Аннотация: Какие у нас умные стали чиновники. Особенно чиновники при власти.
- Проходите в комнату для гостей. Вам чай или кофе?
- А какой у вас кофе, в зернах?
- Можно сделать эспрессо.
- Давайте эспрессо.
- Сейчас кофе будет готово. Отдыхайте. Я вас позову в зал.
Что-то рановато я пришел на этот круглый стол. Придется еще долго ждать. Ладно. Тут интересные фотографии висят на стенах, можно будет рассмотреть. И кофе неплохой. Но, не успел я рассмотреть все фотографии, как, что называется, сама фотография вошла в комнату. Точнее не фотография, а человек, который на этой фотографии был изображен, и лицо которого можно часто увидеть не только на фото, но и на экранах телевизоров. Вместе с ним пришла и девушка, представитель организатора круглого стола, чтобы уважаемый гость не скучал.
- Доброго ранку!
- Доброе утро!
- Менi будь ласка чай зелений. Дякую!
- Оце я Вам скажу, цi джеми, це взагалi не §жа. Невiдомо хто §х робив i як. От в мене є власне варення, оце дiйсно таке треба подавати до чаю. Я на зиму вже близько двадцяти банок заготовив.
- И какие ягоды?
- Рiзнi. Є смородина, вишня, порiчка. I ще є дуже добре з аргусу. Менi тут жiночка допомагає по господарству, то вона робить варення з аргусу та ананасiв. В не§ таке добре це варення виходить, що всiм подобається. На скибку хлiба i до чаю, просто саме те. Знаєте, менi мiй дiєтолог говорить, що потрiбно обов"язково з ранку, каву чи чай, то вже, як кому до вподоби i обов"язково скибку хлiба з варенням. Тому що органiзму потрiбний цукор для того, щоб мозок працював, але краще, коли цей цукор разом з вiтамiнами. Тодi нiякi хвороби Вам не страшнi. Тiльки варення повинно бути домашнiм, а то цi, в магазинах одна хiмiя та ГМО.
- А где гарантия, чтов магазинних ягодах нет ГМО?
- Тiльки самому вирощувати. Я сам за басейном зробив невелику теплицю та город з садом. I круглий рiк своє. Нiяких тобi нiтратiв та хiмi§. Воно навiть приємно до столу власний огiрок чи цибульку свiжу. Вона й пахне свiжiстю. А не те що ото продають в магазинах. Там i запаху немає, одна хiмiя. Iще Вам скажу, якщо не хочете мати проблеми iз серцем, то от дуже корисна порада. Розповiли знаючi люди. Кожний день з ранку одне яйце, але обов"язково некруте, щоб жовток добре засвоювався.
- А не боитесь сальмонеллу подхватить в яйцах?
- Тiльки своє. Я бiля господарських ворiт зробив курничок невеликий. Так що тепер в мене кожного ранку свiженьке яйце. От воно, саме те...
- И сколькоу вас кур там?
- I не лише кури, але й качки, гуси, iндики i навiть двi кози. От дивiться, для шлунку коров"яче молоко не дуже корисне. Воно традицiйно в нас коров"яче, але потрiбно пити сирим козяче молоко. Чому нашi предки завжди мали в господарствi козу - щоб було молоко. I от дивiться, на скiльки здоровiший був народ. Тепер куплять в магазинi, його молоком назвати не можна i ще дiтям таке дають. Де ж те здорове поколiння буде, якщо воно з дитинства не споживає нормальнi продукти, а тiльки однi китайськi пiдробки.
- Ого, такое хазяйство! Это сколько вам времени надо, чтобы со всем этим справиться?
- Звичайно сам би не впорався, люди помагають. Менi добра людина попалась, вiн колись агрономом працював, поки все не розвалили. Але вiн може i за курником i за теплицями приглянути. Не погану бригаду пiдiбрав. Люди у нас працьовитi, але оця реклама дурна та оцi заграничнi штуки все спаскудили.
- Украинцы в сельском хозяйстве толк знают.
- От дивiться, цi китайцi беруть рiзний непотрiб красиво впакують i нам продають. Воно яскраве, але його §сти не можна. Замiсть того, щоб вирощувати самим, для себе якiснi продукти, ми купуємо за кордоном чорт зна шо. I платимо за це валюту. От Ви знаєте, що ми майже всi яблука купуємо за кордоном? I це Укра§на, де колись в садах яблук вирощували майже на весь Союз. Тепер все веземо з Туреччини та Єгипту. Що, там кращi яблука, нiж у нас, нi, вони на порядок гiршi. Але купуємо, i купуємо багато. А потiм критикуєте нас, що платiжний баланс з дефiцитом. Якщо його зробити без дефiциту, якщо яблука купили в Туреччинi, м"ясо в Польщi, гречку в Кита§, а свого вирощувати нiчого не хочемо. Нiяко§ валюти не напасешся, як будемо тiльки купувати все за кордоном. А де власне виробництво?
- У нас тоже много всего выращивают.
- Розумiєш, воно ще в чому проблема. То тепер тiльки розмов, що цiни на продукти ростуть. А чому вони ростуть? Тому, що нашi умники, замiсть того, щоб вирощувати власне, купують за валюту за кордоном. А валюта та постiйно стрибає, а разом з нею i цiни. Крiм того, всi цi китайцi, бачать, що нашi купують §х продукцiю, вони спецiально цiнi пiднiмають. А ми iще купуємо, а вони iще пiднiмають. От i виходить, що самi собi цiни пiднiмаємо, тому що не хочемо подумати власною головою.
- Цены на продукты питания во всем мире растут в последнее время.
