Я напевно померла. Порiзати свою шкiру на зап'ястках, такий кайф, заради якого вартує жити. А брукiвка ворушиться, випаровує отруту на тебе, на твоє травмоване усвiдомлення суспiльства. Здохнути потрiбно, як це замутити? Поможеш? Нi, я знаю, що не допоможеш, лише зайвий раз харкнеш на запльоване обличчя, потрачене на свiт, в якому так довго живу. А може я все-таки колись здохну? Невже нi? Нi. Крапелька. Друга , третя, сота. Життя. все тече, падає i розбивається. У погану погоду вiдбувається статевий акт iз землею. Вона така холодна. Але це лише ззовнi. Всерединi ж вона надзвичайно тепла. Навiть дещо гаряча i пiсля заплiднення вона знищує тебе. I правильно робить. Уявляєш. померти вiд оргазму. Померти не вiдчувши своєї вини. Ти ж не заплатив своєму суспiльству. Правда ти дещо змiг полегшити їм життя. А сьогоднi тебе критикуватимуть i обсиратимуть зi всiх можливих бокiв, пiд'їздiв, пiдвалiв, дiрок, ущелин. Чуєш, гримить грiм, чи це в мене так голосно кров iз вен витiкає? Ого, та вона просто оглушила мене, здається гублю свiдомiсть. Здається менi це тiльки здається... ото заковбасило, треба частiше випускати цю пурпурову рiдину на волю. А то вона скоро засохне i кайфу нiякого. А якщо кожного дня потрошки вiдпускати на свободу, то може легше жити буде? Напевно що... А в кутику спiтнiлої тканини їхав вагiтний трамвай, вагiтнiсть тривала недовго, кожного мiсяця деякi несформованi плоди витiкали назовнi. Навiть аборту не треба. просто викиднi. Лише алкоголiки i кiнченi наркомани, могли їхати в самий кiнець. До ДЕПО. Так. таке рiдке бувало, тай що це за народження. Кому потрiбнi такi нащадки. Яким все-одно пофiг чи вони iснують, навiть, якщо вони народяться, то довго не проживуть. А вона така холодна i стiкає на брудний паркет. В щiлинах якого, живе твоя нова душа. Що тепер розтiкається по впадинам. Шукаючи спокою чи можливо Диявола. Вiн кажуть дає вiчне життя на землi, але то фiгня, свiтло все-одно прийде колись у всi куточки. Так що не зафартило.
Довгi ноги, довжелезна спiдниця без пiдкладки соплистого кольору, темнi пасма волосся заклеюють губи, важко говорити про людей. Та й навiщо слова, якщо є нiж, або навiть лезо...Може колись пригодить шматок скла в занедбаному кутку не моєї кiмнати. А чи я ж вона тодi? Не знаю. напевно тут колись жила особа з пустотою всерединi. Тому вона понаставляла стiльки речей довкола себе, цiкаво чи допомогли вони їй спасатись вiд пустоти. А я пуста? Ти? Мене це й так не цiкавить, можеш не пи... Хоча... яка менi в дупу. Основне це те. що в мене тепер буде гострий осколок, можна буде собi пiрсiнг робити, кайфу повна банка кровi...
Чорна комашка сiла на екран, заслонила менi все, залишається тiльки втикати в пустоту. От, ну все пробалакалась. Пiзно, пiзно... дрочити. Нiчого можна посмоктати чупа-чупс. Коли жуєш чупа-чупс то розумiєш, що спочатку було не все так i погано i коли ж витягаєш його з писка, розумiєш, що життя прекрасне i навiщо ти взагалi переймалась. Орбiта, я вже вилетiла. Нажаль нiхто не зустрiчав оплесками, та це нiчого...
