Мазур Виктор Васильевич : другие произведения.

Обман на каждом шагу - медицина

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:

Роздiл третiй. Невiдомi сторiнки медицини.

Деякi лiки небезпечнiшi самих хвороб.

Сенека

Якщо проти яко§-небудь хвороби

є багато засобiв, то це означає,

що хвороба невилiковна.

Антон Чехов

   Ця частина книги, як i iншi висвiтлить шахрайськi оборудки. Проте оборудки, про якi пiде мова -- це, в першу чергу, пiкантна iнформацiя до серйозних роздумiв. Оборудки планетарного масштабу почались в далекому 18 столiттi. Саме тодi почав ставати на ноги iнтернацiональний капiтал. Активнi мiграцiйнi процеси у свiтi дали можливiсть познайомитись людству з досягненнями iнших народiв у рiзних сферах технологiчного i суспiльного життя. Активне освоєння Америки, азiатського континенту, Iндi§ показало перевагу європейсько§ науки i технiки над iншими цивiлiзацiями, менш розвинутими. Як тiльки європейцi, переважно злодi§ i шахра§, якi тiкали вiд покарання, зрозумiли, що i на нових землях можна безкарно наживатись на чужiй бiдi на пiдставi малограмотностi аборигенiв, так процес збагачення одних, зубожiння iнших набрав великих обертiв. Саме європейцi познайомившись з рiзними травами, якi використовувались мiсцевим населенням як лiки або ритуальне зiлля, зробили з нього зброю масового знищення. Згадаймо середньовiчну iнквiзицiю, коли грамотну знахарку, що допомагала людям одужувати, розглядали як вiдьму. Людей, якi володiють небезпечними знаннями i умiнням, здавна поважали i/або побоювалися. В середнi вiки iснувало уявлення, що жiнка стає вiдьмою, уклавши договiр з дияволом. Вiдьмам приписувалися участь в Шабашах на лисих горах (основний - Вальпургiєва нiч), злягання з демонами в образi чоловiкiв (Iнкуби), принесення в жертву немовлят, щоб уникнути настання Кiнця Свiту. Подiбний забобон привiв до сплеску з кiнця XV - до середини XVII вв. масових переслiдувань i страт жiнок, що вважалися вiдьмами. Цей перiод в Захiднiй Європi увiйшов до iсторiографi§ пiд назвою Полювання на вiдьом. Написаний германськими iнквiзиторами Г. Iнститорисом i Я. Шпренгером в 1486 роцi трактат "Молот вiдьом" послужив одним з приводiв для масових судових процесiв над так званими вiдьмами. Вiдьмовськi процеси не обмежувалися iнквiзицiєю i вiдбувалися в Європi не лише в католицьких, але i в протестантських державах, а також в американських колонiях Англi§ (Салемськi вiдьми). Дiйсно, хто володiє великими знаннями, той може управляти народами, свiтом. Тому мiжнародний капiтал, який блискавично зростав на рабськiй працi i знищеннi iнших культур, придiляв велику увагу всяким психотропним i iншим медичним препаратам поневолених народiв, щоб мати безмежну владу над сво§ми рабами, робiтниками, службовцями i громадянами. Найважливiше, що є у людини -- це життя, здорове життя. Бо без здоров'я людина просто потихеньку або швидко, але помирає. Той, хто контролює здоров'я громадян в кра§нi чи свiтi, той господар §х життя. Охорона i профiлактика свого здоров'я є основою довголiття, власне i щасливого життя. Як на мене, то саме в системi охорони здоров'я i виробництвi лiкiв iснує незримий та тотальний контроль, практично, над усiм свiтом. Цей контроль здiйснюють тi, хто роздiлив планету по сферам впливу i перетворив §§ на сво§ особистi глобальнi маєтки. Мiльярди людей стали заручниками мiжнародного капiталу, який нас годує, лiкує i поглинає. Чим i навiщо? Пропоную спрогнозувати подальший розвиток подiй на ринку працi, продуктiв харчування i медичних препаратiв. Населення зростає, природнi катаклiзми зменшують урожа§ i ... як гриби зростають аптеки. Тому що давно доведено, що медицина лiкує наслiдки хвороби, а не §§ причини. Тому, чим бiльше людину лiкують, тим бiльша вiрогiднiсть стати ще хворобливiшим. А тимчасове полiпшення стану здоров'я не завжди є результатом дi§ лiкiв. Одужання органiзму може настати внаслiдок згуртування власних внутрiшнiх сил, отримання енергетично§ допомоги паралельного свiту чи сил Космосу. Подана нижче iнформацiя нiяк не претендує на однозначне трактування. Але ця iнформацiя претендує називатися правдивою. Тому вiрити чи не вiрити в незримi шахрайства глобального капiталу -- це справа кожного читача. В будь-якому випадку, читач зможе перевiрити цю iнформацiю самостiйно. Якщо з'явиться бажання i вистачить натхнення. Проте в щоденному сум'яттi i метушнi кожна людина має спробувати знайти час, щоб замислитись не тiльки над якiстю життя, але й над сенсом власного життя.
  
  

***

   Будь-хто, починаючий неупереджене вивчення iсторi§ щеплення, не може не звернути уваги на те, скiльки найогиднiшо§ брехнi i пiдлогiв було замiшано в справi щеплення з самих його витокiв, щоб довести недоказоване. Спершу вiзьмемо хоч би основоположника щеплень англiйця Едварда Дженнера - людину, усе життя яко§ було просякнуте найодвертiшою i при цьому примiтивною брехнею. Видавши спостереження племiнника за сво§ власнi i використовуючи особистi зв'язки, в 1787 р. вiн отримав жаданий титул F.R.S. (Fellow of the Royal Society - член Королiвського товариства). Неважливо, що деякi спостереження юного племiнника над життям зозуль виявилися плодом чисто§ i невитiювато§ дитячо§ вигадки, i Дженнеру довелося термiново вiдкликати вже поданi "науковi" спостереження з Королiвського товариства i термiново §х переробляти. Чи можуть такi дрiбницi зупинити сьогоднiшнього ученого? Докторський титул (MD) Дженнера був зовсiм не результатом багаторiчного вивчення медицини i наступного складного iспиту, як було прийнято в тi часи. Вiн був придбаний в 1792 р. в шотландському унiверситетi Сент-Эндрюс за 15 гiней i два рекомендацiйнi листи вiд друзiв-лiкарiв. Насправдi, Дженнер був усього лише малоосвiченим хiрургом i аптекарем, що нiколи не вивчав медицину у рамках академiчно§ установи. Дженнер мав свого прищепного попередника, англiйського фермера Бенджамiна Джастi (близько 1736-1816), який за 22 роки до "першовiдкривача" прищепив швацькою голкою коров'ячу вiспу дружинi (чому та майже не померла) i дiтям. Це було вiдомо i Дженнеру, i його сучасникам. Проте, Дженнер всюди заявляв, що прiоритет належить саме йому, i нiкому iншому; у результатi саме "M.D., F.R.S" ., а не безвiсний фермер, вшановуватиметься як рятiвник людства. Дженнеровська робота "Дослiдження причин i дi§ Variolae Vaccinae, хворобi, виявленiй в деяких захiдних графствах Англi§, зокрема, Глостершире, i вiдомою як коров'яча вiспа", в якiй вiн намагався довести користь коров'ячо§ вiспи для захисту вiд вiспи натурально§, була йому повернена Королiвським товариством. Причина повернення - робота не має рiшуче нiяких наукових пiдстав - i це за бiльш нiж скромними критерiями рiвня науки кiнця 18-го столiття! Дженнер прекрасно знав i в 1802 р., коли випрошував грошi у англiйського парламенту за своє "вiдкриття", i в 1807 р., коли отримував додаткову нагороду вiд нього ж, що коров'яча вiспа, навiть, якщо вiрити в те, що вона на якийсь час i захищає вiд вiспи натурально§, довiчного iмунiтету до не§ не дає. До 1807 р. вже було немало публiкацiй про те, що нiщо не заважає натуральнiй вiспi вражати прищеплених так само успiшно, як i неприщеплених, не кажучи вже про рiзносортнi хвороби пiсля щеплення. Можна вiдмiтити книги докторiв Мозлi (1804р), Роулi (1805р, третє видання в 1806р) i Сквiррела (1805р), а також хiрурга Голдсона (1804р), в яких вони на численних прикладах показували повну даремнiсть i одночасну небезпеку щеплень коров'ячо§ вiспи. Якби тiльки люди хоч коли-небудь навчилися керуватися не емоцiями, а здоровим глуздом i досвiдом - скiлькох нещасть змогло б уникнути людство! Але у результатi, на хвилi безпiдставного ентузiазму, англiйськi законодавцi дали Дженнеру 30 тис. фунтiв стерлiнгiв - декiлька мiльйонiв в перерахунку на сьогоднi - за вiдкриття засобу, що забезпечує довiчну несприйнятнiсть до натурально§ вiспи. Пiзнiше, ще за життя Дженнера, було оголошено, що щеплення коров'ячо§ вiспи недостатнє для постiйного захисту, i його необхiдно багаторазово повторювати, i при цьому без гарантi§, що цей захист у результатi буде дiєвим. Як думає читач, чи повернув Дженнер хоч би пеннi з тiє§ фантастично§ суми, яку йому дав парламент? Здогадайтеся. Англiйський епiдемiолог i iсторик медицини професор Чарльз Крейтон, творець капiтально§ "Iсторi§ епiдемiй в Британi§", охарактеризував Дженнера, як людину порожню i пихату, хитру, пожадливу i хвалькувату, яка нiколи не говорила чесно i прямо.
   Брехня, пiдлоги i вiдвертий плагiат праць свого колеги з Марселя, професора Пьера-Жака Антуана Бешана, прикрашають життя наступного за старшинством в прищепному ареопагу - французького хiмiка Лу§ Пастера, що придумав прищепний засiб вiд хвороби, передачу яко§ вiд тварин людинi вiн так i не змiг довести, - сказ, i що створив на цьому гiгантський бiзнес, пiдтриманий державою. Лу§ Пастер не був медиком за освiтою. Спочатку (1822-1847рр. вiн був хiмiком i бiологом. В 1857р. Лу§ Пастер, визнаний зараз як великий жрець медицини, проводив дослiди тiльки по хiмi§ i фiзицi. В дiйсностi, цей чоловiк був "генiєм пiдтасовки статистичних даних, брехнi i хабарництва, про що з трибун Академi§ наук Францi§§ в 1883 роцi заявили його колеги Рукс i Чемберленд. Експеримент Лу§ Пастер, заснований на теорi§ ослаблених мiкробних культур, буквально через кiлька мiсяцiв пiсля його проведення отримав повне фiаско в Iталi§, Аргентинi, Росi§, Германi§. Вже на той час iснувала профанацiя мас щодо реальних статистичних даних експериментiв. Але офiцiйнi особи пiдтримували лише пастерiвськi результати, визнаючи §х достовiрними. Хоча вже на той час не один уряд Європи вимагав компенсацi§ за збитки, отриманi в результатi дослiдiв Лу§ Пастера.
   Ще один науковець Роберт Кох так нiколи i не визнав, що свiй туберкулiн (у значно погiршеному i небезпечному для пацiєнтiв варiантi) вiн просто i нехитро запозичив у гомеопатiв. Важко сказати, чи знав iз самого початку i доктор Джонас Солк про фальсифiкацiю польових випробувань його вбивчо§ полiовакцини в США, результатом чого стали сотнi випадкiв захворювання полiомiеолiтом i смертi вiд нього, але нi слова засудження "справжнього ученого" i "рятiвника свiту вiд полiомiєлiту" так нiколи вимовлено i не було. Ймовiрно, вiн був занадто зайнятий вiйною зi сво§м злим ворогом, ненависним конкурентом по прищепному полiомiелiтному цеху - доктором Альбертом Себiним, який запропонував живу полiовакцину. Це лише деякi з тих ганебних фактiв, на якi така багата iсторiя щеплень. Щоб дiзнатися про очiкуюче нас майбутнє, нам часто варто тiльки заглянути в минуле... Далi наведемо детальний хронологiчний нарис iсторi§ розвитку вакцинацi§, складений Валом Валерiаном. Джерелом бiльшо§ частини iнформацi§ є книга Елеонори Макбiн (Eleanora McBean) "Отруєнi голки: Забороненi факти про вакцинацiю". Слово вакцинацiя пiшло вiд "vacca" - корова по-латинi). Нарис Вала Валерiана складений до 1993 року, продовження i доповнення iсторичного нарису, викладеного нижче, зробив автор цiє§ книги з рiзних джерел iнформацi§.

