Аннотация: Это моя первая курсовая, которую я писала сама. Я убрала тезисы, оглавление и выводы, оставив основной текст. Хотя теперь я понимаю, что до четкого научного языка там далеко) Надеюсь, кому-то будет интересно ознакомиться с данным текстом.
1. Вампiри у мiфах та легендах свiту.
1.1 Аналоги вампiрiв знайдених у стародавнiх культурах.
Розповiдi про мертвих, що проливають кров знайденi майже у всiх культурах у всьому свiтi, включаючи найстародавнiшi. Вампiроподiбнi духи, якi мають назву Лiлу, згадуються у раннiй вавилонськiй демонологiї, iакшари, якi п'ють кров, в бiльш раннiй шумерськiй мiфологiї. Цi демони бродили у темрявi, полювали та вбивали немовлят i вагiтних жiнок. Одна з цих демонiв на iм'я Лiлiту пiзнiше була запозичена iудейською демонологiєю як Лiлiт.
Даханавар - у староармянськiй мiфологiї вампiр, який живе у горах Ултiш Альто-тем. Вiн вiдом завдяки тому, що нiколи не вбивав людей, якi мешкали на його землях.
В Iндiї розповiдi про веталiв, створiнь схожих на вампiрiв, якi вселяються у трупи, були знайденi в старому Санскритському фольклорi. Вiдома iсторiя розповiдає про Короля Вiкрамадiт'я i його нiчнi пошуки що мали за цiль зловити невловиму веталу. Iсторiї про веталу були зiбранi у книзi Баiтал Пачiсi. Ветала - це нечиста сила, яка як i летюча миша асоцiюється з сучасними вампiрами, асоцiювалась з висячими головою до низу на деревах, що росли на землi, де спалювали покiйникiв, i на кладовищах.
Шкутильгаючий труп - аналог вампiра у китайськiй традицiї, однак вiн їв життєву есенцiю (ци), а не кров.
В "Одисеї" Гомера тiнi, якi Одисей зустрiчає у своїй мандрiвцi до пiдземного свiту, приманювались кров'ю принесених у жертву баранiв. Цей факт Одисей використав для своєї користi призвав тiнь Тiресiя.
У Римi привидiв що пили кров називали ламiямi, емпузами та лємурамi. Стрiкс, нiчна птаха, яка їла людську плоть i кров, згадується у Римських оповiданнях.
Як приклад iснування i вiдомостi схожих легенд в подальшi часи, можна вiдмiтити що у XII сторiччi англiйськi iсторики i лiтописцi Вальтер Мап i Вiльям Н'юбургскiй записали декiлька iсторiй, якi мають спiрну схожiсть з Схiдноєвропейськими вампiрами.
Мiф про вампiрiв у тому виглядi, в якому вiн вiдом нам, з'явився у Схiднiй Європi зi слов'янського фольклору, де вампiрами були iстоти, що вбивали людей шляхом пиття їх кровi, або через придушення. Вампiр мiг бути знищеним, якщо йому вiдрiзати голову, увiткнути дерев'яний кiлок у серце або спалити.
1.2 Народнi повiр'я про вампiрiв.
Схоже що до XIX сторiччя вампiри у Європi описувались як страшнi монстри з могил. Вампiрами зазвичай ставали самовбивцi, злочинцi або злi чаклуни, у рiдких випадках вампiри могли передати свiй вампiризм безвинним жертвам. Однак iнодi вампiром могла стати жертва жорстокої, несвоєчасної або насильницької смертi. Бiльшiсть румунських (за виключенням стрiгоїв) i європейських iсторiй мають слов'янське походження.
У Нiмеччинi є повiр'я про Альпа, яким могла стати дитина, якщо мати користувалась кiнською гривою щоб вивiльнитись вiд вагiтностi. Альп мiг з'являтися як кiт, свиня, птиця чи iнша тварина, завжди носить шляпу.
Малайзiйський вампiр Байянг, що має вигляд кота, i зазвичай полює на дiтей. Може бути рабом, i передаватись вiд одного поколiння до iншого, але в однiй сiм'ї. Може напасти на хазяїна, якщо в нього буде недостатньо їжi. Байянг з'являється з тiла немовляти що народилось мертвим, якого заговорили чарами.
Чурел - привiд-вампiр з Iндiї, зазвичай жiнка, що померла вагiтною пiд час Фестивалю Дьювалi.
В Українi це Упир - вампiр, який має бажання їсти багато риби. Є одночасно вампiром i вурдалаком, бо полюбляє їсти плоть i пити кров.
За iншими повiр'ями вампiром могли стати дiвчина, яку не похрестили, чаклун чи вiдьма, сьомий син сьомого сина, незаконна дитина, самовбивця, або людина, що не завершила усi свої справи за життя тощо.
