Стаття 22. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Стаття 36. Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів...
Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах.
Ніхто не може бути ... обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.
Стаття 37. Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, забороняються.
з огляду на те, що прога Зе суперечіть ст.52 и кандидат Зе е нелигитимним ЦВК не може визнати Президентом кандидата, у якого прога суперчить ... ст.36 КУ
суд не має права проголошувати Президентом України кандидата, программа якого не відповідає вимогам ст.52 та 36 (хто ж знав, що він таку дурню напише!) Якщо суд зробив помилку при реєстрації Зе кандидатом, то це аж ніяк не є приводом для того, щоб у подальшому оголосити Президентом України того кандидата, прога якого суперечить Конституції України.
КАС
Стаття 2. Завдання та основні засади адміністративного судочинства
Стаття 2. Завдання та основні засади адміністративного судочинства
частина 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
пункт 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
Стаття 5. Право на звернення до суду та способи судового захисту
частина 1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
пункт 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
пункт 4) визнання бездіяльності ЦВК протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;