***

   1100 рiк - першi спогади про щеплення вiд оспи в Кита§.
   1712 - перший запис про щеплення проти натурально§ вiспи у Францi§.
1717 - пiсля повернення з Туреччини, де у той час активно проводилися експерименти з iнокуляцiєю, ледi Мерi Монтегю починає практику iнокуляцiй проти натурально§ вiспи в Англi§.
1721 - в Сполучених Штатах Америки священик на iм'я Коттон Метер пробує ввести грубу форму вакцинацi§ вiд вiспи - нанесення гною з висипань на шкiрi хворих на подряпини у здорових людей. Близько 220 чоловiк пiддалися цiй процедурi впродовж перших шести мiсяцiв експерименту. Тiльки шестеро не мали очевидно§ реакцi§. Метер став об'єктом жорстко§ критики за рекомендацiю цього методу (Бостон, Массачутес).
   1721 - щеплення вiд оспи вводиться в Великобританi§.
   1722 - в Уельсi доктор Райт вiдзивається про прищеплення вiд вiспи на Британських островах як про "стародавнiй метод". 99-рiчний житель Уельсу стверджував, що щеплення були вiдомi i використовувалися упродовж усього його життя, i його мати розповiдала, що i при нiй це була звичайна практика, i що вона сама захворiла вiспою за допомогою подiбно§ "iнокуляцi§".
   1723 - перший запис про iмунiзацiю проти вiспи в Iрландi§, коли в Дублiнi лiкар прищепив 25 чоловiк. Троє померли, i вiд прищеплення незабаром вiдмовилися.
   1724 - перший запис про прищеплення вiд вiспи в Нiмеччинi. Незабаром, через череду смертей щеплення перестали користуватися популярнiстю. Через довгi роки лiкарi таки змогли знову ввести §х в практику.
   1740 - епiдемiя вiспи в Берлiнi.
   1754 - прищеплення проти вiспи введене в Римi. Ця практика незабаром була зупинена через ряд смертельних випадкiв пiсля щеплень. Пiзнiше медичнi працiвники знову успiшно введуть щеплення в практику.
   1763 - епiдемiя вiспи у Францi§ знищує значну частину населення. Епiдемiю негайно приписали iнокуляцi§ i та була заборонена французьким урядом на п'ять рокiв.
   1768 - медикам Францi§ вдається вiдновити практику прищеплення проти вiспи.
   1778 - данськi лiкарi за наказом короля вiдкривають в Данi§ два прищепнi центри.
   1768 - Росiйська iмператриця Катерина II прищепила оспу собi та майбутньому iмператору Павлу. Для цього з Англi§ викликали доктора Дiмсталя. Щеплення природньо§ вiспи було проведено способом "вiд руки до руки". Таке щеплення було небезпечне, але вакцини на той час не iснувало. "Вiспяний" матерiал для Катерини II взяли у семирiчного хлопчика Данилова, який потiм отримав вiд iмператрицi дворянське звання i прiзвище "Оспенный" (росiйською) за одними iсторичнми даними. За iншими даними цей хлопчик став кадетом морського корпусу Басовим.
   1778 - в Iталi§ неаполiтанськi медсестри прищеплюють немовлят без вiдома батькiв.
1790 - Едвард Дженнер купує за 15 фунтiв стерлингiв наукове звання доктора медицини в унiверситетi Сент-Эндрюс (Шотландiя).
   1791 - Едвард Дженнер прищеплює свого 18-мiсячного сина свинячою вiспою. У 1798 роцi вiн прищеплює його коров'ячою вiспою. Син помер вiд туберкульозу в 21 рiк.
1796 - Едвард Дженнер завойовує довiру в Глостерширi (Англiя) своєю прищепною теорiєю. Вiн прищеплює 8-рiчного хлопчика гноєм i зробить це всього 20 разiв. Хлопчик помер вiд туберкульозу в 20 рокiв.
   1800 - Бенджамiн Уотерхауз з Гарвардського унiверситету вводить в практику щеплення в Массачутесi.
   1801 - починаються першi широкомасштабнi експерименти з вакцинами.
1802 - британський уряд видiляє 10 000 фунтiв Едварду Дженнеру для продовження експериментiв з противiспяною вакциною.
   1807 - британський уряд видає Едварду Дженнеру ще 20 000 фунтiв на експерименти з противiспяною вакциною. Теорiя "довiчного iмунiтету", що забезпечується вакциною, знехтувана, i схвалена концепцiя "ревакцинацi§". Дженнер приховує iнформацiю про реальну кiлькiсть смертей, яка перевершує кiлькiсть збережених життiв.
   1809 - влада Массачусетса заохочує сво§ мiста забезпечувати жителiв вакцинами коров'ячо§ вiспи.
   1810 - "Лондон медикал об сервер" (т. 6, 1810) публiкує подробицi "535 випадкiв вiспи пiсля щеплень, 97 летальних результатiв i 150 серйозних побiчних ефектiв пiсля щеплень, з них десять - у лiкарiв.
   1831 - епiдемiя натурально§ вiспи у Вюртемберзi (Нiмеччина), при цьому 995 прищеплених людей помирають.
   1831 - в м.Марсель (Францiя) 2000 прищеплених людей уражено вiспою.
   1838 - епiдемiя вiспи в Англi§.
   1853 - епiдемiя вiспи в Англi§.
   1853 - в Англi§ ухвалений закон про примусову вакцинацiю. З 1853-го по 1860-й роки були щепленi 75% новонароджених i бiльше 90% населення.
   1853 - хлороформ уперше використаний в Англi§ як анестезик.
   1855 - застосування щеплень в Массачусетсi стають обов'язковими. Це закрiплюється вiдповiдним законом i стає неодмiнною умовою для прийняття дитини в школу. Закон ухвалюється як такий, що зможе "захистити дiтей вiд оспи".
   1857 - в Англi§ вiдмова вiд щеплень карається штрафами. Починається епiдемiя вiспи, що триває аж до 1859 року. Бiльше 14 000 чоловiк помирають.
   1860 - "Британська енциклопедiя" (8-е видавництво) визнається, що "нiщо так не шкодить щепленням i не робить суспiльство байдужим до §х застосування, як думка, що пiддаватися ревакцинацi§ знадобиться кожнi 10-15 рокiв". Пiзнiше, в 11-ому виданнi енциклопедi§, полiтика змiниться: "Бажано, щоб вакцинацiя повторювалася в 7-10 рокiв i через промiжки часу упродовж життя".
   1863 - друга велика епiдемiя вiспи в Англi§ триває аж до 1865 року. Помирають 20 000 чоловiк.
   1867 - закон про вакцинацiю 1867 року в Англi§ викликає протест населення i збiльшує число антиприщепних груп. Вiн зобов'язує прищеплювати дитину впродовж перших 90 днiв його життя. Тих, якi вiдмовляються вiд щеплень переслiдують чиновники i штрафують, аж до досягнення дитиною 14 рокiв. Закон був ухвалений на пiдставi завiрень офiцiйно§ медицини в безпецi противiспяних вакцин.
   1870 - Лу§ Пастер виготовив першу живу бактерiальну вакцину (проти курячо§ холери).
   1870 - третя велика епiдемiя вiспи в Англi§, яка продовжилася аж до 1872 року. Бiльше 44 800 чоловiк померло.
   1871 - в Бiрмiнгемi (Англiя) з 1871 по 1874 роки зареєстровано 7 706 випадкiв захворювання вiспою. Серед хворих 6 795 чоловiк було ранiше щеплено.
1871 - в Баварi§ (Нiмеччина) вакцинацiя обов'язкова. З 30 472 випадкiв захворювання вiспою 29 429 зафiксовано у зщеплених.
   1871 - починається пандемiя вiспи, яка забирає життя 8 мiльйонiв чоловiк по всьому свiту.
1871 - зiбраний особливий комiтет Таємно§ ради Великобританi§ для вивчення Закону про вакцинацiю 1867 року, оскiльки 97,5% померлих вiд вiспи людей були ранiше щепленi вiд не§.
1872 - Японiя вводить обов'язкову противiспяну вакцинацiю. За 20 рокiв зареєстровано 165 000 випадкiв захворювання вiспою.
   1872 - в Англi§ 87% новонароджених прищеплюють вiд вiспи. Бiльше 19 000 помирають в Англi§ i Уельсi (дивiться ще 1925 рiк).
   1880 - починається противiспяна вакцинацiя в Сполучених Штатах.
   1884 - Луi Пастер виготовив першу живу вiрусну вакцину (вiд сказу).
   1884 - в Англi§ доктора Чарльза Крейтона просять написати статтю про вакцинацiю в "Британську енциклопедiю". Вивчивши результати багатьох мiжнародних дослiджень, вiн дiйшов висновку, що вакцинацiя є "вульгарним забобоном". Пiзнiше Крейтон напише двi книги: "Вiспа i вакцинний сифiлiс" i "Дженнер i щеплення. Дивна глава в iсторi§ медицини".
1884 - в Англi§ бiльше 1700 дiтей, прищеплених вiд вiспи, помирають вiд сифiлiсу.
1884 - доктор Собатта, лiкар нiмецько§ армi§, докладає про результати вiспощеплення Нiмецькiй комiсi§ з вакцинацi§, яка згодом опублiкує данi, що доводять, що ревакцинацiя не дiє. Смертi вiд вакцинацi§, зазвичай, приховуються лiкарями.
   1885 - Л.Пастер вперше використав вакцину проти сказу на людинi.
   1886 - в Японi§ починається семирiчний перiод, впродовж якого було зроблено 25 474 370 вакцинацiй i ревакцинацiй, 66% усього населення Японi§. За цей перiод зареєстровано 165 774 випадкiв захворювань вiспою з 28 979 смертельними результатами.
   1885 - в Сполучених Штатах починається програма масово§ вакцинацi§ вiд сказу.
1887 - в Англi§ доктор Едгар М. Крукшенк, професор патологi§ i бактерiологi§ Королiвського коледжу, на прохання британського уряду дослiджує спалах натурально§ вiспи в Уiлтширi. Результати його роботи були викладенi в двох томах "Iсторi§ i патологi§ вакцинацi§", в яких вiн стверджує, що "заслуги, що приписуються щепленням, повиннi належати полiпшенню санiтарi§".
   1888 - в Парижi вiдкривається Iнститут бактерiологi§ для експериментiв над тваринами i виробництва вакцин i сироваток. По його прикладу вiдкриваються iнститути по усьому свiту.
   1888 - бактерiологiчний iнститут Одеси (Укра§на) пробує сво§ сили в створеннi вакцини вiд сибiрсько§ виразки. Щеплено бiльше 4500 овець, 3700 з них помирають вiд щеплення.
1889 - в Англi§ призначається Королiвська комiсiя для розгляду деяких аспектiв вакцинацi§. Комiсiя засiдатиме упродовж 7 рокiв i опублiкує шiсть доповiдей, пiдсумковий - в 1896 роцi. Результатом його стане Закон про вакцинацiю 1898 року.
   1895 - починається програма по вакцинацi§ вiд дифтерi§. За перiод з 1895 по 1907 роки в 63 249 випадкiв захворювання дифтерiєю. Для лiкування використовувався антитоксин. Бiльше 8 900 чоловiк померло (смертнiсть - 14%). За той же час з 11 716 пацiєнтiв, в лiкуваннi яких антитоксин не застосовувався, померли 703 людини (смертнiсть - 6%).
   1896 - створенi вакцини проти черевного тифу, холери i чуми.
   1898 - в Англi§ ухвалений Закон про вакцинацiю. До 1898 року бiльше 600 рад в Англi§ узяли на себе зобов'язання не нав'язувати закон. Закон 1898 року уперше мiстив параграф про "мiркування совiстi", хоча жодно§ заяви такого роду не було схвалено чиновниками.
1900 - смертнiсть вiд кору складає 13 на 100 000.
   1902 - департамент охорони здоров'я Чiкаго викладає своє "прищепне кредо", яке полягає в тому, що "справжнi щеплення, якi повторюються до тих пiр, поки не перестануть "братися", завжди запобiгають вiспi. Нiщо iнше на це не здатне". Стратегiю негайно пiдхоплюють американськi вiйськовi.
   1909 - газета "Нью-Йорк прес" вiд 26 сiчня 1909 року публiкує доповiдь В. Б. Кларка, в якому стверджується, що "рак був практично невiдомий до тих пiр, поки не почалася вакцинацiя коров'ячою вiспою. Я бачив 200 випадкiв захворювання раком, жодного - у неприщеплених людей". Накопичуються науковi данi, якi демонструють, що за використанням вакцин з людською лiмфою незабаром слiдують сифiлiс, проказа i туберкульоз. При використаннi телячо§ лiмфи з'являються туберкульоз i рак.
   1909 - Смiт вiдкрив спосiб iнактивацi§ дифтерiйного анатоксина.
   1909 - в Європi описанi клiнiчнi особливостi хвороби Лайма.
   1909 - пiдприємство Calmet i Guerin винайшли БЦЖ, перша жива бактерiйна вакцина для людини.
   1919 - щеплення проти дифтерi§ в Техасi викликають ускладнення у 60 чоловiк. Помирають 10.
   1924 - щеплення проти дифтерi§ вбивають 25 чоловiк в Бриджуотере (Коннектiкут) i 20 в Конкордi (Нью-Хэмпшир).
   1925 - в Англi§ прищеплюють вiд вiспи менше 50% немовлят. Зареєстровано 6 смертей. 1925 - в Сполучених Штатах почалася програма масових щеплень проти туберкульозу.
   1926 - початок використання вакцини проти коклюшу на людинi.
   1927 - натуральна вiспа в Англi§ практично зникає. Смертнiсть серед неприщеплених хворих наполовину менше, нiж серед прищеплених.
   1927 - початок використання вакцини проти правця ("стовбняк" -росiйська, вiд автора) на людинi.
   1933 - данський дослiдник Торвальд Мадсен виявив, що протикоклюшна вакцина може без всяких ознак вбивати немовлят - синдром випадково§ дитячо§ смертностi (СВДС). Вiн повiдомив, що двоє дiтей, прищеплених безпосередньо пiсля народження, померли через декiлька хвилин.
   1933 - в доповiдi американських дослiдникiв говориться про те, що дiти реагують на протикоклюшну вакцину лихоманкою, судомами i гострою судинною недостатнiстю.
1933 - в Сполучених Штатах починаються програми вакцинацi§ проти жовто§ лихоманки.
   1933 - обов'язкова iмунiзацiя починається в Женевi.
   1936 - створена вакцина проти гриппу.
   1936 - протикоклюшна вакцина з'являється в Сполучених Штатах. Незабаром пiсля цього у дiтей реєструється аутизм (психiчне захворювання, що характеризується нездатнiстю спiлкуватися i встановлювати контакти з iншими людьми; часто супроводжується зниженням розумових здiбностей).
   1936 - вакцина проти дифтерi§ викликає ускладнення у 75 пацiєнтiв у Францi§.
1938 - п'ятдесят вiсiм британських лiкарiв пiдписують в Гернсипойнтi вiдозву проти примусово§ iмунiзацi§, посилаючись на фактичне зникнення дифтерi§ в Швецi§, кра§нi без щеплень вiд цiє§ хвороби.
   1938 - в Угорщинi вводиться обов'язкова iмунiзацiя. До 1940 року випадкiв захворювання дифтерiєю стає бiльше на 35%.
   1939 - обов'язкова вакцинацiя в Нiмеччинi збiльшує число випадкiв дифтерi§ до 150 000.
   1939 - створена вакцина проти клiщового енцефалiту.
   1940 - Нiмеччина вводить обов'язкову масову iмунiзацiю дiтей. В результатi до 1945 року випадки захворювання дифтерiєю зросли з 40 000 до 250 000.
   1941 - Люiс Зауер з Еванстона (Iлiнойс), затятий прибiчник масових щеплень, повiдомляє, що тiльки у 27% з групи 89 дiтей виявлено "захиснi антитiла" при вакцинацi§ у вiцi трьох мiсяцiв або ранiше. Зауэр стверджує, що протикоклюшну вакцину слiд вводити "не ранiше, нiж в сiм мiсяцiв", оскiльки "бiльшiсть немовлят ще не мають достатньо§ сили, щоб створити вiдповiдний iмунiтет, коли §х прищеплюють так рано".
1943 - американський дослiдник вакцин Перл Кендрик повiдомляє, що додавання солей металу, судячи з усього, пiдвищує здатнiсть протикоклюшно§ вакцини робити антитiла (сiль металу в даному випадку є адъювантом, тобто стимулятором). Деякi з використаних солей - алюмiнiєвi. Перл Кендрик - дослiдник, яка стверджувала, що протикоклюшну вакцину слiд комбiнувати з протидифтерiйною. Пiзнiше була додана протиправцева вакцина, i так створена огидлива вакцина DPT (АКДС).
   1943 - в Сполучених Штатах починається програма загально§ iмунiзацi§ проти грипу.
1943 - епiдемiя полiомiелiту в США вбиває 1 200 дiтей i робить калiками ще бiльше.
1943 - пiсля того, як нацисти нав'язують щеплення в окупованiй Францi§, число випадкiв дифтерi§ зростає до 47 000. У сусiднiй Норвегi§, яка вiдмовилася вiд щеплень, зареєстровано 50 випадкiв захворювання дифтерiєю.
   1947 - в госпiталi Бруклiна Метью Бродi дає детальний опис двох випадкiв ураження мозку дiтей прищеплених вiд коклюша, що привели до смертi.
   1947 - британська медична дослiдницька рада починає перевiрку 50 000 дiтей, прищеплених вiд коклюшу. Усi дiти, якi проходили перевiрку, старше 14 мiсяцiв (не новонародженi). У восьми спостерiгалися судоми впродовж 72 годин пiсля вакцинацi§, у 34 - впродовж 28 днiв пiсля вакцинацi§. Британськi лiкарi заперечують зв'язок мiж вакциною i судомами, заявляючи, що перевiрка виявилася успiшною, i починають прищеплювати усiх дiтей в Британi§. Не дивлячись на те, що нiяких перевiрок не проводилися на дiтях до 14 мiсяцiв (новонароджених i грудних), Сполученi Штати Америки ведуть дослiдження, визнаючи доведеним, що вакцина безпечна для новонароджених у вiцi вiд 6 тижнiв. Випробування тривають до 1957 року.
1948 - Рендольф До. Байерс i Фредерiк Д. Молл з медичного факультету Гарвардського унiверситету публiкують статтю, що описує дiтей, якi отримали ураження головного мозку внаслiдок вакцинацi§ проти коклюшу. Цi данi, опублiкованi в журналi "Педiатрiя", були першим доказом того, що вакцина дає серйознi неврологiчнi ускладнення у дiтей. Дослiдники вивчили в Дитячому госпiталi Бостона 15 дiтей з сильною реакцiєю на щеплення впродовж наступних 72 годин. Усi дiти були нормальнi до iн'єкцi§, нi у кого ранiше не було судом. Одна дитина пiсля вакцинацi§ стала слiпою, глухою i безпорадною через спастичний паралiч. З 15 дiтей двоє померли i у дев'ятерох була уражена нервова система. Лiкарi були невдоволенi цими результатами, але не зробили нiчого, щоб зупинити застосування DPT (АКДС).
   1948 - в Англi§ проведенi дослiдження трьох груп школярiв з кiстковими дефектами. Двi групи були з тих областей, де вода практично не мiстила фтору. Третя група була з мiста Лаунтона, де в природних джерелах мiстився 1 мiлiграм фториду на лiтр води (така кiлькiсть була визнана "безпечним" Мiнiстерством охорони здоров'я США). Рентгенiвськi знiмки показали, що 20% випадкiв з перших двох груп мали легкi неспецифiчнi викривлення хребта. У третiй групi, що вживала воду з фторидом, у 64% були виявленi дефекти хребта i ушкодження були важчими.
   1948 - 2498 випадкiв полiомiелiту в Пiвнiчнiй Каролiнi .
   1948 - на конференцi§ Американсько§ медично§ асоцiацi§, присвячено§ вакцинацi§ вiд коклюшу, Люiс Зауер представляє цiкавi результати спостережень. Вiн звертає увагу на те, що "неврологiчнi ушкодження вiд коклюшно§ вакцини такi ж, як i вiд самого коклюшу (що логiчно, тому як у вакцинi використовуються бактерi§)". Згiдно Зауеру, "стандартна профiлактична доза протикоклюшного щеплення, судячи з усього, викликає ланцюг реакцiй нервово§ системи i в деяких випадках безповоротнi патологiчнi змiни в мозку. Такi ж данi отриманi у важких випадках коклюшу". Iншими словами, вакцина викликає захворювання.
   1949 - Enders з колегами видiлили полiовiрус.
   1949 - вiддiл бiологiчних стандартiв Мiнiстерства охорони здоров'я США встановлює тест для оцiнки ефективностi коклюшно§ вакцини i модифiкує його в 1953 роцi, щоб визначити силу вакцини. Незважаючи на це, коклюшна вакцина, яка оголошена "безпечною", як i ранiше призводить до мiкроушкоджень головного мозку.
1951 - створена вакцина проти бруцельозу.
   1952 - починається розробка вакцини проти полiомiелiту. Десятки мiльйонiв доз виготовляються з вiрусу, вирощеного на клiтинах мавп, заражених SV - 40 (мавпячий вiрус N 40).
   1953 - у Францi§, Чiлi, Австрi§, Голландi§ i скандинавських кра§нах спостерiгається позитивна кореляцiя використання протикоклюшно§ вакцини з випадками аутизму. США iгнорують цi данi.
   1953 - шведи проводять дослiдження коклюшно§ вакцини. Ганна Л. Аннель, шведський науковий спiвробiтник, пише велику роботу по коклюшу, яка мiстить iнформацiю про те, що "протикоклюшна вакцина, можливо, викликає самi рiзнi види ускладнень на головному мозку, якi можуть бути кiрковi, пiдкiрковi i периферичнi". Енцефалiт, що розвивається пiсля щеплення, як вiдомо, викликає такi ж порушення i поразки. Аннель також вказує, що "в останнi десятилiття деякi дитячi епiдемiчнi захворювання, зокрема кiр, демонструють зростаючу схильнiсть вражати центральну нервову систему (ЦНС). З 1920-х рокiв були опублiкованi повiдомлення про величезну кiлькiсть випадкiв поразки ЦНС.
   1954 - Enders видiлив вiрус кору
   1954 - полiовакцину Солка починають використовувати серед школярiв Фiладельфi§.
1954 - фармацевтична компанiя "Парк-Девiс" об'єднує в одну DPT (АКДС) i полiовакцину. Нова комбiнацiя названа "Квадрiджен" .
   1954 - в США починається програма масових щеплень проти полiомiелiту.
1954 - в Массачусетсi кiлькiсть захворювань полiомiелiтом, спровокованих вакцинацiєю, збiльшується десятиразово.
   1954 - Томас Гакл Веллер, Джон Франклiн Ендерс i Фредерiк Чапмен Роббiнс були нагородженi Нобелiвською премiєю з фiзiологi§ i медицини за роботу по штучному вирощування вiрусiв полiомiелiту в пробiрцi.
   1955 - iнспектори Громадсько§ охорони здоров'я штату Джорджiя зустрiчаються в Атлантi (травень 1955) для обговорення проблем програми вакцинацi§ Солка. Науковий спiвробiтник Служби громадсько§ охорони здоров'я США повiдомляє присутнiх, що "вiн не уповноважений розкривати, що сталося, оскiльки це може поставити пiд загрозу iнвестицi§ фармацевтичних компанiй в программу вакцинацi§".
   1955 - незважаючи на нестримно частiшаючi випадки поствакцiонального полiомiелiту, Американська медична асоцiацiя (АМА), Нацiональна органiзацiя по боротьбi з дитячим епiдемiчним паралiчем (NFIP) i Мiнiстерство охорони здоров'я США заявляють про 40-50% зниження числа випадкiв хвороби.
   1955 - штат Айдахо зупиняє програму щеплень вакциною Солка 1 липня 1955 року. 12 липня його приклад наслiдує штат Юта.
   1955 - 18 квiтня 1955 року газета "Бостон геральд" публiкує на головнiй смузi статтю з заголовком "Фармацевтичнi фiрми розраховують на велику виручку вiд вакцини Солка", в якiй повiдомляється таке: "Представник компанi§ "Парк-Девiс", яка робить 50% вакцин Солка, розповiв нам, що "тепер, коли вакцина Солка визнана безпечною, ми можемо повернути тi мiльйони доларiв, що ми iнвестували в §§ розробку, i отримати прибуток. Наша компанiя планує заробити бiльше 10 мiльйонiв доларiв на вакцинi Солка в 1955 роцi".
   1955 - конференцiя Американсько§ медично§ асоцiацi§ в Атлантiк-Сiтi (Нью-Джерсi). 19 червня 1955 року в "Журналi Американсько§ медично§ асоцiацi§" була опублiкована стаття Джеймса До. Сполдiнга, що освiтлював цю подiю. "Нацiональна органiзацiя по боротьбi з дитячим паралiчем (NFIP) i Мiнiстерство охорони здоров'я в питаннях, що стосуються програм вакцинацi§ проти полiомiелiту, дотримуються полiтики секретностi i введення в оману. Рядовi лiкарi не були допущенi до вивчення важливо§ iнформацi§, що вiдноситься до проблем з вакциною Солка. У Мiнiстерствi охорони здоров'я США iснує консультативна група, що майже цiлком складається з учених, одержуючих грошi вiд NFIP, яка докладає усi зусилля, щоб програма тривала навiть пiсля того, як вакцина Солка була визнана небезпечною". Пiзнiше Сполдiнг напише: "NFIP тримає в секретi той факт, що живий вiрус був виявлений в чотирьох з шести ймовiрно "закiнчених i безпечних" партiях вакцини.
   1955 - в США знову використовують вакцину Солка. Випадки полiомiелiту в США швидко частiшають.
   1955 - з'являються вiдомостi про те, що лiкарi з Нацiональних iнститутiв здоров'я уникають прищеплення власних дiтей вакциною Солка. Пiсля експериментiв над 1200 мавпами вони заявляють, що вакцина Солка небезпечна i даремна як засiб для запобiгання захворюванню.
1955 - повiдомляється, що вiдколи була розпочата вакцинацiя в 1954 р., у Вермонтi число випадкiв захворювання полiомiелiтом зросло на 266%.
   1955 - В Род-Айлендi число випадкiв захворювання полiомiелiтом зросло на 454% з моменту початку вакцинацi§ в 1954 роцi.
   1955 - Массачусетський технологiчний iнститут повiдомляє про зростання числа випадкiв захворювання полiомiелiтом на 642% з моменту початку вакцинацi§ в 1954 р. Було щеплено 130 000 дiтей. У вiдповiдь на цю iнформацiю NFIP заявила, що причиною збiльшення кiлькостi випадкiв захворювання полiомiелiтом став той факт, що "в тих мiсцях не було жодно§ прищеплено§ дитини". Массачусетс забороняє продаж вакцини Солка.
1955 - доктор Грехем В. Уiлсон, керiвник Британсько§ санiтарно-гiгiєнiчно§ лабораторi§, який знав про випробування вакцини Солка Нацiональним iнститутом охорони здоров'я США, заявив: "Я не уявляю, яким чином яка-небудь вакцина, виготовлена методом Солка, може бути визнана безпечною".
   1955 - головний хiрург США Шил на закритiй конференцi§ Американсько§ медично§ асоцiацi§ признався, що "полiовакцина Солка трудомiстка у виготовленнi i жодна партiя не може бути визнана безпечною для введення дiтям". Незважаючи на цей факт, людям говорять, що вакцина безпечна. Уряд проголошує плани: прищепити 57 мiльйонiв чоловiк до серпня 1955 року.
   1955 - лiцензована iнактивована полiомиелiтна вакцина.
   1956 - сiмнадцять штатiв США вiдмовляються використовувати полiовакцину Солка, яку поставляє уряд .
