Макбрайд Стюарт : другие произведения.

Співучасники злочину

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
 Ваша оценка:
  
  
  День Поганого спадкоємця інспектора Стіл
  
  23 Грудня
  
  'Чорт...' інспектор Стіл стояла на одній нозі в дверному отворі, наморщивши ніс. 'Мені здалося, я щось відчула. Вона настала лівою ногою на сіро-блакитний килим, потім волочачи її за собою по підлозі, ввалилася в кімнату для нарад: згорблений зморшкуватий Ігор в заляпаному плямами сірому брючному костюмі. Сьогодні її волосся виглядали так, немов вона запозичила їх у розлюченого їжака.
  
  Констебль Аллан Гатрі насипав ще ложку кави в кухоль і залив її майже кип'яченою водою. Долив молока і кинув пару шматочків цукру. Немає сенсу питати, чи хоче вона цього. 'Guv?'
  
  Вона зупинилася на півдорозі. Стояла зовсім нерухомо. Не дивлячись на нього.
  
  Половина п'ятого, і в кімнаті карного розшуку стало тихо, всі пішли розбиратися з різдвяними магазинними злодіями і автокатастрофою, пов'язаними зі снігом, залишивши маленький лабіринт кабінок висотою по груди і столів з букового пластика майже порожнім. Всі приміщення пропахло ступнями і корицею.
  
  Аллан кинув чайну ложку на сушарку. Інспектор Стіл просто стояв там, як один з тих ідіотів, які щоліта з'являються біля Центру Святого Миколая, розмальовують себе сріблястою фарбою і прикидаються статуями. 'Шеф, все в порядку? - запитав я.
  
  У когось задзвонив телефон.
  
  Аллан відкашлявся.
  
  Вона як і раніше не рухалася.
  
  'Guv?'
  
  Навіть не сіпнувся.
  
  'Шеф, з вами все в порядку?
  
  'Якщо я буду стояти зовсім нерухомо, ти мене не побачиш.
  
  Злий як риба.
  
  'Ладно...' Він простягнув горнятко. 'Дві з половиною.
  
  Вона зітхнула, плечі поникли, руки безвільно повисли з боків. 'Бачиш, ось що я отримую за те, що не отсиживаюсь будинку після різдвяних покупок, а до мене пристають кремезні крихітні поліцейські констеблі'.
  
  - Я не кремезний. Це захворювання.
  
  'Це пироги. Вона взяла каву, понюхала його, потім спохмурніла. "Я тільки що стояла в чомусь, що пахне краще, ніж це.
  
  Він витягнув з кишені конверт – товстий, кольору слонової кістки, самозаклеивающийся, з ім'ям інспектора, написаним павуковою шрифтом на лицьовій стороні. 'Кур'єр доставив його близько десяти.
  
  'Плювати. Вона схопила рулон липкої стрічки з найближчого столу, розвернулася на підборах, знову одягла туфлю і, похитуючись, пішов до дверей. 'Дві години боротьби зі сварливими старими женушками за останню пару розпусних трусиків в магазині Markies вибили мене з колії. Як тільки я закінчу стягувати у всіх касети, я йду. Веду крихту на пантоміму сьогодні ввечері, і я ні за що на світі не піду тверезим.'
  
  Аллан помахав перед нею конвертом. 'Виглядає досить важливим.
  
  Вона заткнула вуха пальцями й заспівала, шаркнув туфлею з килимової плитки. 'Дзвінкі дзвіночки, Фінні пахне, у Ренні веселі волосся...'
  
  Детектив-констебль Ренні висунув голову з свого схову з фіолетовими стінами, світле волосся зібрані в колючки, брови нахмурені. 'Ей, я це чув!'
  
  Стіл зникла в коридорі, все ще зображуючи Квазімодо. Потім пролунав хлопок двері кабінету. Потім настала тиша.
  
  Жінка була абсолютним кошмаром.
  
  Аллан сунув конверт назад в кишеню. Просто треба спробувати ще раз завтра, коли вона буде в найкращому настрої. В тому-то і була особливість детективів-інспекторів: з ними доводилося звертатися як з маленькими дітьми, інакше вони в гніві тікали і залишок дня придумували, як зробити ваше життя нестерпним.
  
  З іншого боку двері відділу карного розшуку донісся глухий удар, потім сердитий голос: 'Про, за... Хто залишив гострі сліди на килимі?'
  
  24 Грудня – Переддень Різдва
  
  Кабінет інспектора Стіл був схожий на грот Санти... Припустимо, Санта працював в убогій кімнатці з посірілий плиткою на стелі, килимом, покритим маленькими круглими слідами опіків, та письмовим столом, заваленим хитаються стопками бланків і папок. Три картотечних шафи, вишикувалися уздовж однієї стіни, були завалені стопками подарунків, все загорнуті в яскравий папір кимось, хто явно віддавав перевагу ентузіазм і липку стрічку майстерності.
  
  Інспектор сиділа за своїм столом, борючись з рулоном паперу у вигляді танцюючого пінгвіна і великою картонною коробкою.
  
  Аллан постукав у одвірок. 'Guv?'
  
  Вона відірвала смужку скотча завдовжки дюйм з кута свого столу і змусила з'їсти шматок "зморшкуватих пінгвінів". 'Я не 'за'.
  
  'Отримав службову записку від боса. Він витягнув її з папки і показав.
  
  Ще одна смужка скотча. 'Ну? Не стій тут з видом запеченої пирожной: прочитай це.
  
  Аллан так і зробив.
  
  Вона сердито глянула на нього. 'Вголос, ідіот.
  
  'Ах, так. “Звертаюся до всього персоналу – прибиральниці подали скаргу на стан килимів в крилі карного розшуку. Якщо я зловлю того, хто витирав собаку—"
  
  'Бла-бла-бла. Що-небудь ще? Тільки я тут по вуха термінової поліцейській роботі. Вона відірвала ще один шматок скотча.
  
  'Ага, у вас оголошений в розшук людей. Аллан кинув бланк на стіл інспектора, поряд з яскраво-жовтим вантажівкою Tonka tipper. 'Місіс Гріффіт каже, що її чоловік...
  
  - Віддай в Біологічну небезпеку" або в "Лаз". - Вона ще раз обмотала коробку липкою стрічкою. 'А ще краще, роздай її цим недолугим неробам в GED. Ніяких 'як ніби у них є чим зайнятися краще, чи не так?' Вона простягнула руку. "Скажи нам ножиці.
  
  Аллан так і зробив. 'Сержантів Макрея і Маршалла сьогодні немає – курси підвищення кваліфікації з вогнепальної зброї – а Відділ спільних розслідувань вже пройшов: вони говорять, що це справа карного розшуку.
  
  'Типово. 'Мова Стіл висунувся з куточка рота, коли вона розрізала обгортковий папір нерівній ниткою, попатравши при цьому півдюжини пінгвінів. 'Чому я тут єдиний, хто взагалі займається якою-небудь роботою?
  
  Аллан просто втупився на неї.
  
  Вона примружила очі. 'Зухвалий ублюдок. Посилка впала на підлогу, потім Стіл порилася в зелено-білому пластиковому пакеті і дістала комплект з чогось мереживного і обтягуючого. Ще папери. Ще липкої стрічки.
  
  Він витягнув товстий конверт кольору слонової кістки, списаний павутинним почерком. 'Ось ще це.
  
  Стіл простягнула руку. 'Дай. Вона вихопила у нього лист, розірвала його і, примружившись, вивчила вміст, рухаючи лист взад-вперед, наче це могло допомогти.
  
  'Не хочеш позичити мої окуляри?
  
  "Мені не потрібні окуляри. Чому ніхто більше не може нормально писати? Це як ніби павук наївся текіли, а потім його разбрызгало всюди зеленим чорнилом'.
  
  'Так що ви хочете робити з цим зниклим людиною?
  
  "Ти знаєш, що за люди користуються зеленим чорнилом? Психи, ось хто. Психи, виродки і ненормальні. Вона кинула йому лист через стіл. 'Читай.
  
  'Е-е-е..." Все це було напхане майже непроникною юридичною термінологією, але було майже зрозуміло. 'Це з юридичної фірми на Карден-Плейс. Каже, що тобі залишили частину готівки за чиїмось заповітом.
  
  Інспектор випросталась, посмішка разгладила зморшки на її обличчі. 'Скільки?
  
  'Тут не сказано. Вони хочуть, щоб ти зайшов в офіс і обговорив це.
  
  'Ну, хто це влаштував, краще б він був багатий. Вона взяла телефон. 'Дай нам номер.
  
  Аллан зачитав його, і вона набрала номер, розгойдуючись взад-вперед на своєму сидінні і наспівуючи 'Я при грошах", поки дзвонив телефон. Потім зупинилася, облизнула губи. 'Так, здрастуйте, це детектив-інспектор Роберта Стіл, ви прислали мені повідомлення... Угу... Угу... Так, жахлива трагедія. Скільки? Тиша. Її очі розширилися. - Правда? Посмішка перетворилася в усмішку. О, так, так, не можу не погодитися"... Угу... Так, хоча одне але: хто це? Хто помер?' І посмішка перетворилася в похмурий погляд. 'Зрозуміло. Вибачте, я на хвилинку. Потім вона кинула трубку і вибухнула марафонської лайкою. Шпурнула касету через всю кімнату. Стукнула кулаком по столу. Сварилася, і сварилася, і лаялася.
  
  Аллан крутив у руках папку і чекав, поки вона закінчить. "Хороші новини?
  
  'Не починай. Вона вихопила листа назад, зім'яла його в грудку і жбурнула у відро для сміття. Потім плюнула на нього.
  
  'Отже... зниклий чоловік?
  
  'Гаразд, гаразд – зниклий чоловік. Чесно кажучи, ти гірше Сьюзан. Nag, nag, nag. Іди бери машину, ми заплатимо місіс ... Гіффорд? Гілфорд?
  
  'Гріффіт.
  
  'Вірно. Візьми машину, і ми нанесемо візит місіс Гріффіт. Стіл відкинулася на спинку стільця, обличчя змарніло, щелепи рухалися, ніби вона жувала щось гірке. 'Може, заїдемо передати кілька повідомлень по дорозі.
  
  Аллан сидів на водійському сидінні, обхопивши руками кермо, і стискав зуби кожен раз, коли хтось сигналив йому клаксоном. Вони дісталися до Трініті-центру, коли Стіл ляснула рукою по приладовій панелі і попросила його зупинитися на хвилинку. Це було півгодини тому.
  
  Аварійні вогні машини блимали і клацали, упиваючись помаранчевими ножами йому в лоб.
  
  Гучний "БРЕ-е-е-е-е-е"! Пролунав позаду нього, потім ще раз. І ще. Потім з гуркотом повз проїхав автобус, піднявши бризки сіро-коричневою сльоти, які заляпали вікна вагона біля басейну. Пара пасажирів, проходячи повз, відсалютували йому двома пальцями.
  
  Як ніби рух на Юніон-стрит і в кращі часи не було таким вже поганим. На краю узбіччя громадилася товста кірка брудно-білого кольору, дорога була покрита сумішшю спресованого снігу, льоду і брудної води. Пішоходи йшли по тротуару, закутані в товсті пальто, шарфи і вовняні шапки, свіжий сніг покривав їх плечі, як замерзла лупа. Час від часу хто-небудь зупинявся і заглядав в машину, як ніби це була його вина, що він застряг тут, затримуючи огидне рух.
  
  Як тільки Стіл повернеться, він висловить їй свою думку. Поставить її на місце. Дасть їй зрозуміти, що це неприйнятно. Він поступив на службу в поліцію не тільки для того, щоб вона могла ходити по магазинах.
  
  Клацання. Пасажирська двері відчинилися, і лавина пластикових пакетів з гуркотом впала йому на коліна.
  
  Стіл заліз усередину, зачинив двері і здригнувся. 'Оооо, чорт візьми: там мідні мавпи'. Вона спохмурніла. 'Чому в тебе не включено опалення?
  
  Аллан сердито подивився на неї. - При всій моїй повазі, інспектор, ви...
  
  'Не будь креветкою, інакше ти не отримаєш свого подарунка.
  
  'Подарунок? Це було більше схоже на правду. Він повернув ключ в замку запалювання і включив обігрівач. 'Смачно?
  
  'Звичайно, смачно. Твоя тітка Роберта тебе коли-небудь підводила? Вона порилася в одному з пластикових пакетів і дістала щось яскраво-червоне з білими пухнастими частинками. 'Ось.
  
  Він покрутив її в руках, усмішка погасла на його губах. 'Про... - Це була одна з тих дешевих шапочок Санта-Клауса, які продавали на різдвяному ярмарку на Бельмонт-стріт.
  
  'Ну що ж, тоді одягни це.
  
  'Це ... ні ... враховуючи форму і все таке...
  
  Стіл тицьнув у свій чорний бронежилет нігтем, пофарбованим у червоний колір. – Одягни – це - на-себе.
  
  Блискуче. Аллан натягнув капелюха на голову, пучок на кінці бовтався біля його щоки. Як ніби Маппет всучив йому чайний пакетик.
  
  Вона деякий час вдивлялася в нього. - В ньому чогось не вистачає. Потім вона нахилилася і, схопивши його за лацкан, притягла до себе.
  
  О Боже, вона ж не збиралася цілувати його, правда? Але в машині не було навіть гілочки омели. Це було нечесно! Ти не міг просто так цілувати людей – ти повинен був чесно попереджати їх про подібні речі. Це було сексуальне домагання!
  
  Біжи. Вилазь з машини і біжи. БІЖИ!
  
  Вона схопила помпон на кінці його шапки Санти, і що всередині 'клацнуло'. Маленькі кольорові вогники спалахували і гасли всередині хутра. Як ніби цього було недостатньо негідно з самого початку.
  
  З іншого боку, враховуючи альтернативу...
  
  Стіл кивнув. 'Набагато краще.
  
  Оглушливий "ХОНННННННННН!" Промайнув у повітрі позаду них, і в дзеркалі заднього виду замаячив масивний восемнадцатиколесный автомобіль з миготливими фарами.
  
  Вона озирнулася через плече. 'Ну, не сиди просто так: ти затримуєш рух.
  
  Місіс Гріффіт промокнула носову хустку під своїм пухким червоним носом, позбавляючись від подвійних срібних смужок. Вона сиділа на дивані в надто теплою вітальні, її блідо-рожевий комплект twinset і перлів виглядали пом'ятими і розпатланим. Як ніби вона одягалася в темряві, а потім пару разів впала зі сходів. Її шоколадно-каштанове волосся почало сивіти біля коріння, водянисті очі моргали за очками "Дама Една". Велика жінка, яка розгойдувалася, коли принюхувалася.
  
  У кутку кімнати стояла різдвяна ялинка, прикрашена червоними бантами, золотими підвісками і білими гірляндами – все було зроблено зі смаком. На підлозі, під тонким шаром опалого соснових голок, лежала гора подарунків, загорнутих набагато більш професійно, ніж монстри Франкенштейна в кабінеті інспектора Стіл. Камінна полиця була завалена листівками, як і буфет і вітрина у великих еркерних вікон. Популярна пара.
  
  Аллан підкреслив у своєму блокноті слова "МВИЧЕРПУЄТЬСЯ ЗПОЧАТКУ ПОЛЬОТУ". 'І ваш чоловік ніколи раніше так не йшов?
  
  Вона моргнула і похитала головою. Не дивлячись на нього.
  
  Насправді я не можу її звинувачувати. Коли ви телефонуйте до поліції, щоб допомогти знайти свого зниклого чоловіка, ви, ймовірно, не очікуєте, що з'явиться констебль формі блискучою шапочці Санта-Клауса з помпонами.
  
  'І він не згадував ні про що, що його турбувало?
  
  Місіс Гріффіт знову шмигнула носом, моргнула, потім втупилася в стелю, коли з верхнього поверху долинув звук води, що спускається в туалеті. Милий будинок. Незвично. Три ванні кімнати; чотири спальні, одна з ванною кімнатою; їдальня; вітальня; вітальня; кухня більше, ніж вся квартира Аллана; зимовий сад; брудний великий сад, схований під товстим сніговим покривом. Там повинно було бути принаймні по коліно у воді.
  
  'Ну, ще рано. Може, просто застряг в снігу або щось в цьому роді. Ти пробував його роботу?
  
  Місіс Гріффіт втупилася на зім'ятий носовичок у своїх товстих пальцях. 'Я... Я дзвонила в лікарні всю ніч, просто на випадок, якщо ..... ви знаєте, на дорогах ожеледиця... Нещасний випадок. На кінчику її носа набухла єдина крапелька, прозора, блискуча у світлі ліхтарів з ялинки. 'Тоді я першим ділом спробував його роботу цим вранці ...'
  
  Це було найбільше, що вона сказала на одному диханні з тих пір, як вони дісталися туди.
  
  'Зрозуміло. Аллан зробив помітку в своєму записнику. 'А де працює ваш чоловік?
  
  Вона трохи помучила свій носовичок. 'Він не любить. Крапля впала на рукав кардігана. - Чоловік, з яким я розмовляла, Брайан, він був босом Чарльза. Він сказав... Він сказав, що Чарльза звільнили три місяці тому. Сказали, що вони не можуть містити всіх в умовах економічного спаду. Вона тихенько застогнала. - Чому Чарльз не сказав мені?
  
