Сергей из Киева : другие произведения.

Рiдна Україна. Країна Дiда Антона. Довгий Антон Андрiйович

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:

  Довгий Антон Андрiйович, блаженний дiд Антон зi Шрамкiвки, Антонiй Шрамкiвський (01.06.1903 - 2004) -
  - українский довгожитель, простий християнин-степовик Поднiпров'я, козак-українець, русин Київщини (Полтавщини) з дiда-прадiда.
  
  Родич, друг i спiвбесiдник дiда Якова з Капустинець, Бублика Якова Павловича, унiкального свiдка Красного Козака i Кривавої Орди 20 ст.
  
  простий трудовий i бойовий красний козак-християнин Київської Русi-України, уродженець села Капустинцi Пирятинського повiту Полтавської губернiї Росiйської iмперiї, свiдок i учасник непростих подiй 20 ст., довгожитель села Шрамкiвка Драбiвського району Черкаської областi Української Республiки. Зробив посильний внесок у розвиток козацько-християнської громади села. Все життя трудився на благо громади села, переймався його добробутом i благоустроєм, помагав людям, вiв i по мiрi сил пропагував здоровий образ життя. Багато рокiв спiлкувався i товаришував з краєзнавцем Володимиром Павловичем Щербою, дiлячись з ним своїми спогадами, про що той сам згадував в однiй зi своїх статей, виданiй до 100 рiччя дiда Антона. Багато людей, рiднi, знайомi i земляки навiть пiсля смертi згадують його добрим словом як душевну i життєрадiсну людину, пам'ять про яку повертає радiсть, душевний спокiй, дає натхення на працю тощо. Добрий красний козаче, блаженний дiду Антоне зi Шрамкiвки, моли Бога за нас грiшних!
  
  Охрещений на честь Антонiя Печерського.
  
  Одружений на Анастасiї Петрiвнi Шевченко, двоюрiднiй сестрi вiдомого довгожителя i вчителя села Капустинцi Якова Павловича Бублика (1905-1999), блаженного Якова Капустинського, з яким останнi роки багато спiлкувався, про що є свiдчення рiдних i близьких, зокрема правнука блаженного Якова, Сергiя.
  
  Господи, помилуй нас грiшних молитвами блаженних Антонiя i Якова i всiх святих!
  
  
  Випуск Шрамкiвської середньої школи, 17.06.1941 - 5 днiв до початку нiмецько-радянської вiйни. Серед учителiв присутнi воєнрук i вчитель фiзкультури Антон Довгий (1903-2004) i двоюрiдний брат його жiнки Я.П.Бублик (1905-1999), вчитель хiмiї (на фото сидить справа вiд Антона Довгого, у бiлiй сорочцi i краватцi), директор Капустинської школи у 1943-1946 рр.
  
  Довгий Антон Андрiйович (11.06.1903, Капустинцi, Пирятинський повiт, Полтавська губернiя, Росiйська iмперiя - 07.01.2004, Шрамкiвка, Драбiвський район, Черкаська область, Україна) - старожил села Шрамкiвка, знайомий краєзнавця Володимира Павловича Щерби на протязi 60 рокiв (!), який описав його життєвий шлях i спогаду у статтi "Стежина довжиною в сто рокiв", яка вийшла 9 липня 2003 року у газетi "Драбiвщина".
  
   Життєпис
  
  Народився в сiм'ї простих трудових козакiв-християн Київської Русi-України, приписних козакiв i корiнних жителiв з дiда-прадiда села Капустинцi Пирятинського повiту Полтавської губернiї Росiйської iмперiї Андрiя Петровича Довгого (1873-?) i Марти Якiвни Шевченко (?-бл.1935).
  
  Охрещений 11 липня 1903 року, про що у метричнiй книзi зроблений вiдповiдний запис: "Антоний. Родители козак села Капустинцы Андрей Петров Долгий и законная жена его Марфа Яковлева, оба православные. Восприемники того же села козак Моисей Иванов Долгий и козачка Iулiанiя Кодратьева Бакуменкова".
  
  В 1932-1933 рр. працював головою колгоспу у селi Кононiвка Драбiвського району. Про цей час залишив спогади, про те як його змушували складати списки куркулiв.
  
  В 1937-1938 рр. був заарештований, виключений з партiї, вiдсидiв мiсяць у в'язницi у Драбовi, пiсля виходу з в'язницi бiльше у партiї не поновлювався, хоч йому i пропонували.
  
  У 1939-1941 рр. працював воєнруком i вчителем фiзкультури у Шрамкiвськiй середнiй школi. Залишений у селi на пiдпiльнiй роботi. Пiд час нiмецько-фашистської окупацiї був заарештований як колишнiй голова колгоспу у селi Кононiвка, але взятий на поруки мiсцевими жителями.
  
  Пiсля вiйни повернувся до ремесла своїх дiдiв i прадiдiв - багато рокiв працював сапожником-кустарем у селi Шрамкiвка, ремонтував взуття жителям села.
  
  Добрий знайомий українського краєзнавця Володимира Павловича Щерби на протязi 60 рокiв, про що той сам писав у власнiй статтi, яка вийшла у газетi "Драбiвщина" на честь 100-рiччя старожила.
  
  Багато рокiв дружив i спiлкувався з двоюрiдним братом своєї жiнки Анастасiї, Яковом Павловичем Бубликом (1905-1999), знаним i шанованим сiльським вчителем, директором школи у селi Капустинцi у 1943-1946 рр., вiдмiнником освiти УРСР, особливо в останнi роки його життя, коли вiн жив у своєї дочки Анастасiї у селi Шрамкiвка.
  
   Сiм'я
  
  Жiнка Анастасiя Петрiвна Шевченко (07.01.1903 - 01.01.1990), уродженка села Капустинцi Пирятинського повiту Полтавської губернiї Росiйської iмперiї (нинi Яготинського району Київської областi України). Сини Микола(1933-2009) i Юрiй(1945-2005), дочка Галина.
  
   Джерела
  
   У Родоводi є дерево пращурiв та нащадкiв цiєї людини Довгий Антон Андрiйович
  
   "Стежина довжиною в сто рокiв". Газета "Драбiвщина". 9 липня 2003 року.
  
  Категорiя:Старожили Категорiя:Українськi старожили
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"