Маленьке щастя
Вона iшла глибоким ранком,
Що сутiнки йому подруги,
Зодягненая в бiдну дранку
На денного труда потуги.
Густий туман на вулицi сирiв
Нiхто й не зауважив теє диво
Як легким посмiхом без слiв
Її обличчя освiтило.
Боги нехай гадають, чом зорiє
В її душi ця щастя свiчка,
Лиш знає подушка про тiї мрiї
Що їй у снах принесла нiчка.
Kleines Gl"uck
Sie geht in aller Fr"uhe,
Noch eh die D"ammrung schwand,
Den Weg zur Tagesm"uhe
Im "armstem Gewand;
Die dunklen Nebel feuchten
Noch in der Stra"se dicht,
Sonst s"ahe man beleuchten
Ein L"acheln ihr Gesicht;
Die G"otter m"ogen wissen,
Warum sie heimlich lacht --
Es wei"s es nur das Kissen,
Was ihr getr"aumt heut nacht.
Hermann Lingg