  Тупіт, тупіт, тупіт по сходах, потім двері вітальні відчинилися, і в кімнату ввалилася інспектор Стіл, однією рукою натягуючи штани. 'Вибач, вчора ввечері ходив на пантоміму. Занадто багато солодощів завжди проходять крізь мене. Ти ж знаєш, як кажуть: шоколадні гудзики не купують, їх просто беруть напрокат. 'Вона сіла на інший кінець дивана, потім поплескала місіс Гріффіт по товстому коліну. 'Пішов поритися в твоїй спальні, поки був нагорі, знав, що ти не будеш заперечувати.
  
  Місіс Гріффіт відкрила рот, немов збираючись заперечити, потім знову закрила його. - Що я скажу дітям? - запитала я.
  
  Стіл стулила губи і криво знизала плечима. 'Ти впевнений, що нічого не пропало? Одяг, зубна щітка, бритва тощо.
  
  'Він би не кинув Джеремі, Кемерон і мене. Він обожнює цих хлопчиків, для них немає нічого надто хорошого'. Її погляд метнувся до купи подарунків під ялинкою. 'Повинно бути, що щось трапилося. Щось жахливе...
  
  'Знайшов це засунутим під матрац'. Інспектор дістав великий прозорий пластиковий конверт з написом 'Хо-хо-хо! Гей, АППІ ЗАНТАУІТ!', надрукований червоним і білим на шматочку картки. Вішалка була засунута всередину, але костюма ніде не було видно. 'Твій Чарлі любить вбиратися, щоб трохи розважитися?
  
  Місіс Гріффіт відкинулася на спинку стільця, широко розкривши очі і притискаючи пухлою рукою мокрий носовичок до тремтячим губ. 'Немає! Чарльз ніколи б не зробив нічого подібного.'
  
  'Шкода. Я сам трохи небайдужий до старої "неслухняною черниці". Стіл знову поплескав її по коліну. 'Є шанс випити чашечку чаю? Копання в ящиках комода інших людей завжди викликає у нас жахливу слабкість.'
  
  Трохи зніяковівши, місіс Гріффіт піднялася з дивана і незграбно побрела на кухню, шморгаючи носом і похитуючись.
  
  Аллан зачекав, поки зачиняться кухонні двері, перш ніж податися вперед. 'Ви ні за що не здогадаєтеся – чоловіка звільнили...
  
  'Три місяці тому, так, я знаю.
  
  'Як ти...
  
  'Знайшов Р45 в його лікарський кабінет, разом з двома плейбоїв, один великий-Н-соковитий, і стос квитанцій.'
  
  'О.' Аллан сунув блокнот назад у кишеню.
  
  'І дещо цікавіше... Вона дістала аркуш жовтого паперу і помахала їм перед ним. 'Це...
  
  Двері знову з гуркотом відчинилися, і ввійшла місіс Гріффіт, задкуючи, несучи піднос, заставлений фарфоровими чашками, блюдцями і багато розписаним чайником.
  
  Стіл посміхнулася. 'Це було швидко. Не думаю, що є хоч найменший шанс ... Вона заглянула в піднос, коли місіс Гріффіт ставила його на кавовий столик. 'Шоколадне печиво. Ідеальне.
  
  'Я не знала, чи захочеш ти. Що з... Рум'янець залив щоки Гріффіт, суперечачи її комплекції близнюків. - У тебе проблеми з травленням.
  
  Інспектор налила собі ще, розмовляючи з набитим ротом. 'Я ризикну. 'Чавкай, чавкай, чавкай. 'Ваш чоловік коли-небудь згадував людини на ім'я Метью Макфі? Крихти летять всюди.
  
  'Em...' Вона поралася з чайником, опустивши очі, рум'янець на її щоках ставало все темніше. 'Я так не думаю...
  
  Стіл кивнув. 'Ну, в будь-якому випадку, можливо, це не важливо.
  
  Аллан вивів машину на головну дорогу, передні колеса закрутилися і покотилися по товстому білому снігу, повітродувки працювали на повну потужність. 'Так хто такий цей Метью Макфі?
  
  'Ти ніколи не чула про Метт Макфі? Крихта Фрі Макфі? Стіл зсутулилася на пасажирському сидінні, мнучи бретельку ліфчика. 'Закрий вуха і навчися чого-небудь для різноманітності ". Метью Макфі - той, кого можна назвати нерегульованим консультантом з особистих фінансів '.
  
  А. 'Кредитна біржа?'
  
  'Я пам'ятаю, була одна жінка, мати-одиначка, у якої виникли невеликі проблеми з муніципальним податком. Зайняла триста фунтів у Крихти Фрі Макфі; не змогла їх повернути. Інтерес був нищівним, буквально. Він зламав їй обидві ноги, потім зробив те ж саме з її маленьким хлопчиком. Дав їй два тижні, аби роздобути готівку, або він повернеться, щоб зайнятися їх зброєю. Стіл подышала на пасажирське скло, від чого воно запітніло, потім намалювала кінчиком пальця незадоволену гримасу. 'Бідна корова була дуже налякана, щоб висувати звинувачення, як тільки її випишуть з лікарні: ось і все'.
  
  Аллан пригальмував, щоб пропустити автобус. 'Хто-небудь утік?
  
  'Закрилася з дитиною в машині. Шланг з вихлопної труби. Стіл востаннє поцілувала ліву груди, потім вказала на лобове скло. 'Краун-стріт. Я хочу розвеселити вас на Різдво.'
  
  Метью 'Ві Фрі' Макфі стояв у дверях, схрестивши руки на грудях. Він не був високим чоловіком, але він був широким, наче його розчавили. Маленькі холодні очі, косою ніс і безглузді вусики типу "Магнум-ПІ". На ньому був потворний джемпер з парою деформованих оленів, вишитих упереміш. "Ні, ти не можеш увійти.
  
  Стіл притопывала ногами, засунувши руки глибоко під мишки, голос розлягався білим хмарою, коли з блідо-сірого неба по спіралі падали великі пластівці снігу. 'Чарльз Гріффіт'.
  
  'Ніколи про нього не чула. А тепер, якщо ви не заперечуєте... ' Макфі спробувала закрити двері, але інспектор просунула ногу в щілину. Він подивився вниз. 'З тебе капає в моєму коридорі.
  
  Всередині будинок, повинно бути, був величезним – великий шматок сірого граніту на півдорозі вниз по Краун-стріт; залізні перила перед входом огороджують невеликий затонулий дворик, меблі для патіо ледве видно під товстим шаром снігу. Аллан підвівся навшпиньки і заглянув поверх голови Макфі в передпокій: антикварні меблі, мисливські гравюри на стінах. Тут теж було затишно і тепло...
  
  Стіл знову витягнув аркуш жовтого паперу. 'Забавно, тому що тут написано, що Чарльз Гріффіт повинен тобі чотири штуки.
  
  Знизує плечима. 'Він перестарався на Різдво, чи не так? Я запропонував йому допомогу, враховуючи, що це сезон доброї волі і все таке. Не хотів, щоб його діти залишилися без нагляду.'
  
  'Чотири штуки на рахунку. Скільки він повинен зараз, після того, як ви встановили свої звичайні грабіжницькі відсотки?
  
  Макфі схрестив руки на грудях. 'Грабіжницька процентна ставка? Ні, це було б незаконно. Це було просто християнське милосердя, чи не так? Він зможе розплатитися зі мною, коли знову стане на ноги. Макфі посміхнувся. Це були суцільно маленькі загострені зуби, маленькі жовті виступи в блідо-рожевих яснах. 'Ніяких проблем'.
  
  Стіл нахилився вперед. 'Послухай, сонечко, Чарльз Гріффіт пропав. І я не маю на увазі, що він відсидівся, я маю на увазі, що він зник. Дивись, якщо він виявиться мертвим в канаві, я повернуся прямо сюди, притягну твою волохату дупу по ділянці і піду на тебе все, що зможу. У нас все чисто?'
  
  'Ти випускаєш весь жар назовні.
  
  Вона зробила крок назад на тротуар, і Макфі зачинив дверцята.
  
  Аллан склав долоні рупором і подув на них, створюючи невелику персональну завісу туману. Хоча від цього його пальцях не стало тепліше. 'Назад на ранчо? Або ми могли б зустрітися з тими адвокатами, якщо хочеш? З приводу твого спадщини?'
  
  Вона тільки похмуро подивилася на нього.
  
  'Ну, це ж очевидно, чи не так? Аллан перемкнув передачу, двигун гарчав і скаржився, насилу тягнучи машину з басейном по кільцевій розв'язці Денберна, колеса пробуксовували в сльоти. 'Бачиш ту купу речей під різдвяною ялинкою? Гріффіт, напевно, витратив цілий статок, розігруючи, що його не звільнили. Займає чотири штуки, щоб дотриматися пристойності, і не може повернути.
  
  'Ммм...' Стіл просто похмуро подивився в пасажирське вікно.
  
  'А потім минулої ночі Макфі з'являється на порозі будинку Гріффіта, трохи б'є його, Гріффіт кидає все і, накульгуючи, іде на захід, перш ніж Макфі повертається з плоскогубцями. Він зараз, мабуть, на півдорозі до Барбадосу.
  
  'Ммм...'
  
  'Ну, ні, якщо він вилітає з аеропорту Хітроу, але ти розумієш, що я маю на увазі.
  
  Тиша.
  
  Вони їхали всього п'ятнадцять миль на годину, але машина все одно вырулила на Гэллоугейт.
  
  Стіл з гуркотом вдарилася головою об скло. Зітхнула.
  
  Аллан вичавив зчеплення, нарешті взявши ситуацію під контроль. - Чому ти такий засмучений через те, що хтось залишив тобі купу готівки?
  
  'Не твоє діло.
  
  'Я маю на увазі, якщо б хтось захотів дати мені брудну подачку, ви б не зловили мене на те, що я скаржуся. Тримаю парі, Чарльз Гріффіт теж не сказав би "ні"".
  
  Стіл витягла пачку "Бенсон енд Хеджес" і запальничку, коліщатко якої дряпало кремень, поки вона шукала вогонь. Прикурила. Випустила повні груди диму. Потім в машину просочився гул вуличного руху, супроводжуваний подувом холодного повітря, коли вона опустила скло. 'Розішліть фотографію і опис по всім лікарням Шотландії. Якщо Чарлі-бій отлежался після візиту Макфі, йому знадобиться лікар. Якщо він не 'вже в морзі'.
  
  'Я маю на увазі, кому не завадило б ще трохи готівки?
  
  Хмарка диму торкнулося щоки Аллана.
  
  'Я всього лише...
  
  'Я не беру з цього грошей... - Вона стулила губи. 'Просто заткнутися і веди машину.
  
  Секретарка в приймальні адвоката будувала йому очі. Або, може бути, вона будувала оченята рослини в горщику в кутку? Було досить складно сказати, тому що вони обидва ось так вказували в різні сторони. Довгі кучеряве світле волосся, маленький підборіддя, личко у формі сердечка, червоні губи. Мило, в деякому роді Марті Фельдман зустрічається з Крістіною Агілерою. Вона зняла окуляри і протерла їх про поділ спідниці, оголивши дюйм білосніжного, як пляшка з-під молока, стегна і верх панчохи. Посмішка, пращури, як і її очі. "Я впевнений, вони не змусять себе довго чекати. Не хочете ще чашечку чаю?
  
  Це була старомодна кімната з дерев'яними панелями і темно-червоними килимами, стіни були обвішані акварелями в рамках і сертифікатами.
  
  Аллан засовався в своєму зеленому шкіряному кріслі. 'Ні, дякую. У мене все в порядку. Чай і кава сьогодні йшли у нього через горло. Повинно бути, з-за холоду. 'Отже ... ви давно працюєте на "Еммерсон і Макфейл'? Гаразд, не сама гладка репліка, але трохи краще, ніж "Ви часто сюди приходите'.
  
  'Два місяці. В основному я просто відповідаю на телефонні дзвінки і готую чай. Вона прикусила нижню губу, одне око затримався на його тілі, в той час як інший відправився бродити сам по собі, зупинившись на блискучій шапочці Санта-Клауса з помпонами на самій маківці. - Зазвичай у нас тут немає нікого настільки ж захоплюючого, як поліція. Ви працюєте над якоюсь справою?
  
  'Взагалі-то, - він подався вперед, знизивши голос,' ми...
  
  Двері кабінету з гуркотом відчинилися, і інспектор вибіг, розмахуючи руками на всі боки. 'Не смій, чорт візьми, говорити мені, щоб я заспокоївся, ти, заступницький, ханжеский, волосатоухий, старий...
  
  'Але, місіс Стіл,' лисий чоловік, човгаючи, вийшов слідом за нею, його біла сорочка спереду була наскрізь просякнута чимось, схожим на чай, ' ви повинні зрозуміти, йдеться про значну суму грошей. Принаймні, подумай про це.'
  
  Вона промаршировала прямо через приймальню і вийшла через головну двері, грюкнувши нею з такою силою, що стіна, обвішана фотографіями, здригнулася.
  
  'Про боже. Він провів рукою по лобі, а потім застиг на місці, з нього капала вода на килим. 'Вона дійсно дуже збудлива.
  
  Аллан підвівся. Вказав на двері. 'Мабуть, мені краще...
  
  'Констебль, не могли б ви надати своєму інспектору послугу? Повірений дістав з кишені носовичок і витер спітніле обличчя. 'Скажіть їй, що часові рамки, зазначені в заповіті, дуже точні. Містер Макдафф буде піддано кремації в три години двадцять сьомого, незалежно від того, буде вона там вимовляти надгробну промову чи ні. І враховуючи, як багато поставлено на карту... Що ж, це, безумовно, було б в її інтересах.'
  
  'Е-е, про яку саме суму ми говоримо?
  
  "Я дійсно не думаю, що з мого боку було б доречно обговорювати це. 'Він повернувся до секретарки. 'Дафна, будь ласка, принеси мені рушник. Схоже, я потрапив в аварію.'
  
  27 Грудня
  
  Половина десятого, і Аллан вже був в їдальні, викладаючи загорнуті у фольгу пиріжки з беконом на коричневий пластиковий піднос. Добре, що він не був одним з цих євангельських вегетаріанців, інакше він плював у кожного. Кримінальні поліцейські були просто купкою ледачих придурків. Повинні обзаводитися власними чортовими дупами. Що сталося з доброю волею до всіх чоловіків?
  
  Він налив з півдюжини різних чашок кави в іншому кінці залу і відніс все це у відділ карного розшуку. Насправді це була всього лише жменька кімнат, які переховуються в кінці смердючого коридору, з яких їм все ще не вдалося відшкребти коричневі плями, але це звучало не так вражаюче.
  
  Інспектор Стіл ховалася в своєму кабінеті, похмуро дивлячись на телефон і барабанячи пальцями по столу. 'Ти не квапився.
  
  Аллан поставив бутерброд і великий стаканчик з вощеного паперу поруч з підносом. 'Не за що.
  
  'Не починай. Вона розгорнула борошняну булочку і встромила в неї зуби. 'Ммммм, мннннпхм?
  
  'Сьогодні двадцять сьоме.
  
  'У вас приголомшлива спостережливість, констебль Гатрі. Ви далеко підете.
  
  'Я маю на увазі, що сьогодні похорон. Твого приятеля Макдаффа.
  
  'Відчайдушний Дуг Макдафф мені не гребаной приятель. Ще один ковток, запитый ложкою кави. 'Візьми машину.
  
  - Скільки? Аллан повернувся і втупився на неї.
  
  'Стеж за дорогою! - крикнув я.
  
  Він різко обернувся якраз вчасно, щоб побачити задню частину автобуса. Вдарив по гальмах. Педаль здригнулася під його ногою, прес сіпнувся, коли машину занесло на бордюр. Ось і все з-за того, що погода покращилася після Різдва. Дороги були як скло, і все гнали як ідіоти. 'Дурний водій автобуса ...' Аллан вивів машину назад на дорогу. 'П'ятдесят чотири тисячі фунтів, і все, що тобі потрібно зробити, це виголосити надгробну промову цьому хлопцеві?
  
  'Це не так" - ось так просто. Я повинен був би ставитися до нього по-доброму. І якщо б його жирний адвокат подумав, що в мене недостатньо ентузіазму, я б пішов під три чорти. Захоплену розповідь про відчайдушному Дузі Макдаффе? Вона втупилася у вікно, стиснувши губи в тонку лінію. - Чоловік працював силовиком у Маклеодов, Крихти Хеміша Моуэта, і Малка Ножа. Вбито щонайменше шість людей, про яких ми знаємо, можливо, набагато більше. Потім йдуть побиття, викрадення. Зґвалтування ...'
  
  'Так збреши. П'ятдесят чотири штуки! Скажи, що він був відмінним хлопцем, заслугою своєї сім'ї, улюбленими жінками, що викликає захоплення у чоловіків. Забирай гроші і тікай; кого хвилює, що він був повним покидьком?'
  
  - Мені не все одно.
  
  'Ніхто не відповідає. Аллан засунув руки назад до кишені.
  
  'Спробуй ще раз.
  
  Вулиця Гриффитсов була схожа на "Доктор Живаголенд" – все покрито округлими горбками білого. Машини, живі огорожі, дерева, паркінг. З ринв стирчали скляні ікла бурульок, мерехтливі в ранковому світлі. Небо було таким блакитним, що на нього було майже боляче дивитися.
  
  Він знову натиснув на дверний дзвінок, і десь усередині почувся низький брррррррррррррр звук. 'Може, вона пішла?
  
