Никишов Олександр
Магiстерська робота Нiкiшова

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками Типография Новый формат: Издать свою книгу
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Єкологiчний стан Каховського водосховища станом до 2010 р.

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНВЕРСИТЕТ"

   Факультет рибогосподарсько-екологчний
   Кафедра еколог

"Допустити до захисту"

   Зав. кафедрою Ю.В.Пилипенко
   " " року
  
  

Випускна робота (проект) магстра

Комплексна екологчна оцнка якост води пригребельно длянки Каховського водосховища у зв'язку з водозабезпеченням мських екосистем.

   Дипломник Нкшов Олександр Олександрович
  
   (прзвище, м'я, по батьков) (пдпис)
  
   Кервник професор Пилипенко Юрй Володимирович
   (вчене звання, прзвище, м'я, по батьков) (пдпис)
   асистент Лянзберг Ольга Валервна
   (вчене звання, прзвище, м'я, по батьков) (пдпис)
  
   Консультанти:
   з норм. контролю асистент Лянзберг Ольга Валервна
   (вчене звання, прзвище, м'я, по батьков) (пдпис)
  
  
   Рецензент:
  
   (вчене звання, прзвище, м'я, по батьков) (пдпис)

м. Херсон 2010 рк


ЗМСТ

   ЗАВДАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
   3
   РЕФЕРАТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
   4
   ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
   5
   1. ОГЛЯД СПЕЦАЛЬНО ЛТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
   2. МАТЕРАЛИ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛДЖЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
   3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'КТУ ТА УМОВ ДОСЛДЖЕНЬ . . . . . . . . . . . 54
   4. Аналз обставин загибел риби та виявлення . . . . . . . . . . . 78 можливих причин
   СПИСОК ЛТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  

РЕФЕРАТ

   Тема роботи -комплексна екологчна оцнка якост води пригребельно длянки Каховського водосховища у зв'язку з водозабезпеченням мських екосистем.
   Мета дослджень -.визначити стан та дати яксну оцнку води Каховського водосховища в пригребельнй длянц.
   Проведення яксно оцнки гдроекосистеми водойми по середньорчнй концентрац речовин у вод Каховського водосховища отриманим на 4 контрольних створах визначило, що комплексний екологчний ндекс гдроекосистеми становить 4,4, що да пдстави вднести водосховище до 3 класу якост води, за яким стан вважаться задовльним. Порвняльний аналз стану по вдношенню до екологчного нормативу показав на перевищення характеристик по сольовому фону у 4,3 р. (за вмстом сульфатв), по трофо-сапробологчним характеристикам - у 3,8 р. Фосфатами, по вмсту важких металв - до 5 р. (за мддю).
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  

ВСТУП

   Каховське водосховище - найбльше за площею водно поверхн Днпровського каскаду  друге за глибиною псля Днпродзержинського, вже через це необхдне рунтовне дослдження стану цього штучного водного об'кта, яке через велик розмри в побут мсцев жител називають "морем". Крм великих розмрв, даний об'кт дослджень вдзначаться розташуванням в степовй зон Укран в Нижньому Поднпров' над гирлом Днпра  значенням: Каховська вода - джерело для зрошувально системи пвдня Украни, найдовша магстраль котро Пвнчнокримський канал , крм цього, рушй Каховсько гребл.
   Вже з самого введення в дю, а саме з затоплення днпровською водою розчищено мсцевост пд назвою Великий Луг призвело до знищення цього природного об'кта з численними сторичними (в першу чергу козацьких часв) пам'ятками  пдтоплення прибережних полв через пдняття рвня рунтових вод.
   Серед питань охорони природного середовища зараз з особливою гостротою стала проблема масово загибел риби у водних об'ктах. Це явище, як правило,  наслдком рзних форм антропогенно д  потребу комплексного  всебчного дослдження. Масова загибель риби  одним з показникв, як мають найбльше значення при виникненн екстремально ситуац на водному об'кт, тобто загрози для екосистеми в цлому. Крм того, рибн запаси - це важливий державний резерв,  порушення його нормального збергання  вдтворення пов'язано з значним економчним збитком.
   Антропогенна дяльнсть, навть коли вона не  основною причиною масово загибел риби, може в значнй мр визначати  масштаби. Забруднене середовище проживання збльшу загальний негативний ефект епзоотй, знижу стйксть риби до рзних зовншнх факторв (змни температури, мнералзац, газового режиму  т.д.).
   Масова загибель риби - явище досить розповсюджене. На Укран воно спостергаться на ряд водойм, причому в окремих випадках з трагчними наслдками для хтофауни.
   Для досягнення мети, поставлено технчним завданням, передбачалось узагальнення снуючих даних, щодо екологчного стану Каховського водосховища та оцнка впливу на стан екосистеми.
   Узагальнення комплексу дослджень повинно дати можливсть розробити рекомендац щодо рацонального використання боресурсв пригреблево длянки Каховського водосховища. При цьому узагальнен дан щодо снуючого екологчного стану Каховського водосховища.В рамках виконання НДР по етапу 2 наведен натурн дослдження УкрНДЕП проведен всередин липня 2008 р., коли на Каховському водосховищ спостергався замор риби.
   За фактором загибел риби на Каховському водосховищ УкрНДЕП проведен дослдження з метою визначення можливих причин та надання пропозиц щодо попередження екстремальних екологчних ситуацй.
   В ход проведення вивчення антропогенного впливу дана яксна та кльксна характеристика води, донних вдкладень та риби в нижньому б'ф Каховсько ГЕС.

1. ОГЛЯД СПЕЦАЛЬНО ЛТЕРАТУРИ

   Проблема води належить до найголовнших соцальних  науково-технчних проблем сучасност. Виршення  значною мрою залежить вд вивчення водних ресурсв, рвня знань про явища  процеси, що вдбуваються в гдросфер, а також вд ефективних заходв з рацонального використання  охорони природних вод [1].
   Проблематика екологчного стану водних об'ктв  актуальною для всх водних басейнв Украни. Що ж до Днпра, водн ресурси якого становлять близько 80 вдсоткв водних ресурсв Украни  забезпечують водою 32 млн. населення та 2/3 господарського потенцалу крани, то це одне з найважливших завдань економчного  соцального розвитку та природоохоронно полтики держави.
   У другй половин минулого столття внаслдок антропогенного впливу на природн водойми, зокрема гдробудвництва, було створено численн штучн водойми - водосховища. З х виникненням було досягнуто найбльш рацональне виршення багатьох водогосподарських проблем. Проте поряд з позитивним значенням штучних водойм, втручання людини у природну рвновагу призвело до виникнення ряду екологчних проблем, оскльки водосховища на Днпр стали свордними акумуляторами забруднюючих речовин.
   Саме тому метою роботи було визначення антропогенного впливу на яксний стан води найбльшо штучно екосистеми в межах Херсонсько област - Каховського водосховища загальною площею 630 км2, довжиною 97 км та шириною вд 5 до 25 км. Глибина водойми коливаться у межах вд 8,5 до 24 м [2].
   Слд зауважити, що пд якстю води розумють кльксну характеристику  складу та властивостей, що визначають  бологчну повноцннсть - можливсть забезпечення функцонування основних ценозв екосистеми, що сформувалась у процес еволюц та придатнсть  для конкретних видв водокористування. Однак комплексна оцнка якост води (водогосподарська та екологчна) часто не спвпадають, що  лежить в основ розбжностей багатьох класифкацй.
   Водогосподарська яксть води - це перелк нормативних характеристик або х комплексу, як вдповдають природному складу домшок та фзико-хмчних властивостей водного об'кту у вдповдност до вимог певного виду водоспоживання (питного, технчного, рргацйного, рекреацйного, рибогосподарського тощо).
   Екологчна яксть води - це перелк (сукупнсть) характеристик речовини та енерг, концентрац яких лмтують певн можливост фотосинтезу мкроводоростями первинно органчно речовини, видове рзноманття боти та бопродуктивност ценозв, що сформувались пд впливом еволюц водного об'кту та господарсько дяльност людини [3].
   У 1990 р. було складено нову генеральну схему комплексного використання водних ресурсв в Укран до 2010 р. Значного розвитку набуло централзоване водопостачання населення  промисловост. На сьогодн для ц мети за рк використовуться 18,2 км3 води [4, 5, 6, 7].
   Каховське водосховище створене в 1955 р. в результат спорудження гребл Каховсько ГЕС для одержання електроенерг, водопостачання мст  промислових пдпримств, зрошення сльгоспугдь, розвитку рибного господарства. Воно замика в нижньому плин Днпра каскад днпровських водосховищ [1]. Каховське водосховище уведено в експлуатацю в 1958 р.[8, 9, 10, 11, 12]. Водосховище простираться з пвнчного заходу на пвденний схд.[8, 13, 14]
   Формування хмчного складу води в нижнй длянц р. Днпро вдбуваться пд вплив стоку, що надходить у нього через каскад водосховищ з верхньо й середньо частини водозбору.
   Хмчний склад у водосховище  його змни в час визначаються гдрологчним режимом й в основному обумовлюються впливом вище розташованих водосховищ [2].
   У зв'язку з спорудженням водосховищ  зарегулюванням стоку р. Днпра рзко змнився характер природно залежност мж витратами. й мнералзацю рчково води. Ултку, восени й узимку в нижнй б'ф Каховського водосховища надходять води з меншою мнералзацю, чим у вдповдний час до зарегулювання стоку. Навесн в нижнй б'ф сткають бльше мнералзован води. У результат зарегулювання рки вище розташованих водосховищами меж сезонних коливань мнералзац води в Каховському водосховищ звужуються. Рчна амплтуда мнералзац в перед гирловй частини водосховища менше, нж у верхв'я. На бльших глибинах спостергаться також замтна стратифкаця по величинах мнералзац води й нших показникв [2].
   У дйсний перод протягом ряду рокв у низов'я Днпра й у Днпровсько-Бузькому лиман спостергаться складна екологчна ситуаця, пов'язана з скиданням забруднених вод з Каховського водосховища в нижнй б'ф Каховсько ГЕС, з скороченням витрат прсно води в низов'я, з промиванням русла р. нгулець  з скиданням високо мнералзованих шахтних вод з грничорудних пдпримств Кривбаса в нижнй Днпро.
   Яксть води в Каховському водосховищ залежить вд якост води у водосховищах Днпровського каскаду. Для стотного полпшення якост води у водосховищах необхдно виконувати заходи щодо рзкого обмеження скидань рдких стокв у басейн Днпра.
   Херсонщина знаходиться в понизз велико рчки, яка дрену значну площу в вроп, а тому територ та акватор Херсонщини , частково, акумулятором твердого стоку та хмчних речовин, як змиваються та скидаються з всього басейну Днпра. Окрм транзитних забруднювачв, в рчки басейну Херсонщина вносить свй "посильний вклад. В 2000 роц, згдно оцнки фахвцв Державного управлння еколог та природних ресурсв, було скинуто у поверхнев водн об'кти Херсонщини, головним чином, в рчку Днпро 126.8 млн.м3, в т.ч. без очистки - 2.062 млн.м3, недостатньо - очищених -1.544 млн.м3, нормативно чистих без очистки - 87.27 млн.м3, нормативно - очищених - 35.96 млн.м3. з стчними водами у поверхнев водн об'кти було скинуто: фосфатв - 135.3 т, нафтопродуктв - 0.31 т, сульфатв - 7436,0 т, хлоридв - 9690 т, нтратв - 16.0 т, синтетичних поверхнево-активних речовин -1.3 т, залза - 3 т, фтору - 0.2 т ,магню -1.2 т.
   Частина цих забруднювачв транзитом проходить через область  виноситься до Днпровсько-Бузького лиману та Чорного моря. Певна частка акумулються в понизз Днпра. Велик площ очеретяних заростей, болота та протока дельта рчки виступають в цьому випадку як велетенський природний фльтр бологчно очистки води.
   Загальний стан забруднення Каховського водосховища коливаться в залежност вд сезону. Економчна криза 90-х рокв зменшила антропогенний хмчний стк в р. Днпро. Зокрема, поступово зменшуться вмст у вод амоню, нтратв, нтритв, фосфатв. Однак навесн 1999 року в час повен спостергалось разове збльшення вмсту цих речовин, а також гумусних кислот, сполук залза, колодних та зважених часток у вод водосховища. Але така ситуаця не типова  випада з загально тенденц та, можливо, пов'язана з нтенсивним весняним змивом рунту в басейн рчки та нтенсивною мграцю органчно речовини. Наявнсть важких металв спостергаться по всй херсонський частин водосховища, але не перевищу ГДК. Зменшився вмст залза  становить в середньому 0.10-0.12 мг/л, а також магню - 17.5-20.0 мг/л. Вдносно невеликий вмст важких металв пояснються тим, що головн джерела забруднення безпосередньо не впливають на водосховище (Запоржжя, Енергодар, Нкополь), а знаходяться за межами област.  при невеликих швидкостях теч у водосховищ, забруднююч речовини осдають на його дн в мсцях викидв. Концентраця нафтопродуктв коливаться в широких межах, але найчастше х вмст не досяга ГДК. Винятком  коло шлюзов акватор Каховсько гребл та длянки поверхн водосховища в портв та пристаней, де скупчення рчкового транспорту приводить до збльшення вмсту нафтопродуктв в вод впродовж навгац до 2.5 ГДК.
   Мста  селеща, що виходять на береги водосховища, мають застарл, давно не ремонтован каналзацйн системи та очисн споруди. А тому х експлуатаця приводить до численних аварйних скидв неочищених комунальних стокв в водосховище. З деяких населених пунктв (Горноставка, Червоний Маяк) взагал комунальн та промислов стоки скидають без попереднього погодження. Потенцйно екологчно-небезпечн ситуац для Каховського водосховища можуть виникнути в Берислав та в Нововоронцовц при зруйнуванн дамб на балках, в яких накопичуються комунальн та промислов стоки. Зокрема, загрозлива ситуаця склалася в Берислав з балкою Кизикермек, яка акумулю не тльки комунальн та промислов води, а ще  природний поверхневий стк з значно територ. Катастрофчна злива або снгорозтавання може привести до скидання клькох десяткв тисяч тон забруднювачв у водосховище [3].
   Але найбльш серйозн проблеми якост води в херсонський частин Каховського водосховища пов'язан з кисневим режимом. Найбльший вмст кисню спостергаться навесн та восени, коли  кращий режим аерац внаслдок втрового перемшування води, атмосферних опадв  зниження температури води. Останн позитивно вплива на розчинення атмосферного кисню у вод водосховища. Влтку, а також на початку осен кисневий режим рзко погршуться, що пов'язане, з одного боку, з зростанням температур, а з ншого, з високим споживанням кисню синьо-зеленими водоростями. Найвищ значення хмчного споживання кисню (ХСК) фксуться, як правило, наприкнц серпня - на початку вересня  досягають 1.2-2.4 ГДК. За якстю воду Каховського водосховища за снуючими критерями можна вднести до посереднх, помрно забруднених [3].
   Гирлова длянка Днпра починаться вд нижнього б'фу гребл Каховського водосховища. Стан забруднень води на цй длянц рчки - вд гребл до мсця впадання в лиман - визначаться клькома чинниками: рчковим стоком, що скидаться з Каховського водосховища, стоком забруднень останньо велико притоки Днпра - нгульця, безпосереднми скидами мст та виробництв, що розташован безпосередньо в гирл, в першу чергу, скидами мста Херсону. Тут слд зазначити, що комунальн скиди з нших мст пониззя Днпра - Голо Пристан, Цюрупинська, а також невеличких "не херсонських" виробництв (птахофабрики, осетрового заводу, харчосмакових виробництв тощо) бльш - менш непогано очищуються  х вплив на загальне забруднення рчки вдносно невеликий. Загальна характеристика (таблиця 1.1.2) показу на поступове погршення стану днпровсько води вд гребл до гирла та стотний вплив стоку рчки нгулець на  яксть. Зокрема, ця рчка  головним джерелом хлоридв, сульфатв та деяких металв в понизз Днпра. Концентраця залза у вод характеризуться збльшенням його вниз по теч: вд 0,16 мг/л бля Ново Каховки до 0,54 мг/л нижче Херсона, причому зрозумло, що його вмст значною визначаться стоком рчки нгулець, яка впада на цьому промжку. Саме це джерело приводить до збльшення залза у вод в 2-3 рази в останн роки. Особливо великий вмст залза спостергаться у пероди з найбльшими скидами грничо-збагачувальних комбнатв (ГЗК) Криворзького залзорудного басейну в нгулець. Значне перевищення ГДК (у 2-8 разв) спостергаться також в цей перод по вмсту мд, цинку та по марганцю. Що стосуться просторового впливу нгульця, то особливо пагубний вплив стоку речовин - забруднювачв на загальний стан пониззя Днпра в нижнй теч вдчуваться навесн та на початку лта вд мсця його впадння аж до Днпровсько-Бузького лиману, незважаючи на вдносно незначний обсяг стоку рчки нгулець в порвнянн з загальним обсягом стоку Днпра [1].
   В гирл Днпра протягом всього року вмст усх форм розчинених мнеральних сполук азоту перевищу ГДК (у 1.4-2.7 рази), особливо навесн, в район Ново Каховки та Херсону, що  результатом як погршенням сантарного стану рчки скидами з виробництв та очисних споруд мст, так  посиленням процесу евтрофкац води. Вмст фосфатв в вод Нижнього Днпра постйно збльшуться з весни до осен,  в середньому становить 0,48 мг/л. Максимум його вмсту у вод приходиться на осннй перод.
   Окремим чинником забрудненням рчки  погано контрольован скиди баластних морських вод з суден, що проходять по пониззю Днпра до Херсонського морського порту. Вважаться, що так скиди, окрм хмчного забруднення,  певним чинником бологчного забруднення. Останн вже привело до появи в понизз рчки нових бологчних видв, що негативно вплива на стан борзноманття рчки. Окрм скидв баластних вод, хмчне забруднення виклика також нерегульован скиди з рчкових та морських суден госпфекальних, пдсланвих  льяйльних вод [2].

2. МАТЕРАЛИ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛДЖЕНЬ

  
   Об'кт дослджень -вода Каховського водосховища.
   Вихдна нформаця щодо критерв якост води за окремими показниками була одержана з впорядкованих зведеннях державного монторингу вод за ретроспективний  сучасний пероди: насамперед у "Гдрологчному щорчнику", "Державному водному кадастр". "Гдрохмчному бюлетен", а також у щорчних звтах Держводгоспу по Херсонськй област. Сучасний стан поверхневих вод аналзувався за даними Нацонально доповд про стан навколишнього природного середовища Херсонсько област за 2007-2010 р. та Екологчного паспорту Херсонсько област за 2007-2010 р. Предметом дослджень виступали середньорчн концентрац речовин у вод Каховського водосховища [8].
   При виконанн дослдно роботи були використан методики [3, 9, 10], сутнсть яких поляга у визначенн середнх  найгрших значень для трьох блокових ндексв якост води. Екологчний ндекс якост води (е) визначався за сольовими, трофо-сапробологчними  токсикологчними характеристиками якост води. Для цього визначали спввдношення фактичних (Fфакт) гдрохмчних (сольовий фон), трофо-сапробологчних  токсикологчних показникв до оптимальних (Fопт) значень за формулою (2.1):

0x01 graphic
(2.1)

   Нами була проведена комплексна екологчна оцнка стану Каховського водосховища за трьома основними блоками:
   Блок А - сольовий фон, який включа мнералзацю води, вмст сульфатв та хлоридв.
   Блок Б - еколого-сантарн або трофо-сапробологчн характеристики водойми, до яких належать: вмст завислих речовин, хмчне споживання кисню (ХСК), бохмчне споживання кисню за 5 дб (БСК5), розчинений у вод кисень, азот нтритний та нтратний, фосфати.
   Блок С - специфчн характеристики токсично та радацйно д, так як залзо, хром, марганець, мдь, нкель тощо [3].
   Для блокв А  Б за екологчний оптимум (екологчний норматив) приймалися значення  класу екологчно класифкац якост поверхневих вод [6].
   Для блоку С за еталон порвняння вводилися значення забруднюючих речовин на основ нормативних матералв для рибогосподарських водойм [11], тобто, т характеристики, як визначають умови виживання та вдтворення рибних ресурсв як найвищо ланки трофчного ланцюга водних екосистем.
   Гдроекологчн спостереження за станом Каховського водосховища проводилися на 4 створах:
  -- створ !1 - м. Берислав, 500 м вище скиду неочищених стчних вод з КВУ "Бериславський водоканал";
  -- створ !2 - м. Берислав, 500 м нижче скиду неочищених стчних вод з КВУ "Бериславський водоканал";
  -- створ !3 - м. Нова Каховка, 500 м вище скиду з очисних споруд КВУ "Каховський водоканал";
  -- створ !4 - м. Нова Каховка, 500 м нижче скиду з очисних споруд КВУ "Каховський водоканал".
  
