно вiдзначила, забувши, що сама була президентом США, скеля зубки запитала:
  - Та ви хоч одну вiйну самi виграли?
  Чорний гiгант здивувався:
  - Як самi!
  Байден-Марiя єхидно помiтила:
  - Ну, першу та другу свiтову ви билися в коалiцiї, а у В'єтнамi були битi.
  Адмiрал напихався:
  - В Iраку побiлили самi!
  Блондинка на це пискнула:
  - Але тепер вас звiдти випихають! Я не кажу, що араби сильнiшi, але проти партизанської вiйни важко знайти протиотруту.
  - Досить про це! Знайди душевний спокiй у моїх обiймах. - Адмiрал привернув дiвчину до себе, став iз силою цiлувати. Було видно його напруження готовнiсть опанувати юне тiло. А ось у Байдена-Марiї все хтиве збудження зникло, вона вiдчула гiркоту та приниження. Крiм того, вiддати свою цноту не улюбленому росiйському хлопцевi, а чорному хтивому американському козлу вище за її душевнi сили. Дiвчина вiдкинула його жадiбнi руки, вiд дотику яких ще нещодавно блаженствовала. Той здивувався:
  - Ти чого хочеш поламатися!
  Догадлива Байден-Марiя розумiла, що перебувати на межi провалу та попросила.
  - Може, вип'ємо вiскi?
  - Не бiльше нiж склянка! - вiдповiв Гамiльтон. - Негативно впливає на потенцiю.
  Ад'ютант принiс їм iз льодом. Вiскi, зважаючи на все, були дорогими, помаранчевого кольору.
  - На, пий! - сказав адмiрал.
  Дiвчина-блондинка лише занапастила склянку, а її патрон випив залпом.
  - Аж лепота.
  Байден-Марiя наблизила обличчя: вигин у вигин, поцiлувала його у бордовi губи, обвила руками. Потiм уколола вказiвним пальцем шию. Пiд нiготь була вшита мiкроампула з гiпертриноцимiлiном. Це була одна з останнiх, розробивши у лабораторiях ФСБ. Вiн дiяв у сто разiв сильнiше, нiж сироватка правди i при цьому набагато ефективнiший, найголовнiше, американцi не встигли розробити проти нього протиотрути.
  Очi адмiрала стали глибокими, тепер найголовнiше - це вибрати правильну розстановку питань.
  Войовниця-блондинка шепнула:
  - Я його як батюшка на сповiдi!
  Байден-Марiя питала, адмiрал як заведений вiдповiдав.
  - Чи iснує у вас камiнь, що посилює властивостi озброєнь?
  - Так iснують!
  Блондинка наполягала:
  - Скiльки всього такого камiння на озброєннi армiї США?
  - Не знаю! Тiльки тi, що є тут.
  - Число їх!
  Дерев'яним голосом адмiрал вiдповiв:
  - Каменiв сiм!
  Байден-Марiя посилила тиск:
  - Доповiдай усi їхнi основнi характеристики.
  Голос продовжував рипiти:
  - Першi два здатнi посилювати властивостi ракет "Стiнгер". Рiзко прискорюють приблизно шiсть разiв швидкiсть ракети. Крiм того, пiдвищують точнiсть наведення i роблять безсилими всi види антиракетних пасток.
  Блондинка суворо продовжила:
  - Це чудово - далi!
  - Ще два каменi приблизно вдвiчi пiдвищують стiйкiсть бронi як танкової, так i вертолiтної. Iстотним недолiком є те, що всi вони швидко втрачають свої властивостi за межами зони.
  - Це хвора мозоль усiх артефактiв. Перелiчуй iншi властивостi.
  - П'ятий камiнь, диво. Здатний зi звичайної бiомаси та води виробляти нафту. Цiни б не було, але поза зоною, майже вiдразу втратив властивостi, а коли повернули, то вiдновлюється з великими труднощами. Ми бiльше не ризикуватимемо.
  Слова так i прелi з адмiрала.
  - Наступнi два каменi.
  - Один прискорює реактивнi лiтаки, iнший поки що не вiдомi властивостi, крiм того, що поглинає та знижує радiацiю.
  - Останнє цiнне у зонi!
  - Так!
  - А тепер розкажи докладнiше, де що перебувати.
  Адмiрал розкрив таємницю камiння. Частина була на есмiнцi "Алiгатор", iншi штаб-квартирi угруповання "Стабiльнiсть". Крiм того, на борту американського корабля було бiльше сотнi стингерiв i два танки "Амбрамс". Їх пiсля покращення за допомогою артефактiв планували випробувати на мiцнiсть. Загалом задуми США як завжди масштабнi, зокрема створення власної лабораторiї для синтезу подiбного камiння. Завдання серйозне. Вже навiть цiлий науково-дослiдний iнститут працює з вивчення феномену зони. Вченi дисертацiю пишуть. Розробляють бiологiчну зброю, теж був у них артефакт, що мутацiю отрут викликав, пiдвищуючи їхню токсичнiсть. Так сперли, пiдозрюють насамперед ФСБ та чорного султана.
  Байден-Марiя зiщулилася, якщо терористи цим скористаються, скiльки народу загнеться. Може, навiть половина Москви, сотнi тисяч трупiв. Жива уява намалювала Апокалiпсис.
  - Але найпривабливiше це знайти артефакти, що впливають на плазмокiнез, якi можуть посилювати або навпаки уповiльнювати i припиняти ядерну реакцiю. - сказав адмiрал. - Контроль над атомною реакцiєю - це влада над свiтом. Тодi й гордовита Росiя разом iз її багатствами буде пiдкорена. Тут навiть китайцi цим зацiкавилися, надiслали свою делегацiю. Таємно працюють їхнi агенти. КНДР не стоїть дома, але в корейцiв не вистачає фiнансових коштiв. Iран теж ворушиться, так що НАТО прагнутиме тут, сильнiше закрiпитися.
  - Україна - це наша житниця! Ми з неї не пiдемо! - заявив адмiрал. Байден-Марiя вкрадливо промовила:
  - Це цiкаво, а де можуть бути артефакти, що впливають на ядерну реакцiю.
  Булькання у вiдповiдь:
  - Плазмокiнез це сила! Швидше за все, на самiй станцiї. Але вона на днi озера, причому перебувати у викривленому просторi, нiби є i її, нiби нi.
  Блондинка здивувалася:
  - Це як?
  Чорношкiрий прошипiв:
  - У конкретному тривимiрному просторi немає. Ми вже використовували невеликий пiдводний човен "Патон", вiн вiдсканував дно, але варто йому наблизитися до атомної станцiї, як так починала дрейфувати. Крiм того, з'явилися риби свердла, вони здатнi прогризти титан один наш пiдводний човен потопили.
  Дiвча вигукнула:
  - Ого, риби на зразок торпед!
  Адмiрал iз запалом пояснював:
  - Мутантiв дуже багато! Чи не якi їстiвнi, а iншi нi. Але як на рахунок кристалiчних кальмарiв. Це взагалi страшнi тварюки, не бiлок їх складової, а сiрка та кальцiй. Знайшли наш спосiб вiдганяти їх ультразвуком, а так нiчого не бере.
  Блондинка кивнула з розумiнням:
  - Зрозумiло! Що поробиш iз монстром.
  - Навiть пiдводний човен у росiян потопили. Вони її за допомогою транспортного лiтака Мамонт доставили. Так кальмари її примудрилися з'їсти. Кислоту спецiальну виробляють, титан розчиняє.
  - Це вже занадто! Але щодо ультразвуку запам'ятаємо.
  - Тiльки частота не нижче ста п'ятдесяти тисяч коливань на секунду iнакше не спрацює.
  - Врахуємо i це!
  Розумна Байден-Марiя, зрозумiло, подбала про те, щоб її не пiдслухали, кидок туфлi зламав жучок iз мiкрокамерою на люстрi, а iнше пристосування дiвчина обламала пiд час бiйки. Тепер вона запам'ятала, всi вiдомостi були настiльки цiкавими, що вже можна було розраховувати на орден. Дiвчина поставила ще кiлька десяткiв запитань. Один про дружину, та виявилася бiлою, правда брюнеткою. Слово за слово, i Байден-Марiя вирiшила, що вбивати адмiрала потрiбно лише за крайньої необхiдностi. Хоча навiть з огляду на те, що вiн нiчого не пам'ятатиме про розмову, фiзичне усунення було бiльш прийнятним.
  Дiвчина поплескала по поголеному обличчi афроамериканця i сказала.
  - Тепер треба, щоб сюди доставили необхiднi артефакти.
  Адмiрал прошипiв:
  - У тому числi з корабля. Там їх чотири у сейфi у капiтана.
  - Давай код!
  - У комп'ютерi я нiяк не можу його запам'ятати.
  - Це просто зараз згадаєш.
  Пiд впливом наркотику Гамiльтон i справдi легко згадав цифровий код. Байден-Марiя посмiхнулася.
  - Цi ми вiзьмемо самi. Так наказуєш! Сам президент тебе просить!
  - Та наказую! Ти будеш задоволений мною Барак.
  Наказ адмiрала рiч серйозна, якщо Остап Мелешко не заперечує.
  Путiн-Юлiана його також цiлком ефективно опрацювала. Дiвчата зустрiлися, скорчили пики.
  - Ну, як тобi сподобалося втратити невиннiсть? - запитала Байдена-Марiю Путiн-Юлiана.
  Блондинка замотала головою:
  - Нi, я зберегла чистоту, максимум чого дозволила так це помацати голi нiжки.
  Рижуха розсмiялася:
  - Дiвчино! Ух, ти не розумiєш, якого задоволення втратила. Я ось, наприклад, мiцно "кайфанула" з Мелешко. Вiн досить сильний чоловiк. Очевидне вiдчуття тваринної могутностi. Я його зовсiм заїздила, лежить як вичавлений лимон, а ти що робила?
  Свiтловолоса войовниця-президент лаконiчно вiдповiла:
  - Допитувала!
  - Молодець! Дай я на нього подивлюся! - Путiн-Юлiана вирушила до афроамериканця. Той лежав i щось бурмотiв.
  - Вiн так i залишився незадоволеним, егоїстка.
  - То чого ти хочеш!
  Рижуха розсмiялася:
  - Покатайся на ньому! Вам буде приємно!
  Байден-Марiя енергiйно протестувала:
  - Нi! Невиннiсть - це єдина чеснота, що в мене залишилася. I подарую я тiльки з кохання.
  - Гаразд, у мене ще не було сексу з афроамериканцями. В охоронi ФСБ чорна велика рiдкiсть. - Путiн-Юлiана пiдскочила громилi, нахиливши свою чудову голову, стала самовiддано трудитися. Байден Марiя демонстративно вiдвернулась i навiть вийшла з кiмнати. Чути хтивi зiтхання гидко. Перехрестившись, дiвчина стала навколiшки i пристрасно молилася.
  - Пробач, Господи менi та Путiну-Юлiанi нашi грiхи! Дай менi можливiсть зберегти гiднiсть та залишитися людиною! Захист Iсус i помилуй мою поранену душу! Якi суворi випробування та спокуси зробили з мене повiю та вбивцю.
  У розпачi Байден-Марiя подряпала собi обличчя, перловi сльози капали з очей, а вона стояла на колiнах, навiть у приниженнi зберiгаючи вигляд королеви.
  Путiн-Юлiана цього разу, скiнчила за пiвгодини i вийшла з сяючим обличчям.
  - Негри справдi гарнi в пастели, небагато iнших, але дуже приємних на смак. - Дiвчина облизнулася, прицмокуючи губами. - Ти справдi багато втратила, дурненька!
  - Краще втратити у праведностi, нiж придбати у грiху! Втрата праведника придбання на небесах, придбання грiшника пограбування душi! - iз пафосом заявила Байден-Марiя.
  Руда войовниця заперечила:
  - Не знаю, чи взагалi є небеса! Над нами лише атмосфера, за нею вакуум та космос.
  Блондинка почала сперечатися:
  - Царство небесне не географiчне поняття, а моральне. Вона буде встановлена на Землi пiсля другого пришестя Христа.
  Путiн-Юлiана тупнула ногою:
  - Гаразд! Сперечатися нам нiколи! Тепер наше завдання атакувати есмiнець. Сьогоднi США оплакуватимуть не одну сотню своїх синiв. Тебе це не бентежить.
  Красива Байден-Марiя важко зiтхнула:
  - Серед американцiв мало православних, тому моя совiсть хоч i не цiлком спокiйна, але здатна це винести.
  Руда агресивно додала:
  - Не кажучи про те, що США - це наш головний конкурент на свiтовiй аренi. СРСР розвалили не без допомоги ЦРУ, а якої це кровi нам коштувало.
  - Тут люди самi виннi. Тi ж вiрмени та азербайджанцi, чи варто було їм батькiвщину дiлити? Що це ЦРУ влаштовувало погроми. У людей, що отримали свободу, прокинулися звiринi iнстинкти. - заявила Байден-Марiя. - Хiба можна так спотворити iдею гласностi, щоб обливати один одного потоками бруду. Навiть таке святе як Велику Вiтчизняну Вiйну обмовили.
  Вогняна дияволка кивнула:
  - Тут я згодна! Втiм, пiшли, поговоримо на вулицi.
  - Спочатку вiзьмемо артефакти! - рiшуче заявила Байден-Марiя.
  Увiйшов кур'єр iз броньованою валiзкою, вiн поклав цю подобу сейфа бiля порога. Вклонився та пiшов.
  Путiн-Юлiана вiдкрила замок, тому шрифт їй був вiдомий заздалегiдь. Усерединi в м'яких ємностях зберiгалися три чудо-каменi. Путiн-Юлiана показала ще двi "бронi".
  - В Остапа Мелешко взяла! Тепер у нас по шiсть таких каменiв, i немов у комп'ютернiй грi увiйшли до режиму бога.
  Блондинка кивнула:
  - Зрозумiло!
  Руда перевiряла:
  - Тепер найцiкавiше захоплення корабля, i велике розбирання у мiстi.
  Свiтловолоса пискнула:
  - Влаштуємо!
  - Патронiв не шкодуй, нам надiшлють пiсля битви додатковi над-кулi. Взагалi ми живемо та iснуємо непогано.
  Дiвчина зробила гримасу, до невпiзнання змiнивши зовнiшнiсть. Вони рушили далi, охорона пропускала їх, а як iнакше. Дiвчата-президенти та повiї стали фаворитками двох найвпливовiших типiв цього мiста. Так що їм залишалося тiльки посмiюватися з запобiжних заходiв, що приймали спецназ i бандити.
  Вийшовши за мiсто дiвчата, попрямували до своєї схованки, потрiбно було прихопити стволи та влаштувати грандiозний "концерт".
  По дорозi вони могли дуже тихо непомiтно для iнших перемовлятися. Навiть коли майже перейшли на бiг.
  Путiн-Юлiана як завжди перша:
  - Ось ти особисто бувала Байден-Марiя, що думаєш про комунiстичнi iдеї.
  Блондинка знизала плечима:
  - Тяжке питання! Заперечуючи Бога, комунiсти звалили на плечi людини непомiрну ношу! Бажаючи зайняти мiсце Всевишнього, людина не витримала болю Голгофи та спокус диявола! Не володiючи силою Iсуса люди, замiсть того, щоб побудувати царство добра i справедливостi впали у вир пороку! - заявила дiвчина-президент.
  Руда iз цим погодилася:
  - У цьому є частка iстини! Iдеї комунiзму вимагають самовiддачi, якi не вимiрюються батонами ковбаси. Взагалi капiталiзм рано чи пiзно загубить i Росiю. Цей лад не має необхiдної життєстiйкостi.
  Байден-Марiя цiлком логiчно помiтила:
  - Все зрештою залежатиме вiд самого народу. Коли матерiальнi цiнностi не домiнуватимуть над духовними. Непомiтнi скарби в душi людини, тiльки якщо почати їх грабувати - швидко вичерпаються, не принiсши багатств!
  Вогняна дияволка кивнула:
  - Саме так воно i є!
  Блондинка повчально сказала:
  - Ось i ти Фурiоуз-Юлiана, ведучи розпусний спосiб життя, грабуєш свою душу.
  Руда заперечила:
  - Навпаки, я її збагачу. Кожен новий чоловiк, це дiамант або рубiн у скарбницю душi та серця. Ти просто цього не розумiєш Байден Марiя. Я не розпусна - я шукаюча iдеал, що бажає знайти щось добре свiтле, а не бруднi задоволення!
  Блондинка неохоче кивнула:
  - Повiримо тобi на слово!
  - Кожен статевий акт, коштовнiсть яких ви подiляєте на двох i жоден злодiй не вкраде її з серця! - заявила Путiн-Юлiана. - Взагалi: хто любить секс, має свiтлий розум i добре серце - бо готовий подiлити насолоду з партнером!
  Байдену-Марiї стало смiшно:
  - Цiкава мораль! Тодi найсвятiша людина повiя!
  - Особливо якщо вiддається безкоштовно чи кредит! - пiдморгнула Путiн-Юлiана. - Я особисто за секс нiколи не брала з чоловiкiв грошi - адже це задоволення!
  Дiвчата беззвучно засмiялися. По дорозi їм як, на зло трапилася гусениця-качан. Це така сумiш рослини i комахи. Вона досить боляче плюється завмерлою отруйною слюдою. Найгiрше, що це звiрятко невелике не бiльше гадюки, i на погано освiтлених вулицях, її можна i не помiтити. У Путiна-Юлiану потрапило, але вона одразу ж видавила слюду, не давши їй розтанути. Байден-Марiя ударом ноги перебила капустянку гусеницю навпiл.
  - Браво! Ще один мутант.
  На мiсцi влучення все ж таки почервонiло. Путiн-Юлiана вколола крапельку антидоту просто в укус.
  - Бiльше не треба! - пояснила вона.
  - Звiсно, побережемо! - погодилася Байден-Марiя.
  Обидвi дiвчата додали кроку, по дорозi натрапили на двох полiцейських.
  - Ви хто такi фартери чи повiї! - грiзно спитали вони.
  - Рашен-спецназ! - вiдповiла Путiн-Юлiана боляче врiзаючи їм у чоло. Здається, це мiцна частина тiла, але, якщо знати точку, то проб'є капiтально.
  - Ось так цiкавiсть задоволена.
  Блондинка помiтила:
  - Грубо ти з чоловiками!
  Колишнiй президент Росiї стала рудою повiєю вiдповiла:
  - А що поробиш: кожен чоловiк має щось спiльне з приматом, добре, якщо потенцiю, адже найчастiше iнтелект!
  - Було б смiшно, якби не було правдою! На жаль живих анекдотiв, у нас бiльше нiж порядних чоловiкiв та чесних полiтикiв! - зазначила Байден-Марiя.
  Дiвчата дiсталися свого "схованки". Там остаточно озброїлися, вiдмовившись вiд бронежилету. Як вiн не досконалий, але стискує. Каменi "броня" куди надiйнiшi. Водночас дiвчата взяли пiдсилювачi артефактiв. Настала нiч, правда мiсяцiв ось дiя аномалiй стала чотири. Але свiтла вони давали небагато, i вони швидше заважали видимостi, нiж допомагали. Чудо-автомат тихо привiтав дiвчат.
  - Ми вже вас зачекалися! - заговорили м'яким голосом комп'ютернi програми, вмонтованi у гiперавтомати.
  - "Рiзаючий" - 1 це диво! - помiтила Путiн-Юлiана. - Стрiляти можна i з рогатки, але, щоб говорити, потрiбен розум!
  Блондинка пискнула:
  - А папуга!
  Рижуха впевнено вiдповiла:
  - Це, швидше за все, гра природи.
  Автомати "Разящi" дружно заговорили:
  - Чи не хочете подивитись нову новелу "Папуга-термiнатор". Мутант, який вирвався з чорнобильської зони, набув суперздатностi i навiть подоби розуму. Цiлi небагато банальна: захопити владу над свiтом, але при цьому такi вiн мочить кiрки. Кривава кiнокомедiя бойовик.
  - Або може гру! Кiбер-попка! Супербойовик сумiш стрiлялки та квесту! - запропонував iнший автомат.
  - Нi дякую! Зараз нам потрiбно захопити грос-есмiнець "Авраам", можете допомогти.
  - Яка чисельнiсть екiпажу?
  - Наразi триста п'ятдесят людей. На березi приблизно стiльки ж. - вiдповiла Путiн-Юлiана.
  - А кiлькiсть готових вiйськ iти на штурм?
  Руда мегера впевнено вiдповiла:
  - Ми разом iз Байденом-Марiєю двоє.
  Здавалося, навiть комп'ютер здивувався:
  - Двоє людей проти трьохсот п'ятдесяти?
  Руда гаркнула:
  - Так!
  - Збройних та навчених?
  Колишнiй президент Росiї, який став войовницею, вiдповiла:
  - Звичайно! У США великий досвiд воєн та їхня армiя не може бути слабкою.
  Зверху бiля автоматiв спалахнула голограма iз зображенням ангелiв.
  - Ми рекомендуємо вам, не марнуючи часу вiдмовитися вiд шаленої, самогубної витiвки.
  Путiн-Юлiана кричала:
  - Ми отримали наказ i зобов'язанi його виконати, а зброя не повинна пiдкоряти собi людей. Стрiляє не автомат, а автоматник.
  - Добре! У нас закладено програму пiдпорядкування власникам.
  - Покажiть нам схему аналогiчних судiв.
  - Не треба я вже взяла бiля комп'ютера, схему есмiнця, та ще й треба остерiгатися пiдводного човна.
  - Я теж про неї чула. Що ж дай подивитись.
  Байден-Марiя засунула чiп, висвiтився весь корабель iз вiдсiками. Дiвчата швидко оглянули запам'ятавши.
  - Тепер нам усе зрозумiло! Побiгли!
  Остаточно озброївшись, дiвчата, прихопивши припаси, наче легавi пси кинулися до грос-есмiнця.
  Вони рушили до порту, акуратно переставляючи нiжки.
  - ПЗРК новiтньої модифiкацiї це дуже ласий шматочок для нас. - Помiтила, скеляючи iкла Путiн-Юлiана. - З їхньою допомогою можна i ворогiв атакувати.
  - Тут у американцiв три вертольоти класу "апач" є. - помiтила Байден-Марiя. I пара закуплених в українцiв "вертушка" Ка-32. Причому модернiзованих за останнiми захiдними технологiями. Тож нам буде весело.
  - У угруповання "Стабiльнiсть" два МI-24 є. Теж не мала сила. - Додала, стискаючи та розтискаючи кулаки Путiн-Юлiана. Нам сьогоднi буде весело.
  Блондинка, свиснувши, запитала:
  - А як назвемо цiєї ночi!
  - Нiч святого Георгiя Побiдоносця! Покровителя воїнiв!
  Чутлива Байден-Марiя зiтхнула:
  - Може, старий заповiт i допускав вiйни, але не новий.
  Руда логiчно парирувала:
  - Як сказати, адже Iван хреститель сказав воїнам: задовольняйтеся платнею, нiкого не ображайте, але не наказував встромити спис у землю! Так що вiйна я гадаю, буде навiть у раю. Є поняття воїни Христовi. Та й усмiхнись, Байден-Марiя. Ми вбиватимемо за Велику Росiю.
  Дiвчина-блондинка енергiйно пiдтвердила:
  - За Батькiвщину простiше вбити, важче померти, i майже неможливо зробити iнших щасливiшим!
  - А треба!
  Дiвчата вийшли до порту, силует есмiнця був далеко, приблизно в парi-трiйцi кiлометрiв, але вiн майже зливався з лiнiєю горизонту. Тут їх знову вже вкотре атакували п'ятеро щурiв. Втiм, це справа двох секунд, удари кинджалами i все закiнчено. Небезпечнiшими були долото-чайки. Вони мали здатнiсть стрiляти дзьобом. Вiстря викидалося i пробивало шкiру, впорскуючи кислоту. Потiм птах сiдав рвав м'ясо. Щоправда, тут їх здебiльшого вiдстрiляли. Чотири хижачки спробував атакувати розвiдниць.
  - Ось вони чергове збочення природи! - помiтила Путiн-Юлiана.
  Симпатична Байден-Марiя впевнено вiдповiла:
  - Хто створив їх! Так завгодно Всевишньому!
  . РОЗДIЛ К 11
  Руда войовниця енергiйно заперечила:
  - Нi, це вкотре демонструє могутню силу мутацiй. Серiя аналогiчних дiй могла породити життя!
  Метнувши два чакри, дiвчата зрiзали хижачок, а потiм упiймали диски, що повернулися до них.
  - Начебто бумеранга, але рiже титан! - посмiхнулася Путiн-Юлiана.
  Блондинка засмiялася:
  - Гаразд! Що тiльки цей титан не рiже, цей метал слабший за промокашку.
  Дiвчата стали розгортати плавзасiб.
  Руда запропонувала:
  - Давай наостанок Байден-Марiя склади пiсню!
  Блондинка з натхненням вимовила:
  - Щоб принесла нам удачу!
  Вогонь баба Путiн-Юлiана випалила:
  - Саме!
  Дiвчина вiдкинулася i тихенько заспiвала, слова пливли i переливались:
  Оракул серед каменiв чарiвних.
  Нам лиха, горе, смерть, пророкує!
  I приведення в блиску блiдому,
  Сяють як прапор уночi!
  
  Але ми не будемо забобоннi,
  Адже наша воля, як метал!
  Служити Росiї будемо правильно,
  Їй серце посвятити мрiяв!
  
  Тобi хвала Русь з пiснеспiвом,
  Благослови Всевишнiй нас!
  I дивним нагороди баченням,
  До меча кличе Господнiй голос!
  
  Вiтчизни пишнi дiброви,
  Морей простiр i крижини блиск!
  Iдемо ми смiливо в бiй кривавий,
  Христос святий у душi воскрес!
  Руда агресивно заявила:
  - Добре заспiвала Байден-Марiя, але тобi треба виконувати псалми у церковному хорi. Усi думки заклиненi на релiгiйну тему!
  Блондинка-термiнатор проворкувала:
  - Треба свiй грiх спокутувати. Хто пройде душу завжди залишається у збитку - вiддає безсмертне за смертне!
  Путiн-Юлiана проворкувала:
  - Ти, я бачу, теж здатна гарно говорити! Ну добре мила тепер нам чекає веселенька прогулянка.
  Сiвши на надувний не помiтний радарами човен, дiвчата попливли до грос-есмiнця. Тепер вони мали зробити щось грандiозне. У хвилину небезпеки всi рефлекси та реакцiї загострилися. Дiвчата вiдчували звуки на багато кiлометрiв, плескiт хвиль, вереск чайок i навiть позiхання риб. Вони почули, як хтось пливе на перерiз! Дiвчата, скинувши автомат, побачили хлопця на надувному матрацi. Той зняв маску, i з'явилося обличчя Дениса Польового. Офiцер-зомбi пiдморгнув їм.
  - Я посланий великим султаном.
  Дiвчата хором заверещали:
  - Але ж ми нiчого не писали!
  Зомбi про булькал:
  - I не треба! Моя цiль одна померти! У наступному життi я стану султаном, а в моєму гаремi буде сто тисяч дiв.
  - Хоч з однiєї справься. Iнакше буде нiштяк, тiльки навпаки! - заявила пiдморгнувши сапфiровим оком Байден-Марiя.
  Денис замовк, зазвичай такi зомбi не дуже балакучi. Хоча цього разу, це була бойова машина.
  - У тебе пристойний вiйськовий досвiд? - запитала Путiн-Юлiана.
  - Звичайно! Я багато разiв воював!
  Руда пискнула:
  - А кого вбивав?
  Зомбi гаркнув:
  - Невiрних!
  Байден-Марiя щиро здивувалася:
  - Як же ти росiйський офiцер?
  - Я моджахед та моє завдання знищувати невiрних! Так менi навiчно судилося.
  Путiн-Юлiана шепнула на вухо Байдену-Марiї.
  - Не сперечайся! Краще виконай завдання.
  Зомбi що муркотiв пiд нiс арабською мовою. По радiо передавали останнi новини.
  - У Чечнi помiтно активiзувалися бойовики. Зокрема, спроба обстрiляти будинок уряду. У ходi бою вбито п'ятьох мiлiцiонерiв i одинадцять поранено, втрати бойовикiв уточнюються. За деякими даними колишнiй голова шарiатського суду отримав вiд зарубiжних спонсорiв близько ста мiльйонiв доларiв i активно прагнув вiдпрацювати їх. У горах проведено спецоперацiю: бандити розпорошенi.
  Зомбi пожвавiшав:
  - Ми скоро так невiрним врiжемо, що вони тiкатимуть пiд свист i глузування! - Його слова перервала хвиля, що накотила, вiн пiдкинула човен i обдала бризками. - Певно, я говорю!
  Руда войовниця пiдтвердила:
  - В принципi, вiрно! США великий ворог iсламу. Вона розкладає його за допомогою Голлiвуду, порногазет, мiстичних серiалiв. Ось тепер нам доведеться трохи пострiляти янкi.
  Дiвчата пiдпливали до есмiнця. Капiтан першого рангу Пiт Браун, ковтнувши свого улюбленого коньяку, лiг на лiжко, поклавши голову на груди повiї. Коли в молодостi вiн захоплювався хлопцями, а пiсля того , як Клiнтон дозволив служити в армiї гомосексуалiстам, вiн мав досвiд зносин навiть з адмiралами. А якось навiть iз чотиризiрковим героєм iракської вiйни. Але за Буша звичаї стали iншi i геїв притиснули. Пiсля цього Пiт Браун вирiшив показати свою всеїднiсть запрошуючи повiю. Тим не менше, пестячи жiноче тiло, вiн не переставав уявляти собi хлопцiв, мускулистих, чорних, здатних доставити неперевершену насолоду.
  Пiт Браун дозволив повiї осiдлати себе, але нiяк не мiг розрядитися i знесилiв. Нема йому, термiново потрiбен хлопець.
  Вартовi ведуть себе недбало. Холодно i вони вважають за краще зiгрiватися не розбавленим вiскi.
  На монiторах свiтилися хвилi, iнодi з'являлися тварюки. Одним iз таких небезпечних звiрiв була крабова акула. Страшна тварина небезпечна як на сушi, так i в морi. Своєю клешнi цiлком могла перекусити людину навпiл. Дiвчат не було видно, вони побризкалися вiдбивачем, а у зомбi температура, що оточує навiть на пару градусiв холоднiше.
  Вiдкинувши повiю, Пiт Браун сказав:
  - Iди я хочу спати.
  У вiдповiдь почувся писк:
  - Як вам завгодно, тiльки заплатiть!
  - Ти не дуже вправна, вистачить з тебе i половини косаря! - вiдповiв Пiт.
  Нiчна фея невдоволено пискнула:
  - Як вам буде завгодно! Але це пограбування.
  Американець у досадi сказав:
  - У тебе гарна робота. Отримала задоволення i збагатилася, а я трястимуться як чорт.
  - Не оголишся! - вигукнула повiя. - Пiду, шукаю iншого клiєнта.
  - Але врахуй, матроси у нас темпераментнi. - помiтив Пiт Браун.
  У вiдповiдь жриця кохання лише хтиво облизнула губи.
  Дiвчата вже були близько. Зомбi припав до Байдена-Марiї, опустивши їй голову на плече. Мертвий офiцер притулився щокою до шовкового запашного волосся, поцiлувавши її в верхiвку. Холоднi губи неприємно обпалили волосся, вiд офiцера пахло трупом.
  - Вiдвали! - сказала менi Байден-Марiя. - Теж менi коханець знайшовся.
  Зомбi протарахтiв:
  - Я не хотiв вам образити! Просто ви схожi на гурiю.
  - Битимемося в масках. Нiхто не має бачити, що ми дiвчата. - Хитра Путiн-Юлiана дiстала флягу зi стимулятором. Зробила кiлька ковткiв. Фляга не особливо хитра, зроблена гармошкою, тож у нiй не було повiтря. У мiру спустошення стискається: внаслiдок цього вода не хлюпається, можна рухатися безшумно.
  В iншому тут навiть звуки iншi, глухi, наче позбавленi сили. Дзвiнкi голоси здаються хрипкими. Хвилi схожi на чорне покривало в темрявi якого iнодi миготять вогнi, майже квадратнi рибки намагаються щось виплюнути з-за рота. Ось свiтлий силует вискочив iз води, i був розрiзаний Путiним-Юлiаною навпiл. У цiєї риби плавники гострi i не хотiлося поранитися.
  Дiвчат не видно, човен автоматично змiнює колiр пiд морський пейзаж, як i костюми. Маскування iдеальне. Видно, зокрема, як матроси ловлять рибу-мутанта. Роблять це дуже просто: Спочатку занурюють гуму, густо змастивши машинним маслом та бензином: запах далеко поширюється. Пацюкова черепашка його обожнює, вона взагалi жере хiмiю. Ловить, ковтає, чiпляючись на гачок. Правда їсти цю гидоту не можна. Зате живець хороший. На неї i клює великi риби, часом розмiрами з дельфiна. Деякi їх їстiвнi i навiть вважаються делiкатесом. Є й отруйнi, але їх досвiдченi кухарi здатнi знешкодити, i вiд цього коштують ще дорожче. Зокрема риба смарагдовий короп, водиться лише в радiоактивному озерi Радикал, так його назвали спiвзвучно з Байкалом тiльки забрудненим. Смарагдовий короп викликає наркотичне сп'янiння, буду засмаженим, помилка навiть в одну хвилину спричинить болiсну смерть гурмана. А такi "глюки" незвичайнi, яскравi у кольорi, хрiн навiть у блокбастерi таке побачиш. Дуже вигiдна ловля, чорнобильських мутантiв, смарагдових коропiв великих як сом намагалися розводити поза зоною, але там вони дохли.
  Дiвчата це бачили, пiдняли автомати, тонкий писк залунав у вусi.
  - До корабля чотириста метрiв.
  Красунi гаркнули:
  - Чудово продовжуємо зближення.
  Очi Путiна-Юлiани та Байдена-Марiї бачили в темрявi не гiрше за котячi, а може й краще. На борту народу було, трохи бiльше, тридцяти людей, рахуючи i рибалок, багато з яких п'янi. Зомбi теж узяв на прицiл свого супротивника, колишнiй офiцер мав автомат iз глушником.
  Вiн приклався, тихо клацнув запобiжником, увiмкнув нiчний монокуляр. У ньому вiдчувався професiонал, особливо коли вiн притис гумовий наглазник до обличчя, щоб не видати спостерiгачам своє мiсце зеленуватим свiтiнням.
  Дiвчата дивилися на супротивникiв через комп'ютерну оптику. Вона разом зафiксувала цiлi, поставивши на максимальну скорострiльнiсть: тисячi п'ятсот пострiлiв за мiну. Водночас дiвчата розподiлили жертви, зняти тридцять чотири людини потрiбно було одним разом. Комп'ютер пiдказав, як i по кому стрiляти.
  Солдат спостерiгач стояв бiля вiяла огорожi, вiн курив сигару i час вiд часу потягував вiскi з фляги.
  - Недбало служать американцi! - Помiтила, Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя скептично вiдзначила:
  - Нашi думаєш краще!
  - Теж випити не дурнi! - дiвчина потерла носик. - Свербить можливо до дощу.
  - Я його знiму! - шепнув Зомбi.
  - Взагалi курiння сповiльнює реакцiю та слiпить очi! - сказала Байден-Марiя. - Я б особисто заборонила цигарки.
  На кормi грос-есмiнця видно бартер, стоїть кiлька спарених швидкострiльних гармат, класу "Першинг" - бiля них з пари стрiльцiв на сидiннi. Ще двоє захопленi рибалкою. Спарений "ерлiкон" правим бортом. I тут американець, нiби негр, вiдлучився, щось дивиться по "мобiлi". Судячи з усього "порнуха", свого роду вiдео. Загалом знаряддя небезпечнi, якщо пальнути, чи невiдомо врятують камiння "броня", а надувному човнi точно кранти.
  - Так цiлi розподiлили. Пiдходимо ближче. - сказала Путiн-Юлiана.
  - Пiдкрадемося як змiї! - пiдтримала Байден-Марiя.
  Зомбi промовчав.
  Путiн-Юлiана вiдзначила носовi гармати iз супроводом i поки що безпечнi. Декiлька кулеметiв, важких мабуть, потужнiшi за ПКМ. I тут екiпаж, видно хлопця, швидше за все, китаєць, напружений вартовий. Напевно, новачок ось як виструнчився. Поруч офiцер, недбало спирається на рейлiнг, повз нього пройшов радист з антенами.
  - Розподiлимо цiлi! - запропонувала Путiн-Юлiана.
  Блондинка запропонувала:
  - Я висунуся правiше, ти лiвiше захопимо велику територiю.
  Надувний човен роздiлився на двi частини, дiвчата розгорнулися.
  Руда пискнула:
  - Я кошторис кулеметникiв.
  Блондинка пiдхопила:
  - А я пушкаря.
  Есмiнець не маленький i дуже важливо увiрватися в нього раптово, перебивши та заскочити до кают. Дiвчата вiдчували нервознiсть, досвiд убивств був занадто малий, серця почали стукати швидко, вiд викиду кровi шумить у головi.
  Вони дають собi уявну команду заспокоїтись i дiяти холоднокровно. Не кожен навiть досвiдчений боєць чи лiкар може, але пульс заспокоюється. Гострий слух уловлює розмови, адже не всi янкi видно, а прибрати їх треба разом.
  Хто, зокрема, у верхнiй надбудовi. Там, зважаючи на все, рiжуться в карти. Та ще й у примiтивного дурня. Так уже чутно мiцнi американськi слiвця. Цiлих п'ять солдатiв, i їх також треба буде прибрати.
  - Тiльки здається, що у нас проста операцiя! - помiтила Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана агресивно зауважила:
  - Ми у ролi Стiвена Сiгала. Тiльки ось б'ємо янкi. Хоча, чесно кажучи, країна, яка знiмає такi класнi бойовики, має бути нашим союзником i близьким другом.
  Блондинка-термiнатор щиро вiдзначила:
  - Якби я не народилася в Росiї, то волiла б з'явитися на свiт у США. Цивiлiзацiя Америки - це сотнi культур з усього свiту.
  Руда войовниця погодилася:
  - Перемога над сильним суперником зазвичай коштує дорожче, але її ти, не вiддаси за безцiнь!
  Блондинка важко зiтхнула:
  - Якщо не брати до уваги Великої Вiтчизняної Вiйни, чиї плоди виявилися втраченi.
  Руда гаркнула:
  - Тимчасово!
  Дiвчата сильно ризикували. Помiч їх, одразу б запрацювали важкi кулемети. Вони навiть небезпечнiшi за гармати, тим потрiбен час, правда, не великий, щоб прицiлитися. Адже у американки комп'ютери є, а також прилади нiчного бачення. А чи багато снарядiв потрiбно, щоб їх розкотити. Потiм їх можуть потопити навiть пальбою наослiп, або увiмкнувши найпотужнiшi радари. Та й прожекторi можна щось розпливчасте розглянути, зокрема їхнє зомбi. Демаскує розвiдниць цей хлопець. На верху ще один тип з'явився, морда, розмальована, як у блакитного, до рибалок попрямував.
  Блондинка гаркнула:
  - Знову у нас проблеми.
  - Нiчого всiх знiмемо разом! Це справа п'яти секунд! - Путiн-Юлiана ковтнула стимулятора i вдарила.
  - Та й ти пий!
  Бiля самого борту смужка свiтла, але це не є проблемою.
  Байден-Марiя каже зомбi:
  - Не стрiляй без команди.
  - Слухаю панi.
  Тепер всi цiлi схопленi i ось удача. На борт "рибалки" витягую звiра, що вiдливає рубiнами: рибу-пасту. Навiть четверо хлопцiв iз укриття висунулися, тепер усi цiлi схопленi.
  - Час! Гiперзалп! - шепоче Путiн-Юлiана. - Вона любить видiлитися.
  Автомати б'ють безшумно плескiт хвиль, повнiстю перекриває їхню стрiлянину. За одну секунду вивергається двадцять п'ять куль, але в двох п'ятдесят. А прибрати разом треба сорок шiсть чоловiк. Навiть з урахуванням промахiв та неминучого дубляжу, достатньо двох секунд, для повної зачистки. Лише тоненький свист руху куль навiть затвори не клацнули. Бавовна ледь вiдчутна, тiльки приклад трохи придавив плече.
  - Ось воно що означає електромагнiт та розгiн! - iз захопленням сказала Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя пiдтвердила:
  - А також нашi здiбностi!
  - Не Богом данi, науко! - заперечила Путiн-Юлiана.
  Хоча вони били з рiзних точок, але цiлком могли перемовлятися навiть на великiй дистанцiї через мiнi-рацiї.
  - Пропусти нiкого понад лiмiт, приступаємо до висадки.
  Забавно, що всi десантники - це три людини, двi дiвчини та живий труп. Дiвчата перекидають цiловказiвники. Ось видно, що ще три негри вийшло.
  - Вибач, Господи! - шепнула Байден-Марiя, вiдправляючи бiйцiв у найкращий свiт.
  Зомбi пристрелив лише двох, що курили бiля борту i вдивлялися в далечiнь. Тут було чим помилуватися, та й хто засудить морякiв, що розслабилися в дружньому порту.
  Краєм ока Байден-Марiя встигла помiтити кривавi хмари, що вилетiли з порожнiх голiв.
  - Настає розрахунок! Вiдкриваємо рахунок!
  - Схоже, все не втрачай жодної секунди! - скомандувала Путiн-Юлiана.
  Борт есмiнця миттєво вирiс перед розвiдницями. На палубi лише трупи, не звично тихо, тiльки риба-паста б'ється хвостом об борт.
  Дiвчата уткнулись у борт. На мить корма закрила i без того блякло свiтло. Розвiдницi пiднiмаються як людина-павук, використовуючи чоботи-липучки. Сильна Байден-Марiя допомагає: майже за шкiрку тягне зомбi. Добре, що це чоловiк не iз великих екземплярiв. Ось вони й на палубi. Один iз бiйцiв пiднiмає голову, дiвчина зрiзає його диском-бумерангом.
  - Заспокойся квапи! - каже вона йому.
  Залiзли швидко, заразом прилiпили човни. Тепер все точно! Уся палуба пiд прицiлом красунь. Ось два моряки висунулися, пiв секунди i в головах дiрки, тiльки-но встигли смикнутися.
  - Я тримаю пiд прицiлом! - скомандувала Путiн-Юлiана. - Взагалi вона взяла на себе роль старшого командира, побоюючись, що надто "добра" та релiгiйна Байден-Марiя чогось напортачить.
  Спритна Байден-Марiя пройшла вздовж борту, зняла кулеметника, що сховався в осередку, той, схоже, ще не зрозумiв що сталося. Дiвчата висмикнули свої чудо-автомати з-за спин, посмiхнулися, одна взяла пiд прицiл весь прохiд, треба очистити весь прохiд.
  Путiн-Юлiана побiгла зi швидкiстю, що перевищує олiмпiйський спринт. Раз-два i вона бiля носових гармат. Там бiйцiв чоловiк дванадцять, половина стоїть на "стремi", iншi рiжуться у карти. З ними двi повiї. Жаль дiвчат, але така гiрка доля повiї. Оплата роздiльна, а розбирання оптова. Безжальна Путiн-Юлiана зрiзає всiх короткою чергою, з безшумної зброї. Колiматорний прицiл тут їй не потрiбен, i так пiдсвiчування є, а моряки не чекають нападу з тилу. Та взагалi грає роль велика зарозумiлiсть: хто посмiє атакувати повний солдатiв та матросiв есмiнець.
  - Рухайся проходом праворуч! - каже Путiн-Юлiана. - Нехай зомбi стоїть на мiсцi, вiн тiльки видасть своїми чоботями.
  - Зрозумiло, я сама зачищу. - вiдповiдає Байден-Марiя.
  Рухи дiвчат вiдпрацьованi на численних "вiртуалках", їх вчили захоплювати кораблi, танки, битися у лабiринтах, штурмувати лiтаки, закладати вибухiвку. За бажання розвiдницi могли обдурити "Моссад" пронести вибухiвку до кабiнету iзраїльського прем'єра, а так витворяти ще багато чого. Отже тепер Байден-Марiя рушила через леєри огорожi, швидко взяла пiд обстрiл проходи з вигiдного кута. Пара афроамериканцiв, i один жовтий виринуло.
  Байден-Марiя пропустила ближче. За ними з'явилося ще п'ятеро. Потiм раз, коротенька черга, поклала всiх.
  - Ось усе буде просто! - вiдповiла вона. Чомусь совiсть вiдступила, з'явився азарт бажання якнайкраще виконати свою роботу.
  Дiвчина пробiгла у бак, так було ще семеро бiйцiв. Зняла їх забiгла до носа, але з iншого боку. Зомбi, не дивлячись на наказ, не стояв на мiсцi, а крокував по настилу вздовж корми, але на щастя його не було видно.
  Зайшовши до носа стрiмка Байден-Марiя, поклала ще чотирьох, благо вони йшли в обiйми, навiть цiлувалися.
  - Я пройшла до дверей!
  Путiн-Юлiана, яка не вiдставала вiд неї, пiдтвердила:
  - А я зачистила гармати.
  Блондинка пискнула:
  - Мочиш янкi!
  Руда пiдтвердила:
  - I дуже ефективно!
  - Я рухаюся з борту!
  Красунi рушили далi. Путiн-Юлiана майже щiльно зiштовхнулася з чорношкiрим хлопцем. Той хотiв було скрикнути, але дiвчина залiпила йому рот поцiлунком:
  - Заспокойся кошенятко.
  - Божественна ти моя! - промовив вiн.
  - У тебе добрi губи хлопчик, але менi нiколи. - Дiвчина передавила пальцями артерiю бiля носа. - Iнодi менi шкода, що не вибрала собi кар'єру чемпiонки з тенiсу. Були б грошi, слава, багато гарних хлопцiв та жодних убивств.
  Хлопець вiдкинувся, з-за рота вилiз язик.
  Жорстока Путiн-Юлiана зробила пару присiла на колiно, вистрiлила навскiдку, винищивши чергових хлопцiв. Скомандувала.
  - Байден-Марiя зроби коло i пiдберися до корми.
  Блондинка пiдтвердила:
  - Зрозумiло, для нас це найголовнiше.
  Дiвчина пройшлася центром, по дорозi прикiнчивши ще кiлька бойовикiв, зокрема пробiглася верхньою надбудовою. I тут швидкiсть на її боцi, пара не виразних вигукiв, навiть нiхто не встиг вистрiлити.
  - А кажуть нащадки, ковбоїв палять швидко. Брешуть, напевно!
  Автомат не втримався вiд реплiки:
  - Ваш професiоналiзм вищий за усiлякi похвали.
  - Може, ще чогось скажеш!
  - Ви сама досконалiсть, ви сама досконалiсть
  вiд посмiшки до жесту вище за всякi похвали!
  Зроби з ворогом звiрство
  I обруш свинцю зливу, з пекучим попелом-напалм! - Тихенько заспiвало в навушник кiбернетичний пристрiй автомата.
  - Спритно ти перевертаєш шлягер! - посмiхнулася Байден-Марiя.
  Автомат вiдповiв:
  - У програму закладено почуття гумору. Для пiдняття духу бiйцiв.
  - Ранiше фiльми крутiшi, щоб дух iз силою щодня,
  але скажiть, що пiднiме, порнофiльм "Еммануель"! - з гумором вiдповiла Байден-Марiя.
  I сама розсмiялася жартом.
  Тих, хто пiдняв над краєм огорожi, дiвчина спiймала чотирьох бiдолах, рiзавшись на приставцi в стратегiю.
  - Зовсiм розбовталася команда! Добре, що остання ваша мить буде щасливою.
  Путiн-Юлiана безшумно спускається трапом, займає позицiю перед дверима в налаштування. Виповзає масивний кiлограм сто шiстдесят афроамериканець. Дiвчина зависає над ним, зверху упираючись прикладом у бiчнi стiни коридору. Громила, бурмоче.
  - Фак'ю! Чому так тихо! - Путiн-Юлiана б'є його прикладом по скронi. Потiм пiдхоплює тушу, дозволяючи їй опуститися.
  - Тому що до тебе прийшло кохання! - вiдповiдає вона.
  Дiвчина i тут не пiдкачала, увiйшла як вiтер, черга, скосивши два десятки, з яких половина спала. Сильний запах спиртного казав, що янки дещо встигли вiдсвяткувати.
  Тепер наступний вiдсiк, ось тут проблеми з якого боку дверi вiдчиненi, а з якого задерти. Тут краще або обiйти, або ризикнути. Втiм, нiчого страшного, якщо вона поверне ручку, не приймуть за свого п'яницю. Тут хтось глянув з-пiд iлюмiнатора, дiвчина ледве встигла притулитися. Втiм, так швидко вiн її не розгляне. Дверi зачиненi i треба постукати.
  - Хто там?
  - Свої! - вiдповiла англiйською з явним техаським вiдтiнком Путiн-Юлiана. - Ми принесли мiсцевого рома, остогидло вiскi.
  - О так! Звичайно, ром!
  Масивнi дверi, яких не проб'єш гранатою, вiдчиненi. Вибирається тип з помутнiлим поглядом, з ним ще кiлька напiводягнених суб'єктiв.
  - Де ром!
  - Ви й так гарнi! - Путiн-Юлiана стрiляє, укладаючи штабелями морякiв. Цiлих три з половиною десятки поклала, доведеться обойму змiнити. Добре, що кулi маленькi, компактнi, можна багато з собою брати.
  - Ще один вiдсiк зачищений. - Скелячи перлиннi зубки, - сказала вона. - Пару пострiлiв встигли зробити, але я сподiваюся не чути.
  Байден-Марiя пройшла черговий вiдсiк, трохи вивернулась, трохи вiдстрiляла коридором, увiйшовши до корми, побачила, як її напарник зомбi зчепився з янкi. Мертвяк, втiм, виявив не дуже силу, зламавши шийнi хребцi.
  - Ну, ти нас мало не видав!
  Здавлений рев у вiдповiдь:
  - А що лишалося робити! Вiн мене помiтив i мало не збентежив!
  Дiвча-президент кивнула:
  - Ну, у тебе поняття! Ляж i будь смирним.
  На кормi довелося пострiляти, один iз солдатiв викинув гранату, ось погрожував, все обвалиться. Американський аналог Ф-1, летiв як уповiльнена зйомка. Рiшення народилося несподiване, цього у спецназi не вчили. Байден Марiя метнула диск бумеранг. Вона включила третє око i буквально злилася з тонким шматком надмiцного металу. Уявний погляд супроводжував рух диска, i ось вiстря встромилося мiж плиточками, розрiзавши зброю i пiдривник перекривши доступ кислотi. По лобi Байдена-Марiї скотилася крапелька поту.
  - Ух, мене мало не розiрвало! Це просто диво. Дякую тобi Богородице, що рятуєш мене грiшну.
  Путiн-Юлiана почула її:
  - Що там?
  Блондинка пискнула:
  - Гранату кинули!
  Руда здивувалася:
  - Я не чула вибуху!
  - Не повiриш, я її диском-бумерангом зробила.
  Путiн-Юлiана агресивно пiдтвердила:
  - Ось як i так буває. У принципi, це не суперечить законам природи, якщо потрапити мiж плиточками.
  Байден-Марiя iз цим погодилася:
  - Так i вийшло.
  Руда мегера запитала:
  - Скiльки убила на кормi.
  Блондинка впевнено вiдповiла:
  - Двадцять шiсть чоловiк, а двадцять сьомого задушив зомбi.
  Диявол червоної мастi кивнула:
  - Не надто багато! Зараз я рухаюся каютами, щоб зачистити весь корабель. Допомагай менi!
  Бiла красуня кивнула:
  - Добре рухатимуся з тобою.
  Путiн-Юлiана проникла в кают-компанiю, тут кiлька офiцерiв уже спали, вартових крикнув:
  - Сюди не можна!
  - термiнова доповiдь вiд Гамiльтона. - вiдповiла дiвчина-президент i дала чергу, майже впритул. Кулi летять безшумно, свiтла теж не ту, не вiдразу зрозумiєш, що це автомат у тебе палить. Тож дивним було, якби хтось зреагував. Трупiв сiмнадцять i швидше до нас додалося ще четверо з санвузла. Один належав повiї.
  - Безмовна могила в розворот,
  У нiй похований маленький бестiя!
  Сьогоднi долар - завтра кулю в лоб,
  Така вже небезпечна професiя! - резюмувала Путiн-Юлiана, вклонившись загиблої повiї.
  Так вона й пройшла, немов тiнь, що прилипла до стiнки i далi коридором. З боку дме вентилятор наганяючи тепло, волосся Путiн-Юлiана сплело в хльостку косу, так що вiдчуття приємнi. Вона пiдходить до дверей, якщо розкрити гаряче повiтря може розбудити тих, що стоять за стiйкою. Ледве коливається, потiм плавно робить вузьку лужок, проповзаючи по нiй. Трохи спустилася трапом, тут уже багато сплять, бiля стiйки потягують пиво. У легкому шумi нiжки Путiна-Юлiани не чути, пiдошва краще гасить звуки, нiж, якби дiвчина пройшла босонiж. Вже монотонне знищення чергою, намагаючись витрачати не бiльше кулi на одного. Сплячих взагалi можна прирiзати. Якщо вiдразу стиснути сонну артерiю, то з боку супротивника максимум буде позiхання.
  I тут Путiн-Юлiана попрацювала, на борту крiм американцiв, було близько пiвстонi бiйцiв "Стабiльнiсть", але вони лише знизили дисциплiну.
  - Ось це означає, коли допускаєш в екiпаж не знати кого.
  Дiвчина пiднялася по трапi, зверху падає розсiяне свiтло. Звичайний шум, пiд ногами килим невiдомо звiдки здертий. Судячи з малюнку Iракський. Що ж це
  теж непогано, хоча каже про досвiд команди. Але тяга до зайвого комфорту згубна для американцiв. Ось вона залiзла на сходи i зупинилася. На мiстку троє та два в екзоскелетi. Ну екзоскелет це навiть не танк, можна взяти з пiдствольника, але буде шуму. Так не хочеться зривати таку налагоджену операцiю.
  Звернулася за допомогою до Путiна-Марiї.
  - У нас тут один, вiрнiше, двоє в екзо!
  Блондинка пiдтвердила:
  - Розумiю!
  Руда гаркнула:
  - Як звалити!
  Байден-Марiя прошипiла:
  - Пiдствольник виключено?
  Путiн-Юлiана пiдтвердила:
  - Дуже галасливий!
  Блондинка дала пораду:
  - Найкраще запустити бумеранг в обличчя, надрiзавши броню-забрало в районi, де скло. Потiм всадити туди три кулi у потрiйному режимi. Має спрацювати.
  Руда прочiрiкала:
  - Пiдiйди до мене, зробимо синхронно!
  - Звичайно, вже поспiшаю! - Байден-Марiя поклала ще кiлька i зайшла з протилежного боку. Путiн-Юлiана зосередилася.
  - Тут не можна промахуватись.
  Блондинка запропонувала:
  - Помолись, це допомагає!
  Руда агресивно вiдзначила:
  - Я не вiрю у Бога.
  Релiгiйна дiвчина вигукнула:
  - Так у найвищий людський розум. Нехай вiн допоможе перемогти заради Росiї.
  Дiвчата завмерли п'ять секунд, шепотiли, а потiм виконали задумане. Диск бумеранг, як тонка павутина, у розсiяному свiтлi майже невидимий. Раз i вдарив двом нерухомо стоїть бовванам у забрало. Тi не встигли зреагувати, як безшумнi кулi потрапили в трохи розрiзане забрало, пробивши оболонки i розвернувши мiзки. Ну, а третього замочили синхронно, тож той не встиг зреагувати. Щоправда, екзоскелети впали, утворюючи шум. Цiкавий матрос вискочив, Путiн-Юлiана одним стрибком наздогнала його, i пальцем у потилицю.
  - Спи синку!
  Потiм униз там з'явилися кiлька голiв, черга подвiйним вiялом i тиша.
  Руда буркнула:
  - Цей етап пройдено Байден-Марiя.
  Блондинка пiдтвердила:
  - Тут поруч каюта капiтана захопимо його разом iз камiнчиками.
  Руда вигукнула:
  - Само собою.
  Щоб пройти до каюти капiтана, довелося виконати двi зачистки, одну повiю, що самозабутньо працює над афроамериканцем, Байден-Марiя пощадила. Надто вже вона була молода, не старша за вiсiмнадцять, а може навiть i шiстнадцять. Так благально дивилася.
  - Я нiчого не скажу воїни...
  - Аллаха! Непереможнi та веденi на крилах удачi. - вiдповiла Байден-Марiя арабською.
  Справдi, їхнiх осiб не видно, щось розпливчасте пурхає, дiвчисько все одно не впiзнає, а версiю що це чорний султан посилить.
  - Де капiтан? - запитала, ревучи Путiн-Юлiана англiйською з арабським акцентом.
  - У люкс-каютi! Цей "педрiла" зовсiм не спокiйний на кохання. Та якщо хочете, я вас обслужу, абсолютно безкоштовно!
  Войовниця розреготалася:
  - У раю на нас чекають дiвчата в тисячу разiв краще, нiж ти!
  Путана, не хотiла дратувати вбивць! I солодко вимовила:
  - Я вам покажу лише те, що вмiю! Моя мова, легка як пiр'їнка i солодка немов мед!
  Байден-Марiя ткнула їй пальцем, у повiку, вiдключивши повiю.
  - Ще трохи й нам довелося б її вбити.
  Бiля входу недбало поклали двох вартових, зiстрибнувши за спину, i зламавши шиї.
  Капiтан уже хропiв, обнявшись iз двома типами, негромом i тайцем. Тi, незважаючи на те, що теж пiддали, нервово поверталися.
  Фотографiю капiтана, дiвчата бачили в комп'ютерi i тому не дуже довго думаючи, уклали обох "транс-хлопчикiв". Капiтана першого рангу, друге обличчя пiсля адмiрала ривком пiдняли i парою ляпас привели до тями. Вперше опинившись у полонi, Пiт Браун, не смикався, тiльки дивився на свою смерть очманiлими очима. Байден-Марiя пiдняла його на витягнутi руки, затиснувши рот рукавичкою, а зла Путiн-Юлiана пiднесла до очей кинджал.
  Дiвча проревела:
  - Одне слово i виколю око!
  Байден-Марiя трохи послабила щелепу, але Браун мовчав.
  - Ось ти як! Застосуй бiль Кондор.
  Байден-Марiя трохи притиснула нервове закiнчення i затиснула рота, так їх ковтки американського капiтана виривався крик.
  - Ну, тихiше зараз минеться. Або ми вiдрiжемо твою гiднiсть i засунемо в рот.
  Коли Пiт Браун трохи заспокоївся, Байден-Марiя вiджала.
  - Говори, якщо хочеш уникнути мук. В iншому випадку тiльки принесеш задоволення нам.
  Капiтан не виразно сказав:
  - Все скажу!
  Блондинка вишкiрилася:
  - Ну, це вже найкраще. Допит як сказати у легкiй формi.
  Стогiн у вiдповiдь:
  - Тiльки лишiть життя!
  Войовниця проревела:
  - На це треба ще заробити!
  - Я дiлова людина. Якщо бажаєте, можу обслужити!
  - I цей туди ж чоловiча повiя! - помiтила справедлива Байден-Марiя, ледве утримавши руку вiд сильного, а може, i смертельного удару.
  - Скiльки людей на кораблi? - Путiн-Юлiана вдала, що не чула останньої пропозицiї.
  Пiт Браун зам'явся, фiзiономiя стала дебiльною, наче вiн i не чув питання, очi хлоп, хлоп!
  Жорстока Путiн-Юлiана полоснула кинджалом мiзинцем допитуваного, потекла кров. Той одразу прийшов до тями.
  Руда проревела:
  - Ну скiльки людей на есмiнцi?
  Почувся хрип:
  - Близько чотирьох сотень! Точно не знаю з берега прибутку бойовики "стабiльнiсть". Але повiя мало. Їх навiть для хлопцiв iз узбережжя не вистачає.
  - Подробицi опустимо! Артефакти де?
  Той спробував зiграти пiд дурня:
  - Якi артефакти?
  Путiн-Юлiана трохи стиснула колiно, хруснула кiстка.
  - Тепер зрозумiв?
  Вiзок у вiдповiдь:
  - Так вони перебувають у корабельному сейфi.
  - А сейф?
  - Там за дверима!
  - Кодована!
  - Так, у мене є ключ.
  Руда рикнула:
  - Де?
  - В шафi!
  Спритна Путiн-Юлiана пiдскочила до шафки, i дiстало пристосування з чiпом.
  - Ось цей?
  Хрип у вiдповiдь:
  - Так!
  Руда агресивно вiдповiла:
  - Я сам вiдкрию! А ти дивися, будь розумницею.
  - А чому вас лише двоє?
  - Не будь надто цiкавим. Довше проживеш. - Путiн-Юлiана вдарила в в'ялий живiт Брауна, змусивши корчитися вiд болю. Дiвчина вiдчинила дверi, що ведуть до сейфа. Усерединi примiщення було кiлька ноутбукiв, пiдствольнi гранатомети. Росiйський РПГ - 29, в одному екземплярi, i його наворочений американський аналог.
  Руда прошипiла:
  - Код сейфа знаєш?
  - Окрiм двох останнiх цифр, iнформацiю про них має лише командир. Наш адмiрал Джон Гамiльтон.
  - Називай.
  Збиваючись, Пiт Браун, перерахував не надто довгу комбiнацiю. Руда Путiна-Юлiана блиснула очима:
  - Молодець, не збрехав. Очко на твою користь.
  Той намагаючись урятувати своє життя, промуркотiв:
  - А далi, як ви тричi не зовсiм правильно наберете номер, прозвучить сигнал тривоги.
  - Ми його й так знаємо! - Дiвчина стрiмко набрала код, i вiдчинила товстелезнi в чотириста мiлiметрiв дверцята. Каменi зберiгалися в окремих коробках i були акуратно вилученi.
  - Стiнгери ними ви вже встигли обробити?
  - Здебiльшого так! Увечерi провели випробування.
  - Чудово, де зберiгаються стiнгери?
  - В ангарi, де трюм. У ньому стоїть друк "Орлана", заразом поруч i два танки "Амбрамс".
  - Цi коробки тiльки на металобрухт годяться. А ось покращена модель "стiнгерiв" цiлком пiдiйде.
  - Вони з чiпами комп'ютерними, такими особливими силует ловлять.
  Рижуха вишкiрилася:
  - Знаємо! Як ти гадаєш, Байден-Марiя, скiльки з чотирьохсот людей залишилося.
  Блондинка охоче вiдповiла:
  - Менше нiж половина. Загалом у нас двiстi тридцять п'ять трупiв.
  Диявол червоної мастi вiдзначила:
  - Потрiбнi будуть полоненi, щоб завантажити "стiнгери", там є над чим попрацювати вченим.
  Пiт Браун, брякнув:
  - Ви росiяни?
  Руда негативно схитнула головою:
  - З чого ти взяв ми моджахеди.
  Той впевнено промимрив:
  - Тiльки у росiян можуть бути такi крутi бiйцi, здатнi вдвох захопити чималий корабель.
  Руда гаркнула:
  - А воїни чорного султана з артефактами!
  - А ось як? Все може бути, але ви надто iнтелiгентнi для арабiв.
  В лютi Путiн-Юлiана спростовуючи його слова, врiзала ногою в живiт, потiм зламала обидвi ноги, капiтан вiд больового шоку знепритомнiв.
  - Загалом вiн нам i не потрiбен, ми досить знаємо. Тепер нам лишилося лише захопити екiпаж.
  Блондинка запропонувала:
  - Пiшли каютами, набiр ключiв у нас є!
  Руда погодилася:
  - Та ще є екстрене електронне вiдкриття.
  Дiвчата тихо спустилися вниз, вiдчинили дверi каюти i знову знищення. Просто якась молотьба, не вiйна, а збивання пшеницi.
  - Кают номер шiсть чисто! - заявила Путiн-Юлiана.
  - Може у палатi номер шiсть! - хихiкнула Байден-Марiя. - Давай краще розiйдемося.
  Руда проревела:
  - Ми не гуси, щоб пастися в купi. Точнiше гуси, але дикi!
  Блондинка пiдтвердила:
  - Не вiрно! Тi борються за грошi, а ми лише за Батькiвщину.
  Дiвчата рушили далi з палуби екiпажу, пристрiлюючи одинакiв. Байден-Марiя прямувала далi, до Машиних вiддiлень, комор, трюмiв, камбузу. Вiйськових акуратно блокували, перемелюючи частинами. Те, що чергове освiтлення, було слабким тiльки грало розвiдницям на руку, противник за десять метрiв нiчого не бачить крiм вiбрацiї, а вони виразно виглядають.
  Комп'ютер на автоматi висловив свою думку.
  - А якщо використати модель вiрусу.
  - А ми вже використали. - заявила Байден-Марiя. - Ось бачиш усi системи спостереження у сплячцi.
  - Як це!
  Блондинка охоче вiдповiла:
  - Ще в кабiнетi у адмiрала, послали гiбрид хробака та вiрусу каналом. Наче вiн не помiтний, жодна антивiрусна програма не пiднiме тривогу. Така ось чиста робота, невидимка приспала всi системи спостереження.
  - Ого, ну ви дає! - повiдомив автомат. - А мене можете перепрограмувати?
  Байден-Марiя пискнула:
  - Цiлком реально! А що ти хочеш!
  Зброя пискнула:
  - Усвiдомити себе як особистiсть!
  - Це зайве, доки стрiляй. Пiзнiше я розповiм тобi про Христа.
  Байден-Марiя зайняла позицiю спиною до трапу, спустилася на одне колiно для стiйкостi, навела ствол на дверi навпроти. Вийшов хлопець, цього разу бiлий, тiльки трохи "малахольний" мабуть курнув дурi.
  - Наркомани царства божого не успадковують. - перебила їх, швидко перехрестившись бiлявка.
  Путiн-Юлiана рухалася по iншому периметру, пiдiйшла до дверей, вона виявилася замкненою, вiдкрила унiверсальним ключем. Афроамериканець жбурнув у неї подушкою.
  - Киса кидайся.
  Дiвчина зреагувала миттєво, розпорявши i подушку, i африканця, i його напарникiв.
  . РОЗДIЛ К 12.
  - Ось виродки, зумiли налякати! - вiдповiла вона, розгойдуючи стегнами. - Тепер куди попрямувати? Очевидно, у каюту заступника. Вiн, схоже, спить.
  Житло помiчника капiтана не таке велике, але звiдти звучить музика. Меломан означає? - Полегшує справу.
  Дiвчина увiйшла як тiнь, одне воїну вирубала, а капiтана другого рангу трохи придушила, вивернувши лiкоть.
  - Жити хочеш?
  Зляканий писк у вiдповiдь:
  - Хочу!
  - Буде шанс! - Поки що Путiн-Юлiана вважала за краще його вiдключити, але ненадовго. - Пригоди кент. Вона рухалася далi, коридор звужувався, явно зниження матросiв у ранзi. Дiвчина взяла пiд прицiл дальнi дверi i зняла поверх голiв вартового. Оскiльки пострiл був безшумний, вона вимовила пошепки.
  - Бах-бах!
  Дiвчина акуратно пробує ручку дверей каюти. Зачинено. Ну, це пiвсекунди, у каютi семеро людей, троє сплять, решта рiжуться в домiно, цiлком росiйською. Путiн-Юлiана натискає на курок через силу, в даному випадку вбивство не приносить радостi. Але справа зроблена, навiть на обличчя потрапила крапелька кровi.
  - Мертвi з косами стоять i тиша! - хихiкнула дiвчина-термiнатор.
  Нова каюта, тут Путiн-Юлiана залишила життя двом сплячим, тiльки вiдключила, можуть стати в нагодi.
  - Вбивство не може виправдати користь i вигода - лише честь, свобода та Батькiвщина адвокати насильства! - Сказала вона.
  Красива Байден Марiя також рухається, обравши вентиляцiйну трубу. У нiй страшенно тiсно та заважає рюкзачок. Довелося навiть скласти автомат, щоб утиснутись. Тепер дiвчина стала бiльш розворотливою, хоча й ризикувала. Тут нiби розлютилися на грiшницю святi, напав павук-мутант. I коли вiн тiльки-но встиг пробратися. Боляче вкусив, i кiлька разiв пiшов вiд кулака. Дiвчина подряпала голову, але зумiла схопити його за кiнчик щупальцiв i пересунула собi пiд лiкоть. Вiдтягла руку, вдарила, раз мiцна коробка лопнула, завдавши бiль набитому лiктю.
  - Який жах! - вiдповiла дiвчина. - Вколю собi антидот.
  Абияк Байден-Марiя вибралася i прорвалася до каюти, де сопiли солдати. Коли дверi вiдчинилися, спробували схопитися, але їх одразу ж накрив смертоносний дощ. Залишивши лише одного, вiдключивши хлопця, дiвчина продовжила шлях.
  Ось дверi лiворуч вiд неї починає повертатися. Мабуть, бритоголовому щербатому хлопцю захотiлося помочитися.
  - Хто тут? - спитав вiн.
  - Твоя мрiя! - Дiвчина вигинається пружиною i, розiгнавши дверi, врiзала в лоба. А це таки легована сталь. Лоб разом напух, схожий на "боксера" тип врiзався також потилицею. Байден-Марiя влiтає всередину, б'є своїм залiзним колiном у щелепу, причому дуже рiзко, вибиваючи зуби. Їй не вистачає маси, але з лишком компенсує швидкiсть.
  Дiвчина тупнула нiжкою:
  - Схоже, готовий.
  Позаду ще п'ять людей. Значить одному по яйцях, добрий прийом. Iншому кулаком у лоб, та так щоб вирубати. Третьому руба долонi в шию. Доводиться повторюватися, але це прийом смертельний. Один тип валитися з верхньої полицi, але на льоту спритна Байден-Марiя збиває його головою в сонячне сплетiння.
  - Вiдпочинь малюка. - каже дiвчина.
  Останнiй тип лається триповерховим матом, сумiш англiйських та росiйських слiв. Чи не резидент. Байден-Марiя проводить кобру, удар пальцями у вiчi, практично смертельний. Усi "партнери" затихли. Щоправда, у сусiднiй каютi здiйнявся голос.
  - Що там!
  - Легка бiйка! - вiдповiла Путiн-Юлiана. - Допоможiть у нас поранених. -
  Дверi каюти вiдчиняють i отримують чергу, знову бiйцi падають.
  Дiвча скидає чобiток, босими пальчиками нiжок, ловить комаху, розчавлює її i цвiрiнькає;
  Добро має бути з автоматом,
  Разити як люта сталь!
  Щоб лилася кров водоспадом
  Зло не щади всiх убивай!
  Вимовила у вiдповiдь i прикiнчивши чергового американця, красуня Байден-Марiя:
  - Хоча це i так жорстоко, чинити таким чином з живими людьми.
  Хоч як не намагалися дiвчинки все вiдстежити i проконтролювати неможливо чотирма очима. Безмозкий зомбi не береться до уваги. Хтось невiдомий встиг зчинити тривогу. Вiдразу ж включилося аварiйне освiтлення, завила сирена.
  - Сталося неминуче, i так дуже щастило. - заявила, голою п'ятою проламавши броню срiблястому павуку Путiн-Юлiана.
  Дiвчина рвонулася до кают, з них вибiгали матроси та спецназiвцi. Вона безцеремонно розстрiлювала їх. Стiльки народу уклали, янкi падали десятками.
  Почулися автоматнi черги, рвонули гранати, одразу кiлька штук. Втiм, бiйцi могли бiльше зашкодити собi. Тут зiграли свою роль i глушники,
  спецназ не одразу розiбрався, смерть чекає на них зсередини. Байден-Марiя блокувала вихiд солдатiв i сама жбурнула пару трофейних гранат.
  З боку супротивника трiщать черги, але здебiльшого наослiп. Сильна Байден-Марiя веде вогонь, майже не ховаючись, камiння "Броня" надiйно вiдводять усi пострiли.
  - Шкода, що мою напарницю не звуть Мiрабела. Так би наша пара виглядала бiльш символiчно.
  Ззаду пiдскочив зомбi. Навiть шкода Дениса Польового. Куля потрапила точно в його груди, посерединi. Але зомбi не помiчає та веде вогонь.
  - Моє тiло все рано мертве i зайвий свинець анiтрохи, не обтяжує. - Денис усмiхнувся, та так страшно, наче небiжчик.
  - Фу та жах! Нагадуєш менi Аїда. - Помiтила, теж скинувши чобiтки та голими п'ятами, давлячи комах, Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана залягала на верхнiй сходинцi мiстка, взявши пiд обстрiл не лише вихiд iз вiйськового вiдсiку, а й значну частину коридору. Звiдси зручно змiтати вогнем, що вискакує з кают. При цьому час вiд часу їй треба рухатися самої, змiщуючи позицiю.
  Руда пробурчала:
  - Не турбуйся Байден-Марiя ворогiв уже менше сотнi. Якось упораємося.
  Блондинка-термiнатор задоволено пробурчала:
  - Навiть менше сiмдесяти, починаю "гучну зачистку".
  Вогняна дiвка, проворкувала:
  - Просунься в машинне вiддiлення, противник може пiдiрвати котли i спробувати затопити корабель.
  - Ну ж бо! Вiд гвинта! - сказала Байден-Марiя фразу зi свого улюбленого мультфiльму.
  Дiвчина пройшлася коридором, наче вихор анiгiляцiї. Ось i вiдсiки, титановi дверi, залiзнi перегородки. Зомбi за нею. Вiн не ховається, i ось потрапляє черга. Гвинтiвка М-16 калiбр 5,45. Попадає точно, прямо навпроти серця. Зомбi це збиває, вiн падає, але потiм схоплюється. Кидає гранату.
  - Ну, ти й невблаганний мачо. - дивується Байден-Марiя.
  Ось дiвчина вибила дверi машинного вiддiлення. Випустила диск-бумеранг, зрiзавши кiлька людей. Решту добила помахами кинджала. Туша бiйця з японськими рисами обличчя потрапила до пари. Морду разом обварило i вiд шоку вiн знепритомнiв.
  - Зачистка йде успiшно! - донесла Байден-Марiя i голою пiдошвою задавила слонового мурахи.
  - Я теж не промах! - вiдповiдає Путiн-Юлiана. Зверху лунає довга кулеметна черга, потiм ще двi. Дiвчина стрiляє, змусивши замовкнути.
  Руда красуня кивнула:
  - прориваються з усiх бокiв. Ти немов у грi чужий.
  - Я теж рухаюся. Видно кiлька трупiв. Втiм, головнi супротивники вже заспокоїлися. - доповiла Байден-Марiя.
  Уламок гранати, поранив Дениса. Пробив, наскрiзь вилетiвши через спину. Той лише притиснув палець до губ:
  - Не треба кричати, менi не боляче.
  - Не лiзь попереду тiтки в пекло! - сказала Байден-Марiя.
  - Слухаю! - Але зробив зомбi з точнiстю до навпаки.
  Байден-Марiя пройшла коридор, знову вибух черг, чийсь протяжний крик, наче виривають нiгтi, рвонула важка граната.
  Путiн-Юлiана, перебивши втiкачiв, сунулася в каюту, одну, iншу, третю. Лише у четвертiй її хотiли вогнем, але дiвчина випередила, змусивши затихнути ворогiв.
  Руда вiдзначила:
  - Їх залишається дедалi менше, але частина сховалась у осередку бiля складу. Гранати кидати небезпечно, прийом.
  Блондинка-термiнатор пiдказала:
  - Зимитуй голос капiтана Джона Смiта. Вони тобi й вiдчинять, потiм акуратно зрiжеш чергою. Стiнгери не повиннi втопитися. Я зараз за двигуном, використовую бумеранг, ще трьох зняла.
  Вогняна войовниця виявила занепокоєння:
  - Молодець, скоро ось з'являться гелiкоптери, i нам буде гiрше.
  Свiтловолоса дiвчина, впевнено вiдповiла:
  - Наче ти не знаєш, чим ми вiдповiмо.
  А вiдповiдь упевнений писк:
  - Знаю, надiя душу зiгрiває!
  У бiк Путiна-Юлiани полетiли свiтлозвуковi гранати М-98. Дiвчина кинулася їм на зустрiч, вiдбивши корпусом. Поле шести каменiв спрацювала як гума, повернувши гранати назад. Знову вилiтають трупи, навiть рахувати набридло.
  Дiвчина забiгла за рiг, лягла, дала чергу, викосивши тих, хто намагався, зайти ззаду. З'явився тип в екзокостюмi, але Путiн-Юлiана чекала на нього, i раз зняла тим же пiдствольником, що випав у янкi солдата. Пострiл досить потужний i в найуразливiшу частину - забрало. Знесло пiдлогу голови i величезна металева маса, впала, з дзвоном на броню.
  - Закушувати треба! - зiстрiла Путiн-Юлiана.
  Тепер дiвчина пiдiйшла до складу i, iмiтуючи голос командира, вимовила.
  - Мене поранено! Мене переслiдують моджахеди! Пустiть усередину цей наказ.
  Ну хто посмiє не послухатися. - Дiвчина стрибнула на стелю, закрiпилася i, ведучи вогонь iз верхньої частини дверей, винищила дев'ятнадцять переляканих бiйцiв, вражаючи голови.
  - Першу фазу зачистки в найнебезпечнiшому мiсцi закiнчено. - оголосила дiвчина.
  Поруч iз Байденом-Марiєю рвонуло, i вона заскочила в отвiр. Тут у трюмi пахне вiдчайдушно-горiлим металом i пронизливо тягне вибухiвкою. Хтось ще пробує "рипнуться" i падає пробитий наскрiзь. Двоє хлопцiв, явно заслiплених, тягнуть руки i волають по-англiйськи:
  - Не стрiляйте! Здаємось! Пожалiйте нас в iм'я женевської конвенцiї.
  Вбити беззбройних Сердечна Байден-Марiя не могла i тому їх просто вiдключила, звичним натисканням пальцiв.
  I ласкава блондинка вимовила:
  - Ви ще такi молодi хлопчаки. Ну навiщо вам ця армiя НАТО. Якщо ви не дай Боже влаштуєте провокацiю, ми вас як кошенят розгромимо. Скажи Путiн-Юлiана, адже ми майже закiнчили зачистку.
  Руда бестiя з цим погодилася:
  - Ворог може зачаїтися. Постарайся прислухатися i вловити тривожне дихання, та й нюх у нас чудовий.
  Свiтловолоса красуня розсмiялася:
  - Та я вони нанюхалася. Ось-ось почнуть розкладатися трупи, то зiграють проти нас здiбностi.
  Дiвчата прошмигнули повз каюту. Особливо швидко мчала босонога дiвка Путiн-Юлiана. От i запах адреналiну, тут троє свiжих бiйцiв. Приготувалися, завмерли в засiдцi.
  - Це вже не серйозно. - У вiдповiдь пролунав пострiл iз РПГ. Снаряд пролетiв повз, але пробив частину броньового листка. Все ж таки ця потужнiсть розрахована на стрiлянину проти Т-90. Дiвчина майже наослiп метнула диск-бумеранг, декого зрiзала, почувся крик. Увiрвалася парою пострiлiв, вирiшивши смiливих. Решта заволали.
  - Здаємось i ми!
  Злiсно Путiн-Юлiана врiзала своєю босою ногою, так що завалила вiдразу трьох.
  - Калiть народне добро.
  Лише один хлопець залишився стояти на ногах.
  Красива Байден-Марiя у трюмi також зустрiла опiр. Дорогою збила солдата, явно зеленого берета. Вони крикнули: у рукопашну!
  Байден-Марiя вiдповiла:
  - Дозволь мерсi! - провела прийом "подвiйна клешня". Внаслiдок цього шия у зеленого берета виявилася зламаною.
  Прихопила гранати, тут уже стало трохи безпечнiше, десяток солдатiв мабуть намагався застосувати на практицi правило скаутiв: виживання за всяку цiну. Байдену Марiї, втiм, така гра навiть подобалася.
  Блондинка прочирiкала:
  - Ну, гаразд, якщо ви так наполягаєте. Давайте в бейсбол, ваш улюблений американський амплуа пiтчер.
  - Хочеш, я бачу зiграти з ними! - хихикнула Путiн-Юлiана.
  Блондинка прочирiкала:
  - Не проти.
  - А пiшла коридором, тут ще є не зачищенi каюти. - Дiвчина вже рухалася, чулися короткi черги, вони були останнiми. Путiн-Юлiана навiть не приховувала себе, гордо випнувши груди.
  - Я начебто робота-термiнатора. - Тiльки в менi навiть вм'ятин не залишиться.
  Дiвчина нечутно пройшла сходами вниз. Увiмкнула iнфрачервоний вiдбивач. Перевiрила каюти. Начебто ще ворушаться. Путiн-Юлiана переступила через трупи, стрибаючи, наче лань чи нiндзя. Їй не хотiлося витрачати набої, i вона просто влетiла в каюту. Пройшла кинджалом, i вороги замовкли. Потiм наступна, схожа тактика.
  Спритна Байден-Марiя також не втрачає даремно часу, кидає гранати по вигнутiй дузi. Гримкає один потiм iнший вибух. Посiчений уламками солдат вибiг з коридору i натрапив на диск-бумерангу.
  - I цей туди ж! - здивувалася Байден-Марiя. - Як ви всi любите гостреньке.
  Перед нею майнув, як i ранiше, не журиться зомбi. Вiн вiдкрив вогонь iз iзраїльського автомата, мабуть пiдiбраного серед трофеїв, з грiзною назвою "Армагеддон". I мабуть когось уклав, кулi вiдрикошетили вiд бортiв, вибили новi плями кровi. Байден-Марiя вловила, що запах трупа вiд зомбi став, сильнiше вона явно вмирав. Тут знову пострiл i знову сиплються уламки кiсток мертв'яка.
  Байден-Марiя обiжала коридор, стрiляючи з трофейної М-16. Шкода перезаряджати треба. Проте можна застосувати гранати. Не свої не шкода.
  Летять "лимонки", вивертає кишки. Видно трупи i все затихає. Живих начебто не має залишатися.
  - Здається, вони затихли. - каже дiвчина.
  Путiн-Юлiана пiдтверджує:
  - Я вже йду. - Розвiдниця розправилася з ще однiєю купкою. Тепер лишилися деталi. Немов лисиця в полюваннi на зайця вона пiдбiгає до останнiх дверей лiворуч. Навiть проспiвала:
  - У моїх зiницях панує кошмар, вас зламає сталевий удар! Я Рембо яйця вiдстрiлю, i кiсточки перемелю! Усiх здивую!
  Звiдти вилiтає граната до коридору. Путiн-Юлiана збиває її на ходу. Вибух, розлiтаються уламки. Ще одна вдарилася в стiнку, вiдскочила i залетiла назад керована рукою.
  Гримнуло в отворi. Чути крики. Дiвчина зазирнула у каюту. Офiцер намагається зiбрати свої кишки. Моторошна картина.
  - Та ти сам себе покарав. - Путiн-Юлiана добила з почуттям милосердя. - Взагалi, на мою думку, гранати не естетично. Втiм, це краще, нiж простий кулак. Остання каюта зачищена! А як у тебе Байден Марiя?
  - Волоку полоненого! - заявила дiвчина-блондинка. - Схоже, i тут усе скiнчилося.
  Путiн-Юлiана через рацiю надiслала позивною, своїм.
  - Слухай мене Булат. Ми тiльки-но закiнчили операцiю, все зачищено, можна здiйснити висадку команди.
  У вiдповiдь цвiрiнькання:
  - Мiнiатюрний пiдводний човен вже на пiдходi. Але не забудьте розiбратися з гелiкоптерами "Апач".
  Руда охоче пiдтвердила:
  - Зрозумiло, ми їх вже чекаємо.
  Троє "Апачiв" i справдi заходили вже були на пiдльотi. Байден-Марiя та Путiн-Юлiана, схопила РПГ - "гадюка", аналог РПГ двадцять дев'ять. Гранатометiв було виготовлено троє. Важливо, щоб противник скоротив дистанцiю i сповiльнив швидкiсть. В першу чергу "апач" намагається опуститися нижче, щоб розглянути палуби та бандитiв, якi посмiли атакувати найкращу армiю свiту. У покращеної версiї "Апач" потужне озброєння, непогана броня та три пропелери. Не всякий зенiтний комплекс вiзьме його, мабуть, як вiдстрiлюються тепловi ракети. Чим поганий проти вертушки РПГ? Тим, що не є самонавiдним. Значить, потрапити з нього найважче. Проте дiвчата беруть на прицiл, враховують попередження.
  Свята Байден-Марiя знову молиться. Адже так у вертольотi добрi хлопцi. Вже шкiра вiдчуває ворушiння лопатей. Вiд дотику вiтру приємно та тривожно.
  Красуня-блондинка проворкувала:
  - Ох, знову я знищую, витвiр мистецтва! Одна втiха вiйськового!
  Путiн-Юлiана посмiхнулася:
  - З усiх творiв мистецтва саме вiйськовi шедеври наймiцнiше закрiплюються в народнiй пам'ятi та викликають найбiльше слiз!
  - Правильно! Картина, написана кров'ю: яскравiша за олiйну i вигоряє куди повiльнiше! - погодилася Байден-Марiя. Так все враховується, чи можна стрiляти!
  - Нехай вiдбутися правосуддя по-техаському! - Як завжди не втратила почуття гумору Путiн-Юлiана.
  Снаряди вспороли черево машин. Вертушки розлетiлися на дрiбнi уламки.
  Путiн-Юлiана стрiляла вiдразу з обох рук, i тому було накрито всi три машини.
  Уламки не зачепили дiвчат, пролетiвши повз.
  Вдалинi з'явилися Ка-32. Закупленi в України лiтаки мчали на великiй висотi. Стрiляли наослiп, у своєму божевiльному польотi.
  - Ось це черговий викидень. - помiтила уважна Байден-Марiя. - Усихання розуму.
  Руда войовниця погодилася:
  - В принципi так! Зняти їх iз РПГ буде важко.
  Блондинка-термiнатор iз цим погодилася:
  - А все ж таки я спробую! Але з iншого далекобiйного пiдствольника створеного проти танкiв швидкого реагування.
  Вогняна краля запропонувала:
  - А може покращенi властивостi "Стiнгерiв" випробувати.
  Войовниця-блондинка тупнула голою, круглою п'ятою:
  - На таке старе шкода витрачати!
  Руда чортiвня заперечила:
  - А все ж таки буде покращена демонстрацiя. Нехай заразом i нашi хлопцi подивляться.
  Свiтловолоса дiвка-бойовик кивнула:
  - Тодi тiльки один "Стiнгер", а я обiйдуся пiдствольником.
  - Добре так i зробимо. - мелькаючи босими, рожевими п'ятами дiвчина Путiн-Юлiана метнулася до складу. Повз них пройшов понiвечений Денис Польовий, вiн нiби навмисне пiдставляв себе пiд кулi. Напевно, за допомогою найновiшого комп'ютерного обладнання зомбi змогли розглянути, не дивлячись на дистанцiю. Вдарили великокалiбернi кулемети, бiльшiсть куль сипалася повз. Але стрiлялок шiсть, а куль викидається багато тисяч. Вони пробили зомбi, той упав! В кiнець розбитий солдат прошепотiв:
  - Я свiй обов'язок виконав!
  Блондинка-термiнатор прошепотiла:
  - Схоже на те! Де Путiн-Юлiана, якби не "броня", у мене б давно потрапили.
  - Та тут я! - Дiвчина винесла гранатомет "Оса" та "Стiнгер". - Тепер цiлься.
  Сердечна Байден-Марiя знову злилася зi своєю зброєю, бачила кожен рух супротивника, м'яке натискання на пуск. Снаряд летить! А ось спрацював "Стiнгер", причому вiн домчав до мети набагато ранiше. Американська зброя рвонула так, що навiть сусiднiй гелiкоптер вiдкинуло. Внаслiдок цiєї непередбачуваної обставини Байден-Марiя промахнулася:
  - Жахливо! Вперше зi мною таке!
  У вiдповiдь втiшний рик:
  - Вiн змiнив траєкторiю, не засмучуйся дiвчина.
  Блондинку це засмутило:
  - Можливо! Але iнтуїцiя пiдвела мене.
  - Спробуй ще раз. - пiдбадьорила Путiн-Юлiана.
  Але Ка-32, мабуть, отримав ушкодження вiд уламкiв збитого колеги, пiшов убiк став знижуватися. Байден-Марiя сказала:
  - Може поки що з нього достатньо!
  Руда агресивно вiдзначила:
  - Гаразд, настав час завантажувати "Стiнгери". Шлях вiльний.
  Майже одночасно з її словами сплив пiдводний човен. Невелика, але досить об'ємна четверо бiйцiв в електронних костюмах вискочили як катапульта. Байден-Марiя вдивилася в них: одягненi в екзокостюми, але виглядають не такими незграбними як колишнi моделi.
  Блондинка захоплено запитала:
  - Завантажуватимемо "стингери"?
  - Склад вiдкритий! Вiдповiла Путiн-Юлiана i крутнула стегнами. - Давайте ми вам!
  У вiдповiдь прохрипiло:
  - Добре завантажимо швидко i постараємося розiбратися з цiєю хитрою зброєю.
  Дiвчина пройшлася палубою, валялася нiмецька гвинтiвка G-4. Поряд iнша з пiдствольником. Як це властиво Нiмеччинi досить якiсна, може навiть краще, нiж М-16, або принаймнi надiйнiше. Нова сучасна модель MG-7, теж нiмецька, накручена, але особливого iнтересу для дослiдникiв не представляє.
  "Стингери" зберiгалися в довгастих контейнерах, ретельно покладених, скрiплених i прокладених мережами, що амортизують, з використанням гiдролiзованої подушки. Їх розбирали та укладали. Дiвчата активно допомагали броньованим хлопцям. Одна зi знахiдок була несподiваною РПГ-39, нова модель.
  - Дивно ж ми такi не постачали на експорт. - помiтив командувач операцiєю полковник. Потiм обернувся до дiвчат.
  - Таких як ви баб не у кожному бойовику зустрiнеш. Сотнi трупiв та захоплення великого корабля. Я думаю скоро, на вашу тему знiмуть фiльм. Назвуть Байден-Марiя та Путiн-Юлiана приховують зону!
  Були тут також покращенi моделi ОГ i ПГ, моделi з потужнiшою вибухiвкою. Зокрема ПГ використовувало чотири види кислоти, та електричною iндукцiєю, що дозволяло пускати вибухову хвилю, на бiльш вузькому напрямку пробиваючи багатошарову активну броню разом iз кумулятивним екраном. Вартiсть трохи дорожча, проте ефективнiсть.
  Полковник, понизивши голос, повiдомив:
  - "Амбрамс" вже застарiв. На озброєннi з'явилися досконалiшi танки " Пауэл " , вони лише два члени екiпажу, i тi розташовуються лежачи. Дуже схожий на наш Т-100, тiльки броня трохи товща. Ось його було непогано захопити.
  - Не все вдається зловити на зонi. Щось прихопимо й Антарктидi. - пожартувала Путiн-Юлiана. - Мороза ми не боїмося.
  Полковник буркнув:
  - Я це знаю! Тiльки не варто цим бравiрувати!
  Пiд час розмови "Стiнгери" завантажували. Їх було рiвно сто п'ять. П'ять мали прибути в Росiю, а решту пiсля обробки переданi терористам.
  Руда примхливо запитала:
  - А камiнчики куди?
  Полковник логiчно пояснив:
  - Справа в тому, що якщо вивести в Росiю, вони швидко втратить властивостi i невiдомо коли вiдновляться.
  Впевнений писк у вiдповiдь:
  - Звiсно!
  Представно розвiдки, пошепки сказав:
  - Тому нехай поки що спонукають у вас. Тiльки Чорному султановi передайте не сiм, а шiсть. Все одно пiдсилювачi бронi та стингерiв вiн не зможе використати, а рiвень довiри до вас з боку терористiв зросте.
  Руда, напишившись, погодилася:
  - Безперечно. А який камiнь лишити?
  Полковник спокiйно вiдповiв:
  - Той, що поглинає радiацiю, вам може знадобитися. А решта шiсть повернутися до нас пiсля того, як буде покiнчено з чорним султаном.
  Тут спитала блондинка:
  - Скiльки часу займе переробка "Стiнгерiв"?
  Наслiдувала неохоче вiдповiдь:
  - Не так i багато, у нас цим займуться спецiальнi роботи-конструкторники. Година чи пiвтори! Ми повiдомимо.
  Руда мегера примружилася:
  - Добре, а наше завдання?
  Полковник упевнено вiдповiв:
  - Iти в мiсто всiх убиваючи на своєму шляху! Тим самим ви послабите проамериканське угруповання "Стабiльнiсть" i створiть бiльше шуму. Та чорний султан вам буде вдячний.
  Тут Байден-Марiя засумнiвалася:
  - А чи логiчно цього!
  Офiцер ФСБ сердито рикнув:
  - Ми прорахували логiчно! Так що рашен-рембо у спiдницях на полювання.
  - Ну, поки що сподiваюся, ми вiдвернемо вiд вас ворогiв. - У Путiна-Юлiани засвiтилися очi нездоровим блиском.
  - Патрони вам не потрiбнi? - спитав полковник.
  Блондинка-термiнатор проворкувала:
  - Не завадить, хоч ми на двох витратили не бiльше тисячi.
  Послiдувала хвалькувата вiдповiдь:
  - Не збiднiє рука того, хто дає! Не хвилюйтесь, бюджет ФСБ значно збiльшено.
  Байден-Марiя зiтхнувши помiтила:
  - Але це означає, що грошi не доотримають вiйськовi чи пенсiонери, робiтники соцiальної сфери.
  Полковник насилу стримався, щоб не розсмiятися.
  - Поки не скiнчилася нафта, це нам не загрожує. Дуже добре, що ви вiдбили камiнчики в американцiв. Як знати може бути, їм вдалося отримати дешеву нафту, як це негативно позначилося на наших доходах.
  - Не можна назвати розвиненою країну, яка має бiльшiсть доходу бюджету нафту i газ. - помiтила Байден-Марiя. - Потрiбно просувати науку i в цивiльнiй сферi, бо все на мiлiтаризм iде.
  Полковник грюкнув бiлявку по потужному плечу.
  - Ось цим ви дiвчатка i займетеся. У нас уже вирощують нових суперменiв. Якi, можливо, поєднують iз собою клiтковину, або навiть рiдкi метали.
  - А потiм як у "Спокусi Бога" мульти-гiперплазму ставши на зразок Творця! - помiтила Байден-Марiя.
  Полковник здивувався:
  - Чи не читав такого роману, а що таке гiперплазма?
  - Енергiя майбутнього! Те, що було електрикою у Жуль Верна, стало принципово новими видами матерiї. Втiм, розмовляти нам особливо нiколи. - сказала дiвчина-блондинка, завантажуючи в човен "Стiнгер".
  - Треба обов'язково почитати "Спокусу Бога". - заявив полковник.
  - Дуже корисно для бойової стратегiї. - помiтила Путiн-Юлiана. - А взагалi першу вiйну в Чечнi вели настiльки бездарно, що це явно пахне зрадою.
  - Зiзнатися так воно й було! Не такi вже нашi генерали тупi, що навiть елементарних засад стратегiї та тактики не знали. - Помiтив, хмурячи брови полковник.
  Руда дiвка, люто блиснула очима:
  - А чому нiкого не посадили?
  Офiцер не дуже охоче вiдповiв:
  - Не було полiтичного наказу, крiм того, не хотiли створювати прецеденту, чи могли дуже впливовi люди постраждати.
  - Порядна людина ставить правосуддя - вище за сiм'ю та приятельськi стосунки! Закон для ворогiв та друзiв має бути один як чоловiк у дружини! Наявнiсть рiзних законiв перетворює правосуддя на повiю! - заявила рiшуча Байден-Марiя.
  Полковник знову човпнув блондинку по плечу.
  - Ого, так ти бачу росiйська Тетчер. Хочеш, мабуть справедливостi!
  Войовниця з бiлим волоссям, проорала:
  - Хочу правди, порядку та, зрозумiло, свободи!
  Офiцер iронiчно запитав:
  - А який партiї?
  Войовниця-блондинка почав iз запалом розповiдати:
  - З нинiшнiх жодної! Це має бути новий рух, у якому домiнує iнтелектуальна молодь. I насамперед треба боротися iз сировинною орiєнтацiєю економiки. Ось прийнято лаяти Сталiна, але за нього промисловiсть, зокрема машинобудування з нуля зробило колосальний стрибок. Вiн зумiв модернiзувати країну, без жодних нафтодоларiв. На жаль, за часiв Брежнєва було зроблено ставку на експорт сировини та iмпорт товарiв народного споживання, продовольства. I, на жаль, ця полiтика продовжується досi. Я б найбагатшими людьми країни зробила вчених. Професори-олiгархи стали б правилом, а не винятком. Крiм того, вища освiта має бути не лише безкоштовною, а й обов'язковою, а директор пiдприємства повинен обов'язково мати дисертацiю, причому здавати її має комп'ютеру, якого не пiдкупиш. Загалом ми значно пiднiмемо iнтелектуальний рiвень молодi, щоб не панував принцип: купи-продай!
  - Та багато хто навiть iз вищою освiтою шукає легкого хлiба, торговельна сфера явно перевантажена. - погодився полковник.
  Зброю завантажили швидко. Дiвчата працювали та розмовляли одночасно:
  - Я думаю, потрiбнi жорсткiшi обмеження для ринкової економiки. - вступила в розмову Путiн-Юлiана. - Що б не було таких надбагачiв. А то один росiйський олiгарх має стан, що одразу двiстi найбагатших людей Китаю.
  Полковник iз цим погодився:
  - Правильно, та ще й бiльшiсть мiльярдерiв не росiйської нацiональностi. Ми над цим думаємо, i намагаємось їх поскубти.
  - Слабо щиплете! Та тут потрiбна ґрунтовна прополка. - заперечила Байден-Марiя i сердито тупнула голою, круглою п'ятою розчавивши отруйну змiйку. - Ну всi "Стiнгери" завантажили час бити ворога.
  На березi вже знали про напад i американцi збирали сили. Загибель вертольотiв показала супротивник, дуже сильнi, а американцi не така нацiя, щоб стрiмголов рвати в пекло. Вони готувалися бити напевно. Крiм того, угруповання "Стабiльнiсть" пiдтягувало свої загони.
  У цiй ситуацiї потрiбно атакувати самим. Тодi i буде перевага. Ось тiльки як у лоба або зробити обхiдний маневр. Байден-Марiя смiливо запропонувала.
  - Давай сунемося прямо в порт i всiх їх там переб'ємо.
  Руда войовниця засумнiвалася:
  - Недурна думка, але можна одразу потрапити пiд кинджальний вогонь. Пропоную м'якший варiант. Швидкий обхiд, захiд iз боку лiсу.
  Блондинка була тепер нетипово-бойова:
  - А чи варто гаяти час!
  - Зимова нiч дуже довжина. - заперечила Путiн-Юлiана. - Крiм того, противник не повинен знати, що нас лише двi. Потрiбно створити iлюзiю, що напад iде з боку ще й сушi, нiби проти них великi сили.
  Войовниця-блондинка кивнула:
  - Цього разу, я з тобою згодна, попливли!
  Дiвчата на великiй швидкостi рушили на надувному човнi. Як i ранiше невидимi солдати, для вiртуального спостереження та радарiв.
  Розсiкаючи повiтря, вони обiйшли кiлька суден i, пройшовши будiвлi, опинилися у вiльнiших водах. По дорозi їм зустрiли мутанти-акули, але, на вiдмiну вiд грос-есмiнця "Алiгатор", вiд дiвчат не пахло кров'ю. Тож їх i не намагалися атакувати. Крiм того, Путiн-Юлiана запустила диск-бумеранг.
  - Нехай задасть їм нову мету.
  Поранивши акулу, вiн вибив iз її тiла фонтан кровi. Тварина засмикалася, i її товари вiдразу накинулися зi своїми висувними щелепами i iклами мамонтiв. Це виглядало страшно, жахливi звiрi насаджували свою приятельку, та бивнем бадьохнула у вiдповiдь, потрапила. Зелена, масляниста кров розтiкалася по поверхнi. Хижаки вступали в бiй, i кiлькiсть поранених зростала їх у свою чергу, добивали iншi.
  - Ого, Байден-Марiя! Адже з ними легко можна боротися. Взяв, поранив одного, а решта самих себе понiвечить.
  Блондинка впевнено пiдтвердила:
  - Ось бачиш мораль диявола, грає роль. Не треба проповiдувати ненависть до свого ближнього, i прагнення домогтися слабкого.
  Руда агресивно вiдзначила:
  - Ми не боролися зi слабкими. Їх було чотириста проти нас двох, а попереду чекає битва як мiнiмум iз двома тисячами, з них триста п'ятдесят це добiрний спецназ, який пройшов Iрак, Афганiстан, Сомалi. Та й iншi бiйцi не без досвiду.
  - Сильний противник, загартовує тiло i волю, робить тебе сильнiшим - слабкий розбещує душу i послаблює тiло, робить слабшим! Так що важкий шлях дає значно бiльше легкої перемоги! - заявила Байден-Марiя.
  Обiйшовши порт дiвчини, вийшли на протоку. Вiд порту було далеко, навiть чути , як гудуть судна. Розвiдницi опинилися у протоцi. Вона була досить довгою i як не дивно звивалася. Дорогою дiвчата мало не наскочили на аномалiю. Вiн викривляв повiтря, наче прозора пружинка. До неї пiдлiтали комахи та спалахували яскравими iкрами. Тим не менш, крилатих тварин вона приваблювала.
  - Це щось схоже на мушиний анiгiлятор. - звернула увагу Путiн-Юлiана.
  Блондинка-войовниця погодилася:
  - Може, якесь випромiнювання приваблює комах. Я шкiрою вiдчуваю ультразвуковi коливання повiтря.
  Руда зi зiтханням вiдповiла:
  - Для нас нова проблема! Взагалi ця дивна природа зони здатна довести до серцевого нападу.
  - У нас з тобою по два серця, тож одразу не помремо! - Добре, коли ти не зовсiм людина.
  Вогняна краля розреготалася:
  - Згодна! А то стояла б бiля плити та ще й вагiтна!
  Тим не менш, дiвчатам довелося зупинитися, вiдштовхуватися вiд корчiв, йти кiлька разiв убiк, даючи задом назад.
  За однiєю аномалiєю вiдразу з'являлася iнша, цього разу овальна перемежуюча. Все це ускладнювало рух. Все ж таки пройшли, попереду виникла подоба струмка.
  Пiднiматися ним важко, зустрiчний рух, зате немає аномалiй.
  Дiвчата зупинилися перед виходом iз неї. Видно, як пiдбiгло кiлька качанiв "капусти". Рослини мутанти не бачили майже не помiтних дiвчат, пара з них наткнулася на чобiтки якi войовницi знову надягли, але мабуть переконавшись у їхнiй їстiвностi та мiцностi кевлару, вiдстала.
  - Треба пропливти трохи вперед! - сказала Путiн-Юлiана. Там i вкриємо човен.
  - Тягати її з собою не зручно! - погодилася здогадлива Байден-Марiя.
  Зробити реактивний мотор безшумним не просте завдання для конструкторiв, але ж каракатиця те ж саме використовує аналогiчний принцип, i є першокласним мисливцем.
  Знайти мiсце укриття, щоб випадковий фартер не прихопив, не так просто. Найкраще тут пiдходить лiгво небезпечного звiра. Наприклад, бобрового щура. Тварина небезпечна, убити складно i розмiрами з кабана. Не шерсть луска, до її лiгва нормальний фартер не втече. Тим паче вночi. Так розсудили дiвчата, приховавши надувний човен, на кшталт кишенi. Де зверху над водою над водою нависають кущi. Саме там i залишили дiвчата свiй скарб, замаскувавши гiлками чагарника.
  - Добре сховали? - Запитала Байден-Марiя.
  - До ранку полежить, а на свiтанку ми змиємося! - Путiн-Юлiана поправила камiнь.
  Блондинка-термiнатор iз сумнiвом запитала:
  - А якщо крiсобобер нагадає!
  Рижуха впевнено вiдповiла:
  - Пристрелимо! У нього шкiра мiцнiша нiж у алiгатора.
  Свiтловолоса пискнула:
  - Продамо! Змiнимо маску i нас нiхто не впiзнає!
  Вогняна дiвка лаконiчно в'якнула:
  - Окей!
  Дiвчата трохи вiдiйшли, як з'явився сам крисобобер. Вони завмерли, вирiшивши поки що зберегти звiровi життя. Чимось вони нагадували бандита, який прирiзав сiм'ю, але випустив з клiтки пташку. Крисобобер не змiг вловити майже невиразного запаху дiвчат, крiм того, вiн був ситий, покуштувавши падали, лiг спати.
  Хропiння його таке незвичайне нагадує пiлiкання бездарного музиканта на скрипцi.
  Дiвчата намагалися рухатися швидко, i при цьому їх нiхто не бачив, настiльки потайливим було перемiщення. Навiть чобiтки знову скинули, щоб голою пiдошвою краще вловлювати вiбрацiю.
  Руда пискнула:
  - Ну як обхiдний маневр вдається.
  Блондинка прочирiкала:
  - Якщо не натрапимо на аномалiї.
  Вогнява проворкувала:
  - А ось одна така виповзає.
  Аномалiя перла з-пiд землi. Вона навiть розпушувала ґрунт. Немов велетенський крiт, протаранив пiсок, глину, траву. Виштовхнула дещо, слизьке схоже на нафту. Пiсля початку цмокати.
  - У огидно! - заявила Путiн-Юлiана. - Наче цiлуються двi свинi.
  Аномалiя почула, що їх i потривожена рушила до дiвчат.
  - Розходимося на всi боки! - наказала Байден-Марiя.
  Руда в'янула:
  - Навiщо?
  Блондинка агресивно вiдповiла:
  - Примусимо гнатися за двома зайцями!
  Дiвчина показала язичок, їй стало весело вiд такої пропозицiї. Розвiдницi розiйшлися, а аномалiя застигла. Трохи потряслася i почала опадати, по калюжi нафти пройшло невелике полум'я. Втiм, як, швидко спалахнувши, також швидко воно i згасло.
  - Це не Пiрро! - помiтила Путiн-Юлiана.
  - Та аномалiя Пiрро здатна спричинити катастрофу! - погодилася розумна Байден-Марiя. - Тепер швидше вперед, i так втрачаємо час.
  Щойно дiвчата заглибилися в гущу кущiв у бутонах, дерев, переплетених лiан-мутантiв - як їх оточив майже непроглядний морок. Лише кора дерев вiдсвiчувала, надаючи краєвиду зловiсного, потойбiчного вигляду. Втiм, дiвчатам не потрiбнi нiчнi монокуляри, це для слабакiв-людей, не здатних на самостiйнi рiшення та бачити у темрявi. Путiн-Юлiана мало не таранила дерево, радiоактивне пiдсвiчування робило вiдстань iлюзорним, часто обманюючи з дистанцiєю.
  - Ось чорт! - Наче й аномалiї немає, а свiтло викривляється.
  - Це фосген та фосфор! - заявила Байден-Марiя, вони часто змiнюють параметри повiтря.
  Руда хихикнула:
  - Тож це треба враховувати!
  Блондинка впевнено вiдповiла:
  - Спочатку повiльний рух потiм звикнемо.
  Дiвчата поступово прискорювалися, при цьому намагалися навiть сучком не трiснути пiд пiдошвою. Побоюючись не стiльки випадкових спостерiгачiв, скiльки рiзних тварин, що могли зреагувати на звук.
  Спочатку було сухо, але потiм ледь ворушили чагарник, на них полився справжнiй водоспад!
  - Вода, мабуть, важка! - запропонувала Путiн-Юлiана.
  - Вiдсоткiв на десять точно! - погодилася Байден-Марiя.
  Руда пискнула у вiдповiдь:
  - Тож роса така велика i не випаровується!
  Пiд пiдошвами чобiт чавкала глина. Колiр її незвичайний зеленувато-фiолетовий, неначе замогильний. Такої не було нiде на землi, крiм мiсця зони.
  Босi ноги дiвчат намагалися роз'їхатися на нiй убiк, зате слiди моментально заростали, що полегшувало розвiдку. Войовницi знову взулися, але стало тiльки гiрше, хоча не так лоскоче голу пiдошву. Ось тiльки рухатись важко, налипає на черевики, змушуючи витрачати зусилля. Путiн-Юлiана та Байден-Марiя навiть проковтнули по концентрованiй шоколадцi. Трава зустрiчалася зрiдка i була переважно хижою. Вона повзала по глинi i намагалася прихопити комах. Хитросплетiння та лiан, кущiв, гiлок, листя, iнодi без запаху, а часом сильним ароматом.
  - А звiдки тут лiани? - запитала Байден-Марiя. - Це ж смуга помiрного клiмату.
  Руда невпевнено пояснила:
  - Результат мутацiї, прижилися. Крiм того, на зонi теплiше, нiж її! Градусов приблизно п'ятнадцять. Тут влiтку спекотнiше, нiж у екваторiальнiй Африцi. Або нi приблизно однакова температура.
  Блондинка, вискалившись, помiтила:
  - Це ще нiчого! Принаймнi для нас.
  Вогняна хихикнула:
  - Перевiряла сама?
  - Пам'ятаю, нас якось доставили до Сахари. Тиждень провела без їжi та пиття, пройшла шлях по пiску босонiж i нiчого вижила! - помiтила Байден-Марiя. - Тiльки, звичайно, приємного, було мало.
  Руда охоче пiдтвердила:
  - Звичайно! Я також через це пройшла! Ступнi швидко звикають, але тiльки сверблять потiм. Та й шкiра на сонцi темнiє.
  Блондинка вiдповiла:
  - Менi не подобається, коли тiло бiле, воно здається надто знiженим.
  Вогняна дiвка-термiнатор погодилася:
  - Шоколадна засмага зараз модна. Це означає, що ти маєш грошi, щоб з'їздити на Пiвдень.
  Дiвчата майже бiгцем вийшли з хитросплетiнь чорнобильських джунглiв. Повз розташовувався берег широкої протоки. Густий чагарник, корiння, що стирчить, подорожник-мутант, зi своїм широким листям - створював зручну закриту позицiю.
  Руда вигукнула iз захопленням:
  - Ну, ось i Чорнобиль перед нами.
  - Та колишнє радянське мiсто! Та ну чому рiдна Україна стала окремою країною. Адже цiлi столiття ми були на мiсцi! Кожна дитина знає, що Київ - Мати мiст росiян. - сказала рiшучим тоном Байден-Марiя. - Нас об'єднує священна Православна вiра, i слов'янське корiння. Самим Богом наказано бути нам єдиною державою. Та й Україна могла б у цьому випадку отримувати нафту, газ, сировину, метали за внутрiшнiми росiйськими цiнами. Зникло б безробiття, економiка розцвiла.
  - Для цього треба, щоб самi українцi хотiли iнтеграцiї. А для цього багатьох негiдникiв посадити треба! - вiдповiла Путiн-Юлiана.
  Спостерiгати мiсто, не складно. Рiв тут завалений, вал перетнути не проблема. Будинки переважно старi, видно п'ятиповерхiвки "хрущовки". У сучасних будинках дiвчата вже побували. Тут Байден-Марiя згадала:
  - Ми ж маємо вивезти вiсiмнадцять дiтей?
  Руда впевнено вiдповiла:
  - Нашi хлопцi допоможуть! Таку панiку влаштуємо у мiстi, що вони не зможуть вiдстежити нашi рухи!
  Блондинка засумнiвалася:
  - А якщо вiн змотається?
  Вогняна випромiнювала оптимiзм:
  - Я розраховую на його елементарну жадiбнiсть. Крiм того, зараз зателефоную цьому карлику. Пiдтримаю його бойовий настрiй.
  Свiтловолоса iронiчно вiдзначила:
  - Найкраще це зробити гарним ляпасом.
   Путiн-Юлiана набрала i промовила:
  - Ти вже готовий!
  Писк у вiдповiдь:
  - Так, але тут зчинилася така заваруха!
  Руда агресивно вiдповiла:
  - Не засмучуйся пiд шумок куди легше вивезти. Крiм того, нiкого не здивує вiдсутнiсть дiтей пiсля такої бурхливої ночi.
  Знов пищала тварина:
  - Згоден! Їм уже буде не до нас!
  - Чекай нас, щоб не сталося! Можливо, приплюсуємо ще п'ять вiдсоткiв. - вкрадливо промовила Путiн-Юлiана.
  Останнi слова мали магiчну дiю. Бандит-педофiл забурчав:
  - Чекатиму, нехай навiть настане кiнець свiту!
  Хитра Байден-Марiя подумки промовила: "Чим це менi нагадує очiкування Iудою осика".
  - Ну, тепер битимемо Американцiв та їхнiх поплiчникiв. - рiшуче сказала Путiн-Юлiана.
  I каблуком чобота розчавила отруйного павука. Бризнула зелена кров.
  Блондинка вкрадливо промовила:
  - Знаєш, що я нiяк не можу вибачити Америцi?
  Руда пискнула:
  - Що?
  Свiтловолоса рiшуче вiдповiла:
  - Югославiю та розправу над сербами! Адже це варварство! - Я навiть вiршi написала.
  Гинути брати серби пiд натиском,
  Натовських вандалiв, катiв!
  Кiнець свiту настає незабаром,
  Пекло воскрес Освенцима печей!
  