  Стіл похитала головою. 'Подивись на дорогу.
  
  Хтось розчистив його до самої слизької дороги; перед гаражем був припаркований занесений снігом "Рендж ровер", загороджуючи його від одного з цих великих потворних "Порше кайенов". Фарба не покрита інеєм і блищить. 'У неї відвідувачі.
  
  'Ще раз з почуттям.
  
  Аллан натиснув великим пальцем на мідний дзвіночок, продовжуючи дзвеніти. 'Знаєш, у нас ще повно часу, щоб сходити в кремацію.
  
  'Я не збираюся повторювати тобі це знову.
  
  'Просто кажу: п'ятдесят чотири штуки - це багато, коли потрібно ростити маленьку дитину. Хороший дитячий садок, може бути, приватна школа, пара приємних канікул. В іншому випадку, що, Податківець отримає?'
  
  'Де цей волосатий пекло...' Стіл примружилася, вдивляючись крізь скляну панель поряд з дверима. 'Ну ось.'
  
  Приглушений голос. - Хто там? - запитав я.
  
  Інспектор зробила крок вперед і вдарила долонею по дереву. 'Поліція. Відкрийте.
  
  'Про... Але, я...
  
  "Зараз'.
  
  Брязкіт і скрегіт, потім двері зі скрипом прочинилися, і на них втупилося велике рожеве обличчя. 'Ви знайшли Чарльза? З ним все в порядку? Її щоки розчервонілися, світла пасмо волосся прилипла до блискучого лобі.
  
  Стіл посміхнувся. 'Ми можемо увійти?
  
  'Ах,... Ну, я...... Це не зовсім зручно, вірно...
  
  Інспектор поклав руку на двері і штовхнув, змушуючи її повернутися в хол. 'Це не займе багато часу.
  
  Аллан пішов за Стілом всередину і з брязкотом закрив за собою двері, відгороджуючись від холоду.
  
  Місіс Гріффіт стояла в коридорі, притримуючи однією рукою перед свого шовкового кімоно, щоб нічого не було видно. Слава Богу. 'Послухайте, це не може почекати, поки...
  
  'Де він?" - запитав я.
  
  Рум'янець на її щоках потемнів. 'Я... не знаю. Тому я і подзвонила тобі. Він пропав, і я дуже засмучена.
  
  'Так-так. Але не настільки засмучений, щоб позбавити тебе звичного ранкового насолоди, а? Стіл підійшов до підніжжя сходів і сперся на поліровані дерев'яні перила.
  
  Місіс Гріффіт вздернула ніс, розправивши складки на шиї. 'Я думаю, тобі краще піти.
  
  'Виходь, виходь, де б ти не був! Гра - лякало, чоловік у вестибюлі!'
  
  'Я повинен протестувати, ви не повинні...
  
  Стіл склала долоні рупором. 'Давай, Макфі, я знаю, що ти тут, я дізналася твою машину! Давай насолодитись тобою!
  
  Тиша. Потім зверху долинув голос. 'Емм...... В даний момент я трохи пов'язаний. Ну, технічно, в наручниках ...
  
  Інспектор посміхнувся. 'Бінго. Вона вибігла по сходах, перестрибуючи через дві сходинки за раз, місіс Гріффіт незграбно тягнулася за нею, видаючи тихі стогони.
  
  'Насправді це не те, що ти думаєш!
  
  Аллан пішов за ними в розкішну спальню, яка могла б зійти прямо зі сторінок шикарного журналу. Килим кольору вівсянки, червоні оксамитові штори, шафи з полірованого дуба і велике ліжко з балдахіном і прикутим до неї голим чоловіком. Крихітна вільна Макфі, на якій немає нічого, крім посмішки і пари затискачів у вигляді крокодилової шкіри в дуже чутливому місці. Гаразд, журнал повинен був би називатися "Кращі будинки і збоченці", але головне - це думка.
  
  Макфі спробував знизати плечима. 'Я б встав, але ... ти знаєш.
  
  Аллан поморщився. - Тобі не боляче?
  
  Стіл сіла на край ліжка. 'Я нічому не завадила, чи не так?
  
  Що ти про це думаєш?
  
  Місіс Гріффіт схопила ковдру і натягнула його, прикриваючи маленьке волохате тіло Макфі. "Я дійсно не розумію, яке тобі діло до цього.
  
  'У чому справа, вона виплачує борг свого чоловіка у вигляді непристойних позичені? Це все?
  
  'Насправді...
  
  Місіс Гріффіт поклала руку йому на груди. 'Ми з Метью дуже любимо один одного. Ми любимо один одного майже рік. Коли Чарльз повернеться, я збираюся попросити у нього розлучення.
  
  'Розлучення? Інспектор кілька разів підстрибнув вгору-вниз, чому пружини заскрипіли. 'Ось що я думаю: я думаю, ви двоє вирішили, що вас не турбує довга судова тяганина, тому вбили його, викинули де-небудь тіло і заявили про його зникнення. Сфабрикував чек на чотири тисячі, щоб ми подумали, що він заліз у постіль, щоб не платити борг. Вона посміхнулася. 'Як у мене справи на даний момент?
  
  Макфі з хвилину дивився на неї, потім розреготався. 'Ми збираємося одружитися. Ти хоч уявляєш, як важко Мэгс буде розлучитися, якщо Чарльз пропав? Не могли навіть оголосити його померлим, скільки, сім, вісім років? Ми ні за що не будемо чекати так довго. Хороший швидкий розлучення, і ми всі зможемо продовжувати жити своїм життям. Він підморгнув. 'Може бути, навіть пришлю тобі запрошення.
  
  'Пригальмуй. Стіл похмуро дивилася з вітрового скла, схрестивши руки на грудях, випнувши щелепу.
  
  "Ти впевнений? Вже половина другого, ти ж не хочеш бути...
  
  'Клянуся Богом, констебль, якщо ви зараз же не зупиніться, я візьму свій черевик і засуну його прямо вам в...
  
  'Гаразд, гаразд, зупиняюся'. Поговоримо про ведмедя з хворої дупою.
  
  Машина, хрумкаючи і підстрибуючи на місячному пейзажі з утрамбованого снігу, зупинилася біля маленької крамнички на розі Куінс-роуд. До стіни був пригвинчений невеликий рекламний щит: "ABERDEEN EXAMINER – І ЯЛЕТИМО FАбо WМіж CHAOS!' Так, вірно.
  
  Стіл відстебнула ремінь безпеки і вибралася на покритий кіркою тротуар, посковзнулася, схопилася за дверцята, трохи похитнулася, потім випросталась. 'Немає', ні слова.
  
  "Я нічого такого не говорив! - закричав я.
  
  Вона грюкнула дверима і попрямувала в магазин.
  
  Як хтось може бути настільки нещасний із-за того, що успадкував п'ятдесят чотири тисячі?
  
  Стіл повернулася через п'ять хвилин з білою сумкою, притиснутою до грудей. Пристегнулась, потім дістала півпляшки знаменитого Grouse. Кришка открутилась одним рухом, потім вона на мить дивилася на пляшку, перш ніж зробити ковток. Закрила очі і здригнулася. Зробила ще ковток. 'На що ти дивишся? - запитав я.
  
  'Просто подумав, що це було щось на зразок... ну, знаєш... чергування і... Він проковтнув. Вона сердито дивилася на нього.
  
  'Ведимашину.
  
  Вона спустошила пляшку приблизно на третину до того часу, коли вони дісталися до изрытой коліями під'їзної доріжки до крематорію. Меморіальні сади були покриті товстим шаром білого, приховує гострі кути всього. Судячи з індикатором температури в машині, на вулиці було мінус чотири.
  
  Аллан скрадався по дорозі, прямуючи до громіздкому будівлі в кінці. Це місце являло собою скупчення сірих і коричневих прямокутників, скріплених болтами в єдиний непривабливий, потворний ком. Як ніби просто перебування в крематорії недостатньо гнітило.
  
  На парковці стояла ще тільки одна машина, покритий інеєм 4x4. Аллан припаркувався на пару місць далі і подивився на годинник: два п'ятдесят вісім. 'Не схоже, щоб він був так вже популярний.
  
  Стіл проковтнув ще ковток рябчика. 'Мені було дев'ятнадцять, я пропрацював в патрулі всього пару тижнів... Ходив по хатах по справі про викрадення жінки, матері двох дітей, викраденої біля букмекерських контор, в яких вона працювала. 'Стіл завинтил кришку пляшки, одне око був полузакрыт, як ніби він не міг зосередитись. 'А потім я постукав у двері Відчайдушного Дуга Макдаффа...
  
  Тиша.
  
  'Guv? Ти хочеш, щоб я увійшов з тобою?
  
  'Збираюся піти туди і розповісти правду. Нехай всі дізнаються, яким він був на самому справі. Висловлю цьому мужньому старому мерзотникові свою думку. Кому потрібні його брудні гроші? Вона вибралася на сніг, дихання обдавало її голову. Сунула півпляшки віскі в кишеню. 'Почекай тут. Можливо, доведеться швидко змитися.'
  
  31 Грудня – Хогманай
  
  'Guv?' Аллан виглянув з-за дверей у кабінет інспектора Стіл.
  
  Вона сиділа, згорбившись на своєму стільці, поклавши ноги на стіл, сигарета звисала з куточка її рота. Дим клубочився через відкрите вікно, впускаючи постійний звук талого снігу "кап-кап-кап". Чашка кави покрилася зморшками, стоячи поряд з картонною коробкою з написом "FRAGILE – THIS Wa y UP" за трафаретом збоку.
  
  'Guv?'
  
  Стіл моргнув, потім різко обернувся. 'Що?
  
  'Тільки що телефонувала сусідка місіс Гріффіт. Здається, ми знайшли зниклого чоловіка.
  
  Стіл повернувся і втупився на дорогу. 'Ти впевнений, що замкнув машину?
  
  - Так, я замкнув машину. - Сніг рипів і хлюпав під черевиками Аллана, коли він пробирався по краю сусідського саду. Тут було страшенно холодно, мокро і змокло, поки відлига пробивала собі дорогу крізь замети.
  
  Сусід стояв у шестифутового дерев'яного паркану, стискаючи парасольку, тала вода з даху тарабанила по чорно-білої тканини. Вона злегка підстрибувала на ногах, коли вони підходили ближче, зелені очі сяяли, на обличчі сяяла широка посмішка, волосся кольору Ірн-Брю вибивалися з-під бахроми вовняної капелюхи. 'Він он там. Вона вказала на дірку в паркані. - Я побачив його, коли намагався розморозити садовий шланг, і був упевнений, що це тіло, а потім подумав, що не можу його залишити, якщо воно зникне, як в "Північ через північний захід" і мені ніхто не повірить? Або це були Десять Маленьких індіанців? Я не думаю, що це дійсно має значення, але це було щось в цьому роді, тому я забіг всередину, схопив свій мобільний і повернувся, а він все ще був там, і це здорово ". Все це прозвучало в стилі кулемета на одному великому диханні.
  
  Аллан заглянув між двома дошками, з яких складався паркан. Із замету блискучого снігу стирчала пара ніг: чорні чоботи; червоні штани, облямовані білим хутром. Навколо однієї ноги був обмотаний електричний кабель, втиканий великими різнокольоровими лампочками. 'Ой. Ти думаєш, він...?
  
  Сталь потрапила в нього. Звичайно, він мертвий. Тиждень лежав униз головою в замет. Це не схоже на те, що він там впав у сплячку, чи не так?
  
  З іншого боку пагорба виднівся кінець сходів. 'З іншого боку, принаймні, він більше не пропадає без вісті'.
  
  Стіл сиділа на пасажирському сидінні, притискаючи до грудей тендітну картонну коробку. Аллан включила обігрівач, потім подивилася на будинок через вітрове скло. Місіс Гріффіт стояла в еркері вітальні і дивилася, як чергові похоронщики затягують останки її чоловіка в кузов свого сірого фургона без розпізнавальних знаків. Це було нелегко – він застиг у досить незручній формі, схожий на свастику в стилі Санта-Клауса... Крихта Фрі Макфі майже повністю обхопив її руками за плечі, міцно притискаючи до себе, поки вона ридала.
  
  Аллан пирхнув. 'Все ще думаєш, що це зробили вони?
  
  'Голубки? Не-а. Дурненька лазив по даху, зображуючи Діда Мороза в снігу. Заслужив все, що отримав.
  
  Розпорядники похорону, нарешті, заштовхали останні останки Чарльза Гріффіта в фургон, потім зачинили дверцята і вислизнули в размораживающийся опівдні.
  
  Аллан завів машину біля басейну. 'Назад на ранчо?
  
  'Не-а. Можеш підкинути мене до будинку, я тут ловлю сикки. Стіл відкрив кришку картонної коробки і витягнув латунну урну, яка виглядала як щось середнє між шейкером для коктейлів і термосом. До основи з темного дерева була приліплена табличка: "ДУГЛАС ДОЕННЕДІ МАСДУФФ – ІН ЛОВИНГ МЕМОРІ'. Вона відкрила кришку і заглянула всередину. 'Ще раз привіт, Дуг, ти, мерзенний маленький покидьок. Твій приятель, адвокат, каже, що я повинен гідно попрощатися з тобою. Що-небудь, що відповідає вашому становищу в суспільстві.'
  
  'П'ятдесят чотири штуки.... Знав, що ти образумишься. Аллан вивів машину на дорогу. 'Так де ти збираєшся його розкидати: в Питтодри? Північне море? Може, з "Тайребэггера" або щось в цьому роді?'
  
  'Лоток для сміття. - Стіл посміхнувся і знову завинтил кришку. - Якщо ми будемо використовувати потроху, його вистачить на місяці.
  
  Страмаш
  
  страмаш /strə'maʃ/ іменник
  
  шум; заворушення; скандал; бійка:Після того, як були распиты міцні напої, була викликана поліція, щоб розігнати заворушення біля пабу.
  
  'Чортів пекло. Логан виглянув крізь залите дощем скло того, що зійшло через пасажирський салон – укриття в стилі автобусної зупинки, втиснутое збоку від автомобільної палуби. Якраз достатньо великий для Логана, його валізи на коліщатках і стопки овочів у дерев'яних ящиках – їх паперові етикетки здулися і облупилися під зливою.
  
  Причал виглядав так, наче його вирубали в каменоломні: чаша з сланцево-сірого каменю з парою пом'ятих пікапів, прижавшихся один до одного у пошуках тепла. Ніяких ознак MX-5.
  
  Типовий випадок.
  
  Крихітний пором затрусився, задеренчав, нахилився... потім з брязкотом вдарився об бетонну підлогу. Від чергового пориву крижаної води задеренчали шибки.
  
  Вона спізнювалася.
  
  - Ти, чорт візьми, обіцяв.
  
  Пандус зі стогоном опустився, і мокрий чоловічок в куртці з високим коміром помахав рукою покритий іржею синього фургона Transit, який займав більшу частину автомобільного майданчика. Він з шипінням ожив і повільно рушив уперед.
  
  Логан показав великий палець і посміхнувся водієві... Він видався мені знайомим. Це було добре, чи не так? Підвищило ймовірність того, що він підвезе Логана? Але цей гнилий виродок навіть не глянув на нього, просто з'їхав з порома Порт-Аскайг і попрямував у бік Джури.
  
  Логан висмикнув ручку валізи на коліщатках. "Спасибі, друже. Величезне спасибі! І почимчикував геть під дощ.
  
  Мікроавтобус підстрибнув на черговому мінному полі з вибоїн, потім, муркочучи, зупинився на траві біля узбіччя траси.
  
  'Поїхали: Инверлусса. Водій кашлянув, вдивляючись у вітрове скло, за яким з вереском ковзали двірники. - Ви впевнені? - запитав я.
  
  Немає. Навіть смутно.
  
  Море являло собою здіймається масу води кольори граніту, білі бризки іскрилися на вітрі, як феєрверки. Тонка смужка жовто-коричневого піску відділяла розбиваються хвилі від суші. Крихітний будиночок примостився по іншу сторону моста через річку, за ним височіли гори, темні й блискучі.
  
  Мікроавтобус розгойдувався і свистів при кожному сильному пориві вітру.
  
  На смужці трави, що нависає над пляжем, стояв маленький столик і пара стільців, звернених до моря. В одному з них хтось сидів, закутаний у важку червону стеганую куртку, синю шапку з помпонами, низько надвинутую на вуха, і жовтий шарф із зображенням Ведмедя Руперта, що розвівається за спиною.
  
  Логан витягнув свій чемоданчик у шторм, тягнучи його по мокрій траві до столу. Дощ перейшов у пронизує мряка, і в повітрі стояв солоно-залізний запах моря, брудно-йодистий присмак збитих водоростей.
  
  Господи, який холод просочувався крізь його промоклі штани, чому у нього нили ноги.
  
  Він зупинився біля столу. Навис над відповідальним за дерен.
  
  Інспектор Стіл пирхнула. 'Ти якраз вчасно з'явився. Вона була видна тільки зверху донизу – нижня половина її обличчя була закутана в шарф, зморшки навколо вузьких очей утворювали орлині лапки, сиве волосся вибивалися з-під вовняний шапочки. 'Припаркуй свою дупу.
  
  Логан дивився на неї зверху вниз, хрипко затягнувшись сигаретою. "Не хвилюйся, Лаз, я заберу тебе з поромного терміналу".
  
  Вона знизала плечима. 'Хтось прибрав ліжко не з тієї сторони.
  