   1956 - уряд США видiляє 53,6 мiльйонiв доларiв в якостi "пiдтримки штатiв на забезпечення безкоштовною вакциною людей у вiцi до 20 рокiв".
1956 - керiвник Служби охорони здоров'я штату Айдахо Петерсон заявляє, що полiомiелiт вражає тiльки щеплених дiтей в тих районах, де випадкiв полiомiелiту не було з попередньо§ осенi. У 90% випадкiв паралiч виникає в руцi, в яку вводили вакцину.
   1956 - Мiнiстерство охорони здоров'я США оголошує про 168 випадкiв полiомiелiту i 6 смертельних випадкiв серед вакцинованих. На повiдомлення про реакцi§ на вакцину Солка накладається цензура.
   1956 - Себiн розробляє оральну полiовакцину (ОПВ).
   1957 - створена АКДС-вакцина (дифтерiя + правець + коклюш).
   1957 - губернатор Калiфорнi§ Найт просить у законодавцiв штату 3 мiльйони доларiв для забезпечення вакциною Солка населення у вiцi до 40 рокiв. Газети пишуть, що корпоративнi прибутки вiд вакцини Солка перевищать 5 мiльярдiв доларiв (6 лютого 1957 року). Губернатор Найт вiдмiчає, що в Калiфорнi§ 4 мiльйони чоловiк у вiцi до 40 рокiв, i пiдписує законопроект.
   1957 - програми протикоклюшно§ вакцинацi§ iснують в усiх розвинених кра§нах, серед них лiдируючу позицiю займають США. Вакцина впроваджується як "безпечна".
1958 - у свiтовiй лiтературi вже налiчуються повiдомлення про 107 випадкiв важко§ реакцi§ на коклюшну вакцину (93 з них в США). У лiкарнi Фаунтин в Лондонi доктор Дж. М. Берг ретельно вивчив 107 iсторiй хвороби i виявив, що в 31 з них є ознаки безповоротних ушкоджень головного мозку. Берг звертає увагу на небезпеку розумово§ вiдсталостi як наслiдок щеплення коклюшно§ вакцини i пiдкреслює, що "будь-який натяк на можливiсть неврологiчно§ реакцi§ на протикоклюшне щеплення має бути абсолютним протипоказанням до подальшо§ вакцинацi§". Медичний iстеблiшмент США iгнорує i приховує цю iнформацiю. Американськi лiкарi дотримуються позицi§, що завдана шкода мала i незрiвняна з "вiдсутнiстю "серйозних" реакцiй серед прищеплених дiтей". Нiяко§ iнформацi§, що пiдтверджує це твердження, вiдтодi не знайдено.
   1958 - задоволений позов в 147 000 доларiв проти компанi§ "Каттер Лебореторис" (Калiфорнiя) за вироблену нею вакцину Солка, використання яко§ привело до iнвалiдностi двох дiтей. "Каттер Лебс" була єдиним виробником вакцин, якi не представляли фонд Рокфеллера.
1959 - нацiональний iнститут здоров'я схвалює лiцензування вакцини "Квадрiджен", що мiстить коклюшну, дифтерiйну, правцеву i полiомiелiтну вакцини для вакцинацi§ дiтей. Нова комбiнована вакцина виявилася високореактивною i вiдкликана з ринку в 1968 р., пiсля того, як батьки стали подавати до судiв позови проти компанi§ "Парк-Девiс" за нанесену цiєю вакциною шкоду.
   1959 - доктор Альберт Себiн створює оральну живу полiовакцину (ОЖП).
   1960 - "Британський медичний журнал" публiкує статтю шведського дослiдника вакцин Юстуса Штрома, в якiй говориться про те, що неврологiчних ускладнень вiд коклюшу менше, нiж вiд коклюшно§ вакцини. Штром також звертає увагу, що "коклюш змiнився i став легшим захворюванням, що ставить пiд питання необхiднiсть масових щеплень проти нього".
1961 - старший шкiльний медичний працiвник з Пiвнiчно§ Англi§ Дж. М. Гупер виявив, що батьки починають вiдмовлятися вiд повторних iмунiзацiй проти коклюшу, грунтуючись на попереднiй важкiй реакцi§ на щеплення. У дiтей спостерiгалися шок (непритомний стан), блювота i нестримнi крики. Нiхто не звернув уваги на цi попередження.
   1961 - проводиться компанiя по iмунiзацi§ полiовакциною Себiна.
   1961 - отримана лiнiя людських дипло§дних клiтин. В ядрах соматичних клiтин (тобто клiтин тiла) мiститься повний подвiйний набiр хромосом. В ньому кожна хросома має свого гомологiчного "партнера". Такий набiр хромосом називають дипло§дним i позначають "2n".
   1963 - у дiтей, прищеплених вакциною убито§ корови мiж 1963 i 1967 роками, виявляють синдром атипового кору. Дослiдження припустили, що реакцiя дитячого органiзму на вiрус "дикого" кору видозмiнився, i що важкiсть та тривалiсть симптомiв свiдчить про енцефалопатiю (ушкодження головного мозку).
   1963 - лiцензована вакцина проти кору. Лiцензована тривалентна оральна полiомiелiтна вакцина (ОПВ).
   1966 - Всесвiтня органiзацiя охорони здоров'я (ВООЗ) оголосила програму викорiнювання вiспи.
   1967 - в США починається програма загально§ вакцинацi§ вiд епiдемiчного паротиту (свинки).
   1969 - спалах дифтерi§ в Чикаго. Управлiння охорони здоров'я Чикаго повiдомляє, що 37,5% хворих були повнiстю вакцинованi i у них був iмунiтет.
   1970 - завдяки все бiльш i бiльш м'якому протiканню коклюшу, дитячi смертi вiд природного зараження в Швецi§ припинилися. Смертi, пов'язанi з вакциною, тривали. У 1970 роцi Швецiя припиняє протикоклюшну вакцинацiю.
   1970 - початок вакцинацi§ проти краснухи.
   1970 - департамент охорони здоров'я i освiти (HEW) США повiдомляє, що "у 26% дiтей, прищеплених вiд краснухи у рамках програми нацiональних дослiджень, виявленi артралгiя (бiль в суглобах) i артрит (запалення суглобiв). Багато хто потребує медичного спостереження, i деякi були госпiталiзованi".
   1970 - дослiдження Пiттмана показало, що коклюшна вакцина може викликати гiпоглiкемiю внаслiдок посиленого вироблення iнсулiну (при iн'єкцi§ DPT). Данi були пiдкрiпленi спостереженнями Ганника, Коєна, Геннесена i Кваста в Захiднiй Нiмеччинi в 1978 роцi. Результат: коклюшна i DPT-вакцини можуть викликати дiабет.
1971 - створена тривалентна вакцина проти кору-паротиту-краснухи.
   1972 - створена вакцина проти менiнгiту.
   1973 - учений-генетик, лауреат нобелiвсько§ премi§ Чар Гоф на Гарвардськiй конференцi§ категорично виступав "проти iгор в рекомбiнантну ДНК", небезпечну i не реабiлiтовуючу себе, оскiльки поведiнка рекомбiнантно§ ДНК в органiзмi непередбачувана. "Виникає проблема безповоротностi того, що передбачається зробити, бо не можна вiдкликати назад нову форму життя", - стверджував вiн. Генетики, отримавши в руки ДНК, придбали свою "атомну бомбу", здатну з часом зруйнувати усю iмунну i генетичну систему людського органiзму. Фактично це новий вид збро§ - бiологiчно§.
   1974 - в Британi§ опублiкована стаття Куленкампфа, Шварцмана i Уiлсона, присвячена ретроспективному аналiзу 36 випадкiв неврологiчних захворювань в госпiталi Хворих дiтей (Hospital for Sick Children) в Лондонi з 1961 по 1972 роки. Усi випадки iмовiрно були пов'язанi з щепленням DPT (АКДС). Четверо повнiстю видужали, 2 померли i 30 залишилися c затримкою розумового розвитку або з нападами судом.
   1974 - британський дослiдник Джордж Дiк встановив, що щорiчно вiдбуваються 80 випадкiв важких неврологiчних ускладнень вiд коклюшно§ вакцини. Понад 33% з числа цих дiтей помирають, а iншi 33% залишаються з ушкодженнями головного мозку. Дiк заявляє, що не впевнений в користi вакцини.
   1975 - Японiя припиняє використання коклюшно§ вакцини, пiсля того, як повiдомлення про поствакцинальнi смертельнi випадки отримують розголос.
   1975 - в мiстi Старий Лайм (штат Коннектiкут, США) зареєстрований цiлий ряд випадкiв хвороби Лайма. Збудник хвороби Лайма -- бактерiальна iнфекцiя спiрохет роду Borrelia, особливо виду "Borrelia burgdorferi", який розноситься клiщами.
1976 - в листi Британсько§ асоцiацi§ батькiв дiтей, постраждалих вiд вакцинацi§, опублiкованому в "Британському медичному журналi" в лютому 1976 року, говориться: "Два роки тому ми стали отримувати детальну iнформацiю вiд батькiв про серйознi наслiдки рiзних щеплень, вiд яких страждають §х дiти. У 65% випадкiв реакцi§ йшли за тривакциною. На сьогоднiшнiй момент в цiй групi 182 дитина. Усi вони страждають вiд важких ушкоджень головного мозку, деякi паралiзованi i п'ятеро померло в останнi пiвтора роки. Приблизно 60% реакцiй (генералiзованi судоми, шок, крики) з'являються в першi 3 днi, i усе - впродовж 12 днiв пiсля щеплення".
1976 - доктор Джонас Солк, творець полiовакцини, повiдомляє, що згiдно з аналiзами вакцина з живим вiрусом, що використовується з 1960-х рокiв, основна, якщо не єдина причина захворювань полiомiелiтом з 1961 року.
   1976 - бiльше 500 чоловiк, прищеплених вiд грипу, паралiзовано через синдром Гiйена-Барре.
   1976 - створена кон'югiрована вакцина проти пневмококка.
   1977 - Джонас i Даррел Солк попереджають, що вакцини з живими вiрусами викликають тi ж захворювання.
   1977 - останнiй випадок зараження вiспою природнiм шляхом зареєстрували в Сомалi.
   1978 - останнiй випадок випадкового зараження вiспою в лабораторi§.
   1979 - експерти Всесвiтньо§ органiзацi§ охорони здоровя (ВООЗ) визнали цю хворобу остаточно лiквiдованою.
   1979 - ВООЗ видiлено ротавiрусну iнфекцiю. Для цього захворювання властивий гострий початок, помiрно вираженi симптоми гастроентериту або ентериту, часте поєднання кишкового i респiраторного синдромiв в початковому перiодi хвороби.
   1980 - рiшення про лiквiдацiю вiспи було затверджено на асамбле§ ВООЗ. Вакцинацiя проти цiє§ хвороби в усьому свiтi була припинена у 1979-1980 роках.
1981 - формальдегiд - поширений компонент вакцин. У штабi Управлiння охорони працi i здоров'я США (OSHA) директор вiддiлу iдентифiкацi§ канцерогенiв Пiтер Iнфант звернув увагу, що "Вiсник останнiх даних" (CIB) по формальдегiду є "важливою документальною оцiнкою здатностi формальдегiду викликати рак". Вище керiвництво OSHA було в замiшаннi вiд iстини, що вiдкрилася, i спробувало позбавитися вiд Iнфанта. 27 липня вiн написав доктору Джону Хiггiнсону, начальниковi Мiжнародного агентства дослiджень в областi ракових захворювань (IARC), про свою незгоду з рiшенням IARC умовчати про канцерогенну природу речовини.
   1981 - Британiя проводить нацiональне дослiдження дитячо§ енцефалопатi§ i виявляє характерну взаємозалежнiсть межу протикоклюшною вакцинацiєю i серйозними неврологiчними захворюваннями, що виникають впродовж 7 днiв пiсля щеплення. У США Управлiння контролю харчових продуктiв i лiкiв (FDA) обмежує збiр статистичних даних 48-а годинами пiсля щеплення з метою замаскувати iнформацiю про шкоду щеплень i усунути данi про смертнiсть i порушення, що виникають пiзнiше за цей перiод.
1981 - "Медичний журнал Ново§ Англi§" публiкує 26 листопада цього року цi дослiдження, якi показують, що протиправцева вакцина стає причиною падiння рiвня Т-лiмфоцитiв нижче норми, зi значним зниженням опiсля двох тижнiв пiсля щеплення. Такi ж змiни рiвня Т-лiмфоцитiв спостерiгається у жертв СНIДУ.
   1981 - Початок вакцинацi§ проти гепатиту В.
   1981 - створена ацеллюлярна вакцина проти коклюшу.
   1982 - на 34-й конференцi§ Американсько§ академi§ неврологi§ повiдомляють цi дослiдження, якi будуть пiзнiше опублiкованi в журналi "Неврологiя", що свiдчать про те, що з 103 немовлят, померлих вiд синдрому випадково§ дитячо§ смертi (СВДС), 66% перед смертю були щепленi DPT (АКДС). З них 6,5% померли впродовж 12 годин пiсля iн'єкцi§, 13% - впродовж 24 годин, 26% - впродовж 3 днiв, 37% - впродовж першого тижня, 61% - впродовж двох тижнiв i 70% - впродовж трьох тижнiв. Також було виявлено, що СВДС має пiк частоти двiчi - у вiцi 2 i 4 мiсяцi, тобто в той час, коли немовлят вакцинують DPT (АКДС). Дослiдження було проведене на медичному факультетi унiверситету в Рiно, штат Невада, доктором Уильямом Торчем (примiтка: пiзнiше Японiя ухвалила закон, який забороняє вакцинацiю дiтей до двох рокiв. Результатом стало те, що в Японi§ бiльше не було випадкiв СВДС).
   1983 - медики Бельман, Рос i Мiллер публiкують дослiдження 269 випадкiв дитячих судом, що пдтверджує позицiю iстеблiшменту, що "вакцини DPT не є причиною дитячих судом, але можуть iнiцiювати §х початок у тих дiтей, кому "було призначено" мати судоми".
   1984 - створена вакцина проти вiтряно§ вiспи.
   1984 - Британська науково-дослiдна епiдемiологiчна лабораторiя публiкує дослiдження, присвячене коклюшнiй вакцинi, в якому говориться: "З тiє§ митi, як зменшилася кiлькiсть щеплень вiд коклюшу, число людей, що поступили в лiкарнi, i смертнiсть вiд коклюшу несподiвано знизилися".
   1985 - помiчник мiнiстра охорони здоров'я Едвард Брандт-молодший, доктор медицини, свiдчив перед комiтетом сенату США: "Щорiчно у 35 000 дiтей з'являються неврологiчнi ускладнення, викликанi вакциною DPT". 3 травня 1985 року побачила свiтло книга "DPT : пострiл в темрявi" про щеплення DPT (АКДС), яка розкриває таємну змову мiж урядовими установами, медичним iстеблiшментом i фармацевтичною промисловiстю.
   1986 - лiцензування першо§ рекомбiнантно§ вакцини (гепатит В).
   1986 - 1300 випадкiв захворювання коклюшем в Канзасi. Бiльше 1100 хворих було вакциновано.
1988 - два науковi дослiдження виявили, що вакцина проти краснухи, що з'явилася в 1979 роцi, викликає синдром хронiчно§ втоми - iмунне порушення, вiдкрите в 1982 роцi.
1988 - доктор медицини Роберт С. Мендельсон публiкує матерiал, в якому згадує доктора Джона Сiла з Нацiонального iнституту алергi§ i iнфекцiйних захворювань, який вважає, що "будь-яка i кожна з грипозних вакцин здатна викликати синдром Гiєна-Барре".
1988 - в США нова "кон'югiрована" вакцина вiд гемофiльно§ iнфекцi§ типу Б (Hib) схвалена до застосування дiтям у вiцi вiд 18 мiсяцiв.
   1988 - дослiдження виявило, що 25% з вакцинованих вiд краснухи людей упродовж п'яти рокiв не показують наявностi iмунiтету. У Вайомiнгу 73% захворювань виникло у прищеплених дiтей.
   1988 - газета "Вашингтон пост" заявляє, що усi випадки захворювання полiомiелiтом з 1979 року викликанi вакциною.
   1990 - консультативний комiтет з проблем вакцинацi§ Мiнiстерства охорони здоров'я США (ACIP) i Американська академiя педiатрi§ визнали пронизливий крик пiсля протикоклюшного щеплення абсолютним протипоказанням до подальшо§ вакцинацi§ вiд коклюшу.
1990 - педiатр-невролог доктор Джон Г. Менкес, заслужений професор у вiдставцi Калiфорнiйського унiверситету в Лос-Анджелесi, повiдомляє про 46 дiтей, що мали побiчнi неврологiчнi реакцi§ впродовж 72 годин пiсля iн'єкцi§ вакцини DPT (АКДС). У бiльш нiж 87% спостерiгалися судорожнi припадки, двоє померли, бiльшiсть тих, хто вижили стали розумово вiдсталими, 72% страждають епiлепсiєю.
   Англiйський венеролог Джеймс Сiл (повiдомляє Г. Данiлiн в монографi§ "Поєдинок з СНIДОМ", Москва, 1991 р., стор. 23) стверджує, що вiрус СНIДУ отриманий розробниками бактерiологiчно§ збро§ за допомогою генно§ iнженерi§. Вiруси гепатиту "В", "С", як i вiрус СНIДУ, вражають iмунну систему людини i з'явилися за часом також в другiй половинi XX столiття. До цього виявлявся тiльки вiрус iнфекцiйного гепатиту "А", що передається виключно контактно, - побутовим шляхом i який вражає тiльки печiнку. Зараження вiрусом "В", "С", i СНIДОМ вiдбувається статевим шляхом i через кров. Їх явна iдентичнiсть дозволяє стверджувати, що вiруси гепатиту "В", "С", як i вiрус СНIДУ, отриманi генною iнженерiєю в якостi бактерiологiчно§ збро§. Так вважають багато учених
   1990 - лiцензування першо§ полiсахаридно§ кон'югатно§ вакцини (гемофiльна iнфекцiя типу b).
   1991 - операцiя "Буря в пустелi". Американських вiйськовослужбовцiв прищеплюють експериментальними вакцинами проти бактерiологiчних збудникiв хвороби. Впродовж наступних мiсяцiв тисячi солдатiв захворiли раком, який був викликаний дiєю вiрусу. Захворювання, назване "синдромом вiйни у Персидськiй затоцi". Уряд заперечує свою причетнiсть i вiдповiдальнiсть. Бiльше 8 000 солдатiв було щеплено вiд ботулiзму, бiльше 15 0000 - вiд сибiрсько§ виразки i усi 50 0000 отримали пiрiдостигмiн, експериментальну нервово-паралiтичну органiчну речовину. Усi використанi медикаменти були експериментальними.
1991 - консультативний комiтет з iмунiзацiйно§ практики Мiнiстерства охорони здоров'я США (ACIP) складає новi рекомендацi§, якi виключають бiльшiсть протипоказань до коклюшно§ вакцини. Фактично, це було результатом вiдмови у визнаннi i ретельного приховання бiльшостi реакцiй на тiй основi, що "немає нiяких доказiв ушкодження головного мозку вакциною". Позицiю засновану на декiлькох дослiдженнях, якi фiнансували виробники вакцин i проведеними у кiнцi 1980-х рокiв особами, що визначали полiтичний курс вакцинацi§, такими як доктор Джеймс Черрi i доктор Едвард Мортiмер. Цi люди сидiли в ACIP, а також були оплачуваними консультантами американських виробникiв коклюшно§ вакцини. Результатом цього стали упередженими i дефектними дослiдження, метою яких було довести, що немає "нiякого зв'язку i нiяких наслiдкiв" мiж коклюшною вакциною i безповоротними ушкодженнями головного мозку. Центр контролю захворювань США i Американська академiя педiатрi§ визначають полiтику США вiдносно вакцинацi§. Усе це, незважаючи на десятки рокiв досвiду, який приводить до протилежних висновкiв (прим.: ця полiтика базувалася на злочиннiй халатностi, здирствi i змовi).
   1991 - "Кон'югiрована" вакцина вiд гемофiльно§ iнфекцi§ типу Б (Hib), запропонована в 1988 роцi, дозволена для використання у немовлят у вiцi двох мiсяцiв. Вона стає обов'язковою в 44 штатах США.
   1991 - центр контролю захворювань США починає процес перетворення щеплення проти гепатиту Б в обов'язкову для усiх немовлят. Багато дiтей пiддаються багатократному прищепленню з самого народження.
   1991 - друга конференцiя з iмунiзацi§ в Канберрi (Австралiя). Доктор Вiєра Шайбнерова виступає з доповiддю про те, що "вакцинацiя - це єдина найпоширенiша i сама невiдворотна причина дитячих смертей".
   1991 - Мiнiстерство охорони здоров'я США рекомендує проводити перше щеплення (АКДС) у вiцi двох мiсяцiв, з наступними ревакцинацiями в 4, 6 i 18 мiсяцiв, а також мiж 4 i 6 роками. В той же час Європа, Швецiя i деякi iншi кра§ни зазвичай "чекають" досягнення дитиною 6 мiсяцiв, "оскiльки утворення антитiл проходить краще у дiтей, чия iмунна система розвиненiша".
   1991 -- епiдемiя холери досягла кра§н Латинсько§ Америки, в яких холера не було бiльше ста рокiв. Хвороба швидко поширилася по Латинськiй Америцi, i в тому ж роцi в 16 кра§нах Пiвнiчно§ i Пiвденно§ Америки було зареєстровано близько 400 000 випадкiв захворювання i бiльше 4 000 смертельних випадкiв.
   1992 - з 1988 по 1992 рр. бiльше 249 мiльйонiв доларiв було виплачено у зв'язку з сотнями смертей i травмами, заподiяними обов'язковими щепленнями. Тисячi справ досi знаходяться на розглядi в судах. Безповоротнi ушкодження вiд щеплень включають проблеми з навчанням, епiлепсiю, розумову вiдсталiсть, паралiч тощо. Багато рiшень про виплати по смертельним випадкам, пов'язаним з коклюшною вакциною, спочатку помилково класифiкували подiю як синдром випадково§ дитячо§ смертi (СВДС).
   1992 - у Бангладешi з'явилася нова сiрогрупа (генетична похiдна бiотипу EI Tor), яка здатна викликати велику епiдемiю. Ця сiрогрупа, позначена V. cholerae 0139 Bengal, нинi виявлена в 11 кра§нах. За новою сiрогрупою також потрiбний посилений епiднадзор. У зв'язку з тим, що даних для оцiнки цих подiй немає, не можна унеможливлювати виникнення ново§ пандемi§. Так, наприклад, бiотип EI Tor був уперше iзольований як авiрулентний штам в 1905 р., а згодом придбав достатню вiрулентнiсть i став причиною пандемi§ 1992 року.
   1993 - бiльше 25% усiх випадкiв кору трапляються у дiтей до року. Центр контролю захворювань США зв'язує це iз зростаючим числом матерiв, прищеплених мiж 1960 i 1980 роками. Коли природний iмунiтет замiнюється вакцинацiєю, iмунiтет до кору не може передатися немовлятам.
   1993 - епiдемiя коклюшу в Массачусетсi. Захворiли 218 школярiв, 96% з яких були прищепленi вiд коклюшу.
   1994 - викорiнювання полiомiелiту в Америцi.
   1995 - лiцензування вакцини проти вiтряно§ вiспи.
   1996 - лiцензування безклiтинно§ вакцини проти коклюшу.
   1997 - рекомендацiя використання послiдовно§ схеми iмунiзацi§ проти полiомiелiту.
   1998 - створення вакцини проти ротавiрусно§ iнфекцi§. Через 19 рокiв пiсля видiлення iнфекцi§.
1998 - створена вакцина проти боррелiоза (хвороба Лайма), який поширений у Пiвнiчнiй Америцi та Європi. Друга за швидкiтю зростання iнфекцiйна хвороба в США пiсля СНIДу.
2000 - припинення використання живо§ полiомелiтно§ вакцини в США.
2000 - створення вакцини проти пневмококово§ iнфекцi§ для дiтей.
   2009 жовтень - початок масово§ вакцинацi§ в США i ОАЕ вiд " свинячого" грипу.
   2009 жовтень - листопад - iстерична, неефективна боротьба укра§нського уряду проти "курячого" грипу. Але про це ми зупинимося пiзнiше. В якостi недавнiх iсторичних фактiв пропонуємо деякi заголовки Iнтернет видань за останнi роки.
   1. Спецслужби США побоюються генетикiв-любителiв - вони можуть створювати небезпечнi патогени // NEWSru.ua // Свiт // 12 травня 2009 р.
   2. Китаю загрожує епiдемiя легенево§ чуми // NEWSru.ua // Свiт // 2 серпня 2009 р.
3. Моцарта вбив не Сальєрi, а бактерiальна iнфекцiя, вважають нiдерландськi науковцi
// NEWSru.ua // Культура // 18 серпня 2009 р.
   4. Гейтс закликає не економити на вивченнi малярi§. За три роки може з'явитися вакцина // NEWSru.ua // Свiт // 26 ciчня 2010 р.
   5. МОСКВА, 23 грудня 2010р - РIА Новини. Ситуацiя з поширенням холери на Га§тi, де вiд цього захворювання померли вже бiльше 2,5 тисяч чоловiк, може вилитися у свiтову пандемiю холери, вважає головний державний санiтарний лiкар РФ Геннадiй Онищенко.
   За його словами, за останнiми даними в Га§тi було госпiталiзовано 58 тисяч чоловiк з дiагнозом холера, 335 випадкiв i 27 госпiталiзацiй зафiксованi в Домiнiканi.
   6. "Глобальний план стримування стiйкостi до артемiзинiну був розроблений Глобальною програмою ВООЗ по боротьбi з малярiєю при проведеннi консультацiй бiльш нiж з 100 експертами по малярi§ з Партнерства по знищенню малярi§. Фiнансування було забезпечене Фондом Бiла i Мелiнди Гейтс.
   http://www.who.int/mediacentre/news/releases/2011
   Уважний читач помiтив, що поступово на планету приходять все новi i новi захворювання. Ось i зараз ми на порозi пандемi§ холери, яка почалась на Га§тi, внаслiдок нищiвного землетрусу (220 тисяч чоловiк загинуло) i повно§ байдужостi свiтово§ спiльноти. Епiдемiя холери почалася на пiвнiчному сходi Га§тi у кiнцi жовтня 2010 року. Пiсля землетрусу в сiчнi 2010 року в кра§нi встановились господарський безлад, вiдсутнiсть можливостi отримати заробiток, антисанiтарiя, суспiльний хаос. В таких умовах, безумовно, поширення будь-яко§ iнфекцi§ набере блискавично§ швидкостi. Станом на 24.01.2011 року на Га§тi померло близько 3900 чоловiк. Сусiдня домiнiканська влада посилила контроль на кордонах з Га§тi, щоб зупинити поширення холери. Крiм того, уряд Домiнiкансько§ Республiки оголосив про видiлення на боротьбу iз захворюванням 32 мiльйонiв доларiв. Проте i там зафiксовано 189 випадкiв захворювання i один смертельний випадок громадянина, який тимчасово перебував в цiй кра§нi на лiкуваннi.
   Для самостiйного визначення проблеми епiдемi§ наводжу iнформацiю з туристичного сайту http://dominicanlife.info/holera.html, на якому залишили повiдомлення громадяни СНД, що перебували там напередоднi оголошення масово§ епiдемi§ холери в Га§тi. Вiдвiдувач сайту Марина 16.12.2010 - 00:05 залишає таке повiдомлення: "Ми повернулись з Домiнiкансько§ Республiки в серединi листопада - все спокiйно! Американськi i Канадськi лiтаки прилiтают туда набитими туристами - у них панiки нема, тим паче, що кордон з Га§тi охороняють американськi миротворцi!"
