Рось Анна. I вiтер розвiє печалi Кн1 Тiльки обiйми мене

I вiтер розвiє печалi

Книга 1

Тiльки обiйми мене

На новому мiсцi

До Перекопу Фелiкс дiстався на перекладних поштовим екiпажем. Прибувши на поштову станцiю, вiн запитав у мiсцевого вiзника, чи близько знаходиться аптека пана Кундiна.

- Сiдайте, пане, вмить доставимо, - запросив вiзник, стрибаючи на козли.

Фелiкс сiв в прольотку, поставивши поруч невелику поклажу.

- Вйо! - крикнув вiзник, пiдганяючи коня.

Фелiкс розглядав вулички провiнцiйного мiстечка Таврiйської губернiї. Тут i там снували люди. Перекоп славився видобутком солi, причому кращої в Європi. Тому тут було багатолюдно - сюди стiкалися численнi купецькi i чумацькi каравани.

Проїжджаючи, Фелiкс побачив ринок, де юрмилися кумасi з великими кошиками. Ось булочна. Далi гостинний двiр, де господарi привiтно приймали подорожнiх, пропонуючи не тiльки ночiвлю та смачний обiд, а й амбри для розмiщення товарiв. Тут же надавали кiнськi сараї для вiдпочинку коней.

"Ось гiмназiя, - зауважив собi молодий чоловiк, - вочевидь, для дiвчаток".

- Приїхали, пан, - нарештi сказав вiзник, зупиняючи прольотку бiля ганку з написом "Вiльна аптека".

Фелiкс розплатився з ним.

- Дякую, пане, - крикнув задоволений вiзник, поганяючи коня.

Фелiкс вiдкрив дверi, одразу задзвенiв дзвоник. Увiйшовши, молодий чоловiк побачив просторе чисте примiщення. Аптекар рокiв шiстдесяти вiдпускав жiнцi з хлопчиком грудний елiксир i засiб вiд нежитю в картоннiй коробцi.

- Дякую вам, пане, - сказала жiнка, поправляючи очiпок. - Ах, так, забула запитати, чи є у вас рисова пудра, - згадала вона.

- Неодмiнно, панi, - вiдповiв аптекар, подаючи коробочку з найтоншим ароматом iланг-iлангу i рожевого масла.

- От спасибi, ось Марiйка буде рада, - сказала жiнка i подала грошi, щоб розрахуватися.

Аптекар, вiдрахувавши здачу вiдвiдувачцi, запитав у молодого чоловiка:

- Чим можу бути корисний, пане?

Дiвчина, протираючи численнi баночки на полицi з парфумами, непомiтно глянула на симпатичного молодика.

- Можу я бачити пана Кундiна, Дмитра Йосиповича? - запитав Фелiкс.

Аптекар здивовано пiдняв брови i запитав:

- Як зволите доповiсти?

- Провiзор Фелiкс Станiславович Ясенецький-Войно, - представився Фелiкс.

- Дуже приємно, хвилинку, - сказав аптекар i зник за внутрiшнiми дверима.

Через пару хвилин вiн повернувся:

- Прошу вас, Дмитро Йосипович вас чекає, - сказав аптекар, пропускаючи вперед молодого провiзора.

З кiмнати навпроти назустрiч Фелiксу вийшов чоловiк рокiв п'ятдесяти, приємної зовнiшностi, з вусами, коротко пострижений, в окулярах.

- Здрастуйте, здрастуйте, Фелiкс Станiславович, чекаємо вас з нетерпiнням, - посмiхнувся господар аптеки, простягаючи руку для вiтання. - Як дiсталися?

- Дякую, добре, Дмитро Йосипович, - вiдповiв Фелiкс, потискуючи долоню.

- Ви прямо з Києва?

- Нi, з Охтирки Харкiвської губернiї, з минулого року працював там управляючим вiльної аптеки, поки не призначили до вас.

- Дуже добре, значить, у вас вже є досвiд роботи на посадi управляючого. Що ж, ласкаво просимо. Сьогоднi ви влаштовуйтеся, тут неподалiк здають затишну кiмнату, Федiр Гнатович, наш аптекар, дасть вам адресу. А завтра прошу до нас, приймайте господарство в управлiння.

Повна версiя на АНДРОНУМI

https://andronum.com/product/ros-ganna-tilki-obiymi-mene/

Оставить комментарий © Copyright Рось Анна (anna.ros@ukr.net) Размещен: 18/06/2019, изменен: 18/06/2019. 4k. Статистика. Рассказ: Проза Українське фентезі - історичне, любовно-історичне Скачать FB2		Ваша оценка:
Аннотация: Українська версiя книги. Книга "I вiтер розвiє печалi" є iсторичним фентезi i присвячена батькам Валентина Фелiксовича Ясенецького-Войно (Святого Луки). В першiй книзi пiд назвою "Тiльки обiйми мене" розповiдається про зустрiч молодого провiзора Фелiкса з дев"ятнадцятирiчною Марiєю, про зародження їх почуттiв, про першi радощi та прикрощi, що чекали на молоду сiм"ю. В першiй книзi дiї вiдбуваються в мiстi Перекопi.

Рось Анна : другие произведения.

I вiтер розвiє печалi Кн1 Тiльки обiйми мене