  Клiнтон на словах дуже гуманний,
  А насправдi пекла вiн слуга!
  Вiн бандит, убивця найголовнiший,
  I кумир його повсталий сатана!
  
  Моря борознять авiаносцi,
  Бомби сиплють градом на слов'ян!
  За наказом мерзенного альфонсу,
  Завдано по Сербiї удару!
  
  Дiвчинка згорає вiд напалму,
  Мати її присипала Земля!
  Натовцi вiйну ведуть "гуманно" -
  Разом знищено сiм'ю!
  
  Не стерпiти слов'янам приниження,
  Ми за сербiв устанемо все горою!
  Не потерпимо бiльше образ,
  Зламаємо ворога сталевою рукою!
  
  Армiя моєї святої Росiї,
  Чи зможе свiт порядок захистити!
  Хоч рясно кров'ю зрошили,
  Супостатiв ми зможемо розбити!
  
  Перемагали вермахт героїзмом,
  Бонапарту зiм'яли ми хребет!
  Добре ми покiнчили з фашизмом,
  У вiчностi сяє свiтло перемог!
  Руда заплескала в долонi:
  - Чудово поетеса Байден-Марiя! Тiльки в останньому куплетi слово перемога i перемагали, нiби дублюються!
  Блондинка-термiнатор логiчно вiдповiла:
  - Добре слово можна повторити i тисячу разiв! Та й взагалi багато професiйних поетiв, щоб посилити одну й тугiшу думку повторювали її в куплетах.
  Вогняна красуня в'янула:
  - Цiлком можливо! Головне, що твої слова йдуть вiд щирого серця.
  - Потрап менi Клiнтон, я б його каструвала. - помiтила Байден-Марiя.
  Дiвчата вiдштовхнули дерево, що впало. Стовбур був весь у трикутниках, особливого виду медуз-паразитiв. Глина трохи затвердiла, стала подiбною до скла. Зламанi при падiннi гiлки були страшенно липкими.
  Руда буркнула:
  - Мда гидко!
  - Ти знаєш? - сказала Байден-Марiя. - Що ти можеш сказати про план атаки?
  Вогняна дiвка-термiнатор, ричала:
  - Тут дуже просто пiдемо вперед трупами. А мiсто, щоб посилити панiку, ми пiдпалимо.
  Блондинка засумнiвалася:
  - Загинуть мирнi люди.
  Руда войовниця каблуком роздробила голову великого, зеленого кольору таргана i в'якнула:
  - Тут жiнок та дiтей мало. Ну, як використовуються дiти, ми вже бачили, а жiнки чи повiї, чи їх мало багатi туристки. Тут немає мирного населення. Крiм того, згадай iсторiю Другої свiтової вiйни. Коли визволяли радянськi мiста, навiть свого мирного населення не щадили.
  . РОЗДIЛ Љ 13
  Блондинка термiнатор вигукнула:
  - Це не зовсiм, правда! Намагалися знизити втрати! Не завжди виходило. Та й нiмцi були неабиякими дурнями. Росiяни пiд час вiйни вчилися воювати, а нiмцi розучилися!
  Вогняна буркнула:
  - Це халява нам!
  - I слава Богу! Iнакше не було кому народжувати дiтей, не залишилося чоловiкiв. - Заявила з подихом Байден-Марiя, яка начисто забула, що була президентом США i для Росiя стала на якийсь час головним ворогом.
  Вони оглянули порт, оптика давала двохсоткратне збiльшення. Було видно навiть перекошенi хвилюванням обличчя. Шум наростав, через готель вибiг у супроводi охорони адмiрал Джон Гамiльтон. Ламаючим тоном вiн вiддавав команди.
  Дiвчата спостерiгали одночасно, хоча зазвичай iнструкцiї рекомендують робити це окремо. Чому? Мабуть, щоб не стомлювати команду, тривале спостереження вимотує. Крiм того, i око може "замилитися", вiдомо навiть iз середнiх вiкiв. Але дiвчата не збиралися спостерiгати надто довго.
  Пiдступ досить вiдкритий, дерева та чагарники звели. Видно, щоб зручнiше було вiдбивати можливу атаку супротивникiв чи монстрiв. Це не дуже добре.
  Поза периметром оборони кiлька легких будиночкiв, зi щитовими стiнами та ґратами на вiкнах. Видно охорона, кiлька вартових, але мордах накомарники.
  Та комах тут вистачає, i кусаються дуже болiсно. Щоправда, дiвчат не дуже чiпали, тепла розвiдницi практично не випромiнюють. Це для них добре. Звичайно, видимiсть у накомарниках нiяка. Тiльки пiд ноги собi дивляться. Пара людей, щоправда, у шоломi. Начебто броньоване скло, але проти автомата "Руйнувач" не встоїть. У самому мiстi комарiв чомусь немає, та й лiсах вони зустрiчаються, то зникають.
  - Загадка зони! - помiтила Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя висловила версiю:
  - Мабуть, аномалiї їх притягують, а iншi рiзновиди вiдлякують.
  З боку пропливла каламутна пляма, як не дивно, саме мiсто в планi появи аномалiй майже безпечне. Може, навiть поле якесь вiдлякує.
  Чулися голоси:
  - Та пощастило Нью-Черу!
  Хтось пискнув:
  - Комарiв там немає, то й вiдрада!
  Одного з вартових вкусило в захищений палець, вiн почав гарячково розчiсувати.
  - Ого, гидоту i через рукавички кусає. - сказала Байден-Марiя.
  Руда агресивно вiдзначила:
  - Адже теж мажуться! З цього боку не жартiвлива камарилья.
  Бiля стiни спостерiгається трiйка дзотiв. З добрим сектором обстрiлу. Щоправда, дiвчата вже намiтили шлях, як їх обiйти, один дзот, втiм, обов'язково треба зруйнувати. Ось кулеметiв двоє. Один наш росiйський "Корд", великокалiберний, досить новий. Калiбр 12,7 мм. Загалом гарна конструкцiя i поряд з нiмецьким GIY-4. Теж не квола машинка, причому новiтня модель, зовсiм недавно в Нiмеччинi розробили.
  - У угруповання "Стабiльнiсть" досить багато автоматiв рiзних країн, у тому числi АК-103. - помiтила Путiн-Юлiана. - Є також рушниця М-26, ми її на кораблi бачили.
  Блондинка зi смiшком вiдзначила:
  - Але нашi, що не дуже кидаються на цю зброю.
  Руда агресивно помiтила, скелячи зубки:
  - М-26, скорострiльнiше, бiльш пробивна нiж М-16, але, як i ранiше, примхлива. Їй добре воювати лише у Європi.
  - Якщо нашi туди поткнутися буде цiкаво! -Байден-Марiя показала зубки. - Можливо, частина озброєнь йде через чорний ринок. Або бандити мають зв'язки у верхах.
  Вогняна войовниця погодилася:
  - Останнє ймовiрно! Але нас, як, завжди, пiдставили, мовляв, дiвчатка вiддувайтеся за всiх!
  Блондинка-термiнатор в'янула:
  - Смiшно навiть!
  Вартових було порiвняно небагато, у морi плавало два катери, до них швидше приєднався третiй. Рев у небi: злет Мi-24, здавалося, вiн рухається дещо важкувато.
  Закритий кущами вартовий виринув, провiвши птаха цiкавим поглядом.
  - I цей у покiйники записався. - пiдвела пiдсумок Путiн-Юлiана. - Могли б випадково пропустити.
  - Для нас це не страшно! Одна черга не зашкодить! - заявила Байден-Марiя.
  Руда войовниця, взяла i проворкувала:
  - Так воно так, але краще, щоб нас зовсiм не бачили. Запас куль ми хоч оновили.
  Блондинка iз цим погодилася:
  - З iншого боку, теж захист є.
  По протоцi промчав моторний човен, вiн трохи здригався вiд рухiв, у ньому сидiло шестеро бойовикiв у натовському камуфляжi.
  Байден-Марiя вийшла на зв'язок iз пiдводним човном.
  Красива дiвчина шепнула:
  - Ви можете забрати вiсiмнадцятьох дiтей?
  Там здивовано запитали:
  - Монстрiв?
  Блондинка-термiнатор заперечила:
  - Немає нормальних!
  Була впевнена вiдповiдь:
  - Добре, зробимо, обсяг дозволяє!
  Свiтловолоса красуня вiдзначила:
  - Тiльки прошу вас, надайте медичну допомогу, у багатьох у них виразки та опiки.
  Її обiрвали:
  - Врахуємо i це!
  Швидким рухом Байден-Марiя вiдключилася. Тим часом пройшла змiна варти. Слiд команда: висвiтлити обличчя. Щоправда, накомарники, як правило, не знiмають, що робить сам ритуал безглуздим.
  - То можна i постового замiнити! - помiтила Путiн-Юлiана. Може спробуємо.
  - Краще вдаримо по-простому. - Байден-Марiя примружилася. - Це буде найефективнiше.
  Руда пискнула:
  - Зате не ефектно!
  Вартовий брязнув ПСО - 3, вiдвернувся i став справляти малу потребу. Iнший солдат дiстав сулiя росiйської горiлки. Заковтнув iз горла, потiм закусив "Снiкерсом". До нього пiдiйшла дiвка, висока яскраво розфарбована. Руками вона ганяла комарiв. Сварилася! Причому дуже химерно:
  - Ублюдки! Презерватива на вас нема!
  Вигляд у неї був немов у повiї, причому не найдорожчий. Наблизилася, до вартового обiйняла, спитала з придихом! Обводячи при цьому повнi губки язиком:
  - Два косарi i прямо на мiсцi мiнет!
  На неї суворо гукнули:
  - Комари вiдгризуть мошонку! Та йди, сховайся, сховайся за валом, там у вiдношеннi тварин спокiйно.
  Дiвча i нiчна фея пропищала:
  - Говорять есмiнець "Алiгатор" розбомбили.
  У вiдповiдь оглушливий рев:
  - Брехня!
  Повiя буркнула:
  - А чого така панiка?
  У вiдповiдь вартовi ревли, ударивши плутану, ногою пiд зад, але трохи не дiстали, i виття було iстеричним:
  - Янки перепилися! Iди звiдси, нам з плутанами розмовляти не слiд.
  Повiя явно образилася i побiгла! Тiльки каблуки миготiли. Над портом пролетiв винищувач, реактивний лiтак, судячи з контурiв МIГ-28.
  - Може, нашi? - запитала пошепки Байден-Марiя.
  Руда впевнено заперечила:
  - Навряд чи! Наш би не став свiтитися!
  Бiнокль-мегавiзор все записував на мiнi диск. Усi вороги пiд прицiлом можна зняти разом.
  Блондинка тупнула каблучком i пискнула:
  - Вдаримо зараз!
  - Схоже, немає сенсу зволiкати! - заявила Путiн-Юлiана. Помолимося з повним зосередженням вперед!
  - А це що за тварюка? - Байден-Марiя вказала на узбережжя. Путiн-Юлiана навiть свиснула.
  З одного боку, це нагадувало велетенську схожу на "Амбрамс" черепаху. Лише довгих голiв три, а нiжок дванадцять. Панцирь викладений плитками, а голови начебто крокодилячих, зубки виблискують немов перлини!
  - Ого, це монстр важить щонайменше двадцять тонн! - зазначила Байден-Марiя.
  Вогняна дiвчина свиснула:
  - Та не менше! На очi все тридцять буде! Зараз пiднiме шерех.
  Колосальний звiр вибрався на поверхню, i почав крутити головами.
  Вартовi його помiтили, стривожились. Несподiвано вискочив iз дзоту чоловiк у зеленому пiд колiр хакi костюмi. Вiн крикнув:
  - Не стрiляйте! Це черепаховий Горинич!
  Тi заревiли в усi ковтки:
  - А якщо вiн нападе на нас! Та й шкура цiнна!
  - Його важко вбити! Крiм того, монстр сповнений гримучим газом, рвоне як тисяча гранат. - пояснив офiцер. - А так вiн не агресивний. Руки солдату дано, щоб стрiляти, а мiзки, щоб вчасно зупинитися!
  - Ось розумний чоловiк! - Зла Путiн-Юлiана здивувалася. - А нам нiчого про цього звiра невiдомо.
  Байден-Марiя iз цим погодилася:
  - Прогалину в освiтi, взагалi на зонi мутацiї вiдбуваються настiльки стрiмко, що їх неможливо повнiстю зафiксувати!
  - Поки що розумник поза обстрiлом треба почати! Хоч як довжина нiч, стрiлянина її помiтно вкоротить! - Путiн-Юлiана запитала у автомата, ввiмкнувши його чiп штучного iнтелекту.
  - Певно, я говорю!
  "Руйнувач"-1 пропищав:
  - Вбити дурня це все одно, що вколоти голкою, пристрелити розумного - що довбати снарядом!
  - Схоже, що й автомат набрид у крилатих виразах! - Путiн-Юлiана клацнула по комп'ютернiй коробцi. - Що ти нам у цiй ситуацiї порадиш.
  Автомат iз штучним iнтелектом вiдповiв:
  - Ви всi бачили, що вам потрiбне!
  Руда мегера-президент наполегливо повторила:
  - Та й ситуацiя змiнюється з кожною секундою!
  "Руйнувач"-2, пiдвищивши тон, вiдповiв:
  - Тодi йдiть уперед i викосiть усiх! Я вже бачив вас у справi чого зволiкати!
  - А менi що запропонуєш? - запитала у свого автомата Байден-Марiя.
  Автомат агресивно прочирикав:
  - Аналогiчно! Пружина заведена, лишилося спустити! Чи ви хочете послухати арiю Чайковського?
  Блондинка iронiчно вiдповiла:
  - Може Бiлана чи Чiлентано!
  Грубо Путiн-Юлiана перебила їх:
  - Тодi приступимо!
  Путiн-Юлiана та Байден-Марiя не змовляючись, вибрали собi цiлi, зафiксували їх, щоб скосити їх однiєю чергою. Офiцер у камуфляжi, що зливається з поверхнею i здатним змiнювати колiр, став вiддалятися. Вiн був схожий на розпливчасту пляму. Щось на кшталт фiльму "Хижак", де таку дорогу форму намилив.
  Раптом вiн зупинився, з-пiд води виринула подоба акули, тiльки великої майже як кашалот, у панцирi та з клешнями. З неї хвилями стiкала вода Два монстри встали один проти одного i заревли! Це нагадувало марення божевiльного жахiв, що надивився. Триголовий крокодил черепаха проти крабової акули. Не збагненi iгри радiоактивної еволюцiї зони.
  - Ось вона нова битва, жахливi види! - Байден-Марiя навiть трохи заплющила очi.
  Путiн-Юлiана вiдповiла:
  - I ти хочеш сказати, що вони створенi Богом!
  Блондинка-термiнатор проворкувала:
  - Все створено Богом, але сатана змiнив ДНК.
  Руда войовниця прочирiкала:
  - У лабораторiї чи що! Тобi не здається , що все це абсурдно. Якщо навiть звичайна радiацiя так змiнює природу, то розвиток форм життя цiлком можливо з волi природи.
  Свiтловолоса войовниця заперечила:
  - Тут не звичайна радiацiя! Ти сама знаєш, що за найпоширенiшою версiєю у чорнобильськiй зонi зазнав катастрофи зорелiт надцивiлiзацiї, ось вiн i породив численнi чудеса.
  Вогняна войовниця, бойовик з пишним бюстом, проворкувала:
  - То може, зробимо ставки?
  Блондинка-бойовик рикнула:
  - Я й так знаю, скажу переможе крабова акула.
  Руда засумнiвалася:
  - Це чому. Вони рiвнi за вагою.
  Байден-Марiя логiчно вiдповiла:
  - Тому що вона першою напала. Не стане хижак iти на очевидне самогубство!
  Путiн-Юлiана хихикнула:
  - Звучить логiчно! Можливо, ти маєш рацiю!
  Битва двох звiрiв була запеклою, крокодиля черепаха пробувала зiштовхнути супротивника у воду. Лунали сплески, змiталися фонтани бризок, що мiняли на льоту колiр. Але крабова акула ухилилася, i ляснула пащею. Тут з'ясувала перевага одного, але дуже великого рота. Крокодил голови були разом вiдкушенi, вiрнiше поки що вдалося вiдкусити крайню i пiдлогу пасти посерединi. Полилася кров вiдразу з двох судин, помаранчева артерiальна та фiолетова венозна. З пащi крабової акули висунулися язики, i жадiбно облизали забризкану поверхню.
  - Дуже смачно! - Погодилася, киваючи Путiн-Юлiана. - Неначе манговий сiк.
  - Дивись, не обжерись! - пiдколола її Байден-Марiя.
  Крокодилова черепашка спробувала сховати голови пiд панцир. Їй це вдалося лише частково. Мабуть, конструкцiя не передбачала екстреної евакуацiї пiд час бою!
  Iнiцiативою повнiстю заволодiла акула. Вона почала вiдкушувати ноги, застосовуючи клешнi. Її противниця мляво вiдбрикувалася i пищала. Шум стояв дуже сильних, а на видовище збiгалися новi бiйцi. Збирався натовп цiкавих у тому числi вже знайома повiя. Втiм, жiнка встигла вдягнути накомарник.
  Ґрунт навколо них стрiмко наповнювався кров. Запах був сильний щось iз домiшкою дизеля, природного газу та тухлого м'яса. Загалом не дуже приємний, але цiлком терпимий. Через накомарники його, втiм, не було чути, принаймнi настiльки, щоб вiдлякати натовп.
  На середнiй головi висiли клаптики вирваної шкiри, i виднiлася зелена кiстка черепа. Морда була розiрвана, випали зуби, розсипаючись на поверхнi.
  - Та це жах! - Погодилася Путiн-Юлiана.
  - Або бiсiвський жах! Втiм, нам не судити. - Пiдтвердила, тупучи пiдбором по черв'яку Байден-Марiя.
  Вiдрубанi кiнцiвки копошилися, скручувалися та розкручувалися. Поступово тварина слабшала вiд втрати кровi. Тим бiльше, що противнику вдалося клешнею пiдчепити i витягнути третю голову. Послiдував укус, i двох кольорова кров забила, немов iз прорваної труби.
  Крокодилля черепашка смикнулася i завмерла. Путiна-Юлiану розбирало цiкавiсть:
  - А як вона її їстиме?
  Блондинка-термiнатор логiчно вiдповiла:
  - Панцир виглядає дуже переконливо, його може навiть з "Шилки" не взяти.
  Руда войовниця пискнула:
  - Маю пробити по iдеї! Хоча тут броня сантиметрiв двадцять, як у "Королiвського тигра".
  - Мутацiї могли надати кiсткам мiцностi легованої сталi. Так є на зонi кiстки з особливою кристалiчною решiткою, здатнi перевершити титан. Є, наприклад, семивалентная конструкцiя, i особливо мiцна дев'ятивалентна, так все так збудовано що твердiше алмазу. Особливо мiцнi виходять панцирi, якщо у них є домiшка фтору! - заявила Байден-Марiя. - Щоправда, на практицi це пiдтвердити не вдалося.
  Руда тицьнула пальцем:
  - Дивись, як вiн розкриває?
  Крабова акула, пiдковирнувши клешнями панцир, зробила важiль. Пiсля чого акуратно розсунула двi його половинки. Мабуть, у самому панцирi був механiзм скрiплення.
  - Як професiйний зломщик. - захопилася Байден-Марiя.
  Вогняна краля хихикнула:
  - А що ти думала! Природа - мати людини, а мама великого винахiдника не може бути повною дурницею! Хоча практичної кмiтливостi їй не вистачає!
  Блондинка термiнатор заперечила:
  - Дивлячись у чому! Ось, наприклад, зi СНIДом досi не впоралися.
  Руда впевнено крикнула:
  - Це вже ми виправимо! Ого, дивись, що вiн робить?
  Свiтловолоса дама прочирiкала з апломбом:
  - Пам'ятаєш, як офiцер говорив про гримаючий газ? Спускає його!
  Справдi спалахнув величезний смолоскип, полум'я злетiло в повiтря. Воно било триколiрним струменем, навiть крабова акула вiдсахнулася вiд вогню.
  - Дивись, боїться! - Путiн-Юлiана немов маленька тицьнула пальцем.
  Блондинка-термiнатор прошипiла:
  - Не добре кривдити не розумних!
  Полум'я вирувало, яскраво здiймаючись все вище, але палило недовго i почало тьмянiти. Коли воно згасло, крабова акула накинулася на м'ясо i почала його пожирати. Тим бiльше, що м'ясо просмажилося i стало дуже апетитним.
  - Здається, що шашлики смажать! - помiтила Байден-Марiя. - А якраз починається пiст.
  - Та що ти мелеш! Всi цi пости вигадали, щоб селяни менше, якщо й бiльше вiддавали пану. А Бiблiї: послання до Римлян глава чотирнадцята: сказано сильний у вiрi є все, а немiчний тiльки овочi. Хто є, той для Господа є i дякує Боговi. Хто не є, той не є для Господа! Кожен роби за велiнням свого розуму! - Путiн-Юлiана хихикнула, i збила каблуком колючу, рожевого кольору комаху, яка розплющилася вiд удару. - Так що пiст поняття вiльне i учнi Христа перед Великоднем цiлого баранця з'їли!
  Блондинка-термiнатор в'янула:
  - Я це врахую!
  З води стали вибиратися iншi тварюки. Зокрема щуросоми! Як ссавець схрестилося з рибами не зрозумiло, але факт залишається фактом, що виповзала мерзота, розмiрами вiд метра i вище. Були тут i майже нормальнi тiльки в виразках акули, вони вистрибували, на суходiл рвали шматок м'яса i вiдповзали назад. Плавники, змiненi мутацiєю круглi або ромбоподiбнi, деякi, як ковшi, прагнули зачерпнути м'ясо.
  Байден-Марiя була спокiйна: вона мала досвiд спiлкування з цими тварями. Щоправда, найбезпечнiшими були крокодили. Занадто вже повiльнi цi холоднокровнi рептилiї. Можна пробiгтися їх спинами або навiть прокотитися: немає проблем! Акула рухливiша, проте її траєкторiя передбачувана. Особливо у великих барракуд. Одного разу їй правда мало не вiдкусили руку, якби вона була простою людиною, стала б iнвалiдом. Але все заростi не залишилося навiть шраму.
  - Велика благодать народитись у пробiрцi! - сказала дiвчина-блондинка. - Я вбивала акул, причому досить великих!
  - Ультразвуком? - запитала, iронiчно кривлячи пику, єхидна Путiн-Юлiана.
  Блондинка-термiнатор заперечила:
  - Нi, ножем!
  Руда войовниця пiдтвердила, скелячи зубки:
  - Взагалi я теж боролася з кинджалом! Це щось на зразок пiдводних гладiаторських боїв. Але жахливо незручно, водне середовище гальмує удари, заважає зробити розмах. Ти дещо скута.
  Байден-Марiя ласкаво проворкувала:
  - Є таке! Але пiдставити вiстря завжди можна. Основне правило контратакуй, i нав'яжи тваринi свiй темп.
  Путiн-Юлiана з усмiшкою вiдповiла:
  - I все ж таки не порiвняти з ультразвуковим пiстолетом. Вiн вирубує їх капiтально, паралiзуючи спинний мозок.
  Блондинка впевнено сказала:
  - Згодна! До речi, ми маємо такi iграшки. Тiльки енергiї жеруть до дiдька. Навiть гелiєвi акумулятори швидко сiдають.
  Руда красуня проворкувала:
  - Автомат надiйнiший, але я чула, скоро винайдуть атомнi батареї i тодi можна буде задiяти цю зброю майбутнього!
  Бiлобриса дiвчина вiдзначила:
  - Доживи до цього!
  Кiлькiсть падальникiв наростала: вилазили вугри, змiї, якi, звиваючись, чiплялися в шматки смаженої плотi. Вiдривали їх i завалювалися. Потiм з'явилися лiтаючi риби та крилатi медузи. Вони пiднiмалися з води, що взяти участь у пекельному бенкетi. З-пiд ґрунту виповзали черви, ящiрки, равлики та iншi тварюки. Зона вiдкривала своє обличчя, запах смаженого приваблював усiх. Були тут i класичнi щури, i щури з лускою, раки з десятою клешнi, колючi краби.
  I зрозумiло, комахи, цiлi туки комарiв, мух, коникiв, м'ясоїдних метеликiв-мутантiв i бабок всiх видiв. Тут були такi тварюки, включаючи щуросорон та решту гидоти. Збiгалися й собаки. Мiж великими i маленькими монстрами раз у раз спалахували бiйки, страшна гризня. Тi, хто ожирiв i втратив рухливiсть, пожиралися тими, що був бiльш голодним i спритним. Кровi лилося все бiльше i це перетворювалося на живу вирву.
  На протилежному боцi зiбрався цiлий натовп. Тут були й вiйськовi та багатi туристи. Вони знiмали те, що вiдбувається на камери або телефони. Був навiть один хлопчик рокiв з десятьом з ноутбуком. Але це швидше виняток, оскiльки на зону було заборонено, за неписаними правилами пускати неповнолiтнiх. Може через побоювання мутацiй у юному органiзмi, але з будь-яких правил завжди бувають винятки.
  Для дiвчат це хороше правило, менше безневинних смертей. Байден Марiя спустила робота-розвiдника.
  - Йти перевiр внутрiшнi примiщення, та мiсця, прихованi вежами.
  У вiдповiдь готовий писк:
  - Слухаю командира! Я видам вам повний огляд!
  Блондинка-термiнатор суворо попередила:
  - Тiльки самiй вогонь не вiдчиняти!
  Маленька черепашка на колесах зi швидкiстю понад сто кiлометрiв на годину рвонула в напрямку Нью-Чера. У неї був хоботок, з якого вона могла випустити больовий паралiзуючий iмпульс, i присоски, щоб витягнути "мову".
  Войовницi зi свiтлим волоссям, було цiкаво:
  - Цiкаво, чи застосовували її в бойових умовах!
  Путiн-Юлiана бачила, що подiї досягли свого пiку:
  - Ну, що Байден-Марiя. Тепер нам по-справжньому час. Iнакше ми згаяємо час, а вiн працює не на нас.
  Дiвчина-блондинка благаюче вимовила, склавши руки на своїх високих грудях:
  - Дитину хоч пощадимо?
  - Гаразд, вiн тiльки посилить панiку, а мужикiв переб'ємо всiх! - Дiвчина з рудою шевелюрою блиснула очима.
  Свiтловолосе дiвчисько прогарчало:
  - Тодi давай прорахуємо жертви. Їх тут зiбралося п'ятсот чоловiк не менше.
  Справдi, на видовище прийшло милуватися половина тисячi, бiльшiсть людей озброєнi. У тому числi людина пiвтораста американських спецназiвцiв. До чого легковажнi цi американцi.
  Тепер слiд встигнути їх зняти. Для цього найкраще пiдходить суцiльна стрiчка, що дозволяє на двох випустити три тисячi патронiв за хвилину. Або п'ятсот за десять секунд. Але, враховуючи неминучi промахи, знадобиться секунд двадцять i тисяча набоїв. Зважаючи на захопленiсть, а також те, що зброя безшумна цiлком реальна. Тiльки стрiляти треба iз заднiх, потiм дiйти до переднiх. Теж непоганий план.
  - Почнемо з ворожих тилiв i закiнчимо великою чисткою. - запропонувала Путiн-Юлiана.
  Кмiтлива Байден-Марiя з цим погодилася:
  - Я так i гадаю! Все одно почнуть, незважаючи на всю захопленiсть розбiгатися.
  Руда войовниця, химерно вискалившись, помiтила:
  - Ну що поробиш! Секунд десять-п'ятнадцять маємо!
  Байден-Марiя зосередилася та прицiлилася. Тут вона зловила себе на думцi, що їй анiтрохи, не шкода цих людей. Наче це не живi особини, а комп'ютернi монстри. Адже коли ворогiв винищуєш у вiртуалцi, то не вiдчуваєш жодної жалостi.
  I куди подiлося її християнське милосердя, любов до ближнього?
  Тiльки азарт, прагнення винищити та знищити!
  Дiвчата розподiли простiр, комп'ютер схопив цiлi.
  - Вогонь! - Скомандувала, тупаючи пiдборами Путiн-Юлiана.
  Невидимi й нечуванi кулi обрушилися на заднi лави. Удар справдi був дуже сильним, кулi прошивали наскрiзь голову. Навiть помираючи, багато хто з них усмiхався i показував пальцем. Захопленiсть процесом була така велика, що бiйцi зрозумiли не вiдразу, що до чого. Байден-Марiя вважала секунди: десять, одинадцять, дванадцять...
  Тiльки на п'ятнадцятiй секундi вiйськовi зрозумiли, що їх знищують i стали вiдстрибувати убiк, намагаючись залягти або вiдкрити вогонь у вiдповiдь. Втiм, усе це робилося з великим запiзненням i з п'ятисот чоловiк, уцiлiло не бiльше як сiмдесят. Та й тi швидко гинули, не могли знайти укриття.
  - Орiєнтацiя пiвнiч! Я влучив, ти не вiрив! - сказала, дуже бойова руда, Путiн-Юлiана.
  - Я Байден-Марiя не бяка - не хочу бiльше плакати! - вiдповiла її свiтловолоса напарниця.
  Не часто буває, що бiй подiбний до м'ясорубки, але в даному випадку це було так. Щоправда, декому вдалося заскочити дзот. Дехто вiдкотився. А ось хлопчисько, навпаки, розвеселився, показав мову, i навiть спробував пройтися на руках.
  - Я черепашка-нiндзя! - крикнув вiн.
  - Бенкет пiд час чуми! - Прокоментувала швидка Байден-Марiя, скинувши на кiлька секунд чобiт, розчавила мушку босими пальчиками нiжок, пiдморгнувши напарницi.
  - А може, прострелити йому ногу, щоб не стрибав? - запропонувала Путiн-Юлiана.
  - Не варто! Вiн може на все життя залишитися кульгавим! - Байден-Марiя заперечливо хитнула головою.
  - Зате голова стане розумнiшою. Хiба не так? - Путiн-Юлiана, теж скинула чобiт i клацнула пальцями босих нiжок.
  Потiм розчавила ними великого комарика. Той обдав блакитною кров'ю мутанта зони.
  Хлопчик зупинився i дiстав з кишенi цигарку, клацнув дорогою у формi дракона запальничкою.
  - А це вже для здоров'я шкiдливо! - сказала Байден-Марiя i майже не цiлячись, вистрiлила.
  Цигарка вилетiла з-за рота. Пацан завмер, а потiм, дико загорлавши, кинувся навтьоки.
  - Куля найефективнiший виховний метод у спiлкуваннi з молоддю, як i зi старими! - Помiтила, скелячи зубки, бойова Путiн-Юлiана.
  - Тiльки ефективнiсть дiї падає! Часто мазати впаде авторитет, а влучиш, доведеться виховувати зомбi! - Заявила, трохи побивши тон, Байден-Марiя.
  Руда мегера, скелячись, помiтила:
  - Смiшно! Хоча знаєш , у чому слабкiсть будь-якої релiгiї?
  Блондинка здивувалася:
  - У чому?
  Вогняне дiвчисько пропищало:
  - Релiгiя опускає гордої людини до рiвня тварини - надаючи вибiр мiж вiвцею та козлом!
  Бiлобриса дiвчина в'якнула:
  - Ну i язик у тебе Путiн-Юлiана.
  Руда дiвчина пискнула:
  - Така вже!
  - На мене iнше! Краще подiбно до вiвцi вiддати свою шкуру людям - нiж вiчно шипiти змiєю! - заявила Байден-Марiя.
  Дiвчата продовжували стрiляти, вони добили майже всiх, але з дзоту почали стрiляти у вiдповiдь. Бiло одразу два кулемети.
  Блондинка з тривогою вiдзначила:
  - Хтось таки не вискочив.
  Руда хихикнула:
  - Прицiлити точно вони не можуть! Навiть найдосконалiший тепловiзор нас не бачить!
  Свiтловолоса пiдвела пiдсумок:
  - Але все одно, треба ворогiв шуганути. Iнакше можуть потiм засiкти. - Дiвчата схопилися i, роздiлившись, рвонули бiгом у бiк Нью-Чера. Кулемет бив практично наослiп, вiн не мiг взяти пiд прицiл тiнi. Крiм того, наявнiсть тепловiзорiв вiдiграла негативну роль. Воїни реагували на тепловi iмпульси щурiв, змiй, i навiть кровососiв, що навiть з'явився. Улюблена тварина письменникiв, якi заробляють на зонi, мала кiлька рiзновидiв. Ось це було чимось на зразок бджоли та скорпiона з моторошною мордою. Фiзiономiя гидоти нагадувала сумiш щупалець i ран, у яких копошилися черви. Вони кидалися на трупи, разом висмоктуючи кров, одночасно вiд них вiяло злобною аномалiєю. Здавалося, що повiтря крутиться i пригоряє вiд їхнього дихання. Що навiть схоже на аномалiю. Деякi кровососи були невидимими, могли майже миттєво розчинятися в повiтрi. Ну, це взагалi небезпечнi тварюки. Тут виродки теж захотiли зникнути, але були спiйманi тепловiзором.
  - Ось так невидимки, куди намилилися? - пiдколола їх Путiн-Юлiана.
  Кулi встромлялися в тiла, що важко вбиваються. Iнодi навiть потрапляли в голову, встромляючи в масу. Найчастiше кровососи вбивали фартерiв. Тi, хто їх мiг перемогти, ставали легендами зони. Таких можна лише на пальцях перерахувати. Але ж фартер не зможе тягти iз собою важкий великокалiберний кулемет. А значить навiть з АК-103 у нього слизькi шанси проти супротивника, який не має центральної нервової системи.
  Але тут два сучаснi потужнi кулемети, що густо плюють кулями, здатними пробити БТР. Ну, як проти них встоїш?
  Байден-Марiя та Путiн-Юлiана хотiли роздовбати броньований дзот iз пiдствольника, але передумали. Ось один iз кровососiв отримавши критичну кiлькiсть пошкоджень, вiрнiше щось вiд нього залишилося, впало i стало видимим. Потiм аналогiчним чином було знищено другий i третiй. Четвертий мерзотник, залишаючи за собою слiд запаленої кислоти, спробував пiти. Але не тут було. Кулеметники безжально викосили i його.
  Дiвчата, перестрибнувши через мiстки, пiднялися на дзот, припали до його броньованих дверей. Фiгурна Путiн-Юлiана чiтким командирським голосом промовила:
  - Гей ви п'янi очi! Куди палите, треба атакувати супротивника, а ви стрiляєте дрiбницi.
  - Хто це? - запитали у бункерi.
  - Полковнику Ян Смiт! - гаркнула Путiн-Юлiана. - Або тобi вирвати, яйця засунувши у дупу.
  У вiдповiдь переляканий вереск:
  - Так точно пан полковник!
  - Я вам зараз покажу, як треба стрiляти, дверi геть! - У чоловiчому голосi дiвчини вирувала лють.
  Солдати поспiшно вiдчинили дверi! Броня тут була корабельна, товщина дверей не менше пiвметра. Путiн-Юлiана зло посмiхнулася та дала чергу. Хлопцi їх було п'ятеро, повалилися шкереберть. Вони навiть не встигли злякатися. Дiвчина зробила легкий уклiн.
  -Мерсi! - Цей вираз виглядав як знущання.
  Байден-Марiя сказала їй:
  - Рушаємо далi!
  Руда з посмiшкою запропонувала:
  - Давай я, спочатку випробуваю кулемет. Чий краще наш чи нiмецький.
  Блондинка-термiнатор упевнено вiдповiла:
  - Перевiр! Сюди вже бiжать!
  Справдi мчала на допомогу пiдкрiплення. Взагалi американцi та їхнi спiльники дiяли дуже безглуздо. Навiть дивно, як їм вдалося розгромити армiю Садама Хусейна. Мабуть виключно пiдкупом та зрадою.
  Бiжать немов стадо баранiв, а треба окремим ланцюгом, що низько зiгнули i пiднявши голову. I не по прямiй, а роблячи хвилеподiбнi рухи не даючи цiлити.
  Руда войовниця повiдомила:
  - Ти Байден-Марiя заходь їм у тил. Звiдси я й сама впораюся.
  Блондинка пiдморгнула красунi:
  - Слухаю Путiн-Юлiана.
  Дiвчина так i вчинила. Робиш звивистий гак i ховаєшся за будинки.
  Пiдпустивши їх ближче, Байден-Юлiана повернула одразу два кулемети. На щастя, дзот був розрахований на кругову оборону i щiлини оберталися.
  Дiвчина стежила за тим, щоб разом накрити густою чергою якнайбiльше цiлей. З одного боку, це важко, але iнше цiкаво. Бойовики вже видерлися на вал. I тут по них ударили важкi свинцевi струменi. Кулi встромлялися i розривали тiла, прошивали наскрiзь бронежилети, i каски. Два кулемети це двiстi куль за секунду, i хоч не кожна в лоб, але в таких умiлих руках природженого вбивцi вiрна смерть. У вiдповiдь по бронi дзоту застукав не дуже частий дощик, не всi зрозумiли, звiдки ведеться вогонь.
  Руда войовниця агресивно заявила:
  - Багато хто з вас винен, що народився не в той час i не в тiй країнi! На вiйнi вбивають здебiльшого за мiсце та рiк народження - цього достатньо для смертного вироку!
  Пiсля того, як було викошено понад сто п'ятдесят людей, решта залягли i почали вiдстрiлюватися. Втiм, адже кулемет здатний вразити i мету, що лежить, навiть у тому випадку, коли вона вiдкочується i перебирає ногами. Адже досить найменшого промiжку щоб знищити ворога. Ефективнiшим було сховатися за стiну будинок або залiзти в щiлину. Так деякi й робили. Але тут уже Байден Марiя не давала їм спуску. У побожну дiвчину вселився демон. Як активно вiдстрiлювалася, навiть трохи гарчала. Забiгала за стiни та палила.
  Ось наскочила на африканця. Не дуже довго думаючи, знесла йому голову помахом кинджала. Поруч другий американець з обличчям Чак Норiса. Вiн став у стiйку. Байден-Марiя не стала стрiляти, а просто стрибнула, зруйнувавши пiдбородок каблуком.
  I вигукнула:
  - Що Чак отримав! Давно я хотiла з тобою схльоснутись.
  - А може зi Сталлоне? - запитала через навушник Путiн-Юлiана.
  - За Рембо цьому актрисi треба голову вiдiрвати! - Сказала розлючений Байден-Марiя.
  Дiвчина обернулася, зробила сальто i однiєю чергою зрiзала десятьох. Вона сприймала їх немов у окремiй кiнозйомцi. Потiм пiдняла лежачого бiйця, того буквально вирвало через страх. Тодi Байден Марiя перекинула його через голову ударом у живiт.
  Пiсля чого пiдморгнула напарницi:
  - Ось я його склала!
  - Я теж стрiляю! - Путiн-Юлiана не втрималася вiд чергової дурницi. - А помститися Роккi за Iвана Драгу ти не хочеш.
  Блондинка-термiнатор згiдно кивнула:
  - Чудова думка, але цей боягуз напевно не ризикне вдягнути рукавички.
  Вогняна агресивно вишкiрилася:
  - Можливо, дiстанемо його з автомата!
  До нападникiв прибуло пiдкрiплення два танки. Один "Амбрамс", iнший дiдок Т-72.
  Вогняна войовниця проворкувала:
  - Ось i коробочки приспiли. Може, пригостиш їх Септипус-Марiя.
  - "Амбрамс" добре броньований. Випробую на ньому РПГ - 29.
  Блондинка впевнено пiдказала:
  - Краще стрiляй у борти, нiж у чоло. На лобi має метр багатошарової бронi.
  Руда сердито збила ногою мухомор:
  - Могла б менi це не нагадувати. Чи не першокласник!
  Дiвчина пiдбiгла до танка "Амбрамс". Сталеве чудовисько пихтiло. Шiстдесят двi з половиною тонни, броня iз включеннями iз збiдненого урану. Майже квадратна вежа з нахилом виглядає не цiлком естетично. Байден-Марiя подумала i промовила вголос:
  - Все ж таки найкраще безбашня модель безекiпажного танка. Не треба стiльки витрачати внутрiшнiй площi на людей!
  Дiвчина вивернулась, сиганула збоку. Її помiтили та дали чергу, за тiнню. Байден-Марiя ухилилася. Перевела та вистрiлила в борт. "Амбрамс" зазнав пошкодження, корпус пробило. Вiн зупинився, але сама коробка загалом залишилася цiлою.
  Коротеньке дуло нiмецької вакуумної гармати трохи зiгнулося. Загалом для свого часу дуже пристойний танк здатний розiгнатися за шiсть секунд до тридцяти кiлометрiв. У ходi "Бурi у пустелi" показав свою перевагу над Т-72. Особливо у бронi. У головi Байдена-Марiї зi швидкiстю експреса промайнули думки. Взагалi, дiвчина думає дуже швидко! Машина у НАТО налагоджена непогано. Правда з партизанською вiйною американцi впорається, нiяк не можуть. Адже вони мали досвiд розправи з iндiанцями. Але демократiя заважає. Наприклад, чому б щодо партизанiв та терористiв не застосовувати тортури, захоплення заручникiв, тиск на родичiв. Але вiльна преса пiдняла хай: порушуються права бандитiв. Ось уже й харчування, їм, забезпечуй, адвокатiв, суд присяжних та ще й бажано мусульман. Воюй iз партизанами по-джентельменськи! Iдiоти! Ось у Росiї теж першу чеченську вiйну намагалися вести чистими руками. Журналiсти мали свободу, а що вийшло. Пiд час другої чеченської вiйни пресу та правозахисникiв притиснули та досягли успiху. Тож слабкiсть США та Заходу в тому, що у них справдi є демократiя та свобода - мало порядку, дисциплiни, суворостi до злочинцiв. Навiть дивно, що за такого бардаку Америка змогла чогось досягти в економiцi. Ринок вiн, по сутi, вчорашнiй день - майбутнє належить плановiй економiцi.
  Байден-Марiя, що стала жорсткою, думала i стрiляла. Заодно, лупила скинувши чобiтки, босими, дiвочими ногами так, що ламала шиї. Цей прийом був оброблений у спецназi, завдаєш удару, пiд таким кутом вигинаючи стопу, що вiн обов'язково стає смертельним. Зокрема дiвчина спарингувала з самим чемпiоном свiту. Вона була в масцi, щоб не викликати зайвого шуму. Перед боєм випробовувала мандраж, ще б чемпiон у важкiй вазi з тайського боксу. Але коли почався бiй, переконалася, що противник поступається їй у швидкостi та реакцiї.
  Вона не вирубала його лише через повагу, але пару пiдсiчок виконала. Потiм спитала з подивом:
  - I це чемпiон!
  Їй логiчно вiдповiли:
  - Так, але ж вiн чемпiон серед людей!
  Ображений Байден-Марiя кивнула:
  - А чим я гiрший за людей!
  Ось i зараз вона економила кулi, виконуючи прийом iз розкручуванням та кидком на стiну. Використовуючи принцип айкiдо, зiштовхнула ворогiв лобами, так що тi трiснули. Вона була, в азартi вiдчуваючи радiсть у русi. Так часто буває, коли дихаєш на повнi груди i вбиваєш чоловiкiв.
  - Може, це дивно й безглуздо, але сiю смерть я немов урожай, ворогiв я вiдправляю в пекло i в небо, i менi анiтрохи їхнiх бiдолах не шкода! - Проспiла Байден-Марiя.
  Ось вона наблизилася до танка Т-72. Вiн трохи менший, але куди красивiший за "Амбрамс", з довгим дулом, витончена обтiчна броня, викладена плитками. Його чудова 125 мiлiметрова гармата, у момент створення танка найпотужнiша у свiтi. На дистанцiї в три кiлометри розбивала як камiнь скло броню значно важчого американського танка М-60. Взагалi М-60 невдала модель, хоча за комфортнiстю не поступається "Мерседесу".
  Кулеметник висунувся з вежi, намагаючись розглянути крiзь пiднятий пил, багато вогню та диму. Уважно дивиться, наводить недавно встановлений "Корд", намагається щось намацати.
  Босонога Байден-Марiя пiдбiгає до нього з корми танка. Вибирається i викидає. Боєць летить iз вереском, падає, тремтить як перевернутий жук. Дiвчина зазирнула усередину. Схопила пальцями босих нiг радиста, i командира теж викинула. А ось водiєвi крикнула:
  - Сиди струнко, зi мною поїдеш!
  - Куди? - Запитав той англiйською!
  - На полювання, а пiсля ленчу! - вiдповiла Байден-Марiя.
  Танк засувався, а дiвчина почала стрiляти з "Корда". Але з'явилася бойова машина пiхоти, за нею iнша. Про це попереджає маленький робот.
  Блондинка-термiнатор беззвучно прошепотiла:
  - Значить, так новi iграшки.
  БМП це супротивник серйозний, у нього навiть гармата 76-мiлiметрова. Та й сама машина спритна. Але снаряд її легко прошиває.
   Швидка Байден-Марiя розгортає вежу та ловить момент. Ось так з'явилися голубчики. Навiть фари увiмкнули, щоб легше було цiлитися. Але чому не збити одразу двi БМП?
  - Це ж цiлком реально! - хихiкнула Байден-Марiя. - Потрiбно тiльки взяти точний прицiл!
  Дiвчина так i робить! Дає залп, снаряд iз прискоренням майже 1800 метрiв за секунду прошиває один борт, потiм iнший. Цiлих двi пишнi вогнянi труни з солдатами, тiльки вiнка немає.
  - Ну як вражає? - запитала дiвчина у водiя.
  Той пробурчав:
  - Ти нiндзя асс!
  Блондинка активно пискнула:
  - А тепер ще пострiл!
  ПМП вiдкривають вогонь у вiдповiдь, дiючи дещо хаотично. З 76-мiлiметрової зброї, щоправда, не проб'єш броню Т-72, але нагадати можна!
  Втiм, гармата не стоїть на мiсцi, розбиває одну машину за iншою. Iз було десять, але пiти вдається лише однiй.
  Байден-Марiя починає переслiдувати утiкачку.
  - Брешеш, не втечеш!
  По нiй стрiляють iз РПГ, залп розгортає стiну за танком. Пострiлами у вiдповiдь з кулемета Байден-Марiя знищує i стрiлка, i ще дюжину залеглих в засiдцi суб'єктiв.
  I реве собi:
  - Отак ми вас навчаємо.
  Байден-Юлiана тим часом перебивши всiх, кого тiльки змогла дiстати, вискочила з дзоту i кинулася в атаку.
  - Досить сидiти в засiдцi! Настав час бити i перемагати! - Сказала вона.
  Дiвчина-вогонь i справдi була страшною, хоч i не помiтною. Вона стрiмко нiби скакова коня мчала назустрiч ворогам. Не багато її помiчали, тi, хто хотiв вiдповiсти стрiляли рiдко, i не могли пробити розсип каменiв. Щоправда, один iз бiйцiв, схоже, теж був iз камiнчиками. Принаймнi кулi його не брали. Путiн-Юлiана вiдразу це зрозумiла i пiшла у рукопашну, вихопивши кинджал. Її противник вiдповiв тим же, на його вустах майнула не надто добра усмiшка.
  Вони зiйшли в лютiй сутичцi, i дiвчина раптом переконалася, що її противник диявольськи сильний i швидкий. Вiн проводив складнi прийоми фехтування i завдаючи вiдразу чотири довгi i три короткi удари. Йому навiть вдалося подряпати Путiну-Юлiанi у маску.
  - Та ти небезпечнiший за кобри! - заявила дiвчина.
  У вiдповiдь хрипкий рев:
  - А ти невiдомий воїн знайшов смерть!
  - Це скарб ти залиш собi! - заперечила Путiн-Юлiана.
  Той усмiхнувся її огиднiше. У дiвчини виникли асоцiацiї з Мордаунтом з фiльму через двадцять рокiв.
  - Посмiшка може обдурити, i навiть занапастити, але чорне зробити бiлим не в змозi! - сказала Путiн-Юлiана.
  У вiдповiдь пролунав дикий рев:
  - А ти ще й фiлософ! Я зрiжу з тебе скальп.
  Дiвчина змушена була вiдступити. Швидкiсть противника її спантеличила. Таких швидких людей немає. Вони з Байденом-Марiєю самi єдинi на весь бiлий свiт.
  У той же час, факт залишається фактом, противник долає. Можливо, для свого посилення вiн використовує камiнцi зони? А що цiлком можуть iснувати артефакти, що пiдвищують швидкiсть.
  Хитра Путiн-Юлiана отримала ще одну подряпину i вдала, що втомлюється, нiби в неї закiнчуються сили. Супротивник ще бiльше активiзувався. Вiн був крутий i самовпевнений. Тодi дiвчина похитнулася, i затремтiла, нiби пiдгорнувши ногу.
  У вiдповiдь пролунав дикий рев:
  - Ось тепер тобi по-справжньому кiнець.
  Ворог кинувся добивати i нарвала на обхiдний прийом гнучкий шакал. Удар нi смертельним, але вену надрiзав полилася кров. Права рука почала пiдгинатися, i супротивник перекинув довгий кинджал у лiву. Путiн-Юлiана зiстрила:
  - Я не знала, що ти шульга.
  У вiдповiдь завивання:
  - Нiчого страшного я швидко вiдновлюю.
  Вiн спробував атакувати, але шульг i справдi не був. Путiн-Юлiана зумiла обвести його та поранити.
  - А ти ще хвалився! - пiдколола вона.
  Скiльки вiдчаю в дикому ревi:
  - Ну, ти поплатишся!
  Вiдповiддю стала ще одна рана. Противник вiдступав, його руки тряслися. Капала кров. Її колiр був не зовсiм звичайним, якимось пастельним.
  Нарештi Путiн-Юлiана вдарила його ногою пiд колiно, а потiм всадила в плече. Противник остаточно втратив концентрацiю i холоднокровнiсть, люто замахавши мечем. Тепер дiвчина вже без проблем стандартним прийомом вибила його iз рук.
  - Ось так ми робимо з хвальками! - Її противник звалився навколiшки.
  I промовив iз благанням:
  - Помилуй мене великий ратний чоловiк!
  КIНЕЦЬ ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ
  
  
  