1.3 Зв'язок мiж вампiрами стародавнiх культур i "Сутiнковою сагою".
У "Сутiнковiй сазi" головна героїня - Белла Свон, старанно розшукує iнформацiю про те, ким є загадковi Каллени, сiм'я вампiрiв. Коли її друг з племенi квiлетiв розповiдає одну з легенд свого народу, про те, що трапилось 70 рокiв тому:
"... - Легенд дуже багато, в деяких розповiдається, що ми нiбито походимо вiд вовкiв. Наше плем'я до сих пiр вважають їх братами, i вбити вовка - злочин. Ще є iсторiї про "холодних"...
- Про холодних? - перепитала я.
- Ну так. За однiєю з легенд, мiй прапрадiдусь був "вовком". Вiн заборонив таким як вони з'являтися на нашiй територiї...Розумiєш, "холоднi" - єдинi вороги вовкiв. Ну, не справжнiх вовкiв, а тих, що перетворюються в людей, як нашi предки. Ви називаєте їх перевертнями...Але тi, що прийшли сюди в часи мого прапрадiдуся були iншими, вони не полювали... Вони стверджували, що полюють лише на тварин... Тодi мiй дiдусь заключив з ними договiр. Якщо вони не порушуватимуть нашого кордону, ми не здамо їх блiдолицим.
- А при чому тут Каллени? Вони що, схожi на "холодних" часiв твого прапрадiдуся?
- Так вони i є тi "холоднi"!
- Але хто вони - незрозумiло спитала я. - Хто такi цi "холоднi"?
- Кровопивцi! - моторошним голосом промовив вiн. - Твої люди називають їх вампiрами..."
Тодi, пiсля цiєї розповiдi головна героїня вирiшила пошукати iнформацiю в Iнтернетi, там вона знаходить статтю "Вампiри вiд А до Я" де розповiдається про iмена всiх найвiдомiших вампiрiв свiту. Одно з таких iмен - STREGONI BENEFICI. Його характеристика наступна: "Iталiйський вампiр, говорять, що вiн був на сторонi Добра, був смертельним ворогом всiх злих вампiрiв". За задумом Стефанi Майєр STREGONI BENEFICI - це так званi Волтурi, правлячий клан вампiрiв, якi слiдкують за тим, щоб закон залишався не порушеним, i карають винних.
Таким чином, прослiдковується тiсний зв'язок мiж мiфами i легендами та твором Стефанi Майєр.
2. Образ вампiра в "Iнтерв'ю з вампiром" Енн Райс.
2.1 Особливостi перетворення на вампiра.
За твором Енн Райс "Iнтерв'ю з вампiром" перетворення на вампiра вiдбувається наступним чином:
Вампiр вибирає собi "учня", впевнюється, що той буде слухняним, i нiколи не порушить одну єдину заборону - не вб'є iншого вампiра. Також "учень" має бути присутнiм на вбивствi людини вампiром, щоб перевiрити його нерви та витримку. Коли вампiр впевнюється в цьому, i його "учень" погоджується на всi умови безсмертного життя, вампiр випиває усю його кров. Людина має пiдтримувати в собi життя однiєю силою волi i розуму. На декiлька хвилин його повнiстю паралiзує вiд слабостi, яка викликана великою втратою кровi. Тодi вампiр прокушує своє зап'ястя i дає пити людинi свою ж кров перемiшану з кров'ю вампiра. Людина, скоштував краплину, вже не може зупинитися i вампiру треба майже вiдривати її вiд рани. Людина починає чути дивний шум, нiбито хтось б'є в барабан i пiдходить все ближче i ближче. Потiм з'являється ще один такий же звук, i вони зливаються в один - це биття двох сердець - людини, i вампiра, чию кров вiн п'є.
Пiсля цього людина, починає бачити по iншому, бачити "свiт в усiй рiзноманiтностi кольорiв i форм". "Я вилiкувався вiд багаторiчної глухоти..." - змiнюється слух, всi звуки нiби зливаються у спiльний гул, "але скоро я навчився розрiзняти звуки... потiм вони знову перемiшались, але я вже безпомилково вiдрiзняв один вiд одного".
Коли людина бiльш менш звикає до нових слуху та зору, вона починає вiдчувати бiль вiд того, що все людське в нiй помирає. Вона фiзично слаба, все тiло зудить i чешеться. Повнiстю людина вмирає через добу, вмирає саме тiло людини. Свiтлу частину доби вона має провести в трунi.
Посвячення у вампiри закiнчується першим вбивством. Оскiльки на той час новi зуби (iкла) ще не змiнились остаточно, то молодому вампiру доводиться виривати старими зубами цiлi шматки шкiри та м'яса з живої людини.
