Рось Анна. У жирафа чотири ноги

2026

Цей екземпляр книги 2026 року БЕЗКОШТОВНИЙ i не може нiким використовуватись для продажу.

(C)Усi права належать Ганнi Рось.

Iлюстрацiї автора в обробцi ШI вiд ChatGPT4.

У електронних книжкових магазинах можна зустрiти платну верiю 2018 року випуску з обкладинкою вiд Видавництва Андронум

Ганна Рось

У жирафа чотири ноги

В одному зоопарку,

В чудовiм зоопарку,

У величезнiм парку

З'явились в один рiк

Слон, ослик, мавпенятко,

Маленьке мишенятко,

Їжак, ведмiдь, зайчатко,

I рись неподалiк.

Всi разом пiдростали,

I дружньо пустували,

Нiяк не нудьгували,

Бо грали день за днем.

Жилося їм чудово!

Цiкаво i казково,

Пiснi спiвала мавпа

Про друзiв, про усе.

- У слоненяти чотири ноги,

У слоненяти є вуха i хвiст,

Не потрiбнi йому двi руки,

Виручає його довгий нiс.

Радiє слоненятко,

Вiн вже не дитинчатко,

Бо вухами плескає,

Немов дорослий слон.

Про нього склали пiсню!

Тепер два тижнi дiйсно

Спiвати буде, звiсно,

Сурмити, як тромбон.

- У слоненяти один довгий нiс,

У слоненяти два ока, раз, два,

А два вуха i хвiст то є три!

I чотири ноги у слона!

Тут жваве мавпенятко

Побачило зайчатко,

Який нагострив вуха

Та м'ячик розглядав.

Привiтний, добрий, дружнiй

Зайчатко простодушний,

Побачив в небi кульку,

За нею вмить помчав.

- У зайчатка чотири є лапки,

У зайчатка пухнастенька шубка,

Зайченятко - вiн теплий i добрий,

А ще є у нього рожевих два вушка.

Радiє зайченятко!

Про нього склали пiсню!

Тепер два тижнi дiйсно

Спiватиме один.

Про вушка i про лапки,

I про морквинку з грядки,

Як м'ячиком всi грали,

Як кулькою грав вiн.

- У ослятка чотири ноги,

I у нього мiтелкою хвiст,

Впертий вiн, як осел, i спiває "IА",

Нам вiзочок дарункiв привiз!

I вiслючок щасливий,

Про нього проспiвали!

IА-кати вiн буде,

Радiти через край.

- Пi-пi, - волає мишка, -

А як же я, мартишка,

Хай сiра та хвостата,

Про мене заспiвай!

- В мишеняти чотири ноги,

А iще ворухливий тонесенький хвiст,

Хоч вона i мала, любить масло та сир,

I у неї допитливий гостренький нiс!

- I у їжачка теж чотири ноги,

На мордочцi чорний зволожений нiс,

Росте лiс густенький на спинi його,

Вiн колючок везе цiлий вiз!

- Пi-пi, - пищить малятко, -

Про мене проспiвали!

- I про мене! I нiс мiй! -

Аплодував їжак.

- Мартишка, молодець ти!

- Вона пiснi дарує!

- А про себе, мартишка,

Чом не спiваєш так?

- У мартишки всього двi ноги,

Але є у мене двi спритнi руки,

Я можу за гiлки триматись,

I спiвати й смiятись, смiятись!

- А у рисi?

- Чотири ноги!

Дуже гострi малi пазурцi,

Вушка з пензликом на головi,

Милi щiчки пухнастi твої!

- Про рисеня є пiсня!

- Мурчатиме два тижнi!

- А може i три тижнi

Спiвати день за днем,

Щоб в зоопарку чули.

- Про ведмежа забули!

- Ведмедя? Клишоногого?

Про нього пiсня є!

- I чотири в ведмедика лапи,

Однiєю смакує вiн мед,

Глянь, ласунчик, пустун та бешкетник

Нас погратися знову зове.

