Шахов Борис : другие произведения.

2

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    ЗАВДАННЯ 12. ПРИСТРIЙ I ЗАСТОСУВАННЯ СТЕРИЛЬНОГО ПЕРЕВ'ЯЗУВАЛЬНОГО ПАКЕТУ. ЗАВДАННЯ 13. САНIТАРНА ОБРОБКА ЛЮДЕЙ. ЗАВДАННЯ 14. ДЕЗАКТИВАЦIЯ (МЕТА, ВИДИ, СПОСОБИ) ЗАВДАННЯ 15. ДЕГАЗАЦIЯ (МЕТА, ВИДИ, СПОСОБИ). ЗАВДАННЯ 16. ДЕЗИНФЕКЦIЯ (МЕТА, ВИДИ, СПОСОБИ). ЗАВДАННЯ 17. ОСОБЛИВОСТI ОРГАНIЗАЦIЇ ЗАХИСТУ ДIТЕЙ. ЗАВДАННЯ 18. ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ПРИ РАДIОАКТИВНОМУ ЗАБРУДНЕННI. ЗАВДАННЯ 19. ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ПРИ ХIМIЧНОМУ ЗАРАЖЕННI. 88888888888888888888888 ЗАВДАННЯ 1. ПОНЯТТЯ I ЗМIСТ РЯТУВАЛЬНИХ I IНШИХ НЕВIДКЛАДНИХ РОБIТ.
  ЗАВДАННЯ 12. ПРИСТРIЙ I ЗАСТОСУВАННЯ СТЕРИЛЬНОГО ПЕРЕВ'ЯЗУВАЛЬНОГО ПАКЕТУ.
  
  Iндивiдуальний перев'язувальний пакет призначений для надання само- або взаємодопомога на мiсцi нещасного випадку. Вмiст пакету стерильний. У його склад входять бинт i двi ватяно-марлевi подушечки. Одна з подушечок укрiплена на бинтi нерухомо, iншу можна легко перемiщати. Пакет помiщений в двi оболонки: зовнiшню прогумовану або полiмерну i внутрiшню паперову (пергамент в три шаруючи). у складках паперово оболонки знаходиться англiйська шпилька.
  Зовнiшню оболонку розривають по наявному надрiзу, а потiм знiмають. Витягують шпильку i обережно виймають з пергаментно оболонки, прагнучи не забруднити внутрiшню поверхню подушечок. Лiвою рукою беруть за кiнець бинта i розмотують його до складки, потiм правою рукою розгортають пов'язку, залишаючи подушечок складеними в 2-ва разу або розгорненими повнiстю залежно вiд розмiрiв рани. Лiвою рукою утримують нерухому подушечку, а правою - головку бинта i рухому подушечку. Не торкаючись подушечками стороннiх предметiв, накладають х на рану тiєю стороною, яка не прошита кольоровими нитками.
  При крiзнiй ранi рухому подушечку заздалегiдь вiдсовують вiд нерухомо на таку вiдстань, щоб можна було закрити обидва отвори рани. У разi слiпого поранення подушечки накладають одна на одну. Подушечки прибинтовують, а кiнець бинта закрiплюють шпилькою на поверхнi накладено пов'язки або зав'язують.
  
  ЗАВДАННЯ 13. САНIТАРНА ОБРОБКА ЛЮДЕЙ.
  
  Це захiд щодо видалення з людини РВ, ОВ, БС (бактерiйних засобiв) i iн. отруйних речовин. Розрiзняють часткову i повну санiтарну обробку.
  ЧАСТКОВА САНIТАРНА ОБРОБКА здiйснюється самою людиною або в порядку взаємодопомоги. Вона проводиться при зараженнi ОВ, РВ, БС у вогнищi зараження негайно. Обробляють вiдкритi дiлянки тiла, протигаз i прилеглий до них одяг. Використовують IПП i пiдручнi засоби.
  ПОВНА САНIТАРНА ОБРОБКА населення поранених i хворих полягає в обмиваннi всього тiла водою з милом з обов'язковою змiною бiлизни, а при необхiдностi i одягу i взуття.
  Проводиться в незаражених районах i на пунктах спецiально обробка.
  
