Патрiархальна теорiя (Аристотель, Р. Фiлмер, Н.К. Михай-ловський, М.Н. Покровський). Вiдповiдно до цiє теорi держава походить вiд патрiархально сiм', внаслiдок розростання: сiм'я - сукупнiсть сiмей (селище) - сукупнiсть селищ (держава). Аристотель називав людину полiтичною твариною, яка вступає у вiдносини з людьми з метою виживання. Вiдбувається утворення сiмей. Розвиток цих сiмей у результатi розмноження призводить до створення селищ, х об'єднання утворюють державу.
Отже, держава з'являється як результат сiмейних взаємовiдносин, а влада монарха трактується як продовження влади батька (патрiарха) у сiм', яка є "батькiвською" за характером. Натепер ця теорiя не може бути сприйнята, однак деякi елементи, насамперед роль сiм' у становленнi державностi, повиннi враховуватися.
Теологiчна теорiя (Фома Аквiнський) ґрунтується на iде божественного створення держави з метою реалiзацi загального блага. Вона обґрунтовує панування духовно влади над свiтською, церкви - над державою. Кожнiй людинi наказується упокоритися перед волею Бога, який встановив державну владу, пiдкоритися тiй владi, яка санкцiонована церквою. Теологiчна теорiя пронизана iдеєю вiчностi держави, непорушностi. Звiдси випливає твердження про необхiднiсть збереження в незмiнному виглядi всiх iснуючих у суспiльствi державно-правових iнститутiв.
У теологiчнiй теорi важко знайти елементи, прийнятнi для сучасного свiтського трактування походження держави, рацiональним зерном можна вважати iдею про укрiплення порядку як загального блага в державi. Правда, такий порядок, вiдповiдно до цiє теорi, створюється за допомогою божественно сили, що виключає активнiсть людини.
>>>23>>>
Договiрна (природно-нравова) теорiя (Г. Ґроцiй, Б.Спiноза, Т.Гоббс, Дж.Локк, Ж.-Ж.Руссо, Я.Козельский, М.Радищев, I.Кант). Дана теорiя грунтується на iде походження держави в результатi угоди (договору) як акта розумно волi людей. Об'єднання людей в єдиний державний союз розглядається як природна вимога збереження людського роду i забезпечення справедливостi, свободи i порядку.
В основу теорi природного права покладено тезу про те, що державi передував природний стан людей. Вiн уявлявся авторам теорi неоднозначним. Гоббс вважав, що в природному станi вiдбувається "вiйна всiх проти всiх". Руссо, навпаки, малював райдужну картину свободи i рiвностi. Проте усi вони розглядали державу як продукт людсько дiяльностi i прагнення людей до виживання. Домовившись про створення держави, люди або передають правителю частину свох природжених прав, щоб потiм одержати х з його рук (один варiант трактування походження держави), або домовляються про збереження свох природних прав (iнший варiант). У будь-якому разi передбачається забезпечення прав i свобод людини в рамках держави.
Зрозумiло, об'єктивнi причини виникнення держави не можна пояснити тiльки договором, х значно бiльше. Водночас договiр вiдiграє iстотну роль у створеннi ряду держав, практицi х державного будiвництва. Так, Конституцiєю США закрiплений договiр мiж народами, якi перебувають у складi держави, i визначенi його цiлi: затвердження правосуддя, охорона внутрiшнього спокою, органiзацiя спiльно оборони, сприяння загальному добробуту.
Органiчна теорiя (Г.Спенсер) ототожнює процес виникнення i функцiонування держави з бiологiчним органiзмом. Уявлення про державу як про своєрiдну подобу людському органiзму сформульованi ще давньогрецькими мислителями. М. Спенсер у XIX ст. розвив цю думку, заявивши, що держава - це суспiльний органiзм, який складається з окремих людей, подiбно до того, як живий органiзм складається з клiтин.