  'Не з того боку?.. Минулої ночі мені довелося спати в цій чортовій машині!
  
  Фігура в яскраво-помаранчевому непромокальному плащі, похитуючись, йшла по доріжці до них, несучи тацю з чайними аксесуарами, з усіх сил намагаючись тримати його рівно на вітрі.
  
  Логан кинув свій чемодан під стіл. 'Вчора мені знадобилося шість довбаних годин, щоб доїхати до Тарберта: всі готелі типу "ліжко і сніданок" були зайняті. Ти хоч уявляєш, яке це - спати в машині посеред чортова урагану? Страшенно холодно, ось на що це схоже.'
  
  О, не будь таким мокрим.
  
  Фігура у водонепроникному костюмі нахилилася під поривом вітру, зробила два кроки вбік, потім зробила останній ривок до столу. Вона посміхнулася їм з-під мокрих полів свого суфлера. На вигляд їй було не більше вісімнадцяти. 'Так, це чайник чаю на двох, одне тістечко з лимонною глазур'ю... Вона поставила їх на стіл. 'І брауні з ирисками. Якщо захочеш ще, 'вона вказала на маленьку портативну рацію в прозорій пластиковій коробці,' просто подзвони мені.
  
  'Та. 'Стіл налила собі в порцелянову чашку чаю з чайника з нержавіючої сталі, коли дівчина попрямувала назад до дому і розсудливості.
  
  Логан подивився на затоку – який виє вітер, буруни, що здіймаються темне море, важкі хмари. 'Ти зійшов з розуму, ось і все, чи не так? Ти нарешті став таким суворим...
  
  'Просто припаркуй свою дупу і з'їж трохи торта.
  
  Він опустився на дерев'яний складаний стілець. Стиснув коліна. Втягнув плечі до вух, засунув руки, схожі на дохлу рибу, пахви. 'Біса холодно...
  
  Стіл зі стуком поставив перед ним кухоль, від бежевої поверхні пішов пар. - Ти приніс цю модну штуку для зняття відбитків пальців?
  
  'Зловлю свою смерть. І що потім? Сиджу тут під вітром і дощем, як пара ідіотів.
  
  'Стогін, стогін, чортів стогін'. Вона сьорбнула чаю; відкусила шматочок торта, крихти полетіли туди ж, куди і пар. 'Отже, де мій матеріал для зняття відбитків пальців?'
  
  'Ні, поки ти не скажеш мені, чому я проїхав всю цю чортову країну, спав у машині, пересів на два пороми, пройшов півмилі під проливним дощем, а потім півгодини сидів у автобусі і дивився, як ти уминаешь особа чаєм з тістечком. Він схопив брауні і відкусив від нього, жуючи і насупившись. - Мені холодно, я промок і я розлючений.
  
  'Жасмин так часто не стогне, і їй ще немає і двох. Ще шматочок лимонної карамелі. 'Ми сидимо тут під завывающим штормом, тому що дещо за ким спостерігаємо. Вона вказала на шторм, де маленька біла рибальський човен з червоною рульовою рубкою розгойдувалася на американських гірках вгору-вниз та з боку в бік по вируючій воді.
  
  - Було б не так погано, якщо б я міг взяти машину на поромі "Айлей", але кожен ідіот в цілому...
  
  'Ти не можеш дати відпочити п'ять хвилин? Послухай.
  
  Логан обхопив кухоль руками, зменшуючи температуру. 'У чому справа?
  
  Зітхання. Її голос придбав пронизливий співучий тон, який зазвичай приберігають для маленьких дітей. 'На маленькому рибальському човні, покачивающейся на хвилях синього океану'.
  
  - Я був правий: ти ненормальний. Це рибальський човен, ось чим вони займаються. Можемо ми зараз зайти всередину, поки я не підхопив чортову пневмонію?
  
  Вона вдарила його по руці. 'Не будь дурнем. Потім простягла йому важкий чорний бінокль. 'Менше ниття, більше спостереження.
  
  Окуляри холодили його шкіру, ручка фокусування була грубою під кінчиками пальців, коли він розглядав маленьку човник. Рульова рубка була досить великою, щоб у ній міг встати дорослий чоловік, але той, хто відповідав за човен, сидів згорбившись, одягнений в один з тих рятувальних жилетів, схожих на жилетные жилети, притискаючи до рота лонжеронну сумку, плечі його здіймалися в такт хвилюванню моря.
  
  Нарешті чоловік випростався і витер рукою свій фіолетовий розріз рота. Його шкіра була блідою з жовто-зеленим відтінком. Стирчать вуха, волохата шапка, кирпатий ніс, надуті щоки... І його знову вирвало.
  
  'Не найкращий моряк у світі.
  
  'Якщо б ви витратили більше часу на читання службових записок нашого улюбленого лідера і менше нили з будь-якого приводу, ви б знали, що це був Джиммі Уиздейл'.
  
  Логан знову примружився в бінокль. 'Джиммі-Тхір? Думав, він поїхав на Коста-дель-Сіль. Влаштував втечу, коли Стратклайдский кримінальний розшук викрив його в тому, що він порізав Барні Макглашина на дрібні шматочки ... - Знову примружившись. 'Ти впевнений, що це він?
  
  'Як ти думаєш, для чого потрібні відбитки пальців? Вчора ввечері я бачив його в барі готелю, він випивав з цим волохатим маленьким виродком у футболці "Данді Юнайтед" з номером сім...
  
  Логан опустив бінокль, залишивши Джиммі блювати в спокої. 'Не Бэджер Маклін?
  
  'Той самий чоловік. Ласка Джіммі і Тадж Борсук: знову разом. Ні, "точно зоряний годину матері-природи'.
  
  'Так де ж Борсук? - запитав я.
  
  'Півгодини тому втиснувся в гумовий сухий костюм. Думав, він збирається зайнятися своїми збоченнями, але ні – спорядження для підводного плавання. Зараз він там.
  
  Логан повернувся до бінокля. 'За чим вони полюють?
  
  Від пориву вітру задеренчав чайник з нержавіючої сталі, що стояв на маленькому столику.
  
  Стіл видав плямкали звук. 'Знаєте, я включу свій рентгенівське зір і загляну під хвилі, добре? А потім ми всі можемо піти в паб пограти в твістер і з'їсти шоколадний торт. Вона знову вдарила його. Звідки, чорт візьми, мені знати? Ось чому ми тут спостерігаємо.
  
  П'ятнадцять хвилин по тому поряд з рибальським човном сплив незграбний деформований тюлень. Мить він розмахував руками, перш ніж хвиля води кольору деревного вугілля вдарила його в корпус. Знову прочухан.
  
  Логан зручніше перехопив бінокль. 'Дурний виродок дасть себе вбити.
  
  Джиммі Тхір, похитуючись, вибрався з рульової рубки і кинув водолазові мотузку. Знову поштовхи. Потім кілька ривків – і те, що в бінокль виглядало як лайка, – і, нарешті, тюленя перетягли через поручні човна, він бовтався в повітрі, дриґаючи маленькими ніжками. Потім зник: зник за фальшбортом.
  
  Стіл тицьнув Логана в плече. "Що відбувається? Він потонув?
  
  'Майже.
  
  Минуло кілька хвилин, потім задній частині човна вирвалася хмара вихлопних газів, перш ніж його понесло вітром. Крихітне суденце розгорнулося і попливло у розбурхане море, залишивши після себе яскраво-оранжевий буй, покачивающийся на вируючій воді.
  
  Логан повернув бінокль Стилу. 'Перш ніж ти запитаєш: немає. Я не збираюся плисти туди і з'ясовувати, чим вони займалися.
  
  Вона надула щоки, потім вилила залишки чаю зі своєї гуртки. 'Не хочеш трохи прогулятися по пляжу?
  
  'Немає'.
  
  'Ось це настрій'. Стіл встала, засунула руки в кишені і, похитуючись, побрела крізь бурю вздовж порослою травою узбіччя.
  
  Швидкий поштовх - і її, ймовірно, не викинуло на берег до тих пір, поки вона не дійде до Ірландії... Логан зітхнув, допив залишки чаю і поспішив за нею, тремтячи, коли шторм забрав те небагато тепло тіла, яке у нього ще залишалося. Переохолодження було чертовски переоцінене.
  
  До того часу, як він наздогнав її, вона стояла біля великого каменя, похмуро розглядаючи пучок водоростей лікерного кольору – таких, які виглядали так, ніби на них були нариви. Стіл тицьнула в неї носком черевика. 'На що, по-твоєму, це схоже?
  
  'Морські водорості. Можемо ми просто...' щось було заплутано в блискучих кільцях, щось прямокутне, розміром з цеглину, тільки огорнуте прозорим пластиком і коричневою пакувальної стрічкою. Він присів навпочіпки, мокрі штани прилипли до ніг, і витягнув пакет з водоростей. 'Близько кілограма. Був ще один, в трьох або чотирьох футах далі по тонкій смужці піску, і ще один відразу за ним. 'Чорт'.
  
  Вона поплескала його по плечу. 'Не знаю, як тобі, а мені страшенно хочеться пінту.
  
  Детектив-інспектор Стіл застигла в дверному отворі. Її очі розширилися, губи стиснулися в курячу гримасу, коли вона протопала до Логану. 'Я ж сказала тобі почекати зовні!
  
  Бар готелю "Юра" представляв собою щось на зразок витягнутого еркера. Жменька людей сиділа за маленькими круглими столиками, поїдаючи чіпси і запиваючи пивом, в той час як літня жінка в сірому подвійному костюмі грала зі своїм внуком у більярд.
  
  Логан заплатив за свою пінту вісімдесят шилінгів. 'Йде дощ.
  
  'Йди! Вона схопила його за руку і потягла до виходу. 'Іди, поки тебе не побачила Сьюзен.
  
  'Я замовив їжу! - крикнув я.
  
  'Мені плювати, що ти замовив трьох стриптизерок і баночку сиру - якщо Сьюзан побачить тебе, вона виконає в мені нову дірку. "Так" і "ні" в хорошому сенсі. Передбачалося, що я тут по веселому справі, а не по "поліцейській справі'. Вона підштовхнула його. 'Вон, Вон. Іди, сядь в машину.
  
  'Я страшенно змерз, а тут...
  
  Лаз: це її робота по згуртуванню колективу, ясно? Вона думає, що я пішов читати книги і почухувати свою гулю в тихому спогляданні краси природи острова. Ти хочеш її засмутити? Ти цього хочеш? Ти хочеш зіпсувати єдиний раз, коли ми були разом з тих пір, як народилася Жасмин?'
  
  'Ти тягнув мене через всю цю чортову країну! Мені холодно, я промокла, я голодна, і я з'їм свій чортів обід всередині, в теплі, подобається тобі це чи ні.'
  
  Інспектор Стіл постукав у запітніле вікно машини.
  
  Логан похмуро подивився на неї з пасажирського сидіння, потім зробив ковток "Вісімдесяти" зі свого напівпорожньої склянки. Матерчатий дах MX-5 прогиналася і стогнала, дощ відскакував від капота, роблячи шум, подібний до шуму тисячі розлючених мурах, які грають у тисячу розлючених барабанів, які борються на тлі гулу двигуна і рева обігрівачів.
  
  Крейгауз був крихітним селом, вытянувшейся вздовж одноколійної залізниці. Невелика гавань, обнесена кам'яними стінами, громадський зал, ресторан, магазинчик Спаржа і старомодна червона телефонна будка. Навпроти готелю під дощем вимальовувалася група побілених будівель з написом "ОСТРІВ ЮРА', написаної великими чорними літерами на стіні винокурні. МХ-5 Steel's стояв на обгородженій канатом автостоянці з написом "ТІЛЬКИ ДЛЯ ПЕРСОНАЛУ".
  
  Вона сіла за кермо і простягнула Логану тарілку, доверху набиту лангустинами, трохи салату і маленькими свернувшимися червоними тварюками, які лякаюче нагадували величезних варених мокриць.
  
  Він тицьнув пальцем в одну з них. 'Я замовив пиріг з м'ясом.
  
  'Страва з морепродуктів. Корисно для мозку. І не брудніть мою машину риб'ячими відбитками пальців. Вона вимкнула двигун, і обігрівачі замовкли.
  
  'Гей!'
  
  'Я не 'зроблений з чортового бензину'.
  
  Логан відкрутив хвіст у лангустина і відділив його від блідо-рожевого панцира. Вмочив у майонез. 'Ти зняв для мене номер?
  
  'Звичайно, я так і зробив. Купив тобі будинок по сусідству зі мною і Сьюзан, щоб ти міг випадково зустрітися з нею і повідомити, що я висліджую лиходіїв, коли повинен бути у відпустці. 'Дістав стіл скляний келих, загорнутий у паперову серветку. По машині пролунав димний аромат солодового віскі. 'Борсук Ласка там грають у більярд, як слухняні лісові звірята, так що я стягнув у мерзотника склянку. Де ця штука з відбитками пальців?
  
  - Тобі не здається, що Сьюзен може помітити неладне, коли спробує повернути сумки в машину і виявить, що багажник набитий наркотиками?
  
  'Про...' Брови Стіл опустилися, прихопивши з собою куточки рота. 'Чорт візьми. Ну... е-е... Добре: ми вирішуємо всі сьогодні, ти звалюєш назад у Абердін з нашими друзями-наркоманами, і Сьюзан ніколи не повинна знати. Кивок. 'Вірно, такий офіційний план'. Стіл вказав на склянку. 'Так давай, відбитки пальців.
  
  Пиво потекло вниз, прохолодне і темне. 'Не придирайся.
  
  - Знаєш, якщо це дійсно Джиммі Уиздейл, то ми тільки що спіймали восьмого за величиною розшукуваного людини в Шотландії, і виявили величезну партію наркотиків. Вони, ймовірно, захочуть присвоїти мені звання СОТ.'
  
  Логан витер пальці, дістав з кишені пластиковий футляр і жбурнув його їй на коліна. Набір iPrint був розміром приблизно з книгу в м'якій обкладинці. Сталь з тріском відчинила її, коли Логан прорвався до однієї з мокриць.
  
  Вона пирхнула. 'У тебе є які-небудь ідеї, як це робиться?
  
  'Інструкції всередині. Він показав маленький завиток білого м'яса. 'Що це, власне, таке?
  
  'Заради Бога... Хто написав ці інструкції? Огидний почерк.
  
  'Одягни свої окуляри'.
  
  - Мені не потрібні окуляри. І це присадкуватий омар. З'їж це, тобі корисно.' Вона розклала вміст набору на приладовій панелі: подряпаний iPhone; моток вигнутого чорного кабелю; пластикову штуку, схожу на сірникову коробку, з металевою смужкою посередині; пензлик для рум'ян з м'якою щетиною; маленьку пластикову баночку алюмінієвої пудри і одну Amido Black.
  
  Стіл деякий час, примружившись, дивився на аркуш паперу. 'Ні, це марно – тобі доведеться це зробити.
  
  "Я їм'.
  
  'Ага, і поки ти тут набиваешь пику, там вбивця грає в більярд і ...' Вона втупилася у вікно з боку водія, потім протерла його рукавом, розганяючи туман. 'Він! Он там – дивіться, дивіться, дивіться!
  
  'Я навіть пообідати не зможу, так? гаразд, гаразд: я візьму в тебе чортові відбитки пальців. Логан витер руки серветкою, потім поліз в кишеню куртки за парою нитриловых рукавичок.
  
  'Ні, ти, діляга, подивися! Вона постукала у вікно. 'Великий хлопець, шотландський баннет, паркування фургон.
  
  Вона не могла зосередитися на чомусь одному більше двох хвилин...
  
  Логан перехилився через машину і заглянув в чисте пляма. Це був іржавий фургон "Транзит" з порома цим вранці, за кермом якого сидів той самий мерзотник, який відмовився його підвезти.
  
  Чоловік вибрався під дощ. На ньому був помаранчевий комбінезон з коричневими і чорними плямами на манжетах і колінах. Грубі робочі черевики. Великий. Широкоплечий. Руки як обідні тарілки. Він щільніше натягнув картату кепку на вуха, коли черговий порив вітру похитав фургон, відкинувши його на крок назад.
  
  Свиснув Стіл. 'Кевін Макгрегор. Думав, він мертвий... - Насупився. - Я впевнений, що він мертвий.
  
  'Не виглядає мертвим.
  
  Макгрегор схопив сумку з пасажирського сидіння і незграбно подався у бар.
  
  О, він дійсно мертвий: згорів дотла при пожежі в будинку п'ять років тому. Розтин показав, що у нього двічі вистрілили в потилицю, як при розстрілі. Довелося ідентифікувати його по стоматологічної карті. Вона знизала плечима. 'Я зірвала похорон і поминки. Намагалася залагодити справи з його сестрою, але вона нічого не хотіла.
  
  Легендарний Кевін Макгрегор – не дивно, що він видався мені знайомим.
  
  І це було ...? Логан вказав крізь прозоре скло на двох суворих жінок з рудими їжачками і в окулярах в чорній оправі, з усіх сил намагаються відновити форму карти операційної системи орігамі. 'Автофургон, в чотири години. Це сестри Райлі: Бриджид і Ниав. Торговці наркотиками з Белфаста. Назвеш що-небудь, і всі вони підірвуть; поки ти чекаєш, надіньте ковпачки на коліна. '
  
  Стіл відкинулася на спинку стільця. 'Це що, клята конференція покидьків і гангстерів? Фестиваль покидьків?
  