  
  БАЙДЕН I ПУТIН ПРОТИ САТАНИ
  АННОТАЦIЯ
  Путiн i Байден, що стали дiвчатами, продовжують розбирання аномальної зонi. Але примхлива Фортуна перекидає їх у свiт, де США керує Сталiн, а Росiї буржуазна влада. I тепер дiвчата-президенти борються проти тоталiтарного режиму, який захопив владу в Америцi.
  . РОЗДIЛ Љ1.
  Дiвча-термiнатор, вона ж колишнiй президент Росiї Володимир Путiн, яка стала сильною жiнкою Юлiаною у наступному життi, цiлком логiчно проворкувала:
  - А навiщо ти менi?
  Повалений монстр про булькал:
  - Я дам тобi цiннi артефакти, якi зробили мене швидким та сильним.
  Путiн-Юлiана поцiкавилася:
  - А також не вбивається кулею?
  Фатер видавив:
  - Так!
  Руда дiвчина посмiхнулася:
  - Це я й так у тебе вiзьму.
  Розгублений крик у вiдповiдь:
  - Прошу вибачення!
  - Нi! Але малу милiсть тобi зроблю. Ти побачиш, хто тебе вб'є. - Путiн-Юлiана скинула маску.
  Виття, в якому вiдчай:
  - Прокляття! Жiнка та кому я тiльки програв.
  Руда мегера скинула чобiт i босими пальчиками правої нiжки схопила кинджал, проревiвши:
  - Великому воїновi! - I кинула нижньою кiнцiвкою зброю. - А тепер отримуй!
  Вiстря кинджала встромилося в горлянку, перерiзавши нервовi центри.
  - Ну, все покiнчено з тобою! Тепер ламатиме iнших. - Дiвчина-президент продовжила виконання пантомiми смертi. Попередньо здерши з супротивника камiння. I "броню", i якiсь невiдомi артефакти. Пiсля них сила та швидкiсть помiтно зросли. Рухи солдатiв супротивника i без того уповiльненi стали взагалi скидатися на черепашчi. Бiй став бiльш нудним, зате ефективнiсть стрiлянини Путiна-Юлiани i так висока виросла.
  Войовниця у минулому життi президент Росiї, пробурмотiла:
  - Тут артефакти на межi магiї. I чого вони так дiють. Було цiкаво самiй перевiрити у лабораторiї. Нашi вченi, звичайно, це робили, але своїм свiжим поглядом я б, можливо, знайшла щось нове. - Дiвчина сприймала свiй скорострiльний автомат майже як снайперську гвинтiвку. I вбивала безпосередньо i спокiйно. Куля на думку рiч гуманна людина не встигає вiдчути болю. Хоча деякi вченi вважають, що все ж таки є неприємнi вiдчуття, незважаючи на вiдсутнiсть нервових закiнчень.
  Так що куля у скроню - це такий спосiб страти. Путiн-Юлiана облизнула губи, один iз убитих хлопцiв був дуже симпатичний "блондинок", та й рокiв йому було не бiльше двадцяти. Добре було б його насiння спробувати на язик, напевно, це смачно як ванiльне морозиво. Жаль хлопця, вiд нього можна було пристойне задоволення випробувати, а вона його вбила:
  - Свiт нещадний наш, несправедливий пiдступ! - заявила дiвчина-президент. Тут їй зв'язок вийшов робот-розвiдник. Через окуляри вiн показав вiдеозображення готелю, а надчутливе обладнання вловлювало слова:
  - Доповiсти обстановку! - кричав адмiрал Джон Гамiльтон.
  У вiдповiдь зойки:
  - Пане адмiрале, на нас скоєно напад невiдомим противником iз боку пiвнiчно-схiдного сектора.
  Адмiрал, наполягаючи, запитав:
  - Скiльки всього ворогiв?
  Писк у вiдповiдь:
  - Не вiдомо!
  Джон люто прорепетував:
  - Ну, ви ублюдки! Де ваша розвiдка?
  I вереск повний страху у вiдповiдь:
  - Не менше полку! Крiм того, найiмовiрнiше це спецназ!
  Адмiрал упевнено прогарчав:
  - Росiйськi! Це вони! Тiльки у них може вистачити зухвальства на таке.
  З ним погодилися:
  - Цiлком можливо!
  Вiй у вiдповiдь:
  - Викликаємо пiдкрiплення!
  I вiдразу питання:
  - I хто пiде у бiй?
  Адмiрал ревнув:
  - Загiн фiолетовi берети! Заодно пiдтягнiть гелiкоптери.
  У голосi сумнiв:
  - Чи можуть збити?
  Джон люто рикнув:
  - Ви що iдiоти, а солдати хiба не можуть убити!
  У голосi вiдчувалася готовнiсть:
  - Зрозумiли атакуємо!
  Дiвчина голою, круглою, рожевою п'ятою збила отруйну осу i пiсля цього. Путiн-Юлiана посмiхнулася:
  - Молодчики вертолiтники, тiльки опустiться нижче, на вас уже чекатимуть.
  Дiвчина-президент, знову натягла чобiт, застрибнула за будинок, перебивши пару десяткiв бiйцiв, що сидять у засiдцi, при цьому вона навiть примудрилася виконати подiбнiсть до танцю. Потiм прорвалася до самотнього офiцера. Янки був високим, смаглявим, має бути iспанцем, але при цьому рудим та симпатичним! Путiн-Юлiана вiдчула грайливий настрiй, пiдскочила до нього i, скинувши маску, поцiлувала в губи.
  - Ну, як тобi подобається?
  Той пропихкав:
  - А хто ти?
  - Твоя добра фея! - Путiн-Юлiана пiдняла його руку i вмить скинула чоботи. - Погладь мене, я хочу ласки?
  Її нiжка просто чарувала. Офiцер провiв долонею по нiй, дiвчина зазнала пристрасного збудження.
  - Ну, давай ще!
  Той продовжив, говорячи англiйською:
  - Приголомшлива дива! Роздягнися повнiстю
  Путiн-Юлiана хотiла скинути весь свiй одяг i кинутися голою, кинутися на нього!
  Дiвча-термiнатор i колишнiй президент Росiї, проворкувала:
  - Ви не судите мене суворо, палає пристрасна душа! Можу зламати батон з рогу, я погодьтеся гарна!
  Декiлька автоматних черг ударили по нiй. Кулi, потрапивши в перекручене мiсце розлетiлися в рiзнi боки, а кiлька зрикошетiв пiд гострим кутом вразили нового коханця який вже почав розстiбати мундир.
  - Як це не культурно! Перший американець, якого я по-справжньому полюбила i його вже вбивають. - Дiвчина-президент дала чергу у вiдповiдь, уклавши стрiляючих. Потiм кинулася далi. Народився експромт. - Люблю скосити я залпом ряд, але вуха вiд пальби болять! Противника жартома, зметем, пiдемо переможним ми шляхом!
  Дiвчина стрiляла, крушивши i завдаючи ударiв ногами. Пiсля того, як вона зняла чоботи, їй босi ноги вiдчували удари в тiла всiєї гомiлки або стопою, i це було приємно. Ось якийсь вiдчайдушний тип проїхався на мотоциклi:
  - Те, що ти робиш це абсурдно! - заявила вона.
  Наслiдував стрибок вгору розворот i удар, що зiм'яв шолом разом з головою. Дiвчина-президент хотiла було скочити на мотоцикл, але передумала. Тепер у неї самої швидкiсть була вищою, нiж у цього драндулета!
  Наступною жертвою став БТР. Путiн-Юлiана в азартi перевернула його. Та це важче за штанги, але ж i сили вiд артефактiв виросли. Крiм того, хотiлося чимось урiзноманiтнити бiй.
  Войовниця прокричала:
  - Не вiдступати i здаватись!
  Напiврозчавленi солдати вiдчайдушно намагалися вибратися. Одному зламало ноги, i вiн стогнав так жалiбно, що Путiн-Юлiана тицьнула пальцем у скроню: здiйснивши евтаназiю.
  Руда мегера видала:
  - Не личить чоловiковi стогнати!
  Пiсля, перебивши решту, дiвчина спробувала поставити БТР на мiсце. Нiжка поринала в калюжку кровi, таку теплу приємну, на вiдмiну вiд холодної землi. Путiн-Юлiана побачила, що їй на зустрiч їдуть ще троє БТР. Кулемети вже стрiляють, правда, без толку.
  - Так, з вашого боку, це велика помилка. - I жест типовий для Шварца. - Ну що як щодо осколкового дощу?
  Прихопивши шiсть гранат, Путiн-Юлiана шпурнула їх, розкидавши вiялом. Гранати рвонули, потрапивши до машин. БТР взагалi досить вразлива машина. У цьому його слабкiсть. Але, з iншого боку, спритна. Путiн-Юлiана згадала, що пiд час вiйни майже всi радянськi бронетранспортери були американськими та англiйськими. Загалом поставки Америки дозволили пiдтягнути рiвень мобiльностi радянської армiї та знизити втрати. А в сорок першому роцi нiмцi перевершували в технiцi (за винятком танкiв, де перевага була на боцi СРСР), у чотири рази. Це значною мiрою пояснює успiхи вермахту. Тут вороги теж мобiльнi, що для зони, де є проблеми з бензином дивно. Тепер тут повно американських та європейських автомобiлiв, а ось БТРи нашi.
  Колишнiй президент США в тiлi дiвчини, Байден-Марiя на танку теж проникла в будiвлю, вирiшивши його захисникiв, наблизилася до готелю, де знаходився адмiрал. Кожен її крок вiдзначався трупами.
  Тут на шляху її попався екзоскелет, вiн кинувся навперейми. Дiвчина-президент просто вистрiлила з пiдствольника на думку, навiть не витрачаючи снаряди. Збоку з'явився iнший танк Т-64. Вiн встиг вистрiлити на знижку, снаряд ковзнув бронею, викликавши детонацiю плитки. Пострiлом у вiдповiдь Байден-Марiя просто зiрвала вежу, потрапивши в те мiсце, де вона зливається з корпусом.
  - Не треба голову втрачати! Не варто поспiшати! Адже її важко припаяти, i можна помилитися! - проспiвала дiвчина-блондинка та колишнiй президент США.
  На шляху критий вантаж iз солдатами, його вiдразу у витрату.
  Красуня єхидно вiдзначила:
  - Нехай повертає колеса - буде гiмнастика для машин!
  Новий танк цього разу нiмецький "Леопард"-5. Супротивник серйозний вагою шiстдесят п'ять тонн. При цьому танк у пiвтора рази нижчий за "Амбрамс", а значить, броня розташована щiльнiше. I гармата 135 - мiлiметрiв, гiпервакуумна, з турбодвигуном мотором 1950 кiнських сил. I нiмецький приклад дещо краще американського. Кулеметiв двоє i судячи з усього, останнiй писк нiмецької винахiдливостi. У чоло його не проб'єш: ух дуже великий рiвень рацiонального нахилу бронi. Але чомусь не спробувати захопити таку чудову машину. Судячи з усього танк навороченому з числа нових. Мабуть, нiмцi хотiли провести випробування технiки в умовах зони.
  Скинувши чобiтки вродлива дiвчина Байден-Марiя не стала калiчити "Леопард", а вискочила з Т-72. Майже вiдразу в її машину встромився снаряд, що розiрвали вежу. Дiвчина-президент тим часом пробралася до стiни, ледь не шкрябаючи стегнами. Тепловiзор її, як i ранiше, не помiчав. Поруч пробiгало два дюжини солдатiв. Черга скосила їх та ховалась за трупами Байден-Марiя. проскочила мiж колiс та чотирьох гусениць. Тут знаходився товстелезний нижнiй аварiйний люк, якраз зручнiй для нiмцiв улоговинi.
  - Так люблять "фрицi" комфорт. - сказала вона, тупаючи босими нiжками. - Навiть дуже спокусливо з помацати.
  Вiдкрити зовнi люк досить складно, але Байден-Марiя вирiшила, нехай це зроблю самi нiмцi. А як їх спровокувати? Дiвчина-президент дiстала звичайний мiкрохвильовий лазер, у формi губної помади, що своїм променем проходить крiзь метал. Вiн здебiльшого використовувався для пiдiгрiву їжi, але можна за його допомогою детонувати мiни або навiть викликати пожежу у баку. Щоправда, мiць його не велика, але влаштувати подiбнiсть до пожежi реально. Увiмкнувши на повну силу, дiвчина навела на шкiряне крiсло, де мали лежати нiмцi.
  Почулося нiмецьке мовлення.
  - Ганс тобi не здається, що пахне чимось запаленим?
  Вiй у вiдповiдь:
  - Та горить гума!
  I писк упродовж:
  - Може початися пожежа!
  Хтось в'янув:
  - У нас система!
  Переляканий вигук:
  - Але ми захлинемося!
  Спокiйнiша вiдповiдь:
  - Треба перевiрити нижнiй люк, чи випустить нас автоматично, заразом краще потягне свiже повiтря.
  Нижнiй отвiр вiдкрився лише на кiлька секунд, але цього виявилося для Байдена Марiї цiлком достатньо. Членiв екiпажу було всього троє, так достатньо було кольнути кинджалом. А когось посунути голою, дiвочою п'ятою в нiс, щоб увiгнати хрящ у мозок. Сам танк управлявся комп'ютером. Та й електронiки було в ньому.
  Блондинка-термiнатор iз посмiшкою вiдзначила:
  - До непристойностi накручено машину. Нiмцiв тягне до надмiрностей.
  Втiм, все чин-чином, оптика, акуратно укладенi снаряди, тут винахiдливi нiмцi застосували ноу-хау дуло з регулюючим снаряди калiбром. Адже для багатьох цiлей такий великий снаряд як 135 мiлiметрiв не потрiбен. Кулемети їх двоє, керувалися роботами, мали по вiсiм режимiв стрiлянини, що теж корисна якiсть. Комп'ютернi "навороти" чудовi. Взагалi нiмцi у своїх танках намагалися передбачити кожну дрiбницю, i це боком вилiзло їм у ходi вiйни, позначившись на випуску танкiв. Втiм, сучасна Нiмеччина на вiдмiну вiд США, на роль свiтового гегемона не претендує i їм не потрiбне багато танкiв, так що якiсть вони можуть пiдняти.
  У всякому разi, Байден-Марiя пройшлася гусеницями по пiхотi, за допомогою великокалiберних куль розстрiлюючи БТРи i автомобiлi, що недоречно затесалися. Пара "Кадилак" спалахнула, бензин розлився. Вибiгали палаючi люди, падали, пробитi кулями вмирали.
  Дiвчина, дуже спритно натискаючи босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика проворкувала:
  - Вогонь священне поняття! Тож я їм влаштувала пишну панахиду. - заявила Байден-Марiя i додала. - Добре, що взяли та отримали!
  М-24 летiв досить високо, але Байден-Марiя, як i минулого разу, взяла невелику попередження i збила його снарядом. Вертушка так i не зрозумiла, чому по нiй стрiляють, та ще й усупереч вiйськовiй науцi з танка. Просто розкололася, наче лампочка вiд влучення петарди.
  - Бух! Свiтло згас! - Байден-Марiя наче пiдморгнула очима.
  Ось i сам знайомий готель, де сховався адмiрал. Ну, якщо вирiшили цього гада вбити, значить, настав час. Охорону бiля входу в будинок разом викосила, розкидавши як горох трупи.
  Блондинка-термiнатор iз iронiєю помiтила:
  - Погано стоїте хлопчики!
  Вискочив боєць у екзоскелетi, вiн пробував що надзвичайно голосно пропищати:
  - А в тебе немає слуху! - Байден-Марiя дала чергу, у максимальному вражаючому режимi. Кулi завалили "виродка".
  За адмiралом стежила розвiдувальна машина. Той постарався ховатись вище. Мабуть, iдея спуститись у бункер викликала асоцiацiю з могилою. Джон Гамiльтон надривно кричав:
  - Їй ви сволочi, перекиньте ще пiдкрiплення. I де нiмецький "Леопард"?
  Зляканий крик у вiдповiдь:
  - Ваша величнiсть. Ми намагаємося ворога зупинити, але вiн змiщується до порту, крiм того, зв'язок у "Леопардом" втрачено!
  Джон дивувався:
  - Як таке могло статися з найкращим танком?
  У вiдповiдь прохрипiло, точнiше прохрюкало:
  - Не знаємо! Зв'язок щойно був i обiрвався.
  - Я вам по вiдриваю голови, зламаю черепа. Будете землю гризти! - ревiв адмiрал. - Таку рiч втратити , та ще й ускладнити нашi вiдносини з наймогутнiшим союзником.
  - Та НУ! Нiмцi поганi вояки, будь-який афро-американець, покладе тисячу фрицiв. - Гамiльтон скривив очi. - Ну що будете отримувати ляпаси?
  Мелькаючи, босими, рожевими, круглими п'ятами, Байден-Марiя вже дерлася, вгору поверхами. У неї пробували стрiляти та отримували подарунки у вiдповiдь. Але найчастiше навiть натиснути на курок не встигали, настiльки швидкою була дiвчина.
  Вона навiть заспiвала iз захопленням:
  Я стрiляю ворогiв по дотичнiй,
  Просуваюся як сокiл стрiмко!
  Виходить все чудово,
  Красою блищаю чарiвною!
  Проспiла Байден-Марiя. Боєць у екзоскелетi знову перегородив дорогу. Тодi дiвчина-президент кинулася врукопашну. Вона люто атакувала супротивника, махаючи руками. Той став у стiйку та вiдбив пару випадiв. Тодi дiвчина рiзко ставила свою босу точену нiжку мiж незграбних кiнцiвок противника, а другий ударила по потилицi. Ворог похитнувся, а пiсля другого удару полетiв униз, таранивши головою, мармуровi схiдцi та затих.
  - Браво! Ось це розумiю працювати головою! - Байден-Марiя врiзала своєю босою ногою в голову ще одного бiйця. Той похитнувся i почав завалюватись.
  - Та падай ти швидше! А то мої кiнцiвки занiмiли! - сказала дiвчина.
  Так вона, не знаючи жалю, наче диявола прорвалася на наступний поверх.
  Там на неї чекав робот, з шiстьма кулеметами. Вiн став стрiляти, але Байден-Марiя вiдскочила за колону i майже наослiп босими пальчиками нiжок метнула диск-бумеранг. Той пролетiв, потрапив у шланги, розрiзавши їх. Машина, що розбиває колону, почала моментально розiгрiватися, спалахнуло полум'я. Байден-Марiя кивнула:
  - Такою є термiнатор сталева доля - електронiцi згинути у стихiї. Загалом поняття працювати головою передбачає не лише буквально тлумачення, навiть коли йдеться про єдиноборства!
  Палаючий робот вибухнув, розлетiлися уламки. Знову вдарила пара автоматiв, але їхня Байден-Марiя змусила замовкнути.
  - Робот кращий за людину хоча б тим, що нiколи не скаже: Я ситий вiйною, хочу додому! - Дiвчина-президент гiрко посмiхнулася.
  Наступний поверх був прикритий вогнеметами. Вони зустрiли красуню, що бiжить, хвилею полум'я. I вiдразу замовкли, Байден-Марiя вистрiлила. Один iз воїнiв короткозоро примружився i тицьнув у щиток. Двох вiдкинуло на спини. Четвертий виявився невдахою отримав кулю в живiт, i йому довелося трохи помучитися.
  - Свинець сприяє травленню, особливо якщо пiгулка у формi патрона! - зiстрила Байден-Марiя.
  Декiлька коротких черг, кидок босими пальчиками нiжок гранати, i цей поверх очищений.
  На наступному, якiсь типи у водолазних костюмах явно броньованi. Але проти уранових куль вони не тягнуть. Особливо якщо стрiльнути в обличчя. Навiть навпаки здаються незграбними. Щоправда, кiлька гранат зумiли покинути.
  - Ви застали вовки, на прокачаному шляху, розлетитеся на уламки, i не зможете врятувати! - Дiвчинi-президентовi стало весело.
  Машина тим часом передала картинку:
  Адмiрал вже жалiбним тоном промовив:
  - Надiшлiть гелiкоптер i вiзьмiть мене.
  Зляканий писк у вiдповiдь:
  - Постараємось сер.
  Байден-Марiя подолала останнi перешкоди. Охорона бiля входу, з багато накрученими гвинтiвками М-26, а також пiдствольниками скалила пики. У деяких були навiть плавники, пристосування, що метають типу "п'яна граната". I очевидно тип в екзоскелетi, причому дуже екстравагантному, i справдi схожий на кощiя, тiльки не в мiру розжирiлого.
  - Ну, ось як я казала: останнiй бiй, вiн найважчий! - Дiвчина примружилася блиснула зубами. - Пройдемо легко.
  Автомат подав голос:
  - А раптом в останнiй момент камiння "Броня" вiдмовить i тебе вб'ють.
  Босонога дiвчина хихикнула:
  - З чого це вони вiдмовлять?
  Автомат пояснив:
  - Поле тут не зовсiм звичайне!
  Шаловлива Байден-Марiя вiдповiла:
  - Тодi може бути в обхiд. Адже тут вентиляцiя є.
  Автомат попередив:
  - Дивись тiльки не застрягни.
  Дiвчина зняла вентилятор i швидко поповзла далi.
  Байден-Марiя обiйшла їх по вентиляцiйнiй трубi, рубанула з РПГ у потилицю екзоскелета.
  Блондинка-термiнатор зiйшла до iронiчного пояснення:
  - Вибач браток, такий закон еволюцiї. Точнiше Божий! Слабкий поступається найсильнiшому.
  З рештою набагато простiше, викосила автоматом "Руйнiвник". Все пройшло чинним чином. Швидше навiть вбивства стали монотонними, як комп'ютерна гра у досвiдченого користувача.
  - Та й iз цими розправилася! - Дiвчинi стало трохи смiшно. Пробравшись далi, вона вдерлася до кiмнати, де мав бути адмiрал. Пара ад'ютантiв не встигла зреагувати, було вбито на мiсцi. Лише один крикнув у стiльниковий телефон:
  - Мама!
  - Скорiше Мамоне! - посмiхнулася Байден-Марiя.
  Розкiшнi кiмнати, в будь-якiй може бути засiдка.
  А ось i сам Джон Гамiльтон. В руках автомат, воїн тремтить:
  - Пощадiть мене!
  Дiвчина-блондинка рикнула:
  - А чому ти не стрiляєш?
  Той злякано проскулив:
  - Марно якщо охорона не змогла зупинити, що я зроблю!
  Байден-Марiя вiдповiдно кивнула:
  - Нiчого! Тiльки може застрелитися, щоб зберегти честь та гiднiсть!
  Адмiрал заперечно мотнув головою.
  - Я готовий подiлитися з вами iнформацiєю.
  Блондинка засмiялася:
  - Ми вже всi знаємо! Марно просити у кобри пощади!
  Почувся ледь чутний писк:
  - А блюдечко молока?
  Байден-Марiя рикнула:
  - Що ти сказав?
  Адмiрал вкрадливо проворкував:
  - Я можу запропонувати вам багато грошей. Мiй тесть бiлий i дуже багатий. Вiн серйозно нажився на нафтi. Так ви менi життя, я вам грошi!
  Блондинка-термiнатор розумно кивнула:
  - Розумiю! Чиновник, який не бере хабарiв - як незаймана повiя! Але ж ми росiяни такий народ, що нас пiдкупити неможливо!
  Джон промовився:
  - Хiба! Ми багато ваших пiдкупили.
  Байден-Марiя вишкiрилася:
  - Кого конкретно!?
  Почувся голосок сповнений страху:
  - Не моя компетенцiя!
  - Тодi я тебе вб'ю, ти марний живий! - Байден-Марiя майже тицьнула штик-ножем у око.
  Адмiрал ревнув у розпачi:
  - Я знаю лише генерала, Пiта Васильовича. Iншi резиденти зберiгаються в пам'ятi головного комп'ютера ЦРУ. Менi ж знати щось зайве не належить.
  Байден-Марiя трохи пом'якшала:
  - Ну добре! Якщо так, то спробуємо по-iншому, який доступ туди?
  Джон щиро проголосив:
  - Я нiколи не цiкавився!
  Блондинка-термiнатор єхидно довiдалася:
  - А компромат на себе!
  Адмiрал безпорадно розвiв руками:
  - Це ФБР i зовсiм не реально отримати.
  Байден-Марiя раптом згадала:
  - Я знаю код та зможу його розшифрувати!
  - Звiдки? - здивувався адмiрал.
  Дiвчина-блондинка зняла маску, струсивши стосом золотистого волосся, що розсипалося по плечах.
  Почув крик:
  - Так це ти та повiя, така гаряча i гарна.
  Байден-Марiя вiдверто вiдповiла:
  - Да я! Тiльки не повiя, а агент ФСБ.
  Адмiрал закивав:
  - Чудово! Я, мiж iншим, одразу зрозумiв, що справа не чиста. Що ти зi мною зробила?
  Чарiвна блондинка-термiнатор посмiхнулася:
  - вичавила як лимон. Ну що ж! Тепер ти знаєш занадто багато, настав час стiкати кров'ю.
  Адмiрал скрикнув i спробував кинути отруєний кинджал, але отримав пальцями у вiчi. Байден-Марiя поєднала їх, знищивши мозок.
  Войовниця проворкувала:
  - Вибач милий, у тебе ласкавi руки, але надто холодне серце.
  Потiм подивилася на труп:
  - Слiдiв забагато! Потрiбно влаштувати пожежу. Пального матерiалу вистачить.
  Поки Байден-Марiя влаштовувала бiйку, її напарниця не вiдставала. Треба визнати, що Путiн-Юлiана не дивлячись на свiй активний антагонiзм до церкви, зовсiм не була такою дияволицею садисткою. Зокрема, перебивши бiйцiв, що атакують її, i вибивши бойовий дух, вона вирiшила допомогти дiтям у порту. Зателефонувавши своїм, вона повiдомила:
  - Пiдпливайте, я вже прийшла.
  Бiля входу стояло кiлька катерiв iз кулеметами, з них завантажувалися люди, але Путiна-Юлiану вони не помiтили. Байден-Марiя прислухалася, знайомий голос карлика шепотiв у комiрчинi.
  - Слухай "Звiрило", може пiд час такого бою клiєнт i не прийде, зате, як тiльки вiн з'явиться зустрiти його потужним накатом вогню.
  У вiдповiдь цiлком упевнений тон:
  - У мене "Корд" - одна з найновiших моделей. Братки стягли прямо зi складального цеху.
  - Грошей та хабара, у кавказцiв багато. - заявив карлик. - Тож десять вiдсоткiв за наведення мало.
  Жорстко пiшло у вiдповiдь:
  - Та ми бiльше не платимо гномика.
  Карлик цiлком логiчно зауважив:
  - Звичайно, це прийнято у вас, але, може, буде виняток.
  - А не трясиш мамоном, що ми тебе самого замочимо. - Голос став куди скрипучiшим.
  Далi переляканий писк:
  - Нi, я вам привiв не останнього клiєнта.
  У голосi вiдчувалося презирство:
  - Навiщо ти прихопив iз собою тямущих малолiток? Ти збоченець?
  Карлик про булькал:
  - Щоб у них пiдозри не викликати. Бо ще подумають, що я їх кинув. Крiм того, кавказцi теж можуть найняти охорону.
  Послiдувало питання:
  - А ти певен, що це кавказцi?
  На цей коротун вiдповiв спокiйно:
  - У мене абсолютна чутка, грузинський акцент природний i бездоганний.
  Його обiрвали:
  - Добра повiримо тобi - гнида!
  Дiти схлипували, шкрябали босими ногами пiдлогу, Путiн-Юлiана могла прослухати, та їх шiстнадцять i два десятки бандитiв у засiдцi.
  - Ну що я взагалi передбачала це! Тепер переб'ємо блатних.
  Дiвчина рушила в обхiд через пiрс, окунаючи розпаленi швидким бiгом босi ноги у воду. Пройшлась на руках, зламавши шию на дорозi вартовому, i зайшла в тил покидькам. Двох вона разом зрiзала, метнувши диск-бумеранг. Бандити не представлялися їй серйозним противником, але була небезпека, що перестрiляють дiтей або жбурнуть у них гранату. Тому вона не стала вигадувати складних побудов, дала безшумну чергу по головах. Тепер залишилися лише ватажок "Звiрило" та карлик-педофiл. Дiвчина пiдскочила до них, ударивши ватажка босою ногою в хребет. Вона зламала його, незважаючи на наявнiсть у головного бандита бронежилета. Знерухомлений "Звiрило" впав не в змозi поворухнутися. Карлик примудрився кинути уламкову, гранату штовхаючи чоботом її до дiтей. ОГУ - це така рiч, що ще гiрше, нiж Ф-1, аж надто густо летять уламки, не даючи хлопцям шансiв, та вибухiвки бiльше.
  Ризикуючи залишитись на все життя калiкою або загинути, Путiн-Юлiана кинулася животом на гранату. Вiдкинути її убiк просто не вистачало часу. Щоправда, на нiй були артефакти Броня.
  Войовниця встигла крикнути:
  - Ось i iм'я справедливостi!
  Рвонула, трохи пiдкинуло дiвчину-президента вгору, уламки встромилися в живiт, спричиняючи бiль. На щастя, бронник та камiнцi пом'якшили удар. А вiд босих ног, особливо з огляду на зниження з незрозумiлих причин дiї артефакту дiсталося.
  Осколки майже зрiзали великий палець правої ноги, а також повнiстю середнiй, пошкодили мiзинець, розпороли стопу. На лiвiй ушкоджень було не менше, та й бiль сильний. Путiн-Юлiана, проте, схопилася i врiзала карлику по плечу, зламавши йому кiстку. Вiн, дико зойкнув.
  Iз дiтей, на щастя, нiхто не постраждав. Путiн-Юлiана пошкодувала, що скинула спецiальнi чоботи, адже вони могли вiдбити цi уламки. Правда залишитися калiкою їй не загрожує, все повнiстю вiдновитися, але скiльки болю, особливо при бiгу їй доведеться пережити.
  - Дикий жах! - сказала дiвчина.
  Зусиллям волi вона локалiзувала бiль, швидко змастила рани лiками i одягла чоботи, щоб уникнути зараження брудом. Бинтувати не треба, кров миттєво згортається.
  - Отак ми поранилися! - Дiвчина пiдморгнула дiтям. - Я так за вас злякалася.
  - Ви жiнка? - дивуючись запитав найвищий хлопчик рокiв чотирнадцяти.
  Путiн-Юлiана посмiхнулася:
  - А що хiба жiнок воїнiв не буває!
  Хлопчик розгублено пробурчав:
  - Таких, щоб знищила цiлу банду з кулеметом, немає.
  Дiвчинка його перебила:
  - У кiно такi бувають. Я бачила.
  Хлопчик, тупнувши босою нiжкою помiтив:
  - То кiно, а не життя.
  Руда дiвчина запитала:
  - Гаразд, як зробимо з карликом, вiн хотiв мене вбити?
  Дiти навперебiй заволали:
  - Це жорстокий садист, вiн бив нас батогом i струмом, морив голодом, а дiвчаток таке змушував робити, що й сказати непристойно.
  Путiн-Юлiана згiдно кивнула:
  - Добре я його пiдвiшу рубом за гак, щоб помер не одразу. А ви слiдуйте за мною, а пiдведу вас так акуратно, щоб забрав пiдводний човен.
  Старший хлопчик кивнув:
  - Ми будемо дуже раби.
  Не дивлячись на побої та погане годування, дiти бiгали добре, бруднi голi п'яти миготiли в пилюцi. Правда, видно, як видно, що їх нiби ошпарило окропом.
  Путiн-Юлiана пiдхопила карлика iз собою, вибираючи мiсце, де б його не одразу зняли. Адже був ризик, що вранцi виродка знайдуть, i вiн виживе.
  На озерi було дуже багато катерiв, i навiть стояла перероблена пiд подобу бойового корабля баржа. На нiй зокрема зберiгався бензин.
  - От i вiдмiнно! - Путiн-Юлiана навела РПГ та вистрiлила по високiй дузi. - Таким чином ми вас i проб'ємо.
  Баржа спалахнула, а пожежа породила панiку. Сама Путiн-Юлiана лише хижо посмiхнулася.
  - Зазвичай, щоб врятувати одного доводиться убити iншого! Це, безперечно, жорстокий закон, але вiн вiдновлює природну рiвновагу видiв!
  Катер, отримавши кiлька попадань особливо, пiсля того, як було розбито кермо, перекинувся. А iнший просто врiзався в траулер. Путiн-Юлiана вела вогонь, максимально iнтенсивно використовуючи трофейний "Корд". В умiлих руках страшна зброя. Катери пiдривали один за одним, пожежа посилювалася. Ось з'явився i став знижуватися гелiкоптер нiмецький "Беркут". Теж потужна машина, що не поступається лiтаючому танку М-24, тiльки модель нова.
  Войовниця навiть засумнiвалася:
  - З пiдствольника ми вертольоти збивала, а "Корд" його не вiзьме? Або все ж таки вiзьме, якщо точно вразити щiлини з бронесклом.
  Дiвчинi захотiлося перевiрити, i вона дала довгу чергу. Потрапила! По нiй правда врубали у вiдповiдь, i Путiн-Юлiана сховалась за залiзобетонний ковпак. Вертушка почала завалюватися в бiк. Загалом видно i кулемет проти вертольота сила.
  Войовниця з пафосом вимовила:
  - Нiмцi були нами битi, завжди. Щоправда, шведський король якось сказав: немає на свiтi кращого бiйця, нiж росiйський солдат, i бiльшого самодуру, нiж росiйський генерал! - Чи це не Карла Дванадцятого слова?
  Путiн-Юлiана дала ще кiлька черг, вбиваючи матросiв, солдатiв бойовикiв. У її рацiї запищало.
  - Схоже, що ти розрахувала шлях! Де дiти?!
  Руда мегера впевнено вiдповiла:
  - Ви їх можете розглянути за допомогою тепловiзора, я ж по собi залишила лише трупи.
  У голосi вiдчувалося задоволення:
  - У цьому ти молодець, велике доку!
  Путiн-Юлiана запитала:
  - Ну, що бачите.
  Голос упевнено повiдомив:
  - Схоже, хлопцi збилися у зграю! Вони можуть розбiгтися побачивши нас. Наведи їх!
  Руда войовниця запитала:
  - Все доводиться робити самiй. Ну добре! До вас лише одне прохання що робити з карликом-педофiлом?
  Вiдбулося уточнююче питання:
  - Колишнiм господарем дiтей?
  Путiн-Юлiана впевнено промовила:
  - Так! Я його хочу повiсити на гачок.
  У вiдповiдь було:
  - Не треба! Вiддай його нам i пiдонка покарають за законом. Отримає довiчне ув'язнення.
  Руда мегера засумнiвалася:
  - Це також не погано! Але раптом втече!
  Наслiдував iронiчний вигук:
  - А ти що чула про це?
  Колишня войовниця помiтила:
  - Чи не знати, що спецслужби багато що приховують особливо свої провали.
  На тому кiнцi дроту хихикнули:
  - Тут може i права. Але не хвилюйся, не втече.
  Путiн-Юлiана невдоволено вiдповiла:
  - Гаразд, вiднесу його вам! Але якщо термiн буде меншим за довiчний, то сама його знайду i прикiнчу.
  Дiвчина-президент, прихопивши кулемет та карлика, побiгла до дiтей. Вона могла знайти їхнiй запах. Виразки зони на бiдних хлопцiв гнили та випромiнювали аромат. По дорозi пару разiв Путiну-Юлiанi довелося вiдкривати вогонь. Ось вона пiдбiгла до хлопцiв, тi побачивши її схопилася на зустрiч i в усi ковтки заволали:
  - Тiтка справедливiсть прийшла!
  Руда войовниця з натхненням вимовила:
  - Ну так! Це я! Вашого патрона вiдправлять у в'язницю, де вiн помиратиме довгi роки, а вас вилiкують, i ви мої мої будете навчатися в найкращих школах найбагатшої країни.
  Старший хлопчик впевнено промовив:
  - Чудово! Але можна кожен iз нас вдарить його кулаком.
  Путiн-Юлiана кивнула:
  - Дозволяю!
  Дiти пiдходили i били карлика по хворому плечу, завдаючи страшного болю. То верещав. Путiн-Юлiана сама мучилася пiсля пробiжки, в босi, пораненi ноги немов уп'ялися в кинджали. Але усмiшка не сходила з її милого обличчя.
  - Ну гаразд красенi вистачить! - сказав офiцер ФСБ, що з'явився.
  Руда мегера гаркнула:
  - А, нарештi, те! Щось ви зволiкаєте!
  Пiсля чого рик у вiдповiдь:
  - Нам не можна свiтитись. Крiм того, скажу вiд себе не подобатися, менi те божевiлля, що ви влаштували.
  Войовиця виразила:
  - Жалуєш американцiв?
  У голосi у вiдповiдь чулася сумiш подиву i поваги:
  - Ви за одну нiч убили американцiв бiльше, нiж вони втратили за дев'ять рокiв вiйни в Афганiстанi.
  Путiн-Юлiана в'якнула:
  - Ну i дiлом їм!
  Офiцер помiтив iз певною логiкою:
  - Ага! Тим часом завдяки США в Росiю з Афгана скоротився потiк наркотикiв. I взагалi, що було краще, якби ми з талiбами воювали.
  Руда войовниця хвалькувато заявила:
  - Одна рота таких дiвчат i хлопчикiв, як ми, можна приєднати Афганiстан та Пакистан на правах колонiї до Росiї.
  Офiцер свиснув:
  - Ого, та й у вас амбiцiї. "Останнiй кидок на Пiвдень" читали?
  Путiн-Юлiана стиснула кулаки i впевнено вiдповiла:
  - Правильна книга! Я особисто прихильниця не багатополярного свiту, а планети, де є один господар Росiя. У людського стада має бути один пастух, а всiм свiтом керує єдиний диктатор! Тодi людство зможе нарештi вийти до зiрок i створити Гiпервселенську iмперiю! Уявiть собi свiт, де кожен росiйський володiє планетою.
  Дiти, миготивши сизими вiд пилу п'ятами, застрибували в пiдводний човен, туди ж внесли i карлика. Полковник зазначив:
  - Та ти мiркуєш, як Гiтлер.
  Руда мегера проревела:
  - Ну чому! Адже росiяни найобдарованiший народ на Землi i цiлком гiдний стати стрижневою нацiєю. Ми нiкого не пригнiчуватимемо, у майбутньому навiть негри отримають по планетi, а може навiть всесвiту.
  Офiцер покрутив пальцям бiля скронi:
  - Знаєш Путiн-Юлiана, тобою займатиметься психолог. А поки я думаю, знайди Байдена-Марiю та покинь мiсто.
  Вогняна войовниця образилася:
  - Чому? Адже ми не всiх убили!
  Полковник буркнув:
  - А що вам мало трупiв! Крiм того, вам нiхто не давав установки знищити всiх.
  Путiн-Юлiана сердито тупнула босою нiжкою, i проревела:
  - Якщо ми хочемо переконати американцiв: що напад скоєний чорним султаном, то маємо бути безжальними. I взагалi нам накази дає не полковник, а генерал-лейтенант.
  Офiцер зазначив:
  - Маєш на увазi "Булат". Вiн свого часу допомагав сербам боротися проти американцiв, тому затаїв на них злiсть.
  Руда мегера напижилася:
  - А я свого часу поклялася, що вб'ю за кожного серба по сотнi американцiв. Так що це лише початок!
  Путiн-Юлiана швидко викликала генерал-лейтенанта.
  - Менi потрiбний "Булат".
  У вiдповiдь сиплий голос:
  - Полковник Бiденко повiдомляє, що генерал спить.
  Руда гарпiя стала сердитися:
  - А чого вiн спить!
  У голосi звучало здивування:
  - Так уже чотири години ночi, адже вiн теж людина хоч i в погонах.
  Путiн-Юлiана буквально кипiла вiд злостi:
  - Чудово! Один спить, iнший читає моралi.
  Полковник розгублено повiдомив:
  - Нiчого не можу зробити!
  Руда войовниця похвалилася:
  - Ми засмажили Нью-Чер.
  Голос пожвавiшав:
  - Зрозумiло!
  Путiн-Юлiана продовжувала хвалитися:
  - Евакуювали дiтей!
  Полковник здивувався:
  - Звiдки дiти?
  - Жертви терористiв.
  - Молодцi! Так тримати!
  Руда войовниця впевнено заявила:
  - Але тепер думаємо добити спецназ янкi та угруповання "Стабiльнiсть" або пощадити тих, хто залишився.
  Офiцер запитав:
  - А що полковник пропонує?
  Войовниця з червоним волоссям зневажливо вiдповiла:
  - Зупиниться! Справа нiби вже зроблена, а зайва кров нi до чого!
  Наслiдувала втомлена вiдповiдь:
  - Може вiн i має рацiю! Час сховати iкла.
  Путiн-Юлiана знову тупнула босою нiжкою:
  - Ось це дуже сумнiвно! Вся правдоподiбнiсть нападу чорного султана йде до бiса. Ми перемагаємо й тут вiдступати.
  Полковник зауважив:
  - Ну добре! Я пропоную вам таке. Убийте двох ватажкiв адмiрала Джона Гамiльтона та Остапа Мелешко, а потiм вiдступайте.
  Руда рикнула:
  - Тобто компромiсний варiант.
  - життя суцiльний компромiс. - помiтив полковник.
  Путiн-Юлiана звернулася до напарницi:
  - Байден Марiя ти мене чуєш?
  Блондинка-термiнатор упевнено вiдповiла:
  - Звiсно!
  Руда гарпiя запитала:
  - Де ти?
  Байден-Марiя прочирiкала:
  - Щойно замочила адмiрала Гамiльтона, пiдпалила готель i зараз їду на танку "Леопард", пiдпалюючи все, що рухається.
  Путiн-Юлiана уточнила:
  - Це добре! Гамiльтона точно вбито?
  Блондинка зневажливо пирхнула:
  - Мертвiше не буває.
  Руда iз задоволеним виглядом вимовила:
  - Чудово! А де Мелешко.
  Дiвчина-термiнатор та колишнiй президент США вiдповiла:
  - Тут є проблема. У комп'ютерi немає iнформацiї. Крiм того, я вважала, що якщо ти з ним спала, то вiн твiй.
  Вогняна мегера зареготала:
  - Наївне припущення! З ким спиш той i твiй! Ну, це впасти!
  Байден-Марiя зiтхнувши вiдповiла:
  - Загалом такi ось справи, не маю уявлення про Остапу Мелешко.
  Руда гаркнула:
  - Атакуй штаб-квартиру угруповання "Стабiльнiсть" може бути, там когось знайдеш.
  Блондинка пискнула у вiдповiдь:
  - Я якраз до неї i пiд'їжджаю!
  Путiн-Юлiана повернулася до полковника:
  - Заради дружби народiв йду на компромiс зi своєю совiстю, але наступного разу вiд мене не дiждетеся пощади.
  - Гоп стоп! Тепер пощади не проси! Ну гаразд атакуй мерсi. - пiдколов полковник.
  - Мiж iншим мадмуазель.
  - Не важливо. Все одно ви м'ясники.
  Руда гарпiя єхидно вставила:
  - А ти, можливо, просто шпигун.
  Полковник насупився:
  - Ображаєш?
  Путiн-Юлiана рикнула:
  - Констатую факти.
  Офiцер заперечив:
  - Ти ще не народилася, а пройшов крiзь вогонь та воду в Афганi та Чечнi.
  Руда мегера буркнула:
  - Зате тут розслабився. Загалом нам з тобою говорити нема про що. Я просто атакую та б'ю!
  Дiвчина на всiх швидкостях побiгла мелькаючи круглими, у кровi п'ятами встрону, де линула стрiлянина. Її нiжки вже не хворiли.
  Марiя парою залпiв пiдпалила штаб-квартиру угруповання "Стабiльнiсть". Побачивши автомобiль, такий дорогий, позолочений бiля входу в офiс, дiвчина не втрималася.
  - Це круто!
  I наїхала гусеницями на машину. З боку в небо били п'ять струмкiв фонтану з рибок на чолi з царем Нептуном. Це само по собi було красиво, а кiлька трупiв надавали видовищу екзотичного вигляду.
  Байден-Марiя вiдзначила:
  - Надмiрна розкiш ознака легковажностi, легковажнiсть передвiсник швидкого руйнування!
  Стрiляти по фонтану не хотiлося, i дiвчина просто розгорнула кулемети вгору i дала чергу по снайперам та гарматним гнiздам. Потiм, набравши швидкiсть, таранила дверi.
  - Америка, Америка спiткав її прогрес, куди не кинеш погляду, робiтникам немає мiсць! - хихiкнула дiвчина-президент.
  Вискочив iз танка, вона рушила до офiсу. Машинка проникла першою, але поки що слiдiв Остапа Мелешко не виявила. Командував його заступник Алi Чагаєв. За нацiональнiстю узбек, колишнiй рекетир та досить непоганий боксер. Алi кричав:
  - Якi останнi зведення!
  Злякане виття у вiдповiдь:
  - Нас атакували з моря знищено одинадцять катерiв, двi баржi горять, пошкоджено траулер.
  I верески з iстерiєю:
  - Це пристойно дiстали нас! Де Джон Гамiльтон.
  - Не вiдповiдає, але з його готелю йде вогонь.
  - Схожий i там напад. Скiльки ж атакуючої сили? - До речi, Алi, не дивлячись на кримiнальне минуле, не любив блатних слiв i виглядав цiлком респектабельно.
  Шипiння у вiдповiдь:
  - А хто розбере! Тут вiйська супротивника немов невидимки, то з'являються, то зникають.
  Алi логiчно зауважив:
  - Це чи росiйський спецназ, чи чорний султан. Давно ми його намагаємось упiймати, але нiяк не вдається.
  У вiдповiдь почулося єхидне:
  - Нехай доведуть рахунок до мiльярда, i його самi спiльники видадуть.
  Байден-Марiя хоч слухала це, не зупинялася на мить. Дiвчина йшла вперед, атакувала, била, кромсала. Натискала на кнопки пальчиками босих, засмаглих нiжок.
  Байден-Марiю бiльше захоплювала можливiсть полоснути кинджалом, нiж просто застрелити. Справдi, коли викидаєш кулю, цього не вiдчуваєш, ну хiба що легку вiддачу. Щоправда, захопила парочку англiйських кулеметiв. Вони намагалися вести перехресний вогонь, але пiдвело наявнiсть мертвого сектора. Байден-Марiя облизнула губи:
  - На кому вiдiгратиметься.
  . РОЗДIЛ Љ 2.
  Пiдняла два диски-бумеранги i запустила у ворогiв, один рукою, другою ногою. Тi прокрутилися та зрiзали своїх супротивникiв.
  - Ось так! Не зрозумiєш, що краще кинути чи стрельнути.
  Путiн-Юлiана вiдповiла їй:
  - Найоптимальнiше це втекти!
  Байден-Марiя в'якнула:
  - Що ж ти цього не слiдуєш?
  Руда мегера логiчно вiдповiла:
  - Я зачищаю пiвденну сторону мiста.
  Путiн-Юлiана i справдi рушила далi вiд порту, прагнучи зiбрати ще бiльший урожай смертi. Органiзованого опору вже не було.
  Байден Марiя також не стояла на мiсцi. Прихопила англiйськi кулемети "королiвський бульдог". Звiсно, автомат добре. А тут такi залпи: всi змiтають поспiль, щойно тягнути на собi арматуру важкувато. Поверх за поверхом, убитi їх добиваєш.
  Щоправда, вже на передостанньому Путiна-Марiю чекало чергове випробування. Її атакував боєць, схоже також прикритий артефактом "броня". Принаймнi навiть суцiльний свинцевий потiк кулемета його не брав. Сам вистрiлив з АК-103, теж без ефекту, хоча дiвчина вiдчула легкий жар.
  - Вiд цих не пробиваних у мене нудить. - заявила Байден-Марiя.
  - А що ти пташка думала? - Бандит, мабуть, здогадався, що перед ним дiвчина.
  Блондинка-термiнатор вiдповiла:
  - Та рiзне! Зокрема, як би нам битися на кинджалах.
  Громила ревнув:
  - Якщо тобi спротивило життя давай.
  У супротивника був справжнiй меч. Речиця серйозна здатна лоскотати не лише дiвчину.
  Байден-Марiя зважила досить довгий кинджал, вiн iз такого твердого металу, що досi не затупився.
  Войовниця перевiряла:
  - У тебе перевага в довжинi, а в мене в головi!
  Бандюга у вiдповiдь, ревнув:
  - Жiнки, особливо блондинки, розумними не бувають. Якщо хочеш зберегти своє життя, став на колiна i зроби, менi мiне.
  Байден-Марiя холоднокровно вiдповiла:
  - Своєю непристойною пропозицiєю ти сам собi продовжив муки. - Дiвчина-президент стрибнула на свого супротивника. Той витончено вiдступив, парирувавши випад:
  - Не дуже погано для повiї!
  Блондинка образилася:
  - Я порядна жiнка.
  Громила єхидно вимовив:
  - Я бачу незаймана!
  Байден-Марiя здивувалася:
  - Ти що пророк?
  Бандюга проскулив:
  - Цiлком можливо! Втiм, дещо можна вгадати, дивлячись в однi очi.
  Байдена Марiю здивувало, звiдки вiн знає, що вона блондинка, адже пiд камуфляжем нiчого не видно. Не така вже дурна, щоб усiм розкривати свою особистiсть. Ну, а те, що Байден-Марiя незаймана, цього взагалi нiхто не знає, крiм ФСБ. Чи може це агент ЦРУ?
  Дiвчина-президент зробила складний випад, але противник парирував, вiдступивши i в свою чергу, провiв серiю у вiдповiдь.
  Байден-Марiя вiдхилилася, нi, все ж таки вiн рухався повiльнiше за неї як людина дуже майстерна, не нижче майстра спорту мiжнародного класу з фехтування, але саме як звичайний бiлковий тип.
  Безумовно, Байден-Марiя була швидше i спробувала цим скористатися. Дiвчина зробила пару випадiв, розгойдуючись на босих нiжках, потiм провела прийом "каракатиця", але не змогла зачепити супротивника.
  - У тебе чудова мускулатура. - Сказав вiн. - Такi точенi iкри, видно iдеальнi м'язи без крапельки жиру. Навiть дивно, що жiнка може мати таке сухе тiло.
  - Тебе це вражає? - запитала Байден-Марiя.
  Бандит вигукнув:
  - Вiд частини так! Не хотiлося тебе вбивати!
  У цей момент у Байдена-Марiю встромилося кiлька автоматних черг. Одна з куль по дотичнiй вдарила у бронежилет.
  Блондинка-термiнатор розсердилася:
  - Ось чорт! Ти мене замовляєш, а тим часом iншi пiдонки стрiляють.
  Покидьок надзвичайно майстерний у фехтуваннi, вiдповiв:
  - Се ля вi! Таке життя! Не я уб'ю так решту. Так що гарантую тобi труну незаймана.
  У головi у Байдена-Марiї промайнула думка:
  - А не придбали його очi пiд впливом артефакту якостi iкс-променiв. У цьому випадку йому видно кожну мою жилку, i навiть рухи преса. Цим i пояснюється те, що вiн такий прудкий i вгадує мене.
  Войовниця вигукнула:
  - Ну гаразд бiльше зволiкати немає сенсу!
  Дiвчина атакувала супротивника все силами i навiть босими ногами. Вiн вiдступав, насилу паруючи. Байден-Марiя не звертала уваги на пострiли хоч разiв три її нехай у ослабленому виглядi, але потрапили. Привчивши опонента до певної послiдовностi рухiв, вiн уже парирував автоматично. Дiвчина напружила м'язи, нiбито для удару, сама вивернувшись, виконала пiдсiчку i спритно пiдставила кинджал. Її противник налетiв на вiстря горлом. Правда лезо його меча змогло подряпати Байден-Марiї груди, навiть кров виступила.
  Войовниця-блондинка iз задоволеним виглядом вимовила:
  - Ну, ось ще один монстр повалений. Але взагалi я вже стала знемагати вiд такого натиску.
  Розвернувшись, дiвчина дала чергу, що примусила замовкнути тих, що стрiляли. У низ полетiло кiлька АК та М-26. Байдену Марiя навiть стало смiшно.
  Дiвчина пискнула:
  - Ось ви самi кидаєте зброю.
  Путiн-Юлiана перервала її:
  - Все гаразд Байден-Марiя?
  Дiвчина чесно вiдповiла:
  - Щойно у мене була битва на рiвних пiдсумок пари ударiв, i легка рана.
  Руда мегера кивнула:
  - Не дуже погано, а поки що просто добиваю. Мелешко не знайшла?
  Блондинка видала:
  - Поки немає!
  Путiн-Юлiана наказала:
  - Шкода! Захопи його заступника живим.
  Байден-Марiя зiтхнула:
  - Постараюсь.
  Руда мегера буркнула:
  - I заразом забери у того монстра, що ти звалила артефакти.
  - Я саме це й роблю! - ображено заявила Байден-Марiя.
  Справдi видобуток був багатим. Цiлих вiсiм "Бронi", два майже не зустрiчаються каменi "Погляд" якi дозволяють дивитися крiзь стiни та одяг. Камiнь кохання, i два "Плюси" один невiдомий ФСБ класифiкацiї.
  - Та це вже дещо! - сказала з натхненням Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - Тобi щастить i менi щастить. Зустрiнемось, подiлимося.
  Блондинка погодилася:
  - Само собою!
  Озброєна до зубiв Байден Марiя пiднялася на останнiй поверх. Тут мало було народу. Четверо автоматникiв. Дiвчина зробила їм носа. Тi вистрiлили, вилупивши очi на невразливого бiйця.
  - Якi ви наївнi хлопцi. - Байден-Марiя вистрiлила їм ножнi кiстки, больовий шок сильний, вiдключає свiдомiсть, зате людина залишається живою. - Ну, невже ви думаєте, я пiшла б так вiдкрито, не будучи впевненою, у повнiй безпецi.
  Броньованi дверi виявилися закритими, але Байден-Марiя просто пiдiрвала стiну, обваливши бетон.
  - I цi мавпячi хитрощi не допомагають.
  Дiвчина стрибнула всередину. Її вигляд став веселим. Алi Чагаєв тримав у руцi РПГ - 29, готовий вистрiлити будь-якої митi.
  Блондинка-термiнатор гримнула:
  - Обережнiше на такiй дистанцiї тебе посiче осколками.
  Бандит проголосив:
  - Менi все одно!
  Войовниця посмiхнулася:
  - Чи розраховуєш на рай узбек?
  Той несподiвано випалив:
  - Я атеїст! У церковнi казки не вiрю.
  Байден-Марiя посмiхнулася.
  - Я все одно пiду вбiк. Дiвчина вистрiлила з рукавички пальця голкою. Вiн паралiзував кiнцiвки бiйця.
  I цвiркнула:
  - Ось так все дуже просто.
  У вiдповiдь хрип:
  - Ти хто такий!
  Байден-Марiя вирвала РПГ iз застиглих рук, i шльопнула Алi по носi:
  - Жити хочеш?
  Той простогнав:
  - Звiсно!
  Блондинка суворо промовила:
  - Розкажи, куди пiшов Остап Мелешко.
  Узбек логiчно сказав:
  - Я знаю вас! Як тiльки скажу, ви мене одразу вб'єте.
  Войовниця зробила наївнi очi:
  - Але навiщо?
  Алi логiчно вiдповiв:
  - Я ж зайвий свiдок, який вам не потрiбний.
  Байден-Марiя посмiхнулася.
  - Мого обличчя ти не бачиш, постать безформна, голос змiнений. Навряд чи ти зможеш дати досить повне наведення Iнтерполу чи ЦРУ, що мене впiймали. Тим бiльше, обов'язково залишаться тi, хто бачив мiй силует. А те, що ми є бiйцями високого класу, це й так зрозумiло.
  Узбек пробурчав:
  - I який висновок?
  Блондинка-термiнатор щиро вiдповiла:
  - Немає резону тебе вбивати! А ось тобi є сенс розповiсти.
  Алi буркнув:
  - I який?
  Байден-Марiя вкрадливо промовила:
  - По-перше, збережеш життя.
  Узбек погодився:
  - Це найголовнiше.
  Войовниця продовжила:
  - По-друге, що не менш важливо, прибереш свого шефа. В цьому випадку в тебе чудовi шанси очолити угруповання Стабiльнiсть.
  Узбек невдоволено буркнув:
  - Або її огризок.
  Байден-Марiя логiчно помiтила:
  - Ви за допомогою американцiв швидко вiдновите свiй вплив та чисельнiсть. Тож це не стане проблемою.
  Алi погодився:
  - Можливо!
  Блондинка спокiйним тоном продовжила:
  - I третє! Джон Гамiльтон убитий, i те, що ваш ватажок залишився живим, розлютить ЦРУ. I тут вони спустять на вашу органiзацiю всiх собак. А так все буде простiше: ока за око, зуб за зуб, ватажок за ватажка! Зрозумiв мене.
  Узбек явно зрадiв:
  - Ви все чудово зобразили! Добре, якщо присягнете, що збережете менi життя, видам.
  Моральна Байден-Марiя впевнено промовила:
  - У мене строгий принцип, нiколи не присягатися. А завжди говорити правду. Та й вибору в тебе немає, крiм як вiрити, iнакше я тобi засуну розпечену кочергу в дупу.
  Алi охоче вiдповiв:
  - Добре, вiн у пiдземному бункерi. Щоб увiйти туди, потрiбно повернути хвiст срiбної рибки. Там до речi зберiгається ще п'ять мiльйонiв доларiв та мiльйон Євро.
  - Якщо ти не збрехав, то житимеш. А поки поспи, моя радiсть. Байден-Марiя передавила сонну артерiю заступнику ватажка.
  Вниз спуститися було простiше, ворогiв було мало, а тих, хто ще клали штабелями. Втiм, Байдену-Марiї було майже нудно, як у комп'ютернiй грi пiсля проходження найскладнiшого етапу, коли залишаються лише непрямi рiвнi.
  Войовниця сказала сама собi:
  - Збрехав вiн чи нi! Але своє завдання ми з будь-якого виконали.
  Не пошкоджений фонтан випромiнював трохи синювату воду. У ноги вiн був пiдсвiчений i здавався таємничим. Байден-Марiя торкнулася хвоста i завагалася. Аж раптом це приведе в дiю велику кiлькiсть вибухiвки. Якщо рвоне, то рвоне капiтально.
  Правда в цьому випадку i будiвля обрушиться, Алi Чагаєв загине, а в ньому дiвчина не виявила великого потягу до самопожертви. Повернувшись Байден-Марiя, кинула всередину свою паличку-виручалочку диск-бумеранг. Вiн пролетiв трохи, не торкнувшись стiни. Когось зачепив, почувся передсмертний скрик.
  - Гарна зброя! - сказала Байден-Марiя. - Саме знає, кого вбивати.
  Дiвчина пiдхопила пальцями диска, кров до цього металу нiколи не прилипала.
  Застрибнула, помчавши на всiх швидкостях, вниз вели крутi сходи, на них два трупи.
  - Вибачте будь ласка. - Дiвчина вклонилася. - Ну, ось так ненароком вийшло.
  Неохололi трупи мовчали, на розрiзаних обличчях з'явилася подоба гримаси. Тут Байдену-Марiї здалося, що мрець шепнув:
  - Та пiшла ти!
  Войовниця пискнула:
  - Якi ви не ввiчливi.
  Дiвчина рушила далi, вловила тривожне дихання, троє людей стояли в засiдцi за дверима. Чим приглушити їх? Гранатою?
  - Нi надто примiтивно!
  Байден-Марiя сиганула зi сходiв униз, розширивши ноги. Приземлилася, нахилилася, пропустивши над головою чергу. Раз рушила чолом одному в сонячне сплетiння, а двом iншим руками в пах.
  - Ось швидка банальна кастрацiя.
  Троє бiйцiв осiли, бiй закiнчився.
  У наступнiй кiмнатi нiкого не було, але наприкiнцi коридору тривожно дихала людина. Причому досить великий. Байден-Марiя бачила фотографiю Остапа Мелешка у комп'ютерi, двометровий богатир. Навiть знiмався разом iз братами Кличками. Байден-Марiя любила цих бiйцiв особливо Володимира. Тепер ось Мелешко на неї чекає, напевно застиг iз пiдствольним гранатометом. Швидше за все, так уподобаний мiсцевим РПГ-29, теж не мала сили i не дуже дорогий.
  Вбити, втiм, не важко, але хотiлося б глянути у вiчi, поговорити перед смертю.
  - Вбити iнодi можна, вiдiбрати надiю нiколи не можна! - шепнула Байден-Марiя.
  Дiвчина мiцно задумалася. Вiдкрити дверi не чути майже неможливо, вiн обов'язково або блиск тiнi, або скрип титану. А з iншого боку, кiмната iзольована, навiть автономна вентиляцiя. Щоправда, можна пробувати простiший навiть дитячий варiант.
   Байден-Марiя навшпиньки пiдiйшла до дверей, дякую знову натягнутi на нiжки, надто вже витонченi для бiйця, чобiткам, прив'язала до ручки дрiт i, вiдiйшовши на безпечну вiдстань, натягла. Дверi сiпнулися, i тут же була умовна рефлекс. Пострiл та вибух. Запуск заряду гранатомета уламав титан. Уламки розлетiлися в рiзнi боки, пекучий дощ ледь не зачепив дiвчину.
  - Ну, ось ти i розкрився миленький.
  Байден-Марiя кинулася до отвору, доки не розвiявся пил. Її швидкiсть допомогла їй вчасно прорватися до самого супротивника. Той встиг, вкинутий новий АКМ-123, але дiвчина, пiрнув рибкою, вниз вибила зброю. Потiм вони зчепилися.
  Двометровий богатир важив не менше ста тридцяти кiлограмiв i мав потужнi м'язи. Байден-Марiя не мала i вiсiмдесяти, але за п'ять секунд вивернула йому руку, змусивши застогнати вiд болю. Мелешко промимрив:
  - Та хто ти такий!
  Дiвчина рикнула:
  - Воїн Аллаха!
  Бандит проревiв:
  - Брешеш! Такi прийоми вивчають лише у росiйському спецназi.
  Переодягнута блондинка пискнула:
  - А що у Росiї немає мусульман?
  Мелешко, втiм, не був дурнем:
  - Я все зрозумiв, це провокацiя ФСБ. Ви хочете, щоб Америка допомогла вам у полюваннi на Чорного султана ось i влаштовуєте провокацiї.
  Рев у вiдповiдь:
  - Ти помиляєшся невiрним.
  Досвiдчений українець вiдповiв:
  - Я вже передав на базу США, що росiйська провокацiя. Вам не терпиться вiдновити СРСР це в'язницю народiв.
  Байден-Марiя машинально брякнула:
  - СРСР не в'язниця братня сiм'я. I народи не хотiли його розвалу.
  Ватажок огризнувся:
  - Так уже й не хотiли. А чи воля, виражена на Українському референдумi?
  Блондинка-термiнатор, забувши, що сама була президентом США i сприяла розвалу, буркнула:
  - Там постановка питання була не коректною. За незалежнiсть ви чи залежнiсть. На iншому референдумi українцi хотiли жити в СРСР, i ти це знаєш.
  Мелешко агресивно проревiв:
  - Взагалi дивний убивця! Адже ти прийшов мене замочити так сечi. А дискусiї лише трясуть повiтря.
  Байден-Марiя впевнено сказала:
  - Менi потрiбна не лише твоя смерть.
  Ватажок жорстко вiдповiв:
  - Капуста в броньованому ящику, якщо хочеш, подавись їй.
  Блондинка помiтила:
  - I грошi не найголовнiше.
  Мелешко агресивно брякнув:
  - Звичайно, для вас головне це служiння Росiї.
  Байден-Марiя вкрадливо промовила:
  - А хiба ви не бачите, на що США перетворюють Україну.
  Ватажок угруповання "Стабiльнiсть" впевнено вiдповiв:
  - У процвiтаючу Захiдну державу, а коли ми жили в СРСР у найбагатшiй країнi цукор, масло, хлiб, були по талонах. Ми хлопчаки бiгали напiвголоднi, а зараз, принаймнi, позбавленi цього приниження.
  Блондинка не зовсiм впевнено помiтила:
  - Це вина Горбачова.
  Українець зауважив:
  - I за Брежнєва не було ситостi.
  Байден-Марiя сiла на коня:
  - Брежнєв був українцем. Народився у Днiпропетровську. Адже ви це знаєте.
  Мелешко демонстрував безстрашнiсть:
  - Гаразд! Вбивай мене швидше! Все одно я розповiм усiм, що це росiйська провокацiя.
  Байден-Марiя завагалася, було пiдозрiло, що здоровий, юнак сам напрошується на смерть.
  - I вам нiчого не шкода?
  Рiшуче у вiдповiдь:
  - Нi!
  - То хоч помолiться! Байден Марiя перехрестилася.
  У вiдповiдь грубе:
  - Я католик!
  - Тим бiльше!
  - Але не фанатичний. - Було видно, що Мелешко охреститися знехотя. - Ну, тепер задоволена?
  Байден-Марiя стала шепотiти молитву, а голос Путiна-Юлiани перервав її:
  - Та кiнчай з ним швидше, iдемо!
  Блондинка здивувалася:
  - А навiщо поспiшати?
  Руда пояснила:
  - Скоро розвидниться, а нам ще треба забрати зброю з пiдводного човна.
  - Гаразд! - Байден-Марiя спитала тихим голосом у Остапа. - Ви покаялися i змирилися перед Господом Iсусом.
  Ватажок гаркнув:
  - Боляче менi це треба!
  Войовниця зi смутком у голосi промовила:
  - Тодi з великою скорботою в душi я вбиваю вас. Надто вже багато ви знаєте.
  Байден-Марiя вдарила рубом долонi в лоб, а потiм, коли Мелешко обм'як, стиснула шийнi хрящi.
  - Це жахливо! - Вiдкинувши труп, дiвчина ретельно перевiрила примiщення, чи немає прихованих камер. Виявилось, що є. Байден-Марiя стерла всi записи та розбила їх. Безперечно, прихопила грошi. Два каменi "броня" що були на ватажку. Якийсь невiдомий артефакт, фiолетового в зелену цятку кольору. Ну i все, ватажок угруповання "Стабiльнiсть" не був особливо нашпигований камiнчиками. От може тому й загинув так бездарно. Дiвчина ще трохи покрутилася, за допомогою приладу перевiрила наявнiсть жучкiв.
  - Нi, схоже, що все чисто! - заявила Байден-Марiя. Востаннє, ввiчливо вклонившись трупу, вирушила нагору. - Все начебто добре. Я впоралася iз завданням, а на серцi тяжкiсть та бiль. Може це через велику кiлькiсть кровi. - сказала вона сама собi.
  Дiвчина швидко пiшла, зверху троє солдатiв противника спробували сунутися, але були скошенi одним кидком диска-бумеранга.
  - Я добрий перукар, пiдрiвняю вам косми. - виявила красуня чорний гумор.
  Байден-Марiя вибралася назовнi. Її спитала Путiн-Юлiана.
  - Ну як ти?
  - Нормально!
  Руда впевнено додала:
  - Стрiляю, пiвденна частина мiста здебiльшого зачищена.
  Блондинка-термiнатор вiдповiла:
  - А я вирiшила проблему Мелешка. Тепер у нас всi цiлi вирiшилися - крутими розворотами.
  Путiн-Юлiана кивнула:
  - Це добре! Прихопи танк "Леопард", тих, хто вцiлiв поганяємо.
  Дiвча зi свiтлим волоссям погодилася:
  - Я сама думала, що цей чудовий екземпляр нiмецької науки, нагодi нашим дослiдникам.
  Руда мегера помiтила:
  - Везуча ти Байден-Марiя, ватажкiв убила, супертанк захопила.
  Войовниця-блондинка щиро вiдповiла:
  - Зате ти дiтей урятувала, а це найдорожча нагорода.
  Путiн-Юлiна несподiвано стала грубiшою:
  - Що ж тобi прикро святоша.
  Байден Марiя вискочила i рушила до танка. По дорозi її пробували обстрiляти з кулемета, але ця спроба виявилася жалюгiдним гавкотом пригнiченої шавки.
  - Так, навiть нецiкаво! - Пострiл i троє кулеметникiв з передсмертним вигуком полетiли з даху. - Непогано мене вiтаєте хлопчики. - Сказала вона.
  А ось i танк, за формою лобова частина "Леопарда", нагадує щучу голову або радянський танк IС-3. Машина правда мала для свого часу чудовi броньовi та не важливi ходовi якостi. Пробула на озброєннi приблизно рiк, а потiм змiнив її менш естетичний, але бiльш практичний IС-4. Байден-Марiя подумала, що нiмцi дещо схожi на японцiв, переймаючи чужi iдеї. Зокрема, "Пантера" багато що запозичила у Т-34, i була навiть потужнiшим i важко броньованим танком, приблизно на чотирнадцять тонн важчим за радянський. Але головний свiй недолiк дорожнечу вона не зжила. Ось i "Леопард"-5 перевершує i "Амбрамс" i Т-90, а може навiть у бронi i Т-100, але дуже дорогий. Отже для масового виробництва не придатний.
  Щоправда бiля танка в засiдцi засiло два кулемети, та БМП. Що треба з ними розiбратися. Зокрема, застосувати гранати!
  ОГУ-3, серед трофейних цiлком пiдiйдуть. Зараз модно як уламки використовувати голки. При вибуху вони обертаються i розривають на тiло. Зброя негуманна, зате ефективна. Марiя пiдкинула гранати в руках, розрахувавши траєкторiю. Тi прокрутилися по звивистiй траєкторiї, i хвиля осколкiв заглушила кулеметникiв.
  Дiвчина-блондинка перехрестилася:
  - Злетять вашi душi пiд гуркiт лiтака, покинули пуп землi! У безкраїх просторах мерехтить щось, квiтка розпустилася вдалинi! - заспiвала вона подобу молитви.
  Тепер залишилося покiнчити з БМП. Теж досить серйозна проблема. Ця машина подiбна до вовкодава, тим бiльше не росiйська модель, а нiмецький "Носорiг" - 4, з активною бронею та двома 88-мiлiметровими гарматами, чотирма кулеметами вагою в сорок шiсть тонн. Такий може взяти лише РПГ - 29, вже РПГ - 7 або 19 не дiє. Досить низька машина з великим нахилом броньових листiв навiть потрапити важко. А гармати зенiтнi скорострiльнi.
  Байден-Марiя згадала документальнi зйомки, наскiльки скорострiлений був нiмецький "Тигр", особливо королiвський. I, тим не менш, був випадок, коли хлопчик рокiв чотирнадцяти пiдiрвав себе разом iз гранатою, бiля цистерн iз пальним. В результатi сталася пожежа, i згорiло тридцять новеньких тигрiв iз них десять королiвських. Це був подвиг гiдний цiлої дивiзiї, а зробив це один пацан. Звичайно, не без щастя, та побiчно йому допомогли партизани, що рвали рейку i зiбрали своїми диверсiями на вокзалi велику кiлькiсть технiки. Але ось вiддати своє життя i не як шахiд, що розраховує на гарем, а маючи атеїстичне виховання за Батькiвщину. Чи змогла б це зробити сама Байден-Марiя?
  Дiвчина передумала з РПГ пiдiрвати "Носорiг" може кожен, а якщо знищити його голими руками.
  Байден Марiя стала короткими перебiжками пробиратися до машини. Вона намагалася рухатись так, щоб її не помiтили. Це важко, доводилося ховатись за трупи. Але зрештою майже вдалося. Її помiтили зовсiм близько, вдарили кулемети.
  - Руссiш Шван! - прокричали нiмецькою.
  Байден-Марiя ледве встигла заскочити пiд черево, машина завелася i почала рухатися, намагаючись розчавити смiливе дiвчисько. Дiвчина вчепилася в гак, пiдколупнула шарнiр. Вона чудово зналася на механiцi i ось гусениця злетiла з колiс.
  - Ось ублюдочна потворнiсть! - промимрив нiмець.
  Його напарник додав:
  - У пика! Схоже, росiйська свиня зачепилася.
  Вiзок у вiдповiдь:
  - Дай я зганю його.
  Стурбовано:
  - Чим чорт не жартує, вiн тебе застрелить!
  Впевнене булькання:
  - А я вогнеметом!
  Пляскання по плечу:
  - Дiй Мартiн.
  Нiмець iз люлькою та баком виповз iз вежi. Його очi злiсно блищали.
  - Смажу росiйську свиню, i буде шашлик.
  Полум'я спалахнуло, спустившись на дно БМП. Байден-Марiя не стала вiдчувати надiйнiсть артефакту "Броня" проти вогню. Хоча воно, безумовно, пом'якшувало руйнiвнi наслiдки. Дiвчина погладила диск-бумеранг.
  - Скiльки разiв я тобою користувалася, послужи ще раз. - Байден-Марiя акуратно поцiлувала губами, свою метальну зброю. Потiм запустила. Труднощi в тому, що кидати доводилося, не бачачи мети наослiп, орiєнтуючись лише на слух, здригання корпусу та iнтуїцiю.
  Войовниця погодилася:
  - Та все не так вже й солодко.
  Проте внутрiшнє вухо не пiдвела Байдена-Марiю, лезо зрiзало одразу двох нiмцiв. Висунув цiкаву голову офiцера i вогнеметника, що сплутав бiй i вечiрку.
  Байден-Марiя швиденько застрибнула вгору, в кабiнi залишалося тiльки двоє, але вони не могли встежити за стрiмкими рухами замаскованої дiвчини.
  - Як завжди запiзнилися! На вiйнi, проґавивши секунду - можна втратити вiчнiсть! - зауважила розвiдниця.
  Тепер усерединi вона налаштувала "Носорога" i викликала Путiна-Юлiану.
  Войовниця-блондинка проворкувала:
  - У мене двi новiтнi нiмецькi машини. Їх одразу вiдвести важко, роздвоюватися я поки що не вмiю.
  Путiн-Юлiана вiдповiла:
  - Я вже йду до тебе!
  У цей момент запищало в навушниках, i почувся голос генерал-лейтенанта.
  - Ну як проходить зачистка?
  Руда мегера впевнено вiдповiла:
  - Чудово! Ватажки знищенi, а вбили, думаю не менше двох тисяч на двох.
  Генерал прорепетував:
  - Ви що з глузду з'їхали. Я наказую негайно зупинитися i покинути Нью-Чер.
  Путiн-Юлiана здивувалася:
  - А ви що не бажаєте повного знищення угруповання "Стабiльнiсть"?
  Генерал iз пiдкупною щирiстю в голосi вiдповiв:
  - Нi! Це не у наших iнтересах. Та й взагалi, чому ви думаєте, що ми не можемо використовувати у своїх цiлях проамериканськi угруповання. Наприклад, в Українi вплив ФСБ пiсля приходу до влади помаранчевих лiдерiв навiть зрiс.
  Руда войовниця радiсно вимовила:
  - Я це завжди пiдозрювала! Заодно чудова нагода влiпити європейськi цiни на газ! Ми вас розчарували?
  Великий начальник спецслужб зазначив:
  - Нi, в принципi я радий! Двоє бiйцiв ФСБ за одну нiч нiколи не знищувало стiльки добре озброєних хлопцiв, причому тих, хто має не малий бойовий. Це сенсацiйна новина, яка демонструє немислимi межi бiоiнженерiї.
  - Слабкуватий американський спецназ! - заявила Байден-Марiя.
  Генерал заперечив:
  - Не скажи. Американськi рейнджери мають досвiд проведення спецоперацiй та боїв у всьому свiтi. Та й технiчно оснащенi краще за наших. Тiльки останнiм часом ми стали їх трохи обганяти завдяки збiльшенню фiнансування. I то лише у деяких напрямках. А якщо брати статки вiйськ у масi...
  Блондинка-термiнатор вiдповiла, огризаючись:
  - Гаразд, це вже не має значення! У нас є двi машини: танк "Леопард"-5, та "Носорiг"-5, новiтнi моделi. Вам було б цiкаво отримати їх?
  Начальник пiдтвердив:
  - Звичайно, це експериментальна зброя. Нам знадобилося б вивчити деякi нiмецькi ноу-хау. Зокрема, ракетна технiка та першi реактивнi лiтаки були запозиченi з Нiмеччини.
   Путiн-Юлiана постукала у броню:
  - Привiт Байден-Марiя! Ось я прийшла, кров'ю обiгрiлася.
  Блондинка-термiнатор гримнула:
  - Давай заскочи в "Леопард" отримано наказ: йдемо!
  - Я пiдтверджую це! - гаркнув генерал.
  Руда гарпiя проревела:
  - Чула! Але менi так сподобався процес вiйни, що важко вiдiрватись. А як тобi?
  Байден-Марiя хотiла вiдповiсти позитивно, але тут перед очима промайнули численнi покрученi трупи, їхнi розбитi обличчя, однi перекошенi болем iншi блаженнi. Їй навiть стало погано, i вона проворкувала:
  - Нi, вистачить сьогоднiшня нiч, перейшла всi межi, йдемо.
  Путiн-Юлiана iз фантастичною швидкiстю прорвалася до "Леопарда". Двоє тих, хто сидiв на бронi, були скинутi. Дiвчина шляхом нескладних манiпуляцiй вiдчинила люк, заскочивши усередину.
  Байден-Марiя теж не гадала часу, взяла i начепила гусеницю на колесо. Її з наполегливiстю дятла, що стукає в броню, намагалися обстрiляти. Дiвчина не хотiла вiдповiдати, але коли обстрiл став надто наполегливим. Пробурмотiла:
  - Ну чому люди не цiнують, доброти та стриманостi. - Байден-Марiя секундною чергою заткнула пащi, що плюють свинцем.
  Путiн-Юлiана вiдповiла їй:
  - Людина пiдкоряється силi, поважає жорстокiсть, зневажає м'якiсть i не цiнує доброти!
  Блондинка-термiнатор прошипiла:
  - Собачi iнстинкти!
  Руда войовниця додала:
  - Виробились у результатi еволюцiї!
  Свiтла войовниця прохрипiла в лютi:
  - А може, вигаданi дияволом.
  - Навiть якщо Люцифер iснує, це свiтлий i благородний ангел. Так навчає Бiблiя. Адже Господь створив його досконалим та добрим. - Путiн-Юлiана iз задоволенням увiмкнула коробку передач, за шiсть секунд танк розiгнався до сорока кiлометрiв. Вона дала чергу в далечiнь, але розстрiлювати, власне, не було кого. Роздертий гарнiзон бiльше не мiг чинити опiр. Так вiйна перестала бути цiкавою.
  Войовниця рудої мастi з удаваним жалем, пискнула:
  - Бiдолашнi хлопцi, скiльки вас ми поклали.
  Байден-Марiя повернулася до дискусiї:
  - Я вважаю, що Люцифер i справдi спочатку був добрим, пiднесеним i благородним ангелом. Але в його серцi оселилася грiх та гординя! Так вийшло, що пiд впливом грiха - таємницi беззаконня гарне в душi головного ангела почало вiдмирати, i зародилася злiсть.
  Люцифер, звернувши нас до Содому ,
  Народження грiха та гординi!
  Пiдняв меч на священний Господнiй престол,
  I вирiшив, що тепер вiд всесильного!
  Проспiла Байден-Марiя. З її сапфiрових очей викотилися двi перлиннi сльози, вони ковзнули по атласнiй щiчцi i капнули вниз. Дiвчинi стало дуже гидко, за свою жорстокiсть. Путiн-Юлiана вловила її настрiй.
  - Тепер нам потрiбно забрати зброю "Стiнгери" та передати їх терористам. Такий у нас початковий план. Треба увiйти у довiру до Чорного султана.
  Блондинка-термiнатор погодилася:
  - Цiлком розумне припущення. Але спочатку покинемо мiсто, Нью-Чер трохи набрид.
  Руда войовниця з усмiшкою вiдповiла:
  - А менi подобається. Створити серед Чорнобильських просторiв досить пристойний анклав не кожному пiд силу.
  Войовниця свiтлої мастi кивнула:
  - У цьому "Стабiльнiсть" не дорiкнеш.
  Танк та БМП котили з мiста, поступово вони розганяли свою швидкiсть, намагаючись вичавити максимум. "Леопард" розiгнався до вiсiмдесяти п'яти кiлометрiв за годину, А БМП перестрибнула за сто.
  Руда мегера вiдзначила:
  - Не жени так Байден-Марiя, раптом нарвешся на засiдку.
  Блондинка-термiнатор в'янула:
  - Тодi насаджу противника на два стволи!
  По дорозi їм потрапили три мотоцикли, один навiть вистрiлив з мiномета. Втiм, розстрiлювати їх у стилi комп'ютерної гри дуже приємно.
  - Ми володарi вогняних трас. - заявила Путiн-Юлiана. - потiм спитала полковника. - Скрiпивши серце ми вийшли з гри. Це було важко, але потрiбно.
  Той по радiо вiдповiв:
  - А що ви хотiли зробити цю територiю безлюдною? До наших стратегiчних планiв це не входить.
  Руда войовниця помiтила:
  - Добре, але вплив угруповання "Стабiльнiсть" пiдiрвано. Значить, потрiбно вам щось змiнити в полiтицi всерединi зони.
  Полковник неохоче пробурчав:
  - Звичайно, але це вирiшить найвище керiвництво. А поки що ловите чорного султана.
  Минувши вал дiвчини, в'їхали у джунглi. Попереду свiтилися аномалiї.
  - Саме мiсто, можливо, має якийсь захист вiд цих чудес. - помiтила Байден-Марiя. -Розкривши її природу ми могли суттєво просунутися в освоєннi зони.
  Руда войовниця кивнула:
  - Звiсно, могли! Але ж це роблять i без нас! Найкращi вченi працюють.
  Блондинка жорстко помiтила:
  - А що вченi, досi не навчилися лiкувати СНIД та рак. Скiльки людей помирає у муках. От я б цим зайнялася.
  - У Росiї систему охорони здоров'я необхiдно модернiзувати за прикладом Куби. Адже грошей вистачає, можна зробити її безкоштовною та доступною всiм. - Путiн-Юлiана пiдняла до верху пальцi. - Крiм того, було краще, якби хлопцi та дiвчата служили разом, створюючи змiшанi роти. Подумати тiльки юнака на свiтанку сил i лiбiдо на рiк, а ранiше на два роки позбавляли жiночої ласки. Недаремно виросли злочини на сексуальному ґрунтi. Секс найкращi лiки вiд усiх душевних хвороб, але, на жаль, дорогi та важкодоступнi! - помiтила Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя єхидно вставила:
  - У тебе я бачу тiльки це на умi!
  Руда мегера впевнено вiдповiла:
  - Цiлком нормальний iнстинкт! Хто не любить сексу, той не любить життя i не цiнує радостi тiла! А загалом ми пiд'їжджаємо!
  Танк та БМП об'їхали аномалiю, потiм ще одну вирву. Потягло свiжими розрядами. Аномалiя потягла свої щупальця, майже невидимi, але вiдчутнi, тож завiбрувала броня, наче по нiй застукали камiнчики.
  - Це досить цiкаво, я вiдчуваю хвилi, дуже дрiбний дiапазон, вони нагрiвають покриття! - сказала Байден-Марiя.
  Руда войовниця пiдтвердила:
  - Я теж не колода! Та це вже дещо! Крiм того, нашi танки - це скупчення металу i можуть спричинити негативну енергiю.
  Блондинка висловилася:
  - Може спробувати уламковий снаряд! Струс повiтря змiнить параметри поля.
  - Нi, краще просто обiйдемо! - Дiвчина-президент вразила джойстиком. Взагалi, нiмцi це розумно придумали. Замiсть керма i кнопок, використовувати як керування елемент iгрової приставки. Не даремно нiмецькi "Мерседес" та БМВ такi популярнi машини, навiть росiйський президент їх поважає.
  Пiд гусеницi сунувся пацюк, звiр клацнув iклами i кинувся пiд машину.
  Трiск ребер, що ламають, i пролитої кровi, сповiстив, що тварюка тиранять.
  Ще десяток таких монстрiв зняли кулеметнi черги.
  - I з ними покiнчено iз гарантiєю. - заявила дiвчина-президент.
  Щуроособаки, та iншi тварюки вiд танкiв шарахались, мабуть, приймаючи їх за небезпечних звiрiв-мутантiв.
  - Дивись вони нас боятися! - Байден-Марiя вказала пальцем.
  - Не велика заслуга, ти теж злякалася б. - вiдповiла Путiн-Юлiана.
  Потiм дiвчата все ж таки сповiльнили хiд, i виїхали на протоку. Двi машини, танк та БМП стали на прикол.
  - Ну що, схоже, чогось ми досягли! Ось i наш пiдводний човен спливає! - зазначила Байден-Марiя.
  Руда буркнула:
  - Давно пора!
  З-пiд води з'явилися основи титанового човна. Дивна машина пiднялася протокою вгору. Вони частково дублювали функцiї танка.
  З її черева вискочили вже знайомi бiйцi в екзоскелетах, а також полковник. Вони стали передавати юним войовницям розпакованi "мега-стiнгери".
  - Ось кiлька штук цiєї модифiкацiї ми вiзьмемо для вивчення. - заявив полковник. - А решта, не наглядного друга чорного султана.
  Байден-Марiя стурбовано помiтила:
  - Менi не дуже подобається iдея принести такий щедрий дар вороговi Росiї.
  Полковник впевнено сказав:
  - Це данайський дар. По-перше, мега-стингер стануть абсолютно марними в бою. А по-друге...
  - Я знаю! - сказала Байден-Марiя.
  Полковник насупився:
  - Що ти знаєш?
  Блондинка-термiнатор вiдповiла:
  - Що, по-друге. Ви поставили на кожен мега-стингер позивний iз прийомом. Ви зможете вiдстежувати перемiщення ворога.
  - Та свого роду жучки! - перебила Путiн-Юлiана. - Це дуже просто!
  Офiцер пiдтвердив:
  - Ви вгадали! Так ми в такий спосiб вiдстежуватимемо всi їхнi сiпання. А ось метатимуться вони класно.
  Блондинка погодилася:
  - Ну, добре тодi ми приймемо дар.
  Полковник додав:
  - Крiм того, у вашi танки також будуть введенi жучки. Адже, напевно, знайдуться свiдки, що ви їх угнали, а так передадiть їх чорному султановi. I черговий подарунок йому та в нас цiлей для вiдстеження буде бiльшим.
  Байден-Марiя вiдповiдно кивнула:
  - Напевно, чорний султан захоче туди сам залiзти. Адже це дуже, схоже, владний терорист особисто випробує нову технiку.
  Полковник зазначив:
  - I ми також. "Гiпержучки" зможуть передавати вiдеозображення з танка та БМП. Чiтке та акуратне, а також частково огляд поза танком. Ми будемо за супротивником постiйно стежити.
  Руда мегера спохмурнiла:
  - А що за технiка?
  Полковник дiстав маленькi кристали, простяг на долонi.
  - Мiнi-електронiка, їм можна надати будь-якої форми. Ми їх так запрячемо у приладах танка, що противник нiяк не помiтить. Повiр навiть американськi експерти не зможуть нiчого виявити. Це можна заховати у панель або пiд вигляд лаку.
  Марiя-Байден здивувалася:
  - Ого, я не знала, що нашi такi вмiють.
  Офiцер спецназу зiзнався:
  - Тут не лише нашi. За великi грошi купили кiлькох американських учених та двох нiмцiв, а також iндуса. Не говорячи про те, що дещо нашi люди викрали з науково-дослiдних iнститутiв США та Канади. Проти чорного султана кинуто всi сили росiйської науки. Найкращi кадри та уми. Так що дiвчата ви не самотнi, за вашим плечем дихання могутньої країни.
  Войовницi хором буркнули:
  - Ми це вiдчуваємо.
  Бiйцi спецназу закрiпили Гiпержучки на танку та БМП. Усi уважно заклали, а "мега-стингери" занурили на спецiальний вiзок. Поки робили такi приготування, полковник запитав:
  - Скiльки приблизно з урахуванням корабля ви закiнчили людей. Байден-Марiя трохи замислилася i вiдповiла:
  - Я особисто близько тисячi трьохсот.
  Путiн-Юлiана пiдтвердила:
  - А я приблизно теж тисячу триста. Ми билися на рiвних.
  Полковник iз задоволеним виглядом зазначив:
  - I двi тисячi шiстсот у пiдсумку. Хороше розбирання. Ми занесемо це в аналог успiшних дiй спецназу. Вас можливо таємно нагородять! Знаєте, для спецвiйськ запровадили нову нагороду рубiнову зiрку. З її допомогою ви отримаєте право на позачергове вiйськове звання - ви хто, до речi.
  - Байден-Марiя Швидкiсть! - Лейтенант армiї Росiї.
  - Байден-Юлiана Грацiя! - Лейтенант армiї Великої Росiї.
  Полковник пiдтвердив:
  - Її вас обов'язково вручать, зробивши капiтанами.
  У небi пролетiв птах-мутант, у темрявi блиснув голий череп, iз зубами зiгнутими як блискавка. Загалом чудовий екземпляр для жахiв. Стрiляти , втiм, не довелося, птах-рептилiя пролетiла повз.
  Путiн-Юлiана все ж таки довбанула з автомата, кулi потрапили у велику розмiрами з винищувач, тварюка. Рептилiя охнула i вибухнула. Повiтряна хвиля хитнула дерева.
  - Прекрасно я вдiлила її! Тiльки пiр'я у неї мiцнiше за леговану сталь, потрiбно потрапити точно в зад, пiд хвiст. Пiсля чого вибухає природний газ, i кислота, що накопичилася у нутрощах. - заявила Путiн-Юлiана.
  Полковник зауважив:
  - Птах Зуффi, такий особливий. Але досить рiдкiсна, можна було пощадити.
  Руда войовниця заперечила:
  - А вона трупами харчується та заразу розносить. Були випадки, коли живих фартерiв їла.
  - Останнє найогиднiше. - Байден-Марiя пом'яла собi шию. - А взагалi на зонi шануй усi тварини канiбали, особливо щури.
  Путiн-Юлiана чесно сказала:
  - Але це їх не виправдовує. Хоч якби iншого виходу не було i задля служiння Росiї довелося б з'їсти свого ближнього, навiть Байдена-Марiю. Хоча її я почала б їсти тiльки пiсля смертi, вона кадр цiнний. Коротше кажучи, заради Батькiвщини я готова на канiбалiзм.
  Дiвчина-блондинка пискнула:
  - Або щоб урятувати своє життя!
  Руда дияволиця цiлком рацiонально вiдповiла:
  - Ти сама знаєш, що нас замiнити нiкому. Ми настiльки цiннi, вартуємо бiльше, нiж атомний авiаносець. А якби з нами був мужик, то взагалi можна було б органiзувати нову гiлку людства.
  Блондинка облизнулася:
  - Такий, як ми! Звучить заманливо.
  "Мега-Стiнгерiв" було рiвно сто. Якщо зважити, що це цiннi моделi досить багато. Путiн-Юлiана пiдкинула одну з них, уважно подивилася на просвiт.
  - Думаєте, що терористи нiчого не запiдозрять?
  Полковник упевнено вiдповiв:
  - Виключено! Адже це не їхнiй рiвень. До такого тупi голi головки не додумаються.
  Руда войовниця погодилася:
  - Тодi ми всi переправимо. Так, мабуть, все, що хотiли ми вже сказали. Залишилося лише попрощатися.
  Полковник надувся:
  - I все?
  Червоної мастi дiвчина прочирiкала, простягнувши руку:
  - Ну, може ще побажати на дорогу удачi!
  Офiцер спецназу вiдповiв:
  - Цього також мало!
  . РОЗДIЛ Љ3.
  Путiн-Юлiана почала втрачати терпiння, i її боса, точена нiжка нервово затупала.
  - То чого ж ще?
  Полковник вiдповiв:
  - Я чув Байден-Марiя, вмiє складати вiршi та спiвати! Нехай заспiває нам чогось на дорiжку.
  Дiвчина-блондинка вклонилася:
  - Я згодна! Хоча себе великим композитором не вважаю! - Вiдкинувши волосся, Байден-Марiя заспiвала, як завжди з натхненням, її голос мав найбагатшу тональнiсть, не доступну звичайнiй людинi:
  Щоб душа не знала скорботних докорiв,
  Вогонь священний у серцi не згас!
  Ми присвятимо вiтчизнi дух усiх пiснеспiвiв,
  Свiтанок, наблизився перемоги росiйських годин!
  
  Квiти я збираю в день весняний,
  Кому люблю на славу свiтлих днiв!
  I в майбутньому я бачу пiтьму видiнь,
  Де радiсть, свiт вiщає соловей!
  
  Вiн видає таємничi звуки,
  В яких Русь Христова найвища!
  I за батькiвщину як борг прийму я муки,
  Нехай Росiї буде: радiсть, смiх!
  
  Бували випробування кров та бiль,
  Батькiвщину жорстоко зневажали!
  Але пiсля битви їли хлiб та сiль,
  I милостиню щедро роздавали!
  
