Кучмук Володимир Костянтинович : другие произведения.

25 копiйок

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:

? 2

? 1

Двадцять пять копiйок.

Iхав я нещодавно ввечерi у трамваї. Так, спокiйно собi їхав, дивився на зимнi мiськi краєвиди, доки до мене не пiдсiв якийсь п'яненький парубок. Тридцять, зимова шапочка з бубоном, шкiряна куртка, джинси - звичайний роботяга.

Зрозумiло, що йому дуже кортiло подiлитися тимчасовим станом своєї душi хоч з ким-небудь. I хоча я взагалi не слухаю п'яних теревенiв, але цього разу прислухався - бо трохи згодом почав вiн говорити досить цiкавi речi.

- Сьогоднi теплий день, - почав вiн. А потiм без всякого переходу продовжив. - Зустрiв днем на Лiвому березi Петра та Василя. Це мої товаришi - ранiше ми разом працювали в однiй бригадi на "Азовсталi". Давно не бачились. Ну, як тут не вiдзначити таку зустрiч. Взяли, вiдповiдно, для пiдняття настрою. Посидiли трохи, побалакали.

Та, як завжди трохи не вистачило. Почали шукати, що в нас залишилось. Але тут з'ясувалась перша цiкава рiч: у кожного залишилося по двадцять п'ять копiйок однiєю монетою. Дивилися ми на тi три монетки як той собака на висiвки, потiм дiйшли спiльного висновку, що грошi є, але дуже мало. Довелось вдовольнитися тим, що вже випили - на продовження зустрiчi грошикiв нам явно не вистачало...

Монолог мого попутчика трохи припинився. Я не дуже пiльно слухав його. Вiн подивився у вiкно, здається йому вдалося зорiєнтуватися у пространствi, i продовжив далi.

- Скажеш, що ж тут цiкавого? Дiйсно - нiчого, коли не прйимати до уваги другої цiкавинки: усi три нашi монети були рiзнi. Розумiєш - рiзнi! Тiльки на перший погляд - однаковi, а коли ми пильнiше придивилися - то рiзнi...

- Ви по скiльки прийняли? - нарештi i я пiдтримав розмову.

- Ти що? Я ж тобi говорю: своїми очима бачили кожен по три монети, а не по шiсть, чи бiльше. Та й випили ми не так щоб багато, бо говорив же тобi - нам не вистачило...

- Тодi, зрозумiло, iнша справа, - скептично посмiхнувся я.

- Не вiриш...

- Ну, знаєш...

- Тодi дивись.

Вiн полiз до кишенi, дiстав свої монети та передав менi. Я почав придивлятися. I, дiйсно, виявилося, що монети були рiзнi!

- Ось, бачиш? На цiєї монетцi пiпочки на аверсi...

Тут я пильнiше придивився до нього.

- На аверсi? - у моєму голосi, мабуть, вiдчувся невеликий подив.

- Слухай, ти мене ображаєш, - кути його повних губ схилились долу. - В дитинствi дружок мiй Володька збирав монети i тому я трохи розумiюсь у цiй... у нумiзматицi.

- Добре, - сказав я i знову почав роздивлятися монети.

- Дивись: на аверсi бiля канту йде безперервна стрiчка з листкiв, а навкруги неї такi собi пiпочки. Ось, наприклад, подивись - прямо над двiйкою п'ять пiпочок. Так от: на Петровiй монетi вони дрiбнiшi нiж на iнших. На Василевiй вони трохи бiльшi за розмiром, а на моїй взагалi їх тiльки чотири та, крiм того, й бiльшiсть iнших пiпочок розмiщена не так!

Вiн переможно подивився на мене.

- Петро одразу заявив, що моя монета фальшива. Я запитав його, а звiдки вiн це взяв? Вiн промимрив, що правильною повинна бути та монета на якiй деталi дрiбнiшi. А коли я зажадав пояснень, вiн сказав, щоб фальшивомонетникам важко було її пiдробити, а потiм додав, що його такi питання взагалi не цiкавлять. Василь теж не виявив нiякої цiкавостi, а оскiльки вони обидва живуть на Лiвому, то вони подарували свої монетки менi, так би мовити, на проїзд...