Загалом молодий вампiр мешкає разом зi своїм "вчителем", i дуже його кохає. Мається на увазi сильнi платонiчнi почуття, оскiльки фiзично кохати когось вампiр не може - його тiло мертве.
2.2 Смерть вампiра.
Вампiр - iстота безсмертна. Її майже неможливо вбити, - якщо вампiр впаде з великої висоти, вiн, звичайно, покалiчиться: зламає собi кiстки, пошматує шкiру, але все зростеться за декiлька днiв. "Шрами i рубцi можуть залишитися, але тiло вiдновиться". Та й шрами зникнуть пiсля кiлькох десятилiть.
Один iз способiв вивести вампiра з "робочого стану" це дати йому випити кровi, в якiй буде велика кiлькiсть полину i настою опiуму, якими треба отруїти людину, якою потiм має поласувати вампiр. Через цi речовини, i якщо пустити йому кров, вiн на очах перетвориться у висушену мумiю. Але залишиться живим, i якщо зможе випити хоч трiшки кровi, хоча б у якоїсь тваринки, вiн знайде сил щоб знайти тваринку ще бiльше... згодом у нього буде достатньо сил щоб напасти на людину, i вiн повнiстю вiдновить свої сили. Головне для вампiра у такiй ситуацiї - вiдновити свої сили до сходу сонця i вчасно знайти труну, в якiй можна буду сховатись до ночi.
" - Що ж може мене вбити?
- Руйнування твоїх останкiв... Вогонь, розчленування... Сонячне свiтло. Ось i все".
Так можна остаточно вбити вампiра. Але в книзi згадується ще один спосiб, яким користувалися люди Схiдної Європи, якi вiрили у вампiрiв. Вони робили це наступним чином: знаходили могилу в якiй ховався вдень вампiр, розкопували її, перевiряли що то дiйсно вампiр (дата смертi давня, а мрець виглядав як людина, що заснула), пiсля чого вбивали дерев'яний кiл у серце, вiдрубували голову i спалювали.
Якщо ж вбивати вампiра через спалення, то можна помiтити наступну рiч - якщо вампiр молодий, вiд нього залишиться скелет, якщо ж йому вже кiлька сторiч, вiд нього не залишиться нiчого.
Ще одна рiч, яка може вбити вампiра - це, як не дивно, кров. Наскiльки голодним не був би вампiр, вiн має зупинитися у своїй "трапезi" вчасно. Бо не може пити кров з мертвого тiла, вiд цього вiн сам помре: "Якщо пити кров мерця, вiн сам висмокче тебе до останньої каплi i забере з собою". Якщо ж просто перебрати кровi, але зупинитися вчасно, то буде болiти живiт, а нутрощi нiби затягуватиме у велику воронку.
Найстарший вампiр у цьому творi - Арман, йому 400 рокiв. Якщо зрiвняти з вiком Землi - досить молодий. Головний герой, Луi, задає йому питання, якщо вiн найстарший, то де той, хто створив його? Невже вiн пiшов вiд сатани, чи все ж таки вiд Бога? Тодi Арман пояснює Луi, що вампiри не хочуть жити бiльше кiлькох столiть - вони дуже прив'язанi до свого часу, вони бажають щоб навколишнiй свiт залишався незмiнним, як i вони. Щоб була така ж мода, щоб карети робили за тим самим зразком, щоб мiста не змiнювались... Але час плине, все навколо змiнюється, а вампiр залишається тим самим, незмiнним. Нарештi навколишнiй свiт змiнюється настiльки, що вампiр перестає його розумiти, вiн починає боятися його. I настає день, коли вампiр приймає рiшення - рiшення померти. Вiн уходить вiд тих з ким мешкає. Нiхто не знає нi куди вiн йде, нi що з ним трапилось, але вiн не повертається.
Отже за твором Енн Райс вампiр з'являється на цей свiт досить незвичним i довгим шляхом. Живе доки його не вб'ють (за допомогою огню, сонячного свiтла чи розчленування), або доки сам не забажає пiти з життя.
2.3 Спiльне в образi вампiра Енн Райс i Стефанi Майєр.
Зовнiшнiсть. В обох творах вампiри дуже блiдi, їх вигляд приваблює людей - потенцiйних жертв. Їх шкiра досить холодна, але у вампiрiв з "Сутiнкової саги" це виражено сильнiше.
Їжа. Як вампiр Енн Райс так i вампiр Стефанi Майєр мають пiдтримувати в собi життя за допомогою кровi. Але це може бути не тiльки кров людей, але й кров тварин. Луi, головний герой "Iнтерв'ю з вампiром" довгий час пив лише кров тварин, бо не хотiв бути вбивцею, але така кров лише посилює жагу. Сiм'я Калленiв теж вживає лише кров тварин - але це бiльш серйозне рiшення, яке дається з великим трудом, але також приносить свою винагороду.
