Аннотация: Ця захоплива детективна казка з веселими пригодами брата Колобка, який вiрив, що Колобок живий. I збирав друзiв, щоб покарати лисичку за лицемiрство. Знайти брата та пригорнутися до нього.
Повернення Колобка
Герої казки:
Колобок: кругленький, кругленький, пухкенький з гарненькими червоненькими щiчками; дуже любить їсти; щирий; ставить завжди кумеднi питання.
Бронтозавр: сором'язливий, великий на зрiст, має дуже маленькi гарнi вуха, чорнi очi, любить рiзноманiтнi лiсовi квiти, в друзях має крокодила.
Котигорошко: бравий козак, має багатирську силу, захищає лiсових героїв, приходить їм на допомогу.
Змiй: був зеленого кольору, а став коричневого, в родичах має хамелеона; неймовiрно великий з довжелезним хвостом, червонi очi, грiзнi пазурi; має вразливу душу, у вiльний вiд пожежегасiння час малює картини.
Пух: веселий товстун, який нiколи не залишає свiй мед; любить зранку ходити в гостi, особливо до Кроля.
Пилип: зелений, мешкає в будиночку бiля Озера.
Ведмiдь: мешкає в барлозi, великий, могутнiй, спринтер, гарний риболов, пишається своїм коричневим хутром.
Вовчик-Братик: чийсь Братик.
Сорока-Чорнобока: головна новинарка лiсу, балакуча, швидко лiтає, всiм про всiх розповiдає i горя не знає, та й правда її не турбує, та й каятися вона не збирається; а ще вона любить все яскраве в без дозволу все бере, так вона лiтає i всiм дошкуляє, й Лисицi перепало -- в неї намиста вкрала та в лiсi сховала; має довгий чепурний хвостик.
Лисиця-Сестриця: головна Сестриця Братика, найхитрiша, найпiдступнiша, "найрозумнiша", струнка, приваблива, хизується своїм хутром, мала люстерко та постiйно в нього задивлялась.
Лелека-Довгоклювик: живе у гнiздi бiля Озера.
Баба Яга: має кiстяну ногу, ступу, в якiй лiтає, мешкає в хатцi на гусячий нозi, в хатi живуть очманiлий кiт, який передбачав подiї, кажан, який охороняв хатку вночi, Баба Яга позитивна, сучасна дiлова бабуся дуже полюбляє пекти печива, пирiжки та пригощати ними лiсових мешканцiв; в неї любить гостювати Чахлик Невмирущий.
Повернення колобка
Казку починаю, всiм радостi бажаю.
Казковi дiд i бабуся полюбили Колобуся.
Колобок поживав i боки вiд'їдав.
Гарно жилося i солодко спалося.
Братика згадав i до лiсу поспiшав.
Колобок як завжди втiк вiд солодкого життя, вiд Бабусi й Дiдуся. Скiльки Колобка не корми -- вiн завжди котиться в лiс. А, мабуть, в нього якiсь родичi з Сiрим Вовчиком-братиком.
Дiд плаче, Бабуся плаче: "Куди горе подiти? Будемо Колобка чекати". Й Курочка Ряба плаче Колобком.
На Колобка чекає пригода й удача, але вiн "дуже любить" Бабусю й Дiдуся.
I вела його стежка до казкового зеленого лiсу. I Сонце йому радiсно посмiхалося й огортало своїми промiнчиками.
Котиться Колобок i бачить, як хтось зачаївся в тiнi.