Так бiгали, стрибали,

Дружили, пустували,

I жили безтурботно,

Немов одна сiм'я,

Слон, ослик, мавпенятко,

Їжак, ведмiдь, зайчатко,

I рись, i мишенятко,

Радiючи щодня.

Одного разу в парку,

В чудовiм зоопарку,

У мами народився

Високий, хто? Жираф!

Вiн мукав, мекав, бекав,

За мамою вiн бiгав,

I Айболита-доктора

Вiн смикав за рукав.

Його поїли з соски,

I молоко давали

З яйцем перепелиним.

Куди йому рости?

Вiн вище мавпенятка,

Зайча та ведмежатка,

Осля та слоненятка,

Вiн вище їх п'яти!

Не будемо з ним грати!

I зовсiм це не жарти,

З таким високим важко,

Як можна грати з ним?

Ну, скiльки можна мекати,

Ну, скiльки можна бекати,

Вiн пхикає вночi i вдень

I заважає всiм!

- I що з цим поробити?

- Ходiмо побродити!

- Нi! Бiгати, стрибати!

- Давайте грати в м'яч!

Слон, ослик, мавпенятко,

Їжак, ведмiдь, зайчатко,

I рись, i мишенятко,

Уже несуться вскач.

А день за днем минали,

Звiрята пiдростали,

Й жирафенятко-плакса

Потроху пiдростав.

Ходив по зоопарку,

Дививсь на сонце, травку,

Акацiй квiти нюхав,

Листочки смакував.

- А нащо горб верблюду?

Мартишка, а це трудно

Пiснi свої складати

I добре рахувать?

А що ото за звуки?

Навiщо мавпi руки?

А скiльки у вас пальцiв?

Сказала мама - п'ять.

- То хто махав крилами?

А крокодил з зубами?

Слону навiщо хобот? -

I далi не змовкав, -

Нащо зайчатi вуха?

А що таке є "дружба"? -

Здавалося, жирафеня

Не втомлювавсь, не спав.

- У зайченяти вуха,

Щоб добре звуки чути,

А лапки, щоб стрибати,

Та кульки здогонять.

Їх пiдганяє вiтром,

Злiтають у повiтрi,

Та головне для кульок -

Мерщiй не вiдлiтать.

Дмухнув зненацька вiтер.

- Ой! Краща кулька в свiтi! -

Страждає зайченятко, -

Куди вона летить?

А кулька покружляла

I стрiчку намотала,

За гiлку зачепившись,

На деревi висить.

- Не плач, стривай, зайчатко, -

Вмовляв жирафенятко, -

Дiстану зараз кульку,

На мене ти дивись.

- Дуб, гiлку, нахиляй-но,

Жирафу кульку дай-но!

- Тримай, зайча, мiцнiше,

Ти лапкою вiзьмись.

- Ура!- зайчисько радий

Бо iграшку дiстали,

Йому вiддали кульку,

Та що там - цiлий шар!

- Ти - друг, жирафенятко!

- IА, - сказав ослятко, -

Тепер з жирафом дружиш?

Ти другом його став?

Сiяє сонце в парку,

В чудовiм зоопарку,

По сонячнiй галявинi

Iде-бреде жираф,

Але що там за крики?

- Рятуйте! Поможiть ви!

Сов'ятко неслухняний

Сам iз гнiзда упав!

Умить зiбрались друзi.

- Що дiяти? Як бути?

I сам верблюд двогорбий

На помiч прискакав:

- Як нам спасти дитятко?

Пiдняти як сов'ятко?

Менi б iще пiвметра,

Я б до гнiзда дiстав.

- Заждiть, не поспiшайте!

Зiтхати постривайте!

Iди, малюк-сов'ятко

Скорiше в теплий дiм, -

Схиливсь жирафенятко,

Обняв його малятко,

Сидить вже бiдолаха

У теплому гнiздi.