Вiдношення до релiгiйних символiв досить нейтральне - вони не можуть їм нашкодити, вампiри можуть до них доторкатись, носити тощо.
Щодо способу вбивства, то спiльне в цих творах тiльки знищення вампiра через спалення на вогнi. Вогонь - центральний елемент, в деталях все по рiзному: щоб вбити вампiра з "Сутiнкової саги" треба перед спаленням розiрвати його на шматочки. Вампiра ж з "Iнтерв'ю з вампiром" можна просто спалити, чи виставити на сонце.
Надзвичайнi можливостi. Зiр неймовiрно гострий як вдень, так i в ночi. Рухи i перемiщення швидшi нiж у людей. Є можливiсть до регенерацiї. Мозкова дiяльнiсть дуже розвинута - вампiр може мiркувати о кiлькох речах одночасно.
Отже в обох творах багато спiльного, але всi цi якостi вампiра у "Сутiнковiй сазi" розвинутi бiльш потужно, вони представляють з себе щось бiльше, i не звичнiше.
3. Образ вампiра у "Дракулi" Брема Стокера.
3.1 Походження мiфу про Дракулу.
Багато хто вважає, що Дракула Брема Стокера - це Влад III Цєпєш, реальна iсторична особа, про яку, однак складено багато легенд i iсторики досi не можуть розiбратися де закiнчуються мiфи i починається правда.
У 14 рокiв Влада вiддали у полон до Турцiї, де вiн пробув 4 роки. Вважається що це пошкодило його психiку. Далi його використовували - однi саджали на престол, iншi хотiли зайняти його самi.
Влад вважався людиною досить жорстокою i не врiвноваженою, пiсля полону, завдяки цьому з'явилися розповiдi про те, у що нiхто не може повiрити цiлком - страти. Про все говорить документ невiдомого автора, надрукований у Германiї у 1463 роцi. Пiсля детального аналiзу iсторики взяли пiд сумнiв достовiрнiсть цього документу, оскiльки його цiль - виправдання незаконного арешту Дракули королем Мадяр Худ'ядi Матяшем.
Щодо того, що Дракулу вважали вампiром є кiлька пояснень:
По перше - його вважали вампiром через кровожерливiсть.
По друге - через повiр'я Румунiв: православний, що зрiкся своєї вiри (часто через те, що прийняв католицтво) неодмiнно стає вампiром. Перехiд до католицтва Влада III, який ранiше грабував католицькi монастирi, став, безумовно, вражаючим вчинком для пiдданих-одновiрцiв.
У багатьох легендах замок Дракули знаходиться у Трансiльванiї, тому багато вчених вважають, що легенди про вампiрiв могли скластися через рiдке захворювання - порфiрiю. Ця хвороба псує кров, через те, що не вiдтворюється гемоглобiн. Ця хвороба мала мiсце у Трансiльванiї близько 1000 рокiв тому, через те, що у маленьких селах одружувались зi своїми родичами.
Проявом хвороби є такi симптоми: пiд сонячним свiтлом шкiра хворої людини стає коричневою, з часом лускає, з'являються шрами i язви, якi в свою чергу деформують хрящi через що змiнюються нiс i вуха. Шкiра навколо губ i ясен висихає i робиться жорсткою, через що рiзцi видно до ясен - це має вигляд оскалу. На зубах вiдкладається порфiрин - вони стають червоними або коричнево-червоними. Вдень хворi почувають себе в'яло i ведуть загалом нiчний спосiб життя. Вони не можуть їсти часник, бо в ньому мiститься сульфонова кислота, яка пiдсилює дiю хвороби. До XX столiття не було вiдомо, як лiкувати цю хворобу, а у Середнi вiки це робили через "пероральне" вживання пацiєнтом кровi, що, звичайно не допомагало.
3.2 Перетворення Дракули на вампiра, спосiб вбивства.
За Бремом Стокером Дракула - це один з NOSFERATU, не-мертвих.
NOSFERATU - класичний румунський вампiр, яким може стати колдун, чи сьомий син сьомого сину, чи незаконнонароджений. Мав досить бридку зовнiшнiсть, мав довгi кiгтi, був лисим та гостровухим. Вiдрiзнявся жорстокiстю, мiг вбити людину вiдразу, iнодi насилав чуму. Особливу ненависть мав до молодих пар, яким його прихiд погрожував безплiддям.
Дракула має деякi риси, що вказанi у визначеннi NOSFERATU, але не всi. За "Дракулою" Брема Стокера головний злодiй - Дракула - познайомився з тайною наукою у горах понад Германштадтским озером, де за повiр'ям диявол бере собi у виглядi данини кожну десяту людину в учнi.