  ЗАВДАННЯ 14. ДЕЗАКТИВАЦIЯ (МЕТА, ВИДИ, СПОСОБИ)
  
  ДЕЗАКТИВАЦIЯ - це комплекс заходiв, направлених на видалення радiоактивних речовин iз заражених поверхонь. Вона може бути частковою i повною. Часткова дезактивацiя направлена на зниження ступеня радiоактивно зараженостi i полягає в механiчному видаленнi радiоактивних речовин. Повна дезактивацiя передбачає видалення радiоактивних речовин iз заражених поверхонь до допустимо межi, що не представляє небезпеки поразки. Дезактивацiя може здiйснюватися механiчним i фiзико-хiмiчним методами.
  ФIЗИКО-ХIМIЧНИЙ МЕТОД дезактивацi - видалення радiоактивних речовин iз заражених поверхонь шляхом змивання розчинами миючих засобiв, що володiють властивостями абсорбцi i хемосорбцi РВ.
  Як засоби, що дезактивують, рекомендуються синтетичнi миючi засоби ОП-7 ОП-10, воднi розчини порошкiв Сф2, ДЛ (лiтнiй, що дезактивує) ДЛК (лiтнiй кислий, що дезактивує), ДЗК (зимовий кислий, що дезактивує) i iн. (Лотос, Екстра, Марiчка, Унiверсал, Сюрприз, Чайка, Демок, Свiжiсть i так далi) Вони випускаються в розфасованому виглядi в спецiальнiй упаковцi, на якiй указується цiльове призначення i спосiб застосування.
  
  ЗАВДАННЯ 15. ДЕГАЗАЦIЯ (МЕТА, ВИДИ, СПОСОБИ).
  
  Дегазацiя - це знешкодження або видалення ОВ, що потрапили на одяг або поверхнi рiзних об'єктiв з метою запобiгання поразцi людини. Дегазацi слiд пiддавати предмети i об'єкти зараженi стiйкими ОВ.
  Дегазацiю можна здiйснити механiчно, фiзико-хiмiчним або хiмiчним способом.
  МЕХАНIЧНИЙ спосiб дегазацi включає: 1) зняття ОВ з поверхонь предметiв i одягу сухими ватяно-марлевими тампонами або серветками. 2) зняття i видалення зараженого шару продовольства або фуражу грунту або снiгу. 3) засипку (iзоляцiю) заражено поверхнi шаром незаражено землi або шлаку завтовшки 5-10 см при тому, що проробляє проходiв через заражену мiсцевiсть.
  ФIЗИКО-ХIМIЧНИЙ метод дегазацi передбачає: 1) змивання ОВ iз забруднених поверхонь за допомогою розчинникiв 2) випаровування ОВ iз заражених предметiв 3) поглинання ОВ пористими матерiалами, що володiють високою здiбнiстю до сорбцi ОВ 4) спалювання ОВ, що володiє хорошою горючiстю в повiтрi.
  Дегазацiя змиванням ОВ за допомогою розчинникiв (бензин, гас i iн.) застосовна для металевих i iнших поверхонь предметiв, якi не вбирають ОВ i розчинники. Використаний для змивання ОВ розчинник пiдлягає спалюванню.
  Дегазацiя випаровуванням зазвичай вiдбувається в природних умовах. Умовах пiд впливом Сонця i вiтру i може бути посилена на що штучно продувається гарячого повiтря через спецiальнi камери, в якi помiщають зараженi предмети. Цим способом можна дегазувати одяг, взуття, медико-санiтарне майно. Дегазацiя природним способом випаровуванням застосовна при зараженнi нестiйкими ОВ або парами стiйких ОВ. Проте при зараженнi краплиннорiдкими ОВ стiйкого типу вона повинна бути посилена штучним випаровуванням.
  Дегазацiя поглинанням ОВ пористими матерiалами (тирса, глина, торф, вугiлля, шлак), поєднується з iзоляцiєю заражено поверхнi, застосовна для асфальтових покриттiв дорогий i площ i вимагає тривалого часу. Дегазацiя поглинанням ОВ, що мiститься в повiтрi, знайшла широке застосування в протигазах фiльтруючого типу i фiльтруючих установках.
  Дегазацiя спалюванням може бути використана для знищення легко ОВ, що згорають, якщо пiсля згорання утворюються продукти, що не володiють отруйливою дiєю. Спалюванню пiддають деякi гумовi вироби (катетери, бужi i iн.), зараженi краплиннорiдкими стiйкими ОВ. Спалюванню пiдлягають i розчинники, використанi для змивання ОВ iз заражених поверхонь.
  ХIМIЧНИЙ метод дегазацi заснований на використаннi здатностi ряду хiмiчно активних речовин вступати у взаємодiю з ОВ з утворенням не отруйних продуктiв. Вiн дозволяє швидко провести надiйну дегазацiю i виключає небезпеку зараження при подальшому використаннi дегазуючих предметiв.
  Дегазацiю також, як i дезактивацiю роздiляють на ЧАСТКОВУ i ПОВНУ.
  Всi речовини якi використовуються для дегазацi, можна роздiлити на слiд. групи:
  1) хлоромiсткi окислювачi (хлорне вапно, гiпохлорид калiя, хлорамiн i iн.)
  2) луги (гiдроксид натрiю, гiдрокарбонат амонiя, водний розчин амiаку, карбонат натрiю i iн.)
  3) органiчнi розчинники (дiхлоретан, тетрахлоретан, бензин, гас, спирт i iн.)
  4) поглинач ОВ (тирси, торф, вугiлля, шлак i iн.)
  