   Для вивчення стану Каховського водосховища в нижньому б'ф ГЕС в перод екстремально ситуац наведен результати науково-дослдних робт, виконаних УкрНДЕП, пд час масово загибел риби на Каховському водосховищ та в нижньому б'ф Каховсько ГЕС.
   Для обстеження Каховського водосховища за фактором загибел риби, вияснення причин цього явища 26.07.2008 р. була вдряджена група спецалств -екологsв.За нформацю Держеконспекц в Херсонськй област на момент призду спецалств УкрНДЕП масово загибел риби не спостергалось в нижньому б'ф Каховсько ГЕС. Згдно актв спльного обстеження Держеконспекц в Херсонськй област, Херсондержрибохорони, громадських органзацй 18.07.2008 р. зафксовано загибель риби у р. Днпро в район нижнього б'фу Каховсько ГЕС до с. Львово. 23.07.2008 р. комся за участ В. Лепетихсько селищно ради, Держеконспекц в Херсонськй област , нспекц В. Лепетихсько рибохоронно дльниц обстежено акваторю Каховського водосховища лвого берега, де спостергалась масова загибель бичка. При цьому в обстеженй акватор вода мала червоно-бурий колр. В ранц 24.07.2008 р. обстеження проводили управлнням ветеринарно медицини в В. Лепетихському район, райСЕС та нспекця екологчно мжрайонно безпеки. За результатами обстеження вдмчалась незначна кльксть загибло риби. Загибель ншо риби в момент обстеження не спостергалось.
   За усною нформацю представникв Держеконспекц в Херсонськй област в район Василвсько затоки 25.07.2008 р. спостергалось забарвлення води в затоц в червоно-бурий колр.[15, 16]
   Дослдження виконували у двох точках: в центр затоки "Тракторна балка" та у верхв'.
   На момент обстеження погодн умови були наступн: незначний втер, хмарнсть, з невеликими перервами йшов дощ. Вода затоки прозора за диском Секи 1,0 м  мала придонний зеленкуватий колр, на риболовецьких стках не спостергалось забарвлення в червоно-бурий колр (про що записано в актах обстеження напередодн). Загибло риби не спостергалось. Донн вдклади в "Тракторнй балц" були представлен срим мулом з запахом срководню. В той же час органзми макробентоса (личинки хрономд, як витримують тимчасове зниження вмсту кисню до десятих долей мг/дм3) в данй точц були живими. В верхв' Василвсько затоки донн вдклади мали вигляд чорного мулу  характерний болотний запах.
   В 28.07.2008 р. екологами проведено обстеження р. Днпро в нижньому б'ф Каховсько ГЕС де вперше була знайдена загибла риба у великих клькостях.
   Дослдження виконували у 4 точках по всй акватор нижнього б'фу Каховсько ГЕС.
   Точка 3 - лвий берег р. Днпро бля гребл (40 м вд гребл  20 м вд суднохдного каналу).
   Точка 4-6 - створ паралельний гребл ГЕС  розташований на вдстан 1,2 км
   Точка 4 - бля правого берега, точка 5 - центр, точка 6 - бля лвого берега.
   Погодн умови на момент обстеження були наступн: слабкий втер у бк лвого берега, малохмарно, сонячний день. Прозорсть води 1,2 м за диском Секи. Донн вдклади в точках вдбору води не вдалось вдбрати в зв'язку з тим, що дно було покрито дрейсеною. Вс малюски були жив  в нормальному стан. Пробу донних вдкладв (замулений псок) вдбрали проти центрально точки 5 бля острова Козачий (глибина 1,5м, 30 м вд острова ).
   В нижньому б'ф Каховсько ГЕС знайшли ранше загиблу рибу:
  -- карась србний - 2 екземпляри (вк 3+);
  -- бичок sp. - 1 екземпляр (вк 3+).
   Крм того впймали напвживого карася - 1 екземпляр, вк 3+.
   Загибла риба була в стад розкладу. Забарвлення плавникв  частини луски було неприродним - мало слабко рожевий колр.[15, 16, 17]
   За перод експлуатац Каховського водосховища в хмчному склад його води спостергаються змни, зокрема простежуться тенденця до пдвищення мнералзац  лужност.
   Порвняння даних хмчного складу води за 1938-1956 роки (рка Днпро до заповнення чаши водосховища з даними 1994-2003 р. (снування водосховища в часи незалежност Украни) показу, що мнералзаця води пдвищилась вд 0,3 до 0,42 -0,44 г/дм куб. .
   При цьому стотно змнився хмчний склад води. До заповнення Каховського водосховища вдносний вмст катонв складав: Са -68%, Mg-23%, Na-9%. В тавн-липн 1994-2003 р. вмст цих катонв зменшився в 1,8 р.  навпаки, магню збльшився в 1,9 р.  натрю в 2,1 р.
   Загальн закономрност трансформац гдрохмчних показникв води водосховища полягають в наступному. В холодну пору (листопал-лютий) вода ма найнижчий водневий показник (7,8-8 одиниць) рН. В березн -квтн вдбуваться рзке зростання цього показника до 8,8, що пов'язане з бурхливим розмноженням водоростей на млководдях. В травн величина рН зменшуться до 8,5, а в червн -липн утримуться в межах 8,3-8,5. До кнця лта спостергаться вдносно швидке зменшення рН до 8,1, у вересн -жовтн до 8  дал до значень, характерних для зимового пероду.
   При величин рН бльше 8,2 у вод з'являться карбонатна сода (СО3), вмст яко при рН (8,5-8,6) досяга вже не придатна до зрошення, тому що рН бльше 8 (ГОСТ 25900-83 [18] критичних меж для зрошувальних вод - 0,3 мг-евк/л. Так несприятлив для поливв сльгоспкультур характеристики ма вода Каховського водосховища протягом найнтенсивншого водозабору в магстральн канали - з квтня по липень включно.  лише поливи пожнивних культур  вологозаряжання наприкнц поливального сезону забезпечуються, як правило, придатною до зрошення водою.
   Показник лужност води у водосховищ коливаться протягом доби. Вдень, в результат пдвищення температури  почилення сонячно активност зроста фотосинтезуюча дяльнсть фтопланктону  вищо водно рослинност. Це призводить до збльшення концентрац кисню у вод  зменшення вуглекислого газу [19, 20, 21]. У зв'язку з зменшенням у вод вуглекислого газу, який використовуться гдрофтами для фотосинтезу, карбонатно-кальцва рвновага змщуться в карбонатний бк  величина водневого показника (рH) зроста [22]. Вноч процес фотосинтезу припиняться  вдбуваться процес дихання гдрофтв, який супроводжуться видленням вуглекислого газу. Карбонатно-кальцва рвновага змщуться у бк кальцю, оскльки вуглекислота (H2CO3) розчиня карбонат кальцю (СаСО3) з утворенням гдрокарбонату кальцю Са(НСО3)2 при цьому величина водневого показника (рН) зменшуться (рис.3).
   Найвищ значення водневого показника (рН) встановлються в поливний перод з 10 год. Ранку до 20 год. вечора, а найнижч з 4 до 8 ранку. Весною добов коливання величини рН складають приблизно 0,1 влтку вони найбльш  досягають 0,5 одиниц, восени -0,2-0,3.
   Лужнсть у вод змнються також  в залежност вд погодних умов. Так в перод випадання рясних атмосферних опадв (наприклад червень-липень 1988 р, червень 1991 р., червень-липень 1992 р.) лужнсть води пдвищувалась на 0,1-0,3 одиниц рН. Це пов'язано з зростаючою застйнстю води внаслдок зменшення водовдбору на зрошення з одночасним збльшенням надходження у водосховища богенних речовин (живильного середовища для гдрофтв) з поверхневим стоком з прилеглих територй пд час опадв (вуглець, азот, фосфор, срка, калй, залзо та н.)
   Протягом всього ряду цлодобових спостережень за допомогою автоматично контрольно станц "Na J da" в безморозн пероди 1987 -1992 р. лужнсть води у водосховищ не знижувалась бльше водневого показника (7,8-8) одиниць рН. Спостергалась тенденця до пдвищення значень рН в багаторчному розрз (Таблиця 2.1).
   Органзаця Держводгоспу Украни, нститут гдроболог НАНу, нш дослдницьк установи контролюючи стан Каховсько води, встановили, що величезна маса богенних  забруднюючих речовин виклика "цвтння"  "гперцвтння" води, загибель риби  збльшення вмсту рзних речовин вище гранично допустимих конценрацй [23, 24, 19, 20, 21].
   Зрошувальна вода Каховського водосховища вдноситься до II класу - "обмежено-придатна" за лужнсть  повинна використовуватися з обов'язковим проведенням комплексу заходв щодо попередження деградац зрошувальних грунтв.
   Яксть води в Каховському водосховищ залежить  вд якост води вище за течю у водосховищах Днпровського каскаду та вд ступеня  "цвтння" (розвитку фтопланктону  водно рослинност). Для стотного полпшення якост води пригребельно длянки Каховського водосховища необхдно виконувати заходи щодо рзкого обмеження скидв рдинних стокв у басейн Днпра.
  
  
  
   Таблиця 2.1
   Середня величина водневого показника (рН) за поливн сезони в Каховському водосховищ та каналах за даними станц "Na J da" [1].
   Об'кт дослджень

Середня величина рН по роках

  
   1987
   1988
   1989
   1990
   1991
   1992
   Каховське
   водосховище
  
   8,22
   8,11
   8,4
   8,57
   8,31
   8,26
  
   Примтки: за лабораторними хмчними показниками.
   У водоймищах Днпровського каскаду меж коливань мнералзац по сезонах року менш значн, нж у Днпр. Найбльша амплтуда коливань мнералзац характерна для Кивського водосховища, найменша - для Каховського. В результат акумуляц поверхневих вод в водоймищах каскаду ма мсце змна мнералзац по х подовжнй вс. У проточних водосховищах (Кивському, Канвському, Днпродзержинському, Днпровському) водообмн здйснються 12-18 разв на рк, а у малопроточних (Кременчуцькому i Каховському) - 1-3 рази на рк.
   Суттвих змн в мнералзац води i концентрац головних онв при експлуатац водосховищ не вдбуваться. Верхня межа мнералзац вниз по каскаду збльшуться з 380 мг/л в Кивському водосховищ до 450 мг/л в Каховському. Переважним катоном у водосховищах  Са2+ , аноном НСО3-. Змшування у водосховищах рчкових вод з рзною мнералзацю привело до усереднення хмчного складу води. Псля спорудження каскаду водосховищ амплтуда коливання головних онв зменшилась, нижня межа х концентрац збльшилась, верхня - зменшилась.
   Спецалстами санепдемстанц м. Нкополя установлено, що органолептичн властивост води Каховського водосховища змнюються з року в рк та залежно вд пори року. Зокрема запах води в квтн звичайно землистий, в липн - болотний, в жовтн - землистий, в останн 2-З роки - болотний. Колрнсть води в квтн звичайно жовта, жовто-зелена, в жовтн - зелена (через рясноту синьо-зелених водоростей i продуктв х розпаду). Мнмальна кльксть зважених часток спостергалась в 1985 р. (0,9-1,2 мг/дм3), максимальна - в 1988 р. (8,4-10,3 мг/дм3), в нш роки коливалась в межах 0,6-6 мг/дм3.[25]
   Серед хмчних показникв варто вдмтити показник хмчного споживання кисню (ХСК), величина якого незначно змнються за сезонами року. Навесн ХСК звичайно склада 12-13 мгО2/дм3, а влтку зроста до 13,8-15,2 мгО2/дм3. Максимальна величина ХСК спостергалась в 1994-1996 рр. - 18-26 мгО2/дм3 (ГДК-15,0 мгО2/дм3).
   Вмст органчних азотовмсних речовин наведено в табл. 2.2.
   Таблиця 2.2 - Вмст органчних речовин (група азоту) у вод Каховського водосховища, мг/дм3

Форма азоту

Роки

1985

1990

1993

1996

Азот амаку

0,08

0,14

0,27

0,23

Азот нтритв

0,01

0,05

0,09

0,1

Азот нтратв

1,2

2,25

3,6

4,8

  
   Жорстксть сухого залишку стабльна з року в рк i склада у квтн 3,6-4,25, у липн - 3,3-4,0, у жовтн - 2,8-3,25 моль/дм3.
   Вмст сухого залишку стабльний на протяз ряду рокв i склада 300+70 мг/дм3 (при ГДК 1000 мг/дм3) Дещо пдвищилась концентраця у вод хлору i сульфатв. В 1985-1990 рр. вмст Cl- складав 30-32, a SO42- - 40-48 мг/дм3, в 1996-1997 рр. х вмст збльшився до 32-40 i 65-76 мг/дм3 вдповдно. Але ц показники значно менш за регламентован (ГДК Cl- i SO42- вдповдно складають 350 i 500 мг/дм3).
   У вод Каховського водосховища спостергаться поступове зростання концентрац нафтопродуктв. До 1989 p. х вмст не перевищував 0,18-0,20 мг/дм3, а в 1989-1996 рр. зрс до 4-6 мг/дм3, що стотно перевищу рвень ГДК (0,05 мг/дм3).
   Вмст у вод мд, цинку, свинцю, залза, кальцю, магню, марганцю досить низький. х концентраця на порядок нижча за ГДК.
   Наявност фосфор- i хлорорганчних пестицидв у вод водосховища за перод 1985-1996 рр. не виявлено.[26]
   Щодо мкробологчних показникв варто вдмтити наступне. До 1986р. ндекс (число) лактозопозитивних паличок (показник бактеро-логчного забруднення водоймища) в зимову пору року не перевищував 50-300, в лтню пору - 2300-4000 (при допустимому ндекс ЛКП не бльше 5000). В 1988 р., у зв'язку з аварю на напрному колектор господарсько-побутово каналзац м. Нкополя i скидв неочищених стокв в р. Днпро було виявлено значне збльшення ндексу ЛКП до 100000. 3 1992 р. вдмчаться поступове бактерологчне i врусне забруднення води Каховського водосховища. В лтнй перод ндекс ЛКП коливався вд 20 до 100000, а ндекс кол-фагв - вд 10 до 40 БОЕ, у зв'язку з чим заборонялось купання на мських пляжах, а в зонах вдпочинку, на водопровдних спорудах проводились сантарно-оздоровч заходи (збльшення дози хлору тощо).
   Серед водосховищ Днпровського каскаду мулов вдкладення найбльш широко розповсюджен в найменш проточному Каховському водосховищ, де ним зайнято бля 80% площ дна. Менша за все х площа в Днпродзержинському i Канвському водосховищах: 40 i 43% вдповдно. В цлому мулонакопичування в крупних рвнинних водосховищах, порвняно з штучними водоймами менших розмрв (ставки, мал водосховища) i водосховищами на грських рчках, проходить досить повльно. Навть в самому старому Днпровському водосховищ об'м мулу не перевищив 3,5%, а в Кременчуцькому i Каховському - 2% об'му при НГП. При умов збереження ниншнх темпв мулонакопичування ( а вони за розрахунком спецалств навть зменшуються в час) для заповнення чаш потрбно буде клькасот рокв. Цей прогноз не вдноситься до окремих длянок, де темпи мулонакопичування можуть стотно перевищувати середн.
   Основним компонентом у всх типах донних вдкладв  кремнезем, стйке друге мсце належить окису алюмню. Наступним за вмстом серед мнеральних компонентв ще окис кальцю. Дал слдом йдуть окисн форми залза, оксиди магню, натрю, титану i на останньому мсц - срка.
   Валовий хмчний склад донних вдкладв Каховського водосховища в залежност вд х гранулометричного складу наведено в табл. 2.3.
   Таблиця 2.3 - Валовий хмчний склад донних вдкладв Каховського водосховища

Типи вдкладв

Fe2O3

FeO

CaO

MgO

bnn

Сорг

Nзаг

P2O5

   Псок

0,16

0,18

1,21

0,23

2,96

0,36

0,12

0,03

   Псок замулений

0,72

1,62

2,48

0,58

3,80

6,70

-

0,08

   Мул пщанистий

1,58

1,88

2,92

1,04

6,25

1,23

0,32

0,12

   Мул глинистий

2,48

1,80

4,08

1,81

11,1

2,44

0,56

0,20

  
   Максимальний вмст окисного залза припада на глинистий мул глибоководно нижньо частини водосховища. В розподл по дну органчного вуглецю i загального азоту прослджуться зв'язок з умовами санепдемстанц, тобто максимуми вмсту приурочен до длянок формування найбльш дисперсного мулу. Така ж картина спостергаться i при розподл загального фосфору. Таким чином, ма мсце наявнсть взамозв'язку мж клькстю органчно речовини i тонкодисперсних часток.
   Обмнний комплекс вдкладв водосховища створю ряд Ca>Mg>K>Na, причому сума катонв на 95-98% представлена кальцм i магнм. Як i вмст нших хмчних компонентв, сума окремих катонв збльшуться вд пскв до мулу бльш нж в 10 разв. Катони водорозчинних солей, як i обмнн, створюють ряд: Ca>Mg>K>Na, але частка кальцю в загальнй сум катонв дещо нижча - 67-87%.
   Незважаючи на те, що вода у водоймищ гдрокарбонатно-кальцевого типу, на перше мсце в замулених псках i мул виходять сульфат-они. Ц они можуть накопичуватись у вдкладах при розкладанн срковмсних органчних сполук, а також при окисленн i розчиненн сульфтних мнералв i пску.
   На вдмну вд нших компонентв хмчного складу донних вдкладв накопичування мкроелементв обумовлено х асоцацю (включаючи сорбцю) з тонко дисперсними мнеральними частками i поглинанням гдро 6ioнтами з подальшою седиментацю в органчному осад. Дослдження мкроелементв у вдкладах виявили уже звичну для багатьох хмчних елементв тенденцю росту концентрац вд пскв до мулу, яка найбльш виразно проявляться для марганцю, мд i ванадю (табл. 2.4).
   Таблиця 2.4 - Вмст, мг/кг, мкроелементв (середнй - I, максимальний - II, мнмальний - III) в окремих типах вдкладв Каховського водосховища.