Перетворитись на вампiра ж можна наступним способом - коли вампiр вибирає собi жертву, i скуштує хоч краплину її кровi, вiн матиме над такою людиною владу. Вiн зможу позвати її, i де б вона не була, вона прийде, щоб вампiр змiг знову брати в неї кров. Якщо вiн хоче iнодi бачити очами своєї жертви i чути її вухами, вiн дає їй скуштувати своєї кровi, це має назву "кровавого хрещення вампiра". З часом, у людинi вiдбуваються змiни - людина стає блiдою, майже не їсть, бiльше спить вдень. Поступово її зуби загострюються, i виростають, з'являються iкла. Коли людина при тямi вона ще хоче i може боротися з тим що трапилось, але тiльки якщо розумiє хто i що з нею робить, пiд час же сну по виразу обличчя можна побачити наскiльки сильно сутнiсть вампiра вже оволодiла душею людини. Згодом людина помирає вiд нестачi кровi. Пiсля смертi обличчя людини стає надзвичайно привабливим, i здається, що людина просто спить. Пiсля похоронiв вампiр ночами постає з могили, щоб харчуватися.
Вбити вампiра, i захиститись вiд нього можна. Вампiр реагує на релiгiйнi символи: хрест не приносить йому шкоди, але вiн вiдноситься до нього з мовчазною шанобливiстю. Освячена облатка може залишити опiк на його тiлi. Якщо покласти її до гробу в якому може спати вампiр, вiн не зможе там бiльше вкриватися, а якщо накреслити коло навколо себе, i розкришити облатку по лiнiї - вампiр не зможе переступити через неї.
Якщо на вiкна, дверi тощо повiсити часник - вампiр не зможе зайти у дiм, якщо ви самi його не впустите, або не вийдете до нього. Гiлка шипшини покладена на труну не дозволить вампiру вийти з нього.
Вбити вампiра можна кiлькома способами. По перше можна вистрiлити у труну срiбною освяченою пулею. По друге, i так зазвичай i роблять, проткнути вампiра дерев'яним кiлком, якщо вiн дуже старий - вiн розсиплеться у попiл, якщо молодий - з нього буде текти кров. Щоб дати заспокоєння душi треба вiдтяти голову, а у рота покласти часник. Коли молодого вампiра вбивають таким чином, вiн починає кричати вiд болю, його тiло здригається, кривиться i звивається, бiлi гострi зуби стукотять i кусають губи, з рота ллється пiна. Поступово вампiр заспокоюється. Його лице втрачає демонiчний вираз i стає людським.
3.3 Рiзниця мiж образом вампiра у Брема Стокера та Стефанi Майєр.
Вампiр у творi Брема Стокера має iкла, його очi чорнi, але iнколи в них нiби горить вогонь. Вiн має вдень спати у трунi на рiднiй землi, можна обмежитись i простим ящиком, але присутнiсть землi обов'язкова. Щодо харчування, це звичайно кров. Якщо вампiр попив кров у якоїсь людини, то має владу над нею, може наказати прийти до себе, щоб попити ще. Згодом така людина вмирає вiд нестачi кровi i теж стає вампiром.
Вампiр має триматись подалi вiд релiгiйних символiв, деяких рослин i сонячного свiтла. Вбити його можна встромивши дерев'яний кiл у тiло, або пострiлом срiбною освяченою кулею у його труну.
Вампiр дуже сильний - має силу 20 людей. Може керувати стихiями та нижчими iстотами. Не має тiнi та вiдображення. Може перетворюватись на летючу мишу, вовка, туман а також проходити крiзь воду у певний час. Не має нiяких людських потреб. Його тiло може старитись чи ставати молодим у залежностi вiд того, як часто вiн може пити кров. Вампiр може жити сотнi рокiв, але при цьому його мозок залишається нiби дитячим, розвиненi тiльки окремi його вiддiли, але мiркує вiн як дитина.
Вампiр у Стефанi Майєр не має iкол, натомiсть вiн має отруту. Колiр очей залежить вiд способу тамування жаги - якщо вживається кров людей, очi червонi, якщо тварин - золотистi. Вампiр не може пити кров якоїсь людини кiлька разiв - кров позбавляє його розуму, i вiн випиває все до останньої краплини, якщо ж вiн зможе зупинитися, то в людинi залишиться отрута i пiсля кiлькох днiв вона також стане вампiром. А зупинитися вiн не може, бо коли чує запах кровi, або скоштував хоч краплину - це приносить настiльки велике задоволення, що вампiр вже не може зупинитися, змусити себе не вiдчувати цього. Вампiр нiколи не спить. Спокiйно вiдноситься до релiгiйних символiв, може виходити на сонячне свiтло. Має вiдображення, тiнь, може фотографуватись. Його можна вбити тiльки через спалення.