  'Почекай хвилинку ...' Логан поставив свою тарілку на приладову панель. 'Хіба Кевін Макгрегор не побив старовину Лайама Райлі до смерті шість років тому за те, що той намагався вторгнутися на його територію? Думаєш, вони тут для того, щоб поцілуватися і помиритися з хлопцем, який вбив батька?'
  
  Стіл закрила очі, стиснула губи, потім вдарилася лобом об кермо. 'Сьюзен збирається вбити мене.
  
  'У тебе залишилося що-небудь від того липкого ірисного пудингу? Інспектор Стіл забрався назад в маленький MX-5.
  
  'Відвали – перше гаряче, що я сьогодні спробував.
  
  'Невдячний ублюдок. Вона смикала ліву груди, мнучи кісточки. Ось і ще чотири додалося. На даний момент у нас є три шими з Глазго, Борсук і Тхір, пара страшних сучок, вигнаних з тимчасової ІРА за надмірну жорстокість, два хлопця-розвідника, мертвий гангстер, четверо головорізів Малка Ножа і прищавий рудий хлопчина, який працює на Крихту Хеміша Моуэта. Бар в цьому чортовому готелі - все одно що Організація Об'єднаних Націй для наркоторговців. Вона простягла руку і тицьнула пальцем в ирисочный соус Логана.
  
  'Гей!'
  
  Стіл опустив її палець. 'І ти хочеш знати саму дивну річ? Вони всі ведуть себе добре. Навіть Кевін Макгрегор і сестри Райлі: там, спокійно п'ють свої пінти. Можна подумати, вони хоча б пощекочут один одного в пам'ять про старі добрі часи. Пауза. 'Спробуй свою ложку.
  
  Логан відвернувся, прикриваючи пудинг рукою. 'Візьми свій.
  
  Вона знову подивилася в бік бару. "Не звертай уваги на весло: якщо це почнеться, ми опинимося в дерьмовом струмку без каное. Згідно з путівником, в Джурі є два спеціальних констебля, і все. Ні команди зі стрільби, ні чорної Марії, нічого.'
  
  'Так подзвони в Стратклайд, нехай пришлють вертоліт.
  
  'І дозволити цим мыловарам з Уиги привласнити собі всі заслуги? Ні, дякую.
  
  'Ні, звичайно, ні, я дурний. Буде набагато краще, якщо ці хлопці рознесуть готель на шматки і повбивають один одного в лаунж-барі. Про що я тільки думав?
  
  Вона втупилася на нього. 'Нікому не подобаються розумні дупи, ти це знаєш, чи не так?
  
  Логан доїв свій липкий ірисний пудинг. Вилизав миску дочиста, щоб у неї нічого не залишилося для Сталі. 'Тоді залишається тільки одне: ми прибираємо їх одного за іншим, як Рембо.
  
  Був полудень, небо нагадувало киплячу смолу, бив дощ, відскакуючи від дороги і кілька припаркованих машин. Інспектор Стіл скривила губи, опустила скло і сплюнула в шторм. "Ми будемо вбивати їх одного за іншим, як Рембо", - говорить він'.
  
  'Не моя вина, що вони всі ходять в туалет парами, чи не так? Хто знав, що наркоторговці схожі на дівчат на дівочій вечірці?'
  
  'Рис. Вони йдуть на болота парами, щоб супротивник не пхнув їх під ребра, поки вони завдають удару. Це збиває їх з прицілу – всюди кров і сеча.
  
  Бэджер Маклін, човгаючи, вийшов через головну двері бару на піднятий кам'яний внутрішній дворик з поручнями навколо, щоб ніхто не потрапив у жвавий рух в годину пік. Який, імовірно, складався з поштового фургона і вівці. Якщо це був дійсно напружений день.
  
  'Ви сказали власникам готелю, що у їхньому барі повно наркоторговців?
  
  'Звичайно, я, чорт візьми, не знав. Те, чого вони не знають, не поставить їх на коліна.
  
  Маленький волохатий чоловічок скупчився в дверях готелю і, підморгуючи, скручував вручну сигарету з бляшанки з тютюном. Він закурив, переминаючись з ноги на ногу, попихкуючи сигаретою під проливним дощем. Тремтячи.
  
  Стіл зітхнула. "Я сумую за сигаретами. Вона дістала срібну фляжку, відкрутила кришку, зробила ковток, потім помахала нею Логану. 'Келих?
  
  'Ти справді думаєш, що це гарна ідея?
  
  'Це не водіння в нетверезому вигляді, це парковка в нетверезому вигляді.
  
  Перед готелем Борсук знову бився зі своєю запальничкою. Потім озирнувся через плече назад в бар, перш ніж, накульгуючи, спуститися сходами і попрямувати до стародавнього темно-бордовому "Пежо" з глибокою вибоїною по всій пасажирської стороні. Він відчинив задні двері і забрався всередину повільними, скутими рухами, ніби його хребет був зроблений з битого скла. Гарячий синьо-жовтий вогник запальнички. Тьмяний помаранчевий вогник сигарети. Блідо-сірий дим, що стелеться по склу.
  
  Логан поставив миску для пудингу на приладову панель поруч з набором iPrint. 'По одному, прямо як Рембо'.
  
  Бэджер Маклін вискнув, коли Логан ривком відчинив дверцята "Пежо" і застрибнув на заднє сидіння поруч з ним.
  
  'Я не... — почав я.
  
  Потім пролунав ще один вереск, коли Сталь увійшла з іншого боку, піймавши його в пастку посередині.
  
  Тиша.
  
  Зовні завивав вітер.
  
  Стіл витягла руку вздовж спинки сидіння за плечі Борсука, ніби збиралася показати йому прийоми першого побачення в затемненому кінотеатрі. 'Так, так, Борсук. Значок. Значок Таджа. Давно не бачилися, а?'
  
  Він облизнул губи, переводячи погляд з дверцят машини на готель і назад.
  
  Вона надулась. 'Борсук, я поранена – ти мене не пам'ятаєш?
  
  Як і раніше нічого.
  
  'Абердін, 2003: Я покарав тебе за те, що ти розносив аспірин по нічному клубу на пляжі і говорив п'яним підліткам, що це Е. Отримав вісімнадцять місяців, чи не так?'
  
  Його рот прочинився на дюйм. Потім все вимовлене з кулеметним акцентом Файфа, слова піднімалися і опускалися, як човни в гавані. О, слава Богу, я на мить подумав, що ти — шахрай! Він випустив цигарку, струснув і подув на пальці, попіл закружляв по машині. 'Ой...
  
  'Ось що, Бедж, мій хлопчик: ти розповідаєш мені те, що я хочу знати, і мій колега не змусить тебе повернутися туди і не розповість усім, що ти співпрацював з поліцією, як хороший маленький хлопчик.
  
  Він крадькома глянув на Логана.
  
  Логан посміхнувся йому у відповідь.
  
  Борсук згорбився, потім провів рукою по обличчю. 'Оу... лайно.
  
  - Скільки? Стіл витріщився на нього, відкривши рот, як порожній рожевий носок.
  
  Борсук знизав плечима, потім скривився, схопившись за груди з лівого боку - там, де хвиля жбурнула його в човен. 'Ніхто не знає напевно, але це те, що вони кажуть: майже тонна кращих афганських сортів. Сорт А. Нерозрізаний. У чотирьох підводних капсулах.
  
  'Чорт візьми... Тонна.
  
  Яхта 'Дурних виродків' потрапила в той сильний шторм, довелося від'єднати кріплення, інакше їх потягнула разом з ними на дно. Вдалося дошкандибати до Обана три дні тому. У всіх капсулах є GPS, але одна з них тріснула, і це щось на зразок ... ну, ви розумієте? Як плавець, тільки з кілограмовими блоками героїну.'
  
  Стіл вказав на стійку. 'А юний Джиммі Тхір?
  
  "Виявляється, його зять був одним з вищезазначених дурних виродків. Цього ідіота надули в Обані – ну, знаєте, святкував, що він не помер, – і ніби як проговорився... Так що тепер всі дилери від Абердіна до Белфаста збираються, щоб трохи порибалити. Борсук прочистив горло. - Тепер, коли я співпрацював, немає ніякої необхідності кому-небудь розповідати, чи не так? Чому б мені просто не відв'язатися від тебе і не відправитися назад на материк? Не схоже, що ти дійсно можеш мені чимось допомогти, чи не так? У мене навіть немає майна або чогось подібного.'
  
  'Забавно, що ти це сказав...' Логан сунув руку в кишеню, витягнув упаковку героїну і кинув йому. 'Лови.
  
  'Ааа...' Борсук зловив тварюка перш, ніж вона вдарила його по обличчю.
  
  'Тепер на ньому всюди ваші відбитки пальців. Це вісім років за зберігання з умислом.
  
  'Це нечесно!'
  
  'Наше слово проти вашого.
  
  Стіл облизала зуби, відкривши рот, видаючи нудотні звуки блідо-жовтим мовою. 'Майже тонну нерозбавлених наркотиків класу А викинуло на берег крихітного шотландського острова Гебріди. Це чортове достаток Героїну.'
  
  'Джиммі збирається вбити мене. Він збирається розрубати мене на дрібні шматочки, як бідолаху Барні Макглашина. Він збирається...
  
  - Якщо ти не заткнеш пельку, я изрублю тебе на дрібні шматочки. Логан засовався на стільці. Вони припаркували пом'ятий "Пежо" Борсука на головній дорозі, перед рестораном "Оленячі роги", сховавшись за "Лендровером" з м'яким верхом і простроченим податковим диском. Бар готелю був ледь видно крізь зарості чагарника.
  
  Дві хвилини потому Джиммі Тхір вилетів з бару під дощ, мотаючи головою вліво-вправо, як бледнолицый прожектор, скануючи паркування.
  
  Логан навів бінокль, фокусуючись через вікна готелю на тому місці, де інспектор Стіл, посміхаючись, притулився спиною до більярдного столу.
  
  Тхір кулаками погрозив неба. 'ЗЛОДІЙКУВАТИЙ МАЛЕНЬКИЙ ВИРОДОК! Цей звук луною відбився від будівель винокурні, перш ніж його поглинув злива.
  
  'Про Боже. 'Борсук закрив обличчя руками. Ось і все: я мертвий.
  
  А потім Тхір зірвався з місця і побіг по дорозі в їх бік. Але перш ніж він дістався туди, він різко звернув праворуч, обігнувши сільський магазин ззаду. Прямуючи до крихітному кам'яного пірсу, який вився навколо мініатюрної гавані.
  
  'Пригни голову. 'Логан повернув ключ в замку запалювання, і "Пежо" видав пронизливий звук блювоти. Потім стих. Він спробував знову. Отримав той же результат. 'Давай, давай, давай...' - Знову блювання. 'ДАВАЙ!'
  
  Клац.
  
  'Чортова штуковина. Логан відстебнув ремінь безпеки, вискочив під дощ і побіг за Тхором Джиммі: між магазином і сільської ратушею.
  
  Маленька біла рибальський човен з крихітної червоної рульовою рубкою погойдувалась у стінки гавані. У вікнах рульової рубки спалахнуло світло, потім за кормою піднялася хмара блідо-сірого вихлопу. Човен дала задній хід, розвернулася і, похитуючись, пішла в хвилі.
  
  Біжи. Біжи швидко. Стрибай. Проплыви по повітрю між кінцем пірса і рибальським човном. Врежься в палубу і примусь Джиммі Тхора підкоритися. Одягни на нього наручники. Скажи що-небудь дотепне про човнах і рибі. Прямо як в кіно.
  
  Три, два, один...
  
  До біса це. Знаючи везіння Логана, він, ймовірно, потонув би.
  
  Він насилу добрався до кінця пірсу, змусивши пару рибок-омарів шубовснула у хвилі сталевого кольору.
  
  Крихітна лодчонка попливла геть, ніс її опускався і вздыбливался все лютіше, чим далі вона віддалялася від берега.
  
  Звідкись праворуч долинув рев іншого двигуна. Логан обернувся. Невеликий бетонний спуск спускався з дороги між автостоянкою винокурні і пивним садом готелю – до моря, що хвилюється моря. Чоловік у брудному помаранчевому комбінезоні витягав з води жорстку надувний човен.
  
  Кевін Макгрегор.
  
  Ось і весь план А.
  
  Інспектор Стіл втупилася на нього, з її прим'ятої сірої чубчика стікали краплі дощу. "Що ви маєте на увазі, кажучи "Він втік"? Як він міг утекти? Тут ви були біса праві!
  
  'Машина не заводилася.
  
  'Ну, це не...
  
  'Це навіть не моя машина! Логан вказав на смертельно хворого Пюго, на задньому сидінні якого сидів Борсук. - Це машина цього придурка.
  
  Маленький чоловічок помахав рукою.
  
  Стіл показав йому два пальці. 'Чортові мавпячі дупи зі смаком сиру... І Кевін Макгрегор пішов за ним?
  
  'Я не винен, що план виявився нікчемним.
  
  - Гей, моя частина плану пройшла ідеально, ясно? Я заходжу; я складаю пісню і танцюю про те, як якийсь ідіот на пом'ятому "Пежо" мало не збив мене з дороги, хапаю рибальський човен і помчав у шторм; і тато веде себе як Ласка – прямо через парадні двері. Це твій шматочок перетворився в дупу.'
  
  'Чортова машина не заводилася!
  
  'Засранці... Вона на мить прикусила палець. 'Нам потрібна човен або щось в цьому роді.
  
  До біса це.
  
  - А ми не могли б просто повернутися по дорозі туди, де ми пили чай? Це те місце, де...
  
  - А потім що? Ти хочеш доплисти до човна і заарештувати їх? Тому що я, чорт візьми, не збираюся цього робити. Нам потрібна човен.
  
  'Може, поквапишся? Стіл пройшовся взад і вперед по понтону, прикріпленому до стіни маленькій гавані. 'Вони, мабуть, вже за багато миль звідси!
  
  Борсук сіл і похмуро подивився на неї з рульової рубки маленькою, покритим іржею рибальського човна з написом " HARVEST від CATRIONA'. Крилс влаштував смердючу піраміду в задній частині, поруч з нею були складені мотки брудної мотузки і потерті рожеві буйки. 'Я ніколи раніше не підключав нічого подібного. "Форд Кортину" я міг би зробити вам рівно за три хвилини, це... - Він махнув рукою. 'Це заноза в дупі.
  
  - Мій черевик буде скалкою в тебе в дупі, якщо ти не...
  
  Двигун загарчав і заробив. Борсук сам собі поаплодував. 'Ha!'
  
  'Чорт візьми, як раз вчасно. Стіл видерся на борт, потім обернувся й помахав Логану рукою. 'Пошевеливайся!
  
  'Не можу додзвонитися. Логан сховав телефон у кишеню. 'Сигнал мобільного зв'язку продовжує зникати.
  
  Борсук вказав у вікно рульової рубки. 'Отвяжи мотузку з загостреного кінця і кинь її у човен. Зроби те ж саме з задньої сторони.
  
  Логан витріщився на нього. '"Гострий кінець"? Здається, ти сказав, що знаєш, що робиш.
  
  Стіл обмотала голову шарфом, поки не залишилися видно тільки очі та ніс. 'Лаз, тягни свою дупу на цю човен прямо зараз, або, клянусь Богом...
  
  Він відв'язав 'загострений кінець', потім зробив те ж саме з волосінню на кормі, перш ніж наполовину стрибнути, наполовину впасти в задню частину човна. Поблизу від крилів смерділо несвіжою рибою і гниючим цибулею.
  
  Борсук повозився з важелями управління. Нічого не сталося. Ще трохи воза, і човен з гучним хрускотом врізався в понтон.
  
  Стіл схопився за стіну рульової рубки. 'В іншу сторону, ти, придурок!
  
  'Направо ...' На цей раз човен рвонулася вперед, потім повернула вліво, коли він крутонув кермо, прямуючи в затоку. 'Ніби їдеш на велосипеді'.
  
  Море вирувало, як з похмілля – вгору-вниз, вліво-вправо, човен прокладала хитку штопорную траєкторію по хвилях кольору бетону. Логан міцніше натягнув помаранчевий рятувальний жилет з підкладкою, який знайшов у маленькому шафці. Палуба під його дупою була холодною і вологою, коли він сидів, притулившись спиною до поручнів, тримаючись обома руками за крихітний "Урожай Катріони", покачивающийся в шторм.
  
  Стіл сидів навпроти, закривши очі, розставивши ноги і зціпивши зуби. 'Ух...
  
  Він примружився, дивлячись на неї, вимушений перекрикувати рев двигуна. Ти і твій чортів план Б!
  
  Стоячи в рульовій рубці, Борсук обернувся і посміхнувся їм. 'Звичайно, ви повинні стежити за цими водами, як яструб. Всюди рифи і скелі. Звичайні карти покривають близько ста миль – тут вам пощастить, якщо ви проїдете двадцять. Не дивно, що зять Джиммі потрапив у біду. Треба берегти свою— - Вся човен здригнулася, наче в неї врізався великий підводний кулак. 'Упс. А потім вони знову пішли прямо.
  
  Стіл тримав її обличчя щільно закритим. 'Якщо ми потонемо, я, чорт візьми, вб'ю тебе.
  
  'Не набагато далі.
  
  'Ти сказав це двадцять хвилин тому!
  
  А море все вирувало.
  
