Огненный Дмитрий Владимирович : другие произведения.

Гамлет, син укра§нський

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Плод прочтения многочисленных и чрезвычайно заумных переводов диалога Гамлета) весьма далеких от оригинала)) вот и стало любопытно, как это может звучать в "нашем" формате... отсутствие рифмы и стиля сохранено))

  Хутчиш чи не хутчиш?.. Пiд тиском долi вгамуватись, або ж знайти
  такий чумацький шлях, де можна долi не скорятись...
  Чинити опiр та шкарпетками жбурлятись... або ж кинджалами чи ланцюгами... Хiба хтось є? Чи знову я один?.. О, саме так.
  Бо це ж, Полонiй, сучий син! Один лиш вiн - сто§ть за шторою завжди, насамотi, та вмiє так огидно посмiхатись... але недовго це.
  Можливо, тiльки назавжди. Як хмари, те що, бачать увicнi... Не зли мене, негiднику!
  
  Авжеж, москалику, авжеж! Ще пак помреш, щоб не наврочити тобi.
  Бо вже який з мене пророк... хiба що у сво§й вiтчизнi.
  Несповна розуму, зухвала та мала людина, що бачить примарiв, неначе у життi. А що ж це за життя, коли нас гноблять?
  Нi, щирi люди так не роблять - лише продiйсвiти, так мариться чомусь...
  Карету менi, карету!.. I рiпу заразом!
  
  А ось i чобiток... чи це кинджал торчить у грудях, та й так, що дихати не можна зовсiм? Агов! Ти де?.. Агов! Чи то надiя вже сховалась знов десь у далекому вiконцi... Я цiлий рiк не бачив сонця, забув, як може виглядати. Те саме, наче золоте руно - чи не мета бажана? Спинилася на горизонтi... Або пропала.
  
  Сном забутися. Заснути хочу...
  Офелiя, зваблива шльондра, навiщо зрадила мене?
  Я не топив тебе i навiть не любив, та, солоденька, серце ти моє зiбрала, не спочивать пiшла в снопи, а щезла з ним в гаю серед птахiв...
  троянд квiтучих i неспинних мрiй, що обiцяють ластощi та пестощi, яких не буде вже. Бо ти серед тiней...
  I це ще, звicно, не кiнець - казав мiй друг Горацio, мудрець.
  
  Бери усе хутро! Та хутко!
  То ж ти згадаєш всi мо§ грiхи в сво§х молитвах, нiмфа.
  Померти. Забутися. Га, це удар кинджала! Бери сокиру краще.
  Бо хто б погодився, крекчучи, пiд ношею життєво§ плентатися,
  неначе звiр жахливий, зубами скреготати та свербiти... Шкворчить.
  Ой, лишенько! Ой, дiдько!
  
  Насправдi час спливає дуже швидко - навiщо ж це приниження столiттям, неправда тих та кепкування, зiрцем понад усе...
  Але саме тому я тут - i бiдний Йорiк теж. Тож будьте щирими - та вiрте у кохання...
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"