Вiдповiдно до його теорi держава, як й усяке живе тiло, Грунтується на диференцiацi та спецiалiзацi. Диференцiацiя означає, що держава спочатку виникає як найпростiша полiтич-
>>>24>>>
на реальнiсть i в процесi свого становлення ускладнюється, розростається. Цей процес завершується загибеллю держави в результатi старiння. Спецiалiзацiя припускає, що формування держави супроводжується об'єднанням iндивiдiв у групи-орга-ни, кожна з яких здiйснює певну, тiльки й властиву функцiю. У результатi складається система органiв держави. Й усе це вiдбувається як у живому органiзмi, частини якого спецiалiзуються на певнiй функцi в системi цiлого.
Таке уявлення про державу здається, на перший погляд, навним i ненауковим, проте й тут є рацiональне зерно. Воно виявляється у визнаннi зв'язкiв законiв суспiльного життя i законiв природи, розумiннi того, що людина стає iстотою суспiльною, будучи вже бiологiчно сформованим iндивiдом iз волею i свiдомiстю. Iншими словами, людина спочатку є створiнням природи, потiм -- членом суспiльства, а потiм -- громадянином держави.
Позитивним можна назвати обґрунтування диференцiацi (розподiл на класи) та iнтеграцi суспiльного життя (об'єднання людей у державу).
Теорiя насильства (Є. Дюринг, Л. Гумплович, К. Каутський) пояснює виникнення держави як результат вiйн, насильницького пiдкорення одними людьми iнших (у Є. Дюринга - частини суспiльства iншою частиною, у Л. Гумпловича i К. Каутського - одного племенi iншим).
Названi дослiдники вiдкидають внутрiшнi соцiально-економiчнi причини походження держави. Всi державно-правовi iнститути, що iснують у суспiльствi, виводяться ними з голого насильства. Насильство лежить i в основi виникнення приватно власностi.
Державна влада, на думку Л. Гумпловича, виникає iз фiзично сили, iз панування племенi, яке спочатку фiзично переважає над iншим плем'ям, а згодом перетворюється на панування класу.
К. Каутський пiдкреслював, що лише там, де є насильство, виникає подiл на класи. Цей подiл на класи виникає не внаслiдок внутрiшнього процесу, а у результатi захоплення однiє общини iншою. У результатi виникає одне об'єднання з двох общин: одна - панує, iнша - гнобиться.
>>>25>>>
Лише теорiєю насильства не можна пояснити походження держави. Проте ряд iдей, що складають зазначену теорiю насильства, заслуговують на увагу. Iсторичний досвiд свiдчить, що завоювання одних народiв iншими було реальним фактом iснування державностi протягом тривалого часу (наприклад, Золота Орда). Елементи насильства супроводжують створення будь-яко держави (римсько, давньогермансько, Кивсько Русi). Насильство - боротьба мiж Пiвнiччю i рабовласницьким Пiвднем -вiдiграло певну роль у створеннi США.
Матерiалiстична (класова) теорiя (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленiн) грунтується на тезi про економiчнi причини (наявнiсть приватно власностi) виникнення держави, якi породили розкол суспiльства на класи з протилежними iнтересами. К. Маркс писав, що держава є "орган панування, орган гноблення одного класу iншим". В. Ленiн називав державу "машиною для пiдтримки панування одного класу над iншим". У х трактуваннi держава забезпечує переважнi iнтереси економiчно панiвного класу за допомогою спецiальних засобiв пiдкорення i управлiння.
Позаяк Є. Дюринг, Л. Гумплович в основу виникнення держави поклали чинники внутрiшнього або зовнiшнього насильства, К.Маркс, Ф.Енгельс, В. Ленiн керувалися положенням про те, що держава - не сила, нав'язана ззовнi, а результат внутрiшнього поступу суспiльства.
Ця теорiя має чимало позитивних якостей. Економiчний чинник, покладений в основу становлення держави, може краще пояснити суспiльнi явища, нiж iншi чинники - психологiчнi, бiологiчнi, моральнi, етнiчнi, хоча й вони повиннi враховуватися. Класовий пiдхiд дає можливостi для аналiзу виникнення держави, визначення сутностi держави. Проте вiн не є єдиним i прiоритетним усiх часiв i народiв. Надмiрний акцент на ролi класiв i класово боротьби у виникненнi держави призвiв прихильникiв цiє теорi до ряду мiфологiчних висновкiв. Держава проголошувалася тимчасовим явищем, що виникло разом iз виникненням класiв. Вважалося, що держава вiдiмре разом iз вiдмиранням класiв i встановиться суспiльство комунiстичного самоврядування.
