Рось Анна. Ластiвка моя

Ластiвка моя

Новий дiм

У дитячий будинок мене привела тiтка-полiцейський. Я нiчого не могла зрозумiти, чому я тут опинилася i хто я така. Напевно, я загубилася. Я не знала, де мої мама i тато, i хто вони.

Я сидiла на шкiряному диванi в кабiнетi директора, притискаючи до себе маленьке кошеня, якого пiдiбрала в кiмнатi полiцiї, коли мене туди привезли. Кошеня забився пiд мiй короткий хутряний жакет без ґудзикiв, вткнувся менi в живiт i тихенько бурчав.

Я знала, це - кошеня. Це - кiмната, це - диван, на якому я сиджу, на столi - лампа, он стiлець. Ця тiтка, яка привезла мене, полiцейський. А хто я? Я не знала. Я знала одне, я - маленька дiвчинка. В головi звучало дивне слово - касатка.

- Мене звуть Iрина Петрiвна, я директор дитячого будинку. Ти пам'ятаєш своє iм'я? - запитала жiнка, яка сидiла за столом i щось записувала в свiй журнал.

Навiщо вона запитала? Мене вже розпитували в полiцiї про це. "Нi", - махнула я головою.

- Ти пам'ятаєш, що з тобою сталося? - запитала Iрина Петрiвна, вставши зi стiльця i пiдiйшовши до мене.

Я знову негативно помахала головою. Iрина Петрiвна погладила мене долонею по волоссю i злегка обняла за плечi.

- Добре, - сказала вона.

Тут дверi розчинилися i до кiмнати увiйшла жiнка. Як з'ясувалося, це була Iзольда Карлiвна, завiдуюча з виховної роботи.

- Викликали? - запитала вона.

- До нас нова вихованка, - сказала Iрина Петрiвна. - Дiвчинка пережила величезний стрес, втратила мову, пам'ять, але лiкарi стверджують, що вона здорова, в хороших умовах i в турботi все може вiдновитися.

- Саме тому ми привезли її у ваш дитячий будинок, - сказала тiтка-полiцейський.

- Дякую, Марина Аркадiївна, у нас з вами давнi традицiї дружби, - подякувала директорка i звернулася до мене. - Ти вчилася в школi?

Я повела плечима. Я дiйсно не пам'ятала.

- Ти вмiєш читати? - запитала Iзольда Карлiвна.

Повна версiя книги на АНДРОНУМI

https://andronum.com/product/ros-ganna-lastivka-moya/

Оставить комментарий © Copyright Рось Анна (anna.ros@ukr.net) Размещен: 03/07/2019, изменен: 03/07/2019. 3k. Статистика. Рассказ: Сказки Українські казки та оповідання Иллюстрации/приложения: 4 шт. Скачать FB2		Ваша оценка:
Аннотация: Це iсторiя про маленьку дiвчинку, яка потрапила в дитячий будинок. Маленьке кошеня - єдина дорога iстота, яка у неї є. Зустрiвши в дитбудинку iнших знедолених дiвчаток, героїня виявляє доброту i взаєморозумiння. При зустрiчi з маленьким кошеням, дитячi серця вiдтають. Дiвчата розумiють одна одну i спiвпереживають. Коли героїню знаходить тато, то своїм щастям вона готова подiлитися з усiма.

Рось Анна : другие произведения.

Ластiвка моя