Здається, що ніяке золото світу не зрівняється з тією ціною, якою, врешті, була здобута Перемога в найзапекліший із воєн людства. Вічна пам'ять вам, славетним і безіменним героям, які віддали життя на фронті і в тилу заради того, щоб наблизити світлий День Перемоги для майбутніх поколінь.
Скільки тобі відведено років на землі? Ти не знаєш. Ніхто не знає. Впевнений: життя та любов – Божі дари. Тож кожен хоче любити. Любіть самовіддано, щиро, а не примусово чи з матеріальної вигоди. То вже коханням не назвеш.
Кожен з нас вирушає в путь. І ії обирає самостійно. Путь пов’язує з вирішенням справ і завдань. І проходячи її, досягаючи того чи іншого результату. Мрія втілюється тільки в дії.
Не носити тягара гніву на душі, не тримати образ і зла, прагнути до вічного, а не замикатись виключно на мирському. Зроби крок до прощення та духовного росту уже зараз.
Навіщо дається людині життя? Як ми часто змарновуємо його, а одумуємося на схилі літ. Життя вчить, а випробування загартовують. Бо не може бути завжди тільки приємне, світле і радісне. Є втрати, є біда невідворотна, не опускай рук у найтяжчу хвилину. Живи із надією.
Безліч прагнень є в людини. Але все ж таки хай буде більше добрих і благочестивих, ніж злих та підлих. Прагнення говорять про те, який шлях ти обрав, до чого ідеш.
Осінь – чудова пора року. Таку гаму кольорів не побачити ніколи, як саме восени. Листя, наче серпантин, спускається у вальсі додому. А ти, зачарований цим, стоїш і не відводиш очей.
Коли ти далеко від рідного отчого дому, то часто про нього думаєш. Бо там пройшло твоє дитинство, там ти робив перші кроки в житті. Дорога додому посилює бажання скоріш побачити і обійняти рідних. Не забувайте їх, частіше приїздіть додому.
Втрата духовних цінностей та орієнтирів веде до моральної деградації крок за кроком. Варта похвали та людина, яка не втратила їх, а ще й примножила, для якої совість, честь, обов’язок, милосердя такі ж важливі, як кисень і їжа для всього живого, в яку б епоху ми не жили. Духовне не вмирає!
Любов підносить, шліфує, окрилює людину, розкриває найкращі духовні риси. Тільки справжня любов, а не фіктивна, облагороджує, дає помітити грані прекрасного, а значить, і самому стати кращим.
Щаслива людина, яка знає материнську любов, батьківську опіку. Без матері, як здається, світ був би диким, як розлючений звір-хижак. Материнські тепло і ніжність однаково необхідні кожному.