   Max пише: (16.12.2010 - 00:05) "Меньше дивiться новини i не панiкуйте. Летiть туди, безумовно! Верогiднiть захворiти МIНIМАЛЬНА! А саме, серед убогого мiсцевого населення Га§тi завжди всяко§ зарази було багато. ЗАВЖДИ БУЛА! I нiколи це не заважало туристам прекрасно вiдпочивати в Домiнiканi. Просто зарад влада Га§тi вирiшила пропiаритися i залучити американських грошей: щоб краще давали "на развиток охорони здоров'я" - а ЗМI i довольнi, що є причина поскандалити, а вы "холера, холера"
   З Домiнiкани пише: (16.12.2010 - 00:08) "Так потрiбно ще згадати, хто саме озвучив холеру в Домiнiканi - пан Онiщенко! (мiнiстр охорони здоров'я Росi§ - вiд автора). Вас це нi на якi думки не наводить? Безумовно, американцi - вони нiзащо не по§дуть туди, де погано! Краще з гiгiєною - i все. До речi, в Iндi§ холера, на мою думку, нiколи не закiнчується. Холерний вiбрiон - збудник холери, гине в кислому середовищi. Нашi вiдрядженi в Iндiю люди знають - день потрiбно починати з 30- 50 грамiв вiскi. А в Домiнiканi з цим нема нiяких проблем! Якщо бо§тесь - збризгуйте салати соком лайму".
   Маринка пише: (23.12.2010 - 03:10) "Тiльки в недiлю повернулась з домiнiкани. §здили без туристично§ путiвки, по§здили по всiй кра§нi, нема холери. Ви, взагалi, вiдкрийте вiкiпедiю i почитайте, що таке холера, як вона передаєтся i якi заходи профiлактики. Це хвороба убогих , у яких нема можливостi вживати нормальну воду и не мають елементарних засобiв гiгiєн, через погане харчування iммунiтет ослаблений. Тому вони i iнфiкуються. Ситому туристу, який буде проживати у нормальному готелi, який не буде спiлкуватися з га§тянськими робочими боятися нема чого. Впевнено §дьте не берiть до уваги новини з жовто§ преси, якiй головне придумати цiкавий сюжет на пустому мiстi."
   Холера - гостра кишкова iнфекцiя, що викликається бактерiями виду Vibrio cholerae. Холерний вiбрiон мешкає у бруднiй водi i бруднiй §жi. Поширюється, як правило, у формi епiдемiй, провокуючи швидку втрату органiзмом рiдини i обезводнення рiзного ступеню, аж до смертельного випадку. Холернi вiбрiони знаходять i в Азi§, i в Африцi.Знайшли §§ в червнi-липнi 2011 року i в Марiуполi у безхатченкiв. Це хвороба бруду. А бруд там, де убогiсть i вiдсутнiсть можливостi отримати медичну допомогу.
   Цей хронологiчний нарис кожний читач зможе продовжити пiсля того, як прочитає книгу. А тепер разом з читачем проаналiзуємо недавнi "епiдемi§" рiзних грипiв. "Свiтова спiльнота була введена в оману Всесвiтньою органiзацiєю охорони здоров'я, яка перебiльшила рiвень загрози "свинячого грипу" в iнтересах фармацевтiв", - пiдозрює ПАРЕ. Мiж тим, боротьба зi свинячим грипом вже обiйшлася урядам i органiзацiям охорони здоров'я в $18 млрд. Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЕ) пiдозрює, що загроза "свинячого грипу" була сфальсифiкована медиками i не заслуговувала статус епiдемi§, будучи усього лише грипом середнього рiвня. Мiж тим, фармацевтична промисловiсть мала усi шанси iстотно збагатитися на панiцi, викликанiй "свинячим гриппом". Проте Всесвiтня органiзацiя охорони здоров'я i представники фармацевтично§ промисловостi вiдкидають усi звинувачення.
   Доповiдач з цього питання Пол Флiнн (Paul Flynn, Великобританiя, група соцiалiстiв) на засiданнi ПАРЕ вiдмiтив, що цi публiчнi слухання викликанi бажанням "зрозумiти, як приймаються рiшення вiдносно епiдемi§ - приймаються вони самими кращими дослiдниками на основi доказiв або ж пiд впливом iнших iнтересiв", натякаючи, що галас навколо "свинячого грипу" був пiднятий в iнтересах фармацевтiв. "Це - основа нашого невдоволення", - пiдкреслив вiн. Як заявив Вольфганг Водарг (Wolfgang Wodarg, Нiмеччина, група соцiалiстiв) у сво§й доповiдi, ключову роль в ухваленнi рiшень по епiдемi§ зiграла саме ВООЗ. Депутат стверджує, що змiна ВООЗ визначення "епiдемi§", яке було зроблено в травнi минулого року, дозволило "трансформувати грип середнього рiвня в епiдемiю, що поширюється по всьому свiту. Це дозволило фармацевтичнiй промисловостi перетворити можливiсть на дзвiнку монету за допомогою контрактiв, якi, переважно, були секретними". Депутат привiв данi, що на боротьбу з епiдемiєю було витрачено близько $18 млрд по всьому свiту. "Мiльйони людей були щепленi без будь-яких пiдстав. I ще не вiдомо, чи має вакцина позитивний ефект, оскiльки ще не була клiнiчно протестована. На мiй погляд, ВООЗ зробила незрозумiлi заходи, якi не можуть бути виправданi науковими доказами. Рада Європи повина провести розслiдування вiдносно того, як ВООЗ може здiйснювати такого роду небезпечнi кроки", - заявив вiн.
   Природно, що представники ВООЗ i фармацевтiв усi звинувачення вiдкидають. Так, спецiальний радник генерального директора ВООЗ з питань епiдемi§ грипу Кэйдзi Фукуда (Keiji Fukuda) апелював до iсторi§ з епiдемiєю грипу в 1918 роцi, яка поглинула 20 млн чоловiк. За його словами, ця епiдемiя також почалася з хвиль середнього рiвня. "Новий вiрус поширився з безпрецедентною швидкiстю, досяг 120 кра§н i територiй впродовж 8 тижнiв", - нагадав вiн, завiривши, що реакцiя ВООЗ на цей вiрус "не була пiд впливом фармацевтично§ промисловостi". Представник європейського виробника вакцини Люк Хессел (Luc Hessel) категорично вiдкинув звинувачення i сказав, що "промисловiсть зробила те, про що §§ просили". Проте не все так просто, як здається. Директор центру епiдемiй унiверситету Мюнстера Ульрiх Кейл (Ulrich Keil) заявив, що вiрус H1N1, в просторiччi iменований "свинячим грипом", - "це не новий вiрус, але такий, про який нам вiдомо давно". "Вiн був доставлений в США солдатами з В'єтнаму, так званий азiатський свинячий грип. Я прошу переглянути оголошення епiдемi§, зроблене ВООЗ. Ми є свiдками гiгантського неправильного витрачання ресурсiв для захисту здоров'я суспiльства. Уряди i недержавна громадська охорона здоров'я втрачають величезнi суми грошей, iнвестуючи в боротьбу з епiдемiологiчними захворюваннями, якi базуються на непереконливих доказах", - заявив Ульрiх Кейл.
   Епiдемiя 1918 року не була викликана вiрусом грипу. Страх перед епiдемiєю грипу заснований на даних про епiдемiю грипу в 1918 i 1919 рр., коли померло 20 мiльйонiв чоловiк. Нинi ця епiдемiя має велике значення для уряду США i ЗМI, щоб постiйно надавати §§ як доказ того, що i сьогоднi може статися подiбна епiдемiя грипу, i, таким чином, будуючи свою полiтику на цiй епiдемi§. Але якi докази ми маємо, що цi люди померли вiд грипу? На сайтi уряду США повiдомляється, що в 1918 р. ученi ще не розбиралися у вiрусах (http:// 1918.pandemicflu.gov/the_pandemic/04.htm). Вiрус грипу був вiдкритий тiльки в 1933 р. Але де вiдсутня ланка, що сполучає вiдкриття вiрусу грипу i епiдемiю 1918 року? Цiлком очевидно, що свiт скоро побачить науковi статтi, документи, результати лабораторних дослiджень, якi б нам вказали на недостатню ланку. Але i досi немає нiчого схожого. Тим часом вченi з Унiверситету Емори в Атлантi опублiкували данi про своє вiдкриття: епiдемiю 1918 року викликав НЕ ВIРУС ГРИПУ. Люди швидше за все помирали вiд бактерiйно§ iнфекцi§, тако§ як пневмококк.
   Згiдно з дослiдженнями доктора Дена Даффi, смертельнi випадки в 1918 роцi були викликанi частим прийомом лiкарських засобiв, таких як каломель, що використовувалась для лiкування сепсису. Сепсис, якщо iншими словами - iнфекцiя (http://www.whale.to/m/duffy.html). Каломель - ртутний препарат (хлориста ртуть). Два незалежнi джерела говорять в принципi одне i те ж: цiлком розумно припустити, що бiльшiсть людей померли пiд час епiдемi§ грипу в результатi iнфiкування стрептококом, або ж унаслiдок того, що §х лiкували, використовуючи отруйну ртуть. У той же самий час, якщо у людини виявляли симптоми, схожi на симптоми грипу, §х лiкували за допомогою хлорметила, який в 1918 роцi входив до складу сиропу вiд кашлю. Хлорметил також використовується як холодагент i розчинник, вiн є нейротоксином з такими побiчними ефектами, як сонливiсть i кома (http://en.wikipedia.org/wiki/Methyl chloride).
Суть вищесказаного в тому, що в 1918 роцi люди гинули не вiд вiрусу грипу. Бiльшiсть з них хворiли на грип. Це неприємна хвороба, але смертельних випадкiв у наш час нiкчемна кiлькiсть. У 1918 роцi епiдемiя грипу мала не вiрусне, а бактерiйне походження (що у наш час легко лiкується). Ще однiєю причиною було лiкування отруйними ртутними препаратами. Немає НIЯКИХ доказiв, що свинячий грип заразливий. Вiрус не був iзольований i не було доведено, що вiн викликає захворювання. Як могло статися, що 20 мiльйонiв чоловiк загинули у той час вiд хвороби, яка нинi не представляє небезпеки? Проста вiдповiдь буде i найлогiчнiшою. Зовсiм не грип, а щось iнше викликало загибель велико§ кiлькостi людей.
   Ще в далекому 1976 роцi була проведена велика афера на американських громадянах. Єдиним загиблим вiд свинячого грипу в тому роцi став солдат з Нью-Джерсi, i це був єдиний "пiдтверджений" випадок. Всього через один цей випадок, а також через ще пару сотень чоловiк, якi мали схожi з грипом симптоми, почалася широка кампанiя прищеплення проти свинячого грипу, яка була iнiцiйована президентом Джеральдом Фордом (можливо, для створення iмiджу захисника нацi§), цiною в 135 мiльйонiв доларiв (приблизно 500 мiльйонiв доларiв сьогоднi). Джозеф Меркола i Пем Кiллiн у сво§й книзi "Великий обман - пташиний грипп" пишуть: Доктор Дж. Ентонi Морiс, який ранiше працював в Мiнiстерствi охорони здоров'я, освiти i соцiального забезпечення, i директор вiрусного вiддiлу у ФБР був звiльнений пiсля того, як розкритикував вакцину проти свинячого грипу. Вiн вказав, що не може бути надiйно§ вакцини проти грипу, тому що нiколи не було випадкiв свинячого грипу у людей, на яких можна було б протестувати цю вакцину. Як може Центр контролю захворювань обiйти брак достовiрних доказiв, що свинячий грип iснує? На сайтi Центру не опублiковано жодного наукового дослiдження на пiдтримку його заяв.
   У 1976 р. щепленню був завданий майже смертельний удар, коли з'явилися повiдомлення про те, що воно (щеплення) викликає синдром Гiєна-Барре - аутоiммунне захворювання нервово§ системи, що характеризується нетвердою ходою, втратою чутливостi i втратою контролю над м'язами. Тодi масова прищепна кампанiя була органiзована урядом США, i 45 мiльйонiв американцiв отримали щеплення проти свинячого грипу. Чотири тисячi з них заявили про збиток на загальну суму у розмiрi 3,5 мiльярдiв доларiв, нанесеному §м Дядьком Семом, у зв'язку з наслiдками цього щеплення. "Левова частка скарг, приблизно двi третини, припала на ураження нервово§ системи або навiть смертельнi результати, iмовiрно викликанi щепленням вiд гриппу".
   Статистичнi дослiдження пiдтверджують причинний зв'язок мiж щепленням i синдромом Гiєна-Барре. Того року в Огайо рiвень захворюваностi синдромом Гiєна-Барре був 13,3 чоловiк на 1 мiльйон прищеплених проти грипу, тодi як на мiльйон нещеплених - 2,6 (Marks & Halpin, 1980). Наступнi дослiдження показали збiльшення захворюванiстi синдромом Гiєна-Барре в двох iнших штатах впродовж перших 6 тижнiв пiсля отримання щеплення проти грипу. Рiвень захворюваностi цим синдромом був 8,6 чоловiк на мiльйон прищеплених в Мiчiганi i 9,7 на мiльйон прищеплених в Мiннесотi . Ця iсторiя, що дiстала назву "Катастрофи свинячого грипу", вiдбила бажання у докторiв призначати це щеплення i сильно пiдiрвала вiру публiки в прищепнi кампанi§ проти грипу. Навiть пiсля того, як сотню людей паралiзувало, а багато хто помер в результатi програми вакцинацi§ 1976 року, нiхто так i не змiг видiлити вiрус свинячого гриппу. Сьогоднi не можуть видiлити той самий вiрус. Видiлений вiрус вимагає не лише аналiзу ДНК, але i доказiв, що ДНК може iнфiкувати, самовiдтворюватися, передаватися мiж видами, а також викликати симптоми, схожi з симптомами грипу. Цього не було зроблено i нiколи не буде зроблено, тому що заразливого свинячого грипу не iснує.
   У вiдповiднiсть iз Законом про нацiональну безпеку в США, жодному незалежному ученому не було дозволено побачити оригiнальний штам вiрусу свинячого грипу, пiсля того як вiн був видiлений i розпiзнаний. Отже, у вчених немає незалежного пiдтвердження того, що цей вiрус взагалi iснує, i вони вимушенi покладатися на газетнi повiдомлення в якостi доказу. Незалежний дослiдник пандемiчних хвороб Джим Вест отримав цю iнформацiю вiд Роберта Вебстера, директора Центру спiльно§ спiвпрацi по вивченню екологi§ грипу у тварин i птахiв, у вiдповiдь на запит iнформацi§ про первинну точну характеристику початкового штаму вiрусу H5N1. Цей штам є базисом для усiх наступних дослiджень, якi претендують на опис вiрусу пташиного грипу.
   Корпорацiя "Новавекс", яка знаходиться в м.Бетесде в штатi Мерiленд, робить генетично модифiкованi рекомбiнанти пташиного, свинячого i iспанського вiрусiв грипу, H5N1 i H1N1, якi майже iдентичнi безпрецедентному мексиканському вiрусу, що нинi поширюється, як стверджується, по територi§ США. (http://www.youtube.com/watch?v=GBeKB7aKzOs
   Поширення "свинячого грипу" почалося навеснi 2009 року в Мексицi i США, потiм вiрус нестримно поширився по всьому свiту. У Росi§ першi випадки захворювання "свинячим гриппом" були дiагностованi в травнi 2009 року, а справжня панiка серед росiян почалася восени, коли було зафiксовано декiлька смертельних випадкiв цiє§ хвороби. Громадяни атакували аптеки, скуповуючи захиснi медичнi маски i противiруснi засоби, у вiдповiдь аптечнi мережi негайно пiдвищили цiни на цi товари. Уряд оголосив про розробку вакцини вiд вiрусу H1N1, пiзнiше почалася масова вакцинацiя. Крiм того, наглядовi органи почали рейди аптеками, якi завищують цiни.
   Приводимо точку зору Рендолла Нойштедтера -- лiкаря схiдно§ медицин, гомеопата, автора популярних книг "The Vaccine Guide: Risks and Benefits for Children and Adults" и "The Holistic Baby Guide". Вiн практикує в Редвуд-Сiтi (Калiфорнiя) i має сайт -- www.cure-guide.com . "Усi знають про грип i вакцини проти грипу. Але люди не знають, що щеплення проти грипу практично даремнi для запобiгання грипу, вони самi призводять до грипу, а ураження нервово§ системи, що викликаються ними, нерiдко вимагають вiд органiзму роки на вiдновлення. Iншi народи смiються, коли бачуть пристрасне захоплення американцiв щепленням проти грипу. Це i справдi було б смiшно, коли б не шкода, яка наноситься цим щепленням. Iсторiя вакцини проти грипу - це ланцюг провалiв, якi крокують один за другим. Вiзьмемо приклад. Бажаєте знати, як вiдбираються вiруси для створення вакцини наступного року? Вiдповiдь можна вiдшукати у фiльмi 1930-х рр. про шанхайськi злодiйства. Ученi вбивають в Азi§ мiгруючих качок, культивують §х вiруси i на §х основi готують вакцину наступного року. Тому що вони можуть простежити зв'язок мiж вiрусами птахiв i свиней i епiдемiєю грипу у людей наступного року. Можливо, цi безплiднi припущення i є причиною, що вакциннi вiруси не мають нiчого спiльного з циркулюючими вiрусами. Згiдно iз звiтом Центру контролю i попередження захворювань (CDC) (США) по сезону 1994-95 рр., 87% вiдсоткiв вiрусiв грипу типу A i 76% вiрусiв типу B не були схожi з вiрусами вакцини того року. А в сезон 1992-93 рр. 84% зразкiв вiрусу типу A, який переважав тодi, не були схожi з вiрусом вакцини" - розказав Рендолл Нойштедтер .
   Згiдно з iнформацiєю Центру контролю i попередження захворювань, список найбiльш частих побiчних ефектiв щеплення проти гриппу виглядає так: лихоманка, розбитiсть, м'язовi болi, головний бiль. Вам це нiчого не нагадує? Центр контролю захворювань з гордiстю констатує, що для лiтнiх людей, якi живуть поза будинками престарiлих, щеплення на 30-70% ефективнiше в попередженнi госпiталiзацiй через грип i пневмонiю. Проте Департамент охорони здоров'я i соцiальних послуг в США виявив, що пiд час сезону захворюваностi грипом госпiталiзуються менш, нiж 1% лiтнiх людей незалежно є чи нема в них щеплення проти грипу. Незалежно вiд того, чи було зроблено щеплення чи нi, 99% лiтнiх видужують вiд грипу без госпiталiзацi§.
Неефективнiсть щеплень проти грипу у лiтнiх людей чомусь змусила Центр контролю захворювань рекомендувати, починаючи з 2000 р., щеплення для усiх у вiцi старше 50 рокiв. Пояснюють це тим, що третина американцiв має чинники ризику хронiчних хвороб, якi призводять до пiдвищено§ смертностi вiд грипу. Щеплення призначалось лiтнiм людям, але саме в цiй вiковiй групi його неефективнiсть доведенна спецiалiстами. Згiдно з Центром контролю захворювань ефективнiсть щеплення для тих, хто живе в будинках престарiлих рiвна 30-40% (CDC, 2001b). Iншi дослiдження показали ще нижчу ефективнiсть щеплення - вiд 0 до 36% (в середньому бiля 21%). Щорiчнi щеплення проти грипу рекомендуються тим, що страждають вiд астми i iнших захворювань легенево§ i серцево-судинно§ систем. Проте саме цi люди найчастiше страждають вiд побiчних аутоiммунних ефектiв щеплення.
   Наступна мiшень прибутково§ прищепно§ кампанi§ - дiти. Сьогоднi щеплення рекомендується для дiтей старше 6 мiсяцiв, якi мають проблеми iз здоров'ям, але не рекомендується для здорових дiтей. Експерти iнформують батькiв дiтей у вiцi вiд 6-и мiсяцiв до 2-х рокiв про те, "що §х дiти в групi ризику по серйозних ускладненнях грипу, i §м (батькам) дозволено зробити iндивiдуальний свiдомий вибiр вiдносно щеплення для §х дiтей" (Neuzil et al., 2001). Ця заява була зроблена Мерi Грiффiн - тою самою, що була залучена у фальсифiковане дослiдження, згiдно з яким коклюшна вакцина звiльнялася вiд вiдповiдальностi за завдання шкоди нервовiй системi. Вона також є оплачуваним консультантом одного з найбiльших виробникiв лiкiв, "Берроуз Уелкам"
Дитячий ринок - наступна велика надiя вакцинаторiв. Робоча група почала в 1998 р. дослiдження з метою не лише пiдтримати, але i "рекомендувати" вакцину проти грипу для маленьких дiтей.
   Подальшим важливим етапом процесу вакцинацi§ буде введення в практику живо§ iнтраназально§ грипозно§ вакцини, тобто, розпиленою безпосередньо в нiс. Вона чекає своє§ години, щоб стати знаряддям великого калiбру в арсеналi iншо§ збро§, нацiлено§ на наших дiтей. Ця вакцина вже випробовувалася на маленьких дiтях i була визнана на 93% ефективною в попередженнi грипу у дiтей у вiцi вiд одного року до 6 рокiв (Belshe et al., 1998). Без вiдповiдi залишилися питання, пов'язанi з живою вакциною i можливостю передачi з нею iнших, небезпечнiших вiрусiв. Не вивчено питання можливостi прискореного розмноження ослабленого вiрусу у iндивiдуумiв з порушеною функцiєю iмунно§ системи i можливостi бактерiйно§ суперiнфекцi§ у разi, якщо живий вiрус зруйнує слизову оболочку носа (Subbarao 2000р).
   Однiєю з найбiльш дивних речей в сазi про щеплення проти грипу є рекомендацiя Центру контролю i попередження захворювань усiм вагiтним отримувати щеплення в другому або третьому триместрi вагiтностi. Це бентежить, навiть, лiкарiв, оскiльки вакцина залишається в категорi§ препаратiв З (невiдомий ризик для вагiтностi). Поки що не проводилося адекватних дослiджень, якi доводять безпеку щеплення для матерi i плоду. Єдине дослiдження побiчних ефектiв щеплення пiд час вагiтностi було проведенo в 1970-х рр. (Heinonen et al., 1973; Sumaya & Gibbs, 1979). Деякi вакцини все ще мiстять ртуть в якостi консерванта, незважаючи на вказiвку Управлiння контролю харчових продуктiв i лiкiв (FDA) видалити ртуть з усiх лiкiв. Згiдно з Центром контролю захворювань, найбiльш вразливi до дi§ метиловано§ ртутi плоди i дiти у вiцi до 14 рокiв.
У статтi, опублiкованiй в "Американському журналi епiдемiологi§" в 1999 р., стверджується, що "чутливiсть до нейротоксичного впливу метиловано§ ртутi найбiльш висока на останнiх мiсяцях вагiтностi" (Grandjean et al., 1999). Яким чином члени комiтету Центру контролю захворювань визначили, що щеплення проти грипу безпечне для вагiтних? Вони i не визначали. Всупереч сво§м власним рекомендацiям, комiтет заявляє, що "потрiбно додатковi данi для того, щоб пiдтвердити безпеку щеплення пiд час вагiтностi" ((CDC, 2001b).
   Чи може "свинячий" грип бути викликаний плутаниною у вакцинах?
Щодня ми пiддаємося дi§ сторонньо§ тканини тваринного походження: ми §мо курку, яйця, рибу, сир i так далi. Досi цi тканини не викликали у нас хвороби i не iнфiкували нас, тому що наша травна система утилiзує i асимiлює стороннi тканини.
Як може ДНК свинi потрапити двом дiтям з Калiфорнi§, якi вважаються зараженими "свинячим" грипом? Одне - єдине пояснення цьому - наявнiсть партi§ заражено§ вакцини. Вакцина вiд грипу вже мiстить "вiрус H1N1" (http://en.wikipedia.org/wiki/ 2009_H1N1_flu_outbreak). Вiрус H1N1 дуже близький до вiрусу "свинячого" грипу, так що, навiть, в лабораторiях часто не можуть пояснити рiзницю мiж штамами цих двох вiрусiв. У свiтлi даних, наданих лабораторiями, якi вивчають вiруси, буде обгрунтованим припустити, що новий вiрус H1N1 "випадково" прослизнув в партiю вакцин вiд грипу. Iнше вiрогiдне пояснення - в неточностi тестiв: плутають вiрус H1N1, який мiститься у вакцинi вiд грипу, з штамом вiрусу "свинячого" гриппу. А уряд США робить з цього поспiшнi висновки. Добре вiдомо, що в 1960-х роках мiльйони людей отримали полiовакцини, зараженi мавп'ячим вiрусом SV40, який викликав рак у деяких людей, якi вакцинувались (http://www.sv 40foundation.org). ДНК людини i свинi мамають схожу структуру. Цiлком можливо, що "свинячi гени" - це помилкова iнтерпретацiя подiбних людських генiв, але є цiннiстю для пропаганди вакцинацi§.
   Мiж пташиним грипом, коров'ячим сказом i свинячим гриппом можна побачити i такий зв'язок. У 2006 роцi, коли в Туреччинi стався спалах пташиного грипу, за два тижнi було винищено 350 тисяч птахiв. Такi подi§ знищують сiльськi продовольчi ресурси для людей з малими прибутками. Спалах пташиного грипу в Туреччинi так i не був пiдтверджений. Замiсть цього були проведенi два види популярних лабораторних дослiдження на вiруси, а саме антитiла i ПЦР (полiмеразна ланцюгова реакцiя). Обидва дослiдження абсолютно нiкчемнi для встановлення яко§-небудь ролi вiрусiв в хворобi i смертельному випадку. Вони просто показують, що людина або тварина в якийсь момент були хворi. А у Єгиптi було винищено 300 тисяч свиней через страх перед "свинячим" грипом. Чи можуть цi епiдемi§ бути просто прикриттям для знищення невеликих ферм, для винищення здорових свиней, курчат i корiв, яких споживають по всьому свiту? I для того, щоб захистити промисловiсть вiд вiдповiдальностi за забруднення довкiлля, тодi як ростуть прибутки вiд продажу грипозних вакцин i медикаментiв?
   Галас, iстерiя, нагнiтання страху нi на йоту не вiдповiдають рiвню iстинно§ "невiдкладностi" боротьби з всякими епiдемiями. Всього декiлька сотень людей мають симптоми, схожi з симптомами грипу, а ЗМI, ВООЗ, уряди великих держав змушують нас повiрити, що люди мруть, як мухи вiд цього "смертельного" вiрусу, який дуже швидко вбиває i поширюється, не знаючи перешкод. Поки що усе це дуже далеко вiд реальностi.
Справжнiй стан справ такий, що затiяна гра для тих, хто виграє, провiвши новi закони i заробивши грошi на медичних препаратах. Уряди упиваються своєю новою владою iзолювати людей, яких визнають хворими. Це означає, що люди будуть замкнутi в спецiальних установах або у кращому разi у себе удома. Ув'язненi без причини, просто за хворобу, яка не є заразливою i, навiть, не iснує. Вони будуть вилученi iз суспiльного життя, не маючи права впливати на розвиток подiй в кра§нi. Це означає, що великi суми бюджетних грошей осядуть на рахунках приватних структур, близьких до тих, хто приймає рiшення про початок рiзних "епiдемiй". Iншими словами, ми живемо у iнформацiйному свiтi, де нiчого боятися, окрiм епiдемiй, створених урядом i ЗМI.
  

