Така вона вдовина доля
У цей гiркий похилий вiк
Хоч я сама, ти поряд Колю
Мiй добрий, любий чоловiк
Життя, життя, кому ти треба
Без радостi, в самотинi
Є дiти, внуки, та без тебе
I гiрко, й боляче менi.
Таке все сiре та безбарвне
I однотонне, без прикрас
Менi здається,я все марно
Топчу на бiлiм свiтi ряст.
Однак, живуть же якось люди
То й я в надiї буду жить
Тебе нiколи не забуду
Хоч хай сто рокiв пробiжить
Я жду вiд тебе слiв привiту
Та знаю, не озвешся ти
На жаль iз звiдти, з того свiту
Сюди не пишуться листи
А прийде час, вже може й скоро
I я скiнчу свiй скорбний путь
I дiти з внуками "на гору"
Вперед ногами понесуть
Бо все в життi кiнець свiй має
I так чи iнак, все мине
Ми будем разом в Божiм раю
Чекай мене, чекай мене.