  'Ось! Я ж казав, що у нас вийде. Борсук вчепився в кермо однією рукою, вказуючи іншого. Зліва горбистими зеленими і коричневими виступами здіймалася Джура; праворуч протоку Джура здавався вздымающейся сірою масою води; а прямо по курсу виднілася маленька рибальський човен з червоною рульовою рубкою, пришвартована недалеко від пляжу Инверлусса. Жорстка надувний човен Кевіна Макгрегора була прив'язана поруч, підстрибуючи і пірнаючи.
  
  Джиммі Тхір зіщулився на кормі рибальського човна, закинувши руки за голову, і похитувався, коли судно кренилось від однієї западини до іншої. Кевін Макгрегор переліз через борт назад в надувний човен. Підняв руку, ніби збирався відчитати Тхора.
  
  Сильний хлопок рознісся по хвилях.
  
  Потилицю Джиммі здувся хмарою яскраво-червоного, сяючого на тлі темного дня, перш ніж вітер поніс його геть.
  
  Борсук вискнув і пірнув за кермо.
  
  Тіло Джиммі похитнулося разом з наступною хвилею, а потім завалилася вперед, на палубу.
  
  'Чорт, чорт, чорт...
  
  Логан дістав бінокль і навів на погойдуються рибальський човен. 'Думаєш, він мертвий?
  
  'Ну...' Стіл видав неголосний звук, що дзижчить. 'Якщо ні, він заощадить ціле стан на капелюхах.
  
  Кевін Макгрегор перехилився через борт своєї надувного човна і що зробив з яскраво-оранжевим буєм.
  
  Логан прочистив горло. 'Ми повинні взяти його на абордаж. Протаранити надувний човен.
  
  Борсук виглянув з рульової рубки. 'У нього пістолет!
  
  'Не будь такий Джессі. 'Стіл погралася зі своїм рятувальним жилетом. 'Поки ми залишаємося внизу, з нами все буде гаразд, вірно?
  
  Логан постукав кісточками пальців по корпусу "Врожаю Катріони". Можливо, він досить товстий, щоб зупинити кулю. Ймовірно. Можливо. - Е-е...
  
  Рев підвісного двигуна Кевіна Макгрегора прорізав шторм, і жорстка надувний човен відчалив від затоки Люсса. Рухалася набагато повільніше, ніж при виході з Крейгауз-Харбор.
  
  Борсук опустився на коліна в рульовій рубці, виглядаючи з-за фальшборту. 'Човен перевантажена... У нього дві повні капсули. Ось чому він стежив за Джиммі – цей злодійкуватий мерзотник вкрав наші наркотики!
  
  Навіть буксируючи дві третини тонни підводного героїну, надувний човен Кевіна Макгрегора все одно була швидше, ніж "Харвест" Катріони. Коли вони нарешті повернулися в Крейгауз-харбор, надувний човен була кинута на стапелі. Покритий іржею синій "Транзит" стояв перед ним, задні двері були відчинені, коли Кевін Макдональд лебідкою затягав всередину другу капсулу.
  
  Він зі скрипом закрив дверцята, тягнучи ліву ногу. Оранжевий комбінезон був заляпаний червоним від коліна до щиколотки.
  
  Логан видерся на причал, не потрудившись прив'язати човен.
  
  Стіл вибрався слідом за ним, повернувся і вказав назад, в рульову рубку. - Ти, Борсук, залишся. Якщо мені доведеться тебе шукати, ти, чорт візьми, прекрасно про це дізнаєшся.
  
  Вітер зривав бризки з вируючих хвиль, кидаючи їх в обличчя Логану, коли він поспішав на берег.
  
  Вуличні ліхтарі перетворювалися в золоті сфери під проливним дощем. Дорога була безлюдна, якщо не вважати пари припаркованих машин і зграї сварливих чайок, які присіли на водостічні жолоби біля будівель винокурні, спостерігаючи за світом блискучими очима.
  
  Логан завернув за кут сільського магазину і різко зупинився. Вирячивши очі. Хтось лежав обличчям вниз на дорозі між готелем і гуральня. Руки і ноги розкинуті у вигляді зламаної морської зірки. Пара очок в товстій оправі валяється поза досяжності. Обличчя бліде і мляве. Темно-червона пляма, стекающее вниз по схилу до моря.
  
  Інша сестра Райлі лежала ниць перед винокурнею, її потилицю був размозжен точно так само, як у Джиммі Тхора.
  
  Може бути, саме тому всі чайки були там чекали раннього вечері?
  
  Не дивно, що ця чортова вулиця була безлюдна.
  
  Стіл, пихкаючи, зупинився поряд з Логаном. 'Що? Чому ми зупинилися?
  
  Він вказав пальцем.
  
  - Про... дупа. Думаєш, хтось помітив?
  
  Логан витріщився на неї. - Так, я думаю, хтось, можливо, тільки що помітив криваву перестрілку посеред вулиці, прямо біля бару готелю.
  
  'Сьюзен збирається вбити мене...
  
  Кевін Макгрегор, накульгуючи, підійшов до фургона "Транзит".
  
  Логан глибоко зітхнув і вийшов на дорогу. Дістав посвідчення і попрямував до фургону. 'Поліція! Опустіть зброю і тримайте руки так, щоб я їх бачив.
  
  Макгрегор завмер на півдорозі до відкриття водійських дверей. Потім обернувся. 'Закинь свій гак, поки тобі не стало боляче.
  
  'Кинь, Кевін, все скінчено. Ти знаєш, що все скінчено.
  
  Макгрегор ляснув долонею по борту фургона. Логан здригнувся. Чайки заворушилися. Мабуть, гадали, дістанеться їм для початку офіцерові поліції.
  
  'Я повстав з мертвих заради цього. Це не кінець, поки я не скажу. 'Він вказав на маленький MX-5 інспектора Стіла. 'Це твоя машина, вірно? Бачив, як ти сидів у ньому і спостерігав за готелем.
  
  'Кевін Макгрегор, я арестовываю вас за підозрою у вбивствах Джеймса Уиздейла, Бриджид Райлі і Нив Райлі, ви— О Боже!'
  
  Пістолет Макгрегора двічі гаркнув, і передні шини MX-5 розлетілися на шматки чорної гуми. Потім він повернувся і продув шини автофургона Райлі і пікапа "Тойота", припаркованого навпаки. Шум був оглушливим, запах феєрверків улетучивался крізь дощ.
  
  - Як я вже сказав, це не кінець, поки я не дозволю. - Він втягнув себе в фургон "Транзит", перекинув ногу через сидіння, зціпив зуби. Потім зачинив дверцята.
  
  У плеча Логана з'явилася Сталь. 'Моя машина ...... Він розстріляв мою чортову машину!
  
  Кевін Макгрегор усміхнувся, помахав їм рукою і завів фургон.
  
  Мить абсолютної тиші. Потім здавалося, що весь світ заревів. Фургон "Транзит" сіпнувся, осідлавши гриб киплячого помаранчевого полум'я, кабіна розширилася – повітряна куля з іржаво-синього металу і безпечного скла. І тут пролунав шум: це було схоже на удар кувалдою у груди, за яким стався порив гарячого повітря, вибив землю з-під ніг Логана і відкинув його вбік від інспектора Стіла.
  
  Фургон з гуркотом покотився назад по асфальту, який почорнів, підстрибнув і впав на бік, задні двері були в двадцяти ярдів від нього.
  
  Хмара білого пилу заповнило повітря над ним, разносясь за вітром, коли чайки з криками злетіли з даху винокурні. Хмара застало їх над магазином. Вони перехилилися, пікірували, натикаючись один на одного, на стіни і шифер, потім впали на дорогу. Лежали на спині, посмикуючи лапами та крилами, поки горів фургон "Транзит". Одурманені їх крихітними умишками.
  
  Логан перекотився на живіт і піднявся на коліна, у вухах дзвеніло.
  
  Стіл закашлявся, захрипів, застогнав. 'ЧОРТІВ ПЕКЛО...
  
  "ЩО?"
  
  'ЗДАЄТЬСЯ, я ЗЛАМАЛА ДУПУ... - Вона засунула палець у вухо і посмикала їм. 'ТИ ЦЕ ЧУЄШ?
  
  Передній бампер фургона "Транзит" з брязкотом вдарився об дорогу і залишився лежати серед обкурених чайок.
  
  Логан вхопився за древню червону телефонну будку, підтягуючись на нетвердих ногах. - От що буває, коли связываешься з парою психів з воєнізованих формувань, схиблених на вибухівці.
  
  'ДОПОМОЖИ МЕНІ ПІДНЯТИСЯ.
  
  Він ривком поставив її на ноги. 'Припини на мене кричати.
  
  "ЩО?"
  
  Господи. 'Не звертай уваги.
  
  'Я ТЕБЕ НЕ ЧУЮ'.
  
  Двері в бар готелю відчинилися, і на кам'яний балкон вийшла фігура в джинсах і топі з капюшоном, її волосся кольору карамелі були зібрані ззаду в кінський хвіст: Сьюзен. Вона подивилася на палаючі уламки посеред дороги, потім на MX-5 з двома збанкрутілими передніми шинами. Потім у інспектора Стіл: вона стоїть поряд з Логаном, широко розставивши ноги, однією рукою тримаючись за його руку, ніби асфальт гойдається на хвилях.
  
  Очі Сьюзен звузилися. Вона уперла кулаки в стегна. - Роберта Стіл, якого чортового чорта ти робила?
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  Читайте далі, щоб дізнатися ексклюзивний попередній перегляд фільму "Близько до серця"
  Подобається тобі це чи ні, але ти все ще живий.
  Субота
  1
  
  Вона піднімає коробок сірників. Облизує губи. Вона десятки разів репетирувала слова, поки вони не стали ідеальними. 'Ти хочеш що-небудь сказати, перш ніж я наведу вирок у виконання?
  
  Чоловік, який стоїть на колінах на підлозі складу, дивиться на неї. Він тремтить, стогне під маскою, що приховує його обличчя. 'О Боже, о Ісусе, о Боже, Ісус ...' Ланцюга на його зап'ястях і щиколотках гримлять, вдаряючись об металевий стовп. Від шини, надягнутої на його голову і плечі, в повітрі здіймається запах каталізатора. Чорна гума і парафін.
  
  'Занадто пізно для цього. 'Вона посміхається. 'Томас Лейс, ти...
  
  'Будь ласка, ти не повинен цього робити!
  
  Усмішка зникає. Він все псує. - Томас Лейс, ти був визнаний винним у чаклунстві...
  
  'Я не відьма, це помилка!'
  
  '— засуджений до спалення на вогнищі до тих пір, поки ти не помреш.
  
  - Я нічого не робив!
  
  'Боягузка'. Вогні обпалюють їй спину, коли вона чиркає першої сірником, потім підпалює інші. Вони шиплять і спалахують яскраві і сяючі. Чисті. Чудові.
  
  'Будь ЛАСКА!'
  
  'Горі. Як ніби ти будеш горіти в пеклі'. Вона натягує посмішку назад. 'Це буде хорошим тренуванням для тебе'. Вона кидає палаючий коробок сірників на шину, і пальне запалюється. Свист – по гумі пробігають сині й жовті язики полум'я.
  
  Томас Лейс кричить.
  
  Він смикається у своїх ланцюгах. Густий чорний дим огортає його обличчя, приховуючи маску від погляду, коли вогонь розгорається. Він благає, кричить і благає...
  
  Вона закидає голову і сміється небес. Широко розкидає руки. Очі виблискують як діаманти.
  
  Голос Бога потріскує в повітрі, змушуючи вібрувати сам світ: "І ... ріж. Відмінна робота, все – перерва на обід, і ми вирушаємо на сцену номер два тридцять шість в половині першого.'
  
  Вибух оплесків.
  
  Потім в кадр вривається чоловік у флуоресцентно-жовтому жилеті з вогнегасником. ФУ–УХ - полум'я зникає в хмарі вуглекислого газу, коли оператор відступає, прикриваючи об'єктив.
  
  Біжить знімає яскраво-зелену маску з жовтими хрестами з каскадера, дублюючого Томаса Leitza. Каскадер посміхається, хоча і знає, що в "пості" його особа замінять цифровим способом. Навіть незважаючи на те, що він увірвався в її репліку.
  
  Боже, спаси нас від каскадерів, які думають, що вони актори.
  
  Вона схиляє голову набік і хмуриться. 'Я не знаю... врешті мені здалося, що це трохи перебір. Дійсно хамми. Хіба вона не була б чимось більшим... знаєш, пригнічений? Може бути, навіть трохи сексуальний? Я можу зробити це знову?'
  2
  
  'Я вже йду. Скажи всім, щоб... — щось хруснуло у нього під ногою. Логан завмер на порозі, притискаючи мобільний телефон до вуха. Він зняв черевик і скривив верхню губу. - Тільки не знову.
  
  На бетонній плиті лежали три маленькі кісточки, перев'язані пошарпаним шматком червоної стрічки.
  
  З іншого кінця дроту почувся шиплячий шепіт. — Серйозно, шеф, Блювотний Піт розводить тут тхорів, це...'
  
  - Я сказав, що вже виїжджаю.
  
  Логан притиснув телефон до грудей і похмуро втупився на стоянку фургонів в густіших сутінках. Громіздкі статичні фургони, розміром із транспортні контейнери, всі пофарбовані у зелений колір для однакового установи. Патрульна машина стояла на холостому ходу на ділянці асфальту, який служив поворотним кругом, її біло-блакитні мигалки мерехтіли в теплому вечірньому повітрі. Водій нахилився вперед на своєму сидінні, вдивляючись у Логана через вітрове скло, водячи руками назад–вперед по керму - наче намагався намацати його.
  
  Ніяких ознак маленьких негідників.
  
  Логан скинув зламані кістки зі сходинки в чахлий плющ, зростаючий збоку від його будинку. Потім глибоко зітхнув і проревів: 'Я ЗНАЮ, ДЕ ВИ ЖИВЕТЕ, НІКЧЕМИ!'
  
  Повертаюся до телефону.
  
  -Я маю на увазі, він і раніше зривався, але не так, як зараз. Він...'
  
  'Якщо він псує обстановку, схопіть його. Якщо ні, просто тримайте його за скривавлену руку, поки я не приїду. Логан пройшов до патрульної машини і кинувся на пасажирське сидіння. Потягнув за ремінь. 'Привід'.
  
  Констебль опустив ногу на землю.
  
  Сонце червоним плямою висіло над горизонтом, заливаючи ділянку нерівній землі кров'ю і тінню. По периферії вимальовувалися дерева, з їх гілок долинало клацання і каркання - граки влаштовувалися на ніч.
  
  Галявину усеивали сірі і чорні кістяки: згорілі машини з здертою фарбою, сидіння перетворилися в провисала каркас з іржавого дроту, шини перетворилися у вкриті піском засклені калюжі.
  
  Між машинами був натягнутий кордон з синьо-білої "поліцейської" стрічки, утворивши двадцатифутовую нейтральну смугу навколо внутрішнього кордону Відділу експертизи сцен з жовто-чорного "C RIME SCENE". Троє техніків SEB стояли на колінах у бруді, у щось длубаючись, їх білі комбінезони Tyvek світилися рожевим в сутінках.
  
  Логан сморщил ніс. Прогірклий запах блювоти боровся з жирним запахом горілого м'яса і топленого жиру. Як при приготуванні барбекю з харчовим отруєнням. - Де патологоанатом? - запитав я.
  
  Одна з техніків – коротун в запітнілих захисних окулярах - закінчила складати щось темне й липке в пакет для доказів, потім вказала пальцем у рукавичці на іншу сторону стрічки з написом "C ІНЕЄМ ЗЦЕНОМ". Там була ще одна фігура в повному вбранні Смурфа, пригорблений над відром, видає звуки блювання, його спина здригалася при кожному выворачивающем шлунок ривку.
  
  Низькоросла технічка зняла маску, оголивши коло блискучої рожевої шкіри і тонкогубий рот. 'Бідолаха. Насправді, не можу його звинувачувати. Я сама ледь не втратила вечері з білим пудингом. Вона тяжко зітхнула і натягла еластичний капюшон свого костюма. - Господи, як тут жарко...
  
  'Ви викликаєте підкріплення?
  
  Кивок. - Поки ми розмовляємо, "Крижана королева" у дорозі. Технік повернув її маску на місце. 'Хочеш поглянути крадькома? У нас є все, що потрібно, перш ніж вони заберуть тіло.
  
  'Наскільки все погано? - запитав я.
  
  Вона стягнула рукавички і одягла нову пару. 'Що, і зіпсувати собі задоволення дізнатися це? Потім вона попрямувала з піднятою доріжці – металеві сходи, схожі на перевернені чайні підноси на невеличких ніжках, не дозволяли синім пластиковим пинеткам забруднювати сцену. Вона вела в бік між парою згорілих хетчбеків, зникаючи за почорнілими останками Renault Clio. З іншого боку в небо піднімався темний завиток диму.
  
  Логан поправив захисні окуляри, застебнув блискавку на комбінезоні і почимчикував за нею. Доріжка задзвеніла у нього під ногами. Прогірклий запах барбекю посилився. І тут вони опинилися там.
  
  Христос...
  
  Його шлунок сіпнувся на два кроки вправо, потім знову впав назад. Він насилу проковтнув. Моргнув. Прочистив горло. - Що ми знаємо? - запитав я.
  
  'Трохи: ми думаємо, жертва чоловік. Ще одне знизування плечима. 'Він був прикутий ланцюгом до чогось схожого на секцію того модульного металевого стелажа - на зразок тих, що стоять у вас в гаражі? Був вбитий у землю, як кол.
  