  ЗАВДАННЯ 16. ДЕЗИНФЕКЦIЯ (МЕТА, ВИДИ, СПОСОБИ).
  
  ДЕЗИНФЕКЦIЯ - це знищення хвороботворних мiкробiв в зовнiшньому середовищi. Розрiзняють профiлактичну i осередкову дезинфекцiю.
  ПРОФIЛАКТИЧНУ дезинфекцiю проводять незалежно вiд наявностi iнфекцiйних захворювань в цiлях х попередження. Вона перешкоджає накопиченню i розповсюдженню збудникiв iнфекцi i переносникiв  в навколишньому середовищi. Профiлактичнiй дезинфекцi пiддають мiсця великого скупчення i пересування людей (вокзали, аеропорти, позди, пароплави, метро, ринки, кiнотеатри, дитячi установи, полiклiнiки, готелi, гуртожитки, лазнi, перукарнi, суспiльнi убиральнi i так далi) Вона передбачає: 1) провiтрювання примiщень 2) вологе прибирання з використанням 0.5-1% р-ра хлорною винищити або хлорамiну 3) просушування на Сонцi м'яких речей (килими, ковдри, покривала i iн.) чищення х пiском або вибивання на вiдкритому повiтрi 4) миття рук перед жею 5) хлорування водопровiдно води 6) кип'ятiння питно води з вiдкритих вододжерел 7) пастеризацiю i кип'ятiння молока 8) консервацiя продуктiв харчування 9) боротьбу з переносниками i збудниками хвороб (дезинсекцiя, дератизацiя) i так далi
  ОСЕРЕДКОВА дезинфекцiя проводиться в епiдемiчному вогнищi, тобто мiсцi (квартира, двiр, гуртожиток i iн.) де виявлений iнфекцiйний хворий. Вона буває поточною i завершальною.
  ПОТОЧНА дезинфекцiя проводиться в безпосередньому оточеннi хворого в примiщеннi (квартира, лiкарня i так далi) для знищення збудникiв хвороби пiсля видiлення х хворим. З цiєю метою часто провiтрюється примiщення, знешкоджують сечу, кал, мокроту, залишки жi, бiлизну хворого, кiлька разiв в добу (не менш 3-х разiв) роблять вологе прибирання з дезинфiкуючими засобами т.д.
  ЗАВЕРШАЛЬНА дезинфекцiя в епiдемiчному вогнищi один раз, вiдразу пiсля iзоляцi хворого, але не пiзнiше, нiж через 6-12 годин пiсля його госпiталiзацi, одужання або смертi.
  Для дезинфекцi використовують дезинфiкуючi засоби, що володiють здатнiстю знищувати збудникiв iнфекцiйних хвороб в навколишньому середовищi людини.
  Дезинфекцiю проводять фiзичними, хiмiчними або комбiнованими методами. Фiзичнi методи передбачають використання високих температур (кип'ятiння, прогрiвання гарячить повiтрям, водяною парою, обпалення, прожарення, спалювання), ультразвука, рентгенiвських, ультрафiолетових, iнфрачервоних променiв i так далi Хiмiчнi методи заснованi на використаннi дезинфiкуючих засобiв хлорно винищити (0.1-4% розчин), хлорамiну (0.2-5% розчин), розчин пероксида водню (1-6%), гiпохлорида кальцiю (3.5-10%) формалiн (40%) лiзолу (2-3-5-10%) i iн. Комбiнованi методи припускають послiдовне використання декiлькох способiв. Наприклад, знезараження посуду здiйснюється шляхом попереднього миття в проточнiй водi iз застосуванням миючих засобiв, а потiм  на 60 мiн занурюють в розчин хлорамiну.
  
