Iсторiя взаємодiї, спiвпрацi i протистояння Києва i Москви, Києва Другого налiчує вже не одне столiття i на жаль досi малодослiджена. Русини Київщини i русини Московщини або сучасною мовою український i росiйський народи - це двi групи людей Русi, якi нерiдко мають дещо рiзнi погляди на iсторiю, на життя i творчiсть во славу Бога-Троїцi. Тому не дивно, що в процесi багатовiкової життєдiяльностi вони виробили чимало рiзних назв i самоназв, якi використовували щоб описувати себе i свою творчiсть у цьому свiтi, на просторах Землi Пiднебесної.
Серед цих самоназв зустрiчаємо самоназви русин, руський (русский), козак i українець. Спробуємо коротко їх проаналiзувати.
Назва i самоназва русин серед них мабуть найбiльш давня i природня для представникiв обох спiльнот. Вона пiдкреслює той факт, що людина, вiдносно якої цю самоназву використовують є представником Русi. Русi як спiльноти. При цьому саме тлумачення того, що таке Русь - спiльнота етнiчна, релiгiйна чи то пак громадяни тої чи iншої держави може вiдрiзнятись в залежностi вiд контексту.
Назва i самоназва козак пiдкреслює зв'язок представника спiльноти зi Степом, зi спiльнотою християн-степовикiв, воїнiв Христових.
Назва i самоназва українець пiдкреслює зв'язок людини (козака) з Україною. Пiд Україною зазвичай розумiється Русь Початкова, Україна Київська.