Недооцiнювався iдеологiчний чинник (свiдомiсть), який, разом iз матерiалiстичним (буття) вiдiграє iстотну роль.
>>>26>>>
? 2. Загальнi закономiрностi виникнення держави
У далекiй давнинi держави не було. Умовно цей перiод можна назвати додержавним суспiльством, яке поетапно було:
- праобщиною (первiсне людське стадо);
- родовою общиною;
- селянською общиною.
Община - унiверсальна форма органiзацi аграрних та iнших раннiх суспiльств, через яку пройшли (або проходять) усi народи свiту. В перiод iснування праобщини закiнчився бiологiчний розвиток людини, виникли штучнi житла i знаряддя працi з метою самозбереження i життєзабезпечення. Люди об'єднувалися в колективи, збудованi на кровнородинних зв'язках, iз владою ватажка. Це стало початком соцiально органiзованостi, яка розвинулася в перiод родово общини завдяки колективiзму у виробництвi i споживаннi. Оскiльки знаряддя працi були примiтивними, а продуктивнiсть працi - низькою, родова община користувалася усiм спiльно - мала спiльну власнiсть, рiвномiрний розподiл засобiв до життя (дiльба порiвну).
Головну роль у родовiй общинi спочатку вiдiгравала жiнка (матрiархат), вона пiклувалася про дiтей i господарювала. Спорiднення дотримувалося за материнською лiнiєю. Роди об'єднувалися у племена в результатi шлюбних зв'язкiв, заборонених усерединi роду.
Спiльнiсть iнтересiв, виробництва i споживання членiв роду обумовили таку органiзацiю соцiально влади, як первiсне суспiльне самоврядування.
Ознаки первiсного суспiльного самоврядування:
(1) iснувало лише у рамках роду, виражало його волю i грунтувалося на кровних зв'язках;
(2) суб'єкт i об'єкт управлiння збiгалися;
(3) органами самоврядування виступали родовi збори, тобто збори усiх членiв роду (чоловiкiв i жiнок), та старiйшини, що обиралися ними;
(4) суспiльнi справи вирiшувалися волевиявленням дорослих членiв роду на зборах; I
(5) влада старiйшин, якi перебували на чолi роду, а також воєначальникiв (обиралися тiльки на перiод воєнних дiй) грун-
>>>27>>>
тувалася на авторитетi, досвiдi, повазi. Плем'я управлялося радою старiйшин, яка обирала вождя;
(6) посада старiйшини не давала нiяких привiлев. Вiн працював нарiвнi з усiма i одержував свою частку, як усi;
(7) вiдмiнностей мiж правами i обов'язками у членiв роду не було.
Отже, суспiльна влада збiгалася безпосередньо з родовою общиною, не була вiдокремлена вiд не. Єднiсть, взаємодопомога, спiвробiтництво усiх членiв роду, вiдсутнiсть протилежних iнтересiв дозволяли родовим зборам без конфлiктiв вирiшувати усi питання.
Вiдомо, що держави виникають на певному щаблi розвитку суспiльства, хнє виникнення пов'язане з трьома великими суспiльними подiлами працi:
1) видiленням скотарства як вiдокремлено сфери суспiльно дiяльностi (засобом обмiну стала худоба, яка набула функцi грошей);
3) появою групи людей (купцiв), зайнятих лише обмiном (зосередження багатства в х руках завдяки посередницькiй мiсi).
У результатi суспiльного подiлу працi змiнилося господарське життя родово общини (залучення вiйськовополонених як робочо сили з метою здобуття додаткового продукту). Жiночий рiд змiняється чоловiчим (патрiархат), де спорiднення ведеться за батькiвською, а не за материнською лiнiєю. На змiну груповому шлюбу приходить парний шлюб. Iнтереси патрiархальних сiмей вже не повнiстю збiгаються з iнтересами роду. З появою сiм' почалося розкладання родово общини. Виникла селянська община.