  ЗАВДАННЯ 17. ОСОБЛИВОСТI ОРГАНIЗАЦIЇ ЗАХИСТУ ДIТЕЙ.
  
  На жаль при аварiях, катастрофах i стихiйних лихах значне число постраждалих складають дiти. Так при хiмiчнiй катастрофi в Арзамасе (1988г.) i залiзничнiй катастрофi в Башкирi (1989г.) вони склали вiдповiдно 13.7 i 24.3%.
  При органiзацi захисту i допомоги постраждалим дiтям повиннi бути врахованi наступнi чинники:
  1) У екстремальнiй ситуацi у дiтей виключається такий вид медично допомоги як самодопомога, i бiльшостi випадкiв взаємодопомога. Тому рятувальники, медичнi працiвники повиннi надати допомогу перш за все дiтям. При однаковому ступенi тяжкостi поразки, дiти мають перевагу перед дорослими при наданнi допомоги як в осередку (мiсцi) ураження, так i на етапах медично евакуацi.
  2) Поразки у дiтей пов'язано з анатомо-фiзичними особливостями дитячого органiзму. До них перш за все слiд вiднести:
  - генералiзована реакцiя нервово системи на рiзнi види стресу - больовий температурний (переохолодження, перегрiв органiзму), опiковий i iн. Навiть при порiвняно невеликих стресових дiях у дитини швидко набувають вираженого ступеня змiни дiяльнiсть серцево-судинно системи, дихання, а при значнiших - виникає судорожний синдром.
  -- чутливiсть, дiтей особливо молодшого вiку, до втрати кровi навiть в невеликих кiлькостях. Так у новонароджено дитини втрата 50 мл кровi рiвнозначна втрати дорослим 600-1000 мл кровi. При цьому слiд пам'ятати, що у дiтей ширшi артерi i спiввiдношення х до просвiту вен в два рази бiльше, нiж у дорослих. Вельми лабiльно артерiальний тиск сприяє швидшому розвитку шокових станiв.
  - схильнiсть слизистих оболонок верхнiх дихальних шляхiв до набрякiв, напружена робота нирок, що пiдвищує небезпеку розвитку набряку легенiв, гiпергiдратацi i обезводненню органiзму.
  - висока еластичнiсть кiстково системи, що знижує частоту перелому кiсток у дiтей i разом з тим обумовлює типовi для дитячого вiку пошкодження скелета - надломи, пiдокiснi переломи за типом "зелено вiтки" i iн.
  3) Винесення дiтей з мiсць поразки i евакуацiя х до лiкувальних установ проводиться у супроводi родичiв (знайомих). Дiтей у вiцi до 5 рокiв з мiсць поразки доцiльно виносити на руках, якщо це дозволяє стан постраждалого, характер i локалiзацiя поразки. В цiлях якнайшвидшо доставки до профiльних спецiалiзованих лiкувальних установ (вiддiлення) бажано не затримувати постраждалих дiтей на першому етапi евакуацi або (по можливостi) минути його. Але в таких випадках повинна передбачатися спадкоємнiсть в наданнi допомоги.
  4) На першому етапi медично евакуацi з метою створення умов для тимчасово госпiталiзацi з кожних 100 мiсць повинне бути видiлене 20-25 мiсць для постраждалих дiтей. При наданнi ним медичнiй допомозi використовується медичне майно, апаратура i предмети вiдходу, вживанi в дитячих клiнiках
  5) Особливо активно ролi набувають питання захисту дiтей в зонах радiоактивного i хiмiчного зараження. Окрiм застосування iндивiдуальних засобiв захисту, використовуються всi можливi для укриття дiтей в колективних засобах захисту, зокрема вiд несприятливих атмосферних умов (жара, холод, задимленiсть).
  6) У хiмiчних вогнищах всi ураженi дiти, незалежно вiд тяжкостi поразки, повиннi розглядатися як носилки. Невiдкладна лiкарська допомога повинна бути максимально наближена до меж зони ураження. В першу чергу надають допомогу найбiльш важко ураженим дiтям грудного вiку, забезпечуючи х швидку евакуацiю.
  7) У значно частини дiтей, хворих iнфекцiйними захворюваннями, у вiдповiдь реакцiя органiзму на однакову дозу збудника буде бiльш виражена, нiж у дорослих. У дiтей досить швидко розвивається судорожний гiпертермiчний синдром, порушення дiяльностi дихально, серцево-судинно i видiленно систем, а також ендотоксичний шок, септичнi стани, а також з'являється блювота, дисфункцiя травного апарату, порушуються багато видiв обмiну речовин. Ця обставина вимагає швидкого сортування хворих дiтей i х термiново евакуацi до спецiалiзованих лiкувальних установ з проведенням заходiв в дорозi.
  8) При використаннi медикаментозних засобiв (антидотiв), надання допомоги постраждалим дiтям обов'язково враховувати рекомендацi, виробленi для педiатрично практики.
  9) Слiд враховувати психоемоцiйний стан постраждало дитини. Дiтям молодше за вiк (2-3 року) властива неконтрольована поведiнка, що утрудняє органiзацiю ним захисту i надання допомоги.
  Як випливає з викладеного, органiзацiя захисту i допомоги дiтям в районах надзвичайних ситуацiй є важкою справою. Проте, саме вiд своєчасних i правильних дiй рятувальникiв i медичних бригад залежить врятування життя бiльшостi постраждалих дiтей.
  