Елемент

Пски замулен

Мул пщаний

Мул глинистий

I

II

III

I

II

III

I

II

III

Марганець

418

503

317

728

1455

410

1146

1533

774

Мдь

16

24

8

34

96

16

51

72

32

Кобальт

21

31

19

26

33

17

35

47

25

Нкель

28

27

0

32

68

0

62

83

28

Ванадй

30

37

14

78

168

44

90

140

45

Хром

51

62

41

64

89

48

88

137

62

  
   Змни концентрац мкроелементв обумовлен не тльки активнстю джерел надходження, але i мграцйною здатнстю самих елементв. Марганець i цинк вдносяться до групи елементв з середньою мграцйною здатнстю, а решта - до дуже слабо або нкчемно мало мгруючих. Суттвого збльшення загально клькост деяких елементв, зокрема марганцю в багаторчно динамц не виявлено.
   Донн вдкладення Каховського водосховища, як i нших водосховищ Днпровського каскаду, приймають активну участь у формуванн якост води водосховища.
   В перод заповнення i в перш роки снування водосховища визначальний вплив на яксть води i сантарний стан чинить затоплення ложа. Активн процеси, як проходять в цей час на меж роздлу вода - рунт, як приводять до нтенсивного надходження рухомих сполук з рунтв у воду, значно змнюють  хмчний склад.
   В наступн роки виршального значення набува евтрофкаця водного об'кта в результат дяльност людини: змиву мнеральних добрив з сльськогосподарських угдь, скиду промислових, господарсько-побутових стчних вод, стокв з тваринницьких комплексв i теплового навантаження на водойму. Значну роль починають вдгравати i донн вдклади, особливо мулов, кльксть яких у водосховищ неухильно зроста. На дн водосховища формуються ареали вдкладв рчного типу. У сформованому донному рунтовому комплекс починають проявлятись складн мж фазов взамод. Основн закономрност трансформац речовин вдкладв ще не достатньо з'ясован про багато як внутршньоструктурн процеси, результатом яких  вплив донних вдкладв на водн маси водоймища, можна лише висловити припущення. Реальна картина може бути отримана лише псля завершення тривалих експериментальних дослджень. На даному етап можна лише зробити висновок про те, що роль донних вдкладв у формуванн якост води у водосховищ може бути двоякою: з одного боку володючи властивостями сорбенту, донн вдкладення можуть сприяти видаленню речовин з водно товщ i таким чином покращувати яксть води; з ншого, перебуваючи в рол сховища значних запасв рзних хмчних сполук, вони можуть в певних умовах постачати х в товщу води, перетворюючись таким чином в джерело вторинного забруднення. Крм того, донн вдклади  свордною хмчною лабораторю, в якй проткають процеси перетворення i трансформац речовин, що надходять туди, причому нколи в значного швидкстю i не завжди в передбаченому напрямку.
  -- 2.1 Аналз гдробологчних даних
  -- 2.1.1 Фтопланктон
   Пониззя Днпра, отримуючи води останнього з каскаду водосховищ - Каховського знаходиться пд потужним антропогенним пресом як з боку вище розмщених водоймищ, так  пд дю джерел забруднення, що знаходяться безпосередньо в нижнй теч рчки (стчн води населених пунктв, сльгоспугдь), а також в результат безповоротного водоспоживання на потреби зрошування промислового  питного водопостачання.
   Фтопланктон швидко реагу на змну екологчних умов, його продукця визнача трофчний рвень водоймищ, а склад  велика кльксть характеризують х сантарний стан.
   Альгологчн дослдження нижнього Днпра в роки псля зарегулювання стоку Днпра показали, що пд впливом гдробудування, а особливо псля спорудження Каховсько гребл фтопланктон пониззя рчки зазнав значних змн. В умовах природного гдрологчного режиму фтопланктон рчки був багатий видами  кльксно: у склад фтопланктону, було виявлено 157 видв водоростей (1951 р.), серед яких найбльшою клькстю (67) були представлен датомов  зелен (60) [27, 28] в проб налчувалося 70-100  бльш видв; фтопланктон по складу був однотипним.
   Псля спорудження Каховсько гребл вдмчено значне збднення фтопланктону пониззя Днпра: число видв скоротилося, максимальна х кльксть в проб склала 20-25 видв (в середньому по рчц - 13-16), а з 1962 по 1969 роки тут було виявлено 178 видових  внутрвидових таксонв водоростей [29, 30]. Роль водоростей типово рчкового комплексу нижче за греблю значно зменшилася, але вдмчений масовий розвиток синьо-зелених водоростей.
   Фтопланктон пониззя Днпра формуться головним чином пд впливом планктонного стоку з Каховського водосховища, процесв усередин водоймищ, фтопланктону заплавних водоймищ  характеризуться високою видовою рзномантнстю. На тепершнй час виявлено 421 вид  внутршньовидовий таксон водоростей (включаючи номенклатурний тип у склад 7 таксономчних груп .
   Навесн формування альгофлори вдбуваться в умовах вищих попускв води через Каховський гдровузол з швидкостями теч не менше 0,2 м/с, що створю передумови для розвитку однордного по складу фтопланктону, що складаться в основному з датомових водоростей. Навесн вони в середньому складали 42% вд загального числа видв  внутрвидових таксонв в проб, як створювали в середньому 76% бомас фтопланктону.
   Влтку з збльшенням температури води (до 22-26 ®С),  зниженням швидкостей теч (до 0,05-0,10 м/с) домнуючими в планктон стають синьо-зелен (37% вд загального числа в проб таксонв рангом нижче за рд), датомов (32%)  зелен (27%) водорост. У лтньому фтопланктон вони формували в середньому 30, 39  13% сумарно бомаси вдповдно.
   Восени (вересень, жовтень) вдмчено збльшення вдносного числа видових  внутрвидових таксонв трьох основних таксономчних груп водоростей в проб: синьо-зелених - до 44%, датомових - до 33%, зелених - до 28% в порвнянн з лтом, пов'язана з другим максимумом розвитку синьо-зелених  зелених водоростей; бомаса, формована синьо-зеленими  зеленими збльшуться вдповдно до 36%  17%, а датомових - деклька знижуться (до 32%) в результат змни видового складу.
   На длянц вд гребл до вершини дельти Днпро тече в диному русл; заплавн водоймища, що мають активний водообмн з рчкою характеризуються низьким рвнем розвитку фтопланктону  низькою видовою рзномантнстю (6-11 видв), тому збагачення видового складу фтопланктону рчки за х рахунок не вдбуваться: на станц бля Антонвського моста спостергаться зниження загального числа видв водоростей (63 проти 67). На цй длянц Днпра вдбуваться стотна змна структури альгологчних планктонних угруповань: фтопланктон нижньо длянки Каховського водосховища, що характеризуться як озерний  такий, що зазнав змни при проходженн через турбни електростанц у мру становлення рчкового гдрологчного режиму вниз за течю рчки змнявся на потамофльний за рахунок збльшення числа датомових водоростей (на 10%), зниження клькост зелених (на 5%)  синьо-зелених (на 8%), а також появи евгленових, показникв органчного забруднення.[31]
  -- 2.1.2 Зоопланктон
   Гирлова область Днпра, та нижня частина Каховського водосховища явля собою ункальну екосистему та  важливим народногосподарським об'ктом. Гирлова область рчок явля собою перехдну зону мж рчкою та морем. Ключовою ознакою ц контактно зони  постйна мнливсть гдролого - гдрохмчних показникв, що обумовлю утворення специфчних високопродуктивних "прикордонних" угруповань - екотонв. Зоопланктон  важливим компонентом водних екосистем, прийма активну участь в процесах кругообгу речовин та енерг, швидко реагу на змни навколишнього середовища. Вивчення зоопланктону гирлово област Днпра почалося ще наприкнц XIX столття О.О. Остроумовим [32]. У XX столтт бльш глибокий аналз зоопланктону провели П.Н. Задирака [16], Ю.М. Марковський [33, 34, 35], Л.М. Пдгайко [36]. Вплив зарегульованого стоку Днпра на склад, розподл  сезонну динамку зоопланктону проаналзували Я.Я. Цееб [37, 38], Л.Н. Полщук [39]. Ц дослдження вдбувалися в перод значного вдбирання рчкового стоку, в наслдок чого збльшуться кльксть солонуватоводних  морських видв, прсноводних видв - зменшуться у порвнянн з перодом до будвництва Каховсько ГЕС. З 1966 року зоопланктон гирлово област Днпра всебчно вивчаться спвробтниками нституту гдроболог НАН Украни та Херсонсько гдробологчно станц НАН Украни [40, 41, 42, 21].
   Восени при нехарактерних для ц пори року високих температурах води (18,8-19,5ПС) загальна чисельнсть зоопланктону змнювалась в дапазон - 5,8-32,2 тис. екз/м3, загальна бомаса - 52,1-218,7 мг/м3. Максимальн показники спостергались в район м. Херсона, мнмальн - в нижньому б'ф Каховсько ГЕС. Основу чисельност зоопланктону складали веслоног, а бомаси - х личинки разом з гллястовусими. Кльксть виявлених таксонв на 14 бльше, нж в весняно-лтнй перод.
  -- 2.1.3 Макрозообентос
   Загрозливою  ситуаця з Каховським водосховищем, екосистеми якого пддаються постйним негативним впливам з боку цлого ряду великих промислових центрв (Запоржжя, Нкополь, Марганець  т.д.).
   Тому виклика необхднсть сантарно-бологчного контролю стану Каховського водосховища. деальним об'ктом для системи монторингу Каховського водосховища,  угруповання макрозообентосу. Широке використання макрозообентосу у монторингових дослдженнях пояснються деклькома причинами: вдносно велик розмри роблять органзми макрозообентоса зручними для дослдження та визначення, снують добре розроблен методи вдбору та обробки проб, багато органзмв, що входять до складу макрозообентоса( личинки хрономд, олгохети, молюски то що) вдграють важливу роль в гдро боценозах, в тому числ у формуванн кормово бази промислових риб та безхребетних, багато макробезхребетних  чутливими ндикаторами негативних впливв на гдробоценози. Бентосн угруповання мають так основн переваги, як об'кт сантарно-бологчного контролю стану Каховського водосховища:
  -- Сумують вс без виключення данн про оточуюче середовище, так як негативн впливи на водойму зачпають усю структуру екосистеми;
  -- Гдробонти постйно присутн у водоймах, на вдмну вд технчних засобв, що використовують для визначення екологчного стану водойм та водотокв. Таким чином, гдробонти здатн реагувати на короткочасн залпов забруднення, як не можуть бути зарестрован фзичними або хмчними методами монторингу. Все це призводить до зменшення вартост дослджень;
  -- Бондикатори вдображають швидксть змн в екосистемах;Каховське водосховище
  -- Дозволяють простежити шляхи мграц токсикантв та полютантв в екосистемах, та визначити шляхи х потрапляння в органзм людини.
  -- Дозволяють оцнити ступнь небезпеки певних факторв для оточуючого середовища та людини.
  -- Дозволяють нормувати антропогенне навантаження на екосистеми, що вдрзняються за характеристиками стйкост до антропогенних впливв. Добре вдомо , що однаковий об'м та склад забруднення по - рзному впливають на екосистеми в рзних географчних зонах.
   В зв'язку з цим необхдне детальне вивчення структури та динамки угруповань макробезхребетних Каховського водосховища та пониззя Днпра.
   Приведен Г.А. Олвар та доповнен списки видв зообентосу за перш роки снування водосховища  наочною люстрацю реалзац на конкретному водному об'кт концепц стадйност розвитку угруповань макрозообентосу водосховищ [43].
   Рзке зниження видового багатства бентосу в перш 2-3 роки формування водосховища пдтверджу положення про руйнування снуючих рчкових ценозв, змшенн фауни рчки  затоплено додатково системи  виникненн тимчасових ценозв [44]. Ункальним  спалах розвитку ефемерного угруповання з 6 видв листоногих ракв (Phyllopoda), вдмчена на залитих територях лише в другий рк. Тод ж при заповненн водосховища до НПУ на його акваторю з затоплено додатково системи поступило багато фтофльних видв - типов представники фауни заплавних водоймищ (Gastropoda, Odonata, Ephemeroptera, Coleoptera, Chironomidae), видове багатство яких вже протягом найближчих рокв рзко знизилося. Ц явища вдбувалися на тл зникнення субстратв, характерних для рчки,  повльного формування нових мсць проживання на затоплених територях.
   Саме на таких ботопах, яких в Каховському водосховищ вельми небагато, виявляються перш екологчн "зморшки старост" водоймища, що  сигналом для втручання людини у вигляд бомелоративних заходв (вилучення надлишку фтомаси  сапропелю, днопоглиблення  полпшення водообмну  т. п.).
   У перш два роки псля перекриття Днпра (1955-1956 рр.) спостергалося значне зростання показникв велико клькост макрозообентосу на акваторях колишнього русла, починаючи вд гребл вгору за течю. Навесн  лтом 1956 р. в нижнй  середнй частинах сталося масове розселення дрейсени  деяких двостулкових молюскв, збльшення чисельност олгохет (тубфцид)  хрономд (головним чином Chironomus plumosus L.  Procladius sp.). В умовах майже повно вдсутност теч (до 0,1 м/с) вдбувалася нтенсивна седиментаця суспензй, що сприяло розвитку пелофльних форм  молюскв-фльтраторв. У верхнй частин водосховища при збереженн проточност на рвн 0,1-0,5 м/с широко поширилися багато видв хирономид, молюскв  каспйськ ракоподбн, а молод особини дрейсен суцльним килимом покривали будь-як тверд субстрати (камен, раковини молюскв, стебла рослин  т. п.).
   Восени 1956 р. перший раз сталася подя, що потм повторювалася регулярно  що в значнй мр визначило екологчну ситуацю в Каховському водосховищ, - масове "цвтння" синьо-зелених водоростей. Осдання на дно величезно клькост вдмерлих водоростей викликало погршення кисневого режиму, що привело оснню 1956 р.  весною 1957 р. до масово загибел не лише дрейсени  нших молюскв, але навть олигохет [43]. Така ситуаця була менш виражена в середнй частин водосховища. Проте  регулярне повторення, нтенсивне мулонакопичення фактично позбавило дрейсену придатних субстратв,  в подальш роки глибоководна зона, об'днуюча центральн пдрайони нижньо  середньо частин водосховища, була майже повсюдно заселена комплексом ценозв "Limnodrilus + Chironomus", що ма, як правило, досить висок показники бомаси (до 15-20 г/м2) [45, 46]. Багатолтн снування цього ценотичного утворення, приурочено до зони глинистих мулв, дозволя передбачити, що саме воно  термнальним або клмаксним за едафчною ознакою,  збережеться в такому ж стан ще багато рокв. У 1958-1959 рр. тенденця до зниження бомаси макрозообентосу збереглася .
   Подальш цикли дослджень показали, що його бомаса схильна до значних мжрчних коливань [45, 46]. Так, в 1963-1964 рр. вона зросла в основному за рахунок хрономд. На тому ж рвн, з деякою тенденцю до зниження була бомаса в 1972-1975 рр. В перод 1981-1994 рр. бомаса "м'якого" зообентосу була на вельми високому рвн, що свдчить про сприятливий стан кормово бази бентосодних риб.
   У сезонному аспект практично повсюдно, особливо в глибоководнй зон водосховища, наголошуться зниження бомаси "м'якого" бентосу вд весни до лта  стотне зростання оснню. хтологи пояснюють так коливання сезоннстю в нтенсивност живлення риб  перодичною змною урожайних  неврожайних поколнь видв риб-споживачв макрозообентосу [47, 48]. Значну роль в цй динамц бомаси гра  циклчнсть розмноження домнуючих видв безхребетних.
   Окрм центральних глибоководних акваторй, важливу екологчну роль в життя Каховського водосховища грають багаточисельн затоки, особливо в процес вдтворення рибних запасв, оскльки бльшсть з них ма зони природних  штучних нерестовищ [43, 48, 49, 50]. Вс вони глибоководн з трохи розвиненою лтораллю, слабо або що помрно зароста переважно зануреними водними рослинами. Дно по глибоководних акваторях сильно замулене, що зумовлю розвиток ценозв групи "Limnodrilus + Chironomus", з високими показниками бомаси протягом всх рокв дослджень (7-15 г/м2  бльше). Вочевидь, в ход сукцесйних перетворень що розвиваються тут донн ценози знаходяться у стад едафчного клмаксу з високим рвнем продуктивност. Останн дослдження проведен в 1990  1994 рр., свдчать, що по всх частинах  районах Каховського водосховища тенденц яксного  кльксного розвитку макрозообентосу вдповдають показникам, отриманим в 1970-1980- роки
   В бентос Каховського водосховища виявлено 63 види донних макробезхребетних [49]. Найбльшим видовим рзноманттям характеризувались молюски (10 видв), твердокрил (9 видв), напвтвердокрил (9)  личинки бабок (8 видв). Личинок волохокрилець 3 види, личинок одноденок-2 види, личинок комарв-дзвнцв-5 видв, олгохет - 7 видв, п'явок - 3 види. нш групи (великокрил, зоподи, гамариди, мокрец, кулциди та водн павуки) представлен одним - двома таксонами.
   Чисельнсть макрозообентосу коливалась у межах 5000-11000 екз./м2, протягом вегетацйного сезону. Домнують за чисельнстю личинки комарв-дзвнцв, головним чином за рахунок (Tanypus punctipennis Meigen), максимальн показники якого досягали 9000 екз./м2. Субдомнантне положення в угрупованн становили личинки одноденок  черевоног молюски, серед яких максимальну щльнсть мали Cloeon dipterum L. (1750 екз./м2)  Viviparus viviparus Linnaeus (3000 екз./м2).
   Бомаса макрозообентосу коливалась в межах 26,0-2347,0 г/м2, причому найбльш показники обумовлювались наявнстю черевоногих та двостулкових молюскв, як домнували за середнми показниками бомаси (237,0  391,2 г/м2) вдповдно.
   Аналзуючи спввдношення таксономчних груп макрозообентосу треба вдмтити, що донне угруповання складалось з 17 таксономчних груп. За чисельнстю переважали личинки комах до 78 % вд загально чисельност бентосу, серед яких переважали личинки комарв-дзвнцв (43,2 % чисельност).
   Личинки одноденок, бабок та твердокрилих мали другорядне значення  разом становили до 25 % загально чисельност бентосу. Суттву частку вд загально бомаси бентосу складали черевоног та двостулков молюски (33,0 %  54,4 % бомаси) вдповдно, але чисельнсть х була не значною  разом становила 15,6 %. Представники нших таксонв безхребетних мали суттво нижч показники чисельност та бомаси.
   Характеризуючи трофчну структуру макрозообентосу слд вдмтити, що у донному угрупованн домнували сестонофаги до 50,3 % бомаси, як були представлен виключно двостулковими молюсками, серед них домнував Sphaerium corneum.
   Сестоно-детритофаги мають субдомнантне значення (до 32,3% бомаси бентосу), вони широко представлен черевоногими молюсками, серед яких переважа Viviparus viviparus. Другорядне значення в бентос займають фтофаги та хижаки, як складали до 6,3 %  10,7 % загально бомаси донного угруповання вдповдно. Хижаки представлен найбльшою клькстю таксономчних груп (личинками бабок, волохокрилих, твердокрилих, великокрилих, одноденок, п'явками, напвтвердокрилими та водяними павуками). Серед цього трофчного угруповання переважають напвтвердокрил та личинки бабок, що разом становили до 48,0 % вд бомаси хижакв. Детритофаг та еврифаги складають незначну частку в трофчнй структур макрозообентосу  становили разом не бльше 0,5 % бомаси бентосу.
   Характерною особливстю бентосних угруповань зообентосу Каховського водосховища  висока насиченсть його фауни макробезхребетних видами понтокаспйського комплексу, зокрема гамардами понтокаспйсько групи пол хетами Hypania invalida, кльксний розвиток яких в водосховищ досяга 500-1200 екз./м2.
   нтегральна оцнка структури макрозообентосу за ндексом Шеннона показу, що величина ндексу коливалась в межах 1,33-3,34 бт/екз. Середн показники величини ндексу видового рзноманття (2,2 бт/екз.), свдчить про складнсть структури донних тварин, що пов'язано з присутнстю багаточисельних видв прибережно-фтофльного екологчного угруповання, завдяки чому зроста вирвняннсть угруповань макрозообентосу.
   Виявлено певну залежнсть мж показниками видового рзноманття та значенням хижакв в донному угрупованн. Величина ндексу видового рзноманття знижуться при зменшенн значень хижакв (менше 9,0 % бомаси бентосу) в угрупованн макрозообентосу. Аналогчним чином видове рзноманття бентосних тварин зменшуться при збльшенн величини ндексу сапробност.[51]
   При оцнц сапробологчного стану в макрозообентос було виявлено 30 ндикаторних видв, представлених молюсками (6 видв), личинками напвтвердокрилих (5 видв), личинками бабок, твердокрилими - по 3 види, личинками комарв-дзвнцв, одноденок, струмковикв, п'явками  олгохетами - по 2 види, а також по одному виду - личинками веслокрилих та гамарид.
   Серед вдмчених ндикаторних безхребетних до -мезосапробв вдноситься 8 видв (27 %), 19 (63 %) - до -мезосапробв  3 (10 %) - до -полсапробв. Висок показники ндикаторного значення (j), яке дорвню 4 (добр ндикатори), мають два -мезосапроба  один -полсапроб, тринадцять таксонв характеризуються як середн ндикатори (j = 3), останн - як поган ндикатори (j = 2  j = 1). Дослджен длянки водосховища вдносять до -мезосапробно зони, тобто яксть води вдноситься до категор "слабо забруднена", "евтрофна", "задовльна", згдно прийнято в Укран класифкац.[52]

0x08 graphic
Рисунок 2. 1 Динамка промислового вилову риби в Каховському водосховищ

  -- 2.1.4. Випадки масово загибел риб в даному регон  х характеристика
   На Каховському водосховищ, як вдзнача . Л. Захарченко, спостергаться щорчна загибель риби, переважно товстолобикв, погршення умов,  ефективност промислу (нтенсивне забруднення - обростання знарядь лову) [118]. В той же час, як показу аналз нформац, документально випадки масово загибел риб в даному регон фксуються не завжди.
   За даними Запорзько держнспекц рибоохорони в середнй частин Каховського водосховища була зафксована масова загибель бичкв у липн 2004 р. (13,6 млн екз, 62 т) та у серпн 2004 р. (52,5 тис. екз. , 17 т). Характер загибел вказу на основну причину - замор, що пдтверджуться результатами гдрохмчних аналзв. За попереднми висновками причина загибел - зморн явища внаслдок нтенсивного розвитку синьо-зелених водоростей на тл високих температур води та вдсутност втрового.Приведен вище факти свдчать про регулярне виникнення несприятливих для проживання риб умов у водоймищах даного регону. В той же час, для встановлення перодичност, районв виникнення, можливих причин виникнення масово загибел риби  розробки в подальшому рекомендацй (заходв щодо х запобгання) необхдний збр як повншо нформац про подбн факти, так  даних про стан водного середовища, погодн умови, аварйн ситуац на рзних господарських об'ктах  н.[119].
  
   2.1.5. Дан хтопатологчних дослджень
   Частка лгульозного ляща в контрольних уловах на Каховському водосховищ складала весною 2005 р. 0,5 %, що було в два рази менше, нж у минулому роц. Уражен особини плтки  срблястого карася в уловах зафксован не були [120].
   Таким чином, приведен вище факти свдчать по-перше про локальн вогнища появи хвороб в окремих видв риб Каховського водосховища, що може бути пов'язане з вступом у водоймище рзних забруднюючих речовин в таких районах. По-друге, те, що ндивдуальн бологчн показники (лнйний та ваговий рст, вгодовансть та жирнсть) судака, ураженого виразковою хворобою не вдрзнялись вд таких у здорово риби, свдчить про короткочаснсть (а значить  силу) чинникв д, що зумовили появу виразково хвороби в ряду риб.[121, 122]
   0x08 graphic
   2.1.6. Можлив причини масово загибел риб
   . Л. Захарченко вважа одню з основних причин загибел риби комплексну нтоксикацю рзними токсикантами - стйкими пестицидами, важкими металами, нафтопродуктами. Про це свдчать проведен хмко-токсикологчн аналзи зразкв води, органв  тканин риб. Про це ж свдчить вдсутнсть в обстежених видв риб збудникв нфекцйних  нвазйних хвороб [53].
   При цьому часто ц чинники дють в комплекс, що пдсилю негативний ефект кожного з них окремо [123].
   До названих вище чинникв слд додати, на нашу думку, внутршньоводоймн процеси формування якост води - зокрема накопичення забруднюючих речовин в донних вдкладеннях  вихд х знову у воду при змн певних параметрв водного середовища (рН, розчинений у вод кисень  н.).
   Донн вдкладення серед аботичних компонентв водних екосистем займають особливе мсце, оскльки вони здатн концентрувати всляк хмчн речовини (важк метали, органчн сполуки природного  антропогенного походження  продукти х деструкц, радонуклди  н.). При цьому, залежно вд умов, що склалися у водному об'кт, донн вдкладення можуть виступати в рол або акумулятора забруднень (самоочищення), або джерела вступу забруднюючих речовин у воду (вторинне забруднення) [58].
   У водосховищах Днпра перодично вдмчалися негативн явища, пов'язан з дефцитом розчиненого у вод кисню [59]. Анаеробн умови  одню з головних причин зростання у вод концентрац органчних речовин, збльшення вмсту металв, богенних елементв  тому подбне. Крм того, низький вмст кисню у вод обумовлю несприятлив зооггнчн умови у водоймищах. При тривалому перебуванн у вод з низьким вмстом кисню знижуться активнсть риб, значно зменшуться стйксть х органзму до збудникв хвороб  несприятливих чинникв довклля, у тому числ  забруднення водоймищ промисловими  побутовими стоками [60].
  -- Одню з причин зростання вмсту у вод, зокрема важких металв,  зниження вмсту кисню в придонних шарах води, про що свдчать модельн експерименти П. Н.Лнника [124].
  
   2.1.7. Вмст пестицидв в об'кт дослдження
   Ймоврнсть забруднення водних об'ктв в районах зрошувального землеробства зв'язана в першу чергу з прийомом великих зосереджених об'мв зворотних вод, а також з агротехнчними особливостями сльськогосподарських культур, як вирощуються на зрошенн.
   Виходячи з того, що в перод часу, який передував заморов риби на Каховському водосховищ, на пвдн Украни пройшли нтенсивн дощ, виникла необхднсть реально оцнки змни якост води Каховського водосховища, а також його донних вдкладень та риби, в умовах надходження стчних вод сльгоспвиробництва.
   Метод вимрювання масово частки ХОП оснований на х екстрагуванн з проб рунту сумшшю розчинникв ацетону та гексану, перерозподл пестицидв з водно-ацетонового розчину в гексан, срчанокислому очищенн гексанових екстрактв, очищенн х вд срчистих сполук (при визначенн -ГХЦГ, -ГХЦГ, -ГХЦГ) та кльксному визначенн методом газово хроматограф з електронно-захоплюючим детектором.
   дентифкацю ХОП виконують за часом утримання вдповдних сполук при хроматографчному аналз. Пд час проведення аналзу на однй хроматографчнй колонц можливий збг часу утримання сполук, що аналзуються, та деяких нших ХОП. Для однозначно дентифкац застосували деклька хроматографчних колонок з фазами рзно полярност (метилсилкон SE-30 (5%), метилтрифторпроплсилкон OV-210 (3%)). За градуювальною характеристикою, за методом зовншнього стандарту, визначали вмст ХОП в алквот екстракту, що аналзувався, та розраховували масову концентрацю ХОП у вихднй проб води або масову частку у вихднй проб рунту [125, 126].
   Метод вимрювання масово концентрац 2,4-дихлорфеноксоцтово кислоти (2,4-Д), яка входить до складу похдних хлорфеноксоцтово кислоти, рунтуться на  екстрагуванн органчним розчинником (детиловим ефром) з попередньо очищено n-гексаном проби води в кислому середовищ (рН = 1), етерифкуванн видлено 2,4-Д етанолом в присутност срчано кислоти, вилученн етилового ефру 2,4-Д з реакцйно сумш n-гексаном та кльксному визначенн методом газово хроматограф з електронно-захоплюючим детектором [127].
   Метод вимрювання масово частки 2,4- Д оснований на  екстрагуванн органчним розчинником (детиловим ефром) з проби рунту, обробленого 1н розчином срчано кислоти, перерозподл фенокскислот в 1н розчин натрю гдроксиду, очищенн останнього хлороформом, перерозподл фенокскислот в кислий розчин, його екстрагуванн детиловим ефром, концентруванн екстракту, етерифкуванн сухого залишку етиловим спиртом в присутност концентровано срчано кислоти та кльксному визначенн масово частки етилового ефру 2,4-Д методом газово хроматограф з електронно-захоплюючим детектором [129].
   Метод вимрювання масово концентрац сим-триазинових гербцидв (пропазину, атразину, симазину, прометрину, семерону) рунтуться на х екстрагуванн органчним розчинником (хлороформом) з попередньо очищено n-гексаном проби води в лужному середовищ та кльксному визначенн методом газово хроматограф з термоонним детектором [130].
   Метод селективний при використанн полярних нерухомих фаз (Карбованс 20 М  Апзоп L у спввдношенн 1:1,5).
   Метод вимрювання масово частки сим-триазинових гербцидв рунтуться на х екстрагуванн з проб рунту ацетоном, очищенн екстракту псля концентрування перерозподлом в соляну кислоту, а потм, псля пдлуження розчину, в хлороформ та кльксному визначенн методом газово хроматограф з термоонним детектором.
   дентифкацю сим-триазинових гербцидв виконували за часом утримання вдповдних сполук при хроматографчному аналз. Пд час проведення аналзу на однй хроматографчнй колонц можливий збг часу утримання сполук, як аналзуються. Для однозначно дентифкац застосували деклька хроматографчних колонок з фазами рзно полярност (Карбовакс 20 М (5%), Полдетиленлкольсукцинат (2%), Метилсилкон SE-30 (5%)).
   За градуювальною характеристикою за методом зовншнього стандарту визначали масову концентрацю сим-триазинових гербцидв в алквот, що аналзували, та розраховували х масову частку у вихднй проб рунту [130, 131].
   2.1.7.1. Дослдження води на вмст пестицидв
   Вивчено аналsз 5 проб води на вмст хлорорганчних пестицидв, 2,4-Д та сим-триазинових гербцидв. Результати аналзв наведено в табл. 2.8 та табл. 2.9. Аналз отриманих даних показав, що -- та -зомери ГХЦГ вдсутн в усх пробах. -ГХЦГ виявлено в вод Василвсько затоки, до того ж у верхв', концентраця його на порядок вища нж у центр затоки. В нижньому б'ф Каховсько ГЕС -ГХЦГ виявлено лише у центральному створ та ближче до правого берега [68].
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
   Таблиця 2.8 - Вмст хлорорганчних пестицидв в вод Каховського водосховища та р. Днпро в нижньому б'ф Каховсько ГЕС (за даними натурного обстеження 27-28.07. 2008 р.)

Пункт вдбору проби

Концентраця нгреднтв, мкг/дм3

ГХЦГ

 зомерв

n,n' ДДЕ

n,n' ДДД

n,n' ДДТ

 ДДТ та метаболтв

 ХОП

-зомер

-зомер

-зомер

   Василвська затока, центр

<0,002

<0,010

0,032

0,032

0,028

<0,010

<0,020

0,028

0,060

   Василвська затока,
   верхв'я

<0,002

<0,010

0,120

0,120

0,049

0,028

0,042

0,119

0,239

   р. Днпро у нижньому б'ф Каховсько ГЕС
   лвий берег

<0,002

<0,010

<0,002

0,042

0,019

0,029

0,090

0,090

  
   центр

<0,002

<0,010

0,063

0,063

0,024

<0,010

<0,020

0,024

0,087

  

правий берег

<0,002

<0,010

0,017

0,017

0,013

0,010

0,044

0,067

0,084

   ГДКр.г.

вдсут-нсть

вдсут-нсть

вдсут-нсть

   Таблиця 2.9 - Концентраця триазинових гербцидв та 2,4-Д в вод Каховського водосховища та р. Днпро в нижньому б'ф Каховсько ГЕС (за даними натурного обстеження 27-28.07.2008 р.)

Пункт вдбору проби

Концентраця нгреднтв, мкг/дм3

Пропазин

Атразин

Симазин

Прометрин

Семерон

2,4-Д

   Василвська затока, центр

<0,5

<1,0

<1,0

<1,0

<1,0

<2,0

   Василвська затока,
   верхв'я

<0,5

<1,0

<1,0

<1,0

<1,0

<2,0

   р. Днпро у нижньому б'ф Каховсько ГЕС
   лвий берег

<0,5

<1,0

<1,0

<1,0

<1,0

<2,0

  
   центр

<0,5

<1,0

<1,0

<1,0

<1,0

<2,0

  
   правий берег

<0,5

<1,0

<1,0

<1,0

<1,0

<2,0

   ГДКр.г.