Ванна, чорний слиз. Таке несмачне вiдчуття вiд доторку до густої чорної соплистої маси. Запихаєш ногу у матерiю, другу, вона поглинає твоє тiло до кiнця, не залишаючи на поверхнi навiть голови. Що вже там говорити за нiс? який завжди випирав iз суцiльно-загальної картини. Тепер, як нiколи вiн зник i навiть слiд простив. Так йому i треба. А дихати тут i так не потрiбно, ти ж не народжений в цьому свiтi. Перша стадiя зачаття вiдбувался ТАМ. У тiй чорнiй масi збуваются всi твої потаємнi сексуальнi бажання. Скiльки б часу там не пролежав, все-одно буде весь час кайф в тобi i навколо. Один мiй знайомий вирiшив залишитись там надовго. так не витримав щастя i помер. Це був жарт, насправдi у тому слизi ти вiдчуваєш себе гострiше, всi свої вiдчуття загострюються. Колишнi подiї пролiтають слайдами над головою, можеш якнайкраще вiдчути пустоту, обмеженiсть людини у свiтi, повний вакуум, час зупинився. Ти навiть нiчого не чуєш, серце здається зупинилось. Нiщо вже не нагадує про iснування.
Знову йдеш на кухню. Витягаєш ножi з рiзними лезами, о щось хвилясте промайнуло перед очима. Клас. Можна шрамування прiкольне замутити, може Вася поможе ( згадуєш базар свого вiтчима). Нi краще здохнути нiж звернутись до Васi. Це наче продати свою душу. Як тiльки вимовиш оте дибiлкувате слово "вася", як ти вже не та. Все наче мiняється на очах, погляд всередину, очi повнiстю чорнi i ти перед НИМ, ти не ТАМ, ти не ТУТ, ти просто з НИМ ( а це краще нiж стирчати на п'ятому поверсi гуртожитку i нюхати запах гiвна i сечi з домiшками розкладання, о це напевно сусiд сдох). Везе людям...
Хтось хоче кохатись? О скiльки рук вiдразу. Зачекайте може в чергу станете. Та нi я вас знаю. ви не вмiєте чекати, вам все вiдразу. Ну i йдiть собi нафiг. Витягнула телефон з розетки i увiмкнула Pink Floyd.
Ще раз перемотали плiвку назад. Я цього не робила. Так що звиняйте. Новi слова , речення, асоцiацiї, висновки викривленi брехливою реальнiстю. Хто не встиг, то й пiшов геть. якщо ти не встиг, то не борись, просто скач з поїзда i не трать зусиль пояснити комусь Своє. Саме це слово говорить про те. що воно належить лише тобi. А ляпас по обличчю, це наче сопля. Яка витекла з носа i ти її змазав носовою хусточкою. Одна секунда i ти вже в порядку, навiть плакати не треба. I хлопцi любитимуть. Так? Хлопцi... Любитимуть.. Вдуплись. .. i не забудь видудлитись, а то залишишся там назавжди., на вiчнiсть, от вже буде боляче. А ти реальна мазохiста, а моральнi речi тебе не пруть. Правда?...
Чорна стiна, а на нiй примостилось збоку бiле вiкно. Якщо тобi не тяжко, пiдiйти i торкнись своїми мокрими пальцями неба ( через скло). Правда воно холодне? Якщо я помиляюсь , то кинь менi камiнь в зуби. Тодi я не зможу з вами говорити. Це називається даром Божим. Таке рiдко буває. Лови момент. Нiхто не докорятиме тобi, що ти мовчиш, що ти вiдiрвалась вiд всього буття, так би мовити випала iз соцiуму.
Вiдчувати, як болять сiдницi пiд вагою твого тiла на металевому закостенiлому стiльцi. В якого одна нiжка коротша нiж iншi, головне потерпiти деякий час i намагатись не падати. Лише потiм звались i дiстань довгоочiкуваний кайф. Вiн розiллється по внутрiшнiх i зовнiшнiх частинах твого дивно тiла, що тепер нагадує наркомана при ломцi. Корчишся вiд задоволення, вiд екстазу удару... З-пiд спiдницi витiкає чорна рiдина, розпливається по пiдлозi, останнi крапельки легенько капають на землю, чуєш їх дзенькiт по дерев'яному покриттю. Викидень...