***
"Пандемiя" грипу чи епiдемiя "пандемiчного" грипу в Укра§нi.

   "В Укра§нi немає епiдемi§ свинячого грипу. Є звичайна епiдемiя сезоного щорiчного грипу. Але в результатi збочення фактiв в Укра§нi оголошена епiдемiя абсолютно iншо§ хвороби. Всього за один день пiд цим приводом уряд вирiшив витратити декiлька мiльярдiв гривен", - повiдомляло укра§нське видання в кiнцi жовтня 2009 року. 30 жовтня, в iнформацiйних агенцiях з'явилися першi повiдомлення про те, що вiд грипу i ГРВI (гостра респiраторна вiрусна iнфекцiя) в захiдних областях Укра§ни за останнi 11 днiв померли 30 або 34 людини (по рiзних версiях). Всього хворих до 30 жовтня було 40 тисяч чоловiк. Допустимо, це багато. На дворi стояв листопад - вогкiсть, холод. I чомусь не приводиться статистика минулих рокiв. Немає даних для порiвняння. А значить, можна говорити все, що завгодно. Так i вийшло. Того ж дня заговорили про епiдемiю "свинячого" грипу i атипово§ пневмонi§ в Укра§нi.
   Iз слiв мiнiстра охорони здоров'я Укра§ни Василя Князевича (жовтень 2009 року): "На жаль, ми повиннi констатувати, що в Укра§нi фактично почалася епiдемiя калiфорнiйського грипу A/H1N1. Ми розглядаємо можливiсть оголошення карантину не лише в захiдних областях, але i по всiй кра§нi, оскiльки вiрус поширюється надзвичайно швидко". Цiкаво: на основi яких даних Князевич оголосив епiдемiю "свинячого" грипу? Вiн не привiв нiяко§ статистики, окрiм загально§ кiлькостi хворих вiд ГРВI i грипу. "Епiдемiчний порiг" в Укра§нi не тiльки не був подоланий, але й не був офiцiйно оприлюднений. Адже на той час було вiдомо ще i таке: В Укра§нi офiцiйно пiдтверджено два випадки свинячого грипу. 5 червня 2009 року приватна лабораторiя в Лондонi пiдтвердила захворювання грипом А/H1N1 у укра§нця, прибулого з Парижу. Пiсля лiкування пацiєнт вiдправився додому, в Чернiвцi. Окрiм того, у кiнцi вересня у чоловiка, який прибув з Кiровоградсько§ областi в Ки§в i був госпiталiзований з дiагнозом "пневмонiя", пiдтверджена приналежнiсть видiленого штаму вiрусу грипу до типу А/Н1 N1.
   Разом, 40 тисяч застуджених, 30 померлих вiд загальних простудних i вiрусних захворювань плюс ДВА!!! пiдтвердженi випадки А/H1N1. Хiба епiдемiя починається пiсля двох пiдтверджених хворих? 30 жовтня виявилось, що хворих А/H1N1 не два, а цiлих три. Мiнохорониздоров'я пiдтвердив, що лише один випадок смертi з 30-и має дiагноз "свинячий" грип. Окреме питання, яким чином визначенi цi дiагнози. 26.10.2009р голова парламентського Комiтету з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтеєва розповiла, що в Укра§ну у рамках гуманiтарно§ допомоги вiд США завезено 200 тестових комплектiв. Але до них бракує особливих деталей ("праймерiв"), якi потрiбнi безпосередньо для iдентифiкацi§ "свинячого гриппу". Виходить, його цей грип визначили на звичайному мiкроскопi? 30 жовтня прем'єр-мiнiстр Ю.Тимошенко заявила, що в Укра§нi лабораторно пiдтверджено 11 випадкiв захворювання гриппом А/H1N1.
   Знову питання - 11 чоловiк це епiдемiчний порiг для кра§ни з населенням 46 мiльйонiв чоловiк? Пiзнiше в понедiлок стало вiдомо про 22 хворих. Всього за два днi. 2 листопада 2009р з'явилася така новина: "До теперiшнього часу в Укра§нi зафiксовано 67 смертельних результатiв вiд захворювань грипом i ГРВI,- повiдомив перший заступник мiнiстра охорони здоров'я на брифiнгу в понедiлок. Всього зареєстровано 255 тисяч хворих ГРВI i грипом, 15 тисяч з яких знаходяться в стацiонарi, у тому числi 170 чоловiк - у вiддiленнi iнтенсивно§ терапi§. При цьому офiцiйно пiдтверджено 22 випадки захворювання грипом А/H1N1". А через двi години в той ж день Ю. Тимошенко назвала iншу цифру - 14 хворих, при цьому вона пiдкреслила, що число iнфiкованих "свинячим гриппом" за станом на понедiлок не змiнилося.
I 2, i 3, i 11, i 14, i 22 - усi цi числа говорять лише про те, що мiнiстр i його перший заступник придумали епiдемiю "свинячого гриппу". Висмоктали §§ з стерильного медичного пальця. А прем'єр-мiнiстр i президент пiдтримали §х в цьому починаннi.
   Нарештi, пiк маразму. Тодi ж 30 жовтня Ю.Тимошенко заговорила про можливiсть масово§ вакцинацi§. "Рiшення про масову вакцинацiю не прийняте, оскiльки ученi ще радяться i остаточно не визначилися в §§ доцiльностi", - сказала вона. Так, можливо, є епiдемiя. Але не "свинячого гриппу", а звичайного. Чи ГРВI. Що, знову ж таки, цiлком нормально для осенi. В тi днi Мiнохорониздоров'я давав статистику, яку неможливо порiвняти з попереднiми роками, щоб зрозумiти, наскiльки збiльшилася кiлькiсть хворих, який насправдi рiвень смертностi. При цьому, кажучи про пневмонiю, навiть сама прем'єр-мiнiстр визнає, що "динамiка в порiвняннi з попереднiм роком приблизно така ж. Але кiлькiсть смертних випадкiв на 20% нижча".
   "Уряд видiляє 0,5 мiльярдiв гривен для того, щоб закупити усi необхiднi лiкарськi засоби", - сказала Тимошенко, вiдкриваючи ранкове засiдання уряду 30.10. 2009р. Трохи пiзнiше того ж дня, на зустрiчi з керiвниками захiдних областей, вона назвала вже в шiсть разiв бiльшу цифру - 3 мiльярди. "Це в два рази бiльше, нiж необхiдний об'єм лiкiв. На цi 3 мiльярди гривен будуть купленi лiки, маски, медичне устаткування, в областях будуть створенi спецiальнi лабораторi§, будуть створенi спецiальнi урядовi групи, якi працюватимуть в областях", - сказала тодiшнiй прем'єр. Правда, через годину 3 мiльярди виправили на 500 мiльйонiв. Чи звучала цифра 3 мiльярди, вже нiхто не може точно згадати. Оскiльки того ж дня цифру в 500 мiльйонiв гривен розтиражували багато телеканалiв i друкованих ЗМI. При цьому Тимошенко не уточнила, з яких джерел уряд планує видiлити цi кошти. Нагадаємо, що на той час у Кабмiну взагалi не було грошей, i вiн брав у борг пiд 30% рiчних. Теоретично, це означає, що грошi мiг надрукувати Нацбанк. I, звичайно ж, вiн не мiг вiдмовити. Адже справа "врятування" громадян надто серйозна.
   30 жовтня 2009р настав вирiшальний момент. Того дня почали говорити всi - Мiнохоронздоров'я, прем'єр, президент, голова Ради нацiонально безпеки i оборони. Усi кинулися пiаритися на гучнiй iнформацi§. Тут вже i у людей спрацювала глибинна пам'ять. Все, що вони почули за два роки, вилилося в психоз. Тут же виникли черги в аптеках i розмови про необхiднiсть витратити 500 мiльйонiв, 3 мiльярди i 5,5 мiльярдiв.
   Дуже дивний факт - швидкiсть, з якою тодiшнiй уряд i президент вiдреагували на нiбито виниклу епiдемiю. Про "епiдемiю" стало вiдомо 30 жовтня. I того ж дня були прийнятi усi ключовi рiшення. Як тiльки стало вiдомо про хвороби, в.о. мiнiстра фiнансiв Iгор Уманський i прем'єр Ю.Тимошенко сказали, що готовi дати грошi на боротьбу з хворобою. Треба лише знати, скiльки. I ось диво! Вже 30.10.2009р вони вже знали, скiльки треба! Це саме по собi дивно. При нашiй бюрократi§ i безгосподарностi, збiр iнформацi§ вiд лiкарень i аптек зайняв би мiнiмум тиждень. За один день офiцiйну iнформацiю могли зiбрати тiльки в двох випадках: або §§ було заготовлено заздалегiдь, або вона придумана взагалi.
   Вже 2 листопада питання грошей отримало цiкаве продовження. Президент В.Ющенко запропонував дофiнансувати пiдвищення соцiальних стандартiв за рахунок таємничого джерела - "економi§ на обслуговуваннi внутрiшнього боргу".
Того ж дня Тимошенко подала в Раду поправки до бюджету 2009 року. У них вона запропонувала профiнансувати видiлення грошей на боротьбу з "свинячим гриппом" за рахунок того ж джерела - "економi§ на обслуговуваннi внутрiшнього боргу". Тодi мова йшла про видiлення 5,5 мiльярдiв гривен. Уряд планував в 2009 роцi витратити на обслуговування держборгу 10 мiльярдiв гривен. Але фактично витратив близько 4,5 мiльярда. Тому що дав грошей Мiжнародний валютний фонд та й ще на рекапiталiзацiю витрачено значно менше, чим очiкувалося. Звичайно, цих грошей не було в дiйсностi. У будь-якому випадку, §х повинен був "надрукувати" Нацбанк. Тому мали бути дуже вагомi причини, щоб В.Стельмах (голова Нацбанку - автор) не змiг вiдмовити Тимошенко. I виявилось, що для цього iснували усi передумови. Тiльки здається, що до 30 жовтня Укра§на жила без "свинячого гриппу".
   3 листопада 2009 року глава уряду Юлiя Тимошенко заявила, що в Укра§нi в результатi епiдемi§ грипу i гострих респiраторних захворювань померла 71 людина. Вона повiдомила також, що кiлькiсть хворих на грип в кра§нi складає понад 19 тисяч, а загальна кiлькiсть хворих на грип та ГРВI - 255 тисяч 516 людей. При цьому варто звернути увагу на загальновiдому статистику. Щороку в свiтi вiд рiзних мутацiй грипу помирають пiвмiльйона чоловiк. Це приблизно 1 400 тисяч чоловiк в день.Та ж ситуацiя по пневмонi§. Вiд простого запалення легенiв у всьому свiтi щороку помирають тiльки 2 мiльйони дiтей. Напевно, ще стiльки ж дорослих, тому що застуджуються усi i в будь-якому вiцi. З цiє§ точки зору, 70 померлих в Укра§нi, при тому, що кожна з цих смертей, вибачте, - горе для близьких, невелика цифра. Адже згiдно з даними регiональних бюро Всесвiтньо§ органiзацi§ охорони здоров'я, загальна кiлькiсть лабораторно пiдтверджених випадкiв захворювання людей, викликаних вiрусом А/H1N1, у свiтi складає 407 тисяч 677, у тому числi 4 тисяч 877 - смертельних випадкiв. Хiба це був привiд говорити про смертельну загрозу для Укра§ни?
   На початку листопада 2009 року Мiнiстерство надзвичайних сил оголосило, що з метою забезпечення виконання завдань щодо попередження i подолання поширення епiдемi§ проведенi розрахунки та визначенi сили для надання допомоги у забезпеченнi сталого функцiонування органiв влади, важливих об'єктiв економiки, систем життєзабезпечення тощо. Як запевняло мiнiстерство, що його територiальними органами органiзовано чергування оперативних групп i ситуацiя перебуває пiд постiйним контролем МНС.
   6 листопада 2009 року кiлькiсть людей, померлих вiд епiдемi§ грипу та гострих респiраторних захворювань в Укра§нi, зросла до 109 осiб. Такi данi офiцiйно оприлюднило Мiнiстерство охорони здоров'я. За iнформацiєю МОЗ, захворiли на грип i ГРВI вже понад 762 тисячi укра§нцiв, iз них 33 979 осiб госпiталiзованi. Перевищено епiдемiчний порiг у Львiвськiй, Тернопiльськiй, Хмельницькiй, Iвано-Франкiвськiй, Чернiвецькiй, Закарпатськiй, Рiвненськiй, Волинськiй та Вiнницькiй областях. В цих регiонах захворiли 415 тисяч 196 осiб, iз них госпiталiзованi - 20 тисяч 947, померли - 103 людини. Зокрема, у Вiнницькiй областi вiд грипу та ГРВI померли двоє людей; у Львiвськiй областi - 45; у Тернопiльськiй - 17; в Iвано-Франкiвськiй - 15; у Чернiвецькiй - 10; у Волинськiй - 4; у Хмельницькiй - 4; у Рiвненськiй - 4; у Закарпатськiй - 2.
   9 листопада 2009 року на зустрiчi iз Президентом держави. керiвник мiсi§ ВООЗ в Укра§нi Юкка Пуккiла спрогнозував нову бiльш потужну i значно тривалiшу хвилю епiдемi§ грипу А/H1N1 для Укра§ни. За словами Юкки Пуккiли, нинiшня епiдемiя в Укра§нi вже пройшла свiй пiк, впродовж не§ в державi проявилася проблема з лабораторним виявленням свинячого грипу. Вiн вiдзначив важливiсть досвiду Укра§ни в реагуваннi на "свинячий" грип для iнших держав. Тодi ж  Вiктор Ющенко, Президент Укра§ни заявив:"Загальна динамiка в Укра§нi є досить позитивною (...) Укра§на має винести уроки з епiдемi§ гриппу".  
   "Епiдемiя грипу у всеукра§нському масштабi очiкується до середини грудня. Вона може захопити Новий рiк i закiнчитися в сiчнi, - про це повiдомила завiдуюча вiддiлом респiраторних i вiрусних iнфекцiй НДI епiдемiологi§ та iнфекцiйних хвороб Алла Мироненко. А офiцiйний представник ВООЗ Грегорi Гертль в ефiрi Першого каналу. "Якщо говорити про торiшнiй штам - AH1N1 - то вiн цього року, ймовiрно, не спричинить масових захворювань. Втiм, ми очiкуємо традицiйного сезонного грипу, i iнфекцi§ спричинить або той самий AH1N1, або ж вiрус Н3N2", - сказав вiн. Коментуючи обвинувачення комiсi§ з охорони здоров'я ПАРЄ в необґрунтованому роздуваннi панiки навколо грипу, Гертль вiдповiв, що торiк пандемiя "свинячого" грипу була. "Безумовно, пандемiя була. Торiшнiй вiрус - це був вiрус, який виявили вперше, i далеко не всi, якщо взагалi хто-небудь, мали iмунiтет проти нього. Поширився вiн буквально за кiлька тижнiв по всьому свiту. Тому вiн мав всi ознаки пандемiчного вiрусу", - розповiв представник ВООЗ. Також вiн прокоментував обвинувачення "Британського медичного журналу" ВООЗ у корупцi§ й фiнансових зв'язках з фармацевтичними компанiями. "З жодною органiзацiєю не було нiяко§ змови. А тi, хто вважають, що така змова була, просто погано iнформованi", - заявив вiн. На завершення представник ВООЗ пiдкреслив, що найкращим способом запобiгти захворюванню грипом є вакцинацiя, особливо це стосується груп ризику.
   Проаналiзувавши новини в iнтернетi, можна було чекати, що лiки купуватимуться у британсько§ фiрми "GlaxoSmithKline PLC". Але в реальностi, виявилось, що виграла iнша фармацевтична компанiя. 30 жовтня секретар РНБО Р.Богатирьова (до речi медик за фахом) заявила, що Укра§на звернеться за гуманiтарною допомогою до кра§н, у яких є препарати, чутливi до вiрусу A/H1N1. Серед усього iншого, до складу гуманiтарно§ допомоги повинен був входити препарат "Тамiфлю". Цей препарат рекомендує ВООЗ для боротьби з "свинячим гриппом". За словами заступника мiнiстра охорони здоров'я, за рекомендацiєю ВООЗ, "якщо в регiонi зареєстрований хоч би один випадок захворювання грипом A/H1N1, то спосiб лiкування має стати єдиним для усiх хворих ОРЗ".
   "Тамiфлю" - препарат швейцарсько§ компанi§ "F. Hoffmann - La Roche LTD". I саме цiй компанi§ найближчим часом потекли сотнi мiльйонiв з Укра§ни. "Тамiфлю", а не iншi лiки вiд звичайного грипу, вже намагались виписувати усiм вагiтним жiнкам, якi живуть на заходi Укра§ни i мали дурiсть звернутися по допомогу до лiкарiв пiсля дрiбного чиху.
Виникає питання: чому в Укра§нi, де немає епiдемi§ "свинячого гриппу", вагiтних напихають саме цим препаратом? Вище ми подавали думку, що вакцина є причиною хвороби, а, iнодi, смертi. Виробники самi вказали небезпечнi побiчнi ефекти при вживаннi препарату "Тамифлю" - нудота, блювота, дiарея, головнi болi, млявiсть, кашель. Виходить, що вживання цього препарату призначають за принципом: поломiть собi руку аби не болiв зуб.
   Докази ефективностi препарату "Тамiфлю" виробництва швейцарсько§ фармацевтично§ компанi§ "F. Hoffmann - La Roche LTD" (далi "Roche") як засобу для профiлактики запалення легенiв при грипi вiдсутнi! Такого висновку дiйшла авторитетна мiжнародна незалежна група учених Cochrane Collaboration. Наявнi у розпорядженнi фахiвцiв вiдомостi про "Тамiфлю" (або озельтамiвiр) мiзернi: вiдомо лише, що його використовують виключно при перших симптомах грипу. Але навiть в цих випадках дiєвiсть препарату сумнiвна, стверджують експерти, що систематично займаються аналiзом ефективностi медикаментiв. "Даних, що пiдтверджують здатнiсть цього протигрипозного засобу запобiгти таким важким ускладненням, як запалення легенiв, немає", - пояснює британський епiдемiолог Том Джефферсон, який провiв в Римi дослiдження для Cochrane Collaboration. Вiдомо, що хворi грипом пацiєнти помирають, як правило, не вiд його вiрусiв, а вiд небезпечних легких патогенних бактерiй, викликаючи запалення легень. А цi бактерi§, потрапляють в органiзм саме завдяки вiрусам грипу.
   В центрi уваги громадськостi "Тамiфлю" опинився в 2006 роцi, коли у свiтi наростав страх перед перетворенням збудника пташиного грипу на вiрус, який може виявитися смертельним також для людини i поширитися по усiй планетi. Приборкати пандемiю повиннi були "Тамiфлю" i "Реленза" - єдинi розробленi специфiчнi медикаменти проти грипу. Популярностi "Тамiфлю" сприяла передусiм наукова робота, написана в 2003 роцi пiд керiвництвом Лорана Кайзера, керiвника Центрально§ вiрусологiчно§ лабораторi§ в Унiверситетськiй клiнiцi Женеви. У рамках цiє§ роботи група Кайзера проаналiзувала результати 10 дослiджень ефективностi препарату, проведених безпосередньо його виробником тамiфлю - компанiєю Roche. Кайзер, зокрема, дiйшов висновку, що у пацiєнтiв, вживаючих "Тамiфлю" на початку захворювання, важкi ускладнення грипу спостерiгаються значно рiдше. Пiсля цього фармацевти i менеджери системи охорони здоров'ящо почали просувати на широкий ринок "Тамiфлю", завжди посилалися на висновки Кайзера. Коли пiд час епiдемi§ пташиного грипу, багато кра§н, в т.ч. i Укра§на, закуповували протигрипознi засоби, ця робота служила рекомендацiєю для купiвлi препарату "Тамiфлю".
   Том Джефферсон i його колеги, уперше проводячи оцiнку дослiджень рiзних протигрипозних медикаментiв в 2006 роцi, повiрили висновкам Лорана Кайзера. У 2009 роцi вони отримали вiд британського Нацiонального iнституту дослiджень в областi охорони здоров'я замовлення на проведення ново§ перевiрки ефективностi таких препаратiв. В цей же час §м прийшло повiдомлення з Японi§. "Педiатр з Осаки Кейдзi Хаяшi заявив, що ми повiрили сумнiвним даним", - говорить Джефферсон. "Автори цього оглядового матерiалу, окрiм Лорана Кайзера, - четверо службовцiв компанi§ Roche i оплачуваний нею консультант. Лише 2 з 10 дослiджень були опублiкованi в наукових журналах. Чому? Тому що згiдно з iншими 8 роботами ефективнiсть "Тамiфлю" не перевищує ефективностi плацебо",- писав Хаяши. Фахiвцi Cochrane Collaboration вiднеслися до цiє§ iнформацi§ серйозно i вирiшили дiзнатися про "Тамiфлю" бiльше, нiж можна знайти в матерiалах, представлених його виробником. Для цього вченим були потрiбнi об'єктивнi, не iнтерпретованi результати дослiджень. Вони звернулися до Лорана Кайзера, але вiн переадресував §х безпосередньо до Roche. Проте компанiя погодилася надати експертам Cochrane Collaboration можливiсть ознайомиться зi сво§ми протоколами виключно в обмiн на... §х гарантiю зберiгати мовчання. Цi умови були для Тома Джефферсона неприйнятними, i в груднi 2009 року вiн i його колеги опублiкували матерiал в British Medical Journal про вiдсутнiсть об'єктивних даних. Одночасно вченi провели нову експертну оцiнку ефективностi "Тамiфлю", для чого розглянули виключно повнiстю опублiкованi дослiдження. Їх висновок спiвпав з iнформацiєю Кейдзi Хаяшi: "Тамiфлю" запобiгає ускладненням грипу з боку дихальних шляхiв не краще, нiж плацебо.
   Компанiя Roche вiдреагувала на цю публiкацiю несподiвано швидко, повiдомляє Tages - Anzeiger. "Детальнi звiти про дослiдження незабаром будуть представленi на одному iз захищених паролем сайтiв для наукових дослiджень", - пообiцяв Джеймс Смiт, медичний куратор виробництва "Тамiфлю" компанi§ Roche, в письмовiй вiдповiдi на статтю в British Medical Journal. "Ми чекаємо вiдповiдi досi", - говорить професор медицини Крiс Дель Мари з Квинсленда (Австралiя), спiвавтор дослiдження Джефферсона (вересень 2010). Незабаром пiсля обiцянки вiн дiйсно отримав пароль для доступу на сайт Roche : "Але там була викладена лише чверть даних з 10 дослiджень Кайзера". Ученi припускають, що вiд них приховують iнформацiю.
   Колегiя Рахунково§ палати Верховно§ Ради у вiдповiдностi до рiшення парламенту розглянула питання використання бюджетних коштiв пiд час так звано§ епiдемi§ "свинячого" грипу. Не будемо вибiрково подавати цитати, а запропонуємо текст звiту, ухваленого 29.04.2010 року на засiданнi цiє§ колегi§ в цiлому:
   "Восени 2009 року наша кра§на пережила тривожнi днi епiдемi§ нового пандемiчного грипу, який викликав штам вiрусу A/H1N1/Калiфорнiя/04/09. Для недопущення розповсюдження i подолання поширення цього вiрусу територiєю Укра§ни Мiнiстерству охорони здоров'я було позапланово додатково передбачено з держбюджету 1,1 млрд. гривень. Колегiя Рахунково§ палати розглянула результати аудиту використання цих коштiв i дiйшла висновку, що МОЗ як головний орган реалiзацi§ державно§ полiтики у сферi охорони здоров'я не забезпечило анi належно§ пiдготовки галузi до ситуацi§ з пандемiчним грипом, анi обгрунтованого спрямування коштiв на органiзацiю боротьби з епiдемiєю. Мiнiстерство своєчасно не сформувало стратегi§ забезпечення кра§ни антивiрусними препаратами, не визначило обсягiв §х необхiдного запасу та критерi§в застосування у перiод пандемi§. Так само МОЗ не зумiло дати вчасну i точну оцiнку готовностi лiкувальних закладiв та державно§ санiтарно-епiдемiчно§ служби до поширення пандемiчного вiрусу грипу. Все це унеможливило правильне визначення обсягу необхiдних коштiв державного бюджету та предмету витрат на заходи з боротьби з грипом, у результатi чого суспiльство наразилося на серйознi соцiально-психологiчнi проблеми.
   Починаючи з квiтня 2009 року, коли ВООЗ попередила свiт про загрозу пандемi§ грипу, МОЗ затверджувало плани заходiв (§х виявилося аж чотири, однак жоден так i не виконано повнiстю), створювало робочi групи та комiсi§, складало перелiки необхiдних до закупiвлi медикаментiв та обладнання, вносячи до них численнi змiни аж до спаду епiдемiчно§ напруги.
   Проте спалах захворювань на грип i тяжкi ускладнення застали кра§ну зненацька. Управлiнський хаос призвiв до того, що переважна бiльшiсть закуплених лiкiв надiйшла до медичних закладiв вже пiд час нормалiзовано§ епiдемiчно§ ситуацi§. Закупiвля обладнання для лабораторiй та лiкарень була "органiзована" мiнiстерством так, що доставка апаратури до медзакладiв тривала аж до березня 2010 року, а деяке устаткування й досi перебуває на митницi. До того ж можливостi подальшого його використання у практичнiй медицинi були "на перспективу", а не для вирiшення протиепiдемiчних завдань. Аудитом встановлено, що невикористаними залишилися понад 90 вiдсоткiв закуплених препаратiв та виробiв медичного призначення. Вiрус пандемiчного грипу порядкував в Укра§нi сам собою, а кошти витрачалися абсолютно окремо вiд епiдемi§.
   Перевiркою встановлено, що чимало угод про постачання лiкiв укладено на тривалий час. З порушенням дiючих норм у перiод епiдемiчного загострення тодiшнiй уряд запровадив лояльнi умови поставки в Укра§ну вантажiв гуманiтарно§ допомоги. Це призвело до завезення на нашу територiю лiкiв на 17 млн. грн., якi не зареєстрованi в Укра§нi, та майже на 22 млн. грн. - з критичним термiном придатностi, якi не використано, а тому на §хню утилiзацiю ще доведеться витрачати державнi кошти. МОЗ дiяло, з одного боку, без чiткого пiдходу до органiзацi§ роботи iз запобiгання i лiкування грипу, з iншого - виходячи з важкого сценарiю пандемi§, хоча ВООЗ ще у червнi 2009 року iнформувала, що рiзкого зростання числа важких та летальних iнфекцiй не очiкується. I справдi, в Укра§нi щороку реєструвалося 7-8 млн. випадкiв захворювань на грип i ГРВI. У 2009 таких випадкiв було зареєстровано 9 млн., проте рiст показника пов'язують з активним поширенням iнформацi§ про загрозу пандемi§ i збiльшенням кiлькостi звернень хворих до лiкувальних закладiв.
   Загалом, з видiлених на подолання епiдемi§ 1,6 млрд. грн. було освоєно 738 млн. грн., з яких майже половина використана з порушеннями чинного законодавства i неефективно. МОЗ фактично зробило усе, щоб мiльярд, який у непростий фiнансовий для кра§ни час було винайдено у бюджетi, у тому числi в резервному фондi, розминувся з епiдемiєю пандемiчного гриппу". (!!!)
   Ще у кiнцi 90-х по пiвденнiй Укра§нi прокотилася епiдемiя холери. 2 роки пiдряд лiкарi знаходили трупи бомжiв, оголошували про знайдену у них холеру i "вибивали" пiд боротьбу з хворобою фiнансування. Майже щомiсячно лiкарi оголошували про перемогу над епiдемiєю, i будь-яка iнформацiя про холеру зникала. Самi медпрацiвники подейкували, що таким чином чиновники обласних управлiнь охорони здоров'я заробляли грошi в умовах, коли медицина хронiчно недофiнансувалася. Пiзнiше в 2008-2009рр ця схема була використана в масштабах усiє§ кра§ни.
   З 2007 року в Укра§нi i свiтi постiйно ведеться iнформацiйна кампанiя, яка повинна була привчити населення до двох думок. Перша - що ця хвороба iснує. Друга - що вона дуже небезпечна. Кампанiя працювала за принципом закону епiдемi§. Потiк iнформацi§ накопичувався, але декiлька новин в день на одну i ту ж тему не можна було проаналiзувати. Тому новини працювали на створення такого собi iнформацiйного тривожного фону.
   Основнi висновки "пандемi§ свинячого грипу" в Укра§нi. Епiдемiя "свинячого гриппу" придумана. Пiд не§ уряд намагався витратити мiльярди гривень.
Тому прем'єр, президент, глава СНБО i, природно, Мiнохорониздоров'я всiляко стимулювали тему епiдемi§. Їх пiдтримувало багато людей - вiд мiжнародних чиновникiв i бiзнесменiв до простих людей, що пiддалися масовому психозу. Висновок головний: усе вище описане не означає, що хвороби не було. Була, але вона iнша - щорiчний звичайний грип. Тому щорiчно потрiбно захищатись вiд iнфекцi§. I не тiльки грипу, але i iнших iнфекцiйних хвороб. Для цього потрiбно вести здоровий образ життя, не допускати ослаблення iмунiтету, дотримуватись особисто§ гiгiєни i елементарних засобiв захисту. Купуючи маску або препарат "Тамiфлю" пам'ятайте, що в цей момент на вас заробляють мiльярди.
  

