Тепер каже вiн, що може присягнути, що вона таки пiде з ним. Вона каже, що тому не бувати. Вiн сказав, що хоче, щоб вона ночувала на кораблi. Вона вiдказала, що це неможливо, допоки вiн не повернеться додому зi своїх мандрiв, як i мав би:
- I може статися, що тодi ти передумаєш.
Тодi гукнув Рагнар своїх скарбникiв i велiв їм знайти сорочку, що належала Торi й уся була розшита золотом, i принести йому. Рагнар просив Краку прийняти сей дарунок:
- I я певна, що не можу взяти цiєї сорочки, - додала вона. - Не носити менi гарного вбрання, поки житиму я з поселянами. Може бути, ти забереш мене звiдси, коли я матиму кращий вигляд, а тепер я мушу йти додому. А ти згодом пошли до мене людей, якщо не змiниш свого рiшення i далi бажатимеш, би я пiшла з тобою.
Рагнар сказав, що свого рiшення не змiнить, а вона пiшла додому. Вони ж рушили, куди задумали, коли мали попутний вiтер, i владнали всi справи, якi мали владнати. Тодi Рагнар поїхав назад i прибув до тої затоки, де до нього прийшла Крака. I послав своїх людей знайти її та переказати його слова, щоб вона готувалася до подорожi. Та вона вiдказала, що до ранку не поїде. Встала Крака зрання, пiдiйшла до лiжка старого i старої й спитала, чи вони вже прокинулися. Вони сказали, що прокинулись, i питають, чого вона хоче.
Вона сказала, що надумала пiти геть i не забариться з цим.
- I ще я знаю, що ви вбили Хеймiра, вихователя мого, i я не дiстала вiд вас вiдплати. Проте вам я не бажаю заподiяти жодної кривди, бо живу з вами довгенько, i тепер я лише маю сказати, що кожен день для вас буде гiрше, нiж той, що був, але найгiршим буде останнiй. А тепер я вiдбуваю.
Тодi вона пiшла на корабель, i там її приязно зустрiли. Мали вони гарну погоду. Того ж вечора, коли корабельники стали готувати собi лiжка, мовив Рагнар, що хотiв би, щоби Крака лягла з ним. Вона каже, що цьому не бувати:
- I я хочу, щоб ти випив весiльного келиха зi мною, коли прибудеш у свої володiння, бо менi здається, що тим бiльше честi буде нам i нашим нащадкам, якщо такi будуть.
Вiн удовольнив її волю, i мандрували вони добре. Зрештою прибув Рагнар додому i посiв свою землю. Було влаштоване бучне застiлля до його прибуття, i тодi було випито багато чудового пива за його повернення i за одруження. Першого ж вечора лягли вони в одне лiжко, i Рагнар зажадав пiдтвердити шлюб зi своєю жiнкою, але вона попросила його зачекати, бо сказала, що може народитися щось лихе, коли не буде зважено на її пораду. Рагнар сказав, що це не може бути правдою, i що поселянин та поселянка - не пророки. Вiн спитав, як довго це триватиме. Тодi каже вона:
Три повинно збiгти
Ночi, поки зали
Ми не обживемо
Й зробим богам жертву;
Так мою дитину
Лихо не торкнеться;
Поспiхом зачатий же
Син кiсток не матиме.
I хоч вона так прорекла, Рагнар на те не зважив i зробив по своїй волi.
1)Крака iсландською значить "ворона, ґава"; вiдтак iдеться про те, що вона через своє ймення має носити вбрання, подiбне за кольором до пiр'я ґави.