Вампiр має надзвичайно велику силу - шматок гранiтної скелi по консистенцiї схожий для нього на сир. Вiн бачить вдень i вночi так само добре i далеко, тiльки вiдтiнки кольорiв змiнюються, всi людськi почуття надзвичайно розвиненi i пiдсиленi. Мозок працює по iншому - в ньому багато роздiлiв, кожен з яких вiдповiдає про щось, i всi вони працюють одночасно. Деякi з вампiрiв мають надзвичайнi дари - читання думок, управлiння емоцiями, вдари електричним струмом тощо.
4. Образ вампiра у "Сутiнковiй сазi" Стефанi Майєр.
4.1 Перетворення на вампiра.
Вампiри мають значний арсенал якостей - сила, швидкiсть, вiдмiнний зiр i нюх, швидка реакцiя, не говорячи вже про деяких вампiрiв, якi були надiленi даром, у сiм'ї Калленiв були три вампiра з надзвичайними можливостями. Окрiм всього цього вони мають ще дещо унiкальне - вони отруйнi. Вампiр може користуватись отрутою щоб паралiзувати свою жертву. Отрута дiє дуже повiльно, вона не тiльки паралiзує жертву, але й заставляє її вiдчувати надзвичайно страшний бiль. Гуманнi вампiри, якi вiдмовились вiд вбивства людей iнодi вiдмовляються i вiд використання отрути.
Якщо ж вампiр вкусив людину i не вбив її то отрута починає дiяти i завдяки їй людина перетворюється на вампiра. Це займає декiлька днiв в залежностi вiд того скiльки отрути потрапило до органiзму, i куди людину вкусили. Доки серце б'ється отрута буде розповсюджуватись в органiзмi i перетворює його, коли серце зупиниться, людина стане вампiром.
Коли отрута потрапляє до органiзму, це такий нестерпний бiль, наче людина згоряє живцем. Серцебиття i пульс сильно пришвидшуються. Власне тiло стає дуже важким i давить, нiби хоронячи людину у полум'ї яке розгоряється усерединi. При всьому цьому людина може досить тверезо мiркувати. З часом бiль пiдсилюється i людина втрачає почуття часу. За декiлька годин до повного перетворення людина вiдчуває наплив сил, вiдновлюється почуття часу. В неї вже є якостi вампiра - вона може чути музику з машини, що проїхала за декiлька кiлометрiв вiд неї, коли хтось ходить поруч, то по звуках крокiв може зрозумiти хто з якої сторони йде i на скiльки вiдстає, може чути дихання тих, хто поруч тощо.
Людина стає випаленою як кiстка, спраглою, а вогонь у серцi розгоряється ще сильнiше. В останнi хвилини серцебиття пiдiймається до неймовiрної частоти, серце нiби бореться з мiццю полум'я, але програє, i людина чує останнiй удар серця, останнiй ковток повiтря - i серце зупиняється - народився новий вампiр. Деякий час, приблизно рiк пiсля народження, вампiр дуже сильний, тому що в ньому на протязi цього часу залишається ще його власна кров, яка пiдживлює м'язи надаючи йому велику силу. Але й пiсля цього часу жоднiй людинi не зрiвнятися з вампiром.
Першi роки життя вампiр майже не може мислити, все що йому потрiбно - це вгамувати жагу. Iншi почуття i потреби з'являються у нього пiсля року iснування. Але виховання контролю потребує багато зусиль на протязi багатьох десятилiть.
4.2 Особливостi образу вампiра.
Як вже згадувалось ранiше, у вампiра всi людськi якостi надзвичайно розвиненi. Наприклад зiр:
"Свiтло, що лилося зверху, було все таким же ослiплююче яскравим, але тепер я точно могла бачити розпаленi пружини усерединi лампочок. Я могла бачити кожний колiр спектра в цьому бiлому свiтлi, и десь на самому його краю, я бачила восьмий колiр радуги, назви якому не знала.
Десь за цим свiтлом я могла бачити найменшi елементи темного стельового дерева наверху. А прямо перед ними я бачила танцюючi пилинки, с однiєї сторони пiдсвiченi свiтлом, а з iншої закритi тiнню, кожну саму по собi, окремо".
Також вампiр може бачити у темрявi так же далеко i добре, як i при сонячному свiтлi. Помiхою для зору не може бути швидкiсть з якою вони рухаються, наскiльки б швидким не був рух, все видно так же чiтко, як i коли вампiр стоїть на мiсцi.