***

   Пiсля провалiв "епiдемiологiчних" шахрайств у всьому свiтi заговорили про закiвленнiсть керiвництва ВООЗ в отриманнi фармацевтичними компанiями мiльярдних прибуткiв. Шокуюча iнформацiя про глобальнi афери i нефективнiсть нишнiх медичних препаратiв в боротьбi з звичайними хворобами навело прогресивне людство згадати народну медицину. Саме традицi§, методи медицини народiв свiту виявились готовi протистояти всяким епiдемiям, хворобам сьогодення, пов'язаних з швидким, енергозатратним, галасливим життям мiст, неякiсним харчуванням тощо. Проблема хворого поступово стала проблемою тiльки хворого i вiн почав самостiйно вивчати народнi методи оздоровлення. Такi дi§ прогресивно§ людини є прикладом для iнших. Самооздоровлення травами, настоями при наглядi вiдповiдних спецiалiстiв набуває популярностi на всiх континентах. Люди використовують, як i в давнi часи, мiсцевi рослини, бо в окремо взятому регiонi людина пристосована до своє§ поруч iснуючо§ природи. Поширення популярностi використання гомеопатних препаратiв, вироблених мiсцевими виробниками з мiсцевих трав, зменшує прибутки свiтових фармацевтичних лiдерiв. А це не в §х планах. Тому ВООЗ поступово звертає свою увагу на народну медицину, як джерело ефективних способiв лiкування i профiлактики. Однозначно стверджувати, що саме така мета у ВООЗ, не стану. Не буду наводити народнi методи рецепти, якi iснують в свiтi, дам можливiсть читачу оцiнити дi§ ВООЗ по вiдношенню до народно§ медицини.
   7 грудня 2010 року в Токiо (Японiя) - ВООЗ, уперше за весь час свого iснування, на своєму засiданнi прийняла рiшення розробити класифiкацiю в областi народно§ медицини, яка стане основою для об'єктивно§ оцiнки §§ переваг. На думку спецiалiстiв ВООЗ, проект iз створення Мiжнародно§ класифiкацi§ в областi народно§ медицини сприятиме формуванню бази фактичних даних в областi народно§ медицини - створенню термiнологiй i класифiкацiй для дiагностики i заходiв втручання.
   "Ми визнаємо той факт, що використання народно§ медицини широко поширене. Для багатьох людей, особливо в Захiднiй частинi Тихого океану, Пiвденно-схiдно§ Азi§, Африцi i Латинськiй Америцi, народна медицина є основним джерелом медично§ допомоги, - заявила доктор Марi-Поль Кiнi, помiчник Генерального директора ВООЗ по iнновацiях, iнформацi§, фактичних даних i наукових дослiдженнях. - В iнших частинах свiту, особливо в Європi i Пiвнiчнiй Америцi, зростають масштаби використання лiкiв з рослинно§ сировини, акупунктури i iнших практичних методик народно§ медицини. Але при цьому вiдсутнi глобальнi методики по класифiкацi§ i термiнологi§ в областi народно§ медицини". А чи важливо кияну чи японцю, як назвуть глобалiсти, §х рiдну трав'яну настiйку чи мазь ? Наприклад, що є спiльного мiж японською софорою i укра§нською акацiєю? Це дуже схожi рослини за будовою i лiкувальними властивостями. Бiльше читач може дiзнатись в Iнтернетi. Важливо для ВООЗ знати народнi рецепти, якi потiм можна модифiкувати в препарати контролю за масами.
   Мiжнародну класифiкацiю в областi народно§ медицини планують зробити iнтерактивною на базi Iнтернет-ресурсiв, яка дозволить користувачам з усiх кра§н документувати термiни i поняття, використовуванi в народнiй медицинi. Вiдкритим питанням залишається достовiрнiсть наведених рецептiв та безкоштовно§ доступностi до цiє§ бази даних. "Деякi кра§ни створили нацiональнi стандарти для класифiкацi§ в областi народно§ медицини, але мiжнародно§ платформи, яка дозволила б погоджувати данi для клiнiчного, епiдемiологiчного i статистичного використання, немає. Така iнформацiя потрiбна для того, щоб лiкарi, науковi дослiдники i особи, що формують полiтику (видiлено автором), могли проводити усебiчний монiторинг за безпекою, ефективнiстю, використанням, витратами i тенденцiями в областi охорони здоров'я," - вiдмiтила доктор Кiнi. Класифiкацiя буде спочатку сфокусована на практичних методиках народно§ медицини Китаю, Японi§ i Республiки Корея, якi пройшли багато змiн i поширилися по всьому свiту. Потрiбно трохи почекати i звичайна укра§нська горiлчана настiйка з каштанiв для лiкування артерiального тиску i сердцево-судиних хвороб буде запатентована якоюсь швейцарською фармацевтичною компанiєю. Потiм простi громадяни будуть збагачувати цю компанiю, купуючи §§ медичний препарат пiд назвою, наприклад, "Каштанiлок".

***

   Всесвiтня Органiзацiя Охорони здоров'я в 2004 р. ухвалила резолюцiю, в якiй проголосила радикальне збiльшення безпеки лiкування сво§м прiоритетним завданням. У цiй резолюцi§ особливий акцент зроблений на правах хворого знати усе про своє захворювання, методах його лiкування i на необхiдностi отримання iнформовано§ згоди хворого на лiкування. У зв'язку з цим, необхiдно враховувати, що iнформована згода припускає явне роз'яснення пацiєнтовi вiдмiнностей мiж "аналогами" лiкарських засобiв. Проте тiльки 60% лiкарiв обiзнанi з резолюцiєю ВООЗ. Проблема аналогiчних (далi генеричних) препаратiв надзвичайно актуальна для кра§н колишнього союзу. По-перше, тому що саме в цих кра§нах - найбiльша частка генерикiв на фармацевтичному ринку свiту. Деякi оригiнальнi лiкарськi засоби мають величезну кiлькiсть генерикiв. Так, у вольтарену - 120 генеричних "копiй", що вже суперечить мiжнароднiй практицi. Прийнятна захiдна практика на фармацевтичному ринку - це присутнiсть 4-5 генерикiв, якiсть яких досконально перевiрена при реєстрацi§ препаратiв. По-друге, тому що генерики, виробленi в Укра§нi, у бiльшостi сво§й, -- невисоко§ якостi. Так, в сусiднiй Росi§ на високому урядовому рiвнi визнають, що разом з лiсовою i рибною галузями, фармацевтична є самими кримiналiзованими в економiцi кра§ни. Адже в фармгалузi i контрафакту повно, а , якщо це не контрафакт, то якiсть все одно низька.
   Так чим же генеричний препарат вiдрiзняється вiд оригiнального? Оригiнальний лiкарський препарат - це уперше синтезований, який пройшов повний цикл доклiнiчних i клiнiчних дослiджень лiкарських засобiв, захищений патентом на термiн до 20 рокiв. Тiльки пiсля закiнчення термiну дi§ патенту можливе вiдтворення лiкарських засобiв будь-якою фармацевтичною компанiєю: створюється генерик. Таким чином, генерик повинен з'являтися значно пiзнiше за оригiнальний препарат. Проте вже на цьому етапi мають мiсце порушення. Наприклад, патент на оригiнальний азитромiцин з'явився в Росi§ тiльки в 2007 р. (!!), а в РФ вже зареєстровано не менше 14 генерикiв.
   Термiн "генерик" виник в 70-i роки XX столiття, коли вважалося, що препарати-аналоги потрiбно називати родовим (генеричним) iм'ям, на вiдмiну вiд оригiнального лiкарського засобу, яке продавалося пiд спецiальним торговим найменуванням. Сенс цього правила полягав в тому, що воно полегшувало розпiзнавання оригiнальних лiкiв серед препаратiв-аналогiв. Нинi генерики часто мають власнi назви, що не дозволяє розрiзнити генерики i оригiнал. Наприклад, оригiнальний препарат диклофенаку називається вольтарен (новартис), а генерики, якi теоретично повиннi називатися родовим (генеричним) iм'ям диклофенак, мають найрiзноманiтнiшi найменування.
   Як правило, основними ознаками генерика мають бути:
   - вiдсутнiсть патентного захисту;
   - порiвняно низька цiна;
   - призначення i продаж пiд непатентованим найменуванням;
   - майже повна вiдповiднiсть оригiнальному продукту по складу (допомiжнi речовини можуть бути iншими);
   - вiдповiднiсть фармакологiйним вимогам;
   - виробництво в умовах GMP (належна виробнича практика i чистота умов виробництва).
   А в дiйсностi цi вимоги виконуються вiдсоткiв на 10-15.
   Згiдно з мiжнародним стандартом генерик - це лiкарський продукт з доведеною фармацевтичною, бiологiчною i терапевтичною еквiвалентностью з оригiналом. Проведення експертизи матерiалiв щодо додаткових випробувань лiкарських засобiв покладено на державне пiдприємство "Державний фармакологiчний центр" МОЗ Укра§ни. Фармацевтична еквiвалентнiсть припускає змiст одних i тих же активних субстанцiй в однаковiй кiлькостi i в однаковiй лiкарськiй формi, вiдповiднiсть вимогам одних i тих же або схожих стандартiв. Фармацевтично альтернативними є лiки, що мiстять однаковий терапевтичний компонент, представлений у виглядi рiзних солей, ефiрiв або комплексiв, або в рiзних дозах. Бiоеквiвалентнi лiкарськi препарати - це фармацевтично еквiвалентнi або фармацевтично альтернативнi препарати, що мають порiвнянну бiодоступнiсть, вивчену в схожих експериментальних умовах. Пiд бiодоступнiстю розумiється швидкiсть i доля всмоктування активного iнгредiєнта або активного компонента лiкiв, якi починають дiяти в мiсцi застосування. По сутi, бiоеквiвалентнiсть - це еквiвалентнiсть швидкостi i мiри всмоктування оригiнала i генерика в однакових дозах по концентрацi§ в рiдинах i тканинах органiзму. Тест проводиться за участю 20 здорових добровольцiв, якi одноразово приймають одну дозу дослiджує мого генерика (для пролонгованого препарату - 5 дiб прийому). Потiм пiсля декiлькох перiодiв напiввиведення приймають аналогiчну дозу оригiнального препарату. Природно, бiоеквiвалентнiсть - це не гарантiя, а припущення терапевтично§ еквiвалентностi i безпеки препарату. Якщо генерик дозволений до застосування в iнших кра§нах, вiн реєструється за спрощеною схемою (без визначення бiоеквiвалентностi). Тiльки генерики нових виробникiв дослiджуються на бiоеквiвалентнiсть.
   Доля медичних препаратiв iноземного походження, якi проходять дослiдження на бiоеквiвалентнiсть при реєстрацi§ складає в середньому 2-5%. Тому що прийнято довiряти експертизам на бiоеквiвалентiсть, проведених в iнших кра§нах. Таким чином, при реєстрацi§ iноземних генерикiв беруться до уваги експертизи, якi надаються фармацевтичними компанiями. Така "довiрливiсть" дорого обходиться пацiєнтам. На думку директора Державного фармакологiчного центру МЗ Укра§ни В. Т. Чумака "жоден з 150 наявних на ринку Укра§ни препаратiв диклофенаку за сво§ми фармакокiнетичними властивостями не вiдповiдає вольтарену."
   Терапевтично еквiвалентними лiкарськi препарати можуть вважатися тiльки у тому випадку, якщо вони фармацевтично еквiвалентнi i можна чекати, що вони матимуть однаковий клiнiчний ефект i однаковий профiль безпеки при введеннi пацiєнтам вiдповiдно до вказiвок в iнструкцi§ препарату. Генерик терапевтично еквiвалентний iншому препарату, якщо вiн мiстить ту ж активну субстанцiю, i за результатами клiнiчних дослiджень має таку ж ефективнiсть i безпеку, як i оригiнальний препарат, чия ефективнiсть i безпека встановленi ранiше. Вiдсутнiсть дослiджень на терапевтичну еквiвалентнiсть при реєстрацi§ генерикiв має численнi негативнi наслiдки. Так, в добре вiдомому дослiдженнi протиепiлептичних препаратiв було показано, що перехiд з оригiнального лiкарського засобу Тегретолу на генерик приводив в 70% випадкiв до негативних наслiдкiв, а в 30% випадкiв до значного пiдвищення частоти нападiв (!).
   Цiкавими є чинники формування вартостi оригiнальних лiкарських засобiв i генерикiв. 80% вартостi оригiнального лiкарського засобу складає вартiсть дослiджень ефективностi i безпеки препарату, а 20% вартостi - це вартiсть синтезу лiкарсько§ речовини. Процес створення оригiнальних лiкiв дуже тривалий i дорогий. Спочатку створюється молекула, потiм вона оцiнюється в дослiдженнях на клiтинах i тканинах, потiм на тваринах. Пiсля цього проводиться три етапи §§ клiнiчних дослiджень на здорових добровольцях i пацiєнтах. Пiсля завершення цих клiнiчних дослiджень лiкарський засiб проходить реєстрацiю. Дослiдження оригiнального засобу триває i пiсля реєстрацi§. Проводяться з дотриманням правил GCP так званi постреєстрацiйнi дослiдження. Вiдомо, що тiльки 1 з 5 000 молекул доходить до ринку у виглядi лiкарських засобiв. Цей шлях триває 12-15 рокiв i "коштує" вiд 800 млн. до 1 млрд. доларiв. Прибутковими є тiльки один-два зi знову створених лiкарських засобiв. Таким чином, перевагами оригiнальних лiкарських засобiв є доведена ефективнiсть, безпека, iнновацiйнiсть, вiдтворюванiсть ефекту, суворий контроль якостi.
   Процес створення генерика вiдбувається абсолютно iнакше. Вiдсутнi три етапи клiнiчних дослiджень, перед реєстрацiєю проводиться тiльки дослiдження бiоеквiвалентностi. 50% собiвартостi складає вартiсть активно§ субстанцi§. Для того, щоб знизити вартiсть, фармацевтичнi компанi§ змiнюють методи синтезу або шукають можливiсть придбання бiльш дешевих субстанцiй. Придбання активно§ субстанцi§ у компанiй, якi спецiалiзуються на §§ виробництвi, є загальноприйнятною практикою. Частенько активна субстанцiя отримується в кра§нах, малодоступних для контролю: Китай, Iндiя, В'єтнам. Постачання субстанцiй вiдбуваються через велику кiлькiсть посередникiв, iнформацiя про мiсце виробництва субстанцiй, як правило, не публiкується i готовий продукт рекламується, як виготовлений у високорозвиненiй кра§нi. Якiсть наповнювачiв теж має велике значення: будь-яка змiна у складi допомiжних речовин або оболонки можуть iстотно змiнити якiсть препарату, його бiодоступнiсть, привести до токсичних або алергiчних явищ. У тому, що генерики вiдрiзняються вiд оригiналу складом допомiжних речовин, можна легко переконатися, вивчивши данi фармацевтичних довiдникiв. Таким чином, джерелами низько§ вартостi генеричних лiкарських засобiв є вiдсутнiсть клiнiчних дослiджень, вiдсутнiсть порiвняльних дослiджень з оригiналом, вiдсутнiсть вивчення профiлю безпеки.
   Чи можуть генерики низько§ якостi вплинути на здоров'я нацi§? Так, можуть. Наприклад, застосування генеричних антибiотикiв призводить до хронiзацi§ захворювань, стiйкостi бактерiй, вiрусiв i грибiв до антимiкробних препаратiв, росту iнвалiдностi i смертностi. Недотримання мiжнародних вимог до генерикiв приводить до величезних втрат громадян вiд "вигiдно§" цiни внаслiдок перевитрат на повторнi госпiталiзацi§, великi дози лiкiв i лiкування побiчних ефектiв.
   Як вирiшується проблема генеричних препаратiв у розвинених кра§нах? Передусiм це суворий контроль якостi на кожному етапi шляху вiд виробника до пацiєнта . Крiм того, в розвинених кра§нах має мiсце негативне вiдношення до бiоеквiвалентностi, як до єдиного способу оцiнки рiвнозначностi лiкiв. Для того, щоб вважати генерик якiсним, потрiбне проведення клiнiчних дослiджень на терапевтичну еквiвалентнiсть. Дуже важливе те, щоб лiкар мав повноцiнну iнформацiю не тiльки про те, який лiкарський засiб є оригiнальним препаратом, а також про якiсть генеричних препаратiв. У США генерики роздiленi на групи "А" i "В". Код "А" надається генерикам, що пройшли клiнiчнi дослiдження на терапевтичну еквiвалентнiсть i мають вiдмiнностi бiоеквiвалентностi вiд оригiнального лiкарського засобу не бiльше 3-4%. Генерики з кодом "А" можуть бути замiною оригiнальному препарату за фiнан­совими мiркуваннями. Код "В" надається генерикам, що не пройшли клiнiчнi випробування на терапевтичну еквiвалентнiсть. Генерик з кодом "В" не може бути автоматичною замiною оригiнальному препарату або iншому генерику з кодом "А". Вiдомостi про статус лiкарських засобiв - загальнодоступнi i мiстяться в довiднику "Orange Book". У аптецi розвинено§ кра§ни провiзор зобовязаний вiдпустити хворому препарат тiльки з тiєю торговельною назвою, яку призначив лiкар, без пропозицi§ замiнити його iншим препаратом.
   Як розв'язати проблему генерикiв у нашiй державi? Звичайно, найбiльш кардинальним рiшенням є приведення законодавства у вiдповiднiсть до законодавства цивiлiзованих кра§н. Поки цього не сталося, можливо оцiнювати якiсть генерикiв за деякими дуже iстотними критерiями. По-перше, на думку експертiв, якiсть генерика цiлком задовiльна, якщо лiкарський засiб зареєстрований в кра§нах з розвиненою контрольно-дозвiльною системою, до яких вiдносяться члени PIC - PI C/S - "Конвенцi§ i схеми спiвпрацi по фармацевтичних iнспекцiях" (старi члени Євросоюзу, США, Японiя, Канада, Австралiя, Австрiя, Швейцарiя, Норвегiя, Угорщина, Чехiя, Словаччина, Сiнгапур). Важливе саме мiсце реєстрацi§, а не виробництва лiкiв. По-друге, генерик має гiдну якiсть, якщо компанiя-виробник довела терапевтичну еквiвалентнiсть генерика оригiнальному препарату в постреєстрацiйних доведених i контрольованих дослiдженнях. По-третє, має бути упевненiсть, що при виробництвi генерика дотримуються правила GMP.
   Якщо лiкар хоче якiсно лiкувати, а пацiєнт отримувати належну медичну допомогу, то швидше за все має призначатись оригiнальний препарат за наявностi тако§ можливостi або має бути вибраний якiсний генерик при неможливостi призначення оригiнального препарату з фiнансових мiркувань. Чи може практикучий лiкар займатися оцiнкою якостi генерикiв? Звичайно не може, хоча багато лiкарiв намагаються це робити. Проте, це не входить в завдання лiкаря, який повинен мати на робочому столi джерело достовiрно§ iнформацi§ про лiкарськi засоби: який препарат є оригiнальним, а який генеричним; який генерик вiдноситься до групи "А" i є якiсним, а який до групи "В" i не може бути замiною оригiнальному лiкарському засобу i якiснiшому генерику. Тодi практикучий лiкар спокiйно призначатиме той засiб, який вважає потрiбним для цього хворого. Крiм того, в цьому випадку лiкар повинен мати гарантiю, що пацiєнт в аптецi отримає саме той лiкарський засiб (з тим торговельним найменуванням), який виписаний у рецептi. У нашiй кра§нi, на жаль, допускають видачу рецептiв непатентованих лiкiв, оскiльки на фармацевтичному ринку є величезна кiлькiсть генеричних лiкарських засобiв дуже рiзно§ якостi. Лiкар є особою, яка юридично вiдповiдає за якiсть лiкування пацiєнта, i має бути упевнений, що пацiєнт отримає саме той лiкарський засiб, який вiн призначив хворому.
   Що робити пацiєнтовi? Почати ставити правильнi питання лiкаревi i державi, а також перестати економити на здоров'§. Добре вiдомо, що населення нашо§ кра§ни на бiологiчно активнi добавки витрачає в 5-10 разiв бiльше грошей, нiж на лiки. Але, напевно, найбiльше питань з приводу того, чому лiкар не має iнформацi§ про те, яке торговельне найменування вiдповiдає оригiнальному препарату, а яке генеричному. Чому в кра§нi вiдсутнiй довiдник лiкарських засобiв, де є така iнформацiя? Вiдповiдальнiсть за недостатню iнформованiсть лiкаря несе держава, яка повинна забезпечувати усi категорi§ населення неупередженою i доведеною iнформацiєю вiдносно лiкарських засобiв. Повноцiнний лiкарський засiб - це лiкарський продукт плюс повноцiнна iнформацiя про нього. Безумовно, найбiльш простим рiшенням проблеми з точки зору практичного лiкаря був би допуск на фармацевтичний ринок кра§ни тiльки якiсних генеричних лiкiв.
  