2,0

1,0

<1,0

2,0

2,0

   ДДТ та його метаболти знайдено майже у всх пробах. В Василвськй затоц в  центральнй частин концентраця ДДТ та метаболтв нижча, нж у верхв'. До того ж, ДДТ в центральнй частин вдсутнй,  лише n,nП-ДДЕ. У нижньому б'ф Каховсько ГЕС максимальна концентраця n,nП-ДДЕ спостергаться в проб води, вдбранй ближче до лвого берега. Мнмальна концентраця зафксована в район правого берега, а посередин - середн значення - 0,024 мкг/дм3. Метаболт n,nП-ДДТ по всй акватор виявлено майже на меж чутливост метода. А от вмст n,nП-ДДТ ма дещо ншу тенденцю. Концентраця нсектициду бльша ближче до правого берега, а посередин також мнмальна. Аналз проб води в Василвськй затоц та нижньому б'ф Каховсько ГЕС засвдчив про вдсутнсть у вод гербцидв 2,4-Д та сим-триазинових. Таким чином, в перод виконання натурного обстеження вода Каховського водосховища у нижньому б'ф Каховсько ГЕС була забруднена хлорорганчними пестицидами, концентрац яких перевищували снуюч ГДК для водойм рибогосподарського призначення.[132]
   2.1.7.2 Дослдження донних вдкладень на вмст пестицидв
   Результати визначення вмсту пестицидв в донних вдкладах наведен в табл. 2.10 та табл. 2.11 - та -зомери ГХЦГ були вдсутн в проаналзованих пробах. А вмст -ГХЦГ був найнижчий в проб донних вдкладв, яку вдбрали в нижньому б'ф Каховсько ГЕС. В Василвськй затоц збергаться закономрнсть, яка характерна для води. Тобто вмст токсиканту в донних вдкладах в верхв' затоки вищий, нж в центр. В донних вдкладах з нижнього б'фу Каховсько ГЕС n,n -ДДТ та його метаболти не виявлено. В той же час в Василвськй затоц у двох пунктах вдбору знайдено n,n -ДДТ та його метаболти. х вмст бльший у центральнй частин затоки. Як свдчать дан табл. 2.11 гербцид 2,4-Д та сим-триазинов гербциди в донних вдкладах Василвсько затоки  в нижньому б'ф Каховсько ГЕС не виявлен.[70]
  
  
   Таблиця 2.10 - Вмст хлорорганчних пестицидв в донних вдкладеннях Каховського водосховища та р. Днпро в нижньому б'ф Каховсько ГЕС (за даними натурного обстеження 27-28.07.2008 р.)

Пункт вдбору проби

Концентраця нгреднтв, мкг/дм3

ГХЦГ

 зомерв

n,n' ДДЕ

n,n' ДДД

n,n' ДДТ

 ДДТ та метаболтв

 ХОП

-зомер

-зомер

-зомер

   Василвська затока, центр

<0,4

11,2

<0,4

11,2

3,0

39,3

23,6

65,9

77,1

   Василвська затока,
   верхв'я

<0,4

53,3

<0,4

53,3

2,8

27,1

14,0

43,9

97,2

   р. Днпро у нижньому б'ф Каховсько ГЕС, центр

<0,4

5,8

<0,4

5,8

<0,1

<2,0 (1,87)

<0,4 (1,89)

5,8

   Таблиця 2.11 - Вмст триазинових гербцидв та 2,4-Д в донних вдкладеннях Каховського водосховища та р. Днпро в нижньому б'ф Каховсько ГЕС (за даними натурного обстеження 27-28.07.2008 р.)

Пункт вдбору проби

Концентраця нгреднтв, мкг/дм3

Пропазин

Атразин

Симазин

Прометрин

Семерон

2,4-Д

   Василвська затока, центр

<2,20

<3,20

<4,00

<1,60

<3,20

<3,00

   Василвська затока,
   верхв'я

<2,20

<3,20

<4,00

<1,60

<3,20

<3,00

   р. Днпро у нижньому б'ф Каховсько ГЕС, ценр

<2,20

<3,20

<4,00

<1,60

<3,20

<3,00

  
   На жаль, вмст пестицидв в донних вдкладах не нормуться. Донн вдклади можуть стати джерелом повторного забруднення води. Разом з тим треба вдмтити, що в проточнй вод нижнього б'фу Каховсько ГЕС осадження пестицидв в донних вдкладах виражено слабше, тим бльше, що бльшсть зразкв являли собою промитий псок. Тому  потрбно вдбирати донн вдкладення не тльки по центру водосховища, а  в затоках.[71]
  
  -- 2.1.7.3 Аналз дослдження риби на вмст пестицидв
   Для оцнки рвню та характеру розподлу пестицидв вивчены аналзи проб органв  тканин риб. Результати аналзв надан в табл. 2.12  табл. 2.13.
   Об'ктами дослдження були виловлен в Василвськй затоц карась србний (трьохлтка) та лящ чотирьохлтка. Оскльки лящ був бльше за масою, то мали можливсть проаналзувати не тльки м'язи, але й печнку - депо пестицидв. У всх пробах виявили хлорорганчн пестициди. ГХЦГ знайдено лише П-зомер. Абсолютний вмст його в лящев бльший нж в карасев. В печнц та жиров П-ГХЦГ не виявлено. n,nП-ДДТ - знайдено лише в печнц ляща. А ось його метаболт n,nП-ДДЕ - у всх пробах.
   Загально вдома закономрнсть щодо концентрування ХОП в печнц практично пдтверджуться. Але виходячи з МДР, на ствн властивост цей вмст не вплива.
   Гербциди 2,4-Д та сим-триазинов в дослджених рибах та х органах не виявлено.
   Таким чином, виконан дослдження дозволяють констатувати той факт, що вода, донн вдклади та риба обстежених територй забруднен переважно хлорорганчними пестицидами та х метаболтами. Ксеноботики нших класв хмчних сполук мстяться в мнмальних клькостях, нижче чутливост використаних методв визначення.[72]
  
  
   Таблиця 2.12 - Вмст хлорорганчних пестицидв в риб Каховського водосховища та р. Днпро в нижньому б'ф Каховсько ГЕС (за даними натурного обстеження 27-28.07.2008 р.)

Пункт вдбору проби

Риба

Вк риби

Органи, тканини риби

Концентраця нгреднтв, мкг/кг

ГХЦГ

 зомерв

n,n' ДДЕ

n,n' ДДД

n,n' ДДТ

 ДДТ та метаболтв

 ХОП

-зомер

-зомер

-зомер

   Василвська затока
   Карась србний, живий

2+

м'язи

0,49

<2,0

<0,40

0,49

2,4

<2,0

<4,0

2,4

2,89

  
   Лящ, живий

3+

м'язи

1,43

<2,0

<0,40

1,43

2,7

<2,0 (0,78)

<4,0 (0,71)

2,7

4,13

  
   Лящ, живий

3+

печнка +жир

<0,4

<2,0

<0,40

42,9

9,4

5,2

57,2

57,5

   МДР у риб прсноводнй [100]
  
  

30,0

30,0

300,0

300,0

300,0

   Таблиця 2.13 - Вмст триазинових гербцидв та 2,4-Д в риб Каховського водосховища та р. Днпро в нижньому б'ф Каховсько ГЕС (за даними натурного обстеження 27-28.07.2008 р.)

Пункт вдбору проби

Риба

Вк риби

Органи, тканини риби

Концентраця нгреднтв, мкг/кг

Пропазин

Атразин

Симазин

Промет-рин

Семерон

2,4-Д

   Василвська затока
   Карась србний, живий

2+

м'язи

<2,20

<3,20

<4,00

<1,60

<3,20

<3,00

  
   Лящ, живий

3+

м'язи

<2,20

<3,20

<4,00

<1,60

<3,20

<3,00

  
   Лящ, живий

3+

печнка +жир

<2,20

<3,20

<4,00

<1,60

<3,20

<3,00

  
  
  
  
  
  
  
  
  
   2.2. Дан гдробологчн дослдження
   2.2.1. Фтопланктон
   В альгологчних пробах, вдбраних наприкнц липня 2008 р. у нижньому б'ф Каховсько ГЕС  Василвськй затоц Каховського водосховища, знайден представники 7 вддлв прсноводного фтопланктону.
   Обробка проб проводилась за стандартною гдробологчною методикою [73,74]. Псля вдбору проби фксувалися формалном до слабкого запаху, вдстоювалися, згущалися, переглядалися у лчильнй камер Фукса-Розенталя з допомогою мкроскопу БОЛАМ Л-211. Видовий склад водоростей визначався з використанням спецальних альгологчних визначникв [75, 76, 77]. Розрахунки кльксних показникв фтопланктону - чисельност та бомаси - робилися за вдповдними формулами, що враховують загальний об'м кожно проби, об'м згущення, коефцнт лчильно камери, кльксть та розмри клтин водоростей.
   Найбльший кльксний розвиток та видове рзноманття спостергалися у водоростей вддлв Chlorophyta (Зелен) та Cyanophyta (Синьозелен), що в цлому характерно для даного сезону  типу дослджуваних водойм (табл. 2.14, 2.15). У пробах ! 51  ! 69 (правий та лвий береги Нижнього б'фу Каховсько ГЕС) максимально бомаси досягали представники вддлу Dinophyta (Динофтов), як вигравали помтну роль  в нших пробах, за винятком проби ! 200. Значний розвиток вдмчено й у Датомових (Bacillariophyta), як зустрчалися в усх пробах. стотне значення мали також рд Tribonema - представник вддлу Xanthophyta (Жовтозелен) - у пробах ! 200 та ! 100  Евгленов (Euglenophyta) - головним чином, види роду Euglena - у проб ! 100 та одинично - у проб ! 501. У пробах ! 108  ! 501 були вдмчен окрем представники вддлу Chrysophyta (Золотист).
   Найвищ кльксн показники фтопланктону спостергалися у проб ! 100 - вершина Василвсько затоки - (загальна чисельнсть 89,12 млн. кл/л, загальна бомаса 9,44 мг/л) (рис. 2.5, 2.6). Тут провдну роль вигравали Синьозелен (72,56; 3,06), а саме, нитчаста водорость Oscillatoria limnetica (41,92; 2,08), а також дрбний Microcystis pulverea (25,2; 0,29), трохи менше було Датомових (3,06; 2,27) з домнуванням Stephanodiscus hantzschii (0,64; 1,59)  Зелених (11,37; 2,63), серед яких слд вдмтити Chlamydomonas sp., Sphaerocystis planctonica, Динофтових (0,063; 0,68) - окрем представники родв Gymnodinium, Glenodinium, Peridinium, що мають великий розмр клтин. У цй проб були вдмчен також Евгленов (0,09; 0,533) - клька представникв роду Euglena, як вважаються ндикаторами забруднення.
   Найнижч кльксн показники розвитку альгофлори вдмчалися у проб ! 108 - заводь - (19,57; 1,56) з домнуванням Синьозелених (Oscillatoria limnetica, Microcystis pulverea)  Динофтових (Peridinium, Glenodinium), помтне значення мав Stephanodiscus hantzschii (Датомов).
   Чисельнсть  бомаса фтопланктону в нших пробах була приблизно на однаковому рвн (бомаса вд 2,42 мг/л у проб ! 69 до 3,26 мг/л у проб ! 501). До провдних комплексв входили представники Синьозелених (Oscillatoria limnetica, Microcystis pulverea), Датомових (Stephanodiscus hantzschii), Динофтових (Peridinium Glenodinium), Зелених (Golenkinia radiata, Sphaerocystis planctonica, Gonatozygon brebissonii, Chlamydomonas sp., Carteria clebsii, Eudorina sp.), Жовтозелених (Tribonema sp.) .
   Таким чином, фтопланктон у проаналзованих пробах води Каховського водосховища за складом та бомасою  типовим для лтнього пероду  не мстить у масовй клькост вдомих токсичних форм.
   У пробах ! 200 (центральний створ, Василвська затока), ! 108 (правий берег)  ! 69 (лвий берег нижнього б'фу Каховсько ГЕС) спостергалися мкроскопчних розмрв конгломерати, що мали невизначену форму, аморфну структуру та коричневий колр. Масового розвитку водоростей вддлу Dinophyta, як також мають коричневий колр, у дослджуваних створах вдмчено не було.[78]
  -- 2.2.2. Зоопланктон
   У таблицях 2.17  2.18 представлен дан про стан зоопланктону Каховського водоймища.Таблиця 2.17 - Кльксн показники зоопланктону в Каховському водосховищ в липн 2008р.
  

Параметри

Мсця вдбору проб

Василвська затока

Нижнй б'ф Каховсько ТЕС

Центр

Верхв'я

Бля гребл (1,2 км)

Правий берег

Середина

Лвий берег

   N

22,11

23,244

25,491

34,78

25,618

33,714

   B

0,28

0,499

0,394

0,57

0,492

0,596

   HN

3,01

2,56

2,16

2,8

2,3

1,94

   Кльксть видв

13

11

9

14

15

10

   Примтка: N - Чисельнсть, тис.екз./м3 ; B - Бомаса, г/м3 ;HN - ндекс Шеннона за чисельнстю, бт/екз.
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
   Таблиця 2.18 - Структурн показники зоопланктону в Каховському водосховищ за результатами вдбору проб у липн 2008 р.

Структурн групи

Василвська затока

Нижнй б'ф Каховсько ТЕС

Центр

Вершина

Бля гребл (1,2 км)

Правий берег

Середина

Лвий берег

N

B

N

B

N

B

N

B

N

B

N

B

тис.

екз/м3

(г/м3)

тис.

екз/м3

(г/м3)

тис.

екз/м3

(г/м3)

тис.

екз/м3

(г/м3)

тис.

екз/м3

(г/м3)

тис.екз/м3

(г/м3)

Rotatoria

18,07

0,236

12,627

0,257

13,329

0,254

25,279

0,408

18,327

0,336

28,353

0,532

81,56%

83,98%

54,45%

51,7%

52,29%

64,47%

72,68%

71,08%

71,54%

68,49%

84,10%

89,26%

Cladocera

4,09

0,045

5,3

0,070

11,66

0,130

6,32

0,079

3,661

0,055

5,26

0,063

18,44%

16,02%

22,9%

14,08%

45,75%

32,99%

18,18%

13,76%

14,29%

11,21%

15,60%

10,57%

Copepoda

-

-

5,261

0,170

0,50

0,010

3,18

0,087

1,21

0,09

0,1

0,001

0,0%

0,0%

22,69%

34,2%

1,96%

2,54%

9,13%

15,16%

4,72%

18,34%

0,30%

0,17%

Dreissena, veliger

-

-

0,025

0,0096

-

-

-

-

2,42

0,0096

-

-

0,0%

0,0%

0,11%

0,02%

0,00%

0,00%

0,00%

0,00%

9,45%

1,96%

0,00%

0,00%

Всього

22,16

0,28

23,19

0,497

25,49

0,39

34,78

0,57

25,62

0,49

33,71

0,596

  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
   Загальна чисельнсть зоопланктону в середньому по водойм склала 29,34 тис.екз./м3, а бомаса 0,47 г/м3. У групуванн домнували Rotatoria як по чисельност так  по бомас. У середньому частка ротаторй у зоопланктон склала 70,5% по чисельност й 74,4% по бомас. Частка гллястовусих у загальнй чисельност й бомас зоопланктону склала вдповдно 21,1%  15,7%. Чисельнсть кладоцер коливалася вд 11,6 тис.екз./м3 у нижньому б'ф Каховсько ТЕС (1,2 км вд гребл) до 3,6 тис.екз./м3 - у район центрального створу, а бомаса вд 0,13 г/м3 до 0,04 г/м3 у Василвськй затоц.
   Веслоног були представлен в основному копеподитами третьо - четверто стад розвитку. Частка копепод в угрупуванн по чисельност й по бомас представлена в таблиц 3 по пунктах вдбору. Слд зазначити вкрай низьку чисельнсть науплальних стадй розвитку копепод.
   Тип розвитку зоопланктонного спвтовариства  ротаторно - кладоцерним, що в цлому характерно для Каховського водосховища [79].
   Вдносно кормност водойми за зоопланктоном, можна сказати, що при таких показниках бомаси, вдповдно до класифкац [80] водосховище  малокормним.
   Таким чином, на пдстав вищевикладеного матералу можна зробити наступн висновки:
  -- По кормност водойма характеризуться як малокормна (за зоопланктоном).
  -- Вдповдно до визначеного ндексу Шеннона по чисельност й по бомас зоопланктону, вода у водойм характеризуться як помрно забруднена.
  -- Яксть води визначена за ндикаторними видами зоопланктону дозволя вднести воду до -мезосапробно зони (води помрного забруднення органчними речовинами) згдно [81].
  -- 2.2.3. Зообентос
   Зообентичн органзми, завдяки свом бологчним особливостям,  добрими ндикаторами екологчного стану водних об'ктв. Тому при проведенн натурних дослджень здйснювався вдбр  аналз проб зообентосу длянок Каховського водосховища та нижнього б'фу Каховсько ГЕС.
   Дослдження макрозообентосу проводилися:
   - на двох пунктах, розташованих у верхнй частин Васильвсько затоки Каховського водосховища (! 1 - нижнй  ! 2 верхнй пункт дослджень);
   - на трьох пунктах р. Днпро нижче скиду Каховсько ГЕС (! 3 - у лвого берега, ! 4 - середина, ! 5 правий берег.
   Вдбр проб здйснювався дночерпачем Петерсена з робочою площею захоплення 1/40 м2. Вдбран матерали промивали в гдробологчному сачку з млинового газу ! 25. Псля промивання пробу переносили в полетиленову тару, етикетували й фксували 4% формалном. Обробка вдбраних матералв проводилася за загальноприйнятими гдробологчними методиками з урахуванням загально чисельност та ваги й без урахування вкового складу. Аналз проводили в лаборатор нституту.
   Пункт !1. Пд час вдбору проб макрозообентосу в пункт !1 вдзначалося наявнсть у донних рунтах срководню. Донн рунти на длянц проведення дослджень представлен дрбнодисперсними фракцями. У результат обробки проб макрозообентосу в пункт !1 було виявлено  визначено 4 види донних гдробонтв, що належать до чотирьох систематичних груп: Olgochaeta - Tubfex tubfex; nsecta - Chronomus sp., Crustacea - Gammarus sp., Mollusca - Anadonta stagnals. При цьому на момент дослджень масово загибел донних органзмв у водойм не виявлено. Чисельнсть  бомаса донних органзмв приведен в табл. 2.19. Необхдно вдзначити, що вс особини "друз" молюска дрейссена в пункт !1 знаходилися в живому стан  мали рзн вков показники (довжина  вага).
   Пункт !2. Донн рунти на длянц проведення вдбору проб представлен дрбнодисперсними фракцями - чорнозем  глина. У результат обробки вдбраних матералв були виявлен представники двох систематичних груп: Olgochaeta - Tubfex tubfex; nsecta - Chronomus sp. Чисельнсть  бомаса донних органзмв мали незначн показники.
   Пункти !! 3-5. - р. Днпро нижче скиду Каховсько ГЕС, лвий берег, середина, правий берег. Основу численност та бомаси зообентосу тут складали дрейссени, котр на момент проведення вдборв проб були живими.[82]
   Таким чином, при дослдженн зообентосу не було встановлено масово загибел донних органзмв. Склад, чисельнсть  бомаса органзмв зообентосу були типовими для цього регону.

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'КТУ ТА УМОВ ДОСЛДЖЕНЬ

   3.1. Природн умови району дослджень

   Каховське водосховище розташоване на пвдн Украни, в степовй зон. Клмат характеризуться даними метеостанц мста Нова Каховка та даними з лтературних джерел.
   Клмат району дослджень помрно континентальний з жарким посушливим лтом  м'якою малоснжною зимою з частими вдлигами. Тривалсть без морозного пероду 195 днв, у тому числ з температурою повтря: вище 0® С - 285® днв; 5® С- 230 днв, 10® С - 185 днв, 15®С - 135 днв.
   Сума позитивних температур повтря вище 10®С - 3270. Середня температура повтря в 13 годин за липень - 27®С. Абсолютний мнмум температури повтря - 29®С приходиться на лютий, максимум +38®С.
   Тривалсть вегетативного пероду 225-230 днв. Взимку середньодобова температура звичайно вище 5®С, у рдк роки знижуться до -3,2®С ... -3,4®С. Сума опадв за рк - 388 м, у тому числ за перод з температурою повтря вище 10®С - 200 мл [83]. Лтн опади випадають у вид нтенсивних короткочасних злив з грозами, що спостергаться в червн-липн щорчно, в зимовий перод - у вид снгу  снгу з дощем.
   В оснньо-зимовий перод переважають втри пвнчно-схдного напрямку, а протягом лта - захдного  пвнчно-захдного напрямку, середня швидксть втру - 4-5 м/с.
   Навесн  влтку дують пвденно-схдн втри - сухов з швидкстю до 25 м/с [10].
   Снжний покрив хитливий бльш нж у 50% зим. Середня декадна висота снжного покриву не перевищу 5 см. середня з найбльших висот 9 см, максимальна 14 см. Середн число днв з снжним покривом склада 37.
   По клькост опадв, що випадають, прилягаюча територя вдноситься до посушливо зони.
   Посушливсть клмату значною мрою обумовлена пануванням у лтнй перод сухих схдних втрв що супроводжуються курними бурами. Найменша сума опадв спостергаться в березн, починаючи з квтня  до червня, кльксть х збльшуться, потм поступово зменшуться пд кнець року.
   Лтн опади випадають у вид нтенсивних короткочасних злив з грозами, що спостергаються в червн-липн щорчно, у зимовий перод - у вид снгу  снгу з дощем.
   В оснньо-зимовий перод переважають втри пвнчно-схдного напрямку, а протягом лта захдного  пвнчно-захдного напрямку, середня швидксть втру 4-5 м/с [83].
   Навесн  влтку нердко дують пвденно-схдн втри - сухов з швидкстю до 25 м/с [16, 17, 34, 35].
   Агроклматичне районування: пвнч Каховського водосховища - територя посушлива, дуже тепла (ГТК - 1,0-0,7; Et - 2900-3300®C, пвдень- дуже посушливий - помрно жаркий, з м'якою зимою (ГТК - 0,7-0,5; Et - 3300-3400®С) [84].
   За весь перод весняного поводдя у Каховському водосховищ повнстю змна води не вдбуваться, хоча середн швидкост стокових течй в цей перод звичайно перевищують 3,5 м/с. з всх водосховищ Днпровського каскаду Каховське  найменш проточним, саме це  визнача домнування тут даних вдкладень лв, як складають близько 80%. Температурний режим Каховського водосховища визначаться сезонним коливанням. За даними багаторчних спостережень найбльш високу температуру води спостергають у липн, причому максимум у окрем дн можуть становити 30-31®С. Через високе прогрвання води та малопроточнсть у лтнй перод на акватор водосховища вдзначаться нтенсивний розвиток синьо-зелених водоростей, що сприя значному перегрву води у поверхневому шар [12].
   Геологчна будова територ представля собою неогенов вапняки, потужнстю 10-15м, пски, потужнсть. 8-15м, глини верхнього плоцену, потужнстю 2-6 м, мсцями до 10 м, товща четвертичних суглинкв потужнстю 15-30 м [13]. На длянц розвитку террасових вдкладень давньо заплавини - дельти Днпра на поверхн сарматських вапнякв залягають алювальн пски потужнстю 8-11 м [14]. Перший водоносний горизонт заляга на глибин 30-50 м. Режим горизонту формувався пд впливом Каховського водосховища й мсцевого водозабору [85].
   Псля створення Каховського водосховища значно змнився розподл атмосферних опадв у зон впдиву водойми. Водосховище також чинить термчний вплив на прилеглу територю, сприя розвитку додаткових висхдних рухв повтря [12].
   Каховське водосховище - кнцеве водоймище каскаду, розташоване у межах двох геологчних структур: пвденно окрани Укранського щиту  пвнчно частини Причорноморсько низовини. Обидва береги висок, крут, мсцями уривчаст, складен потужними (бльш 25 м) товщами лесовидних вдкладв, як пдстилають вапняки рзного вку з прошарками мергелв, глин та пскв. Рзнорднсть геологчних умов призвела до рзких вдмнностей у гдроморфологчних характеристиках окремих частин водосховища, поднанню елементв долинност та озерност в одному водоймищ. Водосховище займа длянку долини Днпра, яка остаточно змнила напрямок з пвденно-схдного на пвденно-захдний. Верхня частина водосховища  поднанням руслово длянки з обширним Конкським плесом (рис 3.1).
  