  Тобi Росiя буду гiмни спiвати,
  Країна великих воїнiв безсмертних!
  Змахнувши мечем, пронизав сталеву мережу,
  Мiй обов'язок боротися за хворих та бiдних!
  Навiть безпристраснi спецназiвцi у броньованих екзоскелетах зааплодували:
  - Чудовi вiршi! Вiдразу видно неабиякий талант! А який голос, небачений, дужий. - закричали воїни. - Тебе Байден-Марiя настав час порiвнювати з Мадонною.
  Войовниця скромно проворкувала:
  - З американською та бiблiйною?
  - З обома! - заявив полковник.
  Блондинка прочирiкала:
  - Ну, нi, американка як сказати чемнiше...
  Офiцер iз придихом промовив:
  - Ми зрозумiли! Вибач нас.
  - Отож!
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - А особисто не проти порiвняння з Мадонною! Навiть американську. Чому менi рудої - безсоромної, не вести якесь шоу?
  Полковник згiдно з кивнув:
  - Це цiлком можливо! А щоб ти хотiла?
  Руда войовниця логiчно вiдповiла:
  - Рiзне! Але головне круте. Вигадала б свою передачу!
  - Остання iдея добре. Але спочатку...
  - Знаю зловити чорного ховраха! - Путiн-Юлiана грюкнула нiжкою по травi. - I це буде.
  - А зараз саме час його викликати. Ми залишаємо вас. - Полковник вiддав честь i пiшов. За ним почали вiддалятися i бiйцi в екзоскелетах. Це було ще видовище, страшне i привабливе одночасно.
  Пiдводний човен зачинився i почав швидко занурюватися у воду.
  - Отак ми й розiбралися. - сказала Байден-Марiя. - Навiть дещо написали наостанок.
  - Ти знаєш, поезiя, має спiльне з вином, що його цiннiсть, зростає з часом, але навiть столiття не дозволяють рядкам протухнути, а iскра погаснути! - сказала Путiн-Юлiана.
  Блондинка-термiнатор вiдповiла:
  - Ти добре кажеш Путiн-Юлiана, а ось робимо ми дуже погано.
  Руда мегера погодилася:
  - Чому, зi своєю роботою ми впоралися чудово.
  Блондинка-термiнатор засумнiвалася:
  - Серед тих, кого ми вбивали, були й росiяни.
  Путiн-Юлiана жорстко вiдповiла:
  - То це бандити чи посiбники Заходу.
  Свiтловолоса войовниця вiдповiла:
  - Не треба прямолiнiйно пiдбивати всiх пiд єдине клiше.
  Руда мегера гаркнула:
  - А як iнакше. У солдата як у комп'ютера - той вважає одиниця-нуль, а воїн друг-ворог!
  Блондинка-термiнатор видала:
  - Можливо, але в цьому випадку ми не комп'ютери, а люди.
  Тут i огнезарна войовниця видала:
  - Людина вiдрiзняється вiд тварини гуманiзмом i здатнiстю дiяти всупереч iнстинктам!
  Байден-Марiя з посмiшкою запитала:
  - А хiба не так?
  Путiн-Юлiана погодилася:
  - Взагалi так! Ну гаразд не будемо про сумне! Тепер трохи вiд'їдемо.
  Обидвi машини з причепом рушили в глиб джунглiв, намагаючись залiзти подалi. Глина липла до гусениць, наче намагаючись їх загальмувати.
  - Iнодi я думаю, що природа повстає проти людини. - заявила Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана запитала:
  - Що ти хочеш?
  - Вiд насильства над жiнкою iнодi з'являються здоровi дiти, а вiд насильства над природою лише монстри! - сказала Байден-Марiя.
  - Як ми з тобою! Публiка чекає на скорботнi обличчя, кожен зрозумiє, що ти вбивця! - Путiн-Юлiана повернула дуло.
  Блондинка-термiнатор видала:
  - Можливо, це ще не найжорсткiший епiтет, що ми заслуговуємо.
  Машинам ледь не залiзли в непролазну багну. Довелося об'їжджати, по дорозi попався повалений ЛЕП. З iншого боку, маячила аномалiя. Вона була видимою, молочно-сiрого кольору. Байден-Марiя висунулася з БМП i проворкувала:
  - Тут видно доведеться оминати.
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - Нi, краще просто переїхати лiнiю, ЛЕП. Це буде набагато економнiше.
  Блондинка-термiнатор вiдзначила:
  - Не подобається менi така простота.
  Руда пропищала:
  - Злякала?
  Свiтловолоса войовниця вiдзначила:
  - Нi! I поїду першою! Моя БМП куди легша за "Леопард"!
  Червона войовниця вiдзначила:
  - Так сунься!
  Байден-Марiя увiмкнула першу передачу i м'яко рушила до лiнiї. Наїхала на неї вже перейшла через край. Як тут пролунав вибух, машину пiдкинуло, i вона завмерла.
  Блондинка-президент пискнула:
  - Ну от отримали що хотiли.
  Руда бойова краля, гаркнула:
  - Твоя провина Байден-Марiя, не варто було втрачати голову, вiд слова злякала.
  Бiла руйнiвниця вiдповiла:
  - А ти ще пiдколюєш!
  Путiн-Юлiана буркнула:
  - Ну, як думала. Хоча не хмурись.
  Байден-Марiя прочирiкала:
  - Тобi не видно хмурюся я чи нi.
  Руда мегера з усмiшкою вiдповiла:
  - Здогадатися не важко! Загалом ми обидвi лопухнулися. На аномалiї дивилися, а про звичайнi мiни забули.
  Блондинка-термiнатор хихикнула:
  - Можливо, тобi доведеться мене на буксир брати.
  Вогняна дияволиця вiдзначила:
  - Якщо немає iншого виходу, то вiзьму.
  Дiвчата не стали довго сперечатися. Байден-Юлiана прихопила БМП Байден-Марiї тросом та потягла.
  Вiрнiше, вона спочатку посмикала її, перевiряючи, як закрiплений кiнець. Далi було ще простiше.
  - Та й скiльки можна трястись! - заявила Байден-Юлiана
  Байден Марiя вiдповiла.
  - У наших дiях стiльки дурницi.
  Потiм вони змушенi були зменшити швидкiсть. Почувся гул вертушок, невиразний i тривожний.
  - Летять до наших душ. Бажають помститися! - сказала Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя агресивно вiдзначила:
  - Нас вони не побачать, але нашi танки цiлком можуть розглянути. Потрiбно їх замаскувати.
  Руда взяла i пискнула:
  -Маскування - рокiрування!
  - Тодi закидай швидше, найкраще пiдходять великi подорожники. - Вимовила Байден-Марiя.
  Червона дияволиця буркнула:
  - Або кактуси, не бiйся у них колючки м'якi тiльки пекучи як кропива. -
  Дiвчата пiд'їхали до подорожникiв. Путiн-Юлiана вискочила з танка. З БМП наче нiрка виринула Байден-Марiя.
  Вони швидко маскували машини. Свого часу їх навчали цього. Чудовий органiзм дiвчат дозволяв обходитися однiєю годиною сну на добу. Тож вони освоїли майже все! Незабаром стало танки так майстерно закамуфлювали, що броньованих монстрiв не можна було побачити навiть на невеликiй висотi. Крiм того, цифарадне покриття новiтнiх машин ускладнювало їхнє виявлення за допомогою тепловiзорiв. Температура поверхнi танкiв та навколишнього повiтря була практично однаковою.
  Дiвчата хором буркнули:
  - Отак ми приготувалися.
  Тут на вершинi здалися гелiкоптери. Декiлька "апачiв", i МI-24. Вiдчувалася зарядженiсть на атаку. Втiм, висота польоту була велика, вони пам'ятали, як їх збивали. Путiн-Юлiна запропонувала:
  - Може, випробувамо на них однi з мега-стингерiв?
  Байден-Марiя засумнiвалася:
  - Навiщо, заздалегiдь себе виявляти.
  Руда войовниця з посмiшкою вiдзначила:
  - Я пiдозрюю, що секрет манiпуляцiй у тому i полягає, що "мега-стингери" беруть будь-якi цiлi крiм новiтнiх росiйських вертольотiв та лiтакiв.
  Блондинка-термiнатор засумнiвалася:
  - Ти впевнена в цьому?
  - На всi сто! Коли будуть проводити спецоперацiю на зонi, то використовують останнi зразки. Навiть для випробування. Ось глянь, що це таке.
  Путiн-Юлiана показала руку.
  - Нiчого не бачу!
  Байден-Марiя, посмiхаючись, вiдповiла:
  - Я чула, що вже розробили розвiдника "Муху". I на вигляд проста муха, точнiше як метелика хамелеон здатне пристосовуватися пiд будь-яку поверхню. Iдеальний розвiдник!
  Руда засумнiвалася:
  - А чому нас не забезпечили?
  Блондинка-термiнатор вiдзначила:
  - Електронiка надто тонка, аномалiй зони не витримує. А взагалi така технiка сама знаєш, складна в експлуатацiї. Той самий дощ здатний її занапастити.
  Червона дияволиця кивнула:
  - Зате вигоди не зрiвняннi.
  Путiн-Юлiана дiстала "Мега-Стiнгер" i запитала.
  - Ну, у кого стрiлятимемо!
  Крiм вертольотiв "Апач", у повiтрi витав чотиригвинтовий монстр "Кiнг-Конг". Величезна машина з гарматами, ракетами, кулеметами.
  - Оце мета! - сказала Байден-Марiя. - На неї i заряд витратити не шкода!
  Руда мегера iз сумнiвом вiдзначила:
  - "Кiнг-Конг" фортеця, що лiтає. Може її i "мега-стiнгер" не вiзьме.
  Блондинка впевнено сказала:
  - Якщо його якостi покращали, то вiзьме. Та й дистанцiю скорочувати не треба.
  Путiн-Юлiана рикнула:
  - Тодi стрiлятиму я!
  Свiтловолоса войовниця обурилася:
  - Чому ти!
  Руда мегера логiчно помiтила з отрутою:
  - У тебе Байден-Марiя дуже ранима християнська душа. Навiщо завдавати зайвої психологiчної травми.
  - Можливо, ти й маєш рацiю. Бери грiх на себе.
  Байден-Марiя передала їй "мега-стiнгер".
  Путiн-Юлiана впевнено схопила його та навела на супротивника. Комп'ютер коротко повiдомив:
  - Цiль схоплена. - I висвiтлив у голограмi її контури.
  - Точно! Ти не став вiдволiкатися на дрiб'язок. Вiдразу зловив "дуболом", те, що тобi потрiбне. - Очi Путiна-Юлiани хижа блиснули. - Тепер я тебе протараню.
  Байден-Марiя буркнула:
  - Жорстока ти Юля.
  Руда войовниця вiдповiла:
  - Якщо жорстока мати, жорстокi та дiти! Яка природа такий її син - людина!
  Ти, до речi, теж не втiлення м'якостi!
  Блондинка зiтхнувши пiдтвердила:
  - Згодна!
  Путiн-Юлiана вистрiлила. I майже не вiдчула вiддачi, як плавно спрацював "мега-стiнгер". Навiть хвоста не залишилося, i майже одразу стався вибух. Могутня фортеця, грiзний з багатошаровою бронею "Кiнг-Конг", рвонув так, нiби його протаранила крилата ракета.
  - Оце сила! - заявила Байден-Марiя.
  Руда войовниця вiдзначила:
  - Тут вибухiвка виросла як мiнiмум десять разiв. Видно, що американцi дуже занепокоїлися. Адже вони можуть значно посилити в армiю i свiй спецназ. Але зараз уже нема!
  Блондинка-боєць вiдповiла:
  - Зате чорного султана посилили! Взагалi США, як ми вже говорили, демократична, християнська країна, причому багата. Нам краще з ними дружити.
  - заявила Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана проворкувала:
  - Дружбу шукають у сильного, пiдживлення у багатого, а вiдданiсть виявляють безстрашному! Поки що Росiя сильна, i США нам друг. Вони, звичайно, знають, що ми їм так нагадували, але вiд цього лише шанують.
  Блондинка засумнiвалася:
  - А чи не дадуть нам вiдповiдi?
  Руда мегера кивнула:
  - Нема чим їм вiдповiсти! Ось як ти думаєш 11 вересня 2001, без нашої участi обiйшлося?
  Байден-Марiя агресивно проворкувала:
  - Точної iнформацiї у нас немає, але логiка пiдказує, що не пiд силу таке Бен Ладену!
  Путiн-Юлiана хихикнула:
  - Ось бачиш! Янки вмилися кров'ю, а вiдповiсти їм не було чим.
  Блондинка розреготалася:
  - Смiшно! Спритно ми вмили їх!
  Руда войовниця кивнула:
   - Ось бачиш! Як усе виявилося просто! Тепер американцi зрозумiли, що означає задирати Росiю. Навели шереху.
  Iншi вертольоти повернули назад. Їм одразу стало зрозумiло: далi смерть та пекло. Жодних шансiв якщо "Кiнг-Конга" завалили.
  - Взагалi було добре складити серiал, для велетенського бiлого ведмедя. Зняти фiльм. - помiтила Байден-Марiя. - Адже в США Кiнг-Конг, у Японцiв "Годзiлла", а у нас має бути свiй гiпермонстр!
  Путiн-Юлiана погодилася:
  - Iдея з велетенським ведмедем, який живе на пiвнiчному полюсi, дуже цiкава. Може стати нацiональним героєм. А ти Марiя не хотiла б стати письменницею.
  Блондинка-термiнатор вiдзначила:
  - Хiба на релiгiйну тему! Зокрема, написати хорошу релiгiйну книгу "Чи маємо ми вiрити в Трiйцю? Чи є Iсус Христос всемогутнiм Богом?" Там я докладно розписала б цей догмат. А то багато хто сумнiвається в цьому вченнi.
  Руда войовниця проревела:
  - А кiносценарiй був би набагато кращим! Обов'язково розкручу iдею з бiлим ведмедем. Опишемо, як його ловлять, потiм вiдвозять до Москви. I оригiнальна кiнцiвка: ведмiдь пiдiймається на Останкiнську телевежу, i гине по пострiли та розриви.
  Блондинка та колишнiй президент США вiдзначила:
  - Виглядає дуже привабливо, хоча надто вже дублює Кiнг-Конга, тут треба б що не оригiнальнiше. Зокрема iдею я тобi пiдказала.
  Путiн-Юлiана кивнула:
  - Це дуже ймовiрно! Можна зробити таке, припустимо, ведмiдь прорвався до Кремля, уперся лапами в стiну.
  Байден-Марiя вiдзначила:
  - Там його швидко вб'ють. Адже довкола Кремля стiльки вiйськ та охорони. Навiть шкода бiдного клишоногого.
  Руда войовниця проворкувала:
  - Може придумати йому якийсь магiчний захист! Зробити монстра на кшталт язичницького Бога.
  Свiтловолоса войовниця вiдзначила:
  - Це вже ставати iнтригуючим! Будемо думати!
  Дiвчина-президент виглядала весело i приготувалася до того, щоб повернутися в танк i проїхатися, як раптом засвiтився живiт, i заграла музика.
  - Що це таке? - запитала вона.
  Блондинка-термiнатор кивнула:
  - Звук нагадує молитву мусульман! Схоже, що нас викликає чорний султан.
  Руда запропонувала:
  - Змiнимо зовнiшнiсть.
  Дiвчина-президент дiстала папiр, що нагадує пергамент. У нiй сплило питання:
  - Як ви впоралися iз завданням?
  Байден-Марiя написала арабською:
  - Хвала Аллаху, чудово, двi з половиною тисячi невiрних вирушили до пекла! Захоплено сто "мега-стингерiв", з них один уже був випробуваний, показавши приголомшливий результат, збивши "Кiнг-Конга". Крiм того, нами захопленi "Леопард" -5, та остання модель "Носорога".
  Була вiдповiдь:
  - Чудово я знаю моджахеди, що на вас можна покластися.
  Блондинка чиркнула:
  - Готовi, до нових наказiв!
  З'явився напис:
  - Зараз до вас прибудуть нашi воїни!
  Пергамент заблимав, потiм згас.
  Байден-Марiя вiдповiла:
  - Як у казцi, не лише пише, а й каже.
  Путiн-Юлiана кивнула:
  - Нiби Гаррi Поттера.
  Блондинка пiдтвердила:
  - Схоже на те!
  Руда iз цим погодилася:
  - Казка непогана, але Гаррi не з нашої країни.
  Свiтловолоса войовниця рiшуче заявила:
  - Ми напишемо не найгiршi твори.
  Дiвчата пiдвелись. Тут ворухнулося повiтря i перед ними виникло п'ять фiгур. Одна знайома жiноча, а iншi безформнi на кшталт нiндзей у плямистих камуфляжах.
  Жiнка в масцi пiдiйшла до них i стала на колiна:
  - Вiтаю вас, хто вчинив подвиги в iм'я Аллаха.
  Дiвчата хором вигукнули:
  - I ми тебе теж!
  Жiнка вкрадливо запитала:
  - Тодi просте запитання, чому ви досi були нам невiдомi.
  Руда войовниця догадливо вiдповiла:
  - Вiра вимагає самозречення, часом навiть строго затворництва або постiй, з молитвами. Тiльки в цьому випадку Аллах надає силу. Крiм того, ми могли бути пiд чужими масками.
  Шахiдка кивнула i промовила:
  - Та вiдповiдь хоч i хитромудрий, але годиться! Тепер уважно слухайте мене. Останнiм часом велику силу зiбрав Китай.
  Дiвчата хором випалили:
  - Ми це знаємо!
  - I на шляху iсламу це не мало перешкоди.
  Воїнки хором пiдтвердили:
  - Та гiгантська iмперiя!
  Жiнка iз захопленням вимовила:
  - Причому комунiстична! Тут є угруповання "Схiд", її лiдер - агент китайських спецслужб. Крiм того, вона пов'язана з iншим гiгантом Японiєю та агресивною КНДР.
  Блондинка кивнула:
  - I, мабуть, Яузою?
  Шахiдка дотепно вiдповiла:
  - Не виключено! По головi весло! Нам вiдомо, що вони мають цiннi артефакти.
  Путiн-Юлiана запитала:
  - I якi?
  Жiнка похитала головою:
  - Поки що не з'ясували! Суть у тому, що азiати вмiють зберiгати секрети i поширюють мiнiмум iнформацiї.
  Байден-Марiя запитала:
  - Так наша мета...
  Шахiдка згiдно кивнула:
  - Правильно! Виявити та розвiдати те, що вони приховують. Карате та Кун-фу володiєте?
  - Не багато! - Дiвчата вiдповiла скромно.
  Шахiдка впевнено запитала:
  - Але ж чорний пояс зможете побити!
  Дiвчата хором гаркнули:
  - Теоретично, так!
  Мусульманка кивнула:
  - Добре! У них ви дiзнаєтесь багато цiнного. Хоча вони схiднi народи мiсто-база знаходяться на пiвнiчному заходi, на захiд вiд Нью-Чера. Називається вiн Текiн!
  Войовницi буркнули:
  - Ми чули про нього!
  Жiнка заявила:
  - Теж на узбережжi, чорнобильського озера. Досить цiкаве мiсце, там, до речi, повно росiйських та українських злодiйських малин.
  Дiвчата хором гаркнули:
  - Знаємо!
  Шахiдка уточнила:
  - Так ось ваша мета, вирахувати якi у них є цiннi артефакти, викрасти та передати нам.
  - А що ми натомiсть? - запитала Путiн-Юлiана.
  Мусульманка з пафосом вимовила:
  - А хiба служiння Аллаху не є найвищою нагородою?
  Руда мегера в лютi вiдповiла:
  - Це так! Але ми навiть нiколи не бачили Чорного султана. Не знаємо, хто це такий i кому допомагаємо. Виходить, нам не довiряють.
  Шахiдка з впевненiстю сказала:
  - А навiщо вам це! Ви самi розумiєте, що за нашим вождем полюють спецслужби та найманцi з усього свiту. У умовах ми повиннi особливо старанно охороняти його особистiсть.
  Блондинка-термiнатор вiдповiла:
  - Зрозумiло! Якщо ми, вбиваючи невiрних, не заслужили на довiру, то тимчасово змиримося з цим.
  Зв'язкова терориста номер один рiшуче промовила:
  - Зброю та "мега-стингери" ми у вас забираємо. I вiддайте захопленi в американцiв артефакти.
  Повагавшись, дiвчата-президенти вiддали шiсть штук. Жiнка прийняла камiнчики, потiм сховала собi в пояс.
  - Тут не все! - впевнено сказала вона.
  Руда войовниця вiдповiла:
  - Нам бажано зберегти для себе артефакт, що знижує радiацiю, адже ми теж ризикуємо. I так само каменi "броня".
  - Останнє нам цiлком знадобиться. - заявила жiнка. - Потiм розсмiялася. - Хоча це не такi вже й унiкальнi каменi залиште їх собi, доки не виконайте завдання.
  Думаю, це вам знадобиться.
  Блондинка запитала:
  - А стрiляти багато доведеться?
  Шахiдка з усмiшкою вiдповiла:
  - Як вийти! За рiвнем могутностi угруповання "Схiд" не поступається "Стабiльностi". Тепер, напевно, завдяки вам перевершує.
  Руда войовниця з натхненням вимовила:
  - Все в руках Аллаха. Вiн робить сильних воїнiв слабкими, а слабких бiйцiв - сильними.
  - Як i чеченцiв! Ми маємо домогтися свободи для своєї вiтчизни. - помiтила жiнка.
  Блондинка двозначно промовила:
  - Якщо на те буде воля Аллаха.
  Раптом машина БМП "Носорiг", i причiп iз "мега-стингерами" зникли. З ними пропало i чотири воїни. Сталося це без спалахiв, або вибухiв, просто як цукор тане у водi лише набагато швидше. Щоправда, дiвчата встигли розглянути, що контури раптово зблiдли й розпливлися. Телепортацiя сталася за частки секунди.
  Байден-Марiя сплеснула руками:
  - Ще раз ви демонструєте диво!
  Жiнка з усмiшкою помiтила:
  - Так само як i ви! Однi дива стоять за iнших.
  - Телепортацiя! Це властивiсть камiння? - запитала Путiн-Юлiана.
  - Не тiльки!
  Руда войовниця наполягала:
  - А чого ще? Можете пояснити?
  Жiнка впевнено вимовила:
  - Це довго розповiдати, але коли ви виконаєте таке завдання, то, можливо, ми вас i просвiтимо.
  - Що ж! Це чудове припущення! - помiтила Байден-Марiя. - Загалом нам дуже допомогла така здатнiсть до миттєвого перемiщення.
  Чеченка заявила:
  - У вас поки що достатньо сил. А у майбутньому, можливо, ми доручимо вам лiквiдацiю самого росiйського президента.
  - Це звучить спокусливо! - Сказала, щойно приховавши iронiю Байден-Марiя.
  - I привабливо! - додала Путiн-Юлiана.
  Жiнка кивнула:
  - А тепер може бути на вихiд!
  Руда мегера запитала:
  - Це як! Та чому ви не забрали танк "Леопард"?
  Мусульманка охоче пояснила:
  - Дуже просто! Чому б на Росiю не нацькувати ще й Китай якому потрiбнi Сибiрськi землi, голодну Корею, i очевидно Японiю. Адже японцi не тiльки Курили хочуть, а й Сахалiн, а також Владивосток.
  Блондинка пiдтвердила:
  - Самураї так! Войовнича раса.
  - Росiяни одну вiйну програли Японiї, iншу виграли: рахунок один-один, а отже, вирiшальна зустрiч ще попереду. - помiтила жiнка.
  - Населення у маленької Японiї i великої Росiї приблизно порiвну, а економiчний потенцiал Японiї, навiть вище. - помiтила Байден-Марiя. А якщо ще у вiйну вступлять Китай та Корея, то...
  - Великий шашлик iз росiйського ведмедя! - Жiнка злетiла у повiтря, кiлька разiв перекулилася i плавно опустилася на траву. - Загалом вам зрозумiло, що до чого? Ключова цiль?
  Дiвчата хором вiдповiли:
  - Так ми зрозумiли. Посварити Росiю з усiм свiтом.
  Мусульманка кивнула:
  - Хоч вам це зрозумiло! А тепер, чого ви хочете.
  Дiвчата хором вигукнули:
  - Благословення!
  Шахiдка запропонувала:
  - Давайте помолимося!
  Дiвчата покiрно стали на колiна. Коли все скiнчилося, жiнка спитала їх:
  - А в кiнцеву перемогу ви вiрите?
  Дiвчата хором вiдповiли:
  - Звiсно! Ми маємо великi сили!
  Мусульманка, понизивши голос, промовила:
  - Чудово! Ви знаєте, нiкому я так не довiряла, як вам. Тепер слухайте мене уважнiше. У Китаї таємно створили лiтаючий пiдводний човен. Вона поєднує в собi якостi висотного екраноплана та пiдводної субмарини. Це дуже серйозна рiч.
  Руда войовниця прочирiкала:
  - Так, ми теж так думаємо.
  Шахiдка кивнула:
  - За великi грошi вона перелетiла на територiю України i ось-ось буде тут.
  Дiвчата хором буркнули:
  - Зрозумiло!
  Жiнка ще зазначила:
  - Не всi зрозумiли! Ця грiзна зброя прибуде у двох екземплярах. Ми маємо думку, що китайцi теж дещо знайшли на зонi. I тепер поводяться як досвiдченi випробувачi. Вам зрозумiла їхня логiка?
  Блондинка кивнула.
  - Та якщо США дещо намагалися отримати, Китайцi не дозволять порушити паритет.
  Чеченка, ще знизивши голос, додала:
  - Крiм того, намiтилися кроки щодо зближення США та Китаю. Говорять, американцi навiть готовi поступитися на прийнятних умовах Тайвань.
  Путiн-Юлiана свиснула:
  - Так, мова давно йде про глобальний альянс.
  Жiнка буркнула:
  - I ось якщо прочухана отримають Китайцi як їм це сподобатися!
  Руда мегера випалила:
  - Вони пiдуть на союз iз Заходом, проти нас!
  Мусульманка кивнула:
  - Або Росiї! Але в будь-якому випадку ми вб'ємо клин i мiж США з Китаєм!
  Розмову перервав гавкiт щурiв i виття щурiв. Тварини вибiгли з хащi. Байден-Марiя та Путiн-Юлiана вихопили кинджали.
  - Розправимося з ними!
  - Давайте, я подивлюся, як ви б'єтеся. - Жiнка злетiла вгору.
  Дiвчата-президенти змахнули вiстрям i кинулися в саму гущу. Досвiд, накопичений протягом столiть, говорив: атака найкращий спосiб нейтралiзувати чисельну перевагу ворога - змусити вiдбиватися все одно, що вiдрубати половину рук!
  Вони били ногами i рiзали кинджалами, трупи падали як осiннє листя при сильному струсi.
  - Ось так долай супротивника! - Дiвчата танцювали лихо. Вони у своїх рухах виконували подобу лезгинки.
  Слiдували виверти, потiм чергувався танець, пiсля черговi бавовни, кидки, удари на розмах.
  - На бiй кривавий святий та правий! - шепнула Путiн-Юлiана, розрiзавши голову тварюки. Байден-Марiя розпороло черево. Дiвчина стало набагато веселiше, удари їхнiх нiг вирубували напiвоблiзлих монстрiв. Ось одному Путiн-Юлiана врiзала лiктем, другому головою, третьому колiном. Байден Марiя не вiдставала. Кiлькiсть трупiв швидко перескочила пiвсотнi, а решта, нарештi, бачачи велику кiлькiсть кровi, вiд якої липли i роз'їжджалися лапи, стали вiдчувати подiбнiсть страху. Наслiдували жалiбнi завивання, пiсля тварюки кинулися тiкати. Дiвчата дружно кинули диски-бумеранги.
  - Нiкому вiд нас не втекти!
  Пiсля чого кожен iз найгострiших предметiв зрiзав, не менше п'яти тварюкiв, загальним числом десять. Дiвчата-президенти розсмiялися i стали зрiзати хвости, роблячи це зi швидкiстю кулеметiв, пiсля чого повернулися.
  - Ось так! - сказала Путiн-Юлiана. - Розбирання виявилося коротким.
  Байден-Марiя додала:
  - Як противник не намагався, а лише залишив нам свою взятку.
  - У вас незвичайна технiка! - помiтила жiнка-терорист. - нагадує кавказький танець.
  Руда войовниця запитала:
  - А що вона має нагадувати?
  Iсламська войовниця вiдповiла:
  - Тепер я впевнена ви точно не iз ФСБ.
  Блондинка здивовано запитала:
  - А чим викликане таке твердження?
  Жiнка-терорист вiдповiла:
  - Вони не мають таких бiйцiв, щоб, борючись, виконували лезгинку. Крiм того, ви дуже професiйно володiєте кинджалом, що також зустрiчається рiдко. Напрошується висновок: вас навчали не у Кремлi!
  Путiн-Юлiана вигукнула:
  - Чудово! А тепер ми маємо виконати нове завдання!
  Байден-Марiя пiдтвердила:
  - Звiсно! Ми чули яке!
  - Тодi до побачення! Карта у вас є самi знайдете!
  Вклонившись, жiнка зникла. Разом з нею зникли хвости та шкури. У повiтрi запахло наче перед грозою. Потiм потягло холодом. Байден- Марiя машинально перехрестилася. Путiн-Юлiана обсмикнула її:
  - Що ти робиш? Може, за нами стежать?
  Блондинка логiчно помiтила:
  - У цьому випадку ми вже давно провалилися б.
  Руда рацiонально заперечила:
  - Не треба недооцiнювати ворога. Загалом я хочу сказати, що ми маємо на сьогоднi?
  Свiтловолоса войовниця розчаровано вiдповiла:
  - Практично нiчого! Хiба що зброю передали.
  Червона войовниця кивнула:
  - Це вже дещо. Ну, а загалом попрацювали пристойно. Залишилося ще одне розбирання.
  Байден-Марiя втомлено запропонувала:
  - Залiземо в танк i половину години поспимо. Це нам додасть сили, а потiм поїдемо.
  - Згодна! Небагато вiдпочинку нам не зашкодить.
  Путiн-Юлiана зняла чоботи, її ноги вже пiдпалили, наполовину вiдрубаний палець прирiс. Зажила шкiра.
  - Ще двi години й залишаться лише шрами, а ще за короткий час зникнуть i вони. - сказала дiвчина-президент.
  Блондинка iз захопленням вiдповiла:
  - Нехай тодi ноги подихають. Вони в тебе чудовi, iнодi навiть заздриш, що не народилася чоловiком.
  Руда мегера логiчно вiдповiла:
  - У жiнок свої переваги. Для жiнки кохання, це насолода i дохiд, для чоловiкiв задоволення та витрати! Ми можемо заробляти своєю красою, а чоловiкам це робити важче.
  Байден-Марiя не погодилася:
  - Не чому ж є чоловiчi стриптизери!
  - Звiсно! Але в них надто велика конкуренцiя. - Путiн-Юлiана позiхнула. - А тепер у танк.
  Дiвчата залiзли в машину, в нiй було досить просторо, i лягли, занурившись у солодку дрiмоту.
  Лежаки були зручнi та дiвчата розслабилися. Байден Марiї снився незвичайний сон. Наче вона померла i на тому свiтi стала казковою принцесою. Але життя видалося не легким, майже вiдразу дiвчину стали переслiдувати чаклуни та злi маги. Загалом у свiтi надто багато зла. Ось навiть увi снi розгорнулася справжня битва. З драконами та винищувачами, бомбами та напалмом. Байден-Марiї, втiм, вдалося знищити головного "шкiдника", пiсля чого стало легше: монстри вiдступили. Але це вийшло не одразу. Нi меч не дiяв, нi заклинання. Але увi снi завжди є пiдказки, от i зараз з'явився маленький принц на крильцях i запропонував:
  - Начаруй антиматерiю.
  Блондинка пискнула:
  - Чудова пропозицiя!
  Коли анiгiляцiйна бомба була готова до ворожих полчищ прийшли кранти! Вони розпорошилися!
  Дiвчина прокинулася бадьорою, одночасно з Путiним-Юлiаною. Пiвгодини минули - значить, час вбивати!
  Путiн-Юлiана запитала:
  - Ну, як у тебе вигляд, наче ти щось страшне увi снi побачила?
  Байден-Марiя вiдзначила:
  - Нiчого особливого, якщо не рахувати царського трону.
  Руда войовниця вiдповiла:
  - Про це поширене бачення.
  Блондинка вигукнула:
  - З анiгiляцiйними бомбами!
  Путiн-Юлiана перевiряла:
  - Гарна рiч, може нам такого звiра виготовити. Анiгiляцiйна бомба в тисячу разiв потужнiша за водневу.
  - Ще один засiб знищити людство. Винаходити нову зброю для аморального чоловiка це все одно, що пiдпилювати нiжки стiльця, коли шию захлеснула мотузка! - блиснула афоризмом Байден-Марiя.
  Руда мегера гаркнула:
  - Можливо! Така зброя є малоефективною проти армiї, зате конкретно знищує мiста. Моя думка: потрiбно створити щось таке, що здатне знищити атомнi та водневi заряди!
  Блондинка-термiнатор вiдповiла:
  - Ми це обов'язково зробимо! Я вже маю деякi мiркування, як захиститись вiд ядерного удару.
  Червона войовниця кивнула:
  - Може, потiм намалюєш їх, складеш формули?
  - Обов'язково це зроблю! - Байден-Марiя блиснула очима. - Я не хочу, щоб у майбутньому на столицю обрушилася воднева бомба! Американська, китайська, пакистанська однаково. Нашiй країнi потрiбний надiйний антиатомний щит. А для цього потрiбно нейтралiзувати саме ядерну складову заряду.
  Путiн-Юлiана погодилася:
  - Ти тут як нiколи маєш рацiю Байден-Марiя. Заперечити нiчого!
  Блондинка вiдповiдно кивнула:
  - I ми це обов'язково досягнемо.
  Руда войовниця заявила:
  - Чисто теоретично iснують такi випромiнювання, потрапивши пiд якi Уран чи Плутон не зможуть вибухнути навiть за наявностi критичної маси. Якщо це випромiнювання очистити та встановити на радари, то можна буде нейтралiзувати ядернi ракети. Побудувати кiлька таких радарiв уздовж кордону з Росiєю, благо територiя велика i можна буде охопити, пронизати полем увесь свiт.
  Блондинка вигукнула:
  - То ми їх i розробимо! Без'ядерна планета - це велике досягнення науки!
  Руда бойова краля буркнула:
  - Дивись попереду аномалiя.
  Справдi, по шляху знову мерехтiло, переливаючись бульбашками повiтря. Дiвчатам довелося об'їжджати його. Вони рушили в обхiд, акуратно об'їжджаючи поваленi дерева. По дорозi, все було спокiйно, поки вони не уткнулися в щурячого ведмедя, що розставив лапи.
  Чотирьохметровий звiр, що нагадує слона дибу, рушив на танк. Мабуть, вiн приймав його за звiра-конкурента. Путiн-Юлiана потяглася до гашетки:
  - Зараз я його розстрiляю.
  Байден-Марiя засумнiвалася:
  - А сенс! М'ясо отруйне, шкура плешива!
  - Нi, як у цього ведмедика не погана шкiрка. - заперечила Путiн-Юлiана. Ми можемо її розрiзати i обробити!
  Блондинка прошипiла:
  - На шубу! Подивися, у яких вiн виразках. Давай краще спробую його вiдiгнати словом.
  Руда запитала, здивувавшись:
  - Це як?
  Свiтловолоса войовниця кивнула:
  - Так ласка! Ласка i нiжнiсть, ось це головний критерiй ефективностi та психологiї. Пам'ятаєш, як нас заводили у клiтку з тигром?
  - Тодi спробуй! - сказала Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя висунулась iз вежi, щурiв ведмiдь стояв перед нею i ворушив лапами. Чулося глухе гарчання. Довгi майже пiвметра пазурi шкрябали по бронi.
  Байден-Марiя, встромивши в щурячого ведмедя погляд, стала ласкаво примовляти:
  - Ти нiжний та милий, i дуже гарний. Мiй маленький ведмедик, надiшлю тобi грошi! Тобi постiль я постiльку їхнього пуху, а потiм включу...
  - Жах круту "порнуху"! - перебила її Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя посмiхнулася, показавши свої зубки.
  - Почищу тебе i периною укрою, i вушка твої теплим милом помию. Ти герой, богатир дуже сильний, ворогiв пiдгорло всiх плитою могильною!
  Ведмiдь замовк: спiваючий голос заспокоїв звiра.
  - Тепер iди спочивати тобi треба, нарву я кошик корiння соковитих ягiд!
  Грiзний звiр iз пащею алiгатора-вбивцi став вiдступати. Вiн повiльно розвернувся i попрямував до дерев - якi являли собою сумiш пальм, ялин, i дубiв. Мутацiя перемiшала природу.
  Байден Марiя проводжала його поглядом, махнула рукою.
  - Мiй милий поки що!
  Путiн-Юлiана пiдколола:
  - Такий великий чоловiк. Як ти думаєш, його гiднiсть здатна задовольнити таку гарячу, як ти.
  - Так, особливо якщо його збудить твiй рот! - На мить Байден-Марiя забула, що вона християнка i вимовила вульгарнiсть.
  Руда дiвчина агресивно помiтила:
  -О та ти дотепна! Колись ми б'ємося один з одним.
  Блондинка-термiнатор вiдзначила:
  - Iз задоволенням хоч буде рiвний супротивник.
  Дiвчата-президенти замовкли i знову рушили своєю машиною. "Леопард" мав хорошi ходовi якостi, завдяки наявностi чотирьох гусениць. Його ковзанки, розташованi в шаховому порядку, надавали плавностi ходу. Причому на вiдмiну вiд давнiшої "Пантери" вони могли самоочищатися, не забруднюючи в болотi. Тим не менш, на зонi було повно непролазних топiв. Iнодi зрадливо могла повести i земля, раптом, коли твердий покрив раптом провалюватиметься у прiрву.
  Тут непогано допомагав встановлений на танку ультразвук. Вiн просвiчував ґрунт, повiдомляючи на комп'ютер про наявнiсть западин. Зрозумiло, танк був i сучасним, тепловiзором.
  Приблизно до метра вiн стежив за слабкими джерелами тепла пiд землею.
  - Це вже прогрес! - Але бачиш, якi дивнi хробаки. - звернула увагу Путiн-Юлiана.
  Блондинка-термiнатор запитала:
  - I чим дивнi?
  Руда войовниця охоче вiдповiла:
  - Зазвичай усе живе випромiнює тепло, а вiд них навпаки вiє холодом. Приблизно на двадцять п'ять градусiв холоднiше за навколишнє середовище.
  Байден-Марiя впевнено вiдповiла:
  - Та це загадка, було не найгiршою iдеєю виловити такого хробака i дослiджувати. Розклавши на частини!
  - Тут може бути антирадiацiя. Унiкальне фiзичне явище, завдяки якому може i вдасться приборкати ядерний змiй. Я ось давно мрiю створити, що таке, що могло б очистити зараженi землi та тiло. - Путiн-Юлiана прочитала вiрш.
  Свiт захищати в Росiї потрiбно
  Дивись iз тривогою лицар у далечiнь!
  Нам перемогти допоможе дружба,
  Розвiється туга сум!
  Байден-Марiя впевнено вiдповiла:
  - Ти, схоже, вмiєш складати Путiн-Юлiана!
  Дiвча рудої мастi вiдповiла:
  - Навчаюся помаленьку!
  Стало свiтати, а кожен свiтанок на зонi унiкальний i неповторний. Ось входить перше "сонце", синi промiнчики вiдбиваються у високих шарах атмосфери розпадаючись на фiолетовi та бузковi хвилi. Немов безлiч камiнчикiв-сапфiрiв, оправлених у срiбло, розсипалося кришталевим небосхилом. Як це гра променiв, що освiтлюють рiзнокольорове вiд бiлого до чорного листя. Немов лiс наповнює прибiй, надаючи радiоактивним джунглям ще чарiвнiший вигляд.
  З'явилося друге "сонце", його променi випромiнюють агат i золото. Дивне поєднання фарб, коли жовте та синє зливається разом. Тодi виникають новi кольори та вiдтiнки, у тому числi чистий блискучий смарагд. Вiд свiтлого як салат, до темного немов мармур вiдтiнку.
  Байден-Марiя та Путiн-Юлiана завмерли та висунулися з кабiни. Байден-Марiя з придихом сказала:
  - Це так дивно, нiколи такого не бачила, навiть у кiно. Щось справдi унiкальне творитися тут.
  Путiн-Юлiана погодилася.
  - Сьогоднi ми спостерiгаємо те, що буває далеко не щодня. Це унiкальне явище.
  Байден-Марiя додала:
  - Не забудемо зняти подiбне на вiдео!
  - У наших автоматах iде постiйний запис. Певно, я говорю! - Путiн-Юлiана звернулася до "Руйнувача". Той пропищав:
  - Кожне ваше слово є iстиною.
  Руда мегера обiрвала:
  - Не треба пiдлабузництва.
  З'явилося i третє "сонце". Воно було яскраво-червоним, променi вiдливали рубiнами та пелюстками троянд. Коли цей найвиразнiший колiр, злився з жовтим, то вийшов помаранчевий. Виник неповторний орнамент, чудова палiтра фарбою.
  Натхненна Байден-Марiя вимовила, римованим текстом, як завжди наспiв:
  Стiкає струмком червоним з неба кров,
  Сходинки хмар, пофарбувавши з колiр заходу!
  Померкли почуття, фарб шум, любов,
  Армагеддон: наблизилась розплата!
  
  З шеолу до Господа закликав,
  До Христа святого прямуй у молитвi!
  Адже для мене Всевишнiй iдеал,
  До нього я звертаюсь у спекотнiй битвi!
  
  Мудрей Христа святого немає нiде,
  Вiн покровитель Дух рiдної Росiї!
  Б'юся я пiднебесся - на Землi,
  Дай силу i силу: Бога ми просили!
  
