Аннотация: Оглянулась вокруг...И мне стало грустно...
Поглянь в дзеркало... Що ти бачиш там?...
Кожного дня ти встаєш з лiжка, вмиваєшся, чистиш зуби, йдеш на роботу, в школу. Потiм ти приходиш додому, їсиш, дивишся телевiзор, читаєш - забуваєшся пiсля дня роботи. А тодi ти лягаєш спати, щоб знову прокинутись i повторити все з початку...
I так день за днем, мiсяць за мiсяцем, рiк за роком... Нiчого не змiнюється i ти перестаєш надiятись. Деколи тобi здається, що ти порушив нескiнченне коло - вiдпустка на морi...Але це самообман - ти повертаєшся i все повторюється...
Коли, час вiд часу, ти оговтуєшся вiн монотонного буття i оглядаєшся, то бачиш навколо таких самих як i ти в`язнiв щоденної рутини... i знову поринаєш у цю сiру, безлику масу.
Деколи, ти запитуєш себе - для чого це все: друзi, знайомi. I вiдповiдаєш - щоб легше було працювати. Тодi ти запитуєш - а нащо менi робота, зарплата? I вiдповiдаєш собi - щоб мати грошi i добре жити. I тодi ти знову питаєш - а нащо менi добре жити... I не знаходиш вiдповiдi...
Але часом, ти усвiдомлюєш, що не всi такi, як ти, що є такi як я. Люди, якi не живуть у цiй марнiй рутинi. Люди, якi мають i нереальнi свiти, в якi вони можуть потрапити у своїх снах. Хоча би у снах...
I люди цi мають щастя хоча би на час сну, бо вони мають таку прекрасну рiч, як чистi сни... Люди цi живуть легше, бо розумiють, що буденнiсть обламує об них свої зуби.........
Але це теж обман... Вони теж обманюють себе - надiються i вiрять в те, що вони вирвались... Як шкода що це тiльки обман, але як же з цим обманом легко жити........
I коли я задумуюсь над цим, то вiдчуваю на собi павутиння Старої Павучихи... Прислухайся до себе, ти теж його вiдчуваєш, тiльки не хочеш цього розумiти...
Вона уважно слiдкує за своїм хазяйством, i як тiльки бачить, що з`явився хтось, хто дiйсно вирвався, хто дiйсно пiднявся над павутиною, старається як можна швидше його лiквiдувати...Тому i живуть генiї так мало...
Звичайно я розумiю, що ти не сприймеш цiєї правди i зараз вийдеш з цiєї сторiнки, але якщо ти все ж таки залишився до кiнця, то задай собi питання...тiльки собi, нiкому бiльше...
Якщо би у тебе була можливiсть, вирватися з павутини, потрапити у iнший свiт, навiть якщо би не було гарантiї стати там чимось великим, чи знайшов би ти в собi вiдвагу стати на цей шлях, чи пiшов би ним, чи рискнув би?...