Наявнiсть надлишкового продукту дозволила зосередити деяким сiм'ям, х главам, старiйшинам, воєначальникам знаряддя працi, запаси товарiв, стати власниками вiдокремлених дiлянок землi i рабсько сили, захоплено в результатi вiйн. Розвивалася соцiальна неоднорiднiсть суспiльства. Майнова нерiвнiсть (спочатку - мiжродова, а згодом внутрiшньородова) стала причиною розшарування суспiльства i появи груп людей, якi "спецiалiзувалися" на виконаннi загальносоцiальних справ (адмiнiстратори, контролери, скарбники та iн.).
>>>28>>>
Iншою стає органiзацiя влади. Замiсть зборiв членiв роду все частiше проводилися лише збори чоловiкiв. Поступово усвiдомлювалася важливiсть гарного управлiння, керiвництва. Вiдбувся подiл функцiй влади на свiтську (управлiння), вiйськову (вiйськове керiвництво), релiгiйну. Рада старiйшин стає органом повсякденного управлiння. З'являється племiнна бюрократiя (управлiнська, вiйськова, релiгiйна), яка здiйснює управлiння суспiльством вже не лише в його загальних iнтересах, але й у власних, групових, класових iнтересах.
Знадобилася якiсно нова органiзацiя, спроможна зберiгати i забезпечувати життя суспiльства як цiлого органiзму. Виникла необхiднiсть у публiчнiй владi, вiдокремленiй вiд суспiльства, з особливими загонами людей, якi займаються лише управлiнням i мають можливiсть здiйснювати органiзований примус. Такою органiзацiєю стала держава.
Слiд зважити на те, що родова органiзацiя поступово еволюцiонувала в державу, проходячи певнi перехiднi стадi, однiєю з яких була "вiйськова демократiя" (органи самоврядування ще зберiгаються, але вже новi додержавнi структури в особi воєначальника i його дружини набирають сили).
Таким чином, причинами виникнення держави є:
1) необхiднiсть удосконалення управлiння суспiльством, пов'язана з його ускладненням у результатi розвитку виробництва, подiлу працi, змiни умов розподiлу продуктiв, зростанням чисельностi населення i розшаруванням суспiльства на соцiальне неоднорiднi групи (класи);
2) необхiднiсть пiдтримання в суспiльствi порядку, який забезпечує його соцiальну усталенiсть, що досягається за допомогою загальнообов'язкових соцiальних (насамперед юридичних) норм;
3) необхiднiсть придушення опору експлуатованих мас, якi виникли в результатi розшарування суспiльства на соцiальне неоднорiднi групи (класи);
4) необхiднiсть захисту територi та ведення вiйн, як оборонних, так i загарбницьких;
5) необхiднiсть органiзацi значних суспiльних робiт, об'єднання з цiєю метою великих груп людей (у рядi кран Азi й Африки).
>>>29>>>
? 3. Ознаки держави, що вiдрiзняють вiд соцiально (публiчно) влади первiснообщинного ладу
Первiсний лад
Держава
1) наявнiсть соцiальне однорiдного позакласового суспiльства, що не має антагонiстичних протирiч; 2) наявнiсть кровноро-динного подiлу населення; 3) наявнiсть публiчно влади, яка безпосередньо збiгається з усiм населенням, виражає i захищає iнтереси всього суспiльства; 4) вiдсутнiсть апарату примусу, на який могла б спиратися публiчна влада; 5) вiдсутнiсть розподiлу функцiй у публiчно влади; 6) вiдсутнiсть збору податкiв iз населення; 7) наявнiсть неписаних правил поведiнки -звичав.