Вiн подивився навкруги, потiм на мене.

- А зараз, розумiєш, душа горить... А цих копiйок навiть на пиво не вистачає...

Тут я трохи подумав i запропонував йому обмiняти його сiмдесят п'ять копiйок на мою паперову гривню.

- На пиво вистачить, - сказав я. - А менi теж цiкаво подивитися.

Вiн радо пристав на мою пропозицiю, взяв гривню та вийшов на першiй же зупинцi. А я поїхав далi, розмiрковуючи про причини походження його монет.

Приїхавши додому, я вже знав, що менi робити. Пiсля вечерi, сiвши за столом та озброївшись збiльшувальним склом, я почав ретельнiше роздивлятися монетки. Для пiдвищення якостi порiвняння забрав дрiбнi грошi у жiнки.

У спокiйнiй домашнiй обстановцi остаточно пiдтвердилось, що чверть гривнi мого спiврозмовника досить рiзко вiдрiзнялась вiд двох iнших, якi, у свою чергу, теж трохи рiзнилися мiж собою. На його монетi над цифрою 2 неозброєним оком можна було побачити тiльки чотири, як вiн сказав, "пiпочки". Озброєне ж око побачило п'яту, але ця, п'ята, злилась з листиком орнаменту по канту монети. Та й iншi пiпочки на цiй монетi були розмiщенi iнакше. Бiльше того, посерединi кожної пiпочки була ще маленька цяточка!

Я почав придивлятися далi. Перевернув монети. I тут також виявилися цiкавi речi. На цiй монетi та на монетi з маленькими пiпочками лiнiї над колосками йшли через промiжок, тодi як на Василевiй монетi лiнiї виходили прямо з колоска. Вiдрiзнялись i гурти монет. Але дата на усiх монетах була одна - 1992 рiк.

Тобто, передо мною лежали три монети, якi були виробленi з використанням рiзних штемпелiв. Постало цiкаве питання: якщо монети карбувались державою, то нащо користувались рiзними штемпелями? Кого хотiли ввести в оману? Законослухняних громадян, майбутнiх фальшивомонетникiв чи ворогiв держави?

Закралась хвилююча думка: "А, може, це дiйсно працюють фальшивомонетники?". Але ж тодi нащо їм пiдробляти металеву монету ще й невеликого номiналу?

А, може, таким чином приховується емiсiя грошей? Тобто, вводиться в обiг велика кiлькiсть металевих монет замiсть паперових? Мабуть, контроль за металевими значно слабший через їхнi дрiбнi номiнали? Чи не може десь вмикатися тихцем замiсь "друкувального станку" iнший - станок для карбування металевої монети?

А, може, це був якiйсь особливий нумiзматичний випуск? Так, нi i якiсть не та i, здається, повiдомлень у пресi про додатковий випуск номиналiв дрiбних грошей не було.

Уважно вивчив й дрiбнi, що взяв у жiнки. I, майже з полегкiстю, виявив, що монети по десять копiйок були всього двох типiв. Насiчку по гурту також не враховував.

Дивився я на цi металевi кругляшки i думав. Питання аж нiяк "не в'язалися". Нiде не було нiякої логiки, крiм хiба ж що тези про приховану емiсiю. Але й та не витримувала серьйозної критики.

Пiсля тривалих роздумiв я дiйшов до висновку: всi цi питання, мабуть, варто було б з'ясувати iз головним банкiром держави Вiктором Ющенком. Як це взагалi водиться: за пляшечкою, позмiстовнiше узнати його власну думку про наявнiсть в обiгу рiзних монет. А заодно i про те: чи iснує в грошовiй справi нашої держави порядок?

Але я - проста людина i тому така розмова менi не свiтить. Ото i залишається одна втiха: хоч розповiдь написати - може, хтось прочитає i оцiнить.


 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"