Є таке мiсце на Землi, куди я завжди рада повернутися. Це моя маленька Батькiвщина, мiй Харкiв. Там я народилася, там назавжди зосталося моє корiння. Але одного дня моя Доля вирiшила круто змiнити моє життя - i я опинилася в Києвi. Тодi я не розумiла, чого вона зi мною так обiйшлася, менi здавалося що всi мої мрiї на майбутнє зруйнованi. А зараз менi важко уявити, як би склалося моє життя без того переломного моменту.
В Києвi я пiшла в школу i там познайомилася з людиною, яка пов'язала моє життя iз поезiєю. Це була моя вчителька. З того моменту все, що я знала, стало iснувати в вiршованих рядочках, якi виринали в моїй головi. Моя вчителька розбудила в менi спрагу до життя, яку я втiлювала в кожному написаному вiршi.
Зараз я студентка, не журналiст як хотiла колись - а психолог. Але я не жалкую, я цiлком задоволена тим, що дає менi життя i я знаю, де моє призначення
Кожен мiй вiрш - маленька частинка моєї душi, без якої я вже не буду цiлiсною особистiстю. Поезiя для мене це повторний свiт в якому мрiї здiйснюються, думки втiлюються i вирують найкращi почуття, якi тiльки можуть бути притаманнi людинi...
