Нашi дiди-прадiди, козаки-українцi, християни-степовики Поднiпров'я i русини (люди руськi) Київщини (i Московщини) з давнiх давен жили i працювали в умовах невизначеностi, вiдчуваючи себе жителями безкiнечного i непередбачуваного Всесвiту (Безмежжя).
Такий стан речей вони пояснювали i описували самими рiзними способами. Один з найпопулярнiшних - що всi ми так чи iнакше залежимо вiд волi Божої, оскiльки живемо i трудимось у Всесвiтi, Ним створеному, тому треба жити i працювати так, щоб це Богу було до душi.
Преподобний дiд Сергiй з Радонiжжя, добрий учитель для багатьох русинiв Московщини (i Київщини) так само як i безлiч подвижникiв рiзних часiв i народiв, в т.ч. подвижникiв руських (українських) теж по сутi проповiдували подiбний пiдхiд до життя i творчостi - жити i працювати во славу Божу, на радiсть собi i iншим людям, по мiрi можливостi долати труднощi i шукати шляхiв у Свiтле Майбутнє, на Святу Русь (Рiдну, Вiльну Україну).
З часом ця дiдiвська наука забувалась, але знаходились люди, якi з поколiння в поколiння її актуалiзували в нових формах i проявах. Одним з них був на мою думку наш дядько Федось, видатний робочо-християнський подвижник i учитель непростої науки життя i творчостi блаженний Феодосiй Київський.
Саме вiн був одним з тих, хто ще в часи Старого Союзу запропонував поглянути на українство, яке первiсно було "свiтоглядом обраних" в цьому, традицiйному для простих русинiв i козакiв-українцiв ключi - як науку, фiлософiю, теорiю i практику життя i творчостi для всiх без винятку, так як дiди-прадiди заповiдали - во славу Божу, на радiсть собi i iншим людям.
Так з'явилась нова iнтерпретацiя українства, русинства, красного козацтва i робочого християнства вiльної України (i святої Русi), теорiя i практика життя i творчостi пов'язана з iменем блаженного Феодосiя Київського (Фрипульї, Фрипульяслава), вiдома тепер пiд назвою фрипулiзм (фiлософiя Безмежжя).
Одним з плодiв застосування фрипулiзму стало переформулювання i пристосування способу вираження православного вiровчення дiдiв-прадiдiв про Христа-Бога, Святу Русь i Вiльну Україну до сучасних умов i свiтогляду - актуалiзацiя i переосмислення у контекстi фiлософiї робочо-християнського життя i творчостi вiровчення про Троєщину (Святу Троєщину) як Творчий Простiр Христа-Бога у Троїцi славного i Його людей (богослiв'я Святої Троєщини).
Господи, Владика Безмежжя, Добрий Козаче, Художниче Святої Троєщини i Київський Чудотворче, помилуй нас грiшних молитвами нашого дядька Федося, блаженного Феодосiя Київського, наших дiдiв-прадiдiв i всiх святих!