0x01 graphic

   Рисунок 3.1 Загальний вигляд Каховського водосховища.
   На русловй длянц майже постйно збергаться режим, близький до рчного, глибина склада 4-5 м. Конкський плес з грядою островв у центр млинний, глибина 1-3 м. Загальна довжина верхньо в прийнятих межах дорвню 55 км. Середня частина водосховища загальною довжиною 73 км розгорнута у напрямку з сходу на захд   ланцюгом плесв з глибиною 5-12 м. Нижня частина водосховища - затоплена вузька долина Днпра з багатьма затоками у пвденно-захдному напрямку. Ширина долини не виходить за меж 5,5-8,0 км, довжина сяга 100 км. Глибина ц частини збльшуться до 10-30 м, береги заглиблен та звивист. Каховське водосховище за конфгурацю належить до водоймищ складно форми, за розмрами - до дуже великих, за глибиною - до середн заглиблених [86].
   Каховське водосховище ма мнмальну у каскад площу млин (5% загально), зосереджених у Конкському плес. Потужнсть абразйних процесв у водосховищ велика, перш 14 рокв його снування вдступ бровки берегв, що розмиваються, досягало на окремих длянках 160 м, тобто перевищувало 10 м у рк [87]. нтенсивний прирст об'му у середнй частин водосховища також обумовлений наявнстю озеровидних розширень. Повний об'м Каховського водосховища у 19,3 рази перевищу руслову мксть незарегульовано длянки Днпра   найбльшим у днпровському каскад.
   Заплава Днпра нижче Каховки ма ширину близько 6-8 км.
   3.2. Гдрографчна характеристика Каховського водосховища
   Площа водозбору в створ гдровузла Каховського водосховища становить 48200 км кв., середнй рчний стк - 52200 млн. м куб., у тому числ за перод поводдя 33800 млн. м" куб. При нормальному наповненн рвня (вдмтка 16 м) площа водосховища - 215,5 тис.га, довжина його 230 км, ширина - 4-18 км, максимальна ширина -25 км, середня глибина - 8 м, максимальна глибина в русл - 25 м, а в гребл - 38 м. Повна мстксть водосховища - 18200 млн. м" , корисна - 6800 млн м". Площа млководь з глибиною до 2 м становить 18,3 тим.га (8,5%). Зона з глибиною до 5 м займа 28% вс площ. Середня озеровидна частина водосховища ма ширину до 25 км (колишн Базавлукськ, Кнськ плавн)  глибину 3-5 м (максимальна до 8 м), поступово вона переходить у верхню руслову частину, що замикаться греблею Днпрогес.
   У лтнй перод рвень води стабльний; наприкнц зимового пероду (лютий - березень) максимальн коливання рвня не перевищують 3 м [20].
   Каховське водосховище по мсцю розташування вдноситься до типу рвнинногрних, до групи водосховищ середньо глибини (7-14 м), класифкуться середньою глибиною зроботки рвня води (3-10 м)  великим ступенем водообмну (0,25-0,49 частки року або 3-6 мсяцв) [86].
   По морфологчних ознаках водосховище подляться на три длянки: верхню (рчкову), середню  нижню (озерну) (рис. 3.2).
  
   0x01 graphic
   Рисунок 3.2 - Супутниковий знмок Каховського водосховища
  
   Каховське водосховище ма дуже нестабльний рвневий режим у верхнх зонах, зумовлений режимом роботи ГЕС. Змна навантажень носить скачкоподбний характер  це зумовлю рзк коливання рвня води у верхнх б'фах. Ц коливання поширюються по водосховищу у вигляд довгих хвиль. Якщо за природних умов на кожнй великй рц вдмчаються яскраво виражений весняний пдйом, то через регулювання стоку, в корен змнився режим рвня води, псля створення водосховища рчний хд та амплтуду коливання тепер практично можна регулювати [86].
   У рус води водосховища поднуються елементи рчкового (стоково теч) та озерного (згони й нагони, хвил) режиму. Режим теч та хвиль ускладнються рельфом дна, рзн змни глибини, млководдя, значними коливаннями рвнв води, попусками води крзь плотини. [87].
   Теч прибережно зони вдграють велику роль у формуванн багатьох показникв гдрохмчного та гдробологчного режимв водойми. Завдяки ним вдбуваються основний (до 93%) водообмн мж акваторю водосховища та його млководдям, який забезпечу надходження мкроелементв, богенв та нших речовин до масивв заростей  таким чином сприя реалзац очисних можливостей останнх [186].
   У таблиц 3.1 наведен дан фонових величин хмчних показникв якост води Каховського водосховища за перод 1998-2003 рр., мсце вдбору проби на середин Каховського водосховища [88].Таблиця 3.1 - Дан фонових величин хмчних показникв якост води Каховського водосховища [24, 26].
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
   Таблиця 3.1 - Дан фонових величин хмчних показникв якост води Каховського водосховища
  

Показники, одиниц вимрювання

! створу вдбору проб

  

1

2

3

4

   Блок А. Сольовий фон
   Хлориди, мг/дм3

3,39

3,44

3,20

3,10

   Сульфати, мг/ дм3

4,09

4,31

3,68

2,74

   Мнералзаця, мг/ дм3

0,67

0,69

0,60

0,99

   А - сольовий ндекс за вмстом сульфатв 4,3
   Блок Б. Трофо-сапробологчн характеристики

Богенн сполуки

   Нтрити, мг N/ дм3

0,36

0,59

1,04

0,77

   Нтрати, мг N/ дм3

0,73

0,77

0,55

0,59

   Фосфати, мг Р/ дм3

3,11

3,79

3,11

3,33

   Органчна речовина  газовий режим
   Розчинений кисень, мг О2/ дм3

0,82

0,80

0,64

0,57

   ХСК, мг/ дм3

0,87

0,79

0,72

0,83

   БСК5, мг О2/ дм3

0,52

0,47

0,37

0,28

   Механчн домшки
   Зависл речовини, мг/л

0,26

0,33

0,35

0,35

   б - трофо-сапробологчний ндекс за вмстом фосфатв 3,8
   Блок С. Токсичн речовини та сторонн домшки
   Залзо загальне, мг/ дм3

1,50

2,00

2,00

1,60

   Марганець, мг/ дм3

0,10

0,50

0,10

0,70

   Мдь, мг/ дм3

2,00

3,00

2,00

5,00

   Нкель, мг/дм3

0,20

2,00

0,04

0,07

   с - токсичний ндекс за вмстом мд 5,0
  
  
  
  
  
   Комплексний екологчний ндекс стану гдро екосистеми становив 4,4, що да пдстави вднести Каховське водосховище до III класу якост води, за яким стан водойми вважаться задовльним [45].
   Протягом 2009 року перевищення ГДК (СанПиН) спостергалось у квтн в створ м. Каховка (нижче скиду з очисних споруд КВУ "Каховський водоканал") по БСК в 1,2 рази. Крм того, зафксовано пдвищення величини рН до 8,59-8,67 од. рН в створ м. Каховка (вище  нижче скиду з очисних споруд КВУ "Каховський водоканал") в квтн та в створ м. Берислав (вище скиду неочищених стокв КВУ "Бериславський водоканал") до 8,69 од. рН в червн. По ншим забруднюючим речовинам перевищення ГДК (СанПиН) та вдхилень вд фонових значень не виявлено.
   Результати дослджень поряд з системним аналзом сучасного екологчного стану басейну рчки Днпро дали змогу окреслити коло найбльш актуальних проблем, як потребують розв'язання, а саме: надмрне антропогенне навантаження на водн об'кти внаслдок екстенсивного способу ведення водного господарства призвело до кризового зменшення самовдтворюючих можливостей Днпра та виснаження водно ресурсного потенцалу; стала тенденця до значного забруднення водних об'ктв внаслдок неупорядкованого вдведення стчних вод вд населених пунктв, господарських об'ктв  сльськогосподарських угдь; погршення якост питно води внаслдок незадовльного екологчного стану джерел питного водопостачання; недосконалсть економчного механзму водокористування  реалзац водоохоронних заходв; недостатня ефективнсть снуючо системи управлння охороною та використанням водних ресурсв внаслдок недосконалост нормативно-правово бази  органзацйно структури управлння; вдсутнсть автоматизовано постйно дючо системи монторингу екологчного стану водних басейнв акватор Чорного та Азовського морв, якост питно води  стчних вод у системах водопостачання  водовдведення населених пунктв  господарських об'ктв [45].
   В таблиц 3.2 детально показан змни середньорчних концентрацй богенних елементв до зарегулювання та Каховського водосховища у 1951 -1985 р.
  
   Таблиця 3.2 - Змни середньорчних концентрацй богенних елементв у 1951-1985 рр.

Перод

роки

NH

мг/л

NO

мг/л

NO

мг/л

EN

мг/л

PO

мг/л

мг/л P|л

заг.

Fe мг/л

Розч.

Заг.

Нижнй Днпро до зарегулювання

1951-1954

0,35

0,01

0,19

0,55

0,041

0,082

0,25

0,3

Каховське водосховище

1956

0,62

0,011

0,52

1,16

0,073

0,099

0,07

0,14

1957

0,48

0,016

0,2

0,7

0,061

0,109

0,09

0,28

1958

0,45

0,011

0,25

0,71

0,05

0,121

0,11

0,27

1958

0,48

0,016

0,33

0,83

0,034

0,071

0,14

0,2

1968

0,65

0,011

0,21

0,87

0,031

0,071

0,04

0,12

1969

0,87

0,014

0,25

1,13

0,034

0,085

0,05

0,16

1978

0,67

0,109

0,16

0,93

0,053

0,082

0,1

0,18

1981

0,85

0,024

0,25

1,12

0,071

0,127

0,06

0,1

1985

0,61

0,019

0,4

1,03

0,908

0,146

0,04

0,11

  
   Збльшення термну добгання (з 2 до 10-12 мсяцв) весннх паводкових вод в Каховське водосховище призводить до здвигу рчного мнмуму мнералзац. Максимальна мнералзаця  концентраця онв простежуться в оснньо-зимовий перод; максимальна - пд час половддя при максимальних витратах води [89].
   Поверхневий стк з сльськогосподарських угдь, стоки тваринницьких комплексв  одними з основних факторв забруднення вод, особливо богенними речовинами й отрутохмкатами.
   Примром нкопольцям, а потм  жителям сусдньо Херсонсько област, влтку 2006 року оголосили, що купатися в Каховському водосховищ категорично забороняться - небезпечно для здоров'я. Тльки вмст бактерй групи кишково палички в сотн разв перевищу нормативно-припустим хн величини в поверхневих шарах води.
   За десятки рокв снування Каховське водосховище перетворилося у вдстйник-накопичувач, де в багатометрових донних мулових вдкладеннях вдбуваться нагромадження солей важких металв, радоактивних елементв, що надходять сюди з грничорудних пдпримств  промислових центрв, розташованих у басейн Днпра вище по каскаду, а також у результат авар на Чорнобильсько АЕС.
   По клькост суспензй, продукцйно - деструкцйним  бактерологчним показником вода вдповда розрядам "досить брудна" й "гранично брудна" [90].
   Богенн елементи в значнй клькост надходять у Каховське водосховище з вище розташованих водосховищ. Вмст х у вод також у зв'язку з, головним чином , метаболзмом фтопланктону.
   Концентраця богенних елементв у рзн сезони коливаться в широких межах; при цьому в глибоководнй частин водосховища ма мсце чтко виражена стратифкаця з'днань азоту, фосфору й залза.
   Органчна речовина в Каховському водосховищ формуться за рахунок надходження його з автотрофних вище розташованих водосховищ, а також автохтонних процесв, що розвиваються у воднй товщ й донних вдкладеннях у лож водосховища [2].
   У перш роки псля заповнення водосховища розкладання затоплено лугово й деревно рослинност викликало масовий розвиток водоростей. Надал при вдмиранн й автолз ц водорост збагатили водне середовище органчною речовиною. Значна акумуляця органчних речовин у водосховище вплива на характер його газового режиму. Концентраця розчиненого кисню й двоокису вуглецю у вод водосховища змнються в широких межах по сезонах року, по глибин й по акватор водосховища. Лише ранньою весною та у осннй перод в результат перемшування спостергаться вирвнювання концентрац розчиненого кисню у всй товщ [2].
   нститут гдроболог НАНУ й нш дослдницьк установи постйно виконують контроль якост води у водосховища  водопостачальних каналах. Встановленно, що величезна маса богенних  забруднюючих речовин виклика "цвтння" й "гперцвтння" води, замори риби й збльшення вмсту рзних речовин вище гранично припустимих концентрацй [1, 91].
   "Цвтння" води по свом масштабам вдноситься до числа глобальних проблем, характерних для багатьох кран свту, як правило високо розвинутих. Це складне бологчне явище виника в результат глибокого порушення екологчно рвноваги в гдросфер внаслдок непродумано господарсько дяльност людини.
   Одною з головних причин виникнення "цвтння"  нтенсивне накопичення у водосховищах богенних  органчних речовин в результат широкого використання в сльському господарств добрив на площ водозборв рчок, скиду неочищених стокв промислових пдпримств, комунально - побутових стокв та дощових стокв мст та н.[92] Оптимальними умовами розвитку синьо-зелених водоростей (СЗВ)  низька швидксть водообмну та температура вища 25®С [92, 93, 94] .
   "Цвтння" води ма ряд негативних наслдкв, як для природи, так  для життя  дяльност людини. Масовий розвиток СЗВ веде до рзкого зниження вмсту у вод кисню, що виклика замори риби. В результат осдання  бактерального розкладу значно бомаси вдмираючих СЗВ вдбуваться пдвищення вмсту срководню  амаку в природних шарах води, що призводить до загибел бентосних органзмв  руйнування екотипв [95]. Цвтння води значно знижу яксть води в джерелах водопостачання, створю серйозн складнощ у водопдготовц  знижуючи яксть питно води.
   "Цвтнням" води в результат масового розвитку синьо-зелених водоростей в основному Мсгосуstisacusinosa, Aphanazomenon flos-aguae, Аnabaena охоплен озера, водосховища, длянки внутршнх морв.
   При початковому  слабкому "цвтнн" (  III ступнь) синьо-зелен водорост збагачують воду киснем, чим сприяють самоочищенню водосховищ. Але вже при помрному "цвтнн" води (III ступнь) виникають скупчення водоростей, а х подальше розмноження ма негативн наслдки.
   Ц явища посилюються при сильному "цвтнн" (IV  V ступнь),коли концентраця водоростей у вдкритй частин водосховища досяга у першому випадку 100-1000 г/м3, у другому - бльше 1 кг, а в мсцях втрових нагонв -деклькох десяткв клограм сиро бомаси.
   Негативн наслдки " цвтння" води для сантарно-екологчного стану  якост води у водосховищ заключаться у накопиченн, вдмиранн  розкладанн клькостей синьо-зелених водоростей у мсцях хнього скупчення (плями "цвтння") у вдкритих частинах водосховища та в зонах нагону (бухти  узбережжя), що супроводжуться дефцитом кисню та видленням рзних органчних та неорганчних, у тому числ  токсичних речовин. Ц явища служать причиною загального погршення сантарно-екологчного стану водосховища  ускладнень при його рекреацйному використанн, виникнення небезпечних у ггнчному вдношенн ситуацй для людей (водн токсикози, алергйн захворювання, кон'юнктивти, розвиток патогенних мкроорганзмв  серед них збудникв кишкових захворювань), масових лтнх заморв риби  нших тварин, перешкод на водозабрних  очисних спорудах систем питного  технчного водопостачання, у результат яких збльшуються затрати на очищення води [91, 95].
   Таким чином, "цвтння" води у водосховищ - це нтегральний результат рзко перебудови гдрологчного  гдрохмчного режиму Днпра, його пдсилюючо антропогенно евтрофкац, приклад надзвичайно високо бологчно продуктивност водосховища по одному-трьом видам синьо-зелених водоростей, що проявляють виключно пристосувальними особливостями. Знання причин "цвтння" води визначають напрямок боротьби з ним.
   Головною задачею дй щодо запобгання небезпечного "цвтння" води являться введення нтегрованого управлння водними ресурсами, пдвищення контролю за скидами у водосховище неочищених стчних вод, значне зниження фосфорного навантаження на водоймища, що передбача, насамперед, скорочення  вилучення з використання детергентв, що мстять фосфор [96]
   За перод експлуатац Каховського водосховища в хмчному склад його води спостергаються змни, зокрема, простежуться тенденця пдвищення мнералзац й лужност) [11].
   Порвняння даних хмчного складу води 1938-1956 (р.Днпро до заповнення чаш водосховища) з даними 1994-2003 р.р. (водосховище) показу, що мнералзаця води пдвищилася з 0,3 до 0,42-0,44 г/дм3. При цьому стотно змнився хмчний склад води. До заповнення Каховського водосховища вмст катонв становив: Са - 68, Мg - 23 та N - 9%. У травн- липн 1994-2003 рр. вмст цих катонв склав: Са - 37, Мg - 44 та Na -19%. Таким чином, вдносний вмст кальцю зменшився в 1,8 рази та, навпаки, магню збльшилось в 1,9 рази й натря - 2,1 рази.
   Антропогенний вплив на Днпро, а саме потрапляння забруднюючих речовин у великй клькост у воду, призводить до загибел риб  вдповдних збиткв. Найбльше за останн роки вдбулося в середин червня 2008 р. Псля того, як в нч з 11 на 12 червня спвробтник Каховсько ГЕС знайшли в низов' Днпра воду, вд запаху котро памороччилася голова. Вже 15 червня риба, що загинула, спливла коло Ново Какховки. По пдрахункам, в Нижньому Поднпров' загинуло сто тон риби.
   Виявлено спвробтниками Державно екологчно нспекц в Херсонськй област, що загибель риби була викликана цлим рядом негативних факторв, а саме накопичення в надмрнй клькост органчних речовин , важких металв  хлорорганчних пестицидв. Вмст залза перевищував ГДК в 26 разв! Вмст мд в 10 разв. В деяких мсцях вмст марганцю первищував норму в 15 разв. Це при спекотному лт, вдсутност втру  за наявност внутршньоводних процесв [7].
   За десятки рокв снування Каховське водосховище й вдстйник - накопичувач, де в багатометрових донних мулових вдкладеннях вдбуваться нагромадження солей важких металв, радоактивних елементв, що надходять сюди з грничорудних пдпримств  промислових центрв, розташованих в Поднпров' вище по Днпру.
   В вод Каховського водосховища виявлено зони накопичення цезю-137 та цезю-134. Бльше того, спостергаться нтенсивна мграця радонуклдв з пвноч на пвдень  спустити бодай Каховське водосховище. Депутат облради говорить, що готовий лобювати це питання у Верховнй Рад  на зустрч з Президентом (звсно, за наявност наукового обрунтування). Не виключено, що переконати Вктора Андрйовича в цьому випадку буде легко. Рч у тм, що, як говорить директор Нацонального заповдника "Хортиця" Максим Остапенко, Каховське водосховище "загубило ункальний регон, одне з найважливших сторичних та археологчних мсць - Великий Луг, територя якого нараховувала 10 тисяч островв, озер, ункальних мсць в яких люди жили з часу палеолту. Пд шаром води поховано тисяч селищ, дев'яносто вдсоткв запорзьких счей були затоплен [89].
   На першому етап необхдно зробити акцент на стаблзацю  зменшення скидання забруднюючих речовин з мських очисних споруд, зменшення надходження забруднень вд промислових об'ктв, тваринницьких комплексв  ферм та сльських населених пунктв, з урбанзованих територй, будвництво недорогих споруд з осаду завислих речовин на системах зливово каналзац великих мст, через як надходить бльша частина богенних забруднень.
   Протягом першого етапу передбачаться проведення науково-дослдних, проектно-вишукувальних та будвельно-монтажних робт на виконання заходв, розроблених вдповдно до визначених напрямв дй.
   Другий етап (до 2010 року) - завершення реалзац широкомасштабних заходв щодо повного припинення скидання забруднюючих речовин у межах встановлених нормативв. Якщо аналогчн заходи проводитимуться у верхв'ях басейну (Росйська Федераця, Республка Блорусь), слд очкувати можливого доведення параметрв якост водних об'ктв басейну Днпра до нормативв культурно-побутового  рибогосподарського призначення, як гарантуватимуть екологчну безпеку життдяльност населення та досягнення балансу мж рвнями шкдливого впливу на водн об'кти  х спроможнстю до вдновлення.
  -- дяльност в зонах впливу Чорнобильсько АЕС, що забезпечить скидання  знешкодження поверхневих та фльтрацйних вод, як мстять радонуклди, вдповдно до нормативв радацйно безпеки;
  -- загальне екологчне оздоровлення водотокв  водоймищ внаслдок реалзац широкомасштабних заходв у водозбрних басейнах, забезпечення нормативв якост поверхневих вод;
  -- розроблення та впровадження екологчних стандартв меж стйкост екосистеми басейну Днпра до антропогенних навантажень  визначення на х основ параметрв збалансованост процесв використання та вдтворення водних ресурсв для постйного  стабльного економчного розвитку територй басейну.[97]
  -- 3.2 Гдрохмчна характеристика
  -- За перод експлуатац Каховського водосховища в хмчному склад його води спостергаються змни, зокрема простежуться тенденця до пдвищення мнералзац  лужност.
   Порвняння даних хмчного складу води за 1938-1956 роки (рка Днпро до заповнення чаши водосховища з даними 1994-2003 р. (снування водосховища в часи незалежност Украни) показу, що мнералзаця води пдвищилась вд 0,3 до 0,42 -0,44 г/дм куб. (мал. )
   При цьому стотно змнився хмчний склад води. До заповнення Каховського водосховища вдносний вмст катонв складав: Са -68%, Mg-23%, Na-9%. В тавн-липн 1994-2003 р. вмст цих катонв зменшився в 1,8 р.  навпаки, магню збльшився в 1,9 р.  натрю в 2,1 р.
   Загальн закономрност трансформац гдрохмчних показникв води водосховища полягають в наступному. В холодну пору (листопал-лютий) вода ма найнижчий водневий показник (7,8-8 одиниць) рН. В березн -квтн вдбуваться рзке зростання цього показника до 8,8, що пов'язане з бурхливим розмноженням водоростей на млководдях. В травн величина рН зменшуться до 8,5, а в червн -липн утримуться в межах 8,3-8,5. До кнця лта спостергаться вдносно швидке зменшення рН до 8,1, у вересн -жовтн до 8  дал до значень, характерних для зимового пероду.
   При величин рН бльше 8,2 у вод з'являться карбонатна сода (СО3), вмст яко при рН (8,5-8,6) досяга вже не придатна до зрошення, тому що рН бльше 8 (ГОСТ 25900-83 [9] критичних меж для зрошувальних вод - 0,3 мг-евк/л. Так несприятлив для поливв сльгоспкультур характеристики ма вода Каховського водосховища протягом найнтенсивншого водозабору в магстральн канали - з квтня по липень включно.  лише поливи пожнивних культур  вологозаряжання наприкнц поливального сезону забезпечуються, як правило, придатною до зрошення водою.
   Показник лужност води у водосховищ коливаться протягом доби. Вдень, в результат пдвищення температури  посилення сонячно активност зроста фотосинтезуюча дяльнсть фтопланктону  вищо водно рослинност. Це призводить до збльшення концентрац кисню у вод  зменшення вуглекислого газу [28, 40, 98]. У зв'язку з зменшенням у вод вуглекислого газу, який використовуться гдрофтами для фотосинтезу, карбонатно-кальцва рвновага змщуться в карбонатний бк  величина водневого показника (рH) зроста [29]. Вноч процес фотосинтезу припиняться  вдбуваться процес дихання гдрофтв, який супроводжуться видленням вуглекислого газу. Карбонатно-кальцва рвновага змщуться у бк кальцю, оскльки вуглекислота (H2CO3) розчиня карбонат кальцю (СаСО3) з утворенням гдрокарбонату кальцю Са(НСО3)2 при цьому величина водневого показника (рН) зменшуться (рис.3).
   Найвищ значення водневого показника (рН) встановлються в поливний перод з 10 год. Ранку до 20 год. вечора, а найнижч з 4 до 8 ранку. Весною добов коливання величини рН складають приблизно 0,1 влтку вони найбльш  досягають 0,5 одиниц, восени -0,2-0,3.
   Лужнсть у вод змнються також  в залежност вд погодних умов. Так в перод випадання рясних атмосферних опадв (наприклад червень-липень 1988 р, червень 1991 р., червень-липень 1992 р.) лужнсть води пдвищувалась на 0,1-0,3 одиниц рН. Це пов'язано з зростаючою застйнстю води внаслдок зменшення водовдбору на зрошення з одночасним збльшенням надходження у водосховища богенних речовин (живильного середовища для гдрофтв) з поверхневим стоком з прилеглих територй пд час опадв (вуглець, азот, фосфор, срка, калй, залзо та н.)
   Протягом всього ряду цлодобових спостережень за допомогою автоматично контрольно станц "Na J da" в безморозн пероди 1987 -1992 р. лужнсть води у водосховищ не знижувалась бльше водневого показника (7,8-8) одиниць рН. Спостергалась тенденця до пдвищення значень рН в багаторчному розрз.
   Органзаця Держводгоспу Украни, нститут гдроболог НАНу, нш дослдницьк установи контролюючи стан Каховсько води, встановили, що величезна маса богенних  забруднюючих речовин виклика "цвтння"  "гперцвтння" води, загибель риби  збльшення вмсту рзних речовин вище гранично допустимих конценрацй [27, 28, 40,98,99].
   Зрошувальна вода Каховського водосховища вдноситься до II класу - "обмежено-придатна" за лужнсть  повинна використовуватися з обов'язковим проведенням комплексу заходв щодо попередження деградац зрошувальних грунтв.
   Яксть води в Каховському водосховищ залежить  вд якост води вище за течю у водосховищах Днпровського каскаду та вд ступеня  "цвтння" (розвитку фтопланктону  водно рослинност). Для стотного полпшення якост води пригребельно длянки Каховського водосховища необхдно виконувати заходи щодо рзкого обмеження скидв рдинних стокв у басейн Днпра.[100]
  