Ура! Ой, скiльки щастя,

Позаду всi напастi,

Радiє добра мама,

Досвiдчена сова:

- Врятований сов'ятко,

Спасибi, жирафятко!

У тебе добре серце

I жалiсна душа.

- Їжак де забарився?

- Аби не загубився!

А раптом отруївся!

- Чи дивиться десь сон!

- Окрай ялин шукали!

- Ми бiгали та звали.

- I у струмка його нема, -

Переживає слон.

- Звiрята, постривайте,

Хоч мить не поспiшайте,

Постiйте, зачекайте,

Я зараз дослiджу.

Дививсь жираф праворуч,

Дививсь жираф лiворуч.

- Я бачу! Усе добре!

Вас зараз проводжу!

А їжачок у затiнку,

В тiнi та прохолодi,

Спокiйно, безтурботно

Близь яблунi лежав.

I мрiяв про велике

Червоне, нiжне, стигле,

Солодке, соковите,

Про яблуко гадав.

- Ми нишпоримо в парку,

Вiн дивиться на хмарки!

Ти вiдпочив вже, друже,

Бо збилися ми з нiг!

- Високий жирафятко,

Хоч сам iще малятко,

Знайти тебе у парку

Нам щойно допомiг!

- Малята, не сварiться.

Нi хмарки! Подивiться -

Смачне, велике яблуко,

Та дуже високо,

Я ждав, поки дозрiє,

А потiм, як поспiє,

Коли наллється соком

I упаде само.

- Я яблуко дiстану,

Тобi в нагодi стану, -

Жираф торкнувся гiлки

I яблуко подав.

- Яке воно рум'яне,

Пахуче та духмяне!

Спасибi, як приємно,

Що ти його дiстав!

Верблюд, вiслюк, зайчатко,

Їжак, рись, ведмежатко

Поглянули на мавпу -

Тут ясно все без слiв.

Очiкують юрбою,

Кивнув слон головою,

I вухами вiн ляснув:

- Дiждемося твiй спiв?

- У жирафа чотири ноги,

I довга-предовга у нього є шия,

У жирафа забавнi є рiжки,

Але головне, що дружити вiн вмiє!

- Але головне, що дружити вiн вмiє!

У жирафа чотири ноги,

В слоненяти чотири ноги,

I у рисi чотири ноги,

У ослика також чотири ноги!

У верблюда чотири ноги,

В мишенятка чотири ноги,

В крокодила чотири ноги,

I у їжачка теж чотири ноги!

В зайченятка чотири є лапи!

I ходить на лапах ведмiдь косолапий,

У нього тих лап, ну, звичайно, чотири!

Лiчити давно до п'яти нас навчили.

В слоненя довгий хобот та вуха,

В їжачка є багато колючок,

А жираф наш такий довгошиїй,

Але головне, що дружити всi вмiють!

Оставить комментарий © Copyright Рось Анна (anna.ganna.ros@gmail.com) Размещен: 14/05/2026, изменен: 15/05/2026. 16k. Статистика. Сборник стихов: Детская НОВИНКИ + НОВЫЕ ИЗДАНИЯ Иллюстрации/приложения: 18 шт. Скачать FB2		Ваша оценка:
Аннотация: Видання 2026 БЕЗКОШТОВНО вiд автора! НОВI IЛЮСТРАЦIЇ в обробцi ШI! Перед вами весела казка у вiршах про кумедних звiрят, що народилися в зоопарку. Якщо ви ще не вмiєте рахувати, то маленька спостережлива мавпочка обов'язково вас навчить. А якщо вмiєте, рахуйте разом з мавпою - у слоненя чотири ноги, у рисi чотири ноги, у ослика теж чотири ноги! А до чого тут жираф? Прочитайте казку та все дiзнаєтесь.

Рось Анна У жирафа чотири ноги

Ганна Рось

У жирафа чотири ноги

Рось Анна
У жирафа чотири ноги