Київський чудотворець i Добра Казка Небесного Владики. На шляхах Вiчної Картини разом з Вiчним Художником, читаючи Вiчну Книгу з Вiчним Письменником, слухаючи Добру Казку зi Старим Дiдом. Небесний Владика, Вiчний Художник Вiчної Картини говорить з кожним доступною йому мовою. Нашi предки-"язичники" не виняток. Так само як i старожитнi євреї описанi в Святому Письмi. Згадайте, що вони пережили, перш нiж Небесний Владика вирiшив воплотитись i прийти до них i до всього людства в образi Iсуса Христа. Тут проблема в другому, що нашi предки-язичники не знали про втiлення Триєдиного Небесного Владики, Вiчного Бога-Життя, Бога Радостi i Благодатi, а багато нинiшнiх людей знають, але не вiрять. А раз не вiрять - то i книги написанi вiруючими людьми сприймають на свiй, власний суб'єктивний лад. Коли повiрять - цi самi книги будуть сприймати зовсiм iнакше. Навiть зi звичайною художньою лiтературою так буває - читаючи одну й ту саму книгу кожного разу можна вiдкривати для себе щось нове. Не знаю чи бачили ви старих сiльських людей, у яких в дома одна Бiблiя i якi її час вiд часу перечитують, часом по сторiнцi чи по абзацу - читають i розмiрковують, щоразу вiдкриваючи для себе новi дива i нову мудрiсть. Згодьтесь, що це iнше ставлення до тексту Святого Письма чим у вас. Вони впевненi, що щось там знайдуть - i знаходять, Небесний Владика їм вiдкриває. А ви як Хома Невiрний можете впритул не бачити нiчого, бо ви вперто в цю Добру Казку не вiрите. Те саме i з козацтвом - щоб прийняти точку зору на козакiв як на вiльних людей по волi Божiй, як на воїнiв Бога-Христа вам треба хоч трошки, але вiрити у ту саму Християнську Казку, в яку вiрили нашi дiди-прадiди, люди самоназви "козак" на Поднiпров'ї i iнших кутках Безкрайнього Степу на землях Євразiї. Якщо ви бачите в цiй Казцi Життя - тодi вам вiдкриється Дивний Свiт. Якщо Казка для вас закрита, Життя (натяку на Життя) ви в нiй не бачите - то i ця Казка значить не для вас. Для вас Казка, яку Життя розказує язичниками чи атеїстам. Хоча що я вам розказую, ви не гiрше мене знаєте, що у кожного козака свiй Шлях. Або як казав послiдовник Вiчного Художника з Києва - Фрипулья!