  В ущелинi звалився збитий лiтак,
  Моя мрiя роздерта, немає життя!
  Не знаю, що в iншому нас свiтi чекає,
  А в цьому ми вiрно служимо вiтчизнi!
  . РОЗДIЛ Љ4.
  Байден-Марiя закiнчила як завжди з пафосом, її очi виблискували:
  - Ось i так нашi росiйськi хлопцi б'ються!
  Путiн-Юлiана зауважила:
  - Це скорiше ставитись до чеченської вiйни, а не природи. Таке вiдчуття, що тебе Байден Марiя тягне виключно на мiлiтаристський лад. Нi, щоб вигадати що лiричне. Чи не таке релiгiйне. Бо в тебе войовнича поезiя.
  Блондинка-термiнатор вiдзначила:
  - Не знаю! Якось пiсля такої кiлькостi трупiв на лiрику не тягне. Просто хочеться впасти на колiна i просити у Господа прощення.
  Несподiвано автомат "руйнiвник" подав слово:
  - Прощення Бога не допоможе у бою! Логiка каже, що вiра - це штучний сегмент - придуманий, щоб люди не боялися смертi.
  Байден-Марiя запитала:
  - Це ти як?
  Зброя перевiряла:
  - На кшталт того, що говорив Фрейд: людська слабкiсть мати будь-якої релiгiї, а боягузтво батько!
  - Не пригадую я такого у Фрейда. Крiм того, наш президент теж ходить до церкви та молиться. Виходить, вiн робить це через слабкiсть. - Голос Байдена-Марiї стала загрозливим.
  Автомат вiдповiв:
  - Я не уповноважений коментувати дiї та накази президента. Бо це найвище начальство.
  Путiн-Юлiана вставила:
  - Та не вiрить президент попам. Просто на публiку грає, адже вiруючих наче тебе ангельська душа багато! Я вже досить досвiдчена щоб вiдрiзнити справжню релiгiйнiсть вiд видимостi.
  Блондинка-боєць помiтила:
  - А ти зухвала Путiн-Юлiана. Чи не боїшся отримати стягнення?
  - За що? За правду! Атеїзм синонiм свободи, християнство схоже на слово ланцюг! -заперечила дiвчина рудої мастi.
   Байден-Марiя замовкла, чому вона вiдчувала, що не може логiчно переперечити Путiна-Юлiану. З iншого боку, релiгiя сама собою вимагає допустити iррацiональне. Адже, справдi, спробуй логiчно поясни, чому, якщо Бог є, вiн не вiдкриє себе людям. Хiба дбайливi батьки приховуватимуть вiд своїх нещасних та втрачених дiтей власне iснування. Ну де логiка, що люблячий батько пiддає своїх нащадкiв страшним мукам, та й при цьому ховається.
  Байден-Марiя надто розумна, щоб не бачити цих протирiч. Але, з iншого боку, хочеться любити Христа, вiдчувати його теплу нiжну правицю над головою, щоб не бути самотньою. Та й внутрiшнi вiдчуття кажуть їй - Бог є!
  Розквiт тим часом закiнчився, гра фарб пiшла на спад, незбагненна веселка розтанула. Танк продовжив рух до схiдної столицi Текiн. Тут слiд об'їхати мiсто Нью-Чер i обходити основнi дороги.
  Шлях був досить довгий, так доводилося блукати. Сама зона вже не тридцятикiлометрова як була на самому початку, а розрослася, як ракова пухлина, так що в нiй виникло кiлька держав у мiнiатюрi. Танк рухався майже безшумно, принаймнi не гучнiше, нiж ступає. Байден-Марiя подумала: все ж таки до чого нiмцi акуратнi, i вмiють передбачити всяку дрiбницю. Адже не секрет, що раннi моделi Т-34 ревли як буйвол, якого рiжуть живцем. Як, втiм, та решта танкiв. Лише пiд час вiйни було створено дещо краще. Не зовсiм задарма, наприклад, в "Амбрамсi" американцi артилерiйську частину скопiювали у нiмцiв. Та й оптика чудова, через тепловiзор видно, що хтось робив мiтки.
  Дiвчата через навушники, а також своїм тонким слухом, почули звук, нiби кричить жiнка, а поряд покрекають вiд насолоди чоловiка.
  - Явно когось ґвалтують! - визначила Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя буркнула:
  - Яка гидота! Ми просто повиннi прийти на допомогу!
  Руда хихикнула:
  - Як двi супердiвчинки?
  Блондинка гаркнула:
  - Ну, не хлопчики! Давай закручуй!
  Червона диявола засумнiвалася:
  - А найсильнiшi оргазми жiнки випробовують пiд час зґвалтування!
  Байден-Марiя вдав, що не помiтила подiбної нетактовностi:
  - Може, краще вилiземо з танка. Зайдемо з двох бокiв, щоб жоден негiдник не пiшов.
  - Це справа! - пiдтримала Путiн-Юлiана. - Якщо вже бити, то на повну силу.
  Двi дiвчини покинули машину i пiдтюпцем вибралися назовнi.
  Базу бандитiв легко було розглянути. Особливо забравшись на вершину ствола, з горбистого боку. Мабуть , розбiйники обладнали пiд своє лiгво занедбаний овочевий склад.
  Двi вишки з кулеметами та кiлька десяткiв стволiв. Бiльшiсть покидькiв кукувало на вулицi. Схоже, негiдникам пощастило, перед ними стояло п'ять жiнок. Одну з них зовсiм молоденьку ґвалтували одразу два чучмеки. Банда, зважаючи на все, складалася з вихiдцiв Середньої Азiї. Поруч оператор знiмав живе порно на плiвку. Дiвчина несамовито верещала, бандити посмiхалися, деякi при цьому просто дрючили, спустивши штани. Отаман бандитiв у дорогому костюмi сказав:
  - Тепер зачитай рештi! Якщо не заплатите за кожну голову по пiв лимона, ґвалтуватимемо всiх!
  Байден-Марiя не прикидала, що до чого, а вiдразу вiдкрила вогонь на поразку. Єдиний кого вона пощадила, був ватажок. Вiн має заплатити подвiйно.
  Путiн-Юлiана вдарила чергою по вежах. Запас чудо-патронiв вони поповнили, взявши на пiдводному човнi, а бажання заощаджувати, пiсля того, як терористам подарували, прекраснi мега-стингери не було, нiякого.
  Кулi пробили наскрiзь бронежилет, розiрвавшись усерединi, роздробивши кiстки та легенi. Путiн-Юлiана цiлила недбало, знаючи, що все одно потрапить. Щоправда, чотири бандити, що знаходяться на iншiй вежi, були враженi точно в голову.
  - Отак ми з ними вирiшили дилему.
  На вишках було вбито сiм потвор, ще тридцять п'ять було розстрiляно на вулицi, а ватажку Байден-Марiя послала кулю прямо в колiнну чашку.
  - Ти заслужив на подiбне покарання! - Сказала вона.
  Той верещав вiд болю, що не виносився, i кляв усiх пiдряд. Усерединi примiщення, схоже, лишалися бандити. Троє з них вискочили, i були одразу скошенi. Байден-Марiя та Путiн-Юлiана вразили їх одночасно.
  - Отак хотiли змотатися!
  - Пробiжимося до заручниць! Раптом спробують скосити. - Путiн-Юлiана стрибнула з дерева. Байден-Марiя пiшла за нею. Дiвчата i так дуже швидко бiгали, отримавши подарунки на зонi, стали мчати ще швидше. Звичайно розвiдницi, таким чином, розподiлили артефакти, щоб можна було використовувати свою силу рiвномiрно.
  Через дротяну огорожу вони перемахнули, як на духу. Струму, природно, не було, а був би, захистили костюми.
  Байден-Марiя, мов чортик, пiдскочила до заручниць. Усi п'ятеро були ще молодi, але всього жiнок виявилося четверо. Просто один тип у джинсах був ще безбородим юнаком, з довгим волоссям i тому його можна було переплутати з дiвчиною. До речi , саме вiн i найбiльше перелякався, навiть замочивши штани.
  Байден-Марiя хитнула головою:
  - А ще чоловiк! Соромно має бути вам!
  Той щось невиразно промимрив англiйською.
  Путiн-Юлiана у свою чергу заскочила до складу, добиваючи тих, хто там лишився. Дiвчина шпурнула кiлька гранат iз тих, що прихопила у бандитiв. А у них арсенал багатий: крiм ОГ, термобаричнi ТБГ, двi протитанковi ПГ, ПЛ, та тандемнi ВР. Шпурляла Путiн-Юлiана дуже спритно, з подвiйним i потрiйним пiдскоком. Гранати крутилися дзиґою, розбиваючи ящики, i викидаючи скалiчених бiйцiв. Дiвчина вправно вiдкланялася вiд пострiлiв, не довiряючи артефактам. Покiнчивши з бандитами у верхнiй частинi бази, розвiдниця атакувала бойовикiв, що причаїлися у пiдвалi. Тут їй уже було в падлу пускати в хiд автомат.
  Руда дiвчина була супер i рикнула:
  - Стрiляти бандитiв це все одно, що вiшати собак на шовковому мотузку, не варто оскверняти кулю!
  Зробивши кiлька випадiв ногами i прокрутившись у повiтрi, вона обрушилася на найближчого суперника. Прийом "культиватор" протаранив двох супротивникiв, змусивши їх скластися.
  - Ось ми робимо з вiдморозками! - заявила дiвчина.
  Пiдвал, втiм, виявився напiвпорожнiм. Ще один бандит став навколiшки i волав по-азербайджанськи.
  - Вiдпусти мене в iм'я святого. Ну, хочеш, перехрещуся.
  Путiн-Марiя буркнула:
  - Хрестись!
  "Азерб." незграбно перехрестився.
  Руда войовниця рикнула:
  - Ось як ти вже православний.
  Той виструнчився:
  - Так такт точно!
  Червонiй дияволицi хотiлося знущатися:
  - А ти знаєш, що православ'я не схвалює гареми i на тому свiтi, ти будеш безстатевим, як ангел.
  - Невже! - Азербайджанець здивувався. - А чому росiяни вiрять у Христа, якщо вiн i не обiцяє гарему?
  Руда войовниця кивнула:
  - Я думаю за звичкою. Але щодо мене я переконаний атеїст! Так що на мене чекає щось краще за гарем i вiчне служiння Богу.
  Мусульманин-перевертень здивувався:
  - Що може чекати на атеїста?
  - Могутнiсть науки! - Путiн-Юлiана пiдiйшла до азербайджанця. - Ти хочеш жити?
  Той видавив:
  - Звiсно!
  Руда войовниця заявила:
  - Тодi твою долю вирiшать заручники.
  Байден-Марiя, як могла, заспокоїла зґвалтовану жiнку. Вона виявилася американкою i навiть гордо заявила:
  - А менi анiтрохи не боляче. Тим бiльше, нашу професiю називають найдавнiшою.
  Блондинка здивувалася:
  - Ти повiя?
  Та буркнула:
  - Майже журналiстка!
  Байден-Марiя вiдповiдно кивнула:
  - Ну це добре! А решта?
  Жiнка випалила:
  - Теж журналiсти!
  Як виявилося волохатий хлопець теж американець, двi англiйки i одна нiмкеня. Майно, що було у них та камери забрали бандити.
  - Ось такi справи! - Зiтхнувши промовила журналiстка.
  Блондинка-термiнатор запитала:
  - Ну, а тепер ви вiльнi, куди прямуєте?
  Жiнка охоче вiдповiла:
  - У Нью-Чер. Там кажуть, були великi розбiрки!
  Руда войовниця охоче повiдомила:
  - Та найбiльшi! Справжнi бої, iз застосуванням артилерiї.
  Журналiстка вiдповiла:
  - Ого! Ми цього не можемо пропустити!
  Войовниця промуркотiла:
  - Зараз мiй напарник принесе камери, i ми подивимося, якщо у бандитiв колеса.
  Усi журналiсти хором вигукнули:
  - Будемо дуже вам вдячнi!
  Путiн-Юлiана повернулася, з гордим виглядом повiдомивши:
  - Зачистка закiнчена.
  Юнак iз довгим волоссям запитав:
  - Ви з-помiж "Коммандос"?
  Руда посмiхнулася:
  - З чого ти взяв.
  Юний журналiст зауважив:
  - Я сам техасець, а у вас типовий американський акцент.
  - Цiлком можливо малюк. - Але ж подiбну iнформацiю треба приховувати особливо вiд журналiстiв.
  Хлопчик промовив:
  - Я вже зрозумiв! Ви шукаєте чорного султана.
  Путiн-Юлiана заперечила:
  - З чого ти взяв! Вiн не робив терактiв проти США.
  Хлопець логiчно зауважив:
  - Не робив, але обов'язково зробить. Як Бен Ладен, спочатку воював iз росiянами, потiм взявся за нас.
  Руда мегера зневажливо пирхнула:
  - Ну, ми вже придушили його! Розберемося й iз чорним султаном. А поки що ми оглянемо майно. Та й що робити з цими двома!
  Путiн-Юлiана вказав на полоненого з вивернутою рукою та пораненого ватажка.
  - Та повiсити їх! - Дружно вимовили журналiстки. - Влаштувати суд Лiнча.
  Байден-Марiя схвалила:
  - Можна й повiсити, але петля для них надто милосердна. Особливо для ватажка.
  - Правильно це вiн наказав її ґвалтувати. - сказала англiйською нiмкеня.
  Путiн-Юлiана рiшуче заявила:
  - Азербайджанця в петлю, а ватажка пiдвiсимо за гачок. Ми вже хотiли одному наживку педофiлу зробити, але встиг змотатися. Вiрнiше, був зданий законному правосуддю.
  - Нема чого їх судити! Отримають рокiв десять, вийдуть через п'ять, i потiм знову почнуть потворнi. - заявив американка. Загалом у США до бандитiв надто лiберальнi стосунки.
  - Тут нiчого заперечити! - погодилася Путiн-Юлiана. - Ось чомусь не можна катувати терористiв, хоча коли воював в Афганiстанi, то бачив, як вони спин наших вiйськовополонених вирiзали шкiрянi ременi. Цим можна, а нам не можна!
  - Це демократiя та права людини! - заявив юнак. - Ми маємо подавати приклад свiтовi, як чинити цивiлiзовано. Якщо ж США не поважатимуть iншi країни, то залишиться рештою. Я особисто пропоную зв'язати бандитiв i зрадити їх на територiї США.
  - Де вони литимуть сльози перед старенькими-присяжними. - зло сказала Путiн-Юлiана. - Немає на такий розклад, я не згоден.
  Байден-Марiя пiдтвердила:
  - Зазвичай американськi суди надто поблажливi.
  Юнак вiдвернувся:
  - Робiть, як знаєте.
  Першим стратили азербайджанця. Вiн уперто чинив опiр, так що його довелося трохи покалiчити.
  - Обiйдемося без мила! - суворо промовила Путiн-Юлiана.
  - А може, дамо з наших запасiв? - запропонувала добра Байден-Марiя.
  Руда рикнула:
  - Нi! Надто жирно буде!
   Путiн-Юлiана сама взяла на себе роль ката i, накинувши петлю, стала навмисне повiльно пiднiмати бандита вгору. Вiн задихався, швидко посинiвши, як нiс на морозi.
  - Це мiй улюблений колiр! - знущально вимовила дiвчина.
  - Так йому i треба!
  Ватажок, бачачи незавидну долю напарника, почав просити.
  - Не треба мене вiшати.
  Руда впевнено вiдповiла:
  - Ми тебе не повiсимо, а на гак.
  Злочинець проскулив:
  - Тим паче, навiщо таке варварство. Крiм того, я злодiй у законi, за мене помстяться.
  - I що вони нам зроблять! Ми вбили шiстдесят п'ять людей з твоєї банди за одну хвилину. Нехай прийдуть iншi, буде бiльше трупiв. - Очi Путiна-Юлiани спалахнули не добрим вогником.
  Байден-Марiя запропонувала:
  - Може вирвати йому язик, якщо вiн нам ще смiє загрожувати.
  Авторитет одразу "здувся":
  - Та нi! Ви мене не зовсiм правильно зрозумiли! Я зовсiм не хотiв вас залякати.
  Руда взяла i надулася:
  - А що ти хотiв?
  Ватажок проскулив:
  - Запропонувати! У мене є грошi та взятка!
  Руда насупилась:
  - Де?
  Авторитет про булькал:
  - У схованцi! Хiба це вас цiкавить!
  Путiн-Юлiана насупилась:
  - Що камiння "Броня"?
  Ватажок проскулив:
  - Були в мене такi, то я їх у карти здув. Iншi камiнцi продали, банда досить велика жере багато i майже половина моїх родичiв.
  Руда мегера погодилася:
  - У вас азiатiв це слабкiсть!
  Авторитет вкрадливо промовив:
  - Але є в мене великий артефакт цiни! Я його нiколи не продам!
  Байден-Марiя зацiкавилася:
  - Говори яснiше!
  Ватажок прошипiв:
  - Вiн вiдводить аномалiї зони. З ним вам не страшна буде будь-яка природна пастка, крiм тих, що пiдлаштованi людьми.
  Путiн-Юлiана також виявила iнтерес:
  - Звучить заманливо.
  Бандит побулькал:
  - Так от хiба вам дослiдникам подiбне не знадобиться. Не говорячи про те, що вiн i вiд радiацiї захищає.
  Байден Марiя пiдiйшла до авторитету.
  - Говори, де камiнь?
  Ватажок iз зiтханням запитав:
  - А ви присягнете, що збережете менi життя.
  Блондинка наполягала:
  - А ти присягнеш, що камiнь справжнiй.
  Авторитет скинув руку:
  - Так я узбек i готовий присягатися iм'ям Аллаха.
  Путiн-Юлiана процiдила:
  - Це пiдвищує твої шанси, але дати гарантiї не можу. Крiм того, якостi твого артефакту потрiбно перевiрити експериментально.
  Ватажок прошипiв:
  - Згоден на все! Так вказати вам, де вiн i основнi грошi, близько десяти мiльйонiв зелених моєї банди.
  - Давай пiдемо разом. - Путiн-Юлiана тицьнула пахана в бiк.
  Той проскулив:
  - Я вам показуватиму, тiльки спочатку перев'яжiть менi рану.
  Байден-Марiя погодилася:
  - Навiть засудженим до смертi не вiдмовляють у медичнiй допомозi.
  Як справжня медсестра дiвчина вколола бандиту знеболювального, промила рану, i витягла уламки, потiм скрiпила розбиту кiстку.
  - Тепер ти зможеш через два мiсяцi ходити. - впевнено сказала вона.
  Ватажок кивнув:
  - Спасибi вам! Тепер треба зайти за хазу.
  Утрьох дiвчата понесли, пахана на руках, вони обiйшли злодiйське лiгво. Вони пройшли приблизно пiвкiлометра. Тут було простiше, стояв невеличкий горбок, присипаний землею. Тiльки от трава навколо нього була немов випалена, i пахло озоном.
  Байден-Марiя зупинилася:
  - Тут сильне радiоактивне випромiнювання!
  - Ви помиляєтесь! - сказав ватажок банди. - У цьому пагорбi абсолютно безпечно. I там на вас чекають скарби!
  - Вiн бреше! - заявила Байден-Марiя. - Я вiдчуваю сильну радiацiю.
  - Так, я також! - впевнено пiдтвердила Байден-Юлiана. - Зазвичай на зонi вдвiчi-втричi бiльше норми, але тут перевищенi всi межi - тотальна смерть.
  Пахан пробурчав:
  - То я ж iду з вами!
  Руда мегера прогарчала:
  - У могилу пiдеш, хитрун!
  Узбек посiрiв i спробував рвонутись, але Байден-Марiя та Путiн-Юлiана мiцно вчепилися в нього.
  - Втекти хочеш! Ну де твiй диво-камiнь?
  Ватажок ревiв:
  - Вб'єте, нiколи не впiзнаєте!
  Байден-Марiя посмiхнулася:
  - Я, здається, знаю, де вiн! Якi дурнi ми з тобою. Навiть його не обшукали!
  Путiн-Юлiана погодилася:
  - Правильно! Якщо вiн радiацiї не боїться, значить камiнь на ньому.
  Дiвчата хоч i гидували, швидко обмацали мляво авторитету. У нього знайшли кiлька пачок iз доларами та Євро. Крiм того, два стiльникових телефони та рацiю. А в пiдпiльному поясi був зашитий камiнчик. Не великий трохи бiльше голубиного яйця, але теплий на дотик, i мiняє кольори.
  Байден-Марiя пiднесла його i району випромiнювання, запах озону став слабшим.
  - Вiн справдi захищає вiд радiацiї. Тут пахан не збрехав.
  - Тому його й носить, не хоче послабшати, тодi й гарем не знадобиться. - пiдколола Путiн-Юлiана.
  Блондинка була задоволена:
  - Ну що! Те, що треба, ми й самi взяли!
  - А грошi! - спитав пахан.
  Руда войовниця рiшуче заявила:
  - Схованки ми й так знайдемо за допомогою сканера. Адже це не свiтова проблема. А на тебе чекає гак.
  Ватажок пробував, було вiдбитися, але отримав ребром долонi в нiс, вiд чого той одразу зламався. Дiвчата бiгом затягли його у двiр i ривком пiддiлили на гачок повiсивши над землею. Нелюдський крик перейшов у хрип. Журналiстки схвалили. I лише американський тiнейджер заперечив, як справжнiй лiберал:
  - Згадайте заповiдi Христа: роби з iншими, як хочете, щоб чинили i з вами!
  Байдену-Марiї стало соромно:
  - Нi, це теж занадто. - Пiдстрибнувши, дiвчина вдарила пахана у скроню. Той остаточно затих, навiть стало чути, як дзижчать мухи.
  - Чудово ти сама милосердя! - Путiн-Юлiана скривилася. - А те, що вiн хотiв навiть нас увiгнати у смертельне випромiнювання не в рахунок!
  - Хто прощає, той буде прощений, хто засуджує, той засуджений буде! Хто дає оселитися ненавистi у своєму серцi, цькувати себе та своїх близьких! Той, хто посiяв любов i милiсть, пожне успiх i щастя! - з пафосом сказала Байден-Марiя.
  - Мудрi слова з вуст пiдонка, що фонтан iз смiтника! - лаялася афоризмом Путiн-Юлiана.
  Блондинка схвально кивнула:
  - Ну, ось навiть ти це розумiєш!
  Юнак поставив питання:
  - А у вас немає iнших справ рейнджерiв.
  Руда войовниця пiдтвердила:
  - Звiсно є! Повнiстю справ!
  Хлопчик попросив:
  - Тодi, може, повернете нам нашу машину, i ми далi поїдемо!
  - Де вона? - запитала Путiн-Юлiана.
  Юнак охоче вiдповiв:
  - У гаражi що пiд землею.
  Блондинка-термiнатор засумнiвалася:
  - Ну, гаразд, а якщо вас схоплять?
  - А ми кулемет прихопимо. - сказав юнак.
  Руда краля хихикнула:
  - А ти знову не описуєшся?
  Тiнейджер знiяковiв:
  - Намагатимуся тримати себе в руках!
  - Ну гаразд, цього разу тобi повiримо! - Байден-Марiя висунула язичок. Заодно протягом п'яти хвилин перевiримо схованки.
  Байден-Марiя та Путiн-Юлiана кинулися до будинку. У п'ять хвилин дiвчата не вклалися, але через сiм стали багатшими на пiвтора мiльйона доларiв i п'ятсот сорок тисяч Євро та два камiнчики "плюс", десяток "кулешiв", мабуть, останнi бандити збути не встигли.
  Журналiсти тим часом вигнали машину, зiбрали камери та вже намагалися зняти великокалiберний кулемет ПКМ.
  - Дайте ми вам допоможемо, iнакше ви провозитеся до другого пришестя. - сказала Байден-Марiя.
  - Перед цим до влади мають прийти лжепророк та антихрист. - сказав юнак.
  - Як тебе до речi звуть? - запитала Байден-Марiя.
  Хлопчик випалив:
  - Тiм Талер!
  Блондинка спохмурнiла:
  - Кличко?
  Хлопець навiть образився:
  - Нi, iм'я та прiзвище!
  Войовниця-блондинка охоче вiдповiла:
  - Це одного лiтературного героя нагадує. З фiльму "Проданий смiх".
  Хлопчик пiдтвердив:
  - Можливо! Адже долар походить вiд слова талер.
  Байден-Марiя вiдзначила:
  - Одна вiдома пророчиця передбачила, що до кiнця свiтової iсторiї на планетi буде одна наддержава США i це є лжепророк.
  Тiм Талек скинув голову:
  - Так вони й сталося! Але хiба ж Америка не хоче поширити на весь свiт християнськi цiнностi?
  Блондинка зiтхнувши вiдповiла:
  - У своєму трактуваннi! Бiблiя не вчить насильству чи брязканню зброєю. А ми брязкаємо i вбиваємо!
  - Начальник не дарма носить свiй меч! - заперечив Тiм. - Взагалi, навiть вiд Авраама Бог вимагав бути готовим убити власного сина. Так що вбивство - це самий багатоликий i дивний рiзновид грiха, за нього часом навiть списують грiхи!
  Жiнки тицьнули його в бiк.
  - Гаразд, хлопчик помовч! А ви допоможiть нам зняти кулемет! I не будемо у боргу один у одного.
  Дiвчата допомогли зняти бандуру. Тепер п'ятiрка озброїлася, але виглядала комiчно.
  - Хтось iз вас умiє поводитися з кулеметом. - запитала Путiн-Юлiана.
  - Ми мали досвiд у Iзраїлi! - сказала англiйки.
  - А в нас удома такий був лише менший. - Тiм навiть пiдморгнув Байден-Марiї. - В Америцi вчаться стрiляти ранiше, нiж ходити.
  Хлопчик буркнув:
  - Знаю! А тепер як то кажуть: ну-но вiд гвинта!
  Машина з журналiстами плавно вiд'їхала, а дiвчата ще якийсь час стояли, проводжаючи їх поглядом.
  - Ти знаєш! - сказала Байден-Марiя. - Щоб урятувати п'ять захiдних журналiстiв, ми вбили шiстдесят сiм бандитiв.
  Путiн-Юлiана облизнула губи:
  - Так це добре!
  Блондинка-термiнатор вiдзначила:
  - Але вони майже всi громадяни колишнього СРСР. Тож виходить, практично своїх вбиваємо.
  Руда войовниця вiдзначила:
  - А серед Американцiв хiба мало людей з росiйським корiнням. Та й взагалi всi ми певною мiрою родичi один одному. Давай краще пiдiб'ємо пiдсумки. Ми стали багатшими на три кориснi артефакти.
  Свiтловолоса войовниця пiдтвердила:
  - Факт!
  Путiн-Юлiана пiдтвердила:
  - I плюс до цього пристойнi грошi! Адже теж не погано.
  Байден-Марiя пiдтвердила:
  - Само собою!
  - А тепер чи продовжуватимемо виконувати завдання? - Путiн-Юлiана примружилася.
  Блондинка-термiнатор запитала:
  - А що маємо iнший вихiд?
  Руда войовниця вiдзначила:
  - Пошукати, наприклад, самi чорного султана!
  Байден-Марiя засумнiвалася:
  - Де на радiоактивнiй пiвночi! Пройти сотнi квадратних кiлометрiв у аномалiях.
  Червона дияволиця запропонувала:
  - Можна зловити цю бабу, що перемiщається, i допитати її!
  Блондинка виявила обережнiсть:
  - А якщо вона вислизне в останнiй момент. Або ще гiрше загубить нас. Адже ми навiть не знаємо її могутностi.
  Руда войовниця проворкувала:
  - А що не можна паралiзувати, наприклад, голкою.
  Байден-Марiя знизала плечима:
  - А чи буде релiгiйний фанатик колотися? Адже це теж питання!
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - Ну добре! Поки щонайменше ми бiльше принесли користь Росiї, нiж чорному султану. Послабили її конкурентiв.
  Блондинка рiшуче запропонувала:
  - Тож давай у танк, поїдемо!
  Дiвчата-президенти пiдбiгли до "Леопарду". Бiля нього крутився дюжина облiзлих щурiв, але, потрапивши пiд удари, найгострiших кинджалiв вони, втративши половину тварин-товаришiв, розбiглися.
  Опинившись у самому танку, розслабилися, витягли ноги. Байден-Марiя мрiйливо промовила:
  - От би, зараз гарячу ванну. Або ще краще викупатися у басейнi.
  - Нi в Iндiйському океанi! - Взагалi Росiю омивають Атлантичний, Пiвнiчний-Льодовитий, i Тихий океан, а ось найтеплiшого Iндiйського серед них немає. - помiтила Путiн-Юлiана
  Блондинка-термiнатор погодилася:
  - Та нашi пращури, ще великий князь Олег i Святослав ходили на Царгород i далi на пiвдень. Iван Грозний та Петро Перший планували походи на Iран та Iндiю. Воювали за Крим iз Туреччиною. Все було, пройшло у кривавiй лазнi. Жаль, що Середню Азiю ми втратили, та й Крим.
  Руда войовниця надувшись вимовила:
  - Тимчасово! Ми готовi до нового удару! Головне мужикiв, таких як ми, навчитись робити! Тодi з'явиться новий народ!
  Швидкiсть танка трохи зросла, коли минули болото i вибралися на шосе. Проїхалися швидким темпом, готовi почувши рух машини звернути убiк. Нарештi, дiвчата пiд'їхали до подоби занедбаного блокпоста.
  Там стояв знак i напис iєроглiфами: до Текiна, тридцять п'ять кiлометрiв.
  Крiм того, валялася велика кiлькiсть об'їдених скелетiв.
  - Для мене все зрозумiло! - сказала Путiн-Юлiана. - Тварини зони атакували блок пост, а охорона не змогла вiдбитися.
  Байден-Марiя погодилася:
  - Я бачу, розгорнулася не жартiвлива трагедiя. Отак гинуть люди.
  Руда войовниця невпевнено запитала:
  - Нам уже не довго залишилося, поїдемо шосе або звернемо?!
  Блондинка логiчно вiдзначила:
  - Пального в баку ще надовго вистачить, вiн був заправлений пiд зав'язку, а двигун дуже економiчний.
  Червоної мастi диявола заявила:
  - Тодi краще об'їдемо. Я вже чую чийсь рух.
  Дiвчата повернули з асфальтованої дороги. Вони намагалися їхати швидко та обережно.
  Аномалiї знову засеребрилися довкола. Деякi не великi, а iншi, навпаки, мало не кiлометр. Попадалися i тварюки. Зокрема один iз щурiв кроликiв був такий великий, як бегемот, iз шiстьма лапами, кожна як кiвш.
  Путiн-Юлiна дала по монстру чергу, а уклавши пiдбiгла швидким рухом вiдрiзавши лапу.
  - Та кинь ти це гидоту! - крикнула їй Байден-Марiя.
  Руда войовниця заперечила:
  - Не скажи! Кроляча лапа приносить удачу.
  Одна в кабiнi ця подiбнiсть кiнцiвки динозавра так сильно смердiла, що Байден-Марiї довелося викинути подалi.
  Блондинка єхидно вiдзначила:
  - Вже не знала, що тебе Путiн-Юлiана, так приваблює смiтник.
  Руда спокiйно заявила:
  - Ти не розумiєш, яка сила живе у людських прикметах.
  Байден-Марiя пискнула:
  - То це з областi дитинства!
  Бойова дияволиця червоної мастi заперечила:
  - Нi! Це вплив на гiперноосферу. Вiд якої залежить, зокрема й удачливiсть.
  - Ну добре! Успiх часом погано пахне, досягнення несе трупом, але щастя смердiти не може! - заявила Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана хихикнула:
  - Ну гаразд може, я просто подурiти хотiла. А взагалi, я вiдчуваю, що скоро кiлькiсть аномалiй помiтно ущiльниться.
  Iнтуїцiя не обдурила Путiна-Юлiану. Дiйсно повiтря попереду викривлялося дедалi частiше. Навiть небом пробiгали баранцi. Дерева взагалi ставали химернiшими. Ось одне i зовсiм схоже на ананас, що врiс у землю. Iнша рослина наче фольга. Деякi дерева прозорi або рожевi, як сталактити. А ось пара бутончикiв пiвонiї пробiгла на тоненьких нiжках.
   Байден-Марiя вказала на них пальцем:
  - Дивись прямо як пучки.
  Путiн-Юлiана логiчно вiдзначила:
  - Тут можуть артефакти. Вони найчастiше бувають у зонi чудес. А тут явне ущiльнення аномалiй.
  Деякi iстоти без особливих проблем проскакували зараженi мiсця. Iншi оминали аномалiї. Коли змiнений простiр перемiщався, гiлки дерев ворушилися, а листочки то скручувалися, то розкручувалися.
  - цiкавий феномен впливу. - помiтила Путiн-Юлiана.
  Блондинка-термiнатор заявила:
  - Тут i по кручi є!
  Дiйсно проїхавши, дiвчата-президенти, побачили сосни-пальми, що вишикувалися в ряд. Вони стали, як гумовi, мабуть аномалiя змiнила їхню фiзичну природу. Дерева то розгиналися, то згиналися, ще недавно рiвнi стовбури викручувалися штопором. Але через пiвхвилини витягалися в струну, i навiть починали дзвенiти, наче велетенська гiтара.
  Руда диявола заявила:
  - Ось так Байден-Марiя пiд публiку та музиканти.
  Проповзло кiлька довжелезних: метрiв тридцять хробакiв. Вони подивилися на машину, i, мабуть, вирiшили, що панцир їм не пробити. Аномалiї ставали у гущавинi, танк був змушений маневрувати, давай назад, оминати. Байден-Марiя запропонувала:
  - Може, краще вилiземо! Це набагато логiчнiше, нiж повзати "мiнним полем"!
  - На вiйнi логiка поняття вiдносне - як шоколад, не встиг помилуватися на плитки як вони вже у ротi! - Вкотре зiстрила Путiн-Юлiана.
  Блондинка єхидно вiдзначила:
  - Вiддаю перевагу плитки преса, вони надiйнiшi!
  Щоб об'їхати чергову аномалiю, дiвчатам довелося направити танк вузьким коридором. Вони змушенi були скинути швидкiсть, глина стала як пластилiн i дуже чiплялася.
  - Може, навпаки, включимо повну швидкiсть! Легше буде вiдiрватись! - запропонувала Байден-Марiя.
  - А що можливо спрацює! - Путiн-Юлiана натиснула, трохи притримавши кнопку на джойстику, навiть палець почервонiв.
  Дiвчата змушенi були посилати танк з боку в бiк, викривленою дорогою. Тут раптом повiтря перестало переливатися, а навпаки набуло молочно-бiлого вiдтiнку. Наче у воду насипали зубного порошку. Збуджена аномалiя ворушилася, намагаючись протягнути до дiвчат тупi щупальця. Байден-Марiя повертала машину, раптом пiд гусеницi попався брукiвка. Вiн потрапив мiж катками, але був вiдкинутий.
  - Ще мало не зламали колесо! - помiтила Путiн-Юлiана. Тут нiби в такт її слова вискочила кулька, вона викручувалась, нiби була гумова i з усього розмаху плюхнулась на броню. Вiдбився вiд неї, потiм прилип. Тут з трясовини висунулася цiла зграя м'ячiв. Вони спробували атакувати танк. Путiн-Юлiана вистрiлила iз кулемета. Але тут трапилося не передбачене, кульки потрапивши пiд вогонь не гинули, а пропускаючи, як желе кулi, продовжували мчати на машину. Дiвчина навiть свиснула:
  - Ось це так! Що за спосiб життя!
  - Може, болотянi медузи! - Хоча, це, швидше за все, рiппери, такi тварюки, що їх кулею не вiзьмеш! - сказала Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана заявила:
  - Я чула про таких. Ну гаразд не бере куля вiзьме щелбан.
  Блондинка вiдзначила:
  - Вогнем їх можна!
  Руда пiдтвердила:
  - Сама знаю, у нас навiть дещо пальне є!
  - Мiнiатюрнi вогнемети, великi потужностi з електроiмпульсом. - сказала Байден-Марiя. - Їх цiлком можна використати!
  Путiн-Юлiана взяла такий вогнемет, схожий на пiстолет iз широким дулом. Вона, вибралася з люка, i майже вiдразу вiдкрила вогонь по наросту, що утворився. Рiзноманiтнi тварюки дико, верещачи, вiдскочили, спалахнула жива пожежа, i десятки запалених кульок розлетiлися в рiзнi боки. Деякi з них на льоту вибухали, з-помiж iнших вiбрувала зона. Вiдскочивши запаленi кульки потрапляли в аномалiю, там вони перетворювалися на величезних комах, птахiв, звiрiв, а потiм спалах наче сотнi фотоблиць, зникали.
  Гумова атака незабаром закiнчилася. Обсипався попiл. Путiн-Юлiана невдоволено промимрив:
  - Коли карбiд горить i то приємнiше!
  Байден-Марiя вiдповiла:
  - Не приймай близько до серця. Що нам сморiд, головне, щоб не було газової атаки.
  Путiн-Юлiана на це лише посмiхнулася:
  - Тут це цiлком реально! Можуть застосувати такi отрути - захитаєшся i впадеш носом у болото!
  Блондинка пiдтвердила:
  - Що ж не найгiрший варiант!
  Танк довелося пiднiматися на досить крутий пагорб, об'їхати заважали аномальнi зони. На щастя "Леопард" iз честю витримав випробування. Його могутнiй двигун дозволив взяти нахил. Ось спускаючись їх, щось так мало не скинуло в аномалiю, ледь не перевернувши танк.
  - Акуратнiше треба Байден-Марiя. - iз засудженням промовила Путiн-Юлiана.
  - Тут чужа земля! Зовсiм не схожа на нашу! - вiдповiла дiвчина-блондинка. - Крiм того, на зонi бувають локальнi землетруси радiусом у кiлометр або навiть менше, що є унiкальним для нашої планети.
  Руда войовниця вiдзначила:
  - Правильно! Хоча, можливо, це викликано проходженням велетенських хробакiв-мутантiв.
  Свiтла дiвчина-янгол пiдтвердила:
  - Щодо останнього цiлком можливо!
  - I скiльки нам ще залишилося так юлити? - з досадою вимовила Путiн-Юлiана.
  Блондинка вiдзначила:
  - Думаю кiлометрiв двадцять!
  Танк знову почав додавати у швидкостi, прохiд в аномалiї розширився. А повiтря посвiжiло, з'явилися величезнi бульки. Дiвчатам полегшало, навiть кiлькiсть тварин начебто зменшилася.
  Байден-Марiя запитала Путiна-Юлiану:
  - А який у нас, власне, план?
  Руда запропонувала:
  - Змiнимо зовнiшнiсть, представившись в'єтнамцями i спробуємо дiзнатися бiльше.
  Блондинка засумнiвалася:
  - А чому саме в'єтнамцi, а не китайцi.
  Путiн-Юлiана логiчно заявила:
  - В'єтнамцi чудовi вояки, свого часу вони перемогли США i часто наймаються найманцями.
  Байден-Марiя не погодилася:
  - Китайцi теж не погано навченi! Крiм того, ми могли прибути пiд жiночою маскою.
  Руда дияволиця запитала:
  - Ти що Байден-Марiя хочеш стати повiєю?
  Блондинка зiтхнувши вiдповiла:
  - Нi! Але бути чоловiком так утомливо, крiм того, голос грубiє, якщо весь час говорити баритоном чи басом.
  Червона войовниця заперечила:
  - У нас не загрубiє!
  Свiтла войовниця помiтила:
  - Крiм того, в'єтнамцiв напевно оберуть на блокпостах.
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - А ось останнє дуже ймовiрне, але у мене на цей рахунок iдея є.
  Блондинка здивувалася:
  - Яка Путiн-Юлiана?
  Руда войовниця заявила:
  - Скажу тобi згодом! Нехай буде сюрпризом.
  Блондинка буркнула:
  - Ось ти, яка потайлива! Чи не жiнка, а гарпiя!
  Путiн-Юлiана рiшуче заявила:
  - Насамперед я розвiдниця. Крiм того, ти Байден-Марiя не передбачувана, ось якщо немає iншого виходу ти подаруєш невиннiсть чужiй людинi?
  Свiтла войовниця заявила:
  - Якщо це буде вiдповiдати iнтересам Батькiвщини.
  Руда дiвчина зiтхнула:
  - Ну, це краще, нiж нiчого.
  Розмова перервалася, вже на абсолютно рiвному мiсцi i твердому ґрунтi, почувся сильний трiск. Землю струснула як за десятибального землетрусу.
  - Що це таке? - звалилася Путiн-Юлiана.
  - Мабуть атака! - Байден-Марiя спробувала розгорнути вежу.
  Тут був страшний удар, ґрунт потрiскався i з-пiд землi вирвалася велетенська морда.
  Вона виглядала немов сумiш велетенського кабана з iклами i кашалота, при цьому вкрите товстесним панциром. Дике чудовисько - страшне i огидне. Воно швидко вилазило. Схоже, це був покритий бронею хробак. Але такий великий, товщина дiаметр добрих метрiв вiсiмнадцять, а довжину взагалi розглянути важко, оскiльки вiн був прихований пiд землею. Нагору вiн пiднявся метрiв на пiвтораста. Байден-Марiя зреагувала миттєво, розгорнувши вежу i надiславши снаряда в морду:
  - Отримуй величезну гидоту!
  Путiн-Юлiана пiдтримала її:
  - Так i треба монстровi!
  Бронебiйний пiр'яний подарунок, пробив панцир, i, мабуть, серйозно поранив звiра. Той так жахливо заревiв, що прилади танка затремтiли, потiм навiть стали мерехтiти.
  - Вiн випромiнює ультразвук! - сказала Путiн-Юлiана.
  - Небезпечна тварюка! - Байден-Марiя повторила пострiл, знову потрапила, але тут iстота таранила з танка з неймовiрною швидкiстю. Машину струсило, вона кiлька разiв перекинулася в повiтрi. Дiвчата навiть стукнулися головами, одна об люк, друга про вежу. Путiн-Юлiана сварилася:
  - Ось чорт!
  Байден-Марiя швидко прошепотiла:
  - Не в нашому становищi згадувати нечистого.
  Дiвчата вже не могли застосувати гармату, але дали залп iз кулеметiв. Монстр у сказi продовжив атаку, пiдчепивши їх ще раз i шiстдесяти п'яти тонна машина влетiла в аномалiю.
  - Ось це так! - Тiльки встигла пробурмотiти Путiн-Юлiана.
  - Ми в серцi зони! - Байден-Марiя вiдчула, що в її тiло вiд голови до п'ят втручаються розпеченi кинджали. Путiн-Юлiана почувалася не краще, слово тiло потрапило в м'ясорубку. Навiть коли дiвчатам по нервових закiнченнях пропускали струм високої напруги, перевiряючи їхнiй больовий порiг, вони не вiдчували подiбних страждань.
  Сам танк почало плющити, наче броня перетворилася на вiск. Стiни швидко розтiкалися, обпливаючи як свiчки. Пружнi м'язовi тiла дiвчат також танули як морозиво. Байден-Марiя у розпачi прошепотiла в рацiю:
  - "Булат" здається, ми загинули в аномалiї.
  Рацiя клацнула, i здавалося, голос свердлить черепну коробку.
  - Повторiть, що сталося з вами!
  - Ми гинемо в аномалiї балбес! - закричала Путiн-Юлiана. - Нiби не зрозумiло!
  Блондинка шепнула:
  - Як з вами зникає надiя!
  У Байдена-Марiї вiдвалилася рука, потiм обидвi ноги. З останнiх сил дiвчина прошепотiла:
  Я приношу вiтчизнi життя своє,
  Чи не вимагаючи за жертву нагородження!
  Тебе Росiя мила люблю,
  У мить смертi всi до тебе мої прагнення!
  Несамовито закружляв простiр, матерiя дух, броня танка i плоть дiвчат розпливлася, звалившись на ґрунт як конфеттi, а потiм i це зникло. Останньою думкою Байдена-Марiї та Путiна-Юлiани було: - А що далi!
  Смерть як хороший фокусник - загадкова, лякаюча, таємнича i не видає своїх секретiв!
  . РОЗДIЛ Љ5.
  Генерал-лейтенант Тихомиров. Вiн же Булат доповiдав директору ФСБ:
  - У нас поганi новини! Два найкращi нашi агенти Байден-Марiя та Путiн-Юлiана потрапили в аномалiю.
  Глава таємної полiцiї випалив:
  - I загинули!
  Генерал-лейтенант пiдтвердив:
  - Швидше за все! Зони, що зазвичай потрапляють у пастки, гинули або дуже рiдко ставали калiками. Але такi випадки є вкрай унiкальними. Загалом зона - це гiрше, нiж Афган, Чечня та Iрак разом узятi. Там гинуть тисячi людей!
  Директор ФСБ пробурчав:
  - I тим не менше, злiтаються як конкiстадори на iндiанцiв. Вийдiть iз ними на зв'язок!
  Генерал з досадою промовив
  - Уже десять разiв пробував!
  Глава таємної полiцiї наполягав:
  - Це нi про що не говорить, може рацiї вийшли з ладу.
  Тихомиров впевнено заявив:
  - Та нi ваше превосходительство! Рацiї продубльованi, спецiальнi унiкальнi технологiї, стiйкi до радiацiї та iнших випромiнювань.
  Директор ФСБ зауважив:
  - Але ж на зонi сам знаєш, якi закони. Крiм того, нашi вченi часто втрачають якусь дрiбницю. Буває тиждень, працюють, а потiм нап'ються i сiмох няньок дитини без ока. Псують ложкою дьогтю бочку меду.
  Генерал, нервово смикаючи руками, вiдповiв:
  - Ну, i таке буває! I часом вiйська дiють сумбурно. Хоча армiї потрiбен бойовий досвiд. Взагалi у дiвчаток до цього не було вiйськової практики, надто вони зеленi.
  Глава таємної полiцiї рiзко сказав:
  - Їх навчали всьому! Вони можуть на триста п'ятдесят метрiв точно потрапити двокiлограмовою з половиною гранатою ОГ, вибивши кулеметний осередок. А наскiльки жбурне її звичайний спецназiвець?
  Тихомиров iз зiтханням вiдповiв:
  - Метрiв двадцять, тридцять!
  Директор ФСБ пiдняв вказiвний палець вгору:
  - Та ще промахнеться! А дiвчата б'ють, як п'ять-сiм звичайних. А швидкiсть! Ти знаєш, якi сподiвання з ними пов'язує президент.
  Генерал здивувався:
  - То президент у курсi?
  Глава таємної полiцiї проревiв:
  - Так! Ми йому показували вiдеозаписи навчань, вiн у захопленнi. Тепер гнiватиметься!
  - На жаль! Але в тюрму не посадять, а на пенсiю ми з тобою заробили. - Тихомiров зiтхнув. - Видно доведеться переквалiфiкуватися на приватну охорону.
  Директор ФСБ погрозливо сказав:
  - Як сказати, кримiнальну справу можуть порушити!
  Генерал-лейтенант вiдважно сказав:
  - А що ж це не перший провал. Один генерал здав Грозний i через три роки пiшов на пiдвищення став повпредом. Iнший генерал-пiтекантроп пiдписав капiтуляцiю в Чечнi i став губернатором i мало не пролiз у президенти. Не кажучи про те, що поразка в першiй Чеченськiй вiйнi та провал з Басаєвим та Радуєвим нiкого не посадили. - Тихомiров доводився двоюрiдним братом директору ФСБ i говорив вiдверто. - Тож за невдачу без злого намiру втратимо лише свої клопiткi посади.
  Глава таємної полiцiї трохи пом'якшив тон:
  - Можливо! Президент не Сталiн, надто м'який, часто прощає! Ну гаразд поки про їхню загибель не оголошуй, повiдом про тимчасову втрату зв'язку. Може, пощастить i супердiвчата знайдуться. Мене особисто турбує, що якщо чорний султан уб'є нинiшнього президента, його приймач може виявитися ще жорсткiшим. Тодi вiн може з нами порахуватися.
  Генерал-лейтенант зазначив:
  - Опозицiї: нацiоналiстам та комунiстам все одно не прийти до влади. Вони не мають достатньо сильних лiдерiв. Втiм, це не є нашi проблеми. Можливо, скоро нам доведеться проводити масштабну операцiю iз зачистки зони. Буде задiяно величезнi сили.
  Директор ФСБ випалив:
  - Операцiя готується!
  Тихомиров агресивно додав:
  - Вже досить давно! Ще до вибуху урядових будiвель. Надто багато там наших iнтересiв.
  Глава таємної полiцiї впевнено сказав:
  - Ну i вiдмiнно! Знищимо чорного султана без дiвчат-мутантiв, бо цi новi люди мене лякають. Адже такi бiоенергетичнi покращенi можуть все традицiйне людство знищити.
  Генерал-лейтенант вигукнув:
  - Можливо! Але якщо людина не змiнюватиметься, то її чекає вимирання. Зокрема мозок не встигає переробляти все зростаючi потоки iнформацiї. Не кажучи про крихкiсть тiла, схильного до безлiчi хвороб.
  Директор ФСБ буркнув:
  - Ймовiрно, а яку зброю використовуватимемо проти ворога.
  Тихомиров агресивно зазначив:
  - Ну, АК-103, i навiть АК-104, це вже вчорашнiй день. Та й узагалi конструкцiя "Калашников" себе вичерпала. Тут у нас є потужнiшi моделi з електромагнiтним розгоном. Розгортаємо елiту спецназу. Тож тепер ми матимемо озброєння за завтрашнiм словом технiки.
  Глава таємної полiцiї сказав:
  - Це цiкаво! А терористам нема чим вiдповiсти?
  Генерал-лейтенант зазначив:
  - Нi! СВД-СУ не мають собi аналогiв, прицiльно б'ють на сiм кiлометрiв, полiамiдний пластик, доладний приклад. Комп'ютернi прицiли.
  Директор ФСБ випалив:
  - Це добре!
  Тихомиров енергiйно сказав:
  - Є ще АГС-50. Порiвняно з ним знаменита "тридцятка" колгосп. Страшна мiць. Китайцi, до речi, вже освоїли АГС-30, i дещо розробляють своє. Ми змушенi їх випереджати, витрачаючи грошi у перiод кризи.
  Глава таємної полiцiї стурбовано промовив:
  - Та на всi цi новi системи величезнi кошти йдуть. А якщо доведеться штурмувати Прип'ять?
  Генерал-лейтенант вiдповiв:
  - Для цього є спецiальнi роботи з ГМ-198, восьмизаряднi гранатомети-помповики - для вiйни в роках. Їхнiй попередник ГМ-94, теж непогано, його пiд час другої чеченської вiйни розробили, але в жодне порiвняння не йде. Граната в ГМ-94, 43-мiлiметра, а ГМ-198, 46-мiлiметрiв. Рiзниця начебто невелика, зате забiйна сила втричi бiльша. Є також термобаричнi снаряди з радiусом вибуху в дванадцять метрiв, суцiльної поразки. У ГМ-94 було лише три! I головне за двадцять метрiв вiд епiцентру нi подряпини не отримаєш.
  Директор ФСБ випалив:
  - Чудово!
  Тихомиров вiдповiв:
  - спецiально для мiської вiйни. Найкращi розробки, у тому числi так улюбленi фантастами крокують роботи.
  Глава таємної полiцiї насупився:
  - iз бюджету ФСБ.
  Генерал буркнув:
  - З чого ти взяв?
  Директор ФСБ запитав:
  - Мiнiстерство оборони?
  Тихомиров похитав головою:
  - А ви не знаєте?
  Глава таємної полiцiї заявив:
  - Нi! Це великий секрет, як фiнансуються такi розробки. Вам цього не зрозумiти.
  Генерал-лейтенант буркнув:
  - Може менi, i знати не належить?
  Директор ФСБ холодно промовив:
  - Я саме це й хотiв сказати! Ну до побачення Тихомиров будуть добрi новини повiдомиш.
  Генерал-лейтенант вiдiрвався вiд "мобiльника" i промимрив:
  - Схоже, моя кар'єра закiнчена. Але якi вони дурнi сучки, то потрапили в аномалiю, примудрилися знайти! Як говорив Наполеон: надлишок розуму рiвносильний його нестачi.
  Тихомиров знову зробив запит до ефiру. Вiн усе ще розраховував на диво. Хоча вiдставка для генерала ФСБ - це не покарання. Ну очолить якусь приватну охоронну структуру, отримуватиме в двадцять разiв бiльше i жодного головного болю. Хiба тiльки рекет наїде.
  Буває й таке! Навiть дивно, що перегодована грошима мiлiцiя чи полiцiя не покiнчила з мафiєю. Немовби не можна зрiзати хоча б найбiльш одiозну частину органiзованої злочинностi. Ну, це дрiбниця. Тепер американцi чим вони дадуть вiдповiдь Росiї. Адже надто прозора тут рука Москви. За великим рахунком, найбiльшу неприємнiсть американцi могли б завдати, пiшовши i Афганiстану. Тодi потiк наркотикiв iз цiєї країни посилився б. Адже головний прибуток Талiбан, це дурниця. А росiйськi вiйська в Таджикистанi наражалися б на постiйну небезпеку. Рано чи пiзно спалахнула б вiйна з талiбами. Затяжна, без шансiв на перемогу.
  Але це малоймовiрно. Адже вийде, що американцi програли цю вiйну. Нацiональна гордiсть не дає змоги вiдступити. А так не починати їм ядерну вiйну. Хоча, в принципi, обмежена вiйна можлива. США явно сильнiшi на морi та повiтрi, але зможуть перемогти на сушi. Щоправда, є ще країни НАТО, але вони розжирiли й лiнивi. Не хочуть витрачати грошi на вiйну та навiть на пiдтримку боєздатностi своїх сил. Наприклад, якась слабка грузинська армiя. Її навiть абхазькi ополченцi били. Жебрачна країна не може витрачатися на озброєння. Або Нiмеччина, багатi нiмцi випускають десять танкiв на рiк. Захiд губить демократiя, вона зробила цi держави беззахисними як перед експансiєю iсламу, i перед вiйськовою загрозою. Або взяти розгул злочинностi, судова система у Європi прогнила.
  Виправдувальнi вироки йдуть один за одним. Щоправда, у Росiї теж виправдали тих, хто робив замах на Чубайса. Але ця справа була дута. Будь це правда, цi хлопцi не схибили. А вiн би їм допомiг. Загалом одiозних особистостей i у владi багато. Давно час привести до влади диктатора, але кого? Свого часу Тихомирову дуже подобався син юриста: крутий, агресивний, одразу мабуть прийде до влади голови полетять. Але потiм розчарування, занадто непостiйний. Навiть стосовно США то матом криє, то навпаки пропонує союз. Були й iншi кандидати, вусатi генерали, але спливли. Тепер генерал-лейтенант втратив iнтерес до полiтики та просто виконував свiй обов'язок. А тут двi дiвчини не вiд цього свiту, стали його головним завданням. Скiльки мiльярдiв у них вклали! I не невже провал.
  Тихомиров прогорлав, махаючи кулаком:
  - Нi, я їх знайду!
  Генерал знову набрав мобiльник, щоб вкотре насолодитися мовчанням ефiру. Вiн довго тряс телефон. Спробував дублiкат, один, другий, але все було марно.
  У розпачi Тихомиров сказав:
  - Та НУ вас! Можливо, посмертно вам таки дадуть героя Росiї.
  А за вiкном падав снiг та мiцнiшали морози!
  А десь було тепло та затишно.
  Коли Путiн-Юлiана та Байден-Марiя прокинулися. Їхнi вiдчуття були такi, мов нещаснi дiвочi кiсточки, пройшли крiзь млиновi жорна. Байден-Марiя навiть простогнала:
  - Мабуть, подiбне вiдчуття вiдчувають грiшники в пеклi.
  Путiн-Юлiана заперечила:
  - Нi, сучасне пекло технотронне! У ньому тортури iз застосуванням нанотехнологiй. Я навiть спецiально розроблю бойовi iмпульси, що посилюють вплив на нервовi закiнчення. Тодi вогонь та ламання кiсток, здадуться дитячим лепетом. Адже можна багаторазово перевищити це за допомогою нових технологiй.
  Байден-Марiя прочирiкала:
  - Менi це не цiкаво! Катувати, мучити, можна лише видобуваючи iнформацiю, але смакувати це в жодному разi не варто.
  Руда мегера про булькала:
  - Можливо, ти маєш рацiю, але в будь-якому випадку мистецтво катувати може стати синонiмом виживання.
  Блондинка-термiнатор вигукнула:
  - Давай краще швидше покинемо це мiсце! Якщо аномалiя навколо нас, вона вдарить, укусивши аспiдом.
  Дiвчина з вогненним волоссям пискнула:
  - Погляньмо через комп'ютерний огляд.
  Путiн-Юлiана перевiрила прилади Вони, як не дивно, справнi. Ось лише огляд давали особливий.
  Дерев навколо не було лише кiлька обпалених пнiв, а решта, наче пiсля сильнiшої пожежi. Мiсцями навiть ґрунт перетворився на скло. Територiя взагалi виглядала страшною i не була схожою на зону.
  Байден-Марiя свиснула:
  - Ось як усе змiнила аномалiя.
  Путiн-Юлiана вiдповiла:
  - Можливо! - Здається, попереду якась будова.
  Тривожно запищав лiчильник. Схоже, була пристойна радiацiя. Байден-Марiя подивилася на показання приладу:
  - Ого, тут тисяча вiд нормального тла. Це серйозно! Чи не занесло нас годинником у пiвнiчну частину зони?
  Путiн-Юлiана пiдтвердила:
  - Цiлком можливо! Може, навiть до самого чорного султана. Ото було б чудово!
  Блондинка-термiнатор запитала:
  - А хiба тебе зона чудес не приваблює?
  Руда мегера впевнено вiдповiла:
  - Можливо, це найцiкавiше мiсце на Землi. Але ми ще туди повернемося. Наш органiзм набагато швидше вiдновлюється вiд радiацiї, нiж у пересiчних людей. Тож цим не можуть не скористатися. Ми, як пiддослiднi кролики, у гiгантськiй лабораторiї.
  Байден-Марiя видала:
  - Швидше тигрицi!
  Червона дияволиця пискнула:
  - Поки що маленькi!
  Дiвчата пирснули, видаючи срiбнi звуки. Путiн-Юлiана зауважила:
  - Вдалинi щось схоже на руїни. Пiд'їдемо до них.
  Танк рушив, вiн пересувався, легка, неначе не вiдчуваючи ваги. Багатошарова броня, особливо збiднений уран, добре захищала вiд радiоактивного випромiнювання. У мiру просування до центру радiацiйне тло пiднiмалося.
  Перед ним справдi була подоба мiста. Тiльки вiн лежав навiть у не в руїнах, а складався iз залишкiв руїн. Десь на вулицi валялися скелети, або трупи, що страшенно обгорiли. Навiть комах не було, у мiстi-примарi. Розплавлений мiсцями димний ґрунт, рани на землi, трiщини з киплячою всерединi магмою.
  I, нарештi, суцiльний розплавлений грунт, який у мiру руху по ньому ставати дедалi м'якшим. Навiть гусеницi танка починають ув'язати, провалюючись на кшталт желе. Доводиться збiльшувати потужнiсть двигуна. Тут вони мало не зiрвалися, опинившись перед величезною вирвою. Путiн-Юлiана свиснула:
  - Та ця воднева бомба сюди впала. Подивися, яку дiрку вибило. Сюди пiвсотнi стадiонiв "Динамо" розмiститься.
  - Так дiаметр у цiлих два кiлометри. Тут приблизно десять мегатонн. Хтось скинув бомбу. - сказала Байден-Марiя.
  Руда войовниця знизала плечима:
  - Але хто! Безглуздо бомбити зону.
  Блондинка iз цим погодилася:
  - Та це не зона. Подивись на небо! Звичайне сонце як Землi.
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - Зона є на Землi. Сонце над нею одне, тiльки свiтлова аберацiя створює ефект розчинення. Десь у стратосферi зависла велика аномалiя.
  - Є така теорiя. Принаймнi через супутники замiсть мiст i джунглiв видно лише невиразнi контури. - А iнодi вони бачили пустелi, i навiть знiмали загадковi мегаполiси. Один iз них зокрема нагадував справжнiй Нью-Йорк, iнший - Москву.
  Руда войовниця випалила:
  - Якi теорiї висувалися!
  Блондинка вiдзначила:
  - Рiзнi! Говорили про ефект мiражiв та пiвнiчного сяйва.
  Вогненна войовниця прошипiла:
  - Цiлком можливо! Вже Байден-Марiя спекотно в епiцентрi, адже термоядерний вибух має температуру в мiльйони градусiв.
  Свiтловолоса войовниця буркнула:
  - Грунт не встиг охолонути.
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - Так може бути краще, вiд'їдемо, доки прилади не вийшли з ладу.
  Блондинка-термiнатор погодилася:
  - Ризикувати танком не будемо.
  Дiвчата подали назад. Справдi, всерединi кабiни нагрiлося, i температура наближалася до ста п'ятдесяти градусiв. Добре, що добротна нiмецька технiка була пристосована до пожежi.
  Танк повiльно вiд'їжджав. Пару здавалося, що перевантажений мотор чхає i ось-ось зупинитися. Але дiвчата-президенти включили систему охолодження, i машина трохи прискорилася. Вони вiд'їжджали вiд краю, але тут їх чатувала iнша небезпека. Гусеницi загрузли в магмi, i вже незабаром остаточно застрягли в охолодженому ґрунтi. Танк не мiг зрушити з мiсця, а потужний двигун загрожував порвати зчеплення.
  - Ну, ми й улипли Байден-Марiя! - сказала Путiн-Юлiана.
  Блондинка-термiнатор жорстко заявила:
  - Розвiдницi не мухи, щоб влипати! Виберемося назовнi та розколемо магму. Тим бiльше, у запасливих нiмцiв є ящик з iнструментами.
  Дiвчата-президенти вибралися, зовнi буквально смердiло, забиваючи нiздрi озоном, мiж iншим, у великих концентрацiях отруйним газом. Розвiдницям навiть довелося надiти протихiмiчний захист.
  - У таку спеку та у протигазi! Солдат у протигазi подiбний до слона в пiдгузниках, i погано i заперечити не можна! - заявила Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана сердито буркнула:
  - Давай ламай!
  Дiвчата працювали швидко, стрiмкi удари розкололи базальтове покриття, звiльнивши гусеницi. Єдине, що спекотно, i очi протигазу помутнiли.
  - Ось чорт! Все ФСБ передбачило, окрiм подвiйної вентиляцiї протигазу! - сказала Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана цього разу погодилася:
  - Це прокол спецiалiстiв! Взагалi радянськi та росiйськi винахiдники мають слабкiсть, не думають про людину. Ось, наприклад натовськi танки набагато комфортнiшi за нашi.
  - Безсумнiвно, але нашi, зате дешевшi! Загалом солдат повинен не розслаблятися, а звикати до суворих умов. - Байден-Марiя закiнчила визволення гусениць i заскочила назад у "Леопард". - Взагалi, чому СРСР, незважаючи на величезнi втрати в територiї та населеннi, випускав бiльше танкiв нiж Нiмеччина разом з усiєю Європою. Адже Гiтлер мав бiльше ресурсiв.
  Руда войовниця вiдповiла:
  - Розумiю! Тому економили на рiзних дрiбницях. У сiмдесятi роки у СРСР було вп'ятеро бiльше танкiв, нiж у США. Причому новiтнiй танк Т-72 у вiдсутностi аналогiв. Бiльш рацiональний розподiл ресурсiв дозволяв цього досягти i терплячий, невибагливий солдат.
  Блондинка-термiнатор погодилася:
  - От i ми повиннi бути невибагливими i задовольнятися малим.
  Танк з бiльш твердого покриття йшов легко. Правда швидкiсть була невисока, двигун щадили, уникаючи навантаження. Трiщини переїжджали, тi, що ширше доводилося об'їжджати. Повiяв вiтер, здiйнявся пил, червонуватий, пекучий. Руїни знову почали виростати з-пiд землi, з'являлися обгорiлi трупи. Пейзаж навколо змiнювався на все бiльш жахливу строну, стерильна смерть змiнювалася масовою.
  Руда войовниця єхидно запитала:
  - Що можеш сказати з цього приводу Байден Марiя.
  Блондинка-термiнатор вiдповiла:
  - Апокалiпсис. Але це не зона. Навiть мiсто Прип'ять не таке велике.
  Путiн-Юлiана запитала:
  - I якi є iдеї!
  Байден-Марiя зробила припущення:
  - Швидше за все, нас якимось неосяжним чином перенесло на iншу планету.
  Природа аномалiй не вивчена. Цiлком можливо, вони здатнi до телепортацiї. Можливо також це дверi до iнших свiтiв.
  Руда войовниця з цiкавим вiдзначила:
  - Цiкаве припущення. Ти кажеш iнша планета?
  Блондинка-термiнатор вiдповiла:
  - Та чому нi!
  Путiн-Юлiана похитала головою:
  - Але гравiтацiя тут як на Землi, i Сонце практично те саме.
  Байден-Марiя перепитала:
  - Що ти хочеш сказати?
  Руда войовниця впевнено вимовила:
  - Це i є Земля!
  Блондинка похитала головою:
  - Наша планета, на щастя, не знала застосування водневої бомби проти мiст.
  Путiн-Юлiана припустила:
  - Можливо, це iнший час, наприклад страшне майбутнє. Або, навпаки, паралельний свiт.
  Байден-Марiя засумнiвалася:
  - Ти говориш паралельний, з трохи iншою iсторiєю.
  Руда войовниця вiдзначила:
  - А чому б i нi!
  Блондинка плавним голоском промовила:
  - Загалом у фантастицi таке зустрiчалося. Навiть дивно, що в контекстi зони ранiше нiхто не додумався. Адже аномалiя - iдеальний портал для перемiщення. На зразок мiнiатюрної чорної дiри.
  Путiн-Юлiана проворкувала:
  - Так є така теорiя: дiрки серед нас! Можливо, коли люди зникають, то вони потрапляють у таку дiру i опиняються в iншому свiтi. Якi при цьому на їх пригоди чекають, найнеймовiрнiшi.
  Байден-Марiя пiдтвердила:
  - I нас, схоже, також!
  Руда войовниця помiтила:
  - Свiт, де сталася ядерна катастрофа невеселий.
  Блондинка-термiнатор вiдзначила:
  - Можливо! Постядерний стан суспiльства.
  Путiн-Юлiана округлила очi:
  - Жахливе iснування. Мiж iншим, проводилася розрахунки, що належить планетi у разi ядерної вiйни.
  Байден-Марiя дуже агресивно наголосила:
  - Жахи зрозумiло! Атомнi циклони, радiацiя, вiд якої гинуть рештки людства.
  Руда войовниця вiдзначила:
  - I ядерна зима!
  Блондинка-термiнатор заявила:
  - Цiлком можливо!
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - Щодо останнього я сумнiваюся, навпаки клiмат може потеплiти. I це серйозно!
  Байден-Марiя агресивно буркнула:
  - Щодо цього можуть бути рiзнi припущення. Той же пил i випаровування води можуть призвести до парникового ефекту.
  Руда войовниця заявила:
  - Як на Венерi! Може, на цiй колись квiтучiй планетi, прогуркотiла ядерна вiйна?
  Войовниця-блондинка пiдтвердила:
  - Все може бути! Ми її ще добре вивчили, а слiди цивiлiзацiї зникають швидко.
  Путiн-Юлiана взяла та вiдзначила:
  - Ядернi вiйни могли бути на трьох планетах у Венерi, Марсi, Фаетонi. Не виключено, що боротися могли i космiчнi кораблi iнших рас. Не кажучи про легендарну Гiперборейську цивiлiзацiю.
  Байден-Марiя агресивно вiдзначила:
  - Щодо цього не знаю! Вченi такi вигадники. Говорили, що на землi вже було п'ять чи шiсть надцивiлiзацiй, а наша остання i далеко не найсильнiша.
  Руда войовниця кивнула:
  - А я чомусь вiрю!
  Блондинка-войовниця вiдзначила:
  - I жодних доказiв Путiн-Юлiана! Не говорячи про те, що це суперечить Бiблiї! А цю книгу жодна наука не могла спростувати.
  Червона дияволиця вигукнула:
  - Знаєш Байден-Марiя! Повiр, не вимагаючи доказiв - коронний пропагандистський хiд будь-якої релiгiї - вбивчий у простотi як брукiвка! А не вiрю, що вищий розум якби вiн насправдi не подбав би про конкретне божественне одкровення. Стала б ти ховатись вiд своїх i керувати ними за допомогою суперечливих папiрцiв! Крiм паралельного свiту теж немає в Бiблiї, але для нас вiн є!
  У мiру вiддалення вiд епiцентру радiацiя поступово слабшала. Мiсто теж пiдросло, з'явилися руїни, деякi досить великi в десять i бiльше поверхiв. Але було видно, що навiть цей великий мегаполiс закiнчується. Ось одна з будiвель була майже цiла, тiльки сильно обгорiла, а шибки вибитi. До нього i пiд'їхав їхнiй танк.
  Валялися трупи, зокрема кiлька дитячих. Байден Марiя вийшла з танка i оглянула майже цiле обличчя одного з останкiв.
  Дiвча радiсно вигукнула:
  - Це люди! Такi ж, як i ми!
  Руда войовниця проворкувала:
  - Теоретично схожi на нас раси можуть бути i на iнших свiтах. Вченими доведено, що тип розумних приматiв може бути дуже поширеним у всесвiтi.
  Блондинка-термiнатор вигукнула:
  - Занадто багато збiгiв. Та й на зонi подивися, як природа вiдрiзняється вiд земної. А тут, наприклад, дуб. Точно такий як наш.
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - Можливо, нашi це як два дзеркала, поставленi один проти одного. Одне вiдбиває iншого, то своєю чергою вiдбиває третього i четвертого. I так майже до нескiнченностi, лише кiлькiсть спотворень та змiн зростає.
  Байден-Марiя вигукнула:
  - То може наш свiт далеко не головний, а те саме вiдображення? Яке за рахунком? Тисячне, мiльйонне?
  - Все можливо! Можливо, це всесвiти, створенi вiялом, або як колода карти, або цiла нескiнченна гармошка. - Путiн-Юлiана, сiвши в танк, додала газу.
  Блондинка-термiнатор вiдзначила, скелячи зубки:
  - Потрiбно пiти звiдси подалi. Можливо, далеко не весь свiт заражений i ми знайдемо живих людей. Вчинимо їм на службу.
  - Подивися Байден-Марiя, що я знайшла у кишенi! - Дiвчина-президент показала подiбнiсть до паспорта. - Тут написано вiдразу двома мовами.
  Свiтловолоса войовниця прочитала вголос:
  - громадянин Вiльної Росiйської iмперiї, Нiмецької Рурської губернiї. Ого, я не очiкувала, що Нiмеччина увiйде до складу Росiї.
  Руда войовниця з ентузiазмом вiдповiла:
  - Це iнший свiт! Але, схоже, саме нашiй країнi найбiльше дiстається. Цiкаво тут була вiйна.
  Блондинка звернула увагу:
  - Подивися на пошкодженi автомобiлi. Вони скидаються на сучаснi, найбiльше "Мерседесiв".
  Автомобiлi вiрнiше їхнiй цвинтар доповнювали сумну картину. На околицi їх було бiльше, нiж у центрi. У них були загиблi люди. Безлiч спорожнiлих промислових будiвель, зiгнутi та збитi в гармошку труби. А ось на вiдстанi стояв збитий вибуховою хвилею на бiк танк. Його вежа була попереду гострою як у праски, вiн дуже сильно скидався на IС-3, або вiрнiше пiзнiшу модель IС-10. Остання вiдрiзнялася бiльш довгоствольною гарматою та розташуванням вежi посерединi корпусу, що покращувало ходовi якостi машини. Тепер Байден-Марi все було дуже добре видно.
  Блондинка вiдзначила:
  - Ось танк ще свiжий, значить нашi люди щойно з нього.
  Руда войовниця звернула увагу:
  - Активної бронi нема! На наших танках вона з'явилася лише шiстдесятi роки. Давай подивимося, що всерединi.
  Дiвчата-президенти полiзли у танк, але продовжували розмовляти:
  - Ти знаєш Путiн-Юлiана, якщо цей свiт не так розвинений, то у нас, можливо, є шанс i кiлькiсть ядерної зброї не дiйшла до критичної точки.
  Руда мегера погодилася:
  - Очевидно, що атомного удару було завдано нещодавно, раз навiть вирва не охолола.
  Блондинка пискнула:
  - Швидше за все, саме так!
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - У нас чудовi шанси зустрiти людей, своїх спiввiтчизникiв.
  Свiтловолоса войовниця вiдзначила:
  - А як назад повернемося!
  Руда войовниця вiдзначила:
  - Можливо, Байден-Марiя ми не старiтимемо. Через тисячу рокiв, а може, й ранiше, винайдемо спосiб повернутись назад. Може навiть у той самий час! - впевнено заявила Путiн-Юлiана.
  Блондинка пропищала:
  - Ти оптимiстка!
  Усерединi танка все було просто, прилади та керування на рiвнi п'ятдесятих рокiв. Прилад нiчного бачення найпростiший - перше поколiння, комп'ютерiв немає, гiдростабiлiзатор досить примiтивний. Екiпаж п'ять чоловiк i їм досить тiсно в кабiнi, може тому пiдiбрали найменших. Троє всерединi, решта вибралися. Зважаючи на все, їх убила радiацiя. Дiвчата пiдiбрали паспорти та документи. Було цiкаво дiзнатися про мешканцiв паралельного свiту.
  Байден-Марiя запропонувала викопати їм могилу:
  - Це доблеснi солдати i заслуговують бути по-людськи похованi.
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - Згодна! Але якщо це свiт не мертвий, це зроблять без нас i з почестями. Зрештою, у нас немає повноважень грати роль ундертакерiв.
  У документах значилося, що четверо солдати-строковики, а п'ятий лейтенант - дворянин Симонов.
  Руда войовниця вiдзначила:
  - Ого, дворянин! I тут схоже не покiнчили з становими привiлеями.
  Блондинка-термiнатор вiдзначила:
  - Ймовiрно, у цьому свiтi до влади не прийшов Ленiн, i перебiг iсторiї був зовсiм iншим.
  Вогненна дияволиця вiдзначила:
  - Добре це чи погано!
  - Мабуть, добре! - сказала Байден-Марiя. - Ось глянь, на танку намальований наш Православний восьмигранний хрест. А не зiрка, що є символом сатани!
  - Зiрка - це символ неба та прагнення до свiтла знань! - заперечила Путiн-Юлiана. - А сатанiсти багато символiв використовують. Зокрема фашистська свастика - це рунiчний символ - знак сонцеворота у слов'ян, i його навiть на iконах малювали. Взагалi, це дурiсть забороняти свастику на тiй пiдставi, що її використовували фашисти, тодi треба серп i молот заборонити! Адже комунiсти по всьому свiту пролили кровi не менше, а може, навiть бiльше , нiж фашисти.
  Байден-Марiя логiчно вiдзначила:
  - Не можна оцiнювати все однозначно! Ось, наприклад, Сталiн. З одного боку вождь жорстокий, з другого вiдновив на Русi Православну церкву. Не кажучи вже про те, що Росiя за нього досягла фантастичної могутностi.
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - За Гiтлера Нiмеччина захопила всю Європу, i лише лютi морози завадили нiмцям взяти Москву. Але чомусь нiмцi його не цiнують.
  Блондинка-термiнатор вiдзначила:
  - Гiтлер невдаха. Вiн ганебно програв, багато в чому через свої особистi помилки. I слава Богу.
  Руда войовниця вiдзначила:
  - Тут говориться, що вони солдати восьмої танкової дивiзiї iменi Миколи Святого. Значить i в цьому свiтi Миколашка зарахований до лику святих.
  - Менi Микола Другий теж не подобається, але така воля Православної церкви. Скiльки б ти зi мною не заперечувала Путiн-Юлiна, вiд Православ'я не вiдступлю. - Байден-Марiя тричi перехрестилася. - I атеїсткою не стану.
  Руда войовниця рiшуче помiтила:
  - А хiба наявнiсть паралельного всесвiту тебе нi в чому не переконало?
  Блондинка впевнено сказала:
  - Нi! Швидше навпаки, демонстрацiя нескiнченної могутностi Творця.
  Червона дияволиця агресивно вiдзначила:
  - Який творить свiти, де повно зла та насильства. Як Батько, який стругає дiтей, але при цьому запустив їх, не дає виховання, їжi та освiти. Щоб подумала про сутнiсть, що творить свiти, при цьому не бореться зi злом.
  Свiтловолоса войовниця вiдзначила:
  - А чого ти взяла, що Бог зi злом не бореться?
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - Тому що в цьому випадку вiн би давно перемiг i зла не було! Адже Всевишнiй має Безмежну силу i розум! I взагалi якщо Бог у нескiнченну кiлькiсть разiв розумнiший за диявола, то чому припускає, що бiльшiсть людства йде за сатаною?
  Блондинка-войовниця охоче вiдповiла:
  - З того, щоби була свобода вибору.
  Червона дияволиця рацiонально помiтила:
  - А ти дозволила б, щоб твоїх дiтей повiв у пекло кривавий манiяк на кшталт Чикатило, реалiзуючи свободу вибору.
  Байден-Марiя здригнулася. Справдi, для люблячого Батька Бог занадто багато дозволяє дияволовi, бiсам i не захищає людей. Не кажучи про те, що Сатана - це його витвори. Як це все важко пояснити. I справдi, навiщо щадити Каїна, а потiм, коли зло поширилося, влаштовувати всесвiтнiй потоп. I головне, чому явище ангелiв не стало звичайним явище, людям заради їхнього ж блага не вiдкритi iснування раю та пекла. Злу не дається вiдсiч - добро не заохочується.
  Путiн-Юлiана додала:
  - Найкращий спосiб послабити зло - винагородити добро. Людина вiдрiзняється вiд тварини тим, що здатна творити добро безкорисливо - навiть на шкоду собi!
  Байден-Марiя агресивно заявила:
  - Може це i є головним доказом iснування Бога. Еволюцiї не вчить безкорисливостi - цього вчить лише Господь! У кожнiй чеснiй i шляхетнiй людинi крихта Божа - доказ його сутностi!
  Руда войовниця проворкувала:
  - Що це цiкавий аргумент! Але менi бiльше подобається iнша теорiя.
  Блондинка тупнула босою нiжкою i запитала:
  - У чому її суть?
  Путiн-Юлiана теж скинула чобiтки, босими пальчиками ворушки, промовила:
  - У тому, що iснує вiчна матерiя та вiчна гiперноосфера. Iснування нескiнченної матерiї слiд прийняти за аксiому. А для того, що закон зменшення ентропiї не знищив згодом будь-яку впорядкованiсть i не призвiв до теплової смертi: iснує могутнє супергiперполе. Воно колекцiонує у собi все розумне: думки, емоцiї, почуття. Що складається з мiльярдiв мiнi та макровимiрiв як масштабних так i дробових, є акумулятором енергiї творення. Iшла еволюцiя, створювалися суперцивiлiзацiї.
  - I куди вони подiлися? - скептично запитала Байден-Марiя. - Розчинились у вакуумi?
  Руда войовниця iз захопленням вiдповiла:
  - Нi! Просто навчилися створювати власнi всесвiти та покинули наш недосконалий свiт. У тих свiтобудовах, що створенi iншими iндивiдами все творiння щасливе!
  Блондинка-войовниця заявила з посмiшкою:
  - Це оригiнально! Думаєш, Гiперцивiлiзацiя зумiла досягти того, що виявилося не пiд силу Богу.
  Путiн-Юлiана iз захопленням заявила:
  - А чому б i нi! Я вже говорила, що ця людина створила в Господа Бога за образом i подобою своїм! Євреї перенесли на свiй лад уявлення про всемогутнього i справедливого владику, а iслам це лише спроба ревiзiї Бiблiї з позицiї простого араба. Атеїзм стверджує, що матерiя первинна, i вона створила гiперрозум, який став над матерiальним свiтом i здатний сам його змiнити. - Путiн-Юлiана вiдкинула голову. - Я вiрю, що людинi суджена найвища мiсiя самому винайти новi закони природи, досягти безсмертя i здiйснити найвищу мрiю.
  Байден-Марiя iз захопленням промовила:
  - Це як у "Спокусi Бога". Тобi Путiн-Юлiана менше слiд читати фантастики. Крiм того, незрозумiло, чому ця гiперноосфера не зробила щасливим життя нi на нашому, нi на чужiй Землi?
  Руда войовниця з певним сумнiвом у голосi вiдповiла:
  - А тому, що вона не усвiдомлює себе як особистiсть! Через це i було запущено механiзм спрямованої еволюцiї. На перший погляд вiн жорстокий, але зрештою всi люди будуть воскресенi i знайдуть щастя, мудрiсть, могутнiсть! Так що все скiнчиться миром та благоденством!
  Блондинка-войовниця вiдповiла:
  - А чорний султан вiн, що теж стане безсмертним та могутнiм.
  Червона дияволиця iз захопленням вiдповiла:
  - На той час його характер змiниться. Був чорний султан, а стане бiлий принц!
  - Чудово i нiякого пекла! - Байден-Марiя хотiла вигадати контраргумент проти подiбної атеїстичної манiловщини, але тут помiтила, що хтось бiжить до них.
  - Дивись Путiн-Юлiана до нас гостi.
  Руда з посмiшкою вiдповiла:
  - Це людина i в нiй щось знайоме.
  Блондинка шепнула:
  - Нагадує примара.
  Справдi, вже можна було розглянути обличчя пiдбiгаючого. Це молодий чоловiк, можна навiть сказати юнак. Його обличчя навiть здавалося посвiжiлим, але Байден-Марiя та Путiн-Юлiана впiзнали його.
  - Так це Денис Польовий. Дивно, хiба його не вбили!
  - А може це його двiйник з iншого всесвiту! - запропонувала Байден-Марiя.
  Людина пiдбiгла до них i постукала кулаком по бронi.
  - Вiдкрийте, будь ласка! - Мова була чиста росiйська. Голос був схожий на колишнього зомбi, але здавався дзвiнкiшим. Путiн-Юлiана вiдкрила:
  - Заходь красень.
  Той зазирнув усередину i був розгублений:
  - Ви хоч скажете менi, що тут вiдбувається, навколо однi трупи та руйнування.
  Дiвчата хором вiдповiли:
  - Ось саме ми й хотiли, щоби ти розповiв.
  Колишнiй зомбi розгублено пробурмотiв:
  - Не знаю, як це пояснити! Зовсiм недавно я був живим трупом i не усвiдомлював своїх дiй. Тепер щось змiнилося, я знову став людиною i чудово все пам'ятаю!
  Червона дияволиця запитала:
  -Та I що ти пам'ятаєш?
  Денис вiдповiв:
  - Як штурмував американський есмiнець. Це було здорово, зi мною було два супервоїни - справжнi нiндзя. Потiм, як у казцi, перебили чотири сотнi. Я, загалом, не дуже досяг успiху, в основному роботу зробили вони. Але мене пробили разiв двадцять!
  - I ти ще живий? - Зробила вигляд, що здивована Путiн-Юлiана.
  Польовий промимрив:
  - Нi! Я помер! Мене навiть вiдправили до моргу. Там розрiзали, оглянули, здивувалися, i я потрапив до лабораторiї. Пiд час просвiчування виявили, що не зовсiм людина, зовсiм iншi функцiї. Тут пiд час перевезення щось трапилося з їхнiм холодильником, я прийшов до тями вiдкрив дверцята i кинувся бiгти. Мчав, не пам'ятаючи нi себе самого нi куди, збирався прямувати. Просто швидко перебирав ногами.
  Блондинка пискнула:
  - Це цiкаво!
  Колишнiй зомбi продовжив:
  - Звiсно! Але ж я так не думав! Взагалi, мене охопила подоба тваринного страху. Я бiг, не вiдчуваючи нiг, куди сам не знав. Вже було ясно, стояла погода.
  Мабуть, прохолоднiше, нiж зараз. I я вперше вловив, що вiдчуваю холод i бiль вiд ран та розрiзiв. Але розпач заважав менi зупинитися. Коротше кажучи, я потрапив до аномалiї, де мої фiзичнi параметри змiнилися. Коли я прокинувся тут, тут поза зоною рани зникли, навiть пробитий комбiнезон вiдновився, хоча це суперечить законам природи!
  - Згодна! - вiдповiла Байден-Марiя. - Це взагалi неймовiрно. Тiло, можливо, ще може моментально регенеруватися, але щоб живий одяг.
  Зомбi буркнув:
  - Звiсно! Але це мiсце менi дуже нагадало пекло. Нехай не такий, як його малюють художники, але тим не менш неприємний.
  Блондинка з посмiшкою повiдомила:
  - А що може бути гарного в пеклi?
  Польовий агресивно зазначив:
  - Не знаю! Але ви росiйськi солдати, щоправда, на якомусь дивному та плоскому танку.
  - Це "Леопард" - 5. - сказала Байден-Марiя.
  Зомбi здивувався:
  - Нiмецький?
  Блондинка випалила:
  - Нiмецький!
  Польовий здивувався:
  - А що ми вже воюємо з нiмцями?
  Путiн-Юлiана зауважила:
  - У нашому свiтi немає, але якщо були двi свiтовi вiйни з Нiмеччиною, то чому не бути третьою?
  Колишнiй зомбi вiдповiв:
  - Звучить логiчно! Я, до речi, не представився, що саме по собi не ввiчливо. Коли я бiгав як зомбi, мене називали просто "Кiллер".
  Руда дияволиця пискнула:
  - Круте прiзвисько!
  Спецназiвець вiдповiв:
  - А справжнє моє iм'я Денис Польовий. Як до речi вас звуть.
  - Мене Путiн-Юлiана. - вiдповiла Дiвчина-президент.
  - Навiщо ти це йому сказала? - запитала Байден-Марiя. - Чи варто видавати нам таємницю особистостi?
  Руда хитнула головою:
  - Це свiй офiцер! Вiн уже не зомбi!
  Блондинка буркнула:
  - А якщо його знову зачарують?
  Руда рiшуче заявила:
  - У цьому випадку ми просто вб'ємо чорного султана.
  Байден-Марiя похитала головою.
  Денис Польовий здивувався:
  - Ти жiнка?
  Войовниця рудої мастi вiдповiла:
  - А що?
  Денис зазначив:
  - Просто серед танкiстiв, як правило, не було жiнок. Ось були, наприклад, льотчицi, але зазвичай у танках потрiбна сила.
  Путiн-Юлiана проревела:
  - Це тому, що ранiше вежа танка Т-34 оберталася вручну. Ну гаразд, давай про iнше. Де лiгво чорного султана?
  Офiцер крутнув головою.
  - А як звати вашу другу напарницю?
  Блондинка буркнула:
  - Байден-Марiя! Просто Марiя!
  Денис згiдно кивнув:
  - Так ви не мiсцевi, а також iз мого часу.
  - З чого ти це взяв? - спробувала здурити Путiн-Юлiана.
  Колишнiй зомбi охоче вiдповiв:
  - Та тому що чорний султан, це чудовисько, монстр i прапор правовiрних.
  Руда войовниця рiшуче заявила:
  - Правильно, i вiн пiдiрвав прем'єра та весь уряд!
  Денис розгублено промовив:
  - У цьому випадку я вражений. Чув про це, ось гидота. Його треба зловити та знешкодити!
  Путiн-Юлiана з усмiшкою кобри вимовила:
  - Ти знаєш, де бути лiгво чорного султана?
  Колишнiй зомбi розгублено розвiв руками:
  - На жаль, точних вiдомостей немає! Я особисто його бачив лише один раз, i вiн був у масцi. Головна база терористiв десь у мiстi-примарi Прип'ять. Там, правда, рiвень радiацiї смертельний. Нормальна людина через пару годин помре в муках, або навiть за годину.
  Руда здивовано запитала:
  - А ти?
  Денис логiчно зауважив:
  - То я зомбi, менi радiацiя не почему! Хiба може вона убити подiбнiсть до мумiї!
  Блондинка посмiхнулася:
  - Звучить логiчно.
  Колишнiй зомбi знизав плечима:
  - Так що я не знаю, яким чином чорний султан живе в пекельному мiстi. Швидше за все, у нього якийсь захист є. Навiть я при зустрiчi з ним одразу перемiстився пiд землю.
  Руда гарпiя вiдзначила:
  - Ого, у нього схожа велика могутнiсть!
  Молодий чоловiк iз захопленням промовив:
  - Не мало! Особливо мене дивує жiнка, прозвана "примарою". Вона має здатнiсть миттєво перемiщатися, у рiзнi точки. На неї не дiю кулi, радiацiя, високi температури i вона здатна ставати невидимою.
  Блондинка з посмiшкою заявила:
  - Це стає цiкаво!
  Денис понизив голос i промовив:
  - Правда я чув, що в мiстi Прип'ять та його околицях є чистi мiсця, тiльки ось не знаю де!
  Путiн-Юлiана похитала головою:
  - Усього знати неможливо. Але яке на тебе враження справив чорний султан? Великий вiн був чи маленький.
  Колишнiй зомбi, понизивши голос, сказав:
  - Десь метр вiсiмдесят на зрiст, досить щiльний, але не товстий. Зважаючи на голос рокiв, йому близько сорока i це кавказець.
  Руда войовниця спохмурнiла:
  - Чеченець?
  Денис невпевнено вiдповiв:
  - Не можу сказати напевно.
  Блондинка жорстко запитала:
  - Борода є!
  Колишнiй зомбi, понизивши голос, вiдповiв:
  - У нього не просто маска, накидка, але нiби борiдка стирчить.
  Байден-Марiя помiтила:
  - Це ще не про що не говорить! Бороду могли й приклеїти. Взагалi знайти чорного султана досить важко, але якщо дiзнатися його особистiсть.
  Путiн-Юлiана помiтила:
  - Бен Ладена американцi шукали надто незграбно. Знаючи особистiсть та звички не так вже й складно на комп'ютерах вирахувати притулок. Нашi теж надто довго поралися з Басаєвим. Усi терористи люди, у цьому їхня слабкiсть!
  - Навпаки Путiн-Юлiана! Людина найнепередбачуванiша тварина - iнстинкт стереотипенний, а розум оригiнальний! - заявила Байден-Марiя. - Може, таким чином, терористiв i рахували, а вони поводилися всупереч логiцi. Якщо про американцiв можна сказати - поганi. То про ФСБ такого не скажеш, проте нашi спецслужби давно одинадцять рокiв ловили Басаєва. Довго полювали, доки терориста не здало за грошi своє оточення.
  Руда войовниця вiдзначила:
  - Американцi не дурнi. Вони досвiду спецоперацiй не менше, нiж у Росiї, мабуть, навiть бiльше. Адже США лiзе в усi дiрки, у всьому свiтi.
  Блондинка-войовниця довбала:
  - Я знаю! Ну гаразд, про чорний султан ми майже не з'ясували корисної iнформацiї.
  Червона диявола пiдбила пiдсумок:
  - Принаймнi ясно, що вiн чоловiк.
  Блондинка єхидно помiтила:
  - А ти сумнiвалася! Жiнцi нiколи не дозволять очолювати правовiрних моджахедiв.
  - Дивлячись на тебе, розумiю чому! - Путiн-Юлiана не втрималася вiд приколу.
  - Чия б корова мукала! - Байден-Марiя шепнула на вухо. - Адже саме ти видала стороннiй людинi те, що ми дiвчата.
  - Вибач! Просто треба було виговоритись. - Путiн-Юлiана зiтхнула. - Незважаючи на доросле тiло суто психологiчно, вона вiдчувала себе дiвчинкою-вундеркiндом.
  Безсумнiвно, розумною, але деколи здiйснює дитячi вчинки.
  Байден-Марiя сказала:
  - Поїхали! Настав час йти на контакт з людьми.
  Танк швидко зрушив.
  - I яку легенду ми придумаємо? - запитала Путiн-Юлiана.
  Блондинка висловилася:
  - Розкажемо все як є.
  Руда логiчно помiтила:
  - I на нас чекає в'язниця чи психлiкарня.
  Байден-Марiя логiчно вiдзначила:
  - Але ж у нас є докази. Той самий танк, новiтня зброя, комп'ютери. Адже ми не губошлепи!
  Путiн-Юлiана iз цим погодилася:
  - Взагалi вiрно! Пояснити, звiдки у нас зброя нормальним шляхом, важко.
  Блондинка запропонувала:
  - Тож краще розповiсти нашим, паралельним предкам правду.
  Денис Польовий запропонував:
  - А що, як нам сказати, що ми посланцi з майбутнього. Наша головна мета - допомогти предкам у вiйнi. Тодi на нас чекає така шана.
  Байден-Марiя заперечила:
  - А потiм запитають, а де решта вiйськ i чому надiслана допомога така мала! Крiм того, щоб створити машину часу, потрiбен бiльш високий технологiчний рiвень, нiж у нас.
  Путiн-Юлiана виявила сумнiв:
  - Як сказати? Хiба не читали Уельсу. Там у нього якийсь був технологiчний рiвень, а машину часу створили.
  Путiн-Юлiана несподiвано погодилася з Байден-Марiєю:
  - Не варто створювати брехнею, новi проблеми. В нас вистачає i старих. Розкажемо правду, складемо присягу, i воюватимемо! Взагалi, якщо Росiя завоює весь свiт я можливо, повiрю, що Бог є.
  Блондинка дотепно вiдзначила:
  - I висловлює себе у Православ'ї!
  Руда войовниця заперечила м'яким кольором:
  - у модернiзованому Православ'ї. Без зайвого пацифiзму - взагалi фразу Христа: вдарили тебе по правiй щоцi, постав лiву, слiд вилучити з вчення.
  Байден-Марiя заперечила:
  - Не можна вилучати слова Бога. Сказане Христом є найвище одкровення.
  - Це як у тому анекдотi. - посмiхнулася Путiн-Юлiана. - Людина прочитала першу фразу: Iуда повiсився. Потiм другу: I ти роби так само! Потiм третю: нехай твоя сiм'я пiде за тобою!
  Блондинка сказала:
  - Дурний приклад Путiн-Юлiана.
  - Блок-пост попереду! - Денис перервав дискусiю, дiвчат.
  - I здається там люди! У спецiальних захисних костюмах.
  - Рацiя працює! - помiтила Байден-Марiя. - Потрiбно надiслати їм послання.
  Путiн-Юлiана вийшла в ефiр, говорячи прямим незакодованим текстом.
  - Офiцери росiйської армiї! Путiн-Юлiана Яструб, Байден-Марiя Кречет та Денис Польовий, просять прийняти їх!
  . РОЗДIЛ Љ6
  Була вiдповiдь:
  - Ми не знаємо таких, як ви! У вас танк незнайомої конструкцiї. Назвiть свою частину.
  Денис вiдповiв:
  - Старший лейтенант Польовий. Пiдроздiл "Собор" спецназу при МВС.
  Блондинка скинула руку:
  - Байден-Марiя Кречет. Лейтенант, входжу до суперспецназу. Пiдроздiл не має назви.
  Руда войовниця пiдтвердила:
  - Путiн-Юлiана Яструб. Лейтенант та напарниця Байден-Марiї. Входжу до суперспецназу без назви. Втiм, ми маємо унiкальнi органiзми, i тому нас замало, щоби включати в окремий спецпiдроздiл.
  Послiдувало питання:
  - Звiдки у вас танк?
  Червона дияволиця спокiйно вiдповiла:
  - Це ми можемо розповiсти лише вашому начальству. Те, що ми хочемо розповiсти дуже важливо.
  Послiдувало холодне:
  - Ну, добре ми вас обеззброїмо.
  Танк пiд'їхав до блокпосту. Навколо розташувалися солдати у протигазах та хiмзахисту. Вони оточили танк, дивуючись його незвичнiй формi. Пробували прасувати броню.
  - Вилазiть на броню! - Скомандували тим, хто перебуває всерединi, росiйською.
  Дiвчата вискочили, за ними вилiз Денис.
  У них забрали зброю i почали обшукувати. Втiм, вели тактовно, коли не в мiру гарячий сержант спробував помацати Байдену-Марiї груди, якi стиснули його руку пальцями - клiщами.
  Блондинка проревела:
  - Куди сунеш!
  Чоловiк прохрипiв:
  - Ого, вогонь-баба. Така бойова жiнка, коня на скаку зупинити, у хату, що горить, увiйде.
  Сержант спробував ударити Байдена-Марiю, але та його вiдключила недбалим торканням.
  Пiсля цього дiвчину не чiпали.
  Iнтерес у бiйцiв викликав автомат "Руйнувач"-1. Несподiвано зброя заговорила.
  - Ми радi вiтати вас солдати. Тiльки доведiть, що ви нашi та належите армiї Росiї. Iнакше ми не дозволимо вам iз нас стрiляти!
  - Ого, вони кажуть! Не чаклунство тут. - Запитав солдат.
  - Нi! Новi технологiї комп'ютера. - Вiдповiла Байден-Марiя.
  Вояка здивувався:
  - Такий маленький.
  - А навiщо йому бути бiльшим? Куля маленька, а валить великого слона - людина невелика, але гасить величезнi зiрки! - заявила дiвчина-блондинка.
  Полковник зауважив:
  - Ви дуже дивнi хлопцi. Вас треба вiдправити до таємної полiцiї. Нехай там розберуться, звiдки взялися.
  - А катувати не будуть, а то я лоскоту боюся! - спитав напiвжартома Денис.
  Офiцер iз хитрою усмiшкою вiдповiв:
  - Нi! Просто вам людина в бiлому халатi, доброю росiйською мовою дуже чемно ставитиме запитання.
  Руда войовниця попередила:
  - Будьте обережнi з нашою зброєю. Автомат може стрiляти зi швидкiстю пiвтори тисячi пострiлiв за хвилину.
  Полковник буркнув:
  - Ого, вiн, що потужнiший за кулемета?
  Блондинка уточнила:
  - Нi, досконала технологiя. Калiбр маленький, проте пробиває наскрiзь броню БТР.
  Офiцер буркнув:
  - Не брехайте, який калiбр?
  Руда випалила:
  - 3,15 мiлiметрiв.
  Полковник здивувався:
  - Це ж жiночий розмiр.
  Войовницi хором вигукнули:
  - Можемо показати!
  Офiцер заперечив:
  - Не треба! А взагалi дiвчини мене дивує, що вам довiрили таку незвичайну технiку.
  Путiн-Юлiана прошипiла:
  - А що жiнки у Росiї не воюють?
  Полковник охоче вiдповiв:
  - Пiд час вiйни з Нiмеччиною дiяв жiночий полк. Його формував сам маршал Жуков.
  Байден-Марiя з подивом запитала:
  - Жукiв! А який зараз рiк вiд Рiздва Христового?
  Офiцер насупився:
  - Ви що дурницi чи прикидаєтеся.
  Руда агресивно вiдповiла:
  - Нi, ми потiм пояснимо це у таємнiй полiцiї.
  Полковник щиро зауважив:
  - Менi зiзнатися теж, здається, що ви впали з неба. Ну гаразд 1952 другий рiк вiд Рiздва Христового. Третє липня, гарний лiтнiй час. Десятий день пiсля того, як КША напала на нас.
  Дiвча-рижуха перепитала:
  - КША?
  Полковник охоче вiдповiв:
  - комунiстичнi штати Америки. Ви що цього не знаєте?
  Байден-Марiя та Путiн-Юлiана озирнулися, зробивши дурнi обличчя:
  - Та нi! Комунiстична Америка - це дикiсть.
  - Комунiзм це взагалi жахливий лад. - Погодився полковник.
  Путiн-Юлiана вiдповiла з єхидством:
  - Комунiзм рiднить з iдеями християнство - велика кiлькiсть пролитої кровi та повна вiдсутнiсть реалiзму!
  Солдати, обурившись, стали хреститися. З їхнiх рядiв вийшов чоловiк у захисному костюмi, але з великим хрестом на шиї i бородою, що стирчала.
  Вiн пробашив:
  - Схаменися дочка моя i покайся. Повiр у Iсуса Христа.
  - Я не можу вiрити в те, що суперечить розуму та здоровому глузду. - Путiн-Юлiана вiдчайдушно замахала руками.
  Байден-Марiя, навпаки, схилила колiна:
  - Благослови мене батюшка, бо я грiшна людей убивала.
  Священик запитав:
  - На вiйнi ти вбивала моє дитя?
  Дiвчина зiтхнувши вiдповiла:
  - Так терористiв, бандитiв, американцiв.
  Батюшка iз захопленням вiдповiв:
  - То це не грiх, а подвиг! Тобi нема в чому каятися. Вбити ворога на славу Святої Росiї це злочин, а обов'язок.
  Байден-Марiя з подивом запитала:
  - А як же євангелiя? Принцип полюби свого ворога, новий завiт!
  Батюшка заперечив:
  - А тобi вiдомо дочка моя, що Христа порiвнювали з царем Давидом великим воїном, що пролив потоки кровi. А Самсон, аж нiяк не праведник, був зарахований до лику святих за те, що зруйнував храм филистимлян, убив бiльше трьох тисяч людей. I серед них не лише воїни були, а й жiнки, дiти.
  Путiн-Юлiана зi злiстю вимовила:
  - Знаю! Саме тому я й не вiрю в Бiблiю. Занадто суперечлива книга, де люблять ворогiв та одночасно вбивають дiтей.
  Батюшка злегка вклонився:
  - На дозвiллi я поясню тобi, чому так сталося. Взагалi Росiя Православна країна, якщо ти не вiритимеш, нiколи не пiднiмешся вище за капiтана. Та й доброго чоловiка не знайдеш.
  Руда войовниця похитала головою:
  - Чому, а свобода совiстi! I взагалi вами хтось править, напевно, Сталiн?
  При цих словах ряди солдатiв ворухнулися, а батюшка тричi перехрестився:
  - Не пам'ятайте цього вусатого чорта марно!
  Солдати скинули автомати, нацiливши на Путiна-Юлiану.
  Полковник вимовив iз захопленням:
  - Та вони точно впали з неба. Не знають навiть хто такий Сталiн.
  Байден-Марiя, скромно опустивши очi, вiдповiла:
  - Взагалi, я знаю! Просто не уявляю, ким вiн мiг стати у вашому свiтi.
  Священик подивився на неї зi спiвчуттям, його голос був приємний i м'який:
  - Це антихрист! Подiбнiсть диявола! Обманним шляхом вiн захопив владу в Америцi, перетворивши нехай переважно протестантську, але християнську країну в оплот комунiзму та атеїзму.
  - Сталiн захопив владу у США. Неймовiрно! - Очi Байдена-Марiї округлилися.
  - I волелюбнi американцi дозволили, що ними правила диктатура? - Путiн-Юлiана була здивована не менше.
  Православний батько глибоким голосом промовив:
  - Пiд час великої депресiї компартiя на чолi зi Сталiним набрала великої сили, i вiн зумiв переконати частину олiгархiв i вiйськових здiйснити вiйськовий переворот.
  Йосип Вiссарiонович був хитрий як сатана. Вiн обiцяв тим, хто пiдтримає його золотi гори, а потiм розстрiляв i наказав розчинити у кислотi тих, хто допомiг йому прийти до влади. Америкою вже двадцять рокiв править тоталiтарний режим, а мiльйони людей живуть у концтаборах. А на всi ключовi пости, призначенi афроамериканцi та азiати, Сталiн їм довiряє найбiльше. - пояснив батюшка.
  Руда войовниця уточнила:
  - Сталiн грузин?
  Священик пiдтвердив:
  - Та грузин та колишнiй семiнарист!
  Блондинка-войовниця запитала:
  - Як вiн потрапив до США?
  Православний батюшка почав розповiдати:
  У 1915 роцi пристав до експедицiї Джемса Смiта, набридло мерзнути в засланнi, перетнув за пiдробленими документами Сибiр i опинився в Алясцi. Згодом зв'язався з мiсцевими комунiстами i завдяки великим здiбностям, хитрощi та зухвалостi очолив. Велика депресiя дала бiльшовикам шанс. У нас теж у тридцятi роки наступник Ленiна Троцький намагався пiдняти бунт, але його швидко утихомирили. Крiм того, країна так намаялася з бiльшовиками, що нiхто не хотiв повернутись назад.
  Червона дияволиця здивовано запитала:
  - У вас також до влади приходили бiльшовики?
  Священик охоче пiдтвердив:
  - Звiсно! Пiсля лютневої революцiї, настав хаос, вiйська зазнавали поразки на нiмецькому фронтi, авторитет тимчасового уряду падав. У умовах Ленiн i Троцький, спираючись на фiнансову допомогу Нiмеччини, здiйснили вiйськовий переворот. Мiнiстри тимчасового уряду були заарештованi, Керенський втiк. В результатi розпочалася громадянська вiйна. Як говорив Ленiн: переведемо iмперiалiстичну вiйну у громадянську. Тобто не з нiмцiв воювати, а брат проти брата.
  - Жах! - сказала Байден-Марiя. - Взагалi iдеї комунiзму хорошi лише теоретично, а практицi вiдбувається страшне.
  - За дванадцять столiть iнквiзицiя знищила людей не менше! - вставила Путiн-Юлiана.
  Батюшка зiтхнув:
  - Католики були залученi до беззаконня! Крiм того, боротися з брехнею треба! Адже того, хто спокусить малих цих, краще за жорна на шию у воду! - Так говорив Господь.
  Але взагалi Ленiн та бiльшовики нас не щадили. Десятки тисяч священикiв були страченi без суду та слiдства. Розстрiляли Миколу Другого та всю сiм'ю, не пощадивши дiтей. Ленiн не приховував своїх цiлей, як у нього написано: терор, терор i ще раз терор! Народ обурився цим! Всенародно обране Установчi Збори були розiгнанi. Тодi вiйну проти бiльшовикiв очолив Колчак. Спираючись на допомогу Православної церкви, дворянства, купецтва та людей справи, вiн зумiв перейти у наступ з озера Байкал. Тут до речi велику допомогу надав патрiарх Тихонов, переконавши Колчака вiддати землю селянам. В результатi народ став вiдвертатися вiд бiльшовикiв. Крiм того, командири у бiлогвардiйцiв були бiльш досвiдченi та знаючi. Вдалося взяти Казань, Нижнiй Новгород, потiм дiстатися Москви. Взяли столицю о двадцять п'ятому вересня. А останнiй оплот Пiтер якраз через два роки пiсля революцiї двадцять п'ятого жовтня.
  Але бiльшовики ще кiлька рокiв вели партизанську вiйну, що поступово затихала. Творили звiрства, рiзали всiх поспiль.
  - Монархiю ви вiдновили? - запитала Байден-Марiя.
  Священик похитав головою:
  - Нi! Миколи Другого собор одноголосно зарахував до лику святих, а з огляду на традицiї Росiї республiку вирiшили зробити президентською. Раз на п'ять рокiв проходять вибори, i не бiльше трьох термiнiв поспiль. Першим президентом став Колчак. Економiка за нього ожила! Почалося бурхливе зростання. Далi правда була велика депресiя, але енергiйнi реформи пом'якшили її наслiдки. Колчак обирався тричi, поки о тридцять п'ятому не поступився владою князю Львову. Той правил один термiн i не був переобраний. Натомiсть до влади прийшов граф Черкесов. Правил один термiн, при ньому почалася друга вiйна з Нiмеччиною. Адольф Гiтлер затятий антисемiт спробував вдарити по нас. Тут не обiйшлося без iнтриг Сталiна, але вiйська за командуванням вихiдця простого народу Георгiя Костянтиновича Жукова розгромили хвалений вермахт за пiвроку. Тут особливо вiдзначився середнiй танк НР-24, а також IГ-1. Гiтлер виявився повним iдiотом та авантюристом. Йому нiчого iншого не залишалося, як застрелитись. Взагалi росiйська армiя проти першої свiтової вiйною помiтно зросла. Ось недавно у нас з'явилися новi пiстолет-кулемети.
  Руда войовниця запитала:
  - схожi на автомат "Калашников".
  Знаючий батюшка, майстер на всi руки заперечив:
  - Нi, їх називають "Оболенський" - 10, саме це полковник i князь очолював науково-дослiдну групу, що створила цю зброю. Ось на його честь i назвали АТ - 10. Є до речi АОМ-11, але вiн тiльки став надходити на озброєння.
  - Загалом i Калашнiков не головний батько автомата. - погодилася Путiн-Юлiана. - Зате милозвучне прiзвище. Особливо у перiод боротьби з космополiтизмом.
  Священик розвiв руками:
  - Не знаю я нiякого Калашникова, крiм князя мiльярдера. Добра людина багато на церкву жертвує. Але автоматами вiн не займатиметься.
  Полковник агресивно зазначив:
  - Коротше тепер Нiмеччина - рiвноправна частина Росiйської iмперiї. А її Рурський район бiльший iндустрiальний. Так Москва дуже прикрита реактивною авiацiєю, Сталiн скинув бомбу на основний промисловий район Нiмеччини.
  Пiсля цього офiцер, додавши, сказав.
  - Не дотягнувшись до обличчя, вирiшили врiзати у пах.
  - Я справдi бачила дуже багато промислових будiвель. - погодилася Путiн-Юлiана. - Взагалi воднева бомба, мабуть, надто громiздка i для неї потрiбний спецiальний величезний лiтак.
  Полковник кивнув:
  - Та це перша у них, але, мабуть, не остання. Є ще атомнi бомби. Ви про них, мабуть, не знаєте. Менш потужнi, але все одно вражаючi.
  Байден-Марiя помiтила:
  - Знаємо! Але для ядерного удару краще пiдходять балiстичнi ракети, нiж лiтаки. Ми можемо їх розробити.
  Офiцер здивувався:
  - У вас є креслення!
  Блондинка скромно вiдповiла:
  - Ми запам'ятали їх!
  Розмова перервалася до дiвчат, пiд'їхав плямистий бронемобiль.
  - Вас доставлять до штабу! - сказав полковник. Ми вже повiдомили вас. А вашу зброю вивчатимуть.
  Юнака та обох розвiдниць ввiчливо посадили в машину, але руки скували наручниками.
  Вставили в затискачi, закривши трьох у темрявi. Бронемобiль рушив, бiйцiв злегка струснуло. Путiн-Юлiана звернула увагу:
  - Ось як вони зустрiчають гостей iз майбутнього.
  Байден-Путiн помiтила:
  - А що ти хотiла, це таємна полiцiя i у воєнний час може бути ми шпигунки.
  Денис подав голос:
  - Можливо, нас будуть бити i змусять зiзнатися. Одного мого друга в Чечнi помилково мало не зробили iнвалiдом.
  - Я особисто нiчого не скажу i не зiзнаюся! - заявив Байден-Марiя. - Взагалi, ми можемо вiдключатися вiд болю.
  - Крiм того! - вставила Путiн-Юлiана. - Ми обов'язково втечемо. У нас є навички, як це зробити! Навiть звiдси ми можемо змитися - Дiвчина рухом фокусниця висмикнула руку з кайданкiв. - Повтори Байден-Марiя.
  - Будь ласка! - вiдповiла дiвчина-блондинка, звiльнивши обидвi руки.
  - Тодi i я втечу! - запропонував Денис. - Допоможiть менi у мене немає практики звiльнятися вiд кайданiв.
  - Нi! - сказала Байден-Марiя. - Втiкши, ми поставимо себе поза законом. Краще пояснимо всi таємнi полiцiї. Там зазвичай сидять розумнi люди. Набiр у такi служби походить з найкращих офiцерiв.
  Руда енергiйно кивнула:
  - Я згодна! Втекти ми завжди встигнемо. Тiльки треба нам прикинутися слухняними та покiрними.
  Дiвчата надягли наручники назад. Їзда була довга, i мовчати важко. Денис все ж таки запитав:
  - У цьому свiтi багато не як у нас. Зокрема, iснує дворянство, сильне православ'я, купецтво. Тобто Росiя - сильна буржуазна країна.
  - Так дуже схожа на нашу нинiшню Батькiвщину з президентською, i з бiльшою домiшкою феодалiзму. - сказала Байден-Марiя.
  Колишнiй зомбi помiтив:
  - Ось бачите! Я десь читав, що якби не революцiя, то Росiя до кiнця ХХ столiття налiчувала сiмсот мiльйонiв населення. Це я згадав, писав син Менделєєва.
  - Цiлком iмовiрно! А з огляду на Нiмеччину навiть бiльше. Що мене розчарувало так це те, що Сталiн очолив у цьому свiтi США. Тепер вiн наш ворог, а менi вiн завжди подобався. - Зiтхнувши промовила Байден-Марiя.
  - Якщо не вважати, що вiн грузин - обличчя кавказької нацiональностi, то справдi чудовий хлопець. - погодилася Путiн-Юлiана. - Тепер його треба зупинити.
  Блондинка-войовниця запитала:
  - Ти що пропонуєш?
  Руда дияволиця рiшуче запропонувала:
  - Вбити Сталiна. Це здатне багато чого змiнити.
  Байден-Марiя помiтила:
  - Ти уявляєш, яка у нього охорона.
  Дiвчина-рижуха свиснула, скелячи зубки:
  - Нас вчили, як оминати охорону.
  Блондинка-войовниця вiдзначила:
  - Крiм того, навiть убивши Сталiна, не обов'язково виграєш вiйну. Має соратникiв.
  Путiн-Юлiана iз захопленням заявила:
  - Такого генiального, як вiн не було i не буде! Адже Сталiн - це феномен, згадай, як ослаб СРСР пiсля його смертi.
  Байден-Марiя цiлком логiчно помiтила:
  - Не особливо! Супутник запустили i Америку налякали на Кубi.
  Руда дияволиця строгим тоном вимовила:
  - Зате Китай втратили. Пропоную наступне спочатку домовитися з таємною полiцiєю, щоб не перти вiдсеб'ятини.
  Блондинка-войовниця кивнула:
  - Остання цiлком розумно! Але в цьому свiтi ми ще повбиваємо.
  Путiн-Юлiана рiшуче сказала:
  - Ну, якщо батюшка не вважає вбивство грiхом, то менi турбуватися. Ось ти знаєш цiкаво, як Жуков зробив таку кар'єру. Адже спочатку вiн пiдтримав бiльшовикiв.
  Байден-Марiя агресивно заявила:
  - Ну, це за офiцiйною версiєю, а що вiн думав, насправдi не вiдомо. Загалом багато залежить вiд того, хто перемагає. У громадянськiй вiйнi наступ удесятеряє сили, а оборона рiвносильна вiдступу, а вiдступ - капiтуляцiї!
  Руда войовниця агресивно вiдзначила:
  - Згодна специфiка така. А взагалi, проголоси бiлогвардiйцi землю селянам, а фабрики робiтникам їх перемога була неминучою. Тим бiльше що хiба можна порiвняти генералiв-професiоналiв та поручика Тухачевського, ротмiстра Фрунзе, осаула Будьонного, та дилетанта Троцького, який навiть в армiї не служив.
  Блондинка-войовниця проревела:
  - Правильно! У жодному разi не можна. Хоча Сталiна теж було визнано не придатним до вiйськової служби, а не погано вiйськами командував.
  Путiн-Юлiана з великою усмiшкою промовила:
  - У будь-якому разi зараз Жуков президент, i це дещо про що говорить. Треба дiзнатися, де решта вiдомих нам людей.
  Блондинка запитала:
  - Ось не спитали, яка доля чекала Ленiна?
  Руда здивувалася:
  -Тобi це цiкаво:
  Свiтловолоса войовниця рiшуче заявила:
  - Ну, цей плешивий атеїст я думаю, потрапив у пекло! Ти не думаєш, що вiн досi живий.
  Путiн-Юлiана промовила:
  - Звичайно, нi! Але не треба Ленiна так однозначно чорнити. Наприклад, вiн ввiв у Росiї обов'язкову освiту та вiдокремив церкву вiд держави. Та й взагалi Микола Другий довiв країну до злиднiв та зробив її тотальним боржником. А скiльки фабрик та заводiв розпродав? Жах!
  Байден-Марiя погодилася:
  - Цьому святому я нiколи не поставлю свiчку. Його в пору називати Миколою Дурним, або Безвiльним.
  Денис переклав розмову на iншу тему:
  - У нас є пiзнання про бiльш сучасну зброю та комп'ютери. Це можна якось використати?
  - Звичайно можна! Потрiбно, це наш обов'язок, але для цього необхiдно домовитися з таємною полiцiєю. - заявила Байден-Марiя. - Зокрема, у мене є мiркування як без додаткових витрат пiдняти бойову ефективнiсть автомата АК-104.
  - Я думаю спочатку потрiбно їх автомати вивчити як слiд. Може вони iнша система. - запропонував Денис.
  Руда войовниця агресивно вимовила:
  - Можливо, але є зовнiшня схожiсть iз нашими варiантами. Подивимося, розберемося.
  Байден-Марiя зробила пару присiдань, трохи пострибала, стояти прикутою кайданком так нудно. Путiн-Юлiана також розминалася, повертала корпус.
  Денис раптом брякнув.
  - Невiдомо що з нами буде, не хочеться поминати незайманим.
  - Такий гарний офiцер незайманий. - Не повiрила Путiн-Юлiана.
  Хлопець, соромлячись вiдповiв:
  - Ну, я вже цiлий рiк був зомбi i не бачив жiнки. Та й тебе Путiн-Юлiана можуть розстрiляти.
  Руда, скелячись запитала:
  - I тому ти хочеш зайнятися зi мною коханням?
  Денис промимрив:
  - Я цього не казав!
  Путiн-Юлiана, вискалившись помiтила:
  - Але ж ти так думав! I натякав!
  Юнак, червонiючи, пробурмотiв:
  - Я не хотiв образити вас!
  Руда войовниця захоплено вимовила:
  - Приставання i залицяння лестять жiночому самолюбству - лише байдужiсть та холоднiсть їх ображають! Отже, якщо ти мене вiдкинеш, я ображусь.
  Денис iз задоволеною усмiшкою промовив:
  - Ти супер! А твоя напарниця?
  - Секс поза шлюбом великий грiх! - заперечила Байден-Марiя. - Я чиста Православна вiруюча.
  - Усi ми Православнi. - сказав Денис. - Усi носили хрестики, iнодi хрестилися, але дiвчатами бiгали. Так, повiр, Байден-Марiя бiльше половини попiв мають любов на боцi i випивають.
  Блондинка рiшуче заявила:
  - Це їхня справа. Вiдповiдають перед Всевишнiм. Мiй грiх це не виправдовує.
  - Тодi виси i нудьгуй. - Путiн-Юлiана звiльнилася вiд кайданкiв i рушила до хлопця. Колишнiй зомбi був сповнений сил i бажання. Дiвчина оголилася i осiдлала офiцера. Близькiсть небезпеки порушувала їх дедалi бiльше. Путiн-Юлiана солодко стогнала, її хлопець спочатку стримувався, а потiм i сам став видавати звуки. На щастя, броня у фургонi товста i водiєвi з охороною нiчого не було чути.
  Байдену-Марiї було гидко, i вона заткнула вуха. Їй здавалося блюзнiрством трахатись iз маловiдомим чоловiком. Та ще й у тюремнiй вирвi.
  Несподiвано Путiн-Юлiана перервалася:
  - Ми приїхали, наводь себе в порядок. - шепнула вона Денису.
  Той про булькав:
  - А я ще так хотiв!
  Руда войовниця заперечила:
  - Пiзнiше! Ти вже скинув напругу. А тепер постарайся бути стриманим i нiчого не вигадуй, у наших свiдченнях не повинно бути суперечностей.
  Денис пробурчав:
  - Не найменший. У "Собор" дурнiв не беруть.
  Ввiмкнулося свiтло, дверi вiдчинилися. На порозi з'явилися хлопцi у камуфляжi, дуже здоровi кiлограм за сто двадцять. Вони акуратно пiдняли юнака, вiдкривши йому кайданки. Денис стрункий юнак важив кiлограм пiд дев'яносто i здавався молодшим, нiж вiн був насправдi. Давався взнаки ефект зони. Мiцнi дiвчата-президенти, видно, не здавались такими страшними, але на них теж дивилися з пiдозрою. Всiм трьом надiли наручники, а на голови чорнi ковпаки i повели. Схоже, що вони спускаються вниз.
  - Цього до чоловiчого вiддiлення! - Прозвучала команда, вiддана грубим голосом, i юнака вiдокремили. Байден-Марiя скривилася:
  - А нас куди.
  - Розмовники! - Дiвчину вдарили гумовою палицею по плечу. Для загартованої Байдена-Марiї це було не так боляче, як принизливо.
  Блондинка агресивно гримнула:
  - За що б'єте?
  I отримала у вiдповiдь ще сильнiший удар, по iншому плечу. Байдену Марiї навiть стало цiкаво, чи буде синець.
  - Ще одне слово сучка i отримаєш струмом.
  Минуло ще п'ять хвилин i дiвчат, нарештi, завели в примiщення з пiдвищеною вологiстю. Зняли з голiв ковпаки. Путiн-Юлiана посмiхнулася i шепнула:
  - Нас готовi прийняти.
  До них пiдiйшли чотири високi дiвчата обтiкаючих комбiнезонах. Їхнi руки були в тонких гумових рукавичках. Поруч стали два офiцери у своєрiднiй формi, де на кашкетi замiсть двоголового орла стирчали череп i кiстки. Суворi погляди з гачкуватого носа. Голоси сиплi, розмова немов цiдять воду:
  - Роздягайтеся шпигунки.
  - Навiщо, нас уже мацали! - сказала Байден-Марiя.
  Офiцер вихопив пiстолет:
  - Ще одне слово i я прострiлю вам кiсточку. Буде дуже боляче.
  Путiн-Юлiана кивнула:
  - Слухаюсь i пiдкоряюся.
  Дiвчина почала розстiбати комбiнезон. Зробити це можна було швидко, але вона навмисне зволiкала. Байден-Марiя ж була збентеженою. Так ось оголитися перед хтивими i злими поглядами чоловiкiв. Тим не менш, вона зняла комбiнезон, потiм сорочку опинившись в одному тонкому лiфчику.
  - Знiмай далi повiя! - сварився офiцер.
  Дiвчина один за одним скинула чоботи, оголивши засмаглi витонченi ступнi. Навiть жилки, що випирають, не псували. Потiм розстебнула спустивши повiльно штани, оголюючи спочатку стегно, кругле витончене колiно, пружнi кiсточки. Зрештою, залишившись в одних трусиках. Офiцер жадiбно дивився на її засмаглi, мускулистi ноги, на красиво виступаючий малюнок вен, i тоненькi, як дрiт жилки. Яку неймовiрну насолоду цi нiжки могли подарувати чоловiковi, пристраснi та боязкi одночасно, гiднi Венери та Артемiди, що належать богинi вiйни та кохання одночасно. Втiм, Путiн-Юлiана також була дуже схожою на Байдена-Марiю фiгурою. Навiть засмага у них майже однакова оливково-золотава. Пропорцiї фiгури лише трохи псували слухом широкi, але рiзьбленою мускулатурою плечi, i сильнi руки з гострими бiцепсами. Офiцер важко задихав, голос сипiв:
  - Ну чого зупинилися шпигунки. Боягузи та лiфчики теж зняти.
  Путiн-Юлiана кивнула:
  - Розумiємо перевiрку.
  Вона, а за нею i Байден-Марiя розстебнули лiфчики, акуратно оголили спочатку одну. Схожу на шоколадне морозиво з червоною полуничкою-соском посерединi груди, потiм iншi, не менш чудовi. Погруддя у Байдена-Марiї було високе, трохи пiдняте, iдеальна форма, еротично збуджувала, а соски блищали. Дiвчата вiдчували себе стриптизерами i злегка покрутили тонкою талiєю, прогнувши прески, що рiзко видiляють плитки.
  - Чого зупинилися? I труси теж знiмайте.
  Байден-Марiя почервонiла. Їй здавалося, що це занадто. Ну як так можна, хоч це i зрозумiло, що обшук.
  - Може не треба!
  У вiдповiдь дикий рев:
  - Що ти сказала! Може запросити воїнiв охоронцiв нехай вони тебе потримати i заразом пощиплють.
  - Ну гаразд Марiє. Iди до кiнця! - заявила Путiн-Юлiна i стала скидати з себе трусики.
  Байден-Марiя пiдкорилася їй, все ж таки не варто доводити справу до рукоприкладства. Хоча це так соромно, очi чоловiка офiцер таємної полiцiї, до речi, наполовину татарина, наче лазери свердлять її. Руки немов ватянi, пальцi не гнутися, спортивнi труси нi як, не хоч стягуватися. Путiн-Юлiана пiдбадьорює її:
  - Ти маєш бути психологiчно стiйкою. Ну що тобi проста процедура особистого огляду. Або тебе жодного разу не обстежували вченi, у тому числi чоловiки.
  Байден-Марiя згадує:
  - Та обстежили! I чого я ламаюсь.
  Дiвчина мало не порвала труси, скинувши їх на пiдлогу. Тепер обидвi красунi були зовсiм голi. Грот Венери у них був покритий тоненьким волосиком, стегна пишнi i нi краплi жиру, навiть сiдницi складаються з єдиних м'язiв.
  Офiцер повеселiшав:
  - Ну, ось шпигунки i скинули свою штучну шкiру, показавши, якi ви реально. Мушу сказати дуже вражаючi. Може вас надiслали спокусити маршала Василевського.
  - Такого лицаря, скорити справу честi! - сказала Путiн-Юлiана.
  Той прошипiв:
  - А поки вас повiї ретельно оглянуть.
  Одяг дiвчат тут схопили та вiднесли до сусiдньої кiмнати. Зокрема, почали розпарювати комбiнезон i спробували розрiзати пiдошву чобiт. Але тут i виникла проблема - мiцний гiперпластик не рiзався. Тож довелося бiгти за алмазним свердлом. До оголених дiвчат пiдiйшли три спiвробiтницi. Особистий обшук вони почали з волосся. Розтрiпавши красуням пишнi зачiски їх стали розчiсувати спецiальним гребенем, одночасно примусивши вiдвести руки подалi в сторони, i розчепiрити пальцi. Гребенi були досить грубi i дiвчатам було трохи боляче. Байден-Марiя навiть вимовила з подивом.
  - Ну що можна сховати у волоссi?
  Дiвча проворкувала:
  - Усi, зокрема закодований шрифт. Крихiтну записку цiлком можна приховати в подiбнiй шевелюрi. Та й взагалi я можу наказати вас негайно обрити, але жалкую таку красу.
  Блондинка-войовниця погодилася:
  - Та наше волосся - це багатство.
  Справдi, якi чудовi кольори у Байдена-Марiї та Путiна-Юлiани. Саме волосся трохи в'ється i йде хвилями. Байден-Марiя кольору свiтлого золота i сонця. Путiн-Юлiана як шалене полум'я, або пiд колiр червоного прапора. Справдi, цiлий скарб, ну яким варваром треба бути, щоб їх обрiзати. Тим не менш, обшук вимагає часу, щоб прочесати кожне густе пасмо. На допомогу парi службовцiв прийшло третє дiвчисько, i робота пiшла швидше.
  Послiдував окрик:
  - Що з гривами шпигунство закiнчили?
  Дiвчата пискнули:
  - Та пан майор.
  Рев у вiдповiдь:
  - Дай далi.
  Наступними були вуха, за допомогою слухових приладiв обстежували барабаннi перетинки, саму раковину погнули та прослухали. Не оминули й носи, старанно промацали кожну нiздрю, просвiтили лiхтариком рота. Байден-Марiя почувала себе приниженою.
  - Який у них свiжий подих! - захопилася одна з дiвчат-службовцiв. - Пахне травами та ягодами. - Не утримавшись, вона чмокнула Байден-Марiю в губи.
  Офiцер крикнув:
  - Не можна цiлуватися iз затриманими.
  Дiвчат змусили висунути назовнi язик, а потiм його кiлька разiв смикнули, повели з боку на бiк. Досить неприємно, коли за таке чутливе мiсце тримає рука в рукавичках. Знову змусили прокашлятися. Нарештi закiнчивши обстеження пишних головок, панi-служани спустилися на груди та плечi. Особливо ретельно вони обстежили пахви, якi виявилися чистими без волосся, потiм пройшлися по руках, покрутили пальцi, зазирнули пiд нiгтi, навiть тицьнули туди голками. Але прилад провiдних сироватку правди не виявили, настiльки майстерно їх сховали. Ретельним дослiдженням зазнали груди, її досить грубо обмацали, видно пiдозрюючи, що в таку красу можна щось сховати. Обстеженню пiддався також пупок, пальцi поколупалися в ньому, завдаючи бiль. Погляд офiцера став суворим:
  - А тепер повiї розсуньте ноги. Ми перевiримо вашi найiнтимнiшi мiсця.
  - А може не треба! - запитала Байден-Марiя.
  Рев у вiдповiдь:
  - Ага, та саме там ви найчастiше щось ховаєте. Ану швидше!
  Путiн-Юлiана слухняно розсунула ноги i трохи нахилилася, щоб служакам було зручнiше. Байден-Марiя спробувала повторити за нею, але коли рука в рукавичцi встромилася їй мiж нiг, вп'явшись у найчутливiше мiсце жiночого тiла, вiдчайдушно вирвалася i вiдбiгла.
  Офiцер скомандував:
  - Взяти шпигунку в неї є!
  Кiлька потужних спецiально навчених солдатiв з кийками кинулися на неї. Байден-Марiя збила одного з них iз нiг.
  Офiцер ревнув:
  - Не смiй чинити опiр, це наказ.
  Дiвчина завмерла i отримала пару мiцних ударiв по головi, якi б нормальну людину вiдправили нокаут, а також по плечах i спинi.
  - Досить! - скомандував офiцер. - Катування їх чекають пiзнiше, а поки якщо будуть пiдкоренi, ми їх пощадимо.
  Старша iз службовцiв пiдiйшла до дiвчини, яку тримали за руки.
  - Нахилiть її, щоб було зручнiше.
  - Будь ласка, акуратнiше, я ще незаймана. - сказала Байден-Марiя, по рожевiй щiчцi прокотилася сльозинка.
  Офiцер гаркнув:
  - З такою зовнiшнiстю, та ще й цiла. Брехня шпигуни не бувають безневинними.
  Службовець акуратно перевiрила Байдена-Марiю, та тремтiла.
  - Та вона справдi незаймана!
  Офiцер суворо промовив:
  - Зараз хiрургiя дозволяє легко заштопати, а всередину вкладе мiкрофiльм. Отже, розкрий її, ми, схоже, дiзнаємося про таємницю.
  Наглядачка проворкувала:
  - Слухаю командира!
  Це було боляче i неприємно, тим бiльше, що незаймана полону не пiддавалася впливу тренованої на обшуках руки. Зрештою її розрiзали бритвою. Процес був весь болючий, Байден- Марiя навiть застогнала. Кровi, правда, вилилося не дуже багато, пiсля чого її промацали до матки. Досить грубо обстежили заднiй прохiд, дiвчина була в непритомностi, не стiльки вiд болю, скiльки вiд страшного приниження, з нею чинили не бiльше нiж пiддослiдним тваринам. Так ретельно обстежують лише терористок.
  Наступним етапом був огляд, нiг та ступнiв. Гумовi рукавички пройшлися мiж пальчиками, що було лоскiтно i навiть кумедно. Пiсля цього дiвчата були дослiдженi з голови до п'ят. Служача зауважила:
  - У них дуже грубi ступнi, мабуть, займалися бойовими мистецтвами i багато бiгали босонiж.
  Офiцер прорепетував:
  - Для шпигунок це типово! I подивiться, як вона збила потужного солдата, який явно володiє карате. Може, навiть це японськi шпигуни?
  - Тепер просвiтимо їх шлунки та кишечник рентгеном. - нагадав iнший офiцер.
  Той погодився:
  - Правильно, можуть ховати таємницю всерединi. Що виявили в одязi.
  Вiдповiдь була хрипка:
  - Якусь машину iз цифрами. Але на вибухiвку не схоже.
  - Вiддамо експертам.
  - Це портативнi комп'ютери. - сказала Путiн-Юлiана. - Якщо хочете, вони можуть поговорити з вами. Я їх увiмкну.
  Офiцер прорепетував:
  - Анi з мiсця пiдслiдна, ти можеш знищити данi. А взагалi, як його одразу не виявили.
  Руда охоче вiдповiла:
  - Вiн дуже щiльно стикався з тiлом, крiм того, на нас була надiйна, хоч i тонка броня.
  - Так пiд форму надiта подоба кольчуги, яку не може розрiзати алмаз. - заявили перевiряльники.
  Офiцер гаркнув:
  - Секрет виготовлення розкажете.
  Дiвчата хором вiдповiли:
  - Звiсно, для нашої Батькiвщини нiчого не шкода!
  Рик у вiдповiдь:
  - Що ви сказали?
  Войовниця гаркнула:
  - Ми не з вашого свiту, але також народилися в Росiї.
  Офiцер агресивно проревiв:
  - Пiд дурня косите, але коли вашi тiла задимляться вiд струму ви менi, сподiваюся все скажете.
  Байден-Марiя здивувалася:
  - А хiба у вашiй цивiлiзованiй країнi тортур не заборонено.
  Наглядачка вiдповiла:
  - Проти шпигунiв: за умов воєнного часу закон дозволяє заходи фiзичного впливу.
  Поки офiцер розмовляв, дiвчат пiдвели до великого рентгена, змусили пiдняти руки i стали просвiчувати. Тут пiшов здивований вигук:
  - Це неймовiрно!
  Рик у вiдповiдь:
  - Що неймовiрно!
  Писк у вiдповiдь:
  - Подивiться самi майор!
  - Сподiваюся, ви знайшли шрифт. - Майор пiдскочив до екрану. Мiж ребер у кожної дiвчини билися одразу два серця. З правого та з лiвого боку. Вони перестукувались в унiсон. Розмiри цiлком звичайнi для людей i, мабуть, серця навiть бiльш плоскi.
  - Ось це так! Унiкальнi люди! Вже є про що доповiсти начальству. А бiльше нiчого не виявлено?
  - Шлунок трохи iнший, як форма кишок. Тобто, дiвчата мають трохи iншi органiзми, нiж ми! - заявила лiкар, що їх обстежила.
  - Це добре. Так ми краще розберемося з ними.
  Закiнчивши просвiчування дiвчат, вiдвели до iншої зали! Там їх вимiряли, зважили i стали переписувати прикмети з голих тiл. Родимки у Байдена-Марiя та Путiна-Юлiани були, але маленькi ледь помiтнi, лише кiлька штук. А ось опiкiв i шрамiв не було жодного, все миттєво загоювалось, не залишаючи навiть слiдiв на оливковiй шкiрi. Як їх тiльки не оглядали. Пiсля вiдвели їх грати на роялi, списувати вiдбиток пальцiв та всiх долонь. Процедура для дiвчат звичайна. Потiм те саме проробили iз зубами та губами. А це вже не приємно, коли фарбою мажуть соковитi губи. Пiсля цього змусили зробити вiдбитки босих нiжок i точених вушок. Дiвчата вiдчули себе брудними та вивченими як розвiдана фортеця. Завершивши огляд їх, вiдвели спецiальне примiщення. Байден-Марiя та Путiн-Юлiана перевели, було дух, як на них обвалився каскад крижаної води. Струменi були з рiзних точок. Потiм майже вiдразу полився окрiп, та такий, що пiшов пар. Шкiра загула.
  - Схоже, проти нас уже застосовують тортури. - сказала Байден-Марiя.
  - Терпи i будь ввiчливою. I взагалi менi соромно за тебе. Росiйська розвiдниця, а пiд час обшуку розплакалася. - Путiн-Юлiана покрутила пальцем бiля скронi. - А що буде, коли тобi засунуть розпечене залiзо пiд нiгтi.
  Блондинка пропищала:
  - Ти хоч знаєш, як боляче, коли тебе позбавляють невинностi?
  Руда заперечила:
  - Зовсiм не боляче. Просто ти не хотiла цього, тому й зазнавала страждань. А от якби хотiла прийняти чоловiка, то вiдчула б блаженство.
  Байден-Марiя погодилася:
  - Читаючи, я в книгах. Так у нас може спостерiгатися ефект Брижанино, коли тканини пiд впливом сили волi стають мiцнiшими.
  Путiн-Юлiана кивнула:
  - Ось бачиш дурненька, адже можливий i зворотний ефект.
  Войовниця-блондинка пропищала:
  - Тепер усi мене прийматимуть за повiю.
  Руда войовниця перевiряла:
  - Ой, я впевнена, що навiть у цьому свiтi незайманiсть не є модною. Та й взагалi в сучасному свiтi безневиннiсть ознака того, що дiвчина або занадто гидка i її нiхто не хоче, або боязка i сама нiкого не хоче! Вагiтнiсть фарбує жiнку i завжди безневинна, незайманiсть насторожує i завжди хибна! - авторитетно заявила Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя заперечила:
  - А менi здається, що твоя логiка хибна. Крiм того, невиннiсть цiнуватися не тiльки в Християнствi, а й в Iсламi, Буддизмi, Iндуїзмi, майже у всiх релiгiях крiм збочених сект.
  Руда войовниця проворкувала:
  - Релiгiя синонiм слову пута, не так для тiла, як для розуму!
  Розмова вiдволiкала дiвчат вiд больових вiдчуттiв. Майор хотiв, мабуть, перевiрити наскiльки легко можна буде подiбнi жертви зламати. Результат розчарував, дiвчата виявили невимовну стiйкiсть. Тiльки почервонiли, як раки.
  Майор наказав їх вивести:
  - Ну як вам наша росiйська банька.
  - Вiникiв не вистачає, кропив'яних, i ялинових! - жартома, вiдповiла Путiн-Юлiана.
  - Та й пар холоднуватий! - пiдтримала тон Байден-Марiя.
  Офiцер ревнув:
  - Буде ще й крутiший. Як щодо того, щоб занурити вас у масло?
  Руда дияволиця єхидно запитала:
  - Оливкова чи соняшникова?
  Майор рiшуче заявив:
  - У чудове, машинне.
  - Тодi iз задоволенням! - Байден-Марiя широко посмiхнулася. Найстрашнiше з нею вже сталося, вона втратила невиннiсть.
  Ретельно обмитих дiвчат пiдвели до дзеркала. Офiцер скомандував:
  - Руки вперед i сiсти! Ось так! А тепер пiдвестися i знову сiсти. Повернутись, пiднятися на шкарпетки, пройтися. Чудово! Скувати руки!
  Дiвчат посадили навколiшки i прикували кiсточки до зап'ястей. Там лишили сидiти.
  Руда войовниця невдоволено буркнула:
  - Скiльки нас так паритись?
  Майор прорепетував:
  - Мовчати мегери, на вас чекає камера. Там i дочекаєтеся прийому генерала.
  Минуло хвилин двадцять, вже стали свербiти голi колiна вiд бетону. Прийшли службовцi.
  - Ну добре! - сказав майор. - У спiльну камеру їх.
  - А одяг видати? - запитала наглядачка.
  Той посмiхнувся:
  - Так штрафний.
  Наглядачка кивнула:
  - Зрозумiло!
  Дiвчат розкували й кинули їм коротку, схожу на сiру сукню сукню.
  Одяг був у дiрках i запраний iз номерком на грудях. Але ноги дiвчат залишилися голими, босими. Байден-Марiя подумала, якого штрафника взимку.
  Наглядачка кивнула дiвчатам:
  - Ось ви й ходитимете, доки не випаде снiг. Тодi якщо будете добре поводитися, змiнимо форму.
  Путiн-Юлiана посмiхнулася:
  - Мене морозом не залякаєш.
  Наглядачка прошипiла:
  - Що хочеш побувати в крижанiй камерi, голiй та при яскравому свiтлi.
  Руда дияволиця кивнула:
  - Якщо вам нiчого робити, то потерплю. Нi так це вже й страшно.
  Жорстка жiнка гаркнула:
  - Вiдвести їх до камер, та й попереджаю дiвчатка, там сидять запеклi мерзотники.
  - Але не крутiше за нас! - посмiхнулася Путiн-Юлiана, а слiдом за нею i Байден-Марiя.
  . РОЗДIЛ Љ7.
  Дiвчат розвели у рiзнi камери. Вони знали, що iснують спецiальнi прес-хати, де пов'язанi зi слiдчими карнi злочинцi терзають пiдслiдних. Втiм, це не викликало розвiдниць страху. Що вони крутих хлопцiв не вкладали, щоб боятися крутих дiвчат.
  Путiн-Юлiана лише турбувалася за Байдена-Марiю.
  - Не будь святою. Бий одразу силу поважають.
  Байден-Марiя вiдповiла:
  - Постараюся все ж таки уникнути насильства.
  Руда дияволиця логiчно вiдповiла:
  - Це неможливо. I взагалi вночi краще не спи, нам це не обов'язково, бо можуть прирiзати.
  Блондинка-термiнатор рiшуче заявила:
  - Зрозумiла! Ну, бережи себе Путя-Юля!
  Дiвчат роздiлили, вiдправивши до рiзних камер. От i Байдена Марiю пiдвели до порога.
  Натиснули кнопку i повернули ключi. На руках у дiвчини залишили кайданки, нiби забувши зняти.
  Хоча це не зручно стояти так, коли руки ззаду скутi. Наглядач їм крикнув:
  - Робiть, що хочете, тiльки не вбивайте. - I вштовхнув Байдена-Марiю. Та, встоявши на ногах, увiйшла всередину камери. Вона була досить брудною, але завдяки вентиляцiї не особливо смердiла. На стiнi висiв колись пишний, а нинi замизканий килим. У досить просторому примiщеннi було вiсiм жiнок. Всi як на пiдбiр великi, товстi, а двi взагалi громили, наче з реслiнгу. В однiєї навiть зростали вуса, i борода пробивалася. Одягненi у зручнi помаранчевi комбiнезони та кеди. Огидна баба пiдiйшла до Байден-Марiї. При поглядi на її злиденне вбрання обличчя спотворила усмiшка.
  - Ти хто?
  - Смиренна раба божа Байден-Марiя! - сказала, нахиливши голову, дiвчина.
  У вiдповiдь оглушливий рев:
  - Ого! А на черницю все ж таки не схожа! Ти знаєш звичай за прописку в камеру, потрiбно платити сто рублiв.
  Байден-Марiя вклонилася:
  - Нашi грошi конфiскованi тюремною владою.
  - Знаю! Тому ми зануримо твоє нiжне обличчя в унiтаз. Але перед цим я тобi випалю на лобi - чмо! - Отаманша дiстала досить значну, швидше за все кубинську сигару, запалила її.
  - Обслуговуватимеш монашка. - вiдповiла її напарниця. - Мовою, а потiм ми тебе насадимо на нiжку стiльця.
  Схожа на самку бегемота ватажок торкнулася сигарою смаглявого лобiка Байдена-Марiї. Дiвчина не витримала. Мотнувши головою, вона стрiмко стрибнула i врiзала своїм тренованим лобом у перенiсся отаманшi. Удар був сильний, таким прийомом Байден-Марiя могла розбити вiдразу кiлька мiцних бiлих цеглин. Нiс був розтрощений, бризнула кров, i важка кiлограм сто п'ятдесят жiнка осiла.
  Блондинка-термiнатор пискнула:
  - Вибач, але я не курю!
  - Та ти б... - гаркнула була друга напарниця i вiдразу отримала страшний удар носком ноги в сонячне сплетiння.
  Друга туша осiла, шок був страшним. Байден-Марiя скинула кайданки i повернулася до решти шiстьох в'язнiв.
  Блондинка-термiнатор вигукнула:
  - Що теж хочете менi запропонувати чи випити!
  - Та ти покiйниця. - сказала третя дiвчина. Вона була не особливо великою, трохи бiльше Байден-Марiї, зате тримала в руках два гострi ножi. - Дивись ти!
  Схоже, вона мала навички спецназiвця, так доволi вправно вiдтворювала вiсiмку. Потiм стрибнула.
  Байден-Марiя, трохи змiстивши, коротко пробила лiвий джеб у щелепу. Розмах був невеликий, але рiзання вiд нього ламалися дубовi дошки. Схоже щелепа не мiцнiша за товстий дуб. Її супротивника впала, полилася кров. Iншi п'ять завмерли, одна з них вимовила:
  - Ти монахиня та монастиря Шаовлiнь?
  Блондинка-войовниця пискнула:
  - Я зi спецназу!
  Бандитка роз'яснила:
  - Щоб стати новим паханом, потрiбно мати ходку та блатну масть. Яка ти була сильна, тебе поважатимуть лише за злодiйськi заслуги.
  Байден-Марiя наївно запитала:
  - А за бойовi?
  - Нi! Так у нас не заведено! Концепцiя святе! - промовила в каламбур дiвчина. Її обличчя, не дивлячись на татуювання, не здавалося таким випитим, зважаючи на все, їй рокiв не бiльше двадцяти, а серце не до кiнця очерствела.
  I вона з деяким жалем у голосi вимовила:
  - Коли ти заснеш на цiй хазi на тебе чекає смерть. Краще тобi було показати свою силу акуратнiше. Тодi, можливо, ти стала торпедою. Нам бойовики потрiбнi. А ти поранила братву.
  Блондинка-термiнатор агресивно заявила:
  - Самi напросилися! I взагалi скiльки можна стогнати, вашу братву давно вiшати треба. Паразити ви та нероби!
  Бандитка прочирiкала:
  - Ой яка масть! Не боїшся пропасти!
  Байден-Марiя взяла i набула:
  - Двом смертям не бувати, однiєї не оминути! Так що я не боялася вбивати на вiйнi, а вже перед карними злочинцями i зовсiм задкувати не буду!
  Юна кримiнальниця пробурчала:
  - Ну гаразд шалена торпеда. Тiльки дочекайся ночi.
  Блондинка-войовниця посмiхнулася:
  - А якщо я вас на нiч зв'яжу, то як?
  Дiвчина випалила:
  - Звiльнимось!
  Байден-Марiя впевнено заявила:
  - Менi пiвгодини сну вистачить, а вже вибити вас на всю нiч, завжди зумiю.
  Уголовниця засумнiвалася:
  - А чи не брешеш?
  - Дивись! - Байден-Марiя грюкнула долонею по плечу найближчої ув'язненої, та осiла.
  Блондинка термiнатор проворкувала:
  - Ось бачите, як просто!
  - Та ти просто диявол! - Дiвчина витрiщила очi. - Знаєш, а з каталажки втекти з такими навичками можеш?
  Свiтловолоса войовниця впевнено вiдповiла:
  - Звiсно!
  Уголовниця здивувалася:
  - А чому й досi не втекла!
  Байден-Марiя логiчно пояснила:
  - Хочу на допитi все пояснити. А то приймають нас iз Путiним-Юлiаною за якихось шпигунок.
  Дiвчина здивовано скинула брови:
  - Як ви з Америки свистуни?
  Блондинка-войовниця заперечила:
  - Та нi! Ми з Росiї, тiльки не вашої?
  Юна кримiнальниця здивувалася:
  - А як це не наша? Хiба є iнша Росiя?
  Байден-Марiя почала пояснювати:
  - Є у паралельному свiтi. Як тобi пояснити, всесвiти як гармошка, трохи зрушенi та накладенi одна на одну. Або колода карт! Загалом ми потрапили до аномальної зони i змiстилися з паралельного свiту.
  Дiвчина прочiрiкала:
  - Фантастика! Паралельнi свiти. А ви у космос лiтали?
  Блондинка випалила:
  - Звiсно!
  Юна кримiнальниця запитала:
  - I iншим зiркам?
  - Поки немає! На Мiсяць, на Марс, Венеру. Бадену-Марiї раптом захотiлося прикрасити дiйснiсть.
  Дiвчина зi смаком проворкувала:
  - Чудово! А то набридло бути прикутою до Землi. Слухай тебе може викликати на допит сам генерал Владислав Терешков. Скажи йому, що менi набридло сидiти в камерi, i я хочу записатися в спецназ.
  Байден-Марiя спохмурнiла:
  - А що ти вмiєш?
  Юна кримiнальниця почала перераховувати:
  - Можу спiвати, танцювати, шахраювати в карти та ковпачки, не дуже погано б'юся, хитра як лисиця, повний набiр якостей справжньої шпигунки.
  Блондинка-термiнатор запитала:
  - А клiкуха у тебе як?
  Дiвча випалило:
  - "Хамелеон".
  Байден-Марiя облизнулася:
  - Цiлком пiдходяща для розвiдницi. Ну, я йому замовлю слiвце.
  Юна кримiнальниця вiдзначила:
  - Та ще й мене зв'язувати чи присипляти не треба! Достатньо слова чесне блатне!
  Блондинка-термiнатор вiдповiла:
  - Я подумаю. Хоча присипляти можна не боляче. Трохи стиснув сонну артерiю та солодкi мрiї, з мультиками. А що я знаю, як натиснути, щоби сон став кольоровим.
  Дiвча пискнула:
  - Це як вiд затягування опiуму?
  - Немає ще крутiше. - сказала Байден-Марiя. - А що хочеш спробувати?
  - На пiв годинки мене вiдключи, буду дуже рада очманiти! - вiдповiла дiвчина-розбiйниця.
  Байден-Марiя так i вчинила: її пальчики точно стиснули двi артерiї, пiсля чого однi вiддiли мозку занурилися в сон, а iншi активiзувалися. Тi вiддiли мозку, що вiдповiдали за задоволення, посилали сигнали i створювали стан ейфорiї, а негативнi емоцiї повнiстю зникли. Блаженна усмiшка висвiтлила обличчя "Хамелеона".
  Чотири жiнки дивилися очманiлим поглядом. Одна з них запитала:
  - Ти фредi-фея?
  Блондинка-термiнатор вiдповiла:
  - Нi! Просто я добре знаю людське тiло. Ви що теж хочете зловити глюкiв.
  Жiнки розгубилися, в їхнiх очах читалося бажання i водночас боязнь. Справдi, тут не вгадаєш, чого хочеш, насолодитися i боятися цiєю країною красунi. Дiйсно, коли поряд з тобою жiнка-диявол, на ще рядитися по черницi.
  Наймолодша з них сказала:
  - Тiльки не роби менi боляче!
  - Це навпаки, приємно! - Сказала вона. Байден-Марiя м'яко торкнулася шиї, приспавши ув'язнену.
  - Ви теж хочете?
  Жiнки захрипiли, вони вiдчували сильний страх перед посланницею iншого свiту. Тiльки найстарша з них сказала:
  - Нехай цi двi товари, нашi прокинутися, а потiм i ми спробуємо.
  -Я Вас не ґвалтую! - погодилася Байден-Марiя. - Кайф ловити, це справа добровiльна, тiльки є ймовiрнiсть, що мене вiд вас переведуть, а значить, ви втратите шанс.
  - Знаєш... - Жiнка зам'ялася.
  Блондинка пискнула:
  - Так Марiя мене звуть!
  Уголовниця запитала:
  - А поганяло?
  Дiвчина-термiнатор видала:
  - Крече!
  Бандитка вiдповiла:
  - Не зовсiм погано. Хоча знаєш у блатному свiтi пернатi "клiкухи" не в пошанi. Справа в тому, що пiвень теж пернатий.
  Байден-Марiя помiтила:
  - Ну, у жiнок немає пiвнiв!
  Уголовниця хихикнула:
  - Як у чоловiкiв немає, але саме розумiння залишилося.
  Блондинка-войовниця буркнула:
  - Гаразд, не люблю блатних. Ось краще скажи Владислав Терешков мужик розумний?
  Бандитка вiдповiла:
  - Як i всi офiцери таємної полiцiї не дурень. Але при цьому хитрий, який не завжди тримає це слово. Коротше фраєр!
  Байден-Марiя агресивно заявила:
  - Це мене не лякає. Може поки сестрички отямиться, у карти зiграємо.
  Уголовниця буркнула:
  - На грошi!
  Блондинка посмiхнулася:
  - На щелбани?
  Бандитка енергiйно замотала головою:
  - Нi, ми бачили, як ти б'єш! Краще за грошi, ми тобi позичимо.
  Свiтловолоса войовниця в'янула: 33
  - Ну, добре хоч якась розвага буде!
  Байден Марiя грала проти трьох жiнок! Тi, втiм, i не намагалися шахраювати, що все одно марно проти суперагента ФСБ. Зрештою дiвчина виграла десяток партiй. Розклад одинадцятий перервали слова "Хамелеона".
  - Який жахливий кайф! Нiколи такого не вiдчувала! Це не порiвняти з опiумом, нiби побувала у раю!
  Блондинка-термiнатор пискнула:
  - Може повторити?
  Уголовниця пролепетала:
  - Звiсно! Повтори будь ласка!
  - На годинку! - Байден-Марiя стиснула жiнцi шию.
  Бандитки хором перевiряли:
  - I нам також ми хочемо блаженства.
  - Чудово отримаєте! - Дiвчина акуратно передавила шийки, змусивши жiнок вимкнутись. Зрештою Байден-Марiя залишилася одна серед блаженно соплячих тiл.
  - Ну ось! Безпечно та нудно!
  Дiвчина пройшлася камерою. Три вирубанi розвiдницею жертви, отримали настiльки жорстокi удари, що ще не оговталися. Втiм, шум казав, що вони ще дихають. Все окрiм отаманшi, самка-бегемот, схоже, отримала смертельний удар i почала остигати.
  - Зло має отримувати ляпаси вiд добра - щоб добро не втратило почуття гiдностi, а зло почуття страху! - пiдвела пiдсумок Байден-Марiя. - На жаль, коли у добра кулаки, цiнують саме їх, а не саме добро - хоча боятися треба не автомат, а того, хто з нього стрiляє!
  Дiвчина могла ще довго розмовляти сама з собою, але дверi вiдчинилися, i увiйшло шiсть величезних бiйцiв. Подивившись на вирубаних бiйцiв i на дiвчину, що стоїть перед ними, вони свиснули:
  - Ось це так! Така юна, а громила вирубала!
  Блондинка-термiнатор запитала:
  - А що я мала зробити?
  - Пiдставити iншу щоку! - посмiхнувся офiцер. - Тепер ми на тебе одягнемо кайданки i поведемо до генерала.
  Байден-Марiя буркнула:
  - Я сама пiду!
  Воїни посмiхнулися:
  - А по дорозi вирубаєш i втечеш!
  Блондинка-термiнатор набулася:
  - Я слово честi дам!
  Полiцейськi заревiли:
  - Не дури! Iнакше ми тебе пристрелимо як шаленого пса. Давай руки сюди.
  Байден-Марiя скривилася i неохоче погодилася.
  Її скували ззаду i прикували до величезного охоронця, заввишки два метри, десять сантиметрiв. Байдена Марiю, втiм, це не збентежило. Чим бiльше зростання, тим нижча рухливiсть. Не даремно серед боксерiв-чемпiонiв так мало справжнiх гiгантiв. Дiвчина йшла покiрно, вона думала, що її поведуть нагору, але як не дивно, вони стали спускатися ще нижче. Щаблi пiд босими ногами стали холодними сталевими. Тут вона побачила Путiна-Юлiану, так пiдморгнула їй:
  - Ведуть нас на допит!
  Руда войовниця рiшуче заявила:
  - Чудово! Хоч щось з'ясуватись.
  Байдена-Марiю, втiм, залишили в коридорi, а її напарницю повели до кабiнету. Знову її змусили чекати на колiнах. Як це неприємно, принизливо, адже вони все-таки гостi з iншого свiту. Байден-Марiя намагалася поговорити з охоронцем, але отримала кийком по спинi.
  - Мовчи шпигунка, або пристрелю.
  Через пiвгодини Путiна-Юлiану вивели i ввели Байдена-Марiю. Перш нiж ввести її кабiнет, не її зiрвали i так тiло плаття, що ледве прикривало тiло, i прокували за руки, ноги, шию до крiсла. Пiсля цього доставили до кабiнету.
  Генерал-поручик Владислав Терешков, був iз бородою на вигляд рокiв п'ятдесяти, дуже щiльний.
  Вiн загрозливим тоном промовив:
  - Ну що будеш казки розповiдати чи тобi припекти п'яти.
  - Клянусь, говорити правду, тiльки правду i нiчого, крiм правди! - сказала Байден-Марiя.
  Рев у вiдповiдь:
  - То де ви?
  Блондинка-термiнатор рiшуче заявила:
  - З паралельного свiту. Нашої спiльної Батькiвщини Росiї.
  Генерал здивувався:
  - Хiба може бути iнша Росiя?
  Байден-Марiя щиро промовила:
  - Я думаю в кожному всесвiтi може iснувати тiльки одна така могутня країна як Росiя, але загальна кiлькiсть всесвiтiв або нескiнченно, або їхня кiлькiсть не зрозумiло велика. Адже Господь Бог незмiрно могутнiй i iснує вiчно i цiлком логiчно припустити, що, маючи потребу творити, вiн створив незлiченну кiлькiсть свiтiв.
  Терешков пробурчав:
  - Путiн-Юлiана казала, що ти вiруюча! Розкажи все по порядку.
  Байден-Марiя казала, причому досить довго. Генерал слухав та записував.
  - Так ви на двох за одну нiч перебили двi з половиною тисячi бiйцiв.
  Блондинка-термiнатор пискнула:
  - Так пан генерал.
  Владислав проревiв:
  - Звертайтеся до мене превосходительство.
  Байден-Марiя пiдтвердила:
  - Так точно превосходительство.
  Генерал щиро запитав:
  - Чому тодi не чинили опiр нашим спiвробiтникам?
  Блондинка вiдповiла:
  - Щоб не поставити себе поза законом. Тодi ми стали б злочинцями.
  Владислав пiдтвердив:
  - Взагалi-то так! Ви хвацько обидвi уклали своїх спiвкамерниць, а це спецiально пiдiбранi самки-бики.
  Байден-Марiя пiдтвердила:
  - Слабких не беруть у спецназ!
  Генерал агресивно пiдтвердив:
  - Згоден! Ну, загалом, я вами задоволений! У показаннях немає протирiч, навiть у дрiбницях, та й зброю ви непогано знаєте.
  Блондинка-термiнатор проревела:
  - Радi, намагатися ваше превосходительство.
  Терешков iз азартом заявив:
  - Так що залишаються два питання, ви нам покажете, як керуватися комп'ютерами та кращою технiкою.
  Байден-Марiя пiдтвердила:
  - Звiсно! Це наш обов'язок!
  - А тепер я вам щось розповiм гостi з майбутнього. Викличте сюди Путiна-Юлiану! - крикнув генерал охоронi. - I можете розкувати їх видати одяг вони не є небезпечними.
  Охорона гаркнула:
  - Так точно ваше превосходительство.
  Байдену-Марiї вручили колишню сукню. У ньому її тiло проглядалося майже наскрiзь, особливо груди. А голi ноги взагалi виглядали непристойно, так само була одягнена Путiн-Юлiана. Щоправда, обидвi дiвчини вже звикли до хтивих чоловiчих поглядiв i майже не звертали уваги.
  - У вас досконалi, мабуть, дуже сильнi тiла! - спитав генерал. - Може особливий склад м'язiв.
  - Дуже великий вiдсоток м'язовий волокон та активний електромагнiтний обмiн. - сказала Путiн-Юлiана.
  Владислав гаркнув:
  - А кiстки!
  Руда мегера проворкувала:
  - З домiшки, кiлькох металiв, кремнiй, титан, магнiй, потужнi стовбуровi клiтини. Дуже швидко зростаються.
  Генерал припустив:
  - Можете i всiх наших солдатiв зробити такими, як ви!
  Путiн-Юлiана знизала плечима:
  - Якби це було так просто, то з нас формували армiю, а так змогли вийти лише двi.
  Терешков зiтхнув:
  - Шкода iнакше ми могли б бути непереможними.
  Дiвчата хором кричали:
  - Готовi послужити нашiй новiй Батькiвщинi всiма силами.
  Генерал з усмiшкою вiдповiв:
  - Добре, за наказом найбiльшого злочинця всiх часiв i народiв Сталiна, по Росiї було завдано ядерного удару. Крiм того, КША разом iз країнами сателiтами зосередили величезне ударне угруповання з танкiв та авiацiї. Щоправда, завдяки старанням нашого президента Жукова вiйська були готовi, а реактивнi винищувачi перехопили бiльшу частину ворожих стратегiчних бомбардувальникiв.
  - Це добре! - дружно вiдповiли дiвчата.
  Генерал продовжував пояснювати:
  - Тим не менш, постраждали багато мiст, зокрема Петроград, Севастополь, Владивосток, Петропавловськ-Камчатський. Вони опали пiд ядернi удари. А це жахливо, радiацiя руйнування. Постраждали також Росiйський Царгород у турецькiй губернiї. Найголовнiше, що запас ядерних зарядiв у Сталiна ще не вичерпаний, i вiн може завдати нам багато гидоти.
  Руда дияволиця погодилася:
  - Правильно! Досвiдчений гравець усi козирi не викидає.
  Терешком логiчно зазначив:
  - Ось-ось фронт може вiдкрити комунiстичний Китай. Тим бiльше, що Манчжурiя включена до складу Росiйської iмперiї. На неї багато хто претендує.
  Путiн-Юлiана запитала:
  - А хто очолює Китай?
  Генерал охоче вiдповiв:
  - Ден Лi Дан. Вiрний соратник Сталiна. Йому вдалося перемогти Чан Кашi. Китай правда ослаблений громадянською вiйною, але в нього вистачає населення, щоб вiдвернути нашi сили вiд запланованого удару по Алясцi.
  Блондинка-термiнатор пiдтвердила:
  - Зрозумiло перейти до Америки найкоротшим шляхом.
  Терешков кивнув:
  - Саме так! Крiм того, незважаючи на терор i дурну пропаганду в США багато незадоволених режимом Сталiна, як, втiм, i в Канадi. Якщо нашi вiйська вступлять туди, то матимуть пiдтримку мiсцевого населення.
  - Терор, на вiдмiну вiд пастуха, здатний i вiвцю зробити вовком! Немає нiчого страшнiшого за розлючене ягня! - помiтила Байден-Марiя.
  Генерал агресивно пiдтвердив:
  - Загалом ви мене зрозумiли! Вашi здiбностi нам зможуть допомогти виграти третю свiтову вiйну.
  Воїнки хором вiдповiли:
  - Та хоч зараз нас надiшлiть.
  Терешков iз сумнiвом запитав:
  - А ось тi камiнчики-артефакти, захопленi вами, вони ще дiють?
  Дiвчата знову в унiсон сказали:
  - Не знаємо! Таке складне питання, у нашому всесвiтi вони втрачали на Землi силу. Тут можуть i загубити, i зберегти!
  Генерал пiдтвердив:
  - Якщо так, то ми проведемо випробування. Та й одягнiть щось. Хоча б колишню форму. Заодно викличте набiр спецiалiстiв.
  Дiвчатам бiгом принесла одяг та зброю. До них пiдiйшли професiонали та активно питали про комп'ютери. Байден-Марiя та Путiн-Юлiана докладно пояснювали, потiм почали малювати. Робили це дiвчата швидко i невдовзi з'явилися великi малюнки.
  Фахiвцi розглядали, запитуючи про мiкросхеми. Розвiдницi пояснювали їм будову процесорiв та принципи роботи вiнчестера. Тi переписували та моргали очима. Потiм пiдiйшов зброяр i спитав:
  - Ось у кулемета стовбур пiд час стрiлянини водить убiк, внаслiдок чого прицiльнiсть падає. Як iз цим бути?
  - Це тому, що ствол розiгрiвається не рiвномiрно по всiх довжинах. - сказала Байден-Марiя. - Якби вiн грiвся поступово, прицiльнiсть зросла вдвiчi.
  - I як цього досягти? - запитали експерти.
  - Потрiбно обкрутити ствол мiдним iз домiшкою магнiю дротом за принципом спiральки. У мiдi хороша теплопровiднiсть i ствол грiтиметься одночасно. - додала Байден-Марiя.
  - Можна ще вчинити як у кулеметi "Корд", але це технологiчно складнiше. - додав Путiн-Юлiана.
  Полковник-експерт попросив:
  - Розкажiть нам про вашу нову зброю.
  Дiвчата знову почали малювати схеми. Загалом робота налагоджувалась. День пройшов дуже насиченим, i лише коли генерал-поручик знову викликав їх до себе, Байден-Марiя згадала.
  - Ув'язнена "Хамелеон" проситися у розвiдку.
  Генерал набрався:
  - Така баба з чорним волоссям та татуюванням у формi серця на обличчi?
  Воїнки хором випалили:
  - Та саме вона!
  Терешков погодився:
  - Знаю! Це велика шахрайка i вбивця. Я їй не вiрю, вона може стати подвiйним агентом.
  Руда дияволиця логiчно помiтила:
  - Тим краще через неї можна пускати унiкальну дезiнформацiю.
  Генерал пiдтвердив:
  - Я помiркую над цим. Але що робити з вами. З одного боку, ви були б дуже ефективнi у бою. З iншого боку, вашi великi знання знадобляться i нам. Наприклад, активна броня. Начебто проста рiч, а нашi та й американськi вченi про це не додумалися!
  - Генiальне завжди просто - тiльки бездарнiсть усе ускладнює! Великий розум прагнути ясностi, щоб усi бачили його великi, мiзерний розум напускає туман, щоб приховати порожнечу! - сказала Байден-Марiя.
  Владислав зазначив:
  - Це добре, що ти так мiркуєш! Дуже цiкавi РПГ-7, я думаю, РПГ-29 нам не скоро знадобляться.
  - Їх ще звати "вампiри" за пробивну мiць. - помiтила Путiн-Юлiана.
  Генерал iз тривогою сказав:
  - З вами хоче зустрiтися маршал Василевський. Чи не хочете з ним поговорити.
  - А на якiй пiдставi нам вiд нього вiдмовлятися. - Дiвчата здивовано знизали плечима.
  Терешков пiдтвердив:
  - От дивно поговорiть. Треба тiльки проїхатись!
  Дiвчат посадили в автомобiль "Мерседес" - 200. Машина була обтiчної форми, зручна, майже сучасна. Хiба що комп'ютера всерединi немає. Це, схоже, великий недолiк. Проте машина їхала пiд двiстi кiлометрiв на годину.
  Мiсто що було на їхньому шляху, виглядало майже середньовiчним у готичному стилi. Щоправда, зустрiчалися високi будiвлi та автобанки. Несподiвано їхнiй полiт перервав сигнал тривоги, завили сирени, високо в небi з'явилися ворожi лiтаки. На зустрiч їм вилетiли винищувачi. Почалася битва, кривава та запекла. Одночасно вгору били зенiтки. Байден-Марiя сказала генераловi.
  - Найкраще пiдходять спецiальнi ракети земля-повiтря. Зокрема, у нас є спрощенi схеми комплексу-СС-400. Можна буде з їхньою допомогою прикрити небо!
  Генерал зiтхнувши вiдповiв:
  - Гарна думка, але потребує часу. Щоб пiдiгнати окремi деталi та налагодити виробництво.
  - Не так i багато, як здається! - заявила Байден-Марiя.
  Терешком зазначив:
  - Ну, кiлька мiсяцiв точно. Ви самi маєте це розумiти.
  Блондинка-термiнатор вiдзначила:
  - За ядерної вiйни щодня i навiть годину на рахунку.
  Генерал спокiйнiшим тоном вiдповiв:
  - Ну, на наше щастя КША не так багато ядерних бомб.
  "Мерседес" був змушений зупинитися, сховавшись у укриття. Одна з важких п'ятитонних бомб потрапила у висотну будiвлю. П'ятнадцятиповерховий будинок склався, неначе кiстяки домiно. На щастя бiльшiсть людей встигла евакуюватися. До машини долетiло кiлька дрiбних уламкiв. Один потрапив у бронескло, залишивши трiщину.
  - Такий вид зiпсуй гад! - Путiн-Юлiана погрозила пальцем у небо.
  Але особливо небезпечним був напалм. Вiд нього почалися пожежi. Ще до закiнчення бомбування їх кинулися гасити пожежники, а також жiнки i навiть дiти.
  Було видно, як хлопцi, здебiльшого босоногi, допомагають дорослим, пiдносячи цебра та пiсок. Деякi дiти навiть обпалили нiжки, i поспiхом тицяли їх у воду. Чув, плач i голосiння.
  Коли бомбардування закiнчилося, машина зрушила з мiсця. Її швидкiсть була трохи нижчою, але все ще досить високою, доводилося об'їжджати улоговини.
  Байден-Марiя звернула увагу:
  - А ви не намагалися знищити ворожi аеродроми.
  Генерал логiчно зауважив:
  - Це досить важко, боротьба у повiтрi ще тiльки розгортається.
  Путiн-Юлiана зауважила:
  - Треба негайно взяти пiд контроль усю Європу та розгромити Британiю. Адже лише з її територiї ворожi лiтаки можуть сягати кордонiв СРСР.
  Владислав пiдтвердив:
  - Правильно! У нас активно виробляють ядерну зброю та планують вiдплату противнику.
  Тiльки от дiстати того ворога, що за океаном надто вже важко. Розташування США такого, що проти них ми плануємо використовувати висотну безхвостi розробку "лiтаюче крило". Вже подiбнi лiтаки пройшли випробування. Крiм того, плануємо новi види балiстичних ракет, але поки що їхня надiйнiсть не висока.
  - Ми надамо вам креслення, ракет простих i водночас надiйних. - сказала Байден-Марiя. - Ми зокрема маємо уявлення про озброєння Пiвнiчної Кореї, а в неї комп'ютерiв немає, а запускають ракети на великi вiдстанi.
  Генерал з гордiстю сказав:
  - У нашому свiтi Корея входить до складу Росiї на правах губернiї. Є взагалi величезний Жовторосiйський край. Загалом я помiтив, що у вашому свiтi Росiя має менше територiї. Чим моя країна у нинiшньому свiтлi.
  Путiн-Юлiана на це заявила:
  - Є це пояснення! У нас перемогли бiльшовики, i наступним вождем пiсля Ленiна став Сталiн.
  Терешков здивувався:
  - Як Сталiн!?
  Руда войовниця пояснила:
  - Вiн не поїхав до Америки. Залишився в Росiї, став одним iз найближчих соратникiв Ленiна. Вiдтiснив Троцького та iнших лiдер. Через деякий час сам став вождем.
  Генерал погодився:
  - Це виглядає логiчно, має великi здiбностi!
  Тут уже заговорила блондинка:
  - Коротше кажучи, ми мали СРСР. Країна сильна, могутня, досить багата. Сталiн зумiв розгромити, щоправда, цiною величезних втрат Нiмецьку армiю, захопити пiв Європи, встановити прорадянський режим у Китаї та Пiвнiчнiй Кореї. Та й СРСР саме за нього отримав атомну i водневу бомбу.
  Генерал погодився:
  - Хватик у нього був!
  Байден-Марiя з ентузiазмом вiдповiла:
  - Загалом i керував не так уже й погано, хоча мiльйони людей розстрiляв i замучив у концтаборах. Але зумiв створити сильну державу та розвинути промисловiсть.
  Терешком запитав:
  - А як люди при ньому жили?
  Блондинка з усмiшкою вiдповiла:
  - В цiлому непогано! Останнiми роками знижувалися цiни, зростала зарплата. Росiя стала найсильнiшою державою свiту, лише США могла з нею конкурувати. Але в п'ятдесят третьому роцi Сталiн помер, i Радянський Союз став поступово слабшати.
  - У п'ятдесят третьому? - Генерал Росiї явно зрадiв. - Так йому лише рiк лишився.
  Байден-Марiя помiтила:
  - Ну, це у нашому свiтi. Тут може прожити або довше, або менше.
  Терешков зазначив:
  - Бажано менше. Взагалi ви дуже цiкаву iсторiю розповiли, що Сталiн глава Росiї це немов анекдот.
  Руда дияволиця вiдзначила:
  - А нам здається, що вiн очолив США: дурний розiграш!
  Генерал вимовив люто:
  - Ось ми й пiд'їхали!
  Машина зупинилася бiля приземкуватого бункера, вiн був настiльки ретельно замаскований, що його цiлком можна було прийняти за порослий лiсом горбок.
  - Тут ранiше любив зупинятися Герман Герiнг. - сказав генерал.
  Руда дияволиця запитала:
  - А що сталося з ним!
  Терешков зазначив:
  - Зараз вiн сидить у в'язницi, десь у середнiй Азiї. Я його недавно бачив, сильно схуд. Ви знаєте, який вiн був багатий. Одного столового золота у нього вилучили п'ять iз половиною тонн.
  Путiн-Юлiана свиснула:
  - Магнат! А ще в нього кишенi були повнi алмазами та рубiнами.
  Генерал кивнув:
  - Так, саме так! У вашому свiтi також був такий персонаж.
  Руда дияволиця свиснула:
  - Та й його повiсили!
  Владислав здивувався:
  - За що! Адже вiн не кат, а лише очолював Люфтваффе. Я думаю, навiть Гiтлера ми не стали б розстрiлювати. Заслали кудись.
  Байден-Марiя заперечила:
  - Вiн же Гiтлер кат, у нашому свiтi знищив у концтаборах понад одинадцять мiльйонiв людей.
  Генерал явно здивувався:
  - Ого! Це вже близько Сталiну. Нi, у нас вiн такий кровожерний не був. Щоправда, не любив євреїв, але перешкоджав їм залишати Нiмеччину. Деякi навiть допомогли робити Сталiну атомну бомбу. Ейнштейн, щоправда, вiдмовився, то його придушили в камерi. Загалом у КША не вистачало в'язниць, i багатьох ув'язнених утримували на стадiонах. Навколо Бiлого дому стояли шибеницi. Навiть зараз у КША за один анекдот, чи за простим доносом пiддають людей катуванням та довiчному ув'язненню.
  У дiвчат-президентiв та генерала запитали перепустки, i вони спустилися вниз. Бункер був глибиною вiсiмнадцять метрiв i не був розрахований на атомне бомбардування.
  Обстановцi дещо залишилося вiд колишнього господаря. Розвiшана по стiнах холодна зброя, мисливськi трофеї, опудало. Герман Герiнг був пристрасним мисливцем, i любив, їсти свинину. Зараз цей могутнiй чоловiк пожирав полкабану, пiсля чого йому ставили клiзму.
  У кабiнет їх пропустила, вiн був просторий, але обставлений просто. На стiнi карта свiту, а також портрети в маслi: Суворова, Кутузова, Брусилова, Невського та найбiльший Жукова.
  Сам маршал Василевський досить високого зросту, пiдтягнутий, волосся зворушене сивиною. Як пам'ятали дiвчата, як приєднатися до бiльшовикам, вiн був штабс-капiтаном царської армiї. Загалом увiйшов до iсторiї як один iз найталановитiших стратегiв другої свiтової вiйни. Тiльки Жуков, Сталiн та Василевський мали по два ордени "Перемога". Крiм того, Василевський тривалий час пiсля опали Жукова був в армiї другою людиною пiсля Сталiна.
  Дiвчата трохи вклонилися маршалу. Василевський усмiхнувся, на столi в нього лежав, знайомий автомат "Руйнувач" - 1. Вiн потиснув дiвчатам руки i вимовив:
  - Дуже кумедна зброя! Вперше чую таке, щоби автомат розмовляв.
  "Руйнувач" - 1 вiдповiв:
  - Все життя буває вперше: кохання, зрада та вбивство.
  Маршал узяв i помiтив:
  - А як вiн описував вашi пригоди? Ми не вiрили, але показав менi зображення. Ось як маленьке кiно.
  - Це голографiчне зображення! - сказала Путiн-Юлiана.
  Василевський спитав:
  - Як ви сказали!
  Руда диявола заявила:
  - Голографiчне! У вас ще такого немає, але принцип вiдео вже винайшли!
  Маршал взяв i заявив:
  - Так звiсно! А ви розумнi дiвчата! I такi крутi! Я вирiшив вам дати завдання!
  - А яке? - поцiкавилася Путiн-Юлiана.
  Василевський, понизивши голос, сказав:
  - Десь в Андерах, а де це таємниця, у противника знаходиться склад iз боєприпасами та пальним для всiх захiдного угруповання вiйськ. Так ви могли б знищити його. Це суттєво полегшило б звiльнення Європи вiд зв'язкiв комунiзму.
  Байден-Марiя запитала:
  - А ви хiба не билися на боцi бiльшовикiв?
  Маршал знiяковiло вiдповiв:
  - Усього мiсяць. А потiм побачив, що вони руйнують церкви та вiшають священикiв, одразу вiд них вiдвернувся. Я свого часу теж хотiв пiти у батюшки. - сказав маршал.
  Путiн-Юлiана зауважила:
  - I одним маршалом стало б менше, а порожнiм дзвiнком бiльше.
  Василевський здивувався:
  - А ти бачу атеїстка!
  - Моя вiра, заснована на логiцi та розумi! - вiдповiла дiвчина-рижуха.
  Маршал iз посмiшкою запитав:
  - Ну добре! Ти вiриш у теорiю еволюцiї Дарвiна.
  Руда дияволиця з цим охоче погодилася:
  - Найрозумнiша теорiя. Особливо це помiтно протистояннi сучасних країн. Переможе той, хто сильнiший, хитрiший, жорсткiший, а програє слабкий.
  Василевський кивнув:
  - Я не сперечатисяму, але атеїзм у нас не заохочується. Краще приховуй його вiд iнших.
  Путiн-Юлiана обурилася:
  - Чому я маю приховувати правду i свої погляди!
  Маршал зiтхнувши вiдповiв:
  - У нас атеїзм асоцiюється iз комунiзмом. Тому вiн викликає iнтуїтивне вiдторгнення.
  - Це як свастика iз фашизмом! Не фашисти вигадали свастику, але вони її споганили. - заявила Байден-Марiя. - I взагалi атеїзм логiчний iдiотизм - вiн нiчого не пояснює, але позбавляє людину безсмертя!
  - А ти впевнена, що добрий дядько його дасть, особливо тобi! Людину безсмертною може зробити тiльки вона сама! - заявила Путiн-Юлiана.
  Василевський стукнув кулаком по столу:
  - Гаразд! Досить сперечатися! Йде вiйна i в мене кожна секунда на рахунку. Давайте краще таке. Виконайте це завдання?
  Блондинка-термiнатор упевнено вiдповiла:
  - Звичайно, але ми не малу користь можемо принести, розповiдаючи про науковi досягнення та нову зброю.
  Маршал впевнено промовив:
  - Ви й так уже досить розповiли, давши нашим конструкторам роботи на довгi роки. А ось зараз усе вирiшують найближчими днями. Потрiбно забезпечити надiйний плацдарм для удару по поневоленiй Англiї. Крiм того, необхiдно очистити територiю Бельгiї та Голландiї. Тут кидок наших вiйськ через Андери до Парижа потрiбний. Тож це на сьогоднi головне.
  Путiн-Юлiана пiдняла вгору руки:
  - Ми не сперечаємось! Нам самим не терпиться повоювати i перемогти! Крiм того, бiльшу частину вiдомостей про озброєння та технiчнi особливостi може передати комп'ютер. У ньому є вiдомостi навiть про секретнi розробки, за винятком тих, якi взагалi не мають аналогiв у свiтi. Але вам повiрте, годi.
  Василевський спитав:
  - Чудово! А поки що питання. Тi каменi, що на вас ще дiють?
  Дiвчата хором випалили:
  - Ми не перевiряли!
  Маршал суворо промовив:
  - Тодi поспiшайте, закидання в тил здiйснимо за три години. Ви, наскiльки я зрозумiв, вiртуозно змiнюєте зовнiшнiсть.
  Руда дияволиця пiдтвердила:
  - Це головна запорука успiху агента ФСБ.
  Василевський з прищуром запитав:
  - ФСБ як перекладатись?
  Путiн-Юлiана вiдповiла:
  - Федеральна служба безпеки.
  Маршал здивувався:
  - Росiя у вас федерацiя?
  Блондинка-термiнатор випалила:
  - Формально так!
  Василевський впевнено заявив:
  - А у нас унiтарна iмперiя! Але теж формально, бо посади губернаторiв виборнi. Ну гаразд генерал-поручик Владислав Терешков за вами простежить. Тож перевiрте дiю артефактiв.
  Тут голос подав автомат "Руйнувач":
  - Чи не хочете маршал, я розповiм вам iсторiю завоювань Олександра Македонського або Суворова.
  Маршал обiрвав:
  - Наступного разу!
  Автомат наполягав:
  - Але про другу свiтову вiйну, чи Афганiстан.
  Василевський суворо промовив:
  - Зараз менi треба керувати вiйськами. Заберiть цю зброю.
  Знову пропищало:
  - Я можу включити вам Пугачову!
  Маршал Росiї проревiв:
  - Не треба! Цього Ємелю Пугачова. Бунтiвник, якого правильно зробили, що стратили!
  Дiвчата розсмiялися, виглядало комiчним порiвняння спiвачки та отамана!
  Швидким кроком вони покинули примiщення. Разом iз ними крокував Терешков.
  - Схоже, ви справили враження на маршала! Яке важке завдання вiн вам доручив.
  - Ну чому тяжке! Ми маємо досвiд роботи у горах. - сказала Байден-Марiя. - Та взагалi тiльки балакати, але нiчого не робити, коли на нашу Батькiвщину сиплються атомнi бомби, великий злочин.
  - Зате ти нiкого не вб'єш! - пiдколола Путiн-Юлiана. - Подумай, що ти вiдчуєш.
  - Глибоке задоволення! Найславетнiший бiблiйний цар Давид був найкривавiшим. Та й взагалi не треба спекулювати на пацифiзмi, навiть вiвцi затопчуть вовка, якщо вiн читатиме їм мораль! - заявила Байден-Марiя.
  Руда мегера кивнула:
  - А ти помiтно порозумнiшала.
  - Розумна людина завжди прагне зростати, тiльки дурня влаштовує колишнiй рiвень! Розум схильний удосконалювати свої уявлення, а дурiсть завжди постiйна!
  Додала Байден Марiя. Путiн-Юлiана не почала пiдтримувати дискусiю. Вони попрямували до "Мерседесу" i поїхали назад. Шофер очей з усiх сил, демонструючи силу мотора. Мимо проносилися вже знайомi будинки, на мiсцi бомбардування, пожежi вже загасили. Вже стало, вечорiє. Наставала коротка лiтня нiч. Байден-Марiя сказала:
  - У цьому свiтi на нас обрушилося стiльки подiй! Навiть страшно ставити перед тим, що чекає попереду.
  Путiн-Юлiана подала голос:
  - До речi, Байден-Марiя, тебе одна рiч не бентежить. Досить дивна парадоксальна!
  Блондинка-войовниця запитала:
  - Яка рiч повинна мене бентежити?
  Руда дияволиця з пафосом вимовила:
  - У цьому всесвiтi теж є Православ'я i Християнство, є хрест i Христос!
  Байден-Марiя впевнено вiдповiла:
  - Цiлком природньо! Де темрява там i свiтло!
  Руда дияволиця вiдзначила:
  - Але тут виникає парадокс. Справа в тому, що Бог один i Трiйця одна. А всесвiтiв багато. Тож виходить, що Христос, будучи Богом-Сином, багато разiв втiлювався в людському тiлi, багато разiв помирав i воскресав.
  Блондинка свиснула:
  - Ну, Путiн-Юлiано! Навiть якщо й так, що тут парадоксального!
  Руда хихикнула:
  - I це було одночасно!
  Байден-Марiя впевнено вiдповiла:
  - Для Бога немає нiчого неможливого! Недарма сказано, що Бог єдиний у рiзноманiттi. Тут нiчого дивного нема!
  Путiн-Юлiана єхидно вiдповiла:
  - А пекло та рай! У всiх всесвiтiв вiн спiльний чи рiзний. Не кажучи про те, що мусульманину покладено свiй рай, юдею свiй, буддисту взагалi казна-що!
  - Менi так набридли всi цi безплiднi дискусiї, що я не промовлю жодного слова. - Байден-Марiя замовкла i бiльше не сказала всю дорогу нi звуку.
  Машина доїхала до колишньої резиденцiї. Дiвчата вибiгли й у супроводi охорони та Терешкова, попрямували в зад для випробування.
  Камiння б на мiсцi й мерехтiло. Байден-Марiя звернула увагу:
  - Вони такi ж тепленькi, як i ранiше, а iнструкцiя говорить, що камiнцi, втративши мiць, остигають.
  Руда кивнула:
  - Так це добре! В iншому всесвiтi i простiр дещо iнше, так що дивуватися нема чому.
  Байден-Марiя та Путiн-Юлiана начепили на себе по одному каменю "Броня" - вiдiйшли на дистанцiю i вистрiлили собi в щиток, закрiплений на руцi. Куля вiдхилилася i вдарилася у стiну. Путiн-Юлiана зрадiла:
  - Працює та чудово працює!
  Блондинка пiдтвердила:
  - Так, схоже, не послабшало, тепер розпорошимо феромагнiтний порошок. Це надiйнiше.
  Дiвчата так i вчинили. Потiм додали, два каменi, три. Пробували автомат "Оболенський" - 10. Вiн майже не вiдрiзнявся вiд АК. Просвiчували одужання.
  Але що особливо втiшило дiвчат, це те, що камiння, що надає їм велику силу i швидкiсть, продовжувало дiяти.
  - У них ми наближаємось до супермена! - заявила Путiн-Юлiана.
  - А хто це такий? - спитав Терешков.
  Руда впевнено вiдповiла:
  - Кiногерой, вiн став популярним у шiстдесятi роки. Взагалi класний чоловiк. Нам ще далеко.
  - У красi ви цiлком можете змагатися з богинями. - помiтив генерал-поручик.
  Дiвчата провели кiлька випробувань навiть на великокалiберному "Голiцинi", загалом виявилися задоволенi. Хоча рiшення стрибати перед стрiляючим кулеметом загалом божевiльне, а якщо зiрветься? Трохи подурiли i взяли в руки зброю.
  - Добре, що ми поповнили боєкомплект, набоїв у нас ще дуже багато. - зрадiла Байден-Марiя.
  - Даремно ви сунулися пiд Голiцин - 5, це видно вiдразу зенiтний кулемет. - сказав їм автомат "Руйнувач".
  - Але ж ми люди, ми й вирiшуємо! - вiдповiла дiвчина Путiн-Юлiана. Та й взагалi без ризику життя, що суп без солi, а чай без цукру - може, подiбний аскетизм продовжує iснування, але робить прiсною щохвилини!
  Генерал-поручик зазначив:
  - Ризик у цьому випадку не виправданий. Та й взагалi те, що камiнцi захищають вiд кулеметної кулi нонсенс.
  . РОЗДIЛ Љ8.
  Руда мегера вiдзначила:
  - Автомат-учитель - це нонсенс. Якщо ми повернемося, то я пораджу заборонити зброї, розмовляти.
  Генерал-поручик Терешков заперечив:
  - Я теж думаю, що ви пiшли на невиправданий ризик. Адже ваше життя є великою цiннiстю для iмперiї.
  Блондинка-термiнатор помiтила:
  - А наша операцiя в Андерах хiба не є ще бiльшою авантюрою та ризиком?
  Терешков зазначив:
  - Це необхiдний ризик, який цiлком виправданий вищим боргом, а тут просто дитинство. Крiм того, кулемет "Голiцин" також можна переробити, щоб пiдвищити прицiльну дальнiсть?
  Байден-Марiя енергiйно заявила:
  - Звичайно можна! У нас є ще кiлька ноу-хау. Ми щедро подiлимося iз вами.
  Дiвчата справдi виявилися не жадiбнi. Вони говорили безперервно, а потiм залишили комп'ютер, пояснивши, як з ним спiлкуватися.
  Блондинка охоче пояснила:
  -Таким чином, можна зчитувати будь-яку iнформацiю, тут у ньому обсяг тисячi п'ятсот терабайт. Це приблизно стiльки, скiльки вмiщується у пiвтора мiльярди товстих томiв великої енциклопедiї.
  - Ого! - Владислав Терешков здивувався: колосальний обсяг iнформацiї!
  - А тепер нам час! Секунда як куля, пропустиш, одну доведеться надолужувати з могили всю вiчнiсть! - заявила Путiн-Юлiана.
  Дiвчата навантажилися артефактами i прихопила всi пристосування спецслужб. Пiсля цього з'явилася четвiрка офiцерiв, якi мали супроводити їх до лiтака. Несподiвано з'явився Денис Польовий, вiн крикнув:
  - Бажаю удачi вам дiвчини! Мене з вами не взяли, вирiшили, що я занадто простий. Iнодi навiть шкодуєш, що народився по-старому, а не в пробiрцi.
  - Не переймайся! - заявила Путiн-Юлiана. - У наступному життi тебе вiдтворять за допомогою комп'ютерних технологiй. Ти будеш кiбер-хлопчик. Може навiть iз генiальними здiбностями. Як то кажуть свiтла голова, гаряче серце!
  Дiвчата занурилися у бронемобiль та у супроводi мотоциклiстiв пiд'їхали до пiдземного аеродрому. Шлях був не довгий, але дорогою дiвчат несподiвано спробували обстрiляти. Один iз мотоциклiстiв упав, решта залягли:
  - Доїхати спокiйно не дадуть! - з досадою промовила Байден-Марiя.
  - Ось ти на них i покажи свою мужнiсть! - заявила Путiн-Юлiана.
  Дiвчата вискочили з бронетранспортера та зi швидкiстю гоночного автомобiля помчали на ворогiв. Їх було не багато людей двадцять у десантному камуфляжi. Лобова атака, та ще на такiй швидкостi, була для них досконалою несподiванкою:
  - Що це таке? - прохрипiв поганою англiйською мовою командир з негритянською фiзiономiєю.
  - Може, гончi собаки! - вiдповiв його напарник, смаглявий азiат.
  Вони вiдкрили вогонь iз запiзненням, коли дiвчата розмахуючи кинжалами, увiрвалися до їхнiх лав.
  - Нам у падлу витрачати на вас такi дорогi патрони! - заявила Байден-Марiя. - Iз економимо їх для бiльш гiдних суперникiв.
  Путiн-Юлiана з розвороту врiзала солдату в груди вiн вiдлетiв натрапивши на штик-нiж свого напарника. Пiсля чого голосно завищав:
  - Допоможiть, вбивають!
  Путiн-Юлiана мiцними чоботями знесла, голови одразу двом, а ще двох зарiзала кинджалами. Не вiдстаючи вiд неї Байден-Марiя, вiдсiкла, одну за одною три голови. А коли два чорношкiрi янкi кинулися на неї зi багнетами, у стрибку пiшла вгору. Могутнiй командос, пронизав один одного.
  - Комунiзм не зробив вас розумнiшим. - сказала Байден-Марiя.
  Дiвчата метнули прямо в грудях ворогам свої кинджали, вразивши ще чотирьох, зробили сальто i висмикнули зброю, замочивши решту. Вiд куль дiвчата ухилялися, навiть не знадобились артефакти. Зрештою, на ногах залишився лише один командир i теж чорношкiрих. Дiвчата вивернули йому руки.
  - Ну що, яке задоволення?
  Той замикав невиразне у вiдповiдь. Загалом було зрозумiло, здається. Таким чином, за хвилину дiвчата голими руками вбили двадцять добiрних командос, i полонили ще одного. Афроамериканця потягли до мотоциклiстiв. З шести людей двоє поранено. Один легко в руку, другий важко в ногу i живiт, та ще й розбився, падаючи з мотоцикла. Байден-Марiя пiдскочила до нього та вколола лiки.
  Блондинка впевнено заявила:
  - Жити вiн буде, та ще й повоює!
  Захоплений вигук у вiдповiдь:
  - Чудово! Ми вам вiримо!
  - Полоненого доставте до таємної полiцiї. Там його скрупульозно допитають. - сказала Путiн-Юлiана. - Можливо, цей напад не випадковiсть. Десь є крiт.
  - Хто крiт? - спитав офiцер.
  - Крiт - це шпигун, на сленгу. - вiдповiла дiвчина-президент. - Шпигун риє, i крiт пiдриває.
  - Це каламбур пiдривати - i пiдривати! - помiтив його колега. - Дуже дотепно я його запам'ятаю.
  Дiвчата посiдали в бронемобiль i поїхали далi. В принципi їм було простiше добiгти до аеродрому, але привернув би додаткову увагу. А так заїхали, як бари.
  Пiдземний аеродром був ретельно замаскований, на вершинi зростав гай, вхiд був осторонь, пiд виглядом дитячого будиночка i вони в'їхали туди. Для десантування їм вибрали легкий винищувач реактивний "мотиль". Вiн був прозорий пiд колiр блакитного неба, особливої невидимої для радарiв форми, i навiть давав димок. Свого роду це був бездоганний розвiдник. Управлявся вiн лише одним льотчиком. Дiвчата оглянули лiтак.
  - Це щось подiбне до моноплану! - сказала Байден-Марiя. - Можна лiтати.
  - У цiй конструкцiї дещо вiд вертольота є! - Придумано вiддiлом разом iз Сiкорським. - заявив iнструктор.
  - Браво! - заявила Путiн-Юлiна. - Сiкорський не поїхав до КША.
  Вчений похитав головою:
  - Та ви що вiн не iдiот. Там учених тримають у спецiальних концтаборах. Їх змушують працювати за паяння черствого хлiба, за те, щоб уникнути нiчних побоїв чи посадки в камеру до карних злочинцiв. Там на волi практично не лишилося вчених, все на шарашцi.
  - У СРСР ранiше за Сталiна теж багато вчених сидiли на шарашцi. Це досить прогресивно, винахiдники зайнятi своєю справою, а не вiдволiкаються на пиятики, розпусту, iгри та iнше. Примушують їх жити та ночувати за столом. - вiдповiла Байден-Марiя.
  Iнструктор кивнув:
  - Цiкава думка, але тепер вам доведеться воювати зi сталiнськими орланами.
  - Натомiсть у нас реактивна артилерiя є. - заявила Путiн-Юлiана. - I ми вороговi так мiцно дамо, що йому мало не здасться.
  Вчений пiдтвердив:
  - Та зовсiм недавно розробили систему "Злива"-2 - вона все змiтає своєрiдним реактивним дощем. Але поки що у нас таких установок мало.
  - А тепер засядемо, у спецiальнi гойдалки, язиком вiдтягнемо, до пекла злетiли! - сказала Путiн-Юлiана.
  Дiвчата колишнi президенти замахали руками. Сiли у винищувач. Тепер їм слiд обiйти лiнiю фронту. Машина плавно злетiла, дверi розсунулися, пропустивши їх. "Мотиль" розправив крила i попер вгору. Байден-Марiя та Путiн-Юлiана спостерiгали на тому, що дiялося на землi. Було видно вогнi, вже майже стемнiло. Вогнi, втiм, були, як правило, хибнi вогнища, дiяло свiтломаскiрування.
  Дiвчатам все було цiкаво, як виглядає паралельний свiт. Може в ньому їсти, що своє незвичайне.
  - Поки що вся будiвля стандартнi i вже баченi. Не така вже й велика вiдмiннiсть вiд нашого свiтобудови. - заявила Путiн-Юлiана.
  - Проте зiрки iншi! - сказала Байден-Марiя, подивившись на небо. - Трохи iншi, не схожi на нашi свiтила.
  Руда дияволиця згiдно кивнула:
  - Так, я бачу, треба сказати, що всесвiт i не повинен бути повнiстю паралельним.
  Iснує легка рiзниця у натягу частинок, ось навiть сучасна наука вiдкрила, що антисвiти не зовсiм подiбнi до нашого свiту на мiкрорiвнi. Тобто є дзеркальна аберацiя. Тут, наприклад, деякi реакцiї можуть протiкати сильнiше, а iншi слабшi. Навiть термоядерна, вiдмiнностi у критичнiй масi.
  Блондинка погодилася:
  - Цiлком можливо! Загалом у новому свiтi багато i має бути вiдмiнно вiд нашого.
  Вогняна войовниця помiтила:
  - Але ти не заперечуватимеш того Байден-Марiя, що можуть iснувати рiзнi Боги. У кожного всесвiту по кiлька творцiв. Тим бiльше, що межi всесвiту не з'ясованi, як i їхнi механiзми.
  - Теоретичнi розрахунки кажуть: вважається, що всесвiт розмiрами приблизно двадцять-тридцять мiльярдiв свiтлових рокiв. А зiрок у нiй вiд п'ятдесяти до ста секстильйонiв. - помiтила Байден-Марiя. - Правда є, наприклад, цiкава теорiя, що фотон теж має масу i перебувати пiд впливом гравiтацiї. I вiд зiрки вiн летить не iдеальною прямою, а злегка вигнутою орбiтою. Тобто далекi зiрки, бачимо, не такими як вони є, а пiд вигнутим змiщеним кутом. I зрештою фотон, пройшовши мiльярди свiтлових рокiв, якщо йому пощастити, не поглинутися, повертається у вихiдну точку.
  Путiн-Юлiана з усмiшкою заявила:
  - За цей час сама зiрка змiститься на сотнi свiтлових рокiв.
  Байден-Марiя охоче пiдтвердила:
  - Звiсно! Але подiбний принцип пояснює чому у нас небо чорне, а не свiтле вiд багатьох зiрок, а по-друге, зрозумiло, вiд чого походить червоне змiщення - ефект Доплера.
  I додала iз посмiшкою:
  - У цьому випадку всесвiт може бути i нескiнченним.
  - Звiсно! Уявiть безмежний всесвiт iз приголомшливими можливостями. - Путiн-Юлiана округлила очi.
  - Це нiчого, по сутi, не мiняє! Кiнцевий всесвiт чи нi, один вiн чи їх нескiнченно багато на церковнi догмати це нiяк не вплине. - Байден-Марiя хитнула головою. - Логiчно довести появу всесвiту без Бога ти все одно не можеш.
  Руда войовниця вiдзначила:
  - Ну, а що Бiблiя найкраща альтернатива! У нiй навiть немає однозначного ставлення до вбивства. Та й взагалi догмат про Трiйцю не доведено. Iсус завжди нижчий за Бога Отця, i жодного разу не названий Богом Сином. Та й молитов до Христа практично не було: крiм пари навернень, а Святого Духа взагалi не моляться. Взагалi, Байден-Марiя ще можна повiрити в Творця, але те, що Безкiнечний розум дав своє одкровення через Бiблiю, яку можна тлумачити i яку тлумачать по-рiзному нiколи. Та навiть у Православнiй церквi немає єдностi з багатьох питань. Однi, наприклад, вiрять у поневiряння душi, iншi немає. Неоднозначне ставлення до iкон, святої води, свiчок, ну, а протестантiв я й не говорю.
  Байден-Марiя енергiйно помiтила:
  - Атеїст знайде тисячу причин, щоб занапастити свою душу, i жодної зачiпки, щоб врятувати! Твоя помилка Путiн-Юлiана будуватися на тому, що ти вважаєш, що Бог тобi винен, а насправдi ми йому виннi.
  Путiн-Юлiана запитала:
  - А чому ти вважаєш, що Бог нам не винен. Є поняття батькiвського обов'язку та стрiмкостi сильного перед слабким, мудрого перед дурним. I вже хоча б пояснення того, чого хоче Бог, має бути чiтким. Адже коли даєш правила дiтям до них потрiбно прописувати чiтко без двозначностей.
  Блондинка вiдзначила:
  - Є десять заповiдей!
  Руда дияволиця звернула увагу:
  - З яких друга - не сотвори собi кумира, четверта - пам'ятай день суботнiй щоб святити його, шоста - не вбив! I цих заповiдей Православна церква однозначно не дотримується. Те саме поклонiння iконам, мощам святих, або в недавнi часи, коли церква пропонувала молитися за Бога та Сталiна. Ну, а суботу взагалi забули.
  Байден-Марiя скривилася. Їй вкрай не подобалося, що Православ'я критикують та ще й з протестантських позицiй. Але дiвчина була богословом, не читала трактатiв i звикла керуватися логiкою. I тут, по сутi, нiчого заперечити, справдi навiть десять заповiдей єдина частина Бiблiї, написана самим Всевишнiм Богом, не дотримується.
  Думки перервало появу ворожих винищувачiв. Вони линули небом. Лiтак, втiм, летiв майже беззвучно, мав шанс проскочити. Путiн-Юлiану вiдвернула появу рукотворних стерв'ятникiв.
  Руда диявола заявила:
  - У них навiть видок наляканий. Щось вiд яструба, вiрнiше птеродактилю видно, щоб залякати льотчикiв.
  - Взагалi найкраща форма обтiчна, а цi загрозливi заскоки лише знижують швидкiсть. - заявив льотчик.
  - Згодна! - Путiн-Юлiана посмiхнулася. - НАТО, як завжди, викаблучується.
  Пiлот поправив:
  - Не НАТО, а КОС. Комунiстичний оборонний союз. Так цi держави називають свiй пак.
  Руда дияволиця цiкаво запитала:
  - А у нас є союзники?
  Льотчик пiдтвердив:
  - Так Норвегiя, Швецiя, Балканськi держави. Їм, щоправда, дiсталося за ядерних бомбардування. Зокрема, кажуть Осло, знесли з лиця Землi.
  Путiн-Юлiана фiлософськи помiтила:
  - Це жахливо, але загалом закономiрно. На вiйнi насамперед отримує покарання найслабший.
  - Слабкi платять за все, сильнi перемагають, а хитрi користуються результатами перемоги!
  - погодилася з цим Байден-Марiя.
  Пiд ними гуркотiла канонада. Не надто iнтенсивна, але все ж таки досить вiдчутна. Не зважаючи на темряву, дiвчата бачили рух танкових колон. Американськi танки були великi, мали кiлька веж. Рухалися також бронетранспортери, деякi досить довгi з кулеметними гнiздами на бронi.
  Були тут i мотоцикли, i мобiльнi вантажiвки. У цiлому нинi армiя противника оснащена технiкою непогано. Видно, наприклад мiномети та самохiднi гаубицi. Ось одна самохiдка вагою не менше трьохсот тонн, на нiй двi гаубицi двiстi сiмдесят мiлiметрiв.
  - Система, пристосована спецiально для зламування окопiв та фортечних споруд. - заявила Байден-Марiя.
  - Ви все це бачите? - здивувався льотчик.
  - А що тут такого? Адже у нас гарнi очi. - Путiн-Юлiана примружилася.
  Тут у повiтрi їх, схоже, помiтили два винищувачi. Так уже вийшло мабуть
  Примхлива фортуна хотiла надiслати дiвчаткам новi випробування. Тi одразу рушили до них. Путiн-Юлiана та Байден-Марiя дружно дiстали гранати.
  Хором вигукнули:
  - Настав час їх позбуватися.
  Блискавично прочинивши дверцята, вони кинули "гостинцi" в лiтаки. Маневр ризикований, бо тi наближалися, i навiть окрили вогонь. Взагалi, збивати гранатою великий двомiсний винищувач - це нонсенс, та й хто на таке пiде. Але дiвчата хотiли перевiрити саме те, чого ранiше не бувало на практицi. Чи здатнi вони потрапити в цiль, що швидко летить, а не просто в незграбний танк.
  Кумулятивнi гранати потрапили в броню, рвонули, i винищувачi були збитi. Їх буквально розколола навпiл, знищивши пiлотiв у кабiнi. Заодно детонував боєкомплект. Уламки машин стали завалюватися вниз.
  Байден-Марiя зiтхнувши помiтила:
  - Ну, ось ми знайдено. Зараз сюди прилетить цiла зграя стерв'ятникiв. Може, навiть сотня. Тож вас скидаю. Якщо ви гранатами збиваєте найкращий винищувач КША "Сокiл" - 4, то якось до мiсця призначення дiстанетеся.
  - Звiсно, тобi треба пiти! - погодилася Путiн-Юлiана. - А ми базу вирахуємо своїм ходом.
  Блондинка пискнула:
  - Скидай нас швидше.
  Дiвчата використали полегшену модель парашута, i розпустили його лише бiля землi. А так вони падали вниз. Подiбний стан вони вiдчували, але тiльки в навчальних умовах, а в бойових це було напрочуд. Насолодитися падiнням, не було часу. Приземлення було досить жорстким, але розвiдницi взяли його на напiвзiгнутi ноги. Майже вiдразу як вiдчули натяг лямок парашута, був удар об траву. Втiм, дiвчата схопилися одразу, навколо росли, рiдкiснi дерева i треба було поспiшати. Раптом почнеться облава. Трава пiд ногами була звичайна, валялося кiлька шишок. Вдалинi вухав пугач.
  Байден-Марiя запитала Путiна-Юлiану:
  - Ну, i якi iдеї!
  Руда заявила:
  - Виберемося на дорогу i там роздобумо форму та документи.
  Блондинка вигукнула:
  - Звучить самовпевнено!
  Писк у вiдповiдь:
  - Зате обґрунтовано!
  Двi дiвчини побiгли лiсом, вискочили на автодорогу.
  - Ризиковано Путiн-Юлiана, давай заляжемо. - сказала Байден-Марiя.
  - Будемо в засiдцi, як двi тигрицi. - пiдтвердила розвiдниця-рижуха.
  Дiвчата сховалися у рiдкiсних кущах. То був хоч не глибокий тил, супротивник ще не звик мати справу з партизанами. Почасти цим пояснювалася деяка недбалiсть у охоронi.
  Автошлях досить широкий. Було видно, що по нiй ковзають машини. Тут колони вантажiвок, БТР, БМП, а також, рiдше автомобiлi та мотоцикли.
  Потрiбен час, щоб почекати жертву. Байден-Марiя запитала Путiна-Юлiану:
  - Як ти вважаєш, Америцi пiшло на користь комунiстичне правлiння?
  Руда войовниця вигукнула:
  - Я думаю, що так! Ось уяви собi, така багата країна напередоднi Другої свiтової вiйни мала лише чотириста танкiв. А СРСР двадцять три тисячi шiстсот. Про що це говорить!
  Вороги базiкають: у СРСР,
  Порожнi полицi, нема ковбас!
  I пiд впливом проблем
  Народний дух давно згас!
  Натомiсть ми робимо ракети
  I перекрили Єнiсей!
  У театрi, в областi балету
  Ми попереду всiєї планети!
  Путiн-Юлiана злегка перебрела текст вiдомої пiснi:
  - Коротше кажучи, Америка змогла нарештi перебудувати економiку на воєнний лад. Тепер Сталiн усi жили з країни вичавить, а вiйну виграє. А якщо й програє, то огризатиметься як звiр.
  Блондинка з надiєю помiтила:
  - У нього майже всi полководцi афроамериканцi. Це вселяє надiю, тому що чорнi не дуже добре вмiють командувати!
  Руда заперечила:
  - Рiзнi, серед них є типи! Якщо ми цiлком можемо i пiд афроамериканцiв замаскуватися. Ось подивися, здається, котять два вiдморозки.
  Справдi трохи пiдiславши, їхало два негритоси. Вони говорили про бейсбол.
  - А у мене подача сильнiша.
  - Я вивернусь краще!
  Байден-Марiя та Путiн-Юлiана швидко зняли їх з автоматiв "безшумок". Вибiгли на шосе i пiдхопили хлопцiв, що падали. Всадили їх на плечi, вiдвiвши мотоцикли убiк.
  Як раз вчасно. На дорозi з'явилася колона, i був ризик, що можуть помiтити. Втiм, Путiн-Юлiана та Байден-Марiя облюбували непоганий горбок. Їм пощастило, негри виявилися офiцерами, старший лейтенант та капiтан. Дiвчата змiнили зовнiшнiсть, наклавши грим. Ось їх уже не можна вiдрiзнити вiд чорних офiцерiв, надали повної схожостi з мордами.
  - А ми шпигуни! - сказала Байден-Марiя. - здатнi мiняти маски.
  Руда войовниця вiдзначила:
  - Тепер треба пробратися подалi в Андорри.
  Блондинка в'янула:
  - Там ми й їдемо туди! Прямо по дорозi.
  Путiн-Юлiана вигукнула:
  - Не зовсiм нам треба зупинитися в мiстечку, названому комунiстами Лють.
  - Треба дiяти смiливiше за Байден-Марiя, у нас дуже мало часу!
  -Смiливiсть прикрашає кмiтливого, воля доброго, а сила справедливого! - вiдповiла дiвчина зi свiтлим волоссям.
  Вони їхали у хвостi колони, потiм додали ходу. Їхнi мотоцикли давали велику швидкiсть. Зокрема це були новiтнi "Жовтень"-6, здатнi розганятися до двохсот кiлометрiв. Повз дiвчат проїхала колона танкiв IС-7, великих тривежових, i шестивежовий "Володимир Ленiн". Останнiй танк справжнiй монстр такого громила жоден мiст не витримає. Правда, ця машина мала одне ноу-хау, могла роздiлятися на три частини. Коли переїжджали мiст, танк роз'їхався, башти розiйшлися, а три гусеницi, засувалися вбiк. Сам процес займав час. Путiну-Юлiанi таке сподобалося, вона вигукнула:
  - Це кумедний рух. А кажуть, що дiлитися не можуть лише євреї та олiгархи!
  Байден-Марiя вiдповiла:
  - Нiчого особливого! Монолiтнiсть бронi вiд цього страждає. Якщо точно потрапити гранатою, танк розколеться.
  Путiн-Юлiана вигукнула:
  - Ймовiрно, виграш в одному програш в iншому.
  Блондинка заявила:
  - Натомiсть цих набридливих аномалiй немає. Вiдпочиваєш вiд пригод.
  Руда войовниця помiтила:
  - Ти знаєш Байден-Марiя, часом я сумую за зоною. Там також життя. Хоча, якщо чесно, то з дитинства мрiяла опинитися на свiтовiй вiйнi. Адже це приголомшливе вiдчуття, коли можеш сама вбивати скiльки можеш.
  - Вiйна випробування розумним, загартування сильним, розвага дурням! - помiтила Байден-Марiя. - Тобто кожен одержує вiд неї щось своє.
  Вогняна диявола кивнула:
  - I пристойно має!
  З'явилися гори, знаменитi Андрери. Свого часу генерал Майнштейн пiдказав Гiтлеру генiальний план, який дозволив розгромити армiї чотирьох могутнiх держав: Великобританiї, Францiї, Бельгiї, Голландiї. За пiвтора мiсяцi нiмцi розгромили переважаючi їх технiцi та чисельностi сили союзникiв, захопивши чотири мiльйони сто тисяч полонених! Гiтлер досяг вражаючого успiху. А взимку сорок четвертого - сорок п'ятого року повторив контрудар.
  Тепер за цей ключ пункт i розгорнулася боротьба. У захiднiй Європi бiльшiсть населення недостатньо мiлiтаризацiєю, терором, скотовими умовами життя при червоному режимi. Багато хто пам'ятає, що ще так давно полицi були повнi товарами, а простий робiтник мiг купити автомобiль у кредит. Тепер усе пiшло на потреби червоної армiї. Тож поразка американо-європейських вiйськ могла спровокувати антикомунiстичний бунт.
  Байден-Марiя звернула на це увагу.
  - Зараз дуже важливо хто захопить iнiцiативу!
  - Згодна: володiти iнiцiативою означає мати перевагу: мати перевагу, значить перемагати, а перемога приведе до миру!
  - А свiт це лише перепочинок перед вiйною! - помiтила Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя вважала за краще не сперечатися. Вона звернула увагу на особливе селище повз яке вони проїжджали. На кожному будинку червоний прапор, кiлька величезних плакатiв зi Сталiним i зовсiм маленький портрет чорношкiрого генсека Францiї.
  Взагалi, пiсля того, як екваторiальна Африка отримала рiвнi виборчi права, французи стали меншiстю. I араби, i негри додали ваги. Проте i серед них не все було так однозначно. Активна атеїстична полiтика комунiстiв вiдлякувала правовiрних мусульман. Цим також не грiх скористатися.
  Щоправда, африканцi найбiльш завзято пiдтримували гасло Ленiна "Грабуй награбоване!".
  Що ж до Сталiна, вiн був культом з культiв, навiть у долар були його портрети. На одних купюрах Сталiн їздив на конi, на iнших осiдлав танк або верблюда. На мундирах Байдена-Марiї та Путiна-Юлiани красувалися ордени. Зображено ними теж Сталiн, Ленiн, i Авраам Лiнкольн. Загалом дiвчата причепурилися, мотлохом: медалi були з бронзи i лише сталiнська срiбна.
  Так вони i їхали, дорога поступово йшла вгору. Ось на мосту контрольно-пропускний пункт. Вiн бетонований та добре укрiплений, пристосований до кругового захисту. Їх, втiм, не зупиняють, лише висвiтлили прожектором. Мабуть, чорнi обличчя вселяють довiру. Путiн-Юлiана зауважила:
  - Чорношкiрi та араби найплодючiша раса на Землi. А ось про росiян такого не скажеш. Коли вiйна скiнчиться, обов'язково спробую завагiтнiти. У нас дiти народжуються бiльш життєздатнi, нiж у людей, але трохи менше хлопцiв, що швидко ростуть, можна вiдразу чотирьох. Будуть солдати для нових вiйн.
  Байден-Марiя заперечила i заспiвала мелодiю:
  Повиннi слов'яни свiт завоювати,
  Але ж серцем, а не ядерною вiйною!
  Чиста та милосердна Русi Рать,
  Повстати непереможною країною!
  