1) поява соцiальна неоднорiдного, класова розшарованого суспiльства, яке має антагонiстичнi протирiччя; 2) поява адмiнiстративно-територiального подiлу населення (округи, областi та iн.); 3) поява публiчно влади, вiдокремлено вiд населення (державний апарат), яка виражає i захищає iнтереси економiчно найзабезпеченiшо частини (класу) суспiльства i виникла в результатi його соцiального розшарування; 4) наявнiсть апарату примусу (придушення) - загонiв збройних людей у виглядi армi, полiцi та iн., -- на який спирається державний апарат; 5) поява певних функцiй (законодавчо, виконавчо) у окремих органiв публiчно влади; 6) поява офiцiйно системи оподаткування; 7) поява писаних загальнообов'язкових правил поведiнки - юридичних норм.
? 4. Особливостi виникнення держав у рiзних народiв свiту
Розвиток первiсного суспiльства в усiх регiонах свiту спочатку проходив приблизно однаково. Проте на стадi переходу до держави шляхи рiзних первiсних суспiльств розiйшлися.
схiдний, азiатський (Єгипет, Вавилон, Китай, Iндiя та iн.).
На Древньому Сходi, в Азi та Африцi (схiдний, азiатський шлях виникнення держави) першi держави виникли в зонах поливного
>>>30>>>
землеробства ще в епоху бронзи. Проведення великих громадських робiт iз будiвництва каналiв та iнших iригацiйних споруд зажадало збереження сiльськогосподарсько общини i суспiльно форми власностi на землю. Поступово суспiльна власнiсть перетворилася на державну. Приватна власнiсть не придбала iстотного значення.
Потреба в спорудженнi та експлуатацi iригацiйних систем, необхiднiсть у надiйному х захистi створювали природне пiдґрунтя для самостiйно публiчно влади. Основою стало родоплемiнне вельможне панство - общинне "чиновництво", яке виступало органiзатором виробництва i виконувало адмiнiстративнi функцi. Ця особлива група посадових осiб створила апарат державно влади, що складався.
Схiднi держави - деспотичнi монархi - не мали ясно виражено класово диференцiацi. Тут держава стала й органiзатором виробництва, й правителем над членами общини, х експлуататором. Родоплемiнне вельможне панство привласнювало не самi засоби виробництва, а управлiння ними. Маючи у власному розпорядженнi якiсь матерiальнi блага, воно втрачало х разом з утратою посади. Значення приватно власностi, яка посiдала певне мiсце в кранах Давнього Сходу, було невеликим. Раби, як правило, були власнiстю держави або церкви, але не приватних осiб.
Особлива роль вiдводилася божественному освяченню влади. Родове вельможне панство прагнуло зберегти своє становище i владу як данi Богом, Правитель проголошувався носiєм Божо волi, посередником мiж Богом i людьми. Так вiдбувався процес сакралiзацi влади - проголошення священною, непорушною, недоторканною.
Особливостi виникнення держав схiдного типу:
1
основу економiчних вiдносин складає державна форма власностi;
2
приватна власнiсть має другорядний характер;
3
державна влада є деспотичною;
4
є потужний чиновницький апарат;
5
вiдбувається сакралiзацiя (освячення) влади;
6
встановлюються застiй i нерухомiсть у суспiльствi, яке протягом столiть не розвивається.
>>>31>>>
На територi Європи (європейський шлях виникнення держави*) головним чинником утворення держави було класове розшарування суспiльства в зв'язку iз формуванням приватно власностi на землю, худобу, рабiв. У пiвденно Європi держави виникли в епоху залiза. Там не були потрiбнi такi громадськi роботи, як у разi схiдного (азiатського) шляху виникнення держав. У результатi розкладання общин виникла або приватна власнiсть на землю (Афiни, Рим), або приватне землекористування зi збереженням державно власностi (Спарта).
В Афiнах появу держави нерiдко називають класичною формою походження держави. Вона виникла безпосередньо iз внутрiшнiх, класових протирiч, якi розвилися в надрах родоплемiнного суспiльства.
У Давньому Римi процес формування класiв i держави внаслiдок цiло низки причин гальмувався, i перехiдний до держави перiод розтягся на столiття. В основному процес утворення держави в Давньому Римi був таким же, як i в Афiнах, лише супроводжувався боротьбою плебев (прийшлого населення) проти патрицiв (римського родового вельможного панства). Плебе - особисто вiльнi, не пов'язанi з римським родом, мали торгове i промислове багатство. Боротьбою проти патрицiв за владу вони стимулювали розкладання родоплемiнного ладу i утворення держави.