  ЗАВДАННЯ 18. ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ПРИ РАДIОАКТИВНОМУ ЗАБРУДНЕННI.
  
  Основними способами захисту населення при радiоактивному забрудненнi (зараженнi) є:
  -сповiщення про небезпеку радiоактивного забруднення
  -укриття в захисних спорудах (притулки, ПРУ), а при х вiдсутностi в будiвлях з негайною герметизацiєю вiкон, дверей, вентиляцiйних отворiв i тому подiбне
  -використання iндивiдуальних засобiв захисту (протигазiв, респiраторiв), а при х вiдсутностi - ватяно-марлевих пов'язок
  -використання профiлактичних протирадiацiйних препаратiв з АЇ-2
  -виключення споживання забруднених продуктiв i води
  -дотримання правил (режимiв) поведiнки людей на забрудненiй територi
  -евакуацiя при необхiдностi населення iз забруднених територiй
  -обмеження доступу на забруднену територiю
  -санiтарна обробка людей, дезактивацiя одягу, технiки, споруд i iн. об'єктiв.
  Порядок дi i правила поведiнки людей в зараженому районi РВ визначаються радiацiйною обстановкою.
  При помiрному зараженнi необхiдно знаходиться в ПРУ вiд декiлькох годинникiв до дiб, а потiм потрiбно перейти в звичайне примiщення, вихiд з якого в першу добу вирiшується не бiльше нiж на 4 години. Пiдприємства i установи продовжують роботу в звичайному режимi.
  При сильному зараженнi знаходиться в укриттi потрiбно до 3-о доби, в подальшi четверо дiб допустиме перебування в звичайному примiщеннi, виходити з якого щодоби можна не бiльше нiж на 3-4 години. Пiдприємства i установи працюють по особливому режиму, при цьому роботи на вiдкритiй мiсцевостi припиняються на термiн вiд декiлькох годинникiв до декiлькох дiб.
  У разi небезпечного i надзвичайно небезпечного зараження тривалiсть перебування в укриттi складає не менш 3-о доби, пiсля чого можна перейти в звичайне примiщення, але виходити з нього слiд тiльки при крайнiй необхiдностi i на нетривалий час.
  Воду для пиття i приготування жi слiд брати тiльки з водопроводу i захищених колодязiв. Всi продукти в герметичнiй тарi, а також що зберiгалися в холодильниках, шафах, пiдпiллi, в скляному i емальованому посудi, в полiетиленових мiшках, придатнi до вживання.
  Слiд мати на увазi, що радiоактивному забрудненню (зараженню) пiддаються лише верхнi шари незахищених продуктiв. У жодному випадку не можна знищувати продовольство, заражене РВ.
  Пiсля видалення верхнього шару або через деякий час в наслiдку природно дегазацi воно стане придатним до вживання.
  
  ЗАВДАННЯ 19. ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ ПРИ ХIМIЧНОМУ ЗАРАЖЕННI.
  