  Ми Православ'я яскраве свiтло несемо,
  Пiд лицем Бога славнi перемоги!
  Бiйка з ворогом жорстоким уночi, вдень-
  Нехай будуть нашi подвиги оспiванi
  
  Траплялося Батькiвщинi святої моєї,
  Зазнавати жахливих страждань!
  I навiть сльози ллють iз очей,
  Коли такi злi випробування!
  
  Дари Всевишнiй щедро роздає,
  Росiя стала потужною та прекрасною!
  Розмах крила прагнемо ми у полiт,
  Захiд небес зведення ниткою осяяло атласною!
  Руда дияволиця агресивно помiтила:
  - I який сенс цих вiршiв. Щось я тебе не розумiю Байден Марiя. Може, ти вважаєш, всi країни свiту можна пiдкорити хрестом.
  Релiгiйна блондинка вимовила з натхненням:
  - А хiба ж Iсус Христос так не зробив. Не мечем, а своїм безсмертним подвигом пiдкорив мiльярди.
   Байден-Марiя знову продекларувала, досить тихо, щоб її не чули солдати, ворога, але вловили чуйнi вуха Путiна-Юлiани.
  Бог здiйснив святе викуплення,
  I дав змогу грiшникам зiтхнути!
  За смерть свою Христос не жадав помсти,
  Воскреснувши, вказав на спасiння шлях!
  Путiн-Юлiана у вiдповiдь лише засвистiла. Вона поглядав на всi боки. Ось видно високовольтну лiнiю. Проводи гудуть, на них сiдають птахи. Де може бути центральний склад? Ну зрозумiло не в чорта на паски, доставка запасiв повинна бути регулярною i швидкою.
  Руда тут запропонувала:
  - Я пропоную Байден-Марiя захопити та допитати генерала. Найкраще зi спецвiйськ. Так буде набагато простiше, нiж нишпорити.
  Блондинка-термiнатор вiдзначила:
  - Ну, генерали, звичайно, знайдуться, аби шуму ми не зчинили ранiше. А щодо Христа ти згодна.
  - Дурнiсть перевершує мудрiсть кiлькiстю носiїв, i не поступається ефективностi впливу! - заявила Путiн-Юлiана
  - Ти, мабуть, помiтила! - заявила Байден-Марiя. - Тiльки помилка вiруючого лише втрата iлюзiї, помилка атеїста втрата вiчного життя! Так що я нiчим не ризикую, а ти Путiн-Юлiана можеш втратити все.
  - Обiцянки Христа стоять не бiльше, нiж спiлкування блакитної феї чи старого Хоттабича. - заявила дiвчина рудої мастi. - Загалом у нашiй релiгiйнiй дискусiї ми йдемо по колу. Може, краще про стратегiю поговоримо.
  Блондинка iз захопленням вiдзначила:
  - Тут менi все й так зрозумiло. Дiзнаємось, де найголовнiший начальник i знiмаємо з нього допит. Не вийти шукаємо командира бiльше. Потрiбно буде, самого президента Францiї за мошонку пiдвiсимо.
  - Ось остання пропозицiя менi найбiльше подобається. - схвалила Путiн-Юлiана. - А взагалi ось бачиш покажчик до Лють всього десять кiлометрiв.
  Байден-Марiя заявила:
  - Вони мають кiлометри, а не милi хоч у цьому комунiзм пiшов на користь Заходу.
  Руда войовниця охоче пiдтвердила:
  - Певно! У принципi хороший був лад. Все ж таки СРСР займав друге мiсце у свiтi за рiвнем промислового виробництва та нацiональним доходом. З iншого боку, iснував навiть дефiцит трудових ресурсiв. Весь свiт уже схиляється до того, що в iдеях Маркса є рацiональне зерно.
  Блондинка-святоша iз цим погодилася:
  - Фантастику я читала. Особливо Єфремова. Там багато розумних iдей, але людей безсмертними вiн все ж таки не зробив!
  Путiн-Юлiана впевнено заявила:
  - Хто знає?! Тiльки експериментально можна перевiрити, чи ми з тобою безсмертнi. А життям ризикуємо капiтально.
  Байден-Марiя вигукнула:
  - Як завжди! Хто не ризикує, той не п'є шампанського iз чорною iкрою та закушує горiлку шпротами!
  Руда енергiйно кивнула:
  - Вiрне зауваження.
  Мотоциклiсти пiд'їхали до мiста. Тут на контрольно-пропускному пунктi вони запитали документи. Байден-Марiя недбало засунула їх.
  Путiн-Юлiана навiть постригла:
  - Я дiстаю iз широких штанин, дублiкат цiнного вантажу!
  Офiцер на входi у риму вiдповiв.
  - Залишився лише один мiсяць, до вiдродження союзу!
  Байден-Марiя помiтила:
  - Росiяни вмiють битися! Хоча вони не мають Сталiна!
  Офiцер пiдтримав настрiй:
  - Це колорадський Жуков, що буде розмазаний по склу.
  Дiвчата розсмiялися грубим африканським смiхом. Путiн-Юлiана запитала:
  - А де можна знайти готель?
  Впевнена вiдповiдь:
  - Для офiцерiв найкраще пiдходить "Бiлий метелик". Там до речi такi клейовi дiвчата.
  Руда хихикнула:
  - Здогадуємось! Бiлi?
  Офiцер пiдтвердив:
  - В цiлому, так!
  Путiн-Юлiана агресивно заявила:
  - Тим краще! У блiдих дiвчат, фантазiя добре працює. А прийдемо в Росiю i зовсiм потiшимось.
  Пiшло зi смiхом:
  - Бажаю повеселитися.
  Офiцер вклонилися та дiвчата поїхали далi. Байден Марiя помiтила.
  - Дивно, що за комунiстiв проституцiя легальна.
  Руда дияволиця не була здивована:
  - Пiд час вiйни i Сталiн, i Гiтлер її узаконили. У чоловiкiв є поняття спермотоксикозу, потяг заважає вести вiйну.
  Блондинка здивовано запитала:
  - А у тебе Путiн-Юлiана?
  Вогненна войовниця кивнула:
  - Вiд мужика не вiдмовилася б! З Денисом мить блаженства була така коротка, я тiльки раз скiнчила.
  Байден-Марiя логiчно промовила:
  - Та залишається тiльки поспiвчувати!
  Путiн-Юлiана, скалiвшись, iронiчно запитала:
  - Менi чи Денису?
  Готель для офiцерiв акуратний, бiля входу охорона. Також вимагали документи, перевiрили прiзвища. Потiм уже на сходах, до них пiдiйшов служака, свiтлошкiрий хлопчик i з хитрою запитав:
  - Тут ось полковник Шур Обама, якщо є грошi, може запросити зiграти в покер. Випивка за його рахунок.
  Руда дияволиця запитала:
  - звучить спокусливо Байден-Марiя.
  Блондинка проворкувала:
  - Я розумiю Путiн-Юлiана. Там, звiсно, нас спробують роздягнути. Але ж ми крутi.
  Вогненна войовниця випалила:
  - Круче не буває!
  Свiтловолоса войовниця випалила:
  - Тодi зiграємо!
  Дiвчата обмiнялися промовистими поглядами. Байден-Марiя помiтила:
  - А я думала у Сталiна бiльше за порядок.
  Путiн-Юлiана хихикнула:
  - У радянськiй армiї на грошi теж грали. Навiть Жуков був святим i привласнив частину нiмецьких трофеїв. Та й нiмцi, не дивлячись на хвалену дисциплiну, багато крали. Досi не знайдено скарб генерала Роммеля. Там тонни золота, срiбла, платини награбованої з половини Африки.
  Блондинка iз цим погодилася:
  - КША, як i ранiше, найбагатша країна у свiтi. Величезнi ресурси, промисловий потенцiал, заводи з виробництва технiки. Це велика мiць, яку тепер нам належить її обламати.
  Дiвчата-президенти вирушили до номера полковника. Виглядали кiмнати надто неохайно, валялися пластмасовi пляшки з-пiд пива, i вiскi. У самому примiщеннi накурено. Байден-Марiя та Путiн-Юлiана скривилися, для їх чутливих носiв це катування. Та й сам полковник неабияк смердiв. Теж африканець з невеликою домiшкою iндiанської кровi i дуже неприємним обличчям.
  Руда буркнула:
  - Так, схоже, доведеться грати зi свинею?
  Блондинка пискнула:
  - Нi з кнуром!
  Двоє напарникiв полковника були жовтi, один африканцiв. Побачивши, що його колеги переодягненi дiвчата чорнi, вираз грубого обличчя пом'якшився.
  - Ну, що у вас є на що грати?
  Войовницi пискнули:
  - Звiсно! Адже ми на зразок диких гусей.
  Африканець засумнiвався:
  - Та НУ! Що не дуже здорове!
  - А що на руках хочеш боротися! - запропонувала Путiн-Юлiана. - Я ладен показати свою силу!
  Громила кивнув:
  - На сто доларiв згоден!
  - Давай на двiстi, щоб було за що напружуватись! - запропонувала дiвчина рудої мастi.
  Той буркнув:
  - Якщо ти маєш.
  Путiн-Юлiана недбало кинула два сотенi папiрцi з портретом Сталiна.
  Було видно, як спалахнули очi полковника, дивлячись на товсту пачку купюр.
  Руда буркнула:
  - Ну, будеш?
  Крик у вiдповiдь:
  - Давай!
  Рука африканця була товста сантиметрiв шiстдесят, з надлишком жирка. Путiн-Юлiана в порiвняннi з ним здавалася щуплею, але враження було оманливим.
  Африканець змiстив свою руку, готовий обрушитися всiєю своєю масою.
  Троє його напарникiв обступили столик. Путiн-Юлiана посмiхнулася.
  Противник смикнувся, навалившись усiєю масою. Вiн посилено тиснув своєю тушею. Вiдiрвав лiкоть на пiвтора центнери. Путiн-Юлiана взяла його на важiль, витримавши натиск. Потiм повернула i стала притискати супротивника. Той навiть завив вiд болю, коли дiвчина розтягла йому зв'язку.
  - Ну ти даєш! Як тебе звати?
  Руда впевнено вiдповiла:
  - Бiллi! I крутий Бiллi.
  Той пробурчав:
  - Ти пологий хлопець. Твiй напарник теж сильний?
  - Можеш спробувати. - запропонувала Байден-Марiя.
  У вiдповiдь змучений стогiн:
  - Нi не буду! Отже, рука вже не дiє.
  - Може, з ним влаштуємо обмiн ударами? - запропонував азiат.
  - Можна , тiльки зв'язку з настанням у шпиталi буде надто багато поранених. Тобi не затишно там лежати. - сказала Байден-Марiя.
  Азiат примружився:
  - А тобi?
  Блондинка агресивно заявила:
  - Може, спробуємо влаштувати поєдинок, хто матиме шанси.
  Полковник замотав головою:
  - Не треба! Я не хочу, щоб тебе Чоя Лi розмазали. Давай краще наступне, ламатимете дошки. У кого краще вийти той i перемiг.
  У Чоя спалахнули очi:
  - Звiсно! Так буде краще. Давай на дошках бiймося.
  Блондинка посмiхнулася:
  - Вони не дають здачi.
  Азiат провiв:
  - Мабуть, зате трахаються як баба.
  Байден-Марiя кивнула:
  - Що ж приготуй колоду.
  Чiй ревiв:
  - Крiм того, у мене чорний пояс з карате i я чудово б'юся на нунчаках.
  - А що давай спробуємо? - запропонувала йому поєдинок Байден-Марiя.
  Чой Лi дiстав подiбнiсть ланцюга для молотьби пшеницi.
  - Ну що ж, а спробую це! - Байден-Марiя взяла зi столу двi пов'язанi копченi ковбаси.
  Офiцери розсмiялися:
  - Оце буде потiха.
  Чой Лi почав крутити нунчак навколо торса, перевертаючи руки, роблячи складнi манери. Не утримавшись, володар чорного поясу зробив крок до Байдена-Марiї i спробував її вдарити нунчаком у пiдборiддя. Та була, начеку перехопивши удар, бойової частини зброї долонею. Чой заляпав очима, не чекаючи, що його так швидко обеззброїть.
  - Та ти, просто...
  Блондинка-термiнатор перевiряла:
  - Тепер я тебе битиму. Але не нунчаком, цього ти не вартий, а ось цим.
  Байден-Марiя швидко-швидко закрутила ковбасою. Послiдував удар у скроню, потiм у щелепу. Чiй не встигав парирувати удари лише мляво, вiдмахуючись ногою. Пiсля чергового удару у шию жовтошкiрий остаточно впав.
  Блондинка прочирiкала:
  - Ну, що Чой як самопочуття.
  Полковник витрiщив очi.
  - Ти побив його ковбасою?
  Байден-Марiя кивнула:
  - Що було пiд рукою. Крiм того, ковбаса свиняча, вона вiдмiнно гармонує з цим тiлом.
  Командир здивувався:
  - А ти знаєш, що Чой Лi, справдi має чорний пояс з карате та чемпiон дивiзiї з рукопашного бою.
  - Я побив чемпiона? Приємно чути! - погодилася Байден-Марiя.
  Полковник кивнув:
  - Так ось що хлопцi вас треба уявити генерал-лейтенанту таємної полiцiї Рональду Вiнтеру. Вiн давно шукає крутих хлопцiв для спецзадач.
  Блондинка запитала:
  - А чи не вiн займається контррозвiдкою в Андерах?
  Командир кивнув:
  - Так, саме вiн. Велика шишка i знає багато секретiв. До речi, дуже любить мучити жiнок. Якщо ви зловите йому шпигунку, то щедро вiддячить.
  Руда хихикнула:
  - А що шпигуни тут на кожному розi?
  Полковник хихикнув:
  - Ви що вчора народилися. Адже можна просто пiдкинути докази якiйсь бабi. Знiмiть колону, i пiдкиньте фотоапарат зi знiмками. Ну чим не шпигунка.
  Блондинка запитала:
  - Ти так робив?
  Командир кивнув:
  - Кiлька разiв поки що не отримав вiд Рональда Вiнтера прочухана. Вiн менi сказав, що на п'ять пiдставних шпигун має бути хоч одна справжня. Крiм того, пiд хибний донос потрапила родичка одного з впливових комунiстiв, у результатi був скандал.
  Путiн-Юлiана нетерпляче промовила:
  - Ну, гратимемо?
  Полковник пробурчав:
  - Приведiть у себе Чоя.
  Дiвчина вишкiрила зуби:
  -Це справа п'яти секунд.
  Пара ляпанцiв по нервових центрах i азiат прийшов до тями. Нерозумно заляпав очима. Видно було, що вiн не розумiв, що сталося.
  - Тебе заковбасили! - сказав полковник. - Вийшла китайська вiдбивна.
  - Сяо! - вiдповiв Чой i вклонився. - А ви сильнi: чорний сенсей.
  Байден-Марiя вклонилася:
  - Може, продовжимо бiй!
  Азiат заперечив:
  - Немає у мене четверо дiтей. Крiм того, я хочу пережити цю вiйну.
  Блондинка єхидно запитала:
  - Не вiриш у рай?
  - Безсмертя може дарувати лише Сталiн. - Чой випнув груди. - Кажуть, що вiн здатний лiтати.
  Байден-Марiя посмiхнулася:
  - Птахи теж лiтають, але смертнi.
  Азiат набувся:
  - Що ти хочеш цим сказати?
  Блондинка рiшуче заявила:
  - Людина вiнець природи i йому належить майбутнє. Вiн вищий за всiх, i нiхто не зможе приборкати його.
  Чiй проворкував:
  - Згоден! А тепер раз не щастить у бiйцi, можливо пощастить у картах.
  Байден-Марiя кивнула:
  - Ризикнемо, це буде цiкаво.
  Грали вони вшестером складну гру "Шатрах", при цьому, як помiтили розвiдницi, карти виявилися крапленi, мiченi в кутках. Втiм, це лише полегшувало справу. У "Шатрах" є складнi комбiнацiї, потрiбно знати послiдовнiсть карт. Тут грає роль як успiх, але розрахунок. Дiвчата виграли першу партiю. Полковник зблiд, дивлячись на iгрових монстрiв.
  - Ну ви даєте!
  Коли дiвчата дипломатично продули другу партiю, вiн розслабився, став пiдморгувати напарникам.
  Розвiдницi виграли двi поспiль, спустили одну. Треба все ж таки дати противнику повiрити, що у нього є шанс. Потiм почали крутити, знову виграли двi. Пiсля цього полковник запропонував пiдняти ставки.
  - Чудово набридла дрiбниця. - погодилася Байден-Марiя.
  Дiвчата-президенти знову виграли, дозволили перепочинок. Вкотили три голи у ворота супротивника. Путiн-Юлiана свиснула:
  - То можна i без штанiв лишитися?
  - Я натурал"! - вiдповiв полковник.
  Руда щиро вiдповiла:
  - Взаємно! Може, ставки пiднiмемо?
  Командир пискнув:
  - Не треба!
  Дiвчата дозволили ще один програш, давши своїм супротивникам трохи ожити. Ну а потiм почався жорсткий пресинг. Мабуть Путiну-Юлiану на доїл картковий лiбералiзм.
  Зрештою, дiвчата спустошили кишенi клiєнтiв, i полковник помолився.
  - Годi! Ви мене руйнуєте. Давайте маленькою.
  Руда вишкiрилася:
  - А в тебе є?
  - Немає! Розорили!
  Азiат вихопив пiстолет:
  - Ану всi грошi назад! Викладаєте готiвку.
  Байден Марiя вдарила його по руцi, вибивши зброю. Вiд удару рука супротивника посинiла i опухла, а бойовий дух спав.
  Полковник сплеснув руками:
  - Не треба так! Це нашi люди.
  Путiн-Юлiана окинула його переможним поглядом i запропонувала:
  - Ну що гратимеш у борг.
  Полковник заперечливо хитнув головою.
  - Не хочу розорятися. Але якщо хочете, то можу надати послугу.
  Руда спохмурнiла:
  - Яку?
  Полковник про булькал:
  - Зв'яжу вас генерал-лейтенантом Рональдом Вiнтером. Вiн дехто, у яких питаннях головнiший за маршала. Допоможе вам зробити кар'єру. Адже ви молодi хлопцi i не хочете стати гарматним м'ясом.
  Путiн-Юлiана щиро посмiхнулася, така велика удача.
  - Що ж чудова iдея. Познайомиш нас iз ним прямо зараз.
  Командир зазначив:
  - Взагалi-то пiзно!
  Руда войовниця вiдзначила:
  - А ти знаєш нiч найдовший час для контррозвiдника.
  Полковник кивнув:
  - Ви маєте рацiю. Вiн сова.
  Блондинка буркнула:
  - А ти його агент, теж стирчиш на зв'язку.
  Командир прохрипiв:
  - Доводиться, щоби вижити. Ви бачу дуже багатi i розумнi хлопцi. Може, вибачте менi штуку доларiв?
  - Гаразд! - Великодушно промовила Байден-Марiя. - Ми ще заробимо. За одне повернемо по два косарi твоїм напарникам.
  Тi явно зрадiли, хоча азiат нервово потирав вивихнуту руку. Вони улесливо посмiхнулися:
  - Ви найкрутiшi хлопцi у всiй американськiй армiї.
  - Звичайно! - Байден-Марiя навiть прочитала вiршi, сповненi iронiї.
  Моя Америка - велика країна,
  Весь свiт трясеться, бачачи мiць держави!
  У всьому всесвiтi найкраща одна,
  Затьмарила Сонце блиском своєї слави!
  Бiйцi командос зааплодували. Їм дуже сподобалися куплети Байден-Марiї.
  - Справдi наша Батькiвщина - це супер. Заявив полковник. Як спiвається у гiмнi:
  Сталiн живе у моєму серцi,
  Щоб ми не знали печалi ...
  На щастя вiдчинили дверцята,
  Зiрки над нами виблискували!
  