***

   ..."Екстрасхуднення на 10 кiлограмiв за тиждень без дiєти!", "суперпiгулки вiд целюлiту i артрозу", "суперсистема омолоджування без операцiй - нашi пiгулки зроблять вашу шкiру, волосся, нiгтi iдеальними!" - це тисячна частина зухвало§ реклами деяких "диво-препаратiв", яка заполонила екрани телевiзорiв i газет. Як i будь-яка реклама, реклама таких препаратiв не є повноцiнною для прийняття рiшення щодо §х застосування. Як правило, реклама несе в собi найкращi i найвигiднiшi умови чи характеристики. Реклама хоч є рушiєм торгiвлi, але, водночас, вона може призвезти i до плачевних наслiдкiв. Чи то МММ, чи то "Елiта-центр"? Спробуємо розiбратись в ефективностi застосування бiологiчно активних добавок або БАД. Тiльки-но з'явившись на укра§нському ринку бiологiчно активнi добавки стали такою ж невiд'ємною частиною нашого життя, як невiдомi нам колись чiпси i попкорн. I викликали цiлу низку суперечок, якi не припиняються i досi.
   Першою, хто запропонував систему контролю за вагою, стала мiжнародна компанiя "Herbalife International" (далi Гербалайф). Ще в далекому 1980 роцi §§ засновник Марк Хьюз запропонував свiтовому товариству цiлу низку бiологiчно-активних препаратiв, якi допомагали зменшувати i контролювати вагу, вiдновлювати фiзичнi сили тощо. Проте, до цiє§ продукцi§ необхiдно ставитись упереджено i ретельно вивчати як показання до застосування, так i протизастосування. Але завжди необхiдно знати i памятати причини власного захворювання. БАДи не є лiкарськими препаратами! Вони можуть додавати до органiзму людини певнi поживнi речовини. Але я не буду рекламувати досягнення фахiвцiв БАДiв. Зупинюся над тим, про що не люблять говорити дистриб'ютери цiє§ продукцi§. А саме, про недолiки або брак iнформацi§. Так, в деяких препаратах є кофе§н, який не всiм, але багатьом протипоказаний. Тому що може викликати посилення обмiного процесу, тахикардiю, екстрасiстолiю (аритмiю серця). Багато видiв аритмiй - це порушення калiєво-натрiєвого балансу i дефiцит в органiзмi магнiю. Саме БАДи i пропонують поповнити фiзiологiчну норму органiзму того чи iншого мiнералу. До речi, вказанi вище мiнерали у великiй кiлькостi є в кабачках, чорнiй редьцi, куразi, шипшинi, медi i багатьох iнших народних "рятiвниках". Вiдзначимо, що деякi препарати Гербалайфу мiстили i ефедрин, великi дози якого можуть викликати галюцiнацi§. Їх своєчасно вилучили з виробництва. Саме протипоказання i побiчнi явища БАДiв є iнформацiєю, яка надається в мiзернiй кiлькостi або й зовсiм не надається. Наприклад, той же ефедрин, до якого б вiн препарату не входив, категорично протипоказаний людям страдаючим безсонням i з особливою обережнiстю людям з захворюванням на сахарний дiабет.
   Зазвичай, реклама стверджує, нiби чудодiйний засiб зроблений по традицiйних народних рецептах з натуральних компонентiв. Тут же вiдомi люди барвисто розповiдають легенди про та§нства окультно§ медицини екзотичних кра§н - як стародавнi китайцi зцiлялися корою дерева, африканськi племена - рiдкiсною морською водоростю, ацтеки - гiрською травичкою i т. д. Що ж насправдi є цими новомодними пiгулками, нiбито здатними зробити будь-кого i кожного здоровим i красивим без всяких лiкарень, лiкарiв, рецептiв?
   Бiологiчно активнi добавки (БАДи) - це комплекс вiтамiнiв i мiнералiв, щось середнє мiж §жею i лiками. По ефективностi дi§ вони в принципi не можуть змагатися з лiками, хоча реклама часто запевняє в зворотному. Бiодобавки вже давно ввiйшли в сферу лiкарських засобiв. I, навiть, намагаються з ними конкурувати, складаючи велику частину асортименту аптек. Ситуацiю посилює агресивна реклама про чудодiйнi i частенько неiснуючi властивостi бiодобавок. Для тих, хто §х купує, це обертається не лише втратою грошей, але i здоров'я. На пам'ятi лiкарiв немало випадкiв, коли, повiривши переконливiй рекламi, людина переставала пити лiки. I запускала серйозне захворювання. Проте на БАДах набагато легше i простiше "заробити грошi", чим на пiгулках. Створити добавку легше i дешевше. Суворому державному фармацевтичному контролю БАДи не пiдлягають (бо не є лiками - в США, наприклад, БАДи називаються "Харчовими добавками" i вiдносяться до дiєтичних продуктiв). Основна маса БАДiв поширюється не через торговельнi полицi, а мережевим методом (активна реклама в ЗМI плюс армiя коробейникiв). Виробники купаються в грошах, а що мають довiрливi клiєнти?
   Особливу тривогу у фахiвцiв викликає продукцiя, поширювана "з рук в руки", по так званим MLM -ним мережам (багаторiвневий маркетинг). Уся нелегальна частина ринку бiодобавок поширюється саме так. Перевiрити, що саме отримують громадяни, в цьому випадку практично неможливо. Вiдомi факти, коли пiд виглядом БАДiв не пов'язанi нiякими зобов'язаннями мережевики продавали, по сутi, лiкарськi препарати (до складу яких входять гормони, нестеро§днi протизапальнi препарати, психотропнi речовини) або просто дорогi "пустушки", примiтивний сурогат, що не приносить нiяко§ користi.
   У прагненнi нагрiти руки недобросовiснi розповсюджувачi не гидуються нiякими методами i засобами. Не так давно в Лiгу захисникiв пацiєнтiв Росi§ зателефонувала лiтня жiнка. Вона придбала по оголошенню бiодобавку вiд атеросклерозу. Витратила половину заощаджень. Через мiсяць в §§ квартирi пролунав дзвiнок. Представившись медичним консультантом фiрми, ввiчливий чоловiчий голос настiйно радив купити ще одну порцiю чудо-препарата. Iнакше у не§ станеться... iнфаркт.
   Поширення БАДiв вводить в оману пацiєнтiв i розбещує лiкарiв. Нерiдко поширенням добавок займаються самi медики. Серед тих, хто сьогоднi рекламує так званi аптечнi БАДи, зустрiчаються, навiть академiки. При цьому багато ескулапiв щиро вiрять в те, що бiологiчно активнi добавки є лiкарськими засобами. Є серед медикiв i тi, для кого поширення БАДiв стало непоганим доважком до заробiтку. За даними товариства доказово§ медицини, деякi лiкарi заробляють до 100 гривень з кожного виписаного рецепту.
   Поширення БАДiв - колосальний ринок по вiдмиванню грошей. По своєму розмаху сьогоднiшнiй ринок БАДiв порiвнянний з обертом лiкарських засобiв i тiльки за офiцiйними даними складає близько 1 мiльярда доларiв в рiк. При цьому собiвартiсть бiологiчно активно§ продукцi§ в рази вiдрiзняється вiд §х роздрiбно§ цiни.
  

***

   БАДи по складу i дi§ дiляться на двi групи. Перша група - внутрiцевтики - амiнокислоти, мiкроелементи, вiтамiни, якi потрiбнi людинi для нормально§ життєдiяльностi. Ми можемо отримати §х з §жею або у виглядi готово§ пiгулки. Нестача вiтамiнiв i мiкроелементiв може привести до послаблення iмунiтету i серйозних захворювань, втiм, надлишок - теж. Наприклад, при зниженiй концентрацi§ селену в органiзмi розвивається рак, а при надлишку починаються запаморочення, з'являються висип, нежить, розм'якшуються нiгтi.
   Друга група - пари-фармацевтики (дослiвний переклад -- "майже лiки"). Це речовини, здатнi регулювати рiзнi процеси в органiзмi. Здоровiй людинi вони не потрiбнi, §х застосовують для профiлактики хвороб або як допомiжне лiкування. Компоненти, якi мiстяться в парафармацевтиках, використовуються i в справжнiх лiках. Рiзниця в тому, що у БАДах дози активних речовин мають бути мiнiмальнi, щоб не викликати побiчних ефектiв. Проте, §х краще не ковтати самостiйно, а заздалегiдь проконсультуватися у лiкаря. Мiжнародна конфедерацiя товариств споживачiв провела тести двох найбiльш поширених видiв БАДiв - засоби для профiлактики рiзних недуг i "пiгулки для схуднення". Загальний висновок однозначний: БАДи - дiєвий засiб для... вибивання грошей з клiєнта, якщо ж говорити про медичний ефект, то результати вiд застосування цих засобiв нiкчемнi. Серед профiлактичних загальнозмiцнюючих БАДiв третина перевiрених препаратiв виявилася взагалi пустушками.
   Найбiльшою популярнiстю серед тих, що мрiють схуднути товстунiв, користуються "спалювачi жиру". Реклама обiцяє - прийняв пiгулку i §ш скiльки хочеш, все одно схуднеш. Коштують вони недешево (багато коробейникiв спецiально пiдкреслюють - мовляв, засiб дуже дорогий, для "серйозних" людей). Причому грошi потрiбно викладати довго - мiнiмальний курс розрахований на 2-3 мiсяцi. Багато пiгулок для схуднення мiстять шкiдливi для здоров'я речовини. Як показала одна з перевiрок росiйського ринку, з 37 видiв пiгулок для схуднення, що вiльно продаються в Росi§, 22 види мiстять психотропнi i сильнодiючi речовини. Як вiдмiчають фахiвцi комiтету з контролю за наркотиками, такi пiгулки не повиннi вiдпускатися без спецiальних рецептiв. Крiм того, в деяких видах пiгулок для схуднення були виявленi речовини, якi взагалi забороненi до вживання, оскiльки належать до категорi§ наркотикiв.
   Бажання наших громадян скинути зайву вагу i залишитися при цьому здоровими згубне. Виробництво i споживання БАД з кожним роком росте у всьому свiтi i Укра§на серед iнших кра§н - не виключення. Але БАД - це не §жа i не лiки. БАД (спецiальнi концентрати) отримують з рослинно§, тваринно§ або мiнерально§ сировини як хiмiчними, так i бiотехнологiчними способами. До речi, на заходi БАД в аптеках не продаються. Їх можна придбати у будь-якому супермаркетi разом з продуктами харчування. Як розповiли фахiвцi вiддiлу реєстрацi§ лiкарських засобiв в Державному фармакологiчному комiтетi Укра§ни, нинi з боку комiтету БАД нiяк не контролюються, на вiдмiну вiд лiкарських препаратiв, якi вимагають обов'язкових клiнiчних дослiджень перед запуском §х у виробництво. Для реєстрацi§ ново§ БАД ще минулого року було досить експертно-гiгiєнiчного висновку Укра§нського iнституту екогiгiєни i токсикологi§ iм. Л. Ведмедя.
   "Тепер, - розповiдає директор центру реєстрiв державно§ санiтарно-епiдемiчно§ служби Укра§ни Олександр Худенко, - iнститут цими питаннями не займається. Такий висновок давався на певнi БАДи термiном рiвно на один рiк. Сьогоднi при Мiнiстерствi охорони здоров'я iснує спецiальна структура, яка займається процедурою реєстрацi§ БАД. Виробники бiодобавок, як i виробники лiкарських засобiв, повиннi мати лiцензiю на вiдповiдну дiяльнiсть. Рiзниця полягає в технологiях, а також у вимогах до якостi продукцi§. До бiодобавок цi вимоги незрiвнянно нижчi. Бiодобавки, згiдно з буквою закону, лише §жа", - говорить фахiвець. Багатьом вiдомi випадки, коли беруться, примiром, висiвки, водоростi, петрушка i усе це красиво упаковуються з етикеткою БАД. При цьому написи свiдчать, що БАД очищає i змiцнює органiзм, пiдвищує розумову i фiзичну активнiсть. Але усе має свою цiннiсть, i терапевтичну у тому числi. Сама назва БАД вже говорить про те, що ця добавка не може бути iндиферентна, вона повинна якимсь чином дiяти. Тiльки ось цiна такому продукту - двi гривнi за кiлограм, а не сто гривен за стограмову упаковку. Але така невiдповiднiсть цiни на БАД до §х iстинно§ лiкувально§ цiнностi чомусь не зупиняє наших громадян у бажаннi витратити сво§ кошти.
   Через вiдсутнiсть належних дослiджень, спрямованих на вивчення впливу тiє§ або iншо§ бiодобавки на людський органiзм, не можна говорити про §х безпеку. Державна реєстрацiя, вважають фахiвцi, цiє§ проблеми не вирiшує. БАДи сертифiкуються у нас, що називається, позаочi, на основi представлено§ документацi§, в якiй виробник може вказувати ту iнформацiю, яку визнає потрiбною.
   Сьогоднi в аптеках можна купити усе що завгодно. В цiлому контроль за бiологiчно активними добавками сьогоднi iстотно посилився. На думку експерта вiддiлу маркетингу однiє§ з компанiй, що спецiалiзується на продажi БАДiв росiйського виробництва, люди сьогоднi самi шукають добавки, оскiльки не хочуть лiкуватися традицiйними лiками на основi синтезованих хiмiчних речовин. Виробникам БАД це на руку. I, дiйсно, сьогоднi полицi аптек наповненi БАДами на будь-який смак - як iмпортнi, так i вiтчизняного виробництва. В однiй iз столичних аптек §х нарахували бiльше двохсот найменувань. Тiльки пивних дрiжджiв бiльше двадцяти найменувань. Добавок стає багато ще i тому, що там, де препарат не вдалося зареєструвати як лiкарський засiб, вiн виходить на споживчий ринок як БАД. Зупинити або загальмувати цей процес дуже складно. Купiвельний попит на добавки стабiльно високий. Влiтку усi чомусь хочуть схуднути i купують добавки в надi§ позбавитися вiд зайвих кiлограмiв, а також целюлiту. Менi здається, що є здоровiшi способи позбавитися вiд кiлограмiв, чим вживання БАД.
  

***

   Дiйсно, якщо говорити про БАД, то далеко не усi фахiвцi сходяться на думцi про вiдносну безпеку, а тим бiльше унiверсальнiсть цих засобiв. Люди повиннi пам'ятати, що БАД аж нiяк не є лiками. Застосовувати §х треба далеко не завжди, навiть в профiлактичних цiлях. Худнути за допомогою бiодобавок ризиковано. Вiдомо, що у свiтi кожен п'ятий чоловiк i кожна четверта жiнка страждають вiд ожирiння. Близько половини жiнок з надмiрною вагою дотримуються найрiзноманiтнiших дiєт i приймають всiлякi лiкарськi i нелiкарськi препарати. Бажання схуднути за допомогою лiкарських препаратiв, а тим бiльше БАД, несе певний ризик, стверджують медики. Перш нiж придбати добавку, необхiдно знайти на §§ етикетцi реєстрацiйне посвiдчення, уточнити склад. При прийомi БАД можуть виникнути неприємнi ситуацi§, наприклад, розвиток алергiчних реакцiй. Добавки, дiючi, наприклад, на центр насичення, здатнi пiдняти тиск, викликати серцебиття, безсоння. Обов'язковим компонентом практично усiх добавок для схуднення є речовина бромелайн. Це рослинний фермент, яким особливо багатi ананаси, i вiн традицiйно вважається "вбивцею" пiдшкiрних жирових вiдкладень. А тим часом сам бромелайн на жир взагалi нiяк не впливає. Цей фермент дозволяє краще переварювати §жу, нормалiзує обмiн речовин, сприяє засвоєнню бiлкiв, тобто побiчно бореться iз зайвою вагою.
   У фаховiй лiтературi описанi побiчнi ефекти багатьох популярних харчових бiологiчно активних добавок. При дослiдженнi 260 традицiйних азiатських лiкiв ученi виявили, що чверть з них мiстять у великiй кiлькостi токсичнi метали i маловiдомi компоненти, що посилюють дiю препарату. Добре вiдомi гiнкго бiлоба i женьшень при безконтрольному прийомi можуть пiдвищувати ризик кровотеч пiд час операцiй. Експерти пiдкреслюють, що нерiдко бiологiчно активнi добавки стають особливо небезпечними при вживаннi §х разом з рiзними лiкарськими засобами. Пацiєнти не завжди попереджають лiкаря про те, що самостiйно приймають БАДи. Екстракти з вiдомих рослин дуже вiдрiзняються сво§ми властивостями при отриманнi §х, наприклад, з коренiв або листя. Так, одне з бiохiмiчних дослiджень виявило вiдмiннiсть в активностi женьшеню в двох рiзних препаратах бiльш нiж в 200 разiв. Маловивченою залишається дiя БАД на вагiтних i плiд.
   За повiдомленнями сайту http://www.grandex.ru громадянка Iзра§лю вимагає вiд Herbalife International i §§ iзра§льсько§ дочiрньо§ компанi§, Herbalife Israel, вiдшкодування збитку здоров'ю, заподiяного вживанням продуктiв компанi§. Сума позову - 2,5 мiльйона шекелiв (близько 686 тисяч доларiв). 54-рiчна Малi Нiр говорить, що продукти калiфорнiйського гiганта мережевого маркетингу пiдiрвали §§ здоров'я i зруйнували §§ життя. Нiр стверджує, що результатом вживання Herbalife стала хронiчна хвороба печiнки, лiкування яко§ в майбутньому може привести до необхiдностi §§ трансплантацi§. Нiр стверджує, що вона нiколи не попереджалася компанiєю про те, що продукти компанi§ можуть бути небезпечнi для §§ здоров'я. Вона почала вживати Herbalife в 1998 роцi, i навiть стала розповсюджувачем цього продукту. У 2001 роцi з'явилися першi ознаки хвороби, коли вона почала вiдчувати напади втоми i запаморочення. Лiкарi виявили у не§ серйозне захворювання печiнки.
   Пiсля цього Нiр припинила прийом Herbalife, що привело до полiпшення §§ стану, проте лiкарi встановили у не§ дiагноз: цироз печiнки. До позову прикладена думка лiкаря лiкарнi Хадасса в Єрусалимi, який пише про те, що в спецiальнiй лiтературi згадки про те, що продукти, подiбнi Herbalife можуть бути причиною захворювань печiнки з'явилися ще в 90-х роках. Крiм того, до справи прикладенi описи ще 12 випадкiв серйозних захворювань печiнки людей, якi вживали Herbalife.
  -- Притягнути до вiдповiдальностi недобросовiсних виробникiв i розповсюджувачiв бiодобавок практично неможливо.У тому, що це так, правозахисники переконувалися неодноразово. Вiдстоюючи права потерпiлих, в Лiзi захисникiв пацiєнтiв пришли до висновку: наша судова i правоохоронна система до подiбного роду справам не готова. Хоча те, чим займаються багато розповсюджувачiв БАДiв, за словами експертiв, по сутi, є шахрайством, пiдпадаючи пiд ст. 190 Кримiнального Кодексу "Заволодiння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довiрою (шахрайство)". Практично не працює у нас i стаття 238 КК "Приховування або перекручення вiдомостей про екологiчний стан або захворюванiсть населення" i ст. 167 Кодексу Укра§ни про адмiнiстративнi правопорушення "випуск (у тому числi з ремонту) або реалiзацiя продукцi§, яка не вiдповiдає вимогам стандартiв, сертифiкатiв вiдповiдностi, норм, правил i зразкiв (еталонiв) щодо якостi, комплектностi та упаковки (за винятком випадкiв, передбачених законодавством Укра§ни)". Яка тягне за собою накладення штрафу на посадових осiб пiдприємств, установ, органiзацiй незалежно вiд форм власностi, громадян-власникiв пiдприємств чи уповноважених ними осiб вiд двадцяти до ста мiнiмальних розмiрiв заробiтно§ плати. Правову практику в цiй областi у нас в кра§нi тiльки належить сформувати.
   Медичнi експерти, фахiвцi народно§ медицини, пацiєнти все голоснiше говорять про необхiднiсть заборонити продаж БАДiв через аптеки, призначення БАДiв лiкарями, вилучити з iнструкцiй по застосуванню i реклами БАДiв всякi згадки про те, що вони мають лiкарськi властивостi, а вказати, що вони вживаються одночасно з §жею. А тому i реалiзовувати БАДи через продуктовi магазини, якi мають вiдповiднi дозволи на роздрiбну торгiвлю. Останнє дозволить притягти до вiдповiдальностi недобросовiсних розповсюджувачiв всяких небезпечних БАДiв.
   До речi, на сьогоднi в Росi§ зареєстрованi близько 6 тисяч БАДiв. При цьому близько половини усiх БАДiв, циркулюючих на територi§ нашо§ Укра§ни, не мають необхiдного сертифiкату i потрапляють до нас в основному з Китаю i Та§ланду. Нинi медицинi вiдомi бiльше 26 000 дiагнозiв, бiльше пiвмiльйона лiкарських засобiв, постiйно придумують новi... З'являються новi спецiальностi у лiкарiв. А здоров'я все менше, захворювання молодiють, тривалiсть життя падає обернено пропорцiйно до росту доходiв фармкомпанiй.... Але браве пострадянське населення продовжує свято вiрити державi, телевiзору i мислить радянськими стереотипами: "якщо продається в аптецi - значить перевiрене; якщо лiкар сказав, означає правда." Необхiдно змiнювати сво§ застарiлi звички довiряти всiм, iнодi, намагайтесь мислити i самостiйно приймати правильне рiшення.
  

***


   Ще одна медична царина, розумiння яко§ не дає однозначного твердження. Вiдповiсти на питання про шкiдливiсть ультразвукового дослiдження (УЗД) досить складно. Iснують рiзнi думки iз цього приводу. Хоча достовiрних даних про шкiдливу дiю УЗД на плiд i майбутню маму немає, але багато хто є супротивниками подiбних дослiджень. Ученi не знають, напевно, що саме вiдбувається при дi§ ультразвукових хвиль на органiзм дитини, як вони впливають на зростаючi клiтини i чи не ушкоджують §х при обстеженнi. Деякi дослiдження показали, що на клiтинному рiвнi вiдбуваються мiкроскопiчнi змiни. Дослiди, проведенi на тваринах, доводять: опромiнення ультразвуком призводить до затримки росту зародка. Дослiдження, проведенi в лабораторi§ хвилево§ генетики П. П. Гаряєвим, продемонстрували, що ультразвук впливає на геном i здатний привести до мутацiй. Окрiм дослiджень, що показують небезпеку УЗД, є i дослiди, якi цього не довели.
   Визначити точну дiю ультразвуку на органiзм можуть лише великомасштабнi дослiдження. Звичайно, якщо шкiдливiсть явища не доведена, це ще не означає його корисностi. Не є новиною для вчених i те, що ультразвук здатний ушкоджувати i, навiть руйнувати живi клiтини. Але ж йдеться про тривале i iнтенсивне УЗД. А доза акушерського обстеження в сотнi i тисячi разiв менша за ту, що ушкоджує. I потiм, за майже 50-рiчну iсторiю застосування УЗД ще не було помiчено скiльки-небудь серйозно§ шкоди для дитини. За вiдчуттями дiю УЗД на крихiтку порiвнюють з дрижанням землi вiд потягу, який рухається поруч. Малюк нiби вiдчуває трясiння. Але ж зрозумiло, що довести це неможливо. Можливо саме такi вiдчуття i викликають сплеск рухово§ активностi плоду пiд час дослiдження. Часто можна чути думки бабусь-матерiв, що ранiше народжували без УЗД i усе було нормально.
   Вирiшуючи чи робити УЗД i скiльки разiв, замислюючись про користь i шкоду, передусiм керуйтеся здоровим глуздом. Незважаючи на усю кориснiсть цiє§ процедури в планi iнформативностi, не варто перестаратися. УЗД повинно проводитися 3 рази за вагiтнiсть в плановому порядку, допускаються випадки екстреного УЗ-дослiдження або планового контролю при схильностi до певних захворювань. Не варто пiддаватися УЗД на самих раннiх термiнах вагiтностi. Iнформацiя не буде досить повною i бiльше того, в цей перiод вiдбувається основне формування усiх органiв i структур плоду, тому, навiть, таке втручання небажане.
  

