Глобалiзацiя по-українськi i козацько-християнська цивiлiзацiя. Добрий Бог-Козак i Його Страшна Орда. Згадаймо. Українець, княжичанин i киянин дядько Федось Тетянич (17.02.1942-18.02.2007) як i багато достойних людей його повоєнного поколiння жертвуючи власними скромними силами, часом i здоров'ям, яких у них було не так багато, як це iнколи видається (згадаймо, що багато з них померли молодими, дядько Федось теж мiг пи прожити бiльше, якби не тяжка хвороба пiд сумнозвiсною назвою "рак"), займались вивченням, дослiдженням, вiдродженням i поширенням козацько-християнської науки життя, життєвого досвiду наших дiдiв i прадiдiв, намагались звернути увагу на неї всiх i кожного. На жаль, вони не змогли, не встигли зробити те що хотiли - донести свою науку, власний досвiд усiм людям України, їхнє грiзне попередження про майбутнє країн i людей Радянського Союзу, яке вони почали озвучувати ще з 1960-1970х рр. багатьма не було належним чином почуте i оцiнене. Якби це було зроблено - дуже ймовiрно, що багато подiй останнiх 20-40 рокiв, в т.ч. Майдан 2013-2014 рр. пройшли б i закiнчилися iнакше i кiлькiсть загиблих, наших рiдних, близьких, родичiв, друзiв, землякiв, спiвгромадян i людей на планетi Земля за цi роки взагалi була б на порядок меншою.
Якби там не було, а подiї останнiх рокiв змушують нас пригадувати науку життя дядька Федося, яка так чи iнакше продовжує стародавню науку життя наших предкiв-степовикiв, людей самоназв козак i християнин з Поднiпров'я, Київської Русi-України, простих i грiшних, але вiльних людей по волi Божiй, а не царськiй чи панськiй, воїнiв Христових, людей Вiйська Божого, Вiйська Бога-Спасителя, Вiчного Життя, Добра i Правди, яке споконвiкiв у Степу Безкрайньому за Правду стоїть, для всiх стоїть, а не лише для обраних, науку життя яку з вiку в вiк береже наш народ.
Боротьба за правду, свободу i комунальне народовладдя пiд всiма гаслами i прапорами - складова суспiльного життя рiзних країн, епох i народiв, в рiзнi часи вона приймає рiзнi форми, але доки на Землi Пiднебеснiй iснує кривда i страждають люди - ця боротьба продовжуватиметься, боротьба не проти людей, а проти злочинiв влади вiку цього, проти рабства грiха i неправди, проти духiв злоби Пiднебесної, за вiльну Україну i святу Русь, за Благодатне Безмежжя, за Царство Боже на Небi i на Землi Пiднебеснiй.
Царство небесне i вiчна пам'ять всiм людям-козакам, грiшним, але вiльним по волi Божiй, а не царськiй чи панськiй, загиблим на землях Київської Русi-України за останнi роки. Ганьба iродам i душогубам пiд будь-якими гаслами i прапорами. Боже, бережи козакiв! Слава вiльнiй Українi i святiй Русi! Дядьку Федосю i всi люди-козаки, трагiчно загиблi на Майданi i пiд час усiх цих подiй останнiх рокiв на Київськiй Русi-Українi, молiть Бога за нас грiшних!