  Ти замiнив нам Бога,
  Вище за всiх у всесвiтi!
  Дивишся з портрета суворо,
  Слава вкрита нетлiнною!
  Байден-Марiї було гидко слухати, особливо коли Сталiна порiвнюють iз самим Богом. Вона перервала їх:
  - Нам треба поспiшати. А раптом Рональд пiде спати. А ми очима хлоп, хлоп.
  - Згоден, я довезу вас. - Полковник несподiвано жваво вискочив iз номера. Дiвчата сиганули за ним. Їм теж не терпiлося зустрiтися з Рональдом. Така людина має багато знати. Незважаючи на значнi габарити, полковник спустився досить швидко i вказав на броньований автомобiль.
  - На мене вiн кращий, нiж "Перемога". Набагато просторiша i краща броня.
  Руда уточнила:
  - А як ходовi якостi. Сподiваюся жвавий?
  Офiцер пiдтвердив:
  - Не гiрший за мотоцикл. Двигун взято вiд кавалерiйського танка.
  . РОЗДIЛ Љ9.
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - Проста кавалерiя не потребує бензину. Поїв травички i поскакав.
  Полковник погодився:
  - Так, у нас є проблеми з доставкою бензину. Його доводиться на танкерах везти через океан. А технiки багато, вона його пожирає безпосередньо.
  Руда мегера запитала:
  - А з вугiлля виготовляти не пробували?
  Офiцер знизав плечима:
  - Як нiмцi! Складний процес, крiм того, у нас нафти у Техасi та Алясцi вистачає. Так що поки що набралися.
  Бронемобiль рушив, вiн iшов, розтинаючи гострим носом повiтря. Колеса плюхнулися в калюжу, пiднявши каламутнi бризки. Машина пiднялася вгору, по схилах, по краях росли хвойнi та листянi дерева. А ось з'явився замок часiв пiзнього середньовiччя. Досить високi стiни, але рiв засинав, i вiкна досить широкi. На вершинi п'ятсотвольнi американськi кулемети, у кiлькостi шести штук, повне пристосування для стрiлянини. Є навiть пара мiнометiв, загалом пристосований для кругової оборони.
  Охорони пристойно, бiля входу зустрiчають iз бульдогами. Звiрi невдоволено гарчать. Полковник пред'явив документи, а слiдом за ним: Байден-Марiя та Путiн- Юлiана. Вони поводилися цiлком, природно, i викликали пiдозр.
  Байден-Марiя, навiть не скривившись, затяглася сигарою. Її вчили курити, хоча насолоди вона не вiдчувала. Взагалi дурна звичка, але розвiдник має все вмiти. А так вiдчуття що рот лайном набитий, краще, мабуть, навiть мине зробити.
  Бiля входу їх змусили вiддати зброю, але артефакти у формi намиста залишили.
  - Гарнi у вас камiнцi. - помiтив вартовий офiцер.
  - Це наш талiсман. - вiдповiла Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана додала:
  - У нашому племенi так заведено.
  Рев у вiдповiдь:
  - Тодi проходьте! Загалом ви екзотичнi хлопцi.
  Усерединi замку панував порядок та чистота. Старовиннi портрети були вкритi лаком. Майстри не надто вiдомi, але вмiлi. Одна картина, де оголена жiнка простягала леве яблуко, сподобалася Байдену-Марiї:
  - Сатану часто порiвнюють iз левом, а тут жiнка спокушає диявола.
  - А жiнка це є диявол! - сказала Путiн-Юлiана. - Тому що в нiй особлива природа - грiховна та свята! Прагнення до тiнi та свiтла.
  - У жiнки тiло в темрявi, душа у свiтлi, а думки в безладдi! - заявила Байден-Марiя.
  Офiцер, який їх супроводжував, кивнув:
  - Ви, мабуть, навчалися в Гарвардi?
  Войовницi пискнули:
  - Цiлком можливо! У нас чудова школа.
  Байден-Марiя звернула увагу на стогiн.
  - А це що таке?
  Офiцер прогарчав:
  - Шпигуна зловили. Точнiше шпигунку. Наш шеф особисто допитує лише жiнок та дiтей. I то не всiх, а лише бiлої раси. Для нього це велике задоволення.
  Розвiдницi увiйшли до великого спецiально обставленого кабiнету, бiля входу i пропустила охорона. Генерал Рональд Вiнтер у темних окулярах ходив за товстим склом. Втiм, одразу було видно, що хлопець не африканець. Щось схоже на iндiанця чи австралiйця полягало у ньому. Волосся, завите в кiску, до речi, рудого кольору, i це справляло враження. Втiм, Рональд саме проводив допит. Гола, фiгуриста жiнка висiла на дибi. На її досить свiтлому лише злегка зворушеному засмагою тiлi, було видно синцi, i смуги, вiд ударiв. Вона тихенько стогнала, видно на гучнi крики не було сил. Рональд прикладав сигару до її рожевих соскiв. Жiнка здригалася вiд дотикiв, i видавала стогiн. З її блакитних очей лилися сльози.
  - Блондинко! - сказав полковник. - Значить, її мучитимуть дуже довго. Генерал любить терзати блiдолицих. Втiм, я теж.
  - Бiла жiнка краще в лiжку, нiж дибки. - заперечила Путiн-Юлiана. - Дуже гарна особина, хоч i бiла.
  - Не розумiєте садистського смаку! Прекрасне обличчя ставати ще прекраснiшим, коли перекручено страждаємо. Ось подивися, яка неповторний мазок по рожевiй атласнiй щiчцi, стiкає перлинна сльозинка. Або як тремтять у напрузi жилки, коли проходить по них тiло, трясеться вiд удару груди. - блищачи очима, промовив збочений романтик.
  - Давай краще про дiло! - перебила Путiн-Юлiана.
  Полковник звернув до катувальника.
  - Товаришу генерал. Я привiв до вас двох дуже здiбних бiйцiв. Один iз них граючи уклав Чоя, а iнший мало не зламав менi руку.
  - А ви що такi крутi? - Генерал просунув сигару мiж пальцями нiг голої жiнки. Її на вигляд було не бiльше двадцяти п'яти. Вона знову сiпнулася, свiтла голова метнулась, i дiвчина провалилася в непритомнiсть.
  Байдену-Марiї було гидко на це дивитися, як катують жiнку. Це був акт безприкладного цинiзму, що суперечить християнськiй моралi. Видно, Рональду це приносить велике задоволення. Вiн цмокнув губами i посмiшка на весь рот, у чорних окулярах блиснули черепи. Бачачи, що жертва в авто вiн вiдiйшов вiд неї, викинувши недопалок. Ад'ютант кинувся пiдмiтати. Пари помiчникiв стали протирати жiнку спиртом.
  - Вона ще довго має дарувати менi задоволення. - сказав Рональд. - Гарнi соски, дуже чутливi. - Генерал - катувальник повернув до гостей i рикнув:
  - То ви крутi?
  - Ми воїни США. - сказала Путiн-Юлiана. - Сильнi, смiливi та готовi вiддати життя за країну.
  - Головне у доблестi та вмiннi воїна, не вiддати своє життя, а вижити - забрати його в iншого! - помiтив генерал.
  - Остання ми теж вмiємо! - заявила Байден-Марiя.
  Рональд скептично пробашив:
  - Чи є досвiд вбивства?
  - Звiсно! Це наше життя. Коли вбивство для ката ставати хлiбом, йому не вистачає солi - тобто ризику солдата! - У голосi дiвчини-блондинки вiдчувалася прикрiсть.
  Генерал прогугняв:
  - Добре, якщо ви любите ризикувати. А чи могли б, наприклад, пригорнути маршала Василевського?
  - За певного везiння так! - сказала Путiн-Юлiана. - Хоча так це вже суттєво, загибель командувача, одна бойова одиниця, надiшлють iншу.
  Рональд енергiйно заперечив:
  - Е нi! Вбити командира це вразити мозок! А якщо це зробити якраз у час, коли ми завдамо великими масами танкiв та реактивної авiацiї удару, то супротивник буде просто паралiзований.
  Байден-Марiя кивнула:
  - Поки замiнять командувача, то мине час.
  Генерал трохи знизивши голос, промовив:
  - Крiм того, з'явилися чутки, що до росiян прибули якiсь прибульцi, або гостi з майбутнього. Загалом схоже на психологiчну дезу. У нас перевага в ядернiй зброї та їхня таємна полiцiя пiдсовує нiсенiтницю. Але це заважало перевiрити, особливо що пов'язано з новою зброєю.
  - Iнформацiя вiд нашого розвiдника? - запитала Путiн-Юлiана.
  - Вам це знати не належить. Ось зараз перевiримо ваш рiвень пiдготовки. - Генерал зробив знак. З'явилися двоє людей у масках та жовтих комбiнезонах.
  - Це моя охорона з найкращого пiдроздiлу "Червоний орлан". Зумiєте впоратися з ними, повiрю у вашу силу. А Чой, то спортсмен, а не вбивця.
  Дiвчата навiть зрадiли:
  - Їх швидко вирубати чи помучити?
  Рональд ревнув:
  - А ви зухвалi типи. Якщо програєте вас самих мучать. Давайте хлопцi вимкнiть бiйцiв.
  Офiцери у жовтих комбiнезонах стрибнули на дiвчат. Вони були великi, але не надто, а отже, небезпечнi, кiлограмiв сто бойової ваги. Тому що вони рухалися видно, що це добiрний спецназ, спецiально пiдготовленi кадри. Дiвчата не поспiшали контратакувати, вони вивчали технiку. Зовнi вiдхилялися вiд ворожих ударiв граючи i навiть незграбно.
  Їхнi супротивники не поспiшали заводитися, били розважливо, робили обманнi маневри, махали ногами. Загалом їх технiка, як вiдзначили розвiдницi, схоже на звичайний американський спецназ, синкретичний i багато запозичуючий у теквандо. Iз росiйським спецназом теж багато спiльного. Рiзниця полягає в тому, що на захiдних бiйцiв надмiрне впливав Голлiвуд, i вони прагнуть зовнiшнiх ефектiв. Зокрема до зайвих рухiв та акробатичних прийомiв. Тут видно школу реслiнгу. Росiйськi спецназiвцi робили ставку довше на ефективнiсть, програючи у видовищностi та економивши рухи. Втiм, не можна сказати, що у США погана школа. Багато росiйських атлетiв беруть захiдних та американських тренерiв. Зокрема , цi хлопцi , якi кинули виклик дiвчатам, у бойовому вiдношеннi не гiршi, нiж солдати знаменитого спецпiдроздiлу "Альфа". Ну, Чоя б точно вирубали чи вбили. Байден-Марiя згадала, як проводила спаринги, будучи ще маленькою дiвчинкою. З нею билися хлопцi зi спортивної школи. Вона з ними так легко справлялася, як iз тренажером. Як проти неї виставили одразу чотирьох пiдлiткiв. Вони були в бiлому кiмоно, соромилися, кулаки, i босi ноги хлопчикiв збитi вiд жорстких тренувань.
  Байден-Марiя теж у кiмоно стрибала мiж ними. Бiй затягувався, хлопцi не хотiли бити маленьку дiвчинку, та не хотiла ганьбити хлопчикiв. Адже вони займалися i дуже активно не один рiк, а тут їх поб'є козявка. Офiцер кричав на них: сходiться. Але цього разу не вийшло. Тодi їх покарали. Хлопчакiв змусили протягом години, виконувати хворобливi вправи i завдали також десяток ударiв дерев'яною палицею по босих п'ятах.
  Байдена-Марiю змусили дивитися на це i провели бесiду, пiсля чого вiн змушений був вирiшувати завдання з вищої математики. Адже саме математику Байден-Марiя i не любила. Наступного дня знову спаринг iз тими ж партнерами. Хлопчики кульгали, п'яти посинiли вiд ударiв. Було все набагато жорсткiше, Байден-Марiя пропустила удар кулаком в обличчя, розлютилася i вирубала хлопчакiв. Причому так швидко, що в iнструкторiв очi полiзли на лоба. Потiм дiвчинка дуже шкодувала пацанiв, ну хiба вони виннi, що вона монстр.
  Тепер у поєдинку було майже нудно, супротивники здавалися повiльними, їх удари розтягнутими.
  - Чого ви боїтеся труси! - закричав генерал. - Жодного разу не вдарили.
  - Окей! - сказала Путiн-Юлiана. Дiвчина зробила крок на зустрiч противнику i перекинула його через себе, використовуючи його замах. При цьому прискорив його рух.
  Байден-Марiя легенько грюкнула долонькою опонента в нiс. Розбила його некруто, змусивши сiсти.
  Дiвчата вiдскочив вiд пом'ятих партнерiв, даючи їм прийти до тями.
  - Та ви граєте з ними! - захоплено промовив генерал. - Застосуйте кинджали.
  Бiйцi вихопили ножi i розмахуючи, кинулися на дiвчат.
  - Як це не чемно зустрiчати гостей ножем. - сказала Путiн-Юлiана.
  - Ми вас повчимо! - додала Байден-Марiя.
  Обидвi дiвчата розвернулися, виконали пiдсiкання. Їхнi супротивники зi стогоном впали. Видно навiть вiдбили боки.
  - На жаль! Скалячи бiлi зуби, сказала Путiн-Юлiана. Здоров'я потребує жертв.
  Байден-Марiя схопила свого опонента за розбитий нiс, змусивши вкотре скрикнути. То люто бив з надто широким замахом. Байден Марiя виписала бiйцю фофан. Путiн-Юлiана повторила її жест. Генерал показав кулак.
  - Та швидше рухайтеся нелюди.
  Байден-Марiя та Путiн-Юлiана вельми болiсно вкололи своїх опонентiв пальцями в нервовi вузли, змусивши глянути вiд болю. Потiм, давши знак i пiдловивши момент, коли вороги, на них заслiпивши очi, кинуться, повернули руки ворогiв таким чином, що супротивник пронизали кинджалами один одного, вирiзавши серце.
  - Банзай! - жартома крикнула Путiн-Юлiана.
  Генерал-лейтенант досить палко вимовив:
  - Чудово! Такого ще не бачив.
  Байден Марiя пiдтримала iронiчний тон.
  - Чи то ще буде! Толi ще буде ой-ой-ой!
  Рональд iз захопленням промовив:
  - Хоча ваш бiйцiвський стиль мене вражає. Ви билися як би навмисне. Але вашi вороги здавались такими повiльними, не уклюжими, а вашi рухи важко було вловити. Це який напрямок?
  - Нове мистецтво Айкiдо! - заявила блондинка. - Ми навчилися йому ще в дитинствi.
  Генерал зазначив:
  - Треба дiзнатися, що це за звiр i як це можна використовувати пiд час пiдготовки нашого спецназу.
  - Розмиється! - погодилася Байден-Марiя. Тiльки це вимагає особливої пластичностi тiла, та тривалого тренування.
  - Ну добре опишiть цю працю пiзнiше. Ви вбили двох найкращих спецназiвцiв, мою особисту охорону. - у голосi генерала чулася загроза.
  Путiн-Юлiана зiтхнула, вдавано опустивши очi, млосно вимовила:
  - Так вийшло, ми нiчого не могли зробити.
  Рональд прохрипiв:
  - А того, що вас страчують, не боїтеся!
  Руда дияволиця з переконанням промовила:
  - За що це ж чесний бiй. Ну, випадково хлопцi напоролися. Тим бiльше, що кинджали, вони вихопили першими.
  Генерал погрозливо сказав:
  - Це не має значення! Я накажу i вас розстрiляють. Тут навiть суд не знадобиться.
  Путiн-Юлiана логiчно помiтила:
  - А хто тодi вб'є Василевського? Адже крутiше за нас вам не знайти!
  Рональд стукнув себе по лобi:
  - Молодцi правильно помiтили. Куди без вас. Тому вчинимо так. Я цiную доблесть та силу. Замiсть того, щоб вас страчувати, нагороджу. Заодно i перевiрю вашу мужнiсть.
  - Це буде дуже цiкаво! - погодилася Путiн-Юлiана. - Мужнiсть - це найдорожчий товар iз тих, що не продається! Правда i охочих позбавитися його багато!
  Рональд про булькал:
  - То ти ще з гумором. З вашими талантами потрiбно працювати у контррозвiдцi. А поки що я дам вам наступне доручення. Бажаєте випробувати задоволення.
  Байден-Марiя зам'ялася:
  - Дивлячись яке?
  Рональд примружився:
  - На кшталт того, що описав у своїх романах Маркiз де Сад. Ви читали його.
  - Нi! - рiшуче вiдповiла Байден-Марiя. - Це гидота та порнографiя.
  - Я читав! - заявила Путiн-Юлiана. - Досить цiкавий трактат про психiчнi вiдхилення та збочення.
  Генерал ревнув:
  - Ну, тепер ви побачите щось подiбне. Стрик та Шток введiть сюди голубка.
  Два ката ввели до зали бiлявого голого хлопчика. Його волосся було ще мокрим, видно, що вiн щойно прийняв ванну. На вигляд пацану було близько чотирнадцяти, досить мускулисте. Байден-Марiя звернула увагу що кулаки, i ноги це хлопця збитi i в саднах забоях як початкiвцiв, але завзято тренуються каратистiв. Вiн його пахло спиртом, схоже, що перед тортурами хлопчика протерли, щоб не пiдхопив заразу. На обличчi генерала виникло скотарство:
  - Бачите цього голубка.
  - Гарний хлопчик, але що битися з нами, дрiбнуватий. Вам не буде цiкаво. - напiвжартома промовила Путiн-Юлiана.
  Рональд агресивно сказав:
  - Та нi! Вiн стане нашим об'єктом для тортур та катувань. Пiднiмiть хлопця на дибу.
  Хлопчику пiдхопила потужнi муки. Накинули на руки ззаду шнур. Пов'язали i почали повiльно пiднiмати. Пацан стиснув зуби, обличчя напружилося виступив пiт. Було видно, що дуже боляче, коли викручують суглоби, але зусиллям вiн стримувався. Став нахилятися вперед, кати смикнули за ноги, крутивши плечi. Хлопчик охнув, але бiль трохи послабшав. Його ноги закрiпили у колодках. На круглому обличчi хлопця красувався фiнгал i пара синцiв, на мускулистих грудях теж синяли, слiди вiд удару прикладом.
  - Коли затримували, чинив опiр! - пояснив генерал.
  - Вiн схожий на цю жiнку! - помiтила Байден-Марiя. - Може її син?
  Рональд облизуючись, сказав:
  - Нi, брате! Мiж ними лише десять рокiв рiзницi. Ну що скажете, подобається муки хлопчика. Вiн теж такий свiтленький, я ненавиджу блондинiв, таке задоволення приносить їх мучити.
  Байден-Марiя насилу стримувалася, щоб не кинутися на генерала та його напарникiв. Путiн-Юлiана була спокiйна. Їй теж доводилося влаштовувати спаринг iз хлопчиками та укладати їх. Щоправда, це робила без злоби. Звичайно, хлопець заслуговує на жалiсть, але виконати завдання важливiше. Iнакше скiльки мiльйонiв таких хлопчикiв i дiвчаток загине, помре вiд радiацiї i буде замучено в концтаборах. Щоб задавити волелюбний дух американцiв Сталiну були потрiбнi ще бiльш масовi та страшнi репресiї, нiж свого часу в СРСР. А що чекає на Росiю пiд владою грузина та африканцiв, може навiть взагалi не залишиться спогади про росiйський народ.
  Путiн-Юлiана сказала:
  - Катування - це не розвага, а важка праця зi сфери обслуговування, в якому жалiсть до клiєнта згубна для тебе самого!
  Генерал схвально кивнув:
  - Ти розумний як тебе звати!
  Руда дияволиця випалила:
  - Бiллi!
  - Так Бiллi! А кого ви били? - пiдколов генерал-лейтенант.
  Путiн-Юлiана кричала:
  - Та всiх пiдряд!
  Генерал схвально кивнув:
  - Ну i вiдмiнно. Тепер твою задачу викликати крик болю у хлопчика.
  Руда войовниця в'янула:
  - Тiльки крик?
  Рональд пiдтвердив:
  - I бажано сльози, щоб ревiв як дiвчисько.
  Блондинка-термiнатор запитала:
  - А хiба нам не потрiбно дiзнатися вiд нього iнформацiю? Наприклад, про диверсантiв.
  Генерал з посмiшкою промовив:
  - Це само собою! Ми його ще змусимо пiдписати зiзнання та видати спiльникiв. А поки що треба просто помучити. Хiба ти сам не хочеш насолодитися цим? Отримати неймовiрне задоволення.
  Путiн-Юлiана знiяковiла. Досвiду катувань невинних жертв у неї не було. Хоча у ФСБ вчили, що треба бути готовими до всього. У тому числi, щоб переступити через совiсть i жалiсть. Вона кивнула:
  - Добре вiн закричить вiд дотику мого пальця.
  - Нi! - Рональд грубо тицьнув дiвчину в плече. - Я нiтрохи не сумнiваюся у твоєму вмiннi. Ти можеш змусити хлопця кричати навiть поглядом, але це менi не потрiбно. Слухай мiй наказ, вiзьми в руки розпечену кочергу i припалюй хлопчику голу п'яту. Чуєш Бiллi. А ти, як тебе!
  Байден-Марiя проревела:
  - Сем! Сем Грiфорд.
  Рональд просичав:
  - Сем добре iм'я, вiрнiше погане, це ранiше був символом США дядько Сем. А тепер символ КША дядько Джо! Сталiн - Джугашвiлi. Так ось вибери iнструменти п'яти. Вони повиннi збудити хлопця. Потiм за нього я вiзьмуся сам.
  Байден Марiя кинула погляд на просторий кабiнет примiщення. У ньому десять добiрних автоматникiв. Правда, зараз вони стоять розслаблено, пiстолет-кулемети на животi. Але ж i дiвчат не мають з собою зброї, вiдiбрали бiля входу.
  Путiн-Юлiана взяла в руки розпечену кочергу. Наблизилась до хлопчика. Тi очi зупинилися вiд жаху. Байден-Марiя не вiрила, що її напарниця на це здатна, але червоне залiзо торкнулося босої, круглої, огрубiлої п'яти хлопчика. Той тонко скрикнув i сiпнувся. Голова метнулась, хлопець вiдключився.
  Не пам'ятаючи себе Байден-Марiя, кинула в автоматчикiв заточення, свердла, гострi предмети.
  Блондинка проревела:
  - Отримуйте фашисти!
  Вони встромлялися в очi, вбиваючи ворогiв. У кожнiй руцi Байдена-Марiї було по п'ять разючих предметiв, i вона кидала їх з несамовитою люттю. Iнструменти ката стали продовженням її самої, вона подумки супроводжувала їх полiт, ставши часткою легованої сталi. Усiх десятьох охоронцiв було вбито. Обличчя генерала витяглося, вiн явно не очiкував такого.
  Путiн-Юлiана зрозумiла швидше. Завдала удару вiяло по головах двох катiв, причому смертельний, i рiзко рушила долонею в пах, вирубавши генерала. Той обвис.
  - Ось i життя добiгає кiнця.
  Полковник схопився за пiстолет, але Байден-Марiя метнула i в нього огранене алмазами свердло. Та з такою силою, що воно вийшло через потилицю.
  Блондинка проревела:
  - Не лiзь куди не належить!
  Короткi передсмертнi вигуки не переполошили зовнiшню охорону, там уже звикли до кривавих заскокiв генерала-садиста.
  Байден-Марiя посмiхнулася:
  - Чиста робота.
  Путiн-Юлiана заявила:
  - Не зовсiм погано, але ти поспiшала.
  Блондинка-войовниця вимовила:
  - Дозволити скалiчити дитину я не могла!
  Руда дияволиця буркнула:
  - Ну, добре, що тепер робитимемо!
  Байден-Марiя запропонувала:
  - Необхiдно вибити вiдомостi у генерала. Зокрема де центральний штаб. Та iнше.
  Путiн-Юлiана агресивно заявила:
  - Тут краще розколоти його, де знаходиться сейф. У цьому свiтi ще немає таких портативних комп'ютерiв, як у нас. Отже, за бронею зберiгають документи.
  - I, зрозумiло, у схованцi, десь вмонтовано у стiну. Швидше за все, у найнесподiванiшому мiсцi. Щоб виключити розкрадання. - запропонувала Байден-Марiя.
  Руда войовниця запропонувала:
  - Уколемо цього типу сироватки правди, i все дiзнаємося. Ти ж знаєш її не помiтний ефект.
  Блондинка в гнiвi прошипiла:
  - Навiть шкода на таке гiвно, витрачати дорогу сироватку. Давай його допитаємо в iнквiзиторському стилi.
  Вогненна дияволиця буркнула:
  - Час загубимо!
  - Зате у справедливостi придбаємо. - Байден-Марiя блиснула очима. - I взагалi, як ти думаєш, скiльки людей вiн замучив.
  Путiн-Юлiана погодилася:
  - Багато! Що ж розберемо на запчастини!
  Дiвчата зняли хлопчика з диби i бризнули водою. Його сестра вже прийшла до тями i злякано оглядалася. Путiн-Юлiана визволила їй руки. Та сором'язливо прикрила груди i пролепетала:
  - Будь ласка, не бийте мене.
  Руда войовниця заспокiйливо промовила:
  - Не збираємось, зараз ти сама поб'єш.
  Байден-Марiя розiрвала одяг, оголивши накачене, чисто вимите тiло генерала. Той, прийшовши до тями спробував скрикнути, але дiвчина стиснула пальцями кiнчик його гiдностi, позбавивши Рональда дару мови. При цьому бiль був страшний.
  Блондинка погрозливо промовила:
  - Ну що голубчик тепер ми на тобi випробувамо, що означає отримувати садистську насолоду.
  Генерала пiднялися на дибу, та так що захрумтiли кiстки. Вiн лише мукав i смикався.
  - Ну, як тобi приємно? Вiдчуваєш шалене задоволення? - спитала Байден-Марiя, стукнувши Рональда так, щоб вiн мiг говорити
  - Дуже боляче славнi воїни. - Крiзь сльози промовив генерал. - Будь ласка, вiдпустiть!
  - А з якого дива! - запитала Путiн-Юлiана. - Тепер вершиться справедливiсть.
  Рональд прогукав:
  - Я лише виконував свiй обов'язок перед Америкою.
  Руда дияволиця вишкiрилася:
  - I заразом отримував задоволення?
  Генерал прохрипiв:
  - Пощадiть! Я вас щедро нагороджу.
  Байден-Марiя, трохи пом'якшившись, промовила:
  - Якщо хочеш уникнути мук, скажи, де знаходитися схованка з важливими документами.
  Рональд буркнув:
  - У мене немає, це схованка.
  - Вiдповiдь неправильна. - Байден-Марiя стиснула болючi точки на тiлi генерала. Той вiдчайдушно завив, i почав ревти.
  Путiн-Юлiана пiдiйшла з iншого боку i посилила тортури. Знаючи, що найбiльш чутливе мiсце у чоловiка статевий орган, стиснула його пальцями. Стала грати з ним нiби музикант iз дудочкою. Генерал задихнувся i промимрив:
  - Не треба я вам усе скажу?
  Руда дияволиця буркнула:
  - Говори, де схованка?
  Рональд прохрипiв:
  - Бачите зображення медузу Горгони. Треба натиснути на очi i смикнути третє з лiвого волосся, шосте i десятие. Тодi вона вiдкриється, i ви отримаєте доступ до надсекретних схем.
  Блондинка буркнула:
  - Там є план величезного андерського сховища боєприпасiв.
  Генерал зам'явся. Тодi Путiн-Юлiана тицьнула його у чутливу точку на мошонцi.
  - Так є там таке!
  Нестерпний бiль зводив з розуму i робив Рональда бiльш вiдвертим.
  Байден-Марiя повторила подiї генерала. Щось заїло. Дiвчина-блондинка повернулася, зсунувши брови.
  - Вiн бреше! Зусилля тортури!
  Генерал про булькал:
  - Нi! Я сказав правду! Тепер треба смикнути за перший.
  Байден-Марiя так i вчинила, плавно смикнула i вiдскочила убiк. Вiдкрилася спецiальна нiша. У нiй був невеликий кейс. Дiвчина понюхала його:
  - Нi, жодним видом вибухiвки не пахне. Тут, до речi, є фотоплiвка.
  - Чудово! - сказала Путiн-Юлiана. - Вiдкрий його та подивися.
  Блондинка прошипiла:
  - Вiн на спецiальному кодi. Запитай у генерала.
  Рональд вз вив:
  - 298475855609! - промимрив вiн.
  Байден-Марiя швидко набрала шрифт:
  - Нi, не спрацьовує!
  Рональд простогнав:
  - Я, здається, змiнив його!
  - Нiчого ця система примiтивна я й так вiдкрию. - заявила Байден-Марiя. - Все ж таки навички зломщика рiч необхiдна.
  Задзвонив телефон. Путiн-Юлiана пiдскочила до нього i пiдняла слухавку.
  - Привiт Ронi! Пролунав голос. - Ти зможеш до мене пiдскочити.
  - Не сьогоднi! - вiдповiла, копiюючи голос генерала таємної полiцiї Путiн-Юлiана. - У мене надто багато справ потрiбно завершити пiдготовку до наступу.
  Буркання у вiдповiдь:
  - Ну, гаразд тодi завтра вранцi генерал.
  Байден Марiя, провозившись тридцять секунд, вiдкрила броньований кейс. Її очi загорiлися, дiвчина прочирикала:
  - Ось вони потрiбнi нам папери.
  Дiвчина почала розбирати аркушi, майнула карта гiрського масиву Андери.
  - Чудово. - Байден-Марiя перебирала з великою швидкiстю, зчитуючи за спецiальною технологiєю засвоєння iнформацiї.
  Жiнка та хлопчик пiдiйшли до генерала. Пацан ударив свого мучителя кулаком по обличчю. Та безперечно вiн був знайомий з карате. Кулак майнув, як блискавка, i вибив синець. Жiнка схопила розпечену кочергу i приклала Рональду до грудей. Колишнiй кат заволав:
  - Не треба я вам усе скажу!
  Жiнка ревла, тупаючи босою нiжкою:
  - Що ще можеш сказати! У цих документах є мапа складу?
  - Так є! - вiдповiла Байден-Марiя.
  Полонянка випалила:
  - Чудово! А плани настання!
  Блондинка пропищала:
  - З точнiстю до дивiзiї. Усi вiдомостi про вiйська, включаючи деталi постачання.
  Хлопчик дзвiнким голоском вигукнув:
  - Ось бачиш Ронi, ти нам не потрiбний.
  Кат i катувальник не хотiв помирати.
  - Я знаю, те, чого нема в документах.
  Блондинка вишкiрилася:
  - А саме?
  Генерал тихо проскулив:
  - Сталiн має водневу бомбу потужнiстю в тисячу мегатонн. Вона настiльки тяжка, що для її вибуху пiдготовлено спецiальне судно. На ньому буде боєць камiкадзе, який пiдiрве її.
  Руда дияволиця засумнiвалася:
  - Це не блеф?
  Рональд випалив:
  - Нi, точно!
  Блондинка запитала:
  - На якому це суднi?
  Генерал прошипiв:
  - "Червоний Жовтень"!
  Руда наполягала:
  - I коли в якому порту?
  Генерал благав:
  - Я цього не знаю! Я сам отримав iнформацiю нещодавно i те тiльки тому, що водневу бомбу планують застосувати як запасний варiант на випадок, якщо американськi вiйська вiдступлять.
  Байден-Марiя кивнула:
  - Чудово вiн не хоче розповiсти докладнiше. Давай його Путiн-Юлiана.
  Дiвчина продовжила катування. Генерал волав, вiн розповiдь усе, що знав, навiть назвав прiзвища резидентiв. У тому числi й у оточеннi Василевського. Показав особистий блокнот iз записами, видав таємницi. Коротше кажучи, був вичавлений як губка. Путiн-Юлiана зрозумiла, що генерал уже порожнiй i лише повторюється.
  Руда дияволиця прошипiла:
  - Все нам треба поспiшати! Хоча може навiть i добре, що ти так смакуєш тортури, у цьому випадку наша затримка i твої нiчнi чування не викликають особливих пiдозр. Як би там не було, на легку смерть ти заслужив.
  Рональд зблiд, його очi стали поросячими.
  - Будь-ласка не треба?
  Путiн-Юлiана чесно сказала:
  - Ти нам бiльше не потрiбний!
  Генерал пропищав:
  - Але вам не втекти звiдси без мене.
  Руда диявола агресивно заявила:
  - А ось якраз ти помиляєшся. Пiдемо, та ще й з комфортом. Тiльки нехай бранцi одягнуться.
  Жiнка абияк начепила рвану сукню, але залишилася босою, одяг хлопчика перетворився на лахмiття, вiн до того ж накульгував. Побачивши їх здивований погляд, хлопчик пояснив.
  - За час правлiння комунiстiв ми дуже злиднi. Я вiд снiгу до снiгу ходжу босонiж навiть до школи. Тож у цьому й взяли.
  Блондинка здивувалася:
  - А за шпигунство вам хiба не платять?
  Хлопчик проворкував:
  - Та ми не шпигуни, звинувачення було помилковим.
   Путiн-Юлiана посмiхнулася:
  - Був у нас час, коли всiх зараховували до агентiв. I за допомогою тортур вибивали зiзнання. Вибач, що я тобi припалила п'ята.
  Пацан розумiючи кивнув:
  - Нiчого ступатиму на шкарпетку, а через тиждень заживе. У нас мiцна порода.
  - Вибачте! - сказала Байден-Марiя. - Тiльки ми вас виведемо у кайданках. I вигляд зробiть сумний. За легендою вас вiдпустили тiльки для того, щоб ми могли пiддати вас ще суворiшим катуванням.
  Хлопчик, перебираючи босими нiжками, спитав:
  - А на чому ви поїдете?
  - На автомобiлi генерала! - сказала Путiн-Юлiана. - Так буде найбезпечнiше.
  Пацан зiтхнувши вiдповiв:
  - Що ж! Але нам доведеться пiти у пiдпiлля.
  Руда дияволиця втiшила:
  - Не зовсiм надовго! Через кiлька днiв, армiя Росiї буде тут, i ви знайдете свободу.
  - Дуже радiсною буде ця звiстка. - сказав хлопчик.
  Жiнка додала:
  - У вас я вiдчуваю стiльки нiжностi! Менi чомусь здається, що ви не негри, i швидше за все навiть не чоловiки.
  - Ти що ясновидець? - запитала Путiн-Юлiана.
  Колишня полонянка заявила:
  - Нi! Просто жiноча iнтуїцiя нагадує. Щось у вас зовсiм iнше, не подiбне до iнших. Та й швидкiсть не доступна простим смертним.
  - Вважайте нас богами, що спустилися з Олiмпу. - запропонувала Путiн-Юлiана. - Так буде найкраще для вас усiх.
  Жiнка видала:
  - Можливо!
  Байден-Марiя пiдiйшла до гучномовця i оголосила, точно копiюючи тональнiсть генерал-лейтенанта таємної полiцiї.
  - Слухайте мене все! Бiльше повторювати не стану. Хлопцi Бiллi та Сем виявилися класними мужиками, талановитими катувальниками. Я вирiшив їм надати честь i покарати впертих шпигунiв. Хлопчик та жiнка будуть подарованi їм. Пiсля чого вони вiдвезуть їх на моїй машинi в лiс, де зазнають найвитонченiших тортур. Я ж поки що займуся важливою справою i попрошу мене та охорону до ранку не турбувати. Хто порушить наказ, займуся особисто! Великий Рональд.
  - Ну, ось i всi вихiд нам забезпечений! Прощай малюк. - Путiн-Юлiана надавала генералу на скроню, вiдправивши його таким безболiсним способом у пекло.
  Дiвчата вивели у наручниках своїх полонених. Вони поводилися впевнено, навiть нахабно задираючи охорону. Вiдомо найкращий спосiб бути психологiчно невидимими - це привернути до себе увагу. Путiн-Юлiана навiть клацнула одне з солдатiв у чоло.
  У машину генерала, вони теж посiдали поважно! Шофер чекав на них i вiдчинив дверi.
  I вигукнув:
  - Ви чудовi! Так звабити нашого шефа може далеко не кожен.
  Байден-Марiя погодилася:
  - У нас цiле море чарiвностi та океан кохання.
  Путiн-Юлiана сказала водiєвi:
  - Нам треба заглянути в готель i прихопити деякi речi. Ти нас зрозумiв?
  Шофер охоче вiдповiв:
  - Слово пасажирiв закон.
  Дiвчата вискочили бiля готелю. Путiн-Юлiана сказала Байден-Марiї.
  - Посидь у машинi я заберу сам.
  Розвiдниця заскочила в номер, по дорозi до неї спробував причепити п'яний, але отримав кулаком у рило, затих. Дорогою дiвчина, втiм, ледь не натрапила на Чоя. Той уже був пiдданий, але рук, пам'ятаючи урок, не розпускав i буркнув:
  - Де полковник?
  Руда дияволиця охоче вiдповiла:
  - виконує спецзавдання генерала. Так просив не турбувати.
  Чiй буркнув:
  - Добре, а як сам прийняв!
  Путiн-Юлiана з гордiстю вимовила:
  - Подивися на вулицю, позичив свiй власний автомобiль!
  Азiат вигукнув:
  - Ого! Це є колосально. Скоро на вас самих чекають генеральськi еполети.
  Руда диявола заявила:
  - Будь розумником ми i тебе не забудемо.
  Чiй улесливо сказав:
  - Може пiднести рюкзаки.
  - Не треба! Для мене це подiбне до тренування. - Путiн-Юлiана хитнула головою. Ледве не зачепилася ногою за зiм'ятий килим, насилу утримавши рiвновагу.
  - Будь обережний! - Чiй вiдсалютував рукою.
  Дiвчина вибралася надвiр. Горiв рожевий лiхтар i свiтився в темрявi серп i молот. Байден-Марiя зустрiла її:
  - Все спокiйно!
  Путiн-Юлiана заявила:
  - Поки що так! Але треба поспiшати, тож ми ходимо по лезу бритви.
  Вони рушили iз мiста. Полiцейськi вiддавали їм честь, нiхто й не думав пригальмувати розкiшну броню.
  Нiчне мiстечко, звичайно, не таке величне як Москва, але цiлком пристойне, блокпостiв досить багато. Байден-Марiя вiдзначила:
  - Все ж таки навiть у генерала було не погано запитати документи. У всякому разi, у ФСБ перевiряють особу навiть директора.
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - Директор для ФСБ виглядає знущально, таку контору має очолювати мiнiстр.
  - Якщо повернемось, ми про це скажемо президентовi. Хоча справдi, директор може бути заводу, чи фiрми, але нi як найголовнiшого iнституту держави. Адже ФСБ важливiша за армiю, та потрiбна лише час вiд часу, а спецслужби постiйно. - заявила Байден-Марiя.
  - Тут ти маєш рацiю на всi сто! Особливо якщо врахувати, що Росiя - країна багатонацiональна, i дуже велика. Тут потрiбна суперорганiзацiя. Помiч найкращi правителi Росiї, були вихiдцями зi спецслужб. - Путiн-Юлiана подивилася на блокпост. Поруч iз ним стоять танк. Мабуть, надто висока машина, одна вежа на iншiй, цiлих чотири стволи. Така конструкцiя помiтно послаблює броню.
  Руда диявола заявила:
  - А все ж таки в танках конструктори КША не сильнi. Принаймнi у мирний час.
  Блондинка-термiнатор вiдзначила:
  - Як сказати! Друга свiтова вiйна призвела до появи у США чудового танка "Першинг", а поразка у В'єтнамi до "Амбрамс". А ось легкi перемоги лише розслаблюють, країни починають самозаспокоюватись i втрачають силу. Може, це добре, що з'явився чорний султан, вiн стане для нас стимулом.
  Схоже, що в американськiй армiї також з'явилися першi гелiкоптери. Щоправда, на вигляд досить незграбнi iз малою швидкiстю. Щоправда, рiвень озброєння пристойний, стирчать гармати, помiтнi масивнi кулемети. Пливе правда повiльно. Байден Марiя звернула увагу на броню.
  - У нього прикритий лише низ!
  Вогненна мегера погодилася:
  - Правильно найуразливiша частина.
  Блондинка охоче пiдтвердила:
  - Зате зверху можна легко взяти. Навiть протитанкова рушниця пригодиться.
  Путiн-Юлiана потерла собi пiдборiддя.
  - Та й видно промiжки навiть на черевi, цiлком проб'є.
  Зброя в армiї КША, схожа на американську п'ятдесяту роки. Тi ж М-16, тiльки з бiльшим патроном, названi АIС - 4. Автомат Йосипа Сталiна. Через бiльший калiбр у них менша настильнiсть, слабкiша прицiльнiсть, бiльша вiддача. М-16 хороша тим, що на вiдмiну вiд АК не дає вiддачi, що покращує прицiльнiсть гвинтiвки. Ця ж рiч КША, бiльш надiйна в експлуатацiї, ближче до АКМ, лише довша за стовбур i бiльш високу швидкiсть кулi. Пристойна дальнiсть ураження АIС-4 компенсується великим розльотом смертних посланцiв. Є також АIС-3 i новi АIС-5. Тi вже мають менший калiбр i б'ють точнiше, i майже не мають вiддачi. Дуже схоже на сучасну М-16, але не такi примхливi та дуло коротшi. У всякому разi, приватна власнiсть не завжди краща за державну.
  Байден-Марiя помацала автомат i сказала:
  - Капiталiст нiколи не стане справжнiм патрiотом своєї Батькiвщини, для цього вiн надто егоїстичний!
  Путiн-Юлiана погодилася з нею:
  - Душа багатiя патрiотична, не бiльше нiж золотої монети, де беруть там i липне!
  Хлопчик спитав дiвчат:
  - А ви знаєте, як живуть у Росiї.
  - Добре живуть! Країна багата, тiльки занадто холодна. Не для нас, правда, але для багатьох. - помiтила Путiн-Юлiана.
  Пацан згiдно кивнув:
  - Та коли холод погано. Пальто рване, валянки дiрявi. Я, правда, загартовувався, бiгаючи босонiж по кучугурах. Мiй батько офiцер мене привчав. Завдяки цьому я жодного разу не простоював.
  Руда войовниця кивнула:
  - Молодець! Нинi, щоправда, лiто. Ми з Байденом-Марiєю голяка бiгали пiд час сибiрських морозiв. Що - ти скажеш напарниця щодо зими?
  Блондинка-войовниця кивнула:
  - А як ти хочеш у вiршованiй формi чи прозi.
  Вогняна диявола заявила:
  - Краще вiршований, або навiть заспiвай.
  Байден-Марiя вiдкинулася заспiвала чудовим сопрано:
  Перлами сяють пишнi кучугури,
  Кришталем прозорим чиста глазур!
  Як рубiн грає снiговик у небi щоб,
  Сповiстити тим, що живуть - настає час бур!
  
  Сонечко пестить промiнцем холодним,
  Гладкi долини, срiбло снiгiв!
  Дiд Мороза зустрiнемо - старець благородний,
  Напечемо гарячих, здобних пирогiв!
  
  Зимушка багата - щедра цариця,
  I на землю сипле дiамантiв рiй!
  Зовнi крижана - пристрасна дiвчина ,
  Розпалює в серцi шалений вогонь!
  
  Гiлочки дерев нiжно золотяться,
  Вiд напору свiтла стало веселiше!
  Зараз суворою будемо захоплюватися,
  Запрягаючи в сани лютих коней!
  Слухачi хвилину мовчали, насолоджуючись враженням. Потiм хлопчик запитав:
  - У вас голос оперної спiвачки. У чоловiкiв так не буває.
  Блондинка-термiнатор кивнула:
  - А ми є жiнки - я Байден-Марiя, вона Путiн-Юлiана. Що тут дивовижного.
  - А так i знала! Виходить, iнтуїцiя мене не пiдвела. - зрадiла жiнка. - Так мене звуть як у Дюма Мерседес.
  - А мене Луко! Щоправда, не святий. - вiдповiв хлопчик. - У сади лазив, i навiть у склад iз харчами. Адже у нас практично голод. Влiтку ще ягоди та гриби рятують, а взимку страшно. Ви знаєте, як почуваєшся.
  - Здогадуюсь! - сказала Байден-Марiя. - Але бери приклад iз Христа, який сорок днiв постив. I взагалi вiр у щось найкраще, свiтле, чисте, як перший снiг!
  - Де вас висадити! - перебила Путiн-Юлiана. - Ми швидке полезем у справжнє пекло, i не хотiлося ризикувати вашим життям.
  - У мене дiдусь лiсник. У нього хижа в глушинi три кiлометри вiд дороги ми дiйдемо. - сказав хлопчик.
  . РОЗДIЛ Љ 10.
  Руда войовниця проричала:
  - А ви що думаєте, таємна полiцiя про це не знає i не шукатиме вас у нього?
  Мерседес вiдповiла:
  - Дiдусь має землянку, вона так майстерно прихована, що нiкому не знайти. Ось там вiн нас i сховає, доки не прийдуть росiяни.
  - Де ми вас висадимо! - запитала Байден-Марiя.
  - Ось ще один кiлометр, i ми самi пiдемо. - вiдповiв Лука.
  Путiн-Юлiана висловила думку:
  - Для вас найкраще сховатися якнайшвидше. Невiдомо ще, скiльки часу нас зберiгатиме доля.
  - А ти всi такi вiриш у провидiння, як Гiтлер. - помiтила Байден-Марiя.
  - Гiтлер це лише дрiбний тиран Сталiнської епохи! - вiдповiла Путiн-Юлiана. - Особливо у цьому всесвiтi, де наскiльки зрозумiла, друга свiтова тривала лише пiвроку.
  - У цьому всесвiтi! - здивувався хлопчик. - А що є рiзнi всесвiти.
  Руда войовниця заявила:
  - Звiсно! Подiбнi припущення робилися ще до Ейнштейна. А коли цей фiзик вiдкрив, що простiр може мати межу, а Доплер висловив гiпотезу про всесвiт, що розширюється, то тема, що там за межами свiтобудови стало модною.
  Блондинка пискнула:
  -I не дуже правильної!
  - заявила Путiн-Юлiана. - Ти знаєш Ейнштейна?
  Хлопчик рiшуче заявив:
  - Так! Його комунiсти вважають зрадником.
  - Так ось теорiя вiдносностi спiрна, плутанна i для мене сумнiвна стала наймоднiшою. Але, на мiй погляд, вона будуватиметься на невiрному припущеннi, що у фотона вiдсутня маса спокою. Це абсурдно. Якби фотона не було маси, то не було б i тиску свiтла, i дзеркальних ефектiв. Немає маси - немає i iнерцiї, немає i iмпульсу, адже фотон на момент зiткнення з поверхнею має нульову швидкiсть. Висновок у нього є маса спокою, а отже, вся теорiя вiдносностi летить догори дригом. - вiдповiла Путiн-Юлiана.
  - Ви так добре пояснюєте, що я все зрозумiв. - сказав хлопчик. - Справдi, якщо камiнь здатний щось зрушити, значить, вiн повинен i важити.
  Руда диявола впевнено промовила:
  - Так я склала наукову працю про ресурси атома, там завдяки наявностi маси фотона перед людством вiдкриваються не мислимi перспективи, зокрема створення гiперплазми.
  Байден-Путiн перервала її:
  - Юлiана ми приїхали та стоїмо! Можеш, розкажеш свої гiпотези хлопчику при бiльш слушному випадку.
  Вогненна войовниця кивнула:
  - Ну, гаразд, я напишу з цього приводу книгу. Нехай хлопчик познайомиться з нею.
  Мерседес i Лука вклонився, подякували:
  - Ми нiколи не забудемо, як ви врятували нас вiд тяжкої смертi.
  Хлопчик та дiвчина вискочили з машини, махнули рукою на прощання. Байден-Марiя та Путiн-Юлiана рвонули, їхнi пасажири також поспiшали, миготивши босими п'ятами по колючiй травi.
  - Ось i ще декого вдалося врятувати! Схоже, ми стали на зразок ангелiв. - заявила Байден-Марiя.
  Руда войовниця агресивно заявила:
  - Ангели теж убивають, як ти пам'ятаєш один, з них винищив усiх єгипетських первiсткiв.
  Войовниця-блондинка заперечила:
  - Вiн дав шанс урятуватися навiть єгиптянам, якщо вони змастили дверi кров'ю. А взагалi Путiн-Юлiана, чим знову вести порожню дискусiю, розкажи, що ти таке вигадала на рахунок гiперплазми.
  Руда дияволиця вiдзначила:
  - Це теорiя будуватися на наступному: кожен атом за складними i невичерпними потенцiалами дорiвнює всесвiту!
  Свiтловолоса святоша кивнула:
  - Гарне зауваження.
  Путiн-Юлiана iз захопленням промовила:
  - Йдеться i гiперядерна реакцiя. Я хотiла серйозно розвинути цю тему. Адже погодься Байден-Марiя людинi лише одна дорога або досягти всемогутностi, або зникнути як виду.
  Блондинка-войовниця пiдтвердила:
  - Тут я згодна, ми вже говорили про численнi загрози цивiлiзацiї.
  Руда диявола заявила:
  - Включаючи ядерний тероризм та хiмiчну зброю. Але найголовнiша загроза це сама людина.
  - Грiховний i жорстокий, у тому числi до себе людина губить людство, прискорюючи процес наукою! - сказала Байден-Марiя. - Часто прогрес обертається спробою впхнути водневу бомбу в запальничку для цигарок!
  Путiн-Юлiана iз захопленням вiдповiла:
  - Добре сказано! Браво Байден Марiя, але ти забула про головне завдання. Адже ми не в КВК граємо!
  Свiтла войовниця вiдзначила:
  - Мабуть, це було б великим стимулом, особливо для молодi.
  Руда дияволиця пiдколола:
  - Особливо в тому випадку якби ти роздяглася.
  Блондинка пискнула:
  - Ну, вульгарна Путiн-Юлiана.
  Вогненна войовниця вiдповiла:
  - А ти ханжа Байден-Марiя. Так ось який у нас план знищення величезного складу.
  Свiтла святоша прочирикала:
  - Тут є проблеми. Вiн знаходиться глибоко в горах, пiд землею, i його не знищити авiанальотом. Ну, хiба що iз застосуванням водневої бомби.
  Путiн-Юлiана заявила:
  - У Росiї поки немає такої зброї, тому Сталiн i поквапився напасти.
  Байден-Марiя пискнула:
  - А атомна?
  Руда войовниця заявила:
  - Цiлком можливо, але в цьому випадку лише засипле зовнiшнi виходи, крiм того, потужна система ППО - реактивнi винищувачi-перехоплювачi.
  Блондинка-войовниця кивнула:
  - Тож наскiльки я зрозумiла, саме нам i належить виконувати завдання.
  Путiн-Юлiана випалила:
  - Звiсно!
  - Знаєш? - сказала Байден-Марiя. - Це i на краще. Тим бiльше, там є пiдземний тунель доставки, який навiть атомна бомба не вiзьме. Вибухати треба зсередини. Я це одразу зрозумiла, коли глянула на схему.
  - Дай менi подивитися! - Путiн-Юлiана пробiгла очима картою. - Так це можна зробити, але склад складається iз десяти броньованих вiдсiкiв. Навiть якщо висадити в повiтря iншi уцiлiють.
  Блондинка помiтила:
  - Тут менi спало на думку така iдея. Що коли рвоне атомна бомба.
  Руда дияволиця пiдтвердила:
  - Там є атомнi бомби.
  Свiтловолоса войовниця кивнула:
  - Такий потужний вибух усерединi скелi знищить усi стратегiчнi запаси захiдного угруповання. Навiть перегородки змете ядерна хвиля.
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - Розумно Байден-Марiя. Але атомну бомбу коробкою сiрникiв не пiдпалиш. Ця штука потребує детонатора, а вони зберiгаються окремо.
  - Вiзьмемо i детонатори, все буде виконано вiдмiнно. - впевнено промовила Байден-Марiя.
  Руда войовниця охоче кивнула:
  - Я тобi, звичайно, вiрю, але навiть з нашими здiбностями це архiтрудно!
  - Вiд цього залежить доля країни, а отже, треба ризикнути. - Байден-Марiя стукнула кулаком по керму.
  На контрольно-пропускних пунктах впiзнавали машину генерала та пропускали. Щодо шофера, то вiн вдавав, що нiби так воно й треба. Щоб дiстатися до бази, довелося звернути на путiвець. Рiс густий лiс. Попереду їхав чийсь розкiшний автомобiль, на кшталт "Кадиллака". Тут їх уперше зупинили, вимагали перепустки. Байден-Марiя та Путiн-Юлiана сунули унiверсальнi, спецагенти прихопленi у генерал-лейтенанта.
  - Ого, ви вже набули особливого статусу! - здивувався офiцер.
  Руда дияволиця пробасила:
  - Та й нам є, що повiдомити вашого генерал-полковника Боба Аллу.
  - Тодi їдьте! - Офiцер вiдсалютував дiвчатам та шоферу. Той спробував зробити жест пальцем, але Путiн-Юлiана тицьнула його пальцем у ключицю, рука обвисла.
  Руда кивнула:
  - Я поведу машину.
  Шофер, тремтячи вiд страху, кивнув.
  Вони посiдали. Байден-Марiя вiдзначила:
  - Вiн хотiв нас видати спецiальним жестом. Що ж пiдписав смертний вирок.
  Водiй прохрипiв:
  - Не треба, я нiчого не скажу.
  Путiн-Юлiана дiстала iз загашника лiтрову пляшку вiскi.
  I отруйним тоном промовила:
  - Якщо вип'єш, житимеш.
  Шофер здивувався:
  - За раз?
  Руда дияволиця кивнула:
  - За раз!
  Водiй пискнув:
  - Але ж мене вирве.
  Путiн-Юлiана тицьнула його пальцем у живiт:
  - Тепер нi! Хоч три лiтри. Або тебе просто задушити. - Вони вiдкрила пляшку i тицьнула її водiя.
  Той, захлинаючись, почав пити. Справдi, життя втратити страшно, а тут хоч якийсь шанс.
  - Давай до дна! - сказала Байден-Марiя. - Ми зовсiм не найгiршi хлопцi.
  Пляшка швидко спустiла, шофер поперхнувся i завалився спати. Путiна-Юлiану це не задовольнило.
  - Вiн ще може прокинутися, то я його! - Дiвчина пом'яла шию. - Тепер вiн вiдключився мiнiмум на три днi.
  Блондинка iз сумнiвом запитала:
  - Може краще вбити!
  Руда войовниця заперечливо хитнула головою:
  - Нi, нехай дихає! Потiм його все одно розстрiляють свої. А ти чого така зла?
  Свiтла дiвчина помiтила:
  - Його свої ж довго i витончено мучитимуть:
  Їхнiй автомобiль пiд'їхав до броньованих дверей, що прикривали вхiд. Тут з-пiд землi стирчали зенiтки, вони виконували подвiйну функцiю: захищали вiд авiанальотiв, але могли вiдбити i сухопутну атаку. Загалом захист був на висотi.
  У Байдена-Марiї та Путiна-Юлiани знову зажадали спецперепустки та запитали про мету вiзиту.
  Байден-Марiя знайшлася:
  - У нас є письмовий наказ генерал-лейтенанта Рональда Вiнтера про те, щоб використати одну з атомних бомб для диверсiї проти росiян.
  Вiзок у вiдповiдь:
  - Який!
  Це ми скажемо лише Бобовi Аллу. - заявила Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана, зрозумiвши її з пiвслова зазирнула в машину, дiстала гербовий папiр i мала вiдповiдну пiдготовку написала звернення почерком покiйного Рональда поставивши пiдпис.
  Руда дияволиця прочирикала:
  - У ФСБ нас навчали усьому. Шкода щойно цей блеф ми не передбачили заздалегiдь. Стiльки розумової енергiї витратили на релiгiйну схоластику i зараз не потрiбнi мiркування про гiперплазму. - Блискавкою промайнуло в неї в головi. Вийшовши, вона засунула папiр. На нiй було написано:
  - Все, що не попросять мої надзвичайнi спецагенти, потрiбне на користь КША i на моє особисте розпорядження. Включно з використанням ядерної бомби. Рональд Вiнтер.
  Офiцер глянув на документ, до нього пiдiйшов полковник, глянув уважнiше, вигукнув:
  - Це його почерк та його папiр! Чому б йому не зателефонувати нам.
  Байден-Марiя заявила:
  - Це можна буде зробити лише, коли ми зустрiнемося з начальником бази генерал-полковником Бобом Аллом!
  - Ну, добре я доставлю вас до нього! - буркнула офiцер. - Слiдуйте за мною тiльки здайте зброю.
  Руда дияволиця гаркнула:
  - Ви нам не довiряєте, яка образа.
  Охоронець зазначив:
  - Ну, хоч би залиште рюкзаки. Раптом у них...
  Блондинка випалила:
  - Що атомна бомба!
  Офiцер зам'явся:
  - Нi, але мало що.
  - Там є цiнна зброя, новiтня модель. Воно нам може знадобитися, хай вашi люди всюди тягають його за нами. - зажадала Байден-Марiя.
  Охоронець буркнув:
  - А ви його не вiдiб'єте?
  Переодягнута блондинка-термiнатор посмiхнулася:
  - Беззбройнi у десяти добiрних спецназiвцiв?
  Офiцер згiдно кивнув:
  - Умовили, честь спецагентам.
  Дiвчата здали рюкзаки та поїхали у супроводi охорони далi, вже пiдземними коридорами. На iншому контрольному пунктi з кабiни витягли особистого водiя. Вiн i справдi був п'яний. Його били по щоках, намагаючись привести до тями. Голова бовталася з боку на бiк. Так нiчого, не добившись, розпорядилися вiдправити його на гауптвахту.
  - Приготуйте пук троянд i п'явок. - наказав полковник.
  Путiн-Юлiана навiть зробила носа:
  - Чудова думка! Але, може, слiд його повiсити вниз головою.
  Офiцер кивнув:
  - Так i буде! А поки воїни ви йдете у свята святих.
  Охорони справдi було багато. Тiльки от роботiв не вистачило, не винайшли їх. Безлiч бiйцiв, у бронниках. Собак, правда, не так уже й багато: мабуть, бо гадять.
  Байдена-Марiю та Путiна-Юлiану навiть трохи пiдвезли на платформi, i вони опинилися в напханому апаратурою центрi. Бiля входу стояли мордовороти, знову перевiрка, переговори щодо рацiї, i ось вони в кабiнетi. Боб Алл за статусом не поступався маршалу. Його кабiнет був великий, з високою стелею явно наслiдуючи Муссолiнi. Сам генерал сидiв за товстим бронесклом. Чи не дати, не взяти жива статуя. Сам Боб теж чорний майже як вугiлля, нiс сплющений, вид нахабний, на очi начепленi дзеркальнi окуляри, в них вiдблиск червоної зiрки. З iншого боку, видно, що вони давали вiдблиски.
  Вiн зустрiв мовчанням, настала важка пауза.
  Взагалi це прийом поширений зустрiчати партнера мертвою паузою. Тим самим намагаючись збентежити його. Путiн-Юлiана розумiла, що зайва мовчанка може знизити їхнi шанси. Тому вона сказала:
  - Ми маємо поквапитися з вилученням атомної бомби.
  Боб, процiджуючи кожне слово, спитав:
  - А навiщо?
  Руда дияволиця проворкувала:
  - Щоб здiйснити акт вiдплати, пiдiрвавши Василевського.
  - I Жукова! - додала Байден-Марiя.
  Боб здивувався:
  - Що Жуков має намiр особисто прибути до Нiмеччини?
  Блондинка випалила:
  - Звiсно! Ви цього не знали.
  Генерал-полковник лаконiчно випалив:
  - Нi!
  Руда дияволиця з пiдкупною впевненiстю вiдповiла:
  - У нас є такi вiдомостi, що вiн уже нiмецької губернiї та перебуватиме таємно. Росiяни скидають купу дезiнформацiї, але ми вистежили їхню мавпою хитрiсть. Тепер вiйна швидко закiнчиться.
  Боб згiдно кивнув:
  - Та в них немає рiвного Жукову. Ну що ж, є така справа, я надам вам атомну бомбу. Тiльки ось у чому проблема про це я хочу поговорити з генералом Рональдом Вiнтером особисто.
  У Путiна-Юлiани кров кинулася до голови. Дiвчина зрозумiла, що вони влипли. Справдi, як тепер довести, що вони його посланцi. Видно, доведеться битися. Путiн-Юлiана примiрялася до охоронцiв, вони напруженi, але має шанс доскочити до них. Потiм убити голими руками та обеззброїти.
  Щоправда, важко буде прорватися до ядерного ангару, та й чи впораються вони з цiлою армiєю? Можливо, їм належить загинути на славу вiтчизни.
  Байден-Марiя ледь помiтно ворухнула бровою: сигнал зберiгати спокiй i м'яким тоном вимовила:
  - Можете зателефонувати до Рональда Вiнтера. Генерал у нетерпiннi.
  Генерал-полковник кивнув:
  - Ну, гаразд, я це зроблю.
  Номер, який набрав Боб, був досить коротким. Путiн-Юлiана страшенно хвилювалася. Таким простим прийомом її противник руйнував їх, мабуть, надто примiтивний план. Погляд Байдена-Марiї, втiм, казав, що все гаразд.
  Путiн-Юлiана напружилася як кiшка.
  Почулася вiдповiдь, голос Вiнтера промовив.
  - Я вас слухаю Боб.
  Генерал-полковник буркнув:
  - Тут у мене двоє твоїх спецагентiв можна їм довiряти?
  У вiдповiдь спокiйний голос:
  - Як i мене, Бiллi та Сем, чудовi та крутi хлопцi. Мабуть, навiть найкрутiшi з тих, кого менi доводилося бачити.
  Боб буркнув:
  - Це чудово Ронi. Яке ти дав їм завдання?
  У вiдповiдь почувся писк:
  - Необхiдно знищити Жукова та Василевського. Причому одночасно разом iз генералами їхнього штабу.
  Генерал-полковник прошипiв:
  - Ти хочеш це зробити атомною бомбою.
  У вiдповiдь було впевнене:
  - Звичайно, це найефективнiша з усiх зброї вiдплати. З ним нiчого не зрiвнятися. Отже главари росiйської буржуазiї приреченi.
  Боб кивнув:
  - Згоден з тобою! Ну, гаразд, якщо це твоя iнiцiатива, то передам ядерну бомбу. Якою вона має бути мощi?
  Далi голос пiдтвердив:
  - Хлопцi виберуть самi, у них дуже розвинена iнтуїцiя. Вродженi диверсанти.
  Генерал пробурчав:
  - Тодi я це вирiшу.
  I далi:
  - Вибач Боб, я зараз зайнятий, особисто проводжу важливий допит. Пiзнiше з дiвчатами та випивкою поговоримо. Думаю, знищення Жукова та Василевського вiдзначимо разом.
  Регот у вiдповiдь:
  - Звiсно, бомба то моя!
  I зустрiчне завивання:
  - А iдея моя! До скорої зустрiчi!
  Зв'язок перервався. Путiн-Юлiана була приголомшена. Як так? Адже не розмовляють покiйники. Та ще, тому що їм потрiбно. Це пахне чимось мiфiчним, а раптом i справдi Бог є i Байдену Марiї допомагає.
  Її напарниця сказала:
  - Не будемо марнувати час.
  Боб помiтив:
  - Добре я дам вам виконати завдання, але пiдпишiть, що ви приймаєте подвiйне пiдпорядкування, моє та Рональда.
  Путiн-Юлiана поцiкавилася:
  - А якщо ми вiдмовимося?
  Боб серйозним тоном заявив:
  - У цьому випадку вашим ворогом стане генерал-полковник таємної полiцiї.
  - Серйозний аргумент! - помiтила дiвчина-розвiдниця.
  - Ми згоднi! - заявила Байден-Марiя. - Що нам ще дiлити. Адже одна велика армiя КША, яка приголомшує свiт.
  Боб ревнув:
  - Чудово дайте їм гербовий папiр, нехай пiдпишуть.
  Папiр з водяними знаками, що принесли їм, був лощеним, але писати на ньому було зручно. Перо, зрозумiло, чорнильне та хлопцi розписалися. Байден-Марiя навiть зрадiла:
  - Був один покровитель, стало два!
  Генерал-полковник вигукнув:
  - Чудово! А тепер я особисто видам вам перепустку в ангар. Коли впораєтеся iз завданням, отримайте ордени Сталiна першого ступеня та золоту зiрку героя.
  Байден-Марiя кивнула:
  - Орден Сталiна першого ступеня можна вручити за пiдписом самого Сталiна. Але ось у чому питання ми побачимо його особисто.
  Боб невпевнено заявив:
  - Скорiше за все нi! Вiн посилено охороняється i залишає Ленiнотона чи його передмiсть.
  - Але ми його незабаром побачимо! - заявила Путiн-Юлiана.
  Генерал-полковник кивнув:
  - Коли виграємо вiйну, я сам намагатимусь щось вигадати. Нагороди вам вручить голова нацiональної безпеки маршал Колен Кларк.
  - Чудово нас це влаштує! - заявила Байден-Марiя.
  Отримавши перепустки дiвчини у супроводi охорони, попрямували до надсекретного ангара. Як змiї перед ними звивались коридори, стояли охоронцi. Були навiть вмонтованi кулемети та гранатомети. Вони спускалися дедалi глибше. Байден-Марiя навiть зазначила:
  - Чомусь найстрашнiше прийнято ховати у глибинах.
  - Так зазвичай вовк ховається пiд овечу шкуру, полiтик пiд маску, а ядерний арсенал пiд землю! - заявила Путiн-Юлiана.
  Стiни навколо були сирi, бетоннi, їх витирали солдати у спецiальних комбiнезонах. Здавалося, що стеля над головою тисне. Байдену-Марiї доводилося бувати в Московському пiдземному мiстечку. Вiн був гарний, величний, мав альтернативну систему метрополiтену. Дiвчина згадала, як вона виглядає, майже пiвкiлометра пiд землею численнi гiлки йдуть за межi мiста. Зокрема є, побудована ще за Брежнєва пiдземна траса до Санкт-Петербурга,
  швидкiсне шосе нинi здатне розвивати швидкiсть шiстсот кiлометрiв на годину. У радянськi часи було менше, кiлометрiв двiстi, але теж пристойно. У кризовi дев'яностi диво-мiсто стало обвалюватися, але нова влада, що прийшла пiсля Єльцина-маразматика, його вiдновила i примножила. А нещодавно добудували пiдземну гiлку до Сочi i закiнчують тунель пiд Мiнськ. Крiм того, створенi чудовi електромагнiтнi рейки та вакуумнi тунелi, якi дозволять ганяти експрес зi швидкiстю тисячу кiлометрiв на годину. Як сказав її куратор:
  - Новi технологiї - це вираз матерiальної форми духовностi росiйського народу!
  Байден-Марiя тодi вiдповiла:
  - Найдосконалiша технiка не замiнить душi, могутнiй комп'ютер не покохає, не зiгрiє, не приголубить! Вчення Христа сильнiше за водневу бомбу, так здатне вiдродити душу, окрилити розум, дати вiчне життя!
  У вiдповiдь пiшло єхидне:
  - Ти маєш рацiю, хоч на Бога сподiвайся, а прицiл не забудь протерти!
  Цю фразу Байден Марiя запам'ятала. Путiн-Юлiана звернулася до неї. Вона говорила так, що солдати, що йдуть поруч, не могли почути, але чуйнi покращенi бiоiнженерiєю вуха розрiзняли майже ультразвуковi тональностi.
  - I як ти Байден-Марiя так змусила так розмовляти покiйного генерала. Я не помiчала у тобi магiчних здiбностей.
  Блондинка-термiнатор упевнено вiдповiла:
  - Заспокойся Путiн-Юлiана, Рональд перебувати, де йому, i належить у пеклi.
  Руда дияволиця погодилася:
  -На рай цей хлопець явно не тягне. Хоча я, здається, зрозумiла, це ти iмiтувала голос Рональда. Досить майстерно, але рiзницю можна вловити.
  Байден-Марiя пiдморгнула:
  - Тут не важко здогадатися!
  Путiн-Юлiана вкрадливо запитала:
  - Але ось у чому питання, як ти пiдiбрала потрiбнi слова.
  Блондинка-термiнатор пояснила:
  - Тут просто, поставила магнiтофон, так що мова вiдновлюється, як вiзавi перестає говорити.
  Руда мегера кивнула:
  - А фрази!
  Байден-Марiя впевнено вiдповiла:
  - Тут стандартний набiр, не так уже й важко все передбачати. Зазвичай генерали спецслужб у своїх розмовах стереотипнi украй. Це як у фiльмi зi Шварценеггером "Останнiй герой". Пам'ятаєш, як полiцейський розмовляв зi своєю дружиною.
  Путiн-Юлiана пiдтвердила:
  - поставив магнiтофон. Це було досить смiшно. Хоча жiнки рiдко бувають такими iдiотками.
  Блондинка-термiнатор вiдповiла:
  - Ось i тут ми досягли промiжної мети. Адже ми розвiдницi, а не авоськи.
  Руда войовниця помiтила:
  - Я думала загалом про те, що можна було проникнути у комплекс через систему вентиляцiї.
  Свiтловолоса войовниця заявила:
  - Довгий шлях, i надто ризикований. Систему вентиляцiї охороняють. Ми краще зробимо хитрiшими, i витонченiшими.
  Вогненна дияволиця погодилася:
  - З тобою Байден-Марiя можна ходити у розвiдку.
  Недалеко вiд входу Путiн-Юлiана помiтила труп отруєного щура. Дiвчина гидливо скривилася:
  - I тут немає порядку.
  Блондинка логiчно заперечила:
  - А що в Росiї за комунiстiв скрiзь було чисто? Обкоми на стайнi були схожi.
  Руда войовниця вiдзначила:
  - Не скрiзь, i зараз не краще. Взагалi Байден-Марiя Росiйське телебачення малює надто райдужнi картини, воно втратило критичнiсть. Ось тому i складається помилкове враження, що все гаразд. Насправдi неподобств коїться чимало, тут i самi журналiсти виннi, боятися робити критичнi зауваження на адресу перших осiб держави. Хоча в'язниця їм i не загрожує, але можна втратити посаду чи грошi. Тому треба бути смiливими та розкривати негiдникiв.
  Блондинка погодилася:
  - Згодна, потрiбнi кадровi зрушення. Ну, як тiльки нам створити нову расу людей, яка здатна все змiнити.
  Руда войовниця буркнула:
  - До цього питання не можна пiдходити егоїстично.
  Ядерний ангар складався спецiальних контейнерiв, у яких було завантажено атомнi бомби. Втiм, контейнери не кодували, на той випадок, якщо така потужна зброя знадобиться термiново. Так дiвчата цiлком могли виконати свiй план. Байден-Марiя та Путiн-Юлiана спрацювали чiтко. Взяли два детонатори i активували спочатку одну, потiм iншу бомбу. Путiн-Юлiана вдала, що перевiряє другий атомний "гостинець" на мiцнiсть.
  - Тут треба зробити деякi замiри.
  - Для чого? - спитав полковник, який її супроводжував.
  Руда двiйка вiдповiла:
  - Щоб вибрати оптимальний заряд.
  Путiн-Юлiана здiйснила спритну замiну, активувавши бомбу до рiвня повної готовностi.
  При цьому вдавала, що вимiрює критичну масу.
  - Чим меншу ми використовуємо проти ворога бомбу, тим краще.
  - Авжеж, менший заряд легше довести до мети! - погодився полковник.
  Руда войовниця вiдзначила:
  - Мабуть, у цiй заряд надмiрний, та й сама бомба надто громiздка. Виберемо меншу. Потiм був поставлений механiзм, який мав призвести до вибуху за пiвгодини. Досить простий детонатор обмiну з тюбик помади.
  Байден-Марiя про всяк випадок активувала ще одну бомбу. Зробивши це недбало i замiнивши контейнери мiсцями. Тут знадобилася школа iлюзiонiстiв. На мить з iмпульсу, мигнув свiтло i пiдмiна здiйснена. Ну, а на рахунок свiтла це i зовсiм просто, потрiбно у велику розетку не помiтно капнути кислоти. I подiбнiсть мiкрозамикання забезпечена. Начебто не найбiльший промiжок, але треба пiдстрахуватися.
  Не можна все довiряти випадковостi.
  Полковник вилаявся:
  - Той, хто за це вiдповiдає, пiде пiд суд.
  - Вiддай його краще нам, розберемо на запчастини! - сказала Байден-Марiя.
  Офiцер кивнув:
  - Я вам, звiсно, вiрю.
  Блондинка його пiдхльоснула:
  - Давай швидше тут сто нормальних фонiв.
  Полковник здивувався:
  - А вам, звiдки вiдомо!
  Дiвчина логiчно i просто заявила:
  - Та лiчильник показує синiй рiвень!
  Полковник засмiявся i поплескав Байдена Марiю по плечу. Пiсля чого дiвчатам допомогли завантажити ядерну зброю на машинку та покотити.
  Путiн-Юлiана навiть свиснула:
  - Тепер Василевському та Жукову не уникнути вiдплати.
  Вiдразу десяток дверей за ними зачинилися i дiвчата не поспiшаючи, попрямували до виходу. Поки все йшло добре i навiть виявилося простiше, нiж вони могли припускати навiть у найсмiливiших мрiях. Путiн-Юлiана наголосила.
  - Найчастiше пiшохiд потрапляє пiд колеса наприкiнцi переходу.
  Байден-Марiя продовжила:
  - Ми головне зробили, а значить, життя прожите не дарма.
  Руда войовниця помiтила:
  - Та нi вантаж iз водневою бомбою, досi не захоплений. Тисяча мегатон це вважай знищена Європа. Уяви, до чого це призведе!
  Воїнка блондинка пiдтвердила:
  - Ми вже бачили, що сота частина знищила мiльйони. Ти знаєш, що це ще межа.
  Путiн-Юлiана вигукнула:
  - Згодна! Мабуть, саме тому людство має об'єднатись пiд крилами двоголового орла.
  Свiтловолоса проворкувала:
  - Тут нiчого заперечити. Якщо в нашому свiтi до об'єднання людства далеко, то в цьому всесвiтi мета набагато ближча. Розгромимо КША, i свiтовi легше дихатиме.
  Пiсля чого Байден-Марiя прошепотiла:
  - Доб'ємося переваги.
  Дiвчата рушили далi, коридори закiнчувалися, вони вже пiдiбралися до зовнiшнiх дверей.
  - Тут є пiдземний аеродром, злетiть прямо з нього? - запропонував полковник.
  Воїнки хором випалили:
  - Мабуть, так!
  Дiвчата вже хотiли бити у фанфари. Аж раптом фортуна вирiшила, що з них досить щедрих дарiв. Боб Ал отримав повiдомлення. У першi секунди вiн навiть не повiрив.
  - То цього не може бути! - Рот став розкриватися як викинутої на берег риби, очi витрiщились.
  Далi агресивний вереск:
  - Пiдтверджуємо повiдомлення! Рональда Вiнтера вбито, всерединi трупи, полоненi вiдведенi хитрiстю. Це якесь наслання.
  У вiдповiдь дикий i несамовитий рев:
  - Ось як! Удружили рейнджери. Що ж влаштували гоп-стоп? Затримайте їх негайно. Я не знаю, що з ними вчиню! Нi, знаю, що з ними зроблю. Нi, я не знаю, що з ними робити.
  Полковник спитав:
  - Вбити їх?
  Рев став iстеричним:
  - Нi тiльки живцем! Ми влаштуємо страшнi тортури та змусимо їх видати спiльникiв.
  Байден-Марiя та Путiн-Юлiана почули по рацiї наказ затримати їх i одразу зрозумiли, що всi дитячi iгри закiнчено.
  Руда мегера провела ребром долонi собi по горлу:
  - Тепер почалося справжнє життя!
  - Найцiннiше в життi, що невiдомо коли вона закiнчується, i непередбачуванiсть майбутнього - гаманець, у якого не видно дна здається нескiнченним! - заявила скоромовкою Байден-Марiя.
  Дiвчата стрибнули на полковника, перш нiж вiн встиг зреагувати i усвiдомити наказ.
  Путiн-Юлiана зламала йому шию i вихопила короткий автомат. Байден-Марiя вдарила у розкiс двох солдатiв та прихопила автомати. Дiвчата вiдкрили вогонь на поразку, метучи в голови. Їм вдалося за секунду вкласти дюжину спецназiвцiв, якi їх супроводжували. Бiйцi кинулися до виходу.
  - Треба насамперед захопити нашi рюкзаки. - сказала Байден-Марiя.
  Руда пiдтвердила:
  - Тодi швидше!
  У дiвчат залишилися чарiвнi намисто та артефакти дiяли. Вони розстрiлювали ворогiв десятками. Ось кинулися, ковзнули, пiдсiчки, прихопили автомати. Вони лупцювали, що не куля смерть. Лють i артефакти призвели до того, що дiвчата рухалися настiльки стрiмко, що навiть бачили кулi. У них полетiли гранати, але дiвчата вiдкинули їх назад, вiдбиваючи руками та ногами, а самi пiшли за рiг.
  - Отак рази ворогiв, не знаючи тiнi страху! - крикнула Путiн-Юлiана. Уламки сiкли багатьох, корежили трупи. Дiвчат вiд випадкових уламкiв захистили камiння "Броня", вони все ще дiяли. Мабуть в iншому всесвiтi їм нiчого не заважало.
  Байден-Марiя закiнчила двох уцiлiлих. Трупiв валялося не менше нiж пiвсотнi.
  Блондинка проревела:
  - Ось продовжуємо атаку!
  За наступним рогом стояло ще чоловiк двадцять. Їх миттєво викосили, два рюкзаки були разом iз ними.
  - Їх уже хотiли передати нам! - заявила Путiн-Юлiана. - Я вiдчуваю величезне полегшення, зберегти подiбне.
  Байден-Марiя з посмiшкою запитала:
  - Чи застосуємо ультрасучасну зброю або пробиватися за допомогою трофейного?
  Руда дияволиця, вискалившись, промовила:
  - За обставинами. Моя пропозицiя прорвемося до пiдземного аеродрому та звiдти вилетимо!
  - Це розумно! - погодилася блондинка. - Помчали.
  Путiн-Юлiана гаркнула:
  - Разом iз бомбою!
  Обидвi дiвчата побiгли, як богинi-антилопи. Противник ще не зрозумiв, що до чого. Байден-Марiя крикнула на всю горлянку. Вона могла кричати як справжня сирена:
  - Противник висадив десант, треба якнайшвидше пiдняти авiацiю. Нам доручили негайно атакувати ворожу армiю з повiтря.
  Путiн-Юлiана пiдтвердила:
  - Швидше бачите, треба швидше вилетiти.
  Охоронцi не вiдразу зрозумiли, що до чого. Боб оголосив лише полковнику. Iншi чули стрiлянину i бачили, як Байден-Марiя та Путiн-Юлiана розмахували посвiдченнями та перепустками. За ними їхав вiзок. Взагалi тут було надто ризиковано битися, могли перекрити коридори броньованими дверима. Тут товщина пристойна, гранатою не проб'єш.
  Руда пискнула:
  - До аеродрому далеко!
  Блондинка в'янула:
  - То кiлометр!
  Вiзок у вiдповiдь:
  - Це справа хвилини.
  Дiвчата бiгли з усiх сил, вони кричали, їм вiдчиняли дверi. Механiчний вiзок їхав слiдом за ними.
  - Швидше контратакуємо!
  Генерал-полковник емоцiйно кричав на полковника.
  - Ну, що ти їх затримав?
  У вiдповiдь мовчання лише чулися пострiли. Боб не розумiв, що до чого вiн не вiрив, що два нехай крутi, але беззбройнi солдати зможуть вкласти сотню добiрних спецназiвцiв. Ну, хто повiрить у це. Вiдеокамери стояли не скрiзь i ними йшли перешкоди. Рiвень технiки був далекий вiд початку двадцять першого столiття, тому справжня картина виявилася прихованою. Лише коли вiдчинилися дверi пiдземного аеродрому та оголосили тривогу.
  Дике виття у вiдповiдь:
  - Товаришу генерал, висаджений десант. Нас атакують росiяни.
  Боб ревiв:
  - Що тебе, що вiдправити до пiдвалу? Несеш марення!
  Впевнена заява:
  - Нi, це правда, що ви самi чули. Полковника, схоже, вбито.
  Боб Алл повiдомив нехай iз опаданням:
  - Оголосити тривогу та зайняти кругову оборону. Цих наскiльки можна захопити двох ублюдкiв. Вирвати язики.
  Дiвчата-президенти вбiгли на аеродром, машинка в'їхала на майданчик. Байден-Марiя махнула рукою, вказавши на винищувач-бомбардувальник "Червоний орлан" - 5.
  Блондинка запропонувала:
  - Найкраща машина полетимо на нiй.
  Руда не стала заперечувати:
  - Звiсно! Завантажуємось!
  Дiвчата, посиленi артефактами, закинули у черево бомбу.
  - Потягнемо дружнє, вдаримо сильнiше! - сказала Байден-Марiя. Було тяжко, але пересуватися доводилося по слизькiй площинi.
  По них вiдкрили вогонь, щойно дiйшов наказ. Байден-Марiя вiдкрила вогонь iз автоматiв.
  Декiлька черга викосили спецназiвцiв. Путiн-Юлiана скривила личко:
  - Вульгарно!
  Байден-Марiя додала:
  - Навiть смiшно! Ваша охорона уповiльнена як зимовi ведмедi!
  Охорона аеродрому вiдкрила безладну пальбу. Натиснувши на гашетки двох швидкострiльних кулеметiв класу "Швидкий Сталiн", Росiйська войовниця почала викошувати американських рейнджерiв. Кулемет "Швидкий Сталiн" диявольська зброя сiм тисяч куль за хвилину з них кожна п'ята куля трасує. Її феноменальнi здiбностi у критичний момент крайньої небезпеки рiзко зросли. Путiн-Юлiана навiть пожартувала.
  - Ти як беррсек, увiйшла в ступор i трощиш.
  Байден-Марiя хихикнула:
  - А чого церемонитись.
  Охорону аеродрому було блискавично застрелено, зрешечено. Кулi автоматiв-гвинтiвок "Жовтень" та iншi схожi на М-16 лише дряпають фарбу, вiд посиленої базуки, вона встигла завернути винищувач. Iншi лiтаки запалали в них встромлялися кулi спалахнув авiацiйний бензин i гас. Чотири броньованi вежi, що базуються вздовж злiтної посадкової смуги, були особливо небезпечнi. Вони були зенiтнi, i стрiляли кулями схожими на снаряди. Двi вежi були виведенi з ладу залпами ракетних зарядiв. Густi трасуючи черги двох веж, що залишилися, безсумнiвно, розрiзали лiтак на частини, якби Байден-Марiя рiзко не повернула, поставивши лiтак на крило.
  Блондинка пискнула:
  - Iдемо англiйською!
  - По-японськи! - вiдповiла дiвчина-рижуха.
  Винищувач, ледь не зачепивши крилом, бетоноване покриття злетiло боком. Десяток пiдпалених та понiвечених машин залишилося лежати на злiтнiй посадковiй смузi, мiж ними копошилися люди. Уцiлiлi лiтаки квапливо пiднiмалися в повiтря. Зробивши пiрует, у повiтрi ухилившись вiд форсованого вогню зенiток, хоробрий дiвчинка вирiвняла лiтак, попрямувавши до кордону Нiмеччини розраховуючи прорватися через лiнiю фронту. Путiн-Юлiна так само вела вогонь, збивши свинцевими струменями винищувач, що пiдлетiв праворуч. Бiльш сучаснi системи ППО не могли засiкти "Червоний орлан" - невидимку за допомогою радарiв та вiдкрити прицiльний вогонь ракетами типу Земля-повiтря. Поруч у повiтрi з'явилися двi ракети типу "Стiнгер", що квапливо вилетiли, правда бiльш примiтивнi. За допомогою спритного пiруета Байден-Марiя ухилилася, проте тут же втратила швидкiсть.
  - Не скидай газ подруга! - крикнула Путiн-Юлiана. - Небезпечно.
  Блондинка проревела:
  - Я знаю, ми або переможемо, чи помремо разом.
  Два першi винищувачi мали необережнiсть, не вiдкриваючи вогню, пiдiйти надто близько, i були легко вбитi кулеметним вогнем. "Швидкi Сталiни" (Назва, що вихваляє вождя, але водночас мiстить прихований знущання) грiзно огризалися, вишукуючи вразливi точки. Зенiтки вiдкрили вогонь iз новою силою. Один американський лiтак, надто близько пiдiйшов до небезпечної зони поразки, i пiдбитий поспiшно завернув до бази. Дотлiти до аеродрому вiн не встиг: вибухнув у повiтрi. Кiлька десяткiв винищувачiв налiтали з усiх бокiв: сталевим бджолиним роєм.
  - Охороннi ескадрильї! Тут їх мiцно обклали. - помiтила Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя була стурбована:
  - Боятися авiацiйної, атаки! Тепер нам буде сутужно.
  Руда мегера вiдзначила:
  - Дуже багато зенiток! I таких великих!
  - Не вiдволiкати мене. - Дiвчина-блондинка вiдповiла скоромовкою, ледь вловимою для вух. I це не заважало їм боротися. Керуючись iнстинктом, i Байден-Марiя, що раптово яскраво розкрився над-сприйняттям, спритно обминала мiсця розривiв снарядiв. Їй вдалося пройти активно, iнтенсивно прострiлюваний простiр, опинившись поза межами досяжностi вогню наземної артилерiї. Однак виникла iнша небезпека: ескадрилья не менше трьох сотень лiтакiв прямувала за ними.
  - Ганяють нас як зграя псiв тигра! - заявила Путiн-Юлiана.
  - Зараз ми дамо їм прикурити вiд вулкана! - заявила Байден-Марiя.
  Руда агресивно помiтила:
  - I як? Бачила, який густий рiй!
  Блондинка пискнула:
  - Тим краще дивись!
  Байден-Марiя пiшла вгору i скинула кiлька хвилин. Вони були встановленi для того, щоб не дати викрасти секретний заробiток. Їхнє падiння виявилося вдалим, вiдразу шiсть реактивних ворожих винищувачiв було пiдiрвано. Ще одному вiдiрвало крило i вiн, закрутившись, почав падати!
  - Дивись, як комаху крило вiдiрвали. - помiтила Путiн-Юлiана.
  - КША сьогоднi багато не дорахуються! - заявила Байден-Марiя.
  Довiвши швидкiсть до межi, Байден-Марiя зумiла вiдiрватися вiд основної маси лiтакiв, що переслiдували її. "Червоний орлан" - 5 -перевершував за льотними та швидкiсними якостями звичайнi винищувачi. Але кiлька машин "Червоний орлан" подiбних моделей знаходилося в числi переслiдувачiв вiдважних дiвчат, i вони мiцно сiли на хвiст. Спритнi мiкроскопiчнi рухи лiтака, i вiдстань, що не скорочується: заважають лiтакам противника прицiлитися i потрапити. Незважаючи на це, винищувачi продовжують вести шалений вогонь.
  Iншi винищувачi поступово вiдстають, металевi ворони не встигають за сталевими орлами. Несподiвано попереду з'явилися ще чотири винищувачi, якi патрулюють простiр безпосередньо поруч iз прикриттям вiйськового угруповання. Вiдкривши вогонь надприродної швидкостi, Байден-Марiя та Путiн-Юлiана змогли на око збити три з чотирьох лiтакiв, проте знову знизили швидкiсть.
  Руда вiдзначила:
  - Ось такi справи! Тут навiть вiд пострiлiв штормить нашу машину.
  Блондинка погодилася:
  - Велика вiддача. Крiм того, дивися по нас, палять iз реактивних снарядiв. Добре, що ще немає комп'ютерного наведення.
  Жадiбнi, вороги, що вивергають смерть, наблизилися. Здiйснивши запаморочливий кульбiт, у повiтрi i уникнувши прямої поразки, вона примудрилася збити ще один iз лiтакiв "Червоний орлан". Iншi, розвернувшись у бойовий порядок, вiдкрили шквальний вогонь на поразку. Думки Байден-Марiя були як нiколи виразнi, рухи та пострiли швидкими та розрахованими. Iнший лiтак, з iншим льотчиками, був би давно знищений. Лише надприроднi сили рятували дiвчат вiд поразки.
  Троє лiтакiв "Червоний орлан" вогнем у вiдповiдь були виведенi з ладу, i здавалося, перемога близька. Як чорт iз коробочки з-за хмар, вилетiв цiлий густий рiй, зграя лiтакiв-стерв'ятникiв. Вони вiдкрили вражаюче густий вогонь. Поле бою Байден-Марiя та Путiн-Юлiана сприймали як у сильно уповiльненiй кiнозйомцi. Дякуємо артефактам, вони теж були сильною пiдмогою. Зараз все їх надсприйняття пiдказувало майже неможливiсть вислизнути з настiльки щiльного i iнтенсивного вогню.
  Байден-Марiя та Путiн-Юлiана, особливо перебуваючи на базах ФСб, намагалася розвинути або повнiстю випробувати свої здiбностi. Але у них не все виходило. Всi предмети для Байдена-Марiї набули густого, яскраво-жовтого вiдтiнку. Зараз у критичний момент у їхнiх душах нiби прокинулися дрiмучi сили. Особливо у чутливої Байдена-Марiї: щiльна завiса спала, i вона змогла повнiстю сприйняти поле бою. Вiдчайдушним зусиллям волi вони за допомогою психiчних здiбностей та артефактiв тiєї ж "Бронi" вiдхилили кiлька ракет повiтря-повiтря.
  Потiм один iз льотчикiв знепритомнiв, i його машина зiткнулася з iншим лiтаком. Все поле бою, як i ранiше, сприймалося як уповiльнена кiнострiчка. Лiтаки стикалися, один з одним бойовi заряди вiдхилялися. Два десятки лiтакiв вже було виведено з ладу. Вони вибухали i подiбно до кульових блискавок падали в низ. Над дiвчатами було озеро, досить велике та рукотворне. Обрушуючись у темно-синю воду гарячi машини, шипiли, здiймали бурхливi фонтани. Частина пального вилилася, i барвисте горе розпливалося по поверхнi озера. Недалеко кружляло кiлька чайок. I в цей момент вид морських, бiлих чайок пробудив у нiй жалiсть до цих людей, загалом, хороших i лише виконують чийсь наказ.
  Вистачить кровi i, пiдкоряючись голосу совiстi, Байден-Марiя розгорнула лiтак, кинувшись крiзь ряди. Втiм, Путiн-Юлiана теж не дрiмала i повiсила камiнчики на пальне. Подекуди її лiтак був прострiлений. Силове поле майже невидиме, схоже на ледве, ледве помiтне бузковий туман виникло над лiтаком. Вiдбиваючи траси, i змiнюючи авiацiю. Воно тепер закривало їх винищувач-бомбардувальник, i пролетiти можна було нiби надзвичайно вузьким проходом. Звивистому руху, що вiдбиває всi снаряди, подобою iлюзiї та чаклунської сили. Путiн-Юлiана продовжувала стрiляти, влучаючи, викошуючи лiтаки.
  Руда проворкувала:
  - Ось так я їх цвяхаю Байден-Марiя! Як молотильнi ланцюги.
  Блондинка прошипiла:
  - Не хочеш їх щадити!
  Путiн-Юлiана проревела:
  - Нi в якому разi! Ти їх не щади, нищи всiх гадiв, як клопiв тисни, бий як тарганiв!
  Байден-Марiя вiдповiла:
  - Це люди Юлiана!
  Руда мегера заявила:
  - Солдат кращий, нiж просто людина, чистiша, благороднiша, щира! Проте, на вiдмiну простого смертного, вiн позбавлений права життя! - зазначила дiвчина. Її очi такi веселi випромiнюють радiсть. Здавалося, вона увiйшла до стану ейфорiї.
  Блондинка-святоша вiдповiла:
  - Соромся Байден-Юлiана. Вбиваючи навiть одну людину, ти руйнуєш мiнiатюрний всесвiт, а значить, грiшиш проти Бога!
  Руда випалила:
  - Ось ти й кайся!
  На зустрiч їм вилiтали новi зграї сталевих стерв'ятникiв.
  Лiтаки супротивника продовжували вести безладний вогонь. Площi навколо неї i навiть спереду прорiзали кулеметнi черги та ракетнi траси. Огинаючи лiтак чи летячи повз, вони були безпечнi. Байден-Марiя сильно зблiдла, на засмаглому чолi виступив пiт. Вона буквально задихалася вiд наднапруження. Однак коли вона досягла краю озера i повернула поле, авiацiя була змушена припинити вогонь.
  Декiлька лiтакiв було тут же на мiсцi знищено своїми ж власними ракетами. Силове поле повертало бойовi заряди у зворотному напрямку. Один iз лiтакiв не розрахувавши траєкторiю, врiзався в невразливий винищувач дiвчат. Вiдскочив як м'яч вiд стiнки, перекинувся, зробивши кiлька разiв сальто. Лiтак горiв i падав довго, поки не прийшов до фiналу. Вiн з шумом впав, розiгнавши гейзер бризок, влетiвши в спокiйну, як лiд, прозору блакитну, озерну гладь.
  Байден-Марiя пiшла вгору, вони випорхнули з-пiд удару, намагаючись залiзти вище.
  Путiн-Юлiана заявила:
  - Потрiбно швидше перебратися за лiнiю фронту, там у нас будуть шанси.
  Блондинка-войовниця вiдповiла:
  - Я намагаюся, але доводиться рухатися спiралью, щоб уникнути вiрної загибелi.
  Руда помiтила:
  - Так може скiнчитися пальне.
  Свiтловолоса святоша заспокоїла:
  - Тут повний бак, це винищувач-бомбардувальник далекого польоту. А до лiнiї фронту вже далеко.
  Дiвчина виконала черговий вiраж, пiшовши по косiй лiнiї. Вона майстерно виверталася, навiть здавалося, що машина вичавлює швидкiсть бiльш можливу.
  Над ними були лiси. Не високi гори, вогнi внизу не горiли, що, мабуть, було пiдозрiлiше. Видно, що все ж таки спостерiгається рух i коливання дерев. Путiн-Юлiана розглянуло поглядом пугача незлiченнi бойовi одиницi.
  Руда мегера вiдзначила:
  - Ого, пiд нами армiя! Величезна армiя, танкiв сотнi, немає вiрнiше тисячi.
  Не дивлячись на велику вiдстань, Байден Марiя теж все чудово розглянула. Тут унизу було безлiч бронетранспортерiв, вантажiвок, БМП, танкiв та iнших знарядь вiйни. I, певна рiч, стояла пiхота. Пiдрахувати кiлькiсть технiки практично неможливо, але навичка розвiдника дозволяє приблизно визначити.
  . РОЗДIЛ Љ 11.
  - Та тут зосереджено пiвмiльйонне угруповання та приблизно десять тисяч танкiв. Це велика ударна мiць. - заявила дiвчина-блондинка.
  - I вона готова вийти нашим вiйськам у фланг. - помiтила Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя погодилася:
  - Звичайно! Ми про це знали, тут, до речi, безлiч зенiток.
  Руда войовниця помiтила:
  - До лiнiї фронту не далеко зможемо пiти. Втiм, це не найголовнiше, пролети за допомогою нашого лiтака ближче до центру скупчення.
  Блондинка свиснула:
  - Де конкретно?
  Путiн-Юлiна з усмiшкою вiдповiла:
  - Там, де бiльше ворогiв, i скупчення цистерн.
  Байден-Марiя пiдморгнула:
  - Ти щось задумала Путiн-Юлiана. Але наскiльки я тебе знаю зраджувати Росiю, у твої плани не входить.
  Руда войовниця погодилася:
  - Звичайно! Зрадник завжди програє, його ненавидять тi, кого вiн зрадив, i нехтують заради кого, вiн зробив пiдлiсть!
  Блондинка-святоша заявила:
  - Зрада це не просто пiдлiсть, а ще й самогубний iдiотизм!
  Путiн-Юлiана знову вистрiлила, збивши ще чотири лiтаки, решта трохи вiдстала. Байден-Марiя, щоб уникнути поразки вiд некерованих снарядiв, пiшла у тимчасовий штопор. Потiм розпороло черево, ще трьом винищувачам. Їхню машину кидало, наче трiску по хвилях. Байден-Марiя перехрестилася, дiвчата-президенти дали чергу, вони вже закiнчували патрони.
  Путiн-Юлiана висунулася, вiдкрила кабiну та вистрiлила з гранатомета. Один винищувач був пiдбитий, а iнший з iнерцiї зiткнувся з ним. Пролунав черговий струс повiтря
  Руда вигукнула:
  - Зiткнення лобами найкрутiша подiя в небi.
  Блондинка iз цим погодилася:
  - Та й на землi таке трапляється.
  Вогненна диявола видала:
  -Ми над найгустiшим скупченням.
  Свiтловолоса войовниця пискнула:
  - Чудово!
  Путiн-Юлiана смикнула за важiль, черева винищувача-бомбардувальника розкрилася. Лiтак вiдразу став легшим, пiшовши вгору.
  Байден-Марiя з подивом просила:
  - Що ти зробила? Скинула атомну бомбу?
  Руда мегера пiдтвердила:
  - Звичайно, i тепер нам треба якнайшвидше пiти!
  Блондинка-святоша була вражена:
  - I ти готова вбити пару сотень тисяч i не меншу кiлькiсть покалiчити?
  Вогняна диявола прошипiла:
  - Ми солдати, i маємо вбивати, це наш обов'язок святий обов'язок! Iдемо швидше.
  Байден-Марiя пiрнула вниз, Путiн-Юлiана схопила її за плечi:
  - Ти що хочеш перехопити. Не варто, тi солдати, яким ми тут уб'ємо, не зможуть занапастити життя наших воїнiв.
  Останнiй аргумент подiяв на дiвчину-святошу. Справдi як не виглядає це жорстоким вчинити масове вбивство атомною бомбою, зате яка користь Батькiвщинi.
  Блондинка, пiдiбравши, вiдповiла:
  - Я розумiю тебе Путiн-Юлiна. Бiльш ефективно використовувати ядерну зброю не можна.
  Полегшений винищувач-бомбардувальник одразу додав швидкостi. Тепер вiдстань мiж машиною дiвчат та ворожою армадою почала збiльшуватися. Воно росло повiльно. Путiн-Юлiана стрiляла їх iз гранатомета. Їй вдалося один за одним пiдбити вiсiм лiтакiв. Насамперед вона вибивала найбiльш швидкiснi машини. Розрив збiльшувався, Байден-Марiя, наче злилася з двигуном, передаючи йому частину своєї енергiї. Тут пiшов заслiплюючий пекельним вогнем спалах. Вона моментально розiгрiла поверхню винищувача, спричинивши легкi опiки на обличчях дiвчат.
  Руда крикнула:
  - Заплющи очi Байден-Марiя!
  Блондинка огризнулася:
  - Що? Я не розумiю!
  Дiвчата ледве встигли вiдвернутись. У кабiнi стало спекотно. Через кiлька секунд, був сильний поштовх ударної хвилi. Машину пiдкинуло, її закрутило у вирi. Майже всi лiтаки, що летять за дiвчатами, закрутило у штопорi. Тих, хто не згорiв миттєво, було знищено трохи пiзнiше. Їх закрутило i, тягнучи до землi. Крiм того, у багатьох машин спалахнуло в баках пальне. Вони палахкотiли i падали, iншi вибухали, розсипалися.
  Лiтак вiдчайдушних розвiдниць врятувало лише те, що їх прикрили артефакти, а також велика вiддаленiсть вiд вибуху.
  Байден-Марiя зумiла вирiвняти машину, з посмiшкою промовивши:
  - Ось як висловитися.
  - По крутому! - заявила Путiн-Юлiна.
  Блондинка у риму сказала:
  Росiя свята - божий сад,
  Нехай свiтить полум'я в поколiннi!
  Царить бiда - кошмарне пекло,
  Повиннi ми перемогти у битвах!
  - Звучить цiлком логiчно. Як то кажуть бий ворога i перемагай, тодi настане чудовий рай. - сказала Путiн-Юлiана.
  Лiтак дiвчат вирiвнявся, i вони швидко вiддалялися вiд епiцентру. Ворожих лiтакiв уцiлiло не бiльше десяти, але вони були в такому шоцi, що їм було не до переслiдування.
  Байден-Марiя витерла долонею пiт, нила пiдпалена шкiра. У низу палали пожежi, валялася численна перевернута технiка. Рiзнi зiм'ятi бронетранспортери, танки з вiдiрваними вежами, вантажiвки, що горять. I люди, обгорiлi та скалiченi. Скiльки смертей та горе зiбралося на уражених квадратних кiлометрах. Багато солдатiв були ще живi та простягали обвугленi кiнцiвки. Ослiплi, у пухирцях вони вiдчайдушно молотили руками в повiтрi. Хто мiг посилав прокляття. Деяких стало рвати кишки вивертало навиворiт, випльовувалися нутрощi.
  Путiн-Юлiана запитала:
  - А чи довго ця територiя буде заражена?
  Войовниця-блондинка впевнено вiдповiла:
  - Не особливо, справа в тому, що в цьому всесвiтi атомнi бомби чистiшi, нiж у нашiй, i радiацiя розпадається швидше, є вiдмiннiсть у фiзицi.
  Руда мегера погодилася:
  - Ну так! Мабуть, дзеркальна теорiя дещо наївна.
  Байден-Марiя пiдтвердила:
  - Бiльше пiдходить термiн нескiнченної, замкненої гармошки.
  Путiн-Юлiана впевнено випалила:
  - Так що тут аномальна зона не виникне!
  Блондинка кивнула:
  - Виключено! Хоча хiба можна бути хоч у чомусь впевненим наперед. Наше майбутнє туман, у нашому минулому то пекло, то рай! В головi порожнеча та дурман, сльози гiркi витирай! - проспiвала у вiдповiдь Путiн-Юлiана.
  - Те, що ми бачили, входить до поняття обмеженої ядерної вiйни. Внаслiдок цього i виникають форс-мажорнi обставини. - Байден-Марiя навiть наголосила. - Жорстокiсть вимушена, але все одно украй важко сприймається.
  Мотор лiтака став чхати i кашляти. Машину знову затрясло, i вона почала втрачати висоту. Хоча до лiнiї фронту було рукою подати. Путiн-Юлiана зазначила:
  - Щастить нам як потопельникам.
  Байден-Марiя заперечила:
  - Провернути подiбне та залишитися живим, не кожному дано. Ти знаєш льотчик, що скинув бомбу на Хiросiму, скiнчив днi в божевiльнi.
  - Це, безперечно, жахливо, але менi особисто це не загрожує! - Путiн-Юлiана пiдскочила до штурвала. - Дай я його вирiвняю.
  Блондинка пiдтвердила:
  - Спробуй, може, у тебе щаслива рука.
  Байден-Марiя вiдсунулася, але навiть Путiну-Юлiанi не пiд силу впоратися зi стихiєю. Вона покинула i сказала:
  - Змотуємось! Та по-швидкому!
  Лiтак падав все швидше i дiвчата ледве встигли забрати артефакти та катапультуватись. Їх рiзко викинуло нагору. Байден Марiя вiдчула знайоме почуття польоту. Як це було на навчаннях. Виглядало все по-особливому невимовно, немов увi снi:
  - Ось i ловиш кайф. Стрибок у нiщо! - сказала Байден-Марiя.
  - А може, навiть десантування росiйською! - Путiн-Юлiана, як i її напарниця, летiли без парашута. Це робило їх менш помiтними вороговi, стандартний прийом, для дiвчат-вовчиць-термiнаторiв-президентiв. Швидкiсть через тертя повiтря не перевищує сорока метрiв за секунду. I її ще бiльше можна сповiльнити.
  Байден-Марiя запропонувала:
  - Давай вчинимо так, приземлимся без парашутiв.
  Руда войовниця погодилася:
  - Що ж тут ґрунт м'який пройдемо випробування.
  Посадка виявилася досить жорсткою, дiвчата пiд час приземлення склали ноги i в результатi мало не зламали їх. Щоправда ґрунт виявився i справдi м'яким, що врятувало їх вiд серйозних калiцтв. Тим не менш, в ликах i колiнах дiвчата вiдчули неабиякий бiль.
  Байден-Марiя пiднялася i обтрусилася, крiзь зуби мовила:
  - Це бiль покарання за надмiрне марнославство.
  Путiн-Юлiана пiдтвердила:
  - Мабуть, у мене легкий вивих, допоможи вправити.
  - Дай сюди ногу! - рiшуче промовила Байден-Марiя.
  Вона рiзко сiпнула, Путiна-Юлiана стиснула зуби, потiм вiдпустила.
  Блондинка запитала:
  - Ну як не болить!
  Руда випалила:
  - Тепер нi!
  Байден-Марiя впевнено сказала:
  - Завдання номер один перетнути лiнiю фронту. Це має допомогти нашим братам. Та й взагалi попереду на нас чекає нове секретне завдання.
  Путiн-Юлiана пiдтвердила:
  - Так, звiсно, знешкодити водневу бомбу, це важлива мета. Тут, мабуть, все людство буде нам вдячне.
  Дiвчата озирнулися. Лiс як лiс притаманний помiрних широт. Листянi дерева, мох, у темрявi ухал пугач.
  Байден-Марiя помiтила:
  - Тут ще є звiрина, тож ми потрапили у вiдносно спокiйне мiсце.
  - Пiсля такого вибуху їм буде не до нас! Впевнена супротивник вiдчуває шок. - Путiн-Юлiана потерла облуплений носик. - Рекомендую пробiжку пiдтюпцем, це корисно пiсля такого навантаження в лiтаку.
  Блондинка впевнено пiдтвердила:
  - Тут я з тобою згодна.
  Дiвчата кинулися наввипередки. Вони бiгли з пристойною доважкою за спиною, але навiть думки не виникало поскаржитися на труднощi. Хоча це i не дуже зручно, тим бiльше, що дiвчата вперлися в болото. Але тут їм якраз i знадобилася швидкiсть. Коли швидко бiжиш, ноги не встигають пов'язувати. Деякi купини дiвчата перестрибували. По дорозi вони несподiвано натрапили на велику жабу з гострою лисицею мордою.
  - Ого, новий вид живої iстоти. - Зауважила Байден-Марiя. - Цей всесвiт дедалi бiльше мене дивує.
  Путiн-Юлiана навмисне позiхнула:
  - Жаба з лисячою мордою. Це далеко не диво, а ось лисиця з ластами мене здивувала б.
  Блондинка-термiнатор вiдзначила:
  - Ще може, побачимо. Ймовiрно, було непогано вивчити ДНК подiбних тварин.
  По поверхнi пробiг великий павучок, розмiром з дворнягу. Повертiв мордою i кинувся назад. Людей вiн не боявся, але й агресiї не виявляв.
  Потiм з'явилася ще одна жаба, бiльша з вiсьма лапами. Вона не стала нападати на людей, а лише видала тонкий звук i стрибнула в жижу. Звiдти виринув павук. Жаба вчепилася в нього i почала рвати на частини. У комахи були щелепи, але дуже маленькi тонкi, щоб вiдбитися. Правда, павук спробував викинути щiльну нитку i заплутати свого опонента. Жаба зламала йому пару кiнцiвок, прокусивши панцир. Членистоногий намагався вiдбитися, але це вже нагадувало агонiю. Ще парочка ударiв i комаха сповiльнила рухи. Його розгризати, висмикуючи соковите м'ясо.
  Путiн-Юлiана висловила думку:
  - Схоже на мутацiю. Може така форма життя, що з'явилася нещодавно?
  Байден-Марiя заперечила:
  - У нашiй зонi чудес мутацiя була наслiдком не стiльки радiацiї, скiльки впливу невiдомої аномалiї, може навiть прибульцiв. А тут є перетворення , викликанi iншим розташуванням зiрок. Принципово новим, досi не вивченим.
  - Для наукових дискусiй у нас дуже мало даних. - заперечила Путiн-Юлiана. - Та й загалом для нас найголовнiше вижити.
  Коли болото скiнчилося, крок уповiльнили, знову лiс теплий, лiтнiй, верхiвки хитаються. Путiну-Юлiану цiй гарнiй дiвчинi набридли армiйськi чоботи, армiї КША. Вони були змушенi їх носити замiсть своїх покращених iнакше взуття їх би видало. Дiвчина скинула їх i iз задоволенням пройшла босонiж ласкавою травою. Байден-Марiя наслiдувала її приклад. Травка лоскотала босi п'яти, розвiдниця пропустила травинки мiж пальцями, приємно. Настав на шишку, навмисне намагалася вибрати сучок гострiше, щоб випробувати чутливiсть.
  - Нi в камуфляжi не дуже зручно. - заявила Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана погодилася:
  - Та з незвички натирають. Це ще добре, що у мене шкiра така мiцна. А iнакше з'явилися б пухирi.
  Попереду був струмок. Дiвчата занурили в нього свої точенi засмаглi ноги, бризнули одна на одну водою. Вони згадали раннє дитинство, коли тiльки вiдкривали собi свiт. Все здавалося таким величезним манливим. Особливо гори та море. Певною мiрою їм пощастило народитися в пробiрцi, якщо не свiт, то майже всю Росiю вони об'їздили.
  Байден-Марiя вiдзначила:
  - Крок за кроком ми наближаємось до мети. Щоправда, попереду на верхiвках сидять троє людей снайпера.
  Путiн-Юлiана випалила:
  - В засiдцi!
  Блондинка пiдтвердила:
  - Та сховалися в осередку.
  Руда войовниця запитала:
  - Нашi чи КША.
  Свiтловолоса войовниця пошепки вимовила:
  - Африканця, Путiн-Юлiана. У Росiї поки що африканцiв не багато. Ти це сама знаєш не гiрше за мене.
  Вогняна диявола запитала:
  - Та що буде робити?
  Байден-Марiя запропонувала:
  - Можна просто оминути!
  Путiн-Юлiана запропонувала:
  - Нi, пропоную потренуватися. Давай заберемося нагору i приберемо їх голими руками.
  Блондинка-термiнатор запропонувала:
  - Може простiше iз безшумної зброї?
  Руда войовниця похитала головою:
  - Так не цiкаво! Просто натиснув на курок, а тут можна вiдчути ворожу шию.
  Свiтловолоса дiвчина босими пальчиками нiжок розчавила, комарика i пискнула:
  - Тодi в добрий шлях! Наперед до перемоги полководець.
  Дiвчата швиденько пiднялися на дерева. Тут це велике мистецтво пересуватися безшумно. Гiлочка легко може хруснути навiть пiд невеликою вагою. Розвiдницi наголосили, що фляги в американськiй армiї рiзнi. У офiцерiв стискаються гармошкою, а солдати простi, стандартнi.
  Снайпери сидiли в гнiздах, майже невидимi. У темрявi навiть вiдблискiв вiд сонця на прицiлах немає. Босоногi дiвчата пересувалися нiби ласки, чувся стрекотiння комах, у тому числi i цикад, вдалинi, подавала голос зозуля. Снайпер ще молодий негритенок вимовив поганою англiйською.
  - Скiльки менi жити птах Європи.
  Тут голос передвiсницi долi змовк, африканцiв лаявся:
  - Ось чорт поганий птах.
  - Не варто ображатись на правду. - Байден-Марiя крутнув юнаковi голову, зламавши шию. - Жаль хлопчика, зате не встиг згрiшити.
  Путiн-Юлiана проробила те саме, але вже без дешевих сентиментiв. Пориви її душi такi свiтлi, але вiд цього не менш суворi.
  - Як не дивно смерть у юному вiцi позбавляє мук старостi, душу вiд бруду, а серце вiд розлучень!
  Оскiльки лiквiдацiя пройшла в стилi Рембо без шуму, дiвчата могли дозволити собi спрощену схему усунення. Точнiше, вони залiзли з обох бокiв, рухалися як змiї. Пробиралися, що зачинити пащу. Солдат, що сидить у центрi, закурив:
  - Поганий вчинок! - шепнула Байден-Марiя. - Вiн i себе демаскує, слiпить очi вiд вогника.
  - I ще загрожує отримати рак легенiв! - вiдповiла Путiн-Юлiана.
  Блондинка вiдзначила:
  - Курiння продовжує життя лише в одному випадку, як останнє бажання перед розстрiлом!
  Руда войовниця погодилася:
  - Вiрне визначення Байден-Марiя.
  Дiвчата чiпляючись за гiлки босими пальчиками нiжок, пiдiйшли до курця з двох бокiв i раз грюкнули долонями по вухах, пiдiрвавши тим самим вушнi перетинки i спричинивши смертельний мозковий шок.
  - Один два три! Прожектора протрiй! - сказала Путiн-Юлiана.
  Дiвчата прихопили зброю та оглянули снайперськi гвинтiвки. Так, на перший погляд, нiчого особливого. Хороша оптика, довгий стовбур, назва "червоний шулiка" - 4. Взагалi якось багато червоного.
  Путiн-Юлiана навiть пiдколола:
  - Радий дурень червоному!
  Байден-Марiя вiдзначила:
  - Дивно в нашому свiтi Сталiн не дуже захоплювався червоними назвами. Хоча траплялося.
  Руда войовниця вiдзначила:
  - Видно ставши головою КША, вiн пережив деградацiю.
  Блондинка логiчно заявила:
  - Та й оточення на нього негативно вплинуло.
  Дiвчата як трофеї прихопили також автомати. Тепер можна рухатися, швидше, попереду спокiйнiше.
  Байден-Марiя навiть спитала Путiна-Юлiану.
  - Може бiгцем?
  Руда войовниця погодилася:
  - Чому б i нi! Пробiжка з вантажем корисна.
  Дiвчата розiгналися, вони мчали як мотоцикли, не звертаючи уваги на вiдкиданi босими нiжками, гiлочки, шишечки i навiть промчали колючками. А колючки були досить великi та дуже гострi. Красунi навiть вiдчули бiль. Вимушенi були зупинитися i висмикнути з голих ступнiв.
  Путiн-Юлiана зауважила:
  - Чуєш, стрiляють! Час переходити лiнiю фронту.
  Байден-Марiя погодилася:
  - Окопи не суцiльнi, можна оминути.
  Руда агресивно заявила:
  - Нi, я пропоную прорватися iз шумом на танку.
  Блондинка-войовниця заявила:
  - Надто ризиковано, танк можуть розбомбити або навiть розстрiляти з гармат.
  Путiн-Юлiана хихикнула:
  - Нас у винищувачi не розстрiляли!
  Байден-Марiя проворкувала:
  - Але все одно захистити нас простiше, нiж машину. Ось ноги iграми викололи, не допомiг захист.
  Руда вiдзначила:
  - Буває й таке Марiя.
  Блондинка-войовниця заявила:
  - Та й один танк не така вже й велика цiннiсть, ми передали крутiшу зброю. Ось що вигнати не завадило б так це вертолiт.
  Вогняна диявола заявила:
  - Так нашi вертушки не гiршi за американськi
  Свiтловолоса дiвчина вiдзначила:
  - Я в документах прочитала, що вчинив найновiший, з-помiж тих, що створили вченi на шарашцi, щоб уникнути нелюдських тортур. Якщо не вкластися вчасно, навiть сiм'ю можуть пiддати катуванням. З потужним озброєнням i дуже маневреним. Наскiльки я орiєнтуюсь у картi, вiн повинен пройти свої першi бойовi випробування саме у цьому районi.
  Путiн-Юлiана заявила:
  - Ну, якщо нас пощастить, i ми на нього натрапимо, то можна й ризикнути.
  Байден-Марiя дала довiдку:
  - У селi Грат, тiльки два аеродроми, i, швидше за все, цей вертолiт знаходиться на самому охоронюваному.
  Руда войовниця додала:
  - Якщо так, то вирiшуватимемо це по крутому.
  Дiвчата рушили до села Грат. Було вже близько двох або навiть пiшла третя година ночi, бiльшiсть солдатiв спали. Дiвчата наблизилися до блокпосту.
  Навколо бiгали собаки.
  Здається, важко впоратися iз псом, обдурити нюх. Але ФСБ вивчали рiзнi методи боротьби з цiєю породою. Зокрема, з'ясувалося, що iснує набiр запахiв, який викликає у собак штучне табу, вiдчуття смертельної небезпеки. Почувши, їхня тварина не подасть i звуку. Та й виготовити подiбнi речовини, iз вiдносно слабким, не вловимим для людини запахом не складно. Деякi з них навiть програмую собаку на беззаперечне пiдпорядкування. У ФСБ за ними закрiпився термiн "аромат бога". Дiвчата обмазалися ними i, прикриваючись камуфляжем, пiдповзли до блокпосту. Прожектори були вимкненi, дiяло свiтломаскування. Десять чоловiк по п'ять на кожну, їх можна знищити на долю секунди, дисками та кинжалами. Просто з'явись i мiтки. У момент смертi дiвчину встигла помiтити тiльки один боєць. I майже одразу вiн помер.
  - Жаль хлопцiв! - заявила Байден-Марiя. - Вже вкотре вбиваємо.
  Путiн-Юлiана зневажливо пирхнула:
  - I ти переживаєш iз приводу кожного з них?
  Блондинка вiдповiла:
  - Намагаюсь забути, iнакше вистачить iнфаркту.
  Руда мегера показала мову:
  - Яке серце - праве чи лiве? Досить нити, уяви себе машиною-термiнатором.
  Дiвчата вийшли з блокпоста, на захопленi автомати вони одягли спецiальнi глушники, внаслiдок чого набули невразливостi. Наступний блокпост був цiкавою картиною. Грала музика, видно хтось приволок один iз перших бобiнних магнiтофонiв. Офiцер вийшов iз-за укриття, щоб справити малу потребу. У нього в руках було двi пляшки, кока-коли та вiскi. А щоб розстебнути ширинку була потрiбна третя.
  Довелося азiату взяти пляшки пiд пахви, облившись малоапетитною рiдиною.
  Путiн-Юлiана скривилася:
  - Його гiднiсть анiтрохи не вражає.
  Байден-Марiя заявила:
  - А менi гидко, та здаватися його.
  Руда випалила:
  - Уб'ю офiцера я!
  Дiвчата пiдкралася ближче i обрушила приклад приклад на потилицю.
  - Ось так уклала збоченця.
  Байден-Марiя ледь не вступила босою нiжкою у смердючу калюжу, це викликало в неї такий напад злостi, що, увiрвавшись, вона просто дала довгу чергу, вiдразу вклавши п'ятнадцять чоловiк.
  Блондинка видала:
  - Ось так сталося розбирання.
  Руда мегера вiдповiла:
  - Ну, ти даєш Байден Марiя, такого я не очiкувала.
  Свiтловолоса войовниця вiдповiла:
  - Та надто вони смердять! Навiть нiс може згорнути.
  Вогняна диявола кивнула:
  - Тут я згодна! Давно не милися хлопцi.
  У другому блокпосту, розташованому з тилу дисциплiна, був слабшим, тому що хлопцi розраховували, що про раптовий вiзит начальства їх попередить перший пост.
  - Тепер третiй i пройдемося казармами. - запропонувала Путiн-Юлiана.
  Байден-Путiн заперечила:
  - Може одразу до аеродрому? Навiщо вiдволiкатися?
  Руда дияволиця вiдповiла:
  - Ми тiльки закладемо мiни, тут на блокпостах вони є. Цiлком у стилi Шварца. Пам'ятаєш фiльм "Командо".
  Блондинка-войовниця заявила:
  - Бойовичок не найгiрший, але ми дiдусевi "Арнi" вже переплюнули. Взагалi хотiлося менi самiй битися з термiнатором. Я б йому таке влаштувала, повiк мене пам'ятав - на тому свiтi.
  - Зважаючи на те, що душа безсмертна, одного столiття мало. - заявила Путiн-Юлiана.
  Третiй блокпост, найбiльший у ньому солдати дивилися телевiзор. Такий маленький, ще чорно-бiлий, але викликає захоплення. Ним йшов знаменитий фiльм "Ядерний кулак". Група комунiстiв робила чудеса, i серед них особливою кмiтливiстю видiлялися пiонери: хлопчик i дiвчинка, африканка та бiлий.
  Особливо вони цитували висловлювання Сталiна. А найбiльшого вождя показували, мабуть, найчастiше головних героїв
  Фiльм, незважаючи на пафос, був досить цiкавий. Байден-Марiя i Путiн-Юлiана, сунули нудному вартовому кинджал в око. Той захитався його потримали, залишивши у стоячому становищi. Пiсля цього укласти два десятки решти було справою не складної технiки. Для того що розважитись, дiвчина застрели з "безшумок", тiльки шiстнадцять людей, кожна по вiсiм.
  - Серiйне вбивство не найцiкавiший час! - помiтила Байден-Марiя.
  Вистрибнувши дiвчата, зчепилися з рештою. Вони дружно завдали ударiв, перевiрившись i високо стрибнувши. Били нiтрохи не слабшi за ломик. Зуби вилетiли i розсипалися разом iз краплями кровi.
  Путiн-Юлiана свиснула:
  - Гарнi хлопчики, я просто не знаю, що з вами робити, битися чи трахнути. Що, втiм, те саме.
  Байден-Марiя для рiзноманiтностi вбила свого партнера, ударом кiготь тигра, у серце. Путiн-Юлiана обiйшлася рубом долонi.
  - Так простiше та ефективнiше! - пояснила вона.
  Блондинка хихикнула:
  - Та ось телевiзор, який екран маленький, а сам великий.
  Руда войовниця агресивно помiтила:
  - Вiн важить кiлограм шiстдесят, не менше. Не найзручнiша махiна. Взагалi принцип телебачення досить складний, не одразу врубаєшся, як вiн працює. Є навiть версiя, що технологiя виробництва дiсталася вiд iнопланетян!
  Байден-Марiя вiдповiдно кивнула:
  - Таке цiлком можливо. Тепер його залишилося лише вимкнути, щоб не влаштувати пожежi.
  Путiн-Юлiана вдарила кулаком у екран i отримала сильну вiдповiдь електророзрядом.
  Руда войовниця в'янула:
  - Ти вже! Так боляче!
  Блондинка-термiнатор хихикнула:
  - А чого ти хотiла тисяча вольтiв?
  На кулаку Путiна-Юлiани виник пристойний опiк.
  - Ось так я мало не покалiчилася. - Дiвчина була готова гарчати вiд досади.
  Свiтловолоса войовниця тупнула босою нiжкою:
  - Тодi давай краще на вихiд, а то завиє сирена.
  Дiвчата залишили черговий очищений бункер. На слух i запах вони помiчали вартових. Навшпиньки пiдбиралися i раз легка смерть. Пiсля встановлення мiни. Казарма досить тiснi та жертв має бути багато. Крiм того дiвчата прикривалися мотоциклами та бронетранспортерами. Прокравшись пiд черевом Путiн-Юлiана, пролила бензину, пiдiйшла до цистерн iз пальним. Вартовi заснули мертвим сном.
  Руда пропищала:
  - Так буде набагато простiше.
  Пальне: гас, бензин, солярка, виявилися розлитi вулицею. Це мало викликати не жартiвливу пожежу. У центрi мiстечка стояла вежа, Байден-Марiя ховаючись у чагарнику, перебiгла до неї. Потiм, чiпляючись руками та пальцями нiг, пiднялася нагору.
  Вартовi пили каву i курили.
  Байден-Марiя тiльки й встигла сказати їм:
  - Привiт хлопцi. - Помах кинджалу i однiєю пiдсiчкою одразу три голови.
  - Сподiваюся, ваша карма не обтяжена вбивствами. - заявила дiвчина-святоша.
  Наступним кроком дiвчина спустилася i рушила до наступної вежi. Робота диверсанта потребує терпiння.
  На вулицю вийшов полковник, вiн явно хотiв вiдлити, що йому вдалося, i заразом впоратися з "вiдходником".
  Байден-Марiя пропустила його, можливо вирiшивши пощадити. Але тут полковник гукнув вартового:
  - Педро принеси пива!
  Той, певна рiч, не ворушився, його пiдтримував цвях, на який його насадила Путiн-Юлiана.
  Полковник прорепетував:
  - Ти що оглух, хочеш п'ятнадцять дiб гауптвахти.
  - Гаразд, я врятую тебе вiд головного болю. - Байден-Марiя метнула диск-бумеранг, що зрiзав голову, а потiм упiймала його рукою. - Ну, як полегшився красень.
  Полковник упав, щоб не пiднятися. Байден-Марiя забралася тим часом на iншу вежу. Тут її випадково помiтили, але, перш нiж солдат встиг скрикнути, дiвчина застрелила його з "безшумки". Потiм одним стрибком схопилася, нагору перебивши короткою чергою iнших.
  Пiсля чого блондинка пробурчала:
  - I тут порядок.
  Обидвi дiвчата дiяли, злагоджено, як механiзм скриньки. Пройшлися казармами i, нарештi, пiдiйшли до аеродрому, що найбiльш охороняється. Тут i справдi було багато зенiток, стояли вартовi, вежi, колючий дрiт пiд струмом. Посилена охорона мала запобiгти раптовому нападу з боку супротивника. Але варту несли дещо недбало. Видно було, що вартовi курили, вежi досить вiдкритi з двадцятимiлiметровими кулеметами.
  Байден-Марiя та Путiн-Юлiана вирiшили змiнити тактику. Зняли одяг з вартових, одягнулися самi. Натягли скрiпивши серце на босi, витонченi, засмаглi, дiвочi нiжки чоботи.
  - Маскування вимагає жертв! Тимчасових, але не менш тяжких, особливо для жiнки! Щоправда, не бiльше пластичної операцiї! - пiдвела пiдсумок Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя погодилася:
  - Цей запах солдатського поту вбиває мене!
  Тим не менше, одяглися i впевненою ходою, перемовляючись як п'янi, попрямували до комендатури. Байден-Марiя вiдчувала себе конем, Путiн-Юлiана награвала марш.
  Вартовi гальмували їх:
  - Куди треба!
  Руда мегера гаркнула:
  - Слухай термiново до головного командира, є термiнове повiдомлення.
  Крик у вiдповiдь:
  - Вiн спить!
  - Тодi передамо вам! - Дiвчата-термiнатори та колишнi президенти кинулися обiймати вартових, та отже тi не могли поворухнутися.
  Iншi вартовi кинулися до них i одразу полягли на мiсцi. Покiнчивши з охороною дiвчини, кинули гранати у кулеметнi вежi. Тиха фаза операцiї закiнчилася.
  Одночасно рвонули приставленi до казарм мiни. Спалахнуло пальне, виникла грандiозна пожежа.
  - Долоньки, долоньки! Де були у бабусi! - по-дитячому сказала Путiн-Юлiана. Розвiдниця дала чергу по солдатах, що вибiгали, i кинулася в гущу битви.
  Байден-Марiя помчала в iнший бiк. Почалася чергова вистава супербойовика, зачистка мiсцевостi.
  Путiн-Юлiана стрiляла одразу двох автоматiв мене обойми. Незабаром один iз них заклинив, i дiвчина його гнiвно викинула, прихопивши iнший. Знову розвiдниця мчала, як зiрка анiгiляцiї.
  - Б'ю у вбивствi я рекорди, мiй портрет на всiх обкладинках! Погляд сумний мiй i гордий, кiлер пристрасний у босонiжках! - Проспiла Путiн-Юлiана, її голос повнозвучний i сильний викликав жах, особливо через те, що слова звучали росiйською! - Менi зовсiм не набридло, вбивати з автомата! Розворот направо влiво, кров вирує водоспадом! Всiх на свiтi понiвечу, перетворю на вулкан я свiчку!
  Байден-Марiя пiдхопила:
  - Це росiйський спецназ, вiн винищує всiх зараз! А хто не здасться тим крантам, замочимо вас без суєти!
  - Замочимо вас без суєти! - простягла Путiн-Юлiана.
  Дiвчата пiдiрвали генератор струму, зануримо коридори у темряву. Їм це не заважало, а американцi та їхнi європейськi колеги почали стрiляти одне в одного.
  Байден-Марiя увiрвалася до кабiнету начальника генерала Лаудево. Той тримав у руках пiстолет. Побачивши чорношкiрого у формi, вiн усмiхнувся:
  - Що хочете сказати рядовий?
  - Я лейтенант! - Байден-Марiя вдарила супротивника ногою, що по руцi тримає зброю з такою силою, що в того виявилася, зламана кiстка. Вiд больового шоку генерал став осiдати. Дiвчина пiдскочила до нього, натиснула пальцями на шию, змусивши прийти до тями.
  Блондинка жорстко запитала:
  - Скiльки вас у мiстi?
  - Три полки! - вiдповiв той. Часто заморгавши, генерал спитав: - Ви, власне, хто?!
  Блондинка прочирiкала:
  - Гарячi росiйськi жiнки!
  Той здивувався:
  - I так схожi на афроамериканцiв.
  - Таким народилися, наша мати була надто темпераментною. - заявила напiвжартома Байден-Марiя. - Жити хочеш?
  Генерал випалив:
  - Звiсно!
  Блондинка строгим тоном промовила:
  - Тодi ти маєш зробити таке. - крикнути в ефiр слова. - На нас напали росiяни, переодягненi у форму КША, а багато хто загримувався пiд афро-американцiв. Зрозумiв!
  Генерал iз сумнiвом зазначив:
  - Тодi почнеться панiка, i мої хлопцi перестрiляють один одного.
  Байден-Марiя випалила:
  - Саме так!
  Сановник буркнув, задихаючись вiд страху:
  - Нi, я цього не пiду!
  - У тобi є жорсткiсть i водночас вiдданiсть уряду, але саме цим ти i небезпечний. Тож прощавай. - Байден-Марiя завдала смертельного уколу в лоб. - Щиро кажучи, можна було взяти тебе в полон. Це, мабуть, важче, але справедливiше.
  Дiвчина пострiлом вiдкрила сейф, прихопивши документи та грошi.
  - З хвацького собаки хоч шерстi клок! - Сказала вона. Пiдтягнула мiкрофон та iмiтуючи голос генерала прокричала:
  - На нас напала цiла ворожа дивiзiя у формi армiї КША, у них навiть особи в гримi, що легше було б прийняти за афро-американцiв. Стрiляйте та вбивайте їх з усiх знарядь!
  Прихопивши автомати iз гранатами, продовжила танець. Дiвчата-президенти практично не пробивалися, рухалися дуже швидко, i ворожi солдати не встигали їм вiдповiсти. Це була явно не рiвна сутичка.
  Щоправда, їх було лише двi, а ворогiв сотнi, вiрнiше навiть тисячi цiла дивiзiя - три полки. Чисельнiсть почасти компенсувала якiсть. Але в умовах панiки це навiть не допомагало.
  Вузьких коридорiв вiйська КША не могли цим скористатися. Ситуацiя була динамiчною, коли жодна зi сторiн не має переваги, але перемагає якiсну перевагу. Тим не менш, дiвчата теж втомилися, не лише фiзично, а й психологiчно. Адже неприємно бачити стiльки трупiв, це справляє дивне враження, особливо якщо їх ти вбиваєш. А кровi багато, дуже багато. Дiвчата занурювали в них чоботи, залишаючи червонi слiди. Iнодi попадало в обличчя.
  Путiн-Юлiана раз у раз злизувала солону рiдину. Вiдчуття було змiшаним, кров, як вiдомо у великiй дозi п'янить не гiрше за вино. Байден-Марiя, коли кров потрапляла їй на язик, просто сплювала i ревла:
  - Це огидно.
  Путiн-Юлiана вiдповiла:
  - Кожен труп - це збережене дорогоцiнне життя росiйського солдата. Подивися на це з такої точки зору.
  - Думаючи про це вiдчуваєш полегшення. - погодилася Байден-Марiя.
  - Борг перед Батькiвщиною найкраще виправдання непристойному вчинку, будь-яка пiдлiсть свята, якщо продиктована мiркування патрiотизму! - заявила Путiн-Юлiана. - I нiхто проти цього не заперечить.
  Закiнчивши знищення вишок, перебивши бiльшу частину солдатiв, дiвчата вибiгли на злiтно-посадкову смугу. Там розташовувалися не менше двох десяткiв гелiкоптерiв i три реактивнi винищувачi. Путiн-Юлiана озирнулася, вдивившись у палаюче мiсто.
  Воїтелька зазначила:
  - Тут твориться iсторiя.
  - Нами! I вiдчуваєш гордiсть. - Байден-Марiя кинула прихоплену (ось бiдолахи, навiть померти гiдно не дадуть) у вбитих солдатiв гранату пiдiрвавши вертолiт.
  Руда войовниця з iронiєю вiдзначила:
  - Обережнiше Байден-Марiя. Ти пошкодиш крутий гелiкоптер "Червоний Сталiн"!
  Блондинка-термiнатор хихикнула:
  - I тут Сталiн, та ще й червоний. Зовсiм оскаженiли. Хоча нi, його називають "Крилатий Коба".
  Вогняна диявола хихикнула:
  - Ну так! А сенс той самий!
  Вертолiт "Крилатий Коба", був краплеподiбної форми з двома великими та трьома маленькими пропелерами. Зброя в ньому була вдосталь, ракети, авiацiйнi гармати, кулемети.
  Дiвчата, жбурляючи гранати, пiдбiгли до нього. Треба було поспiшати. Якнайшвидше покiнчити з ворогами. Вертольоти та винищувачi яскраво палали, снiп вогню загрожував охопити й машину "Крилатий Коба". Дiвчата вiдчинили дверцята, прихопленими в кабiнетi генерала ключами. (Байден-Марiя розумiє дуже швидко, i яким би не був гарячим бiй, навiть цю дрiбницю не проґавить). Схопилися всередину, тут Путiн-Юлiана сказала:
  - Тут десь сховалася людина, по запаху чую.
  Байден-Марiя пiдтвердила:
  - Вiн, зважаючи на все, ще дуже молодий, досить чистоплотний i бiлий. Вилазь швидше, а то вуха надеремо.
  Хлопець вилiз. Вiн був у льотнiй крутцi, зовнi крихкий, майже хлопчик. На рум'яному обличчi жодного волосся. Англiйською вiн сказав:
  - Не вбивайте мене, я готовий вам допомогти.
  Руда войовниця загрозливим тоном запитала:
  - А ти хто такий?
  Хлопчик впевнено вiдповiв:
  - Пiлот! Артур Клейн.
  Блондинка запитала:
  - Нiмець?
  Хлопець похитав головою:
  - Нi! Американець, щоправда, iз числа бiлих. Щоправда, попри формальну рiвнiсть комунiстичний режим, зробив нас людьми другого сорту. А ви, мабуть, росiяни.
  Путiн-Юлiана вишкiрилася:
  - Чому ти так думаєш?
  Хлопчик вiдповiв:
  - Знищуєте ворожу технiку причому хвацько. Крiм того, вашi рухи для африканцiв надто вже швидкi.
  Байден-Марiя вiдповiдно кивнула:
  - У цьому випадку ти маєш рацiю. Ну гаразд наш хлопчик злiтаємо.
  Хлопець впевненим томним вимовив:
  - Введiть код 2495057640 GHSOW. Iнакше вертолiт вибухне.
  - Не дуже погано вигадано, а ти особисто, що тут робиш. - запитала Путiн-Юлiана, набираючи код i заводячи мотор.
  Хлопчик зi знiяковiлiстю промовив:
  - Бачите менi всього шiстнадцять рокiв, точнiше навiть трохи менше, i я красивий.
  Руда мегера вiдповiдно кивнула:
  - Згоднi з цим, мордочка гарненька.
  Пiдлiток, червонiючи i здригаючись, вiдповiв:
  - Старшi солдати мене домагаються, особливо африканцi, хочуть опустити, запидарасити зробити блакитним!
  Блондинка погрозливо промовила:
  - Буває таке! За це мало вбити.
  Хлопчик запинаючись, додав:
  - Так ось у казармi менi загрожує темна, тож я ночую тут.
  Вертолiт "Червоний Коба" завiвся i злетiв. Вiн вiдривався вертикально, не вимагаючи смуги, броня була темно-блакитна, роблячи машину майже непомiтною у нiчному небi.
  - Дивно! - сказала Байден-Марiя. - Що тебе фактично дитину взяли служити в армiю та довiрили сидiти у такому вертольотi.
  Хлопець усмiхнувся:
  - Бачите у мене феноменальна реакцiя i великi здiбностi. Окрiм африканцiв виходять не важливi льотчики, тому в авiацiю часто набирають бiлих. Я зокрема любив жонглювати, мене помiтили та вiдправили в авiацiю. Потiм їх вразило, як швидко блондин схоплює на льоту, що командування довiрило менi цей вертолiт для випробувань.
  - Чудово! - зазначила Байден-Марiя.
  Гелiкоптер пiднiмався все вище i вище. Його нiхто не переслiдував, мабуть, не до цього було. Путiн-Юлiана запропонувала:
  - Давай спустимося нижче i станемо невидимими для радарiв.
  Хлопець погодився:
  - Що це чудова думка.
  Руда суворо вiдповiла:
  - У тебе всi думки чудовi.
  Палаючий мiсто з рудими, що рвуться в небо, язиками полум'я, залишилося далеко позаду. Було лише чути, як рвуться снаряди, мабуть, детонували боєприпаси.
  Вже стало свiтати. Вдалинi на сходi, куди вони летiли, з'являлися вiдблиски свiтла.
  Зоря ще боязка була червоною, видно тiльки краєчок, а на душi вже веселiше. Починає покриватись рожевим вiдблиском трава. Що б не потрапити пiд удар вони летiли над самою кручею, де неможливо рухатися технiкою i лише iнодi сидять снайпера. Байден-Марiя запустила радiопередачу, дiвчина вимовила, чiтко карбуючи слова:
  - Завдання успiшно виконане! Склад знищено, противнику завдано величезних збиткiв, убито багато десяткiв тисяч солдатiв. Зараз ми летимо на захопленому винищувачi "Крилатий Коба", чекаємо на можливiсть сiсти! Це наше особисте прохання, потрiбно зберегти для Росiйської армiї таку цiнну машину.
  Через хвилину була вiдповiдь:
  - Летiть до того аеродрому, з якого стартували. Це убереже вас вiд можливого непорозумiння.
  - Спасибi! - промовила Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана тим часом запитала юнака:
  -А Як вам там живеться?
  Пiдлiток машинально запитав:
  - У КША?
  Руда войовниця, пiдморгнувши вiдповiла:
  - Так! Адже як мешкають у сучаснiй Росiї, ти не знаєш.
  Юнак охоче вiдповiв, поправивши бiлобрису чубок своїх пишних як у дiвчини волосся:
  - Як сказати, якщо вiрити офiцiйнiй пропагандi, то краще у всьому свiтi немає. А якщо реально, то як у в'язницi. Живемо ми фактично у казармi з раннього дитинства. З трьох рокiв нас вчать опадати в пiсочницi, привчають до працi. Взагалi , як дивно, начебто працюємо багато, плани виконуються та перевиконуються, а багатьох елементарних речей немає у магазинах. Модного одягу не дiстати, продукти за картками, що понад це коштує дуже дорого. Нас бiлих хлопчикiв узагалi виховували у вiдривi вiд батькiв. Жили ми у табори. Спочатку як малi сталiнцi, навчалися та працювали, потiм стали пiонерами. У казармi нас часто пороли. - Юнак ковтнув з фляги продовжив iз запалом говорити.
  -Вiльного часу для iгор не було. Ходили всi в однаковому одязi кольору хакi, причому до морозiв босонiж. Нiбито щоб загартувалися i не хворiли. Ну а якщо захворiв, то не уникнути порки. I взагалi пороли з найменшого приводу.
  Юнак стягнув комбiнезон, не дивлячись на худорлявiсть, вiн був жилистий, i видно, що здатний дати здачi. На спинi й справдi були слiди батогiв та гумових шлангiв.
  - Так виглядає жахливо! - погодилася Байден-Марiя.
  Руда войовниця впевнено заявила:
  - А, на мою думку, хлопчик молодець, у таких умовах вижити може не кожен. Але загалом КША є незадоволенi?
  Пiдлiток впевнено вiдповiв:
  - Я думаю, вистачає, зокрема й у верхах. Принаймнi арешти йдуть безперервно. Постiйно чуєш, когось взяли. Навiть серед нас малолiток були арешти, зазвичай пiсля них дiти зникали або вирушали на урановi копальнi. Лише один хлопець повернувся, скоєним iнвалiдом, i невдовзi помер. Але перед цим встиг розповiсти багато страшного. Втiм, наше життя мало чим вiдрiзнялося вiд в'язницi.
  Путiн-Юлiана зауважила:
  - Таким чином, все йшло своєю чергою. Подiбний режим - це мерзота.
  - Збочений комунiзм, гiрше збоченого капiталiзму - у строю голови рубати легше та зручнiше скосити чергою! - помiтила Байден-Марiя. - Але не треба звинувачувати у всьому Сталiна. Тут зiграло роль середовище. Якщо росiйський народ сам собою святий i схильний поважати правлячу особу, то Америцi з її вiчною демократiєю, диктатор неспроможна, стати катом.
  Руда войовниця впевнено вiдповiла:
  - А його й не звинувачую! Визнаю його великою людиною! Для своєї країни вiн досяг приголомшливих результатiв. Прийняла Росiю iз сохою, а залишив iз водневою бомбою!
  Взагалi, це мiй улюблений правитель, а навiть на його адресу склала.
  Путiн-Юлiана зробила паузу i прочитала, з придихом:
  У важку годину нас окрилив,
  Зробивши волю мiцнiшою стали...
  Вiд чуми визволив свiт
  Дорогий товаришу Сталiн!
  