- От скажiть, що заважає людям взяти по дiлянцi землi. От Ви знаєте, скiльки у нас зараз пустує необроблено§ землi? От я Вам скажу - шiстдесят вiдсоткiв. Просто земля сто§ть без дiла i це у нас, де сама родюча земля в свiтi. Чому, замiсть того, щоб ждати доброго дядю, що виростить i привезе, самому не пiти в сiльраду, подати заяву i взяти дiлянку землi для городу i для дачi? А там можна було б i свою картоплю, i цибулю, i свiй огiрок, а може i курочку якусь виростити. Те ж значно краще нiж та китайська гидота.
- Вряд ли под Киевом, кто-то запросто выделит вам участок земли просто так, тут земля недешевая.
- Я сам бачив, по дорозi додому, на стовпi об"ява - продають дiлянку землi, лише чотириста доларiв. Що це багато? Я думаю, в багатьох не одна тисяча без дiла валяться на депозитi в банку, а купити собi дiлянку землi, для себе i для своє§ родини не хватає глузду.
- Не знаю, но я думаю, что этот участок, где-то очень далеко от Киева, если такая цена низкая.
- Знаєте, що я вам скажу, от ви знаєте на скiльки вiд Києва смог розповсюджується? От, я Вам скажу, на майже сто кiлометрiв в радiусi вiд Києва. Так що все глухiсть, що лiпляться до цих труб бiля самого Києва. У нас є чудовi мiсця на Черкащинi, на Полтавщинi. А Ви знаєте, що Полтавщина має самий чистий екологiчний район в Укра§нi? Мало того, там самi родючi землi. От де треба брати дiлянки пiд дачi, а не лiпитися до цього Києва.
- А как к этому участку добираться?
- А електричка? На дачi завжди на електричцi §здили. Скiльки вона там §де? Пiв години i вже на дачi. Якщо навiть не електричка, то купити машину в кредит. От дивiться у нас бiльше трьох банкiв i майже кожний дає кредит на автомобiль. Менi хлопцi з НБУ говорили, що ставки по кредитам на машини зараз упали до такого рiвня, що були до кризи. Навiть менi говорили, що вони бояться, щоб знову кризи не було, то вони хочуть трохи обмежити авто кредитування. Ну, то все дiло. Але єдине, треба якщо вже купуєш автомобiль, то думай головою. Нащо ото купувати дуже дорогу закордону машину iз рiзними там штучками. У нас виробляють хороши автомобiлi, оцi як §х, Сенс чи Люкс, ото що в Запорiжжi? Хороша дешева машина. I на нiй i на дачу добре §здити i якщо з дачi потрiбно буде щось привезти, то не будеш боятися, що поламаєш дорогi штучки в машинi. Скiльки вже говорили, що навiщо так багато купувати машин за кордоном. Це все лягає тягарем на наш платiжний баланс. Як би не цi покупки, не прийшлось би оце витанцьовувати перед МВФ. А тож самi себе спонукаємо набирати боргiв за кордоном, а хто вiддавати буде - нашi внуки. Нiколи не думаємо про майбутнє, тому i маємо такi проблеми та кризи.
- Если смотреть на баланс, у нас больше всего валюты уходит на закупку импортного газа. На покупку машин уходит значительно меньше.
- При чому тут газ? Ми газ купуємо, за нього i платимо. У нас структура енергетичного балансу збалансована. При чому, там же не тiльки газ, але й вугiлля, мазут, атомна. Так, що тут газ не при чому. У нас валюта в кра§нi на рацiонально використовується. От скажiть в якiй кра§нi є iще так багато iноземно§ валюти, як у нас? Нещодавно дивився доповiдну, то там писали, що у нас валюти в п"ять разiв бiльше, нiж гривнi в кра§нi. Це ж не по-господарськi. Щоб отак багато валюти без дiла лежало в кра§нi. Я отак скажу, якщо це фiзична особа, то валюта §й потрiбна лише, якщо вона §де за кордон у вiдпустку, а так є гривня, єдиний платiжний засiб на територi§ Укра§ни, нею i потрiбно користуватися. А не скуповувати валюту, i не зрозумiло що з нею робити. От дивiться, у нас уже рiк курс гривнi стабiльний. А що робиться там? Кожний день то вирiс євро, то упав долар, то франк. От я був в Нiмеччинi мiсяць тому, питаю - як у Вас населення реагує на коливання курсу євро? А нiяк. Розумiєш нiхто в Нiмеччинi не бiжить мiняти євро на долари, як тiльки курс змiнився. У нас без кiнця i краю, то купують долари, то §х здають. Нiякого здорового глузду в цьому немає. Навiщо оцi всi шарудiння бiля валюти? От треба брати приклад з Нiмеччини, треба мати дiло лише з власною нацiональною валютою. От дивися, якщо оцю всю валюту, що люди тримають не вiдомо для чого помiняти на гривню, у нас би було достатньо валюти. Ми тодi б не ходили, як жебраки по свiту i не просили кредити, а погасили всi сво§ кредити i iще iншим давали би.
- Если конвертировать валюту в гривну, то это будет громадный рост гривны в обращении. Не боитесь инфляции?
- А при чому, тут iнфляцiя. Нiяко§ iнфляцi§ не було б, якщо б ми наситили ринок товарами. Як раз би оця гривня й пiшла на купiвлю товарiв. Але знову таки вiтчизняного виробництва. А то, якщо ми знову будемо купувати товари за кордоном, знову валюти не вистачить. Валютою потрiбно займатися, тодi буде порядок.
- Вибачаюсь. Я хочу вас запросити до залу. Зараз починаємо.
- Ну, добре, пiшли. Там багато людей.
- Пiшли..
Ну что же, идем, поговорим, теперь, как говорится, для прессы - о ставках, о валюте, о балансе и еще о разных интересных делах. Но это уже для прессы, тут уже без кур и варенья.