  
  
  
  
  
   Таблиця 3.3
   Середня величина водневого показника (рН) за поливн сезони в Каховському водосховищ та каналах за даними станц "Na J da" [1].
   Об'кт дослджень

Середня величина рН по роках

  
   1987
   1988
   1989
   1990
   1991
   1992
   Каховське
   водосховище
   8,22
   8,11
   8,4
   8,57
   8,31
   8,26
  
   Примтки: за лабораторними хмчними показниками.
   У водоймищах Днпровського каскаду меж коливань мнералзац по сезонах року менш значн, нж у Днпр. Найбльша амплтуда коливань мнералзац характерна для Кивського водосховища, найменша - для Каховського. В результат акумуляц поверхневих вод в водоймищах каскаду ма мсце змна мнералзац по х подовжнй вс. У проточних водосховищах (Кивському, Канвському, Днпродзержинському, Днпровському) водообмн здйснються 12-18 разв на рк, а у малопроточних (Кременчуцькому i Каховському) - 1-3 рази на рк.
   Суттвих змн в мнералзац води i концентрац головних онв при експлуатац водосховищ не вдбуваться. Верхня межа мнералзац вниз по каскаду збльшуться з 380 мг/л в Кивському водосховищ до 450 мг/л в Каховському. Переважним катоном у водосховищах  Са2+ , аноном НСО3-. Змшування у водосховищах рчкових вод з рзною мнералзацю привело до усереднення хмчного складу води. Псля спорудження каскаду водосховищ амплтуда коливання головних онв зменшилась, нижня межа х концентрац збльшилась, верхня - зменшилась.
   Спецалстами санепдемстанц м. Нкополя установлено, що органолептичн властивост води Каховського водосховища змнюються з року в рк та залежно вд пори року. Зокрема запах води в квтн звичайно землистий, в липн - болотний, в жовтн - землистий, в останн 2-З роки - болотний. Колрнсть води в квтн звичайно жовта, жовто-зелена, в жовтн - зелена (через рясноту синьо-зелених водоростей i продуктв х розпаду). Мнмальна кльксть зважених часток спостергалась в 1985 р. (0,9-1,2 мг/дм3), максимальна - в 1988 р. (8,4-10,3 мг/дм3), в нш роки коливалась в межах 0,6-6 мг/дм3.
   Серед хмчних показникв варто вдмтити показник хмчного споживання кисню (ХСК), величина якого незначно змнються за сезонами року. Навесн ХСК звичайно склада 12-13 мгО2/дм3, а влтку зроста до 13,8-15,2 мгО2/дм3. Максимальна величина ХСК спостергалась в 1994-1996 рр. - 18-26 мгО2/дм3 (ГДК-15,0 мгО2/дм3).
   Вмст органчних азотовмсних речовин наведено в табл. 3.1.
   Таблиця 3.1 - Вмст органчних речовин (група азоту) у вод Каховського водосховища, мг/дм3

Форма азоту

Роки

1985

1990

1993

1996

Азот амаку

0,08

0,14

0,27

0,23

Азот нтритв

0,01

0,05

0,09

0,1

Азот нтратв

1,2

2,25

3,6

4,8

  
   Жорстксть сухого залишку стабльна з року в рк i склада у квтн 3,6-4,25, у липн - 3,3-4,0, у жовтн - 2,8-3,25 моль/дм3.
   Вмст сухого залишку стабльний на протяз ряду рокв i склада 300+70 мг/дм3 (при ГДК 1000 мг/дм3) Дещо пдвищилась концентраця у вод хлору i сульфатв. В 1985-1990 рр. вмст Cl- складав 30-32, a SO42- - 40-48 мг/дм3, в 1996-1997 рр. х вмст збльшився до 32-40 i 65-76 мг/дм3 вдповдно. Але ц показники значно менш за регламентован (ГДК Cl- i SO42- вдповдно складають 350 i 500 мг/дм3).
   У вод Каховського водосховища спостергаться поступове зростання концентрац нафтопродуктв. До 1989 p. х вмст не перевищував 0,18-0,20 мг/дм3, а в 1989-1996 рр. зрс до 4-6 мг/дм3, що стотно перевищу рвень ГДК (0,05 мг/дм3).
   Вмст у вод мд, цинку, свинцю, залза, кальцю, магню, марганцю досить низький. х концентраця на порядок нижча за ГДК.
   Наявност фосфор- i хлорорганчних пестицидв у вод водосховища за перод 1985-1996 рр. не виявлено.
   Щодо мкробологчних показникв варто вдмтити наступне. До 1986р. ндекс (число) лактозопозитивних паличок (показник бактеро-логчного забруднення водоймища) в зимову пору року не перевищував 50-300, в лтню пору - 2300-4000 (при допустимому ндекс ЛКП не бльше 5000). В 1988 р., у зв'язку з аварю на напрному колектор господарсько-побутово каналзац м. Нкополя i скидв неочищених стокв в р. Днпро було виявлено значне збльшення ндексу ЛКП до 100000. 3 1992 р. вдмчаться поступове бактерологчне i врусне забруднення води Каховського водосховища. В лтнй перод ндекс ЛКП коливався вд 20 до 100000, а ндекс кол-фагв - вд 10 до 40 БОЕ, у зв'язку з чим заборонялось купання на мських пляжах, а в зонах вдпочинку, на водопровдних спорудах проводились сантарно-оздоровч заходи (збльшення дози хлору тощо).
   Серед водосховищ Днпровського каскаду мулов вдкладення найбльш широко розповсюджен в найменш проточному Каховському водосховищ, де ним зайнято бля 80% площ дна. Менша за все х площа в Днпродзержинському i Канвському водосховищах: 40 i 43% вдповдно. В цлому мулонакопичування в крупних рвнинних водосховищах, порвняно з штучними водоймами менших розмрв (ставки, мал водосховища) i водосховищами на грських рчках, проходить досить повльно. Навть в самому старому Днпровському водосховищ об'м мулу не перевищив 3,5%, а в Кременчуцькому i Каховському - 2% об'му при НГП. При умов збереження ниншнх темпв мулонакопичування ( а вони за розрахунком спецалств навть зменшуються в час) для заповнення чаш потрбно буде клькасот рокв. Цей прогноз не вдноситься до окремих длянок, де темпи мулонакопичування можуть стотно перевищувати середн.
   Основним компонентом у всх типах донних вдкладв  кремнезем, стйке друге мсце належить окису алюмню. Наступним за вмстом серед мнеральних компонентв ще окис кальцю. Дал слдом йдуть окисн форми залза, оксиди магню, натрю, титану i на останньому мсц - срка.
   Валовий хмчний склад донних вдкладв Каховського водосховища в залежност вд х гранулометричного складу наведено в табл. 3.2.
  
   Таблиця 3.2 - Валовий хмчний склад донних вдкладв Каховського водосховища

Типи вдкладв

Fe2O3

FeO

CaO

MgO

bnn

Сорг

Nзаг

P2O5

   Псок

0,16

0,18

1,21

0,23

2,96

0,36

0,12

0,03

   Псок замулений

0,72

1,62

2,48

0,58

3,80

6,70

-

0,08

   Мул пщанистий

1,58

1,88

2,92

1,04

6,25

1,23

0,32

0,12

   Мул глинистий

2,48

1,80

4,08

1,81

11,1

2,44

0,56

0,20

  
   Максимальний вмст окисного залза припада на глинистий мул глибоководно нижньо частини водосховища. В розподл по дну органчного вуглецю i загального азоту прослджуться зв'язок з умовами санепдемстанц, тобто максимуми вмсту приурочен до длянок формування найбльш дисперсного мулу. Така ж картина спостергаться i при розподл загального фосфору. Таким чином, ма мсце наявнсть взамозв'язку мж клькстю органчно речовини i тонкодисперсних часток.
   Обмнний комплекс вдкладв водосховища створю ряд Ca>Mg>K>Na, причому сума катонв на 95-98% представлена кальцм i магнм. Як i вмст нших хмчних компонентв, сума окремих катонв збльшуться вд пскв до мулу бльш нж в 10 разв. Катони водорозчинних солей, як i обмнн, створюють ряд: Ca>Mg>K>Na, але частка кальцю в загальнй сум катонв дещо нижча - 67-87%.[101, 102]
   Незважаючи на те, що вода у водоймищ гдрокарбонатно-кальцевого типу, на перше мсце в замулених псках i мул виходять сульфат-они. Ц они можуть накопичуватись у вдкладах при розкладанн срковмсних органчних сполук, а також при окисленн i розчиненн сульфтних мнералв i пску.
   На вдмну вд нших компонентв хмчного складу донних вдкладв накопичування мкроелементв обумовлено х асоцацю (включаючи сорбцю) з тонко дисперсними мнеральними частками i поглинанням гдро 6ioнтами з подальшою седиментацю в органчному осад. Дослдження мкроелементв у вдкладах виявили уже звичну для багатьох хмчних елементв тенденцю росту концентрац вд пскв до мулу, яка найбльш виразно проявляться для марганцю, мд i ванадю (табл. 3.3).
   Таблиця 3.3 - Вмст, мг/кг, мкроелементв (середнй - I, максимальний - II, мнмальний - III) в окремих типах вдкладв Каховського водосховища.
  

Елемент

Пски замулен

Мул пщаний

Мул глинистий

I

II

III

I

II

III

I

II

III

Марганець

418

503

317

728

1455

410

1146

1533

774

Мдь

16

24

8

34

96

16

51

72

32

Кобальт

21

31

19

26

33

17

35

47

25

Нкель

28

27

0

32

68

0

62

83

28

Ванадй

30

37

14

78

168

44

90

140

45

Хром

51

62

41

64

89

48

88

137

62

  
   Змни концентрац мкроелементв обумовлен не тльки активнстю джерел надходження, але i мграцйною здатнстю самих елементв. Марганець i цинк вдносяться до групи елементв з середньою мграцйною здатнстю, а решта - до дуже слабо або нкчемно мало мгруючих. Суттвого збльшення загально клькост деяких елементв, зокрема марганцю в багаторчно динамц не виявлено.[102]
   Донн вдкладення Каховського водосховища, як i нших водосховищ Днпровського каскаду, приймають активну участь у формуванн якост води водосховища.
   В перод заповнення i в перш роки снування водосховища визначальний вплив на яксть води i сантарний стан чинить затоплення ложа. Активн процеси, як проходять в цей час на меж роздлу вода - рунт, як приводять до нтенсивного надходження рухомих сполук з рунтв у воду, значно змнюють  хмчний склад.
   В наступн роки виршального значення набува евтрофкаця водного об'кта в результат дяльност людини: змиву мнеральних добрив з сльськогосподарських угдь, скиду промислових, господарсько-побутових стчних вод, стокв з тваринницьких комплексв i теплового навантаження на водойму. Значну роль починають вдгравати i донн вдклади, особливо мулов, кльксть яких у водосховищ неухильно зроста. На дн водосховища формуються ареали вдкладв рчного типу. У сформованому донному рунтовому комплекс починають проявлятись складн мж фазов взамод. Основн закономрност трансформац речовин вдкладв ще не достатньо з'ясован про багато як внутршньоструктурн процеси, результатом яких  вплив донних вдкладв на водн маси водоймища, можна лише висловити припущення. Реальна картина може бути отримана лише псля завершення тривалих експериментальних дослджень. На даному етап можна лише зробити висновок про те, що роль донних вдкладв у формуванн якост води у водосховищ може бути двоякою: з одного боку володючи властивостями сорбенту, донн вдкладення можуть сприяти видаленню речовин з водно товщ i таким чином покращувати яксть води; з ншого, перебуваючи в рол сховища значних запасв рзних хмчних сполук, вони можуть в певних умовах постачати х в товщу води, перетворюючись таким чином в джерело вторинного забруднення. Крм того, донн вдклади  свордною хмчною лабораторю, в якй проткають процеси перетворення i трансформац речовин, що надходять туди, причому нколи в значного швидкстю i не завжди в передбаченому напрямку.[103, 104]
  
  -- 4. Аналз обставин загибел риби та виявлення можливих причин
   Повторюван явища масово лтньо загибел риб у Каховському й нших водосховищах Днпровського каскаду привертають увагу громадськост починаючи з 60-х рр. минулого сторччя.
   Найчастше лтня загибель риби тут обумовлювалася надмрним розвитком  подальшим вдмиранням синьозелених водоростей. При цьому при вдмиранн та розкладанн синьозелених водоростей споживаться велика кльксть розчиненого у вод кисню. Крм того, ц процеси супроводжуються видленням велико клькост рзномантних сполук, досить токсичних, у тому числ й для риб [80].
   Значний розвиток синьозелених водоростей вдбуваться в так званих "плямах цвтння". Зазвичай вони виникають у закритих вд втру затоках, хоча, залежно вд умов конкретного року, можуть утворюватися  на вдкритй частин водоймищ. У Каховському водосховищ масовий розвиток синьозелених водоростей вдзначаться зазвичай на пригреблевй, Кнськй, Нкопольськй  Базавлуцькй длянках, Найчастше хнй розвиток починаться одночасно [115].
   Надал, при значному збльшенн бомас  площ поширення, а також втровому вплив, окрем длянки "плям цвтння" можуть вдриватися вд основно маси й мгрувати по водойм, вдповдно до стокового плину або хвильового впливу.
   При цьому починаться розкладання водоростей. Розрахунки, виконан нами, за даними акварумних експериментв Л. П. Брагнського з спвавт., показали, що за першу добу дослду 1 г сиро ваги найбльш масових синьозелених водоростей Днпровських водосховищ (Aphanzomenon flos-aquae  Mcrocysts aerugnosa) знижу вмст розчиненого у вод кисню на 18,3 мг [115]. Настльки висок величини споживання кисню на окислення органчних речовин фтопланктону, що розкладаться, обумовлюють рзке погршення киснево ситуац та можуть бути причиною масових лтнх заморв риби.
   Потреба рзних риб у кисн неоднакова. Поряд з цим, спостергаться також рзниця в споживанн кисню рибами в теплий  холодний час. У холодний час року бльшсть аборигенних видв риб менш активн, слабко харчуються  практично не ростуть, витрачаючи поживн речовини ж ( тла) в основному тльки для пдтримки життя. Тому споживання кисню в цей перод невелике. В нший же час року витрата кисню рибами рзко зроста з посиленням метаболзму, обумовленого пошуком, споживанням  засвонням ж, ростом риб, формуванням полових продуктв та н.
   Було встановлено, що лящ  судак гинуть при зниженн вмсту розчиненого у вод кисню до 2,0 мг/дм3. Коропи можуть якийсь час жити при рвн кисню у вод 0,5 мг/дм3 [116].
   У той же час для рибних господарств (ставкових та н.) мнмально припустимою для коропа концентрацю кисню  2,0 мг/дм3 [107, 108, 109, 110, 111]. Така рзниця у вимогах до мнмально можливо для виживання риб клькост кисню у вод пов'язана, на нашу думку, з тим, що при товарному вирощуванн риби величина цього показника розглядаться не тльки з позиц виживання риб у природних водних об'ктах (наприклад, у рках або водоймищах), а також з позицй забезпечення  приросту в рибоводних господарствах, де застосовуються висок щльност посадки риб  проводяться рибоводн нтенсифкацйн заходи (годвля та н).
   Вимоги до мнмально клькост розчиненого у вод кисню, що забезпечу виживання рзних видв риб, представлен в табл. 4.1
   Таблиця 4.1 - Потреба рзних риб у кисн [111]
   ! п/п
   Вид риб
   Вмст О2, мг/дм3
  
  
   Нормальний розвиток  зростання
   Пригнчення дихання
   Мнмальний для виживання
   1
   Короп, сазан
   4,0
   1,5-2,0
   0,3-0,5
   2
   Минь
   2,0
   1,0-2,0
   0,1-0,2
   3
   Карась
   2,0
   1,0-2,0
   0,1
   4
   В'язь
   3,0
   3,0-4,0
   0,5
   5
   Плотва
   3,0
   2,0-3,0
   0,7
   6
   Щука
   3,0
   2,0-3,0
   1,5
  
   При зниженн вмсту у вод розчиненого кисню риби починають шукати мсця з кращим кисневим режимом. Однак, якщо подбне явище спостергаться на великих акваторях, або риби в, силу свох екологчних особливостей, не можуть далеко пти, вони починають гинути. Особливо важке положення складаться в зольованих затоках  мсцях нагону (скупчення) речовин (або органзмв), що нтенсивно споживають кисень  знижують його вмст у вод.
   Наявнсть живо дрейссени в нижньому б'ф Каховсько ГЕС - мсц, де вперше була в масовй клькост виявлена загибла риба, саме по соб не може бути свдченням вдсутност заморних явищ, тому що багато молюскв у межах свох ареалв здатн жити в умовах, що розрзняються за ступенем насичення води киснем. При цьому критичний вмст кисню знаходиться в багатьох молюскв у межах вд 61 до 10% нормального насичення води киснем [112].
   Наявн в лтератур дан показують, що ц молюски  досить стйкими до короткочасно (до клькох дб) нестач кисню у вод. Так, результати експериментв, проведених В. П. Михевим, В. Ф. Дуднковим  . П. Штерн показали, що при температур води 17-180С дрейссени довжиною 7-26 мм залишалися живими в анаеробнй зон протягом 3 дб, при 20-210С  довжин 5-25 мм через 2 доби гинуло 10% особин. Пдвищення температури води до 23-24ПС  посилення метаболчних процесв у молюскв призводило до загибел через 2 доби 48% особин (довжина 8-24 мм) [113].
   В мсцях замору риби в Каховському водосховищ зафксован висок температури, як у поверхневому шар води, так  в придонному (табл. 4.2).
   В район В. Лепетихи температура води становила 22-24tС. Вдповдно вода була збднена киснем. За даними лаборатор ДЕ вмст кисню коливався в рзних точках вдбору вд 0,65 мг/дм3 до 1,85-2,70.
   Тльки на форватор вмст кисню був трохи вищий 1,2-4,85. Ця екологчна ситуаця призвела до замору риби, що зафксовано актом вд 18.07.2008 р. (див. Додаток 1).
   Аналогчна ситуаця спостергалась  у Василвськй балц (табл. 3.4). Висока температура води 22-23ПС та надто низький вмст кисню. В центр затоки вмст кисню коливався вд 0,15 до 2,9 мг/дм3. Тльки на виход з затоки кисень пднматься до 4,05 мг/дм3 в поверхневому шар.
   У вод Каховського водосховища регулярно фксуються пдвищен концентрац важких металв, зокрема залза  марганцю. У той же час, дан, що  в нашому розпорядженн, частина з яких була отримана в ход виконання комплексних екологчних експедицй по всьому басейну Днпра в межах Украни, свдчать про наднормативне забруднення його металами [111]. Про те ж ще в 1983 роц повдомляла . П. Нахшина, яка вказувала, що вмст, наприклад, марганцю у вод в Каховського водосховища коливаться в дуже широких межах - вд слдових клькостей до 317 мг/дм3 [114].
  
   Таблиця 4.2 - Динамка температури та вмсту розчиненого кисню в пробах води Василвсько затоки Каховського водосховища 23.07-24.07.2008 р. (дан лаборатор ДЕ)

Найменування пункту вдбору

Глибина вдбору, м

Температура води, ®С

Розчинений кисень, мг/дм3

1

2

3

4

   Каховське водосховище, В. Лепетиха, район рибнспекц, 120 м вд берега, 2330 23.07.08

1,0

21,7

1,85

  

2,0

21,7

1,75

  

3,0

21,7

1,40

  

4,0

21,6

1,30

  

5,0

21,6

1,10

  

6,0

21,5

0,9

  

7,0

21,4

0,65

   Каховське водосховище, В. Лепетиха, район старого пляжу, 50 м вд берега, 2345 23.07.08

1,0

21,6

1,80

  

2,0

21,6

1,50

   Каховське водосховище, В. Лепетиха, район лсництва, 10 м вд берега, О30 24.07.08

1,0

21,7

2,00

  

1,5

21,6

1,6

   Каховське водосховище, В. Лепетиха, фарватер, 4 км вд лвого берега, 500 24.07.08
  

1,0

24,0

4,85

  

2,0

24,1

4,56

  

3,0

24,1

4,40

  

4,0

24,0

4,25

  

5,0

24,0

4,05

  

6,0

24,0

3,90

  

7,0

24,0

3,75

  

8,0

23,8

3,45

  

9,0

23,1

2,95

  

10,0

22,7

2,40

  

11,0

22,3

1,80

  

12,0

22,1

1,50

  

13,0

21,9

1,20

0x08 graphic
1

2

3

4

   Каховське водосховище, В. Лепетиха, р-н лсництва, 5 24.07.08

1,0

21,3

2,35

  

1.5

21,5

2,30

   Каховське водосховище, В. Лепетиха, район рибнспекц, 120 м вд берега, 605 24.07.08
  

1,0

21,8

2,70

  

2,0

21,9

2,75

  

3,0

21,9

2,65

  

4,0

21,9

2,40

  

5,0

21,8

2,40

  

6,0

21,8

2,35

  
  
  
  
  
  
  
  
   Таблиця 3.4 - Динамка температури та вмст розчиненого кисню в пробах води Василвсько затоки Каховського водосховища 25.07.2008 р.

Найменування пункту

вдбору

Глибина

вдбору, м

Температура води, ®С

Розчинений кисень, мг/дм3

1

2

3

4

   Василвська затока, 350 м вд дамби в бк Каховського водосховища за течю, посередин балки

1,0

22,5

2,90

  

2,0

22,4

2,80

  

3,0

22,2

2,55

  

4,0

22,0

2,00

  

5,0

21,9

1,65

  

6,0

21,9

1,60

  

7,0

21,8

1,25

  

8,0

21,6

0,85

  

9,0

21,4

0,20

  

10,0

21,3

0,15

   Василвська затока, II балка злва вд входу з Каховського водосховища (Тракторна балка)

1,0

22,9

3,85

  

2,0

22,4

2,55

  

3,0

22,2

1,85

  

4,0

22,0

1,10

0x08 graphic
1

2

3

4

   Василвська затока, вхд в балку

1,0

22,8

4,05

  

2,0

22,6

3,55

  

3,0

22,4

3,50

  

4,0

22,2

3,20

  

5,0

21,9

2,65

  

6,0

21,7

2,15

  

7,0

21,7

2,00

  

8,0

21,6

1,70

  

9,0

21,6

1,6

  

10,0

21,6

1,50

   В процес натурних дослджень визначили вмст важких металв в вод в нижньому б'ф Каховсько ГЕС (рис. 3.1-3.4). Концентрац важких металв коливаються в нтервал вдповдно:
   0,080 мг/дм3 - 2,6 мг/дм3 Fe, що становить 0,8-26 ГДК;
   0,027 мг/дм3 - 0,24 мг/дм3 Mn, що стновить 2,7-24 ГДК;
   0,0016 мг/дм3 - 0,0018 мг/дм3 Cu, що становить 1,6 - 1,8 ГДК.
   Наочно демонструють перевищення ГДК в вод рис. 3.1-3.4.
   Пд час замору риби в район В. Лепетихи Держеконспекця в Херсонськй област контролювала вмст залза та марганцю колориметричним методом.
   Дан табл. 4.4 свдчать про висок концентрац важких металв, зокрема марганцю. Вмст його становить 12-18,4 ГДК в прибережнй смуз. Ц ж проби (як збергались у холодильнику без консерванту) були проаналзован УкрНДЕП методом атомно-адсорбцйно спектроскоп.
   Незважаючи на часовий та температурний фактор, можна сказати, що концентрац металв були висок. Адже по марганцю спостергалось перевищення ГДК в 19-23 рази.
   Таблиця 4.4 - Вмст кисню та важких металв в вод Каховського водосховища в район В. Лепетихи (дан лаборатор ДЕ)

Найменування пункту

вдбору

Глибина

вдбору, м

Температура води, ®С

Розчинений кисень, мг/дм3

Концентраця металв, мг/дм3

Fe

Mn

   Каховське водосховище,
   В. Лепетиха, в район рибнспекц, 3-4 м вд берега, 2130, 23.07.2008 р.