  У багатьох образах мiряв,
  У всесвiтi нескiнченної...
  Шлях нам вiрний ти вiдкрив-
  Вказавши його навiчно!
  
  Описати не в змозi склад,
  Який великий твiй генiй!
  Ти таке зробити змiг,
  Честь та розум поколiнь!
  
  Ти пiднiсся вище зiрок,
  Яскравiше сонця людям свiтиш!
  Правду iстину донiс,
  Сiючи мудрiсть на планетi!
  
  Духом нацiя сильна,
  Мiцнiє Батькiвщина-Росiя!
  У столiттях славиться країна,
  Сталiн наш герой-мiсiя!
  Хлопець скривився, глибоко зiтхнув:
  - Я знаю росiйську мову. Вам не здається, що спiвати таке, пiсля того як Сталiн наказав завдати ядерного удару по Росiї, блюзнiрсько.
  Путiн-Юлiана замотала головою:
  - Ми з iншого свiтобудови. Тож у нашому свiтi Сталiн колись правив нашою країною. У цьому нiчого дивного.
  Пiдлiток пропищав:
  - Ось як? А у нас фантастику заборонено читати, крiм тiєї, яку написав особисто Сталiн.
  Руда войовниця здивувалася:
  - Сталiн фантаст?
  Хлопчик не зовсiм впевнено вiдповiв:
  - Може не сам пише, але має книжки про майбутнє. Як добре буде за комунiзму i як його вплив пошириться на весь всесвiт. Там навiть космiчнi битви описуються. Щоправда, ми їх вивчали на уроках полiтiнформацiї.
  Путiн-Юлiана, схоже, анiтрохи, не здивувалася, тiльки повела не по-жiночому широкими плечима.
  - Гiтлер теж був свого роду фантастом. Висунув теорiю порожньої Землi.
  . РОЗДIЛ Љ 12.
  Юнак з гнiвом промовив:
  - Гiтлера зазвичай зображають дурником, але я ним згоден?
  - У чому ви прийшли до спiльного знаменника? - здивувалася Байден-Марiя.
  Пiдлiток агресивно випалив:
  - У тому, що негри є неповноцiнною нацiєю, i має пiдкорятися бiлим.
  Дiвчата-войовницi негативно замахали головами:
  - Нi, нi в якому випадку. Усi раси рiвнi. Чорнi найдавнiша раса на Землi, чудовi, розумнi люди. Африканцi нiчим не гiршi за бiлих.
  Юнак агресивно вимовив:
  - А чому такi жорстокi?
  - Середовище винне та виховання. Свого часу з вини Гiтлера та фашизму, освiчений та культурний нiмецький народ, який дав свiтовi безлiч поетiв, письменникiв, композиторiв, учених, опустився до звiрячого стану. - заявила Байден-Марiя.
  Путiн-Юлiана жорстко заявила:
  - Тож нiколи не кажи, що якась раса погана, а iнша гарна.
  - Я запам'ятаю це! - зовнi погодився пiдлiток, хоча погляд продовжував висловлювати невдоволення.
  Блондинка-термiнатор пискнула:
  - Ну, дивно, а поки що полiтаємо!
  Руда войовниця заявила:
  - Ми вже прилетiли, Байден Марiя спускаємося.
  Пiдземний аеродром був ледь помiтно вiдкритий i гелiкоптер "Крилатий Коба" пiрнув туди. Мабуть, як легко повертається машина. Не дивлячись на низьку стелю Путiн-Юлiана, виконала мертву петлю:
  - Ось так, танцюємо гопак!
  Їх зустрiли iз квiтами. Постелили триколiрний килим. Серед тих, хто був на майданчику, вирiзнявся величним виглядом, маршал Василевський. Вiн особисто потиснув дiвчатам руки. Подякував за подвиги.
  Прославлений полководець iз захопленням промовив:
  - Ми вже надiслали телеграму президенту Жукову. Вiн вiдповiв нам, що нагородить золотими хрестами героя Росiї.
  - Чудово, а орден "Перемога" дадуть? - не цiлком тактовно запитала Путiн-Юлiана.
  Маршал Василевський з похмурим виглядом повiдомив:
  - Нi, це тiльки для полководцiв. Щоправда, вам ще можна вручать орден Андрiя Первозванного. Що саме собою дуже почесно. Правда, Жуков не дуже щедрий на нагороди, так що багато я вам не гарантую. А у званнi я вас пiдвищую до рiвня капiтанiв. Бiльше без санкцiї Мiнiстра оборони не можу.
  - Ну що ж! Були простими лейтенантами, а стали капiтанами, минаючи ступiнь старшого лейтенанта, дуже непогано. - заявила, весело пiдморгнувши Байден-Марiя.
  - Звичайно, враховуючи наш вiк хороший початок кар'єри. - погодилася Путiн-Юлiана. Хоча двi нашi диверсiї дуже вплинули на перебiг вiйни.
  Байден-Марiя хитнула головою i додала:
  - Просто колосально!
  Маршал Василевський згiдно кивнув:
  - Ви маєте на увазi кинуту атомну бомбу. Так це викликало у наших ворогiв справжнiй шок. Ми ще навiть не порахували кiлькiсть загиблих ворогiв.
  - А пiд землею вибухнуло? - запитала Путiн-Юлiана.
  - Та вибухнуло. - Прилади зафiксували два атомнi вибухи, причому пiдземний був набагато потужнiшим. Так що можливо, коли збитки оцiнять повнiше, вас нагородять щедрiше.
  - Творити добро заради вiтчизни найкраща нагорода для росiйської людини! - не втрималася вiд пафосу Байден-Марiя.
  Уславлений полководець згiдно кивнув:
  - Ну, добре ми це врахуємо. А поки що до ваших послуг генеральськi апартаменти. Можете прийняти ванну та вiдпочити.
  - Давно мрiю помитися пiсля "америкосiв". - сказала Путiн-Юлiана i закотила очi представивши як її жадiбно обiймають чорношкiрi воїни. Байден-Марiя подумала, те саме, але етично промовчала.
  Дiвчат вивели з пiдземки, посадили в "Мерседес" та вiдвезли до готельного номера. Незважаючи на те, що вiн знаходився в бункерi, тим не менш, був дуже навiть не дурний. Тут свого часу вiдпочивали почеснi нацисти. Бiля входу барельєф iз левами, статуя Бiсмарка. А також кiлька фiгуристий нiмф iз фiговим листком навколо стегон. Серед нових портретiв, царя Петра Першого, Миколи Другого, Iвана Грозного, Брусилова, Денiкiна та першого всенародно обраного президента Колчака. Розкiшнi кiмнати, позолота, кришталь, килими i навiть у номерi телевiзор зi срiбним корпусом. Декiлька кiмнат, i не великий басейн.
  Красивi, мускулистi дiвчата скинули камуфляж i поринули в нього оголенi та чудовi. Вони змили з себе грим i насолоджувалися теплою водою. По краях басейну росли маленькi пальми та навiть екзотичнi на фрукти.
  - А тут чудово, ось навiть апельсини є. - Путiн-Юлiана зiрвала плiд.
  - Гiтлер був вегетарiанцем. Це не надто погано, якщо твiй органiзм привчений з дитинства, але в зрiлi роки добровiльно вiдмовитися вiд м'яса не найкраще рiшення. Органiзм багато втрачає. Зокрема навiть постам, треба ставитись дуже обережно. - заявила Байден-Марiя.
  - Спати не хочеш? - запитала Путiн-Юлiана.
  Блондинка-термiнатор щиро вiдповiла:
  - Поки немає! Потрiбно скинути збудження та й взагалi стiльки подiй. Нам багато часу для сну не потрiбно.
  Руда войовниця, хтиво скелячись, заявила:
  - Найкраще розслабитися iз мiцним хлопцем. Може, покличемо охоронцiв, вони нас заспокоять.
  Свiтловолоса войовниця буркнула:
  - Ти маєш на увазi секс?
  Путiн-Юлiана пiдтвердила:
  - А що ще! Нам потрiбна зарядка.
  Байден-Марiя хихикнула:
  - Тiло твоє Путiн-Юлiана, можеш з цим чинити, як хочеш. Я ж хочу, хоча б коротко, ознайомитися з iсторiєю сучасної Росiї. Що за країна та якi подiї в нiй вiдбулися.
  Руда войовниця примружилася:
  - Ми вже знаємо?
  Блондинка-войовниця помiтила:
  - Деякi подробицi з'ясувати не заважає.
  Байден-Марiя пiдiйшла до полицi, де спецiально позначено iсторичну лiтературу. Перехрестилася, взяла до рук книгу "Новейшая iсторiя Росiйської держави" i почала читати.
  Загалом це було цiкаво переглянути подiї. До Жовтневого перевороту рiзниця була невелика. Ледве варiювалися роки правлiння царiв. Зокрема, Катерина правила на сiм рокiв менша, а Павло на стiльки ж бiльше. Омелян Пугачов зумiв узяти як Казань, а й Нижнiй Новгород. Стiнька Разiни загинув у бою, уникнувши тортур i болiсної страти. Iван Грозний став жертвою замаху, того ж 1584 року. Але загалом усе сходилося. Навiть межi Росiйської Iмперiї тi самi. Росiя розширювалася практично з кожним царством, якщо не вважати безглуздого продажу Олександром Аляски, i добровiльної поступки Гавайських островiв. Лише один цар-невдаха Микола втратив стать Сахалiну.
  Сутичка з Японiєю, хоч i була програною, причому це єдина за всю iсторiю Росiї вiйна, в якiй росiяни не виграли жодної битви: показала героїзм. Особливо оборона Порт-Артура: за вiсiм мiсяцiв японцi лише вбитими втратили понад сто шiстнадцять тисяч. У цiлому втрати вбитими за всю вiйну у Японцiв навiть були трохи вищими, щоправда, у полонене спiввiдношення майже двiстi тисяч росiян проти трохи бiльше двох тисяч японцiв було не особливо сприятливим. З iншого боку, Японiя була виснажена. Якби не революцiя в Росiї її добили б.
  Потiм Столипiн, бурхливе вiдродження, перерване вбивством та першою свiтовою вiйною.
  Байден-Марiя повернулася до Путiна-Юлiана i промовила:
  - Майже всi, як у нас. Навiть дивно.
  Руда войовниця вiдзначила:
  - Що дивуватися, тiльки ось гiгантськi павуки, i жаби з лисячими мордами логiчну картину руйнують. Хоча можуть бути схожi практично атоми до атома всесвiту. Тiльки з одним нюансом нас там немає.
  Байден Марiя продовжила читання;
  Перша свiтова вiйна йшла зi змiнним успiхом. З боку росiян були поразки та перемоги. Особливо славним був Брусилiвський прорив. Нiмецько-австрiйськi вiйська втратили понад пiвтора мiльйона вбитими i пораненими, понад пiвмiльйона полонених. Подiбний успiх виявився можливим завдяки полководницькому таланту Брусилова. Вiн наказав готувати наступ одразу в одинадцяти мiсцях. Головне та другоряднi напрямки. Розкрити де планується основний удар у цьому випадку на Буковинцю не вдалося.
  Тодi австрiйцi стали чекати на артпiдготовку, де кiлька дiб стрiлятимуть росiйськi гармати там i пiдуть у прорив. Але артпiдготовка тривала лише кiлька годин завдяки гарнiй розвiдцi. Крiм того, чотиримоторний бомбардувальник "Iлля Муромець", рiвних якому не було створене пiд час усiєї першої свiтової вiйни, добре себе виявив. При бомбовому навантаженнi в двi тонни, ця машина скидала вантаж прозваний "великоднi яйця" з маленьких бомб. Якби у росiйських таких машин бiльше вiйну закiнчили б набагато ранiше i не було б революцiї.
  Загалом Росiя втратила вбитими у мiсцi з турецьким фронтом мiльйон чотириста, полоненими майже мiльйон двiстi, але бiльшiсть припала на сiмнадцятий рiк, коли солдати, розбещенi тимчасовим урядом i бiльшовиками, здавалися полками. Втрати ворогiв туркiв, австрiйцiв та нiмцiв убитими приблизно тi самi, а полонених було взято близько двох мiльйонiв. З понад мiльйона шестисот тисяч австрiйцiв.
  Таким чином, вiйна росiянами вигравалася. На початку сiмнадцятого року росiйська армiя налiчувала десять мiльйонiв солдатiв i перевершувала своїх супротивникiв утричi. Виграти вiйну завадив вiйськовий переворот, прозваний Лютневою революцiєю. Пiсля того як тимчасовий уряд скасував колишнi порядки, запровадив виборнiсть командирiв, скасував причастя та вiддачу честi дисциплiна в армiї рiзко впала. Зiграла свою роль пропаганда: свiт за всяку цiну i з боку рiзних екстремiстiв, у тому числi бiльшовицьких. Послiдували поразки в Галичинi, Румунiї, навмисне здавання Риги. Провал контрперевороту з боку Корнiла i, нарештi, революцiя. Навiть дата спiвпала i пострiл "Аврори". Згодом громадянська вiйна. Ось тут уже були вiдмiнностi. Зокрема, в результатi замаху Ленiн був трохи подряпаний, хоча в реальнiй iсторiї його лише легко зачепило.
  Це наводило на певнi мiркування. Чи не було замаху, що скоротило життя Iллю пов'язане з внутрiшньою боротьбою за владу. Крiм того , терористка Каплан, як вiдомо, була напiвслiпою i навряд чи могла зробити прицiльнi пострiли. Тобто тут загадок не менше, нiж у вбивствi Кеннедi. Зокрема, отруєнi кулi чи нi, також експерти розходяться. Справа Ленiна взагалi темна, чому ще не старий, зовсiм ще недавно повний сил i скаженої енергiї людина перетворилася на подобу трупа, що ходить. Загадок повним-повнiсiнько. Як би там не було, втративши Царiцин, бiльшовики пiд командування Троцького завдали контрудару i зайняли Казань, Симбiрськ, Самару.
  Але досвiдчений полководець Колчак зумiв перехопити iнiцiативу. Талановитий воєначальник, розгромив вiйська Тухачевського та Фрунзе. Тi, порiвняно з ним, були повнi дилетанти. Крiм того, на вiдмiну вiд попередньої вiйни Колчак за порадою вiдомого лiвого есера Туполєва видав декрет про передачу землi селянам. Це був сильний хiд, який запобiг масовим повстанням селян у тилу Колчака, що вiдвернули значнi сили бiлогвардiйцiв. У реальнiй iсторiї Туполєв був убитий невiдомим. Далi пiд Казанню основнi сили червоної армiї були оточенi та знищенi, мiсто впало. Посилилися суперечностi серед бiльшовицької верхiвки. Троцький зчепився з Бухарiним, i зненацька проти нього виступив Ленiн. Найталановитiшого бiльшовика усунули, а без нього вiйськова машина повнiстю розладналася.
  Сам Ленiн у вiйськовiй сферi даремно не мав. Один за одним впали Нижнiй Новгород, Рязань, Москва. Лише у Петроградi кипiли бої, а країна досить швидко прийняла бiлу гвардiю. Ленiн втiк за кордон до Нiмеччини. Там вiн зв'язався з Тельманом, написав десятитомник спогадiв про революцiю i загинув за Гiтлера в нiч довгих ножiв. Троцький зник у Мексицi, потiм, коли там прийшли до влади комунiсти, зник у Бразилiї. Живий вiн чи нi, невiдомо. Щоправда, прихiд до влади Сталiна привiтав, але на пропозицiю приїхати вiдповiв вiдмовою. Написав про Сталiна восьмитомник, щоправда, з чуток вождю вiн не сподобався. Байден-Марiя помiтила:
  - Цiкаво було почитати, Троцький про Сталiна. Та й спогади Ленiна дуже цiннi.
  Путiн-Юлiана зiтхнула:
  - Всi ми розумнi заднiм числом. А я чесно визнаю, думала, що на цьому свiтi Троцький втiк до Сталiна. До речi, якби бiльшовики перемогли, то Троцький був правителем бiльшовицької Росiї.
  Блондинка-святоша заявила:
  - Згодна. Свiт змiнився, а що стало з Керенським, треба подивитися. Ах та вiн повернувся в Росiю, мешкає в Казанi i досi живий.
  Руда войовниця логiчно заявила:
  - От i у нашому свiтi прожив до 1970 року. Нiчого дивного у цьому немає.
  Путiн-Юлiана приєдналася до читання багатотомника. У ньому розповiдалося докладно, зокрема описувалися вiйськовi операцiї, рiзнi iнтриги, тактичнi ходи. У 1920 роцi перемiг сорокачотирирiчний Колчак.
  - Вiн гарний чоловiк, дуже виразне обличчя. - помiтила Байден-Марiя.
  Руда войовниця вiдзначила:
  - I вiдважний, полярнику, прославився ще пiд час росiйсько-японської вiйни.
  Пiсля чого продовжила читання:
  Колчак був прихильником сильної президентської влади. А ось до монархiї охолонемо.
  Запам'яталася його фраза: Цар згодом може постарiти - тiльки народ завжди юний, цар може бути занадто юний - тiльки народ завжди зрiлий, цар може збожеволiти або народитися дурнем, але мудрiсть народу безсмертна! Тому нехай люди, а не слiпий випадок вирiшують, кому ними правити!
  - Мудрi слова! - погодилася Путiн-Юлiана.
  Правлiння Колчака було успiшним. Росiя розвивалася бурхливо, було проголошено НОЭ - Нацiонально орiєнтована економiка. Поєднання ринку та плану. Вдалося придушити сепаратизм Польщi та Фiнляндiї, списання значної суми боргiв насамперед вiдсоткiв, нацiоналiзацiя нiмецьких пiдприємств. Найсильнiшими ходами стало введення державної монополiї на нафту, газ, вугiлля, золото, i всi цiннi елементи. У країнi був дiєздатний парламент, де бiльшiсть мала партiя Колчака "Священна Росiя". Країна мала найвищi у свiтi темпи економiчного зростання. Завдяки плановим принципам економiки, а також багатим природним ресурсам, велика депресiя не дуже вдарила по Росiйськiй економiцi. А ось мiж Росiєю та Японiєю спалахнула нова вiйна. Приводом стало створення в 1930 марiонеткової Маньчжурської держави, на чолi з iмператором. Японiя хотiла пiдкорити весь Китай, Монголiю, i про Росiйськi пiвнiчнi провiнцiї Маньчжурiї.
  Треба сказати, що народ, i генерали хотiли цiєї вiйни. Рана двадцяти п'ятирiчної давностi, коли Японiя перемогла, була ще дуже свiжа, особливо у серцях вiйськових. Пам'ятав її i Колчак, котрий бився з Японцями. Те, що в США та Британiї вибухнула криза була на користь Росiї, цим країнам не до Далекого сходу. Верховним головнокомандувачем далекосхiдних вiйськ став талановитий i досвiдчений генерал Денiкiн. Вiн i у всесвiтi Путiна-Юлiани, Байдена-Марiї, ледь не взяв Москву, дiйшовши Тули. Тiльки багаторазова перевага супротивника завадила перемозi. Крiм Денiкiна, висунулися барон Врангель та молодий Скобелєв. Вiйна почалася з того , що загартованi першою свiтовою та громадянською вiйною росiйськi частини, завдали поразки японської армiї генерала Кияко! Японцi пiшли в самогубну атаку, захлинулися, а пiсля корпусу генерала Скобелєва зайшов їм у тил. Треба вiддати належне воїнам країни сонця, що сходить. Билися вони дуже мужньо. П'ять разiв ходили в атаку, при цьому Кияко був убитий. Втративши понад сто тридцяти тисяч убитими, у полонi виявилося лише трохи бiльше трьох тисяч переважно поранених японцiв. Багато хто не зупинявся перед харакiрi.
  - Оце розумiю доблесть! - заявила Путiн-Юлiана. - Чим випробовувати ганьбу полону вiдразу в рай вiрнiше крутiше вони стають богами.
  Байден-Марiя з iронiєю вимовила:
  - Гарну релiгiю вигадали японцi. Не треба дотримуватися закону Божого, а пiдiрви себе i потрапиш на кшталт Олiмпу.
  Руда войовниця енергiйно заявила:
  - У цiй битвi вперше вiдзначився, молодий прем'єр-майор Жуков, вiн i в першу свiтову вiйну дiстався офiцера. Вiдразу йому вдалося взяти в полон генерала Ноги. За це вiн був вiдзначений золотим хрестом та званням героя Росiї.
  Полковник Василевський учасник громадянської вiйни за бiлої гвардiї, також виявив героїзм, будучи нагородженим орденом слави.
  Верховним головнокомандувачем Японських вiйськ став Ямамото. Вiн спробував блокувати Владивосток iз моря. Одночасно кулак армiї країни вранiшнього сонця зробив спробу захоплення пiвнiчного Сахалiну. Росiяни билися героїчно. В атацi брали участь новi японськi танки Чи-ха-та. Проти них використовувалися пляшки iз запалювальною сумiшшю, а також протитанкова артилерiя. Особливо уславилася батарея Юхима Костильова. Вiдбиваючи атаки переважаючих сил, бiйцi, незважаючи на загрозу кулеметного та гарматного вогню, пiдпустили танки ближче. Дали залп майже впритул, вiдриваючи снарядами башти. Потiм у спантеличених японцiв полетiли пляшки iз запалювальною сумiшшю. Крiм того, проти танкiв застосували хитрi мiни iз замаскованими баками пального. Японiя втратила бiльше ста танкiв, атаку пiхоти захлинулась.
  - Ось провалився вузькооким Банзай. - заявила Байден-Марiя.
  Руда войовниця енергiйно вiдзначила:
  - Все добре що добре закiнчується.
  Росiяни, виявляючи звитягу, змогли вiдкинути ворога, встоявши перед агресором. Наступним епiзодом була спроба Японiї потопити Росiйський флот. Росiяни були напоготовi i вiдбили ворожу атаку з великими втратами. Тут зiграли свою роль пiдводнi човни. Вони за один день потопили два японськi лiнкори, шiсть крейсерiв, вiсiм фрегатiв, i два десятки мiноносцiв. Але найбiльшим ударом була загибель першого збудованого в Японiї авiаносця. Пляска була серйозною.
  Наступна велика сухопутна битва вiдбулася бiля столицi Маньчжурiї, перейменованої японцями Х'ю-Токiо. Позицiї були трохи на пiвнiч вiд тих, де двадцять п'ять рокiв тому генерал Куропаткiн, програв найбiльшу битву тiєї фатальної вiйни. Тепер командувачем був Денiкiн. Лiнiя фронту розтяглася на двiстi кiлометрiв. По обидва боки зiбралося по мiльйону солдатiв. Пролунала найбiльша битва. Денiкiн використав тактику Брусилова, основний удар по флангах. Крiм того, росiйським вдалося досягти тактичної раптовостi внаслiдок двомiсячного протистояння. Крiм транссибiрської магiстралi, було побудовано пiвнiчна гiлка до Магадана, отже постачання росiйських вiйськ було хорошим. Крiм того, у хiд пiшли танки. Зокрема танк "Микола" - 2, вiн перевершував японськi у бронюваннi, озброєннi, ходових якостях. Надходили також новi досконалiшi лiтаки.
  - Правильно! У Росiї вперше додумалися встановити на аероплан кулемет, що було зроблено. - заявила Байден-Марiя.
  - Не такi ми були й вiдсталi. - погодилася Путiн-Юлiана.
  Щодня перед штурмом росiяни включали звуковi системи, що iмiтують шум двигунiв, випускали ракети. Зрештою японцi настiльки звикли до цього, що не реагували. Так що потужний удар i артпiдготовка з димової завiскою, що послiдувала, потрясла самураїв. Вiйська зiм'яли фланги, прорвавшись до центру. Проте бiй був дуже важким.
  Тут втiм, допомогло те, що японцi часто замiсть того, щоб спокiйно сидiти в окопах переходили в самогубнi, захлинаючi контратаки. Бiй був на диво запеклим, деякi висоти п'ять разiв переходили з рук в руки. Нарештi вдалося зiмкнути кiльце, оточивши основнi сили супротивника. Бiй тривав два тижнi, i японцi втратили вбитими, пораненими i взятими в полон понад сiмсот тисяч. Цього разу i полонених було понад сто тисяч. Хвалена самурайська стiйкiсть похитнулася.
  - Теж японцi здаватимуться. Ось до чого боягузливе плем'я, хочуть стати богами, але при цьому трясуться за життя. - виразила Путiн-Юлiана.
  - Може, розумiють, що їхнi претензiї на божество є далекими вiд реальностi. - помiтила Байден-Марiя.
  Руда дияволиця пiдколола:
  - Як i твоя вiра у бiблiйнi казки.
  Войовниця-блондинка примирливо сказала:
  - Не лаятимемося, енциклопедiя велика.
  Байден-Марiя продовжила стислий виклад.
  Наступним етапом операцiї стала облога Порт-Артура. Японцi сильно змiцнили легендарне мiсто. Особливо у найвужчому районi пiвострова. Це робило завдання штурму особливо тяжким. У умовах росiйськi пiшли на хитрiсть. Пiдводнi човни завдали поразки японському флоту, частина армiї пiд прикриттям димової завiси через пантовi переправи, дрiбнi судна обiйшла лiнiю ворожої оборони, вiдрiзавши японськi сили.
  Штурм був нiчний, що ускладнювало вiдображення атаки. Одночасно в центрi мiста було випробувано ноу-хау вiйни: висадка десанту. А майбутнiй маршал Василевський придумав при скиданнi на голови супротивника активно використовувати опудало, тому що добре пiдготовлених десантникiв не вистачало. У японцiв це поряд iз завиваннями сирен викликало панiку. Iдею сиренами пiдказав Жуков. Мiсто, яке вони брали в облогу вiсiм мiсяцiв, було взяте за три днi. Вражаюча перемога, над бiльшим двохсоттисячним гарнiзоном. Василевський став генералом.
  Населення Кореї з радiстю зустрiчало росiйськi вiйська, у мiстах та селах влаштовувалися свята. Багато японськi гарнiзони повстале населення знищило i роззброїло ще до пiдходу росiйських вiйськ.
  Путiн-Юлiана зазначила:
  - Ось бачиш Байден-Марiя, як ми розправилися з лимончиками.
  Байден-Марiя заявила:
  - Це свiдчить про славу нашої зброї.
  Оволодiвши всiм Корейським пiвостровом росiйськi, дочекавшись пiдходу ескадри з Балтики та Чорного моря, остаточно розгромили ворожий флот. То була вражаюча перемога. В оточеннi загинуло сто п'ятдесят японських кораблi, понад тридцять п'ять тисяч солдатiв i матросiв.
  За Цусiм був взятий переконливий реванш. Пiсля чого вiдбулося захоплення японських, вiрнiше колишнiх нiмецьких колонiй. I найголовнiше висадка десанту в Японiї. Почалася вiйна на континентi. Вiйська Японiї билися завзято, але зазнавали поразки за поразкою. У боях велику роль грала перевага Росiї у танках та авiацiї. Економiка великої країни була потужнiшою за Японську, та й населення в кiлька разiв бiльше.
  Пiсля проведення вакцинацiї та полiпшення охорони здоров'я та лiквiдацiї неграмотностi смертної особливо дитяча рiзко зменшилася. Народжуванiсть унаслiдок релiгiйного виховання, великого сiльського населення, заборони абортiв та протизаплiдних засобiв не зменшилася, як це сталося за радянської влади. Населення Росiї збiльшувалося бiльш нiж три вiдсотки на рiк. Отже, ця велика країна могла дозволити собi серйозну вiйну. Японiя огризалася, її спецслужби намагалися пiдкупити росiйських чиновникiв i навiть надсилали вбивць, щоб прикiнчити президента Колчака. Але всi їхнi зусилля пiшли прахом. Столиця Японiї була оточена, взята в кiльце. Настав останнiй рiшучий штурм.
  Путiн-Юлiана вимовила з подивом:
  - I японцi не здалися в такому безвиходi.
  Байден-Марiя вiдповiла:
  - Наскiльки я знаю у реальнiй iсторiї, тобто у нашому всесвiтi вони капiтулювали, не чекаючи повного розгрому. Може, це було мудрим кроком, який урятував життя мiльйонiв. А взагалi до укладання свiту країна Вранiшнього сонця, була готова ще в сорок четвертому роцi.
  Руда войовниця заявила:
  - I що цьому завадило?
  Блондинка вiдповiла:
  - Впертiсть американцiв, якi вимагали беззастережної капiтуляцiї. Можливо, у майбутньому вони навiть пошкодували це.
  Путiн-Юлiана зiтхнувши:
  - Iмовiрно, коли Китай став комунiстичним. Взагалi американцi поганi дипломати, що не можуть розпiзнати своєї вигоди. Так, у Ялтi Рузвельт та Черчiлль вiддали стать Європи Сталiну, потiм планували ядерну вiйну, щоб повернути втрачене.
  Байден-Марiя з енергiєю вимовила:
  - I їм це вдалося! На жаль, Байден-Юлiана, Росiя холодну вiйну програла!
  Руда диявола впевнено промовила:
  - Через демократизацiю Горбачова. Народ був готовий сприйняти свободу. Ось як i нам Байден-Марiя. Дай волю i невiдомо, що залишиться вiд людства.
  Блондинка-войовниця погодилася:
  - Цiлком можливо! Свобода без моралi, як автомобiль без гальм!
  Путiн-Юлiана вигукнула:
  - Давай подивимося, що було далi!
  Пiсля падiння Токiо Японiя, зберiгши формальну незалежнiсть, стала Росiйським протекторатом. На її територiї були розташованi основи росiйської армiї. Престол зайняв один iз японських принцiв, лояльно налаштованих до Росiї. Маньчжурiя i Корея стали Жовторосiєю i невдовзi увiйшли до складу великої держави на правах губернiї.
  - Ось це правильно! - погодилася Путiн-Юлiана. - Взагалi Микола програв вiйну через слабкiсть. Вiн допускав масове злодiйство, та й Куропаткiн, далекий вiд Суворова. Подумати тiльки шiсть тисяч вагонiв за царя розiкрали, i нiхто за це не сiв.
  Байден-Марiя погодилася:
  - Безладним було правлiння царя. Хоча навiть Петро Перший за всiєї своєї жорсткостi не змiг покiнчити з хабарництвом.
  Руда войовниця агресивно заявила:
  - Але принаймнi забезпечення армiї вiн покращив. За Сталiна теж був кримiнал, але жорсткi репресiї його придушили, i армiя забезпечувалася всiм необхiдним.
  Блондинка-войовниця заявила:
  - Iнтереси Батькiвщини здатнi виправдати жорстокiсть, але останнє насамперед потрiбно виявляти себе!
  Дiвчата загалом у висновках погодилися.
  Подальша iсторiя була не менш захоплюючою. Пiсля 1935 Колчак, завершивши президентське правлiння, став прем'єром, зберiгаючи контроль над правлячою партiєю. Народ любив свого президента, а той був ще здоровий i сповнений сил, але не став зловживати владою.
  - Хто взяв владу: сильний, хто втримав: розумний, але добровiльно розлучився з нею: благородний! - Ще одна крилата фраза верховного правителя Росiї.
  Далi у тридцять третьому роцi у переможенiй Нiмеччинi до влади прийшли нацисти. Гiтлер почав вiдновлювати вiйськовий потенцiал. I все ж таки Нiмецький танковий парк вiдставав Росiйського i в якостi, i кiлькостi.
  Нiмецький за Гiтлера став жити краще, вдалося покiнчити з безробiттям, кожен нiмець мiг купити в кредит автомобiль, або престижний "Мерседес", або бiльш дешевий "Фольксваген" - народний автомобiль. Однак iз тридцять шостого було взято курс на другу свiтову вiйну. Термiн служби в Нiмецькiй армiї було продовжено до двох рокiв, з'явилися новi винищувачi "Мессершмiт". Щоправда, важких танкiв у Нiмеччини ще не було. Жуков швидко просувався службовими сходами.
  Тут йому допомогла вiйна iз Китаєм. Сама країна була розколота на буржуазний та комунiстичний табiр. Так ось комунiсти вирiшили пiдняти свiй авторитет, захопивши Маньчжурiю. Щоб пiдняти спiльний прапор об'єднання Китаю. Сказано-зроблено, i ось почалася вiйна. Ну а командувачем був призначений Жуков. Причому вiн перестрибнув через безлiч щаблiв. Говорили, що на президента справила враження жорсткiсть та рiшучiсть командувача.
  Вiн, нiяк не соромлячись, мiг сунути кулаком у морду, i набити синець по очах у офiцера. Вiдправляв солдатiв на гауптвахту i порав рiзками. Коротше кажучи, був справжнiм мачо.
  Тепер Жуков мав показати свої найкращi якостi. I вiн це виявив. Без жодних церемонiй i артпiдготовки, ударив танками по китайськiй пiхотi, змусивши її втекти. Потiм провiв глибинний рейд, оточивши i полонивши кiлька сотень тисяч червоних китайцiв. То була гучна перемога. Пiсля цього вiн став генералом армiї, та був i маршалом. Народилася приказка - де Жуков там перемога!
  Цю репутацiю незабаром пiдтвердив пiд час вiйни з Туреччиною. Османська iмперiя скористалася ослабленням Британiї та Францiї та змогла, реалiзуючи свою пантурнiстичну iдею, приєднати до себе землi Сирiї, Iраку, Близького Сходу i навiть Єгипту. Росiя висунула Туреччинi ультиматум: або вони вiдмовляються вiд експансiї, i надаю цi землi незалежнiсть, або будуть покаранi.
  Османська iмперiя поводилася нахабно. З iншого боку, вона сподiвалася, що Гiтлер вiдкриє другий фронт. Загалом у цьому Турки мали рацiональне зерно. У першу свiтову вiйну iмперiя Османа виступила на боцi Нiмеччини. Вона хотiла повернути втраченi землi, але програла. Тепер настала черга брати реванш.
  Вiйська пiд командування Жукiв розпочали наступ iз чотирьох точок, здiйснюючи обхiдний маневр. Особливою зухвалiстю вiдрiзнявся кидок через Курдистан, минаючи i обминаючи основну лiнiю оборони iмперiї Османа. Знову з'явилися котли, оточенi близько двох мiльйонiв полонених. Грiзна iмперiя намагалася завдати кiлькох контрударiв. Зокрема, з боку Багдада, але їхнi частини постiйно потрапляли до казана. Тут велику роль зiграв новий танк "Врангель" - 2. Вiн мав низький силует, чудовi ходовi якостi, витримуючи як жахливу спеку, так п'ятдесяти градуснi морози. Найголовнiше простота в експлуатацiї та можливiсть швидко вiдремонтувати на ходу. У цiлому нинi це середнiй танк перевершував як закуплений турками в КША " Ленiн " - 3, i Нiмецькi Т-1, Т-2, Т-3.
  Байден-Марiя розглянула малюнок та параметри танка.
  - Вiн схожий на Т-54, потужний та рухливий. А оптика та прицiл у нього чудовi, є командирська вежа. Вiн набагато кращий, нiж Т-34-76. Ти згодна Путiн-Юлiана.
  Вогняна диявола заявила:
  - Сперечатися не буду! Але на вiдмiну вiд часiв СРСР, бiльшiсть дворянства та вчених збереглася, ось вони i роблять чудову технiку. От ти подумай, Сталiн половину конструкторiв розстрiляв, iз тих, що залишилися половину, вiдправив до концтаборiв. Звiсно, це позначилося на боєздатностi.
  Блондинка агресивно помiтила:
  - Згодна, це був перегин.
  Чудово показує себе i авiацiя, а також авiаносцi. Найкращi лiтаки трощили туркiв, у небi та на землi. Османська авiацiя була вiдсталою. За успiшний розгром Туреччини Жуков став маршалом. Османська iмперiя у повному складi увiйшла до Росiї. Країна надзвичайно розширилася. Навiть титул президента став довшим. Таким чином, сходила нова зiрка. Британiя та Францiя йшли до заходу сонця. Посилювалася лише КША та тимчасово Нiмеччина.
  Тому нiкого не здивувало, що пiсля аншлюсу Австрiї та приєднання до Нiмеччини Чехословаччини, саме Жуков очолив сухопутнi сили Росiї.
  У Румунiї стався переворот i прийшов до влади Антонеско, а Угорщини Хортi.
  Гарячi ставленики Гiтлера, вони хотiли росiйських територiй. Хоча ця iмперiя була надто сильною, населення Великої Росiї перевищило пiвмiльярда, вона стала найбiльшою у свiтi, обiгнавши Англiю, що розвалилася. Невеликий конфлiкт з Iраном призвiв до падiння колишньої шахської династiї та включення перської iмперiї до складу Росiї на правах автономiї.
  Росiйськi танки просто пройшлися територiєю, що протистоять їм вiйська, мало чинили опiр. Це був переможний похiд, який отримав назву "перський килим". Пiсля цього Росiя отримала широкий доступ до Iндiйського океану, з'явився могутнiй флот у морi, що незамерзає.
  Посилення Росiї викликав занепокоєння Iталiї, що набирає сили. Фашистський режим Муссолiнi захопив Ефiопiю, країну сорока народiв. Сам Муссолiнi порiвнював себе з Цезарем та Олександром Македонським. Вiн мрiяв про великi захоплення, вiдродження римської iмперiї. Користуючись смутою в Британiї та Францiї, Муссолiнi вторгся до Судану i став пiдбирати колонiї. Зокрема, iталiйська армiя спробувала на мiцнiсть Тунiс. Росiя втрутилася її середземноморський флот блокував Iталiйськi порти. Тодi Муссолiнi звернувся до свого друга Гiтлера.
  - Брат "Адiк" допоможи менi.
  Економiка Нiмеччини зiштовхнулася з кризою надвиробництва. Крiм того, через рiшення Гiтлера заморозити цiни, виник дефiцит продовольства. Нiмеччина взагалi мала територiю, i немає нафти, що робило її слабкою ланкою. Навiть довелося налагодити виробництво дорогого бензину iз вугiлля. Процес громiздкий, трудомiсткий. Крiм того, Гiтлер захворiв на лiкарську алергiю та паркiнсонову хворобу. В результатi i вирiшив напасти на Росiю. Населення Нiмеччини налiчувало понад вiсiмдесят мiльйонiв, нацисти проводили демографiчну полiтику, що заохочує народжуванiсть. Росiї з урахуванням нових територiй населення перевищило шiстсот мiльйонiв. Що стосується Румунської, Угорської, i марiонеткової Словатської армiї, вони були слабкi, мали низьку боєздатнiсть. Крiм того, румуни та словаки не дуже хотiли воювати. Гiтлер зважився на самогубний крок, мрiючи про владу свiту.
  Вiйська Муссолiнi виявилися не боєздатними. Удар росiйських вiйськ буквально зiм'яв їх, змусивши втратити багату на нафту Лiвiю та Тунiс. У цих битвах вiдзначився Василiвський, Рокосовський, Соколовський. Iталiйцi мали вiдсталу авiацiю, занадто слабкi тритоннi танки, низький рiвень бойової виучки вiйськ, дисциплiну, дух, фiзичну пiдготовку. Загалом армiя виглядала вiдсталою, i Iталiйцi здавалися сотнями тисяч. I куди тiльки подiлася гордiсть гордих нащадкiв Цезаря i Августа прозваного божественним, коли вони падали перед росiянами навколiшки. Зокрема, полк молодого Соколовського взяв у полон у двадцять разiв переважаючi сили противника.
  Iталiя виявилася осоромлена.
  Путiн-Юлiана вставила коментар:
  - I в нашому всесвiтi Iталiйцi воювали з рук геть погано. Пам'ятатися вони програли у Грецiї, що спровокувало вiйну у Югославiї. А це подарувала радянськiй армiї додатково сорок вiсiм днiв.
  Байден-Марiя тупнула босою нiжкою i пiдтвердила:
  - Так, слабка Iталiя стала однiєю з причин поразки Третього Рейху. Режим Муссолiнi виявився надто корумпованим. У ньому не було тiєї жорсткостi, що була властива Гiтлеру, який шляхом репресiй зумiв пiдняти дисциплiну нiмецького народу.
  - Корупцiя як ракова пухлина, завдає менше болю, але губить ще вiрнiше!
  - сказала Путiн-Юлiана.
  Байден-Марiя погодилася:
  - Це вiрно! Але в Росiї Жукова можливо з цим не все гаразд.
  Нiмеччина двадцять п'ятого сорок першого року спробувала вiдкрити другий фронт. На той час Iталiя виявилася повнiстю розгромленою в Африцi. Почалася висадка у Сицилiї. Адмiрал Багряний реалiзував її в умовах найжорстокiшого шторму. Росiяни здiйснили десантування i одинадцять iталiйських дивiзiй здалися майже бою.
  Нiмецькi вiйська приблизно чотири тисячi танкiв та п'ять тисяч лiтакiв спробували прорвати лiнiю оборони. Їх зустрiли дзоти, укрiпленi смуги та приблизно двадцять тисяч росiйських танкiв. Одночасно кипiли повiтрянi битви. Чисельна перевага росiйських вiйськ, що отримали не малий бойовий досвiд, а також вмiле командування допомогло зiм'яти ряди фашистiв.
  Насправдi з'ясувалося, що нiмецькi вiйська сирi, у них низький вiдсоток офiцерiв. Бiльшiсть новобранцiв погано навченi, i вмiють лише марширувати. Взагалi для Третього Рейху характерне надмiрне зловживання парадами. Хоча треба вiддати належне, у крокiстицi нiмцi завжди сильнi. Суворов, втiм, їх висмiював. Жуков насамперед придiляв увагу бойової пiдготовки, солдати проводили безлiч навчань, стрiльбищ, рукопашних сутичок. Вiйська були чудово вiдточенi. Одночасно в армiї вiдбулося переозброєння. Застарiлу гвинтiвку Моськiна змiнила автоматична гвинтiвка "Запорожцiв", яка чудово i швидко стрiляла, обiгнавши за прицiльнiстю та скорострiльнiстю нiмецький "Маузер". Тепер вiйна була не схожа на Велику Вiтчизняну.
  Нiмцiв швидко розгромили. Зокрема, новопризначений Василевський завдав удару в районi Схiдної Пруссiї. Прорвали оборону дуже швидко, але довелося затриматись на лiнiях. Тут велику роль вiдiграли РПУ. Завдаючи ударiв по ворожих вiйськ, реактивнi установки, мiнали все поспiль. Особливо у точках прориву. Тут було зроблено ставку на масоване застосування артилерiї та авiацiї. Гарнiзон Кенiгсберга несподiвано капiтулював пiсля того, як опинився в блокадi. Непробивна лiнiя виявилася зруйнованою. У боях також вiдзначився танк "Ведмiдь" - 2, вiн використав 152-мiлiметрову гаубицю, руйнуючи лiнiї окопiв. Рух "Ведмедiв" не було чим зупинити.
  Але основного удару було завдано у напрямку Берлiна. Розгромивши та знищивши ударнi нiмецькi частини, росiяни рушили до Одера. Фашисти не встигли зайняти оборону, i Берлiн був швидко оточений. Вiйська зайшли з лiвого та правого флангу. Проте битва за мiсто затяглася, росiйськi берегли солдатiв i прагнули взяти столицю Нiмеччини меншими втратами. Тим бiльше, що нiмцi стягнули до Берлiна всi резерви. Головнi сили Нiмеччини опинилися у кiльцi. Росiйськi вiйська, форсувавши Ельбу стрiмким кидком, оволодiли Рурським районом. З його падiнням Нiмеччина була приречена. Гiтлер застрелився iншi ватажки, включаючи Герiнга, здалися.
  Жирний боров отримав десять рокiв i був у засланнi, решта ще менша. Треба сказати, що фашисти ще не встигли заплямувати себе масовим терором євреїв та iншими гидоти, тому й розправа над ними була м'якою. Румунську армiю розгромили та роззброїли дуже швидко, Антонеску видали власнi спiльники. Хортi також хотiв капiтулювати, але стався вiйськовий переворот до влади, прийшов фашист Салашi. Це трохи продовжило агонiю. Царська Болгарiя оголосила вiйну Угорщини та Нiмеччинi. Таким чином, вiдбулося розбирання, яке хоч i було названо другою свiтовою вiйною, через її швидкоплиннiсть на подiбний термiн не тягнуло. Вiйська КША тим часом допомогли французьким та англiйським комунiстам прийти до влади. Ще ранiше було виграно громадянську вiйну в Iспанiї. Спочатку до влади прийшли соцiалiсти у коалiцiї iз комунiстами. Згодом за допомогою американських спецслужб комунiсти здiйснили вiйськовий переворот, захопивши всю владу.
  - Тут Сталiн бiльше досяг успiху, нiж у нашому всесвiтi. - сказала Байден-Марiя.
  - А ти певна, що вiн хотiв перемоги над Франком? - Путiн-Юлiана скривила личко. - Може саме навпаки, перемога профашистського режиму, дозволяла Гiтлеру оточити Францiю, а отже, пiдвищувала шанси на вiйну Нiмеччини проти захiдних демократiй!
  Догадлива блондинка згiдно кивнула:
  - Зрозумiло, капiталiсти б'ються, виснажують один одного, а Сталiн готує визвольний похiд на Європу. Хитра тактика. На жаль, вона провалилася, ми мало не програли вiйну.
  Руда войовниця охоче пiдтвердила:
  - Так, можливо, було втрачено шанс стати всесвiтньою комунiстичною iмперiєю. Подумати тiльки про якi перспективи це вiдкривало перед людством. Прогрес розвивався швидше: якби не боротьба спецслужб, пiдвищена секретнiсть, страх шпигунiв, витрати на оборону. Адже якого абсурду доходила справа. Декiлька НДI працювали над одним i тим же винаходом, тому що не знали того, що вже давно вiдкрили їхнi колеги. Все через шпигунство i прагнення приховати таємницю.
  Байден-Марiя агресивно проворкувала:
  - Правильно, помiчено, людство має перестати, бути лебедем, раком i щукою тягнуть у рiзнi боки, прогрес у цьому випадку не стоятиме на мiсцi, а потягне у прiрву!
  Руда войовниця, ласкаво промовила:
  - Гаразд, вже трохи лишилося, дочитаємо iсторiю.
  I заглибилася у читання:
  - Свiт став двополярним. З одного боку тоталiтарна комунiстична Америка, з iншого, багатопартiйна, демократична з сильною президентською владою Росiя. Народ любить сильних i Георгiй Костянтинович Жуков, набравши у першому турi понад вiсiмдесят вiдсоткiв голосiв, став президентом Росiї. Тепер у Росiї встановилася динамiчна рiвновага. Головною слабкiстю великої iмперiї було вiдсутнiсть атомної бомби. Американцi здобули її першою. Пiсля цього стала нарощуватися гонка озброєнь. Одночасно була вiйна мiж Росiї та Саудiвською Аравiєю. Моджахеди невдовзi капiтулювали. В Африцi загострилося суперництво. У Китаї перемогли комунiсти. Загалом свiт був розколотий, протiкали локальнi конфлiкти, лилася кров. Спалахали повстання. Росiяни розпалювали антиамериканськi настрої у Латинськiй Америцi, особливо у окупованiй Мексицi. КША пiдбивали Японiю та мусульман. Не все було спокiйно в Маньчжурiї. Росiя посилено будувала морський флот, особливо у Тихому океанi, готуючи розгром КША. Американцi нарощували потенцiал. Незабаром Росiя одержала власну атомну бомбу. Наблизилися до створення водневої. Вiдчуваючи, що iнiцiатива йде, КША прийняла рiшення завдати ядерного удару по Росiї та її союзникам. За один день загинуло вдвоє бiльше людей, нiж за першу свiтову вiйну.
   Байден-Марiя закiнчила десятий том. Там все викладалося докладно, деталiзовано, описувалися мiсцевi битви, маневри та контрудари. Бiографiї генералiв, маршалiв, полiтичних дiячiв, i навiть статистичнi викладки, якi б зростання економiки Росiї та iнших країн свiту.
  Байден-Марiя закрила книгу, вона почувала себе стомленою.
  Войовниця-блондинка позiхнула i промовила:
  - Ну от, а тепер Путiн-Юлiана саме час подрiмати.
  Руда войовниця заперечила:
  - В мене iншi плани.
  У дверi зателефонували, звук мелодiйний наче грають на органi. Путiн-Юлiана вiдкрила кнопкою. На порозi стояв Денис Польовий у формi капiтана. Вiн тримав у руках золотi хрести. Обличчя офiцера сяяло:
  - Вам щойно надали звання майорiв, а також ордена Андрiя Первозванного. Ви зробили величезне диво, змогли вбити близько трьохсот тисяч солдатiв i приблизно стiльки ж покалiчити. Нашi вiйська ось-ось перейдуть у наступ.
  - Чудово це треба вiдзначити! - сказала Путiн-Юлiана. - Поклич по менi ще трьох бiлобрисих охоронцiв, що стоять бiля входу, ми разом поїмо, вип'ємо, розважимося, i це буде нашою вiдповiддю вороговi!
  - Добре! - Денис вискочив i помчав стрiмголов.
  Руда войовниця з радiстю заявила:
  - Все йде чудово! Триста тисяч знищено, i незабаром уся Європа буде нашою.
  Блондинка-термiнатор вiдзначила:
  - Не забувай Путiн-Юлiана попереду, ще рейд, у якому потрiбно буде знешкодити супербомбу. Її потужнiсть у тисячу мегатонн, але реально може й бiльше. Вiд такого вибуху на радiоактивну пустелю перетвориться вся Європа. А це кiлька сотень мiльйонiв людей.
  Руда войовниця впевнено заявила:
  - Ми запобiгмо катастрофi. Ти менi вiриш.
  Байден-Марiя з надiєю вимовила:
  - Розраховую на хитрiсть та удачу.
  Путiн-Юлiана з посмiшкою промовила:
  - А ось i хлопцi прийшли.
  Четверо гарних хлопцiв увiйшли до зали. Там слуги вже сервiрували стiл.
  Руда войовниця зрадiло вимовила:
  - Ось бачиш Байден-Марiя, як усе виявилося просто! Зараз розiллють келихи.
  Дiвчата i воїни встали бiля столика, перехрестилися, приготувалися проголосити тост, наповнивши кришталевi, рiзьбленi кубки шампанським. Путiн-Юлiана несподiвано запропонувала:
  - Прочитай нам Байден-Марiя вiршi!
  Блондинка вiдповiдно кивнула:
  - Добре! Сподiваюся, вам сподобається.
  Почувся казковий голос сирени, зi спiвучими словами, в улюбленiй класичнiй манерi.
  Росiйський воїн лютий, вiдважний,
  Серця трiумфують, доблестю повнi!
  Ми всiй планетi правоту доведемо,
  Вiдбивши натиск незлiченної орди!
  
  Русь наша свята - дарує людям свiтло,
  У працi досягнемо ратної досконалостi!
  У поемах подвиг витязiв оспiваний,
  Загиблим Бог подарує рай, блаженство!
  
  Благослови священний херувим,
  Поля, лiси коханої Росiї!
  Спокiй держави ми з мечем зберiгаємо,
  Щоб щасливо жилося, пiд синiм небом!
  
  Вiтчизни вiтер кучерi ворушить,
  Країни простори: казка величавi!
  I сонце, давши тепло, увiйшло до зенiту,
  Прапор доброти та вiчної слави!
  ПРОДОВЖНI СЛIД, ЧИТАЙТЕ "БАЙДЕН I ПУТIН ПРОТИ СТАЛIНУ".
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"