  Жертва стояла на колінах на утрамбованої землі, підібгавши ноги під дупу. Його яскраво-оранжевий комбінезон був забруднений на ногах і талії, почорнів на грудях і помережаний маленькими блискучими крапельками остекленевшей гуми. Хтось просунув голову і праву руку через середину шини - так, що вона сиділа поперек його тіла, як пояс, – а потім підпалив її. Вона все ще горіла: маленький язичок жирного полум'я лизав гумовий край.
  
  Технік SEB застогнала. 'Чорт візьми ...' Вона витягла вогнегасник з синього пластикового ящика, направила сопло і стиснула руків'я. Біла пелена на мить сховала обличчя бідолахи з уваги, але коли CO2 розсіявся, він знову з'явився у всій своїй змученій красі.
  
  Його шкіра набрякла і покрилася пухирями, придбала багряний відтінок; очі запеклися до матово-білого кольору; зуби оскалились, пожовкли і потріскалися. Волосся зникли. Шматки черепа і вилиці стирчали з обвуглених плоті...
  
  Не будь хворим. Не будь хворим.
  
  Логан прочистив горло. Подивився на кладовищі згорілих машин. Глибоко зітхнув. Довга дах з гофрованого металу Thainstone Mart ледь виднілася вдалині між деревами, і це звучало так, ніби Том Джонс виспівував 'В цьому немає нічого незвичайного" на дискотеці або корпоративній вечірці, танцюючи і напиваючись до світанку. А коли вони йшли, який-небудь бідолаха не спав всю ніч, прибираючи всі витрачені на вечірку хлопавки і порожні пляшки перед наступним аукціоном худоби.
  
  Технік SEB жбурнув вогнегасник назад у ящик. 'Це з–за гуми в шині - як тільки вона нагріється, майже неможливо запобігти повторне загоряння цієї чортової штуки.
  
  'Зніми це з нього.
  
  'Шина? Вона видала слабкий хрипкий сміх. 'До того, як сюди приїде Крижана Королева?
  
  'Доктор Форсайт...
  
  'Блювотний Піт навіть не глянув на бідолаху. Вона трохи схилилася. 'Шкода. Було приємно мати патологоанатома, з яким можна поговорити...
  
  Тепер шина більше не горіла, крізь маску на обличчі Логана пробивалися інші запахи: екскременти, сеча. Він зробив крок назад.
  
  Технік кивнув. 'Від нього смердить, чи не так? Май на увазі, якщо б це був я ... якби хтось зробив зі мною це? Я б теж обробився. Повинно бути, він був в жаху.'
  
  Тихий вечірній повітря прорізав голос з співучим акцентом жителів гір і островів. 'Інспектор Макрей? Алло?
  
  Логан обернувся.
  
  За зовнішнім кордоном з синьо-білої стрічки з написом "P ОЛІС" стояла жінка, її сірий лляний костюм був зім'ятий, як мошонка слона. 'Інспектор? Вона махала йому рукою, як ніби він ішов куди-небудь гарне місце на поїзді, а не стояв на маленькому металевому тротуарі поруч зі згорілим живцем людиною.
  
  Логан пробирався вздовж позвякивающих чайних підносів, поки знову не опинився в синьо-білій зоні. Відкинув капюшон, зняв захисні окуляри, потім зім'яв маску і сунув її в кишеню.
  
  Жінка, примружившись, подивилася на нього, дістала з великої шкіряної сумки окуляри й одягла їх, заправивши за вуха копицю каштанових локонів. 'Інспектор Макрей?
  
  'Вибачте, міс, але ми зараз не даємо інтерв'ю пресі, так що...
  
  'Я була першим черговим офіцером. Вона простягнула руку для потиску. 'Детектив-сержант Лорна Чалмерс. Посмішка. 'Тільки що перевели з Північного? Я розслідую вчорашній рейд з порушенням ліцензії в Инверури, шукаю "Рейндж Ровер", який вони викрали для виконання своєї роботи.
  
  Неа, поняття не маю. Але це пояснювало акцент. Логан зняв свої фіолетові нітрилові рукавички. 'Ти встановив оточення?
  
  – І черговий лікар, SEB – чи як там вони називаються на цьому тижні, - і патологоанатом теж: перший і заміна.
  
  Самовпевнений.
  
  Логан насилу стягнув з себе верхню частину комбінезона, потім притулився спиною до останків Фольксвагена Поло. Капот під дупою був не просто теплим, він був гарячим.
  
  Сержант Чалмерс дістав поліцейський блокнот і розкрив його. 'Дзвінок надійшов о восьмій двадцять, анонімний – ну, мобільний телефон, але він одноразовий. Невідомий чоловік сказав, що біля магазину "Тейнстоун Березень" був "гарячий хлопець з шиною на шиї".'
  
  Насупився. 'Чому це не записала місцева станція?
  
  Вона посміхнулася, показавши маленькі гострі зубки. 'Будеш дрімати - програєш'.
  
  Зухвалий і амбітний. Що ж, якщо вона хотіла зіграти саме так: він вказав рукою на колекцію згорілих автомобілів. 'Мені потрібно, щоб ви ідентифікували кожну машину тут. Я хочу, щоб імена, адреси і кримінальні досьє власників були у мене на столі завтра вранці першим справою.
  
  Вона обдарувала його натягнутою посмішкою і кивнула. Я сповнена рішучості, ніщо мене не зупинить. 'Я займуся цим, шеф.
  
  'Добре. Логан відштовхнувся від Фольксвагена Поло. 'А ти можеш почати з цього. Або ти не помітив, що він ще теплий?
  
  Посмішка зникла. 'Це? Ах, це...
  
  'Він горів, коли ви прийшли сюди?
  
  'Я не...
  
  'Деталі, сержант, вони важливі.
  
  'Тільки я... Я думала, небіжчик... Я розбиралася у всьому і...' Рум'янець залив її щоки. 'Вибачте, сер.
  
  'Попросіть SEB оглянути його, перш ніж вони підуть. Можливо, вони нічого не знайдуть, але спробувати варто '. Він насилу стягнув з себе нижню половину комбінезона, потім вилаявся, коли з його телефону долинуло ледве чутне виконання "Імперського маршу" з "Зоряних воєн". Навіть не треба було перевіряти ідентифікатор абонента, щоб дізнатися, хто це був.
  
  Логан натиснув на кнопку. - Що тепер?
  
  Пішла пауза, потім прокурений голос старшого детектива-інспектора Стіла прогрохотал у нього в вусі. "Ти все ще називаєш мене Дартом Долбаным Вейдером", тому що це не смішно!"
  
  Логан натиснув кнопку відключення звуку. 'Сержант, мені здавалося, я просив вас дістати документи на ці машини.
  
  Вона не зводила очей зі своїх туфель. "Так, сер".
  
  Він посміхнувся. Що ж, це не вб'є його, якщо він кине їй кістку. 'Ти зробив правильний вибір: продовжуй в тому ж дусі'. Він знову натиснув кнопку відключення звуку. 'А тепер забирайся.
  
  З телефону вирвалося невиразне бурмотіння. -Не смій говорити мені, щоб я відвалював! Я голова паршивого карного розшуку, ніяких "яких—то..."
  
  'Не ви– сержант Чалмерс. Він прогнав її, потім переклав мобільник на іншу сторону, притиснувши його плечем, поки розстібав блискавку на верхній частині костюма. "Чого ти хочеш? - запитав я.
  
  -О... - Кашель. -Точно. Де ці чортові папери?'
  
  'Ваш поштовий ящик. Ви хоча б потрудилися перевірити? Або ви просто...
  
  "Ніяких"звітів про понаднормових, придурок, аналізу бюджету."
  
  - О, я думав, ти маєш на увазі, де були мої документи. Ти знаєш, паперовою роботою насправді повинен займатися я, на відміну від твоєї паперової роботи.'
  
  —Досить того, що мені і так доводиться розбиратися з усім цим лайном, і без того, щоб ти влаштовував рознос кожен раз, коли тебе просять виконати простеньке завдання ...'
  
  'Послухайте, я перебуваю на місці вбивства, так що, може, перейдемо від всієї цієї нісенітниці до справжньої причини, по якій ви подзвонили? Це було просто для того, щоб позлити мене? Тому що, якщо це було так, ви можете ...
  
  'А як же ці чортові зниклі закохані підлітки? Коли ти плануєш їх знайти, а? Або ти надто зайнятий, розгулюючи з...'
  
  'Яку частину фрази "Я перебуваю на місці вбивства" ти не зрозумів?
  
  "бідні батьки, перелякані до смерті!"
  
  – Заради Бога, їм обом по вісімнадцять - вони не підлітки, вони дорослі. Він насилу звільнився від синіх пластикових черевиків. 'Вони, мабуть, вже живуть разом в якомусь притоні в Единбурзі. Готовий посперечатися на будь-які гроші, що вони розберуться, як кролики на м'якому матраці.
  
  –Це не виправдання для того, щоб тягнути час - знову дзвонила мати цієї клятої жінки. Невже я виглядаю так, ніби мені нічим зайнятися краще, ніж весь день бігати за твоєю вкрита шрамами дупою"? У трубці пролунало гучне сопіння. -Підтягни свої чортові шкарпетки: ти зробив усе можливе в зв'язку з тією крадіжкою коштовностей минулої ночі, є купа нерозкритих злочинів на ґрунті ненависті... І раз вже ми зачепили цю тему: твоя чортова мати!
  
  'Ах, точно, ось ми і прийшли. Справжня причина. Логан зім'яв захисне спорядження в грудку і кинув його в сміттєвий пакет, прикріплений скотчем до останків "Ауді". 'Я їй не сторож, зрозуміло?
  
  —Скажи цієї чортової жінці, щоб вона...
  
  Я сказав, не запрошуй її на танцювальний вечір Жасмин, але ти б послухав мене? Неееет.
  
  '—чортів пейслі з малюнком гуна Аттіли! І ще дещо...'
  
  Величезний, заляпаний брудом Porsche Cayenne розміром чотири на чотири з гарчанням загальмував на изрытой коліями трасі позаду фургона SEB Transit. Клацання, і фари погасли, залишивши водія освітленою світлом приладової панелі. Стиснутий Рот в тонку темну лінію, ніздрі роздуті, очі перетворилися на щілинки. Блискуче, це мав бути один з таких вечорів.
  
  "— у вухо палицею!"
  
  Логан підняв руку і махнув у бік "Порше". 'Мені пора, патологоанатом номер два на зв'язку.
  
  —Лаз, я попереджаю тебе, що...'
  
  Він повісив трубку.
  
  Доктор Ізобель Макалістер притулила обидві руки до основи хребта і зітхнула. Її спортивний костюм роздувся спереду, як ніби вона вкрала з магазину підлогову подушку. Вона відкинула каптур на резинці, продемонструвавши пухке рожеве лице, обрамлене короткою стрижкою, яка виглядала набагато більш функціональною, ніж гламурною. - Ви справді тільки що запитали час смерті?
  
  Сержант Чалмерс кивнула, тримаючи ручку над чистою сторінкою в своєму блокноті.
  
  Ізобель повернулася до Логану. 'Вона новенька, чи не так?
  
  'Тільки що перевели з Північного університету.
  
  - Боже, збережи нас від "бригади Тартан Баннет". - Ізобель розстебнула блискавку на своєму костюмі. 'На тілі, мабуть, було одягнуте намисто – гумова шина надіта на голову і одну руку, щоб жертва не могла її зняти, потім зовнішню поверхню облили парафіном і підпалили. Смерть звичайно наступає від високої температури і вдихання диму, що призводить до шоку і серцевої недостатності. Це може зайняти до двадцяти хвилин. Вона витерла рукою блискучий лоб. 'Це популярний метод сумарної кари в деяких африканських державах'.
  
  Сержант Чалмерс щось надряпала у своєму блокноті. Потім підняла очі. 'І Колумбія теж. Я бачив документальний фільм, де картелі садили хлопця на ланцюг на естакаді, заливали в шину бензин і підпалювали її. Всі, хто їхав додому, бачили їх висять там, палаючими, тому вони знали, що станеться, якщо вони облажаются з ... ' Вона прочистила горло. 'Чому ви всі на мене витріщилися?
  
  Ізобель похитала головою. 'В будь-якому випадку, я...
  
  На іншому боці галявини пролунав автомобільний гудок.
  
  Вона на мить втупилася в небо. Зціпила зуби. Спробувала знову: 'Як я вже говорила, я...
  
  Бреееееееееееееееееееееееееееееееееп!
  
  О, заради Бога, я не можу викроїти і п'яти хвилин для себе, чи не так? Навіть п'яти хвилин немає. Вона тицьнула пальцем у бік свого "Порше чотири на чотири", зробила глибокий тремтячий вдих і дала волю почуттям. 'ШОН ДЖОШУА МІЛЛЕР-МАКАЛІСТЕР, НЕГАЙНО ПРИПИНИ ЦЕ!
  
  Тиша.
  
  Маленьке личко визирнуло з-за приладової панелі, великі очі і брудні світле волосся. Потім сліпуча усмішка.
  
  Брі-і-і-і! Брі-і-і-і! Брі-і-і-і-і-і-і-і!
  
  Ізобель стягнула рукавички і жбурнула їх на землю. 'Ти бачиш, що відбувається? Бачиш? І Ульрику за це депортують? Звичайно, немає: нам пощастить, якщо вона хоча б отримає ляпаса. Ізобель погупала до машини. 'У вас ВЕЛИКІ НЕПРИЄМНОСТІ, МІСТЕР! - крикнула вона, скидаючи на ходу шари спецодягу.
  
  Сержант Чалмерс переступила з ноги на ногу. 'Ну, це було...?
  
  'Вони зловили господиню на крадіжці речей. Логан дістав свій телефон. 'І вважай, що тобі пощастило – ти останній, хто питав час смерті? Вона змусила їх допомогти їй виміряти температуру жертви. І термометр не вставляється в передню частину.'
  3
  
  У світлі прожектора SEB кружляли мошки, сяючи, як крихітні кровожерливі діаманти. На середній відстані Том Джонс поступився місце 'Танцюючою королеві' ABBA. Логан заткнув пальцем вухо і відсунувся на пару кроків подалі від ворчащих дизельних генераторів. 'Що? Я тебе не чую.
  
  На іншому кінці дроту інспектор Стіл заговорив на сходинку голосніше. - Я запитав, чому ви думаєте, що це наркотики?
  
  'Може, й ні, але схоже на страту. Ми дізнаємося більше, коли опознаем тіло: я ставлю на наркоділка шими з Манчестера або Бірмінгема.
  
  -Чорт візьми, тільки цього мені і не вистачало: який-небудь шикарний ублюдок розправляється з дилерами-конкурентами, як ніби це спектакль. Тиша. Потім хлюпає звук пластику. "Я ні за що не понесу відро в цей раз."
  
  'Думав, в цьому сенс бути відповідальним за карний розшук?
  
  -Іноді лайно тече в гору, Лаз, а на цьому чорним маркером написано "Нагляд помічника головного констебля". Нехай він розбирається з представниками преси.'
  
  Технік СЕБ, який водив його оглядати тіло, з'явився в полі зору, тримаючи в руках кут чогось схожого на ящик, загорнутий в кілометри товстого синього пластика. Він був досить великий, щоб туди проліз уклінний чоловік, прикутий ланцюгом до металевого стовпа. Вона скорчила йому гримасу. 'Посунься трохи, а? Він дуже важкий...
  
  'І під "учасниками" я маю на увазі...'
  
  'Мені потрібно йти, фіскальний прокурор хоче поговорити'. Що було брехнею – вона пішла майже півгодини тому.
  
  -О ні, ти цього не зробиш: ти нікуди не підеш, поки не скажеш мені, де ми знаходимося з цієї чортової крадіжкою коштовностей. Ти думаєш, що можеш кинути всі інші справи тільки тому, що у тебе на руках соковита маленька гангстерська розправа?'
  
  'Розслідування триває, і...
  
  -Ти вже накоїв чорт знає чого, чи не так?'
  
  'Я був на місці кривавого вбивства!
  
  СЕБ тягнув свій синій пластиковий згорток через кладовище згорілих машин, лаючись і крекчучи всю дорогу, піднімаючи ногами хмара блідою пилу з висушеній землі.
  
  'Ну і хто в цьому винен? Ти тепер інспектор: веди себе відповідно! Засунь свою дупу за стіл і організуй справи – відправ якого-небудь іншого придурка пограти на місці злочину.'
  
  Гнилий, смердючий, зморшкуватий ублюдок... "Ти той, хто сказав мені прийти сюди! Я навіть не був на чергуванні, я пив чай. Він забрав мобільник від вуха і витріщився на нього. Сконцентруйся досить сильно, і її голова на іншому кінці дроту вибухнула б, як перезрілий полови. БАХ! Мізки і крихітні шматочки черепа розлетілися б по стінах.
  
  'Er... Guv?' Сержант Чалмерс поплескала його по плечу, і одна сторона її особи спохмурніла. 'З тобою все в порядку? Тільки ти трохи почервонів...
  
  Логан зціпив зуби і знову підніс телефон до вуха. 'Ми з тобою поговоримо про це завтра.
  
  'Біса вірно, ми так і зробимо. Я не"—'
  
  Він повісив трубку. Деякий час сердито дивився на свій телефон, потім натиснув кнопку "O"FF. Залиш його включеним, і вона б просто передзвонювала, знову і знову, поки він, нарешті, не зірвався і не вбив кого-небудь. Логан глибоко зітхнув і прошепотів це через ніс. "Богом клянусь...
  