У Давнiй Спартi поява держави була обумовлена не лише внутрiшньоекономiчними причинами, а й завойовницькими походами, у результатi яких завойоване населення ставало не особистими рабами завойовника, а общинними рабами (iлотами). Перевищення кiлькостi iлотiв над спартанцями i острах загрози повстання з х боку зумовили формування держави на пiдґрунтi специфiчно форми землекористування. Тут приватна власнiсть на землю i рабiв не допускалася, земля розподiлялася порiвну серед общинникiв на правах володiння.
У давнiх германцiв утворення держави було прискорене завоюванням значних територiй Римсько iмперi. Родова органiзацiя не була пристосована для панування над завойованими територiями. Це призвело до розвитку прафеодального (або ранньофеодального) ладу на землi колись-то могутньо Римсько
Ф.Енгельс у роботi "Походження сiм', приватно власностi i держави" називає три форми виникнення держами: пфiнську, римську, нiмецьку.
>>>32>>>
iмперi[1]. Шляхом виникнення прафеодально держави iз первiсного ладу йшов розвиток i держав на територi Європи (Iрландiя), в Давнiй (Кивськiй) Русi, в Азi у арабiв i т.д. У Кивськiй Русi формування ранньофеодально державностi супроводжувалося запрошенням на князювання варягiв.
В утвореннi кожно держави має значення цiлий комплекс причин - економiчних, полiтичних, внутрiшнiх, зовнiшнiх, тому що виникнення держави у кожного народу має сво особливостi, характеризується певними рисами.
Є чимало народiв i нацiй, що створили сво держави лише у XX столiттi. Внаслiдок конкретних iсторичних причин вони або нiколи не мали власно держави, або втратили ранню державнiсть i тривалий час входили до складу iнших багатонацiональних держав, вiдчували нацiональнi утиски з боку пануючо влади основно нацi (наприклад, Украна у складi дореволюцiйно Росi). Багато хто з них зумiли домогтися власно державностi у XX ст. в результатi реалiзацi права нацiй на полiтичне самовизначення. Ця причина була вирiшальною, супроводжувала характерна для виникнення раннiх держав соцiальна неоднорiднiсть суспiльства, його суперечливiсть. Такi держави утворилися в процесi лiквiдацi iмперiй, колонiй, суверенiзац державноподiбних утворень.
Так, на рунах колишнiх колонiальних iмперiй в Азi, Африцi, Латинськiй Америцi, Океанi з середини 50-х рокiв XX ст. виникло понад 90 нових держав, х кiлькiсть у нашi днi зросла. Поповнив ряди нових держав розпад СРСР. До держав, що утворилися внаслiдок розпаду СРСР, належать Украна[2] та iншi крани СНД.
[1] Цей лад скорiше був прафеодальним чи ранньофеодальним (селяни зберiгали волю i власнiсть на землю, знать не мала велико земельно власностi), нiж феодальним. Феодальний лад, на вiдмiну вiд прафеодального, характеризується такими класичними ознаками, як закрiплення несвободи селянина i наявнiсть велико земельно власностi землевласника.
[2] Боротьба за державнiсть Украни йшла протягом сторiч з бiльш-меншим успiхом. Це - народно-визвольна боротьба укранського народу 1648-1654 pp. пiд керiвництвом Б. Хмельницького. Це й спроби 1.Мазепи у 1709р. використати росiйсько-шведську вiйну з метою створення самостiйно Украни. Це - подi початку XX ст., коли була проголошена Укранська Народна Республiка (УНР) на чолi з М. Грушевським. а також - Гетьманат П. Скоропадського, Директорiя УНР, ЗУНР. Сюди належить i майже 70-лiтнiй перiод iснування радянсько Украни у складi СРСР. Державнiсть самостiйно незалежно Украни не набула стiйкого характеру в зазначенi перiоди виникнення чи спроб створення. Вiдновлення ново незалежно Украни