1,0

22,9

1,65

0,12

0,124

   Каховське водосховище,
   В. Лепетиха, в район рибнспекц, 120 м вд берега, 2330, 23.07.2008 р.

5,0

23,6

1,10

0,12

0,175

   Каховське водосховище,
   В. Лепетиха, в район лсництва, 10 м вд берега, 030, 24.07.2008 р.

1,0

24,9

2,00

0,14

0,16

   Каховське водосховище,
   В. Лепетиха, в район лсництва, 10 м вд берега, 545, 24.07.2008 р

1,0

22,5

2,35

0,10

0,184

   Каховське водосховище,
   В. Лепетиха, форватор, 4 км вд лвого берега,
   500, 24.07.2008 р

5,0

23,6

4,05

0,15

<0,05

  
   За даними Херсонсько СЕС (додаток 3) 27.07.2008 р. концентраця марганцю змнювалась вд 0,70 мг/дм3 в створ с. Ушкалка до 0,29 мг/дм3 в район водозабору Каховського магстрального каналу. Так висок концентрац металв можуть бути як природного, так  антропогенного походження. Хоча  ранше [115] фксували високий вмст метолв в вод та донних вдкладах цього водосховища.
   Про наявнсть синергзму д рзних чинникв, а також про незадовльну гдрохмчну ситуацю в Каховському водосховищ свдчать отриман нами результати визначення вмсту марганцю в тл карася србного. Так у тл живого карася вмст марганцю склав 1,1; того, що гинув - 2,8; загиблого пд час масового замору - 12,0 мг/кг. Крм того, незважаючи на вдсутнсть на тл знайдених загиблих риб (карась србний, бичок) ознак отруння (крововиливу, рясного слизу, порушень зябрового апарату та н.), хн плавц й окрем длянки лускового покриву були забарвлен в неприродний для риби в такому стан колр - мали слабкорожеве забарвлення.
   ншим важливим фактором, який в комплекс факторв, в водойм може посприяти погршенню життвих умов для флори та фауни водосховища  наявнсть в вод залишкових клькостей пестицидв .
   . В той же час в р. Днпро у нижньому б'ф Каховсько ГЕС (рис. 3.6) вдповдн суми концентрацй хлорорганчних пестицидв менш, сягають лише 0,1 мг/дм3.
   [116] показали, що хлорорганчн пестициди акумулюються в всцеральному жир риб  затримуються на довгий час в органзм риб. При цьому риба не виявля ознак отруння. Дя на рибу пестицидв проявляться в перод нерестово мграц. В цей перод риба переста сти, використовуючи в основному сво жиров запаси. Пестициди, як потрапляють в бльш чутлив органи - печнку, мозок, можуть призвести до загибел.
   Таким чином, загибель риби була викликана поднанням низки негативних екологчних факторв як природного, так  антропогенного походження.
   Серед антропогенних чинникв впливу можна назвати:
   - вдсутнсть водообмну у водосховищ перед початком загибел риби;
   - накопичення у водосховищ, зокрема у пригреблевй частин та у затоках, значно клькост органчних речовин, як легко-, так  важкоокислюваних;
   - висок концентрац важких металв та хлорорганчних пестицидв як у вод, так  у донних вдкладах, як здатн послаблювати захисн механзми у риби та нших гдробонтв та робити х бльш вразливими до рзких природних змн у оточуючому середовищ;
   - низьк концентрац розчиненого у вод кисню, як були зумовлен високими температурами, окисленням органчних речовин, гдрологчними умовами, тощо.
   Серед природних чинникв, у першу чергу треба звернути увагу на висок температури, вдсутнсть втрового перемшування процесв, як вдбуваються у водному об'кт, що приводить до вторинного забруднення.
  
   Вивчення наявних матералв за фактом виявлення загибел риби в Херсонськй област, аналз ситуац у нижньому б'ф Каховсько ГЕС дозволили зробити наступн висновки:
   1. Загибель риби вперше була зафксована актом вд 15.07.2008 р. в нижньому б'ф р. Днпро вд гребл Каховсько ГЕС до с. Львово. Одночасно Держеконспекцю в Херсонськй област дослджено воду в нижньому б'ф Каховсько ГЕС. Результати дослджень свдчать про те, що 15.07.2008 р. температура води в дослдженй акватор коливалась вд 21,7"С до 24,2"С. При цьому вмст розчиненого кисню в рзних створах коливався в придонному шар (6 м) вд 4,4 до 8,7 мг/дм3, в поверхневому шар води (1 м) вд 9,6 до 11,1 мг/дм3. Виходячи з цього, можна зробити припущення про загибель риби у верхньому б'ф Каховсько ГЕС  подальше надходження  в пониззя.
        -- Наступним актом вд 23.07.2008 р. зафксовано, що при обстеженн лвого берега водосховища в район смт. В. Лепетиха спостергалась масова загибель бичка. Вранц 24.07.2008 р. вдмчалась незначна кльксть загибло риби. В район смт. В. Лепетиха 23.07.2008 р. температура води становила 22-24"С. Вдповдно вода була збднена киснем. За даними лаборатор ДЕ вмст кисню коливався в рзних точках вдбору вд 0,65 мг/дм3 до 1,85-2,7 мг/дм3 (при норм © 4,0 мгО2/дм3). Тльки на фарватер вмст кисню трохи збльшувався: 1,2 (придонний шар) - 4,85 мг/дм3 (поверхневий шар). В той же час концентраця металв перевищувала нормативи: вмст залза становив 1,2-1,5 ГДК, вмст марганцю 12,4-18,4 ГДК.
   За даними лаборатор ветеринарно медицини важк метали знайдено в мул та риб:
  
   залзо, мг/кг
   мдь, мг/кг
   мул

0,06-0,19

0,0075

   карась

0,8

   судак

0,9

   бичок

1,3

   раки

0,2

  
   Одночасно в вод водосховища знайдено пестициди: -ГХЦГ в концентрац 0,006-0,0057 мг/дм3, -ГХЦГ в концентрац 0,0048-0,066 мг/дм3. Для водних об'ктв рибогосподарського водокористування хлорорганчн пестициди мають бути вдсутн. Пестициди (мг/кг) знайдено в мул та в риб.
  
  
   ФОП
   -ГХЦГ
   -ГХЦГ
   -ГХЦГ
   n,n' ДДЕ
   nn' ДДТ
   мул
   0,0005-0,0006
  
   0,0022
   0,0044-0,0046
   0,0014
   0,0023
   судак
  
   0,0017
  
  
  
   0,0024
   бичок
  
   0,003
  
  
   0,0016
  
   раки
  
   0,0016
  
  
  
  
   Аналогчна ситуаця спостергалась  у Василвськй затоц (23.07.-24.07.2008 р.). За даними лаборатор ДЕ в центр затоки вмст кисню коливався вд 0,15 мг/дм3 до 2,9 мг/дм3. Тльки на виход з затоки вмст кисню пднмався до 4,05 мг/дм3 в поверхневому шар.
   3. Спецалсти УкрНДЕП перш обстеження за нцативи Мнприроди Украни почали 27.07.2008 р. на Василвськй затоц. Результати дослджень засвдчили про наявнсть в вод велико клькост органчних речовин (БСК5 - 6,06-6,95 мгО2/дм3, ХСК - 77-85 мгО2/дм3 ). Спостергаться тенденця збльшення х в придонному шар води. Вмст важких металв у бльшост проб перевищу ГДК. Так, в центр затоки вмст залза становив 0,8ГДК в поверхневому шар та 26ГДК в придонному. Вмст марганцю коливався вд 3,3ГДК до 15ГДК, мд - вд 1,7ГДК до 10ГДК. В пробах, вдбраних 23.07.-24.07.2008 р. в цй же затоц, концентраця марганцю становила 11-15ГДК, залза - 1,1-1,3ГДК, мд - 6,0-6,3ГДК. При цьому в донних вдкладеннях вмст залза становив 11300-18250 мг/кг, марганцю - 380-475 мг/кг, мд - 13-20 мкг/дм3. Вмст металв в риб коливався:

метал

лящ

карась

тарань

   залзо, мг/кг

25

11

13

марганець, мг/кг

1,5

1,1

1,7

   У Каховському водосховищ регулярно фксуються пдвищен концентрац важких металв, зокрема залза та марганцю. За даними Херсонсько обласно СЕС 24.07.2008 р. вмст марганцю перевищував ГДК (0,001 мг/дм3):
   с. Ушкалка- 0,7 мг/дм3
   смт. В.Лепетиха - 0,68 мг/дм3
   Василвська балка - 0,31 мг/дм3
   р-н водозабору ПКК - 0,33 мг/дм3
   ншим важливим чинником, який в комплекс факторв може посприяти погршенню життвих умов для флори та фауни водосховища,  наявнсть в вод залишкових клькостей пестицидв. В вод Василвсько затоки знайдено хлорорганчн пестициди, а гербциди 2,4-Д  сим-триазини на момент дослдження були вдсутн. У верхв' Василвсько затоки концентрац всх хлорорганчних пестицидв були вищ, нж в центр затоки. Тобто джерело надходження пестицидв знаходиться на водозбрнй площ балки. Концентраця "ХОП сяга 25 мкг/дм3, в той час, коли згдно снуючих нормативв вони мають бути вдсутн. В донних вдкладах знайдено -ГХЦГ та ДДТ  його метаболти. "ХОП у верхв' балки склада 97,2 мкг/кг, а в центр - 77,1 мкг/кг. Крм того, пестициди знайдено  в риб. В м'язах карася (2+) знайдено 0,49 мкг/кг -ГХЦГ та 2,4 мкг/кг n,n' ДДЕ. У ляща (3+) вмст пестицидв в м'язах дещо вищий - 1,43 мкг/кг -ГХЦГ та 2,7 мкг/кг n,n' ДДЕ. В той же час, вмст пестицидв у печнц цього ляща значно вищий: 42,9 мкг/кг n,n' ДДЕ, 9,4 мкг/кг n,n' ДДД, 5,2 мкг/кг n,n' ДДТ. Наведен дан свдчать про кумуляцю ХОП в печнц ляща. ХОП можуть кумулюватися  затримуватися на довгий час в органзм риб. Риба при цьому не виявля ознак отруння, але у перод використання жирових запасв пестициди можуть призвести до загибел.
   4. 28.07.2008 р. обстежена р. Днпро у нижньому б'ф Каховсько ГЕС. В процес обстеження вдмчено пдвищений вмст органчних речовин як в поверхневому, так  придонному шар води. Вдповдно у створах лвий, правий берег - величини БСК5, ХСК вищ у придонному шар; в центр - навпаки.
   Так, ХСК у створ "правий берег" склада 11  70 мгО2/дм3 вдповдно поверхневий  придонний шар. У створ "лвий берег" вдповдно 38  106 мгО2/дм3. В центр - 70  40 мгО2/дм3.
   У цих же створах концентраця металв складала
   залза 0,9-1,0 ГДК (поверхневий шар),
   0,94-3,8 ГДК (придонний шар);
   марганцю 2,7-3,4 ГДК (поверхневий шар),
   3,9-11 ГДК (придонний шар);
   мд 1,6-3,2 ГДК (поверхневий шар),
   1,4-7,6 (придонний шар).
   В донних вдкладеннях вмст важких металв був вдповдно:
   Мсце вдбору проб

залзо

марганець

мдь

   Центральний створ

455 мг/кг

22 мг/кг

2,7 мг/кг

   Лвий берег

4500 мг/кг

285 мг/кг

3,6 мг/кг

  
   Така рзниця викликана складом донних вдкладень. В центр був майже промитий псок. Бля лвого берега донн вдкладення мали темний колр  пдвищений вмст органки.
  
  
   У цй же акватор в риб вмст важких металв становив:

риба

залзо

марганець

   Карась напвживий

14 мг/кг

2,8 мг/кг

   Бичок мертвий

4,3 мг/кг

9,0 мг/кг

   Карась мертвий

12 мг/кг

12 мг/кг

   Вода р. Днпро у нижньому б'ф Каховсько ГЕС забруднена хлорорганчними пестицидами. Знайдено -ГХЦГ та ДДТ з його метаболтами. нш класи пестицидв нами не знайдено.
   Концентраця -ГХЦГ коливаться в нтервал 0,017-0,063 мкг/дм3;
   n,n'ДДЕ - в нтервал 0,013-0,042 мкг/дм3;
   n,n'ДДД - в нтервал 0,010-0,019 мкг/дм3;
   n,n'ДДТ - в нтервал 0,029-0,044 мкг/дм3.
   Максимальне забруднення хлорорганчними пестицидами сяга 0,1 мкг/дм3. При цьому у донних вдкладеннях знайдено -ГХЦГ - 5,8 мкг/дм3.[117]
   Тобто, вода  донн вдкладення забруднен пестицидами.
   5. Крм гдрохмчних дослджень в процес натурного обстеження виконан гдробологчн дослдження: визначений видовий склад, чисельнсть та бомаса фтопланктону, зоопланктону та зообентосу.
  -- Проведен дослдження свдчать про те, що фтопланктон Каховського водосховища за складом та бомасою  типовим для лтнього пероду  не мстить у масовй клькост вдомих токсичних форм. Спостергалися мкроскопчних розмрв конгломерати, як мали невизначену форму, аморфну структуру та коричневий колр. Масового розвитку водоростей вддлу Dinophyta, як також мають коричневий колр, у дослджуваних створах вдмчено не було.
  -- Бомаса зоопланктону  досить низькою для лтнього пероду. Визначен показники чисельност  бомаси  характерними для Каховського водосховища у оснньо-весняний перод. Кльксн показники можуть свдчити також про можливу "промивку" водосховища перед вдбором або про негативний вплив фзико-хмчних факторв водного середовища.
   Вдповдно до визначеного ндексу Шенона за чисельнстю й бомасою зоопланктону вода характеризуться як помрно забруднена. Яксть води визначена за ндикаторними видами зоопланктону дозволя вднести воду до -мезосапробно зони (вода помрно забруднена органчними речовинами).
  -- При дослдженн зообентосу не було встановлено масово загибел донних органзмв. Склад, чисельнсть  бомаса органзмв зообентосу були типовими для цього регону.
   6. Таким чином, загибель риби була викликана поднанням низки негативних екологчних факторв як природного, так  антропогенного походження.
   Серед антропогенних чинникв впливу можна назвати
   - вдсутнсть водообмну у водосховищ перед початком загибел риби;
   - накопичення у водосховищ, зокрема у пригреблевй частин та у затоках, значно клькост органчних речовин, як легко-, так  важкоокислюваних;
   - висок концентрац важких металв та хлорорганчних пестицидв як у вод, так  у донних вдкладах, як здатн послаблювати захисн механзми у риби та нших гдро бонтв  робити х бльш вразливими до рзких природних змн у оточуючому середовищ;
   - низьк концентрац розчиненого у вод кисню, як були зумовлен високими температурами, окисленням органчних речовин, гдрологчними умовами, тощо.
   Серед природних чинникв, у першу чергу треба звернути увагу на висок температури, вдсутнсть втрового перемшування та внутршньо водоймов процеси, що приводили до вторинного забруднення
   Аналз екологчно ситуац, що склалася у Каховському водосховищ, а також причинно-наслдковий аналз загибел риби свдчать про те, що  виникненню сприяло наступне:
   1. Вдсутнсть двого комплексного екологчного монторингу, що повинен включати спостереження за гдрологчним, гдрохмчним, гдробологчним  хтопатологчним режимами водних екосистем цього регону , зокрема, таку складову, як "прогноз" .
   2. Недосконалсть правил та режиму експлуатац Каховського водосховища, як повинн б були передбачити обов'язкове реагування на змни екологчного стану водойми.
   3. Вдсутнсть вдомостей щодо надходження та накопичення у водосховищ речовин, як здатн за певних умов (спекотне лто, велик опади  т. н.) приводити до масово загибел риби, що мешка у водойм. До таких речовин вдносяться органчн (з урахуванням х здатност до окислення - легкоокислювальн та важкоокислювальн) речовини, важк метали, пестициди  н.
   4. Недостатня кльксть (обсяг) даних щодо об'мв забруднюючих речовин, що надходять вд точкових та дифузних джерел, х накопичення в Каховському водосховищ.
   5. Вднести до причин випадкв загибел риби в Каховському водосховищ та понизз р. Днпро вплив (дю) лише природних чинникв неможливо. У даному випадку спостергаться комплексний вплив та синергзм д факторв антропогенного та природного походження .
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  -- Попередн рекомендац
   Враховуючи огляд дослджень, проведених в Каховському водосховищ та аналз екстремально екологчно ситуац, яка склалася пдчас загибел риби, першочергово необхдно:
  
   1. Змнити режим експлуатац Каховського водосховища з метою збльшення концентрац кисню.
   2. Термново органзувати комплексне натурне обстеження Каховського водосховища з метою встановлення сучасного екологчного стану водосховища та дентифкац точкових та дифузних джерел забруднення.
   3. Органзувати комплексний екологчний монторинг Каховського водосховища , а також збр  накопичення даних як щодо основних характеристик (гдрологчному, гдрохмчному, гдробологчному  хтопатологчному режимам), так  даних щодо надходження забруднювачв вд точкових  дифузних джерел забруднення. За цими даними необхдно створити диний Банк, який повинен постйно поповнюватися й вдосконалюватися.
   4. Переглянути правила  режим експлуатац Каховського водосховища, звернувши особливу увагу на лтнй перод.
   5. В найкоротший термн необхдно розробити та затвердити "Кервництво з комплексного обстеження водних об'ктв у раз виникнення екстремальних екологчних ситуацй".
   Виконання цих рекомендацй дозволить виршити одну з найголовнших задач екологчного монторингу - прогнозування розвитку ситуацй, подбних до т, що розглядаться, а також знизити х негативний вплив на стан водойми взагал та стан хтоценозв зокрема.
  
  
  
  
  