Швидкiсть також надзвичайна: "У той момент, коли я щось збиралась зробити, виявлялось, що я це вже зробила. Неможливо було вловити, в який перiод часу вкладався мiй рух, змiни вiдбувалися настiльки щосекунди, нiби нiякого руху i не було... Я розвернулася з такою швидкiстю, що вона мала розмити кiмнату для мене у розпливчасту пляму, але цього не трапилось. Я точно так же бачила пилинки, точно так же розрiзняла частини оббитих деревом стiн, кожну найдрiбнiшу частку самої крихiтної деталi, поки мiй погляд плив по ним".
Слух надзвичайно добрий, вампiр може чути те, що знаходиться на вiдстанi 3-5 миль вiд нього. Вампiру не треба дихати, але запах допомагає їм орiєнтуватися так же добре, як i зiр. Якщо зiр бачить далеко, на кiлька десяткiв миль, якщо не має перешкоди, то завдяки нюху вони вiдчувають те, що бачити не можуть.
"Менi не було потрiбне повiтря, але воно менi подобалось. За його допомогою я могла вiдчути усю кiмнату, що оточувала мене."
Щодо сили вампiра, то вона рiзна у кожного, є сильнiшi, є слабшi. Новонавернений вампiр має бiльш значну силу, завдяки своїй власнiй кровi, яка залишається в його тiлi близько року i пiдживлює його м'язи. Наприклад момент коли новонавернений вампiр брав учать у змаганнi з армреслiнгу з дорослим вампiром:
"Я заскреготiла зубами и схватила його велику руку.
- Раз, два...
- Три, - вiн заричав, i навалився на мою руку.
Нiчого не трапилося.
О, я вiдчувала силу, яку вiн використовував. Мiй новий розум був досить добрим в усiх видах розрахункiв, i я можу сказати, що, якщо б вiн не зустрiв опору, його рука без труда увiйшла б прямо в камiння. Тиск збiльшився, i я розмiрковувала, чи має таку силу вантажiвка з цементом на сорока милях в годину при рiзкому спуску. П'ятдесят миль в годину? Шiстдесят? Мабуть бiльше.
Цього не було достатньо, щоб зрушити мене."
Незвичайним також є те, як влаштован їх мозок, якщо вченi кажуть про те, що людина використовує 3-5% можливостей свого мозку, то вампiр, мабуть, використовує всi 100%. Всi його емоцiї надзвичайно сильнi, вони можуть швидко змiнювати одне-одну, але деякi найсильнiшi можуть залишатися на столiття - як втрата близького друга, чи коханого, - це призводить до того, що вампiр намагатиметься помститися, якщо це можливо, а потiм навiть може забажати померти.
Також дуже незвичною i унiкальною є причина, через яку вампiр ховається вiд сонця. Сонячне свiтло не вбиває його, але звичайнiй людинi краще не бачити цього, щоб вампiр не порушив одне-єдине правило, яке iснує у їх товариствi - не виказати своє iснування людям. Тiло вампiра на дотик нiби камiнь i холодне як лiд. Коли ж вампiр виходить на сонце, то його шкiра блищить нiби весь вiн зроблений з дiаманту.
Ще одна незвична якiсть вампiрiв - це супутник життя. Вампiр може столiттями знаходитись на самотi, але коло вiн знаходить пару i закохується це змiнює його, в ньому просинаються людськi вiдчуття помноженi на сильнi емоцiї вампiра. Якщо це вампiр, що п'є кров людей емоцiї не такi сильнi, вiн може вiдмовитись вiд них чи користуватись ними для манiпуляцiй, але все одно якщо коханий помре, цих емоцiй буде достатньо для бажання помститися. Якщо ж це вампiри, якi вiдмовилися вiд кровi людей, то вони можуть створювати цiлi сiм'ї, i будуть мешкати разом. Для iнших вампiрiв навiть група з трьох є надзвичайно великою, тi хто входить до неї постiйно очiкують нападу зi сторони iншого. Тому їм важко iснувати разом. Мiж парами вампiрiв-закоханих iснують також фiзичнi вiдносини. Якщо вампiр знаходить супутника - то це на все життя. Фiзичнi вiдносини це також щось бiльше, нiж у людей.
"Я нiколи не втомлюся, и вiн також. Нам не треба вiдновлювати дихання чи вiдпочивати, чи їсти, чи навiть митися; у нас бiльше не було земних людських потреб. У нього було найкрасивiше, бездоганне тiло в свiтi i все воно було надано в моє розпорядження; але все одно я не вiдчувала, що коли-небудь прийду до якоїсь вiдповiдi. Зараз менi було достатньо одного дня. Але я завжди буду хотiти ще. I нашi днi нiколи не пiдiйдуть до кiнця. Тому, як ми коли-небудь зупинимося в цiй ситуацiї?"