  Чалмерс підняла блокнот, немов маленький щит. 'Ми отримали номери шасі всіх машин, і вгадай що: я знайшов свій 'Рейндж Ровер". Пауза. - "Рейндж Ровер" на записи відеоспостереження? Той, який здійснив наліт на машину без ліцензії?'
  
  'А як щодо Гольфу? - запитав я.
  
  'Повідомлення про викрадення надійшло сьогодні о пів на одинадцяту ранку. Згідно контролю: зареєстрований сторож каже, що в п'ятницю ввечері він поїхав в Кинторе чиппи випити чаю, повернувся і припаркувався біля будинку своєї мами, а коли прокинувся, машини вже не було.' Вона перевірила свої записи. 'В машині, а не в будинку його матері.
  
  'Піди до нього. Скажи йому, щоб він провалював все, просто потряси його клітку і подивися, що звідти вилетить.
  
  "Так, сер. Чалмерс щось написала в своєму блокноті, потім сховала його в кишеню куртки. 'До речі, я був правий щодо колумбійського наркокартелю. У мене був хлопець, який завантажив відео, де вони висять там, гарячі, як ніби вони були цими ... жахливими різдвяними прикрасами. Він теж завжди по-справжньому збуджувався після їх перегляду. 'Вона витерла руки об куртку, потім потерла кінчики пальців один про одного, як ніби вони були брудними. "Я порвала з цим: шлях занадто страшний'.
  
  Логан просто втупився на неї.
  
  'А... Занадто багато інформації від нової дівчини. Вірно. Чалмерс відступив на кілька кроків. "Я піду, Я з'ясую це ... так. І вона зникла.
  
  'Я знаю, я знаю, мені дуже шкода. Логан перекладав мобільний телефон з однієї сторони на іншу, затиснувши його між вухом і плечем, поки вів пошарпаний Fiat Punto по кільцевій розв'язці, прямуючи назад по двосмугової дорозі в сторону Абердіна. "Ти ж знаєш, яка вона.
  
  Саманта зітхнула. - Логан Макрей, ти більше не повинен дозволяти їй чіплятися до тебе. Ти знаєш це. Ми говорили про це.'
  
  Він перемкнув передачу і натиснув на педаль. Дизельний двигун "Пунто" кашляв і торохтів, насилу тягнучи машину вгору по схилу. 'Я трохи спізнюся.
  
  'Пффф... На цей раз я тебе прощаю.'
  
  'Добре. Я навіть...
  
  -За однієї умови: ти помиєш посуд.
  
  - Чому завжди моя черга мити посуд?
  
  -Тому що ви занадто дешеві, щоб купити посудомийну машину. Пішла пауза. - Чи пристойну машину.
  
  Toyota iQ зі свистом проїхала повз по зовнішній смузі. Двигун об'ємом один літр, і він був все ще швидше, ніж чортів Punto.
  
  'Я не дешевка, я просто...
  
  -"Мудрий" - це інший спосіб сказати "дешевий". Поняття не маю, чому я тебе терплю. Але, промовляючи це, вона ніби посміхалася. - Не запізнюйся. І наступного разу будь напоготові!'
  
  'Обіцяю. Логан повісив трубку і возився з кнопками, поки на екрані не з'явилися слова "Сержант Р.ЕННІ".
  
  Дзвін... Дзвін... Дзвін... Потім: "Мммм, ннннг...' Позіхання. Стогін. "Час настав?'
  
  Логан перевірив. 'Тільки що пробило десять.
  
  -Уф... ' Почулися звуки шаркающего руху. - Я не вийду на зв'язок до півночі.
  
  'Так, ну, я повинен був звільнитися в п'ять, так що, думаю, я виграю в гру "Хто буде нити про свій день", чи не так? Пограбування коштовностей'.
  
  - Почекай... ' Пролунав клацання, за яким послідував звук, схожий на те, як ніби хтось налив пляшку лимонаду в наполовину наповнену ванну. 'Unnnng...'
  
  Заради Бога.
  
  Логан поморщився. Тобі краще не бути в туалеті!
  
  Довга, підозріло звучить пауза. - Я не в туалеті, я ... на кухні... готую чашку чаю.'
  
  Огидний маленький мерзотник.
  
  'Мені потрібен список підозрюваних у цій крадіжці коштовностей, перш ніж ти підеш, зрозумів? Обійди ломбарди, переселенців і всіх інших відморозків, з якими ми коли-небудь стикалися за прийом краденого.
  
  —Але це ж середина...
  
  "Мене не хвилює, якщо вам доведеться витягувати їх з ліжок: ви дістанете мені цей список. Або, ще краще, арешт!'
  
  —Але я...-
  
  'І раз вже ми про це заговорили, що відбувається з цими злочинами на ґрунті ненависті?
  
  -Це... я... - Його голос зірвався на сумне скигління. 'Що я повинен робити? Я в нічну зміну!'
  
  'Ренні, ти...' Логан закрив рот. Трохи просів на сидінні, коли "Пунто" нарешті перевалив через гребінь пагорба. Це було не зовсім чесно, не так: відмовитися від прочухана тільки тому, що Стіл на нього наїхав? 'Вибач. Я знаю. Просто ... скажи мені, що у нас з цим.
  
  -Ніхто не каже. Всі жертви кажуть, що впали зі сходів і все таке. Навіть хлопець з двома зламаними щиколотками не проговориться.
  
  'Раніше всі китайці?
  
  -Останній - кореєць. Отже, за останні півтора місяці тут четверо східних чоловіків.
  
  'Що ж... роби, що можеш.
  
  -Ти повертаєшся на ранчо?- запитала я.
  
  'Збираюся зустрітися з людиною з приводу війни з наркотиками.
  
  -Так. Ще один позіхання. Потім голосний булькіт. -Упс. Я просто... Емма, повинно бути... em ... спустив воду в пральній машині?'
  
  Молода жінка в уніформі медсестри похмуро подивилася на нього, тримаючись однієї рукою за дверну ручку. 'Мені це не подобається. Вже пізно. Тобі не треба бути тут. Її брови зійшлися посередині, прокресливши товсту темну лінію на обличчі кольору кисляку, немов намагаючись підкреслити пряму, як бритва, чубок її темно-світлого волосся. Маленький, але при цьому широкий, руки як у Папай на стероїдах. Тверді. Плечі стосуються смугастих шпалер в передпокої.
  
  Логан знизав плечима. 'Він сказав, що все в порядку, чи не так?
  
  'Мені це не подобається. 'Вона відчинила двері, потім відступила вбік, обличчя зморщилося навколо двох великих зелених очей. Її палець помахав у дюймі від носа Логана. 'Я попереджаю вас: якщо ви засмутите містера Моуэта...
  
  Зсередини долинув тонкий, тремтячий голос: суміш шкільного і абердонского акценту, грубий, як гравій. - Хлоя, це Логан? - запитав я.
  
  Тремтячий палець, ткнув Логана в груди, її голос перетворився в низьке гарчання. 'Просто дивися. 'Потім вона зобразила посмішку. Було б непогано сказати, що це змінило її обличчя, але цього не сталося. 'Він тільки що прибув, містер Моует.
  
  'Ну, не стій просто так, впусти його.
  
  Кімната, мабуть, була не менше тридцяти футів в довжину. Скляна стіна виходила в сад, ховається в темряві, рідкісні кущі і дерева були вихоплені кольоровими прожекторами. Крихта Хеміш Моует натиснув на джойстик на підлокітнику свого інвалідного візка і покотився по величезному індійському килиму. Його бліда шкіра була поцяткована печінковими плямами і здавалася на піврозміру більше для його кощава статури, волосся на голові були такими тонкими, що крізь сиві пасма було видно кожен дюйм шкіри голови. До крісла була прикріплена крапельниця, пластикова трубка зникала в тильній стороні його зап'ястя. Вона захиталася, коли він простягнув тремтячу руку.
  
  Логан взяв її і потиснув. Вона була гарячою, як ніби щось горіло глибоко під шкірою. 'Хеміш, як у тебе справи?
  
  'Як побита собака. Ти?
  
  'Добираюся туди.
  
  Кивок, чому клапті шкіри, що звисають під його підборіддям, затрепетали. Потім він дістав хусточку з кишені свого сірого кардігана і промокнув куточок рота. 'Ти на чергуванні або вип'єш ковточок? Він вказав на велику скляну вітрину, повну пляшок. 'Хлоя, будь милою, принеси "Далмор"... Немає, інший: Аструм. Так, це він.'
  
  Вона зі стуком поставила його на кавовий столик і ще раз сердито подивилася на Логана. 'Вже пізно, і вам потрібно виспатися, містер Моует.
  
  Крихта Хеміш посміхнувся їй. 'Тепер біжи, а я покличу, якщо ти мені знадобишся.
  
  'Але, містер Фарлі, я...
  
  'Хлоя. Відблиск старої стали надав різкості його голосу. - Я сказав, біжи.
  
  Вона кивнула. Пирхнула на Логана. Потім повернулася і незграбно вийшла з кімнати, грюкнувши за собою дверима.
  
  Крихта Хеміш похитав головою. 'Маленька дівчинка мого кузена Тему. Ну, я кажу "маленька"... У неї добре серце.
  
  Логан взяв з вітрини два кришталевих келихи. 'Не Тем "Чоловік" Слессор?
  
  'Я обіцяв, що нагляд за нею, коли він розбереться з тієї коробкою фальшивих сигарет. Крихта Хеміш возився з шийкою пляшки віскі. 'Якщо хочеш води, в холодильнику є пляшка.
  
  - Так як поживає ця Людина Тем в ці дні?
  
  'Не надто добре: ми поховали його місяць тому. Зітхання. 'Послухай, ти можеш зняти кришку? Мої пальці...
  
  Логан так і зробив. Ти знаєш що-небудь про тіло, яке ми виявили сьогодні у Тейнстоуна? Він налив одну щедру порцію, а іншу таку маленьку, що за нею можна було їхати за кермом. Велику порцію передав Крихті Хэмишу.
  
  'Дякую. 'Він підняв келих, темно-янтарна рідина затремтіла в такт руху його руки. 'Вип'ємо за нас.
  
  Логан чокнулся своїм келихом про келих Ві Хеміша. 'Фа такою ж, як ми?
  
  Зітхання. 'Їх трохи... і вони справжні. Він зробив ковток. 'Невідомий чоловік, прикутий ланцюгом до стовпа і, по-моєму, так називається "на шиї".
  
  'Ми думаємо, це може бути пов'язано з наркотиками.
  
  'Хм... Що ви думаєте про це віскі? Сорокарічної витримки, майже півтори штуки за пляшку. Легка посмішка торкнула куточки його блідих губ. 'Ти не можеш взяти це з собою.
  
  Логан зробив ковток. Перекочував напій у роті, поки десни не оніміли і все не стало віддавати смаком гвоздики, мускатного горіха і пригоріла іриски. 'Починається ще одна війна за територію?
  
  'Я багато думав про це. Що ж, кожен робить це, не так: коли час закінчується? Яким буде моє спадщина? Що я збираюся залишити після себе, коли піду?'
  
  'Нам потрібно це припинити, поки не стало ще гірше.
  
  'Не зрозумійте мене неправильно: я не соромлюсь того, що зробив сам, того, що змушував робити інших людей, але ... Я хочу ... що-небудь. Змусив своїх юристів заснувати стипендії в університеті абердіна і RGU, допомагав людям ставати лікарями і медсестрами, спонсорував програми вакцинації в країнах Третього світу, оплачував буріння свердловин, протимоскітні сітки для сиріт... Але я не відчуваю ніякої різниці.
  
  Він відсьорбнув зі свого келиха. Потім насупився, дивлячись у стелю. 'Може, мені спробувати зайнятися великим проектом громадських робіт? Як Іен Вуд з його ідеєю щодо садів Юніон Терас, або хлопець Трамп з його полем для гольфу? Залишити місту що-небудь на пам'ять про мене... ' Усмішка. 'Крім жахливих історій, які розповідають твої колеги.
  
  "Ви знаєте, хто це зробив? Ви можете з'ясувати? Тому що, як тільки засоби масової інформації дізнаються про це, це буде у всіх новинах і газетах'.
  
  Крихта Хеміш втупився в темний простір саду. Або, можливо, він дивився на своє відображення у склі. Важко сказати. 'Чесно кажучи, Логан, я трохи відволікся від цієї сторони бізнесу. Коли-то давно я знав цю операцію вздовж і впоперек, але що ж, я стомлююся значно більше, ніж раніше. - Потиск кістлявими плечима під кардіганом. 'Рубен доглядає за нашим фармацевтичним підрозділом. Як ніби він піклується про багатьох речах...
  
  Тиша.
  
  'Логан, ти знаєш, я люблю Рубена як сина – благослови господь його маленькі бавовняні шкарпетки, – але він простий солдат, лейтенант. Він не лідер. Ще один тремтячий ковток. 'Якщо я залишу його за головного, це закінчиться війною.
  
  'Я не беру управління на себе. Логан поставив свою склянку на кавовий столик.
  
  'Знаю, знаю. Але якщо я не можу довірити все Рувиму, що я можу зробити? Вам це не потрібно, він з цим не впорається; може, мені замість цього продати компанію Малкольму Макленнану?'
  
  - Малк-Ніж досить небезпечний, і без того, щоб подавати йому Абердін на тарілці. У нього вже є все, що є на південь від Данді.
  
  Інвалідне крісло взвизгнуло, потім з вереском отъехало на кілька футів тому, перш ніж розвернутися обличчям до Логану. Крихта Хеміш більше не посміхався, замість цього похмурий погляд прокреслив пагорби і западини на блідій шкірі його чола. 'Я постараюся з'ясувати, хто несе відповідальність за спалення вашої жертви. І не хвилюйтеся, якщо той, хто це зробив, з моєї команди, він отримає дисциплінарне слухання. Це не той спадок, який я хотів би залишити після себе.'
  
  Зовні п'ятимісний "Пунто" Логана купався у світлі сигнальної лампи системи безпеки. Величезний чоловік притулився спиною до капота, склавши руки-стовбури дерев на величезній бочкообразной грудей. Його костюм-трійка виглядав абсолютно новим – жилет натягався на величезний живіт. Блискучі чорні черевики. Особа являло собою клаптева ковдра з рубців і жиру, зрощених разом з сивіючою бородою. Ніс, якого вже майже не було.
  
  Логан кивнув. 'Рубен.
  
  Ніякої відповіді.
  
  ОК... Логан дістав ключі. - Я думав, ти більше любиш комбінезони і сталеві черевики.
  
  Рубен просто втупився на нього. Потім повільно відірвався від капота.
  
  Підвіска "Пунто" піднялася приблизно на три дюйми.
  
  Логан розправив плечі, задер підборіддя. 'Тоді давай, викладай.
  
  Але Рубен просто повернувся і незграбно рушив у темряву, черевики скрипіли по гравію. Не сказав ні слова.
  
  Логан стояв там, поки величезний чоловік не зник, потім ковзнув за кермо. Світ був сповнений кривавих диваків.
  
  Вікна фургона по сусідству світилися блідо-жовтим в темряві, і Логан вибрався з "Пунто", двигун цокав і постукував в тиші. На іншому березі річки Дон крізь дерева поблискували вогні великого магазину Tesco.
  
  Позаду нього пролунав шум...
  
  Логан розвернувся, стиснувши руки в кулаки.
  
  Нічого.
  
  Кладовище Гроув являло собою масу силуетів, тяглись вгору по горбу до залізничній гілці і двосмугової дорозі на вершині. Перші три ряди надгробків були ледве видні в помаранчевому світлі вуличних ліхтарів. За межами їх досяжності все було чорним і мовчазним. Тільки слабкий гул нічного транспорту, що пробивається через Хаудагайнскую кільцеву розв'язку.
  
  'Алло? - запитав я.
  
  Стійте тихо, не дихайте, слухайте...
  
  Ні, він був сам по собі. Що було навіть на краще – ніхто не збирався бачити, як він веде себе як персонаж з дешевого фільму жахів.
  
  Придурок.
  
  Логан знайшов ключ від будинку і— зупинився. Ще одна зв'язка кісток звисала з дверної ручки. Ще більше закривавлених курячих кісток, загорнутих в стрічку, яка з-за натрієвого світіння придбала зеленувато-сірий відтінок.
  
  'Дуже забавно.' Він розв'язав згорток і жбурнув його в кущі, що відділяли крихітну стоянку для караванів від берега річки. 'Маленькі виродки.
  
  Те, що фабрика з виробництва курчат Grampian Country раніше знаходилася через дорогу, ще не означало, що люди повинні були ставитися до цього як до придурку.
  Інформація про автора
  
  Стюарт Макбрайд - автор бестселерів № 1 в серіалах "Сержант Логан Макрей" і "Дні народження мертвих".
  
  Його романи принесли йому премію CWA's Dagger в бібліотеці, премію Баррі за кращий дебютний роман і премію ITV3 Crime Thriller awards за кращий авторський прорив.
  
  Серед інших робіт Стюарта - "Halfhead", трилер про найближчому майбутньому, "Кістки-пили", новела, розрахована на початківців дорослих читачів, та кілька коротких оповідань.
  
  Він живе на північному сході Шотландії зі своєю дружиною Фіоною і котом Гренделем.
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"