  Основнi способи захисту населення на хiмiчно небезпечних об'єктах є:
  -сповiщення про небезпеку хiмiчного зараження
  -укриття в захисних установах (притулки)
  -використання iндивiдуальних засобiв захисту (протигазiв i засобiв захисту шкiри)
  -застосування антидотiв i IПП
  -дотримання режимiв поведiнки (захисту) на зараженiй територi
  -евакуацiя людей iз зони зараження
  -санiтарна обробка людей, дегазацiя одягу, територi, споруд, транспорту, технiки, майна.
  При загрозi або виникненнi аварi на хiмiчно небезпечному об'єктi негайно вiдповiдно до заздалегiдь розроблених планiв проводиться сповiщення працюючого персоналу i населення, що проживає поблизу. Населення по сигналу сповiщення надягає засоби захисту органiв дихання i виходить iз зони зараження у вказаний район.
  Органiзовується розвiдка, яка встановлює мiсце аварi, вид СДЯВ, ступiнь зараження територi, повiтря, полягання людей в зонi зараження, межi зон зараження, напрям i швидкiсть вiтру в приземленому шарi i напрям розповсюдження зараженого повiтря.
  Встановлюється оточення зон зараження i органiзовується регулювання руху.
  Ураженi пiсля надання ним допомозi доставляються в незаражений район, а при необхiдностi до лiкувально установи.
  Продукти харчування i вода, зараження, що опинилися в зонi, пiддаються перевiрцi на зараженiсть, пiсля чого ухвалюється рiшення на х дегазацiю або знищення.
  При виконаннi режимiв поведiнки необхiдно пам'ятати, що чим швидше люди покинуть заражену мiсцевiсть, тим менше небезпека х поразки.
  Долати заражену територiю слiд швидко, прагнучи не пiднiмати пил i не торкаючись до навколишнiх предметiв. На зараженiй територi не можна знiмати засоби захисту, палити, приймати жу, пити воду.
  При виявленнi на шкiрi (руках, ши), одягу крапель ОВ необхiдно обробити цi мiсця рiдиною з IПП.
  Пiсля виходу з району зараження необхiдно пройти санiтарну обробку iз змiною бiлизни i при необхiдностi весь одяг.
  
  ЗАВДАННЯ 1. ПОНЯТТЯ I ЗМIСТ РЯТУВАЛЬНИХ I IНШИХ НЕВIДКЛАДНИХ РОБIТ.
  
  Для проведення рятувальних i iнших невiдкладних робiт в умовах надзвичайних ситуацiй i катастроф притягуються формування ГО об'єктiв народного господарства i при нагодi частини озброєних сил Украни i Вiйськово-морського флоту.
  Перерахованi сили ГО забезпечуються засобами захисту, приладами, автомобiлями, механiзмами i iншою технiкою, що дозволяють в коротшi термiни провести великий комплекс рятувальних i iнших невiдкладних робiт.
  ДО РЯТУВАЛЬНИХ РОБIТ ВIДНОСЯТЬСЯ:
  -розвiдка осередку ураження
  -локалiзацiя i гасiння пожеж на пiдступах до об'єктiв i на об'єктах ведення рятувальних робiт
  -розшук уражених i витягання х з-пiд завалiв, з пошкоджених будiвель, загазованих i задимлених примiщень, що горять
  -подачi повiтря в заваленi захиснi споруди
  -розтин завалених споруд i порятунок людей, що знаходяться в них
  -надання першо мед. допомозi i першiй лiкарськiй допомозi ураженим i х евакуацiя до лiкувальних установ
  -виведення (вивiз) населення з небезпечних мiсць в безпечнi райони
  -санiтарна обробка людей, дезактивацiя х одягу, взуття i засобiв iндивiдуального захисту
  -знезараження територi, споруд, транспорту i спецiально технiки.
  До IНШИХ НЕВIДКЛАДНИХ РОБIТ, вiдносяться роботи, направленi на порятунок людей i пiдвищення х життєдiяльностi:
  -прокладка колонних шляхiв, пристрiй проздiв в завалах i на заражених дiлянках
  -локалiзацiя аварiй на газових, енергетичних, водопровiдних, каналiзацiйних i технологiчних мережах
  -змiцнення або обвалення конструкцiй, загрозливих обвалом i що перешкоджають руху i веденню рятувальних робiт
  -ремонт i тимчасове вiдновлення пошкоджених лiнiй зв'язку i комунально-енергетичних мереж в цiлях забезпечення рятувальних робiт -ремонт пошкоджених захисних споруд.
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"