***

   Цiкаву iнформацiю про УЗД повiдомили на сайтi http://www.islamqa.com/ar/ref/ 12118. Один дослiдник вимiрював реакцiю слухового нерва дитини при ультразвуковому дослiдженнi. I виявилось, що слуховий нерв дитини отримує найсильнiше роздратування, яке стосовно доросло§ людини порiвнянно з вiдчуттями, коли над вашою головою зависає працюючий вертолiт. Ось приклад, щоб було зрозумiло, що випробовує дитина, знаходячись в утробi матерi, коли §й роблять УЗД. Звуковий тиск УЗД в децибелах порiвнянний з шумом лiтака. Можливi ускладнення вiд УЗД на органiзм людини (в т.ч. при обстеженнi у позаутробному розвитку).
   1. Набряк мозку i смерть.
   2. Розлад зору i дихання.
   3. Крововиливи.
   4. Пригнiчення, пригноблення iмунно§ системи органiзму.
   5. Погiршення самопочуття.
   6. Приведення в пасивний стан при повному придушеннi всякого опору.
   7. Ультрозвуком можна потайно уразити центри життєзабезпечення, розташоване в головному мозку або навiть розрiзати черепну коробку навпiл.
   8. Можна уразити внутрiшнi органи.
   9. Впливає на розумовi структури i нервову систему, викликаючи головний бiль, запаморочення, розлад зору i дихання, конвульсi§, а iнодi i вiдключення свiдомостi.
   10. "Прожарення", тобто прогрiвання високою температурою обраних дiлянок головного мозку добре сфокусованим ультразвуком iнший раз застосовується для вилучення з пам'ятi якихось небажаних спогадiв.
   11. Також використовується при обробцi за програмою "зомбi", але це вдається лише при експлуатацi§ вiдмiнно пiдготовленого персоналу i спецiально§ засекречено§ апаратури.
   12. Тонкi ефекти неврологiчного ушкодження, пов'язаного з ультразвуком, обумовлювали збiльшення випадкiв лiворукостi (iндикатор мозкових порушень, якщо це не обумовлено спадковiстю) у хлопчикiв.
   13. Мовнi затримки (особливо у хлопчикiв).
   14. Порушення розвитку нервово§ системи у дiтей, такi як дислексия, епiлепсiя, розумова вiдсталiсть i шизофренiя, при цьому ушкодження мозкових клiтин тим бiльше, чим довше впливав ультразвук.
   15. Факт пiдвищення температури ембрiонально§ тканини (тим паче, що майбутня мати не може навiть вiдчувати цього) не викликав би тривогу, коли б не цi дослiдження, згiдно з якими пiдвищення температури може викликати значне ушкодження центрально§ нервово§ системи зародка, який розвивається.
   16. Ускладнює проблему той факт, що ультразвук по-рiзному нагрiває кiстку, м'яз, м'яку тканину i амнiотичну рiдину. Далi, оскiльки кiстки твердiють, вони поглинають i зберiгають бiльше тепла. Пiд час третього триместра череп дитини може нагрiтися в 50 разiв швидше, нiж тканина, що оточує його, пiддаючи частини мозку, якi прилягають близько до черепа, вторинному нагрiванню, здатного тривати i пiсля того, як ультразвукове дослiдження закiнчиться.
   17. Дiя ультразвуку на плiд може призводити саме до стану внутрiшньоматочно§ затримки розвитку плоду.
   18. "Нiколи не застосовуйте ультразвук: вiн руйнує дiастази i може викликати внутрiшньочерепний крововилив" (доктор Залманов).
   19. Ультразвуковi хвилi здатнi ушкоджувати генетичний апарат живих клiтин i, навiть фiзично знищувати §х.
   20. Дослiдження виявило пiдвищений вiдсоток передракових мутацiй у ембрiонiв: дiти, що пiддалися в утробi ультразвуковому дослiдженню, захворювали лейкемiєю i iншими видами раку частiше, нiж тi, хто його уникнув.
   21. Ультразвук затримує рiст зародка i зменшує вiдтворюванiсть.
   22. Ультразвук може ушкоджувати генетичний апарат. Самим вражаючим було наступне дослiдження. Приготували новий препарат ДНК в новiй кюветi, але помiстили §§ на мiсце старо§. Несподiвано препарат "пронизливо зазвучав", неначе його теж обробили ультразвуком. Пiсля численних перевiрок ученi дiйшли вражаючого висновку: ультразвук "образив" молекули ДНК, i вони це "запам'ятали". Молекули випробували сильне потрясiння, пiсля якого довго опам'ятовувалися i, нарештi, виробили хвилевий фантом болю i страху, який залишився на мiсцi такого жахливого для них експерименту. Пiд дiєю цього фантома i iншi молекули ДНК пережили схоже потрясiння i теж "закричали вiд жаху". Нашi дослiдження показали, що ультразвук може бути надзвичайно шкiдливий для живих систем.Чого тiльки дослiдники не робили, щоб зняти спотворюючий фантомний ефект ДНК новою, але на мiсцi озвучування все одно виникали аномальнi хвилевi структypи. Ця хвилева матриця зберiгалася i формувала новi збо§ в спадкових програмах. Страшно навiть подумати, що подiбний ефект виникає в людських клiтинах пiсля ультразвуково§ дiагностики. Ультразвук мiг спотворити §х хвилевий геном.
   Шведськi ученi заявляють (сайт http://www.liveinternet.ru), що за результатами дослiдження семи тисяч чоловiкiв, матерi яких в перiод вагiтностi проходили ультразвукове обстеження, вони виявили деякi вiдхилення в розвитку мозку обстежених чоловiкiв. Йдеться не про патологiчнi змiни, а про почастiшання випадкiв лiворукостi : серед цього контингенту шульг було на третину бiльше, нiж серед тих, чи§ матерi не проходили ультразвукового обстеження пiд час вагiтностi. В той же час, вiдзначається, що доки немає чiтких даних про те, що виявленi вiдмiнностi сталися саме за рахунок частих УЗД. Проте, данi примушують замислитися по-новому про те, що методи дослiдження, якi ще недавно здавалися абсолютно безпечними i такими, що несуть з собою лише позитивну дiю на проходження вагiтностi, можуть виявитися несподiвано не такими безпечними, як цього хотiлося б.
   Адже збiльшення на третину випадкiв лiворукостi свiдчить про те, що при УЗД торкнувся мозок одного з 50 плодiв чоловiчо§ статi. Йдеться про хлопчикiв, тому що вiдомо, що мозок хлопчикiв розвивається дещо довше, нiж дiвчаток, а тому i схильний до великих небезпек, особливо в другiй половинi вагiтностi. Iз цього приводу є, як мiнiмум, два мiркування. По-перше, ризик доки не доведений, оскiльки кожна вагiтна в сучасних умовах проводить багато рiзноманiтних дослiджень, кожне з яких ПОТЕНЦIЙНО може вплинути на стан §§ здоров'я i розвиток плоду. Можна, навiть уявити собi, що аналiз кровi шляхом проколу пальця здатний викликати короткочасний обмежений шок, який, не впливаючи на органiзм доросло§ жiнки, викликає деякi порушення у плоду. Уявити можна, а ось довести...Таким чином, потрiбнi не статистичнi висновки, а експериментальне пiдтвердження дi§ ультразвуку на мозок. Крiм того, кiлькiсть випадкiв, коли саме УЗД дозволило врятувати життя i матерi, i плоду, зберегти вагiтнiсть або вчасно попередити народження дуже хворо§ дитини незлiченно бiльше, нiж число додаткових шульг. Так що вигоди УЗД доведенi, а недолiки сумнiвнi. Друге. Для того, щоб можна було статистично достовiрно говорити про вплив на людину чого б то не було, потрiбний досить великий промiжок часу. Наприклад, новi лiкарськi засоби не пускають на ринок, поки не буде пiдтвердження §х безпеки впродовж 5-10 рокiв. Адже дослiдження були проведенi у дiтей, якi народилися в 70-х роках, тобто проходили обстеження на апаратурi найпершого поколiння. Зараз працюють ультразвуковi сканери третього поколiння, якi мають iнший дiапазон випромiнювання, меншу потужнiсть сигналу i масу iнших удосконалень, що знижують навантаження на органiзм матерi i плiд.
   Тому неправильно переносити данi 70-х рокiв в двадцять перше столiття. Потрiбнi новi дослiдження, щоб пiдтвердити або (швидше за все) спростувати негативний вплив УЗД на мозок плоду. Здавалося б, це нагадує бiг по кругу: є метод дослiдження, його перевiряють, а доки йде перевiрка - з'являється новий метод - i так по кругу. Але насправдi, це природний кругообiг, адже не можна ж автоматично переносити показники одного процесу на iнший, нехай навiть i того ж порядку.
   З третього боку, будь-якi лiки або дослiдження можуть йти на користь або в шкоду - справа тiльки в дозi. Змi§на отрута в ранi - одна справа, а в мазi проти радикулiту - зовсiм iнше. Рентгенiвське дослiдження проводиться мiльярдам людей щорiчно, хоча усi знають, що опромiнення може бути смертельно небезпечним. I саме тому iснують норми опромiнення, частота проходження рентгенологiчних дослiджень, флюорографi§, рентгенотерапi§. Так само i УЗД: є свiдчення для проведення дослiджень, коли явна користь безперечно переважує сумнiвну шкоду. Ось i слiд дотримуватися цiє§ перiодичностi - вiд одного дослiдження за час вагiтностi до того числа, яке виправдовується iнтересами здоровя жiнки i §§ дитини. Крiм того, i лiкарям, i самим жiнкам варто стежити за тим, яка апаратура використовується при УЗД - стара, допотопна або сучасна, з пониженим навантаженням, певним дiапазоном випромiнювання i так далi.
   Можливо, найближчим часом або трохи пiзнiше будуть розробленi ретельно зваженi рекомендацi§ по кiлькостi i термiнам використання УЗД пiд час вагiтностi. Але доки це не сталося, дiйте рацiонально: якщо потрiбно - робiть дослiдження.

***

   Про шкоду УЗД на раннiх термiнах вагiтностi говорять iншi фахiвцi. На сайтi http://uzi 12.narod.ru/ вони стверджують, що до дванадцятого тижня плiд тiльки формується, повноцiнний розвиток починається потiм. У цей перiод лiкарi раджуть ретельнiше придiляти увагу здоров'ю матерi, поскiльки плiд на раннiх термiнах вагiтностi найбiльш чутливий до всякого роду впливiв, якi на пiзнiших термiнах можуть проходити безболiсно. На думку фахiвцiв дiя УЗД вiдноситься саме до такого класу дiй.
   Клiтини головного мозку дитини в перiод раннього розвитку (до 12 тижня) дуже чутливi (i до ультразвуку теж). Усiм вiдомо, що прояв на раннiх термiнах (третiй мiсяць) вiрусу Херпеса (застуда на обличчi) з досить високою вiрогiднiстю призводить до даунiзму, тобто дитина пiсля цього народжується з синдромом Дауна. Таким чином ясно, що у головного мозку в цей перiод особлива сприйнятливiсть, i усiлякi зловживання, що походять вiд недбалого поводження з цим фактом, з якоюсь вiрогiднiстю можуть призвести до тих або iнших "вроджених" вад головного мозку (зокрема, Херпес являється далеко не 100%-ою причиною синдрому Дауна). Нижче наводиться статистика захворювань головного мозку, викликаних процедурами УЗД на раннiх термiнах вагiтностi за формою: вiдсоток вiдносно§ вiрогiдностi захворювання - специфiкацiя захворювання. Вiдносна вiрогiднiсть в нашому випадку - це вiрогiднiсть того, що дитина, що народилася з вiдповiдною хворобою, отримала свою хворобу через дiю УЗД.
   3% -синдром Дауна;
   20% -запалення головного мозку;
   25% -пухлина головного мозку.
   Насправдi 1 з 800 дiтей має вродженi вади головного мозку (деякi з них лiкуються, а деякi - на зразок синдрому Дауна - нi), i половина з цих дiтей має сво§ проблеми через дiю УЗД на раннiх термiнах вагiтностi.
   Взагалi кажучи, термiн "переривання вагiтностi" означає аборт. Змiст цього параграфа цiлком вiдповiдає його заголовку. УЗД на раннiх термiнах (5-12 тижнiв) чинить згубну дiю на клiтини плаценти матерi. Плацента - захисна оболонка плоду - може зруйнуватися, що приведе до викидня. Абсолютна вiрогiднiсть такого результату при обстеженнi за допомогою УЗД на термiнi 5-12 тижнiв складає 5%. Абсолютна вiрогiднiсть - це вiрогiднiсть вiдповiдного (смертельного) результату вiдносно усiх результатiв дi§ УЗД на раннiх термiнах вагiтностi. УЗД на раннiх термiнах (8-10 тиждень) вагiтностi украй негативно впливає на шкiру плоду. Клiтини шкiри руйнуються, i дуже скоро вiдбувається вiдторгнення плоду органiзмом матерi. Внаслiдок - викидень до 12 тижня з вiрогiднiстю 25% (ця вiрогiднiсть також абсолютна). Абсолютна вiрогiднiсть викидня пiсля обстеження УЗД на раннiх термiнах вагiтностi дуже висока; це приблизно 1 з обстежених 500 дiтей.
   В сумi вiдносна вiрогiднiсть згубно§ дi§ УЗД на раннiх термiнах вагiтностi дуже висока - вона перевищує 50%. Це означає, що приблизно кожна друга дитина, яка має те або iнше вiдхилення в розвитку, обстежувалась за допомогою УЗД у вiцi до 12 тижнiв i отримала сво§ проблеми саме внаслiдок дi§ УЗД. Це досить великий вiдсоток, щоб схопитися за голову, серце або ще за що-небудь! Матерi просто гублять сво§х малюкiв, пiддаючи §х обстеженню УЗД на раннiх стадiях розвитку. Щоб уникнути цiє§ жахливо§ вiрогiдностi, фахiвцi настiйно рекомендують матерям здiйснювати перше обстеження сво§х малюкiв за допомогою УЗД не ранiше 14 тижня вагiтностi.
  

***


   Висвiтлюючи тему шахрайства в медицинi автор намагається розширити коло сво§х читачiв шляхом розгляду рiзноманiтних питань, наскiльки б пiкантними вони не були. I, якщо ми говоримо про здоровя людства, то необхiдно говорити про всi аспекти життя. Навiть, iнтимнi. Автор не претендує на лаври фахiвця у викладеннi подано§ нижче iнформацi§. Але питання здоров'я жiнки, як основи майбутнього життя, є актуальним серед всiх народiв у рiзнi часи. Коротенько розглянемо iнформацiю про використання жiнками протизаплiдних пiгулок i спiралi.
   За словами доктора медицин Антуана Лисця штучне призупинення природнього процесу, який зумовив Бог дочкам Адама -- без сумнiву шкiдливо. Якщо ми запобiгаємо цьому за допомогою пiгулок, то це без сумнiву шкiдливо. Але насправдi усе набагато гiрше, нiж ми можемо собi уявити, i це те, що вони (пiгулки) є причиною руйнування утроб i можуть викликати нервовi розлади. Цього слiд сторонитися. Пiгулки проти зачаття складаються з штучних гормонiв, якi здорову жiнку перетворюють на хвору. Пiгулки роблять органiзм жiнки бiльш схильним до захворювань раку шкiри, грудей i матки, до крововиливiв в мозок i iнфарктiв. Жiнки частiше стають бiльш доступними до iнфекцiйних захворювань, оскiльки гормони пiгулок схожi з так званими кортикостеро§дами. Пiгулки вражають зоровий нерв, печiнку i викликають порушення процесу згущення кровi. Такi жiнки часто хворiють на запалення вен, а згусток з вени переноситься потоком кровi i може викликати емболiю легенiв, мозку i тому подiбне.
   Пiгулки хоч i заваджують процесу дозрiвання i виходу яйцеклiтини, проте часто, все-таки, вiдбувається овуляцiя - (вiд латинсько§. ovum - яйце) - вихiд зрiло§, здатно§ до заплiднення яйцеклiтини з фолiкула яєчника в черевну порожнину. При використаннi перших пiгулок, якi виробляли у кiнцi 60-х рокiв, овуляцiя вiдбувалася приблизно в 2-10% циклiв. Отже, якщо було продано 100 упаковок, то дозрiвання i вихiд яйцеклiтини вiдбувалися при прийомi вiд 2 до 10 упаковок пiгулок. Пiгулки, що випускаються нинi, мiстять, в порiвняннi з попереднiми, значно менше гормонiв, так що овуляцiя вiдбувається ще частiше.
   Пiгулка ушкоджує слиз в шийцi матки, i вона стає важкопрохiдною для сперматозо§дiв. Проте, встановлено, що сперматозо§дам вдається проникнути до яйцеклiтини i крiзь цей пошкоджений слиз. Таким чином, i при використаннi будь-яко§ кiлькостi пiгулок часто може статися зачаття. Тодi вступають в дiю наступнi два убивчi ефекти пiгулок :
   - пiгулки ушкоджують слизову оболонку матки - вона стоншується, кiлькiсть залоз i §жi для плоду (глiкоген) зменшується, i вiн гине вiд голоду;
   - так званий "трубковий чинник": пiгулки порушують рухливiсть яйцепроводiв, так що дiвчинка або хлопчик, зачатi в яйцепроводi, не можуть частенько потрапити в матку в час, найбiльш сприятливий для впровадження §х в оболонку матки, внаслiдок чого гинуть.
   Оскiльки зачаття вiдбувається ще за два тижнi до менструацi§, а пiгулка позбавляє дитину життя найчастiше саме в цей перiод, у жiнки з'являється кровотеча, так що вона i не помiчає, що була вагiтна, хоча насправдi була. Але позбавити життя дитини будь-якого вiку пiсля заплiднення - однаковий злочин. Пiгулка, як i усi iншi абортивнi i протизаплiднi засоби, стала зброєю в антирелiгiйнiй, антижиттєвiй, антимедичнiй i антинароднiй дiяльностi. Вiд не§ i вiд iнших подiбних засобiв хiмiчна (фармацевтична) промисловiсть отримує великий прибуток.
   Потрiбно пiдкреслити, що пiгулки не є лiкувальним засобом для жiнок з нерегулярними мiсячними циклами. Нерегулярнiсть циклу найчастiше не є ознакою хвороби. Менструацiя може запiзнюватися тому, що цього мiсяця з яко§-небудь психiчно§ або фiзично§ причини затрималася овуляцiя. Прийом пiгулок не усуває причину нерегулярностi циклу i не призводить до полiпшення стану, а кровотеча, яка з'являється з припиненням прийому пiгулок, не є справжньою менструацiєю. Стан речей пiсля пiгулок залишиться тим самим, до того ж, пiгулки призводять до численних згаданих вище i незгадуваних небажаних наслiдкiв.

***

   Ще один протизаплiдний метод, яке винайшло людство близько 4000 рокiв тому - це спiраль або ВМС (внутрiшньоматочний засiб) - це невелике пристосування з пластику з мiддю, що вводиться в порожнину матки. ВМС - досить ефективний метод захисту вiд небажано§ вагiтностi, хоча його ефективнiсть дещо нижча, нiж у протизаплiдних пiгулок. Термiн використання рiзних спiралей варiюється вiд 3-х до 5 рокiв. Внутрiшньоматочна спiраль дiє таким чином: гальмує просування сперматозо§дiв в порожнину матки, зменшує термiн життя яйцеклiтини, перешкоджають прикрiпленню заплiднено§ яйцеклiтини до порожнини матки.
   Перш, нiж приймати рiшення про використання спiралi, обов'язково треба проконсультуватися з лiкарем-гiнекологом, тiльки вiн зможе сказати, чи пiдходить жiнцi цей метод. Наприклад, внутрiшньоматочну спiраль рекомендують використати тiльки у тому разi, якщо у жiнки є один статевий партнер. Рiч не лише в тому, що спiраль не оберiгає вiд захворювань, якi передаються статевим шляхом. Застосування спiралi може збiльшувати ризик запальних захворювань жiночих статевих органiв. Наявнiсть бiльш нiж одного статевого партнера пiдвищує ризик зараження захворюваннями, що передаються статевим шляхом, тому якщо у жiнки немає постiйного партнера або §х декiлька, використання спiралi украй небажане.
   Biдомо, що у жiнки, яка носить спiраль, збiльшується менструальна кровотеча, i менструацi§ можуть наставати двiчi в мiсяць, що призводить до нестачiу залiза в органiзмi. Залiзо - це один з найважливiших мiнералiв, яких потребує наш органiзм. У деяких жiнок, коли вони встановлюють спiраль, розвивається анемiя, i §х менструацi§ стають довше, внаслiдок чого жiнка втрачає багато кровi i запасiв залiза зi свого органiзму. Також доведено, що у багатьох жiнок пiсля використання спiралi, в матцi з'являються iнфекцi§.
   Внутрiшньоматочна спiраль дiє таким чином: гальмує просування сперматозо§дiв в порожнину матки, зменшує термiн життя яйцеклiтини, перешкоджає прикрiпленню заплiднено§ яйцеклiтини до порожнини матки. Спосiб дi§ спiралi - абортивний! Рiч у тому, що за наявностi спiралi зачаття, все ж таки, вiдбувається, в середньому, навiть, кiлька разiв в роцi, як це показують раннi тести на вагiтнiсть. Проте, спiраль не допускає iмплантацi§ дитини в матку, так що вона помирає частiше всього у вiцi 7-10 днiв.
   Iнодi в процесi боротьби за життя дитинi вдається впровадитися в матку, i у матерi немає менструацi§. Спiраль намагається вiдторгнути дитину з матки i пiсля його впровадження. Необхiдно пiдкреслити, що i у такому разi не можна робити аборт! Слiд також знати, що спiраль не викликає народження дефектно§ дитини. Спiраль є чужорiдним тiлом, яке викликає реакцiю органiзму. Матка може запалитися i iнфiкуватися, а iнфекцiя частенько поширюється на яйцепроводи i, навiть усю черевину. На яйцепроводах утворюються нарости, якi часто призводять до постiйного безплiддя або ж до позаматкових вагiтностей. Запалення, що охоплюють черевину, викликають гнiйний перитонiт. У таких випадках легко вiдбувається зараження кровi (сепсис), що може привести до загибелi жiнки. Внаслiдок нагноєння матки, багатьох молодих жiнок оперували i видаляли матку з придатками, так що жiнки ставали iнвалiдами. Спiраль викликає бiль, сильнi кровотечi i анемiю. Iз-за недокрiв'я жiнки стають блiдими i дратiвливими, втрачають здатнiсть зосереджуватись, швидко втомлюються i часто можуть знепритомнювати.
   Протипоказанням може бути i наявнiсть захворювань органiв малого тазу, патологi§ шийки i матки (наприклад, за наявностi ерозi§ шийки матки використання ВМС не бажане, оскiльки вусики ВМС можуть робити вплив на ерозiю). Вважається, що ВМС краще не використовувати жiнкам, якi не народжують, оскiльки ВМС можуть збiльшувати ризик запальних захворювань жiночих статевих органiв. Запалення, у свою чергу, може впливати надалi на здатнiсть жiнки до дiтородiння. Спiралi рекомендують жiнкам, що не народжують, тiльки, коли ризик небажано§ вагiтностi дуже високий, а iншi методи контрацепцi§ не пiдходять. Якщо ж жiнка здорова i §й не протипоказанi iншi способи контрацепцi§, то застосування ВМС небажане.
   У США бiльшiсть заводiв, що виготовляли спiраль, збанкрутiли, оскiльки вимушенi були вiдшкодувати жiнкам збитки через шкiдливi наслiдки (наприклад, спiраль протикала матку (перфорацiю). Проте, i зараз є ще декiлька заводiв, що експортують спiралi в слаборозвиненi кра§ни.
   Як ви могли помiтити з вищесказаного, iснують засоби, помилково названi "протизаплiдними", при вживаннi яких зачаття вiдбувається, але при цьому дитину позбавляють життя. Зазвичай, в першi днi пiсля зачаття. Таким способом вiдбирають життя у тако§ кiлькостi ненароджених дiтей, як i тих, хто був позбавлений життя "хiрургiчним" абортом. Нещодавно було також встановлено, що i спермициднi засоби, можуть смертельно впливати на дитину на стадi§ зачаття. Використання спермицидiв небажано. Головний спермiцид - ноноксинол-9. Вiн не лише рве мембрану сперматозо§дiв, але i чинить ушкоджуючу дiю на нiжну слизову оболонку пiхви i шийки матки, сприяє проникненню вiрусних iнфекцiй в органiзм жiнки. Захiдне товариство вiд нього вiдмовилося, тому потоки продажiв перенаправилися в Укра§ну i Росiю.
  
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"