Але, звичайно вампiри не можуть мати дiтей, бо щоб народити дитину жiнка має мати можливiсть змiнюватись, її тiло має рости i змiнюватись щоб плiд мав можливiсть розвиватися. Тiло вампiра ж не може змiнюватись, воно застигло в часi.
Ще деякi вампiри мають надзвичайнi можливостi, це дар який є у невеликої кiлькостi вампiрiв. Загалом це щось, що допомагає у сутичцi з iншим вампiром. Загалом за допомогою цього дару у вампiра можна викликати вiдчуття болю тощо. Фiзично вампiр цього не вiдчуває все трапляється лише в його мозку. Ось вампiри i їх дари, що присутнi у творi Стефанi Майєр:
Сiм'я Калленiв:
Едвард - читання думок одночасно у всiх, хто знаходиться поруч, вiдстань до 3-4 миль;
Еллiс - вмiння бачити майбутнє, оскiльки майбутнє залежить вiд вибору людини, то воно могло змiнюватись, залежно вiд цього змiнювались i ведiння;
Джаспер - вмiння контролювати емоцiї оточуючих;
Белла - щит вiд усiх атак спрямованих на розум, може захистити не тiльки себе, а й оточуючих;
Ренесмi - дотиком може показувати свої думки у виглядi картинок.
Правлячий клан Волтурi, якi слiдкують за виконанням закону:
Аро - одним дотиком бачить усi думки, що коли-небудь були у головi людини чи вампiра;
Маркус - бачить iнтенсивнiсть вiдносин;
Джейн - може викликати вiдчуття надзвичайно сильного болю;
Алек - може зробити так, щоб велика кiлькiсть вампiрiв одночасно втратили всi вiдчуття, в такому станi супротивник скорiш покалiчить себе нiж знайде ворога;
Деметрiй - може знайти будь кого в усьому свiтi;
Рената - ще один вид щита, якщо ти пiдходиш до неї, то за кiлька метрiв починаєш iти в iншу сторону i думки змiшанi, не розумiєш куди i навiщо ти йшов;
Челсi - має вплив на емоцiйнi зв'язки, може як зломити так i створити їх.
Iншi вампiри:
Кейт - її шкiра може бити електричним струмом, цей струм також iснує тiльки у уявi супротивника;
Зафрiна - створює iлюзiї, якi неможливо вiдрiзнити вiд реальностi;
Бенджамiн - його дар це щось надзвичайно неймовiрне - це реальне фiзичне манiпулювання чотирма стихiями;
Еллеазар - вiдчуває вампiрiв з даром i людей якi матимуть дар пiсля перетворення на вампiра.
Меггi - хто б i щоб їй не сказав вона завжди буде знати правда це чи нi.
Вiкторiя - завжди вiдчуває у якому напрямку рухатись, щоб ворог не знайшов.
4.3 Спосiб завдати шкоди чи вбити вампiра.
Вбити вампiра досить важко. Вiн надто сильний i швидкий, до того ж деякi вампiри мають надзвичайнi можливостi.
Також вампiру можна нашкодити, загалом це вiдбувається у його мозку, якому дають команду, що йому боляче. Це робиться завдяки "дарам" вампiра, наприклад Кейт - удари струмом, чи Джейн - сильний фiзичний бiль.
Також, звичайно, вампiру можна нашкодити фiзично - при боротьбi iнший вампiр може його вкусити, при тому, що всi вампiри отруйнi, то укус залишає слiд у виглядi шраму, такi шрами людям надзвичайно важко роздивитися, i отрута сильно пече. Також вампiру можна вiдiрвати якiсь частину тiла, як маленькi так i великi, але якщо приставити цю частину назад, то вона зростеться з тiлом за кiлька хвилин чи секунд.
Загалом вбити вампiра можна лише одним шляхом - через спалення на вогнi. Звичайно вампiр не дозволить себе спалити, тому його треба спочатку розiрвати на шматки, при цьому звук такий, нiби на шматки рвуть метал. Пiсля того, як вампiра розiрвали на шматки, треба зiбрати всi шматки до одного i спалити.
Вампiра може вбити не тiльки iнший вампiр, його також можуть вбити так званi "змiнюванi", якi помилково вважали себе перевертнями. "Змiнюванi" це люди з iндiйського плем'я Квiлетiв, якi здавен перетворювались на великих вовкiв розмiром з коня. Цi вовки достатньо сильнi i швидкi для того, щоб вбити вампiра, який може погрожувати iснуванню племенi.
Отже, на вiдмiну вiд iнших творiв, тут людина не може вбити вампiра, бо надто слабка для цього. Його може вбити iнший вампiр чи зграя "змiнюваних", саме зграя, бо один може не впоратись.