Вiдчуваю, що прийшов час усiм про це розказати. 17 травня 2016 року - саме тодi я, простий i грiшний київський козак i фiлософ, племiнник Федора Тетянича, київського козака, художника i фiлософа, будучи при свiтлiй пам'ятi i тверезому розумi сподобився стати свiдком i учасником маленького чуда з дядьком Федосем, київським чудотворцем i небесною заступницею його роду, святою Тетяною. Саме тодi з'явилось гасло "Володимир Ленiн - а Федiр Тетянин". Гасло, яке нагадує в т.ч. про зв'язок київського чудотворця з одного з боку з Небесним Владикою i Його Вiчним Вiйськом, з iншого боку - з непростим 20 ст, з епохою СРСР i Київської Русi-України у його складi, з можливiстю переосмислення цiєї епохи у контекстi багатовiкової iсторiї козацько-християнської цивiлiзацiї Євразiї. Також це для мене був останнiй i доволi вагомий аргумент, знак вiд Небесного Владики для того, щоб почати говорити про дядька Федося як про святого i чудотворця, як про людину так чи iнакше вiдмiчену Божим промислом i послану у наш свiт, у Києв не просто так, а заради нашого спасiння, науки i прозрiння, хто б що там за нього дурного не говорив. Київський чудотворче, моли Бога за нас! Сонце Правди, помилуй нас грiшних! Фрипулья!