СПИСОК ЛТЕРАТУРИ

   1. Авакян А.Б., Широков В.М. Рациональное использование водных ресурсов: Учебник для геогр., биол. и строит. спец. вузов. - Екатеринбург: Виктор, 1994. - 320 с.
   2. Географя Херсонщини: Навчальний посбник / Под кер. .О.Пилипенко. - Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2007. - 221 с.
   3. Гриб Й.В. Вдновна гдроекологя порушених рчкових та озерних систем (гдрохмя, гдробологя, гдрологя, управлння): Навчальний посбник. / Й.В. Гриб, М.О. Клименко, В.В. Сондак, Л.А. Волкова - Рвне: ППФ "Волинськ обереги", 1999. - Т.2. - 198 с.
   5. Вендров С.Л. Проблемы преобразования речных систем СССР. - Л.: Гидрометеоиздат, 1979. - 208 с.
   6. Основы гидрогеологии. Использование и охрана подземных вод / Н. А. Миронов, А. Е. Орадовская, Е. В. Пиннекер и др. - Новосибирск: Наука, 1983. - 230 с.
   7. Долгополов К. В., Федорова Е. Ф. Вода - национальное достояние. - М.: Мысль, 1973. - 256 с.
   8. Левковский С. С. Водные ресурсы Украины. Использование и охрана. - К.: Вища шк., 1979. - 200 с.
   9. Львович М. И. Вода и жизнь: Водные ресурсы, их преобразование и охрана. - М.: Мысль, 1986. - 254 с.
   10. Справочник по водным ресурсам / Под ред. Б. И. Стрельца, - К.: Урожай, 1987. - 304 с.
   11. Вендров С. Л. Жизнь наших рек. - Л.: Гидрометеоиздат, 1986. - 112 с.
   12. Рациональное использование водных ресурсов: Учеб. для вузов / С. В. Яковлев, И. П. Прозоров, Е. Н. Иванов и др. - М.: Высш. шк., 1991. - 400 с.
   13. Водне господарство в Укран / За ред. А. В. Яцика, В. М. Хорева. - К.: Генеза, 2000. - 456 с.
   14. Яцык А. В. Экологические основы рационального водоиспользования. - К.: Генеза, 1997. - 640 с.
   85. Комплексное использование и охрана водных ресурсов / О. Л. Юшманов, В. В. Шабанов, И. Г. Галямина и др. - М.: Агропромиздат, 1985. - 303 с.
   83. Водний кодекс Украни. - К.: ВА "Астрея", 1995.
   17. Исаев А.И. Водохранилища - М.: Агропромиздат, 1989. - 254 с.
   18. Юрченко Л.В., Чарний Д.В. Технко-екологчна безпека систем комунального водозабезпечення мських агломерацй Украни // V Всеукр. науково-практич. конференця "Вода - проблеми  ршення". - Днпропетровськ: Гамаля, 1998. - 198 с.
   19. Гидробиология каналов Украинской ССР. - К.: Наукова думка, 1990. - 156 с.
   84. Зенин А.А., Белоусова Н.В. Гидрохимический словарь. - Л.: Гидрометеоиздат, 1988. - 405 с.
   91. Исаев А.И., Карпова Е.И. Рыбное хозяйство водохранилищ. - М.: Агропромиздат, 1989. - 254 с.
   95. ДСТУ 2730-94. Качество природной воды для орошения. - К.: Госстандарт Украины, 1994.
   96. Мороз Т.Г. Влияние режима попусков воды из Каховского водохранилища на донную фауну и качество воды низовья Днпра // Екологя Херсонщини - учора, сьогодн, завтра. - Херсон, 2003 - С. 31-32.
   24. Оксиюк О.П., Стольберг Ф.В. Управление качеством воды в каналах. - К.: Наукова думка, 1986. - 128 с.
   25. Екологчний паспорт Херсонсько обл. - Херсон: Державне управлння охорони навколишнього середовища в Херсонськй обл., 2007. - 115 с.
   26. Сиренко .А., Гавриленко М.Я. Цветение воды и евтофирование.-К.: Наукова думка, 1978. - 200 с.
   27. Червона книга СРСР. Том другий. // Пд редакцю А.М.Бородна  др. - М.: Лесная промышленность, 1984. - 458 с.
   28. Червона книга Укрансько РСР. // Пд редакцю К.М.Ситник та н. -К.: Наукова думка, 1980. - 440 с.
   29. Лучшева А.А. Практическая гидрометрия. - Ленинград: Гидрометеоиздат, 1972. - 380 с.
   30. Бойко М.Ф., Подгайский М.М. Червоний список Херсонсько обл. Рдксн та зникаюч види рослин, грибв та тварин. - Херсон: Айлант, 1998. - 33 с.
   31. Редкие и исчезающие растения и животные Украины. Справочник. - К.: Наукова думка, 1988. - 253 с.
   32. http://www.selena.ua.ecold Державне управлння еколог та природних ресурсв Украни в Херсонськй обл.
   33. Бойко М.Ф. Нов знахдки рдксних та зникаючих видв рослин в Херсонськй та Миколавськй обл. // Укр.ботан.журнал.-1988.- !5 - С. 84-87.
   34. Сандул В.А. Каховське водосховище // Екологчний всник. - 2008. - С. 27-32.
   35. Зеленая книга Украинской ССР. / Под редакцией Ю.Р. Шеляг-Сосонко - К.: Наукова думка, 1987. - 268 с.
   36. Орловский Н.А., Рябцев М.П. Качество оросительной воды Каховского водохранилища. - Одесса: МИАПУ ОДАУ "Аграрный вестник Причорноморья". Сборник научных трудов. - Вип. 26. - Ч.. - 2004. С. 195-199.
   37. Оксиюк О.П., Стольберг Ф.В. Управление качеством воды в каналах. - К.: Наукова думка, 1986. - 213 с.
   38. Бакшеев Е.А. Днепровские водохранилища и их народно-хозяйственное значение. - К.: Довира, 2008. - 108 с.
   39. Нацональна програма екологчного оздоровлення басейну рчки Днпра та полпшення якост питно1. Гидрология и гидрохимия Днепра и его водохранилищ / Денисова А. И., Тимченко В.М, Нахшина Е.П. и др.; АН УССР. Ин-т гидробиологии. - Киев: Наукова думка, 1989. - 216 с.
   2. Я. Я. Цееб, Каховське водоймище // Гдробологчний нарис. - Кив: Наукова думка, 1964
   3. Пониззя Днпра, його бологчн та гдрохмчн особливост // Прац н-т гдроболог НАН Украни ! 34. - Кив: 1958.
   4. Гринь В.С. Особливост фтопланктону пониззя Днпра у перод 1955-1960 р.р.// Пр. н-ту гдроболог АН УРСР. - 1963. - С. 28-40.
   5. Приймаченко А.Д. Фитопланктон и первичная продукция Нижнего Днепра и днепровских водохранилищ. - Киев: Наук.думка, 1981. - 278 с.
   6. Ролл Я.В., Каштанова А.Е. Фитопланктон Нижнего Днепра на участке Никополь-устье Днепра, его притоков и кутов// Тр. Ин-та гидробиологии АН УССР. - 1953. - ! 31. - С. 32-41.
   7. Свиренко Д.О. Материалы по фитопланктону низовьев р.Днепра. - Тр. всеукр. гос. Черномор.-Аз. науч.- пром. опыт ст., 1925, 1, - С. 205-232.
   8. Гусынская С.Л. Влияние Каховского водохранилища на зоопланктон нижнего Днепра //Вопросы гидробиологии нижнего Днепра и лиманов Северного Причерноморья. - Киев: Наук. думка, 1987. - С. 44-53.
   9. Задирака П.Н. Матерали до вивчення фауни Eucopepoda та Cladocera р. Кошово  озер нижньо теч р.Днпра // Вст Херсон. c.-госп. технкума. - 1927 - Ч.1. - С. 23-31.
   10. Змбалевська Л.М. Зоопланктон у заростях водяно рослинност Днпровсько-Бузького лиману // Днпровсько-Бузький лиман. - К.: Наук. думка, 1971. - С. 228-247.
   11. Киселев И.А. Планктон морей и континентальных водоемов: в 2-х т. - Л.: Наука, 1969. - Т. 1: Вводные и общие вопросы планктологии. - 658 с.
   12. Марковский Ю.М. Зоопланктон Нижнего Днепра на участке Никополь-Днепровский лиман // Прогноз биологического режима Каховского водохранилища и низовьев Днепра. - Киев: Изд-во АН УССР, 1953. - С. 57-69.
   13. Марковский Ю.М. Фауна беспозвоночных низовьев рек Украины, Условия ее существования и пути использования: Ч. 2: Днепровско-Бугский лиман. - Киев: Изд-во АН УССР, 1954. - 207 с.
   14. Марковський Ю.М. Районування р. Днпро за складом його зоопланктону // Тр. н-ту гдроболог АН УРСР. -1949. - ! 23. - С. 15-29.
   15. Методические рекомендации по сбору и обработке материалов при гидробиологических исследованиях на пресных водоемах. Зоопланктон и его продукция. / Сост. Салазкин А.А., Иванова М.Б., Огородникова В.А. - Л.: Изд-во ГосНИОРХ, 1982. - 34 с.
   16. Остроумов А.А. О гидробиологических исследованиях в устьях южно-русских рек за 1896год // Изв. Императ. АН, 1897. - 4, ! 4. - С. 343-362.
   17. Пдгайко Л.М. Зоопланктон дельти Днпра // Тр. н-ту гдроболог АН УРСР. - 1958. - ! 34. - С. 155-197.
   18. Полищук Л.Н. К изучению зоопланктона Днепровско-Бугского лимана после постройки Каховской ГС (1958-1960) // Вопросы экологии. - Киев: Высш. шк., 1962. - Т. 5. - С. 175-176.
   19. Полищук В.С., Григорьев Б.Ф. Зоопланктон // Днепровско-Бугская эстуарная экосистема. - Киев: Наук. думка, 1989. - С. 145-159.
   20. Полщук В.С., Шевченко Н.Ф., Шевченко В.Ю. Вертикальний розподл зоопланктону Днпровсько-Бузького лиману в сучасний перод // Таврйський науковий всник. - Херсон: Айлант. - 2002. - Вип. 23. - С. 79-84.
   21. Цееб Я.Я. Вплив зарегулювання стоку на зоопланктон пониззя Днпра // Там же. - 1963. - ! 39. - С. 52-65.
   22. Цееб Я.Я., Сргв А.., Григор'в Б.П. Зоопланктон Днпровсько-Бузького лиману  пониззя Днпра в умовах зарегульованого стоку // Днпровсько-Бузький лиман. - К.: Наук. думка, 1971. - С. 202-228.
   23. Гурвич В.В. Микро- и мезобентос Днепра и его водохранилищ (Кременчугского и Каховского) в первые годы их существования // Гидробиологический режим Днепра в условиях зарегулированного стока. - К.: Наук. думка, 1967. - С. 270-290.
   24. Домбровский К.О. Влияние антропогенного загрязнения на макрозообентос верховья Каховского водохранилища // Гидробиол. журн. - 2003. - 39, ! 2. - С. 97-102.
   25. Ерко В.М., Залевский С.В., Луговая Т.В., Литвиненко Н.Н. Характеристика пойменных мелководий и заливов средней части Каховского водохранилища // Рыб. хоз-во. - 1984. - Вып. 38. - С. 38-41.
   26. Ерко В.М., Залевский С.В., Луговая Т.В. и др. Характеристика заливов нижней части Каховского водохранилища // Рыб. хоз-во. - 1985. - Вып. 39. - С. 47-51.
   27. Зимбалевская Л.Н. Гидробиологические исследования Днепра и его водохранилищ // Гидробиол. журн. - 1990. - 26, ! 3. - С. 9-21.
   28. Каховське водоймище / Пд ред. Я.Я. Цееба. - К.: Наук. думка, 1964. - 304 с.
   29. Литвиненко Н.Н., Литвиненко В.В. Кормовая база для рыб-бентофагов Каховского водохранилища // Рыб. хоз-во. - 1978. - Вып. 27. - С. 70-73.
   30. Матарзин Ю.М., Новосельский Ю.И. Гидролого-морфологическое районирование равнинных водохранилищ долинного типа // Водные ресурсы. - 1983. - ! 3. - С. 84-93.
   31. Михайленко Л.Е. Бактериопланктон днепровских водохранилищ. - К.: Ин-т гидробиологии НАНУ, 1999. - 300 с.
   32. Мордухай-Болтовской Ф.Д. Процесс формирования донной фауны в Горьковском и Куйбышевском водохранилищах // Тр. Ин-та биол. водохранилищ. - 1961. - Вып. 4 (7). - С. 49-177.
   33. Пашкова О.В. Этапы и особенности многолетней сукцессии зоопланктона пелагиали Каневского водохранилища // Гидробиол. журн. - 2003. - 39, !6. - С. 42-56.
   34. Плигин Ю.В. Макрозообентос // Беспозвоночные и рыбы Днепра и его водохранилищ. - К.: Наук. думка, 1989. - С. 95-117.
   35. Романенко В.Д., Сиренко Л.А., Федоровский А.Д. Экологические проблемы Днепра в ретроспективе и на современном этапе // Гидробиол. журн. - 1999. - 35, ! 6. - С. 22-34.
   36. Руководство по методам гидробиологического анализа поверхностных вод и донных отложений / Под ред. В.А. Абакумова. - Л.: Гидрометеоиздат, 1983. - 240 с.
   37. Цееб Я.Я., Оливари Г.А., Гусынская С.Л. Кормовая база рыб Каховского и Кременчугского водохранилищ и возможности рыбохозяйственного использования их мелководий // Гидробиологический режим Днепра в условиях зарегулированного стока. - К.: Наук. думка, 1967. - С. 365-385.
   38. Щербак В.. Структурно-функцональна характеристика днпровського фтопланктону: Автореф. дис. ... докт. бол. наук. - К., 2000. - 32 с.
   39. Яцик А.В., Хорв В.М. Водне господарство в Укран. - К.:Генеза,2000. - 456 с.
   40. Амброз А. И. Рыбы Днепра, Южного Буга и Днепрпо-Бугского лимана. - Киев: Изд. АН УССР, 1956. - 405с.
   41. Захарченко .Л. Биологическая характеристика судака (Stizostedion lucioperca (L.)) Каховского водохранилища и его промысловые значение. Дисертацйна робота на здобуття наукового ступеня кандидата бологчних наук. К.: РГ УААН. - 2006. -143 с.
   42. Романенко В. Д., Афанасьев С. А., Петухов В. Б. и др. Влияние рыбного хозяйства на биологическое разнообразие и в бассейне реки Днепр. Определение пробелов и проблем. - Киев: Академпериодика, 2003. - 188с. ISBN 966-8002-82-2.
   43. Беспозвоночные и рыбы Днепра и его водохранилищ / Зимбалевская Л. Н., Сухойван П. Г., Черногоренко М. И. и др. Инт-т гидробиологии. - Киев: Наукова думка, 1989. - 248 с. ISBN 5-12-000804-6.
   44. Гринжевський М. В. Аквакультура Украни.- Львв:"Вльна Украна", 1998.- 364с. ISBN 96607306-19-4.
   45. .Л. Захарченко, Р.В. Новицький. Вкова структура популяцй ляща Каховського водосховища // Рибне господарство. - К. Аграрна наука. 2009. - Вип. 67. с. 241-244.
   46. Розробити науково обрунтовану систему рацонального ведення рибного господарства на днпровських водосховищах та Днпровсько-Бузькому лиман / Звт по НДР (заключний 1996-2000 рр.) / РГ УААН. - 04.01; ! ДР 0196V023118; - К., 2000. - 259 с.
   47. Звт про науково-дослдну роботу за завданням 04-005 "Вивчити механзми функцонування богеоценозв внутршнх водних об'ктв Украни загальнодержавного значення". РГ УААН. Кив: 2009. - 66с. ! ДР 0196 U 023118.
   48. Бологчне обрунтування прогнозу вилову водних живих ресурсв в Кивському, Канвському, Кременчуцькому, Днпродзержинському, Каховському водосховищах та Днпровсько-Бузькй естуарнй систем на 2010 р. РГ УААН. Кив: 2009. -7с.
   49. Захарченко И.Л. Промысловая эксплуатация Каховского водохранилища// Мат. Научно-практической конференции "Рациональное использование пресноводных экосистем - перспективное направление реализации национального проекта "Развитие АПК". Москва, 2007.- с. 438-440.
   50. Звт за завданням "Розробити рибоводно-бологчне обрунтування та комплекс заходв щодо забезпечення максимального рибогосподарського ефекту вд вселення рослинодних риб у водосховища днпровського каскаду". РГ УААН. Кив: 2007. ! ДР 0107U007434.
   51. Кузьменко Ю.Г. Воспроизводительные способности популяции серебряного карася Каховского водохранилища//Всник Запорзького державного унверситету. Фзико-математичн науки. Бологчн науки.-Запоржжя: ЗДУ, 2002.- ! 3. - С. 111-116.
   52. Козлов В. И., Абрамович Л. С. Справочник рыбовода. - Москва: Росагропромиздат, 1991. - 238 с.
   53. Артющик С. Т. О промысловой мере на серебряного карася Carassius auratus gibelio в бассейне Нижнего Днепра // Рыбное хозяйство. - Вып. 23. - К.: Урожай, 1976. - С.74-77.
   54. Домбровский К.О. До вивчення нерестового стада србного карася Каховского водосховища//Всник Запорзького державного унверситету. Фзико-математичн науки. Бологчн науки.-Запоржжя.:ЗДУ, 1997. - ! 1. - С. 112-113.
   55. Лист Заст. голови Херсонсько обласний державно адмнстрац в. о. директора нституту рибного господарства Укрансько ААН !43-525-1087/9-08/443 вд 18.07.2008р.
   56. Денисова О. Шляхи виршення заморних явищ в Херсонськй област // Екологчний всник Херсонщини, ! 9, вересень 2009р.
   57. Удосконалити систему рацонального ведення рибного господарства Днпровських водосховищ у сучасних умовах: Звт по НДР (заключний 2001-2005 рр.). - ! ДР 0196У023118. РГ УААН. Кив: 2005. - 278 с.
   58. Денисова А. И., Нахшина Е. П., Новиков Б. И., Рябов А. К. Донные отложения водохранилищ и их влияние на качество воды. - Киев: Наукова думка, 1987. - 164с.
   59. Линник П. Н. Формирование гидрохимического режима водохранилищ. Влияние водохранилищ на качество воды в устьевых областях рек // Гидроэнергетика и окружающая среда. - Киев: Либра, 2004. - С. 219-236.
   60. Грициняк . ., Гринжевський М. В., Третяк О. М., Ква М. С., Мрук А. . Фермерське рибництво. - Кив: Герб, 2008. - 560с.
   61. Линник П. Н. Влияние различных факторов на десорбцию металлов из донных отложений в условиях модельного моделирования // Гидробиологический журнал, т. 42, ! 3.
   62. Микитюк О. IBA територ Украни: територ, важлив для збереження видового рзноманття та кльксного багатства птахв. - К.: СофтАРТ, 1999. 324с., л.
   63. Стеценко М. П., Парчук Г. В., Клстов М. Л., Осипова М. О., Мельничук Г. О., Андрвська О. Л. Водно-болотн угддя Украни: нформацйн матерали / Пд ред. М. П. Стеценка. - Кив, 1999.
   64. Directory of Azov-Black Sea Coastal Wetlands: Revised and updated / Ed. by Gennadiy Marushevsky. - Kyiv: Wetlands International, 2003. - 235 pp., 81 maps.
   65. ГОСТ 17.1.5.05-85. Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к отбору проб поверхностных вод льда и атмосферных осадков. - М., 1985. - 14 с.
   66. ДСТУ ISO 5667-6-2001 (ISO 5667-6:1990, IDT). Настанови щодо вдбирання води з рчок та нших водотокв. - К., 2002. - 11 с.
   67. ДСТУ ISO 5667-12-2001 (ISO 5667-12:1995, IDT). Настанови щодо вдбирання проб донних вдкладв. - К., 2002. - 31 с.
   68. ГОСТ 17.1.3.07-82. Охрана природы. Гидросфера. Правила контроля качества воды водоемов и водотоков. - М., 1982. - 12 с.
   69. Кузьмин Г. В. Фитопланктон. Видовой состав и обилие // Методика изучения биогеоценозов внутренних вод. - М.: Наука, 1975. - С. 73-87.
   70. Руководство по методам гидробиологического анализа поверхностных и донных отложений. Л.: Гидрометеоиздат, 1983. - 240 с.
   71. Топачевский А. В., Масюк Н. П. Пресноводные водоросли Украинской ССР. - К.: Вища школа, 1984. - 336 с.
   72. Федоров В. Д. О методах изучения фитопланктона и его активности. - М.: Изд-во МГУ, 1979. - 166 с.
   73. Водоросли. Справочник / Вассер С.П., Кондратьева Н.В., Масюк Н.П. и др. - Киев: Наук. думка, 1989. - 608 с.
   74. Киселев А.И. Планктон морей и континентальных водоемов. Москва - Ленинград, "Наука", 1973.
   75. Саут Р., Уиттик А. Основы альгологии: Пер. с англ. - М.: Мир, 1990. - 597 с.
   76. Кутикова Л. А. Коловратки фауны СССР. - Л: Наука, 1970. - 744 с.
   77. Мануйлова Е.Ф. Ветвистоусые рачки фауны СССР. - М-Л: Наука, 1964. - 327 с.
   78. Рылов В.М. Ракообразные. Cyclopoida пресных вод. Фауна СССР.- М-Л: АН СССР, 1948.-Т.3 - 320 с.
   79. Боруцкий Е. В. Определитель свободноживущих пресноводных веслоногих раков СССР и сопредельных стран по фрагментам в кишечниках рыб. М: АН СССР, 1960. - 218 с.
   80. Shannon C.E., Weaver W. The mathematical theory of communication. - Urbane. Univ. Illinois press, 1962. - 117p.
   81. Pantle E., Buck H. Die biologische Oberwachung der Gerwasser und die Darstellung der Ergebnisse.// Gas und Wasserfach. 1955. - Vol. 96 (18) -604 p.
   82. Романенко В. Д., Жукинський В. М., Оксюк О. П., Яцик А. В., Чернявська А. П., Васенко О. Г., Верниченко Г. А., Лаврик В. ., Гриб Й. В., Методика екологчно оцнки якост поверхневих вод за вдповдними категорями. - К.: Символ-Т, 1998. - 28 с.
   83. Китаев С. П. Экологические основы биопродуктивности озер разных природных зон. - М.: Наука, 1984 г. - 208 с.
   84. РД 52.24.81-89 Методические указания по определению содержания цинка, меди, марганца, железа в природных водах атомно-абсорбционным методом с атомизацией пробы в пламени.
   85. РД 52.24.28-86 Методические указания по атомно-абсорбционному электротермическому определению тяжелых металлов (кадмия, свинца, цинка, серебра, меди, марганца, хрома, кобальта, никеля, бериллия) в природных и очищенных сточных водах.
   86. РД 52.24.81-89 Методические указания по определению содержания цинка, меди, марганца, железа в природных водах атомно-абсорбционным методом с атомизацией пробы в пламени.
   87. МВВ ! 081/12-0168-05 Вдходи. Методика виконання вимрювань масово частки залза, мд, нкелю, цинку методом атомно-абсорбцйно спектрофотометр.
   88. МВВ 081/12-0181-05 Вдходи. Методика виконання вимрювань масово частки марганцю атомно-абсорбцйним методом.
   89. МВВ ! 081/12-0292-06 Вдходи. Методика виконання вимрювань масово частки свинцю атомно-абсорбцйним методом.
   90. гост 26929-94 "Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения содержания токсичных элементов".
   91. Брагинский А. П. Пестициды и жизнь водоемов. К.: Наукова думка, 1972. - 224 с.
   92. Временные методические рекомендации по контролю загрязнения почв / Под ред. С. Г. Малахова. - М.: Моск. отд. Гидрометиоиздат, 1983. - 126 с.
   93. РД 52.24.66-88. Методические указания по определению содержания хлорорганических пестицидов и их метаболитов в поверхностных водах.
   94. МВВ 081/12-0304-06. МВВ масово частки хлорорганчних пестицидв ( - ГХЦГ,  - ГХЦГ,  - ГХЦГ) методом газово хроматограф.
   95. МВВ 081/12-0305-06. МВВ масово частки хлорорганчних пестицидв (ДДЕ, ДДД, ДДТ) методом газово хроматограф.
   96. РД 52.24.63-88. Методические указания по определению содержания триазиновых гербицидов в поверхностных водах.
   97. МВВ !081/12-0303-06. Методика виконання вимрювань масово частки сим-триазинових гербцидв (прометрину  семерону) хроматографчним методом.
   98. МВВ !081/12-0304-06. Методика виконання вимрювань масово частки сим-триазинових гербцидв (пропазину, атразину, симазину) хроматографчним методом.
   99. РД 52.24.64-88. Методические указания по определению содержания гербицида 2,4-Д в поверхностных водах.
   100. ДСанПН 8.8.1.2.3.4-000-2001 "Допустим дози, концентрац, клькост та рвн вмсту пестицидв у сльськогосподарськй сировин, харчових продуктах, повтр робочо зони, атмосферному повтр, вод водоймищ, рунт. Кив, 2001. - 244с."
   101. Визначники прсноводних водоростей Укрансько РСР. Кив, Наукова думка, Випуски 1-12.
   102. Определители пресноводных водорослей СССР. Ленинград, "Наука", Ленинградское отделение. Выпуски 1-14.
   103. Царенко П.М. Краткий определитель хлорококковых водорослей Украинской ССР / АН УССР. Ин-т ботаники им. Н. Г. Холодного; Отв. ред. Паламарь-Мордвинцева Г. М. Киев, Наук. думка, 1990. - 208 с.
   104. Мануйлова Е.Ф. Ветвистоусые рачки фауны СССР. - М-Л: Наука, 1964. - 327 с.
   105. Рылов В.М. Ракообразные. Cyclopoida пресных вод. Фауна СССР.- М-Л: АН СССР, 1948. - Т.3.- 320 с.
   106. Боруцкий Е. В. Определитель свободноживущих пресноводных веслоногих раков СССР и сопредельных стран по фрагментам в кишечниках рыб. М: АН СССР, 1960. - 218 с.
   107. Shannon C.E., Weaver W. The mathematical theory of communication. - Urbane. Univ. Illinois press, 1962. - 117p.
   108. Каховське водоймище, гдробологчний нарис. Кив: Наукова думка, 1964. - 304с.
   109. Pantle E., Buck H. Die biologische Oberwachung der Gerwasser und die Darstellung der Ergebnisse.// Gas und Wasserfach. 1955. - Vol. 96 (18) -604 p.
   110. Романенко В. Д., Жукинський В. М., Оксюк О. П., Яцик А. В., Чернявська А. П., Васенко О. Г., Верниченко Г. А., Лаврик В. ., Гриб Й. В., Методика екологчно оцнки якост поверхневих вод за вдповдними категорями. - К.: Символ-Т, 1998. - 28 с.
   111. Сб. "Цветение воды". - Киев: Наукова думка, 1968. - 387с.
   112. Брагинский Л. П., Береза В. Д., Величко И. М. и др. "Пятна цветения", нагонные массы, выбросы сине-зеленых водорослей и происходящие в них биологические процессы. В сб. "Цветение воды". - Киев: Наукова думка, 1968. - С. 92-149.
   113. Справочник по болезням рыб. (Под редакцией В. С. Осетрова). - Москва: Колос, 1978. - 351с.
   114. Нормативи показникв якост води джерел водопостачання, ставв при вирощуванн риби та галузев технологчн нормативи утворення забруднюючих речовин при скиданн вод в перод обловв ставв. -Кив,1998.-10с.
   115. Гринжевський М. В. Аквакультура Украины.- Львв:"Вльна Украна", 1998.- 364с.
   116. ГОСТ 15.372-87 "Вода для рыбоводных хозяйств. Общие требования и нормы".
   117.Федорченко В.И., Михеев В.П. Технология производства рыбы в прудовых хозяйствах СССР. - Москва: 1986. - 161с.
   118. ОСТ 15-247-81 "Показатели качества воды прудовых хозяйств". Москва: Вниипрх, 1981. - 11 с.
   119. Кляшторин Л. Б. Водное дыхание и кислородные потребности рыб. Москва: Легкая и пищевая промышленность, 1982. - 167 с.
   120. Алимов А.Ф. Функциональная экология пресноводных двустворчатых моллюсков. - Л.: Наука, 1981. - 248 с.
   121. Михеев В. П., Дудников В. Ф. , Штерн Е. П. Защита гидротехнических сооружений от обрастания ракушкой. Москва: Энергия, 1969. - 110 с.
   122. Нахшина Е. П. Микроэлементы в водохранилищах Днепра. - Киев: Наукова думка, 1983. - 160с.
   123. Доные отложения водохранилищ и их влияние на качество воды/ Денисова А.И., Нахшина Е.П., Новиков Б.И., Рябов А.К. - К.: Наук. думка, 1987. - 164с.
   124. Воронкн А. С., Юрченко А. , Бреславець А. , Власенко П. . Кумуляция хлорорганических пестицидов в воде, донных отложениях и гидробионтах Печенежского водохранилища. - В кн. "Проблеми охорони навколишнього природного середовища та техногенно безпеки". Харкв, 2000, с. 191-197
  
  
  
  
  
  
  
  
   108
  
   1
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
   62
  
   61
  
  
  
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"